ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН
It was shown that Avercom and plant growths regulators act as weak mutagens on auxotrophic test-cultures Salmonella typhimurium TA 100 and TA 98. Their antimutagenic influence on test-cultures of Salmonella typhimurium TA 100 and TA 98 was studied. The addition of S. avermitilis UCM Ac-2177 biomass,...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/412 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466177741455360 |
|---|---|
| author | Ямборко , Н.А. Петрук , Т.В. |
| author_facet | Ямборко , Н.А. Петрук , Т.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Н.А. Ямборко ",
"institution": "Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ"
},
{
"author": "Т.В. Петрук ",
"institution": "Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ"
}
] |
| author_sort | Ямборко , Н.А. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:49Z |
| description | It was shown that Avercom and plant growths regulators act as weak mutagens on auxotrophic test-cultures Salmonella typhimurium TA 100 and TA 98. Their antimutagenic influence on test-cultures of Salmonella typhimurium TA 100 and TA 98 was studied. The addition of S. avermitilis UCM Ac-2177 biomass, cultural liquid and Avercom of different concentrations separately to soil increased the quantity of pedotrophic, amylolytic, phosphorus immobilizing and amonificating microbes. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.5.48-60 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
48
УДК 574:579.87.71+575.224.46.044
ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ
АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН
Ямборко Н.А., Петрук Т.В.
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ,
вул. Академіка Заболотного, 154, м. Київ, 03143, Україна
Показано, що комплекс авермектинів – аверком і регуля-
тори росту рослин (РРР) – діють на тест-культури Salmonella
typhimurium ТА 100 і ТА 98 як слабкі мутагени. Виявлено антиму-
тагенні властивості досліджуваних речовин. Частота мутацій
внаслідок дії К2Сr2O7 при застосуванні аверкому знижувалася на
66,4-76,0 %, а при застосуванні РРР – на 18,9-60,9 %.
Доведено відсутність негативної дії аверкому на мікробні
угруповання ґрунту, здатність стимулювати розвиток мікроор-
ганізмів основних еколого-трофічних груп за умов внесення біомаси
та культуральної рідини продуцента.
Ключові слова: аверком, регулятори росту рослин, генетич-
на активність, біологічна активність, тест-культури мікроор-
ганізмів.
На сьогодні в рослинництві як засоби боротьби зі шкідни-
ками широко використовують хімічні пестициди [1, 2, 5]. При
їх застосуванні родючість ґрунтів знижується, що призводить до
зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції
[12, 2]. Крім того, хімічні препарати негативно впливають на ґрун-
тову мікробіоту та акумулюються у ґрунті [14]. У зв’язку з цим у
світовій практиці сільськогосподарського виробництва дедалі біль-
ше вдаються до використання як засобів захисту рослин препаратів
біологічного походження і регуляторів росту рослин (РРР). Пошук
таких екологічно безпечних засобів захисту рослин нині стає акту-
альним і перспективним напрямом досліджень. Здебільшого біоло-
гічні препарати нешкідливі для навколишнього середовища, вони
швидше трансформуються мікроорганізмами, не накопичуються в
ґрунті [6, 16]. Авермектини, зокрема, відомі як засоби боротьби з
комахами, нематодами, кліщами, проте їхній вплив на ґрунтову біо-
ту залишається майже невивченим.
У відділі загальної та ґрунтової мікробіології ІМВ НАНУ з
чорнозему малогумусного у Попельнянському р-ні Житомирської
49
області був виділений штам Streptomyces avermitilis, зареєстрова-
ний та депонований в Українській колекції мікроорганізмів ІМВ
НАНУ під номером УКМ Ас-2161. Штам мав вихідну активність
14-36 мкг/мл авермектинів і визнаний перспективним для
подальшого вивчення [8]. Була проведена робота з підвищення
біосинтетичної активності штаму S. avermitilis УКМ Ас-2161,
що дало змогу завдяки спонтанній мінливості та індукованому
мутагенезу, збільшити активність природного варіанту S. avermitilis
УКМ Ac-2161 у 20 разів і отримати препарат антипаразитарної дії
аверком (9, 10).
