ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ
Objective. Investigate the possibility of enriching mineral fertilizers (Azofoska: NPK 16:16:16) with agronomically useful microorganisms by applying their suspensions to solid fertilizer granules. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on different media, obtaining suspensions, det...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/497 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466296603836416 |
|---|---|
| author | Волкогон, В. В. Дімова, С. Б. Сасіна, Т. С. Волкогон, К. І. Шевченко, Л. А. Штанько, Н. П. Земська, І. А. |
| author_facet | Волкогон, В. В. Дімова, С. Б. Сасіна, Т. С. Волкогон, К. І. Шевченко, Л. А. Штанько, Н. П. Земська, І. А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В. В. Волкогон",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "С. Б. Дімова",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Т. С. Сасіна",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "К. І. Волкогон",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Л. А. Шевченко",
"institution": "Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture NAAS"
},
{
"author": "Н. П. Штанько",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "І. А. Земська",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Волкогон, В. В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:51Z |
| description | Objective. Investigate the possibility of enriching mineral fertilizers (Azofoska: NPK 16:16:16) with agronomically useful microorganisms by applying their suspensions to solid fertilizer granules. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on different media, obtaining suspensions, determination of titre in suspensions, microscopy), field small-plot experiment in six repetitions (growing potatoes on sod-podzolic soil), full accounting of the harvest from each plot, statistical. Results. Enrichment of Azofoska with microorganisms by applying aqueous suspensions of Trichoderma harzianum PD3 and representatives of the genus Bacillus to fertilizer granules before their application to sod-podzolic soil at the rate of N80P80K80 had different effects on the yield of Bellaroza potatoes. T. harzianum PD3- and Bacillus sp. 102-enriched fertilizers contributed to a reliable increase in crop yield in a three-year experiment. The combination of these microorganisms to enrich Azofoska did not provide a stable effect over the years of research. The use of B. vallismortis 44- and B. cereus SB1-enriched fertilizers was not effective. The greatest increase in potato yield was ensured by the use of Bacillus sp. 102-enriched fertilizers. At the same time, minor deviations from the average parameter were reported for all six repetitions in the experiments (in contrast to other variants). Conclusion. The fundamental possibility of increasing the efficiency of mineral fertilizers by enriching them with agronomically useful microorganisms when growing potatoes on sod-podzolic soil has been shown. The efficiency of biologically modified Azofoska depended on the microorganism used for enrichment. Additional research both on the screening of microorganism strains promising for this purpose, as well as technological aspects (the number of cells of microorganisms on fertilizer granules, the use of adhesives, carbon sources and adjuvants during fertilizer enrichment, the terms of preservation of microorganisms on granules depending on the conditions of enrichment, extension of the spectrum of fertilizer types and types of agricultural crops, etc.) is necessary. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.36.3-12 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
ҐРУНТОВА МІКРОБІОЛОГІЯ
Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36. С. 3–12.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.36.3-12
УДК 579.64:57.083.223:631.86:87
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ
ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ
В. В. Волкогон, С. Б. Дімова, Т. С. Сасіна, К. І. Волкогон,
Л. А. Шевченко, Н. П. Штанько, І. А. Земська
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14030, Україна; e-mail: volkogon@ukr.net
Мета. Дослідити можливість збагачення мінеральних добрив (азофоска: NPK 16:16:16)
агрономічно корисними мікроорганізмами за нанесення їх суспензій на гранули туків. Мето-
ди. Мікробіологічні (культивування мікроорганізмів на різних середовищах, отримання су-
спензій, визначення титру в суспензіях, мікроскопіювання), польового дрібноділянкового дос-
ліду у шести повтореннях (вирощування картоплі на дерново-підзолистому ґрунті), повного
обліку врожаю з кожної ділянки, статистичні. Результати. Збагачення азофоски мікроор-
ганізмами за нанесення водних суспензій Trichoderma harzianum PD3 і представників роду
Bacillus на гранули добрив перед їх внесенням до дерново-підзолистого ґрунту в нормі
N80P80K80 по-різному впливало на урожайність картоплі сорту Беллароза. Добрива, збагачені
T. harzianum PD3 і Bacillus sp. 102, сприяли достовірному зростанню урожайності культури
в трирічному експерименті. Поєднання цих мікроорганізмів для збагачення азофоски не за-
безпечило стабільного ефекту за роками досліджень. Використання добрив, збагачених
B. vallismortis 44, а також B. cereus СБ1 не було ефективним. Найбільший приріст урожаю
картоплі забезпечило використання добрив, збагачених Bacillus sp. 102. Водночас спостері-
гали незначні відхилення від середнього показника в усіх шести повтореннях у дослідах (на
відміну від інших варіантів). Висновки. Показано принципову можливість підвищення ефе-
ктивності мінеральних добрив за їх збагачення агрономічно корисними мікроорганізмами за
вирощування картоплі на дерново-підзолистому ґрунті. Ефективність біологічно модифіко-
ваної азофоски залежала від використаного для збагачення мікроорганізму. Потрібно про-
вести додаткові дослідження як зі скринінгу перспективних для збагачення мінеральних доб-
рив штамів мікроорганізмів, так і технологічних аспектів (чисельність клітин мікроорганіз-
мів на гранулах добрив, використання прилипачів, джерел Карбону та ад’ювантів для зба-
гачення добрив, терміни збереження мікроорганізмів на гранулах залежно від умов збага-
чення, розширення спектру різновидів добрив та видів сільськогосподарських культур тощо).
