МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

The results of model, vegetative and field experiments on ryegrass, barley and potatoes demonstrating the increase of mineral fertilizers assimilability by plants with use of microbial preparations are presented. Intensified assimilation of mineral nitrogen is caused by increased root system of inoc...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Волкогон , В.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007
Теми:
Онлайн доступ:https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/429
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Agriciltural microbiology
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Agriciltural microbiology
_version_ 1871466221993459712
author Волкогон , В.В.
author_facet Волкогон , В.В.
author_institution_txt_mv [ { "author": "В.В. Волкогон ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" } ]
author_sort Волкогон , В.В.
baseUrl_str https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-22T10:10:50Z
description The results of model, vegetative and field experiments on ryegrass, barley and potatoes demonstrating the increase of mineral fertilizers assimilability by plants with use of microbial preparations are presented. Intensified assimilation of mineral nitrogen is caused by increased root system of inoculated plants, specific root receptivity, and activation of assimilative plant enzymes. At the same time the decrease of nitrate contents and increase of amino acid and protein number in the plants is observed.
doi_str_mv 10.35868/1997-3004.4.21-30
first_indexed 2025-07-17T12:26:17Z
format Article
fulltext 21 УДК� ��������������� 579:581.1:631.8 МІКРОБНІ����������� ��� ������������ ������ ���������� ��� ������������ ������ПРЕПАРАТИ� ��� ������������ ������ ��� ������������ ������ЯК� ������������ ������ ������������ ������ФАКТОР������ ������ �����������ПІДВИЩЕННЯ� ЗАСВОЮВАНОСТІ������ ������� ���������� ������������ ����������РОСЛИНАМИ� ������������ ������������МІНЕРАЛЬНИХ� ДОБРИВ Волкогон�� ��� В.В. Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, вул.� ���������� ����������������� ��������������  Шевченка, 97, м. Чернігів, 14027, Україна Представлено результати модельних, вегетаційних та по� льових дослідів, які свідчать про те, що при застосуванні мікроб� них препаратів підвищується засвоюваність мінеральних добрив рослинами пажитниці, ячменю та картоплі. Посилене засвоєння мінерального азоту забезпечується за рахунок збільшення корене� вої системи інокульованих рослин, питомої поглинальної активно� сті коріння, активізації азотасиміляторних рослинних ферментів. При цьому в рослинах знижується вміст нітратів і зростає кіль� кість амінокислот та білків. Ключові слова: мікробні препарати, інокуляція, засвоєння добрив, нітрати. Серед різних позитивних впливів мікробних препаратів на ріст і розвиток рослин слід виділити їхню здатність підвищувати засвоюваність інокульованими рослинами поживних речовин, у тому числі й мінеральних добрив. Уже перші опубліковані дані щодо ефективності застосування асоціативних діазотрофів зверну- ли на себе увагу у зв’язку з підвищенням впливу інокуляції на фор- мування урожаю сільськогосподарських культур при одночасному внесенні мінеральних добрив. Це дало підставу авторам ствер- джувати, що основною функцією використовуваних інокулянтів є рістстимулювальна дія інтродукованих мікроорганізмів. Провівши дослідження, ми спробували оцінити масштаби такого впливу біо- добрив на розвиток рослин за використання різних мікробних пре- паратів, створених для низки сільськогосподарських культур. Матеріали і методи. Дослідження проводили в умовах ве- гетаційних та польових експериментів. Схеми відповідних дослідів наведено в таблицях. Польові досліди проводили на дерново-під- золистому ґрунті (рНсол. 5,65; вміст гумусу – 0,9-1,1���������������  %) дослідного господарства Інституту с.-г. мікробіології УААН та сірому лісному ґрунті (рНсол. 5,20; вміст гумусу – 1,6-1,9 %) дослідного 22 господарства Інституту кормів УААН. У вегетаційних дослідах використовували також дерново-підзолистий ґрунт. Модельні досліди з 15N проводили на річковому промитому і прожареному піску [1-3]. Масу коріння визначали ваговим методом після відмивання у водопровідній воді і висушування при 105°С в сушильній шафі. Нітратредуктазну активність у листках пажитниці пасовищ- ної визначали за Єрмаковим �������������������������������������� [4], вміст нітратів у продукції – іон- селективним методом [5]. Кількість������������������������������������������������� ������������������������������������������������ білка������������������������������������������� ������������������������������������������ розраховували����������������������������� ���������������������������� шляхом���������������������� ��������������������� визначення����������� ���������� вмісту���� ���за- гального���������� ������������������������� ������������������ �� ��������� ������������������������� ������������������ ��азоту���� ������������������������� ������������������ �� ��� ������������������������� ������������������ ��за� ������������������������� ������������������ �� ������������������������� ������������������ ��К������������������������ ������������������ ��’����������������������� ������������������ ��єльдалем��������������� ������������������ �� [4], ��������������������������� ��застосовуючи��������������� �� �������������� ��коефіцієнт���� �� 