Характеристика генетичної активності препаратів біоло-
гічного походження є необхідною складовою для встановлення їх
безпечності для об’єктів навколишнього середовища. Препарати,
створені на основі авермектинів, що нині застосовуються в нашій
країні, здебільшого іноземного виробництва. Тому є необхідність
дослідити генетичну й біологічну активність аверкому, який ви-
готовлений на основі вітчизняного штама-продуцента. Крім того,
з точки зору екобезпеки важливо вивчити можливість сумісного
застосування поширених РРР та аверкому.
Матеріали й методи. Оцінку мутагенної активності пре-
паратів проводили найбільш поширеним і стандартизованим
методом за допомогою тест-культур ауксотрофних мікроорганізмів
[3].
Об’єктами досліджень були штам S. typhimurium TA100, який
несе мутацію заміни пар азотистих основ, і штам S. typhimurium
TA98, який несе мутацію зсуву рамки зчитування. Обидва штами
ауксотрофні за гістидином.
Принцип застосування штамів S. typhimurium TA100 і TA98
базується на тому, що під дією мутагенів відбуваються реверсії
від ауксотрофності до прототрофності. Чисельність прототрофів
легко підрахувати на середовищах, в яких немає гістидину [15].
Підраховували кількість колоній прототрофних ревертантів, які
виникли в результаті впливу досліджуваних препаратів, на чашках
Петрі. Частоту мутацій визначали у відсотках колонійутворюючих
одиниць у досліді відносно до їх кількості в контролі, де штами
вирощувались без додавання РРР і авермектинів [13].
Вивчали дію аверкому і регуляторів росту рослин – емістиму
С, біоагростиму, енею та івіну. Аверком – новий комплексний
препарат авермектинів, створений на основі S. avermitilis УКМ
50
Ас-2177, що містить не менше 40 % активної фракції В1. Емістим
С – комплекс ростових речовин, який синтезується мікроміцетом
Cylindrocarpon magnusianum, виділеним з ризосфери женшеню; еней
– композиційний препарат на основі емістиму С та мікроелементів;
біоагростим – комплексний препарат, до складу якого входить
еней (97,499 %), івін (2,5 %), α-нафтилоцтова кислота (0,001 %);
синтетичний РРР івін – аналог природних фітогормонів, створений
на основі N–оксид 2,6–диметилпіридину. Усі зазначені РРР
розроблені в Інституті біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України
у Міжвідомчому науково-технологічному центрі “Агробіотех” НАН
і МОН України [11]. РРР для дослідження брали в концентраціях 1,
10 і 100 пл/л. Як стандартний мутаген використовували К2Сr2O7 у
концентрації 100 мкг/мл.
Досліджували також вплив різних концентрацій аверкому
(AVE) на мікробні угруповання ризосфери огірків, порівнюючи
його з впливом стандартного препарату івермектину (ІVE). Крім
того, вивчали вплив внесених у ґрунт біомаси та культуральної
рідини S. avermitilis УКМ Ас-2177.
Дослідження проводили в умовах вегетаційного досліду
з огірками сорту Конкурент. Сірий опідзолений ґрунт (Київська
область) змішували з промитим річковим піском у співвідношенні
3:1 і заповнювали цією сумішшю глиняні горщики по 3 кг у кожний.
Одночасно з висаджуванням насіння огірків у ґрунт вносили
аверком (AVE), синтезований S. avermitilis УКМ Ас-2177 (варіант
1088 S. avermitilis УКМ Ас-2161).
Культуру вирощували на рідкому поживному середовищі
СС в умовах періодичного культивування протягом 7 діб [10];
AVE виділяли за методикою, описаною раніше [7] і визначали
концентрацію авермектинового комплексу в етанольному екстракті.
