СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ
The influence of the aftereffects of organic fertilizers and direct action of minerals on thedevelopment of microorganisms of nitrogen and carbon cycles, as well as the course of individualbiological processes has been investigated in the process of growing spring Ii the field stationaryexperiment o...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2017
|
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/39 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465469819486208 |
|---|---|
| author | Волкогон, В. В. Пиріг, О. В. Британ, Т. Ю. |
| author_facet | Волкогон, В. В. Пиріг, О. В. Британ, Т. Ю. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В. В. Волкогон",
"institution": null
},
{
"author": " О. В. Пиріг",
"institution": null
},
{
"author": "Т. Ю. Британ",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Волкогон, В. В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:40Z |
| description | The influence of the aftereffects of organic fertilizers and direct action of minerals on thedevelopment of microorganisms of nitrogen and carbon cycles, as well as the course of individualbiological processes has been investigated in the process of growing spring Ii the field stationaryexperiment on the leached chernozem. In the first year of aftereffect of organic fertilizers in the form ofmanure, straw, lupine green manure, and their combination, the activation of soil biota occurs and thecorrelation between the number of different groups of microorganisms changes. Application ofmineral fertilizers in high rate (N90P90K90) leads to the active development of denitrifiers, stimulationof biological denitrification, restriction of functional activity of diazotrophs, growth of the coefficientof mineralization of organic substance. However, the use of this dose in the background after theorganic fertilizer (straw + green manure) helps to optimize the flow of biological processes in the soil.At the same time, the specified rate of mineral fertilizers becomes environmentally acceptable. Theconclusion is made about the inadmissibility of the use of solid fertilizers under deficiency of organicsubstance in the soil. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.26.3-12 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
ЗАГАЛЬНА ТА ҐРУНТОВА МІКРОБІОЛОГІЯ
Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26. — С. 3–12.
ISSN 1997-3004
УДК 631.86/87:579.64
СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ
ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ
В. В. Волкогон, О. В. Пиріг, Т. Ю. Британ
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14027, Україна; e-mail: altrockman1986@gmail.com
У польовому стаціонарному досліді на чорноземі вилуженому при вирощуванні ячменю
ярого досліджено вплив післядії органічних та прямої дії мінеральних добрив на розвиток
мікроорганізмів азотного та вуглецевого циклів, а також перебіг окремих біологічних проце-
сів. За першого року післядії органічних добрив у вигляді гною, соломи, люпинового сидерату
та їх поєднання відбувається активізація ґрунтової біоти та змінюється співвідношення
між чисельністю різних груп мікроорганізмів. Застосування мінеральних добрив у великій
нормі (N90P90K90) призводить до активного розвитку денітрифікаторів, стимулювання про-
цесу біологічної денітрифікації, обмеження функціональної активності діазотрофів, зрос-
тання коефіцієнту мінералізації органічної речовини. Проте використання цієї дози туків по
фону післядії органічного добрива (солома + сидерат) сприяє оптимізації перебігу біологіч-
них процесів у ґрунті. При цьому зазначена норма мінеральних добрив стає екологічно при-
йнятною. Зроблено висновок про недопустимість застосування туків за дефіциту органіч-
ної речовини в ґрунті.
Ключові слова: ячмінь ярий, органічні добрива, мінеральні добрива, азотфіксація, деніт-
рифікація, мінералізація, трансформація органічної речовини, чисельність мікроорганізмів.
Родючість ґрунтів формується за дії
складного комплексу природних і антропо-
генних факторів, серед яких головна роль
належить діяльності ґрунтових мікрооргані-
змів. Питання, пов’язані з розробкою науко-
вих основ підвищення родючості грунтів, не
можуть бути вирішені без поглибленого ви-
вчення особливостей мікробіологічних про-
цесів трансформації азоту і вуглецю в агро-
ценозах [1]. Зазначене набуває особливої
актуальності в умовах сьогодення, за недо-
тримання сівозмін, порушення принципів
удобрення сільськогосподарських культур,
дефіциту органічної речовини в ґрунтах.
Метою наших досліджень було визна-
чення впливу післядії органічних та прямої
дії мінеральних добрив на розвиток мікроор-
ганізмів окремих еколого-трофічних груп та
перебіг біологічних процесів у ґрунті при
вирощуванні ячменю ярого.