6,25. Облік���������������������������������� ����������������� ��������������������������������� ����������������� урожаю��������������������������� ����������������� �������������������������� ����������������� у������������������������� ����������������� ������������������������ ����������������� польових���������������� ����������������� ��������������� ����������������� дослідах������� ����������������� ����������������������� здійснювали������������ ����������� прямим����� ����зва- жуванням���������������������������������������������������� . �������������������������������������������������� Проводили����������������������������������������� ���������������������������������������� досліди��������������������������������� �������������������������������� і������������������������������� ������������������������������ статистичну������������������� ������������������ обробку����������� ����������одержаних� даних�������������� ������������������������� ������������� ������������������������� згідно������� ������������������������� ������ ������������������������� з����� ������������������������� ����������������������������� існуючими�������������������� ������������������� рекомендаціями����� [6]. Результати та їх обговорення. Наведені в узагальненій табл.1 результати трьох вегетаційних дослідів, у яких застосову- вали 15N, свідчать, що інокульовані рослини пажитниці засвоюють мінерального азоту на 36 % більше ніж у контролі. Таблиця� �� 1. ������������� �������������� ��������������� Вплив�������� �������������� ��������������� ��������������������� ��������������� інокуляції����������� ��������������� ���������� ��������������� на�������� ��������������� ������� ��������������� азотне� ��������������� ��������������� живлення������� ������рослин Варіанти дослідів Азот, мг/посудину Збільшення споживання рослинами мінерального азоту, % загаль- ний (А) добрив (Б) насіння (В) біологіч- ний (А-Б-В) Пажитниця пасовищна ���[1] Контроль 2,68 0,91 0,19 1,58 – Мікробний� препарат� діа- зобактерин 3,95 1,25 0,19 2,52 36,0 Ячмінь��������� �������� ярий���� [2] Контроль 14,07 7,12 2,25 4,70 – Мікробний� препарат� ри- зоентерин 22,07 11,76 2,25 8,06 65,2 Ячмінь ярий�� �� [3] Контроль 6,97 3,32 2,25 1,40 – Мікробний� препарат� мі- крогумін 11,86 5,72 2,25 3,89 72,2 23 В одному із дослідів з ярим ячменем застосований мікробний препарат ризоентерин сприяв зростанню використання рослинами азоту добрив на 65 %, в іншому, при дослідженні ефективності комплексного мікробного препарату мікрогуміну, інокульовані рослини засвоїли мінерального азоту на 72 % більше, ніж контрольні (табл. 1). Така велика різниця між показниками контролю і дос- лідних варіантів значною мірою пояснюється відсутністю належної біологічної активності в кореневій зоні контрольних рослин, оскільки в дослідах як субстрат використовували промитий і прожарений річковий пісок. Але головна мета дослідів – з’ясувати можливість за допомогою інокуляції впливати на засвоюваність рослинами мінерального азоту – досягнута. Чи коректно екстра- полювати результати модельних дослідів на польові умови, розглянемо на прикладі експериментів з пажитницею однорічною, ячменем та картоплею. Як видно з наведених даних (табл. 2-4), вплив застосування трьох випробуваних препаратів (діазобактерину для пажитниці, мікрогуміну для ячменю і біограну для картоплі) може бути еквівалентним дії 40-80 кг/га мінерального азоту, залежно від культури та умов її вирощування. Так, застосування діазобактерину на фоні внесеного в дозі 80 кг/га мінерального азоту забезпечує підвищенння врожайності культури навіть більше, ніж за умови внесення добрив дозою 160 кг/га, але без інокуляції. Отже, дія діазобактерину в цьому варіанті еквівалентна впливу не менше 80 кг/га азоту. Частина цього азоту, безперечно, забезпечується за рахунок активізації асоціативної азотфіксації. Іншою складо- вою азотного живлення інокульованих культур, як свідчать вищенаведені результати дослідів з N15, є азот добрив. Це є додат- ковим свідченням (хоча й опосередкованим) того, що інокуляція впливає на ступінь засвоєння рослинами зв’язаного азоту. 24 Таблиця� �� 2. ����������������������������������� ����Вплив������������������������������ ���� ����������������������������� ����мінерального����������������� ���� ���������������� ����азоту����������� ���� ���������� ����та�������� ���� �����������інокуляції� діазобактерином������� ����������� ��������� ����������� ������ ����������� ��������� �����������на���� ����������� ��������� ����������� �������������� ��������� �����������врожайність��� ��������� ����������� ����������� �����������пажитниці�� �����������i �����������однор������i�����чної� (���������� ������� ���������� ������� ����польовий�� ������� ���������� ������� ���� �������� ���������� ������� ����дослід�� ���������� ������� ����, ���������� ������� ����Інститут�� ������� ���� �������� ����кормів�� ���� �����УААН�) Дози������������� ������������ азоту������� , �����кг���/��га Урожайність� �������������� ��� (������������� ���суха��������� ��� �����������речовина���), ц���/��га Прибавка����� ����від� інокуляції ц���/��га % Без����������� ����������інокуляції 0 60,0 – – 40 66,4 – – 80 74,9 – – 160 82,7 – – 200 94,4 – – Інокуляція���������������� ���������������діазобактерином 0 66,2 6,2 10 40 79,1 12,7 19 80 101,1 26,2 35 160 104,0 21,3 26 200 115,3 20,9 22 НІР05 ���������� по�������� �������досліду 3,3 для����������� ����������інокуляції 2,4 для������ �����азоту 1,3 А����������������������������������� ������������������� налогічні закономірності спостерігаються