ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Objective. To study the state of the soil microbiocenosis of spontaneously renewable phytocoenosis of the 21st year of self-growth after the application of mineral fertilizers at the dose of N90P40K70 and the two-mow regime. Methods. Experimental-field, laboratory-analytical, microbiological, statis...
Saved in:
| Date: | 2021 |
|---|---|
| Author Affiliations: |
|
| Keywords: | keywords |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/444 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agriciltural microbiology |
| Download file: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466240491388928 |
|---|---|
| author | І. М. , Малиновська О. П. , Сорока М. М. , Пташнік В. Г. , Кургак |
| author_facet | І. М. , Малиновська О. П. , Сорока М. М. , Пташнік В. Г. , Кургак |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Малиновська І. М. ",
"institution": "ННЦ «Інститут землеробства НААН»"
},
{
"author": "Сорока О. П. ",
"institution": "ННЦ «Інститут землеробства НААН»"
},
{
"author": "Пташнік М. М. ",
"institution": "ННЦ «Інститут землеробства НААН»"
},
{
"author": "Кургак В. Г. ",
"institution": "ННЦ «Інститут землеробства НААН»"
}
] |
| author_sort | І. М. , Малиновська |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:50Z |
| description | Objective. To study the state of the soil microbiocenosis of spontaneously renewable phytocoenosis of the 21st year of self-growth after the application of mineral fertilizers at the dose of N90P40K70 and the two-mow regime. Methods. Experimental-field, laboratory-analytical, microbiological, statistical. Results. Optimization of mineral nutrition of renewable phytocoenosis contributes to an increase in the number of microorganisms: ammonifiers 2.24 times, mineral nitrogen immobilizers — 1.39, denitrifiers — 3.19, nitrifiers — 1.71, cellulose-destructive — 1.64, actinomycetes — 1.17, micromycetes — 1.20, organophosphate mobilizers — 1.33 times. As a result of twomow regime of the use grass cenoses, the number of microorganisms in most of the studied groups does not change, except for denitrifiers, cellulose-destroying bacteria, micromycetes and organophosphate mobilizers. The use of mineral fertilizers leads to a slowdown of mineralization processes in the soil: pedotrophicity index decreases by 2.28 times, the coefficient of mineralization of nitrogen compounds — by 1.60 time, oligotrophicity — by 2.25 times, the activity of humus mineralization — by 1.65 times. Alienation of plant biomass has a negligible effect on the course of microbiological processes in the soil: pedotrophicity index increases by 18.2 %, oligotrophicity coefficient — by 3.63 %, nitrogen mineralization coefficient decreases by 6.6 %, humus mineralization activity — by 6.2 %. Conclusion. Lack of mineral elements in the soil of the fallow provokes the intensification of mineralization processes, and the optimization of mineral nutrition of phytocoenosis plants contributes to their slowing down. The decrease in the total biological activity and the increase in the phytotoxicity of the soil with the two-mow use of sward indicate the beginning of the processes of soil depletion. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.33.55-61 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
55
Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. С. 55–61.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.55-61
УДК 631.46:631.445.41:631.84
ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ
СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА
ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
І. М. Малиновська, О. П. Сорока, М. М. Пташнік, В. Г. Кургак
ННЦ «Інститут землеробства НААН»
вул. Машинобудівників, 2Б; смт Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08162, Україна;
е-mail: irina.malinovskaya.1960@ukr.net
Мета. Дослідити стан мікробіоценозу ґрунту спонтанно відновлюваного фітоценозу
21-го року самозаростання за внесення мінеральних добрив у дозі N90P40K70 і двоукісного ре-
жиму використання. Методи. Експериментально-польовий, лабораторно-аналітичний, мік-
робіологічні, статистичні. Результати. Оптимізація мінерального живлення відновлювано-
го фітоценозу сприяє збільшенню чисельності мікроорганізмів: амоніфікаторів у 2,24 раза,
іммобілізаторів мінерального азоту — у 1,39, денітрифікаторів — у 3,19, нітрифікаторів —
у 1,71, целюлозоруйнівних — у 1,64, актиноміцетів — у 1,17, мікроміцетів — у 1,20, мобілі-
заторів органофосфатів — у 1,33 раза. Внаслідок застосування двохукісного режиму вико-
ристання трав’янистих ценозів чисельність мікроорганізмів більшості досліджених груп не
змінюється, за винятком денітрифікаторів, целюлозоруйнівних бактерій, мікроміцетів і
мобілізаторів органофосфатів. Застосування мінеральних добрив призводить до уповіль-
нення мінералізаційних процесів у ґрунті: індекс педотрофності зменшується в 2,28 раза,
коефіцієнт мінералізації сполук азоту — в 1,60, оліготрофності — в 2,25, активність міне-
ралізації гумусу — в 1,65 раза. Відчуження рослинної біомаси несуттєво впливає на перебіг
мікробіологічних процесів у ґрунті: індекс педотрофності зростає на 18,2 %, коефіцієнт
оліготрофності — на 3,63 %, коефіцієнт мінералізації сполук азоту зменшується на 6,6 %,
активність мінералізації гумусу — на 6,2 %. Висновки. Нестача мінеральних елементів у
ґрунті перелогу провокує інтенсифікацію мінералізаційних процесів, а оптимізування міне-
рального живлення рослин фітоценозу сприяє їх уповільненню. Зниження сумарної біологіч-
ної активності й підвищення фітотоксичності ґрунту за двоукісного використання траво-
стоїв свідчить про початок процесів виснаження ґрунту.