Біомасу відділяли центрифугуванням і вносили в ґрунт у кількості
6 г на 1 кг ґрунту. Культуральну рідину, що залишилася після
центрифугування, вносили в ґрунт у кількості 66 мл на 1 кг ґрунту.
Для порівняння брали стандартний розчин фракції В1
авермектину (ІVE). Дослід проводили за схемою: 1 – контроль (без
внесення препаратів); 2 – ІVE у концентрації 2 мкг/мл (6,7 ∙ 10-6
мкг діючої речовини (д.р.) / 1 кг ґрунту); 3 – AVE у концентрації
1,25 мкг/мл (4,2 ∙ 10-6 мкг д.р./ 1 кг ґрунту); 4 – AVE у концентрації
2 мкг/мл (6,7 ∙ 10-6 мкг / 1 кг ґрунту); 5 – AVE у концентрації
2,5 мкг/мл (8,3 ∙ 10-6 мкг / 1 кг ґрунту); 6 – 6 г біомаси (БМ)
51
S. avermitilis; 7 – 66 мл культуральної рідини (КР) S. avermitilis.
Вегетаційний дослід проводили протягом 50 діб при
температурі 24-28 оС, вологість ґрунту підтримували на рівні 65-
70 % від повної вологоємності. Під час досліду відбирали зразки
ризосферного ґрунту на 5-у, 20-у та 50-у добу.
Результати та їх обговорення. Наведені у табл. 1 результати
досліджень показали, що генетична активність РРР (у дозах 100 і
1 пл/л) була у 8,2-27,8 раза нижчою, ніж стандартного мутагену.
Еней, біоагростим та івін індукували у штаму S. typhimurium TA100
частоту мутацій типу заміни пар азотистих основ, яка відповідала
спонтанному рівню реверсій у контролі, тобто не виявляли
мутагенного ефекту, а емістим С підвищував частоту мутацій до
227-298 %. За допомогою штаму S. typhimurium TA98 визначали
частоту мутацій типу зсуву рамки зчитування. Еней не виявляв
генетичної активності щодо штаму S. typhimurium TA98, тоді як
біоагростим, емістим С та івін у розведенні 100 пл/л підвищували
частоту мутацій відповідно у 2,32; 3,31 і 1,69 раза порівняно з
відповідними її значеннями у контролі. У розведенні 1 пл/л тільки
емістим С індукував частоту мутацій, яка перевищувала спонтан-
ний рівень реверсій у контролі в 1,9 раза.
Таблиця 1. Частота мутацій у штамів Salmonella
typhimurium TA100 і TA98 за присутності РРР рослин
Варіант досліду
Частота мутацій, %
Salmonella
typhimurium TA100
Salmonella
typhimurium TA98
Контроль 100 100
К2Сr2O7 (100 мкг/чашку) 2420 1049
Еней, 100 пл/л 107 95
Еней, 1 пл/л 99 91
Біоагростим, 100 пл/л 110 232
Біоагростим, 1 пл/л 87 89
Емістим С, 100 пл/л 298 331
Емістим С, 1 пл/л 227 190
Івін, 100 пл/л 119 169
Івін, 1 пл/л 110 89
Як відомо з останніх публікацій, сполуки, які індукують
52
реверсії до прототрофності з частотою у 2-10 разів вищою за
спонтанний рівень ревертантів у контролі, відносять до слабких му-
тагенів, з частотою в 10-100 разів вищою – до мутагенів середньої
сили, сильні мутагени індукують частоту мутацій, яка більше ніж у
100 разів перевищує спонтанний рівень реверсій. З цих позицій ми
й оцінювали одержані експериментальні дані [4].
Отже, РРР у наших дослідах проявляли генетичну активність
на рівні слабких мутагенів, в основному – будучи застосованими у
високих дозах. Крім того, РРР виявляли антимутагенні властивості.