Матеріали і методи. Дослідження про-
водили у 2016–2017 рр. у польовому стаціо-
нарному досліді Інституту сільськогосподар-
ської мікробіології та агропромислового ви-
робництва НААН на чорноземі вилуженому
в умовах короткоротаційної сівозміни (кар-
топля – ячмінь ярий – горох – пшениця ози-
ма) в агроценозах ячменю ярого. Агрохіміч-
на характеристика ґрунту: вміст гумусу (за
Тюріним) — 2,8 %; загального азоту — від
0,27 % до 0,31 %; Р2О5 (за Кірсановим) —
15 мг / 100 г ґрунту; К2О (за Масловою) —
13 мг / 100 г ґрунту; рНвод 5,9–6,5.
Варіанти удобрення ячменю ярого:
1. Без добрив;
2. Солома*;
3. Сидерат*;
4. Гній*;
5. Солома* + сидерат*;
6. Гній* + сидерат*;
© В. В. Волкогон, О. В. Пиріг, Т. Ю. Британ, 2017
4
7. N30Р30К30;
8. Солома* + сидерат* + N30Р30К30;
9. N60Р60К60;
10. Солома* + сидерат* + N60Р60К60;
11. N90Р90К90;
12. Солома* + сидерат* + N90Р90К90;
13. Гній* + N60Р60К60;
14. Гній* + сидерат* + N60Р60К60,
де * — першого року післядія органічної
речовини.
Свіжу органічну речовину вносили під
попередник — картоплю. Подрібнену соло-
му у кількості 5 т/га заробляли у ґрунт відра-
зу після збирання урожаю пшениці озимої
шляхом дискування, після чого у відповід-
них варіантах висівали на проміжний сиде-
рат люпин вузьколистий. Для оптимізації
співвідношення С/N мінеральний азот не
використовували. Сидеральну масу люпину
(13 т/га) заробляли у ґрунт шляхом диску-
вання з наступною неглибокою оранкою
(15 см) пізно восени (кінець листопада). У
цей же час у відповідних варіантах вносили і
заробляли у ґрунт підстилковий гній великої
рогатої худоби (ВРХ) з розрахунку 40 т/га.
Весною висаджували картоплю і на другий
рік висівали ячмінь ярий сорту Гося. Таким
чином, у досліді з ячменем прослідковувала-
ся першого року післядія всіх видів органіч-
них добрив і пряма дія мінеральних.
Площа дослідної ділянки — 43,2 м2, по-
вторність досліду чотирьохразова.
Чисельність амоніфікаторів визначали на
м’ясо-пептонному агарі (МПА); мікрооргані-
змів, які засвоюють переважно мінеральні
сполуки азоту — на крохмале-аміачному
агарі (КАА); азотфіксаторів — на напіврід-
кому середовищі Ешбі за використання аце-
тиленового тесту; денітрифікаторів — на
рідкому середовищі Гільтая за використання
реактиву Грісса; целюлозоруйнівних бакте-
рій — на рідкому середовищі Солнцевої;
мікроскопічних грибів — на середовищі Ча-
пека [2; 3].
Коефіцієнти мінералізації-іммобілізації
сполук азоту визначали за співвідношенням
чисельності амілолітичних мікроорганізмів
до протеолітичних (КАА/МПА) [4].
Потенційну активність азотфіксації ґру-
нту визначали ацетиленовим методом за
М. Умаровим [5]. Вміст етилену в зразках
аналізували на газовому хроматографі
«Chrom-5» з полум’яно-іонізаційним детек-
тором. Сорбційні колонки зі сталі заповню-
вали сорбентом Porapak Q 60–80 mesh. Тем-
пература термостату 40 °С. Витрата газів:
водню — 15 см3/хв., азоту — 100 см3/хв.,
повітря — 500 см3/хв.
Потенційну активність денітрифікації в
ґрунті визначали ацетиленовим методом при
додаванні до наважки (5 г) розчину глюкози
та нітрату калію [3]. Досліджували на газо-
вому хроматографі «Цвет-500 М» з детекто-
ром теплопровідності (струм мосту 200 mA)
на колонці з сорбентом Porapak Q 60–80 mesh.
Температура колонок — 25 °С, детектора —
40° С, витрата газу (гелію) — 20 мл/хв.
Планування та проведення польових до-
слідів здійснювали за Б. Доспєховим [6].
Статистичну обробку експериментальних
даних проводили методом дисперсійного
аналізу за використання комп’ютерної про-
грами (Microsoft Office Excel 2003–2007).
