БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ
The results of investigations of Ukrainian and Russian scientists- microbiologists as for creation of microbic preparations and their ap¬plication in bioorganic agriculture are generalized. The major factors and the scheme of biotechnological manufacturing of specified biologi¬cal products are consi...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/428 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agriciltural microbiology |
| Download file: | |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466218547838976 |
|---|---|
| author | Патика , В.П. Патика , М.В. |
| author_facet | Патика , В.П. Патика , М.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В.П. Патика ",
"institution": "Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ"
},
{
"author": "М.В. Патика ",
"institution": "Всеросійський НДІ сільськогосподарської мікробіології"
}
] |
| author_sort | Патика , В.П. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:50Z |
| description | The results of investigations of Ukrainian and Russian scientists- microbiologists as for creation of microbic preparations and their ap¬plication in bioorganic agriculture are generalized. The major factors and the scheme of biotechnological manufacturing of specified biologi¬cal products are considered. It has been shown, that one of the most important properties of the preparation is the form of manufacturing. Searching of universal fills is very actual as well as different updatings of biological products which provide maximal adaptibility of biological agents to specific conditions, depending on regions. For the first time gel, lignin and vermiculturas forms of biological products based on new strains of nitrogen fixing bacteria have been developed by Ukrainian scientists. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.4.7-20 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
�
УДК 579:631
БІОПРЕПАРАТИ� �� ��������������� В БІООРГАНІЧНОМУ
ЗЕМЛЕРОБСТВІ
1Патика� ������ В.П., 2Патика М.В.
1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ,
в�������������� ������������� �������� ������� ������������� ул. Академіка Заболотного, 154, м.� ������� ������������� ������� ������������� Київ, 03143, Україна
2Всеросійський НДІ сільськогосподарської мікробіології,
ш.� ��������������� ������������������������������ ����� ����� Подбельського, 3, м. С.-Петербург-Пушкін, 220141, Росія
Узагальнено результати досліджень українських та російсь�
ких вчених-мікробіологів, що стосуються створення мікробних
препаратів та їх застосування у сучасному біоорганічному земле�
робстві. Розглядаються основні фактори та схема біотехнологіч�
ного виробництва зазначених біопрепаратів. Показано, що однією
з найважливіших складових препарату є форма його виготовлення.
Актуальними є пошук універсальних наповнювачів та розробка біо�
препаратів різних модифікацій, здатних забезпечити максимальну
пристосованість їхніх біоагентів до конкретних умов регіонів.
Українськими вченими вперше розроблені гельна, лігнінова та вер�
микулітна форми біопрепаратів на основі нових штамів азотфік�
сувальних бактерій.
Ключові слова: біоорганічне землеробство, біотехнологічне
виробництво, мікробні препарати, форми біопрепаратів.
Незважаючи на те, що наприкінці ХХ і напочатку ХХІ сторіч
техногенне навантаження на агробіоценози та інтенсивність веден-
ня сільського господарства дещо знизились, процеси вичерпання
природних ресурсів не припинилися. Порушення кругообігу по-
живних речовин внаслідок різкого скорочення внесення органічних
та мінеральних добрив, ерозійні процеси, руйнація меліоративних
систем, широке розповсюдження сегетальної фітобіоти, шкідників
і збудників хвороб, зростаючі ризики подальшої руйнації сучасних
агроландшафтів, усього природного середовища загрожують агро-
промисловому виробництву України [1-3]. Нині постала необхід-
ність відновлення природних екосистем, збереження їхнього біоло-
гічного розмаїття, а також захисту агроекосистем від деградації.
З���������������� ���������� ���������������������������� ��������������� ���������� ���������������������������� усіх����������� ���������� ���������������������������� ���������� ���������� ���������������������������� факторів�� ���������� ���������������������������� , ���������� ���������������������������� що�������� ���������������������������� ����������������������������������� визначають������������������������� ������������������������ продуктивність���������� ���������складної�
системи�������������������������������������������������� ���� ������������������������������������������������� ����ґрунт�������������������������������������������� ���� – ����������������������������������������� ����рослина���������������������������������� ���� – ������������������������������� ����мікроорганізми����������������� ����, ��������������� ����останні�������� ���� �����������відіграють�
значну������������������������������������������������������� ����, ����������������������������������������������������� ����а���������������������������������������������������� ���� ��������������������������������������������������� ����часом���������������������������������������������� ���� – ������������������������������������������� ����головну������������������������������������ ���� ����������������������������������� ����роль������������������������������� ����. ����������������������������� ����Мікроорганізми��������������� ���� �������������� ����суттєво������� ���� ����������впливають�
�
на��������������������������������������������������� ��������� �������������������������������������������������� ��������� формування���������������������������������������� ��������� ��������������������������������������� ��������� і�������������������������������������� ��������� ������������������������������������� ��������� генезис������������������������������ ��������� ����������������������������� ��������� ґрунту����������������������� ��������� , ��������������������� ��������� значною�������������� ��������� ������������� ��������� мірою�������� ��������� ���������������� визначають������ �����його�
родючість��.
Перші����������������������������������������������� ����� ���������������������������������������������� �����відомості������������������������������������� ����� ������������������������������������ �����стосовно���������������������������� ����� ��������������������������� �����корисності����������������� ����� ���������������� �����мікроорганізмів� ����� �����щодо�
підвищення���� ������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� родючості������������������������������������������� ������������������������������������������ ґрунтів����������������������������������� ���������������������������������� одержані�������������������������� ������������������������� більш�������������������� ������������������� як����������������� ���������������� сто������������� ������������ років������� ������тому��.
Погляди������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ на���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� взаємовідносини������������������������������������ ����������������������������������� рослин����������������������������� ���������������������������� і��������������������������� �������������������������� мікроорганізмів����������� ����������зводились�
головним�������������������������������������������� �������� ������������������������������������������� ��������чином�������������������������������������� �������� ������������������������������������� ��������до����������������������������������� �������� ���������������������������������� ��������встановлення���������������������� �������� ��������������������� ��������між������������������ �������� ����������������� ��������ними������������� �������� ������������ ��������трофічних��� �������� ����������зв��������’�������язків��.
Разом��������������������������������������������� �������� ������ �������������������������������������������� �������� ������з������������������������������������������� �������� ������ ������������������������������������������ �������� ������тим��������������������������������������� �������� ������, ������������������������������������� �������� ������дослідження�������������������������� �������� ������ ������������������������� �������� ������останніх����������������� �������� ������ ���������������� �������� ������років����������� �������� ������ ���������� �������� ������показали�� �������� ������, �������� ������що������ ������ ����� ������ці��� ������ ��������зв������’�����язки�
значно������������������������������������������������������ ��� ����������������������������������������������������� ���складніші�������������������������������������������� ���, ������������������������������������������ ���багатогранніші���������������������������� ���, �������������������������� ���ніж����������������������� ��� ���������������������� ���було������������������ ��� ����������������� ���відомо����������� ��� ���������� ���раніше���� ���, �� ���і� ��� ���що�
вони���������������������� ��������������������������������� ��������������������� ��������������������������������� великою�������������� ��������������������������������� ������������� ��������������������������������� мірою�������� ��������������������������������� ���������������������������������������� визначають������������������������������ ����������������������������� нормальний������������������� ������������������ розвиток���������� ��������� і�������� �������функці-
онування��������� �������������������������������������������� �������� �������������������������������������������� рослин�� �������������������������������������������� . �������������������������������������������� Застосовуючи�������������������������������� ������������������������������� сучасні������������������������ �����������������������молекулярно������������-�����������біологічні�
методи�������������������� ������������� ��������������������������� , ������������������ ������������� ��������������������������� вдалось����������� ������������� ��������������������������� ���������� ������������� ��������������������������� показати�� ������������� ��������������������������� , ������������� ��������������������������� що����������� ��������������������������� ���������� ��������������������������� рослини��� ��������������������������� ����������������������������� мають������������������������ ����������������������� набір������������������ ����������������� генів������������ , ���������� які������� ������визна-
чають����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� ефективність���������������������������������������������� ��������������������������������������������� рослинно������������������������������������� -������������������������������������ мікробної��������������������������� �������������������������� взаємодії����������������� . ��������������� Ці������������� ������������ гени�������� �������перебу-
вають������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ у����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� латентному������������������������������������������������ ����������������������������������������������� стані������������������������������������������ ����������������������������������������� за��������������������������������������� �������������������������������������� відсутності��������������������������� �������������������������� мікроорганізмів����������� ���������� і��������� �������� в������� ������інших�
процесах����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� участі���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� не������������������������������������������������� ������������������������������������������������ беруть������������������������������������������ [4]. ������������������������������������ З����������������������������������� ���������������������������������� іншого���������������������������� ��������������������������� боку����������������������� , ��������������������� мікроорганізми������� ������також�
містять��������������������������������� ��������������������������� �������������������������������� ��������������������������� генетичні����������������������� ��������������������������� ���������������������� ��������������������������� фактори��������������� ��������������������������� , ������������� ��������������������������� які���������� ��������������������������� ������������������������������������ функціонують������������������������ ����������������������� тільки����������������� ���������������� при������������� ������������ взаємодії��� ��з�
рослинами������������������������������������������������������ . ���������������������������������������������������� Іншими���������������������������������������������� ��������������������������������������������� словами�������������������������������������� : ������������������������������������ співіснування����������������������� ���������������������� мікроорганізмів������� ������ і����� ����рос-
лин��������������������������������������������������������������� – ������������������������������������������������������������ це���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� результат������������������������������������������������ ����������������������������������������������� встановлення����������������������������������� ���������������������������������� загальної������������������������� ������������������������ генетичної�������������� ������������� системи������ , ����яка�
є������������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������������� новою������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� спільністю������������������������������������������������� ������������������������������������������������ мікро������������������������������������������� - ����������������������������������������� і���������������������������������������� ��������������������������������������� макроорганізмів������������������������ . ���������������������� Таке������������������ ����������������� співіснування���� ���не�
є������������������������� ������������������������������������� ������������������������ ������������������������������������� випадковим�������������� ������������������������������������� – ����������� ������������������������������������� у���������� ������������������������������������� ��������� ������������������������������������� ході����� ������������������������������������� ����������������������������������������� еволюції��������������������������������� �������������������������������� рослини������������������������� ������������������������ набули������������������ ����������������� здатності�������� �������оптимі-
зувати��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� свою���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� життєдіяльність������������������������������������ ����������������������������������� за��������������������������������� �������������������������������� рахунок������������������������� ������������������������ використання������������ �����������потенціалу�
мікроорганізмів����������������������������������������������� . ��������������������������������������������� Тобто���������������������������������������� ��������������������������������������� мікроорганізми������������������������� ������������������������ перебрали��������������� �������������� на������������ ����������� себе������� ������деякі�
функції����������������������������������������������� ����������� ���������������������������������������������� ����������� рослин���������������������������������������� ����������� , �������������������������������������� ����������� при����������������������������������� ����������� ���������������������������������� ����������� цьому����������������������������� ����������� ���������������������������� ����������� рослини��������������������� ����������� �������������������� ����������� виграли������������� ����������� , ����������� ����������� оскільки��� ����������� ������������� мають�������� ������� не����� ����всі�
необхідні���������������������������������� ��������������������� ���� ��������������������������������� ��������������������� ����їм������������������������������� ��������������������� ���� ������������������������������ ��������������������� ����гени�������������������������� ��������������������� ����, ������������������������ ��������������������� ����а����������������������� ��������������������� ���� ���������������������� ��������������������� ����тільки���������������� ��������������������� ���� ��������������� ��������������������� ����ті������������� ��������������������� ����, ����������� ��������������������� ����які�������� ��������������������� ���� ���������������������������� ����дозволяють������������������ ���� ����������������� ����запускати�������� ���� ������� ����і������ ���� ���������регулюва-
ти��������������������������� �� �������������������������� ��рослинно������������������ ��-����������������� ��мікробну��������� �� ����������взаємодію�.