при вивченні впливу мікрогуміну на урожайність ячменю залежно від агрофону. Дія передпосівної бактеризації еквівалентна дії не менш ніж 60 кг/га мінерального азоту (табл. 3). Не менш ефективним є застосування біограну в технології вирощування картоплі (табл. 4). Механізм�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� дії���������������������������������������������� ��������������������������������������������� мікробних������������������������������������ ����������������������������������� препаратів������������������������� ������������������������ на���������������������� ��������������������� засвоєння������������ �����������мінерально- го������������������������������������������������� ������������������������������������������������ азоту������������������������������������������� ������������������������������������������ можна������������������������������������� ������������������������������������ звести������������������������������ ����������������������������� принаймні�������������������� ������������������� до����������������� ���������������� трьох����������� ����������складових�. 1. Зростання� �������� ���������� ��������� �������� ���������� ���������об������ ���������� ���������’����� ���������� ���������ємів� ���������� ��������� ���������� ���������кореневої���������� ���������системи��. Результати������ �����прак- тично��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� всіх���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� проведених����������������������������������������� ���������������������������������������� нами������������������������������������ ����������������������������������� дослідів��������������������������� �������������������������� свідчать������������������ ����������������� про�������������� ������������� активний����� ����роз- виток�������������������������������������������������� ���������� ������������������������������������������������� ���������� кореневої���������������������������������������� ���������� ��������������������������������������� ���������� системи�������������������������������� ���������� ������������������������������� ���������� рослин������������������������� ���������� , ����������������������� ���������� ініційованих����������� ���������� �������������������� інокуляцією��������� . ������� Так���� , ��у� вегетаційному������������������������������������������������� ������������������������������������������������ досліді����������������������������������������� ���������������������������������������� з��������������������������������������� �������������������������������������� пажитницею���������������������������� ��������������������������� бактеризація��������������� �������������� сприяла������� ������збіль- шенню����������������� ����� ������� ��������������������������� ���������������� ����� ������� ��������������������������� маси������������ ����� ������� ��������������������������� ����������� ����� ������� ��������������������������� коріння���� ����� ������� ��������������������������� ��� ����� ������� ��������������������������� на� ����� ������� ��������������������������� 50 % (������ ��������������������������� табл�� ��������������������������� . 5). ����������������������� Бактеризація����������� ���������� ячменю���� ���мі- крогуміном�������������������������������������������� ������� ���� ������������������������������������������� ������� ����також�������������������������������������� ������� ���� ������������������������������������� ������� ����сприяла������������������������������ ������� ���� ����������������������������� ������� ����розвиткові������������������� ������� ���� ������������������ ������� ����кореневої��������� ������� ���� �������� ������� ����системи� ������� ���� (������ ����табл�� ����. 5). Зрозуміло�� ������������������������������������������������������ , ������������������������������������������������������ що���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� розвинена������������������������������������������ ����������������������������������������� коренева��������������������������������� �������������������������������� система������������������������� ������������������������ здатна������������������ ����������������� утилізувати������ �����знач- но������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ більшу������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� кількість�������������������������������������������� ������������������������������������������� поживних����������������������������������� ���������������������������������� речовин��������������������������� �������������������������� навіть�������������������� ������������������� за����������������� ���������������� умови����������� ����������пасивного� 25 надходження��������������������������������� �������������������������������� елементів����������������������� ���������������������� мінерального���������� ���������живлення�. 2. Стимуляція поглинальної активності коріння. Вплив бактеризації на збільшення активної поглинальної поверхні коріння ми показали у попередніх дослідженнях з гречкою [7]. Інтродукція активного асоціативного азотфіксатора A.brasilense 18-2 (основа біопрепарату діазобактерину) у кореневу зону рослин цієї культури сприяла достовірному зростанню питомої активної поглинальної поверхні. Отже, при бактеризації не тільки збільшується загальна площа поглинальної поверхні за рахунок розростання коріння, а зростає й активність поглинання на одиницю площі. 