СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
Objective. To investigate the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter in the soil during the cultivation of spring barley in different agrobackgrounds using new methodical solutions. Methods. Field experiment, gas chromatography (to determine the emission of nitrous oxide a...
Gespeichert in:
| Datum: | 2022 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/489 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466283688525824 |
|---|---|
| author | Волкогон, В.В. Дімова, С.Б. Волкогон, К.І. |
| author_facet | Волкогон, В.В. Дімова, С.Б. Волкогон, К.І. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В.В. Волкогон",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "С.Б. Дімова",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "К.І. Волкогон",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Волкогон, В.В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:51Z |
| description | Objective. To investigate the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter in the soil during the cultivation of spring barley in different agrobackgrounds using new methodical solutions. Methods. Field experiment, gas chromatography (to determine the emission of nitrous oxide and carbon dioxide), statistical. Results. The study of the emission of nitrous oxide and carbon dioxide and subsequent calculations of the specific losses of N-N2O (g/kg С-СО2) depending on the fertilization systems and in comparison with the parameters in the “reference” soil (fallow) provide an opportunity to quickly determine the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter in the soils of agrocenoses. Under the conditions of a stationary field experiment on leached chornozem during the cultivation of spring barley in crop rotation, it was shown that the use of mineral fertilization systems leads to the initiation of mineralization processes, the intensity of which increases with an increase in the rates of fertilizers. The application of mineral fertilizers against the background of the first year aftereffect of organic matter (5 t/ha of straw + 13 t/ha of the mass of intermediate lupine green manure) significantly improves the situation. At the same time, when using the lowest (N30P30K30) and medium (N60Р60К60) doses of mineral fertilizers in the experiment against the background of the aftereffect of organic fertilizers, the soil is characterized by the dominance of organic matter synthesis processes. The highest rate of fertilizers in the experiment (N90Р90К90), even if it is used against the background of the aftereffect of straw with lupine green manure biomass, leads to the activation of mineralization processes. Under the aftereffects of cattle manure, lupine green manure and their combination, including with mineral fertilizers, there is a slight predominance of mineralization activity over immobilization activity. Conclusion. The use of the gas chromatography in finding out the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter makes it possible to quickly determine the ecological expediency of crop fertilization systems. To optimize the course of processes, it is advisable to combine the use of mineral fertilizers against the background of organic ones. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.35.3-16 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
ҐРУНТОВА МІКРОБІОЛОГІЯ
Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35. С. 3–16.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.35.3-16
УДК 631.452:631.95
СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ
ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ
ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
В. В. Волкогон, С. Б. Дімова, К. І. Волкогон
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14030, Україна; e-mail: volkogon@ukr.net
Мета. За використання нових методичних рішень дослідити спрямованість процесів
мінералізації-синтезу органічної речовини в ґрунті за вирощування ячменю ярого на різних
агрофонах. Методи. Польового досліду, газохроматографічні (для визначення емісії закису
азоту й вуглекислого газу), статистичні. Результати. Дослідження емісії закису азоту й
вуглекислого газу та подальші розрахунки питомих втрат N-N2O (г/кг С-СО2) залежно від
систем удобрення і в процесі порівняння з показниками «еталонного» ґрунту (переліг) дають
можливість оперативного визначення спрямованості процесів мінералізації-синтезу органіч-
ної речовини в ґрунтах агроценозів. В умовах польового стаціонарного досліду на чорноземі
вилуженому за вирощування ячменю ярого в сівозміні показано, що використання мінераль-
них систем удобрення призводить до ініціювання мінералізаційних процесів, напруженість
яких зростає зі збільшенням норм туків. Застосування мінеральних добрив по фону першого
року післядії органічної речовини (5 т/га соломи + 13 т/га маси проміжного люпинового
сидерату) суттєво покращує ситуацію. За використання найменшої (N30P30K30) і середньої
(N60Р60К60) в досліді доз мінеральних добрив по фону післядії органічних добрив ґрунт харак-
теризується домінуванням процесів синтезу органічної речовини. Найвища в досліді норма
туків (N90Р90К90), навіть за її застосування по фону післядії соломи з біомасою люпинового
сидерату, призводить до активізації мінералізаційних процесів. За післядії гною великої ро-
гатої худоби, люпинового сидерату та їх поєднання, зокрема з мінеральними добривами,
спостерігається незначне переважання мінералізаційної активності над іммобілізаційною.
Висновки. Використання газохроматографічного методу визначення спрямованості проце-
сів мінералізації-синтезу органічної речовини дозволяє оперативно визначати екологічну до-
цільність систем удобрення сільськогосподарських культур. Для оптимізації перебігу проце-
сів доцільно поєднувати застосування мінеральних добрив по фону органічних.
Ключові слова: ґрунтова органічна речовина, процеси мінералізації-синтезу, ячмінь, сис-
теми удобрення, емісія N2O і CO2.
Вступ. Сьогодні гостро постають питан-
ня відтворення родючості орних ґрунтів,
оскільки в них спостерігається дефіцит сві-
жої органічної речовини, спотворення струк-
тури й функцій угруповань мікроорганізмів
за однобокого трактування принципів забез-
печення культурних рослин поживними ре-
човинами. Унаслідок цього запаси органічної
речовини в орних ґрунтах невпинно знижу-
ються й сьогодні вони містять органічного
Карбону (Сорг.) на 25–75 % менше ніж їх ана-
логи в непорушених або природних екосис-
темах [17]. Це зумовлює потребу в забез-
печенні ґрунтів свіжою органічною речови-
ною та оптимізації в ній азотно-вуглецевого
співвідношення для гармонійного перебігу
та збалансованості біологічних процесів.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Якщо в науковому середовищі не ви-
кликає сумніву необхідність надходження до
© В. В. Волкогон, С. Б. Дімова, К. І. Волкогон, 2022
4
ґрунту рослинних решток, застосування ор-
ганічних добрив та вирощування бобових
трав для синтезу гумусових сполук, то став-
лення до значення мінеральних добрив, осо-
бливо азотних, для процесів мінералізації-
синтезу не однозначне. Так, низка дослідни-
ків вважають, що застосування синтетичного
азотного добрива призводить до зменшення
запасів органічної речовини ґрунту (ОРҐ)
унаслідок підсилення її мінералізації [21;
29]. Механізм деструктивного впливу міне-
рального Нітрогену пояснюється по-різному.
Є твердження, що системне застосування ту-
ків підкислює ґрунти, що призводить до пос-
лаблення зв’язку гумусових кислот із Ca2+ і
забезпечує збільшення рухомості й мінералі-
зації гумусових сполук [5]. Вважається, що
ці процеси ще більше посилюються за вне-
сення до ґрунту підвищених доз азотних до-
брив, що призводить до інтенсивної дестру-
кції всіх високомолекулярних фракцій гуму-
сових кислот [2; 6]. Стверджується, що
кожна одиниця мінерального Нітрогену доб-
рив сприяє вивільненню від 0,1 до 1,2 оди-
ниць ґрунтового Нітрогену за рахунок міне-
ралізації гумусу [4]. Існує також точка зору,
яка свідчить про інтенсивний розвиток біо-
логічної дегуміфікації ґрунтів за системного
внесення високих норм мінерального Нітро-
гену, оскільки його надлишок у ґрунті ви-
кликає у мікроорганізмів посилену метаболі-
чну потребу в Карбоні, а за дефіциту свіжої
органічної речовини окремі їх представники
можуть використовувати гумусові сполуки
як джерело вуглецю й енергії [1; 7]. Це твер-
дження підсилюється іншими дослідження-
ми. Так, згідно з теорією стехіометричного
розкладу, якщо Нітроген є обмежувальним
ресурсом, то надходження неорганічного N
буде сприяти збільшенню мікробної біомаси
та активності мікроорганізмів, тим самим ак-
тивізуючи мінералізацію ОРҐ [9; 32; 33]. В
доповнення до цього існує думка, що збіль-
шення продуктивності агроценозів (включно
зі збільшенням об’ємів кореневих ексудатів)
за застосування мінеральних азотних добрив
також може підвищити мінералізацію ОРҐ за
рахунок збільшення мікробної маси та фер-
ментативної активності мікроорганізмів [9;
10; 14–16; 28].
Проте, дотримуючись вищезгаданої тео-
рії стехіометричного розкладу, окремі дослі-
дники доходять протилежного висновку [11;
19]. На їхню думку, в умовах низького вміс-
ту неорганічного N у ґрунті мікроорганізми
забезпечують прискорення мінералізації ОРҐ
для отримання Нітрогену, щоб задовольнити
свої метаболічні потреби. Тому надходження
синтетичного N сприятиме обмеженню мі-
нералізації ОРҐ, оскільки у мікроорганізмів
зникає потреба в її розкладенні. Дійсно, мі-
неральний N є енергетично вигіднішим для
мікроорганізмів проти Нітрогену органічної
речовини, де переважають біомолекули з ни-
зькою або нульовою енергією, такі як лігнін
[18; 31; 36], тож подібні твердження не без-
підставні.
