ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН

The results of efficiency studying of new active strains of lupine, peas and soybean nodule bacteria in field and manufacture experiments are given. It is shown, that strains Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium leguminosarum bv.viceae T2, Bradyrhizobium japonicum КНЮ provide stable increa...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2007
Main Authors: Надкернична , О.В., Ковалевська , Т.М., Крутило , Д.В., Горбань , В.П., Воробей , В.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007
Subjects:
Online Access:https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/432
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Agriciltural microbiology
Download file: Pdf

Institution

Agriciltural microbiology
_version_ 1871466224305569792
author Надкернична , О.В.
Ковалевська , Т.М.
Крутило , Д.В.
Горбань , В.П.
Воробей , В.С.
author_facet Надкернична , О.В.
Ковалевська , Т.М.
Крутило , Д.В.
Горбань , В.П.
Воробей , В.С.
author_institution_txt_mv [ { "author": "О.В. Надкернична ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "Т.М. Ковалевська ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "Д.В. Крутило ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "В.П. Горбань ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" }, { "author": "В.С. Воробей ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" } ]
author_sort Надкернична , О.В.
baseUrl_str https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-22T10:10:50Z
description The results of efficiency studying of new active strains of lupine, peas and soybean nodule bacteria in field and manufacture experiments are given. It is shown, that strains Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium leguminosarum bv.viceae T2, Bradyrhizobium japonicum КНЮ provide stable increase of leguminous culture crop in comparison with standard strains and they can be used to bacterial preparations manufacture.
doi_str_mv 10.35868/1997-3004.4.51-61
first_indexed 2025-07-17T12:26:19Z
format Article
fulltext 51 УДК�� ��������� 631.847.21 ВПЛИВ�� �������� ������� ������������� ��������� ������� �������������АКТИВНИХ������ �� ������������� ������� �������������ШТАМІВ���� ���������� �������������БУЛЬБОЧКОВИХ� БАКТЕРІЙ� �������� ���������������� �� �������� ���������������� ��НА������ ���������������� �� ��������������������� ��ПРОДУКТИВНІСТЬ������� �� ��������БОБОВИХ� РОСЛИН Надкернична� ������ ������������� ����� ��������� ����� О.В., Ковалевська Т.М., Крутило Д.В., Горбань В.П., Воробей В.С. Інститут������������������������������������������ ����������������������������������������� сільськогосподарської�������������������� ������������������� мікробіології������ �����УААН, вул�� ���������� ����������������� ��������������� . ���������� ����������������� ��������������� Шевченка�� ����������������� ��������������� , 97, ������������� ��������������� м������������ ��������������� . ���������� ��������������� Чернігів�� ��������������� , 14027, ��������Україна� Наведені результати вивчення ефективності нових актив� них штамів бульбочкових бактерій люпину, гороху, сої в польових та виробничих дослідах. Показано, що штами ���������������Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium leguminosarum bv.viceae Т2, Bradyrhizobium japonicum КН10 забезпечують стабільний приріст урожаю бобових культур порівняно з відповідними штамами-еталонами і можуть бути використані у виробництві бактеріальних препаратів. Ключові слова: бульбочкові бактерії, люпин, соя, горох. Мікробні препарати дедалі ширше використовуються в різних галузях сільськогосподарського виробництва. Це зумовлено їх високою ефективністю, комплексним позитивним впливом на рослини, безпечністю для навколишнього середовища. Останнім часом значно зріс попит на біопрепарати землеудобрювальної дії, які поліпшують мінеральне живлення рослин та підвищують їхню продуктивність. Чільне місце серед них посідають препарати для бобових культур. Вони давно застосовуються в рослинництві як основний засіб підвищення активності симбіотичної азотфіксації та забезпечення рослин біологічним азотом. Результати грунтовного вивчення цих препаратів та способів їх використання наведені в публікаціях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених ������[1-4]. Основним������������������������������������ ���������� ����������������������������������� ���������� компонентом������������������������ ���������� ����������������������� ���������� біопрепаратів���������� ���������� ��������� ���������� для������ ���������� ��������������� підвищення����� ����уро- жайності��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� бобових������������������������������������������� ������������������������������������������ культур����������������������������������� ���������������������������������� є��������������������������������� �������������������������������� активний������������������������ ����������������������� штам������������������� ������������������ певного����������� ���������� виду������ �����буль- бочкових������������������������������������������������� ������� ������������������������������������������������ �������бактерій���������������������������������������� �������. �������������������������������������� �������Інші���������������������������������� ������� ��������������������������������� �������компоненти����������������������� �������, ��������������������� �������зокрема�������������� ������� ������������� �������тверді������� ������� ������ �������носії� ������� (������торф��, вермикуліт�������� ���������������������������������������������� , ���������������������������������������������������� перліт���������������������������������������������� ), ������������������������������������������� біологічно��������������������������������� �������������������������������� активні������������������������� ������������������������ речовини���������������� , ��������������мікроелементи� застосовуються������������������������������������������������ ����������������������������������������������� для�������������������������������������������� ������������������������������������������� поліпшення��������������������������������� �������������������������������� якості�������������������������� ������������������������� препаратів��������������� �������������� та������������ �����������забезпечен- ня�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� стабільності������������������������������������������������� ������������������������������������������������ їхніх������������������������������������������� ������������������������������������������ основних���������������������������������� ��������������������������������� характеристик�������������������� . ������������������ Суть�������������� �������������застосування� біопрепарату����������������� ������������������������������������� ���������������� ������������������������������������� полягає��������� ������������������������������������� �������� ������������������������������������� в������� ������������������������������������� ������ ������������������������������������� тому�� ������������������������������������� , ������������������������������������� щоб���������������������������������� ��������������������������������� разом���������������������������� ��������������������������� із������������������������� ������������������������ насінням���������������� ��������������� у�������������� ������������� ґрунт�������� �������внести� велику��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� кількість����������������������������������������������� ���������������������������������������������� клітин���������������������������������������� ��������������������������������������� активного������������������������������ ����������������������������� штаму������������������������ ����������������������� бульбочкових����������� ����������бактерій��, 52 що���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� збільшує������������������������������������������������� ������������������������������������������������ ймовірність������������������������������������� ������������������������������������ утворення��������������������������� �������������������������� бульбочок����������������� ���������������� на�������������� ������������� рослині������ �����саме� за����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� участю���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� цих������������������������������������������������ ����������������������������������������������� мікроорганізмів�������������������������������� . ������������������������������ Тому�������������������������� ������������������������� основними���������������� ��������������� факторами������ , ����які� визначають����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� ефективність���������������������������������������� ��������������������������������������� препарату������������������������������ ����������������������������� у���������������������������� ��������������������������� виробничих����������������� ���������������� умовах���������� , �������� є������� ������актив- ність������������������������������������������������ ������������ ����������������������������������������������� ������������ штаму������������������������������������������ ������������ ����������������������������������������� ������������ бульбочкових����������������������������� ������������ ���������������������������� ������������ бактерій�������������������� ������������ , ������������������ ������������ а����������������� ������������ ���������������� ������������ також����������� ������������ ���������� ������������ рівень���� ������������ ��������������� родючості������ �����ґрун- ту������������������������������������������������������� ��������, ����������������������������������������������������� ��������погодні���������������������������������������������� �������� ��������������������������������������������� ��������умови���������������������������������������� �������� ��������������������������������������� ��������у�������������������������������������� �������� ������������������������������������� ��������вегетаційний������������������������� �������� ������������������������ ��������період������������������ ��������, ���������������� ��������агротехніка����� �������� ������������вирощування� культури�. У��� ������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� зв������������������������������������������������������� ’������������������������������������������������������ язку�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� з������������������������������������������������ ����������������������������������������������� цим�������������������������������������������� ������������������������������������������� в������������������������������������������ ����������������������������������������� Інституті�������������������������������� ������������������������������� сільськогосподарської���������� ���������мікробіо- логії����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� протягом�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� багатьох����������������������������������������� ���������������������������������������� років����������������������������������� ���������������������������������� проводиться����������������������� ���������������������� пошук����������������� ���������������� активних�������� �������штамів� бульбочкових����������������������� ������������������������������ ���������������������� ������������������������������ бактерій�������������� ������������������������������ ������������� ������������������������������ та����������� ������������������������������ ���������� ������������������������������ відбір���� ������������������������������ ��������������������������������� кращих��������������������������� �������������������������� із������������������������ ����������������������� них�������������������� ������������������� для���������������� ��������������� розробки������� ������бакте- ріальних���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� препаратів����������������������������������������������� . ��������������������������������������������� В�������������������������������������������� ������������������������������������������� лабораторії�������������������������������� ������������������������������� біологічного������������������� ������������������ азоту������������� ������������ створена���� ���ко- лекція��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� перспективних������������������������������������������� ������������������������������������������ штамів������������������������������������ ����������������������������������� бульбочкових����������������������� ���������������������� бактерій�������������� – �����������симбіонтів� різних���������������������� ������� ���������������� ������������ ��������������������� ������� ���������������� ������������ видів���������������� ������� ���������������� ������������ ��������������� ������� ���������������� ������������ бобових�������� ������� ���������������� ������������ ������� ������� ���������������� ������������ рослин� ������� ���������������� ������������ (������ ���������������� ������������ сої��� ���������������� ������������ , ����������������� ������������ люпину����������� ������������ , ��������� ������������ гороху��� ������������ , ������������� люцерни������ , ����ква- солі������������������� ������������������������� ������������������ , ����������������� ������������������������� ������������������ козлятника������� ������������������������� ������������������ ������ ������������������������� ������������������ та���� ������������������������� ������������������ ���������������������������� ������������������ ін�������������������������� ������������������ .), ���������������������� ������������������ яка������������������� ������������������ ������������������ ������������������ входить����������� ������������������ ���������� ������������������ до�������� ������������������ ������� ������������������ складу� ������������������ ������������������ Колекції���������� ���������корисних� ґрунтових���������������������������� �������������������������� ��������������������������� �������������������������� мікроорганізмів������������ �������������������������� ����������� �������������������������� інституту�� �������������������������� . �������������������������� Для����������������������� ���������������������� всіх������������������ ����������������� штамів����������� ����������визначені� такі����������������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������������� показники������������������������������������������������������� , ����������������������������������������������������� як��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� вірулентність������������������������������������� , ����������������������������������� активність������������������������� ������������������������ азотфіксації������������ , ����������здатність� використовувати��������������������������������� �������������������������������� різні��������������������������� �������������������������� джерела������������������� ������������������ вуглецю����������� ���������� та�������� �������азоту��. За�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� роки��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� досліджень���������������������������������������� ��������������������������������������� накопичено����������������������������� ���������������������������� значний��������������������� �������������������� фактичний����������� ����������матеріал��, який���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� дозволяє������������������������������������������������� ������������������������������������������������ оцінити����������������������������������������� ���������������������������������������� ефективність���������������������������� ��������������������������� отриманих������������������ ����������������� штамів����������� ����������бульбочко- вих������������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������������� бактерій��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� та������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� дію�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� препаратів��������������������������������������� , ������������������������������������� створених���������������������������� ��������������������������� на������������������������� ������������������������ їх���������������������� ��������������������� основі��������������� , ������������� на����������� ���������� різні����� ����сор- ти����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� бобових��������������������������������������������� �������������������������������������������� рослин�������������������������������������� ������������������������������������� у������������������������������������ ����������������������������������� різних����������������������������� ���������������������������� ґрунтово�������������������� -������������������� кліматичних�������� �������умовах�. Матеріали���������� ��������� і�������� �������методи�. ���������������������������������� Ефективність���������������������� ��������������������� перспективних�������� �������штамів� бульбочкових����������� ������ ����� ������������ �������� ��������� ���������� ������ ����� ������������ �������� ��������� бактерій�� ������ ����� ������������ �������� ��������� ������� ����� ������������ �������� ��������� люпину� ����� ������������ �������� ��������� (���� ������������ �������� ��������� шт�� ������������ �������� ��������� . 5500/4, ���� �������� ��������� шт�� �������� ��������� . 8������� ��������� л������ ��������� , ���� ��������� шт�� ��������� . 3�������� а������� ), ����сої� (����� ������� �������������� ��������������������������������������� шт��� ������� �������������� ��������������������������������������� . 