ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ
The influence of synthetic polysaccharide MOD-19 on the effic¬iency of nitrogen fixation ofpea and soya plants as well as on ferment activity of the antioxidative defense system - peroxidase and catalase was investigated. It has been shown that the metabolic process intensifying is ob¬served in pea...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/433 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: | |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466231353049088 |
|---|---|
| author | Кругова , О.Д. Мандровська , Н.М. Коць , С.Я. |
| author_facet | Кругова , О.Д. Мандровська , Н.М. Коць , С.Я. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "О.Д. Кругова ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Н.М. Мандровська ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "С.Я. Коць ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
}
] |
| author_sort | Кругова , О.Д. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:50Z |
| description | The influence of synthetic polysaccharide MOD-19 on the effic¬iency of nitrogen fixation ofpea and soya plants as well as on ferment activity of the antioxidative defense system - peroxidase and catalase was investigated. It has been shown that the metabolic process intensifying is ob¬served in pea and soya plants grown from the seeds, wich had been tilled before sowing by nodule bacterium (pea - Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263b and soya beans - Bradyrhizobium japonicum 634b) and by nonspecific for these bean cultures polysaccharide MOD-19. This has been proved by morphological and functional haracteristics of these systems, the increasing of plant biomass and nodules quantiity on the roots. The active functioning period of nodules is elongating at the expense of secondary nodules formation on the side roots and their nitrogen activity increased. Rising of the oxidative ferment activity level for peroxydase and catalase was found in these plants. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.4.62-73 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
62
УДК� ����������������������� 581.1.557:631+577.152.1
ВПЛИВ��� ���������������������� �� ��� СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА
ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ
ПЕРОКСИДАЗИ �� ��������� �� �������Й� ��������� �� ������� КАТАЛАЗИ �� �������У�������� РОСЛИН
ГОРОХУ ����� І���� СОЇ
Кругова� ������ ������������ ������ ������ ��� О.Д., Мандровська Н.М., Коць С.Я.
Інститут������������������������������������������ ����������������������������������������� фізіології������������������������������� ������������������������������ рослин������������������������ ����������������������� і���������������������� ��������������������� генетики������������� ������������ НАН��������� ��������України,
вул���������������� ���������� ������� ������������� . �������������� ���������� ������� ������������� Васильківська� ���������� ������� ������������� 31/17, ��� ������� ������������� м�� ������� ������������� . ������� ������������� Київ��� ������������� , 03022, �������Україна
Досліджували вплив синтетичного полісахариду МОД-19 на
ефективність симбіотичної азотфіксації у рослин гороху і сої, а
також на активність ферментів антиоксидантної системи за�
хисту – пероксидази і каталази.
Показано, що в рослинах гороху і сої, вирощених з насін�
ня, обробленого перед посівом бульбочковими бактеріями (горох
– ����������� ��������������� �� ������� ����� �� ��������������������� Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, соя – Bradyrhizobium
japonicum 634 б) та неспецифічним для цих бобових культур
синтетичним полісахаридом МОД-19, спостерігається посилення
процесів метаболізму, про що свідчать зміни морфологічних і
функціональних показників симбіотичних систем: збільшуються
біомаса рослин і кількість кореневих бульбочок, подовжується
період активного функціонування бульбочок за рахунок їх
вторинного утворення на бокових коренях та підвищується
азотфіксувальна активность. У цих рослин, крім того,
зростає рівень активності окислювально-відновних ферментів
– пероксидази і каталази.
Ключові слова: симбіоз, бульбочкові бактерії, горох, соя, син�
тетичний полісахарид, пероксидаза, каталаза
У практиці сучасного рослинництва дедалі більшого поши-
рення набувають аналоги фітогормонів – фізіологічно активні речо-
вини синтетичного і природного походження, які успішно викори-
стовуються як регулятори росту для підвищення врожайності рос-
лин та покращення якості продукції рослинництва. Специфічними
ефекторами здатні виступати полісахариди бульбочкових бактерій,
які впливають на генетичний апарат симбіонтів, виконуючи роль
сигнальних молекул ініціації симбіозу [12]. Можливо, під дією
саме цих речовин у процесі морфогенезу бульбочок відбувається
активація ряду рослинних генів, які “мовчать” у коренях неіноку-
льованих бактеріями рослин.
63
Гормональне������ ��������������������������������������� �������������������������������������������� регулювання��������������������������������� �������������������������������� симбіотичної�������������������� ������������������� азотфіксації������� ������ є����� ����важ-
ливою��������������������������������������� ���������������� �������������������������������������� ���������������� і������������������������������������� ���������������� ������������������������������������ ���������������� разом������������������������������� ���������������� ������������������������������ ���������������� з����������������������������� ���������������� ���������������������������� ���������������� тим������������������������� ���������������� ������������������������ ���������������� малодослідженою��������� ���������������� ������������������������ проблемою��������������� . ������������� Вивчення����� ����цих�
процесів��������������������� ������������������������������� �� �������������������� ������������������������������� ��дасть��������������� ������������������������������� �� �������������� ������������������������������� ��можливість���� ������������������������������� �� ���������������������������������� ��краще����������������������������� �� ���������������������������� ��зрозуміти������������������� �� ������������������ ��механізми��������� �� �������� ��таких��� �� ����клю-
чових����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� етапів���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� симбіозу������������������������������������������� , ����������������������������������������� як��������������������������������������� �������������������������������������� формування���������������������������� , �������������������������� функціонування������������ ����������� і���������� ���������старіння�
кореневих�������������������������������������������������� �� ������������������������������������������������� ��бульбочок���������������������������������������� �� ��������������������������������������� ��бобових�������������������������������� �� ������������������������������� ��рослин������������������������� ��, ����������������������� ��та��������������������� �� �������������������� ��цілеспрямовано������ �� �������регулю-
вати������������������� ���������������������������������������� ������������������ ���������������������������������������� означені���������� ���������������������������������������� ��������� ���������������������������������������� процеси�� ���������������������������������������� . ���������������������������������������� Однак����������������������������������� ���������������������������������� до�������������������������������� ������������������������������� останнього��������������������� �������������������� часу���������������� ��������������� питання�������� ������� про���� ���ме-
ханізми������������ ������������ ���������������������������������� ����������� ������������ ���������������������������������� регуляції�� ������������ ���������������������������������� , ������������ ���������������������������������� що���������� ���������������������������������� ������������������������������������������� забезпечують������������������������������� ������������������������������ взаємодію��������������������� �������������������� партнерів����������� ����������симбіозу��,
залишається����������� ����������відкритим�.
Однією�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� з������������������������������������������������ ����������������������������������������������� важливих��������������������������������������� �������������������������������������� складових����������������������������� ��������������������������� відповіді������������������ ����������������� рослинних�������� �������клітин�
на���������������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������������� зовнішні������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ стресові���������������������������������������������� ��������������������������������������������� впливи��������������������������������������� , ������������������������������������� такі��������������������������������� , ������������������������������� зокрема������������������������ , ���������������������� як�������������������� ������������������� процес������������� ������������інфікування�
бульбочковими������������������������������������������������� ������������������������������������������������ бактеріями�������������������������������������� ������������������������������������� бобових������������������������������ ����������������������������� рослин����������������������� , ��������������������� є�������������������� ������������������� продукування������� ������актив-
них���������� ��������������������������������������������� ��������� ��������������������������������������������� форм����� ��������������������������������������������� ������������������������������������������������� кисню�������������������������������������������� . ������������������������������������������ Внутрішньоклітинний����������������������� ���������������������� вміст����������������� ���������������� радикалів������� ������кисню�
перебуває������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� під�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� багаторівневим����������������������������������� ���������������������������������� контролем������������������������� ������������������������ антиоксидантної��������� ��������системи�
захисту��������� �������������������������������������������������� , ������� �������������������������������������������������� яка���� �������������������������������������������������� ����������������������������������������������������� включає���������������������������������������������� ��������������������������������������������� в�������������������������������������������� ������������������������������������������� себе��������������������������������������� , ������������������������������������� зокрема������������������������������ , ���������������������������� ферменти�������������������� – ����������������� пероксидазу������ ����� і���� ���ка-
талазу�� ����� ���� ����� �������������������������������������������� [5-7, 10, 16]. �������������������������������������������� Як������������������������������������������ ����������������������������������������� недавно���������������������������������� ��������������������������������� стало���������������������������� ��������������������������� відомо��������������������� , ������������������� перекис������������ ����������� водню������ �����може�
брати�������������������������������������������������� �������� ������������������������������������������������� ��������участь������������������������������������������� �������� ������������������������������������������ ��������у����������������������������������������� �������� ���������������������������������������� ��������передачі�������������������������������� �������� ������������������������������� ��������сигналу������������������������ �������� ����������������������� ��������в���������������������� �������� ��������������������� ��������момент��������������� �������� �������������� ��������розвитку������ �������� �������������окислювально-
го�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� стресу������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ і����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� таким����������������������������������������������� ���������������������������������������������� чином����������������������������������������� ���������������������������������������� індукувати������������������������������ ����������������������������� гени������������������������� ������������������������ цитозольної������������� ������������пероксидази�
[11, 14].