Прихильниками твердження, що мінера-
льний Нітроген сприяє збільшенню запасів
ОРҐ, є й інші дослідники. Так, Poffenbarger et
al., [26] вважають, що за застосування синте-
тичних азотних добрив, особливо агрономіч-
но оптимальних їх норм, збільшується чиста
продуктивність агроценозів, що сприяє зрос-
танню надходження до ґрунту рослинної
мортмаси. Такий ефект може бути особливо
важливим за вирощування такої культури, як
кукурудза, коли мінеральний N може збіль-
шити продуктивність культури більш ніж на
200 %. Ці висновки є цілком логічними для
ситуацій з вирощуванням окремих культур
за умови, що вся наземна маса, за винятком
основної продукції, залишається в полі.
За моделювання ситуацій з різним спів-
відношенням Карбон/Нітроген у середовищі,
мабуть, справедливим міг би бути такий роз-
виток процесів: для органічної речовини з
вузьким співвідношенням у ній C/N факто-
ром, який лімітує ріст мікроорганізмів, є Ка-
рбон, водночас надлишок Нітрогену вивіль-
ниться. У разі, якщо в ґрунті є органічна ре-
човина з широким співвідношенням C/N,
Нітроген стає лімітуючим фактором для мік-
робіологічних процесів. Проте у ґрунті є ціла
низка інших чинників, які можуть впливати
на перебіг процесів. Це й ефект ризосфери,
це кількість і якість свіжої органічної речо-
вини, це й історія поля (наприклад, удобрен-
ня попередніх у сівозміні культур та кіль-
кість рослинних решток) та ін. Отже, питан-
ня, пов’язані з умістом Сорг. та його транс-
формацією у ґрунті за впливу окремих тех-
нологічних чинників неоднозначні й тракту-
ються дослідниками по-різному. Впливає на
ситуацію й те, що наявні методи визначення
вмісту ОРҐ в ґрунті не дозволяють з необхід-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
5
ною точністю робити висновки. Твердження
про зміни показників гумусного стану ґрунту
можуть маскуватися порівняно високим вмі-
стом фонової ОРҐ. Саме тому достовірні змі-
ни її вмісту в ґрунті можна отримати лише
після кількох ротацій сівозмін і системної
дії досліджуваного технологічного чинника.
В арсеналі дослідників є також визначення
фракційного стану гумусу, розрахунок спів-
відношення гумусових кислот і фульвокис-
лот та ін., проте й за таких умов надійні ви-
сновки щодо зміни гумусного стану ґрунтів
агроценозів також потребують тривалих до-
сліджень.
На нашу думку, низка суперечливих да-
них щодо долі ґрунтової органічної речовини
пояснюється також і розмежуванням у дос-
лідженнях особливостей трансформації Ніт-
рогену й Карбону. Це не відображає ситуа-
цію об’єктивно, оскільки зазначені процеси в
ґрунті є взаємопов’язаними [20; 22]. У зв’яз-
ку з цим нами запропоновано метод визна-
чення спрямованості процесів мінералізації-
синтезу органічної речовини в ґрунтах агро-
ценозів, який певною мірою враховує особ-
ливості трансформації Нітрогену й Карбону
залежно від впливу технологічних чинників
[34]. Як відомо, кінцевим продуктом мінера-
лізації органічної речовини, поряд із N-NH4
та N-NO3, є діоксид Карбону. СО2, за невели-
ким винятком (засвоєння автотрофними мік-
роорганізмами та розчинення в ґрунтовому
розчині), виділяється з ґрунту в атмосферу.
Інша ситуація складається з мінеральним Ні-
трогеном. Він частково реутилізується (за-
своюється рослинами, іммобілізується мік-
роорганізмами за умови достатньої кількості
органічного Карбону), частково вимивається
з ґрунту з нижнім стоком води і частково,
унаслідок перебігу процесів нітрифікації й
денітрифікації, надходить в атмосферу у ви-
гляді N2O. Дослідивши емісійні втрати N2O і
СО2 з ґрунту, розрахувавши при цьому спів-
відношення N-N2O/C-CO2 (фактично визна-
чивши питомі емісійні втрати Нітрогену на
одиницю емісійного Карбону) та порівнявши
отримані дані з показниками «еталонного»
ґрунту (переліг, цілина тощо), можемо ви-
значити спрямованість процесів мінераліза-
ції-синтезу органічної речовини в ґрунті за
впливу різних технологічних чинників (на-
приклад, добрив, систем обробітку ґрунту та
ін.). Якщо питомі втрати Нітрогену будуть
меншими за показники «еталонного» ґрунту,
це свідчитиме про переважання синтетичних
(іммобілізаційних) процесів над мінераліза-
ційними; якщо вони суттєво переважатимуть
контрольні значення, це буде ілюстрацією
розвитку мінералізаційних процесів; якщо ж
результати будуть наближені до контроль-
них значень, це свідчитиме про врівнова-
ження мінералізаційно-іммобілізаційних про-
цесів у ґрунті.
Метою наших досліджень є визначення
спрямованості процесів мінералізації-синте-
зу органічної речовини в ґрунті під ячменем
за використання охарактеризованих вище
методичних підходів.
Матеріали та методи. Дослідження
проводили в 2017–2019 рр. у польовому ста-
ціонарному досліді Інституту сільськогоспо-
дарської мікробіології та агропромислового
виробництва Національної академії аграрних
наук України, закладеному у 2009 р. на чор-
ноземі вилуженому. Агрохімічна характери-
стика ґрунту: рНсол. — 5,3; вміст гумусу —
3,03 %; легкогідролізованого азоту — 95 мг/кг
ґрунту; рухомих сполук фосфору (Р2О5) —
150 мг/кг ґрунту; обмінного калію (К2О) —
108 мг/кг ґрунту.
У досліді площею 2 га у короткорота-
ційній сівозміні вирощуються такі сільсько-
господарські культури: картопля – ячмінь
ярий – горох – пшениця озима.
Дослідження проводили з ячменем ярим
за його вирощування по таких агрофонах:
1) без добрив (контроль);
2) першого року післядія соломи;
3) першого року післядія проміжного
люпинового сидерату;
4) першого року післядія підстилкового
гною великої рогатої худоби (ВРХ);
5) першого року післядія соломи в поєд-
нанні з сидератом;
6) першого року післядія гною в поєд-
нанні з сидератом;
7) N30P30K30;
8) N30P30K30 по фону першого року піс-
лядії cоломи з сидератом;
9) N60Р60К60;
10) N60Р60К60 по фону першого року піс-
лядії cоломи з сидератом;
11) N90Р90К90;
12) N90Р90К90 по фону першого року піс-
лядії cоломи з сидератом;
13) першого року післядія гною +
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
6
N60Р60К60;
14) першого року післядія гною і сиде-
рату + N60Р60К60.
Абсолютним контролем («еталонною»
ділянкою) у дослідженнях був переліг (з
2009 року) площею 0,75 га, розміщений по-
ряд зі стаціонарним польовим дослідом.
Органічні добрива застосовували під по-
передник ячменю — картоплю. У відповід-
них варіантах досліду подрібнену солому
пшениці озимої у кількості 5 т/га відразу пі-
сля збирання врожаю заробляли у ґрунт
шляхом дискування. Для одержання сидера-
льної маси висівали насіння люпину вузько-
листого також відразу після збирання уро-
жаю пшениці й дискування. Отриману масу
сидеральної культури (в середньому за роки
досліджень ≈ 13 т/га) пізно восени (наприкі-
нці листопада) заробляли в ґрунт шляхом
дискування й подальшої оранки. Підстилко-
вий гній ВРХ у кількості 40 т/га заорювали в
ґрунт у цей же час. Глибина оранки — 15 см.
Мінеральні добрива у вигляді нітроамофоски
(вміст діючої речовини — N16P16K16) вноси-
ли навесні під культивацію перед висівом
насіння ячменю ярого відповідно до схеми
досліду (30, 60 і 90 кг/га діючої речовини).
У нашій попередній публікації [35] опи-
сано пряму дію органічних і мінеральних до-
брив на процеси мінералізації-синтезу у ґру-
нті під картоплею. За вирощування в цьому
ж досліді ячменю ярого (після картоплі),
відповідно, спостерігали першого року піс-
лядію органічних добрив і прямий вплив мі-
неральних.
Ділянки в досліді розміщено рендомізо-
ваним способом. Площа дослідної ділянки
складала 44,6 м2. Повторність — чотирикра-
тна.
Для оцінки емісії закису азоту та вугле-
кислого газу в системі «ґрунт – рослина» за-
стосовували метод закритих камер у власній
модифікації. Для цього використовували
пластикові відра, об’ємом 10 дм3, у дні роби-
ли отвір, вмонтовували гумову мембрану для
відбору газів, через яку потім за допомогою
шприца об’ємом 50 см3 відбирали проби по-
вітря.
Камери «врізали» в ґрунт на глибину
5 см. Для кращої ізоляції системи й попере-
дження втрат газів, що накопичувались у ка-
мерах, навколо камери робили водяний за-
твор. Всередину камери ставили бюкс з во-
дою, до якого перед початком експозиції до-
давали 20 г кальцій карбіду (унаслідок реак-
ції кальцій карбіду з водою утворюється аце-
тилен, який інгібує фермент редуктазу окси-
ду азоту та призупиняє процес дисиміляції
NO3ˉ і NO2ˉ на стадії відновлення оксиду
азоту) [3]. Час експозиції становив три годи-
ни. Відібрані газові проби поміщали у попе-
редньо вакуумовані флакони з гумовими
корками, доставляли в лабораторію й аналі-
зували газохроматографічно.
