ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ
By using strain of Escherichia coli with build-in plasmid pSUP2021::Tn5 the transposon mutagenesis of Bradyrhizobium japonicum (strains 646, 614a and 71t) was performed. The highest formation frequency of kanamycinresistant mutants was 10-6 (B. japonicum 646). Among the 1500 mutants obtained, the be...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/347 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466035546161152 |
|---|---|
| author | Коць , С.Я. Маліченко , С.М. Маменко , П.М. Дрозденко , Г.М. |
| author_facet | Коць , С.Я. Маліченко , С.М. Маменко , П.М. Дрозденко , Г.М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "С.Я. Коць ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "С.М. Маліченко ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "П.М. Маменко ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Г.М. Дрозденко ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
}
] |
| author_sort | Коць , С.Я. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:48Z |
| description | By using strain of Escherichia coli with build-in plasmid pSUP2021::Tn5 the transposon mutagenesis of Bradyrhizobium japonicum (strains 646, 614a and 71t) was performed. The highest formation frequency of kanamycinresistant mutants was 10-6 (B. japonicum 646). Among the 1500 mutants obtained, the best were selected by the “virulence”, “nitrogen fixation activity” and “symbiosis efficiency” criteria. In spite of different symbiotic characteristics of the selected Tn-5 mutants no considerable differences in their protein composition were determined. The authors made conclusion on the possibility of use of transposon mutagenesis in order to obtain the new forms of slowgrowing bacteria. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.8.32-39 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:25:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
32
УДК 581.1:579.253.4
Перспективність використання Tn5-
мутантів ризобій при виготовленні
бактеріальних добрив
Коць С.Я., Маліченко С.М., Маменко П.М.,
Дрозденко Г.М.
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України,
вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, 03022, Україна
E-mail: mamenko@ifrg.kiev.ua
За допомогою штаму Escherichia coli S17-1 із вбудованою
в нього плазмідою pSUP2021::Tn5 здійснено транспозоновий
мутагенез штамів 646, 614а і 71т Bradyrhizobium japonicum.
Найвища частота утворення канаміцинрезистентних мутантів
складала 10-6 (B. japonicum 646). Із-поміж 1500 одержаних мутантів
відібрано кращі за ознаками “вірулентність”, “азотфіксувальна
активність” і “ефективність симбіозу”. Незважаючи на різні
симбіотичні характеристики відібраних Tn5-мутантів, суттєвих
відмінностей у їхньому білковому складі не виявлено. Зроблено
висновок про можливість одержання повільнорослих ризобій за
допомогою транспозонового мутагенезу.
Ключові слова: транспозоновий мутагенез ризобій, соя, сим-
біоз, азотфіксація.
Серед заходів поліпшення азотного живлення рослин
особливе місце належить теоретичним і практичним розробкам,
спрямованим на суттєве підвищення існуючого рівня біологічного
перетворення молекулярного азоту в органічні азотовмісні сполу-
ки мікроорганізмами-азотфіксаторами. Інтенсивність процесу
симбіотичної фіксації азоту атмосфери визначається взаємодією
макро- і мікросимбіонтів [6]. Ефективність симбіозу істотно
залежить від добору сортів вирощуваних бобових рослин і
комплементарних їм активних штамів бульбочкових бактерій [3].
Тривалий час одним із способів підвищення інтенсивності
симбіотичної азотфіксації була аналітична селекція активних
штамів бульбочкових бактерій із природних популяцій [1].
Сьогодні, завдяки застосуванню нових біотехнологічних підходів,
у тому числі, методів молекулярної генетики і генної інженерії
мікроорганізмів, з’явилася реальна можливість прискореного
33
конструювання високоефективних штамів бульбочкових бактерій.
Одним із таких методів є транспозоновий мутагенез, застосування
якого дозволяє маркувати симбіотичні гени ризобій, які не мають
самостійного фенотипового прояву, відкриваючи тим самим
можливість з’ясування окремих ланок механізму формування
симбіотичних взаємовідносин між бобовими рослинами і ризобіями
[4, 7, 11].