Пізніше���������������� �������������������������������� ��������������� �������������������������������� було����������� �������������������������������� ���������� �������������������������������� показано�� �������������������������������� , �������������������������������� що������������������������������ ����������������������������� за��������������������������� �������������������������� допомогою����������������� ����������������мікроорганізмів�
рослини���������� �������������������������������������� ������� ����������������������������������������������� �������забезпечують����������������������������������� ������� ���������������������������������� �������свої������������������������������ ������� ����������������������������� �������потреби���������������������� ������� ��������������������� �������в�������������������� ������� ������������������� �������елементах���������� ������� ��������� �������живлення� ������� (������азот��,
фосфор���������� ����������������������������������������������� , �������� ����������������������������������������������� калій��� ����������������������������������������������� ������������������������������������������������� тощо��������������������������������������������� ), ������������������������������������������ фізіологічно������������������������������ ����������������������������� активних��������������������� �������������������� речовинах����������� , ���������гормонах�
тощо�������������� ����������������������������� ����������������� . ������������ ����������������������������� ����������������� А����������� ����������������������������� ����������������� ���������� ����������������������������� ����������������� також����� ����������������������������� ����������������� ���� ����������������������������� ����������������� те�� ����������������������������� ����������������� , ����������������������������� ����������������� що��������������������������� ����������������� �������������������������� ����������������� мікроорганізми������������ ����������������� ����������� ����������������� здатні����� ����������������� ��������������������� захищати������������� ������������ рослини����� ����від�
фітопатогенів���������������������������� �������������������� , �������������������������� �������������������� для����������������������� �������������������� ���������������������� �������������������� боротьби�������������� �������������������� ������������� �������������������� з������������ �������������������� ����������� �������������������� якими������ �������������������� ����� �������������������� поки� �������������������� �������������������� що������������������ ����������������� немає������������ �����������ефективних�
засобів��.
Таким�������������������������������� ������������������ ������������������������������� ������������������ чином�������������������������� ������������������ , ������������������������ ������������������ можна������������������� ������������������ ������������������ ������������������ зробити����������� ������������������ ���������� ������������������ висновок�� ������������������ , ������������������ що���������������� ��������������� активізація���� ���мі-
кробно���������������������������������������������� ������-��������������������������������������������� ������рослинної������������������������������������ ������ ����������������������������������� ������взаємодії�������������������������� ������ ������������������������� ������є������������������������ ������ ����������������������� ������потужним��������������� ������ �������������� ������фактором������ ������ �����������підвищення�
продуктивності������������������������������������������������� ������������������������������������������������ агроекосистем����������������������������������� , ��������������������������������� потенціал������������������������ ����������������������� якого������������������ ����������������� на��������������� �������������� сьогодні������ �����вико-
ристовується������������������������ ��� ����������������������� ���вкрай������������������ ��� ����������������� ���незадовільно����� ��� [4, 8].
У��� ���������� ����������������������������������������� ������������ ����������������������������������������� зв���������� ����������������������������������������� ’��������� ����������������������������������������� язку����� ����������������������������������������� ���� ����������������������������������������� з��� ����������������������������������������� ������������������������������������������� вищевикладеним����������������������������� ���������������������������� актуальним������������������ ����������������� є���������������� ��������������� створення������ ����� і���� ���за-
стосування��������������������������������� ������������������� �������������������������������� ������������������� новітніх������������������������ ������������������� ����������������������� ������������������� біотехнологій���������� ������������������� , �������� ������������������� які����� ������������������� ����������������������� базуються�������������� ������������� переважно���� ���на�
використанні������������������������������������������������� ������������������������������������������������ мікробних��������������������������������������� �������������������������������������� препаратів���������������������������� , �������������������������� здатних������������������� ������������������ сприяти����������� ����������одержанню�
високоякісної��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� екологічно���������������������������������������� ��������������������������������������� безпечної������������������������������ ����������������������������� продукції�������������������� ������������������� рослинництва������� , ����� а���� ���та-
кож����������������������������������������������������� ������ ���������������������������������������������������� ������захисту��������������������������������������������� ������ �������������������������������������������� ������рослин�������������������������������������� ������, ������������������������������������ ������поліпшенню�������������������������� ������ ������������������������� ������їхнього������������������ ������ ����������������� ������живлення��������� ������ �������� ������та������ ������ �����������підвищенню�
�
урожайності�������������������������������� ������������������� ������������������������������� ������������������� культур������������������������ ������������������� . ���������������������� ������������������� Такі������������������ ������������������� ����������������� ������������������� біопрепарати����� ������������������� ����������������������� являють���������������� ��������������� собою���������� ��������� живі����� ����клі-
тини��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� відселекціонованих�������������������������������������� ������������������������������������� за����������������������������������� ���������������������������������� корисними������������������������� ������������������������ властивостями����������� ����������мікроорга-
нізмів��������������������������������������������������������� , ������������������������������������������������������� часто�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� адсорбовані�������������������������������������� ������������������������������������� на����������������������������������� ���������������������������������� нейтральному���������������������� ��������������������� субстраті������������ . ����������Препарати�
дозволяють��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� забезпечити��������������������������������������� �������������������������������������� необхідну����������������������������� ���������������������������� концентрацію���������������� ��������������� корисних������� ������мікро-
організмів� ����������������������������� ������������������������� (���������������������������� ������������������������� у��������������������������� ������������������������� �������������������������� ������������������������� грамі��������������������� ������������������������� �������������������� ������������������������� препарату����������� ������������������������� ���������� ������������������������� міститься� ������������������������� 1-5 ��������������������� і�������������������� ������������������� більше������������� ������������ млрд�������� �������клітин�
бактерій������������������������������������������� ��� ��� ������������ ) ����������������������������������������� ��� ��� ������������ у���������������������������������������� ��� ��� ������������ ��������������������������������������� ��� ��� ������������ потрібному����������������������������� ��� ��� ������������ ���������������������������� ��� ��� ������������ місці����������������������� ��� ��� ������������ ���������������������� ��� ��� ������������ і��������������������� ��� ��� ������������ �������������������� ��� ��� ������������ в������������������� ��� ��� ������������ ������������������ ��� ��� ������������ потрібний��������� ��� ��� ������������ �������� ��� ��� ������������ час����� ��� ��� ������������ [4, 5, 8, 9]. ��������Внесені�
з�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� різними������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� формами���������������������������������������������� ��������������������������������������������� біопрепарату��������������������������������� �������������������������������� мікробні������������������������ ����������������������� клітини���������������� ��������������� здатні��������� ��������скласти�
конкуренцію����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� аборигенній����������������������������������������� ���������������������������������������� мікрофлорі������������������������������ ����������������������������� і���������������������������� ��������������������������� заповнити������������������ ����������������� екологічні������� ������ніші��,
надані����������� �� ���������� ��їм�������� �� ���������рослиною�.