Ключові слова: мікробіоценоз, еколого-трофічні групи, мінеральні добрива, режим вико-
ристання травостоїв, мінералізація, гумус, токсичність.
Актуальність теми. Високий ступінь
розораності земельного фонду є проблемою
Західної Європи, Росії та України, ступінь
розораності земель якої складає 82 % [1]. В
Україні, згідно з Постановою Мінагрополі-
тики України та Президії УААН (2000), роз-
порядженням Кабінету Міністрів України
«Про схвалення концепції боротьби з дег-
радацією земель та опустелюванням» від
22 жовтня 2014 р. № 1024-р [2; 3] для поліп-
шення структурно-функціональної організа-
ції агроландшафтів та відновлення їх госпо-
дарсько-виробничої спроможності передба-
чено вивести з інтенсивного обробітку бли-
зько 10 млн га земель з відведенням 2 млн га
під заліснення, решту — під трав’янисті еко-
системи, переважно кормового призначення.
Реалізація зазначеної програми в повному
обсязі дозволить істотно поліпшити просто-
рово-функціональну та екологічну збалансо-
ваність сільськогосподарських ландшафтів,
припинити або принаймні суттєво зменшити
ерозію ґрунтів, подальше замулення малих
та середніх річок і забруднення водних ресу-
рсів, яке останнім часом набуло загрозливих
масштабів. Одночасно це дозволить віднови-
© І. М. Малиновська, О. П. Сорока, М. М. Пташнік, В. Г. Кургак, 2021
56
ти та істотно збагатити природне біологіч-
не різноманіття, посилити рекреаційну цін-
ність природно-антропогенних територіаль-
них комплексів. У секторі аграрного вироб-
ництва це сприятиме збільшенню поголів’я
великої рогатої худоби та відновленню тва-
ринництва, одержанню недорогої, якісної й
висококонкурентної на внутрішньому й зов-
нішньому ринках продукції, створенню на-
дійної бази для збереження та відновлення
родючості ґрунтів. Тому значну увагу при-
вертають дослідження способів відновлення
господарсько цінних трав’янистих екосистем
як джерела високоякісних кормів і важливих
осередків видового біорізноманіття. Не менш
важливим є вивчення впливу зазначених фо-
рмувань на інші види біоти екосистем, зок-
рема й мікробне угруповання, за участю яко-
го у тісній взаємодії з рослинами і фактора-
ми абіотичного середовища відбувається
трансформація, міграція й біогеохімічний
колообіг речовин та енергії у біогеоценозах.
Матеріали і методи. Дослідження про-
водили в північній частині Правобережного
Лісостепу (смт Чабани Києво-Святошинсь-
кого району Київської області) у довгостро-
ковому моніторинговому стаціонарі ННЦ
«Інститут землеробства НААН» з вивчення
закономірностей спонтанного зацілинення
колишніх рільних земель на вододільних сі-
рих лісових легкосуглинкових ґрунтах із
вмістом у 0–20 см шарі: гумусу — 1,68 %,
лужногідролізованого азоту — 8,3 мг, рухо-
мих форм Р2О5 — 15,8 мг, К2О — 13,8 мг
та гідролітичною кислотністю 1,3 мг-екв. /
100 г сухого ґрунту, рН — 5,6. Дослідження
способів оптимізації мінерального живлення
спонтанно відновлюваного фітоценозу здій-
снювали в дрібноділянковому досліді відділу
кормовиробництва ННЦ «Інститут землероб-
ства НААН».
Чисельність мікроорганізмів окремих
еколого-трофічних груп, їхню фізіолого-
біохімічну активність, показники інтенсив-
ності мінералізації сполук азоту, органічної
речовини й гумусу, а також вірогідність
формування бактеріальних колоній (ВФК)
розраховували, як вказано раніше [4]. Для
узагальненої оцінки біологічного стану ґрун-
ту розраховували показник сумарної біологі-
чної активності (СБА) з використанням ме-
тоду відносних величин [5].
Фітотоксичні властивості ґрунту визна-
чали за використання рослинних біотестів
(пшениця озима) за М. А. Красильніковим [6].
Статистичну обробку результатів дослі-
джень проводили з використанням пакета
прикладних програм Microsoft Office.