При додаванні їх у середовище культивування штамів Salmonella
typhimurium ТА 100, ТА98 разом із стандартним мутагеном К2Сr2O7
частота мутацій суттєво знижувалася (рис. 1).
Рис. 1 Антимутагенна дія регуляторів росту рослин
1– К2Сr2O7; 2 – еней; 3 – емістим-С; 4 – біоагростим;
5 – івін; 6 – контроль
Еней, емістим-С і івін у концентрації 1 пл/л виявляли
максимальний антимутагенний ефект щодо штаму S. typhimurium
ТА 98, тобто знижували частоту мутацій відповідно на 45,4;
49,1 і 48,7 %. При збільшенні концентрації РРР до 100 пл/л
генопротекторна дія енею складала 55,2 %, а біоагростиму –
60,9 %.
Максимальний антимутагенний ефект щодо штаму
S. typhimurium ТА 100 виявляли емістим-С (28,7 %) та івін (30,9 %)
у концентрації 1 пл/л, а частоту мутацій у штаму S. typhimurium ТА
100, індуковану К2Сr2O7, максимально знижував еней у концентра-
ції 100 пл/л – на 25,7 %.
53
Частота мутацій, індукована аверкомом у тест-штамів
S. typhimurium ТА 100 і ТА 98 складала відповідно 523 і 519 %, що
відповідає мутагенному ефекту слабких мутагенів (рис. 2). У той
же час аверком проявляв властивості сильного генопротектора:
частота мутацій у S. typhimurium ТА 100 під впливом К2Сr2O7 за
присутності аверкому знижувалася на 66,4 %, а у S. typhimurium ТА
98 – на 76,0 %.
Рис 2. Мутагенна і генопротекторна дія аверкому
1– К2Сr2O7, 2 – еней, 3 – емістим-С, 4 – біоагростим,
5 – івін, 6 – контроль
Сумісне застосування аверкому з енеєм сприяло підвищенню
частоти мутацій у штаму S. typhimurium ТА 98 до 708 %, тоді
як внесення його з івіном викликало антимутагенний ефект –
знижувало частоту мутацій внаслідок дії аверкому на 8 %. У штаму
S. typhimurium ТА 100 при сумісному застосуванні аверкому та енею
частота мутацій знижувалася на 23,0 % у порівнянні з результатами
дії самого лише аверкому, а при поєднанні аверкому та івіну – на
7,9 %.
Вивчався також вплив досліджуваних препаратів на мікробні
угруповання ризосфери огірків. Результати показали, що внесення
в ґрунт біомаси та культуральної рідини S. avermitilis УКМ Ас-
2177 призводить до різкого збільшення чисельності педотрофів,
особливо на п’яту добу досліду – майже в 100 разів порівняно з
контролем (рис. 3). Це може бути пов’язано з тим, що культуральна
рідина та біомаса S. avermitilis містять багато біологічно активних
речовин, зокрема, як було показано нашими дослідами, ліпідів,
54
жирних кислот та їх ефірів. Збільшення чисельності педотрофів
у 4 рази порівняно з контролем при внесенні культуральної
рідини спостерігали на 20-у добу досліджень, тоді як на 50-у добу
стимулювальної дії культуральної рідини не виявлено (рис.3).
На п’яту добу від початку досліду аверком сприяв збільшенню
чисельності педотрофів у 10,2 раза – при внесенні у концентрації
2 мкг/мл (6,7 × 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту), у концентрації 1,25 мкг/мл
(4,2 × 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту) – в 4,7 раза, порівняно з контролем.
На 20-у добу дослідження вплив аверкому та ІVE на педотрофні
мікроорганізми був несуттєвим порівняно з контролем. Було
відмічено незначне зростання їх кількості на 50-у добу досліду у
варіантах з різною концентрацією аверкому.