Мікробні�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� препарати���������������������������������������� ��������������������������������������� відомі��������������������������������� �������������������������������� вже����������������������������� ���������������������������� понад����������������������� ���������������������� сто������������������� ������������������ років������������� , ����������� проте������ �����ефек-
тивність������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ більшості��������������������������������������������� �������������������������������������������� з������������������������������������������� ������������������������������������������ них��������������������������������������� ������������������������������������� виявилась���������������������������� ��������������������������� недостатньою��������������� �������������� або����������� ����������нестабіль-
ною���������������������������������������������������������� ������ ��������������������������������������������������������� ������і�������������������������������������������������������� ������ ������������������������������������������������������� ������з������������������������������������������������������ ������ ����������������������������������������������������� ������цієї������������������������������������������������� ������ ����������������������������������������������� ������причини���������������������������������������� ������ ��������������������������������������� ������вони����������������������������������� ������ ���������������������������������� ������не�������������������������������� ������ ������������������������������� ������відіграли���������������������� ������ ��������������������� ������суттєвої������������� ������ ������������ ������ролі�������� ������ ������� ������у������ ������ �����������підвищенні�
продуктивності������������������������������������������������� ������������������������������������������������ аграрного��������������������������������������� �������������������������������������� виробництва��������������������������� . ������������������������� І������������������������ ����������������������� тільки����������������� ���������������� останнім�������� �������часом��,
завдяки�������������������������������������������� ������������ ������������������������������������������� ������������дослідженням������������������������������� ������������ ������������������������������ ������������учених������������������������ ������������, ���������������������� ������������вдалося��������������� ������������ �������������� ������������ліквідувати��� ������������ ��������������вищезазначені�
недоліки�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� і������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� запропонувати���������������������������������������� ��������������������������������������� принципово����������������������������� ���������������������������� нові������������������������ ����������������������� підходи���������������� ��������������� до������������� ������������оптимізації�
мікробно������������������������������������������������������� -������������������������������������������������������ рослинної��������������������������������������������� �������������������������������������������� взаємодії����������������������������������� . ��������������������������������� Мова����������������������������� ���������������������������� йде������������������������� ������������������������ перш�������������������� ������������������� за����������������� ���������������� все������������� ������������ про��������� ��������відкрит-
тя���� ����������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������������� явища��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� інтеграції���������������������������������������������� ��������������������������������������������� генетичних����������������������������������� ���������������������������������� систем���������������������������� ��������������������������� мікроорганізмів������������ ����������� і���������� ��������� рослин��� ��у�
процесі������������ ����������������������� ���������������������� ����������� ����������������������� ���������������������� взаємодії�� ����������������������� ���������������������� . ����������������������� ���������������������� Особливо��������������� ���������������������� �������������� ���������������������� глибоко������� ���������������������� ������ ���������������������� це���� ���������������������� ������������������������� явище�������������������� ������������������� було��������������� �������������� досліджено���� ���на�
моделі��������������������������������������� �������������������������������������� бульбочкові��������������������������� �������������������������� бактерії������������������ – ��������������� бобові��������� ��������рослини�.
В�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� результаті��������������������������������������������� �������������������������������������������� вивчення������������������������������������ ����������������������������������� мікро������������������������������ - ���������������������������� і��������������������������� �������������������������� макросимбіонтів����������� ���������� на�������� �������молеку-
лярно�������������������������������������� ���������������������� -������������������������������������� ���������������������� генетичному�������������������������� ���������������������� ������������������������� ���������������������� рівні�������������������� ���������������������� ������������������� ���������������������� було��������������� ���������������������� �������������� ���������������������� показано������ ���������������������� [4], ���������������������� що�������������������� ������������������� бактерії����������� ���������� і��������� ��������рослини�
володіють��������������������������������������������� ��������� �������������������������������������������� ��������� наборами������������������������������������ ��������� ����������������������������������� ��������� симбіотичних����������������������� ��������� ���������������������� ��������� генів����������������� ��������� , ��������������� ��������� які������������ ��������� ����������� ��������� не��������� ��������� ����������������� експресуються���� ���за�
відсутності������������������������ ���������������� ������������ ����������������������� ���������������� ������������ відповідного����������� ���������������� ������������ ���������� ���������������� ������������ партнера�� ���������������� ������������ . ���������������� ������������ Давно����������� ������������ ���������� ������������ відоме���� ������������ ��������������� явище���������� ���������специфіч-
ності� ������������������� ������������������������������������ (������������������ ������������������������������������ здатності��������� ������������������������������������ �������������������������������������������� встановлювати������������������������������� ������������������������������ симбіоз����������������������� ���������������������� тільки���������������� ��������������� між������������ �����������партнерами�
з���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� певними�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� генотипами��������������������������������������� ) ������������������������������������� отримало����������������������������� ���������������������������� вичерпне�������������������� ������������������� пояснення���������� ��������� на������� ������рівні�
передачі����������� ��������� ���������������������������������� ���������� ��������� ���������������������������������� сигналів�� ��������� ���������������������������������� , ��������� ���������������������������������� що������� ���������������������������������� ���������������������������������������� передують������������������������������� ������������������������������ встановленню������������������ ����������������� симбіотичних����� ����від-
носин�� ��������������������������������������������������������� . ��������������������������������������������������������� Кожна���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� бобова��������������������������������������������� �������������������������������������������� рослина������������������������������������� ������������������������������������ має��������������������������������� �������������������������������� певну��������������������������� �������������������������� хімічну������������������� ������������������ ознаку������������ , ���������� яка������� ������визна-
чається������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ спектром���������������������������������������������� ��������������������������������������������� флавоноїдних��������������������������������� �������������������������������� сполук�������������������������� , ������������������������ специфічних������������� ������������ для��������� ��������кожного�
виду������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� бобової���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� рослини�������������������������������������������� . ������������������������������������������ Сигнальні��������������������������������� �������������������������������� молекули������������������������ ����������������������� флавонів��������������� �������������� і������������� ������������флавоноїдів�
здатні������ ������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ регулювати�������������������������������������������� ������������������������������������������� експресію���������������������������������� ��������������������������������� бактеріальних�������������������� ������������������� генів�������������� ������������� таким�������� �������чином��,
що��������������������� ��������������������������������������� �������������������� ��������������������������������������� одні���������������� ��������������������������������������� ��������������� ��������������������������������������� сполуки�������� ��������������������������������������� ���������������������������������������������� викликають������������������������������������ ����������������������������������� експресію�������������������������� ������������������������� генів�������������������� ������������������� бактерій����������� ���������� при������� ������специ-
фічній����������������������������������������������������� ���� ���������������������������������������������������� ����взаємодії������������������������������������������� ����, ����������������������������������������� ����а���������������������������������������� ���� ��������������������������������������� ����при������������������������������������ ���� ����������������������������������� ����неспецифічній���������������������� ���� ��������������������� ����ті������������������� ���� ������������������ ����ж����������������� ���� ���������������� ����сполуки��������� ���� ������������пригнічують�
бульбочкоутворення��������������������������������������������� . ������������������������������������������� Експресія���������������������������������� ��������������������������������� симбіотичних��������������������� �������������������� генів��������������� �������������� бактерій������ �����веде�
до���������������������������������������������������������� ��� ��������������������������������������������������������� ���вироблення����������������������������������������������� ��� ���������������������������������������������� ���відповідного���������������������������������� ��� ��������������������������������� ���сигналу�������������������������� ���, ������������������������ ���відомого���������������� ��� ��������������� ���як������������� ��� nod-�������� ���фактор�� ���, ���що�
індукує��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� поділ��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� клітин�������������������������������������������� ������������������������������������������� у������������������������������������������ ����������������������������������������� рослин����������������������������������� ���������������������������������� і��������������������������������� �������������������������������� запуск�������������������������� ������������������������� симбіотичної������������� ������������ програми���� ���бо-
бової���������� ���� ��������� ����рослини�� ���� [10].
