ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ
Objective. To study the efficacy of the use of a new strain of Trichoderma viride IMB F-100076 with high antagonistic and cellulolytic activity, in particular its effect on the photosynthetic apparatus and the yield of corn plants. Methods. Study of the effect of T. viride IMB F-100076 on corn94 yie...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/448 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466246178865152 |
|---|---|
| author | А. А. , Павленко Є. П. , Копилов Г. В. , Цехмістер |
| author_facet | А. А. , Павленко Є. П. , Копилов Г. В. , Цехмістер |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Павленко А. А. ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Копилов Є. П. ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Цехмістер Г. В. ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | А. А. , Павленко |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:50Z |
| description | Objective. To study the efficacy of the use of a new strain of Trichoderma viride IMB F-100076 with high antagonistic and cellulolytic activity, in particular its effect on the photosynthetic apparatus and the yield of corn plants. Methods. Study of the effect of T. viride IMB F-100076 on corn94 yield was performed under the conditions of a three-year small-plot field experiment on sodmedium-podzolic soil. The content of chlorophyll a and b in the plants of the experimental variants was determined by spectrophotometry. Methods of mathematical statistics were used in processing the obtained data. Results. Data from a three-year field experiment showed that the application of straw had a negative effect on the yield of corn, which averaged 7.72 t/ha that is 12.3 % less than in the variant without the application of straw (control). Application of the antagonist fungus T. viride IMB F-100076 to the soil simultaneously with straw allowed to obtain an average yield of 9.5 t/ha during three years of study, which is 23 % higher than in the variant with straw. In the control variant (without application of straw and fungal suspension), the yield averaged 8.8 t/ha, which is 14 % higher than in the variant with straw not treated with fungus. It was shown that the content of chlorophylls in corn leaves increases under the influence of T. viride IMB F-100076. For instance, the total content of chlorophyll a and b was 261.04 mg/100 g of leaves, which is 39.0 % higher than in the variant with straw not treatment with a suspension of the fungus, and 15.3 % higher than in the control variant. The obtained results highlight that the treatment of straw with the fungus T. viride IMB F-100076 had a positive effect on the formation of the photosynthetic apparatus of corn plants. Conclusion. Simultaneous application of wheat straw and T. viride IMB F-100076 micromycete, which is characterized by high antagonistic and cellulolytic activity, provides a significant increase in corn yield versus the variant with straw not treated with fungus. The content of chlorophylls a and b in the leaves increases. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.33.88-95 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
88
Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. С. 88–95.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.88-95
УДК 579.64:633.15
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ
TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ
ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ
А. А. Павленко, Є. П. Копилов, Г. В. Цехмістер
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14035, Україна; e-mail: tolik.pavlenko@gmail.com
Мета. Дослідити ефективність використання нового штаму Trichoderma viride IMB
F-100076 з високою антагоністичною та целюлозолітичною активністю, зокрема його
вплив на фотосинтетичний апарат та урожайніть рослин кукурудзи. Методи. Вивчення
впливу T. viride IMB F-100076 на урожайність кукурудзи проводили за умов трирічного дріб-
ноділянкового польового досліду на дерново-середньопідзолистому ґрунті. Вміст хлорофілів
а і b у рослинах дослідних варіантів визначали спектрофотометричним методом. Для обро-
бки одержаних даних використовували методи математичної статистики. Результати.
Дані трирічного польового досліду засвідчили, що внесення соломи негативно вплинуло на
урожайність кукурудзи, яка складала в середньому 7,72 т/га, що на 12,3 % менше, ніж у ва-
ріанті без застосування соломи (контроль). Внесення в ґрунт одночасно із соломою гриба-
антагоніста T. viride IMB F-100076 дозволило отримати урожайність у середньому 9,5 т/га
за три роки досліджень, що на 23 % більше, ніж у варіанті з внесеною соломою. В контроль-
ному варіанті (без внесення соломи та грибної суспензії) урожайність становила в серед-
ньому 8,8 т/га, що на 14 % більше, ніж у варіанті із використанням соломи, не обробленої гри-
бом. Показано, що за впливу T. viride IMB F-100076 підвищується вміст хлорофілів у листках
кукурудзи. Так, сумарний вміст хлорофілів а і b становив 261,04 мг/100 г листків, що на 39,0 %
більше, ніж у варіанті з внесенням соломи без обробки суспензією гриба, і на 15,3 % більше,
ніж у контрольному варіанті. Одержані результати свідчать, що обробка соломи грибом
T. viride IMB F-100076 позитивно вплинула на формування фотосинтетичного апарату рос-
лин кукурудзи. Висновки. Одночасне застосування пшеничної соломи і мікроміцета T. viride
IMB F-100076, який характеризується високою антагоністичною та целюлозолітичною ак-
тивністю, забезпечує суттєве збільшення урожайності кукурудзи проти варіанту із вне-
сенням соломи без обробки грибом. Водночас у листках збільшується вміст хлорофілів а і b.
Ключові слова: Trichoderma viride, кукурудза сорту Кремінь 200 СВ, урожайність, хло-
рофіл a і b.
Вступ. Відомо, що приблизно дві трети-
ни соломи після збирання урожаю залиша-
ється на полях, що зумовлено економічною
недоцільністю її вивозу, зважаючи на низьку
кормову цінність [1]. Проте солому можна
використовувати як цінне органічне добриво.