Раніше������������������������������������������������� ������������������������������������������������ ми���������������������������������������������� ��������������������������������������������� встановили����������������������������������� ���������������������������������� зміни����������������������������� ���������������������������� інтенсивності��������������� ��������������фізіологічних�
процесів������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ у����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� бобових��������������������������������������������� �������������������������������������������� рослин�������������������������������������� ������������������������������������� за����������������������������������� ���������������������������������� екзогенної������������������������ ����������������������� обробки���������������� ��������������� останніх������� ������біоло-
гічно������������������������������������������������ ��� �������� ����������������������������������������������� ��� �������� активними�������������������������������������� ��� �������� ������������������������������������� ��� �������� речовинами��������������������������� ��� �������� �������������������������� ��� �������� як������������������������ ��� �������� ����������������������� ��� �������� природного������������� ��� �������� ������������ ��� �������� походження�� ��� �������� [1, 3], ����так�
і��������������������������������������� ������������������������ �������������������������������������� ������������������������ синтетичними�������������������������� ������������������������ [2]. �������������������� ������������������������ Так����������������� ������������������������ , ��������������� ������������������������ було����������� ������������������������ ���������� ������������������������ показано�� ������������������������ , ������������������������ що���������������������� ��������������������� при������������������ ����������������� сумісній��������� ��������обробці�
проростків���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� гороху��������������������������������������������� �������������������������������������������� активним������������������������������������ ����������������������������������� штамом����������������������������� ���������������������������� бульбочкових���������������� ��������������� бактерій������� ������ і����� ����син-
тетичним���������������� ����������� ������������������������� ��������������� ����������� ������������������������� полісахаридом�� ����������� ������������������������� ������������ ������������������������� МОД��������� ������������������������� -19 ������������������������������ підвищується������������������ ����������������� ефективність����� ����сим-
біозу��������������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������������� за������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� рахунок���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� утворення������������������������������������������ ����������������������������������������� більшої���������������������������������� ��������������������������������� кількості������������������������ ����������������������� бічних����������������� ���������������� коренів��������� [4]. ���Це�
дало�������������������������� �������������������������������� ������������������������� �������������������������������� нам���������������������� �������������������������������� ��������������������� �������������������������������� підставу������������� �������������������������������� ������������ �������������������������������� припустити�� �������������������������������� , �������������������������������� що������������������������������ ����������������������������� полісахариди����������������� ����������������неризобіального�
походження�������������������������������������������������������� , ������������������������������������������������������ як���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� і�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� глікополімери������������������������������������ ����������������������������������� ризобій���������������������������� , �������������������������� здатні�������������������� ������������������� імітувати���������� ��������� дію������ �����фіто-
гормонів��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� і������������������������������������������������� ������������������������������������������������ впливати���������������������������������������� ��������������������������������������� на������������������������������������� ������������������������������������ формування�������������������������� ������������������������� і������������������������ ����������������������� фунціонування���������� ���������симбіозу�.
Метою�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� даної�������������������������������������������� ������������������������������������������� роботи������������������������������������� ������������������������������������ стало������������������������������� ������������������������������ дослідження������������������� ������������������ активності�������� �������фермен-
тів������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ антиоксидантої���������������������������������������������� ��������������������������������������������� системи�������������������������������������� ������������������������������������� захисту������������������������������ – ��������������������������� пероксидази���������������� ��������������� і�������������� ������������� каталази����� – ��в�
рослинах������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ гороху������������������������������������������������ ����������������������������������������������� і���������������������������������������������� ��������������������������������������������� сої������������������������������������������ ����������������������������������������� під�������������������������������������� ������������������������������������� впливом������������������������������ ����������������������������� полісахариду����������������� ����������������неризобіального�
походження�� ����������� �������������������������������������� ������������ �������������������������������������� МОД��������� �������������������������������������� -19 ����� �������������������������������������� та��� �������������������������������������� ���������������������������������������� зв�������������������������������������� ’������������������������������������� язку��������������������������������� �������������������������������� між����������������������������� ���������������������������� цими������������������������ ����������������������� процесами�������������� ������������� та����������� ����������ефективні-
стю���������� ���������симбіозу�.
Матеріали і методи. Стерильне насіння гороху сорту
Витязь та сої сорту Мар’яна інокулювали перед посівом су-
спензією бульбочкових бактерій з титром 107-108 клітин: гороху
– Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, сої –·Bradyrhizobium
japonicum 634 б. Насіння бобових після одногодинної експозиції
з бульбочковими бактеріями перед посівом обробляли також 3 %-
64
ним розчином синтетичного полісахариду МОД-19, синтезованого
співробітником Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАНУ
П.Г. Дульнєвим [17].
Рослини вирощували з додаванням до ґрунту (чорнозем опід-
золений) поживної суміші Гельрігеля із 0,25 норми мінерального
азоту (сіль �����Ca(NO3)2·4 Н20). Схеми вегетаційних дослідів включали
в себе варіанти вирощування рослин із застосуванням інокуляції
і без неї, з обробкою полісахаридом МОД-19, а також з сумісною
обробкою бульбочковими бактеріями і полісахаридом.
Вплив полісахариду та бактеризації на фізіологічні процеси
в рослинах гороху і сої оцінювали за показниками ефективності
симбіотичної азотфіксації, кількістю кореневих бульбочок на
головному і бічних коренях, нітрогеназною активністю (за
відновленням ацетилену), а також за показниками накопичення
надземної маси. Сумісну дію полісахариду МОД-19 та бульбочкових
бактерій на окисно-відновні процеси у листі, корінні та бульбочках
рослин гороху і сої оцінювали за показниками активності в цих
органах пероксидази і каталази.
Активність пероксидази визначали з гваяколом з урахуванням
рекомендацій, розроблених для бобових культур �������������������� [15]. Інтенсивність
рожевого забарвлення вимірювали при 440 нм через 15 хв після до-
давання перекису водню. Активність пероксидази виражали в мі-
кромолях окисленого гваяколу на 1 г маси сирої речовини листків,
коренів та бульбочок.
Каталазну активність у кореневих бульбочках, листі та корінні
в різні фази онтогенезу рослин гороху і сої визначали за методикою,
описаною ���������������������� �������������������������������� Frensis et Alexander [13], при співвідношенні наважка
рослинного матеріалу – об’єм буфера як 1:10 – для листя і коріння
та 1:25 – для бульбочок. Реакцію розкладання Н2О2 каталазою
проводили протягом 5 хв і припиняли додаванням водного розчину
Н2SO4 в об’ємному співідношенні 1:9. У контрольному варіанті до-
сліду водний розчин Н2SO4 вносили перед додаванням рослинного
екстракту. Кількість Н2О2 в реакційному середовищі до початку і
в кінці досліду визначали йодометричним методом, який викори-
стовується для оцінки каталазної активності рослинних екстрактів.
Для цього після припинення реакції в середовище додавали 2 мл
Н2О2, 0,5 мл 25 %-ного водного розчину йодистого калію та кілька
крапель 10 %-ного розчину молібдату амонію. Йод, який виділився,
титрували 0,2������������������������������������������������� N������������������������������������������������ розчином тіосульфату натрію в присутності крох-
65
малю. Активність фермента виражали в міліграмах Н2О2, розкладе-
ного за 1 хв з розрахунку на 1 г сирої маси.
Результати������������������� ������������������ та���������������� ��������������� їх������������� ������������обговорення�. ������������� ����������� Встановлено�� ����������� , ����������� що��������� ��������ефектив-
ність����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� азотфіксації���������������������������������������������� ��������������������������������������������� симбіотичними�������������������������������� ������������������������������� системами���������������������� ��������������������� гороху��������������� �������������� і������������� ������������ сої��������� ��������суттєво�
зростає������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ за���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� комплексного��������������������������������������� �������������������������������������� застосування�������������������������� ������������������������� препарату���������������� ���������������полісахаридної�
природи����������������������������� ���������������������������� з��������������������������� �������������������������� бульбочковими������������� ������������бактеріями��.
З������������������������������������� ������� ���� ������� ������������������������������������ ������� ���� ������� аналізу����������������������������� ������� ���� ������� ���������������������������� ������� ���� ������� одержаних������������������� ������� ���� ������� ������������������ ������� ���� ������� результатів������� ������� ���� ������� ������ ������� ���� ������� видно� ������� ���� ������� (������ ���� ������� табл�� ���� ������� . 1), ������� що����� ����син-
тетичний�������������� ����������������������������������� ������������� ����������������������������������� полісахарид�� ����������������������������������� ������������������������������������ МОД��������������������������������� -19 ����������������������������� позитивно�������������������� ������������������� впливає������������ ����������� на��������� ��������процеси�
бульбочкоутворення������������������������������������������� ������������������������������������������ у����������������������������������������� ���������������������������������������� рослин���������������������������������� ��������������������������������� гороху��������������������������� �������������������������� та������������������������ ����������������������� сої�������������������� . ������������������ У����������������� ���������������� варіантах������� , �����коли�
застосовували������������������������������������������������� ������������������������������������������������ сумісну����������������������������������������� ���������������������������������������� інокуляцію������������������������������ ����������������������������� ризобіями�������������������� ������������������� та����������������� ���������������� обробку��������� ��������насіння�
перед������������������������ ��������������������������������� ����������������������� ��������������������������������� посівом���������������� ��������������������������������� ��������������� ��������������������������������� полісахаридом�� ��������������������������������� ���������������������������������� МОД������������������������������� -19, �������������������������� суттєво������������������� ������������������ зростає����������� ����������кількість�
кореневих�������������������������������������������� ������� ������������������������������������������� ������� бульбочок���������������������������������� ������� ��������������������������������� ������� порівняно������������������������ ������� ����������������������� ������� з���������������������� ������� ��������������������� ������� контролем������������ ������� . ���������� ������� Показано�� ������� , ������� що����� ����при�
застосуванні���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� синтетичного��������������������������������������� �������������������������������������� полісахариду�������������������������� , ������������������������ як���������������������� ��������������������� і�������������������� ������������������� за����������������� ���������������� обробки��������� ��������насіння�
природним������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� полісахаридом���������������������������������������� ��������������������������������������� бактозолем����������������������������� , ��������������������������� найбільша������������������ ����������������� кількість�������� �������бульбо-
чок������������������������������ ������� ����������������������� ����� ����������������������������� ������� ����������������������� ����� утворилася������������������� ������� ����������������������� ����� ������������������ ������� ����������������������� ����� на���������������� ������� ����������������������� ����� ��������������� ������� ����������������������� ����� бічних��������� ������� ����������������������� ����� �������� ������� ����������������������� ����� коренях� ������� ����������������������� ����� (������ ����������������������� ����� табл�� ����������������������� ����� . 1, �������������������� ����� фаза���������������� ����� ��������������� ����� цвітіння������� ����� ����������� рослин����� ). ��У�
варіантах������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� з���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� обробкою������������������������������������������� ������������������������������������������ насіння����������������������������������� ���������������������������������� полісахаридом��������������������� �������������������� утворення����������� ����������бульбочок�
відбувається��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� не������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� тільки����������������������������������������������� ���������������������������������������������� на�������������������������������������������� ������������������������������������������� початку������������������������������������ ����������������������������������� росту������������������������������ ����������������������������� рослин����������������������� , ��������������������� а�������������������� ������������������� й������������������ ����������������� у���������������� ��������������� процесі�������� �������їхньої�
вегетації��������������������������������������������������������� . ������������������������������������������������������� Такі��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� бульбочки����������������������������������������� ���������������������������������������� є��������������������������������������� �������������������������������������� молодими������������������������������ , ���������������������������� тому������������������������ ����������������������� активна���������������� ��������������� азотфіксація��� ��у�
цих���������������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������������� рослин��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� триває�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� і������������������������������������������������ ����������������������������������������������� в���������������������������������������������� ��������������������������������������������� періоди�������������������������������������� ������������������������������������� їхнього������������������������������ ����������������������������� цвітіння��������������������� �������������������� та������������������ ����������������� утворення�������� �������бобів��.