43, ���� �������������� ��������������������������������������� шт�� �������������� ��������������������������������������� . �������������� ��������������������������������������� КН������������ ��������������������������������������� 10), ������� ��������������������������������������� гороху� ��������������������������������������� (�������������������������������������� шт������������������������������������ . ���������������������������������� Т��������������������������������� 2) ������������������������������ вивчали����������������������� ���������������������� у��������������������� �������������������� польових������������ ����������� та��������� ��������виробни- чих�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� дослідах����������������������������������������������������� , ��������������������������������������������������� проведених����������������������������������������� ���������������������������������������� на�������������������������������������� ������������������������������������� базі��������������������������������� �������������������������������� Інституту����������������������� ����������������������сільськогосподарської� мікробіології�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� УААН��������������������������������������������� , ������������������������������������������� Інституту���������������������������������� ��������������������������������� землеробства��������������������� �������������������� УААН���������������� , �������������� Інституту����� ����кор- мів����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� УААН������������������������������������������������������ , ���������������������������������������������������� Чернігівського�������������������������������������� ������������������������������������� інституту���������������������������� ��������������������������� АПВ������������������������ , ���������������������� Луганського����������� ����������інституту� селекції�������������� ������������� і������������ �����������технологій�. Ефективність впливу штамів на продуктивність рослин по- рівнювали з ефективністю впливу місцевих популяцій бульбочко- вих бактерій (контроль – без інокуляції) та з відповідними шта- мами-еталонами – Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 367 а, Rhizobium leguminosarum bv. viceae 250 а, Bradyrhizobium japonicum 634 б. Досліди проводили з районованими й перспективними сортами люпину (Гарант, Харчовий, Либідь, Чернігівець, Гай, Оригінальний), сої (Устя, Феміда, Подільська 416, Агат, Краса Поділля, Нива), гороху (Орловчанин, Комет, Харчовий, Схід, Беркут), гібридними формами козлятника лікарського. Для передпосівної бактеризації насіння використовували ризоторфін на основі відповідного штаму бульбочкових бактерій, 53 з розрахунку 0,2 кг препарату на гектарну норму насіння. Титр бульбочкових бактерій у препаратах складав ��������2-2,5∙109 клітин в 1 г препарату. Інокуляцію насіння біопрепаратом проводили у день сівби за загальноприйнятими методами. Планування та проведення дослідів, спостереження та облік врожаю здійснювали за методика- ми, розробленими Б.О. Доспєховим [5]. Результати�������������������� ������������������� та����������������� ���������������� їх�������������� �������������обговорення��. Було��������������������� �������������������� проведено����������� ���������� більше���� 40 польових��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� та������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� виробничих������������������������������������������� ������������������������������������������ дослідів���������������������������������� ��������������������������������� і�������������������������������� ������������������������������� в������������������������������ ����������������������������� більшості�������������������� ������������������� з������������������ ����������������� них�������������� �������������досліджувані� штами��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� бульбочкових�������������������������������������������� ������������������������������������������� бактерій����������������������������������� ���������������������������������� забезпечували��������������������� �������������������� достовірний��������� ��������приріст� урожаю�������������������������������������� ������������������������������������� порівняно���������������������������� ��������������������������� з�������������������������� ������������������������� контрольними������������� ������������варіантами��. В табл. 1, 2 наведено результати випробувань штамів Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, 3а та 8л. Інтродукція цих штамів бактерій сприяла збільшенню урожайності зерна люпину білого порівняно до штаму-еталону на 13,0-17,6 %, а урожайності люпину жовтого – на 8,5-10,6 %. У порівнянні з контрольним варіантом (без інокуляції) приріст урожаю зерна був вищим і коливався в межах від 10,0 до 37,9 % для люпину білого та від 10,1 до 33,0 % – для люпину жовтого. Слід зазначити, що в селекційній роботі з ризобіями враховувались не лише високі показники ефективності штамів, але і їх здатність забезпечувати стабільний приріст урожаю за різних погодних умов. За сумою показників кращим є штам Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, який рекомендується використовувати для виготовлення біопрепаратів як для люпину жовтого, так і для люпину білого [6]. Інокуляція насіння цим штамом ризобій позитивно позначається на загальному стані рослин: вони мають кращі біометричні показники, посилюється процес азотфіксації, підвищується їхня стійкість до фітопатогенів, що в цілому сприяє формуванню більшого урожаю [7,8]. Значна увага приділялась селекції активних штамів бульбочкових бактерій гороху, які могли б витримувати конкуренцію з аборигенними популяціями цих мікроорганізмів. В результаті селекційної роботи отримано штам Rhizobium legumino� sarum bv.viceae Т2, який за своїми симбіотичними властивостями переважає еталонний. В середньому за роки досліджень цей штам сприяв підвищенню урожайності зеленої маси гороху порівняно до контролю на 21,4 %, порівняно до стандартного штаму 250а – на 16,5 % (табл. 3). Штам Т2 позитивно впливав також на зернову продуктивність гороху, але приріст урожайності коливався в широких межах, що вказує на необхідність подальшої 54 Таблиця� �� 