У сухих стеблах пшениці вміст органічних
речовин більший, ніж в інших природних
добривах, а мінеральних — більший, ніж у
зерні. З 1 тони соломи на гектар ріллі надхо-
дить близько 4–7 кг азоту, 1–1,4 кг фосфору,
12–18 кг калію, 2–3 кг кальцію, 0,8–1,2 кг
магнію. Цієї кількості елементів живлення,
за винятком азоту, достатньо для одержання
врожаю зерна понад 20 ц/га. Внесення соло-
ми в перший рік викликає іммобілізацію мі-
нерального азоту, як наслідок — зменшення
врожайності [2]. Нестача азоту для синтезу
клітинного білка мікроорганізмами може га-
льмувати розкладання соломи за швидкого
споживання доступного ґрунтового азоту це-
люлозоруйнівною мікробіотою. Тому за вне-
сення азоту інтенсивність деградації целю-
лози посилюється, збільшується вихід гуму-
© А. А. Павленко, Є. П. Копилов, Г. В. Цехмістер, 2021
89
сових речовин [3]. З 20–40 ц сухих стебел
пшениці може утворитися в ґрунті 0,3–2,6 т
гумусу на 1 га залежно від умов мінералізації
[2]. Цінність соломи як органічного добрива
переважно проявляється в її післядії.
Проте за низької чисельності специфіч-
ної мікробіоти процес розкладання рослин-
них решток займає значний проміжок часу.
Накопичуються лігнін та феноли, які інгібу-
ють ріст культурних рослин та уповіль-
нюють мінералізацію органічних речовин.
Ефективним прийомом для прискорення мі-
нералізації соломи є використання мікроор-
ганізмів з високою целюлозолітичною акти-
вністю. Серед активних деструкторів рос-
линних решток є ґрунтові сапротрофні гриби
родів Penicillium, Aspergillus, Chaetomium та
гриби роду Trichoderma. Крім того, розвиток
фітопатогенних грибів та бактерій, що збере-
глися на рослинних рештках, викликають
численні хвороби сільськогосподарських ку-
льтур та знижують їхню врожайність. Вне-
сення азоту під осінню оранку разом з соло-
мою активує ріст ґрунтової мікробіоти, зок-
рема й фітопатогенних мікроорганізмів-збуд-
ників захворювань сільськогосподарських
культур. Тому задля стримування розвитку
фітопатогенних мікроорганізмів часто вико-
ристовують біологічний метод, а саме біоа-
генти мікробних препаратів з високою анта-
гоністичною активністю.
Тому пошук ефективних штамів ґрунто-
вих мікроміцетів, які пригнічують ріст та ро-
звиток фітопатогенних грибів, синтезують
целюлазні ферменти є актуальним, оскільки
дозволить провести оздоровлення ґрунту та
підвищити врожайність сільськогосподарсь-
ких культур.
Аналіз останніх досліджень та публі-
кацій. Представники роду Trichoderma є
перспективними біологічними агентами для
контролю широкого кола фітопатогенів [4;
5]. Роботи, присвячені вивченню антагоніс-
тичних властивостей грибів цього роду та
ефективності їх використання як засобів за-
хисту рослин від збудників хвороб, мають
давню історію. Встановлено, що T. lignorum i
T. harzianum пригнічують розвиток таких збу-
дників кореневих хвороб, як Fusarium oxy-
sporum, F. moniliforme, F. roseum, F. solani та
Bipolaris sorokiniana. Внесення цих антаго-
ністів у ґрунт сприяло значному обмежен-
ню розвитку кореневих гнилей пшениці ярої,
ячменю ярого, дині та бавовнику [6; 7]. По-
казано також, що серед вивчених мікроміце-
тів-антагоністів, які належать до різних ро-
дів, найбільш активно пригнічували розви-
ток фітопатогенного гриба Pseudocercospo-
rella herpotrichoides (збудник церкоспорельоз-
ної гнилі зернових культур) представники
роду Trichoderma [8]. Виявлено антагоністи-
чну активність триходерм за взаємодії зі
Sclerotium rolfsii — збудником склереціаль-
ної гнилі цукрового буряку та за взаємодії з
Gaemannomyces graminis — збудником за-
хворювань ярих культур [8; 9]. Штами три-
ходерми пригнічують ріст мікроорганізмів
шляхом конкуренції за поживні речовини,
антибіозу та здатності синтезувати ферменти
деградації клітинної стінки [10; 11]. Гриби
роду Trichoderma синтезують низку позаклі-
тинних ферментів, які є важливими факто-
рами в пригніченні фітопатогенів: хітинази
та β-глюконази, які можуть гідролізувати
клітину збудника захворювання [12], і пек-
тиназу, що може індукувати стійкість рослин
до хвороб [13]. Окрім того, метаболіти три-
ходерми сприяють покращенню росту та
урожайності рослин [14].
Гриби роду Trichoderma — перспективні
біоагенти мікробних препаратів не лише для
захисту рослин, а й для деструкції рослинних
решток. Для них характерним є широкий
спектр гідролітичних ферментів, які забезпе-
чують розкладання рослинного субстрату
[15; 16]. Зокрема, для грибів-деструкторів Tri-
choderma характерний синтез кількох видів
целюлазних ферментів, які синтезуються ок-
ремо або у формі комплексу, таких як екзо-,
ендоглюконази, β-глюкозидази та ін. Ендо-
глюконази атакують фосфорильовану целю-
лозу, мікрокристалічну та аморфну целюло-
зи з вивільненням целоолігосахаридів. Ек-
зоглюконази гідролізують фосфорильовану
целобіозу та авіцел, послідовно відщеплюю-
чи целобіозу з нередукуючого кінця. Синер-
гічна дія ендо-, екзоглюконаз та β-глюко-
зидаз забезпечує гідроліз кристалічної целю-
лози, перетворюючи целобіозу на глюкозу
[17].
Пошук активних штамів грибів роду
Trichoderma проводять у багатьох наукових
установах. На основі таких штамів створю-
ють ефективні препарати як для захисту рос-
лин від фітопатогенних мікроорганізмів, так
і для розкладання рослинних решток [18–20].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
90
У попередні роки нами отримано нові
перспективні штами грибів роду Tricho-
derma, серед яких відібрано штам T. viride
IMB F-100076 [21], який характеризується
значною целюлозолітичною та високою ан-
тагоністичною активністю [5; 11].
Мета досліджень. Дослідити ефектив-
ність використання нового штаму T. viride
IMB F-100076 з високою антагоністичною та
целюлозолітичною активністю за умов
польових дослідів.