3. Активізація азотасиміляторних ферментів рослин. Крім підсилення процесів поглинання поживних речовин корінням, інокульовані рослини мають підвищену метаболічну активність. Так, зокрема, результати визначення активності нітратредуктази в листках пажитниці свідчать про суттєве збільшення показників (табл. 6). Нітратредуктазна активність зростала, залежно від фази розвитку рослин, у 1,7-2,4 раза, і ця особливість спостерігалась упродовж тривалого терміну досліджень (100 днів). Таблиця� �� 3. ������������� ����������������������� ��������Вплив�������� ����������������������� �������� ������������������������������ ��������інокуляції�������������������� �������� ������������������� ��������мікрогуміном������� �������� ������ ��������на���� �������� �����������урожайність ячменю� ������������� ������������ ���� ������������� ������������ ����по����������� ������������ ���� ���������� ������������ ����роках����� ������������ ���� ���������������� ����залежно��������� ���� �������� ����від����� ���� ��������агрофону Варіанти�������� �������досліду 2003 ��р�. 2004 ��р�. 2005 ��р�. ц���/��га приріст��, % ц���/��га приріст��, % ц���/��га приріст��, % Фон������������� – ���������� без������� ������добрив Контроль 26,3 – 23,6 – 21,4 – Мікрогумін 29,2 11,0 26,7 13,1 24,9 16,4 Фон – �N60K25 Контроль 32,4 – 32,1 – 27,2 – Мікрогумін 38,2 17,9 41,3 28,7 33,7 23,9 Фон – �N120K50 Контроль 35,0 – 40,3 – 32,1 – Мікрогумін 42,3 20,8 45,2 12,2 38,3 19,3 НІР05 ���������� по�������� �������досліду 3,6 2,4 3,4 для����������� ����������інокуляції 1,8 1,4 1,7 для���������� ���������агрофонів 1,8 1,1 1,7 26 Таблиця� �� 4. ���������������������� ����������� ��������Вплив����������������� ����������� �������� ���������������� ����������� ��������біограну�������� ����������� �������� ������� ����������� ��������та����� ����������� �������� ��������������� ��������агрофону������� �������� ������ ��������на���� �������� �����������урожайність картоплі��������������������������������������� ��� �������������������������������������� ���сорту��������������������������������� ��� �������������������������������� ���Кобза��������������������������� ��� �������������������������� ���та������������������������ ��� ����������������������� ���вміст������������������ ��� ����������������� ���нітратів��������� ��� �������� ���у������� ��� ���������продукції Варіанти досліду Урожай- ність, ц/га Приріст NO3 - , мг/кг ц/га % Фон – �N60 P60K90 Контроль 202 – – 171 Біогран 226 24 11,9 135 Фон – �N90P90K120 Контроль 255 – – 234 Біогран 299 44 17,3 192 Фон – �N120P90K150 Контроль 271 – – 348 Біогран 321 50 18,4 292 НІР05 по�������� �������досліду 33 для���������� ���������агрофонів 19 для����������� ����������інокуляції 16 В результаті активізації азотасиміляторних ферментів іноку- льованих рослин знижується вміст нітратів у продукції (табл. 4 і 7). Це цілком закономірний процес, оскільки нітрати при цьому за- лучаються до рослинного метаболізму. Логічним було б допустити і якісні зміни у вмісті азотовмісних сполук – амінокислот і білків. Численні літературні дані, а також результати проведених нами до- сліджень свідчать, що саме в такий спосіб змінюється метаболізм азоту в інокульованих рослинах. Так, застосування діазобактери- ну (на основі Azospirillum brasilense 18-2) для інокуляції гречки сприяло зростанню вмісту таких цінних у харчуванні людини незамінних амінокислот, як валін, лізин, треонін і метіонін [8]. Крім амінокислот, що перебувають у вільному стані, продукція, одержана з інокульованих рослин, має підвищений вміст білка. Так, бактеризація, за нашими даними, сприяє зростанню вмісту білка в зеленій масі пажитниці на 1,54 % (табл. 7), в зерні ячменю – на 0,81-3,50 % залежно від агрофону (табл. 8). В останньому випадку це може мати навіть небажаний ефект, оскільки для пивоварного ячменю вміст білка повинен бути обмеженим. 27 Таблиця� �� 5. ����������������������������� ������������ ������Розвиток��������������������� ������������ ������ �������������������� ������������ ������кореневої����������� ������������ ������ ���������� ������������ ������системи��� ������������ ������ �������������� ������пажитниці����� ������ ���� ������та�� ������ �������ячменю� під���������������� ���� ��������������� ����впливом�������� ���� �����������інокуляції� (������������� �������вегетаційні�� ������� ��������досліди�) Варіанти дослідів Маса��������������� �������������� сухих��������� ��������коренів�, г������������ ����������� на��������� ��������посудину Приріст����� ����маси г������������ ����������� на��������� ��������посудину % Пажитниця Контроль 2,47 – – Діазобактерин 3,65 1,18 47,7 НІР05 0,59 Ячмінь Контроль 2,11 – – Мікрогумін 2,67 0,56 26,4 НІР05 0,44 Т��������� аблиця 6. Динаміка нітратредуктазної активності в листках пажитниці пасовищної під впливом інокуляції (вегетаційний дослід) Варіанти досліду Нітратредуктазна активність, мкг ��NO3 / г сирої маси за 30 хв. 70 днів після посіву 85 днів після посіву 100 ����������� днів������� ������після� посіву Контроль 7,50 9,10 9,93 Інокуляція��, діазобактерин 18,24 18,59 16,81 НІР05 1,42 2,30 2,57 Т������� ��аблиця 7. Вплив інокуляції пажитниці на урожайність культури та особливості азотного метаболізму рослин (польовий дослід) Варіанти�������� �������досліду Урожайність� (��������� ���суха����� ��� �������маса���), ц���/��га Вміст����������� ����������нітратів��, мг���/��кг Вміст�������� �������білка��, % Контроль 49,8 340 12,41 Діазобактерин 61,5 205 13,95 НІР05 8,7 