Результати та їх обговорення. Визна-
чення чисельності діазотрофів у ґрунті під
ячменем за післядії органічних та прямої дії
мінеральних добрив свідчить про різний їх
вплив на формування популяцій азотфіксу-
вальних бактерій. Так, післядія органічних
добрив позитивно позначається на розвитку
азотфіксаторів — їх чисельність зростає у
4–5 разів (табл. 1). Невисока і середня в дос-
ліді норма мінеральних добрив також сприяє
зростанню кількості діазотрофів у ґрунті, і
особливо — за їх застосування по органіч-
ному фону. Висока норма туків призводить
до гальмування розвитку азотфіксувальних
бактерій упродовж вегетаційного періоду
ячменю ярого, що свідчить про її надлишко-
вість для агроценозу. Водночас внесення
N90Р90К90 по фону післядії органічних добрив
сприяє відновленню і навіть активному роз-
витку азотфіксаторів. Це свідчить про по-
кращення екологічної ситуації за даних
умов, адже відомо, що розвиток і функції
азотфіксаторів обмежуються за надлишкової
кількості мінерального азоту в ґрунті.
Ця теза підсилюється результатами визна-
чення нітрогеназної активності в ґрунті дослі-
джуваних варіантів (табл. 2). Активність азот-
фіксації у варіанті з використанням N90Р90К90
по фону післядії органічної речовини віднов-
люється порівняно з показниками варіанту з
використанням лише мінеральних добрив у за-
значеній нормі, і кількаразово перевищує зна-
чення контрольного (без добрив) варіанту.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
5
Таблиця 1. Чисельність азотфіксувальних бактерій в ґрунті агроценозів ячменю яро-
го за впливу добрив, тис. / г сухого ґрунту
Варіанти досліду Фаза
сходів
Фаза
виходу в трубку
Фаза молочно-
воскової стиглості
Без добрив 107,4 96,9 144,4
Солома* 518,0 302,5 607,5
Сидерат* 540,0 345,0 621,0
Гній* 580,5 395,0 711,0
Солома* + сидерат* 554,0 365,0 657,0
Гній* + сидерат* 635,0 567,0 969,0
N30P30K30 527,0 337,5 616,5
Солома* + сидерат* + N30Р30К30 563,0 377,5 679,5
N60Р60К60 383,0 255,0 472,5
Солома* + сидерат* + N60Р60К60 482,0 320,0 576,0
N90Р90К90 99,7 81,9 134,9
Солома* + сидерат* + N90Р90К90 253,0 149,2 392,5
Гній* + N60Р60К60 513,0 337,5 588,5
Гній* + сидерат* + N60Р60К60 576,0 407,5 679,5
Примітка. Тут і в інших таблицях: * — першого року післядія органічних добрив.
Таблиця 2. Вплив добрив на потенційну азотфіксувальну активність ґрунту в агро-
ценозах ячменю ярого, нМоль С2Н4 / г ґрунту за годину
Варіанти досліду Фаза
сходів
Фаза
виходу в трубку
Фаза молочно-
воскової стиглості
Без добрив 77,2 54,2 118,5
Солома* 100,3 81,2 132,8
Сидерат* 113,9 98,2 149,5
Гній* 156,2 134,1 196,0
Солома* + сидерат* 122,4 108,5 167,2
Гній* + сидерат* 192,6 173,1 236,9
N30P30K30 119,5 105,3 157,0
Солома* + сидерат* + N30Р30К30 144,4 121,8 187,2
N60Р60К60 97,1 87,4 128,5
Солома* + сидерат* + N60Р60К60 124,7 111,2 168,9
N90Р90К90 65,5 48,9 94,4
Солома* + сидерат* + N90Р90К90 88,7 76,2 121,4
Гній* + N60Р60К60 128,7 119,2 174,5
Гній* + сидерат* + N60Р60К60 150,4 138,5 196,4
НІР05 5,1 5,3 6,7
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
6
При визначенні чисельності денітрифі-
каторів відзначаємо зростання кількості
представників цієї еколого-трофічної групи
мікроорганізмів за післядії органічних доб-
рив (табл. 3). Це може свідчити про мінера-
лізацію органічної речовини і вивільнення
мінеральних сполук азоту, частина з яких за
певних обставин може бути використана де-
нітрифікаторами як джерело кисню і азоту
(для забезпечення як асиміляційної, так і
дисиміляційної нітратредукції). Особливо
високі показники чисельності денітрифіку-
вальних мікроорганізмів спостерігаємо за
післядії гною ВРХ.
Чисельність денітрифікаторів у ґрунті
зростає пропорційно використаним у досліді
нормам мінеральних добрив. Проте застосу-
вання туків по фону післядії органічних доб-
рив суттєво нівелює ситуацію — за цих умов
кількість представників досліджуваної групи
бактерій суттєво зменшується, що безпереч-
но свідчить про іммобілізацію представни-
ками інших еколого-трофічних груп мікро-
організмів невикористаної рослинами части-
ни добрив.