Матеріали та методи. Вивчення впливу
T. viride IMB F-100076 на урожайність куку-
рудзи проводили за умов трирічного дрібно-
ділянкового польового досліду на дерново-
середньопідзолистому ґрунті дослідного по-
ля Інституту сільськогосподарської мікро-
біології та агропромислового виробництва
НААН. Вміст гумусу — 1,2 % (за Тюріним),
рухомого азоту — 5,0–6,0 мг/100 г ґрунту (за
Тюріним і Кононовою), фосфору — 11–
12 мг/100 г ґрунту (за Чіріковим), калію —
12–13 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), рН —
6,0. У досліді використовували кукурудзу гі-
бриду середньоранньої стиглості Кремінь
200 СВ, який рекомендовано для зони По-
лісся. Норма висіву — 80 000 насінин на гек-
тар. Глибина загортання — 5 см. Відстань
між лунками — 20 см. Ширина міжрядь —
50 см. Дослід проводили за схемою: 1 —
контроль (без внесення соломи та гриба); 2 —
внесення соломи; 3 — внесення соломи, об-
робленої грибною суспензією T. viride IMB
F-100076 з титром 4×108 КУО з розрахунку
2×105 КУО одиниць на 1 г внесеної соломи.
Під осінню оранку вносили солому (з розра-
хунку 8 т/га) та азотні добрива (15 кг/га дію-
чої речовини на 1 т соломи). Під весняну ку-
льтивацію вносили мінеральні добрива у
нормі N60P30K90. Облікова площа ділянки —
8,5 м2. Повторення — 4-разове. Загальна кіль-
кість ділянок — 12. Загальна площа дослід-
ної ділянки — 30 м2.
Кількість опадів у 2014 та 2020 роках
була близькою до середньобагаторічної, а в
2019 році значно меншою за оптимальні по-
казники вирощування та складала всього
136 мм за вегетаційний період (табл. 1).
За час проведення досліду температура
повітря протягом вегетаційного періоду була
на рівні середньобагаторічних показників та
оптимальною для формування зерна кукуру-
дзи (табл. 2).
Вміст хлорофілів а і b у рослинах дослі-
дних варіантів визначали спектрофотомет-
ричним методом [22].
Для обробки одержаних даних викорис-
товували методи математичної статистики та
програму Microsoft Excel [23; 24].
Результати та їх обговорення. Резуль-
тати, одержані в польовому досліді, предста-
влено в табл. 3. Аналізуючи одержані дані,
ми звернули увагу на зменшення урожайнос-
ті у всіх варіантах досліду в 2019 році, що
Таблиця 1. Кількість опадів за роками досліджень, мм
Місяці 2014 р. 2019 р. 2020 р.
Середньо-
багаторічні
показники
Відхилення від
середньобагаторічного
2014 р. 2019 р. 2020 р.
травень 11 12 12 11,6 –0,6 0,4 0,4
червень 22 22 21 21,6 0,4 0,4 –0,6
липень 20 19 21 20 0 –1 1
серпень 19 20 21 20 –1 0 1
Таблиця 2. Температурні показники за роками досліджень, °С
Місяці 2014 р. 2019 р. 2020 р.
Середньо-
багаторічні
показники
Відхилення від
середньобагаторічного
2014 р. 2019 р. 2020 р.
травень 11 12 12 11,6 –0,6 0,4 0,4
червень 22 22 21 21,6 0,4 0,4 –0,6
липень 20 19 21 20 0 –1 1
серпень 19 20 21 20 –1 0 1
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
91
Таблиця 3. Вплив T. viride IMB F-100076 на урожайність зерна кукурудзи, т/га
Урожайність
Варіанти досліду
Контроль
(без внесення
соломи і гриба)
Внесення
соломи
Внесення соломи,
обробленої
T. viride
IMB F-100076
HIP
– 2014 р.
– 2019 р.
– 2020 р.
Середнє
9,40
7,4
9,6
8,8
7,26
7,1
8,8
7,72
10,0
7,8
10,8
9,5
0,21
0,28
0,54
Відхилення від контролю:
– т/га
– %
–
–
–1,08
–12,3
+0,7
+8
Відхилення від варіанту
внесення соломи:
– т/га
– %
+1,08
+14
–
–
+1,78
+23
потребує пояснення. Кукурудза — культура,
яка характеризується значною біологічною
пристосованістю, але вона чутлива до вологи
та температури. Вегетаційний період куку-
рудзи триває 90–120 днів. Оптимальною тем-
пературою для вирощування кукурудзи на
зерно є 18–25 °С. За температури 32 °С за-
тримується поява ростків, а за вищої — зу-
пиняється ріст. На будь-якому етапі органо-
генезу можливий негативний вплив як біоти-
чного, так і абіотичного факторів, які можуть
порушити або сповільнити весь подальший
процес формування генеративних органів.
Особливо відчутним такий вплив може бути
на ранніх стадіях розвитку рослин (до 11-го
листка) [25].
Оптимальною кількістю опадів для ку-
курудзи є 450–600 мм опадів за вегетаційний
сезон, причому найбільше вологи вона пот-
ребує у липні та серпні. Тому для оптималь-
ного забезпечення родючості важливе нако-
пичення вологи у ґрунті. У 2019 р. кількість
опадів була значно меншою за середньобага-
торічну і складала 136 мм (табл. 1) за вегета-
ційний період, що негативно позначилося на
урожайності. Кількість опадів у 2014 та
2020 рр. була оптимальною й близькою до
середньобагаторічної.