Важливою перевагою цього методу є набуття мутантами
маркеру стійкості до антибіотиків, завдяки чому з’являється
можливість ідентифікувати мутантні штами ризобій у кореневих
бульбочках бобових і в ґрунті, слідкувати за їхньою поведінкою
після передпосівної інокуляції у різних ґрунтах і за неоднакових
екологічних умов, з’ясувати їхню здатність приживатися в ризо-
сфері рослин, бути конкурентоспроможними не лише стосовно
бактерій інших штамів свого виду, але і до інших ґрунтових
мікроорганізмів, у тому числі й патогенів.
Метою роботи було отримати мутанти повільнорослих
бульбочкових бактерій сої зі зміненими симбіотичними влас-
тивостями та відібрати кращі з них за конкурентоздатністю,
азотфіксувальною активністю і ефективністю симбіозу з рослиною-
хазяїном. Впровадження відібраних штамів у рослинництво
сприятиме інтенсифікації залучення азоту повітря до біологічного
циклу і отриманню високоякісної, екологічно чистої продукції
бобових культур.
Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були 16
штамів Bradyrhizobium japonicum (634б, 614а, 631, 622, 646, 606,
603, 102с, W12, К, 71т, 10к, В1, 69r, G80, М8) із музейної колекції
азотфіксувальних мікроорганізмів ІФРГ НАН України. Для
проведення транспозонового мутагенезу цих штамів використано
штам-донор Escherichia coli S17-1, який містив плазміду
pSUP2021::Tn5 із маркером стійкості до канаміцину [12]. Рослиною-
хазяїном у роботі слугувала соя сорту Мар’яна, рекомендована для
вирощування у зонах Лісостепу і Полісся України.
Транспозоновий мутагенез штамів B. japonicum проводили
за методикою Новикової зі співавт. [5], пристосувавши її для
мутування повільнорослих ризобій із використанням плазміди
pSUP2021::Tn5.
Наявність транспозона Tn5 у мутантах ризобій визначали
за методикою Гюльхабера зі співавт. [8], а кількісний і якісний
34
склад білків – за допомогою градієнтного електрофорезу в
поліакриламідному гелі [10].
Азотфіксувальну активність визначали ацетиленовим ме-
тодом [9].
Усі результати обраховували статистично за загально-
прийнятою методикою [2].
Результати та їх обговорення. У процесі перевірки 16-ти
штамів B. japonicum виявилося, що лише три з них, а саме 646,
614а і 71т, чутливі до 50-70 мкг/мл канаміцину (Km) і стійкі до
500-1000 мкг/мл стрептоміцину (Str). Отже, їх можна вико-
ристовувати як реципієнти плазміди pSUP2021 при проведенні
транспозонового мутагенезу (табл. 1).
При кон’югації ризобій з E. coli S17-1, що несе плазміду
із вбудованим у неї транспозоном Tn5, частота утворення
канаміцинрезистентних мутантів була найвищою у штаму 646
і становила 10-6. Після проведення транспозонового мутагенезу
цього штаму нами було отримано понад 1500 Tn5-мутантів.
Штами 614а і 71т за ознаками стійкості до антибіотиків
виявилися також придатними для проведення транспозонового
мутагенезу, але частота транспозиції у них була нижчою і становила
10-7 та 10-8. Деякі інші штами, наприклад, 622, 606, К, В-1, також
можуть бути потенційними реципієнтами даної плазміди після
їх адаптації до 1000 мкг/мл Str. Таким чином, їх також можна
використовувати для проведення транспозонового мутагенезу.
Таблиця 1. Ріст штамів Bradyrhizobium japonicum на
середовищах із різною концентрацією антибіотиків
Концентрація антибіотиків, мкг/мл Штам B. japonicum
646 614а 71т
Без антибіотиків (контроль) ++++ ++++ ++++
Канаміцин, 50 – + +
Стрептоміцин, 500 ++++ ++++ ++++
Стрептоміцин, 1000 +++ +++ ++++
Частота транспозиції 10-6 10-7 10-8
Примітка: ріст ризобій: «++++» – на рівні контролю, «+++» – дещо
слабший, «+» – ледь помітний, «–» – відсутній.
