ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Objective. To establish the influence of different crop farming systems on the parameters of the number of representatives of ecological and trophic groups of microorganisms in typical chernozem. Methods. Comparative-profile-genetic, microbiological, statistical. Results. The upper 0–10- centimetre...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	С. В. , Рєзнік
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021
Schlagworte:	чорнозем типовий органічне землеробство ґрунтові мікроорганізми біогенність
Online Zugang:	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/445
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Agriciltural microbiology
Завантажити файл:

Institution

Agriciltural microbiology

_version_	1871466241012531200
author	С. В. , Рєзнік
author_facet	С. В. , Рєзнік
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Рєзнік С. В. ", "institution": "Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва" } ]
author_sort	С. В. , Рєзнік
baseUrl_str	https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T10:10:50Z
description	Objective. To establish the influence of different crop farming systems on the parameters of the number of representatives of ecological and trophic groups of microorganisms in typical chernozem. Methods. Comparative-profile-genetic, microbiological, statistical. Results. The upper 0–10- centimetre layer of soil (the number of microorganisms decreases with depth and the predominance of microbiological activity in the 10–20-centimetre layer is possible only in dry periods) is characterised by the highest microbiological activity. The microbiocenosis undergoes the greatest transformations in the conditions of intensive system of crop farming upon mixing and turn of a layer. This is expressed in a significant decrease in microbiological activity in the 0–10-centimetre layer and vice versa — an increase in the layers of 10–20 and 20–30 cm. Agrogenic soils have higher parameters of total microbiological activity compared to the fallow area. The most positive influence on biogenesity was reported in the variants of the organic system of crop farming, especially with the use of green manures. The data on the directions of development of soil biological processes of the studied variants by the analysis of oligotrophic coefficients, mineralization-immobilization and mobilization of nitrogen stock are provided. Mathematical analysis of the data showed a significant influence of the depth of sampling on the number of all studied microorganisms, while the crop farming system significantly affected the number of microscopic fungi, actinomycetes and amylolytic microbiota. Conclusion. Agrogenic use of chernozems reduces the number of microscopic fungi. In the variants of organic crop farming, a significant increase in the number of actinomycetes and amylolytic microbiota was reported. Under the intensive system of crop farming, there is a decreased number of representatives of all studied ecological and trophic groups of microorganisms. And vice verse, variants of the organic crop farming system, especially under the use of green manure, have a higher number of most functional groups of microorganisms. Cultivated soils are characterized by a higher coefficient of mineralization and immobilization compared to fallow.
doi_str_mv	10.35868/1997-3004.33.62-71
first_indexed	2025-07-17T12:26:23Z
format	Article
fulltext	62 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. С. 62–71. ISSN 1997-3004 https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.62-71 УДК [631.445.41:631.46]:631.58(477.5) ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ С. В. Рєзнік Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва п/в «Докучаєвське-2», Харківський р-н, Харківська обл., 62483, Україна; e-mail: serhey021@gmail.com Мета. Визначити вплив різних систем землеробства на показники чисельності пред- ставників еколого-трофічних груп мікроорганізмів чорноземів типових. Методи. Порівняль- но-профільно-генетичний, мікробіологічні, статистичні. Результати. Найбільшою мікро- біологічною активністю характеризується верхній 0–10-сантиметровий шар ґрунту (з гли- биною чисельність мікроорганізмів зменшується, і лише у посушливі періоди можливе пере- важання показників мікробіологічної активності у 10–20-сантиметровому шарі). Найбіль- ших трансформацій зазнає мікробоценоз в умовах інтенсивної системи землеробства за пе- ремішування й обороту пласту. Це виражається у значному зменшенні мікробіологічної активності у 0–10-сантиметровому шарі і навпаки, збільшенні показників у шарах 10–20 і 20–30 см. Агрогенні ґрунти мають вищі показники загальної мікробіологічної активності проти перелогової ділянки. Найбільший позитивний вплив на біогенність зафіксовано у варі- антах органічної системи землеробства, особливо за умови застосування сидератів. Наве- дено дані щодо напрямів розвитку ґрунтово-біологічних процесів досліджуваних варіантів шляхом аналізу коефіцієнтів оліготрофності, мінералізації-іммобілізації й мобілізації азот- ного фонду. Математичний аналіз даних засвідчив суттєвий вплив глибини відбору зразків на чисельність усіх досліджуваних мікроорганізмів, тоді як система землеробства достові- рно впливала на чисельність мікроскопічних грибів, актиноміцетів і амілолітичної мікробі- оти. Висновки. Агрогенне використання чорноземів зменшує чисельність мікроскопічних грибів. У варіантах органічного землеробства зафіксовано значне збільшення чисельності актиноміцетів і амілолітичної мікробіоти. За інтенсивної системи землеробства спостері- гається зменшення чисельності