Ключові слова: мікроорганізми на гранулах добрив, бактерії роду Bacillus, Trichoderma
harzianum.
Вступ. Використання мікробіологічних
засобів інтенсифікації сільськогосподар-
ського виробництва відоме ще з початку ми-
нулого століття, коли було розпочато масш-
табне застосування передпосівної інокуляції
насіння бобових культур активними штама-
ми бульбочкових бактерій [8; 17; 25]. Утім,
відсутність гарантованого ефекту від засто-
сування цього агроприйому, недосконалість
знань про особливості взаємодії бактерій з
рослиною й загальна недовіра аграріїв до
можливості вплинути на продукційний про-
цес сільськогосподарських культур шляхом
застосування невеликої кількості інокулянту
не сприяли широкому впровадженню цих
нововведень у сільськогосподарське вироб-
ництво. Пізніше було показано принципову
можливість позитивного впливу інокуляції
© В. В. Волкогон, С. Б. Дімова, Т. С. Сасіна, К. І. Волкогон, Л. А. Шевченко, Н. П. Штанько, І. А. Земська, 2022
4
небобових культур за застосування експери-
ментальних біодобрив на основі бактерій,
здатних до азотфіксації (Azotobacter chroo-
coccum) та фосфатмобілізації (Bacillus mega-
terium var. phosphaticum). Базуючись на цих
знаннях, у 60-х роках ХХ ст. в СРСР розпо-
чали масове виробництво мікробних препа-
ратів на основі зазначених бактерій (вироб-
ництво розміщувалося на трьох заводах) [7].
Проте і в цьому разі значних успіхів для
сільського господарства не було досягнуто, і
через деякий час виробництво препаратів
було призупинено. Справжній сплеск заціка-
вленості до мікробних препаратів з’явився
наприкінці минулого століття. Цьому пере-
дувала низка незалежних одна від одної при-
чин. По-перше, значно погіршився екологіч-
ний стан ґрунтів зокрема і довкілля взагалі
через інтенсивне, часто неконтрольоване за-
стосування мінеральних добрив та пестици-
дів у технологіях вирощування сільсько-
господарських культур. Унаслідок цього ви-
никла значна стурбованість суспільства й
регуляторних органів багатьох країн щодо
подальших перспектив інтенсифікації сіль-
ськогосподарського виробництва. По-друге,
унаслідок активного розвитку таких напря-
мів ґрунтової мікробіології, як асоціативна
азотфіксація [26; 27] і взаємодія мікрооргані-
змів з рослинами [3; 21; 31; 32; 39; 41] було
досягнуто значних успіхів у розумінні ролі
мікроорганізмів в органогенезі рослин. Ін-
тенсифікація досліджень за цими напрямами
сприяла розробці мікробних препаратів для
сільськогосподарських культур і навіть їх
комерціалізації [1; 5; 6; 19; 24; 36]. Показано
перспективність застосування як інокулянтів
представників родів Azospirillum [18; 35], Ba-
cillus [23], Pseudomonas [37], Actinobacteria
[2; 38], Lactobacillus [34]. Крім того, встано-
влено можливість позитивного впливу на
формування урожайності культур бактерій з
родів Acetobacter, Paenibacillus, Burkholderia,
Herbaspirillum, Rhodococcus [14].
Водночас треба констатувати, що успіхи
інокуляції значною мірою залежать від фор-
ми препарату та особливостей застосування
[15].
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Індустрія інокулянтів як бобових, так і
небобових культур зосереджується здебіль-
шого на отриманні суспензій бактеріальних
культур (зі стабілізувальними чи стимулю-
вальними добавками або без них) та на їх по-
єднанні з твердими носіями, найпоширені-
шим серед яких є торф [1; 20]. Нещодавно
було показано, що альтернативою торфу мо-
же бути біовугілля (Biochar), оскільки його
пористість і вміст поживних речовин можна
змінювати відповідно до вихідного матеріалу
та умов виробництва [28]. Зазначені форми
біопрепаратів використовують переважно для
передпосівної інокуляції насіння за викорис-
тання прилипачів. Рідкі інокулянти можна
також вносити безпосередньо в посівну бо-
розну за використання пристосованих для
цього механізмів. Крім зазначених форм біо-
препаратів, використовується також мікрока-
псуляція та іммобілізація бактеріальних клі-
тин на полімерних матрицях, таких як аль-
гінат, агар, пектин, хітозан, поліакриламід.