Результати та їх обговорення. Застосу-
вання мінеральних добрив у дозі N90P40K70 на
спонтанно відновлюваних фітоценозах 21-го
року самозаростання сприяє суттєвому зрос-
танню чисельності мікроорганізмів: амоніфі-
каторів — у 2,24 раза, іммобілізаторів міне-
рального азоту — у 1,39, денітрифікаторів —
у 3,19, нітрифікаторів — у 1,71, целюлозо-
руйнівних — у 1,64, актиноміцетів — у 1,17,
мікроміцетів — у 1,20, мобілізаторів органо-
фосфатів — у 1,33 раза (табл. 1).
Двохукісний режим використання відно-
влюваних фітоценозів майже не впливає на
загальну чисельність мікроорганізмів — за-
свідчено неістотне зменшення їхньої кілько-
сті проти ділянок без скошування рослинної
маси травостоїв (табл. 1). Проте водночас
суттєво зменшується кількість денітрифіка-
торів у зв’язку з тим, що азот інтенсивніше
споживається рослинами за рахунок активі-
зації процесів відростання рослинної біома-
си, особливо після проведення першого уко-
су. Чисельність целюлозоруйнівних бактерій
знижується в 2,04 раза за відчуження рос-
линної біомаси внаслідок скошувань. У варі-
анті без скошувань біомаса (як і в контролі)
наприкінці вегетаційного періоду формує
підстилку, яка поступово розкладається це-
люлозоруйнівними мікроорганізмами та ін-
шими гідролітиками. Аналогічна законо-
мірність спостерігається щодо чисельності
мікроміцетів і мобілізаторів органофосфа-
тів, яка зменшується за двохукісного ви-
користання на 59,8 % і 147,0 % відповідно
(табл. 1).
Оптимізація мінерального живлення ро-
слин у варіанті без скошувань забезпечує
збільшення фізіолого-біохімічної активності
мікроорганізмів практично всіх дослідже-
них груп, за винятком целюлозоруйнівних
(табл. 2). Оскільки у цьому варіанті досліду,
як і у контрольному, теж не відбувається
відчуження рослинної біомаси, то виникає
питання, чому знижується активність саме
целюлозоруйнівних бактерій. Можна було б
припустити, що має місце статистична флук-
туація, проте таку ж саму закономірність бу-
ло встановлено за результатами проведених
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
57
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
Т
аб
ли
ця
1
.
В
п
л
и
в
ре
ж
и
м
ів
в
и
к
ор
и
ст
ан
н
я
т
ра
во
ст
ої
в
н
а
ч
и
се
л
ьн
іс
т
ь
м
ік
ро
ор
га
н
із
м
ів
у
с
ір
ом
у
л
іс
ов
ом
у
ґ
ру
н
т
і
за
в
н
ес
ен
н
я
м
ін
ер
ал
ьн
и
х
до
бр
и
в,
м
лн
К
У
О
*
/
г
су
хо
го
ґ
ру
нт
у,
2
02
0
р.
В
ар
іа
н
ти
д
о
сл
ід
у
Амоніфікатори
Іммобілізатори
мінерального азоту
Олігонітрофіли
Азотобактер, % обростання
грудочок грунту
Денітрифікатори
Нітрифікатори
Педотрофи
Целюлозоруйнівні
бактерії
Полісахаридсинтезуювальні
Автохтонні
Актиноміцети
Мікроміцети
Мобілізатори
мінералфосфатів
К
r
Мобілізатори
органофосфатів
Загальна чисельність
К
он
тр
о
ль
(
б
ез
д
об
р
и
в,
бе
з
ск
ош
у
ва
н
н
я)
84
,8
28
,7
36
,9
0
4,
7
0
0,
2
75
25
,1
11
,8
0
5,
5
7
9,
9
0
16
,7
0,
6
70
3,
8
3
1,
1
90
6,
2
7
23
5
,2
N
90
P
50
K
70
,
бе
з
ск
ош
у
ва
н
н
я
19
0
,0
40
,0
36
,7
0
15
,0
0
0,
4
97
24
,7
19
,3
0
5,
3
3
5,
9
0
19
,7
0,
8
04
4,
0
0
0,
6
12
8,
3
3
37
0
,2
N
90
P
50
K
70
,
д
ва
с
ко
ш
у
ва
н
н
я
18
7
,0
36
,8
37
,5
0
3,
55
0,
37
5
28
,4
9,
45
4,
05
6,
41
15
,2
0,
50
3
3,
37
0,
92
0
3,
37
33
6
,0
Н
ІР
05
12
,0
2,
55
1,
05
0,
88
0,
08
2
1,
05
1,
86
0,
92
1,
04
0,
94
0,
09
8
0,
25
0,
22
0
0,
95
П
ри
м
іт
ка
:
К
У
О
*—
к
о
ло
н
іє
ут
во
рю
ва
ль
н
а
од
и
н
и
ц
я;
К
r*
*—
п
и
то
м
а
ф
ос
ф
ат
м
об
іл
із
ув
ал
ьн
а
ак
ти
вн
іс
ть
.