Раніше��������������������� ����������������������������� ������� �������������������� ����������������������������� �������нами���������������� ����������������������������� ������� ��������������� ����������������������������� �������було����������� ����������������������������� ������� ���������� ����������������������������� �������показано�� ����������������������������� �������, ����������������������������� �������що��������������������������� ������� �������������������������� �������обробка������������������� ������� ������������������ �������проростків�������� ������� ������� �������гороху� ������� 3%-����ним�
розчином��������������� ������������������������������������ �������������� ������������������������������������ полісахариду�� ������������������������������������ ������������������������������������� МОД���������������������������������� -19 ������������������������������ спричиняла�������������������� ������������������� ростову������������ �����������активність�
коренів������ ���������������������������������������������������� [4]. ���������������������������������������������������� Зважаючи�������������������������������������������� ������������������������������������������� на����������������������������������������� ���������������������������������������� це�������������������������������������� , ������������������������������������ зростання��������������������������� �������������������������� чисельності��������������� �������������� і������������� ������������ маси�������� �������корене-
вих���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� бульбочок������������������������������������������������ ����������������������������������������������� у���������������������������������������������� ��������������������������������������������� наших���������������������������������������� ��������������������������������������� дослідах������������������������������� ������������������������������ відбувалося������������������� ������������������ головним���������� ��������� чином���� ���за�
рахунок��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� додаткового��������������������������������������������� �������������������������������������������� утворення����������������������������������� ���������������������������������� бічних���������������������������� ��������������������������� коренів�������������������� ������������������� під���������������� ��������������� впливом�������� �������даного�
полісахариду����������������������������������������������������� . ��������������������������������������������������� Так������������������������������������������������ , ���������������������������������������������� сумарна��������������������������������������� �������������������������������������� кількість����������������������������� ���������������������������� бульбочок������������������� ������������������ гороху������������ ����������� у���������� ���������варіанті�
з������������������������� ������ ������� ����������������� ������� ������������������������ ������ ������� ����������������� �������інокуляцією������������� ������ ������� ����������������� ������� ������������ ������ ������� ����������������� �������і����������� ������ ������� ����������������� ������� ���������� ������ ������� ����������������� �������обробкою�� ������ ������� ����������������� ������� ������� ������� ����������������� �������МОД���� ������� ����������������� �������-19 (������ ����������������� �������табл�� ����������������� �������. 1, �������������� �������вар����������� �������. 4) �������������перевищувала�
показники���������� ������� ����������������������������������������� ��������� ������� ����������������������������������������� контролю� ������� ����������������������������������������� (������ ����������������������������������������� табл�� ����������������������������������������� . 1, �������������������������������������� вар����������������������������������� . 1 – ����������������������������� без�������������������������� ������������������������� інокуляції��������������� , ������������� без���������� ���������полісаха-
риду������������������������������������ ) ���������������������������������� у��������������������������������� 2,3 ���������������������������� раза������������������������ , ���������������������� а��������������������� �������������������� на������������������ ����������������� сої�������������� – ����������� у���������� 2,6 �����раза�.
Підсилення��������������������������������������������� �������������������������������������������� здатності����������������������������������� ���������������������������������� до�������������������������������� ������������������������������� бульбочкоутворення������������� ������������ під��������� ��������впливом�
полісахариду�� ��������������������������������������������� ���������������������������������������������� МОД������������������������������������������� -19 ��������������������������������������� сприяло�������������������������������� ������������������������������� зростанню���������������������� ��������������������� симбіотичної��������� ��������азотфік-
сації������������������������ ������������������������������������� ����������������������� ������������������������������������� у���������������������� ������������������������������������� ��������������������� ������������������������������������� рослин��������������� ������������������������������������� �������������� ������������������������������������� гороху�������� ������������������������������������� ������� ������������������������������������� і������ ������������������������������������� ����� ������������������������������������� сої�� ������������������������������������� . ������������������������������������� Якщо��������������������������������� �������������������������������� у������������������������������� ������������������������������ інокульованих����������������� ���������������� рослин���������� ��������� гороху��� ��в�
порівнянні���������������������������������������� ��������������� ��������������������������������������� ��������������� з�������������������������������������� ��������������� ������������������������������������� ��������������� неінокульованими��������������������� ��������������� �������������������� ��������������� вона���������������� ��������������� ��������������� ��������������� збільшилась���� ��������������� ��� ��������������� на� ��������������� 50 %, ��������� то������� ������ у����� ����сої�
її��������������������� ����������������������������������������� �������������������� ����������������������������������������� зростання����������� ����������������������������������������� ���������� ����������������������������������������� становило� ����������������������������������������� 360 %. ���������������������������������� Сумісна��������������������������� �������������������������� обробка������������������� ������������������ бульбочковими����� ����бак-
теріями������������������ ������������������� ����������������� ����������������� ������������������� ����������������� і���������������� ������������������� ����������������� ��������������� ������������������� ����������������� полісахаридом�� ������������������� ����������������� �������������������� ����������������� МОД����������������� ����������������� -19 ������������� ����������������� сприяла������ ����������������� ���������������������� підвищенню������������ �����������нітрогеназ-
ної���������������������������� ���������������������������������� ��������������������������� ���������������������������������� активності����������������� ���������������������������������� ���������������� ���������������������������������� рослин���������� ���������������������������������� ��������� ���������������������������������� гороху��� ���������������������������������� �� ���������������������������������� у� ���������������������������������� 1,8-1,9 �������������������������� раза���������������������� ��������������������� порівняно������������ ����������� з���������� ���������обробкою�
окремо��������������������������� ������������������������������� �������������������������� ������������������������������� кожним�������������������� ������������������������������� ������������������� ������������������������������� із����������������� ������������������������������� ���������������� ������������������������������� цих������������� ������������������������������� ������������ ������������������������������� препаратів�� ������������������������������� . ������������������������������� За����������������������������� ���������������������������� даних����������������������� ���������������������� умов������������������ , ����������������азотфіксувальна�
активність������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� у���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� рослин��������������������������������������������� �������������������������������������������� сої����������������������������������������� ���������������������������������������� збільшилась����������������������������� ���������������������������� у��������������������������� 2,7 ���������������������� раза������������������ ����������������� при�������������� ������������� обробці������ �����буль-
бочковими����������������� ��������������������������������������� ���������������� ��������������������������������������� бактеріями������ ��������������������������������������� ����� ��������������������������������������� та��� ��������������������������������������� �� ��������������������������������������� у� ��������������������������������������� 3,9 ����������������������������������� раза������������������������������� – ���������������������������� обробці��������������������� �������������������� лише���������������� ���������������полісахаридом��.
Слід������������ ����������������������������������������������� ����������� ����������������������������������������������� зауважити�� ����������������������������������������������� , ����������������������������������������������� що��������������������������������������������� �������������������������������������������� рослини������������������������������������� ������������������������������������ сої��������������������������������� , ������������������������������� порівняно���������������������� ��������������������� з�������������������� ������������������� горохом������������ , ����������виявились�
66
Таблиця� �� 1. ����������� �������������������� ��������� ������������������������������������������������ Показники�� �������������������� ��������� ������������������������������������������������ ��������������������� ��������� ������������������������������������������������ ефективності��������� ��������� ������������������������������������������������ ����������������� ������������������������������������������������ симбіотичної����� ������������������������������������������������ ���������������������������������������������������� азотфіксації���������������������������������������� ��������������������������������������� у�������������������������������������� ������������������������������������� рослин������������������������������� ������������������������������ гороху������������������������ ����������������������� і���������������������� ��������������������� сої������������������ ����������������� при�������������� �������������застосуванні�
синтетичного������������������������ ���������� ������������������ ����������������������� ���������� ������������������ полісахариду����������� ���������� ������������������ ���������� ���������� ������������������ та�������� ���������� ������������������ ����������������� ������������������ інокуляції������� ������������������ ������������������������ бульбочковими����������� ����������бактеріями
Варіант�������� �������досліду Надземна�
маса��� , �г
Кореневі��������������� �������������� бульбочки����� , ���од. Азотфіксувальна������������� ������������активність��,
нмольС2Н4 на��������� ��������рослину�
за��������� 1 ������годину
головний�
корінь
бічні�
корені
сумарна�
кількість
Горох
Контроль� ����������������� (���������������� без������������� ������������інокуляції��,
без������������ �����������препарату��) 7,3 ± 0,2 15 ± 2 52 ± 3 67 ±4 1090 ± 34
Інокуляція��������������� , ������������� без���������� ���������препарату 7,4 ± 0,3 26 ± 5 96 ±4 122 ± 7 1540 ± 44
Без��������������������� �������������������� інокуляції���������� , ��������обробка�
МОД���-19 8,6 ± 0,2 20 ± 2 85 ± 7 103 ± 7 1489 ± 68
Інокуляція����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 10,4 ± 0,2 19 ± 1 140 ± 12 159 ± 8 2906 ± 99
Соя
Контроль� ����������������� (���������������� без������������� ������������інокуляції��,
без������������ �����������препарату��) 15,6 ± 1,2 14 ± 1 31 ± 3 45 ± 3 390 ± 9
Інокуляція��������������� , ������������� без���������� ���������препарату 16,9 ± 1,1 39 ± 3 69 ± 5 108 ± 9 1420 ±70
Без��������������������� �������������������� інокуляції���������� , ��������обробка�
МОД���-19 16,2 ± 1,1 18 ± 1 34 ± 2 52 ± 4 980 ± 43
Інокуляція����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 23.6 ± 1,6 31 ± 2 86 ± 7 117 ± 8 3840 ± 14
67
більш�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� чутливими���������������������������������������������� ��������������������������������������������� до������������������������������������������� ������������������������������������������ одночасної�������������������������������� ������������������������������� інокуляції��������������������� �������������������� та������������������ ����������������� обробки���������� ���������полісаха-
ридом����������������������������������������������������������� . ��������������������������������������������������������� Надземна������������������������������������������������� ������������������������������������������������ маса�������������������������������������������� ������������������������������������������� рослин������������������������������������� ������������������������������������ гороху������������������������������ ����������������������������� за��������������������������� �������������������������� сумісної������������������ ����������������� дії�������������� ������������� інокуляції��� ��й�
полісахариду�������������������� �������������������������������� ������������������� �������������������������������� була��������������� �������������������������������� �������������� �������������������������������� на������������ �������������������������������� 40 % �������������������������������������� більшою������������������������������� , ����������������������������� ніж�������������������������� ������������������������� у������������������������ ����������������������� контролі��������������� , ������������� а������������ ����������� рослин����� ����сої�
– ��� ������ ����������������������������������������������������� на� ������ ����������������������������������������������������� 50 %. ����������������������������������������������������� Кожен������������������������������������������������ ����������������������������������������������� із��������������������������������������������� �������������������������������������������� препаратів���������������������������������� ��������������������������������� окремо��������������������������� �������������������������� сприяв�������������������� ������������������� зростанню���������� ��������� маси����� ����над-
земної������������������������������������������ �������� ����������������������������������������� �������� частини���������������������������������� �������� ��������������������������������� �������� рослин��������������������������� �������� �������������������������� �������� відносно������������������ �������� ����������������� �������� контролю��������� �������� �������� �������� лише���� �������� ��� �������� на� �������� 10-12 %.