Кількість N2O у пробах визначали на га-
зовому хроматографі «Цвет-500 М» (м. Дзер-
жинськ, Росія) з детектором електронного
захвату. Сорбційні колонки зі сталі довжи-
ною 3 м заповнювали сорбентом Paropak Q
60–80 mesh («Water Corporation», USA). Тем-
пература колонок — 40 ºС, температура ви-
парювача — 120 ºС, детектора — 330 ºС. Ви-
трати газу-носія (аргон з метаном 95/5) —
35 см3/хв.
Дослідження вмісту СО2 у газових про-
бах проводили на газовому хроматографі
«Цвет-500 М» з детектором теплопровідності
(струм мосту 130 mA). Сорбційні колонки зі
сталі заповнювали сорбентом Paropak Q 60–
80 mesh. Температура колонок — 25 ºС, де-
тектора — 40 ºС. Витрати газу-носія (ге-
лію) — 20 см3/хв.
Емісію N2O розраховували за формулою:
E · V/V2 · S · t,
де E — кількість оксиду азоту в пробі, що
аналізувалася, нмоль N2O;
V1 — об’єм камери, см3;
V2 — об’єм проби, що вводиться в хро-
матограф, см3;
S — площа поперечного зрізу камери, м2;
t — час експозиції.
За тією ж формулою визначали емісію
CO2, проте E, відповідно, розраховували як
кількість вуглекислого газу в пробі, що ана-
лізувалася, нмоль.
Показники газохроматографічного ви-
значення емісії N2O і CO2 використовували
для розрахунків втрат Нітрогену і Карбону,
беручи до уваги молекулярну масу N2O і CO2
та швидкість емісії газів з одного гектара за
добу.
Визначали питомі втрати N-N2O як спів-
відношення г N-N2O / кг С-СО2. Базуючись
на отриманих показниках, розраховували ін-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
7
декси мінералізації-синтезу як відношення
модуля різниці емісійного співвідношення
г N-N2O / кг C-СО2 ґрунту «еталонної» діля-
нки (переліг) і ґрунту агроценозу до показ-
ника емісійного співвідношення г N-N2O /
/ кг C-СО2 «еталонної» ділянки:
Ім-с = (Ее.д. – Еагро) / Ее.д.,
де Ім-с — індекс мінералізації-синтезу;
Ее.д. — емісійне співвідношення г N-N2O /
/ кг C-СО2 «еталонної» ділянки;
Еагро — емісійне співвідношення г N-N2O /
/ кг C-СО2 в агроценозі.
Продуктивність ячменю визначали після
повного збирання урожаю з кожної ділянки.
Статистичну обробку експерименталь-
них даних проводили за використання дис-
персійного аналізу та програми Microsoft
Office Excel 2010.
Результати. Визначення емісії газів з
ґрунту під ячменем у фазу сходів демонструє
найвищі показники втрат N2O за післядії
гною, післядії поєднання гною з сидераль-
ною масою, органо-мінерального удобрення
(післядія гною + N60P60K60), а також за вне-
сення в ґрунт найбільшої в досліді норми мі-
неральних добрив (табл. 1).
Найнижчі показники емісії закису азоту
спостерігали в умовах природного фітоцено-
зу (переліг), де біологічні процеси, на нашу
думку, вже збалансовані. Натомість в агро-
ценозах навіть без внесення добрив (конт-
рольний варіант досліду) відзначаються по-
рівняно високі втрати N2O з ґрунту.
Емісія СО2 зростає у варіантах з післяді-
єю органічних добрив у вигляді гною, соло-
ми, сидеральної маси та їх поєднань. Це є ціл-
ком логічним з огляду на мінералізацію за-
значених органічних матеріалів. Проте емісія
вуглекислого газу збільшується також й у
міру зростання норм мінеральних добрив. За
відсутності в ґрунті достатньої кількості сві-
жої органічної речовини (адже згідно зі схе-
мою досліду вона може бути у цих варіантах
лише у вигляді кореневих ексудатів, а також
Таблиця 1. Емісія N2O і СО2, емісійне співвідношення елементів та індекси міне-
ралізації-синтезу в агроценозах ячменю залежно від удобрення культури (2018 р., фаза
сходів)
Варіанти досліду
Емісія
N-N2О,
г/га за добу
Емісія
С-СО2,
кг/га за добу
Емісійне
співвідношення
N-N2О/С-СО2
Ім-с
Без добрив, контроль 76,5 56,7 1,35 –0,13
Солома* 79,1 76,4 1,04 +0,12
Сидерат* 87,1 68,1 1,28 –0,07
Гній* 145,1 102,1 1,42 –0,19
Солома* + сидерат* 115,8 87,0 1,33 –0,12
Гній* + сидерат* 130,8 113,5 1,15 +0,03
N30P30K30 103,4 70,3 1,47 –0,23
N30P30K30 + солома* + сидерат* 98,0 108,9 0,91 +0,24
N60P60K60 134,1 79,4 1,69 –0,42
N60P60K60 + солома* + сидерат* 124,6 99,1 1,26 –0,06
N90P90K90 189,9 84,7 2,24 –0,88
N90P90K90 + солома* + сидерат* 162,4 91,5 1,77 –0,49
Гній* + N60P60K60 161,0 118,0 1,36 –0,15
Гній* + N60P60K60 + сидерат* 151,3 126,3 1,20 –0,01
Переліг 19,9 16,7 1,19 0
НІР05 8,3 6,1
* — тут і в наступних таблицях — першого року післядія органічних добрив.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
8
кореневих та післязбиральних решток по-
передніх у сівозміні культур, які також сис-
темно удобрювалися лише мінеральними
добривами) це може також свідчити про мі-
нералізацію консервативних органічних спо-
лук.
Розрахунки емісійного співвідношення
N-N2O / C-CO2, тобто питомих втрат Нітро-
гену (на одиницю емісійного Карбону), опо-
середковано свідчать про ступінь викорис-
тання Нітрогену для синтетичних потреб
мікроорганізмів. Так, якщо оцінювати абсо-
лютні втрати N2O, можемо дійти висновку
про екологічні ризики застосування гною.
Проте питомі втрати газоподібного азоту в
цьому варіанті є одними з найменших у дос-
ліді й наближаються до рівня контрольного
варіанту.
За першого року післядії 5 т/га соломи
питомі втрати закису азоту менші за показ-
ники контрольного варіанту і навіть «ета-
лонного» ґрунту (перелогу). Це свідчить про
інтенсивну іммобілізацію сполук Нітрогену
за цих умов.
На рівні контрольного (без добрив) варі-
анта спостерігаємо питомі втрати N2O за піс-
лядії сидерального добрива та за післядії со-
ломи в поєднанні з сидератом. Зменшення
питомих втрат N2O спостерігається за поєд-
нання гною з люпиновим сидератом.
Найбільші питомі втрати закису азоту
спостерігаються за внесення мінеральних
добрив. Це свідчить про те, що за дефіциту в
ґрунті органічної речовини з широким спів-
відношенням С : N застосовані азотні добри-
ва не можуть бути ефективно іммобілізо-
ваними мікроорганізмами. Цей висновок
підсилюють показники питомих втрат газо-
подібного азоту за умови застосування міне-
ральних добрив по фону післядії соломи з
сидеральною масою. Так, за внесення в ґрунт
невисокої і середньої норм мінерального
азоту по фону «післядія соломи + післядія
сидерату» питомі втрати N2O різко знижу-
ються проти варіантів застосування лише мі-
неральних добрив, і є навіть меншими за по-
казники контрольного варіанту. Втрати Ніт-
рогену також зменшуються і за застосування
найбільшої в досліді норми мінеральних до-
брив (N90Р90К90) по фону післядії соломи з
сидератом, проте вони все ж таки переви-
щують контрольні показники. Це безперечно
свідчить про надлишковість азотного удоб-
рення ячменю в цьому випадку.
Індекси мінералізації-синтезу (Ім-с) як ін-
тегральний показник цих процесів проти да-
них перелогу [34] свідчать про розвиток пе-
реважно синтетичних процесів (показники зі
знаком «+») у варіантах з внесенням соломи
та за використання N30P30K30 по фону після-
дії соломи й сидеральної маси. Близькі до
значень «еталонного» ґрунту також і показ-
ники у варіантах «післядія сидерату», «піс-
лядія гною і сидерату», «N60P60K60 + післядія
соломи і сидерату», а також «післядія гною і
сидерату + N60P60K60».
За внесення лише мінеральних добрив
індекси мінералізації-синтезу органічної ре-
човини демонструють домінування мінералі-
заційних процесів. Водночас показники зі
знаком «–» зростають зі збільшенням норм
туків.
У другий строк проведення спостере-
жень (фаза виходу в трубку) спостерігаємо
близький до вищеописаного характер міне-
ралізаційних та синтетичних процесів у ґру-
нті залежно від удобрення культури (табл. 2).