Первинний скринінг одержаних мутантів за набутою
ознакою стійкості до Km здійснювали за їх здатністю рости на
35
манітно-дріжджовому агаризованому середовищі з 200 мкг/мл
Km. Наявність у них транспозона Tn5 перевіряли за допомогою
полімеразної ланцюгової реакції. Виявилося, що відібрані нами
для аналізу мутанти і, зокрема, мутант 21-2, містив у своєму складі
означений транспозон.
Крім того, необхідно було з’ясувати, чи існує відмінність у
кількісному і якісному складі білків штамів ризобій і транспозоно-
вих мутантів і визначити білки, характерні для активних мутантів.
Однак, незважаючи на різні симбіотичні характеристики дослід-
жуваних ризобій, суттєвих відмінностей у їхньому білковому
складі не виявлено (рис. 1). Це здається логічним, адже симбіотичні
властивості ризобій проявляються лише за умов симбіозу з
бобовими рослинами. Проте, на основі отриманих результатів не
можна однозначно констатувати відсутність таких білків. Подальші
дослідження з використанням більш широкого спектру Tn-5
мутантів зі зміненими симбіотичними характеристиками дозволять
ідентифікувати протеїни, задіяні в процесах фіксації молекулярного
азоту.
М – білкові маркери; 1– Bradyrhizobium japonicum 646;
Tn5-мутанти: 2 – 35-2; 3 – 9-1; 4 – 21-2; 5 – 113; 6 – 118-8
Рис. 1. Білковий склад Bradyrhizobium japonicum 646
та його Tn5-мутантів:
Наступним етапом досліджень був скринінг отриманих
транспозонових мутантів ризобій сої за ознаками “азотфіксація”,
“вірулентність” і “ефективність симбіозу”. Спочатку ці мутанти
1 2 3 4 5 6
36
відбирали за вказаними ознаками в умовах мікровегетаційних
експериментів. Показано, що більшість із них не відрізнялися
за симбіотичними характеристиками від вихідного штаму. Для
подальших досліджень ми взяли близько 100 мутантів бульбочко-
вих бактерій сої, аналіз яких продовжили у вегетаційних та польо-
вих умовах. Контролем слугували рослини, інокульовані вихідним
646 і виробничим 634б штамами.
Із контрастних за азотфіксувальною активністю і вірулен-
тністю відібрано сім Tn5-мутантів ризобій сої, а саме мутанти
21-2, 9-1, 17-2, 35-2, 107, 113, 118-8. У вегетаційних умовах вони
були використані для створення модельних симбіотичних систем
із різним рівнем ефективності. Tn5-мутанти 21-2, 9-1, 17-2 за
вірулентністю, швидкістю формування бульбочок, їх розташуван-
ням на кореневій системі рослини-хазяїна і, що найважливіше,
азотфіксувальною активністю у різні фази вегетації перевищували
контрольні штами (рис. 2). Проте, виявлено також три культури
(107, 113 і 118-8), які характеризувалися високою вірулентністю,
але низькою азотфіксувальною активністю.
Таким чином, одержані нами результати свідчать, що
у повільнорослих бульбочкових бактерій сої за допомогою
вектора pSUP2021::Tn5 можна отримати канаміцинрезистентні
мутанти зі зміненими симбіотичними властивостями, а саме,
бульбочкоутворенням, азотфіксувальною активністю і ефективніс-
тю симбіозу.