Відомо�� ������������������������������������������������ , ������������������������������������������������ що���������������������������������������������� ��������������������������������������������� у�������������������������������������������� ������������������������������������������� рослин������������������������������������� ������������������������������������ основними��������������������������� �������������������������� регуляторами�������������� ������������� процесів����� ����роз-
витку���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� і�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� життєдіяльності���������������������������������������� ��������������������������������������� є�������������������������������������� ������������������������������������� гормони������������������������������ . ���������������������������� Важливим�������������������� ������������������� етапом������������� ������������ у����������� ����������регуляції�
рівня������������������������ ������� ������������������������� ����������������������� ������� ������������������������� індолілоцтової��������� ������� ������������������������� �������� ������� ������������������������� кислоти� ������� ������������������������� (������ ������������������������� ІОК��� ������������������������� ), ������������������������� що����������������������� ���������������������� належить�������������� ������������� до����������� ����������ауксинів��,
є�������������������� ����������������������������������������� ������������������� ����������������������������������������� її����������������� ����������������������������������������� ���������������� ����������������������������������������� незворотна������ ����������������������������������������� ���������������������������������������������� окислювальна���������������������������������� ��������������������������������� деградація����������������������� ���������������������� за�������������������� ������������������� участю������������� ������������пероксидаз��.
Незважаючи�������� ��������������������������������������������� ������� ��������������������������������������������� на����� ��������������������������������������������� ���� ��������������������������������������������� те�� ��������������������������������������������� , ��������������������������������������������� що������������������������������������������� ������������������������������������������ пероксидаза������������������������������� – ���������������������������� поліфункціональний���������� ���������фермент��,
підвищення����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� її�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� активності��������������������������������������� �������������������������������������� в������������������������������������� ������������������������������������ рослинних��������������������������� �������������������������� тканинах������������������ ����������������� розглядається���� ���як�
відповідь������������������������������������������������� ���� ������������������������������������������������ ����на���������������������������������������������� ���� ��������������������������������������������� ����збільшення����������������������������������� ���� ���������������������������������� ����в��������������������������������� ���� �������������������������������� ����них����������������������������� ���� ���������������������������� ����вмісту���������������������� ���� ��������������������� ����ендогенного���������� ���� ��������� ����ауксину�� ���� [9].
Відомо�� �������������� ���������� ����������������������������� , �������������� ���������� ����������������������������� що������������ ���������� ����������������������������� ����������� ���������� ����������������������������� у���������� ���������� ����������������������������� ��������� ���������� ����������������������������� бобових�� ���������� ����������������������������� ����������� ����������������������������� ІОК�������� ����������������������������� ������������������������������������ контролює��������������������������� �������������������������� ріст���������������������� ��������������������� коренів�������������� ������������� і������������ �����������морфогенез�
бульбочок����������������������������������������������������� . ��������������������������������������������������� Таким���������������������������������������������� ��������������������������������������������� чином���������������������������������������� , �������������������������������������� рівень�������������������������������� ������������������������������� активності��������������������� �������������������� пероксидази��������� �������� в������� ������росли-
нах������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ може�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� опосередковано����������������������������������������� ���������������������������������������� свідчити�������������������������������� ������������������������������� про���������������������������� ��������������������������� вміст���������������������� ��������������������� у�������������������� ������������������� них���������������� ��������������� більшої�������� ������� чи����� ����мен-
шої��������������������� ��� �������������������� ���кількості����������� ��� ���������� ���ауксинів�� ��� [8].
Протягом����������������������������������������������� ���������������������������������������������� вегетаційного��������������������������������� �������������������������������� періоду������������������������� ������������������������ ми���������������������� ��������������������� визначили������������ �����������активність�
гваякол�������������������������������������������������������� – ����������������������������������������������������� пероксидази������������������������������������������ ����������������������������������������� в���������������������������������������� ��������������������������������������� листках�������������������������������� , ������������������������������ коренях����������������������� ���������������������� і��������������������� �������������������� бульбочках���������� ���������досліджу-
ваних��������� �������������� ��������������������������������� �������� �������������� ��������������������������������� рослин�� �������������� ��������������������������������� . �������������� ��������������������������������� Одержано������ ��������������������������������� ����� ��������������������������������� дані� ��������������������������������� ��������������������������������� щодо����������������������������� ���������������������������� активності������������������ ����������������� цього������������ ����������� ферменту��� ��у�
фазу������������������������������������������������������ ��������� ����������������������������������������������������� ��������� цвітіння��������������������������������������������� ��������� �������������������������������������������� ��������� рослин�������������������������������������� ��������� ������������������������������������� ��������� як����������������������������������� ��������� ���������������������������������� ��������� одну������������������������������ ��������� ����������������������������� ��������� з���������������������������� ��������� ��������������������������� ��������� визначальних��������������� ��������� �������������� ��������� в������������� ��������� ������������ ��������� онтогенезі�� ��������� . ��������� Як������� ������видно�
з��������������������������������������������� �������������������� �������������������������������������������� �������������������� даних��������������������������������������� �������������������� �������������������������������������� �������������������� табл���������������������������������� �������������������� . 2, ����������������������������� �������������������� активність������������������� �������������������� ������������������ �������������������� пероксидаз�������� �������������������� ������� �������������������� була��� �������������������� ���������������������� вищою����������������� ���������������� в��������������� ��������������інокульованих�
рослинах��������������������������������������������������������� . ������������������������������������������������������� Так���������������������������������������������������� , �������������������������������������������������� активність���������������������������������������� ��������������������������������������� ферменту������������������������������� ������������������������������ в����������������������������� ���������������������������� листі����������������������� ���������������������� та�������������������� ������������������� корінні������������ �����������інокульова-
них�������������������� ���������������������������������������� �������� ������������������� ���������������������������������������� �������� рослин������������� ���������������������������������������� �������� ������������ ���������������������������������������� �������� сої��������� ���������������������������������������� �������� ������� ���������������������������������������� �������� була��� ���������������������������������������� �������� �� ���������������������������������������� �������� у� ���������������������������������������� �������� 1,3 ������������������������������������ �������� раза�������������������������������� �������� , ������������������������������ �������� а����������������������������� �������� ���������������������������� �������� в��������������������������� �������� �������������������������� �������� бульбочках���������������� �������� – ������������� �������� у������������ �������� 4,4 ������� �������� раза��� �������� ���������� вища������ , ����ніж�
у�������������������������������������������� ������������������������������������������� відповідних�������������������������������� ������������������������������� органах������������������������ ����������������������� неінокульованих�������� �������рослин�.
У����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� листі����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� і��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� корінні������������������������������������������� ������������������������������������������ рослин������������������������������������ ����������������������������������� сої�������������������������������� ������������������������������� загальний���������������������� ��������������������� рівень��������������� �������������� активності���� ���пе-
роксидази������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� у���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� порівнянні����������������������������������������� ���������������������������������������� з��������������������������������������� �������������������������������������� аналогічними�������������������������� ������������������������� варіантами��������������� �������������� рослин�������� �������гороху�
виявився�������� �������� ������������������� ����������������������� ������� �������� ������������������� ����������������������� нижчим� �������� ������������������� ����������������������� (������� ������������������� ����������������������� табл��� ������������������� ����������������������� . 2). ���������������� ����������������������� Слід������������ ����������������������� ����������� ����������������������� зауважити�� ����������������������� , ����������������������� що��������������������� �������������������� в������������������� ������������������ бульбочках�������� ������� і������ �����горо-
ху����������������������������������������� ����� ���������������� , ��������������������������������������� ����� ���������������� і�������������������������������������� ����� ���������������� ������������������������������������� ����� ���������������� сої���������������������������������� ����� ���������������� ��������������������������������� ����� ���������������� активність����������������������� ����� ���������������� ���������������������� ����� ���������������� пероксидази����������� ����� ���������������� ���������� ����� ���������������� була������ ����� ���������������� ���������� ���������������� найвищою�� ���������������� . ���������������� Отримані�������� �������резуль-
тати���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� можуть��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� свідчити������������������������������������������ ����������������������������������������� про�������������������������������������� ������������������������������������� специфічну��������������������������� �������������������������� функцію������������������� ������������������ пероксидаз�������� �������бульбо-
чок�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� як����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� органел��������������������������������������������� �������������������������������������������� із������������������������������������������ ����������������������������������������� високим���������������������������������� ��������������������������������� рівнем��������������������������� �������������������������� окисно�������������������� -������������������� відновних���������� ���������процесів�.