Варто підкреслити, що в цей період у ва-
ріанті «N60Р60К60 + післядія соломи і сидера-
ту» індекс мінералізації-синтезу органічної
речовини практично не відрізняється від по-
казника перелогу, що свідчить про оптиміза-
цію мінералізаційно-синтетичних процесів за
цих умов. Водночас застосування N60Р60К60 у
чистому вигляді призводить до суттєвого по-
гіршення ситуації — індекс мінералізації-
синтезу органічної речовини зі знаком «–»
сягає позначки 0,55.
Негативні показники Ім-с спостерігають-
ся у варіанті з внесенням найвищої в досліді
норми туків, і навіть застосування добрив по
фону післядії органічної речовини хоча й
сприяє зниженню інтенсивності мінераліза-
ційних процесів, проте не в змозі докорінно
змінити ситуацію.
Наприкінці вегетаційного періоду ячме-
ню при визначенні емісії N2O і CO2, розра-
хунків їх емісійного співвідношення та інде-
ксів мінералізації-синтезу органічної речови-
ни, загалом відзначаємо подібну до вище-
описаних ситуацію (табл. 3).
Подібність отримуваних показників про-
тягом усього вегетаційного періоду свідчить
про доволі пролонговану дію систем удоб-
рення культури на процеси мінералізації-
синтезу органічної речовини в ґрунті.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
9
Таблиця 2. Емісія N2O і СО2, емісійне співвідношення елементів та індекси міне-
ралізації-синтезу в агроценозах ячменю залежно від удобрення культури (2018 р., фаза
виходу в трубку)
Варіанти досліду
Емісія
N-N2О,
г/га за добу
Емісія
С-СО2,
кг/га за добу
Емісійне
співвідношення
N-N2О / С-СО2
Ім-с
Без добрив, контроль 88,20 33,1 2,66 –0,29
Солома* 91,30 50,8 1,80 +0,13
Сидерат* 104,20 47,7 2,18 –0,06
Гній* 174,80 77,1 2,27 –0,10
Солома* + сидерат* 135,00 58,9 2,29 –0,11
Гній* + сидерат* 157,30 83,3 1,89 +0,08
N30P30K30 125,50 45,2 2,78 –0,35
N30P30K30 + солома* + сидерат* 120,90 78,6 1,54 +0,25
N60P60K60 162,80 50,9 3,20 –0,55
N60P60K60 + солома* + сидерат* 142,40 70,6 2,02 +0,02
N90P90K90 206,40 56,9 3,63 –0,76
N90P90K90 + солома* + сидерат* 184,30 65,4 2,82 –0,37
Гній* + N60P60K60 185,90 89,3 2,08 –0,01
Гній* + N60P60K60 + сидерат* 178,30 97,1 1,84 +0,11
Переліг 27,80 13,5 2,06 0
НІР05 11,20 6,5
Таблиця 3. Емісія N2O і СО2, емісійне співвідношення елементів та індекси міне-
ралізації-синтезу в агроценозах ячменю залежно від удобрення культури (2018 р., фаза
молочно-воскової стиглості)
Варіанти досліду
Емісія
N-N2О,
г/га за добу
Емісія
С-СО2,
кг/га за добу
Емісійне
співвідношення
N-N2О / С-СО2
Ім-с
Без добрив, контроль 80,87 28,8 2,81 –0,34
Солома* 83,30 47,3 1,76 +0,16
Сидерат* 94,10 42,8 2,20 –0,05
Гній* 158,70 69,5 2,28 –0,09
Солома* + сидерат* 127,30 51,7 2,46 –0,17
Гній* + сидерат* 145,70 72,8 2,00 +0,05
N30P30K30 111,80 41,9 2,67 –0,27
N30P30K30 + солома* + сидерат* 103,80 70,6 1,47 +0,30
N60P60K60 143,40 47,2 3,04 –0,44
N60P60K60 + солома* + сидерат* 128,40 61,9 2,07 +0,01
N90P90K90 190,30 50,8 3,75 –0,78
N90P90K90 + солома* + сидерат* 170,50 59,5 2,87 –0,36
Гній* + N60P60K60 172,60 80,1 2,15 –0,02
Гній* + N60P60K60 + сидерат* 161,00 84,4 1,91 +0,09
Переліг 26,50 12,6 2,10 0
НІР05 12,70 4,9
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
10
Дослідження, проведені в інші роки
(2017 р. і 2019 р.), загалом підтверджують
вищенаведені залежності спрямованості про-
цесів мінералізації-синтезу органічної речо-
вини залежно від агрофону.
Урожайність ячменю ярого залежала від
удобрення культури (табл. 4).
Показники продуктивності за післядії
соломи практично не відрізнялися від конт-
рольних. Оскільки повернення рослинних
решток з широким співвідношенням C/N, як
відомо, може призвести до тимчасового змен-
шення доступних поживних речовин у ґрунті,
ми очікували зниження врожайності культури
в цьому варіанті. Проте іммобілізаційні про-
цеси не вплинули на продуктивність ячме-
ню. Можливо, цьому сприяла та обставина, що
стаціонарний польовий дослід проводиться з
2009 р., і за цей час відбулася певна стабілі-
зація вмісту в ґрунті сполук Нітрогену.
У варіанті з післядією люпинового сиде-
рату врожайність достовірно зростала у всі
роки проведення досліджень. Значний вплив
на продуктивність культури мала післядія
гною ВРХ. Поєднання його з люпиновим си-
дератом ще більшою мірою сприяло зрос-
танню урожайності ячменю.
Застосування туків для удобрення куль-
тури забезпечувало зростання її урожайності,
проте показники продуктивності є достовір-
но вищими за поєднання прямого впливу мі-
неральних добрив з післядією органічних
(солома + сидерат).
Звертає на себе увагу те, що використан-
ня найменшої норми мінеральних добрив по
фону післядії поєднаного застосування со-
ломи й люпинового сидерату забезпечує та-
кий же вплив на урожайність ячменю, як і
внесення N60Р60К60. Зі свого боку середня в
досліді доза туків за післядії органічних доб-
рив впливає на продуктивність культури на
рівні дії N90Р90К90. Отже, отримані результа-
ти демонструють не лише суттєве покра-
щення перебігу біологічних процесів у ґрун-
ті за органо-мінерального удобрення, але й
свідчать про агрономічну цінність таких за-
ходів.
Успішним як в екологічному, так і в
економічному розумінні є вирощування яч-
меню по фону післядії гною, а також за піс-
лядії гною в поєднанні з люпиновим сидера-
том. Водночас собівартість виробництва не-
висока, оскільки повністю виключається
стаття витрат на удобрення культури.
Таблиця 4. Урожайність ячменю ярого за прямої дії мінеральних та післядії ор-
ганічних добрив
Варіанти досліду
Урожайність, т/га Приріст до
контролю, % 2017 р. 2018 р. 2019 р. середнє
Без добрив, контроль 2,38 1,76 2,55 2,23 –
Солома* 2,59 1,83 2,64 2,35 5,4
Сидерат* 2,85 1,98 2,86 2,56 14,8
Гній* 4,07 2,73 3,10 3,30 47,9
Солома* + сидерат* 3,28 2,07 3,02 2,78 24,7
Гній* + сидерат* 4,24 3,04 3,30 3,53 58,3
N30P30K30 2,98 2,15 2,94 2,74 22,9
N30P30K30 + солома* + сидерат* 3,93 2,60 3,10 3,21 43,9
N60Р60К60 3,40 2,48 3,07 2,98 33,6
N60Р60К60 + солома* + сидерат* 4,19 2,93 3,33 3,48 56,1
N90Р90К90 4,08 3,05 3,27 3,47 55,6
N90Р90К90 + солома* + сидерат* 4,57 3,22 3,45 3,75 68,2
Гній + N60Р60К60 4,67 3,38 3,49 3,85 72,6
Гній + N60Р60К60 + сидерат* 4,91 3,44 3,60 3,98 78,5
НІР05 0,21 0,18 0,25
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
11
Обговорення. Відомо, що вимірювання
відмінностей у вмісті ОРҐ з достатньою точ-
ністю для визначення статистичної значущо-
сті впливу того чи іншого чинника є доволі
складним завданням як через просторову
відмінність, так і (особливо) через порівняно
високий фон ОРҐ, на тлі якого відбуваються
зміни [27], тож у більшості ситуацій можна
досягти лише наближення до реальних сце-
наріїв. Крім того, суттєвим недоліком біль-
шості з наявних методів досліджень є те, що
вони відображають поступовий або довго-
строковий вплив антропогенних змін, а не
швидкі реакції ґрунтової системи [12].
Найчастіше для встановлення змін у
спрямованості процесів мінералізації-синте-
зу органічної речовини в ґрунті використо-
вують класичні методи розрахунків балансу
гумусу, визначення вмісту тотального й ла-
більного Карбону, співвідношення гумінових
кислот до фульвокислот. Проте для надійних
висновків інколи потрібно здійснити дослід-
ження протягом кількох ротацій сівозмін.