представників усіх досліджених еколого-трофічних груп мі- кроорганізмів. І навпаки, варіанти органічної системи землеробства, особливо за викорис- тання сидерату, мають вищу чисельність більшості функціональних груп мікроорганізмів. Ґрунти, що обробляються, характеризуються вищим коефіцієнтом мінералізації й іммобілі- зації проти перелогу. Ключові слова: чорнозем типовий, органічне землеробство, ґрунтові мікроорганізми, біогенність. Вступ. Передумовою формування стій- кого ценозу в ґрунтах різних типів є багато- вікова еволюція педосфери в мінливих умо- вах навколишнього середовища. Проте вико- ристовуючи ґрунт як засіб виробництва, людина суттєво змінює процес ґрунтоутво- рення, змінюється й набір елементарних ґру- нтових процесів, зокрема й біологічних, що впливає на всі властивості ґрунту, зокрема й на родючість [1–7]. Аналіз останніх досліджень і публіка- цій. Господарська діяльність людини стає причиною дедалі більшого втручання в при- родні процеси ґрунтоутворення, що призво- дить до значних змін у функціонуванні ґрун- тової біоти [8–14]. Значні зміни відзначено у © С. В. Рєзнік, 2021 63 верхніх генетичних горизонтах ґрунтів, що є біодіагностичними маркерами напрямів ґру- нтотворних процесів, зокрема за умов різ- ного сільськогосподарського виробництва. Проте Л. М. Полянська та ін. відзначають відносну рівномірність розподілу біомаси ґрунтових мікроорганізмів за профілем ос- новних зональних типів ґрунтів [15]. Водно- час І. М. Малиновська, навпаки, наголошує на наявності істотної різниці в чисельності різних функціональних груп мікроорганізмів у генетичних горизонтах сірого лісового ґрунту залежно від способу використання ґрунту [16]. У зв’язку з цим набувають особливого значення дослідження закономірностей змін показників інтенсивності та спрямованості ґрунтово-біологічних процесів за впливу сільськогосподарського виробництва. Мета досліджень. Визначити вплив різ- них систем землеробства на показники чи- сельності представників еколого-трофічних груп мікроорганізмів чорноземів типових глибоких середньосуглинкових на лесі. Об’єкти та методи досліджень. Для до- сліджень обрано чорноземи типові глибокі середньосуглинкові на лесах, розміщені на території Зіньківського району Полтавської області. За агроґрунтовим районуванням ґрунти розташовано в Шишацько-Решетилів- ському агроґрунтовому підрайоні Полтавсь- кого агроґрунтового району північно-захід- ної підпровінції Лісостепу Лівобережного високого, Середньоруської височини. Ґрунти розташовано на плато вододілу між річками Псел та Ворскла, територія широкохвиляста рівнинна, густо пронизана яружно-балкови- ми системами. Досліджували чорноземи ти- пові в господарствах, що працюють за двома кардинально різними системами землеробст- ва, зокрема ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, де поєднують органічне землеробства з безполицевим об- робітком, та ТОВ «Бурат-Агро» Зіньківсько- го району Полтавської області, де викорис- товують традиційні інтенсивні технології, а саме: систему різноглибинного обробітку ґрунту із застосуванням мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин. Для дос- ліджень обрано такі варіанти (табл. 1, 2): ор- ганічна система землеробства із застосуван- ням сидерату (ОСЗ сидерат); органічна сис- тема землеробства за внесення компосту з гною ВРХ (ОСЗ компост), інтенсивна систе- ма землеробства (ІСЗ). Дані порівнювали з показниками, отриманими на переліжній ді- лянці, що не оброблялася понад 30 років. Відбір індивідуальних зразків ґрунту здійснювали в першій декаді травня, серпня і листопада протягом 2018–2020 рр. Відбір проводили з глибин 0–10, 10–20, 20–30, 30– 40 см, підготовку та зберігання зразків ґрун- ту для дослідження аеробної мікробіоти в лабораторних умовах проводили згідно з ДСТУ ISO 10381-6-2001. Чисельність мікро- організмів визначали методом глибинного посіву ґрунтової суспензії на щільні живиль- ні середовища. Чисельність представників різних еколого-трофічних груп мікрооргані- змів ураховували шляхом висіву розведень ґрунтової суспензії на такі елективні жи- вильні середовища: м’ясо-пептонний агар (МПА), крохмало-аміачний агар (КАА), пеп- тонно-глюкозний агар Ваксмана (ПГА), го- лодний агар (ГА), середовище Ешбі (ЕШ), нітритний агар (НА). Спрямованість мікро- біологічних процесів у ґрунті визначали за допомогою показника загальної біологічної Таблиця 1. Сівозміна й системи удобрення в період досліджень Варіанти 2018 р. 2019 р. 2020 р. Інтенсивна система землеробства кукурудза на зерно (N130P30K30) соняшник (N35P15K30) кукурудза (N130P30K30) Органічна система землеробства (компост) кукурудза на зерно (20 т/га компосту із гною ВРХ) овес соя Органічна система землеробства (сидерат) вика яра на сидерат озима пшениця (сидерат, 15 т/га зеленої маси) зимуючий горох (пересів: кукурудза на силос) Переліг різнотрав’я ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. 