Рис. 3. Вплив S. avermitilis УКМ Ас-2177
на чисельність педотрофів у ризосфері рослин огірка
1 – ІVE (6,7 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
2 – AVE 1,25 (4,2 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
3 – AVE 2 (6,7 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
4 – AVE 2,5 (8,3 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
5 – біомаса; 6 – культуральна рідина
Як видно з даних, наведених на рис. 4, напочатку досліду
активно стимулювався розвиток амілолітичних мікроорганізмів у
варіантах із внесенням біомаси і культуральної рідини S. avermitilis
УКМ Ас-2177 (більш ніж у 30 разів) та аверкому у концентрації
2 мкг/мл (6,7 × 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту) – у 10 разів. У концентрації
1,5 мкг/мл (4,2 × 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту) аверком сприяв зростанню
чисельності цих мікроорганізмів у 5 разів, а при концентрації
55
2,5 мкг/мл (6,7 × 10-6 мкг/1 кг ґрунту) було відмічено зменшення їх
кількості удвічі. На 20-у добу статистично достовірне збільшення
(удвічі порівняно з контролем) чисельності амілолітичних
мікроорганізмів спостерігалося у варіанті із внесенням
культуральної рідини. На 50-у добу досліду різниця у чисельності
цих мікроорганізмів коливалася в межах статистичної помилки у
всіх варіантах.
Рис. 4. Вплив S. avermitilis УКМ Ас-2177 на чисельність
амілолітичних мікроорганізмів у ризосфері рослин огірка
1 – ІVE (6,7 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
2 – AVE 1,25 (4,2 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
3 – AVE 2 (6,7 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
4 – AVE 2,5 (8,3 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
5 – біомаса; 6 – культуральна рідина
Стимулювальний вплив авермектинового комплексу на
фосфатмобілізувальні мікроорганізми спостерігався протягом
усього досліду (рис. 5). Найбільш значне підвищення їх
чисельності на 5-у, 20-у та 50-у добу (у 27, 2 та 14 разів відповідно)
відмічалося у варіанті з використанням культуральної рідини.
При внесенні в ґрунт біомаси чисельність фосфатмобілізувальних
мікроорганізмів зростала удвічі на 5-у добу дослідження та у 14
разів – наприкінці експозиції. Найбільшою активність стимуляції
фосфатмобілізувальних мікроорганізмів порівняно з контролем
була на 50-у добу (у 30 разів) у варіанті з аверкомом у концентрації
56
1,25 мкг/мл (4,2 × 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту). Аверком у концентрації
2 мкг/мл (6,7 × 10-6 мкг/1 кг ґрунту) активно стимулював розвиток
цих мікроорганізмів напочатку (показники проти контролю були
вищі у 15 разів) та наприкінці (у 30 разів) досліду.
Рис. 5. Вплив S. avermitilis УКМ Ас-2177 на чисельність
фосфатмобілізувальних мікроорганізмів у ризосфері рослин
огірка
1 – ІVE (6,7 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
2 – AVE 1,25 (4,2 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
3 – AVE 2 (6,7 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
4 – AVE 2,5 (8,3 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
5 – біомаса; 6 – культуральна рідина
Суттєве підвищення проти даних контролю чисельності
амоніфікувальних мікроорганізмів при внесенні у ґрунт
культуральної рідини спостерігалось на 5-у (в 80,5 раза), 20-у (в 4
рази) добу (рис. 6).
Також значно зростала чисельність амоніфікувальних
мікроорганізмів на 5-у добу при використанні стандартного пре-
парату ІVЕ (у 5 разів) та аверкому у концентраціях 1,25 мкг/мл
(4,2 × 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту) та 2 мкг/мл (6,7 × 10-6 мкг/1 кг
ґрунту) (у 26 разів) порівняно з контролем. Внесення біомаси у ґрунт
сприяло значній стимуляції розвитку амоніфікувальних мікроорга-
нізмів на 5-у добу росту – в 90 разів. На 50-у добу пригнічення
чисельності порівняно з контролем в 3-4 рази спостерігалося у всіх
варіантах досліду, що, можливо, можна пояснити виснаженням
57
поживних субстратів у ґрунті внаслідок активного розвитку цих
мікроорганізмів напочатку досліду.