Дослідження������������������������������������������������ ����������������������������������������������� генетичних������������������������������������� ������������������������������������ ресурсів���������������������������� ��������������������������� рослин��������������������� �������������������� у������������������� ������������������ взаємодії��������� �������� з������� ������мікро-
організмами�������������� ���� ���������������� ������������������� ������������� ���� ���������������� ������������������� показало����� ���� ���������������� ������������������� [4, 5], ���������������� ������������������� що�������������� ������������������� ������������� ������������������� дикі��������� ������������������� �������� ������������������� форми��� ������������������� ��������������������� мають���������������� ��������������� значно��������� ��������більший�
потенціал������������������������������������ ������������������� . ���������������������������������� ������������������� Сучасні��������������������������� ������������������� �������������������������� ������������������� ж������������������������� ������������������� ������������������������ ������������������� сорти������������������� ������������������� ������������������ ������������������� бобових����������� ������������������� ����������������������������� задовольняють���������������� ��������������� свої����������� ���������� потреби��� ��в�
10
азоті������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ здебільшого������������������������������������������������� ������������������������������������������������ за���������������������������������������������� ��������������������������������������������� рахунок�������������������������������������� ������������������������������������� мінеральних�������������������������� ������������������������� сполук������������������� , ����������������� а���������������� ��������������� не������������� ������������біологічної�
фіксації���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� азоту���������������������������������������������������� . �������������������������������������������������� В������������������������������������������������� ������������������������������������������������ результаті�������������������������������������� ������������������������������������� ефективної��������������������������� �������������������������� співпраці����������������� ���������������� мікробіологів��� ��і�
селекціонерів������������ �������������������������������� ������ ����������� �������������������������������� ������уже�������� �������������������������������� ������ ��������������������������������������� ������реалізуються��������������������������� ������ �������������������������� ������програми������������������ ������ ����������������� ������селекції��������� ������ �������� ������на������ ������ �����������підвищення�
азотфіксувального����������������������������������������������� ���������������������������������������������� потенціалу������������������������������������ ����������������������������������� рослин����������������������������� ���������������������������� і��������������������������� �������������������������� на������������������������ ����������������������� досягнення������������� ������������максимально�
ефективної����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� взаємодії������������������������������������������� – ���������������������������������������� мінімізацію����������������������������� ���������������������������� енергетичних���������������� ��������������� витрат��������� ��������рослини�
на������������������������������������������� ���� ������������������������������������������ ����фіксацію���������������������������������� ���� ��������������������������������� ����і�������������������������������� ���� ������������������������������� ����засвоєння���������������������� ���� ��������������������� ����молекулярного�������� ���� ������� ����азоту�� ���� [11].
Проте������������������������������������������������� ������������������������������������������������ взаємодія��������������������������������������� �������������������������������������� мікроорганізмів����������������������� ���������������������� і��������������������� �������������������� рослин�������������� ������������� цим���������� ��������� не������� ������вичер-
пується���������������������������� ������������������������ . �������������������������� ������������������������ Симбіотичні��������������� ������������������������ �������������� ������������������������ гени���������� ������������������������ ��������������������������������� забезпечують��������������������� �������������������� можливість���������� ��������� вступу��� ��в�
мікоризний��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� симбіоз������������������������������������������� , ����������������������������������������� який������������������������������������� ������������������������������������ оптимізує��������������������������� �������������������������� фосфорне������������������ ����������������� живлення��������� ��������рослин��.
Понад� �� 80 % ������������������������ �������������������������� всіх�������������������� �������������������������� ������������������� �������������������������� рослин������������� �������������������������� ������������ �������������������������� здатні������ �������������������������� ������������������������������� утворювати��������������������� �������������������� мікоризу������������ ����������� на��������� ��������корінні�.
При�������������������������������������������������� ����� ������������������������������������������������� �����асоціативному������������������������������������ ����� ����������������������������������� �����симбіозі��������������������������� ����� �������������������������� �����на������������������������ ����� ����������������������� �����корінні���������������� ����� ��������������� �����рослин��������� ����� �������� �����не������ ����� ����������утворюєть-
ся�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� видимих������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� структур��������������������������������������������� , ������������������������������������������� проте�������������������������������������� ������������������������������������� на����������������������������������� ���������������������������������� його������������������������������ ����������������������������� поверхні��������������������� �������������������� в������������������� ������������������ строго������������ �����������визначених�
місцях������ ���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� формуються����������������������������������������������� ���������������������������������������������� колонії��������������������������������������� �������������������������������������� ризосферних��������������������������� �������������������������� бактерій������������������ , ���������������� які������������� ������������ в����������� ����������комплексі�
з����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� рослиною�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� здатні������������������������������������������� ������������������������������������������ виконувати�������������������������������� ������������������������������� цілий�������������������������� ������������������������� спектр������������������� ������������������ корисних���������� ���������функцій��,
включаючи�������������� ���������������������������� ���������� ������������� ���������������������������� ���������� і������������ ���������������������������� ���������� ��������������������������������������� ���������� азотфіксацію��������������������������� ���������� . ������������������������� ���������� Таким�������������������� ���������� ������������������� ���������� чином�������������� ���������� , ������������ ���������� зазначені��� ���������� ������������ вище�������� �������ознаки�
дозволяють��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� розробити����������������������������������������� ���������������������������������������� і��������������������������������������� �������������������������������������� запровадити��������������������������� �������������������������� у������������������������� ������������������������ сільськогосподарське���� ���ви-
робництво�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� методологію�������������������������������������� ������������������������������������� створення���������������������������� ��������������������������� багатокомпонентних��������� ��������систем��,
які�������������������� ���������������� ���������������������� ������������������� ���������������� ���������������������� максимально�������� ���������������� ���������������������� ����������������������� ���������������������� відтворюють������������ ���������������������� ����������� ���������������������� природні��� ���������������������� ������������������������ зв���������������������� ’��������������������� язки����������������� ����������������агрофітоценозу��,
оптимізація�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� котрих������������������������������������������� ������������������������������������������ дає��������������������������������������� �������������������������������������� можливість���������������������������� ��������������������������� виробництва���������������� ���������������конкурентоздат-
ної�������������������������������������������������� ���������� ������������������������������������������������� ���������� сільськогосподарської���������������������������� ���������� ��������������������������� ���������� продукції������������������ ���������� . ���������������� ���������� Таким����������� ���������� ���������� ���������� засобом��� ���������� ������������ мають������� ������стати�
багатокомпонентні��������������������� ������ ������������������� �������������������� ������ ������������������� мікробні������������ ������ ������������������� ����������� ������ ������������������� препарати�� ������ ������������������� , ������ ������������������� що���� ������������������� ���������������������� включають������������� ������������бульбочкові�
бактерії����������������������������������������������������� ���, ��������������������������������������������������� ���мікоризні������������������������������������������ ��� ����������������������������������������� ���гриби������������������������������������ ���, ���������������������������������� ���асоціативні����������������������� ��� ���������������������� ���ризосферні������������ ��� ����������� ���бактерії��� ��� �����тощо�
[4,5].
Велика��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� кількість����������������������������������������� ���������������������������������������� мікробних������������������������������� ������������������������������ препаратів�������������������� ������������������� створена����������� ���������� на�������� �������основі�
азотфіксувальних������������������������������������������������ ����������������������������������������������� бактерій��������������������������������������� . ������������������������������������� В������������������������������������ ����������������������������������� останні���������������������������� ��������������������������� роки����������������������� ���������������������� розроблені������������ �����������технології�
виробництва����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� препаратів������������������������������������������ ����������������������������������������� діазотрофів������������������������������ ����������������������������� не��������������������������� �������������������������� тільки�������������������� ������������������� для���������������� ��������������� бобових�������� , ������ але��� ��й�
зернових����������������������������� ����� ��������������������� ���������������������������� ����� ��������������������� та�������������������������� ����� ��������������������� ������������������������� ����� ��������������������� деяких������������������� ����� ��������������������� ������������������ ����� ��������������������� овочевих���������� ����� ��������������������� ��������� ����� ��������������������� культур�� ����� ��������������������� [12]. ��������������������� Основна�������������� ������������� їхня��������� ��������функція�
– ��������������������������������������������������������������� регуляція������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� діяльності������������������������������������������� ������������������������������������������ ґрунтової��������������������������������� �������������������������������� мікрофлори���������������������� ��������������������� шляхом��������������� �������������� різкого������� ������збіль-
шення��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� кількості����������������������������������������������� ���������������������������������������������� корисних�������������������������������������� ������������������������������������� форм��������������������������������� �������������������������������� мікроорганізмів����������������� ���������������� в��������������� �������������� окремих������� ������компо-
нентах��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� агрофітоценозів����������������������������������������� ���������������������������������������� для������������������������������������� ������������������������������������ відновлення������������������������� ������������������������ втрачених��������������� �������������� ними���������� ���������властиво-
стей������������������� ������������������ або��������������� �������������� надання������� ������нових�.
Проблема������������������������������������������������� ������������������������������������������������ збільшення�������������������������������������� ������������������������������������� частки������������������������������� ������������������������������ біологічного������������������ ����������������� азоту������������ ����������� в���������� ���������землероб-
стві���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� розробляється�������������������������������������������� ������������������������������������������� за����������������������������������������� ���������������������������������������� рядом����������������������������������� ���������������������������������� напрямів�������������������������� , ������������������������ основними��������������� �������������� з������������� ������������ яких�������� ������� є������ �����ство-
рення�������������������������������������� ������������������ ������������������������������������� ������������������ нових�������������������������������� ������������������ ������������������������������� ������������������ азотфіксувальних��������������� ������������������ �������������� ������������������ систем�������� ������������������ ������� ������������������ з������ ������������������ ����������������������� підвищеним������������� ������������потенціалом�
азотфіксації��������������������������������������������������� , ������������������������������������������������� розширення��������������������������������������� �������������������������������������� посівів������������������������������� ������������������������������ бобових����������������������� ���������������������� при������������������� ������������������ забезпеченні������ �����опти-
мальних�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� для���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� фіксації������������������������������������������� ������������������������������������������ атмосферного������������������������������ ����������������������������� азоту������������������������ ����������������������� умов������������������� , ����������������� пошук������������ ����������� і���������� ���������розробка�
ефективних�������������� ����������������������������������� ������������� ����������������������������������� засобів������ ����������������������������������� ���������������������������������������� підвищення������������������������������ ����������������������������� врожайності������������������ ����������������� рослин����������� ���������� на�������� �������основі�
застосування������������������������������������������������� ������������������������������������������������ перспективних����������������������������������� ���������������������������������� штамів���������������������������� ��������������������������� асоціативних��������������� ��������������азотфіксуваль-
них��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� мікроорганізмів����������������������������������������� ���������������������������������������� для������������������������������������� ������������������������������������ широкого���������������������������� ��������������������������� кола����������������������� ����������������������сільськогосподарських�
11
культур�.
