ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ
The opportunity of artificial formation of paranodules on roots of plants of a mulberry is shown at use of the abiological factor of a nodulation – is shown 2,4-D. Simultaneous processing of sprouts by Azospirillum brasilense 54 and 2,4-D promoted formation of the greater number paranodules and incr...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2006
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/473 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466263069327360 |
|---|---|
| author | Гончар , Ю.О. Надкернична , О.В. Волкова , І.В. |
| author_facet | Гончар , Ю.О. Надкернична , О.В. Волкова , І.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ю.О. Гончар ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "О.В. Надкернична ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "І.В. Волкова ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Гончар , Ю.О. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:51Z |
| description | The opportunity of artificial formation of paranodules on roots of plants of a mulberry is shown at use of the abiological factor of a nodulation – is shown 2,4-D. Simultaneous processing of sprouts by Azospirillum brasilense 54 and 2,4-D promoted formation of the greater number paranodules and increase of their nitrogen-fixing activity in 17,2 times in comparison with use only 2,4-D. Thus biometric parameters of plants increase. Ability of Azospirillum to occupy paranodules which were formed on roots of a mulberry under influence 2,4-D is shown with the help of streptomycin steady mutants and enzyme-linked immunosorbent assay. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.3.55-65 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
54 55
УДК 631.461.5:582.635.32
ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ
Гончар Ю.О., Надкернична О.В., Волкова І.В.
Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН
вул. Шевченка, 97, Чернігів, 14027, Україна
Показана можливість штучного індукування парабульбочок на
коренях рослин шовковці з використанням абіогенного фактора
нодуляції – 2,4-дихлорофеноксіацетату (2,4-Д). Одночасна оброб-
ка проростків шовковиці Azospirillum brasilense 54 і 2,4-Д сприяла
утворенню більшої кількості парабульбочок та підвищенню їх
нітрогеназної активності у 17,2 раза порівняно з результатами
обробки тільки 2,4-Д. При цьому підвищуються біометричні
показники рослин. Здатність азоспірил заселяти парабульбочки,
що утворилися на коренях шовковиці під впливом 2,4-Д, показана за
допомогою стійких до стрептоміцину мутантів та імунологічних
методів.
Ключові слова: парабульбочки, Azospirillum brasilense 54, 2,4-
дихлорофеноксіацетат, проростки шовковиці.
Відомо, що бульбочки на коренях небобових рослин утворюються
у низки культур: вільхи, обліпихи, восковника, колетії, коріарії,
цеанотуса, лоха, ячменю, кукурудзи, куничника, осоки, підмарен-
ника. Згадані бульбочкоподібні структури виникають під впливом
як біогенних [1-3], так і абіогенних [4-6] факторів нодуляції. На
коренях вільхи, обліпихи, коріарії, казуарини, восковника під впли-
вом біогенних факторів нодуляції – актиноміцетів роду Frankia
утворюються своєрідні вирости, які отримали назву актинориз-
них бульбочок [7, 8]. Біогенними факторами нодуляції куничника,
осоки, підмаренника є бактеріальні асоціації [9, 10]. Показано,
що бульбочки з високою нітрогеназною активністю утворюють-
ся на коренях моркви під впливом біогенного фактора нодуляції
– азотфіксувальних бактерій роду Azospirillum [2]. Мікроорганізми,
здатні проникати в корені рослин і утворювати бульбочкоподібні
структури, як правило, адсорбуються на поверхні коренів рослин,
синтезують гормоноподібні речовини і ферменти, які руйнують
клітинну стінку рослини, а також проникають у внутрішні тканини
кортикальної паренхіми, розповсюджуються по системі міжклітин-
ників [11, 12].
56 57
Абіогенні фактори нодуляції (ауксини, літичні ферменти,
2,4-дихлорофеноксиоцтова кислота та її похідні) спричиняють
утворення так званих парабульбочок [13, 14]. Показано, зокрема,
що парабульбочки можуть утворюватись на коренях ячменю і куку-
рудзи під впливом 2,4-дихлорофеноксиацетату [4].