Після інкапсуляції клітини є захищеними мат-
рицею від механічних пошкоджень і стресу
[29; 30]. Повільна та безперервна деградація
матеріалу матриці вивільняє мікроорганізми,
дозволяючи інокулянту залишатися в ґрунті
протягом тривалого часу [16; 33; 40; 42]. За
цих умов бактерії також захищені від згуб-
ного впливу агрохімікатів на насінні та в
ґрунті. На жаль, ці технології є доволі обме-
женими через складнощі в їх реалізації.
У технологіях вирощування сільськогос-
подарських культур застосовується також і
позакоренева обробка за використання біо-
інокулянтів [9; 10; 22], що можна розглядати
як певного роду доповнення до класичного
методу інокуляції насіння. Позакореневий
обробіток може бути надзвичайно дієвим за
використання мікробних препаратів з висо-
ким вмістом фітогормонів та інших фізіо-
логічно активних речовин. Теоретично ефек-
тивність цього може переважати вплив за-
стосування окремих фітогормонів чи їхніх
синтетичних аналогів, оскільки на рослину
діятиме комплекс активних чинників.
Останнім часом з’явилися повідомлення
про ефективність використання мінеральних
добрив, збагачених агрономічно цінними мі-
кроорганізмами [4; 11–13; 43]. Безперечно,
подібні рішення є досить привабливими,
зважаючи на простоту застосування, проте
невелика кількість публікацій за цим векто-
ром досліджень викликає багато запитань,
серед яких, насамперед, — наскільки відтво-
рюваними є ці результати?
У зв’язку з вищезазначеним, метою на-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
5
ших досліджень є з’ясування принципових
можливостей успішності застосування міне-
ральних добрив, збагачених мікроорганіз-
мами.
Матеріали і методи. Мікробіологічні
аспекти дослідження. У дослідженнях ви-
користовували кілька видів мікроорганізмів:
Trichoderma harzianum PD3, Bacillus sp. 102,
Bacillus vallismortis 44, B. cereus СБ1. Як
штам мікроміцета, так і бактеріальні штами
характеризуються низкою важливих з агро-
номічного боку якостей: продукують фіто-
гормони, проявляють антагоністичні власти-
вості проти збудників окремих захворювань
сільськогосподарських культур, здатні роз-
чиняти малорозчинні мінеральні фосфати.
Зазначені мікроорганізми раніше селекціо-
новані авторами й зберігаються в Колекції
корисних ґрунтових мікроорганізмів Інс-
титуту сільськогосподарської мікробіології
та агропромислового виробництва НААН
(ІСМАВ), яка має статус національного над-
бання.
T. harzianum PD3 для досліджень виро-
щували на сусло-агарі протягом 120 годин за
температури 28 °С, після чого біомасу зми-
вали стерильною водою. Визначали кількість
колонієутворювальних одиниць (КУО) у су-
спензії за висіву її розведень на сусло-агар. У
споро-міцеліальній суспензії відзначали зна-
чну кількість спор.
Для отримання інокулюму Bacillus sp.
102 бактерію вирощували на МПА протягом
72 годин за температури 28 °С, після чого
біомасу змивали стерильною водою. Титр
бактеріальної суспензії визначали шляхом
мікроскопії за використання камери Горяєва
та за висіву розведень суспензії на МПА. На
час мікроскопіювання близько 98 % клітин
перебували у вигляді спор.
Інокулюм B. vallismortis 44 та B. cereus
СБ1 також отримували за вирощування бак-
терій на МПА протягом 72 годин за темпера-
тури 28 °С. Біомасу змивали стерильною во-
дою. Бактеріальні титри визначали так само,
як і для Bacillus sp. 102. На час мікроскопі-
ювання близько 68 % клітин B. vallismor-
tis 44 і 55 % B. cereus СБ1 перебували у ви-
гляді спор.