Це значною мірою підтверджується ре-
зультатами визначення потенційної денітри-
фікувальної активності в ґрунті (табл. 4). За
поєднання органічного і мінерального удоб-
рення ячменю ярого активність процесу біо-
логічної денітрифікації суттєво знижується
порівняно з показниками варіантів, де вно-
сили лише мінеральні добрива у відповідних
нормах. Така ситуація, як вже зазначалося
вище, може виникати за значної іммобіліза-
ції невикористаного мінерального азоту ґру-
нтовими мікроорганізмами.
Як свідчать результати обліку чисель-
ності амоніфікувальних мікроорганізмів, їх
значний розвиток обумовлюється наявністю
органічної речовини в ґрунті. Так, чисель-
ність амоніфікаторів у варіантах, де поєдну-
ється пряма дія мінеральних добрив з після-
дією органічних, зростає порівняно з показ-
никами відповідних варіантів із застосуванням
лише туків у 2–2,5 раза (табл. 5). Водночас,
зростання порівняно з контролем чисельнос-
ті амоніфікаторів у варіантах з використан-
ням лише мінеральних добрив може свідчити
про мінералізацію складних органічних спо-
лук, у т. ч. й гумусу за дефіциту в ґрунті
органічної речовини.
Визначення чисельності мікроорганіз-
мів, які засвоюють переважно мінеральні
Таблиця 3. Вплив систем удобрення на чисельність денітрифікаторів у ґрунті під
ячменем ярим, тис. / г сухого ґрунту
Варіанти досліду Фаза
сходів
Фаза
виходу в трубку
Фаза молочно-
воскової стиглості
Без добрив 472,5 787,5 612,0
Солома* 456,0 796,0 615,0
Сидерат* 652,5 1087,5 840,0
Гній* 1273,0 1843,0 1530,0
Солома* + сидерат* 959,5 1377,5 1064,0
Гній* + сидерат* 1159,0 1539,0 1273,0
N30P30K30 869,0 1216,0 997,5
Солома* + сидерат* + N30Р30К30 783,0 1149,5 885,0
N60Р60К60 1187,5 1757,0 1377,5
Солома* + сидерат* + N60Р60К60 815,0 1197,0 1007,0
N90Р90К90 1830,0 2340,0 2070,0
Солома* + сидерат* + N90Р90К90 1482,0 2040,0 1680,0
Гній* + N60Р60К60 1368,0 1935,0 1529,5
Гній* + сидерат* + N60Р60К60 1273,0 1860,0 1491,5
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
7
Таблиця 4. Потенційна активність денітрифікації ґрунту під ячменем ярим за впли-
ву добрив, нМоль N2O / г ґрунту за добу
Варіанти досліду Фаза
сходів
Фаза
виходу в трубку
Фаза молочно-
воскової стиглості
Без добрив 3,84 7,21 5,77
Солома* 4,46 8,32 6,08
Сидерат* 5,36 11,65 7,75
Гній* 20,89 48,81 32,62
Солома* + сидерат* 7,97 24,95 13,15
Гній* + сидерат* 14,47 42,45 30,89
N30P30K30 10,47 27,45 21,85
Солома* + сидерат* + N30Р30К30 9,06 26,44 17,52
N60Р60К60 12,48 30,04 27,93
Солома* + сидерат* + N60Р60К60 9,90 26,96 15,45
N90Р90К90 28,56 56,52 42,61
Солома* + сидерат* + N90Р90К90 20,32 45,32 29,46
Гній* + N60Р60К60 23,48 52,64 50,56
Гній* + сидерат* + N60Р60К60 16,28 45,27 31,82
НІР05 1,25 2,02 1,56
сполуки азоту, свідчить про збільшення їх
кількості у всіх досліджуваних варіантах,
особливо за післядії гною, застосованого як
окремо, так і сумісно з сидератом та мінера-
льними добривами (див. табл. 5).
Також слід відзначити значну чисель-
ність мікроорганізмів зазначеної еколого-
трофічної групи у варіантах із сумісним за-
стосуванням соломи і сидерату на фоні міне-
рального удобрення.
У варіантах з мінеральними агрофонами
(лише мінеральні добрива) зростання пулу
іммобілізаторів мінерального азоту на фоні
незначної кількості амоніфікаторів свідчить
про посилення мінералізаційної функції мік-
робного ценозу, що підтверджується зрос-
танням коефіцієнтів мінералізації-іммобілі-
зації у фазу виходу в трубку від 2,88 при дозі
N30 до 3,45 при дозі N90. Проте післядія со-
ломи і сидерату за внесення мінеральних до-
брив забезпечувала зниження негативних на-
слідків інтенсифікації азотного удобрення
ячменю ярого. За цих умов коефіцієнт міне-
ралізації-іммобілізації становив 1,46 при дозі
N30 та 1,92 при дозі N90.