Штучне індукування на коренях небобових культур пара-
бульбочок часто супроводжується проникненням у дані структури
ендофітних мікроорганізмів, значна частина яких – це патогенні
мікроорганізми [15]. Для підвищення продуктивності сільського-
сподарських культур робляться спроби штучно індукувати пара-
бульбочки, одночасно заселяючи їх азотфіксувальними бактеріями.
Досліджено штучне утворення псевдобульбочок на коренях капу-
сти і рапсу під дією різноманітних нодулюючих агентів за одночас-
ної інокуляції азотфіксувальними мікроорганізмами [1, 6].
Мета нашої роботи – штучно індукувати утворення бульбо-
чок на коренях рослин шовковиці та заселити їх активними штама-
ми діазотрофів.
Матеріали і методи. Явище паранодуляції вивчали лабора-
торними методами. Стерильні життєздатні проростки шовковиці,
вирощені в пробірках з напіврідким середовищем, обробляли 2,4-
дихлорофеноксиацетатом в концентрації 5х10-6 г діючої речовини
на 10 мл середовища та інокулювали азоспірилами. Вивчали це
явище також в умовах вегетаційного досліду на нестерильному
ґрунті. В ємності з проростками на стадії появи бокових коренів
вносили 2,4-Д в концентрації 5х10-4 г діючої речовини на 1 кг
ґрунту за одночасної інокуляції азоспірилами (бактеріальне на-
вантаження – 2-4х105 клітин на 1 рослину шовковиці). Структуру
парабульбочок вивчали під світловим мікроскопом.
Здатність бактерій проникати у внутрішні тканини коренів
шовковиці визначали за допомогою методу генетичного марку-
вання популяцій [16]. Антибіотикостійкі мутанти отримували за
методом Зибальського [17], використовуючи градієнт концентрації
стрептоміцину в агарі.
Дослідження взаємодії діазотрофів з рослинами шовковиці
проводили також за допомогою імунологічних методів [18, 19].
Тварин імунізували відмитою фізіологічним розчином бактеріаль-
ною суспензією, яка мала оптичну густину Д 660нм=1,3, що відпові-
дає концентрації 3х1010 кл/мл. Як ад’ювант використовували ман-
танід ISA 25. Нами була запропонована модифікована схема іму-
56 57
нізації, згідно з якою отримано штамоспецифічну антисироватку з
титром 1:32 в реакції преципітації і 4х105 – в реакції твердофазного
імуноферментного аналізу [20].
Результати та їх обговорення. В Інституті шовківництва
УААН виявлено феномен гігантизму рослини шовковиці. Було
показано незвичайні зміни в кореневій системі “гігантської”
шовковиці, що характеризувалися наявністю на коренях великої
кількості бульбочкоподібних утворень. Встановлено, що ці струк-
тури мають високу нітрогеназну активність [21]. З бульбочок на
коренях шовковиці було виділено 5 штамів азотфіксувальних бак-
терій: Agrobacterium radiobacter 51, A. radiobacter C7, Azospirillum
brasilense 53, A. brasilense 54 і A. brasilense 61.
Бактерії роду Azospirillum привертають увагу багатьох до-
слідників через здатність цих бактерій розвиватися у ризоплані та
ризосфері і проникати в коркові тканини коренів [22, 23]. Нами по-
казано, що інтродукція азоспірил в кореневу зону дорослих рослин
та інокуляція ними насіння шовковиці забезпечують достовірне
підвищення біометричних показників сіянців і дорослих рослин
шовковиці [24, 25], однак не призводять до утворення бульбочко-
подібних структур.
Щоб одержати парабульбочки на коренях сіянців шовковиці
ми використали абіогенний агент нодуляції – 2,4-дихлорофенок-
сиацетат. В результаті на коренях сіянців шовковиці, вирощених
у пробірках на стерильному середовищі, утворилися дрібні пара-
бульбочки (рис. 1).