Отже, значно стимулюють ріст та розвиток педотрофних,
амілолітичних, фосфатмобілізувальних, амоніфікувальних
мікроорганізмів додані в ґрунт біомаса S. avermitilis та культураль-
на рідина вже на 5-у добу. Це, на нашу думку, зумовлено тим,
що зазначені біологічні речовини містять багато поживних і
біологічно активних речовин, які використовують мікроорганізми
ґрунту як додаткові джерела живлення, внаслідок чого чисельність
зазначених мікроорганізмів зростає у 25-100 разів. Проте наприкінці
досліду різниця у чисельності педотрофних, амілолітичних,
амоніфікувальних мікроорганізмів у цих варіантах порівняно з
контрольними показниками була статистично недостовірною, а
кількість фосфатмобілізувальних бактерій залишалася достовірно
більшою, ніж у контролі.
Рис. 6. Вплив S. avermitilis УКМ Ас-2177 на чисельність
амоніфікувальних мікроорганізмів у ризосфері рослин огірка
1 – ІVE (6,7 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
2 – AVE 1,25 (4,2 ∙ 10-6 мкг д.р./1 кг ґрунту);
3 – AVE 2 (6,7 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
4 – AVE 2,5 (8,3 ∙ 10-6 мкг/1 кг ґрунту);
5 – біомаса; 6 – культуральна рідина
Таким чином, комплекс авермектинів аверком і РРР діють на
тест-культури S. typhimurium ТА 100 і ТА 98 як слабкі мутагени. При
сумісному застосуванні аверкому і РРР спостерігається сумарний
58
мутагенний ефект, який не перевищує меж, встановлених для
слабких мутагенів.
Виявлено, що досліджувані речовини мають антимутагенні
властивості. Частота мутацій внаслідок дії К2Сr2O7 за присутності
аверкому знижувалася на 66,4-76,0 %, а за присутності РРР – на
18,9-60,9 %.
Доведено також, що аверком не впливає негативно на
мікробні угруповання ґрунту, має здатність стимулювати розвиток
мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп при внесенні в
грунт біомаси та культуральної рідини продуцента.
1. Ананьева Н.Д., Благодатская Е.В., Орлинский Д.Б, и др. Оценка
самоочищающей способности почв от пестицидов // Почвоведение. –
1993. – № 12. – С. 11-15.
2. Андріюк К.І., Іутинська Г.О., Антипчук А.Ф. та ін. Функціо-
нування мікробних ценозів в умовах антропогенного навантаження. – К.:
Обереги, 2001. – 240 с.
3. Дуган А.М., Бариляк И.Р., Журков В.С. Выявление и оценка
суммарной мутагенной активности аэрозольной части химических
загрязнений атмосферного воздуха некоторых промышленно развитых
городов Украины // Цитология и генетика. –1993. – Т. 27, № 4. – С. 34-39.
4. Дуган А.М., Журков В.С., Абилев С.К. Критерии учета
мутагенных эффектов в тесте Эймса // Цитология и генетика. –1990. –
Т. 24, № 6. –С. 41-45.
5. Лиховидов В.Е., Коломбат Л.В., Галкина Н.Н., Исангами Ф.Ш.
Система микробиологической защиты растений для зон повышенного
экологического риска использования химических пестицидов // Агро ХХІ.
– 2000. – № 5. – С. 10-12.
6. Марковский А.А. Биологизация растениеводства и
минимализация обработки почвы – путь к экологическому земледению //
Агро ХХІ. – 2001. – № 4. – С. 9-12.