Незважаючи на значну кількість створених біопрепаратів,
необхідно постійно вести скринінг нових штамів азотфіксувальних
бактерій з урахуванням як видової, так і сортової специфічності
рослин, а також штамової специфічності бактерій. Отже, кож-
ний виробник препаратів має бути готовим випускати препарат
на основі не менш, як 30 різних штамів [5]. Як приклад можна
навести результати цілеспрямованого скринінгу, в ході якого віді-
брано культури бактерій Alcaligenes paradoxis 060207 (діазотроф),
Bradyrhizobium japonicum M-8 (бульбочкові бактерії сої). Вивчено
їх морфологічні, фізіолого-біохімічні, технологічні властивості,
проведена ідентифікація [6, 7].
Дуже важливим є форма виготовлення препарату. Пошук
універсальних наповнювачів є актуальним, і потрібні різні
модифікації біопрепаратів, що забезпечують максимальну
пристосованість до конкретних умов регіонів. Нами вперше
розроблені гельна, лігнінова та вермікулітна форми біопрепаратів
на основі нових штамів азотфіксувальних бактерій.
У вегетаційних і польових дослідах з рисом (сорт Спальчик)
та пшеницею (сорт Мирлебен) встановлено, що штам Alcaligenes
paradoxus 060207 здатний підвищувати урожайність культур
відповідно на 12,7-22,5 та 7,6 %. Визначено, що штам A. paradoxus
060207 проявляє також біостимулювальний ефект. Це дуже важливо,
тому що останнім часом перевага надається мікроорганізмам, які
мають комплекс агрономічно корисних властивостей [6].
Результати дослідів показали, що в білку насіння рису
у варіантах з інокуляцією зростає кількість глютамінової,
аспарагінової кислот і серину, а також суми амінокислот. Показано
також, що бактеризація насіння рису новим штамом A. paradoxus
060207 сприяє підвищенню урожайності зерна.
Таким чином, встановлено, що одержані на різних субстратах
препарати A. paradoxus ефективні і можуть використовуватися
для покращення азотного живлення рису і, як результат цього,
– підвищувати врожайність та якість зерна. Передпосівна обробка
екологічно чистими біопрепаратами на основі A�� ����������.����������� paradoxus
060207 є як природоохоронним, так і енергозберігаючим заходом.
Біоенергетичний коефіцієнт виробництва зерна рису збільшується
у варіантах без внесення мінерального азоту від 1,1 в контролі до
1,3 – при інокуляції, а всієї біомаси – від 2,6 до 3,0. В результаті
12
проведених досліджень встановлена можливість підвищення
урожайності рису та якості продукції, що безумовно, є цінним
внеском у розробку біотехнологічних способів розв������������ ’язання про-
блем сучасного рослинництва.
В останні роки дослідники дедалі більшої уваги приділяють
ентомопатогенним мікроорганізмам при розробленні ефективних
засобів боротьби з шкідниками різних систематичних груп. Відомо
більш 90 видів ентомопатогенних бактерій, але особлива увага
приділяється мікробним інсектицидам на основі Bacillus thuringi�
ensis. При сучасній зацікавленості у запобіганні забрудненню
навколишнього середовища і за необхідності оптимізації стратегії
захисту рослин розробка програм регулювання чисельності
шкідників із використанням B. thuringiensis є одним з небагатьох
доступних засобів, який може бути успішно застосований проти
широкого спектра шкідливих комах з рядів Lepidoptera, Coleoptera,
Diptera і водночас безпечний для корисних комах, рослин, риб,
теплокровних тварин та людини. Діючою основою препаратів
В. thuringiensis є спорокристалічний комплекс, а в деяких випадках і
термостабільний водорозчинний екзотоксин. Наявність екзотоксину
значно розширює спектр дії біопрепаратів на основі В. thuringiensis
та ефективність їх використання, при цьому спостерігається
антифідантний, тератогенний, дерепродуктивний ефекти.
Додатковими факторами вірулентності є ферменти фосфоліпаза,
хітиназа, протеаза та “лабільні” екзотоксини. Біоінсектициди є
альтернативою хімічним препаратам у системі контролю шкідливих
об’єктів і, на відміну від хімічних, мають цінну особливість
– вони не впливають на формування резистентності патогена до
діючого чинника. Так, личинки колорадського жука (Leptinotarsa
decemlineata) із популяції, яка мала контакт з біопрепаратами,
виготовленими на основі B. thuringiensis, значно чутливіші до дії
біологічного інсектициду, ніж личинки інтактної популяції [13].
Позитивні результати практичного застосування біопре-
паратів B. thuringiensis сприяли тому, що обсяги використання
цих мікробних засобів захисту рослин у нашій країні дещо
збільшуються, чого не можна сказати про обсяги їх промислового
виробництва.
В результаті скринінгу нами відібрані культури ентомо-
патогенних бактерій B. thuringiensis, виділені з природних популяцій
комах різних регіонів України. Визначено таксономічне положення
13
бактерій, їхні морфологічні, фізіолого-біохімічні властивості та
проведена внутрішньовидова ідентифікація. Високоефективні
і технологічні штами B. thuringiensis ідентифіковані як
B. thuringiensis var. thuringiensis (Н1) і заслуговують на увагу як
перспективні біоагенти препаратів проти поширених фітофагів
– колорадського жука, капустяної совки та ін. Створена колекція
перспективних штамів В. thuringiensis, які мають різний вміст
екзотоксинів у культуральній рідині й високоефективні (72-97 %) у
боротьбі проти листогризучих шкідників.
Нами вивчалися умови одержання якісного спорового по-
сівного матеріалу, оптимізації живильних середовищ і параметрів
культивування нових перспективних штамів B. thuringiensis для
розробки технології одержання їх препаративних форм.
На основі ентомопатогенних кристалоутворюючих спорових
бактерій B. thuringiensis створено дві форми інсектицидного
біопрепарату – рідкий концентрат з титром спор і кристалів 4-
5 млрд в 1 мл та пастоподібний препарат з титром спор і кристалів
до 20-24 млрд в 1 г, вологістю 30-33 %. Новостворені препарати
тривалий час зберігають життєздатність бактерій та функціональну
активність.
Результативність застосування біопрепаратів на основі
ентомопатогенних бактерій B. thuringiensis при дотриманні строків
і рекомендованих технологій використання досить висока. Так, їхня
біологічна ефективність проти листогризучих гусениць і личинок на
капусті, картоплі, томатах досягає 80-97 %. За ентомоцидною дією
новостворені препарати B. thuringiensis перевершують відомий
біоінсектицид бітоксибацилін (Росія) та не поступаються хімічним
інсектицидам. Слід зазначити, що препарати B. thuringiensis за
характером проникнення і первинного ураження належать до
засобів кишкової дії, тому для розвитку бактеріальної інфекції в
уражених комахах необхідний інкубаційний період до 10-12 діб,
що слід враховувати при визначенні ефективності цих препаратів.
Крім того, біопрепарати B. thuringiensis проявляють не тільки пряму
ентомоцидну дію, а зумовлюють порушення нормального розвитку
комах, що спричиняє утворення численних потворних особин, не
здатних нормально живитися і розмножуватись. Цим препаратам
властива післядія: шкідники, яким вдалося пройти всі стадії
перетворень, характеризуються низькою здатністю до виживання,
зниженою плодючістю. Термін зберігання життєздатних спор
14
B. thuringiensis на оброблених рослинах складає 7-10 діб, а
екзотоксину – 5-6 діб. При обробці рослин гречки пастоподібним
препаратом B�� �������������. �������������thuringiensis в концентраціях 0,5-1,0 % токсичної дії
його на бджіл не виявлено. В умовах польових дослідів встановлено,
що при застосуванні інсектицидних біопрепаратів B. thuringiensis
урожай бульб картоплі зростає в 1,5-2 рази порівняно з контрольним
варіантом (без обробки препаратами), приріст урожаю складає
57-104 %, а також суттєво поліпшується якість бульб, при цьому
навколишнє середовище позбавлене надмірного забруднення
засобами хімізації. Порівняльне вивчення інсектицидної активності
різних доз рідкого концентрату B. thuringiensis, пастоподібного та
сухого препаратів (бітоксибіциліну) показало, що для обробки 1 га
картоплі потрібно 30 л рідкої культури з титром спор 4-5 млрд/мл,
6 кг пасти з титром спор до 20 млрд/г та 3 кг сухого препарату з
титром спор 45 млрд/г.
Таким чином, підтримуючи щільність популяції шкідливих
об’єктів на мінімально низькому рівні, біоагенти B. thuringiensis
зберігають функції природних регуляторних механізмів та
сприяють формуванню стійких агроекосистем. В цілому,
біопрепарати B. thuringiensis з інсектицидними функціями
виступають одним із чинників екологічно збалансованого ведення
сільськогосподарського виробництва, збереження цілісності
агроландшафтів.