Отримані суспензії наносили на гранули
азофоски (азофоска: NPK 16:16:16). Попере-
дньо до суспензій як прилипач додавали роз-
чин сахарози так, щоб кінцева концентрація
сахарози дорівнювала 1 %. Застосовані об’є-
ми суспензій мікроорганізмів з сахарозою
складали 2 % від маси добрива (такий об’єм
був необхідний для рівномірного нанесення
мікроорганізмів на гранули мінерального
добрива). Кількість КУО мікроорганізмів на
гранулах добрив складала: для T. harzianum
PD3 — 6,5·107 КУО/г у 2020 р., 6,0·107
КУО/г у 2021 р. і 7,2·107 КУО/г у 2022 р.;
для Bacillus sp. 102 — 4·109 КУО/г у 2020 р.,
3,2·109 КУО/г у 2021 р. і 3,8·109 КУО/г у
2022 р.; для B. vallismortis 44 — 4,5·109
КУО/г; для B. cereus СБ1 — 3,8·109 КУО/г у
2021 р. Для одного з варіантів досліду грану-
ли добрив обробляли суспензіями мікромі-
цета і Bacillus sp. 102. Відповідно, кількість
КУО мікроорганізмів у цьому випадку була
сумарною. Добрива для контрольного варіа-
нту для чистоти експерименту обробляли
розчином сахарози. Отримані у такий спосіб
збагачені мікроорганізмами та сахарозою
добрива підсушували протягом 24 годин за
кімнатної температури і вносили в ґрунт від-
повідно до схем польового досліду.
Дизайн польових дослідів. Дослідження
ефективності збагачених мікроорганізмами
мінеральних добрив проводили протягом
2020–2022 рр. за умов польових дрібноді-
лянкових дослідів на дерново-підзолистому
окультуреному пилувато-супіщаному ґрунті
(рНсол. 5,8; вміст гумусу — 1,1 %; азоту, що
легко гідролізується, — 45 мг/кг; Р2О5 —
170 мг/кг; К2О — 62 мг/кг ґрунту) дослідно-
го поля ІСМАВ за вирощування картоплі
сорту Беллароза. Повторність у дослідах —
шестикратна. Площа однієї ділянки —
14,7 м2 (2,1 м × 7 м). Розміщення ділянок у
дослідах — рендомізоване. Як попередник
у дослідах вирощували овес.
Мінеральні добрива (азофоска) застосо-
вували у нормі N80P80K80. Відповідно, кіль-
кість добрив (у фізичній масі) становила
735 г/ділянку.
Схема досліду № 1 (2020 р.):
1. Без збагачення мікроорганізмами, ко-
нтроль.
2. Добриво, збагачене Trichoderma
harzianum PD3.
3. Добриво, збагачене Bacillus sp. 102.
4. Добриво, збагачене B. vallismortis 44.
5. Добриво, збагачене B. cereus СБ1.
Схема досліду № 2 (2021 р. та 2022 р.):
1. Без збагачення мікроорганізмами,
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
6
контроль.
2. Добриво, збагачене T. harzianum PD3).
3. Добриво, збагачене Bacillus sp. 102).
4. Добриво, збагачене T. harzianum PD3
+ Bacillus sp. 102.
Проводили облік урожаю картоплі поді-
лянково прямим зважуванням. Отримані
значення перераховували в показники уро-
жайності, т/га.
Погодні умови в роки проведення дослі-
джень. У 2020 р. температурні показники
були загалом сприятливими для вегетації ро-
слин картоплі й формування урожайності
культури. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК)
дорівнював 1,0–1,3 протягом вегетаційного
періоду, що свідчить про сприятливі умови
вологозабезпечення.
2021 р. загалом був багатим на опади у
травні й червні, проте липень і серпень були
посушливими. Червень і липень також харак-
теризувалися підвищеними температурами.
У 2022 р. кліматичні умови були цілком
задовільними для вегетування картоплі —
достатня забезпеченість вологою й порівня-
но незначні відхилення температурних пока-
зників від середніх багаторічних.
Статистичний аналіз. Відмінності між
варіантами залежно від досліджуваних фак-
торів аналізували за методами варіаційної
статистики. У таблицях наведено середні
значення, що є достовірними за р ≤ 0,05.
Результати та їх обговорення. У виборі
мікроорганізмів для випробування їхньої
ефективності за збагачення мінеральних до-
брив серед значної кількості наявних у коле-
кції штамів агрономічно корисних мікроор-
ганізмів, яка охоплює представників різних
таксонів, ми керувалися такими критеріями,
як їхня потенційна цінність, а також здат-
ність до формування спор. На нашу думку,
виживання мікроорганізмів у доволі агресив-
ному хімічному середовищі (поверхня син-
тетичного мінерального добрива) до момен-
ту їх переходу з гранул добрив у ґрунтовий
розчин буде вищим за наявності спор у сус-
пензіях. У зв’язку з вищезазначеним для
досліджень було відібрано T. harzianum PD3
і три штами бацил.
Проведені у 2020 р. дослідження пока-
зали приріст урожайності картоплі у варіан-
ті зі збагаченням амофоски Bacillus sp. 102
(табл. 1). Варто відзначити незначні стан-
дартні відхилення від середнього показника
(у межах ±0,57 т/га), тобто вплив бактеріаль-
ного збагачення забезпечував стабільний
ефект. Середнє значення урожайності у ва-
ріанті застосування добрива, збагаченого
T. harzianum PD3, також було вищим за по-
казник контролю, проте відмінності в про-
дуктивності культури за повтореннями дос-
ліду нівелювали статистичну значимість
приросту (відхилення сягали ±4,10 т/га).
