ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ

This review sum up of strictly specialized data on the endophytic bacteria contamination in the potato tissue culture and the data about methods of detection of endophytes in the plant interior. The problem of further study of interrelation potato-associated bacteria and potato plants is posed.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автори:	Демчинська , М.І., Демчук , І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2006
Теми:	картопля культура тканин бактерії-ендофіти стабільні асоціації патоген методи тестування ідентифікація антибіотики
Онлайн доступ:	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/480
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Agriciltural microbiology
Завантажити файл:

Репозитарії

Agriciltural microbiology

_version_	1871466272382779392
author	Демчинська , М.І. Демчук , І.В.
author_facet	Демчинська , М.І. Демчук , І.В.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "М.І. Демчинська ", "institution": "Закарпатський територіальний відділ карантину рослин УААН" }, { "author": "І.В. Демчук ", "institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН" } ]
author_sort	Демчинська , М.І.
baseUrl_str	https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-22T10:10:51Z
description	This review sum up of strictly specialized data on the endophytic bacteria contamination in the potato tissue culture and the data about methods of detection of endophytes in the plant interior. The problem of further study of interrelation potato-associated bacteria and potato plants is posed.
doi_str_mv	10.35868/1997-3004.3.123-134
first_indexed	2025-07-17T12:26:34Z
format	Article
fulltext	122 123 УДК 579: 578.863.1: 57.017.35: 57.083.12.13 ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ Демчинська М.І.,1 Демчук І.В.2 1Закарпатський територіальний відділ карантину рослин УААН вул. Університетська, 21, Ужгород, 88017, Україна 2Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН вул. Шевченка, 97, Чернігів, 14027, Україна В огляді надається інформація про ендофітні бактерії в культурі тканин картоплі, про існуючі методи їх тестування, а також ставиться проблема подальшого вивчення взаємодії рослини та бактерії і терапії експлантатів картоплі під час ініціації куль- тури in vitro. Ключові слова: картопля, культура тканин, бактерії-ендофіти, стабільні асоціації, патоген, методи тестування, ідентифікація, антибіотики. Давно відомо, що тканини здорових рослин можуть бути колонізо- вані бактеріями, які дістали назву бактерій-ендофітів. Наприклад, ще Hollis J.P. (1951p.) показав, що непатогенні ризосферні бактерії проникають з ґрунту всередину стебел, насіння та бульб картоплі [1,2]. У 1978 році [3] запропоновано термін “ендоризосфера” для означення кортекса кореня, заселеного бактеріями, які здатні лока- лізуватися в клітинах або міжклітинниках. Останнім часом вста- новлено, що бактерії активно проникають у корінь в зоні елонгації і просуваються далі через міжклітинники до ксилемних судин. У по- рівнянні з ризосферними бактеріями ендофітні є більш конкурен- тоспроможними, оскільки пристосовані до розвитку у рослинних тканинах, де отримують усе необхідне для життєдіяльності та зна- ходять захист від несприятливих погодних умов, тобто займають екологічну нішу всередині рослини. Зі свого боку, ендофіти мають вплив на рослину-господаря завдяки тісному і стійкому контакту та здатності постачати її фізіологічно активними речовинами. Бактеріальний партнер може також захищати рослину від інфекції ґрунтовими патогенними організмами. Наприклад, перспектив- ною групою бактерій для біологічного контролю хвороб рослин є псевдомонади, які колонізують широке коло одно- та дводольних рослин і утворюють стабільні асоціації протягом вегетаційного 124 125 періоду рослини [3-8]. При вивченні залежності складу та властивостей бактері- альних асоціацій ендофітів картоплі