Як свідчать дані табл. 3, внесення соло-
ми негативно вплинуло на урожайність ку-
курудзи, яка складала в середньому 7,72 т/га
за три роки досліджень, що на 12,3 % менше,
ніж у варіанті без внесення соломи (конт-
роль). Як було нами показано раніше [11],
внесення соломи провокує розвиток фітопа-
тогенних грибів, зокрема мікроміцетів роду
Bipolaris. Відомо, що серед представників за-
значеного виду часто трапляються збудники
гельмінтоспоріозної гнилі [26–28]. Внесення
соломи призвело також до значного збіль-
шення чисельності мікроміцетів роду Fusari-
um (майже в 4 рази проти контрольного варі-
анту). Це також треба розглядати як небажа-
ну тенденцію, адже фузарії можуть виклика-
ти кореневі гнилі й негативно впливати на
урожайність сільськогосподарських культур,
зокрема й кукурудзи [29].
Внесення в ґрунт одночасно із соломою
гриба-антагоніста T. viride IMB F-100076 до-
зволило отримати урожайність в середньому
9,5 т/га за три роки досліджень, що на 23 %
більше, ніж у варіанті з внесенням лише со-
ломи (табл. 1).
Гриби роду Trichoderma не лише активні
антагоністи фітопатогенів, вони також здатні
продукувати речовини фітогормональної при-
роди, за впливу яких покращується ріст і ро-
звиток рослин, зокрема підвищується вміст
хлорофілів, білків, вуглеводів, енергія про-
ростання, схожість, маса надземної частини
та кореневої системи [30]. Так, за одержани-
ми результатами T. viride IMB F-100076 по-
зитивно впливав на формування фотосинте-
тичного апарату рослин кукурудзи (табл. 4).
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
92
Таблиця 4. Вміст хлорофілів у листках кукурудзи
Варіанти досліду Вміст хлорофілу а,
мг/100 г листків
Вміст хлорофілу b,
мг/100 г листків
Сума хлорофілів
a і b
Без внесення соломи та грибної
суспензії (контроль) 169,70 ± 4,68 56,70 ± 2,09 226,40
Внесення соломи 159,59 ± 3,95 28,15 ± 1,05 187,74
Внесення соломи, обробленої
грибною суспензією
T. viride IMB F-100076
202,98 ± 4,02 58,07 ± 2,15 261,04
Внесення соломи, обробленої грибною
суспензією, позитивно позначилося на вмісті
хлорофілів а та b. Так, сума хлорофілів а і b
становила 261,04 мг/100 г листків, що на
39,0 % більше, ніж у варіанті з внесенням
соломи без обробки суспензією гриба і на
15,3 % більше за показники у контрольному
варіанті.
Висновки. Отримані результати засвід-
чили, що одночасне застосування пшеничної
соломи і мікроміцету T. viride IMB F-100076,
який характеризується високою антагоністи-
чною та целюлозолітичною активністю, за-
безпечило збільшення урожайності кукуру-
дзи на 23 % проти варіанту внесення соломи
без обробки грибом. Водночас зростає вміст
хлорофілів а і b. Так, сума хлорофілів а і b
становила 261,04 мг/100 г листків, що на
39,0 % більше, ніж у варіанті з внесенням
соломи без обробки суспензією гриба і на
15,3 % більше, ніж у контрольному варіанті.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Лозовіцький П. С. Основи землеробства та
рослинництва. Навчальний посібник. К., 2010.
Т. 2. 143 с.
2. Олифер В. А. Биологическая продуктив-
ность и круговорот химических элементов в рас-
тительных сообществах. Наука. 1971. С. 278–281.
3. Жежер А. Я., Ефимова Г. И. Система удо-
брений в полевых севооборотах: Методичес-
кие рекомендации. Новосибирск : ВАСХНИЛ,
Сиб. отд-ние. СибНИИЗХ, 1990. 12 с.
4. Guo R., Liu X., Gao K., Gao B., Shi B., Zhen Z.
Progress in biocontrol research with Trichoderma.
Chinese J Biological Control. 2002. 18. 180–184.
5. Цехмістер Г. В., Кислинська А. С., Павле-
нко А. А. Антагоністична активність ґрунтових
мікроорганізмів як ефективний засіб захисту ро-
слин від акремоніозу. Сільськогосподарська мік-
робіологія. 2019. Вип. 30. С. 46–53.
6. Александрова А. В., Великанов Л. Л., Си-
дорова И. И., Сизова Т. П. Влияние гриба Tricho-
derma harzianum на почвенные микромицеты.
Проблемы экол. и физиол. микроорганизмов: К
110-летию со дня рожд. проф. Е. Е. Успенского.
Науч. конф. 2000. 30 c.
7. Билай В. И. Микроскопические грибы-
продуценты антибиотиков. Киев : Академия наук
СССР, 1961.
8. Chet I., Inbar J. Biological control of fungal
pathogens. Appl. Biochem. and Biotechnol. 1994.
Vol. 48. № 1. P. 37–43.
9. Sivan A., Elad Y. Biological control effects
of a new of Trichoderma harzianum on Pythium
aphanidermatum. Phytopathology. 1984. Vol. 74.
№ 4. P. 498–501.
10. Limon M. C., Chacon M. R., Mejias R.,
Delgado-Jarana J., Rincon A. M., Codon A. C.,
Benitez T. Increased antifungal and chitinase
specific activities of Trichoderma harzianum CECT
2413 by addition of cellulose bolding domain. Appli-
ed Microbiology and Biotechnology. 2004. Vol. 64,
675–685. https://doi.org/10.1007/s00253-003-1538-6
11. Копилов Є. П., Павленко А. А., Цехміс-
тер Г. В., Кислинська А. С. Антагоністична акти-
вність нового штаму Trichoderma viride та його
вплив на угрупування мікроміцетів кореневої зо-
ни рослин кукурудзи. Сільськогосподарська мік-
робіологія. 2020. Т. 31. С. 16–25. https://doi.org/
10.35868/1997-3004.31.16-25
12. Markovich, N. A., Kononava, G. L. Lytic
enzymes of Trichoderma and their role in plant de-
fence from fungal diseases: a review. Applied Bio-
chemestry and Microbiology. 2003. Vol. 39(4).