58
попередніх досліджень [7; 9]. Проведен-
ня двох скошувань призводить до зниження
активності мікроорганізмів: несуттєвого —
амоніфікаторів, іммобілізаторів мінерально-
го азоту, педотрофів, актиноміцетів, мік-
роміцетів; суттєвого — олігонітрофілів (у
7,73 раза), нітрифікаторів (у 1,71 раза ), мобі-
лізаторів мінеральних фосфатів (у 2,5 раза).
Аналіз експериментальних даних пока-
зує, що попри тривале перебування ґрунту у
перелоговому стані, він ще не увійшов у стан
рівноваги. Чітко просліджується висока ін-
тенсивність мінералізування органічної речо-
вини ґрунту, сполук азоту та гумусу (табл. 3).
Причиною цього є дефіцит елементів міне-
рального живлення і, особливо, азоту. Для
порівняння: такої закономірності прохо-
дження ґрунтових процесів не виявлено у
валісько-кострицевому фітоценозі (переліг
34-го року заростання), за рахунок досить
високої участі у складі рослинних угрупо-
вань бобових видів трав (8–12 % загального
проективного покриття) [8]. У складі назем-
нокуничникового фітоценозу (переліг 21-го
року заростання) найбільшого поширення
набули злакові види трав, а частка бобових
видів складає лише 1–2 %. Удобрення остан-
нього повним мінеральним добривом у дозі
N90P40K70 забезпечує зниження рівня інтен-
сивності проходження мінералізаційних про-
цесів: індекс педотрофності зменшується в
2,28 раза, коефіцієнт мінералізації сполук
азоту — в 1,60, оліготрофності — в 2,25, ак-
тивність мінералізації гумусу — в 1,65 раза.
Отже, дефіцит елементів мінерального
живлення в ґрунті перелогу 21-го року заро-
стання провокує інтенсифікацію мінераліза-
ційних процесів у ньому, а за оптимізації мі-
нерального живлення рослин шляхом вне-
сення N90P40K70 забезпечується істотне упо-
вільнення мінералізаційних процесів.
Відчуження рослинної маси на фоні за-
стосування NPK-мінеральних добрив має не-
значний вплив на перебіг мікробіологічних
процесів. Проти варіанту без скошування ін-
декс педотрофності зростає лише на 18,2 %,
коефіцієнт оліготрофності — на 3,63 %, кое-
фіцієнт мінералізації сполук азоту знижуєть-
ся на 6,6 %, активність мінералізації гуму-
су — на 6,2 %. Це свідчить про те, що основ-
ним чинником, який визначає спрямованість
та інтенсивність проходження мінералізацій-
них процесів у біогеоценозі перелогу 21-го
року заростання, є оптимізація мінерального
живлення рослин.
Скошування все ж таки виснажують
ґрунт, попри мінеральне удобрення, про це
свідчить як величина сумарної біологічної
активності, так і показник фітотоксичності
ґрунту — він збільшується проти варіанту
без скошувань на 30,1 %.
Висновки. Оптимізація умов мінераль-
ного живлення рослинних угруповань пере-
логу 21-го року заростання забезпечує суттє-
ве зростання чисельності та фізіолого-
біохімічної активності ґрунтових мікроорга-
нізмів. За двохукісного режиму використан-
ня фітоценозів 21-го року самозаростання
чисельність мікроорганізмів досліджених
груп мало змінюється. Дефіцит елементів
мінерального живлення в ґрунті провокує ін-
тенсифікацію мінералізаційних процесів в
ньому: індекс педотрофності збільшується в
2,28 раза, коефіцієнт мінералізації сполук
азоту — в 1,60, оліготрофності — в 2,25, ак-
тивність мінералізації гумусу — в 1,65 раза.
Відчуження рослинної маси на фоні застосу-
вання мінеральних добрив (N90P50K70) має
незначний вплив на перебіг мікробіологіч-
них процесів. Проти варіанту без скошуван-
ня індекс педотрофності зростає лише на
18,2 %, коефіцієнт оліготрофності — на
3,63 %, коефіцієнт мінералізації сполук азоту
знижується на 6,6 %, активність мінераліза-
ції гумусу — на 6,2 %.
ЦИТОВАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Камінський В. Ф., Коломієць Л. П., Шев-
ченко І. П. Науково-методичні аспекти викорис-
тання еродованих земель в агроландшафтах зони
Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2018. № 11
(788). С. 13–19. https://doi.org/10.31073/agrovis
nyk201811-02
2. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В.
Відновлення продуктивних, екологічно стійких
трав’янистих біогеоценозів на антропотрансфор-
мованих едафотопах. Монографія. К. : Вид-ць
Сладкевич Б. А., 2017. 356 c.