Рис. 2. Динаміка загальної азотфіксувальної активності
кореневих бульбочок сої, інокульованої Tn5-мутантами
B. japonicum 646
0
10
20
30
40
50
60
70
634 646 21-2 9-1 17-2 35-2 107 113 118
,
,
(
2
4/(
·
))
3
37
Ефективність симбіотичних систем, створених за участю
рослин сої і відібраних у вегетаційних дослідах Tn5-мутантів,
яким за попередніми даними притаманна висока азотфіксувальна
активність, була перевірена в умовах польового досліду на
сірому лісовому і темно-сірому опідзоленому ґрунтах. При цьому
встановлено (табл. 2), що інокуляція трьома досліджуваними Tn5-
мутантами бульбочкових бактерій сої (21-2, 17- 2, 9-1) сприяла
достовірному збільшенню маси насіння на 15–23 % у порівнянні
з інокуляцією виробничим штамом 634б. Вони виявилися
вірулентними та активними мікросимбіонтами рослин сої. Отримані
дані свідчать, що за комплексом симбіотичних ознак кращими серед
перспективних Tn5-мутантів є 21-2 і 17-2.
Таблиця 2. Урожайність насіння сої, інокульованої
Tn5-мутантами B. japonicum (польові досліди)
Варіанти досліду Урожайність, ц/га + до позитивного
контролю (штам 634б)
I II III середнє ц/га %
Без інокуляції 15,9 17,6 15,8 16,4 – 4,2 – 20,4
Штам
634б 21,5 22,2 18,2 20,6 – –
646 20,8 22,7 19,3 20,9 + 0,3 + 1,4
Tn5-мутант
9-1 24,8 26,4 19,8 23,6 + 3,0 + 14,7
17-2 26,4 28,2 20,0 24,9 + 4,3 + 20,9
21-2 26,3 28,1 21,9 25,4 + 4,8 + 23,3
НІР0,05 2,1 2,2 2,0
Примітка: І – 2006 р., Київська обл., ІІ – 2006 р., Черкаська обл.,
ІІІ – 2007 р., Черкаська обл.
Отже, у результаті досліджень показано, що транспозоновий
мутагенез є ефективним методом одержання нових штамів
бульбочкових бактерій. Встановлено, що інокуляція рослин сої
активними Tn5-мутантами B. japonicum підвищує ефективність
функціонування симбіотичних систем і сприяє збільшенню їх
продуктивності.
Після додаткових перевірок конкурентоспроможності і техно-
логічності отримані транспозонові мутанти ризобій можуть бути
рекомендовані як біологічна основа бактеріальних добрив для сої.
38
1. Доросинский Л.М. Клубеньковые бактерии и нитрагин
/Л.М. Доросинский. – Л.: Наука, 1970. – 191 с.
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б.А. Доспехов. – М.:
Агропромиздат, 1985. – 351 с.
3. Коць С.Я. Особенности взаимодействия растений и азот-
фиксирующих микроорганизмов /[С.Я. Коць, С.К. Береговенко, Е.В. Ки-
риченко, Н.Н. Мельникова]. – К.: Наук. думка, 2007. – 315 с.
4. Курчак О.Н. Плазмида pSym 1-32 Rhizobium leguminosarum bv.
viciae, контролирующая азотфиксирующую активность, эффективность
симбиоза, конкурентоспособность и кислотоустойчивость /О.Н. Курчак,
Н.А. Проворов, Б.В. Симаров //Генетика. – 2001. – Т. 37, № 9. – С. 1225-
1232.
5. Новикова Н.И. Транспозоновый мутагенез у штамма СХМ1-
105 Rhizobium meliloti /Н.И. Новикова, Л.А. Шарыпова, Б.В. Симаров //
Молекулярная генетика, микробиол. и вирусол. – 1986. – № 8. – С. 32-36.
6. Генетические основы селекции клубеньковых бактерий
/[Б.В. Симаров, А.А. Аронштам, Н.И. Новикова и др.]. – Л.: Агропромиздат,
1990. – 192 с.
7. Шарыпова Л.А. Мутагенная активность плазмидных векторов-
“самоубийц”, содержащих Tn5, у клубеньковых бактерий люцерны
/Л.А. Шарыпова, О.П. Онищук, Н.И. Новикова //Генетика. – 1987. – Т. 23,
№ 12. – С. 2104-2111.