від стадії розвитку рослин встановили, що 43% виділених ізолятів проявляли антагоністич- ну дію щодо видів Streptomyces, а 29% – щодо Xantomonas sp., що обумовлено продукуванням ними ферментів, антибіотиків, сидерофорів та індоліл-1,3-оцтової кислоти. Сім видів виділених ендофітів характеризувалися високою антагоністичною активністю як щодо бактерій, так і грибів, і мали високий рівень синтезу активних речовин [5]. З’являється все більша кількість повідомлень про те, що ендофіти – це нормальна мікрофлора внутрішніх тканин рослин. Окрім групи досить специфічних азотфіксуючих ендофітів, таких, як Azoarcus spp., Acetobacter diazotrophicus, Herbaspirillum seropedicae, H. rubrisubalbicans або Burkholderia faecalis, що утворюють стабільні асоціації з рослинами і мають вузьке коло господарів, виділяють іншу категорію ендофітів, менш специфічних у стосунках з рослинами, які мають ширше коло господарів і здатні утворювати ризосферну популяцію. На даний момент з багатьох рослин виділено і описано кілька десятків родів бактерій цієї групи [2, 3, 9, 10]. За допомогою комбінації посіву рослинного матеріалу методом розведення з наступним виділенням та ідентифікацією ізолятів і градієнтного гель-електрофорезу ампліфікованих фрагментів ДНК, екстрагованої з рослин (PCR-DGGE), було оцінено різноманітність ендофітних бактеріальних популяцій картоплі сорту Дезіре. Бактерії виділяли з шкірки і внутрішніх тканин стебел, а також коренів рослин. Середня щільність колонізації тканин основи стебла і коренів становила 103 – 105 КУО/ г свіжої маси. Отримані дані доводять ендофітну присутність низки мікроорганізмів, що належать до альфа-, бета- і гамма-субгруп Proteobacteria, таких як Flavobacterium / Cytophaga, а також Firmicutes. Штами, які ізолювались частіше від інших (більше 5% загальної кількості), були охарактеризовані як різні види Pseudomonas (а саме P.aureofaciens [P. сhlororaphis], P. сorrugata, P. putida), Agrobacterium radiobacter, Stenotrophomonas maltophilia та Flavobacterium resinovorans за допомогою методу фінгерпринтингу, що використовує поліморфізм естерифікованих жирних кислот та / або сіквенування часток генів 16S рибосомної РНК. Було знайдено також кілька бактерій, послідовність 16S рибосомної РНК яких не 124 125 мала аналогів у базах даних [11]. Наявність ендофітних бактерій в рослинних експлантатах є суттєвою проблемою для комерційних та науково-дослідних лабораторій, які займаються культурою тканин рослин, в тому числі картоплі [12-14]. Бактерії-ендофіти, що залишаються після поверхневої стерилізації рослинних експлантатів, потрапляють в рослини-регенеранти, накопичуються і розповсюджуються в лініях під час мікроклонування. В природних умовах ендофітні бактерії утворюють з рослиною-господарем стійкі асоціації на основі мутуалістичних взаємин, а в специфічних умовах in vitro ця рівновага порушується, що може призводити до різноманітних аномалій у розвитку рослин – від повної відсутності зовнішніх симптомів до деформацій і припинення росту. В літературних джерелах наводяться результати виділення, вивчення та ідентифікації ендофітних бактерій, що забруднюють культуру тканин картоплі в процесі мікророзмноження, різними методами – від класичних до сучасних, їх поєднання, а також описано підбір антибіотиків та їх концентрацій для контролю цих мікроорганізмів in vitro [13-25]. Так, бразильські вчені [13] досліджували бактеріальні асоціації картоплі під час її мікроклонування. Мікророслини поверхнево стерилізували, подрібнювали та переносили на поживне середовище в чашки Петрі, які інкубували при температурі 28оС. Через п’ять діб колонії, що виросли, виділяли в чисту культуру і ідентифікували. Всього було виділено і описано вісім бактеріальних ендофітних ізолятів. Два види були віднесені до родини Enterobacteriaceae, один – до Acetobacteriaceae. Крім того, ідентифіковано три види, що належать до роду Corynebacterium, а також Pseudomonas та Xanthomonas [13]. З рослин картоплі, що розмножувались in vitro, були також ізольовані бактерії родів Bacillus [14] , Erwinia, Ralstonia, Clavibacter [15-19]. З тканин рослин та мікробульб картоплі, культивованої in vitro, нами отримано ряд ізолятів бактерій, які за характером росту на поживних середовищах, біохімічними і патогенними властивостями були віднесені до P. fluorescens, Bacillus sp., Clavibacter sp. [20]. Види Erwinia carotovora subsp. atroseptica, E. carotovora subsp. carotovora, E. chrysantemi, які є збудниками чорної ніжки картоплі в польових умовах, а також мокрих гнилей під час зберігання бульб, Clavibacter michiganense subsp. sepedonicum, 126 127 який спричинює кільцеву гниль картоплі, а також Ralstonia solanacearum, збудник бурої бактеріальної гнилі, можуть роками виживати в культурі тканин картоплі без ознак бактеріального ураження рослин чи мікробульб і не виявлятись у поживному середовищі для культивування рослин [15-19, 21]. Встановлено, що неможливо досягти повної елімінації патогена за допомогою методу культури меристеми. Спосіб отримання експлантату (меристеми розміром 0,1 – 0,3 мм із рослин in vitro або паростків бульб), а також термотерапія не впливали на рівень ураженості регенерантів, лише 50% яких були вільними від E. carotovora var. аtroseptica [22]. Експериментальне моделювання виробництва еліти картоплі на оздоровленій основі за скороченою схемою (перше бульбове покоління – супер-супереліта – супереліта – еліта) показало, що бактеріальна інфекція (чорна ніжка і кільцева гниль) може накопичуватись у латентній формі в значних кількостях (до 40% або більше рослин першого вегетативного покоління виявляються інфікованими) [23]. Оскільки матеріал культури тканин використовується не тільки у різних схемах первинного насінництва картоплі, але й у селекційних програмах, інтернаціональних обмінах рослинним матеріалом та міжнародних генобанках, дуже важливим є встановлення його чистоти від інфікування, особливо видами Erwinia, Ralstonia, Clavibacter. Так, повідомлялось, що E. carotovora subsp. carotovora, E. carotovora subsp. atroseptica, E. chrisantemi, які є патогенами багатьох культур і збудниками чорної ніжки картоплі, можуть успішно діагностуватись в мікророслинах картоплі in vitro за допомогою простого, швидкого та чутливого методу, що базується на полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР). Такий метод був розроблений для виявлення всіх п’яти підвидів Erwinia carotovora і всіх біоварів Erwinia chrisantemi в матеріалі культури тканин картоплі. Праймери SR3F і SR1cR, що базуються на консервативній частці гена 16S рибосомної РНК, ампліфікували фрагмент ДНК, який складався з 119 пар нуклеотидів, із усіх 65 тестованих штамів [17]. Види Bacillus дуже пластичні і часто забруднюють культури тканин картоплі [14,18-20]. Можливе заселення ними рослин або бульб в результаті фізичних пошкоджень під час вирощування материнських клонів у полі та виживання бактерій після стерилізації експлантатів під час ініціації культури in vitro [14]. Забруднення може відбуватись внаслідок порушення 126 127 режиму стерильності під час культивування або неефективного знезаражування поживних середовищ [12,19]. Є повідомлення, що в рослинах картоплі in vitro ідентифіковано В. рumilus. Забруднення культури тканин цим видом бактерій стало більш помітним при використанні прозорих гелеутворюючих агентів, таких як Phytagel, на яких мікробні забруднення є помітнішими, ніж на непрозорих агарових середовищах, де присутність бактерій маскується. Забруднення може проявлятись у базальній частині експлантату у вигляді непрозорого ореолу в поживному середовищі; як результат можливий ненормальний ріст рослини. Візуальне спостереження не може бути реальним індикатором чистоти культури тканин через повільний ріст В. pumilus та нечітких симптомів, що з часом зникають. Для виявлення і ідентифікації бактеріальних уражень в безсимптомних рослинах картоплі in vitro