Високий������������������������������������������������ ����������������������������������������������� рівень����������������������������������������� ���������������������������������������� активності������������������������������ ����������������������������� пероксидази������������������ ���������������� в��������������� ��������������інокульованих�
рослинах���������������������������������������������� ������� , �������������������������������������������� ������� а������������������������������������������� ������� ������������������������������������������ ������� також������������������������������������� ������� ������������������������������������ ������� оброблених�������������������������� ������� ������������������������� ������� полісахаридами����������� ������� ����������������� підтверджують���� ���по-
ложення�������������������������������������������� ���������� ������������������������������������������� ����������про���������������������������������������� ���������� ��������������������������������������� ����������зміну���������������������������������� ���������� ��������������������������������� ����������фітогормонального���������������� ���������� ��������������� ����������статусу�������� ���������� ������� ����������рослин� ���������� (���������зокрема��,
більший�������� ���������������������������������������������� ������� ���������������������������������������������� вміст�� ���������������������������������������������� ����������������������������������������������� ІОК�������������������������������������������� ) ������������������������������������������ як���������������������������������������� ��������������������������������������� відповідь������������������������������ ����������������������������� на��������������������������� �������������������������� інфікування��������������� ��������������бульбочковими�
бактеріями������������������������������� �������������������� . ����������������������������� �������������������� Можливо���������������������� �������������������� , �������������������� �������������������� такий��������������� �������������������� �������������� �������������������� самий��������� �������������������� �������� �������������������� вплив��� �������������������� ���������������������� мають����������������� ���������������� і��������������� ��������������полісахариди��,
але�������� ����������������������������������� ������� ����������������������������������� вони��� ����������������������������������� ������������������������������������� діють�������������������������������� ������������������������������� як����������������������������� ���������������������������� біологічно������������������ ����������������� активні���������� ���������речовини�.
Відомо�� ������������������������������������������������� , ������������������������������������������������� що����������������������������������������������� ���������������������������������������������� у��������������������������������������������� �������������������������������������������� симбіотичних�������������������������������� ������������������������������� системах����������������������� ���������������������� після����������������� ���������������� утворення������� ������бакте-
роїдів���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� синтез��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� ауксину������������������������������������������� ������������������������������������������ істотно����������������������������������� ���������������������������������� зменшується����������������������� . ��������������������� Підтримання���������� ���������високого�
рівня����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� пероксидазної��������������������������������������������� �������������������������������������������� активності���������������������������������� ��������������������������������� в�������������������������������� ������������������������������� бульбочках��������������������� �������������������� гороху�������������� ������������� і������������ ����������� сої�������� ������� у������ �����фазу�
68
Таблиця� �� 2. ����������������������������������������������� Активність������������������������������������� ������������������������������������ пероксидази������������������������� ������������������������ в����������������������� ���������������������� різних���������������� ��������������� органах�������� �������рослин�
гороху������������������������������������� ������������������������������������ та���������������������������������� ��������������������������������� сої������������������������������ ����������������������������� при�������������������������� ������������������������� застосуванні������������� ������������полісахариду
та�������� ���������� ������������������ ����������������� ������������������ інокуляції������� ������������������ ������������������������ бульбочковими����������� ����������бактеріями
(������������� ���� �� �������� ��������������� �фаза��������� ���� �� �������� ��������������� � ������������ �� �������� ��������������� �бутонізації� �� �������� ��������������� � – �������� ��������������� �початку� ��������������� � ��������������� �цвітіння������� � �������рослин�)
Варіант�������� �������досліду
Активність�������������� �������������пероксидази��,
мкмоль������������������������� ������������������������ гваяколу���������������� / ������������� г������������ ����������� маси������� ������сирої�
речовини���������� �������� за������ 1 ���хв�.
листя коріння бульбочки
Горох
Контроль� ��������������������� (�������������������� без����������������� ���������������� інокуляції������ , ����без�
препарату��) 77 ± 7 91 ± 11 109 ± 9
Інокуляція��������������� , ������������� без���������� ���������препарату 168 ± 9 198 ± 10 206 ± 17
Без���������������������� ����� ��������������������� �����інокуляції����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 177 ± 8 198 ± 11 202 ± 16
Інокуляція����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 215 ± 11 219 ± 14 358 ± 19
Соя
Контроль� ��������������������� (�������������������� без����������������� ���������������� інокуляції������ , ����без�
препарату��) 85 ± 7 119 ± 8 53 ± 6
Інокуляція��������������� , ������������� без���������� ���������препарату 110 ± 4 152 ± 11 232 ±11
Без���������������������� ����� ��������������������� �����інокуляції����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 59 ± 2 93 ± 4 203 ± 7
Інокуляція����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 87 ± 3 143 ± 11 270 ± 10
Таблиця� �� 3. ��������������������������������������������������� Активність����������������������������������������� ���������������������������������������� каталази�������������������������������� ������������������������������� в������������������������������ ����������������������������� різних����������������������� ���������������������� органах��������������� �������������� рослин�������� �������гороху�
та��������������������������������������������� ���������� ���� �������������������������������������������� ���������� ����сої����������������������������������������� ���������� ���� ���������������������������������������� ���������� ����при������������������������������������� ���������� ���� ������������������������������������ ���������� ����застосуванні������������������������ ���������� ���� ����������������������� ���������� ����полісахариду����������� ���������� ���� ���������� ���������� ����та�������� ���������� ���� ����������������� ����інокуляції������� ���� ����������бульбочко�
вими����������� ����������бактеріями (������������� ���� �� �������� ��������������� �фаза��������� ���� �� �������� ��������������� � ������������ �� �������� ��������������� �бутонізації� �� �������� ��������������� � – �������� ��������������� �початку� ��������������� � ��������������� �цвітіння������� � �������рослин�)
Варіант�������� �������досліду
Активність��������������� �������������� каталази������ , ���� мг�� �Н2О2 / ��г�
маси���������������� ��������������� сирої���������� ���������речовини�
листя коріння бульбочки
Горох
Контроль� ��������������������� (�������������������� без����������������� ���������������� інокуляції������ , ����без�
препарату��) 14 ± 0,6 13 ± 0,4 160 ± 7,0
Інокуляція��������������� , ������������� без���������� ���������препарату 18 ± 0,7 15 ± 0,6 180 ± 8,0
Без���������������������� ����� ��������������������� �����інокуляції����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 19 ± 0,4 14 ± 0,5 208 ± 10,0
Інокуляція����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 20 ± 0,9 10 ± 0,3 300 ± 12,0
Соя
Контроль� ��������������������� (�������������������� без����������������� ���������������� інокуляції������ , ����без�
препарату��) 64 ± 2,0 1,6 ± 0,1 202 ± 11,0
Інокуляція��������������� , ������������� без���������� ���������препарату 60 ± 1,9 1,2 ± 0,1 228 ± 12,0
Без���������������������� ����� ��������������������� �����інокуляції����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 112 ± 4,3 2,4 ± 0,1 260 ± 9,0
Інокуляція����������� �����, ��������� �����обробка�� ����� ������МОД���-19 130 ± 4,7 3,2 ± 0,2 332 ± 14,0
69
цвітіння���������������������������������������� ������������� ��������������������������������������� ������������� рослин��������������������������������� ������������� �������������������������������� ������������� за������������������������������ ������������� ����������������������������� ������������� умови������������������������ ������������� ����������������������� ������������� обробки���������������� ������������� ��������������� ������������� полісахаридом�� ������������� �������������� МОД����������� -19, ������ як���� ���це�
спостерігалося��������������������������������������������� ��� �������������������������������������������� ���в������������������������������������������� ��� ������������������������������������������ ���наших������������������������������������� ��� ������������������������������������ ���дослідах���������������������������� ���, �������������������������� ���ймовірно������������������ ��� ����������������� ���свідчить��������� ��� �������� ���про����� ��� ���� ���те�� ���, ���що�
інфікування����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� рослин���������������������������������������������� ��������������������������������������������� бульбочковими�������������������������������� ������������������������������� бактеріями��������������������� �������������������� і������������������� ������������������ синтез������������ ����������� ауксинів��� ��у�
цей�������� �������� ���� ������� �������� ����період� �������� ���� �������� ����ще������ ���� ���������тривають�.