Рис. 1. Вплив 2,4-Д на проростки шовковиці
1 – контрольна рослина, 2 – рослина шовковиці, оброблена 2,4-Д
На коренях стерильних проростків, оброблених 2,4-Д за
одночасної інокуляції рослин A. brasilense 54, на 10 – 14 добу утво-
58 59
рювалися парабульбочки округлої форми (рис. 2), їх кількість була
значно більшою, ніж за умови використання тільки 2,4-Д.
Рис. 2. Вплив 2,4-Д та інокуляції азоспірилами на проростки
шовковиці
1 – контрольна рослина, 2 – рослина шовковиці, оброблена
2,4-Д за одночасної інокуляції A. brasilense 54
Парабульбочки діаметром 1-3 мм утворювались здебільшого
нижче кореневої шийки та вздовж головного кореня, дрібніші – на
нижній частині молодих коренів.
Парабульбочки діаметром 2-5 мм утворювалися на кореневій
системі сіянців шовковиці в умовах вегетаційного досліду на не-
стерильному грунті (рис. 3).
Рис. 3. Парабульбочки на коренях сіянців шовковиці
а: 1 – контрольна рослина, 2 – рослина шовковиці, коренева
система якої була оброблена 2,4-Д за одночасної інокуляції штамом
A. brasilense 54;
б: фрагмент кореня сіянця шовковиці з парабульбочками у
збільшеному вигляді
а б
58 59
У нестерильному ґрунті, де бактерії інокулюму конкурують
з мікроорганізмами природного мікробного ценозу, до парабульбо-
чок можуть потрапляти різні мікроорганізми. Здатність азоспірил
проникати в парабульбочки шовковиці вивчали за допомогою ре-
зистентного методу, попередньо одержавши генетично марковані
штами за ознакою стійкості до високих доз стрептоміцину. За куль-
турально-морфологічними і фізіологічними ознаками стійкий до
стрептоміцину штам A. brasіlense 54str не відрізнявся від вихідного
штаму. Не зазнавала змін також нітрогеназна активність мутантної
культури.
Через 60 діб після інокуляції з поверхнево стерилізованого
коріння були виділені реізоляти A. brasіlense 54str, що свідчить
про здатність азоспірил проникати у внутрішні тканини рослин
шовковиці.
Щоб підтвердити здатність досліджуваного штаму прони-
кати в тканини коренів рослин шовковиці паралельно з методом
генетичного маркування були використані імунологічні методи.
Застосовуючи модифіковану нами схему імунізації кролів [20], ми
отримали штамоспецифічну антисироватку з титром 1:32 в реакції
преципітації і 4х105 в реакції твердофазного імуноферментного
аналізу, що дозволило використати її для вивчення можливості
проникнення штаму Azospіrіllum brasіlense 54 у внутрішні тканини
коренів шовковиці.
З поверхнево стерилізованих парабульбочок через 16 місяців
після інокуляції було виділено 3 ізоляти. Всі вони утворювали
смуги преципітації зі штамоспецифічною антисироваткою
(рис. 4).
Рис. 4. Реакція подвійної імунопреципітації між сироваткою
(розведення 1:16 і 1:32) та антигеном (ізолят з парабульбочок
шовковиці)
60 61
Твердофазний імуноферментний аналіз (ТІФА) прово-
дили на полістиролових планшетах у непрямому варіанті (табл.
1). Результати аналізу дозволяють зробити висновок, що реі-
золяти відповідають штаму A. brasіlense 54. Таким чином, за
використання стрептоміцинстійких мутантів, імунологічних та
імунохімічних методів нами показано, що азоспірили можуть
заселяти парабульбочки шовковиці, штучно утворені на коренях
даної культури після обробки її 2,4-Д.