P. 341–351.
13. Bai Z. H., Zhang H. X., Qi H. Y., Peng X. W.,
Li B. J. Pectinase production by Aspergillus niger
using wastewater in solid state fermentation for elic-
iting plant disease resistance. Bioresource Techno-
logy. 2004. Vol. 95. P. 49–52. https://doi.org/
10.1016/j.biortech.2003.06.006
14. Kolombet L. V., Jigletsova S. K., Derby-
shev V. V., Ezhov D. V., Kosareva N. I., By-
strova E. V. Studies of mycofungicid, a preparation
based on Trichoderma viride, for plant infection
control. Applied Biochemistry and Microbiology.
2001. Vol. 37(1). P. 98–102.
15. Califano V., Constantini A. Immobilization
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
93
of cellulolytic enzymes in mesostructured silica ma-
terials. Catalysts. 2020. Vol. 10(6). P. 706.
16. Toscano L., Stoytcheva M., Montero G.,
Cervantes L., Gerardo M., Felix R. M. Characteriza-
tion of cellulolytic multi-enzymatic complexes from
filamentous fungi by solid-state fermentation using
wheat straw as carbon source. International Jour-
nal of Advanced Research and Publications. 2017.
Vol. 1(5). P. 40–47.
17. Dashtban M., Schraft H., Qin W. Fungal bi-
oconversion of lignocellulosic residues; Opportuni-
ties & perspectives. International Journal of Biolog-
ical Science. 2009. Vol. 5(6). P. 578–595. https://
doi.org/10.7150/ijbs.5.578
18. Sivan A., Chet, I. Degradation of fungal cell
walls by lytic enzymes of Trichoderma harzianum.
Microbiology. 1989. Vol. 135(3). P. 675–682.
19. Пат. 2165974 Российская Федерация,
С12 N1/14, С12 N9/42, С12 N9/42, C12 R1:885.
Культуральная среда для получения фермента
целлюлазы при его промышленном производстве
методом глубинного культивирования гриба Tri-
choderma viride 44-11-62/3 и способ получения
фермента целлюлазы вэтой среде / Васильев А. Е.,
Огорельцев Б. Д., Сафонов В. С., Агафонов Е. Л.,
Деветьярова Л. С., заявитель и патентооблада-
тель ОАО «Восток». № 99109818/13, заявл.
14.05.1999; опубл. 27.04.2001.
20. Пат. 2380906 Российская Федерация,
МПК А01 N63/04, С12N1/14. Самоконсервиру-
ющийся биопрепарат для защиты растений от бо-
лезней и способ его получения / Коломбет Л. В.,
Жиглецова С. К., Быстрова Е. В., Крюков В. Н.,
Дородных Ю. Л., заявитель и патентообладатель
Коломбет Л. В., Жиглецова С. К., Быстрова Е. В.,
Крюков В. Н., Дородных Ю. Л. № 2008114859/13,
заявл. 18.04.2008; опубл. 10.02.2010.
21. Штам гриба Trichoderma viride з високою
целюлозолітичною активністю: пат. UA 121555 U.
МПК С12 N1/14 (2006.01) C12 N9/42 (2006.01),
Є. П. Копилов, С. П. Надкерничний; власник: Ін-
ститут сільськогосподарської мікробіології та аг-
ропромисловго виробництва Національної Ака-
демії Аграрних Наук України. № a 2017 05934;
заявл 14.06.2017; опубл. 11.12.2017, Бюл. № 23.
22. Гродзинский А. М., Гродзинский Д. М.
Краткий справочник по физиологии растений. К. :
Наук. думка, 1973. 434 c.
23. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта
(с основами статистической обработки результа-
тов исследований). М. : Агропромиздат, 1985.
351 с.
24. Коросов А. В., Горбач В. В. Компьютер-
ная обработка биологических данных. Петроза-
водск : ПетрГУ, 2016. 96 с.
25. Паламарчук В. Д. Створення та вирощу-
вання гібридів кукурудзи для інтенсивних техно-
логій. Збірник наукових праць Уманського націо-
нального університету садівництва. Агрономія.
2012. № 80. С. 68–74.
26. Лісовий М. П.,. Лисенко С. В., Крючко-
ва Л. О., Таранюк Р. Я. Церкоспорельоз пшениці.
Захист рослин.1997. № 10. C. 10–11.
27. Ашмарина Л. Ф. Особенности жизненно-
го цикла возбудителя корневой гнили Bipolaris
sorokiniana (Sacc.) Shoemaker. Современная ми-
кология в России. 2015. № 5(4). С. 11–13.
28. Цилюрик О. І. Вплив основного обробіт-
ку ґрунту на ступінь пошкодження шкідниками
та ураженість хворобами зернових культур. Зер-
нові культури. 2019. Т. 3(1). С. 93–101.
29. Шахова Н. М., Шаповалов А. І. (2014).
Хвороби озимого зернового поля. Наукові праці.
2014. Т. 232(220). С. 58–61.
30. Цавкелова Е. А., Климова С. Ю., Черды-
нцева Т. А., Нетрусов А. И. Гормоны и гормоно-
подобные соединения микроорганизмов (обзор).
Прикладная биохимия и микробиология. 2006.
Т. 42 (3). 161–168 c.