64 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. Т аб ли ця 2 . У ро ж ай н іс т ь і бі ом ас а сі л ьс ьк ог ос п од ар сь к и х к ул ьт ур у п ер іо д до сл ід ж ен ь ( б іо м ас а ро зр ах ов ан а за Г . Я . Ч ес ня ко м , 1 98 7) Р ок и В ар іа н ти К у ль ту ри У ро ж ай н іс ть , т /г а П ов ер хн ев і ре ш тк и , т /г а К ор ен ев і ре ш тк и , т/ га В сь ог о (б іо м ас а) , т/ га 20 1 8 Ін те н си вн а си ст ем а зе м ле ро б ст ва (м ін . д об р и ва ) ку ку ру д за н а зе рн о 8, 37 18 ,3 4 76 ,6 7 95 ,0 1 О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле р об ст ва ( ко м п о ст ) ку ку ру д за н а зе рн о 6, 27 14 ,1 4 59 ,2 4 73 ,3 8 О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле р об ст ва ( си д ер ат ) ви ка я ра 15 ,0 0 37 ,5 0 32 ,0 5 69 ,5 5 П ер ел іг рі зн о тр ав ’я 10 ,7 2 10 ,7 2 66 ,9 0 77 ,6 2 20 1 9 Ін те н си вн а си ст ем а зе м ле ро б ст ва (м ін . д об р и ва ) со н яш н и к 3, 82 18 ,8 6 49 ,2 1 68 ,0 7 О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле ро б ст ва ( ко м п о ст ) ов ес 4, 0 0 22 ,4 0 25 ,2 0 47 ,6 0 О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле р об ст ва ( си д ер ат ) оз и м а п ш ен и ц я 5, 0 3 29 ,6 0 45 ,7 1 75 ,3 1 П ер ел іг рі зн о тр ав ’я 12 ,6 4 12 ,6 4 76 ,5 0 89 ,1 4 20 2 0 Ін те н си вн а си ст ем а зе м ле ро б ст ва (м ін . д об р и ва ) ку ку ру д за 9, 77 21 ,1 4 88 ,2 9 10 9 ,4 3 О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле р об ст ва ( ко м п о ст ) со я 1, 2 0 5, 94 13 ,2 2 19 ,1 6 О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле р об ст ва ( си д ер ат ) зи м у ю ч и й г ор ох (п ер ес ів ку ку ру д за н а си ло с) 28 ,0 0 47 ,9 2 12 5 ,2 0 17 3 ,1 2 П ер ел іг рі зн о тр ав ’я 13 ,2 0 13 ,2 0 79 ,3 0 92 ,5 0 65 активності (біогенність = КАА + МПА + ЕШ + + ГА), коефіцієнтів мінералізації й іммобілі- зації азоту (Кмін. = КАА / МПА), оліготроф- ності (Коліг. = МПА / ГА) і мобілізації азотно- го фонду (КМАФ = (МПА + КАА) / (ЕШ + ГА)) [17–19]. Математичний аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою програмного за- безпечення Microsoft Excel й Statgraphics 18.1 trial. Результати та їх обговорення. Аналі- зуючи отримані дані (табл. 3), треба відзна- чити, що в агроценозах спостерігається зна- чне зменшення чисельності мікроскопічних грибів (ПГА), особливо у 0–10-сантиметро- вому шарі ґрунту. Внесення органічних доб- рив також призводить до зменшення кілько- сті мікроміцетів. Найменшу чисельність цих мікроорганізмів зафіксовано у варіанті ОСЗ із застосуванням сидерату, де показники змі- нювалися від 2,75 тис. КУО/г сухого ґрунту (с. ґ.) до 0,86 тис. КУО/г с. ґ. у шарі 30–40 см. Найбільшою чисельністю мікроскопічних грибів характеризується чорнозем під пере- логом — від 5,39 до 0,91 тис. КУО/г с. ґ. Найвищі показники чисельності актино- міцетів (КАА акт.) відзначено за внесення органічних добрив. Також варто зауважити, що використання сидератів сприяє значному підвищенню чисельності актиноміцетів, де значення з глибиною зменшувалися від 25,43 до 4,32 тис. КУО/г с. ґ., навіть якщо порів- няти із внесенням компосту (від 21,52 до 5,28 тис. КУО/г с. ґ.). Найменша кількість актиноміцетів притаманна варіантам ІСЗ (від 14,02 до 5,73 тис. КУО/г с. ґ.) і перелогу (від 16,06 до 3,63 тис. КУО/г с. ґ.). Найбільшу чисельність амоніфікуваль- ної мікробіоти (МПА) зафіксовано у варіанті ОСЗ сидерат, де чисельність у 0–10-санти- метровому шарі становила 2,69 млн КУО/г с. ґ. і зменшувалася до 0,53 млн КУО/г с. ґ. у шарі 30–40 см. Дещо менші значення спос- терігали у варіантах перелогу (від 2,63 до 0,46 млн КУО/г с. ґ.) і ОСЗ компост (від 2,48 до 0,62 млн КУО/г с. ґ.), а найменші — у ва- ріанті ІСЗ (від 2,54 до 0,79 млн КУО/г с. ґ.). За глибинами найбільші значення отримано в шарах 0–10 і 10–20 см, що є наслідком впливу відразу декількох чинників, а саме: достатньої аерації й наявності значної кіль- кості коренів та кореневих виділень. Виня- ток становить варіант ІСЗ, де чисельність амоніфікаторів значно вища у шарі 10–20 см через швидке пересихання поверхні ґрунту. Також однією з особливостей цього варіанту є суттєве підвищення чисельності гетерот- рофів у шарах 20–30 і 30–40 см, що пов’яза- но з перемішуванням і оборотом пласту під час оранки. Агрогенні ґрунти характеризуються зна- чно вищими показниками чисельності амі- лолітичної мікробіоти (КАА), де значення коливалися в межах від 2,84 до 0,42 млн КУО / г с. ґ. проти перелогу (від 1,78 до 0,30 млн КУО / г с. ґ.). Особливістю ґрунтів, що обробляються, є збільшення чисельності мікроорганізмів, які асимілюють мінеральні форми азоту у шарі 10–20 см. Внесення ор- ганічних добрив, особливо застосування си- дерату, сприяє зростанню чисельності аміло- літичної мікробіоти. Застосування органічних добрив (компо- сту, й особливо сидерату) сприяє збільшен- ню чисельності олігонітрофілів (ЕШ) у верх- ніх шарах ґрунту 0–10 і 10–20 см. Варіант ІСЗ і переліг мають майже однакові значення кількості олігонітрофілів у 0–10-сантиметро- вому шарі (1,70 і 1,72 млн КУО/г с. ґ.). Проте у варіанті ІСЗ спостерігається значне їх підвищення в решті досліджуваних шарів ґрунту. Найбільшу чисельність оліготрофної мі- кробіоти зафіксовано у 0–10-сантиметровому шарі ґрунту варіанта ОСЗ сидерат (4,55 млн КУО/г с. ґ.), а найменшу — у варіанті ІСЗ (3,50 млн КУО/г с. ґ.). У досліджуваних ґру- нтах чисельність олігокарбофілів (ГА) у шарі 10–20 см практично така ж, як і у поверхне- вому 0–10-сантиметровому шарі. Лише у ва- ріанті ІСЗ відзначено зниження чисельності олігокарбофільної мікробіоти у поверхнево- му шарі ґрунту. Щодо чисельності автохтонної мікробіо- ти (НА) у досліджуваних ґрунтах, варто від- значити відсутність достовірної різниці між варіантами. Проте характерною ознакою ва- ріанта ІСЗ проти інших варіантів є зменшен- ня чисельності автохтонної мікробіоти у 0– 10-сантиметровому шарі (0,50 млн КУО/г с. ґ.) за одночасного збільшення їх чисельності у шарах 20–30 і 30–40 см до значень 0,41 і 0,26 млн КУО/ г с. ґ. Порівнюючи показник біогенності агро- генних ґрунтів із перелогом, треба відзначи- ти підвищення показника загальної мікробіо- ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. 