Таблиця 1. Результати імуноферментного аналізу ізолятів
бактерій, виділених з парабульбочок сіянців шовковиці
Зразки ТІФА
ОГ, 492 нм ОГзразка/ОГ(-)*
Позитивний контроль (A.brasilense 54) 2,984 4,76
Негативний контроль (A.brasilense Sp7) 0,627 1,0
Ізолят No1 2,791 4,45
Ізолят No2 2,847 4,54
Ізолят No3 2,096 3,34
* – Співвідношення оптичної густини (ОГ) досліджуваного зразка
до ОГ негативного контролю.
При інтродукції досліджуваного штаму в парабульбочки,
отримані за допомогою абіогенного фактора нодуляції, азотфік-
сувальна активність азоспірил в даних стрктурах зберігається не
завжди. Результати визначення азотфіксувальної активності пара-
бульбочок засвідчили, що нітрогеназна активність парабульбочок,
отриманих за інокуляції рослин штамами азоспірил, значно (в 17,2
рази) перевищувала активність парабульбочок, які з’явилися на ко-
ренях сіянців внаслідок обробки їх лише 2,4-Д (табл. 2).
Таблиця 2. Нітрогеназна активність парабульбочок на коренях
сіянців шовковиці в результаті обробки кореневої системи
2,4-діхлорофеноксиацетатом і азоспірилами
Варіанти досліду
Нітрогеназна активність
парабульбочок, мкг N на 1
рослину за годину
Обробка 2,4-Д 0,22
Обробка 2,4-Д і A. brasilense 54 3,79
НСР05 0,58
60 61
Інтродукція азоспірил у кореневу зону сіянців шовковиці за
умов вегетаційного досліду сприяла достовірному підвищенню
всіх біометричних показників рослин. Обробка рослин 2,4-Д за
одночасної інокуляції A. brasilense 54 забезпечила утворення буль-
бочок та заселення їх даним штамом. Така обробка призвела до
підвищення показників маси пагонів на 51, маси листя на 63 і маси
коренів на 162% порівняно з контролем (рис. 5).
Структура парабульбочок шовковиці схожа зі структурою
“кореневих” бульбочок актиноризних рослин, що розвиваються з
примордіїв бокових коренів і провідні пучки яких розташовані в
центрі парабульбочки (рис. 6).
Рис. 5. Вплив обробки 2,4-Д та інокуляції азоспірилами на
біометричні показники сіянців шовковиці
1 – маса пагонів, 2 – маса листя, 3 – маса коренів
�
���
�
���
�
���
�
���
�
���
� � �
�
��
��
��
������������������������ �������������
��������������������������������
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
�
62 63
Рис. 6. Схематичне зображення структури парабульбочок
шовковиці
1 – меристема; 2 – провідні пучки; 3 – паренхіма;
4 – перидерма
Таким чином, нами доведена можливість штучного індуку-
вання парабульбочок на коренях рослин шовковці з використан-
ням абіогенного фактора нодуляції – 2,4-діхлорофеноксиацетата.
Одночасна обробка проростків A. brasilense 54 і 2,4-Д сприяла
утворенню більшої кількості парабульбочок та підвищенню їх
нітрогеназної активності у 17,2 раза ніж при використанні тільки
2,4-Д. Вона сприяла також збільшенню біометричних показників
рослин. Здатність азоспірил заселяти парабульбочки, що утвори-
лися на коренях шовковиці під впливом 2,4-Д показана за допо-
могою стійких до стрептоміцину мутантів та імунологічних ме-
тодів. Внутрішня структура парабульбочок шовковиці відповідає
“кореневому” типу і найбільше подібна до структури бульбочок
дерев’янистих рослин, що утворюються при інфікуванні рослин
мікроорганізмами роду Frankia.
1. Ковальская Н.Ю., Лобакова Е.С., Умаров М.М. Формиро-
вание искусственного азотфиксирующего симбиоза у расте-
ний рапса (Brassica Napus Var. Napus) в нестерильной почве //
Микробиология. – 2001. – Т. 70, No5. – С. 701-708.