використовують технології молекулярних маркерів, які базуються на ПЛР. Такий метод діагностики є зручним та надійним завдяки притаманним йому точності, швидкості і чутливості [14]. Є відомості про ураження розсади пробіркової картоплі, яка вирощувалась в теплиці, видами Listerium, Corynebacterium, Enterobacter, Pasteurella та Actinobacillus через поливну воду з міського водогону, що було значно зменшене за допомогою встановленого ультрафіолетового стерилізатора води на вхідному отворі водогону теплиці [24]. З літературних джерел відомо, що за допомогою антибіотиків неможливо здійснити повну елімінацію бактерій у рослинах картоплі in vitro. Так, суміш АВМ 1, яка складалась з пеніциліну, стрептоміцину, амфотеріцину і NaCl та суміш АВМ 2, що містила еритроміцин, стрептоміцин і карбеніцилін в різних концентраціях, пригнічували ріст рослин та спричиняли хлороз, але не звільняли рослини від бактеріального забруднення [25]. Нами отримані подібні результати за використання стрептоміцину при вирощуванні пробіркових рослин картоплі сорту Зарево, які відрізнялись ненормальним ростом і утворювали потовщення на корінцях у вигляді вузликів. У варіанті з додаванням в рідке поживне середовище антибіотика з розрахунку 15000 мкг/рослину після укорінення живців, картопля відрізнялась уповільненим ростом і сильною хлоротичністю, але “вузлики” на корінцях не утворювались. Додавання стрептоміцину в менших дозах, а саме: 10000, 5000 і 1000 мкг/рослину, не позбавляли рослини від зовнішніх 128 129 ознак бактеріального ураження. Завдяки численним пересадкам на середовища без антибіотика вдалося досягти покращення як темпів росту, так і загального стану рослин картоплі у варіанті, де використовували стрептоміцин в дозі 15000 мкг, але через рік після антибіотикотерапії зовнішні симптоми бактеріального ураження на рослинах відновилися. Є повідомлення, що ріст бактерій, виявлених в рослинах культури тканин картоплі при мікророзмноженні, пригнічується більшою мірою при застосуванні антибіотиків ампіциліну, хлорамфеніколу, стрептоміцину і тетрацикліну в концентраціях від 32 до 256 мг/л [13]. Повністю звільнитися від ендофітного забруднення вдалося лише при додаванні суміші антибіотиків у середовище для плазмолізу під час процедури виділення протопластів. Отримані регенеранти виявились вільними від бактерій на всіх рівнях тестування рослин [25]. Таким чином, доведено, що в рослинах культури in vitro в латентному або активному стані можуть перебувати різні види бактерій, в тому числі патогенні. Звільнення рослини від мікробного забруднення за допомогою антибіотиків можливе лише за умови регенерації її з протопластів. Проте, застосування такого способу недоцільно в практичній роботі при отриманні вихідного матеріалу і створенні колекцій оздоровлених сортозразків для первинного насінництва картоплі, оскільки регенеранти з протопластів можуть не бути ідентичними вихідному сорту. Тому необхідними є роботи зі створення доступних ефективних методів тестування вихідних материнських рослин картоплі і отриманих регенерантів при оздоровленні картоплі, а також методів терапії експлантатів від бактеріального забруднення під час ініціації культури in vitro. Присутність бактерій-ендофітів у культурі тканин слід розглядати також і як можливість створення біопрепаратів нового типу: на основі стабільної продуктивної асоціації рослина – корисна бактерія. Створення штучних асоціацій облігатних ендофітів з рослинами, які розмножують мікроклонуванням, не має перешкод, оскільки культивування культури тканин рослин з бактеріями приводить до формування стабільних асоціацій і поширення мікроклонів, інфікованих корисними бактеріями. Так, колонізація аеробними метилотрофними бактеріями Methylovorus mays експлантатів тютюну, картоплі та льону приводила до покращення регенерації, коренеутворення і росту рослин in vitro, 128 129 а бактеризація безкореневого трансгенного тютюну відновлювала здатність рослин