Використання B. vallismortis 44 і B. cere-
us СБ1 для обробки гранул азофоски не за-
безпечило позитивного ефекту — показники
урожайності мали навіть тенденцію до зни-
ження, як порівняти з контролем (табл. 1).
Під час проведення дослідів у 2021 р. і
2022 р. ми змінили схему і включили до ви-
пробування лише добрива, збагачені T. har-
zianum PD3 і Bacillus sp. 102, а також варіант
з поєднанням цих мікроорганізмів (табл. 2).
Урожайність картоплі в досліді у 2021 р.
загалом була невисокою через складні ме-
теорологічні особливості вегетаційного пері-
оду (зокрема, високі температури в період
формування столонів). Проте отримані ре-
зультати підтвердили позитивний вплив зба-
гачених добрив (табл. 2). Так, урожайність
картоплі за застосування азофоски, збагаче-
ної T. harzianum PD3, в середньому у 2021 р.
зросла на 3,68 т/га (20,0 %). Такий самий
Таблиця 1. Урожайність картоплі за впливу збагачених мікроорганізмами добрив,
2020 р.
Варіанти досліду Урожайність, т/га
Приріст до контролю
т/га %
Без збагачення мікроорганізмами, контроль 23,14 ± 1,61 – –
Добриво, збагачене T. harzianum PD3 26,26 ± 4,10 – –
Добриво, збагачене Bacillus sp. 102 28,80 ± 0,57 5,66 24,5
Добриво, збагачене B. vallismortis 44 23,09 ± 2,72 – –
Добриво, збагачене B. cereus СБ1 22,83 ± 3,72 – –
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
7
Таблиця 2. Вплив збагачених добрив на урожайність картоплі сорту Беллароза, т/га
Варіанти досліду
2021 р. 2022 р.
урожайність,
т/га
приріст
до контролю урожайність,
т/га
приріст
до контролю
т/га % т/га %
Без збагачення
мікроорганізмами,
контроль
18,36 ± 0,95 – – 28,60 ± 1,72 – –
Добриво, збагачене
T. harzianum PD3 22,04 ± 2,55 3,68 20,0 33,72 ± 3,80 5,12 17,9
Добриво, збагачене
Bacillus sp. 102 22,04 ± 1,12 3,68 20,0 35,65 ± 1,52 7,05 24,7
Добриво, збагачене
T. harzianum PD3 +
Bacillus sp. 102
22,84 ± 2,74 4,48 24,4 27,48 ± 1,91 – –
рівень урожайності відзначено у варіанті з
Bacillus sp. 102. За використання для удоб-
рення картоплі азофоски з T. harzianum PD3
та Bacillus sp. 102 урожайність культури у
цей рік була найвищою в досліді — приріст
склав 4,48 т/га (24,4 %). Як і у 2020 р., від-
значено незначні стандартні відхилення по-
казників урожайності (за повтореннями дос-
ліду) у варіанті з використанням азофоски,
збагаченої Bacillus sp. 102.
У 2022 р. найбільший приріст урожайно-
сті картоплі відзначено у варіанті з викорис-
танням добрив, збагачених Bacillus sp. 102, —
7,05 т/га (24,7 %). Дещо меншою була уро-
жайність у варіанті з внесенням азофоски,
збагаченої T. harzianum PD3, — приріст до
контролю склав 5,12 т/га (17,9 %). За вико-
ристання добрива, збагаченого обома мікро-
організмами, у цьому році не відзначено під-
вищення урожайності культури (табл. 2).
Пояснити суперечливі результати, отри-
мані за поєднання досліджуваних мікроміце-
та і бактерії для збагачення добрива, доволі
складно. Можливо, на це вплинули погодні
умови. Так, у 2021 р. протягом вегетаційного
періоду картоплі спостерігали тимчасові по-
сушливі явища з високими температурами
повітря й ґрунту, натомість у 2022 р. забез-
печення ґрунту вологою було практично іде-
альним для формування урожайності куль-
тури.
Варто зауважити, що у варіанті з вико-
ристанням збагаченої Bacillus sp. 102 азо-
фоски відзначаються доволі близькі показ-
ники урожайності картоплі в усіх повторен-
нях (так само, як і у 2020 р.), чого не можна
сказати про інші варіанти.