2. Надкерничная Е.В., Мамчур А.Е., Лохова В.И. Образование
клубеньков на корнях моркови, инокулированной азоспириллами //
62 63
Микробиол. журн. – 1989. – Т. 51, No5. – С. 11-16.
3. Hu Xiaojia, Zhang Xuejiang, Cocking Edward C. et al.
Yingyong shengtai xuebao // Chin. J. Appl. Ecol. – 1999. – Vol.10, No
1. – P. 127-128.
4. Krol M.J., Kobus J., Fuk B. Wiazanie azotu w parabrodawkach
korzeni zboz przez Azospirillum lip. i Acin. – like // Zezz. Nauk. Pol. /
AR Szczecinie. – 1997. – No 68. – C. 153-161.
5. Nie Y.F. Nitrogen fixation in 2,4-D forced associative wheat-
diazotroph system. // Int. Workshop Assoc. Interactions Nitrogen-Fix.
Bact. Plants. (Saratov, June 5-8, 1995): Abstr. – Saratov, 1995. –
P. 32-34.
6. Glagoleva O.B., Kovalskaya N.U., Umarov M.M. Nodule
– like structures formation by nitrogen-fixing Pseudomonas caryophylli
strain on rape roots // Int. Workshop Assoc. Interactions Nitrogen-Fix.
Bact. Plants. (Saratov, June 5-8, 1995): Abstr. – Saratov, 1995. – P. 18.
7. Майстренко Г.Г. Симбиоз у небобовых древесных рас-
тений на примере облепихи // Структурные и функциональные
связи высших растений и микроорганизмов. – М.: Наука, 1977. –
С. 17-55.
8. Burgess D., Peterson R.I. Development of alnus japonica root
nodules after inoculation with Frankia strain HFPArl3 // Can. J. Bot.
– 1987 – Vol.65, No 8. – P. 1647-1657.
9. Родынюк И.С., Клевенская И.Л. Симбиотическая фикса-
ция азота травянистыми растениями Сибири. // Проблемы сибир-
ского почвоведения. – 1977. – C. 200-213.
10. Родынюк И.С., Клевенская И.Л. Азотфиксирующие си-
стемы с участием клубеньковых бактерий небобовых растений. //
Тез. докл. VI съезда Всесоюз. микробиол. о-ва. – Рига, 1980. – Т.5.
– C. 47-48.
11. Емцев В.Т., Чумаков М.И. Критерии ассоциативности для
бактерий, находящихся в диазотрофном биоценозе с небобовыми
растениями. // Микробиол. журн. – 1988. – Т. 50, No 3. – С. 93-102.
12. Умаров М.М. Ассоциативная азотфиксация: проблемы и
перспективы // Бюл. ВНИИСХМ. – 1985. – No42. – С. 9-13.
13. Sekar C., Pasad N.N., Sundaram M.D. Enhancement of
polygalacturonase activity during auxin induced para nodulation and
endorhizosphere colonization of Azospirillum in rice root. // Indian J.
Exp. Biol. – 2000. – Vol. 38, No 1. – P. 80-83.
14. Patnaik G.K., Kanungo P.K., Rajaramamohan Rao V.
64 65
Interaction of 2,4-dichlorophecoxyacetic acid with nitrogen fixing
bacterial populations and nitrogen fixation associated with rice. //
Microbiol. Res. – 1994. – Vol.149, No 3. – P. 291-295.
15. Zinniel D.K., Lambrecht P., Harris N.B. et al. Isolation and
characterization of endophytic colonizing bacteria from agronomic
crops and prairie plants // Appl. Environ. Microbiol. – 2002. – Vol. 68,
No 5. – P. 2198-2208.
16. Елементи регуляції в рослинництві: Зб. наук. пр. – К.:
Компас, 1998. – 360 с.