Точність розрахунків балансу гумусу також є
недосконалою, оскільки доволі складно ви-
значити обсяг та якість надходження Карбо-
ну з кореневими рештками. Наприклад, прак-
тично повністю виключається врахування
такого джерела Карбону, як кореневі виді-
лення та кореневий опад, а ця стаття вугле-
цевого балансу є доволі потужною [24] і по-
винна враховуватись у розрахунках.
Сьогодні є пропозиції ув’язати показни-
ки змін ОРҐ з її термостабільністю. Так, зок-
рема, встановлено, що з термічною стабіль-
ністю корелює біогеохімічна стабільність
Карбону [8; 25; 30]. Цілком можливо, що ро-
звиток досліджень у цьому напрямі зможе
забезпечити отримання надійної оцінки змін
ОРҐ.
Найбільш обговорюваним сьогодні пока-
зником є, мабуть, т. зв. «дефіцит насичення
С». Так, Хассінк [13] припустив, що частка
дрібної фракції (< 20 мкм) ґрунту відображає
верхню межу його здатності зберігати стабі-
льний С. Цю теоретичну межу можна обчис-
лити шляхом вимірювання розміру частинок.
Проте цей показник потенційних змін у вмі-
сті ОРҐ досі широко не перевірено, і його ак-
туальність для прогнозування структури за-
пасів С відповідно до зміни землекористу-
вання чи практики землеробства, на думку
окремих дослідників [23], ще потрібно оці-
нити.
Пропонована нами методика газохрома-
тографічного визначення спрямованості про-
цесів мінералізації-синтезу органічної речо-
вини в ґрунтах агроценозів, безперечно, не
зможе вирішити всіх питань, пов’язаних із
трансформацією органічних сполук, проте її
цінність, на нашу думку, в оперативному ви-
значенні ситуації. Це може дозволити прий-
няти швидкі рішення щодо корегувальних
дій для забезпечення оптимізації стану ґрун-
ту в конкретному агроценозі.
Як свідчать отримані результати, інтен-
сивність емісії N2O з ґрунтів сільськогоспо-
дарського використання доцільно визначати
паралельно з емісією СО2, співвідносячи по-
казники, оскільки обидва досліджувані про-
цеси є взаємозалежними.
За порівняння емісійного співвідношен-
ня N-N2O / C-CO2 з показниками «еталонно-
го» ґрунту чітко прослідковується як ступінь
іммобілізації Нітрогену за дії окремих сис-
тем удобрення, так і інтенсивність протиле-
жного процесу — мінералізації. Так, за за-
стосування соломи іммобілізація набуває
найбільшого розміру, про що свідчать най-
менші показники питомих втрат N2O. І на-
віть за післядії 40 т/га гною ВРХ питомі емі-
сійні втрати N2O є меншими за ті, що відзна-
чаємо у контрольному (без добрив) варіанті.
Втрати газоподібного Нітрогену є найбі-
льшими за використання мінеральних доб-
рив, причому вони зростають зі збільшенням
норм туків. Це могло б не викликати жодних
застережень, якщо виходити з логіки: чим
більша норма мінерального N, тим більші
його газоподібні втрати. Але оскільки це су-
проводжується також і зростанням емісії
СО2, що в умовах дефіциту в ґрунті рослин-
ної мортмаси може свідчити про мінераліза-
цію ОРҐ, цілком правомірно розглядати це як
свідчення розвитку мінералізаційних проце-
сів.
Застосування туків по фону післядії ор-
ганічної речовини у вигляді соломи та сиде-
ральної маси суттєво покращує ситуацію.
Найменша (N30P30K30) і середня (N60Р60К60) в
досліді норми мінеральних добрив характе-
ризуються оптимальними показниками зба-
лансованості процесів мінералізації-синтезу
органічної речовини. Найвища в досліді но-
рма туків (N90Р90К90), навіть за її застосуван-
ня по фону післядії 5 т/га соломи і 13 т/га
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
12
сидеральної маси, призводить до активізації
мінералізаційних процесів.
Використання методики визначення
спрямованості процесів мінералізації-синте-
зу органічної речовини, безперечно, не може
замінити прямих досліджень вмісту Сорг. у
ґрунті, а є лише доповненням до наявних
агрохімічних методів. Вона дозволяє опера-
тивно визначити реальний стан біологічних
процесів і вчасно застосувати корегувальні
заходи.
Під час відпрацювання методики ми
припускали, що таке явище як іммобілізація
Нітрогену може мати короткочасний харак-
тер і не зможе надійно характеризувати пе-
ребіг досліджуваних процесів (тим більше,
за використання високочутливих газохрома-
тографічних методів). Проте проведення до-
сліджень у динаміці, до того ж протягом
трьох вегетаційних періодів, переконує в ста-
більності результатів і точному відображенні
реальної ситуації в агроценозах.
Висновки. Застосування методики газо-
хроматографічного дослідження спрямова-
ності процесів мінералізації-синтезу органі-
чної речовини в орних ґрунтах свідчить про
доцільність її використання для оперативно-
го визначення впливу технологічних чинни-
ків на перебіг досліджуваних процесів.
Системне використання лише мінераль-
них добрив у вирощуванні ячменю на чорно-
земі вилуженому недоцільне з екологічних
міркувань. Застосування туків по фону піс-
лядії соломи й сидерату забезпечує оптимі-
зацію перебігу процесів мінералізації-синте-
зу органічної речовини, проте за вирощуван-
ня ячменю ярого на чорноземі вилуженому
перевищення їх норми понад N60Р60К60 є не-
бажаним. Оптимізація біологічних процесів
у ґрунті досягається за післядії гною та його
поєднання з сидератом, зокрема з невисокою
нормою мінеральних добрив.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Волкогон В. В., Британ Т. Ю., Пиріг О. В.
Розвиток мікроорганізмів та спрямованість біо-
логічних процесів у чорноземі вилуженому за
моделювання дефіциту свіжої органічної речо-
вини та впливу мінерального азоту. Сільськогос-
подарська мікробіологія. 2018. № 28. С. 3–16.
https://doi.org/10.35868/1997-3004.28.3-16
2. Гомонова Н. Ф., Овчинникова М. Ф. Вли-
яние длительного применения минерального
удобрения и известкования на химические свой-
ства, групповой и фракционный состав гумуса.
Агрохимия. 1986. № 1. С. 85–90.
3. Звягинцев Д. Г. Методы почвенной мик-
робиологии и биохимии. М. : МГУ, 1991. 304 с.
4. Кудеяров В. Н., Благодатский С. А., Лари-
онова А. А. Изменение внутрипочвенных пото-
ков азота при внесении азотных удобрений. Аг-
рохимия. 1990. № 11. С. 47–53.
5. Мазур Г. А. Відтворення і регулювання
родючості легких ґрунтів. К. : Аграрна наука.
2008. 308 с.
6. Мазур Г. А., Григора Т. І. Групово-фрак-
ційний склад і запаси гумусу в сірому лісовому
ґрунті у зв’язку з інтенсивністю його викорис-
тання. Вісник Харківського національного аграр-
ного університету ім. В. В. Докучаєва. 2011. № 1.
С. 178–181.
7. Туев Н. А. Mикробиологические процессы
образования гумуса. М. : Колос. 1989.
8. Barré P., Plante A. F., Cécillon L. Lutfalla S.,
Baudin F., Bernard S., Christensen B. T., Eglin T.,
Fernandez J. M., Houot S., Kätterer T., Le Guil-
lou C., Macdonald A., van Oort F., Chenu C. The
energetic and chemical signatures of persistent soil
organic matter. Biogeochemistry. 2016. № 130.
P. 1–12. https://doi.org/10.1007/s10533-016-0246-0
9. Chen R., Senbayram M., Blagodatsky S.,
Myachina O., Dittert K., Lin X., Blagodatskaya E.,
Kuzyakov Y. Soil C and N availability determine the
priming effect: microbial N mining and stoichio-
metric decomposition theories. Glob. Chang. Biol.
2014. № 20. P. 2356–2367. https://doi.org/10.1111/
gcb.12475
10. Cheng W. Rhizosphere priming effect: its
functional relationships with microbial turnover,
evapotranspiration and C–N budgets. Soil Biol. Bio-
chem. 2009. № 41. P. 1795–1801. https://doi.org/
10.1016/j.soilbio.2008.04.018
11. Craine J. M., Morrow C., Fierer N. Micro-
bial nitrogen limitation increases decomposition.
Ecology. 2007. № 88: P. 2105–2113. https://doi.org/
10.1890/06-1847.1
12. Dunne J. A., Saleska S. R., Fischer M. L.,
Harte J. Integrating experimental and gradient meth-
ods in ecological climate change research. Ecology.
2004. № 85. P. 904–916. https://doi.org/10.1890/03-
8003
13. Hassink J. The capacity of soils to preserve
organic C and N by their association with clay and
silt particles. Plant Soil. 1997. № 191. P. 77–87.
https://doi.org/10.1023/A:1004213929699
14. Fontaine S., Mariotti A., Abbadie L. The
priming effect of organic matter: a question of mic-
robial competition? Soil Biol. Biochem. 2003. № 35.