Отже����������������������������������������������������� , ��������������������������������������������������� передпосівна��������������������������������������� �������������������������������������� бактеризація�������������������������� ������������������������� сприяє������������������� ������������������ змінам������������ ����������� в���������� ���������азотному� метаболізмі����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� рослин���������������������������������������������� . �������������������������������������������� При����������������������������������������� ���������������������������������������� цьому����������������������������������� ���������������������������������� вміст����������������������������� ���������������������������� неорганічних���������������� ��������������� форм����������� ���������� азоту����� ����зни- жується�������������������������������������������������� , ������������������������������������������������ тоді�������������������������������������������� ������������������������������������������� як����������������������������������������� ���������������������������������������� кількість������������������������������� ������������������������������ амінокислот������������������� ������������������ та���������������� ��������������� білків��������� ��������зростає�. 28 Т������� ��аблиця 8. Вміст білка та фосфору в зерні ячменю під впливом інокуляції мікрогуміном Варіанти Вміст�������� �������білка��, % Вміст���������� ���������фосфору��, % Винос���������� ���������фосфору��, кг���/��га Контроль 8,63 0,20 6,48 Мікрогумін 9,81 0,26 9,93 Очевидно���� ��������������������� ���������������������� , ����������������������� ���������������������� вище������������������� ���������������������� ������������������ ���������������������� наведені���������� ���������������������� ��������� ���������������������� висновки� ���������������������� ���������������������� щодо������������������ ����������������� впливу����������� ����������мікробних� препаратів���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� на������������������������������������������������� ������������������������������������������������ азотне������������������������������������������ ����������������������������������������� живлення��������������������������������� �������������������������������� культур������������������������� ������������������������ можна������������������� ������������������ поширити���������� ��������� і�������� ������� на����� ����про- цеси������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ засвоєння��������������������������������������������� �������������������������������������������� рослинами����������������������������������� ���������������������������������� сполук���������������������������� ��������������������������� фосфору�������������������� . ������������������ Так��������������� , �������������застосування� бактеризації�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� приводить���������������������������������������� ��������������������������������������� до������������������������������������� ������������������������������������ суттєвого��������������������������� �������������������������� збільшення���������������� ��������������� виносу��������� ��������фосфору� рослинами�������� ������� ��� ������� ������� ���ячменю� ������� ��� (������ ���табл�� ���. 8). Т������� ��аблиця 9. Вплив інокуляції картоплі на засвоєння рослинами фосфору залежно від агрофону Варіанти�������� �������досліду Вміст��������� ��������фосфору� в����������� ���������� бульбах��� , % Винос фосфору з урожаєм, кг/га Фон – �N60 P60K90 Контроль 0,210 10,6 Біогран 0,223 12,6 Фон – �N90P90K120 Контроль 0,209 13,3 Біогран 0,226 16,9 Фон – �N120P90K150 Контроль 0,228 15,4 Біогран 0,212 17,2 А���������������������������������������������������� налогічна ситуація спостерігається при застосуванні біограну для картоплі (табл. 9). Нашими попередніми досліджен- нями з ефективності бактеризації гречки також показано суттєвий вплив діазобактерину на винос фосфору рослинами [6]. Отже����������������������������������������������������� , ��������������������������������������������������� представлені��������������������������������������� �������������������������������������� результати���������������������������� ��������������������������� свідчать������������������� ������������������ про��������������� �������������� суттєве������� ������підви- щення������ �������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� засвоюваності������������������������������������������ ����������������������������������������� азоту������������������������������������ ����������������������������������� і���������������������������������� ��������������������������������� фосфору�������������������������� ������������������������� інокульованими����������� ����������рослинами� внаслідок������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� активізації������������������������������������������ ����������������������������������������� мінерального����������������������������� ���������������������������� живлення�������������������� . ������������������ При��������������� �������������� цьому��������� ��������збільше- не�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� надходження�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� елементів���������������������������������������� ��������������������������������������� живлення������������������������������� , ����������������������������� зокрема���������������������� ��������������������� азоту���������������� , �������������� не������������ �����������призводить� до�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� його��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� накопичення��������������������������������������������� �������������������������������������������� в������������������������������������������� ������������������������������������������ неорганічній������������������������������ ����������������������������� формі������������������������ , ���������������������� оскільки�������������� �������������концентрація� азоту����������������������������� ���������� ������������������� ���������������������������� ���������� ������������������� зменшується����������������� ���������� ������������������� ���������������� ���������� ������������������� як�������������� ���������� ������������������� ������������� ���������� ������������������� за����������� ���������� ������������������� ���������� ���������� ������������������� рахунок��� ���������� ������������������� ������������ ������������������� вищого������ ������������������� ������������������������ врожаю������������������ , ���������������� так������������� ������������ і����������� ����������внаслідок� 29 інтенсивнішого�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� залучення���������������������������������������� ��������������������������������������� до������������������������������������� ������������������������������������ метаболічних������������������������ ����������������������� процесів��������������� �������������� і������������� ������������активізації� синтезу�������������������������� ������������������������� цінних������������������� ������������������ органічних�������� �������сполук�. 1. ������������������������������ ������ ������ ���������� ���Мальцева���������������������� ������ ������ ���������� ��� ��������������������� ������ ������ ���������� ���Н�������������������� ������ ������ ���������� ���.������������������� ������ ������ ���������� ���Н������������������ ������ ������ ���������� ���., ��������������� ������ ������ ���������� ���Волкогон������� ������ ������ ���������� ��� ������ ������ ������ ���������� ���В����� ������ ������ ���������� ���.���� ������ ������ ���������� ���В��� ������ ������ ���������� ���., ������ ������ ���������� ���Гусев� ������ ���������� ��� ������ ���������� ���О����� ���������� ���.���� ���������� ���В��� ���������� ���., ���������� ���Дульнев��� ��� �����П����.���Г��. Изучение��������������������������������������������� ��������� �������������������������������������������� ��������� ассоциативной������������������������������� ��������� ������������������������������ ��������� азотфиксации������������������ ��������� ����������������� ��������� у���������������� ��������� ��������������� ��������� райграса������� ��������� ��������������� пастбищного���� // Микробиол������������� ��������� ����� ��������� �����. ����������� ��������� ����� ��������� �����журн������� ��������� ����� ��������� �����. – 2001. – ���� ����� ��������� �����Т��� ����� ��������� �����. 63, № 5. – ���� �����С��� �����. 67-72. 2. ��������������� ������ ������ ��������� ��������������������� Волкогон������� ������ ������ ��������� ���������������������  ������ ������ ������ ��������� ��������������������� В����� ������ ������ ��������� ��������������������� .���� ������ ������ ��������� ��������������������� В��� ������ ������ ��������� ��������������������� ., ������ ������ ��������� ��������������������� Гусєв� ������ ��������� ���������������������  ������ ��������� ��������������������� О����� ��������� ��������������������� .���� ��������� ��������������������� В��� ��������� ��������������������� ., ��������� ��������������������� Давидова� ���������������������  ��������������������� О�������������������� .������������������� Є������������������ . ���������������� та�������������� ������������� ін����������� . ���������Вивчення� особливостей��������������������������������������������� �������������������������������������������� азотного������������������������������������ ����������������������������������� живлення��������������������������� �������������������������� ячменю�������������������� ������������������� методом������������ �����������ізотопного� розбавлення�������������������������� ������������������������� ������������������������� ������������������������� при���������������������� ������������������������� ��������������������� ������������������������� застосуванні��������� ������������������������� �������� ������������������������� триману� ������������������������� 1, ���������������������� мінеральних����������� ���������� добрив���� ���та� інокуляції���� ������������������������������������������������ ������ ��� // ������������������������������������������������ ������ ���Физиол������������������������������������������ ������ ���. ���������������������������������������� ������ ���и��������������������������������������� ������ ��� �������������������������������������� ������ ���биохим�������������������������������� ������ ���. ������������������������������ ������ ���культ������������������������� ������ ���. ����������������������� ������ ���растений��������������� ������ ���. – 2004. – ��� ������ ���Т�� ������ ���. 36, № 5. – �������� ���С������� ���. 444-450. 