до коренеутворення [3,8]. Багато досліджень присвячено вивченню взаємодії ендофітів – представників роду Pseudomonas з картоплею на рівні мікророслин, розсади та бульбового матеріалу. Досліджено дію фізіологічно-активних речовин псевдомонад на ріст та розвиток рослин у різних системах, а також на стійкість рослин до стресових факторів, як біотичних, так і абіотичних [4, 26-29]. При вивченні дії двох мутантних штамів псевдомонад на ріст вузлових експлантатів з 6-тижневих рослин картоплі in vitro, інокульованих двома мутантними штамами Pseudomonas sp. встановлено, що в ґрунті бактеризовані рослини відрізнялись більш потужним ростом і меншою щільністю аборигенних популяцій бактерій у ризосфері. Сходи з інокульованих бульб з’являлись раніше, рослини раніше формували столони, зростав урожай і частка стандартних бульб в порівнянні з небактеризованим контролем [4]. Бактеризація посадкового матеріалу картоплі in vitro суспензією з титром 108 КУО/мл штамами Pseudomonas fluorescens СНА0 та ІР10, які були ізольовані раніше з бульб картоплі, приводила до кращої приживлюваності і росту 4-тижневих мікророслин при пересаджуванні їх у субстрат, а також захищала їх від інфікування грибом Rhizoctonia solani [27]. На етапі виробництва касетної розсади як альтернативу хімічним пестицидам показано ефективність бактеризації мікророслин картоплі штамами бактерій Pseudomonas sp. 163 та Pseudomonas sp. 287 у препаративній формі, отриманих за технологією “Дуал” (ІМБіГ НАНУ). Пробіркові рослини картоплі сорту Світанок в умовах ех vitro живцювали за кількістю наявних вузлів в перліт, який насичували розчином Кнопа з додаванням 0,5 мл/л протопрепарату Клепс-К. Збільшувався відсоток приживання рослин і вихід повноцінної розсади, яка мала більше листків та товстіші стебла [28]. У двох температурних режимах в умовах in vitro та ех vitro досліджувались відповіді на інокуляцію штамом псевдомонад PsJN вісімнадцяти клонів картоплі, різних за стійкістю до підвищених температур. Вузлові експлантати брали від 6-тижневих інокульованих і неінокульованих пробіркових рослин картоплі та культивували на середовищі для мікророзмноження без гормонів. Чіткої кореляції між реакціями на тепловий стрес у рослин в умовах in vitro та ех vitro не виявлено, але як за оптимальних, так 130 131 і за підвищених температур у більшої частини бактеризованих клонів збільшувались висота рослин та маса стебел і кореневої системи [29]. Вивчали штам Pseudomonas fluorescens F113, який продукує 2,4-диацетилфлороглюцинол (DAPG), з метою біоконтролю E. carotovora subsp. atroseptica. Штам F113 уповільнює ріст колоній патогена на твердому середовищі, проявляє антибактеріальну активність в рідкому середовищі, а також запобігає загниванню механічно ушкоджених бульб в умовах in vitro. У порівнянні з контрольними бульбами, інокульованими тільки E. carotovora subsp. аtroseptica, ко-інокуляція насіннєвих бульб Pseudomonas fluorescens F113 та E. carotovora subsp. atroseptica зменшує інфікування бульб патогеном [30]. Привертає увагу також повідомлення про те, що штам E. herbicola Eh 252 може бути біоагентом контролю м’якої гнилі картоплі, оскільки виявляє антагонізм щодо 52 штамів E. chrisantemi, E. carotovora subsp. carotovora, та E. carotovora subsp. atroseptica. На шматочках картоплі, оброблених суспензією Eh 252 та мутанта, який не продукує антибіотиків, після інокуляції E. carotovora subsp. carotovora не розвивалось гниття. Отже, можна зробити висновок, що продукування антибіотиків захисним штамом – лише один з механізмів складних процесів, які відбуваються при взаємодії рослини-господаря, біоагента та патогену [31]. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що ендофіти є перспективною групою мікроорганізмів для створення біологічних альтернатив агрохімічним засобам при вирощуванні сільськогосподарських культур. Створення штучних асоціацій ендофітів з рослинами, які розмножують мікроклонуванням, добре вписується в технологію мікророзмноження посадкового матеріалу декоративних і сільськогосподарських культур, у тому числі картоплі, оскільки культивування тканин рослин з бактеріями приводить до формування стабільних асоціацій і поширення мікроклонів, інфікованих корисними бактеріями. Актуальними також є роботи зі створення доступних ефективних методів тестування вихідних материнських рослин і отриманих регенерантів при оздоровленні картоплі, та методів терапії експлантатів від бактеріального забруднення під час ініціації культури in vitro. 130 131 1. HollisJ.P. Bacteria in healthy potato tissue // Phytopathology. – 1951. – No 44. – P. 351-366. 2. Bacterial Endophytes / Encyclopedia of Pest Managerment/ – http://www. dekker com 3. Козировська Н.О. Взаємодія ендофітних бактерій з рослиною на клітинному та молекулярному рівнях // Биополимеры и клетка. – 1998. – Т. 14, No 6. – С. 488-499. 4. Frommel M.I, Nowak J, Lazarovits G. Treatment of potato tubers with a growth promoting Pseudomonas sp.: plant growth responses and bacterium distribution in the rhizosphere // Plant and Soil. – 1993. – Vol. 150, No 1. – P. 51- 60. 5. Sessitsch A, Reiter B, Berg G. Endophytic bacterial communities of field-grown potato plants and their plant-growth- promoting and antagonistic abilities // Can. J. Microbiol. – 2004. – Vol. 50, No 4. – P. 239-249. 6. Lottman J, Heuer H, De Vries J. et al. Establishment of introdused antagonistic bacteria in the rhizosphere of transgenic potatoes and their effect on the bacterial community // Microbiol. Ecol. – 2000. – Vol. 33, No 1. – P. 41-49. 7. Krechel A, Faupel A, Hallmann J, Berg G. Potato-assotiated bacteria and their antagonistic potential towards plant-pathogenic fungi and the plant-parasitic nematode Meloidogyne incognita (Kofoid&White) Chitwood // Can. J. Microbiol. – 2002. – Vol. 48, No 9. – P. 772-786. 8. Kalyaeva M.A, Zacharchenko N.S, Doronina N.Y. et al. Plant growth and morphogenesis in vitro is promoted by associative methylotrophic bacteria // Russian J. of Plant Physiol. – 2001. – Vol. 48, No 4. – P. 514-517. 9. Welington L. Araъjo, Joelma Marcon, Walter Maccheroni et al. Diversity of Endophytic Bacterial Populations and Their Interaction with Xylella fastidiosa in Citrus Plants // Appl. Environ. Microbiol. – 2002. – Vol. 68, No 10. – Р. 4906–4914. 10. Justin T. Coombs, Christopher M.M. Franco. Visualization of an Endophytic Streptomyces Species in Wheat Seed // Appl. Environ. Microbiol. – 2003. – Vol. 69, No 7. – Р. 4260–4262. 11. Garbeva P, Overbeek LS van, Vuurde JWL van. et al. Analysis of endophytic bacterial communities of potato by plating and denaturing gradient gel electrophoresis (DGGE) of 16S rDNA based PCR fragments // Microbial Ecology. – 2001. – Vol. 41, No 4. – Р. 369-383. 132 133 12. Хасси Г. Размножение сельскохозяйственных культур in vitro // Биотехнология сельскохозяйственных растений. — М.: Агропромиздат, 1987. — С. 105-134. 13. Pereira J.E.S, Mattos M.L.T, Fortes G.R.D. Identification and antibiotic control of endophytic bacteria contaminants in micropropagated potato explants // Pesquisa Agropecularia Brasileria. – 2003. – Vol. 38, No 7. – Р. 827-834. 14. Isenegger D.A, Taylor P.W.J, Mullins K. et al. Molecular detection of a bacterial contaminant Bacillus pumilus in symptomless potato plant tissue cultures // Plant Cell Rep. – 2003. – Vol. 21. – Р. 814- 820. 15. Grimm F, Baumann B. Studiesof the detection of latent contamination od in vitro potato plants by Erwinia carotovora var. atroseptica (VanНall) dye // Potato Pesearch. – 1991. – Vol. 34, No 1. – Р. 47-51. 16. Weber J, Schenk G. Symptomless spreading of the soft rot pathogen Erwinia carotovora subsp. atroseptica (van Hall) Dye in potato plants grown in vitro // Arch. of Phytopathol. – Vol. 24. – Р. 395- 402. 17. Toth IK, Hyman LJ, Wood JR. A one step PCR-based method for the detection of economically important soft rot Erwinia species on micropropagated potato plants // J. of Appl. Microbiol. – Vol. 87, No 1. – Р. 158-166. 