Отже, нами підтверджено принципову
можливість застосування збагачених агро-
номічно цінними мікроорганізмами міне-
ральних добрив, як це показано в інших ро-
ботах [4; 13; 43]. Безперечно, отримані ре-
зультати є первинними, вони можуть не
підтвердитися за збагачення інших різнови-
дів мінеральних добрив, а також за їх засто-
сування під інші види сільськогосподарських
культур. Розвиток цих досліджень у подаль-
шому потребуватиме розширення кількості
штамів мікроорганізмів для збагачення доб-
рив, визначення ступеня збереженості клітин
на гранулах, можливо, застосування прили-
пачів та захисних речовин, з’ясування пове-
дінки мікроорганізмів у ґрунті після вне-
сення добрив, характеру їхньої взаємодії з
рослинами, впливу рівнів вмісту вологи в
ґрунтах та ін. Ми також розглядаємо варіант
додаткового нанесення на гранули, крім мік-
роорганізмів, джерел Карбону для можливо-
го забезпечення умов формування популяції
мікроорганізмів безпосередньо біля гранул
добрив.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Мікробні препарати у землеробстві. Тео-
рія і практика / за ред. В. В. Волкогона. К. : Аг-
рарна наука, 2006. 312 с.
2. Белявская Л. А., Козырицкая В. Е., Вала-
гурова Е. В., Иутинская Г. А. Биологически ак-
тивные вещества препарата аверком. Мікробіоло-
гічний журнал. 2012. Т. 74. № 3. С. 10–15.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
8
3. Гельцер Ф. Ю. Симбиоз с микроорганиз-
мами — основа жизни растений. М : Изд. МСХА,
1990. 134 с.
4. Джуманиязова Г., Нарбаева Х., Махмудо-
ва К., Закирьяева С., Бабина А. Влияние моди-
фицированных с помощью бактериального удоб-
рения fosstim-3 биоминеральных удобрений на
рост и развитие проростков красного горького
перца. Web of Scholar. 2018. Т. 6. № 24. С. 10–12.
http://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/12062018/5731
5. Биорегуляция микробно-растительных си-
стем / под ред. Г. А. Иутинской и С. П. Понома-
ренко. К. : Ничлава, 2010. 467 с.
6. Курдиш І. К. Інтродукція мікроорганізмів
у агроекосистеми. К. : Наукова думка, 2010.
198 с.
7. Мишустин Е. Н. Микроорганизмы и про-
дуктивность земледелия. М. : Наука, 1972. 343 с.
8. Біологічний азот / за ред. В. П. Патики.
К. : Світ, 2003. 424 с.
9. Токмакова Л. М., Шевченко Л. А. Вплив
Поліміксобактерину на продуктивність кукуру-
дзи за різного способу застосування. Агроеколо-
гічний журнал. 2019. № 1. С. 80–84.
10. Шевченко Л. А. Розвиток кореневої сис-
теми рослин кукурудзи за впливу Поліміксобак-
терину — стимулятора росту рослин. Сільсько-
господарська мікробіологія. 2017. Вип. 26. С. 42–
48. https://doi.org/10.35868/1997-3004.26.42-48
11. Комбіноване рідке біомінеральне добри-
во: пат. 110246 Україна. МПК (2016.01), С05С
1/00, О. М. Скрипка, Л. М. Токмакова, В. В. Вол-
когон; заявл. 01.01.2016; опубл. 26.09.2016, Бюл.
№ 18.
12. Спосіб виготовлення біомінеральних до-
брив з властивостями активізації процесу засво-
єння рослинами сполук біогенних елементів з
добрив: пат. 110252 Україна. МПК C05F 11/08
(2006.01), C12N 1/20 (2006.01), О. М. Скрипка,
Л. М. Токмакова, В. В. Волкогон; заявл. 01.01.2016;
опубл. 26.09.2016, Бюл. № 18.
13. Ahmad S., Imran M., Hussain S., Mah-
mood S., Hussain A., Hasnain M. Bacterial impreg-
nation of mineral fertilizers improves yield and nu-
trient use efficiency of wheat. J Sci Food Agric.
2017. № 11. Р. 3695–3690. https://doi.org/10.1002/
jsfa.8228
14. Babalola O. O. Benefificial bacteria of agri-
cultural importance. Biotechnol. Lett. 2010. № 32.
Р. 1559–1570. https://doi.org/10.1007/s10529-010-
0347-0
15. Backer R., Rokem J. S., Ilangumaran G.,
Lamont J., Praslickova D., Ricci E., Subramanian S.,
Smith D. L. Plant Growth-Promoting Rhizobacteria:
Context, Mechanisms of Action, and Roadmap to
Commercialization of Biostimulants for Sustainable
Agriculture. Front. Plant Sci. 2018. № 9. 1473.
https://doi.org/10.3389/fpls.2018.01473
16. Bashan Y. Alginate beads as synthetic ino-
culant carriers for slow release of bacteria that affect
plant growth. Appl Environ Microbiol. 1986. Vol.
51, № 5. Р. 1089–1098. https://doi.org/10.1128/
aem.51.5.1089-1098.1986
17. Bashan Y. Inoculants of plant growth-pro-
moting bacteria for use in agriculture. Biotechnol.