3. Про схвалення Концепції боротьби з де-
градацією земель та опустелюванням [Електрон-
ний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.
gov.ua/laws/show/1024-2014-%D1%80.
4. Malynovska I. M., Kaminskyi V. F., Tka-
chenko М. A. Influence of heavy metals pollution on
the formation of microbial community in gray forest
soil. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. № 10 (6),
P. 97–100. https://doi.org/10.15421/2020_264
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
59
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
Т
аб
ли
ця
2
.
В
п
л
и
в
ре
ж
и
м
ів
в
и
к
ор
и
ст
ан
н
я
т
ра
во
ст
ої
в
н
а
ві
ро
гі
дн
іс
т
ь
ф
ор
м
ув
ан
н
я
к
ол
он
ій
м
ік
ро
ор
га
н
із
м
ів
(
λ,
г
од
–
1
·
10
–2
)
у
сі
ро
м
у
л
іс
о-
во
м
у
ґр
ун
т
і,
2
02
0
р.
В
ар
іа
н
ти
д
о
сл
ід
у
А
м
он
і-
ф
ік
ат
ор
и
Ім
м
об
іл
і-
за
то
ри
м
ін
ер
ал
ь-
н
ог
о
аз
от
у
О
лі
го
-
н
іт
ро
ф
іл
и
Н
іт
ри
-
ф
ік
ат
ор
и
Д
ен
іт
ри
-
ф
ік
ат
ор
и
П
ед
о
тр
оф
и
Ц
ел
ю
ло
зо
-
ру
й
н
ів
н
і
б
ак
те
рі
ї
А
вт
о
х
то
н
н
і
М
ік
ро
-
м
іц
ет
и
М
об
іл
із
а-
то
ри
м
ін
е-
ра
ль
н
и
х
ф
о
сф
ат
ів
К
он
тр
о
ль
(
б
ез
д
об
р
и
в,
бе
з
ск
ош
у
ва
н
н
я)
2,
10
3,
30
3,
70
0,
84
1,
86
1,
90
5,
80
1,
43
2,
70
3,
30
N
90
P
50
K
70
,
бе
з
ск
ош
у
ва
н
н
я
2,
90
3,
40
5,
80
1,
30
12
,5
0
2,
70
4,
80
1,
48
3,
40
7,
00
N
90
P
50
K
70
,
д
ва
с
ко
ш
у
ва
н
н
я
2,
50
2,
60
0,
75
0,
76
12
,6
0
2,
,3
0
2,
70
1,
30
3,
10
2,
80
Т
аб
ли
ця
3
.
П
ок
аз
н
и
ки
і
н
т
ен
си
вн
ос
т
і
м
ін
ер
ал
із
ац
ій
н
и
х
п
ро
ц
ес
ів
і
ф
іт
от
ок
си
ч
н
і
вл
ас
т
и
во
ст
і
сі
ро
го
л
іс
ов
ог
о
ґр
ун
т
у
за
л
еж
н
о
ві
д
уд
об
-
ре
н
н
я
т
а
ре
ж
и
м
ів
в
и
к
ор
и
ст
ан
н
я
п
ер
ел
ог
у
21
-г
о
ро
к
у
за
ро
ст
ан
н
я
, 2
02
0
р.
В
ар
іа
н
ти
д
о
сл
ід
у
Ін
д
ек
с
п
ед
о
тр
оф
н
о
ст
і
К
ое
ф
іц
іє
н
т
о
лі
го
тр
оф
-
н
о
ст
і
К
ое
ф
іц
іє
н
т
ім
м
об
іл
із
ац
ії
аз
о
ту
А
кт
и
вн
іс
ть
м
ін
ер
ал
із
ац
ії
гу
м
у
су
,
%
С
у
м
ар
н
а
б
іо
ло
гі
ч
н
а
ак
ти
вн
іс
ть
М
ас
а
10
0
р
ос
ли
н
т
ес
т-
ку
ль
ту
ри
—
оз
и
м
ої
п
ш
ен
и
ц
і,
г
ст
еб
ла
ко
рі
н
н
я
за
га
ль
н
а
м
ас
а
К
он
тр
о
ль
(
б
ез
д
об
р
и
в,
бе
з
ск
ош
у
ва
н
н
я)
0,
29
6
0,
43
5
0,
33
7
39
,4
95
0
,0
9,
9
0
9,
62
19
,5
N
90
P
50
K
70
, б
ез
с
ко
ш
у
ва
н
н
я
0,
13
0
0,
19
3
0,
21
0
23
,9
11
12
,2
9,
21
9,
76
19
,0
N
90
P
50
K
70
,
д
ва
с
ко
ш
у
ва
н
н
я
0,
15
2
0,
20
0
0,
19
7
22
,5
10
9
6,
6
7,
71
6,
87
14
,6
Н
ІР
05
0,
09
0,
07
60
5. Русакова И. В. Биологические свойства
дерново-подзолистой супесчаной почвы при дли-
тельном использовании соломы на удобрение.