7. Пат. 93057665/13 RU, С12Р1/06. Штамм актиномицета
Streptomyces avermitilis ВНИИСХМ-54 – продуцента авермектинов /
Дриняев В.А., Берёзкина Н.Е., Кругляк Е.Б. и др. – № 2054483; Заявл.
28.12.93; Опубл. 20.02.96, Бюл. № 5.
8. Пат. 34390 А Україна, С12Р9/00. Штам актиномицета Streptomyces
avermitilis IMV AC, який продукує авермектини / Ісаєнко В.М., Іутин-
ська Г.О. та ін. – № 99126577; Заявл. 03.12.99; Опубл. 15.02.01, Бюл. № 1.
9. Петрук Т.В., Білявська Л.О., Козирицька В.Є., Муквич М.С.
Підвищення біосинтетичної активності Streptomyces avermitilis УКМ Ac
2161 під впливом N-метил – N-нітро-N-нітрозогуанідину // Мікробіол.
59
журн. – 2004. – Т. 66, № 6. – С. 24-30.
10. Петрук Т.В., Козирицька В.Є., Валагурова О.В. та ін.
Спонтанна та індукована мінливість Streptomyces avermitilis – продуценту
авермектинів // Наук. записки Тернопільського пед. ун-ту. Сер.: Біологія.
– 2003. – № 1(20). – С. 46-50.
11. Пономаренко С.П. Регуляторы роста растений на основе
N-оксидов производных пиридина (физико-химические свойства и
биологическая активность). – К.: Техника, 1999. – 269 с.
12. Середа Н.А., Лукьянов С.А. Влияние удобрений на баланс
органического вещества и продуктивность полевых культур на чернозёме
обыкновенном Башкортостана // Агрохимия. – 1998. – № 1. – С. 13-20.
13. Фонштейн Л.М., Калинина Л.М., Полухина Г.Н. и др. Тест-
системы оценки мутагенной активности загрязнителей среды на Salmonella
(Методические указания). – М., 1977. – 52 с.
14. Ahtiainen J.H., Vanhala P., Myllymaki A. Effects of different plant
protection programs on soil microbes // Ecotoxicol. Environ. Saf. – 2003. –
Vol. 54(1). – Р. 56-64.
15. Maron D., Ames B.N. Revised methods for the Salmonella muta-
genicity test // Mut. Res. – 1983. – Vol. 113, № 3/4. – P. 173-215.
16. Montesinos E. Development, registration and commercialization of
microbial pesticides for plant protection // Int. Microbiol. – 2003. – Vol. 6(4).
– Р. 245-252.
60
ГЕНЕТИЧЕСКАЯ И БИОЛОГИЧЕСКАЯ
АКТИВНОСТЬ АВЕРКОМА И РЕГУЛЯТОРОВ
РОСТА РАСТЕНИЙ
Ямборко Н.А., Петрук Т.В.
Інститут микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного
НАНУ, г. Киев
Показано, что комплекс авермектинов аверком и регуляторы
роста растений (РРР) действуют на тест-культуры Salmonella
typhimurium ТА 100 и ТА 98 как слабые мутагены. Выявлено анти-
мутагенные свойства исследуемых веществ. Частота мутаций
вследствие действия К2Сr2O7 в присутствии аверкома снижалась
на 66,4-76,0 %, а в присутствии РРР – на 18,9-60,9 %.
Доказано отсутствие негативного действия аверкома на
микробные сообщества почвы, а также способность к стимуля-
ции развития микроорганизмов основных еколого-трофических
групп при внесении биомассы и культуральной жидкости проду-
цента.
Ключевые слова: аверком, регуляторы роста растений, гене-
тическая активность, биологическая активность, тест-культуры
микроорганизмов.
GENETIC AND BIOLOGICAL ACTIVITY OF AVERCOM
AND PLANT GROWTH REGULATORS
Yamborko N.A., Petruk. T.V.