P. 837–843. https://doi.org/10.1016/S0038-0717(03)
00123-8
15. Khan S. A., Mulvaney R. L., Ellsworth T.,
Boast C. W. The myth of nitrogen fertilization for
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
13
soil carbon sequestration J. Environ. Qual. 2007.
№ 36. P. 1821–1832. https://doi.org/10.2134/jeq
2007.0099
16. Kuzyakov Y. Priming effects: interactions
between living and dead organic matter. Soil. Biol.
Biochem. 2010. № 42. P. 1363–1371. https://doi.org/
10.1016/j.soilbio.2010.04.003
17. Lal R. Enhancing Eco-efficiency in Agro-
ecosystems through Soil Carbon Sequestration. Crop
Sci. 2010. № 50. P. 120–131. https://doi.org/10.2135/
cropsci2010.01.0012
18. Li X. G., Jia B., Lv J., Ma Q., Kuzyakov Y.,
Feng-min L. Nitrogen fertilization decreases the de-
composition of soil organic matter and plant residues
in planted soils. Soil. Biol. Biochem. 2017. № 112.
P. 47–55. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2017.04
.018
19. Mahal N. K., Osterholz R., Miguez F. E.,
Poffenbarger H. J., Sawyer J. E., Olk D. C., Archon-
toulis S. V., Castellano M. J. Nitrogen Fertilizer
Suppresses Mineralization of Soil Organic Matter in
Maize Agroecosystems. Front. Ecol. Evol. 2019.
P. 7–59. https://doi.org/10.3389/fevo.2019.00059
20. McGill W. G., Hunt H. W., Woodman-
see R. G., Reuss J. O. Phoenix — A model of the
dynamics of carbon and nitrogen in grassland soils.
Ecol. Bull. (Stockholm). 1981. № 33. P. 237–247.
21. Mulvaney R. L., Khan S. A., Ellsworth T. R.
Synthetic nitrogen fertilizers deplete soil nitrogen:
a global dilemma for sustainable cereal production.
J. Environ. Qual. 2009. № 38. P. 2295–2314.
https://doi.org/10.2134/jeq2008.0527
22. Omay A. B., Rice C. W., Maddux L. D.,
Gordon W. B. Changes in Soil Microbial and Chem-
ical Properties under Long-term Crop Rotation and
Fertilization. Soil. Sci. Soc. Am. J. Division S-3 —
Soil Biology & Biochemistry. 1997. № 61. P. 1672–
1678.
23. O’Rourke S. M., Angers D. A., Holden N. M.,
McBratney A. B. Soil organic carbon across scales.
Glob. Chang. Biol. 2015. № 21. P. 3561–3574.
https://doi.org/10.1111/gcb.12959
24. Pausch J., Kuzyakov Y. Carbon input by
roots into the soil: Quantification of rhizodeposition
from root to ecosystem scale. Glob. Change. Biol.
2017. № 24 (1). P. 1–12. https://doi.org/10.1111/
gcb.13850
25. Plante A. F., Fernández J. M., Haddix M. L.,
Steinweg J. M., Conant R. T. Biological, chemical
and thermal indices of soil organic matter stability in
four grassland soils. Soil. Biol. Biochem. 2011.
№ 43. P. 1051–1058. https://doi.org/10.1016/
j.soilbio.2011.01.024
26. Poffenbarger H. J., Barker D. W., Hel-
mers M. J., Miguez F. E., Olk D. C., Sawyer J. E.,
Six J., Castellano M. J. Maximum soil organic car-
bon storage in Midwest US cropping systems when
crops are optimally nitrogen-fertilized. PLoS ONE
12:e0172293. 2017. https://doi.org/10.1371/journal
.pone.0172293
27. Poulton Р., Johnston J., Macdonald A.,
White R., Powlson D. Major limitations to achieving
“4 per 1000” increases in soilorganic carbon stock in
temperate regions: Evidence from long-term exper-
iments at Rothamsted Research, United Kingdom.
Glob. Change. Biol. 2018. № 24. P. 2563–2584.
https://doi.org/10.1111/gcb.14066
28. Robertson G. P., Bruulsema T. W., Gehl R.,
Kanter D., Mauzerall D. L., Rotz C. A., Williams C. O.
Nitrogen-climate interactions in US agriculture. Bio-
geochemistry. 2013. Vol. 114. P. 41–70. https://
doi.org/10.1007/s10533-012-9802-4
29. Russell A. E., Cambardella C. A., Laird D. A.,
Jaynes D. B., Meek D. W. Nitrogen fertilizer effects
on soil carbon balances in Midwestern US agricul-
tural systems. Ecol. Appl. 2009. № 19. P. 1102–
1113. https://doi.org/10.1890/07-1919.1
30. Saenger A., Cécillon L., Sebag D., Brun J. J.
Soil organic carbon quantity, chemistry and thermal
stability in a mountainous landscape: a rock-Eval
pyrolysis survey. Org. Geochem. 2013. № 54.
P. 101–114. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem
.2012.10.008
31. Spohn M., Pötsch E. M., Eichorst S. A.,
Woebkend D., Waneka W., Richtera A. Soil micro-
bial carbon use efficiency and biomass turnover in a
longterm fertilization experiment in a temperate
grassland. Soil. Biol. Biochem. 2016. № 97. P. 168–
175. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2016.03.008
32. Sterner R. W., Elser J. J. Ecological Stoi-
chiometry: The Biology of Elements From Mole-
cules to the Biosphere Princeton, NJ: Princeton Uni-
versity Press. 2002.
33. Stevens W. B., Hoeft R. G., Mulvaney R. L.
Fate of nitrogen-15 in a long-term nitrogen rate
study. Agron. J. 2005. № 97. P. 1046–1053.
https://doi.org/10.2134/agronj2003.0313
34. Volkogon V. V., Pyrig O. V., Volkogon K. I.,
Dimova S. B. Methodological aspects of determin-
ing the processes of organic matter mineralization-
synthesis in croplands. Agr. Sci. Pract. 2019. № 1.
P. 3–9. https://doi.org/10.15407/agrisp6.01.003
35. Volkogon V. V., Pyrig O. V., Dimova S. B.,
Volkogon K. I. Focus of mineralization-synthesis
processes of the organic matter in the leached cher-
nozem while cultivating potatoes on different fertili-
zation backgrounds. Agr. Sci. Pract. 2020. № 7(1).
P. 40–48. https://doi.org/10.15407/agrisp7.01
36. Zang H., Wang J., Kuzyakov Y. N fertiliza-
tion decreases soil organic matter decomposition in
the rhizosphere. Appl. Soil. Ecol. 2016. № 108.
P. 47–53. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2016.07.021
Отримано 05.04.2022
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
14
https://doi.org/10.35868/1997-3004.35.3-16
UDC 631.452:631.95
DIRECTION OF MINERALIZATION-SYNTHESIS PROCESSES
OF ORGANIC MATTER IN LEACHED CHORNOZEM UNDER
VARIOUS FERTILIZATION OF SPRING BARLEY
V. V. Volkohon, S. B. Dimova, K. I. Volkohon
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: volkogon@ukr.net
Objective. To investigate the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter
in the soil during the cultivation of spring barley in different agrobackgrounds using new methodi-
cal solutions. Methods. Field experiment, gas chromatography (to determine the emission of ni-
trous oxide and carbon dioxide), statistical. Results. The study of the emission of nitrous oxide and
carbon dioxide and subsequent calculations of the specific losses of N-N2O (g/kg С-СО2) depending
on the fertilization systems and in comparison with the parameters in the “reference” soil (fallow)
provide an opportunity to quickly determine the direction of mineralization-synthesis processes of
organic matter in the soils of agrocenoses. Under the conditions of a stationary field experiment on
leached chornozem during the cultivation of spring barley in crop rotation, it was shown that the
use of mineral fertilization systems leads to the initiation of mineralization processes, the intensity
of which increases with an increase in the rates of fertilizers. The application of mineral fertilizers
against the background of the first year aftereffect of organic matter (5 t/ha of straw + 13 t/ha of
the mass of intermediate lupine green manure) significantly improves the situation. At the same
time, when using the lowest (N30P30K30) and medium (N60Р60К60) doses of mineral fertilizers in the
experiment against the background of the aftereffect of organic fertilizers, the soil is characterized
by the dominance of organic matter synthesis processes. The highest rate of fertilizers in the experi-
ment (N90Р90К90), even if it is used against the background of the aftereffect of straw with lupine
green manure biomass, leads to the activation of mineralization processes. Under the aftereffects of
cattle manure, lupine green manure and their combination, including with mineral fertilizers, there
is a slight predominance of mineralization activity over immobilization activity. Conclusion. The
use of the gas chromatography in finding out the direction of mineralization-synthesis processes of
organic matter makes it possible to quickly determine the ecological expediency of crop fertilization
systems. To optimize the course of processes, it is advisable to combine the use of mineral fertilizers
against the background of organic ones.
Key words: soil organic matter, mineralization-synthesis processes, barley, fertilization system,
N2O and CO2 emission.