17. Методы общей бактериологии / Ф. Герхардт, Р.Г.И. Мю-
ррей, Р.Н. Костилоу и др.; Пер. с англ. – М.: Мир, 1984. – Т. 3. – 264
с.
18. Ouchterlony O. Antigen-antibody reactions in gels. IV.
Types of reactions in coordinated systems of diffusion // Acta pathol. et
microbial. Scand. – 1953 – Vol.32, No 2. – P. 231-240.
19. Никитин В.М. Справочник методов иммунологии.
– Кишинев: Штиинца, 1982. – 304 с.
20. Надкернична О.В., Гончар Ю.О., Волкова І.В. Імуноло-
гічні методи дослідження взаємодії азоспірил з рослинами шов-
ковиці // Х з’їзд Товариства мікробіологів України: Тези доп.
– Одеса: Астропринт, 2004. – С. 245.
21. Пилипенко Б.Ф., Мальцева Н.Н., Надкерничная Е.В.,
Сальник В.П. Азотфиксирующие клубеньки на корнях шелковицы.
// Мікробіол. журн. – 1996. – Т. 58, No5. – С. 93-95.
22. Bashan B.Y., Levanony H., Klein E. Evidence for a weak
active external adsorption of Azospirillum brasilense Cd to wheat roots
// J. Gen. Microbiol. – 1986. – Vol.132, No 11. – P. 3069-3073.
23. Magalhaes F.M.M., Patriquin D., Dobereiner J. Infection of
field grown maize with Azospirillum spp. // Rev. Brazil. Biol. – 1979.
– Vol.39, No 3. – P. 587-596.
24. Булатові Ю.О., Надкернична О.В., Ушакова М.А., Олек-
сійченко Н.О. Вплив азотфіксуючих бактерій на біометричні
показники сіянців і гібридних насаджень шовковиці // Агро-
екологічний журн. – 2003. – No 1. – С. 57-59.
25. Alekseychenko N.A., Galanova A.V., Ananyev P.P. et al. The
increase of productivity of mulberry plantations as a result of using
bacterial fertilizers // Sericologia. – 2004. – Vol. 44, No 3. – P. 387-392.
64 65
ЯВЛЕНИЕ ПАРАНОДУЛЯЦИИ НА КОРНЯХ ШЕЛКОВИЦЫ
Гончар Ю.А., Надкерничная Е.В., Волкова И.В.
Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН, г. Чернигов
Показана возможность искусственного индуцирования параклу-
беньков на корнях растений шелковицы при использовании абио-
генного фактора нодуляции – 2,4-дихлорофеноксиацетата (2,4-Д).
Одновременная обработка проростков Azospirillum brasilense 54 и
2,4-Д способствовала образованию большего числа параклубеньков
и повышению их нитрогеназной активности в 17,2 раза в срав-
нении с результатами обработки только 2,4-Д. При этом повы-
шаются биометрические показатели растений. Способность азо-
спирилл заселять параклубеньки, которые образовались на корнях
шелковицы под влиянием 2,4-Д, показана с помощью устойчивых к
стрептомицину мутантов и иммунологических методов.
Ключевые слова: параклубеньки, Azospirillum brasilense 54, 2,4-дих-
лорофеноксиацетат, проростки шелковицы.
PHENOMENON OF PARANODULATION ON ROOTS OF THE
MULBERRY
Gonchar Y.O., Nadkernichnaja O.V., Volkova I.V.
Institute of agricultural microbiology УААН, Chernihiv
The opportunity of artificial formation of paranodules on roots of
plants of a mulberry is shown at use of the abiological factor of a
nodulation – is shown 2,4-D. Simultaneous processing of sprouts by
Azospirillum brasilense 54 and 2,4-D promoted formation of the great-
er number paranodules and increase of their nitrogen-fixing activity in
17,2 times in comparison with use only 2,4-D. Thus biometric param-
eters of plants increase. Ability of Azospirillum to occupy paranodules
which were formed on roots of a mulberry under influence 2,4-D is
shown with the help of streptomycin steady mutants and enzyme-linked
immunosorbent assay.