1. ��������������������������� ������������� ��������������������������������� Ефективність��������������� ������������� ��������������������������������� �������������� ������������� ��������������������������������� перспективних� ������������� ��������������������������������� ������������� ��������������������������������� штамів������� ��������������������������������� ��������������������������������������� бульбочкових��������������������������� �������������������������� бактерій������������������ ����������������� люпину����������� ���������� в��������� ��������польових та�������� ���������������������������� ����������������������������������� виробничих������������������������� ������������������������ дослідах���������������� ��������������� з�������������� ������������� люпином������ �����білим Штами���������������� ���������������мікроорганізмів Кількість� проведених� дослідів Кількість������������� ������������ дослідів���� ���із� достовірним������� ������збіль- шенням������ ���� ��������� урожаю��� , % Урожайність� зерна������� , �����ц����/���га�* Збільшення���������� ���������урожайно- сті������������������ ���������������� від������������� ������������інокуляції��** ц���/га % Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт�� �����. 367��а�) 9 88,9 26,1 – – Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт. 5500/4 29,5 3,4 13,0 Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт�� �����. 367��а�) 5 80,0 24,3 – – Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт. 3а 27,7 3,4 14,0 Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт�� �����. 367��а�) 3 66,7 26,1 – – Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт. 8л 30,7 4,6 17,6 Примітка�: * – ���������������������������������������������������������������� усереднені������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� показники�������������������������������������������� ������������������������������������������� урожайності�������������������������������� ������������������������������� за����������������������������� ���������������������������� всіма����������������������� ���������������������� проведеними����������� ����������дослідами�; ** – ������������������������������������������������������������������ усереднені�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� показники���������������������������������������������� ��������������������������������������������� приросту������������������������������������� ������������������������������������ урожайності������������������������� ������������������������ за���������������������� ��������������������� проведеними���������� ���������дослідами 55 Таблиця� �� 2. ��������������������������� ������������� ��������������������������������� Ефективність��������������� ������������� ��������������������������������� �������������� ������������� ��������������������������������� перспективних� ������������� ��������������������������������� ������������� ��������������������������������� штамів������� ��������������������������������� ��������������������������������������� бульбочкових��������������������������� �������������������������� бактерій������������������ ����������������� люпину����������� ���������� в��������� ��������польових та�������� ����������������������� ������ ������������������������������ ������виробничих�������������������� ������ ������������������� ������дослідах����������� ������ ���������� ������з��������� ������ �������� ������люпином� ������ ������жовтим Штами���������������� ���������������мікроорганізмів Кількість� проведених� дослідів Кількість������� ������дослі- дів������������� ������������ із���������� ���������достовір- ним������������� ������������збільшенням� урожаю��� , % Урожайність� зерна������� , �����ц����/���га�* Збільшення�������� �������урожай- ності����������������� ���������������� від������������� ������������інокуляції��** ц���/га % Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон Bradyrhizobium sp. (Lupinus) ���� �����шт�� �����. 367��а�) 4 100,0 16,1 – – Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт. 5500/4 17,8 1,7 10,6 Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон Bradyrhizobium sp. (Lupinus) ���� �����шт�� �����. 367��а�) 4 75,0 15,2 – – Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт. 3а 16,5 1,3 8,5 Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон Bradyrhizobium sp. (Lupinus) ���� �����шт�� �����. 367��а�) 5 80,0 13,6 – – Bradyrhizobium sp. (Lupinus) шт. 8л 14,8 1,2 8,8 Примітка�: * – ���������������������������������������������������������������� усереднені������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� показники�������������������������������������������� ������������������������������������������� урожайності�������������������������������� ������������������������������� за����������������������������� ���������������������������� всіма����������������������� ���������������������� проведеними����������� ����������дослідами�; ** – ������������������������������������������������������������������ усереднені�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� показники���������������������������������������������� ��������������������������������������������� приросту������������������������������������� ������������������������������������ урожайності������������������������� ������������������������ за���������������������� ��������������������� проведеними���������� ���������дослідами 56 Таблиця� �� 3. ������������� ���������� �������������� ��� ������� ��� ����������������������������� Ефективність� ���������� �������������� ��� ������� ��� ����������������������������� ���������� �������������� ��� ������� ��� ����������������������������� штаму����� �������������� ��� ������� ��� ����������������������������� R. leguminosarum bv. viceae Т2 в польових дослідах з горохом Штами���������������� ���������������мікроорганізмів Кількість� проведених� дослідів Кількість� дослідів���� ���із� достовірним� збільшенням� урожаю��� , % Урожайність� зеленої������� ������маси��, ц����� /���га�* Збільшення� урожайності���� ���по� відношенню���� ���до� контролю��� ** Збільшення� урожайності���� ���по� відношенню���� ���до� стандартного� штаму��** ц���/га % ц���/га % Контроль� ��������������� � (�������������� �без����������� � �����������інокуляції�) 6 83,3 155,7 – – – – Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон R. leguminosarum bv. viceae шт. 250а 162,3 6,6 4,2 – – R. leguminosarum bv. viceae шт. Т2 189,1 33,4 21,4 26,8 16,5 Примітка: * – усереднені показники урожайності за всіма проведеними дослідами; ** – усереднені показники приросту урожайності за проведеними дослідами 57 його перевірки у виробничих умовах. Потрібно відмітити, що при інокуляції сортів гороху, які мають звичайний тип листа й стебла, зростала їх стійкість до вилягання. Відомо, що соя для України є порівняно новою культурою, тому в грунтах тих районів, де вона не вирощувалась, бульбоч- кових бактерій сої немає. Застосування мікробних препаратів у таких регіонах є обов’язковою передумовою для одержання високих, стабільних урожаїв цієї культури. Методом аналітичної селекції нами отримано два штами бульбочкових бактерій сої (Bradyrhizobium japonicum шт. 43 та шт. КН10), які забезпечували достовірний приріст урожайності зерна сої у більшості прове- дених дослідів. Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що інокуляція насіння цими штамами забезпечує приріст урожайності порівняно з контрольними величинами і з показника- ми, отриманими при застосуванні штаму – еталону 634 б. Штами B. japonicum 43 та КН10 сприяли зростанню продуктивності сої в середньому на 4,9-5,7 ц/га, при усереднених показниках урожайності в контролі 21,4-21,5 ц/га (табл. 4). За ефективністю дії досліджувані штами в середньому на 11,4-12,5 % перевищують стандартний штам бульбочкових бактерій сої 634 б (табл. 5). Штам КН10 запропоновано для мікробіологічного виробництва як основа біопрепарату для сої [9]. Слід відмітити, що нові штами бульбоч- кових бактерій сої мають комплексний вплив на рослину-живителя, при їх інтродукції зростає активність симбіотичної азотфіксації, збільшується вміст хлорофілів у листі, підвищується стійкість рослин до бактеріальних та грибних хвороб. На основі селекціонованих штамів ризобій за відомою техно- логією [2] розроблено мікробні препарати на торф’яній основі. Результати перевірки у виробничих умовах свідчать про їх високу ефективність. Так, в умовах східного Лісостепу біопрепарат на основі штаму B. japonicum КН10 сприяє збільшенню урожайності зерна сої порівняно до контролю на 21-24����������������������  ��������������������� %. В умовах Полісся, за наявності численної місцевої популяції бульбочкових бактерій люпину, біопрепарат на основі штаму Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4 забезпечує приріст урожайності зерна люпину 10,1-44,2 %. У селекційній роботі зі штамами велика увага приділя- лась їхній специфічності. Так, за літературними даними та результатами власних досліджень, штами ризобій люпину утворюють ефективний симбіоз як з люпином білим, так і з люпином 58 Таблиця 4. Ефективність перспективних штамів бульбочкових бактерій сої порівняно до контролю (без інокуляції) Штами���������������� ���������������мікроорганізмів Кількість� проведених� дослідів Кількість���������� ���������дослідів� із������������������� ������������������ достовірним������� ������збіль� шенням������ ���� ��������� урожаю��� , % Урожайність� зерна������� , �����ц����/���га�* Збільшення������������� ������������урожайності� від������������� ������������інокуляції��** ц���/га % Контроль� ��������������� � (�������������� �без����������� � �����������інокуляції�) 5 80,0 21,4 – – B. japonicum шт. 43 26,3 4,9 22,9 Контроль� ��������������� � (�������������� �без����������� � �����������інокуляції�) 5 100,0 21,5 – – B. japonicum шт. КН10 27,2 5,7 26,5 Примітка: * – усереднені показники урожайності за всіма проведеними дослідами; ** – усереднені показники приросту урожайності за проведеними дослідами 59 Таблиця 5. Ефективність перспективних штамів бульбочкових бактерій сої порівняно до стандартного штаму B. japonicum 634 б Штами���������������� ���������������мікроорганізмів Кількість� проведених� дослідів Кількість���������� ���������дослідів� із������������������� ������������������ достовірним������� ������збіль� шенням������ ���� ��������� урожаю��� , % Урожайність� зерна������� , �����ц����/���га�* Збільшення�������� �������урожай- ності����������������� ���������������� від������������� ������������інокуляції��** ц���/га % Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон B. japonicum 634б) 5 80,0 23,6 – – B. japonicum шт. 43 26,3 2,7 11,4 Контроль� ������������ (�����������штам�������-������еталон B. japonicum 634б) 5 100,0 24,0 – – B. japonicum шт. КН10 27,0 3,0 12,5 Примітка: * – усереднені показники урожайності за всіма проведеними дослідами; ** – усереднені показники приросту урожайності за проведеними дослідами 60 жовтим. Тоді як активний штам Rhizobium galegae К3, виділений з бульбочок козлятника східного, формує неефективний симбіоз з козлятником лікарським. У перший рік вирощування за інокуляції цим штамом на коренях козлятника лікарського формується до 800 бульбочок�������������������������������������������������������� на рослину, однак їх нітрогеназна активність не переви- щує 4,9 мкг азоту на рослину за годину. Таким����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� чином����������������������������������������������� , ��������������������������������������������� в�������������������������������������������� ������������������������������������������� результаті��������������������������������� �������������������������������� багаторічної�������������������� ������������������� селекційної�������� �������роботи� отримано����������������������������������� ����������������� ���������������������������������� ����������������� нові������������������������������ ����������������� ����������������������������� ����������������� штами������������������������ ����������������� ����������������������� ����������������� бульбочкових����������� ����������������� ���������� ����������������� бактерій�� ����������������� ������������������ люпину������������ , ���������� гороху���� ���та� сої��������������� ���������������������������� ������������������ , ������������� ���������������������������� ������������������ які