REFERENCES
1. Volkogon, V. V., Britan, T. Yu., Purig, O. V.
(2018). Rozvytok mikroorhanizmiv ta spriamovanist
biolohichnykh protsesiv u chornozemi vyluzhenomu
za modeliuvannia defitsytu svizhoi orhanichnoi re-
chovyny ta vplyvu mineralnoho azotu [Development
of microorganisms and direction of biological pro-
cesses in chernozem leached by modeling the deficit
of fresh organic matter and the influence of mineral
nitrogen]. Silskohospodarska mikrobiolohiia — Ag-
ricultural microbiology, 28, 3–16. https://doi.org/
10.35868/1997-3004.28.3-16 [in Ukrainian].
2. Gomonova, N. F., Ovchinnicova, M. F.
(1986). Vliyanie dlitel’nogo primeneniya mineral’-
nogo udobreniya i izvestkovaniya na khimicheskie
svoystva, gruppovoy i fraktsionnyy sostav gumusa
[Influence of long-term application of mineral ferti-
lizer and liming on chemical properties, group and
fractional composition of humus]. Agrokhimiya —
Agrochemistry, 1, 85–90 [in Russian].
3. Zvyagintsev, D. G. (1991). Metody pochven-
noy mikrobiologii i biokhimii [Methods of soil mi-
crobiology and biochemistry]. Moskva: MGU [in
Russian].
4. Кudeyarov, V. N., Blagodatsky, S. А., Lari-
onova, A. A. (1990). Izmenenie vnutripochvennykh
potokov azota pri vnesenii azotnykh udobreniy
[Change in subsurface nitrogen fluxes when apply-
ing nitrogen fertilizers]. Agrokhimiya — Agroche-
mistry, 11, 47–53 [in Russian].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
15
5. Mazur, G. A. (2008). Vidtvorennia i rehuliu-
vannia rodiuchosti lehkykh gruntiv [Reproduction
and regulation of light soil fertility]. Кyiv: Аgrarian
science publishing house [in Ukrainian].
6. Mazur, G. A., Grigora, T. I. (2011). Hrupo-
vo-fraktsiinyi sklad i zapasy humusu v siromu liso-
vomu grunti u zviazku z intensyvnistiu yoho vyko-
rystannia [Group-fractional composition and stocks
of humus in gray forest soil due to the intensity of its
us]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho
universytetu im. V. V. Dokuchaieva — Bull. of Khar-
kiv National Agrarian University V. V. Dokuchaeva,
1, 178–181 [in Ukrainian].
7. Tuev, N. A. (1989). Mikrobiologicheskie
protsessy obrazovaniya gumusa [Microbiological
processes of humus formation]. Моskva: Kolos [in
Russian].
8. Barré, P., Plante, A. F., Cécillon, L. Lutfal-
la, S., Baudin, F., Bernard, S., Christensen, B. T.,
Eglin, T., Fernandez, J. M., Houot, S., Kätterer, T.,
Le Guillou, C., Macdonald, A., van Oort, F., &
Chenu, C. (2016). The energetic and chemical signa-
tures of persistent soil organic matter. Biogeochem-
istry, 130, 1–12. https://doi.org/10.1007/s10533-
016-0246-0.
9. Chen, R., Senbayram, M., Blagodatsky, S.,
Myachina, O., Dittert, K., Lin, X., Blagodatska-
ya, E., & Kuzyakov, Y. (2014). Soil C and N availa-
bility determine the priming effect: microbial N mi-
ning and stoichiometric decomposition theories.
Glob. Chang. Biol., 20, 2356–2367. https://doi.org/
10.1111/gcb.12475
10. Cheng, W. (2009). Rhizosphere priming ef-
fect: its functional relationships with microbial turn-
over, evapotranspiration and C–N budgets. Soil Biol.
Biochem., 41, 1795–1801. https://doi.org/10.1016/
j.soilbio.2008.04.018
11. Craine, J. M., Morrow, C., & Fierer, N.
(2007). Microbial nitrogen limitation increases de-
composition. Ecology, 88, 2105–2113. https://doi.org/
10.1890/06-1847.1
12. Dunne, J. A., Saleska, S. R., Fischer, M. L.,
& Harte, J. (2004). Integrating experimental and
gradient methods in ecological climate change
research. Ecology, 85, 904–916. https://doi.org/
10.1890/03-8003
13. Hassink, J. (1997). The capacity of soils to
preserve organic C and N by their association with
clay and silt particles. Plant Soil, 191, 77–87.
https://doi.org/10.1023/A:1004213929699
14. Fontaine, S., Mariotti, A., & Abbadie, L.
(2003). The priming effect of organic matter: a ques-
tion of microbial competition? Soil Biol. Biochem.,
35, 837–843. https://doi.org/10.1016/S0038-0717
(03)00123-8
15. Khan, S. A., Mulvaney, R. L., Ellsworth, T.,
& Boast, C. W. (2007). The myth of nitrogen fertili-
zation for soil carbon sequestration. J. Environ.
Qual., 36, 1821–1832. https://doi.org/10.2134/
jeq2007.0099
16. Kuzyakov, Y. (2010). Priming effects: in-
teractions between living and dead organic matter.
Soil. Biol. Biochem., 42, 1363–1371. https://doi.org/
10.1016/j.soilbio.2010.04.003
17. Lal, R. (2010). Enhancing Eco-efficiency in
Agro-ecosystems through Soil Carbon Sequestra-
tion. Crop Sci., 50, 120–131. https://doi.org/
10.2135/cropsci2010.01.0012
18. Li, X. G., Jia, B., Lv, J., Ma, Q., Kuzya-
kov, Y., & Feng-min, L. (2017). Nitrogen fertiliza-
tion decreases the decomposition of soil organic
matter and plant residues in planted soils. Soil. Biol.
Biochem., 112, 47–55. https://doi.org/10.1016/
j.soilbio.2017.04.018
19. Mahal, N. K., Osterholz, R., Miguez, F. E.,
Poffenbarger, H. J., Sawyer, J. E., Olk, D. C., Ar-
chontoulis, S. V., & Castellano, M. J. (2019). Nitro-
gen Fertilizer Suppresses Mineralization of Soil Or-
ganic Matter in Maize Agroecosystems. Front. Ecol.
Evol., 7, 59. https://doi.org/10.3389/fevo.2019.00059
20. McGill, W. G., Hunt, H. W., Woodman-
see, R. G., & Reuss, J. O. (1981). Phoenix — A mo-
del of the dynamics of carbon and nitrogen in grass-
land soils. Ecol. Bull., 33, 237–247.
21. Mulvaney, R. L., Khan, S. A., & Ells-
worth, T. R. (2009). Synthetic nitrogen fertilizers
deplete soil nitrogen: a global dilemma for sustaina-
ble cereal production. J. Environ. Qual., 38, 2295–
2314. https://doi.org/10.2134/jeq2008.0527
22. Omay, A. B., Rice, C. W., Maddux, L. D.,
& Gordon, W. B. (1997). Changes in Soil Microbial
and Chemical Properties under Long-term Crop Ro-
tation and Fertilization Soil. Sci. Soc. Am. J. Divi-
sion S-3 — Soil Biology & Biochemistry, 61, 1672–
1678.
23. O’Rourke, S. M., Angers, D. A., Hol-
den, N. M., & McBratney, A. B. (2015). Soil organic
carbon across scales. Glob. Chang. Biol., 21, 3561–
3574. https://doi.org/10.1111/gcb.12959
24. Pausch, J., Kuzyakov, Y. (2017). Carbon
input by roots into the soil: Quantification of rhizo-
deposition from root to ecosystem scale. Glob.
Change. Biol., 24 (1), 1–12. https://doi.org/10.1111/
gcb.13850
25. Plante, A. F., Fernández, J. M., Had-
dix, M. L., Steinweg, J. M., & Conant, R. T. (2011).
Biological, chemical and thermal indices of soil or-
ganic matter stability in four grassland soils. Soil.
Biol. Biochem., 43, 1051–1058. https://doi.org/
10.1016/j.soilbio.2011.01.024
26. Poffenbarger, H. J., Barker, D. W., Hel-
mers, M. J., Miguez, F. E., Olk, D. C., Sawyer, J. E.,
Six, J., & Castellano, M. J. (2017). Maximum soil
organic carbon storage in Midwest US cropping sys-
tems when crops are optimally nitrogen-fertilized.
PLoS ONE 12:e0172293. https://doi.org/10.1371/
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
16
journal.pone.0172293
27. Poulton, Р., Johnston, J., Macdonald, A.,
White, R., & Powlson, D. (2018). Major limitations
to achieving “4 per 1000” increases in soilorganic
carbon stock in temperate regions: Evidence from
long-term experiments at Rothamsted Research,
United Kingdom Glob. Change. Biol., 24, 2563–
2584. https://doi.org/10.1111/gcb.14066
28. Robertson, G. P., Bruulsema, T. W., Gehl, R.,
Kanter, D., Mauzerall, D. L., Rotz, C. A., & Wil-
liams, C. O. (2013). Nitrogen-climate interactions
in US agriculture. Biogeochemistry, 114, 41–70.
https://doi.org/10.1007/s10533-012-9802-4
29. Russell, A. E. Cambardella, C. A., Laird, D. A.,
Jaynes, D. B., & Meek, D. W. (2009). Nitrogen ferti-
lizer effects on soil carbon balances in Midwestern
US agricultural systems. Ecol. Appl., 19, 1102–
1113. https://doi.org/10.1890/07-1919.1
30. Saenger, A., Cécillon, L., Sebag, D., &
Brun, J. J. (2013). Soil organic carbon quantity,
chemistry and thermal stability in a mountainous
landscape: a rock-Eval pyrolysis survey. Org. Geo-
chem., 54, 101–114. https://doi.org/10.1016/
j.orggeochem.2012.10.008
31. Spohn, M., Pötsch, E. M., Eichorst, S. A.,
Woebkend, D., Waneka, W., & Richtera, A. (2016).