18. Cassels A.C. Problem in tissue culture: culture contamination // Micropropagation technology and application. –Dorchester: Kluwer, 1991. – Р. 31-44. 19. Stead D. Bacterial diseases of potato: relevance to in vitro potato seed production // Potato Res. – 1999. – Vol. 42. – P. 449-456. 20. Демчинська М.І., Демчик І.В., Петренко О.М. та ін. Ендофітні бактерії, які спричинюють аномалії розвитку рослин картоплі при мiкроклональному розмноженні // Фітопатогенні бактерії. Фітонцидологія, алелопатія: Зб. cтатей учасників Міжнар. наук. конф. (4-6 жовтня 2005 р., м. Київ). – Житомир: Держ. агроекол. ун-т, 2005. – С. 34-37. 21. Гвоздяк Р.І. Перспективні напрями дослідження фітопа- тогенних бактерій // Фітопатогенні бактерії. Фітонцидологія, алелопатія: Зб. cтатей учасників Міжнародної наукової конференції (4-6 жовтня 2005 р., м. Київ). – Житомир: Держ. агроекол. ун-т, 2005. – С. 3-8. 132 133 22. Grimm F, Baumann B, Munzert M. Influence of explant origin and thermotherapy on plant regeneration and elimination of Erwinia carotovora var. atroseptica (van Hall) Dye in meristem cultures of potatoes // Bayerisches Landwirtschaftliches Jahrbuch. – 1991. – Vol. 68, No 2. – P. 243-247. 23. Бубен М.В., Жукова М.І., Середа Г.М. Актуальность проблемы латентных инфекций в культуре картофеля // Матеріали міжнар. науково-практ. конф. “Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття”. – Київ, 2004. – С. 321-324. 24. Seabrook J.E.A, Earrell G. City water contaminate tissue- culture stock plants // Hortscience. – 1993. – Vol. 28, No 6. – Р. 628- 629. 25. Gilbert J.E, Shohet S, Caligari P.D.S The use of antibiotics to eliminate latent bacterial-contamination in potato tissue-cultures // Ann. оf Appl. Biol. – 1991. – Vol. 199, No 1. – Р. 113-120. 26. Simons M, Bij A.J.van der, Brand I. et al. Gnotobiotic system for studying colonization by plant growth-promoting Pseudomonas bacteria // Molecular Plant Microbe Interactions. – 1996. – Vol. 9, No 7. – P. 600-607. 27. Duffy E.M, Hurley E.M, Cassels A.C. Weaning performance of potato microplants following bacterization and mycorrhization // Potato Res. – 1999. – Vol. 42. – P. 521-527. 28. Ковальчук М.В., Козировська Н.О., Рязанцев В.Б., Костюк І.І. Праймування корисними бактеріями в технологічному процесі клонального мікророзмноження картоплі // Вісник аграрної науки. – 2005. – No 7. – С. 43-45. 29. Bensalim S, Nowak J, Asiedu S.K. A plant growth promoting rhizobacterium and temperature effects on performance of 18 clones of potato // Am. J. of Potato Res. – 1998. – Vol. 75, No 3. – P. 145-152. 30. Cronin D, Moenne Loccoz Y, Fenton A. et al. Ecological interaction of biocontrol Pseudomonas fluorescens strain producing 2,4-diacetylphloroglucinol with the soft rot potato pathogen Erwinia carotovora subsp. atroseptica // FEMS Microbiology Ecology. – 1997. – Vol. 23, No 2. – P. 95-106. 31. Vanneste J.L, Perry J.N, Perry Meyer L.J. et al. Erwinia herbicola Eh252 as a biological control agent of bacterial soft rot on potatoes // The 47th New Zealand plant Protection Conference. Proc. of Conf. (Waintangi Hotel, New Zealand, 9-11 August, 1994): Abstr. – New Zealand Plant Protection Society, Rotoria, 1994. – P. 198-200. 134 135 ЭНДОФИТНАЯ МИКРОФЛОРА КУЛЬТУРЫ ТКАНЕЙ КАРТОФЕЛЯ Демчинская М.И1., Демчук И.В2. 