Поряд���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� із������������������������������������������������� ������������������������������������������������ пероксидазою������������������������������������ ����������������������������������� в���������������������������������� ��������������������������������� клітинах������������������������� ������������������������ рослин������������������ ����������������� функціонує������� ������інший�
антиоксидантний������������������������������������������������� ������������������������������������������������ фермент����������������������������������������� – �������������������������������������� каталаза������������������������������ , ���������������������������� який������������������������ ����������������������� сприяє����������������� ���������������� швидкій��������� ��������утиліза-
ції�������������� ��� �������� ������������������������������������ ������������� ��� �������� ������������������������������������ перекису����� ��� �������� ������������������������������������ ������� �������� ������������������������������������ водню�� �������� ������������������������������������ , �������� ������������������������������������ що������ ������������������������������������ ����������������������������������������� утворюється������������������������������ ����������������������������� за��������������������������� �������������������������� суттєвого����������������� ���������������� зростання������� ������актив-
ності������ ������������������� ����������������������������������� ������������������������ ����������������������������������� окислювальних����������� ����������������������������������� ���������� ����������������������������������� процесів�� ����������������������������������� . ����������������������������������� Горох������������������������������ ����������������������������� і���������������������������� ��������������������������� соя������������������������ ����������������������� різняться�������������� ������������� між���������� ��������� собою���� ���за�
типом������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� головної��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� сполуки������������������������������������������� , ����������������������������������������� в���������������������������������������� ��������������������������������������� формі���������������������������������� ��������������������������������� якої����������������������������� ���������������������������� симбіотично����������������� ���������������� фіксований������ �����азот�
транспортується������������������������ ������������������������ ����������������������� ������������������������ з���������������������� ������������������������ ��������������������� ������������������������ кореневих������������ ������������������������ ����������� ������������������������ бульбочок�� ������������������������ . ������������������������ Горох������������������� ������������������ належить���������� ��������� до������� ������групи�
рослин����������������� ������������������������������� �������� ���������������� ������������������������������� �������� з��������������� ������������������������������� �������� ��������������������������������������������� �������� амідтранспортуючим��������������������������� �������� , ������������������������� �������� а������������������������ �������� ����������������������� �������� соя�������������������� �������� – ����������������� �������� з���������������� �������� ����������������������� уреїдтранспортуючим���� ���ти-
пами������������������ ������������������������������������� ����� ����������������� ������������������������������������� �����азотного��������� ������������������������������������� ����� �������� ������������������������������������� �����обміну�� ������������������������������������� �����. ������������������������������������� �����Каталаза����������������������������� ����� ���������������������������� �����в��������������������������� ����� �������������������������� �����бульбочках���������������� ����� ��������������������уреїдтранспортуючих�
рослин� ���������������������������� ������������� ��������������� (��������������������������� ������������� ��������������� соя������������������������ ������������� ��������������� ) ���������������������� ������������� ��������������� розкладає������������� ������������� ��������������� ������������ ������������� ��������������� перекис����� ������������� ��������������� ����������������� ��������������� водню������������ ��������������� , ���������� ��������������� який������ ��������������� �������������������� утворюється��������� �������� із������ �����сечо-
вої��������������������������������������������� ���������� �������� �������������������������������������������� ���������� ��������кислоти������������������������������������� ���������� ��������. ����������������������������������� ���������� ��������У���������������������������������� ���������� �������� ��������������������������������� ���������� ��������бульбочках����������������������� ���������� �������� ���������������������� ���������� ��������рослин���������������� ���������� ��������, �������������� ���������� ��������які����������� ���������� �������� �������������������� ��������транспортують������� �������� ������ ��������аміди� �������� (�������горох��)
каталаза����������������������������������� �������������������� ���������������������������������� �������������������� ні�������������������������������� �������������������� ������������������������������� �������������������� прямо�������������������������� �������������������� , ������������������������ �������������������� ні���������������������� �������������������� ��������������������� �������������������� опосередковано������� �������������������� ������ �������������������� не���� �������������������� ����������������������� пов�������������������� ’������������������� язана�������������� ������������� з������������ �����������утворенням�
транспортних������������������������������������������������� ������������������������������������������������ форм�������������������������������������������� ������������������������������������������� симбіотично�������������������������������� ������������������������������� фіксованого�������������������� ������������������� азоту�������������� . ������������Порівняльне�
вивчення��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� каталазної���������������������������������������������� ��������������������������������������������� активності����������������������������������� ���������������������������������� в��������������������������������� �������������������������������� листі��������������������������� , ������������������������� корінні������������������ ����������������� та��������������� �������������� бульбочках���� ���го-
роху���������������� ������� ���� ��������������������������������� ��������������� ������� ���� ��������������������������������� і�������������� ������� ���� ��������������������������������� ������������� ������� ���� ��������������������������������� сої���������� ������� ���� ��������������������������������� ��������� ������� ���� ��������������������������������� показало� ������� ���� ��������������������������������� (������ ���� ��������������������������������� табл�� ���� ��������������������������������� . 3), ��������������������������������� що������������������������������� ������������������������������ активність�������������������� ������������������� ферменту����������� ���������� в��������� ��������бульбоч-
ках�������������������������������� ������������������������������ ������������������������������� ������������������������������ та����������������������������� ������������������������������ ���������������������������� ������������������������������ листі����������������������� ������������������������������ ���������������������� ������������������������������ рослин���������������� ������������������������������ , �������������� ������������������������������ які����������� ������������������������������ ���������������������������������������� транспортують��������������������������� �������������������������� уреїди�������������������� , ������������������ була�������������� , ������������ як���������� ���������правило��,
в������������������ ���������������� ������������� ������������� ����������������� ���������������� ������������� ������������� декілька��������� ���������������� ������������� ������������� �������� ���������������� ������������� ������������� разів��� ���������������� ������������� ������������� ������������������ ������������� ������������� вищою������������� ������������� ������������� , ����������� ������������� ������������� ніж�������� ������������� ������������� ������� ������������� ������������� у������ ������������� ������������� ����� ������������� ������������� тих�� ������������� ������������� , ������������� ������������� що����������� ������������� ����������������������� транспортують���������� ��������� аміди���� . ��У�
варіантах������������������������������������������������ ������ ����������������������������������������������� ������досліду���������������������������������������� ������, �������������������������������������� ������коли���������������������������������� ������ ��������������������������������� ������насіння�������������������������� ������ ������������������������� ������обробляли���������������� ������ ��������������� ������полісахаридом�� ������ �������МОД����-19
та������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ бульбочковими����������������������������������������������� ���������������������������������������������� бактерями������������������������������������� , ����������������������������������� рівень����������������������������� ���������������������������� каталазної������������������ ����������������� активності������� ������майже�
вдвічі������� ��������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� перевищував���������������������������������������������� ��������������������������������������������� показники������������������������������������ ����������������������������������� активності������������������������� ������������������������ цього������������������� ������������������ ферменту���������� ��������� в�������� �������листі��,
корінні�������������������������������������� ������� ���� �������� ������������������������������������� ������� ���� �������� та����������������������������������� ������� ���� �������� ���������������������������������� ������� ���� �������� бульбочках������������������������ ������� ���� �������� ����������������������� ������� ���� �������� неінокульованих�������� ������� ���� �������� ������� ������� ���� �������� рослин� ������� ���� �������� (������ ���� �������� табл�� ���� �������� . 3), �������� що������ �����може�
бути���� �������������� ����������������������������������������� ����������������� ����������������������������������������� пов�������������� ����������������������������������������� ’������������� ����������������������������������������� язано�������� ����������������������������������������� ������� ����������������������������������������� з������ ����������������������������������������� ���������������������������������������������� підвищеним������������������������������������ ����������������������������������� рівнем����������������������������� ���������������������������� окисно���������������������� -��������������������� відновних������������ ����������� процесів��� ��у�
рослин�������������������������������������� , ������������������������������������ оброблених�������������������������� ������������������������� зазначеними�������������� �������������препаратами��.
Результати�������������� ������������������������������� ��� ������������� ������������������������������� ���досліджень��� ������������������������������� ��� ��������������������������������� ���дають���������������������������� ��� ��������������������������� ���підстави������������������� ��� ������������������ ���зробити����������� ��� ���������� ���висновок�� ���, ���що�
в����������������������������� ��������������������������������� ���������������������������� ��������������������������������� рослинах�������������������� ��������������������������������� ������������������� ��������������������������������� гороху������������� ��������������������������������� ������������ ��������������������������������� та���������� ��������������������������������� ��������� ��������������������������������� сої������ ��������������������������������� , ������������������������������������� вирощених���������������������������� ��������������������������� з�������������������������� ������������������������� насіння������������������ , ���������������� яке������������� ������������оброблялося�
бульбочковими����������������������������������������������� ���������������������������������������������� бактеріями������������������������������������ ����������������������������������� та��������������������������������� �������������������������������� неспецифічним������������������� ������������������ для��������������� �������������� даних��������� ��������бобових�
культур��������������������� ���������������������������������� �������������������� ���������������������������������� полісахаридом������� ���������������������������������� , ��������������������������������������� підвищується��������������������������� �������������������������� рівень�������������������� ������������������� метаболічних������� ������проце-
сів�������� ��������������������������������������������������� : ��������������������������������������������������������� підсилюються��������������������������������������������� �������������������������������������������� процеси������������������������������������� ������������������������������������ бульбочкоутворення������������������ , ���������������� зростає��������� ��������азотфік-
сувальна��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� активність���������������������������������������������� ��������������������������������������������� бульбочок������������������������������������ ����������������������������������� і���������������������������������� ��������������������������������� подовжується��������������������� �������������������� період�������������� ������������� їх����������� ����������активного�
функціонування���������������������������������������������� ��������������������������������������������� до������������������������������������������� ������������������������������������������ фази�������������������������������������� ������������������������������������� плодоутворення����������������������� ���������������������� за�������������������� ������������������� рахунок������������ �����������вторинного�
утворення������������������������������� ������������������� ���� ������������������������������ ������������������� ����бульбочок��������������������� ������������������� ���� �������������������� ������������������� ����на������������������ ������������������� ���� ����������������� ������������������� ����бокових���������� ������������������� ���� ��������� ������������������� ����коренях�� ������������������� ����. ������������������� ����Одержані����������� ���� ���������� ����дані������ ���� ���������вказують�
на����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� можливість������������������������������������������������ ����������������������������������������������� підсилення������������������������������������� ������������������������������������ ефективності������������������������ ����������������������� симбіозу��������������� ��������������синтетичними��
глікополімерами����������������������������������������������� ���������������������������������������������� неризобіального������������������������������� ������������������������������ походження�������������������� , ������������������ які��������������� , ������������� ймовірно����� , ���ви-
ступають������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� індукторами������������������������������������������ ����������������������������������������� нодуляційних����������������������������� ���������������������������� процесів�������������������� ������������������� та����������������� ���������������� ризогенезу������ . ����При�
цьому��������������������������� �������������������������������� �������������������������� �������������������������������� висока�������������������� �������������������������������� ������������������� �������������������������������� активність��������� �������������������������������� �������� �������������������������������� оксидаз� �������������������������������� (������������������������������� пероксидази�������������������� ������������������� і������������������ ����������������� каталази��������� ) ������� є������ �����необ-
хідною����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� умовою���������������������������������������������� ��������������������������������������������� активного������������������������������������ ����������������������������������� функціонування��������������������� �������������������� симбіотичних�������� �������систем�
70
бобових������������������������������������������� ������������������������������������������ рослин������������������������������������ ����������������������������������� незалежно�������������������������� ������������������������� від���������������������� ��������������������� типу����������������� ���������������� азотного�������� �������обміну�.