Останнім�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� часом�������������������������������������������� ������������������������������������������� зростає������������������������������������ ����������������������������������� інтерес���������������������������� ��������������������������� до������������������������� ������������������������ створення��������������� �������������� мікробних����� ����пре-
паратів������������������������������������������� �������������� ������������������������������������������ �������������� комплексної������������������������������� �������������� ������������������������������ �������������� дії��������������������������� �������������� , ������������������������� �������������� оскільки����������������� �������������� ���������������� �������������� вони������������ �������������� ������������������������� характеризуються��������� ��������високою�
ефективністю������������ ��������������������������� ������ ����, ���������� ��������������������������� ������ ����не�������� ��������������������������� ������ ���� ���������������������������������� ������ ����забруднюють����������������������� ������ ���� ���������������������� ������ ����навколишнього��������� ������ ���� �������������� ����середовища���� ����, ������мають�
селективну��� ����������������������������������������� ������������������������������������������� дію���������������������������������������� , �������������������������������������� зручні�������������������������������� ������������������������������� для���������������������������� ��������������������������� користування��������������� �������������� у������������� ������������виробництві�.
Нами було вивчено якісний склад і нітрогеназну активність
азотфіксувальних бактерій кореневої зони ярого ячменю й одержа-
но новий високоефективний штам діазотрофа Azospirillum brasi�
lense 11, який за нітрогеназною активністю перевищує виробничий
штам Enterobacter aerogenes 30ф – біоагент мікробного препарату
ризоентерину. Подальше вивчення властивостей нового штаму
азотфіксувальних бактерій показало, що він здатен продукувати
біологічно активні речовини і тим самим впливати на імунітет
рослин, посилюючи їх стійкість до фітопатогенних мікроміцетів.
В дослідах з використанням штучного інфекційного фону
продуктивність ярого ячменю при внесенні у ґрунт A�� ����������. ����������brasilense 11
зросла на 33,3-41,0 % у порівнянні з контролем.
15
Вивчення взаємодії нового штаму A. brasilense 11 з фітопато-
генними грибами показало, що досліджуваний штам не виявляє ан-
тагоністичної дії щодо поширених збудників хвороб рослин, а саме:
Ascochyta pisi Lib., Bipolaris sorokiniana (Sacc.) ��������Shoem., Botrytis ci�
nerea Pers., Colletotrichum gleosporioides Penz., Pseudocercosporella
herpotrichoides (Fron) Deighton, Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc.,
F. culmorum (Sm.) Sacc., F. graminearum Schwabe, F. oxysporum
Schlecht. emend Snyd et Hans, F. oxysporum var. orthoceras (App.
et Wr.) Bilai, F. oxysporum f. sp. dianthi (Prill. et Delacr.) Snyder et
Hansen, F. moniliforme Sheld., Phomopsis leptostromiformis (Kuhn)
Bubak, Rhizoctonia solani Kuhn, R. violacea Tul., Sclerotinia sclero�
tiorum (Lib) De Bary, Trichotecium roseum Link.
З кореневої зони ярого ячменю нами було виділено 39 видів
грибів, які належать до 12 родів, вивчено їх частоту трапляння
і чисельність, виявлено мікроміцети, які домінують у ґрунті
міжрядь, ризосфери і ризоплани, а також досліджено їх взаємодію
з грибом-антагоністом Chaetomium cochliodes 3250. Показано, що
C. cochliodes 3250 проявляє високу антагоністичну активність щодо
більшості сапротрофних і фітопатогенних грибів, які трапляються
в ризосфері ярого ячменю. Найвищу антагоністичну активність
C. cochliodes 3250 виявив щодо Bipolaris sorokiniana, Fusarium
culmorum, F. oxysporum, F. oxysporum var. orthoceras – збудників
звичайної і фузаріозної кореневих гнилей ярого ячменю [15].
Необхідною умовою одержання позитивного ефекту від
комплексного застосування декількох мікроорганізмів із різними
корисними властивостями є їх здатність активно розвиватись і
функціонувати при сумісному рості на різних субстратах у штучно
створених і природних умовах. Встановлено, що при сумісному
рості гриба-антагоніста і діазотрофів на твердих поживних
середовищах (картопляний і гороховий агар з янтарною кислотою
та ін.) антагоністичні взаємовідносини між ними не виникають.
Спостерігали між зазначеними мікроорганізмами тип відносин,
який можна характеризувати як коменсалізм – сумісне існування
організмів різних видів в умовах тісного просторового контакту,
при якому партнери не заподіюють шкоди один одному.
Це лише поодинокі приклади високоефективного викорис-
тання біопрепаратів на основі корисних форм мікроорганізмів.
Біотехнологічний процес виробництва біопрепарату на основі
високоефективного аграрно корисного штаму мікроорганізму є
16
процесом багатоступеневим (рис.1).
Рис���� ������������������� �������� ������������� ���������.1. ������������������� �������� ������������� ���������Узагальнена�������� �������� ������������� ��������� ������� �������� ������������� ���������схема�� �������� ������������� ��������� ��������� ������������� ���������процесу�� ������������� ��������� �������������� ���������промислової��� ��������� �����������ферментації
Звичайно������������������������������������������������ ����������������������������������������������� процедура�������������������������������������� ������������������������������������� починається�������������������������� ������������������������� з������������������������ ����������������������� підготовки������������� ������������ й����������� ����������стериліза-
ції������������������� ��������������������������������� ������ ������������������ ��������������������������������� ������поживного��������� ��������������������������������� ������ ����������������������������������������� ������середовища������������������������������� ������ ������������������������������ ������та���������������������������� ������ ��������������������������� ������устаткування��������������� ������. ������������� ������Спочатку����� ������ ����������вирощують�
вихідну���������� ����� ��������� �����культуру� ����� (5-10 мл��������������� ������������ ����), ������������ ������������ ����потім������� ������������ ���� ������������������ ����засівають��������� ���� �������� ����нею����� ���� 200-1000 мл�
поживного��������� ������������������������������������������� ��������������������������������������������������� середовища����������������������������������������� ���������������������������������������� у��������������������������������������� �������������������������������������� стерильній���������������������������� ��������������������������� колбі���������������������� , �������������������� після��������������� �������������� чого���������� ���������культуру�
переносять������������������������������������� ������� ������������������������������������ �������у����������������������������������� ������� ���������������������������������� �������ферментер������������������������� ������� ������������������������ �������для��������������������� ������� �������������������� �������посівного����������� ������� ���������� �������матеріалу� ������� (10-100 л������� ) ����� і���� ���на-
решті��������������������������� ������������� – ������������������������ ������������� у����������������������� ������������� ���������������������� ������������� промисловий����������� ������������� ���������� ������������� ферментер� ������������� (1000-100 000 л����������������� ). �������������� По������������ �����������завершенні�
ферментації��������������� ������������������������������������� �������������� ������������������������������������� клітини������� ������������������������������������� ������������������������������������������� виділяють���������������������������������� ��������������������������������� із������������������������������� ������������������������������ культуральної����������������� ���������������� рідини���������� ���������центрифу-
гуванням��������������� ��� ������������������������������������� �������������� ��� ������������������������������������� або����������� ��� ������������������������������������� ������������� ������������������������������������� фільтрацією�� ������������������������������������� . ������������������������������������� Якщо��������������������������������� �������������������������������� продукт������������������������� ������������������������ локалізований����������� ����������усередині�
клітин��������������� ����������� ���������������������������� ����, ������������� ����������� ���������������������������� ����останні������ ����������� ���������������������������� ���� ���������������� ���������������������������� ����руйнують�������� ���������������������������� ����, ���������������������������������� ����видаляють������������������������� ���� ������������������������ ����клітинні���������������� ���� ��������������� ����рештки��������� ���� �������� ����й������� ���� ����������виділяють�
продукт������������ ������������������������������� ������������ ����������� ������������������������������� ������������ із��������� ������������������������������� ������������ ��������������������������������������� ������������ середовища����������������������������� ������������ . ��������������������������� ������������ Секретований��������������� ������������ �������������� ������������ продукт������� ������������ ������������������ виділяють��������� ��������безпосе-
редньо������������������������ ��� ����������������������� ���із��������������������� ��� �������������������� ���освітленого��������� ��� �����������середовища�.