3. ��������������� ������ ��������������� ����� ������������Волкогон������� ������ ��������������� ����� ������������ ������ ������ ��������������� ����� ������������В����� ������ ��������������� ����� ������������.���� ������ ��������������� ����� ������������В��� ������ ��������������� ����� ������������., ������ ��������������� ����� ������������Гусєв� ��������������� ����� ������������ ��������������� ����� ������������О�������������� ����� ������������.������������� ����� ������������В������������ ����� ������������., ��������� ����� ������������Волкогон� ����� ������������ ����� ������������К���� ������������.��� ������������І�� ������������. ������������Особливості� азотного����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� живлення�������������������������������������������� ������������������������������������������� ячменю������������������������������������� ������������������������������������ при��������������������������������� �������������������������������� застосуванні�������������������� ������������������� біологічного������� ������препа- рату������������������������������������������������������ ������� ��� ����������������������������������������������������� ������� ���мікрогуміну������������������������������������������ ������� ��� // �������������������������������������� ������� ���Живлення������������������������������ ������� ��� ����������������������������� ������� ���рослин����������������������� ������� ���: ��������������������� ������� ���теорія��������������� ������� ��� �������������� ������� ���і������������� ������� ��� ������������ ������� ���практика���� ������� ���. – ������� ���К������ ���., 2005. – ����� ������С���� ������. 209-213. 4. ������������������������������������������������������� Методы������������������������������������������������� ������������������������������������������������ биохимического���������������������������������� ��������������������������������� исследования��������������������� �������������������� растений������������ / ��������� Под������ �����ред��. А�������������������� ������� ��������� ����� .������������������� ������� ��������� ����� И������������������ ������� ��������� ����� . ���������������� ������� ��������� ����� Ермакова�������� ������� ��������� ����� . – ���� ������� ��������� ����� Л��� ������� ��������� ����� .: ������� ��������� ����� Колос�� ��������� ����� , 1972. – 456 ��с�. 5. ������������������������������������������������������� Практикум���������������������������������������������� ��������������������������������������������� по������������������������������������������� ������������������������������������������ агрохимии��������������������������������� / ������������������������������ Под��������������������������� �������������������������� ред����������������������� ���������������������� И��������������������� .�������������������� В������������������� . ����������������� Пустового�������� . – ����М���.: Агропромиздат�� �������� ������ , 1985. – 312 ��с�. 6. ���������������������������������� �������������������� Доспехов�������������������������� ��������������������  ������������������������� �������������������� Б������������������������ �������������������� .����������������������� �������������������� А���������������������� �������������������� . �������������������� �������������������� Методика������������ �������������������� ����������� �������������������� полевого��� �������������������� ���������������������� опыта����������������� . – ������������� М������������ .: ���������Агропром- издат�� �������� ������ , 1985. – 351 ��с�. 7. Волкогон В.В., Луценко Н.В., Дімова С.Б. та ін. Особли- вості фосфорного живлення гречки при застосуванні бактеризації та рістстимулятора залежно від агрофону ��� ����������������������� // Фосфор і калій у земле- робстві. Проблеми мікробіологічної мобілізації. – Чернігів-Харків, 2004. – С. 20-28. 8. ��������������������������������������������������������� Лохова���������������������������������������������������  �������������������������������������������������� В������������������������������������������������� .������������������������������������������������ І����������������������������������������������� ., �������������������������������������������� Волкогон������������������������������������  ����������������������������������� В���������������������������������� .��������������������������������� В�������������������������������� . ������������������������������ Вплив������������������������� ������������������������ біопрепарату������������ �����������діазобакте- рину����������������������������������������� �������������������� ���������������������������������������� �������������������� на�������������������������������������� �������������������� ������������������������������������� �������������������� амінокислотний����������������������� �������������������� ���������������������� �������������������� склад����������������� �������������������� ���������������� �������������������� зерна����������� �������������������� ���������� �������������������� гречки���� �������������������� // �������������������� Фізіологія���������� ��������� рослин��� ��в� Україні����������������������� ������� �������� ��������� ������� ���������������������� ������� �������� ��������� �������на�������������������� ������� �������� ��������� ������� ������������������� ������� �������� ��������� �������межі��������������� ������� �������� ��������� ������� �������������� ������� �������� ��������� �������тисячоліть���� ������� �������� ��������� �������. – ������� �������� ��������� �������К������ �������� ��������� �������., 2001. – ��� ��������� �������Т�� ��������� �������. 