Отримано 03.05.2021
https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.88-95
UDC 579.64: 633.15
EFFICACY OF TRICHODERMA VIRIDE STRAIN WITH
HIGH ANTAGONISTIC AND CELLULOLYTIC ACTIVITY
А. А. Pavlenko, Ye. P. Kopylov, H. V. Tsekhmister
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: tolik.pavlenko@gmail.com
Objective. To study the efficacy of the use of a new strain of Trichoderma viride IMB F-100076
with high antagonistic and cellulolytic activity, in particular its effect on the photosynthetic appa-
ratus and the yield of corn plants. Methods. Study of the effect of T. viride IMB F-100076 on corn
94
yield was performed under the conditions of a three-year small-plot field experiment on sod-
medium-podzolic soil. The content of chlorophyll a and b in the plants of the experimental variants
was determined by spectrophotometry. Methods of mathematical statistics were used in processing
the obtained data. Results. Data from a three-year field experiment showed that the application of
straw had a negative effect on the yield of corn, which averaged 7.72 t/ha that is 12.3 % less than in
the variant without the application of straw (control). Application of the antagonist fungus T. viride
IMB F-100076 to the soil simultaneously with straw allowed to obtain an average yield of 9.5 t/ha
during three years of study, which is 23 % higher than in the variant with straw. In the control vari-
ant (without application of straw and fungal suspension), the yield averaged 8.8 t/ha, which is
14 % higher than in the variant with straw not treated with fungus. It was shown that the content of
chlorophylls in corn leaves increases under the influence of T. viride IMB F-100076. For instance,
the total content of chlorophyll a and b was 261.04 mg/100 g of leaves, which is 39.0 % higher than
in the variant with straw not treatment with a suspension of the fungus, and 15.3 % higher than in
the control variant. The obtained results highlight that the treatment of straw with the fungus
T. viride IMB F-100076 had a positive effect on the formation of the photosynthetic apparatus of
corn plants. Conclusion. Simultaneous application of wheat straw and T. viride IMB F-100076 mi-
cromycete, which is characterized by high antagonistic and cellulolytic activity, provides a signifi-
cant increase in corn yield versus the variant with straw not treated with fungus. The content of
chlorophylls a and b in the leaves increases.
Key words: Trichoderma viride, Kremin 200 CB variety of corn, yield, chlorophyll a and b.
REFERENCES
1. Lozovitstkyi, P. S. (2010). Osnovy zemlerob-
stva ta roslynnytstva. Navchalnyi posibnyk. [Fun-
damentals of agriculture and crop production]. Kyiv
[in Ukrainian].
2. Olifer, V. A. (1971). Biologicheskaya pro-
duktivnost i krugovorot khimicheskikh elementov v
rastitelnykh soobshchestvakh [Biological productivi-
ty and the cycle of chemical elements in plant com-
munities]. Nauka [in Russian].
3. Zhezher, A. Ya., Yefimova, G. I. (1990). Sis-
tema udobreniy v polevykh sevooborotakh: Metodi-
cheskie rekomendatsii [Fertilizer system in field
crop rotations: Methodical recommendations]. No-
vosibirsk [in Russian].
4. Guo, R, Liu, X, Gao, K, Gao, B, Shi, B, &
Zhen, Z. (2002). Progress in biocontrol research
with Trichoderma. Chinese J Biological Control, 18,
180–184.
5. Tsekhmister, H. V., Kyslynska, A. S., & Pav-
lenko, A. A. (2019). Antahonistychna aktyvnist hrun-
tovykh mikroorhanizmiv, yak efektyvnyi zasib za-
khystu roslyn vid akremoniozu [Antagonistic activi-
ty of soil microorganisms as an effective means of
protecting plants from acremoniosis]. Silskohospo-
darska mikrobiolohiia — Agricultural Microbiolo-
gy, 30, 46–53 [in Ukrainian].
6. Aleksandrova, A. V., Velikanov, L. L., Si-
dorova, I. I., & Sizova, T. P. (2000). Vliyanie griba
Trichoderma harzianum na pochvennye mikromi-
tsety [Influence of the fungus Trichoderma harzi-
anum on soil micromycetes]. Environmental prob-
lems. and fiziol. microorganisms: To the 110th anni-
versary of the birth. prof. E. E. Uspensky (30) [in
Russian].
7. Bilay, V. I. (1961). Mikroskopicheskie griby-
produtsenty antibiotikov [Microscopic antibiotic-
producing fungi]. Akademiya nauk SSSR [in Rus-
sian].
8. Chet, I., Inbar, J. (1994). Biological control
of fungal pathogens. Appl. Biochem. and Biotechnol,
48 (1), 37–43.
9. Sivan, A., Elad, Y. (1984). Biological control
effects of a new of Trichoderma harzianum on
Pythium aphanidermatum. Phytopathology, 74(4),
498–501.
10. Limon, M. C., Chacon, M. R., Mejias, R.,
Delgado-Jarana, J., Rincon, A. M., Codon, A. C., &
Benitez, T. (2004). Increased antifungal and chi-
tinase specific activities of Trichoderma harzianum
CECT 2413 by addition of cellulose bolding do-
main. Applied Microbiology and Biotechnology, 64,
675–685. https://doi:10.1007/s00253-003-1538-6
11. Kopylov, Ye. P., Pavlenko, A. A., Tsekh-
mister, H. V., & Kyslynska, A. S. (2020). Antaho-
nistychna aktyvnist novoho shtamu Trichoderma
viride ta yoho vplyv na uhrupuvannia mikromitsetiv
korenevoi zony roslyn kukurudzy [Antagonistic ac-
tivity of a new strain of Trichoderma viride and its
effect on the group of micromycetes of the root zo-
ne of maize plants]. Silskohospodarska mikrobiolo-
hiia — Agricultural Microbiology, 31, 16–25.
https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.16-25
12. Markovich, N. A., Kononava, G. L. (2003).
Lytic enzymes of Trichoderma and their role in plant
defence from fungal diseases: a review. Applied Bi-
ochemestry and Microbiology, 39(4). 341–351.
13. Bai, Z. H., Zhang, H. X., Qi, H. Y.,
Peng, X. W., & Li, B. J. (2004). Pectinase produc-
tion by Aspergillus niger using wastewater in solid
state fermentation for eliciting plant disease re-
sistance. Bioresource Technology, 95, 49–52.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
95
https://doi.org/10.1016/j.biortech.2003.06.006
14. Kolombet, L. V., Jigletsova, S. K., Derby-
shev, V. V., Ezhov, D. V., Kosareva, N. I., & By-
strova, E. V. (2001). Studies of mycofungicid, a
preparation based on Trichoderma viride, for plant
infection control. Applied Biochemistry and Micro-
biology, 37(1), 98–102.