8. Guilhaber M.R. Transposon mutagenesis of Xylella fastidiosa by
electroporation of Tn5 synaptic complexes /M.R. Guilhaber, L.M. Hoffman,
D.A. Mills, B.C. Kirkpatrick //Molec. Plant Microb. Interact. – 2001. – Vol. 14,
№ 6. – P. 701-706.
9. Hardy R.W.F. The acetylene-ethylene assay for N2-fixation: laborato-
ty and field evaluation /R.W.F. Hardy, R.D. Holsten, E.K. Jackson, R.C. Burns
//Plant Physiol. – 1968. – Vol. 43, N 8. – P. 1187-1207.
10. Laemmly U.K. Cleavage of structural proteins during the assembly
of the head of Bacteriofage T4 /U.K. Laemmly //Nature. – 1970. – Vol. 227.
– P. 680-685.
11. Pobigaylo N. Construction of a largе signature-tagged mini-Tn5
transposon library and its application to mutagenesis of Sinorhizobium meli-
loti /N. Pobigaylo, D. Wetter, S. Szymczak et al. //Appl. Environ. Microbiol.
– 2006. – Vol. 72, № 6. – P. 4329-4337.
12. Simon R. A broad host range mobilization system for in vivo genetic
engineering: transpozon mutagenesis in gram-negative bacteria /R. Simon,
U. Priefer, A. Puhler //Bioteсhnol. – 1983. – Vol. 1, № 11. – Р. 784-791.
39
Перспективность использования Tn5-
мутантов ризобий при изготовлении
бактериальных удобрений
Коць С.Я., Маличенко С.М., Маменко П.Н.,
Дрозденко Г.Н.
Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, г. Киев
При помощи штамма Escherichia coli S17-1 со встроенной
в него плазмидой pSUP2021::Tn5 осуществлен транспозоновый
мутагенез штаммов 646, 614а и 71т Bradyrhizobium japonicum.
Наивысшая частота образования канамицинрезистентных
мутантов составляла 10-6 (B. japonicum 646). Из 1500 полученных
мутантов отобраны лучшие по признакам “вирулентность”,
“азотфиксирующая активность” и “эффективность симбиоза”.
Несмотря на неодинаковые симбиотические характеристики
отобранных мутантов, существенных различий в их белковом
составе не виявлено. Сделан вывод о возможности получения
медленнорастущих ризобий с помощью транспозонового
мутагенеза.
Ключевые слова: транспозоновый мутагенез ризобий, соя,
симбиоз, азотфиксация.
Perspective use of Tn5-mutants of rhizobia
in preparation of bacterial fertilizers
Kots S.Ya., Malychenko S.M., Mamenko P.M.,
Drozdenko G.M.
Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, Kyiv
By using strain of Escherichia coli with build-in plasmid
pSUP2021::Tn5 the transposon mutagenesis of Bradyrhizobium
japonicum (strains 646, 614a and 71t) was performed. The highest
formation frequency of kanamycinresistant mutants was 10-6 (B.
japonicum 646). Among the 1500 mutants obtained, the best were
selected by the “virulence”, “nitrogen fixation activity” and “symbiosis
efficiency” criteria. In spite of different symbiotic characteristics of
the selected Tn-5 mutants no considerable differences in their protein
composition were determined. The authors made conclusion on the
possibility of use of transposon mutagenesis in order to obtain the new
forms of slowgrowing bacteria.