За окремого використання соломи і си-
дерату збільшення кількості мікроорганізмів,
що асимілюють мінеральні форми азоту, по-
рівняно з іншими варіантами було незнач-
ним. Проте коефіцієнт мінералізації-іммобі-
лізації був нижчим, ніж у контролі, і стано-
вив у фазу виходу в трубку 1,41–1,42 відпо-
відно, що може свідчити про інтенсифікацію
процесів іммобілізації (синтезу).
В інших варіантах досліду спостерігали
значне зниження коефіцієнтів мінералізації-
іммобілізації: від 1,20 — за сумісного засто-
сування соломи і сидерату — до 1,09 — у ва-
ріанті з поєднаним застосуванням гною і си-
дерату.
Зроблені висновки щодо інтенсивного
розвитку мікроорганізмів і, відповідно, опти-
мізації перебігу процесів мінералізації-іммо-
білізації за використання мінеральних добрив
по фону післядії органічних підтверджуються
результатами обліку целюлозолітичних мік-
роорганізмів. Так, за внесення лише мінера-
льних добрив відзначено відносно невисокі
показники розвитку целюлозолітичних бакте-
рій, які до того ж зменшуються відповідно до
зростання норм туків (табл. 6). Проте засто-
сування мінеральних добрив по фону післядії
органічної речовини сприяє зростанню їх кі-
лькості у 2,7–5,0 разів залежно від варіанту.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
8
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
9
Таблиця 6. Чисельність целюлозоруйнівних бактерій у ґрунті під ячменем ярим в
залежності від удобрення, тис. / г сухого ґрунту
Варіанти досліду Фаза
сходів
Фаза
виходу в трубку
Фаза молочно-
воскової стиглості
Без добрив 16,9 14,5 10,4
Солома* 51,7 47,7 39,8
Сидерат* 49,0 42,0 37,8
Гній* 108,3 102,6 85,9
Солома* + сидерат* 79,1 74,9 68,9
Гній* + сидерат* 116,8 112,1 104,5
N30P30K30 29,2 26,8 20,4
Солома* + сидерат* + N30Р30К30 81,2 80,3 78,4
N60Р60К60 16,5 15,2 11,6
Солома* + сидерат* + N60Р60К60 78,4 74,2 70,7
N90Р90К90 10,2 9,8 7,6
Солома* + сидерат* + N90Р90К90 54,0 51,3 49,5
Гній* + N60Р60К60 113,0 111,2 96,0
Гній* + сидерат* + N60Р60К60 120,6 114,9 99,8
Слід зазначити, що вказане зменшення
чисельності целюлозолітичних бактерій від-
повідно до збільшення норм мінеральних
добрив компенсується зростанням чисельно-
сті мікроміцетів, більшість з яких, як відомо,
володіють високою целюлозолітичною акти-
вністю. Як свідчать наведені в табл. 7 ре-
зультати, зростання норм мінеральних доб-
рив супроводжується значним підвищенням
чисельності мікроміцетів.
Беручи до уваги вищенаведені результа-
ти обліку чисельності мікроорганізмів та ха-
рактер перебігу процесів азотфіксації і дені-
трифікації, можемо також стверджувати про
підсилення іммобілізаційних процесів за ви-
користання органо-мінерального удобрення.
Іншими словами, за поєднання органічного і
мінерального удобрення в результаті мінера-
лізації складних органічних речовин утво-
рюються простіші сполуки, частина яких
здатна до засвоєння мікроорганізмами і, від-
повідно, іммобілізується в біомасі бактерій і
мікроміцетів. Це створює передумови актив-
ного розвитку інших синтетичних процесів,
у т. ч. й утворення гумусових сполук.
Отже, забезпечення чорнозему вилуже-
ного органічною речовиною (гній, солома,
люпиновий сидерат та їх поєднання, у т. ч. з
мінеральними добривами) при вирощуванні
ячменю ярого в сівозміні суттєво впливає на
склад угруповань ґрунтових мікроорганізмів,
що змінює спрямованість біологічних проце-
сів. За таких умов мінералізація складних ор-
ганічних сполук супроводжується оптиміза-
цією інших біологічних функцій ґрунту —
зростає інтенсивність азотфіксації, обмежу-
ється денітрифікувальна активність, підси-
люються синтетичні процеси. При цьому
найбільша в досліді норма мінеральних доб-
рив (N90Р90К90), застосування якої супрово-
джується негативними змінами біологічних
процесів у ґрунті, стає екологічно прийнят-
ною.