66 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. Т аб ли ця 3 . С ер ед н я з а ро ки д ос л ід ж ен ь (2 01 8 –2 02 0 рр .) ч и се л ьн іс т ь п ре дс т ав н и к ів е к о л ог о -т ро ф іч н и х гр уп м ік ро ор га н із м ів у ч ор н оз е- м ах т и п ов и х П ри м іт ка : * Л іт ер и в с то вп ц ях — р із н і лі те р и о д н и х і ти х са м и х да н и х ст ов п ц ів п ре д ст ав ля ю ть с ут тє ві в ід м ін н ос ті м іж р із н и м и ш ар ам и ґ ру н ту о д н ог о і то го ва р іа н ту (р < 0 ,0 5) . В ар іа н ти Г ли б и н а, с м П Г А К А А а кт . К А А М П А Е Ш Г А Н А Б іо ге н н іс ть ти с. К У О /г с ух ог о ґ ру н ту м лн К У О /г с ух ог о ґ ру н ту Ін те н си вн а си ст ем а зе м ле ро б ст ва 0 – 10 3, 20 a* 14 ,0 2a 1, 55 a 2, 06 a 1, 69 a 3, 50 a 0, 50 a 8, 81 a 10 – 20 2, 55 b 12 ,6 1b 1, 60 a 2, 55 a 1, 55 a 4, 49 a 0, 50 a 10 ,2 3a 20 – 30 1, 46 c 6, 05 c 0, 92 b 1, 17 b 1 ,1 1 b 0, 72 b 0, 41 a 3, 91 b 30 – 40 1, 13 c 5, 73 c 0, 49 b 0, 79 b 0 ,7 5b 0, 43 b 0 ,2 6b 2, 46 b О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле ро б ст ва ( ко м п о ст ) 0 – 10 3, 06 a 21 ,5 2a 2, 08 a 2, 45 a 2, 06 a 4, 19 a 0, 58 a 10 ,7 9 a 10 – 20 2, 1 3b 16 ,4 7 b 1, 7 2b 2, 4 8a 1, 9 2a 4, 11 a 0, 5 0a 10 ,2 2 a 20 – 30 1, 0 9c 7, 1 3c 0, 7 3c 0, 9 2b 1 ,0 7b 0, 5 2b 0, 2 5b 2, 9 9b 30 – 40 0, 6 3c 5, 2 7c 0, 4 4c 0, 6 2b 0 ,7 3b 0, 3 7b 0, 2 0b 1, 9 6b О рг ан іч н а си ст ем а зе м ле ро б ст ва ( си д ер ат ) 0 – 10 2, 1 4a 25 ,4 3a 2, 8 4a 2, 6 2a 1 ,2 5a 4, 9 9a 0, 6 9a 13 ,3 6a 10 – 20 2, 55 a 19 ,0 0b 1, 06 b 2, 69 a 1 ,1 1a 4, 55 a 0, 44 b 10 ,5 2b 20 – 30 1, 08 b 10 ,0 9c 0, 72 c 0, 63 b 1 ,4 2b 1, 01 b 0, 26 c 3, 24 c 30 – 40 0, 86 b 4, 32 d 0, 42 d 0, 52 b 1 ,0 7a 0, 37 b 0, 20 c 2, 21 c П ер ел іг 0 – 10 5, 39 a 16 ,0 6a 1, 78 a 2, 45 a 2 ,0 6a 4, 26 a 0, 58 a 10 ,2 1a 10 – 20 2, 97 b 11 ,2 5b 1, 86 a 2, 63 a 1, 92 a 4, 68 a 0, 45 b 9, 61 a 20 – 30 1, 76 c 6, 05 c 0, 63 b 0, 64 b 0 ,8 3b 0, 61 b 0, 23 c 2, 61 b 30 – 40 0, 90 c 5, 48 c 0, 30 c 0, 45 b 0 ,5 4c 0, 47 b 0, 19 c 1, 70 b С та н д ар тн а п о хи б ка 0, 34 8 2, 15 2 0, 20 8 0, 36 4 0, 31 1 1, 16 4 0, 00 7 1, 72 6 67 логічної активності в усіх досліджуваних го- ризонтах у варіанті ОСЗ компост (від 10,79 до 1,96 млн КУО/г с. ґ.). Застосування сиде- рату вики ярої (ОСЗ сидерат) стало причи- ною значного підвищення цього показника, особливо в 0–10-сантиметровому шарі ґрун- ту — 13,36 млн КУО/г с. ґ. і зменшення до 2,22 млн КУО/г с. ґ. у шарі 30–40 см. Особ- ливістю варіанта ІСЗ є різке зменшення чи- сельності мікроорганізмів у 0–10-сантимет- ровому шарі (8,81 млн КУО/г с. ґ.) за одно- часного зростання їх кількості у 20–30-сан- тимертовому шарі ґрунту (3,91 млн КУО/г с. ґ.). Це є наслідком особливостей системи обробітку ґрунту, а саме періодичного про- ведення полицевої оранки, під час якої від- бувається оборот пласту й заорювання по- жнивних решток на глибину до 30 см. Аналізуючи отримані дані (табл. 4), від- значаємо значні коливання коефіцієнта міне- ралізації й іммобілізації за досліджуваними шарами й варіантами. Загалом найменші значення зафіксовано на переліжній ділянці (0,65–1,02), а найбільші — у варіанті ОСЗ сидерат (1,07–1,42). Характерною ознакою варіанту ІСЗ про- ти перелогу є зменшення коефіцієнта міне- ралізації й іммобілізації у 0–10-сантиметро- вому шарі й одночасне його збільшення у шарах 10–20, 20–30 і 30–40 см. Найменший коефіцієнт оліготрофності зафіксовано у шарі 0–10 см у варіанті ІСЗ (Коліг. = 1,53), решта варіантів мають значен- ня від 1,17 до 1,25. З глибиною показники змінюються, й проти перелогу варіант ОСЗ сидерат має більші значення коефіцієнту, що свідчить про зменшення кількості доступних для живлення рослин поживних елементів у глибших шарах. І навпаки, у варіантах ІСЗ і ОСЗ компост, у шарах 20–30 і 30–40 см, спо- стерігається зниження показників цього кое- фіцієнта. Отримані дані свідчать про майже одна- кові показники коефіцієнта мобілізації азот- ного фонду в 0–10-сантиметровому шарі ґрунту усіх досліджуваних ґрунтів (1,53– 1,62). Але під впливом заорювання пожнив- них решток і внесення азотних добрив у ва- ріанті ІСЗ спостерігається підвищення кое- фіцієнта у шарах 10–20, 20–30 і 30–40 см. Іншими словами, за цих умов склалися оп- тимальні умови для росту чисельності аміло- літичної й денітрифікувальної мікробіоти, що вплинуло на значення коефіцієнта. У середньому 0–40-сантиметровому ша- рі ґрунту найбільшим коефіцієнтом мобілі- зації азотного фонду характеризується ва- ріант ІСЗ (КМАФ = 1,86), що є цілком при- Таблиця 4. Спрямованість біологічних процесів у чорноземах типових Варіанти Глибина, см К оліготрофності К мобілізації азотно- го фонду К мінералізації й іммобілізації Інтенсивна система землеробства 0–10 1,53 1,61 1,04 10–20 0,99 2,01 0,95 20–30 0,733 1,97 1,03 30–40 0,61 1,82 1,17 Органічна система землеробства (ком- пост) 0–10 1,17 1,56 1,09 10–20 0,95 1,68 0,99 20–30 0,63 1,77 1,04 30–40 0,57 1,77 0,96 Органічна система землеробства (сиде- рат) 0–10 1,21 1,53 1,25 10–20 1,20 1,70 1,11 20–30 1,17 1,73 1,42 30–40 0,95 1,66 1,07 Переліг 0–10 1,25 1,60 0,87 10–20 0,93 1,64 0,65 20–30 0,92 1,94 1,02 30–40 0,78 1,62 0,83 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. 