Adv. 1998. № 16. Р. 729–770. https://doi.org/10.
1016/S0734-9750(98)00003-2
18. Bashan Y., de-Bashan L. E. How the plant
growth-promoting bacterium Azospirillum promotes
plant growth — a critical assessment. Adv Agron.
2010. № 108. Р. 77–136. https://doi.org/10.1016/
S0065-2113(10)08002-8
19. Bashan Y., de-Bashan L. E. Inoculant pre-
paration and formulations for Azospirillum spp.
F. D. Cassán, Y. Okon, C. M. Creus (Eds.). Hand-
book for Azospirillum. Berlin : Springer, 2015.
Р. 469–485. https://doi.org/10.1007/978-3-319-
06542-7_26
20. Bashan Y., de-Bashan L. E., Prabhu S.,
Hernandez J.-P. Advances in plant growth-promo-
ting bacterial inoculant technology: formulations and
practical perspectives (1998–2013). Plant Soil.
2014. № 378. Р. 1–33. https://doi.org/10.1007/
s11104-013-1956-x
21. Berg G., Rybakova D., Grube M., Koberl M.
The plant microbiome explored: implications for ex-
perimental botany. J. Exp. Bot. 2016. № 67. Р. 995–
1002. https://doi.org/10.1093/jxb/erv466
22. Berger B., Patz S., Ruppel S., Kristin D.,
Faetke S., Junge H., Becker M. Successful formula-
tion and application of plant growth-promoting Ko-
sakonia radicincitans in maize cultivation. BioMed
Research Int. Vol. 2018. ID 6439481. https://doi.
org/10.1155/2018/6439481
23. Borriss R. Use of plant-associated Bacillus
strains as biofertilizers and biocontrol agents in agri-
culture D. K. Maheshwari (Ed.). Bacteria in Agrobi-
ology: Plant Growth Responses. Berlin : Springer,
2011. Р. 41–69. https://doi.org/10.1007/978-3-642-
20332-9_3
24. Cassán F., Coniglio A., López G., Moli-
na R., Nievas S., de Carlan C. L. N. … Mora V.
Everything you must know about Azospirillum and
its impact on agriculture and beyond. Biol Fertil
Soils. 2020. № 56. P. 461–479. https://doi.org/
10.1007/s00374-020-01463-y
25. Desbrosses G. J., Stougaard J. Root nodula-
tion: a paradigm for how plant-microbe symbiosis
influences host developmental pathways. Cell Host
Microbe. 2011. № 10. Р. 348–358. https://doi.org/
10.1016/j.chom.2011.09.005
26. Dobereiner J., Day J. M., Dart P. J. Nitro-
genase activity and oxygen sensitivity of the Pas-
palum notatum – Azotobacter paspali association.
J. Gen. Microbiol. 1972. Vol. 71, № 1. Р. 103–116.
27. Dommergues Y., Вalandreau J., Rinau-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
9
do G., Weinchard P. Non-symbiotic nitrogen fixa-
tion in the rhizosphere of rice, maize and different
tropical grasses. Soil. Biol. Biochem. 1973. Vol. 5,
№ 1. Р. 83–89.
28. Głodowska M., Husk B., Schwinghamer T.,
Smith D. Biochar is a growth-promoting alternative
to peat moss for the inoculation of corn with a pseu-
domonad. Agron. Sustain. Dev. 2016. № 36. Р. 1–
10. https://doi.org/10.1007/s13593-016-0356-z
29. He Y., Wu Z., Tu L., Han Y., Zhang G.,
Li C. Encapsulation and characterization of slow-re-
lease microbial fertilizer from the composites of
bentonite and alginate. Appl Clay Sci. 2015. № 109.
Р. 68–78. https://doi.org/10.1016/j.clay.2015.02.001
30. Herrmann L., Lesueur D. Challenges of
formulation and quality of biofertilizers for success-
ful inoculation. Appl Microbiol Biotechnol. 2013.
Vol. 97, № 20. Р. 8859–8873. https://doi.org/
10.1007/s00253-013-5228-8
31. Ishaq S. L. Plant-microbial interactions in
agriculture and the use of farming systems to im-
prove diversity and productivity. AIMS Microbiolo-
gy. 2017. Vol. 3, № 2. Р. 335–353. https://doi.org/
10.3934/microbiol.2017.2.335
32. Jacoby R., Peukert M., Succurro A., Kopri-
vova A., and Kopriva S. The role of soil microor-
ganisms in plant mineral nutrition — current know-
ledge and future directions. Front. Plant Sci. 2017.
№ 8. Р. 1617. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.