Key words: transposon mutagenesis of rhizobia, soybean,
symbiosis, nitrogen fixation.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-347 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:11:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/5c/53f11fe907f4d213d9692f0a72462f5c.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-3472026-07-22T10:10:48Z PERSPECTIVE USE OF TN5-MUTANTS OF RHIZOBIA IN PREPARATION OF BACTERIAL FERTILIZERS ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ Коць , С.Я. Маліченко , С.М. Маменко , П.М. Дрозденко , Г.М. transposon mutagenesis of rhizobia, soybean, symbiosis, nitrogen fixation транспозоновий мутагенез ризобій, соя, симбіоз, азотфіксація By using strain of Escherichia coli with build-in plasmid pSUP2021::Tn5 the transposon mutagenesis of Bradyrhizobium japonicum (strains 646, 614a and 71t) was performed. The highest formation frequency of kanamycinresistant mutants was 10-6 (B. japonicum 646). Among the 1500 mutants obtained, the best were selected by the “virulence”, “nitrogen fixation activity” and “symbiosis efficiency” criteria. In spite of different symbiotic characteristics of the selected Tn-5 mutants no considerable differences in their protein composition were determined. The authors made conclusion on the possibility of use of transposon mutagenesis in order to obtain the new forms of slowgrowing bacteria. За допомогою штаму Escherichia coli S17-1 із вбудованою в нього плазмідою pSUP2021::Tn5 здійснено транспозоновий мутагенез штамів 646, 614а і 71т Bradyrhizobium japonicum. Найвища частота утворення канаміцинрезистентних мутантів складала10-6(B. japonicum646).Із-поміж1500одержанихмутантів відібрано кращі за ознаками “вірулентність”, “азотфіксувальна активність” і “ефективність симбіозу”. Незважаючи на різні симбіотичні характеристики відібраних Tn5-мутантів, суттєвих відмінностей у їхньому білковому складі не виявлено. Зроблено висновок про можливість одержання повільнорослих ризобій за допомогою транспозонового мутагенезу. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2009-05-05 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/347 10.35868/1997-3004.8.32-39 Agricultural microbiology; Vol. 8 (2008): Agriciltural microbiology; 32-39 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 8 (2008): Сільськогосподарська мікробіологія; 32-39 1997-3004 10.35868/1997-3004.8 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/347/432 Авторське право (c) 2009 S.Ya. Kots , S.M. Malychenko , P.M. Mamenko , G.M. Drozdenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | транспозоновий мутагенез ризобій соя симбіоз азотфіксація Коць , С.Я. Маліченко , С.М. Маменко , П.М. Дрозденко , Г.М. ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ |
| title | ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ |
| title_alt | PERSPECTIVE USE OF TN5-MUTANTS OF RHIZOBIA IN PREPARATION OF BACTERIAL FERTILIZERS |
| title_full | ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ |
| title_fullStr | ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ |
| title_full_unstemmed | ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ |
| title_short | ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ TN5- МУТАНТІВ РИЗОБІЙ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ БАКТЕРІАЛЬНИХ ДОБРИВ |
| title_sort | перспективність використання tn5- мутантів ризобій при виготовленні бактеріальних добрив |
| topic | транспозоновий мутагенез ризобій соя симбіоз азотфіксація |
| topic_facet | transposon mutagenesis of rhizobia soybean symbiosis nitrogen fixation транспозоновий мутагенез ризобій соя симбіоз азотфіксація |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/347 |
| work_keys_str_mv | AT kocʹsâ perspectiveuseoftn5mutantsofrhizobiainpreparationofbacterialfertilizers AT malíčenkosm perspectiveuseoftn5mutantsofrhizobiainpreparationofbacterialfertilizers AT mamenkopm perspectiveuseoftn5mutantsofrhizobiainpreparationofbacterialfertilizers AT drozdenkogm perspectiveuseoftn5mutantsofrhizobiainpreparationofbacterialfertilizers AT kocʹsâ perspektivnístʹvikoristannâtn5mutantívrizobíjprivigotovlenníbakteríalʹnihdobriv AT malíčenkosm perspektivnístʹvikoristannâtn5mutantívrizobíjprivigotovlenníbakteríalʹnihdobriv AT mamenkopm perspektivnístʹvikoristannâtn5mutantívrizobíjprivigotovlenníbakteríalʹnihdobriv AT drozdenkogm perspektivnístʹvikoristannâtn5mutantívrizobíjprivigotovlenníbakteríalʹnihdobriv |