68 родним для ґрунтів, де вноситься велика кі- лькість азотних мінеральних добрив. Решта варіантів мали значення на рівні 1,65–1,70. Згідно з даними табл. 5 фактор глибини має суттєвий вплив на чисельність усіх мік- роорганізмів, а система землеробства досто- вірно впливає на кількість мікроскопічних грибів, актиноміцетів й амілолітичної мікро- біоти. Також існує достовірна залежність ко- ефіцієнта мінералізації й іммобілізації від системи землеробства, а коефіцієнта олігот- рофності — від глибини відбору зразків по ґрунтовому профілю. Виходячи з показника F, вплив глибини відбору зразків на чисель- ність мікроорганізмів значно вищий, ніж си- стеми землеробства. Висновки. Агрогенне використання чор- ноземів зменшує чисельність мікроскопічних грибів. За інтенсивної системи землеробства спостерігається зниження кількості предста- вників усіх еколого-трофічних груп мікро- організмів у 0–10-сантиметровому шарі за одночасного зростання у шарі 20–30 см. Ва- ріанти органічної системи землеробства, особливо з використанням сидерату, мають вищу чисельність актиноміцетів, амілолітич- ної й олігонітрофільної мікробіоти. Ґрунти, що обробляються, характеризуються вищим коефіцієнтом мінералізації й іммобілізації проти перелогу. Найбільшою мікробіологічною активніс- тю характеризується верхній (0–10 см) шар ґрунту (лише у посушливі періоди можливе переважання показників мікробіологічної ак- тивності у шарі 10–20 см). Найбільших трансформацій зазнає мік- робоценоз в умовах інтенсивної системи землеробства за багаторазового та інтенсив- ного обробітку ґрунту й обороту пласту. Це виражається у значному зменшенні мікро- біологічної активності у шарі 0–10 см і на- впаки, збільшенні показників у шарах 10–20 і 20–30 см. ЦИТОВАНІ ДЖЕРЕЛА 1. Національна доповідь про стан родючості ґрунтів України. Київ, 2010. 2. FAO. A protocol for measurement, monitor- ing, reporting and verification of soil organic carbon in agricultural landscapes — GSOC-MRV Protocol. 2020. Rome. https://doi.org/10.4060/cb0509en 3. FAO, ITPS, GSBI, CBD and EC. 2020. State of knowledge of soil biodiversity. Status, challen- ges and potentialities, Report 2020. Rome, FAO. https://doi.org/10.4060/cb1928en 4. Тихоненко Д. Г. Елементарні ґрунтові процеси (ЕГП) агрогенних дерново-підзолистих і чорноземних ґрунтів Лісостепу і Полісся Украї- ни. Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Сер. «Ґрун- тознавство, агрохімія, землеробство, лісове гос- подарство, екологія ґрунтів». 2017. № 1. С. 5–11. 5. Медведев В. В. Структура почвы (методы, генезис, классификация, эволюция, география, Таблиця 5. Результати дисперсійного аналізу щодо впливу системи землеробства й глибини відбору зразків ґрунту на чисельність еколого-трофічних груп мікроорганізмів Еколого- трофічні групи Фактори впливу глибина система землеробства взаємодія F* P* F P F P ПГА 48,71 0,000 7,84 0,000 2,24 0,002 КАА акт. 39,04 0,000 6,01 0,000 1,21 0,28 КАА 52,56 0,000 4,31 0,000 2,09 0,003 МПА 32,06 0,000 0,05 0,98 0,36 0,95 ЕШ 19,19 0,000 1,13 0,33 1,16 0,32 ГА 13,80 0,000 0,19 0,90 0,06 1,00 НА 21,41 0,000 0,39 0,761 0,79 0,63 Біогенність 27,79 0,000 0,41 0,74 0,33 0,97 Коліг. 4,24 0,000 1,14 0,33 0,41 0,929 Кмін. 3,85 0,11 9,58 0,000 0,79 0,63 КМАФ 1,26 0,278 0,78 0,51 0,19 0,99 *Примітка: F — критерій Фішера; P — критерій Стьюдента. ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. 69 мониторинг, охрана). Харьков : 13 типография, 2008. 406 с. 6. Дегтярьов В. В. Гумус чорноземів Лівобе- режного Лісостепу і Степу України. Харків : Майдан, 2011. 358 с. 7. Brussaard L., De Ruiter P. C., Brown G. G. Soil biodiversity for agricultural sustainability. Agri- culture Ecosys. Environ. 2007. Vol. 121. P. 233–244. 8. Jacoby R., Peukert M., Succurro A., Kopri- vova A., Kopriva S. The Role of Soil Microorgan- isms in Plant Mineral Nutrition — Current Know- ledge and Future Directions. Front. Plant Sci. 2017. Vol. 8:1617. P. 1–19. https://doi.org/10.3389/fpls. 2017.01617 9. Emmett B. D., Lévesque-Tremblay V., Harri- son M. J. Conserved and reproducible bacterial com- munities associate with extraradical hyphae of ar- buscular mycorrhizal fungi. ISME J. 2021. Vol. 15. P. 2276–2288. https://doi.org/10.1038/s41396-021- 00920-2 10. Barea J.-M., Pozo M. J., Azcón R., Azcón- Aguilar C. Microbial co-operation in the rhizosphe- re, Journal of Experimental Botany. Vol. 56, Iss. 417. 2005. P. 1761–1778. https://doi.org/ 10.1093/jxb/eri197 11. Демиденко О. В. Кореляційні зв’язки фі- зіологічних груп мікроорганізмів з показниками родючості чорнозему опідзоленого за різних сис- тем удобрення. Вісник аграрної науки. 2021. № 4 (817). С. 20–27. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk 202104-03 12. Bulyhin S., Tonkha O. Biological evalua- tion of the rationality of soil usage in agriculture. Agricultural Science and Practice. 2018. Vol. 5(1). P. 23–29. https://doi.org/10.15407/agrisp5.01.023 13. Новосад К. Б., Гавва Д. В., Фісунов М. М. Біогенність чорноземів звичайних Українського степового природного заповідника (відділення «Хомутовський степ»). Вісник Харківського наці- онального аграрного університету імені В. В. До- кучаєва. Серія «Ґрунтознавство, агрохімія, зем- леробство, лісове господарство, екологія ґрун- тів». 2009. № 3. С. 110–114. 14. Рєзнік С. В. Зміни еколого-трофічних уг- рупувань мікроорганізмів чорноземів типових за різних систем землеробства. Вісник Харківсько- го національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Серія «Ґрунтознавство, агрохі- мія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів». 2019. № 1. С. 69–74. 15. Полянская Л. М., Гейдебрехт В. В., Сте- панов А. Л., Звягинцев Д. Г. Распределение чис- ленности и биомассы микроорганизмов по про- филям зональных типов почв. Почвоведение, 1995. № 3. С. 322−328. 16. Малиновська І. М. Просторова структу- ра бактеріальних ценозів сірого лісового ґрунту за різних умов використання. Сільськогосподар- ська мікробіологія. 2017. Вип. 25. С. 36−42. https://doi.org/10.35868/1997-3004.25.36-42 17. Волкогон В. В., Надкернична О. В., Ток- макова Л. М., Мельничук Т. М., Чайковська Л. О. Експериментальна ґрунтова мікробіологія. Київ : Аграрна наука, 2010. 464 с. 18. Щуковський М. А., Величко Л. Л., Ново- сад К. Б., Казюта О. М., Васильєва Л. І. Мікро- біологія ґрунтів. Посібник до лабораторно-прак- тичних занять; за ред. Д. Г. Тихоненка. Харків : ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, 2002. 