1Ужгородский национальный унивеситет, г. Ужгород 2Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН, г. Чернигов В обзоре представлена информация об эндофитных бактериях в культуре тканей картофеля, о существующих методах тестиро- вания их в растениях, ставится проблема дальнейшего изучения взаимодействий растения и бактерий, а также терапии эксплан- татов картофеля во время инициации культуры тканей. Ключевые слова: картофель, культура тканей, бактерии-эндо- фиты, стабильные ассоциации, патоген, методы тестирования, идентификация, антибиотики ENDOPHYTIC BACTERIAL COMMUNITIES OF POTATO TISSUE CULTURE Demchynska M.I.1, Demchuk I.V.2 1Uzhgorod National University, Uzhgorod 2Institute of Agricultural Microbiology, UAAS, Chernihiv This review sum up of strictly specialized data on the endophytic bacter- ia contamination in the potato tissue culture and the data about methods of detection of endophytes in the plant interior. The problem of further study of interrelation potato-associated bacteria and potato plants is posed. Keywords: potato, tissue culture, bacteria-endophytes, stable assoc- iations, pathogen, testing methods, identification of microorganisms, antibiotics Titul_1.pdf Page 1
id	oai:ojs2.smic.in.ua:article-480
institution	Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-23T01:15:17Z
publishDate	2006
publisher	Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	smicinua/2b/1092326104543f7c50a22ca682919d2b.pdf
spelling	oai:ojs2.smic.in.ua:article-4802026-07-22T10:10:51Z ENDOPHYTIC BACTERIAL COMMUNITIES OF POTATO TISSUE CULTURE ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ Демчинська , М.І. Демчук , І.В. potato, tissue culture, bacteria-endophytes, stable associations, pathogen, testing methods, identification of microorganisms, antibiotics картопля, культура тканин, бактерії-ендофіти, стабільні асоціації, патоген, методи тестування, ідентифікація, антибіотики This review sum up of strictly specialized data on the endophytic bacteria contamination in the potato tissue culture and the data about methods of detection of endophytes in the plant interior. The problem of further study of interrelation potato-associated bacteria and potato plants is posed. В огляді надається інформація про ендофітні бактерії в культурі тканин картоплі, про існуючі методи їх тестування, а також ставиться проблема подальшого вивчення взаємодії рослини та бактерії і терапії експлантатів картоплі під час ініціації культури in vitro. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2006-08-10 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/480 10.35868/1997-3004.3.123-134 Agricultural microbiology; Vol. 3 (2005): Agriciltural microbiology; 123-134 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 3 (2005): Сільськогосподарська мікробіологія; 123-134 1997-3004 10.35868/1997-3004.3 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/480/554 Авторське право (c) 2006 M.I. Demchynska , I.V. Demchuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	картопля культура тканин бактерії-ендофіти стабільні асоціації патоген методи тестування ідентифікація антибіотики Демчинська , М.І. Демчук , І.В. ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ
title	ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ
title_alt	ENDOPHYTIC BACTERIAL COMMUNITIES OF POTATO TISSUE CULTURE
title_full	ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ
title_fullStr	ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ
title_full_unstemmed	ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ
title_short	ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ
title_sort	ендофітна мікрофлора культури тканин картоплі
topic	картопля культура тканин бактерії-ендофіти стабільні асоціації патоген методи тестування ідентифікація антибіотики
topic_facet	potato tissue culture bacteria-endophytes stable associations pathogen testing methods identification of microorganisms antibiotics картопля культура тканин бактерії-ендофіти стабільні асоціації патоген методи тестування ідентифікація антибіотики
url	https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/480
work_keys_str_mv	AT demčinsʹkamí endophyticbacterialcommunitiesofpotatotissueculture AT demčukív endophyticbacterialcommunitiesofpotatotissueculture AT demčinsʹkamí endofítnamíkroflorakulʹturitkaninkartoplí AT demčukív endofítnamíkroflorakulʹturitkaninkartoplí

ЕНДОФІТНА МІКРОФЛОРА КУЛЬТУРИ ТКАНИН КАРТОПЛІ

Репозитарії

Схожі ресурси