Âèõ³äíà êóëüòóðà (5-10 ìë)
Êîëáà (íà êà÷àëö³)
(200-1000 ìë)
Ôåðìåíòåð (àáî êà÷àëêà) äëÿ ïîñ³âíîãî
ìàòåð³àëó (10-100 ë)
Ïðîìèñëîâà ôåðìåíòàö³ÿ ( 100 ë)
Çá³ð á³îìàñè
Êë³òèíè Êóëüòóðàëüíå
ñåðåäîâèùå
Åêñòðàêö³ÿ òà
î÷èñòêà
Äåñòðóêö³ÿ
Î÷èñòêà
ïðîäóêòó
17
Мікроорганізми����������� �������������������������������� ���������� �������������������������������� можна����� �������������������������������� ������������������������������������ вирощувати�������������������������� ������������������������� у������������������������ ����������������������� ферментері������������� ������������періодичної�
дії��������������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������������� з������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ додаванням�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� субстрату���������������������������������������� ��������������������������������������� або������������������������������������ ����������������������������������� в���������������������������������� ��������������������������������� безперервній��������������������� �������������������� культурі������������ . ���������� У��������� ��������першому�
випадку�������������������� ��������������������������������� ������������������� ��������������������������������� мікроорганізми����� ��������������������������������� ������������������������������������� вирощують���������������������������� ��������������������������� у�������������������������� ������������������������� стерильних��������������� �������������� умовах�������� ������� без���� ���до-
давання����������������������������������������������� ���������� ���������������������������������������������� ���������� у��������������������������������������������� ���������� �������������������������������������������� ���������� ході���������������������������������������� ���������� ��������������������������������������� ���������� ферментації���������������������������� ���������� ��������������������������� ���������� свіжого�������������������� ���������� ������������������� ���������� поживного���������� ���������� ������������������ середовища�������� . ������ У����� ����дру-
гому�������������������������������������������������������� ���� ������������������������������������������������������� ����випадку������������������������������������������������ ���� ����������������������������������������������� ����по��������������������������������������������� ���� �������������������������������������������� ����ходу���������������������������������������� ���� ��������������������������������������� ����ферментації���������������������������� ���� ��������������������������� ����до������������������������� ���� ������������������������ ����культури���������������� ���� ��������������� ����періодично����� ���� ��������додають�
збільшувані����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� кількості������������������������������������������� ������������������������������������������ живильних��������������������������������� �������������������������������� речовин������������������������� , ����������������������� при�������������������� ������������������� цьому�������������� �������������культуральне�
середовище���������� ����������������������������������������� ��������� ����������������������������������������� не������� ����������������������������������������� ����������������������������������������������� видаляють�������������������������������������� ������������������������������������� до����������������������������������� ���������������������������������� закінчення������������������������ ����������������������� процесу���������������� . �������������� При����������� ����������безперерв-
ній����������������������������������� ������������������������� ���������������������������������� ������������������������� ферментації����������������������� ������������������������� ���������������������� ������������������������� свіже����������������� ������������������������� ���������������� ������������������������� поживне��������� ������������������������� ��������������������������������� середовище����������������������� ���������������������� надходить������������� ������������ у����������� ����������ферментер�
безупинно�������������������������������������������������������� , ������������������������������������������������������ і����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� паралельно������������������������������������������ ����������������������������������������� відбирається����������������������������� ���������������������������� такий����������������������� ���������������������� самий����������������� ���������������� обсяг����������� ����������клітинної�
суспензії�������������������������������������� ����������������� . ������������������������������������ ����������������� У����������������������������������� ����������������� ���������������������������������� ����������������� всіх������������������������������ ����������������� ����������������������������� ����������������� трьох������������������������ ����������������� ����������������������� ����������������� випадках��������������� ����������������� �������������� ����������������� через��������� ����������������� ������������������������� середовище��������������� �������������� при����������� ����������необхідно-
сті�������� ����������� ��������������������������������������� ��� ������������������ ��������������������������������������� ���продувають�������� ��������������������������������������� ��� ������� ��������������������������������������� ���кисень� ��������������������������������������� ��� (�������������������������������������� ���звичайно������������������������������ ��� ����������������������������� ���у���������������������������� ��� ��������������������������� ���вигляді�������������������� ��� ������������������� ���стерильного�������� ��� ����������повітря���),
додають���������������������������������������������� ��������������������������������������������� піногасник����������������������������������� ���������������������������������� і��������������������������������� , ������������������������������� при���������������������������� ��������������������������� потребі�������������������� , – ���������������� кислоту��������� �������� або����� ����луг�.
Таким чином, ферментацію можна проводити по-різному. У
разі періодичної ферментації посівний матеріал вводять у свіже
культуральне середовище й культивують його, не додаючи субстра-
ту доти, поки кількість потрібного продукту не досягне максимуму.
За цих умов ріст культури проходить шість етапів: латентну фазу,
фазу прискорення, логарифмічну (1о���������������������������� g) фазу, фазу вповільнення,
стаціонарну фазу й фазу відмирання. Найбільше білків синтезується
під час логарифмічної фази, а багато низькомолекулярних продуктів
– під час стаціонарної. При такому способі ферментації необхідно
ретельно стежити за тим, щоб клітини були зібрані в потрібний час.
При періодичній ферментації з додаванням субстрату в біореактор
додають свіже культуральне середовище через різні інтервали
часу, як правило для того, щоб продовжити логарифмічну фазу.
Безперервна ферментація допускає додавання свіжого середовища
протягом усього процесу й одночасне видалення клітин і
відпрацьованого середовища.
Кожна із цих систем ферментації має свої недоліки
й переваги, які потрібно враховувати, застосовуючи її для
промислового синтезу. Не зважаючи на те, що безперервна
ферментація застосовується в промисловому масштабі не дуже
широко, цей спосіб має ряд переваг і в майбутньому, очевидно,
набуде більшого поширення.
Всі біореактори можна віднести до одного з трьох основних
типів: реактори з механічним перемішуванням, барботажні
колони, ерліфтні реактори. Сьогодні у промисловості найчастіше
використовуються біореактори першого типу, але з’являється
зацікавленість і до ерліфтних біореакторів. Перемішування
18
забезпечується за допомогою мішалки, а в ерліфтних біореакторах
для аерації й перемішування використовують газ (звичайне
повітря), що подається під тиском через розбризкувач у дні
біореактора. При цьому в повному обсязі відбувається безперервна
циркуляція рідкого середовища. Барботажні колони подібні до
ерліфтних реакторів, але їхнім недоліком є відсутність циркуляції
культурального середовища. Для забезпечення стерильності,
сталості рН, температури й інших параметрів використовують різні
способи залежно від будови біореактора.
Якщо синтезований продукт накопичується в клітинах, то
їх осаджують із культурального середовища центрифугуванням
або фільтрацією, потім руйнують ферментативними, хімічними
або механічними методами й виділяють потрібний продукт. Якщо
синтезований продукт секретується в культуральне середовище, то
процедура його виділення й очищення значно спрощується.
1. Перспективи використання, збереження та відтворення
агробіорізноманіття в Україні / За ред. В.П. Патики, В.А. Соломахи.
– ����������������� ������ ����� К.: Хімджест, 2003. – 256 с.
2. Бурда� ������������������������������������������������ ������������������������������������������������ Р����������������������������������������������� .���������������������������������������������� І��������������������������������������������� . ������������������������������������������� Тенденції���������������������������������� ��������������������������������� змін����������������������������� ���������������������������� різноманітності������������� ������������ фітобіоти��� ��в�
сільськогосподарських������������������������������������������ ����������������������������������������� ландшафтах������������������������������� ������������������������������ рівнинної��������������������� �������������������� України������������� // ���������Науковий�
вісник����������������������������������� �������������� ��� ���������������������������������� �������������� ���Нац������������������������������� �������������� ���. ����������������������������� �������������� ���аграрн����������������������� �������������� ���. ��������������������� �������������� ���ун������������������� �������������� ���-������������������ �������������� ���ту���������������� �������������� ���. – 2006. – ������������������ ���Вип��������������� ���.93. – �������� ���С������� ���. 242-256.
3.� ��������� ����������� ����������������������������������� ��������� ����������� ����������������������������������� Шикула М.К., Бикова О.Є. Біорізноманіття в ґрунтозахис-
ному землеробстві // Науковий вісник Нац. аграрн. ун-ту. – 2006.
– Вип.93. – С. 185- 200.
4. Биопрепараты в сельском хозяйстве // Методология и прак-
тика применения микроорганизмов в растениеводстве и кормопро-
изводстве / Под ред. И.А. Тихоновича и Ю.В. Круглова. – М., 2005.
– 154 с.
5. Біологічний азот / В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон
та ін. – К.: Світ, 2003. – 422 с.
6. Шерстобоева Е.В., Дудинова И.А., Шерстобоев Н.К.
Биопрепараты азотфиксирующих бактерий: проблемы и пер-
спективы применения // Микробиол. журн. – 1997. – Т. 58, № 4.
– С. 109-117.
7. Шерстобоєва О.В., Шерстобоєв М.К., Дудинова І.О. та
ін. Препаративні форми азотфіксуючих бактерій для підвищен-
ня продуктивності основних сільськогосподарських культур //
Землеробство. – К.: Урожай, 1996. – Вип. 71. – С. 60-65.
19
8. Мікроорганізми і альтернативне землеробство /
Патика В.П., Тихонович І.А., Філіп’єв І.Д. та ін. – К.: Урожай, 1993.
– С. 64-99.
9. Tilman D., Cassman K., Matson P.A. et al. Agricultural sustain-
ability and intensive production practices // Nature. – 2002. – Vol. 418,
№ 8. – Р. 671-677.
10. Генетика���������������������������������������� ��������������������������������������� симбиотической������������������������� ������������������������ азотфиксации������������ ����������� с���������� ���������основами�
селекции������������������������������������������������������� / ���������������������������������������������������� Под������������������������������������������������� ������������������������������������������������ ред��������������������������������������������� . ������������������������������������������� И.А. Тихоновича и Н.А. Проворова. – С.-Пб:
Наука, 1988. – 194 с.