1. – ���� �������С��� �������. 259-263. 30 МИКРОБНЫЕ����������� ���� ������� ���������� ���� �������ПРЕПАРАТЫ� ���� ������� ���� �������КАК� ������� �������ФАКТОР� ПОВЫШЕНИЯ������ ��������� ������ �������������� ������УСВОЕНИЯ������ ������ �����������РАСТЕНИЯМИ� МИНЕРАЛЬНЫХ������� ��� ���������УДОБРЕНИЙ Волкогон�� ��� ����В���.��В�. Институт������������������������������������������ ����������������������������������������� сельскохозяйственной��������������������� �������������������� микробиологии������� ������УААН��, г���������� . ��������Чернигов Представлены результаты модельных, вегетационных и полевых опытов, свидетельствующие о том, что при использо� вании микробных препаратов повышается усвоение минеральных удобрений растениями райграса, ячменя и картофеля. Усиленное усвоение минерального азота обеспечивается за счет увеличения корневой системы инокулированных растений, удельной поглоти� тельной активности корней, активизации азотассимиляторных растительных ферментов. При этом в растениях снижается со� держание нитратов и увеличивается количество аминокислот и белков. Ключевые слова: микробные препараты, инокуляция, усвое� ние удобрений, нитраты. MICROBIAL PREPARATIONS AS THE FACTOR OF INCREASE OF MINERAL FERTILIZERS ASSIMILABILITY BY PLANTS Volkohon V.V. Institute of Agricultural Microbiology, UAAS, Chernihiv The results of model, vegetative and field experiments on ryegrass, barley and potatoes demonstrating the increase of mineral fertilizers assimilability by plants with use of microbial preparations are presented. Intensified assimilation of mineral nitrogen is caused by increased root system of inoculated plants, specific root receptivity, and activation of assimilative plant enzymes. At the same time the decrease of nitrate contents and increase of amino acid and protein number in the plants is observed. Key words: microbial preparations, inoculation, ������������������ assimilability of fertilizers�� ���������, nitrates.
id oai:ojs2.smic.in.ua:article-429
institution Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-23T01:14:29Z
publishDate 2007
publisher Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv smicinua/c9/ed1b404589695ea3204211cc20c7c8c9.pdf
spelling oai:ojs2.smic.in.ua:article-4292026-07-22T10:10:50Z MICROBIAL PREPARATIONS AS THE FACTOR OF INCREASE OF MINERAL FERTILIZERS ASSIMILABILITY BY PLANTS МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ Волкогон , В.В. microbial preparations, inoculation, assimilability of fertilizers, nitrates мікробні препарати, інокуляція, засвоєння Добрив, нітрати The results of model, vegetative and field experiments on ryegrass, barley and potatoes demonstrating the increase of mineral fertilizers assimilability by plants with use of microbial preparations are presented. Intensified assimilation of mineral nitrogen is caused by increased root system of inoculated plants, specific root receptivity, and activation of assimilative plant enzymes. At the same time the decrease of nitrate contents and increase of amino acid and protein number in the plants is observed. Представлено результати моДельних, вегетаційних та по¬льових ДосліДів, які свіДчать про те, що при застосуванні мікроб¬них препаратів підвищується засвоюваність мінеральних Добрив рослинами пажитниці, ячменю та картоплі. Посилене засвоєння мінерального азоту забезпечується за рахунок збільшення корене¬вої системи інокульованих рослин, питомої поглинальної активно¬сті коріння, активізації азотасиміляторних рослинних ферментів. При цьому в рослинах знижується вміст нітратів і зростає кіль¬кість амінокислот та білків. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007-02-07 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/429 10.35868/1997-3004.4.21-30 Agricultural microbiology; Vol. 4 (2006): Agriciltural microbiology; 21-30 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 4 (2006): Сільськогосподарська мікробіологія; 21-30 1997-3004 10.35868/1997-3004.4 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/429/512 Авторське право (c) 2007 V.V. Volkohon https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle мікробні препарати
інокуляція
засвоєння Добрив
нітрати
Волкогон , В.В.
МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
title МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
title_alt MICROBIAL PREPARATIONS AS THE FACTOR OF INCREASE OF MINERAL FERTILIZERS ASSIMILABILITY BY PLANTS
title_full МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
title_fullStr МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
title_full_unstemmed МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
title_short МІКРОБНІ ПРЕПАРАТИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЗАСВОЮВАНОСТІ РОСЛИНАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
title_sort мікробні препарати як фактор підвищення засвоюваності рослинами мінеральних добрив
topic мікробні препарати
інокуляція
засвоєння Добрив
нітрати
topic_facet microbial preparations
inoculation
assimilability of fertilizers
nitrates
мікробні препарати
інокуляція
засвоєння Добрив
нітрати
url https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/429
work_keys_str_mv AT volkogonvv microbialpreparationsasthefactorofincreaseofmineralfertilizersassimilabilitybyplants
AT volkogonvv míkrobnípreparatiâkfaktorpídviŝennâzasvoûvanostíroslinamimíneralʹnihdobriv