Soil microbial carbon use efficiency and biomass
turnover in a longterm fertilization experiment in a
temperate grassland. Soil. Biol. Biochem., 97, 168–
175. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2016.03.008
32. Sterner, R. W., Elser, J. J. (2002). Ecologi-
cal Stoichiometry: The Biology of Elements From
Molecules to the Biosphere Princeton, NJ: Princeton
University Press.
33. Stevens, W. B., Hoeft, R. G., & Mulva-
ney, R. L. (2005). Fate of nitrogen-15 in a long-term
nitrogen rate study. Agron. J., 97, 1046–1053.
https://doi.org/10.2134/agronj2003.0313
34. Volkogon, V. V., Pyrig, O. V., Volko-
gon, K. I., & Dimova, S. B. (2019). Methodological
aspects of determining the processes of organic mat-
ter mineralization-synthesis in croplands. Agr. Sci.
Pract., 1, 3–9. https://doi.org/10.15407/agrisp6.01.003
35. Volkogon, V. V., Pyrig, O. V., Dimo-
va, S. B., & Volkogon, K. I. (2020). Focus of miner-
alization-synthesis processes of the organic matter in
the leached chernozem while cultivating potatoes on
different fertilization backgrounds. Agr. Sci. Pract.,
7(1), 40–48. https://doi.org/10.15407/agrisp7.01
36. Zang, H., Wang, J., & Kuzyakov, Y. (2016).
N fertilization decreases soil organic matter decom-
position in the rhizosphere. Appl. Soil. Ecol., 108,
47–53. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2016.07.021
Received 05.04.2022
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-489 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:15:28Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/be/999b2c4a686c7b4723096b990b65a5be.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4892026-07-22T10:10:51Z DIRECTION OF MINERALIZATION-SYNTHESIS PROCESSES OF ORGANIC MATTER IN LEACHED CHORNOZEM UNDER VARIOUS FERTILIZATION OF SPRING BARLEY СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО Волкогон, В.В. Дімова, С.Б. Волкогон, К.І. soil organic matter, mineralization-synthesis processes, barley, fertilization system, N2O and CO2 emission ґрунтова органічна речовина, процеси мінералізації-синтезу, ячмінь, системи удобрення, емісія N2O і CO2 Objective. To investigate the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter in the soil during the cultivation of spring barley in different agrobackgrounds using new methodical solutions. Methods. Field experiment, gas chromatography (to determine the emission of nitrous oxide and carbon dioxide), statistical. Results. The study of the emission of nitrous oxide and carbon dioxide and subsequent calculations of the specific losses of N-N2O (g/kg С-СО2) depending on the fertilization systems and in comparison with the parameters in the “reference” soil (fallow) provide an opportunity to quickly determine the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter in the soils of agrocenoses. Under the conditions of a stationary field experiment on leached chornozem during the cultivation of spring barley in crop rotation, it was shown that the use of mineral fertilization systems leads to the initiation of mineralization processes, the intensity of which increases with an increase in the rates of fertilizers. The application of mineral fertilizers against the background of the first year aftereffect of organic matter (5 t/ha of straw + 13 t/ha of the mass of intermediate lupine green manure) significantly improves the situation. At the same time, when using the lowest (N30P30K30) and medium (N60Р60К60) doses of mineral fertilizers in the experiment against the background of the aftereffect of organic fertilizers, the soil is characterized by the dominance of organic matter synthesis processes. The highest rate of fertilizers in the experiment (N90Р90К90), even if it is used against the background of the aftereffect of straw with lupine green manure biomass, leads to the activation of mineralization processes. Under the aftereffects of cattle manure, lupine green manure and their combination, including with mineral fertilizers, there is a slight predominance of mineralization activity over immobilization activity. Conclusion. The use of the gas chromatography in finding out the direction of mineralization-synthesis processes of organic matter makes it possible to quickly determine the ecological expediency of crop fertilization systems. To optimize the course of processes, it is advisable to combine the use of mineral fertilizers against the background of organic ones. Мета. За використання нових методичних рішень дослідити спрямованість процесів мінералізації-синтезу органічної речовини в ґрунті за вирощування ячменю ярого на різних агрофонах. Методи. Польового досліду, газохроматографічні (для визначення емісії закису азоту й вуглекислого газу), статистичні. Результати. Дослідження емісії закису азоту й вуглекислого газу та подальші розрахунки питомих втрат N-N2O (г/кг С-СО2) залежно від систем удобрення і в процесі порівняння з показниками «еталонного» ґрунту (переліг) дають можливість оперативного визначення спрямованості процесів мінералізації-синтезу органічної речовини в ґрунтах агроценозів. В умовах польового стаціонарного досліду на чорноземі вилуженому за вирощування ячменю ярого в сівозміні показано, що використання мінеральних систем удобрення призводить до ініціювання мінералізаційних процесів, напруженість яких зростає зі збільшенням норм туків. Застосування мінеральних добрив по фону першого року післядії органічної речовини (5 т/га соломи + 13 т/га маси проміжного люпинового сидерату) суттєво покращує ситуацію. За використання найменшої (N30P30K30) і середньої (N60Р60К60) в досліді доз мінеральних добрив по фону післядії органічних добрив ґрунт характеризується домінуванням процесів синтезу органічної речовини. Найвища в досліді норма туків (N90Р90К90), навіть за її застосування по фону післядії соломи з біомасою люпинового сидерату, призводить до активізації мінералізаційних процесів. За післядії гною великої рогатої худоби, люпинового сидерату та їх поєднання, зокрема з мінеральними добривами, спостерігається незначне переважання мінералізаційної активності над іммобілізаційною. Висновки. Використання газохроматографічного методу визначення спрямованості процесів мінералізації-синтезу органічної речовини дозволяє оперативно визначати екологічну доцільність систем удобрення сільськогосподарських культур. Для оптимізації перебігу процесів доцільно поєднувати застосування мінеральних добрив по фону органічних. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2022-06-05 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/489 10.35868/1997-3004.35.3-16 Agricultural microbiology; Vol. 35 (2022): Agriciltural microbiology; 3-16 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 35 (2022): Сільськогосподарська мікробіологія; 3-16 1997-3004 10.35868/1997-3004.35 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/489/563 Авторське право (c) 2022 V.V. Volkohon, S.B. Dimova, K.I. Volkohon https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | ґрунтова органічна речовина процеси мінералізації-синтезу ячмінь системи удобрення емісія N2O і CO2 Волкогон, В.В. Дімова, С.Б. Волкогон, К.І. СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО |
| title | СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО |
| title_alt | DIRECTION OF MINERALIZATION-SYNTHESIS PROCESSES OF ORGANIC MATTER IN LEACHED CHORNOZEM UNDER VARIOUS FERTILIZATION OF SPRING BARLEY |
| title_full | СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО |
| title_fullStr | СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО |
| title_full_unstemmed | СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО |
| title_short | СПРЯМОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ-СИНТЕЗУ ОРГАНІЧНОЇ РЕЧОВИНИ В ЧОРНОЗЕМІ ВИЛУЖЕНОМУ ЗА РІЗНОГО УДОБРЕННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО |
| title_sort | спрямованість процесів мінералізації-синтезу органічної речовини в чорноземі вилуженому за різного удобрення ячменю ярого |
| topic | ґрунтова органічна речовина процеси мінералізації-синтезу ячмінь системи удобрення емісія N2O і CO2 |
| topic_facet | soil organic matter mineralization-synthesis processes barley fertilization system N2O and CO2 emission ґрунтова органічна речовина процеси мінералізації-синтезу ячмінь системи удобрення емісія N2O і CO2 |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/489 |
| work_keys_str_mv | AT volkogonvv directionofmineralizationsynthesisprocessesoforganicmatterinleachedchornozemundervariousfertilizationofspringbarley AT dímovasb directionofmineralizationsynthesisprocessesoforganicmatterinleachedchornozemundervariousfertilizationofspringbarley AT volkogonkí directionofmineralizationsynthesisprocessesoforganicmatterinleachedchornozemundervariousfertilizationofspringbarley AT volkogonvv sprâmovanístʹprocesívmíneralízacíísintezuorganíčnoírečovinivčornozemíviluženomuzaríznogoudobrennââčmenûârogo AT dímovasb sprâmovanístʹprocesívmíneralízacíísintezuorganíčnoírečovinivčornozemíviluženomuzaríznogoudobrennââčmenûârogo AT volkogonkí sprâmovanístʹprocesívmíneralízacíísintezuorganíčnoírečovinivčornozemíviluženomuzaríznogoudobrennââčmenûârogo |