15. Califano, V., Constantini, A. (2020). Immo-
bilization of cellulolytic enzymes in mesostructured
silica materials. Catalysts, 10(6), 706.
16. Toscano, L., Stoytcheva, M., Montero, G.,
Cervantes, L., Gerardo, M., & Felix, R. M. (2017).
Characterization of cellulolytic multi-enzymatic com-
plexes from filamentous fungi by solid-state fermen-
tation using wheat straw as carbon source. Interna-
tional Journal of Advanced Research and Publica-
tions, 1(5), 40–47.
17. Dashtban, M., Schraft, H., & Qin, W.
(2009). Fungal bioconversion of lignocellulosic res-
idues; Opportunities & perspectives. International
Journal of Biological Science, 5(6), 578–595.
https://doi.org/10.7150/ijbs.5.578
18. Sivan, A., Chet, I. (1989). Degradation of
fungal cell walls by lytic enzymes of Trichoderma
harzianum. Microbiology, 135(3), 675–682.
19. Pat. 2165974 RU, С12 N1/14, С12 N9/42,
С12 N9/42, C12 R1:885. Cultural medium for ob-
taining the cellulase enzyme during its industrial
production by the method of submerged cultivation
of the fungus Trichoderma viride 44-11-62/3 and the
method of obtaining the cellulase enzyme in this
medium, Vasilev, A. Ye., Ogoreltsev, B. D., Safo-
nov, V. S., Agafonov, Ye. L., Devetyarova, L. S.,
Publ. 27.04.2001 [in Russian].
20. Pat. 2380906 RU, МПК А01 N63/04,
С12N1/14. Self-preserving biological product for
plant protection against diseases and a method for its
production, Kolombet, L. V., Zhigletsova, S. K., By-
strova, Ye. V., Kryukov, V. N., Dorodnykh, Yu. L.,
Publ. 10.02.2010 [in Russian].
21. Pat. 121555 U UA МПК С12 N1/14
(2006.01) C12 N9/42 (2006.01). Strain of the fungus
Trichoderma viride with high cellulolytic activity,
Kopylov, Ye. P., Nadkernychnyi, S. P., Publ.
11.12.2017 [in Ukrainian].
22. Grodzinskiy, A. M., Grodzinskiy, D. M.
(1973). Kratkiy spravochnik po fiziologii rasteniy
[A quick guide to plant physiology]. Кyiv: Nauk.
Dumka [in Russian].
23. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevo-
go opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki re-
zulta-tov issledovaniy) [Field experiment methodol-
ogy (with the basics of statistical processing of
research results)]. Мoslva: Agropromizdat [in Rus-
sian].
24. Korosov, A. V., Gorbach, V. V. (2016).
Kompyuternaya obrabotka biologicheskikh dannykh
[Computer processing of biological data]. Petroza-
vodsk: PetrGU [in Russian].
25. Palamarchuk, V. D. (2012). Stvorennia ta
vyroshchuvannia hibrydiv kukurudzy dlia intensyv-
nykh tekhnolohii [Creation and cultivation of maize
hybrids for intensive technologies]. Ahronomiia —
Agronomy, 80, 68–74 [in Ukrainian].
26. Lisovyi, M. P., Lysenko, S. V., Kriuchko-
va, L. O., & Taraniuk, R. Ia. (1997). Tserkosporeloz
pshenytsi [Cercosporelosis of wheat]. Zakhyst ros-
lyn — Plant protection, 10, 10–11 [in Ukrainian].
27. Ashmarina, L. F. (2015). Osobennosti zhiz-
nennogo tsikla vozbuditelya kornevoy gnili Bipo-
laris sorokiniana (Sacc.) [Features of the life cycle of
the causative agent of root rot Bipolaris sorokiniana
(Sacc.)]. Sovremennaya mikologiya v Rossii — Mo-
dern mycology in Russia, 5(4), 11–13 [in Russian].
28. Tsyliuryk, O. I. (2019). Vplyv osnovnoho
obrobitku hruntu na stupin poshkodzhennia shkid-
nykamy ta urazhenist khvorobamy zernovykh kultur
[Influence of basic tillage on the degree of pest dam-
age and diseases of cereals]. Zernovi kultury — Ce-
reals, 3(1), 93–101 [in Ukrainian].
29. Shakhova, N. M., Shapovalov, A. I. (2014).
Khvoroby ozymoho zernovoho polia [Diseases of
the winter grain field]. Naukovi pratsi — Scientific
works, 232(220), 58–61 [in Ukrainian].
30. Tsavkelova, Ye. A., Klimova, S. Yu., Cher-
dyntseva, T. A., & Netrusov, A. I. (2006). Gormony
i gormonopodobnye soedineniya mikroorganizmov
(obzor) [Hormones and hormone-like compounds of
microorganisms (review)]. Prikladnaya biokhimiya i
mikrobmologiya — Applied Biochemistry and Mi-
crobiology, 42(3), 161–168 [in Russian].