1. �������� ���������������������������� ��������� ������Кругова� ���������������������������� ��������� ������ ���������������������������� ��������� ������О��������������������������� ��������� ������.�������������������������� ��������� ������Д������������������������� ��������� ������., ���������������������� ��������� ������Мандровська����������� ��������� ������ ���������� ��������� ������Н��������� ��������� ������.�������� ��������� ������М������� ��������� ������., ������������� ������Багнюк������� ������ ������ ������В����� ������.���� ������М��� ������., ������Григо-
рюк�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� І������������������������������������������������������������ .����������������������������������������������������������� П���������������������������������������������������������� . �������������������������������������������������������� Ефективність�������������������������������������������� ������������������������������������������� симбіотичної������������������������������� ������������������������������ азотфіксації������������������ ����������������� сої�������������� ������������� за����������� ���������� дії������� ������бакте-
ріального��������������������� ��������������������������������� �������������������� ��������������������������������� екзополісахариду���� ��������������������������������� // ��������������������������������� Доп������������������������������ . ���������������������������� НАН������������������������� ������������������������ України����������������� . – 2000. – № 2.
– ��� ��������С�� ��������. 184-187.
2. ���������� ���� ���������� ��� ��������������������������� Кругова��� ���� ���������� ��� ��������������������������� ������ ���������� ��� ��������������������������� Е����� ���������� ��� ��������������������������� .���� ���������� ��� ��������������������������� Д��� ���������� ��� ��������������������������� ., ���������� ��� ��������������������������� Дульнев��� ��� ��������������������������� ����� ��������������������������� П���� ��������������������������� .��� ��������������������������� Г�� ��������������������������� . ��������������������������� Оптимизация���������������� ���������������симбиотической�
азотфиксации������������������������������������� ���������� ������������������������������������ ���������� гороха������������������������������ ���������� ����������������������������� ���������� синтетическим���������������� ���������� ��������������� ���������� цитокинином���� ���������� // ���������� Физиол���� . ��и�
биохим������������������������ �������� ������ �������� ��������. ���������������������� �������� ������ �������� ��������культ����������������� �������� ������ �������� ��������. ��������������� �������� ������ �������� ��������растений������� �������� ������ �������� ��������. – 2001. – ��� ������ �������� ��������Т�� ������ �������� ��������. 33, № 5. – ��� ��������С�� ��������. 500-506.
3. �������� ������������������������ ��������������������� Кругова� ������������������������ ��������������������� ������������������������ ��������������������� О����������������������� ��������������������� .���������������������� ��������������������� Д��������������������� ��������������������� ., ������������������ ��������������������� Мандровська������� ��������������������� ������ ��������������������� Н����� ��������������������� .���� ��������������������� М��� ��������������������� ., ��������������������� Охріменко������������ ����������� С���������� .��������� М�������� . ������Вплив�
бактеріального����������������������������������������������� ���������������������������������������������� екзополісахариду������������������������������ ����������������������������� на��������������������������� �������������������������� ефективність�������������� �������������симбіотичної�
азотфіксації������������������������ ������������������������������� ����������������������� ������������������������������� рослин����������������� ������������������������������� ���������������� ������������������������������� гороху���������� ������������������������������� ��������� ������������������������������� і�������� ������������������������������� ������� ������������������������������� сої���� ������������������������������� // ������������������������������� Физиол������������������������� . ����������������������� и���������������������� ��������������������� биохим��������������� . ������������� культ�������� . ������расте-
ний��������������� ������ ��������� �������. – 2002. – ��� ������ ��������� �������Т�� ������ ��������� �������. 34, № 3. – ���� �������С��� �������. 239-244.
4. ������������������ �������� ������ ���������������������� Мандровська������� �������� ������ ���������������������� ������ �������� ������ ���������������������� Н����� �������� ������ ���������������������� .���� �������� ������ ���������������������� М��� �������� ������ ���������������������� ., �������� ������ ���������������������� Кругова� ������ ���������������������� ������ ���������������������� О����� ���������������������� .���� ���������������������� Д��� ���������������������� ., ���������������������� Охріменко������������� ������������ С����������� .���������� М��������� . ������� та����� ����ін��.
Дія�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� синтетичного������������������������������������������������� ������������������������������������������������ полісахариду������������������������������������ ����������������������������������� на��������������������������������� �������������������������������� ріст���������������������������� ��������������������������� бульбочкових��������������� �������������� бактерій������ ����� і���� ���ри-
зогенез��������������������������������������� ��������������� ����� �������������������������������������� ��������������� �����рослин�������������������������������� ��������������� ����� ������������������������������� ��������������� �����гороху������������������������� ��������������� ����� // ��������������������� ��������������� �����Агроекол������������� ��������������� �����. ����������� ��������������� �����журн������� ��������������� �����. – 2005. – № 4 – ���� �����С��� �����. 47-51.
5. ������������������������� ������������������������� Мерзляк������������������ ������������������������� ����������������� ������������������������� М���������������� ������������������������� .��������������� ������������������������� Н�������������� ������������������������� . ������������������������������������� Активированный����������������������� ���������������������� кислород�������������� ������������� и������������ �����������окислитель-
ные����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� процессы�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� в������������������������������������������������ ����������������������������������������������� мембранах�������������������������������������� ������������������������������������� растительной������������������������� ������������������������ клетки������������������ // �������������� Итоги��������� �������� науки��� ��и�
техники������� ������������������������������������������ ������. ����� ������������������������������������������ ������Сер�� ������������������������������������������ ������. ������������������������������������������ ������Физиология�������������������������������� ������ ������������������������������� ������растений����������������������� ������. – ������������������� ������М������������������ ������.: ��������������� ������Изд������������ ������-����������� ������во��������� ������ �������� ������ВИНИТИ�� ������, 1989.
– �������� ������ Т������� ������ . 6. – 168 ��с�.
6. ������������������������� ��������������������������� Мерзляк������������������ ��������������������������� ����������������� ��������������������������� М���������������� ��������������������������� .��������������� ��������������������������� Н�������������� ��������������������������� . ��������������������������������������� Активированный������������������������� ������������������������ кислород���������������� ��������������� в�������������� �������������жизнедеятель-
ности�������������������������������������� ����������� ������ ������������������������������������� ����������� ������растений����������������������������� ����������� ������ // ������������������������� ����������� ������Соросовский�������������� ����������� ������ ������������������������ ������образовательный��������� ������ �������� ������журн���� ������. – 1999.
– № 9. – ���������� С��������� . 20- 26.
7. ����������������������������������������������������� Рубин������������������������������������������������ ����������������������������������������������� Б���������������������������������������������� .��������������������������������������������� А�������������������������������������������� ., ����������������������������������������� Арциховская������������������������������ ����������������������������� Е���������������������������� .��������������������������� Б�������������������������� ., ����������������������� Аксенова��������������� �������������� В������������� .������������ П����������� . ���������Биохимия�
и��������������������������������������� ������������� ������ �������������������������������������� ������������� ������физиология���������������������������� ������������� ������ ��������������������������� ������������� ������иммунитета����������������� ������������� ������ ���������������� ������������� ������растений�������� ������������� ������. –����� ������������� ������М���� ������������� ������.: �������������� ������Высшая�������� ������ ������� ������школа�� ������, 1973.
– 318 ��с�.
8. ����������� ������������������� ��������������� ����������� Федорова��� ������������������� ��������������� ����������� ��������������������� ��������������� ����������� Е�������������������� ��������������� ����������� .������������������� ��������������� ����������� Э������������������ ��������������� ����������� ., ��������������� ��������������� ����������� Альжаппарова��� ��������������� ����������� ����������������� ����������� Ж���������������� ����������� .��������������� ����������� К�������������� ����������� ., ����������� ����������� Жизневская� ����������� ����������� Г���������� .��������� Я�������� . ������ и����� ����др��.
Фитогормоны��������� ��������������������� ��������������������� �������� ��������������������� ��������������������� в������� ��������������������� ��������������������� ��������������������������� ��������������������� корневых������������������� ��������������������� ������������������ ��������������������� клубеньках�������� ��������������������� ������� ��������������������� сои���� ��������������������� // ��������������������� Физиология����������� ����������растений��.
– 1992. – ��� ������������������� ���Т�� ������������������� ���. 39, № 2. – �������� ���С������� ���. 224-230.
9.� ����������� ��������������� ������ ����������� ����������� ����������� ��������������� ������ ����������� ����������� Федорова Е.Э., Жизневская Г.Я., Калиберная З.В. и др.
Метаболизм ИУК при установлении симбиоза между Phaseolus�
vulgaris и Rhizobium��������� ��������phaseoli // Физиология растений. – 2000.
– Т. 47, № 2. – С. 231-235.
10.�� �������������������������������� ��������������� ������ � �������������������������������� ��������������� ������ Шевякова Н.И., Стеценко Л.П., Мещерякова А.Б., Кузне-
цов В.В. Изменение активности пероксидазной системы в процессе
стрессиндуцированного формирования САМ // Физиология расте-
ний. – 2002. – Т. 49, № 5. – С. 670-677.
11. Buffard D., Eshault K., Kondorosi A. Role of plant defence
in alfalfa during symbiosis // World J. Microbiol. Biotechnol. – 1996.
71
– Vol. 12. – P. 175-188.
12. Denarie J., Cullimore J. Lipo-oligosaccaharide nodulation
factors: new class of signalling molecules mediating recognition and
morphogenesis // Cell. – 1993. – Vol. 74. – P. 951-954.
13. Frensis A.J., Alexander M. Catalase activity and nitrogen
fixation in legume root nodules // Can. J. Mictob. – 1972. – Vol. 18.
– P. 861-868.
14. Prasad T.K., Anderson M.D., Martin B.A., Stewart C.R.
Evidence for chilling – induced oxidative stress in maise seedlings and
a regulatory role for hydrogen peroxide // Plant Cell. – 1994. – Vol. 6.
– P. 65-74.
15. Salzwedel J.L., Dazzo T.B. pSym nod gene influence on
elicitation of peroxydase activity from white clover and their cellfree
supernatants // Mol. Plant. – Microbe Interactions. – 1993. – Vol. 6,
№ 1. – P. 127-134.