136 с. 19. Титова В. И., Козлов А. В. Методы оце- нки функционирования микробоценоза почвы, участвующего в трансформации органического вещества: научно-методическое пособие. Ниж- ний Новгород, 2012. 64 с. 20. Чесняк Г. Я., Бацула О. О., Дерев’ян- ко Р. Г. Параметри гумусного стану ґрунтів. За- безпечення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті. Київ : Урожай, 1987. 127 c. Отримано 28.04.2021 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. 70 https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.62-71 UDC [631.445.41:631.46]:631.58(477.5) INFLUENCE OF DIFFERENT SYSTEMS OF CROP FARMING ON ECOLOGICAL AND TROPHIC GROUPINGS OF MICROORGANISMS OF TYPICAL CHORNOZEM IN THE CONDITIONS OF THE LEFT-BANK FOREST STEPPE OF UKRAINE S. V. Rieznik Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchaev, Kharkiv e-mail: serhey021@gmail.com Objective. To establish the influence of different crop farming systems on the parameters of the number of representatives of ecological and trophic groups of microorganisms in typical cherno- zem. Methods. Comparative-profile-genetic, microbiological, statistical. Results. The upper 0–10- centimetre layer of soil (the number of microorganisms decreases with depth and the predominance of microbiological activity in the 10–20-centimetre layer is possible only in dry periods) is charac- terised by the highest microbiological activity. The microbiocenosis undergoes the greatest trans- formations in the conditions of intensive system of crop farming upon mixing and turn of a layer. This is expressed in a significant decrease in microbiological activity in the 0–10-centimetre layer and vice versa — an increase in the layers of 10–20 and 20–30 cm. Agrogenic soils have higher pa- rameters of total microbiological activity compared to the fallow area. The most positive influence on biogenesity was reported in the variants of the organic system of crop farming, especially with the use of green manures. The data on the directions of development of soil biological processes of the studied variants by the analysis of oligotrophic coefficients, mineralization-immobilization and mobilization of nitrogen stock are provided. Mathematical analysis of the data showed a significant influence of the depth of sampling on the number of all studied microorganisms, while the crop farming system significantly affected the number of microscopic fungi, actinomycetes and amyloly- tic microbiota. Conclusion. Agrogenic use of chernozems reduces the number of microscopic fungi. In the variants of organic crop farming, a significant increase in the number of actinomycetes and amylolytic microbiota was reported. Under the intensive system of crop farming, there is a de- creased number of representatives of all studied ecological and trophic groups of microorganisms. And vice verse, variants of the organic crop farming system, especially under the use of green ma- nure, have a higher number of most functional groups of microorganisms. Cultivated soils are characterized by a higher coefficient of mineralization and immobilization compared to fallow. Key words: typical chernozem, organic crop farming, soil microorganisms, biogenesity. REFERENCES 1. Natsional’na dopovid’ pro stan rodyuchosti gruntiv Ukrayiny [National report on the state of soil fertility in Ukraine]. (2010) Kyiv [in Ukrainian]. 2. FAO. (2020). A protocol for measurement, monitoring, reporting and verification of soil organic carbon in agricultural landscapes — GSOC-MRV Protocol. Rome. https://doi.org/10.4060/cb0509en 3. FAO, ITPS, GSBI, CBD and EC. (2020). State of knowledge of soil biodiversity. Status, chal- lenges and potentialities, Report 2020. Rome. FAO. https://doi.org/10.4060/cb1928en 4. Tykhonenko, D. G. (2017). Elementarni gru- ntovi protsesy (EGP) ahrohennykh dernovo-pidzo- lystykh i chornozemnykh gruntiv Lisostepu i Polis- sya Ukrayiny [Elementary soil processes (ESP) of agrogenic sod-podzolic and chernozem soils of the Forest-Steppe and Polissya of Ukraine]. Visnyk KHNAU im. V. V. Dokuchayeva. Ser. «Gruntoznav- stvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo, lisove hospodar- stvo, ekolohiya gruntiv» — Bulletin of KhNAU na- med after V. V. Dokuchaev. Ser. "Soil science, agro- chemistry, agriculture, forestry, soil ecology", 1, 5– 11 [in Ukrainian]. 5. Medvedev, V. V. (2008). Struktura pochvy (metody, genezis, klassifikatsiya, evolyutsiya, geo- grafiya, monitoring, okhrana) [Soil structure (meth- ods, genesis, classification, evolution, geography, monitoring, protection)]. Kharkov: 13 printing house [in Russian]. 6. Dehtyar’ov, V. V. (2011). Humus chornoze- miv livoberezhnoho Lisostepu i Stepu Ukrayiny [Humus of chernozems of the left-bank Forest- ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. 71 Steppe and Steppe of Ukraine]. Kharkiv: Maydan [in Ukrainian]. 7. Brussaard, L., De Ruiter, P. C., & Brown, G. G. (2007). Soil biodiversity for agricultural sustainabil- ity. Agriculture Ecosys. Environ, 121, 233–244. 8. Jacoby, R., Peukert, M., Succurro, A., Kopri- vova, A. and Kopriva, S. (2017) The Role of Soil Microorganisms in Plant Mineral Nutrition — Cur- rent Knowledge and Future Directions. Front. Plant Sci. 8:1617. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.01617 9. Emmett, B. D., Lévesque-Tremblay, V. & Harrison, M. J. (2021). Conserved and reproducible bacterial communities associate with extraradical hyphae of arbuscular mycorrhizal fungi. ISME J. https://doi.org/10.1038/s41396-021-00920-2 10. José-Miguel Barea, María José Pozo, Ro- sario Azcón, Concepción Azcón-Aguilar, (2005). Microbial co-operation in the rhizosphere. Journal of Experimental Botany, 56(417), 1761–1778. https://doi.org/10.1093/jxb/eri197 11. Demydenko, O. V. (2021). Korelyatsiyni zv’yazky fiziolohichnykh hrup mikroorhanizmiv z pokaznykamy rodyuchosti chornozemu opidzoleno- ho za riznykh system udobrennya [Correlation rela- tions of physiological groups of microorganisms with fertility indicators of podzolic chernozem under different fertilizer systems]. Visnyk ahrarnoyi nau- ky — Bulletin of Agricultural Science, 4 (817), 20– 27 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31073/agrovis nyk202104-03 12. Bulyhin, S., & Tonkha, O. (2018). Biologi- cal evaluation of the rationality of soil usage in agri- culture. Agricultural Science and Practice, 5(1), 23– 29. https://doi.org/10.15407/agrisp5.01.023 13. Novosad, K. B., Havva, D. V., & Fisu- nov, M. M. (2009). Biohennist’ chornozemiv zvy- chaynykh Ukrayins’koho stepovoho pryrodnoho zapovidnyka (viddilennya “Khomutovs’kyy step”) [Biogenicity of common chernozems of the Ukraini- an steppe nature reserve (branch “Khomutovsky steppe”)]. Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho ah- rarnoho universytetu imeni V. V. Dokuchayeva. Ser- iya “Gruntoznavstvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo, lisove hospodarstvo, ekolohiya gruntiv” — Bulletin of VV Dokuchaev Kharkiv National Agrarian Uni- versity. Series “Soil Science, Agrochemistry, Agri- culture, Forestry, Soil Ecology”, 3, 110–114 [in Ukrainian]. 14. Rieznik, S. V. (2019). Zminy ekoloho-tro- fichnykh uhrupuvan’ mikroorhanizmiv chornozemiv typovykh za riznykh system zemlerobstva [Changes of ecological-trophic groups of microorganisms of chornozems typical for various farming systems] Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho ahrarno- ho universytetu imeni V. V. Dokuchayeva. Seriya “Gruntoznavstvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo, lisove hospodarstvo, ekolohiya gruntiv” — Bulletin of V. V. Dokuchaev Kharkiv National Agrarian Uni- versity. Series “Soil Science, Agrochemistry, Agri- culture, Forestry, Soil Ecology”, 1, 69–74 [in Ukrainian]. 15. Polyanskaya, L. M., Geydebrekht, V. V., Stepanov, A. L., & Zvyagintsev, D. G. (1995). Rasp- redeleniye chislennosti i biomassy mikroorganizmov po profilyam zonal’nykh tipov pochv [Distribution of the number and biomass of microorganisms by profiles of zonal soil types]. Pochvovedeniye — Soil Science, 3, 322−328 [in Russian]. 16. Malynovs’ka, I. M. (2017). Prostorova stru- ktura bakterial’nykh tsenoziv siroho lisovoho gruntu za riznykh umov vykorystannya [Spatial structure of bacterial coenoses of gray forest soil under different conditions of use]. Sil’s’kohospodars’ka mikrobio- lohiya — Agricultural microbiology, 25, 36−42 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.35868/1997-3004.25. 36-42 17. Volkohon, V. V. (ed.), Nadkernychna, O. V., Tokmakova, L. M., Mel’nychuk, T. M., & Chaykov- s’ka, L. O. (2010). Eksperymental’na hruntova mik- robiolohiya: monohrafiya [Experimental soil micro- biology: monograph]. Kiev: Agrarian Science [in Ukrainian]. 18. Shchukovs’kyy, M. A., Velychko, L. L., No- vosad, K. B., Kazyuta, O. M., Vasyl’yeva, L. I., & Tykhonenko, D. G. (ed.). (2002). Mikrobiolohiya gruntiv. Posibnyk do laboratorno-praktychnykh za- nyat’ [Soil microbiology. Manual for laboratory and practical classes]. Kharkiv: KHNAU [in Ukrainian]. 19. Titova, V. I., Kozlov, A. V. (2012). Metody otsenki funktsionirovaniya mikrobotsenoza pochvy, uchastvuyushchego v transformatsii organicheskogo veshchestva: nauchno-metodicheskoye posobiye [Me- thods for assessing the functioning of soil microbo- cenosis involved in the transformation of organic matter: Scientific and methodological manual]. Nizhny Novgorod [in Russian]. 20. Chesnyak, H. Ya., Batsula, O. O., Derev’ya- nko, R. H. (1987). Parametry humusnoho stanu gruntiv. Zabezpechennya bezdefitsytnoho balansu humusu v grunti [Parameters of humus condition of soils. Ensuring a deficit-free balance of humus in the soil]. Kyiv: Harvest [in Russian]. Received 28.04.2021 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
id	oai:ojs2.smic.in.ua:article-445
institution	Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-23T01:14:48Z
publishDate	2021
publisher	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	smicinua/93/8c21a8b409ecce8d6c7086bc08206f93.pdf
spelling	oai:ojs2.smic.in.ua:article-4452026-07-22T10:10:50Z INFLUENCE OF DIFFERENT SYSTEMS OF CROP FARMING ON ECOLOGICAL AND TROPHIC GROUPINGS OF MICROORGANISMS OF TYPICAL CHORNOZEM IN THE CONDITIONS OF THE LEFT-BANK FOREST STEPPE OF UKRAINE ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ С. В. , Рєзнік typical chernozem, organic crop farming, soil microorganisms, biogenesity чорнозем типовий, органічне землеробство, ґрунтові мікроорганізми, біогенність Objective. To establish the influence of different crop farming systems on the parameters of the number of representatives of ecological and trophic groups of microorganisms in typical chernozem. Methods. Comparative-profile-genetic, microbiological, statistical. Results. The upper 0–10- centimetre layer of soil (the number of microorganisms decreases with depth and the predominance of microbiological activity in the 10–20-centimetre layer is possible only in dry periods) is characterised by the highest microbiological activity. The microbiocenosis undergoes the greatest transformations in the conditions of intensive system of crop farming upon mixing and turn of a layer. This is expressed in a significant decrease in microbiological activity in the 0–10-centimetre layer and vice versa — an increase in the