���������� ���������������������������� ������������������ ������������������������������������� ������������������ забезпечують������������������������� ������������������ ������������������������ ������������������ стабільний�������������� ������������������ ������������� ������������������ приріст������ ������������������ ����������������������� урожаю����������������� , ��������������� ефективніші���� ���за� штами���������������������������������������������������������� -��������������������������������������������������������� еталони�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� і������������������������������������������������ ����������������������������������������������� можуть����������������������������������������� ���������������������������������������� бути������������������������������������ ����������������������������������� використані������������������������ ����������������������� для�������������������� ������������������� виробництва�������� �������біопре- паратів����������������� ���������������� для������������� ������������ цих��������� ��������культур�. 1.� ����������������� ����������������������������������  Доросинский������ ����������������������������������  ����� ���������������������������������� Л���� ���������������������������������� .��� ���������������������������������� М�� ���������������������������������� . ���������������������������������� Клубеньковые���������������������� ��������������������� бактерии������������� ������������ и����������� ����������нитрагин��. – ���� ������� �������� ������ Л��� ������� �������� ������ .: ������� �������� ������ Колос�� �������� ������ , 1970. – 192 ��с�. 2. Хотянович А.В. Методы культивирования азотфиксирую- щих бактерий, способы получения и применения препаратов на их основе (методические рекомендации). – Л., 1991. – 60 с. 3. Біологічний азот / В.П.� ���������� ��� ��������������������  ���������� ��� �������������������� Патика, С.Я.� ��������������������  �������������������� Коць, В.В.� ��������� ���������Волкогон та ін. – К.: Світ, 2003. – 424 с. 4. Курдиш И.К. Гранулированные микробные препараты для растениеводства: наука и практика. – К.: КВІЦ, 2001. – 142 с. 5.� ���������������������������������� �������������������  Доспехов�������������������������� �������������������  ������������������������� ������������������� Б������������������������ ������������������� .����������������������� ������������������� А���������������������� ������������������� . �������������������� ������������������� Методика������������ ������������������� ����������� ������������������� полевого��� ������������������� ��������������������� опыта���������������� . – ������������ М����������� .: ��������Агропро- миздат�� �������� ������ , 1983. – 335 ��с�. 6. Пат. 70005 А Україна, С05��������� ���������F11/08, C12N1/20. Штам бактерій Bradyrhizobium sp. (Lupinus) для виготовлення бактеріального добрива під люпин / Ковалевська Т.М., Горбань В.П., Губанова Л.С. – Заявл. 22.12.2003; Опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. 7. Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. Ефективність сим- біозу Bradyrhizobium sp. (Lupinus) з люпином жовтим при його вирощуванні на штучному інфекційному фоні // Наук. вісник Ужгородського ун-ту. – 2001. – № 9 – С. 63-65. 8.� ������������������������������ ����� �������� ���� ���� ������������������������������ ����� �������� ���� ����Ковалевська Т.М., Надкернична О.В, Козар С.Ф., Гор- бань В.П. Вплив бульбочкових бактерій на ураженість люпину кореневими гнилями // Агроекол. журн. – 2002. – № 4. – С. 51-54. 9. Пат. 69993 А Україна, МКИ С 05 �� ��������� ����� ������F� ��������� ����� ������ 11/08, С 12 �� ������N� ������ 1/20. Штам бактерій Bradyrhizobium���������� ���������japonicum для одержання бак- теріального добрива під сою / Д.В. Крутило, Т.М. Ковалевська. – Заявл. 22.12.03; Опубл. 15.09.04, Бюл. № 9. 61 В�������� �������� ��������ЛИЯНИЕ АКТИВНЫХ ШТАММОВ КЛУБЕНЬКОВЫХ БАКТЕРИЙ НА ПРОДУКТИВНОСТЬ БОБОВЫХ РАСТЕНИЙ Надкерничная� ������ ������������� ����� ��������� ����� ������ ������������� ����� ��������� �����Е����� ������������� ����� ��������� �����.���� ������������� ����� ��������� �����В��� ������������� ����� ��������� �����., ������������� ����� ��������� �����Ковалевская� ������ ��������� ����� ������ ��������� �����Т����� ��������� �����.���� ��������� �����М��� ��������� �����., ��������� �����Крутило�� ����� ������Д�����.����В���., Горбань�� ����� ��������� ��� ������ ��������� ���В����� ��������� ���.���� ��������� ���П��� ��������� ���., ��������� ���Воробей�� ��� ����В���.��С�. Інститут����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� сельскохозяйственной�������������������������������� ������������������������������� микробиологии������������������ ����������������� УААН������������� , ����������� г���������� . ��������Чернигов Приведены результаты изучения эффективности новых активных штаммов клубеньковых бактерий люпина, гороха, сои в полевых и производственных опытах. Показано, что штам� мы ����������������� �� ���������� �������� ����������� ��������Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium legumino� sarum bv.viceae Т2, Bradyrhizobium japonicum КН10 обеспечивают стабильную прибавку урожая бобовых культур по сравнению со штаммами-эталонами и могут быть использованы для производства бактериальных препаратов. Ключевые слова: клубеньковые бактерии, люпин, соя, горох. THE INFLUENCE OF ACTIVE STRAINS OF NODULE BACTERIA ON EFFICIENCY OF LEGUMINOUS PLANTS Nadkernichna E.V., Kovalevska T.M., Krutilo D.V., Gorban V.P., Vorobej V.S. Institute of Agricultural Microbiology UAAN, Chernigov The results of efficiency studying of new active strains of lupine, peas and soybean nodule bacteria in field and manufacture experiments are given. It is shown, that strains Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium leguminosarum bv.viceae Т2, Bradyrhizobium japonicum КН10 provide stable increase of leguminous culture crop in comparison with standard strains and they can be used to bacterial preparations manufacture. Key words: nodule bacteria, lupine, soybean, peas.