Вплив досліджуваних чинників позначи-
вся на урожайності ячменю ярого (табл. 8).
Першого року післядія соломи і сидерату
сприяла зростанню урожайності культури на
19,7 % і 8,8 % відповідно. Поєднання соломи
і люпинового сидерату забезпечило більший
приріст урожаю — 37,8 %. Найбільшою мі-
рою на формуванні урожайності позначилася
післядія гною ВРХ — показник зріс на 71 %
до контрольного значення.
Застосування всіх досліджених норм
мінеральних добрив забезпечило вірогідні
прирости урожайності культури. Проте
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
10
Таблиця 7. Чисельність мікроміцетів у ґрунті під ячменем ярим в залежності від
удобрення, тис. КУО / г сухого ґрунту
Варіанти досліду Фаза
сходів
Фаза
виходу в трубку
Фаза молочно-
воскової стиглості
Без добрив 84,1 67,4 72,3
Солома* 137,4 102,6 117,4
Сидерат* 149,1 110,8 127,8
Гній* 219,6 194,5 206,2
Солома* + сидерат* 175,2 143,7 161,8
Гній* + сидерат* 249,3 209,4 229,4
N30P30K30 74,7 54,6 61,8
Солома* + сидерат* + N30Р30К30 177,9 149,8 164,3
N60Р60К60 90,6 59,2 76,4
Солома* + сидерат* + N60Р60К60 181,8 154,8 170,2
N90Р90К90 119,1 191,6 104,5
Солома* + сидерат* + N90Р90К90 211,8 184,5 197,3
Гній* + N60Р60К60 265,5 237,1 250,1
Гній* + сидерат* + N60Р60К60 309,9 264,3 289,0
НІР05 11,2 9,8 12,4
Таблиця 8. Урожайність ячменю ярого за різних систем удобрення
Варіанти досліду Урожайність,
т/га
Приріст до контролю
т/г %
Без добрив 2,38 – –
Солома* 2,85 0,47 19,7
Сидерат* 2,59 0,21 8,8
Гній* 4,07 1,69 71,0
Солома* + сидерат* 3,28 0,90 37,8
Гній* + сидерат* 4,24 1,86 78,2
N30P30K30 2,98 0,60 25,2
Солома* + сидерат* + N30Р30К30 3,93 1,55 65,1
N60Р60К60 3,40 1,02 42,8
Солома* + сидерат* + N60Р60К60 4,19 1,81 76,1
N90Р90К90 4,08 1,70 71,4
Солома* + сидерат* + N90Р90К90 4,57 2,19 92,0
Гній* + N60Р60К60 4,67 2,29 96,2
Гній* + сидерат* + N60Р60К60 4,91 2,53 106,3
НІР05 0,18
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
11
використання туків по фону післядії органі-
чних добрив сприяло отриманню суттєво
більшої урожайності. Так, за внесення
N30P30K30 приріст урожаю склав 25,2 %, а ви-
користання цієї норми туків по фону післядії
соломи і сидерату забезпечило отримання
прибавки на рівні 65,1 %; за внесення серед-
ньої в досліді норми добрив (N60Р60К60) уро-
жайність культури зросла на 42,8 %, а за по-
єднання її з органічним агрофоном — на
76,1 %. Такі ж особливості простежуються і
для найбільшої в досліді норми туків — ви-
користання лише мінеральних добрив сприя-
ло отриманню 4,08 т/га зерна ячменю, а за
поєднання з органічним фоном урожайність
додатково зросла ще на 0,49 т/га.
Внесення середньої в досліді норми мі-
неральних добрив по фону післядії гною, і
особливо по фону післядії гною і проміжно-
го сидерату, забезпечило найбільші в досліді
показники урожайності (див. табл. 8).
Отже, післядія органічних добрив, у т. ч.
за їх поєднання з мінеральними, сприяє оп-
тимізації формування угруповань ґрунтових
мікроорганізмів, перебігу біологічних проце-
сів у чорноземі вилуженому і позитивно по-
значається на урожайності ячменю ярого.
З екологічної точки зору застосування міне-
ральних добрив за дефіциту органічної речо-
вини в ґрунті слід вважати недопустимим,
оскільки при цьому підвищуються газоподі-
бні втрати азоту і зростає активність мінера-
лізаційних процесів.
1. Щапова Л. Н. Микробная сукцессия при
трансформации органического вещества /
Л. Н. Щапова // Почвоведение. — 2004. —
№ 8. — С. 967–975.