16. Yoshimura K., Jabuta J., Ishikawa T., Shigeoka S. Expression
of spinach ascorbate peroxidase isoenzymes in response to oxidative
stresses // Plant Physiol. – 2000. – Vol. 123. – P. 223-233.
17. Пат. 520317 Українa Спосіб отримання полімерних
матеріалів / П.Г. Дульнєв, C.Г. Кондратенко, Т.В. Чернишенко. –
Опубл. 16.12.02, Бюл. № 12.
72
В��������� �������������������������� ЛИЯНИЕ СИНТЕТИЧЕСКОГО ПОЛИСАХАРИДА
НА ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИМБИОЗА И АКТИВНОСТЬ
ПЕРОКСИДАЗЫ И КАТАЛАЗЫ У РАСТЕНИЙ ГОРОХА
И СОИ
Кругова� ������ ������������ ������ ������ ��� ������ ������������ ������ ������ ���Е����� ������������ ������ ������ ���.���� ������������ ������ ������ ���Д��� ������������ ������ ������ ���., ������������ ������ ������ ���Мандровская� ������ ������ ��� ������ ������ ���Н����� ������ ���.���� ������ ���М��� ������ ���., ������ ���Коць�� ��� ����С���.��Я�.
Институт������������������������������������������ ������ ���� ����������������������������������������� ������ ����физиологии������������������������������� ������ ���� ������������������������������ ������ ����растений���������������������� ������ ���� ��������������������� ������ ����и�������������������� ������ ���� ������������������� ������ ����генетики����������� ������ ���� ���������� ������ ����НАН������� ������ ���� ������������ ����Украины����� ����, ��� ����г�� ����. ����Киев
Исследовали влияние синтетического полисахарида МОД-19
на эффективность симбиотической азотфиксации растений го�
роха и сои, а также на активность ферментов антиоксидантной
системы защиты - пероксидазы и каталазы.
Показано, что в растениях гороха и сои, вырощенных из се�
мян, обработанных перед посевом клубеньковыми бактериями (го�
рох - ����������� ��������������� �� ������� ������ ��������������������� Rhizobium�� ��������������� �� ������� ������ ��������������������� ���������������� �� ������� ������ ��������������������� leguminosarum��� �� ������� ������ ��������������������� ���� ������� ������ ��������������������� bv�� ������� ������ ��������������������� . ������� ������ ��������������������� viciae� ������ ��������������������� 263б, соя - ���������������Bradyrhizobium�
japonicum�� ������������������������ ����������� ��������� ������ 634б) и неспецифическим для данных бобовых культур
синтетическим полисахаридом МОД-19, наблюдается усиление
процессов метаболизма, о чём свидетельствуют изменения мор�
фологических и функциональных показателей симбиотических
систем: увеличивается биомасса растений и количество корневых
клубеньков на корнях, удлиняется период активного функциониро�
вания клубеньков за счёт вторичного их образования на боковых
корнях, усиливается их азотфиксирующая активность. У этих
растений, кроме того, возрастает уровень активности окисли�
тельно-восстановительных ферментов – пероксидазы и катала�
зы.
Ключевые слова: симбиоз, клубеньковые бактерии, горох,
соя, синтетический полисахарид, пероксидаза, каталаза
73
THE INFLUENCE OF SYNTHETIC POLYSACCHARIDE
ON BOTH EFFICIENCY OF SYMBIOSIS AND
PEROXIDASE AND CATALASE ACTIVENESS OF PEA
AND SOYA BEANS
Krugova E.D., Mandrovska N.M., Kots S.Ya.
Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, Kyiv
The influence of synthetic polysaccharide MOD-19 on the effic�
iency of nitrogen fixation of pea and soya plants as well as on ferment
activity of the antioxidative defense system – peroxidase and catalase
was investigated.
It has been shown that the metabolic process intensifying is ob�
served in pea and soya plants grown from the seeds, wich had been tilled
before sowing by nodule bacterium (pea - Rhizobium leguminosarum
bv. viciae� ��������������� ��������������������������������� ����� 263������������ ��������������������������������� �����b and soya beans - Bradyrhizobium japonicum�� ����� 634���b)
and by nonspecific for these bean cultures polysaccharide MOD-19.
This has been proved by morphological and functional haracteristics
of these systems, the increasing of plant biomass and nodules quantiity
on the roots. The active functioning period of nodules is elongating at
the expense of secondary nodules formation on the side roots and their
nitrogen activity increased. Rising of the oxidative ferment activity level
for peroxydase and catalase was found in these plants.
Key words: symbiosis, nodule bacterium, pea, soya beans, synth�
etic polysaccharide, peroxidase, catalase.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-433 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:14:38Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/66/ff7e0a447ccb19894e049056f38be466.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4332026-07-22T10:10:50Z THE INFLUENCE OF SYNTHETIC POLYSACCHARIDE ON BOTH EFFICIENCY OF SYMBIOSIS AND PEROXIDASE AND CATALASE ACTIVENESS OF PEA AND SOYA BEANS ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ Кругова , О.Д. Мандровська , Н.М. Коць , С.Я. symbiosis, nodule bacterium, pea, soya beans, synth¬etic polysaccharide, peroxidase, catalase симбіоз, бульбочкові бактерії, горох, соя, син¬тетичний полісахариД, пероксиДаза, каталаза The influence of synthetic polysaccharide MOD-19 on the effic¬iency of nitrogen fixation ofpea and soya plants as well as on ferment activity of the antioxidative defense system - peroxidase and catalase was investigated. It has been shown that the metabolic process intensifying is ob¬served in pea and soya plants grown from the seeds, wich had been tilled before sowing by nodule bacterium (pea - Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263b and soya beans - Bradyrhizobium japonicum 634b) and by nonspecific for these bean cultures polysaccharide MOD-19. This has been proved by morphological and functional haracteristics of these systems, the increasing of plant biomass and nodules quantiity on the roots. The active functioning period of nodules is elongating at the expense of secondary nodules formation on the side roots and their nitrogen activity increased. Rising of the oxidative ferment activity level for peroxydase and catalase was found in these plants. Досліджували вплив синтетичного полісахариДу МОД-19 на ефективність симбіотичної азотфіксації у рослин гороху і сої, а також на активність ферментів антиоксидантної системи за¬хисту - пероксиДази і каталази. Показано, що в рослинах гороху і сої, вирощених з насін-ня, обробленого переД посівом бульбочковими бактеріями (горох - Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, соя - Bradyrhizobium japonicum 634 б) та неспецифічним Для цих бобових культур синтетичним полісахариДом МОД-19, спостерігається посилення процесів метаболізму, про що свіДчать зміни морфологічних і функціональних показників симбіотичних систем: збільшуються біомаса рослин і кількість кореневих бульбочок, поДовжується періоД активного функціонування бульбочок за рахунок їх вторинного утворення на бокових коренях та піДвищується азотфіксувальна активность. У цих рослин, крім того, зростає рівень активності окислювально-віДновних ферментів - пероксиДази і каталази. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007-02-07 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/433 10.35868/1997-3004.4.62-73 Agricultural microbiology; Vol. 4 (2006): Agriciltural microbiology; 62-73 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 4 (2006): Сільськогосподарська мікробіологія; 62-73 1997-3004 10.35868/1997-3004.4 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/433/516 Авторське право (c) 2007 E.D. Krugova , N.M. Mandrovska , S.Ya. Kots https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | симбіоз бульбочкові бактерії горох соя син¬тетичний полісахариД пероксиДаза каталаза Кругова , О.Д. Мандровська , Н.М. Коць , С.Я. ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ |
| title | ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ |
| title_alt | THE INFLUENCE OF SYNTHETIC POLYSACCHARIDE ON BOTH EFFICIENCY OF SYMBIOSIS AND PEROXIDASE AND CATALASE ACTIVENESS OF PEA AND SOYA BEANS |
| title_full | ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ |
| title_fullStr | ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ |
| title_short | ВПЛИВ СИНТЕТИЧНОГО ПОЛІСАХАРИДУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ ТА АКТИВНІСТЬ ПЕРОКСИДАЗИ Й КАТАЛАЗИ У РОСЛИН ГОРОХУ І СОЇ |
| title_sort | вплив синтетичного полісахариду на ефективність симбіозу та активність пероксидази й каталази у рослин гороху і сої |
| topic | симбіоз бульбочкові бактерії горох соя син¬тетичний полісахариД пероксиДаза каталаза |
| topic_facet | symbiosis nodule bacterium pea soya beans synth¬etic polysaccharide peroxidase catalase симбіоз бульбочкові бактерії горох соя син¬тетичний полісахариД пероксиДаза каталаза |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/433 |
| work_keys_str_mv | AT krugovaod theinfluenceofsyntheticpolysaccharideonbothefficiencyofsymbiosisandperoxidaseandcatalaseactivenessofpeaandsoyabeans AT mandrovsʹkanm theinfluenceofsyntheticpolysaccharideonbothefficiencyofsymbiosisandperoxidaseandcatalaseactivenessofpeaandsoyabeans AT kocʹsâ theinfluenceofsyntheticpolysaccharideonbothefficiencyofsymbiosisandperoxidaseandcatalaseactivenessofpeaandsoyabeans AT krugovaod vplivsintetičnogopolísaharidunaefektivnístʹsimbíozutaaktivnístʹperoksidazijkatalaziuroslingorohuísoí AT mandrovsʹkanm vplivsintetičnogopolísaharidunaefektivnístʹsimbíozutaaktivnístʹperoksidazijkatalaziuroslingorohuísoí AT kocʹsâ vplivsintetičnogopolísaharidunaefektivnístʹsimbíozutaaktivnístʹperoksidazijkatalaziuroslingorohuísoí AT krugovaod influenceofsyntheticpolysaccharideonbothefficiencyofsymbiosisandperoxidaseandcatalaseactivenessofpeaandsoyabeans AT mandrovsʹkanm influenceofsyntheticpolysaccharideonbothefficiencyofsymbiosisandperoxidaseandcatalaseactivenessofpeaandsoyabeans AT kocʹsâ influenceofsyntheticpolysaccharideonbothefficiencyofsymbiosisandperoxidaseandcatalaseactivenessofpeaandsoyabeans |