Received 03.05.2021
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-448 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:14:52Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/29/24b297d464b75388df09ae08d57ade29.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4482026-07-22T10:10:50Z EFFICACY OF TRICHODERMA VIRIDE STRAIN WITH HIGH ANTAGONISTIC AND CELLULOLYTIC ACTIVITY ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ А. А. , Павленко Є. П. , Копилов Г. В. , Цехмістер Trichoderma viride, Kremin 200 CB variety of corn, yield, chlorophyll a and b Trichoderma viride, кукурудза сорту Кремінь 200 СВ, урожайність, хлорофіл a і b Objective. To study the efficacy of the use of a new strain of Trichoderma viride IMB F-100076 with high antagonistic and cellulolytic activity, in particular its effect on the photosynthetic apparatus and the yield of corn plants. Methods. Study of the effect of T. viride IMB F-100076 on corn94 yield was performed under the conditions of a three-year small-plot field experiment on sodmedium-podzolic soil. The content of chlorophyll a and b in the plants of the experimental variants was determined by spectrophotometry. Methods of mathematical statistics were used in processing the obtained data. Results. Data from a three-year field experiment showed that the application of straw had a negative effect on the yield of corn, which averaged 7.72 t/ha that is 12.3 % less than in the variant without the application of straw (control). Application of the antagonist fungus T. viride IMB F-100076 to the soil simultaneously with straw allowed to obtain an average yield of 9.5 t/ha during three years of study, which is 23 % higher than in the variant with straw. In the control variant (without application of straw and fungal suspension), the yield averaged 8.8 t/ha, which is 14 % higher than in the variant with straw not treated with fungus. It was shown that the content of chlorophylls in corn leaves increases under the influence of T. viride IMB F-100076. For instance, the total content of chlorophyll a and b was 261.04 mg/100 g of leaves, which is 39.0 % higher than in the variant with straw not treatment with a suspension of the fungus, and 15.3 % higher than in the control variant. The obtained results highlight that the treatment of straw with the fungus T. viride IMB F-100076 had a positive effect on the formation of the photosynthetic apparatus of corn plants. Conclusion. Simultaneous application of wheat straw and T. viride IMB F-100076 micromycete, which is characterized by high antagonistic and cellulolytic activity, provides a significant increase in corn yield versus the variant with straw not treated with fungus. The content of chlorophylls a and b in the leaves increases. Мета. Дослідити ефективність використання нового штаму Trichoderma viride IMB F-100076 з високою антагоністичною та целюлозолітичною активністю, зокрема його вплив на фотосинтетичний апарат та урожайніть рослин кукурудзи. Методи. Вивчення впливу T. viride IMB F-100076 на урожайність кукурудзи проводили за умов трирічного дрібноділянкового польового досліду на дерново-середньопідзолистому ґрунті. Вміст хлорофілів а і b у рослинах дослідних варіантів визначали спектрофотометричним методом. Для обробки одержаних даних використовували методи математичної статистики. Результати. Дані трирічного польового досліду засвідчили, що внесення соломи негативно вплинуло на урожайність кукурудзи, яка складала в середньому 7,72 т/га, що на 12,3 % менше, ніж у варіанті без застосування соломи (контроль). Внесення в ґрунт одночасно із соломою грибаантагоніста T. viride IMB F-100076 дозволило отримати урожайність у середньому 9,5 т/га за три роки досліджень, що на 23 % більше, ніж у варіанті з внесеною соломою. В контрольному варіанті (без внесення соломи та грибної суспензії) урожайність становила в середньому 8,8 т/га, що на 14 % більше, ніж у варіанті із використанням соломи, не обробленої грибом. Показано, що за впливу T. viride IMB F-100076 підвищується вміст хлорофілів у листках кукурудзи. Так, сумарний вміст хлорофілів а і b становив 261,04 мг/100 г листків, що на 39,0 % більше, ніж у варіанті з внесенням соломи без обробки суспензією гриба, і на 15,3 % більше, ніж у контрольному варіанті. Одержані результати свідчать, що обробка соломи грибом T. viride IMB F-100076 позитивно вплинула на формування фотосинтетичного апарату рослин кукурудзи. Висновки. Одночасне застосування пшеничної соломи і мікроміцета T. viride IMB F-100076, який характеризується високою антагоністичною та целюлозолітичною активністю, забезпечує суттєве збільшення урожайності кукурудзи проти варіанту із внесенням соломи без обробки грибом. Водночас у листках збільшується вміст хлорофілів а і b. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021-06-18 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/448 10.35868/1997-3004.33.88-95 Agricultural microbiology; Vol. 33 (2021): Agriciltural microbiology; 88-95 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 33 (2021): Сільськогосподарська мікробіологія; 88-95 1997-3004 10.35868/1997-3004.33 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/448/529 Авторське право (c) 2021 Pavlenko А. А. , Kopylov Ye. P. , Tsekhmister H. V. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Trichoderma viride кукурудза сорту Кремінь 200 СВ урожайність хлорофіл a і b А. А. , Павленко Є. П. , Копилов Г. В. , Цехмістер ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ |
| title | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ |
| title_alt | EFFICACY OF TRICHODERMA VIRIDE STRAIN WITH HIGH ANTAGONISTIC AND CELLULOLYTIC ACTIVITY |
| title_full | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ |
| title_fullStr | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ |
| title_full_unstemmed | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ |
| title_short | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ШТАМУ TRICHODERMA VIRIDE З ВИСОКОЮ АНТАГОНІСТИЧНОЮ ТА ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ |
| title_sort | ефективність застосування штаму trichoderma viride з високою антагоністичною та целюлозолітичною активністю |
| topic | Trichoderma viride кукурудза сорту Кремінь 200 СВ урожайність хлорофіл a і b |
| topic_facet | Trichoderma viride Kremin 200 CB variety of corn yield chlorophyll a and b Trichoderma viride кукурудза сорту Кремінь 200 СВ урожайність хлорофіл a і b |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/448 |
| work_keys_str_mv | AT aapavlenko efficacyoftrichodermaviridestrainwithhighantagonisticandcellulolyticactivity AT êpkopilov efficacyoftrichodermaviridestrainwithhighantagonisticandcellulolyticactivity AT gvcehmíster efficacyoftrichodermaviridestrainwithhighantagonisticandcellulolyticactivity AT aapavlenko efektivnístʹzastosuvannâštamutrichodermaviridezvisokoûantagonístičnoûtacelûlozolítičnoûaktivnístû AT êpkopilov efektivnístʹzastosuvannâštamutrichodermaviridezvisokoûantagonístičnoûtacelûlozolítičnoûaktivnístû AT gvcehmíster efektivnístʹzastosuvannâštamutrichodermaviridezvisokoûantagonístičnoûtacelûlozolítičnoûaktivnístû |