Почвоведение. 2013. № 12. С. 1485–1493. https://
doi.org/10.7868/S0032180X13120101
6. Методы изучения почвенных микроорга-
низмов и их метаболитов / Под ред. Н. А. Кра-
сильникова. М. : МГУ, 1966. 162 с.
7. Малиновська І. М., Сорока О. П. Стан мік-
робіоценозу малорічного перелогу за мінераль-
ного удобрення. Збірник наукових праць Інсти-
туту землеробства. К. : Ексмо. 2009. Вип. 4.
С. 29–34.
8. Малиновська І. М., Сорока О. П. Вплив
агротехнічних заходів на перебіг мікробіологіч-
них процесів у ґрунті малорічного перелогу.
Сільськогосподарська мікробіологія: здобутки та
перспективи: матеріали Всеукраїнської наукової
конференції (м. Чернігів, 27–30 вересня). Черні-
гів, 2011. С. 256–260.
Отримано 16.04.2021
https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.55-61
UDC 631.46:631.445.41:631.84
INFLUENCE OF REGIMES OF USE AND FERTILIZATION
OF SPONTANEOUSLY RENEWABLE SWARD ON THE COURSE
OF SOIL MICROBIOLOGICAL PROCESSES
І. М. Malynovska, О. P. Soroka, М. М. Ptashnik, V. H. Kurhak
National Scientific Centre “Institute of Agriculture of the NAAS”, Chabany, Kyiv region
е-mail: irina.malinovskaya.1960@ukr.net
Objective. To study the state of the soil microbiocenosis of spontaneously renewable phytocoe-
nosis of the 21st year of self-growth after the application of mineral fertilizers at the dose of
N90P40K70 and the two-mow regime. Methods. Experimental-field, laboratory-analytical, microbio-
logical, statistical. Results. Optimization of mineral nutrition of renewable phytocoenosis contrib-
utes to an increase in the number of microorganisms: ammonifiers 2.24 times, mineral nitrogen
immobilizers — 1.39, denitrifiers — 3.19, nitrifiers — 1.71, cellulose-destructive — 1.64, actinomy-
cetes — 1.17, micromycetes — 1.20, organophosphate mobilizers — 1.33 times. As a result of two-
mow regime of the use grass cenoses, the number of microorganisms in most of the studied groups
does not change, except for denitrifiers, cellulose-destroying bacteria, micromycetes and organo-
phosphate mobilizers. The use of mineral fertilizers leads to a slowdown of mineralization process-
es in the soil: pedotrophicity index decreases by 2.28 times, the coefficient of mineralization of ni-
trogen compounds — by 1.60 time, oligotrophicity — by 2.25 times, the activity of humus minerali-
zation — by 1.65 times. Alienation of plant biomass has a negligible effect on the course of
microbiological processes in the soil: pedotrophicity index increases by 18.2 %, oligotrophicity co-
efficient — by 3.63 %, nitrogen mineralization coefficient decreases by 6.6 %, humus mineraliza-
tion activity — by 6.2 %. Conclusion. Lack of mineral elements in the soil of the fallow provokes
the intensification of mineralization processes, and the optimization of mineral nutrition of phyto-
coenosis plants contributes to their slowing down. The decrease in the total biological activity and
the increase in the phytotoxicity of the soil with the two-mow use of sward indicate the beginning of
the processes of soil depletion.
Key words: microbiocenosis, ecological and trophic groups, mineral fertilizers, sward use reg-
imen, mineralization, humus, toxicity.
REFERENCES
1. Kaminsky, V. F., Kolomiets, L. P., & Shev-
chenko, I. P. (2018). Naukovo-metodychni aspekty
vykorystannia erodovanykh zemel v ahrolandshaf-
takh zony Lisostepu. [Scientific and methodological
aspects of the use of eroded lands in the agricultural
landscapes of the Forest-Steppe zone]. Visnyk ah-
rarnoi nauky — Bulletin of Agricultural Science. 11
(788), 13–19 [in Ukrainian]. https://doi.org/
10.31073/agrovisnyk201811-02
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
61
2. Bogovin, A. V., Ptashnik, M. M., Dud-
nik, S. V., & Sladkevich, B. A. (2017). Vidnovlennia
produktyvnykh, ekolohichno stiikykh travianystykh
bioheotsenoziv na antropotransformovanykh edafo-
topakh [Restoration of productive, ecologically sta-
ble herbaceous biogeocenoses on anthropotransfor-
med edaphotopes] Кyiv [in Ukrainian].
3. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukra-
iny vid 22 zhovtnia 2014 roku pro skhvalennia
Kontseptsii borotby z dehradatsiieiu zemel ta opus-
teliuvanniam [Order of the Cabinet of Ministers of
Ukraine of October 22, 2014 about approval of the
Concept to combat land degradation and desertifica-
tion]. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/
laws/show/1024-2014-%D1%80 [in Ukrainian].
4. Malynovska, I. M., Kaminskyi, V. F., & Tka-
chenko, М. A. (2020). Influence of heavy metals
pollution on the formation of microbial community
in gray forest soil. Ukrainian Journal of Ecology,
10 (6), 97–100. https://doi.org/10.15421/2020_264
5. Rusakova, I. V. (2013). Biologicheskie svoy-
stva dernovo-podzolistoy supeschanoy pochvyi pri
dlitelnom ispolzovanii solomyi na udobrenie [Bio-
logical properties of sod-podzolic sandy loam soil
with prolonged use of straw for fertilization]. Poch-
vovedenie — Soil Science, 12, 1485–1493 [in Rus-
sian]. https://doi.org/10.7868/S0032180X13120101
6. Krasilnikov, N. A. [Eds.]. (1966). Metodyi
izucheniya pochvennyih mikroorganizmov i ih me-
tabolitov [Studying methods of soil microorganisms
and their metabolites]. Moscow [in Russian].
7. Malynovska, I. M., & Soroka, O. P. (2009).
Stan mikrobiotsenozu malorichnoho perelohu za
mineralʹnoho udobrennya [The state of the microbi-
ocenosis of perennial fallow with mineral fertiliz-
ers]. Zbirnyk naukovykh prats Instytutu zemlerobst-
va — Collection of scientific works of the Institute of
Agriculture, 4, 29–34. [in Ukrainian].
8. Malynovska, I. M., & Soroka, O. P. (2011,
September). Vplyv ahrotekhnichnykh zakhodiv na
perebih mikrobiolohichnykh protsesiv u hrunti
malorichnoho perelohu [Influence of agrotechnical
measures on the course of microbiological processes
in the soil of perennial fallow]. Proceedings of the
All-Ukrainian Scientific Conference Agricultural Mi-
crobiology: Achievements and Prospects (pp. 256–
260). Chernigiv [in Ukrainian].
Отримано 16.04.2021
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-444 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:14:47Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/21/ede431846148219ed946b20d080e5421.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4442026-07-22T10:10:50Z INFLUENCE OF REGIMES OF USE AND FERTILIZATION OF SPONTANEOUSLY RENEWABLE SWARD ON THE COURSE OF SOIL MICROBIOLOGICAL PROCESSES ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ І. М. , Малиновська О. П. , Сорока М. М. , Пташнік В. Г. , Кургак microbiocenosis, ecological and trophic groups, mineral fertilizers, sward use regimen, mineralization, humus, toxicity мікробіоценоз, еколого-трофічні групи, мінеральні добрива, режим використання травостоїв, мінералізація, гумус, токсичність Objective. To study the state of the soil microbiocenosis of spontaneously renewable phytocoenosis of the 21st year of self-growth after the application of mineral fertilizers at the dose of N90P40K70 and the two-mow regime. Methods. Experimental-field, laboratory-analytical, microbiological, statistical. Results. Optimization of mineral nutrition of renewable phytocoenosis contributes to an increase in the number of microorganisms: ammonifiers 2.24 times, mineral nitrogen immobilizers — 1.39, denitrifiers — 3.19, nitrifiers — 1.71, cellulose-destructive — 1.64, actinomycetes — 1.17, micromycetes — 1.20, organophosphate mobilizers — 1.33 times. As a result of twomow regime of the use grass cenoses, the number of microorganisms in most of the studied groups does not change, except for denitrifiers, cellulose-destroying bacteria, micromycetes and organophosphate mobilizers. The use of mineral fertilizers leads to a slowdown of mineralization processes in the soil: pedotrophicity index decreases by 2.28 times, the coefficient of mineralization of nitrogen compounds — by 1.60 time, oligotrophicity — by 2.25 times, the activity of humus mineralization — by 1.65 times. Alienation of plant biomass has a negligible effect on the course of microbiological processes in the soil: pedotrophicity index increases by 18.2 %, oligotrophicity coefficient — by 3.63 %, nitrogen mineralization coefficient decreases by 6.6 %, humus mineralization activity — by 6.2 %. Conclusion. Lack of mineral elements in the soil of the fallow provokes the intensification of mineralization processes, and the optimization of mineral nutrition of phytocoenosis plants contributes to their slowing down. The decrease in the total biological activity and the increase in the phytotoxicity of the soil with the two-mow use of sward indicate the beginning of the processes of soil depletion. Мета. Дослідити стан мікробіоценозу ґрунту