Zabolotny Іnstitute of Microbiology and Virology, NAS of Ukraine,
Kyiv
It was shown that Avercom and plant growths regulators act as
weak mutagens on auxotrophic test-cultures Salmonella typhimurium
TA 100 and TA 98. Their antimutagenic influence on test-cultures of
Salmonella typhimurium TA 100 and TA 98 was studied.
The addition of S. avermitilis UCM Ac-2177 biomass, cultural
liquid and Avercom of different concentrations separately to soil increased
the quantity of pedotrophic, amylolytic, phosphorus immobilizing and
amonificating microbes.
Key words: Avercom, plant growth regulator, genetic activity,
biological activity, test-culture of microorganisms.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-412 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:13:47Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/72/f398789465a97b9992e86116887a9f72.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4122026-07-22T10:10:49Z GENETIC AND BIOLOGICAL ACTIVITY OF AVERCOM AND PLANT GROWTH REGULATORS ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН Ямборко , Н.А. Петрук , Т.В. Avercom, plant growth regulator, genetic activity, biological activity, test-culture of microorganisms аверком, регулятори росту рослин, генетична активність, біологічна активність, тест-культури мікроорганізмів It was shown that Avercom and plant growths regulators act as weak mutagens on auxotrophic test-cultures Salmonella typhimurium TA 100 and TA 98. Their antimutagenic influence on test-cultures of Salmonella typhimurium TA 100 and TA 98 was studied. The addition of S. avermitilis UCM Ac-2177 biomass, cultural liquid and Avercom of different concentrations separately to soil increased the quantity of pedotrophic, amylolytic, phosphorus immobilizing and amonificating microbes. Показано, що комплекс авермектинів – аверком і регулятори росту рослин (РРР) – діють на тест-культури Salmonella typhimurium ТА 100 і ТА 98 як слабкі мутагени. Виявлено антимутагенні властивості досліджуваних речовин. Частота мутацій внаслідок дії К 2Сr2O7 при застосуванні аверкому знижувалася на 66,4-76,0 %, а при застосуванні РРР – на 18,9-60,9 %. Доведено відсутність негативної дії аверкому на мікробні угруповання ґрунту, здатність стимулювати розвиток мікроорганізмів основних еколого-трофічних груп за умов внесення біомаси та культуральної рідини продуцента. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007-04-16 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/412 10.35868/1997-3004.5.48-60 Agricultural microbiology; Vol. 5 (2007): Agriciltural microbiology; 48-60 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 5 (2007): Сільськогосподарська мікробіологія; 48-60 1997-3004 10.35868/1997-3004.5 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/412/495 Авторське право (c) 2007 N.A. Yamborko , T.V. Petruk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | аверком регулятори росту рослин генетична активність біологічна активність тест-культури мікроорганізмів Ямборко , Н.А. Петрук , Т.В. ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН |
| title | ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН |
| title_alt | GENETIC AND BIOLOGICAL ACTIVITY OF AVERCOM AND PLANT GROWTH REGULATORS |
| title_full | ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН |
| title_fullStr | ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН |
| title_full_unstemmed | ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН |
| title_short | ГЕНЕТИЧНА І БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ АВЕРКОМУ ТА РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН |
| title_sort | генетична і біологічна активність аверкому та регуляторів росту рослин |
| topic | аверком регулятори росту рослин генетична активність біологічна активність тест-культури мікроорганізмів |
| topic_facet | Avercom plant growth regulator genetic activity biological activity test-culture of microorganisms аверком регулятори росту рослин генетична активність біологічна активність тест-культури мікроорганізмів |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/412 |
| work_keys_str_mv | AT âmborkona geneticandbiologicalactivityofavercomandplantgrowthregulators AT petruktv geneticandbiologicalactivityofavercomandplantgrowthregulators AT âmborkona genetičnaíbíologíčnaaktivnístʹaverkomutaregulâtorívrosturoslin AT petruktv genetičnaíbíologíčnaaktivnístʹaverkomutaregulâtorívrosturoslin |