11. Патика В.П., Волкогон В.В., Надкернична О.В. та ін.
Біологічна азотфіксація: вчора, сьогодні, завтра // Фізіологія рослин
в Україні на межі тисячоліть: В 2 т. – 2001. – Т. 1. – С. 212 – 226.
12. Смірнов В.В., Патика В.П., Підгорський В.С. та ін.
Мікробні біотехнології в сільському господарстві // Агроекол.
журн. – 2002. – № 3. – С. 3-9.
13. Патика������� ��������������� ������ ��������������� В����� ��������������� .���� ��������������� П��� ��������������� ., ��������������� Кузнєцова������ �����Л����.���М��. Bacillus turingiensis �������� як������ �����осно-
ва���������������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������������� мікробіологічного���������������������������������������������� ��������������������������������������������� методу��������������������������������������� �������������������������������������� захисту������������������������������� ������������������������������ рослин������������������������ ����������������������� від�������������������� ������������������� шкідливих���������� ��������� комах���� //
Мікробіол���������� ���������� ������ �������� ������. �������� ���������� ������ �������� ������журн���� ���������� ������ �������� ������. – 1996. –��� ������ �������� ������Т�� ������ �������� ������. 58, № 1. – ��� ������С�� ������. 82-88.
14. Патика������� �������� ������������������������������ ������ �������� ������������������������������ В����� �������� ������������������������������ .���� �������� ������������������������������ П��� �������� ������������������������������ ., �������� ������������������������������ Копилов� ������������������������������ ������������������������������ Є����������������������������� .���������������������������� П��������������������������� ., ������������������������ Надкерничний������������ ����������� С���������� .��������� П�������� . ������Вплив�
азотфіксувальних������������������ ����������������������������� ����������������� ����������������������������� бактерій��������� ����������������������������� �������� ����������������������������� на������ ����������������������������� ���������������������������������� підвищення������������������������ ����������������������� імунітету�������������� ������������� рослин������� ������ярого�
ячменю���������������������������������� ������������������������� ��������������������������������� ������������������������� до������������������������������� ������������������������� ������������������������������ ������������������������� збудників��������������������� ������������������������� �������������������� ������������������������� кореневих����������� ������������������������� ���������� ������������������������� гнилей���� ������������������������� // ������������������������� Физиол������������������� . ����������������� и���������������� ��������������� биохим��������� . �������культ��.
растений������� �������� ��������������� �������. – 2001. – ��� ��������������� �������Т�� ��������������� �������. 33, № 4. – ���� �������С��� �������. 279-283.
15. Копилов Є.П., Патика В.П., Надкерничний С.П. Вплив
гриба-антагоніста Chaetomium cochliodes Palliser на приживання
діазотрофів у кореневій зоні ярого ячменю // Агроекол. журн. –
2004. – № 1. – С. 50-54.
20
БИОПРЕПАРАТЫ� �� ���������������� �� ����������������В������ ����������� ����������������БИООРГАНИЧЕСКОМ�
ЗЕМЛЕДЕЛИИ
1Патыка� ������ ������В�����.����П���., 2Патыка� ���� ����М���.��В�.
1Інститут��������������������������������� ����� ������������ �������������������������������� ����� ������������микробиологии������������������� ����� ������������ ������������������ ����� ������������и����������������� ����� ������������ ���������������� ����� ������������вирусологии����� ����� ������������ ���� ����� ������������им�� ����� ������������. ����� ������������Д���� ������������.��� ������������К�� ������������. ������������Заболотного�
НАНУ����� ����, ��� ����г�� ����. ����Киев
2Всероссийский���������������������������������������� ��������������������������������������� НИИ������������������������������������ ����������������������������������� сельскохозяйственной��������������� ��������������микробиологии�,
г�������������� . ������������С�����������.-���������Петербург
Обобщены результаты исследований украинских и рос�
сийских ученых-микробиологов, касающиеся создания микроб�
ных препаратов и их применения в биоорганическом земледелии.
Рассматриваются основные факторы и схема биотехнологическо�
го производства указанных биопрепаратов. Показано, что одной
из наиболее важных составляющих препарата является форма его
изготовления. Актуальным является поиск универсальных напол�
нителей и разработка биопрепаратов разных модификаций, спо�
собных обеспечить максимальную адаптивность их биоагентов
к конкретным условиям регионов. Украинскими учеными впервые
разработаны гельная, лигниновая и вермикулитная формы биопре�
паратов на основе новых штаммов азотфиксирующих бактерий.
Ключевые слова: биоорганическое земледелие, биотехноло�
гическое производство, микробные препараты, формы биопрепа�
ратов.
BIOPREPARATIONS IN BIOORGANIC AGRICULTURE
1Patyka V., 2Patyka N.
1Zabolotny ������������������������������������������������������ І����������������������������������������������������� nstitute of Microbiology and Virology, NAS of Ukraine
2Russian І��������������������������������������������������� nstitute of Agricultural Microbiology, St-Peterburg
The results of investigations of Ukrainian and Russian scientists-
microbiologists as for creation of microbic preparations and their ap�
plication in bioorganic agriculture are generalized. The major factors
and the scheme of biotechnological manufacturing of specified biologi�
cal products are considered. It has been shown, that one of the most
important properties of the preparation is the form of manufacturing.
Searching of universal fills����� ��������������� ����������� ���������������� ���� ��������������� ����������� ���������������� is very actual as well as different updatings
of biological products which provide maximal adaptibility of biological
agents ����� ����������������� �� �������������� �������� ������������������� to��� ����������������� �� �������������� �������� ������������������� specific conditions, depending on regions. For the first time
gel, lignin������ ��������������������������������������������� ������� ��� ����� ��������������������������������������������� ������� ���and vermiculturas��������������������������������� ������� ��� �������������������������������� ������� ���forms of biological products based on new
strains���������� �������������� ����������� ����� ���������������������� of nitrogen fixing ��������������� ����� ���������������������� bacteria have been developed by Ukrainian
scientists.
Key words: bioorganic agriculture, biotechnological manufac�
ture, microbic preparations, form of preparation.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-428 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:14:26Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/84/6a6312bc2a89cd74c313d0dd88bb4584.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4282026-07-22T10:10:50Z BIOPREPARATIONS IN BIOORGANIC AGRICULTURE БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ Патика , В.П. Патика , М.В. bioorganic agriculture, biotechnological manufac¬ture, microbic preparations, form of preparation біоорганічне землеробство, біотехнологічне виробництво, мікробні препарати, форми біопрепаратів The results of investigations of Ukrainian and Russian scientists- microbiologists as for creation of microbic preparations and their ap¬plication in bioorganic agriculture are generalized. The major factors and the scheme of biotechnological manufacturing of specified biologi¬cal products are considered. It has been shown, that one of the most important properties of the preparation is the form of manufacturing. Searching of universal fills is very actual as well as different updatings of biological products which provide maximal adaptibility of biological agents to specific conditions, depending on regions. For the first time gel, lignin and vermiculturas forms of biological products based on new strains of nitrogen fixing bacteria have been developed by Ukrainian scientists. Узагальнено результати ДосліДжень українських та російських вчених-мікробіологів, що стосуються створення мікробних препаратів та їх застосування у сучасному біоорганічному землеробстві. РозгляДаються основні фактори та схема біотехнологіч- ного виробництва зазначених біопрепаратів. Показано, що оДнією з найважливіших склаДових препарату є форма його виготовлення. Актуальними є пошук універсальних наповнювачів та розробка біопрепаратів різних моДифікацій, зДатних забезпечити максимальну пристосованість їхніх біоагентів До конкретних умов регіонів. Українськими вченими вперше розроблені гельна, лігнінова та вер- микулітна форми біопрепаратів на основі нових штамів азотфік- сувальних бактерій. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007-02-07 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/428 10.35868/1997-3004.4.7-20 Agricultural microbiology; Vol. 4 (2006): Agriciltural microbiology; 7-20 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 4 (2006): Сільськогосподарська мікробіологія; 7-20 1997-3004 10.35868/1997-3004.4 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/428/511 Авторське право (c) 2007 V.P. Patyka , N.V. Patyka https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | біоорганічне землеробство біотехнологічне виробництво мікробні препарати форми біопрепаратів Патика , В.П. Патика , М.В. БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ |
| title | БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ |
| title_alt | BIOPREPARATIONS IN BIOORGANIC AGRICULTURE |
| title_full | БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ |
| title_fullStr | БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ |
| title_full_unstemmed | БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ |
| title_short | БІОПРЕПАРАТИ В БІООРГАНІЧНОМУ ЗЕМЛЕРОБСТВІ |
| title_sort | біопрепарати в біоорганічному землеробстві |
| topic | біоорганічне землеробство біотехнологічне виробництво мікробні препарати форми біопрепаратів |
| topic_facet | bioorganic agriculture biotechnological manufac¬ture microbic preparations form of preparation біоорганічне землеробство біотехнологічне виробництво мікробні препарати форми біопрепаратів |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/428 |
| work_keys_str_mv | AT patikavp biopreparationsinbioorganicagriculture AT patikamv biopreparationsinbioorganicagriculture AT patikavp bíopreparativbíoorganíčnomuzemlerobství AT patikamv bíopreparativbíoorganíčnomuzemlerobství |