2. Експериментальна ґрунтова мікробіоло-
гія : монографія / [В. В. Волкогон, О. В. Надкер-
нична, Л. М. Токмакова та ін.] ; за наук ред.
В. В. Волкогона. — К. : Аграр. наука, 2010. —
464 c.
3. Методы почвенной микробиологии и био-
химии / [И. В. Асеева, И. П. Бабьева, Б. А. Бызов
и др.] ; под ред. Д. Г. Звягинцева. — М. : МГУ,
1991. — 304 с.
4. Мишустин Е. Н. Успехи разработки прин-
ципов микробиологического диагностирования
состояния почв / Е. Н. Мишустин, Е. В. Рунов //
Успехи современной биологии. — М. : АН СССР,
1957. — Т. 44. — С. 256–267.
5. Умаров М. М. Ацетиленовый метод изу-
чения азотфиксации в почвенно-микробиологи-
ческих исследованиях / М. М. Умаров // Почво-
ведение. — 1976. — № 11. — С. 119–123.
6. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта
(с основами статистической обработки результа-
тов исследований) / Б. А. Доспехов. — М. : Аг-
ропромиздат, 1985. — 351 с.
НАПРАВЛЕННОСТЬ
БИОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ
В ЧЕРНОЗЁМЕ ВЫЩЕЛОЧЕННОМ
ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ ЯЧМЕНЯ
ЯРОВОГО ПО ФОНУ РАЗЛИЧНЫХ
ВИДОВ И НОРМ УДОБРЕНИЙ
В. В. Волкогон, О. В. Пирог, Т. Ю. Британ
Институт сельскохозяйственной микробиологии
и агропромышленного производства НААН,
г. Чернигов
В полевом стационарном опыте на чер-
нозёме выщелоченном при выращивании
ячменя ярового изучено влияние последейст-
вия органических и прямого действия мине-
ральных удобрений на развитие микроорга-
низмов азотного и углеродного циклов, а
также динамику отдельных биологических
процессов. В условиях первого года последей-
ствия органических удобрений в виде навоза,
соломы, люпинового сидерата и их сочета-
TRENDS IN BIOLOGICAL PROCESSES
IN LEACHED CHERNOZEM UNDER
CULTIVATION OF SPRING BARLEY
WITH VARIOUS SPECIES AND RATES
OF FERTILIZERS
V. V. Volkohon, O. V. Pyrih, T. Yu. Brytan
Institute of Agricultural Microbiology and
Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
The influence of the aftereffects of organic
fertilizers and direct action of minerals on the
development of microorganisms of nitrogen and
carbon cycles, as well as the course of individu-
al biological processes has been investigated in
the process of growing spring Ii the field sta-
tionary experiment on the leached chernozem.
In the first year of aftereffect of organic fertiliz-
ers in the form of manure, straw, lupine green
manure, and their combination, the activation of
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
12
ния происходит активизация почвенной
биоты, меняется соотношение между чис-
ленностью различных групп микроорганиз-
мов. Применение высокой нормы минераль-
ных удобрений (N90P90K90) приводит к ак-
тивному развитию денитрификаторов,
стимулированию процесса биологической
денитрификации, ограничению функцио-
нальной активности диазотрофов, возрас-
танию коэффициента минерализации орга-
нического вещества. В то же время, внесе-
ние этой дозы туков по фону последействия
органического удобрения (солома + сидерат)
способствует оптимизации динамики био-
логических процессов в почве. При этом от-
меченная норма минеральных удобрений
становится экологически приемлемой. Сде-
лан вывод о недопустимости применения
туков в условиях дефицита органического
вещества в почве.
Ключевые слова: ячмень яровой, органи-
ческие удобрения, минеральные удобрения,
азотфиксация, денитрификация, минерали-
зация, трансформация органического веще-
ства, численность микроорганизмов.
soil biota occurs and the correlation between
the number of different groups of microorgan-
isms changes. Application of mineral fertilizers
in high rate (N90P90K90) leads to the active de-
velopment of denitrifiers, stimulation of biologi-
cal denitrification, restriction of functional ac-
tivity of diazotrophs, growth of the coefficient of
mineralization of organic substance. However,
the use of this dose in the background after the
organic fertilizer (straw + green manure) helps
to optimize the flow of biological processes in
the soil. At the same time, the specified rate of
mineral fertilizers becomes environmentally ac-
ceptable. The conclusion is made about the in-
admissibility of the use of solid fertilizers under
deficiency of organic substance in the soil.
Key words: spring barley, organic fertiliz-
ers, mineral fertilizers, nitrogen fixation,
denitrification, mineralization, transformation
of organic substance, number of microorga-
nisms.