Key words: paranodules, Azospirillum brasilense 54, 2,4-D, sprouts of
a mulberry.
Titul_1.pdf
Page 1
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-473 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:15:09Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/2c/eed1b48ab3d7771876251acd4d288d2c.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4732026-07-22T10:10:51Z PHENOMENON OF PARANODULATION ON ROOTS OF THE MULBERRY ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ Гончар , Ю.О. Надкернична , О.В. Волкова , І.В. paranodules, Azospirillum brasilense 54, 2,4-D, sprouts of a mulberry парабульбочки, Azospirillum brasilense 54, 2,4- дихлорофеноксіацетат, проростки шовковиці The opportunity of artificial formation of paranodules on roots of plants of a mulberry is shown at use of the abiological factor of a nodulation – is shown 2,4-D. Simultaneous processing of sprouts by Azospirillum brasilense 54 and 2,4-D promoted formation of the greater number paranodules and increase of their nitrogen-fixing activity in 17,2 times in comparison with use only 2,4-D. Thus biometric parameters of plants increase. Ability of Azospirillum to occupy paranodules which were formed on roots of a mulberry under influence 2,4-D is shown with the help of streptomycin steady mutants and enzyme-linked immunosorbent assay. Показана можливість штучного індукування парабульбочок на коренях рослин шовковці з використанням абіогенного фактора нодуляції – 2,4-дихлорофеноксіацетату (2,4-Д). Одночасна обробка проростків шовковиці Azospirillum brasilense 54 і 2,4-Д сприяла утворенню більшої кількості парабульбочок та підвищенню їх нітрогеназної активності у 17,2 раза порівняно з результатами обробки тільки 2,4-Д. При цьому підвищуються біометричні показники рослин. Здатність азоспірил заселяти парабульбочки, що утворилися на коренях шовковиці під впливом 2,4-Д, показана за допомогою стійких до стрептоміцину мутантів та імунологічних методів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2006-08-10 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/473 10.35868/1997-3004.3.55-65 Agricultural microbiology; Vol. 3 (2005): Agriciltural microbiology; 55-65 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 3 (2005): Сільськогосподарська мікробіологія; 55-65 1997-3004 10.35868/1997-3004.3 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/473/547 Авторське право (c) 2006 Y.O. Gonchar , O.V Nadkernichnaja , I.V. Volkova https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | парабульбочки Azospirillum brasilense 54 2,4- дихлорофеноксіацетат проростки шовковиці Гончар , Ю.О. Надкернична , О.В. Волкова , І.В. ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ |
| title | ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ |
| title_alt | PHENOMENON OF PARANODULATION ON ROOTS OF THE MULBERRY |
| title_full | ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ |
| title_fullStr | ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ |
| title_full_unstemmed | ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ |
| title_short | ЯВИЩЕ ПАРАНОДУЛЯЦІЇ НА КОРЕНЯХ ШОВКОВИЦІ |
| title_sort | явище паранодуляції на коренях шовковиці |
| topic | парабульбочки Azospirillum brasilense 54 2,4- дихлорофеноксіацетат проростки шовковиці |
| topic_facet | paranodules Azospirillum brasilense 54 2,4-D sprouts of a mulberry парабульбочки Azospirillum brasilense 54 2,4- дихлорофеноксіацетат проростки шовковиці |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/473 |
| work_keys_str_mv | AT gončarûo phenomenonofparanodulationonrootsofthemulberry AT nadkerničnaov phenomenonofparanodulationonrootsofthemulberry AT volkovaív phenomenonofparanodulationonrootsofthemulberry AT gončarûo âviŝeparanodulâcíínakorenâhšovkovicí AT nadkerničnaov âviŝeparanodulâcíínakorenâhšovkovicí AT volkovaív âviŝeparanodulâcíínakorenâhšovkovicí |