спонтанно відновлюваного фітоценозу 21-го року самозаростання за внесення мінеральних добрив у дозі N90P40K70 і двоукісного режиму використання. Методи. Експериментально-польовий, лабораторно-аналітичний, мікробіологічні, статистичні. Результати. Оптимізація мінерального живлення відновлюваного фітоценозу сприяє збільшенню чисельності мікроорганізмів: амоніфікаторів у 2,24 раза, іммобілізаторів мінерального азоту — у 1,39, денітрифікаторів — у 3,19, нітрифікаторів — у 1,71, целюлозоруйнівних — у 1,64, актиноміцетів — у 1,17, мікроміцетів — у 1,20, мобілізаторів органофосфатів — у 1,33 раза. Внаслідок застосування двохукісного режиму використання трав’янистих ценозів чисельність мікроорганізмів більшості досліджених груп не змінюється, за винятком денітрифікаторів, целюлозоруйнівних бактерій, мікроміцетів і мобілізаторів органофосфатів. Застосування мінеральних добрив призводить до уповільнення мінералізаційних процесів у ґрунті: індекс педотрофності зменшується в 2,28 раза, коефіцієнт мінералізації сполук азоту — в 1,60, оліготрофності — в 2,25, активність мінералізації гумусу — в 1,65 раза. Відчуження рослинної біомаси несуттєво впливає на перебіг мікробіологічних процесів у ґрунті: індекс педотрофності зростає на 18,2 %, коефіцієнт оліготрофності — на 3,63 %, коефіцієнт мінералізації сполук азоту зменшується на 6,6 %, активність мінералізації гумусу — на 6,2 %. Висновки. Нестача мінеральних елементів у ґрунті перелогу провокує інтенсифікацію мінералізаційних процесів, а оптимізування мінерального живлення рослин фітоценозу сприяє їх уповільненню. Зниження сумарної біологічної активності й підвищення фітотоксичності ґрунту за двоукісного використання травостоїв свідчить про початок процесів виснаження ґрунту. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021-06-18 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/444 10.35868/1997-3004.33.55-61 Agricultural microbiology; Vol. 33 (2021): Agriciltural microbiology; 55-61 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 33 (2021): Сільськогосподарська мікробіологія; 55-61 1997-3004 10.35868/1997-3004.33 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/444/525 Авторське право (c) 2021 Malynovska І. М. , Soroka О. P., Ptashnik М. М. , Kurhak V. H. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | мікробіоценоз еколого-трофічні групи мінеральні добрива режим використання травостоїв мінералізація гумус токсичність І. М. , Малиновська О. П. , Сорока М. М. , Пташнік В. Г. , Кургак ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ |
| title | ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ |
| title_alt | INFLUENCE OF REGIMES OF USE AND FERTILIZATION OF SPONTANEOUSLY RENEWABLE SWARD ON THE COURSE OF SOIL MICROBIOLOGICAL PROCESSES |
| title_full | ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ |
| title_fullStr | ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ |
| title_short | ВПЛИВ РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ТА УДОБРЕННЯ СПОНТАННО ВІДНОВЛЮВАНОГО ТРАВОСТОЮ НА ПЕРЕБІГ ҐРУНТОВИХ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ |
| title_sort | вплив режимів використання та удобрення спонтанно відновлюваного травостою на перебіг ґрунтових мікробіологічних процесів |
| topic | мікробіоценоз еколого-трофічні групи мінеральні добрива режим використання травостоїв мінералізація гумус токсичність |
| topic_facet | microbiocenosis ecological and trophic groups mineral fertilizers sward use regimen mineralization humus toxicity мікробіоценоз еколого-трофічні групи мінеральні добрива режим використання травостоїв мінералізація гумус токсичність |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/444 |
| work_keys_str_mv | AT ímmalinovsʹka influenceofregimesofuseandfertilizationofspontaneouslyrenewableswardonthecourseofsoilmicrobiologicalprocesses AT opsoroka influenceofregimesofuseandfertilizationofspontaneouslyrenewableswardonthecourseofsoilmicrobiologicalprocesses AT mmptašník influenceofregimesofuseandfertilizationofspontaneouslyrenewableswardonthecourseofsoilmicrobiologicalprocesses AT vgkurgak influenceofregimesofuseandfertilizationofspontaneouslyrenewableswardonthecourseofsoilmicrobiologicalprocesses AT ímmalinovsʹka vplivrežimívvikoristannâtaudobrennâspontannovídnovlûvanogotravostoûnaperebíggruntovihmíkrobíologíčnihprocesív AT opsoroka vplivrežimívvikoristannâtaudobrennâspontannovídnovlûvanogotravostoûnaperebíggruntovihmíkrobíologíčnihprocesív AT mmptašník vplivrežimívvikoristannâtaudobrennâspontannovídnovlûvanogotravostoûnaperebíggruntovihmíkrobíologíčnihprocesív AT vgkurgak vplivrežimívvikoristannâtaudobrennâspontannovídnovlûvanogotravostoûnaperebíggruntovihmíkrobíologíčnihprocesív |