id oai:ojs2.smic.in.ua:article-432
institution Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-23T01:14:32Z
publishDate 2007
publisher Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv smicinua/9c/0face865780873db54048b2cb2f37f9c.pdf
spelling oai:ojs2.smic.in.ua:article-4322026-07-22T10:10:50Z THE INFLUENCE OF ACTIVE STRAINS OF NODULE BACTERIA ON EFFICIENCY OF LEGUMINOUS PLANTS ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН Надкернична , О.В. Ковалевська , Т.М. Крутило , Д.В. Горбань , В.П. Воробей , В.С. : nodule bacteria, lupine, soybean, peas бульбочкові бактерії, люпин, соя, горох The results of efficiency studying of new active strains of lupine, peas and soybean nodule bacteria in field and manufacture experiments are given. It is shown, that strains Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium leguminosarum bv.viceae T2, Bradyrhizobium japonicum КНЮ provide stable increase of leguminous culture crop in comparison with standard strains and they can be used to bacterial preparations manufacture. НавеДені результати вивчення ефективності нових актив¬них штамів бульбочкових бактерій люпину, гороху, сої в польових та виробничих ДосліДах. Показано, що штами Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium leguminosarum bv.viceae T2, Bradyrhizobium japonicum КНЮ забезпечують стабільний приріст урожаю бобових культур порівняно з віДповіДними штамами-еталонами і можуть бути використані у виробництві бактеріальних препаратів.НавеДені результати вивчення ефективності нових актив¬них штамів бульбочкових бактерій люпину, гороху, сої в польових та виробничих ДосліДах. Показано, що штами Bradyrhizobium sp. (Lupinus) 5500/4, Rhizobium leguminosarum bv.viceae T2, Bradyrhizobium japonicum КНЮ забезпечують стабільний приріст урожаю бобових культур порівняно з віДповіДними штамами-еталонами і можуть бути використані у виробництві бактеріальних препаратів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007-02-07 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/432 10.35868/1997-3004.4.51-61 Agricultural microbiology; Vol. 4 (2006): Agriciltural microbiology; 51-61 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 4 (2006): Сільськогосподарська мікробіологія; 51-61 1997-3004 10.35868/1997-3004.4 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/432/515 Авторське право (c) 2007 E.V. Nadkernichna , T.M. Kovalevska , D.V. Krutilo , V.P. Gorban , V.S. Vorobej https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle бульбочкові бактерії
люпин
соя
горох
Надкернична , О.В.
Ковалевська , Т.М.
Крутило , Д.В.
Горбань , В.П.
Воробей , В.С.
ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН
title ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН
title_alt THE INFLUENCE OF ACTIVE STRAINS OF NODULE BACTERIA ON EFFICIENCY OF LEGUMINOUS PLANTS
title_full ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН
title_fullStr ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН
title_full_unstemmed ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН
title_short ВПЛИВ АКТИВНИХ ШТАМІВ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВИХ РОСЛИН
title_sort вплив активних штамів бульбочкових бактерій на продуктивність бобових рослин
topic бульбочкові бактерії
люпин
соя
горох
topic_facet : nodule bacteria
lupine
soybean
peas
бульбочкові бактерії
люпин
соя
горох
url https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/432
work_keys_str_mv AT nadkerničnaov theinfluenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT kovalevsʹkatm theinfluenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT krutilodv theinfluenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT gorbanʹvp theinfluenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT vorobejvs theinfluenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT nadkerničnaov vplivaktivnihštamívbulʹbočkovihbakteríjnaproduktivnístʹbobovihroslin
AT kovalevsʹkatm vplivaktivnihštamívbulʹbočkovihbakteríjnaproduktivnístʹbobovihroslin
AT krutilodv vplivaktivnihštamívbulʹbočkovihbakteríjnaproduktivnístʹbobovihroslin
AT gorbanʹvp vplivaktivnihštamívbulʹbočkovihbakteríjnaproduktivnístʹbobovihroslin
AT vorobejvs vplivaktivnihštamívbulʹbočkovihbakteríjnaproduktivnístʹbobovihroslin
AT nadkerničnaov influenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT kovalevsʹkatm influenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT krutilodv influenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT gorbanʹvp influenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants
AT vorobejvs influenceofactivestrainsofnodulebacteriaonefficiencyofleguminousplants