layers of 10–20 and 20–30 cm. Agrogenic soils have higher parameters of total microbiological activity compared to the fallow area. The most positive influence on biogenesity was reported in the variants of the organic system of crop farming, especially with the use of green manures. The data on the directions of development of soil biological processes of the studied variants by the analysis of oligotrophic coefficients, mineralization-immobilization and mobilization of nitrogen stock are provided. Mathematical analysis of the data showed a significant influence of the depth of sampling on the number of all studied microorganisms, while the crop farming system significantly affected the number of microscopic fungi, actinomycetes and amylolytic microbiota. Conclusion. Agrogenic use of chernozems reduces the number of microscopic fungi. In the variants of organic crop farming, a significant increase in the number of actinomycetes and amylolytic microbiota was reported. Under the intensive system of crop farming, there is a decreased number of representatives of all studied ecological and trophic groups of microorganisms. And vice verse, variants of the organic crop farming system, especially under the use of green manure, have a higher number of most functional groups of microorganisms. Cultivated soils are characterized by a higher coefficient of mineralization and immobilization compared to fallow. Мета. Визначити вплив різних систем землеробства на показники чисельності представників еколого-трофічних груп мікроорганізмів чорноземів типових. Методи. Порівняльно-профільно-генетичний, мікробіологічні, статистичні. Результати. Найбільшою мікробіологічною активністю характеризується верхній 0–10-сантиметровий шар ґрунту (з глибиною чисельність мікроорганізмів зменшується, і лише у посушливі періоди можливе переважання показників мікробіологічної активності у 10–20-сантиметровому шарі). Найбільших трансформацій зазнає мікробоценоз в умовах інтенсивної системи землеробства за перемішування й обороту пласту. Це виражається у значному зменшенні мікробіологічної активності у 0–10-сантиметровому шарі і навпаки, збільшенні показників у шарах 10–20 і 20–30 см. Агрогенні ґрунти мають вищі показники загальної мікробіологічної активності проти перелогової ділянки. Найбільший позитивний вплив на біогенність зафіксовано у варіантах органічної системи землеробства, особливо за умови застосування сидератів. Наведено дані щодо напрямів розвитку ґрунтово-біологічних процесів досліджуваних варіантів шляхом аналізу коефіцієнтів оліготрофності, мінералізації-іммобілізації й мобілізації азотного фонду. Математичний аналіз даних засвідчив суттєвий вплив глибини відбору зразків на чисельність усіх досліджуваних мікроорганізмів, тоді як система землеробства достовірно впливала на чисельність мікроскопічних грибів, актиноміцетів і амілолітичної мікробіоти. Висновки. Агрогенне використання чорноземів зменшує чисельність мікроскопічних грибів. У варіантах органічного землеробства зафіксовано значне збільшення чисельності актиноміцетів і амілолітичної мікробіоти. За інтенсивної системи землеробства спостерігається зменшення чисельності представників усіх досліджених еколого-трофічних груп мікроорганізмів. І навпаки, варіанти органічної системи землеробства, особливо за використання сидерату, мають вищу чисельність більшості функціональних груп мікроорганізмів. Ґрунти, що обробляються, характеризуються вищим коефіцієнтом мінералізації й іммобілізації проти перелогу. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021-06-18 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/445 10.35868/1997-3004.33.62-71 Agricultural microbiology; Vol. 33 (2021): Agriciltural microbiology; 62-71 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 33 (2021): Сільськогосподарська мікробіологія; 62-71 1997-3004 10.35868/1997-3004.33 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/445/526 Авторське право (c) 2021 Rieznik S. V. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	чорнозем типовий органічне землеробство ґрунтові мікроорганізми біогенність С. В. , Рєзнік ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
title	ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
title_alt	INFLUENCE OF DIFFERENT SYSTEMS OF CROP FARMING ON ECOLOGICAL AND TROPHIC GROUPINGS OF MICROORGANISMS OF TYPICAL CHORNOZEM IN THE CONDITIONS OF THE LEFT-BANK FOREST STEPPE OF UKRAINE
title_full	ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
title_fullStr	ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
title_full_unstemmed	ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
title_short	ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
title_sort	вплив різних систем землеробства на еколого-трофічні угруповання мікроорганізмів чорноземів типових в умовах лівобережного лісостепу україни
topic	чорнозем типовий органічне землеробство ґрунтові мікроорганізми біогенність
topic_facet	typical chernozem organic crop farming soil microorganisms biogenesity чорнозем типовий органічне землеробство ґрунтові мікроорганізми біогенність
url	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/445
work_keys_str_mv	AT svrêzník influenceofdifferentsystemsofcropfarmingonecologicalandtrophicgroupingsofmicroorganismsoftypicalchornozemintheconditionsoftheleftbankforeststeppeofukraine AT svrêzník vplivríznihsistemzemlerobstvanaekologotrofíčníugrupovannâmíkroorganízmívčornozemívtipovihvumovahlívoberežnogolísostepuukraíni

ВПЛИВ РІЗНИХ СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА НА ЕКОЛОГО-ТРОФІЧНІ УГРУПОВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Institution

Ähnliche Einträge