Отримано 21.09.2017
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-39 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:02:32Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/c7/3b41361bbb05a93ee06abd378b4daac7.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-392026-07-22T10:10:40Z TRENDS IN BIOLOGICAL PROCESSES IN LEACHED CHERNOZEM UNDER CULTIVATION OF SPRING BARLEY WITH VARIOUS SPECIES AND RATES OF FERTILIZERS СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ Волкогон, В. В. Пиріг, О. В. Британ, Т. Ю. The influence of the aftereffects of organic fertilizers and direct action of minerals on thedevelopment of microorganisms of nitrogen and carbon cycles, as well as the course of individualbiological processes has been investigated in the process of growing spring Ii the field stationaryexperiment on the leached chernozem. In the first year of aftereffect of organic fertilizers in the form ofmanure, straw, lupine green manure, and their combination, the activation of soil biota occurs and thecorrelation between the number of different groups of microorganisms changes. Application ofmineral fertilizers in high rate (N90P90K90) leads to the active development of denitrifiers, stimulationof biological denitrification, restriction of functional activity of diazotrophs, growth of the coefficientof mineralization of organic substance. However, the use of this dose in the background after theorganic fertilizer (straw + green manure) helps to optimize the flow of biological processes in the soil.At the same time, the specified rate of mineral fertilizers becomes environmentally acceptable. Theconclusion is made about the inadmissibility of the use of solid fertilizers under deficiency of organicsubstance in the soil. У польовому стаціонарному досліді на чорноземі вилуженому при вирощуванні ячменюярого досліджено вплив післядії органічних та прямої дії мінеральних добрив на розвитокмікроорганізмів азотного та вуглецевого циклів, а також перебіг окремих біологічних процесів. За першого року післядії органічних добрив у вигляді гною, соломи, люпинового сидератута їх поєднання відбувається активізація ґрунтової біоти та змінюється співвідношенняміж чисельністю різних груп мікроорганізмів. Застосування мінеральних добрив у великійнормі (N90P90K90) призводить до активного розвитку денітрифікаторів, стимулювання процесу біологічної денітрифікації, обмеження функціональної активності діазотрофів, зростання коефіцієнту мінералізації органічної речовини. Проте використання цієї дози туків пофону післядії органічного добрива (солома + сидерат) сприяє оптимізації перебігу біологічних процесів у ґрунті. При цьому зазначена норма мінеральних добрив стає екологічно прийнятною. Зроблено висновок про недопустимість застосування туків за дефіциту органічної речовини в ґрунті. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2017-10-27 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/39 10.35868/1997-3004.26.3-12 Agricultural microbiology; Vol. 26 (2017): Agriciltural microbiology; 3-12 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 26 (2017): Сільськогосподарська мікробіологія; 3-12 1997-3004 10.35868/1997-3004.26 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/39/34 Авторське право (c) 2017 V. V. Volkohon, O. V. Pyrih O. V. Pyrih, T. Yu. Brytan https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Волкогон, В. В. Пиріг, О. В. Британ, Т. Ю. СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ |
| title | СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ |
| title_alt | TRENDS IN BIOLOGICAL PROCESSES IN LEACHED CHERNOZEM UNDER CULTIVATION OF SPRING BARLEY WITH VARIOUS SPECIES AND RATES OF FERTILIZERS |
| title_full | СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ |
| title_fullStr | СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ |
| title_full_unstemmed | СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ |
| title_short | СПРЯМОВАНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ЗА РІЗНИХ ВИДІВ І НОРМ ДОБРИВ |
| title_sort | спрямованість біологічних процесів у чорноземі вилуженому при вирощуванні ячменю ярого за різних видів і норм добрив |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/39 |
| work_keys_str_mv | AT volkogonvv trendsinbiologicalprocessesinleachedchernozemundercultivationofspringbarleywithvariousspeciesandratesoffertilizers AT pirígov trendsinbiologicalprocessesinleachedchernozemundercultivationofspringbarleywithvariousspeciesandratesoffertilizers AT britantû trendsinbiologicalprocessesinleachedchernozemundercultivationofspringbarleywithvariousspeciesandratesoffertilizers AT volkogonvv sprâmovanístʹbíologíčnihprocesívučornozemíviluženomupriviroŝuvanníâčmenûârogozaríznihvidívínormdobriv AT pirígov sprâmovanístʹbíologíčnihprocesívučornozemíviluženomupriviroŝuvanníâčmenûârogozaríznihvidívínormdobriv AT britantû sprâmovanístʹbíologíčnihprocesívučornozemíviluženomupriviroŝuvanníâčmenûârogozaríznihvidívínormdobriv |