01617
33. John R. P., Tyagi R. D., Brar S. K., Suram-
palli R. Y., Prévost D. Bioencapsulation of microbial
cells for targeted agricultural delivery. Crit Rev Bio-
technol. 2011. Vol. 31, № 3. Р. 211–226. https://
doi.org/10.3109/07388551.2010.513327
34. Lamont J. R., Wilkins O., Bywater-Eke-
gard M., Smith D. L. From yogurt to yield: potential
applications of lactic acid bacteria in plant produc-
tion. Soil Biol. Biochem. 2017. № 111. Р. 1–9.
https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2017.03.015
35. Okon Y., Heytler P. G., Наrdy R. W. F.
N2-fixation by Azospirillum brasilense and incorpo-
ration into host Setarica italica. Appl. Environ. Mi-
crobiol. 1983. Vol. 46, № 3. Р. 694–697. https://
doi.org/10.1128/aem.46.3.694-697.1983
36. Santos M. S., Nogueira M. A., Hungria M.
Outstanding impact of Azospirillum brasilense
strains Ab-V5 and Ab-V6 on the Brazilian agricul-
ture: lessons that farmers are receptive to adopt new
microbial inoculants. Rev Bras Ciênc Solo. 2021.
№ 45. e0200128. https://doi.org/10.36783/18069657
RBCS20200128
37. Santoyo G., Orozco-Mosqueda M. D., Go-
vindappa M. Mechanisms of biocontrol and plant
growth-promoting activity in soil bacterial species of
Bacillus and Pseudomonas: a review. Biocontrol Sci
Technol. 2012. № 22. Р. 855–872. https://doi.org/
10.1016/j.micres.2008.08.007
38. Shivlata L., Satyanarayana T. Actinobacte-
ria in agricultural and environmental sustainability.
J. S. Singh, G. Seneviratne (Eds). Agro-Environmen-
tal Sustainability. Berlin : Springer, 2018. P. 173–
218. https://doi.org/10.1007/978-3-319-49724-2_9
39. Smith D. L., Gravel V., Yergeau E. Editori-
al: signaling in the phytomicrobiome. Front. Plant
Sci. 2017. № 8. 611. https://doi.org/10.3389/fpls.
2017.00611
40. Strobel S. A., Allen K., Roberts C., Jime-
nez D., Scher H. B., Jeoh T. Industrially-scalable
microencapsulation of plant beneficial bacteria in
dry cross-linked alginate matrix. Ind Biotechnol.
2018. Vol. 14, № 3. Р. 138–147. https://doi.org/
10.1089/ind.2017.0032
41. Theis K. R., Dheilly N. M., Klassen J. L.,
Brucker R. M., Baines J. F., Bosch, T. C. G. … Bor-
denstein S. R. Getting the hologenome concept right:
an ecoevolutionary framework for hosts and their
microbiomes. mSystems. 2016. Vol. 1, № 2. e00028-
16. http://dx.doi.org/10.1128/mSystems.00028-16
42. Vejan P., Abdullah R., Khadiran T., Isma-
il S. Encapsulation of Bacillus salmalaya 139SI
using double coating biopolymer technique. Lett Appl
Microbiol. 2019. Vol. 68, № 1. Р. 56–63. https://
doi.org/10.1111/lam.13088
43. Method of preparing a fertilizer and a plant
growth promoting bacteria composition for adding
to a base fertilizer: pat. PCT/IB2016/001875, WO
2017/051258 A2, F. Couture, M. Arshad; applicant:
Doverfield exports-UAE; priority data 07.07.2015;
publ. 05.07.2016.
Отримано 20.09.2022
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
10
https://doi.org/10.35868/1997-3004.36.3-12
UDC 579.64:57.083.223:631.86:87
EFFICIENCY OF MICROORGANISM-ENRICHED FERTILIZERS
WHEN GROWING POTATOES
V. V. Volkohon, S. B. Dimova, T. S. Sasina, K. I Volkohon,
L. A. Shevchenko, N. P. Shtanko, I. A. Zemska
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: volkogon@ukr.net
Objective. Investigate the possibility of enriching mineral fertilizers (Azofoska: NPK 16:16:16)
with agronomically useful microorganisms by applying their suspensions to solid fertilizer granu-
les. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on different media, obtaining suspen-
sions, determination of titre in suspensions, microscopy), field small-plot experiment in six repeti-
tions (growing potatoes on sod-podzolic soil), full accounting of the harvest from each plot, statisti-
cal. Results. Enrichment of Azofoska with microorganisms by applying aqueous suspensions of
Trichoderma harzianum PD3 and representatives of the genus Bacillus to fertilizer granules before
their application to sod-podzolic soil at the rate of N80P80K80 had different effects on the yield of
Bellaroza potatoes. T. harzianum PD3- and Bacillus sp. 102-enriched fertilizers contributed to a
reliable increase in crop yield in a three-year experiment. The combination of these microorga-
nisms to enrich Azofoska did not provide a stable effect over the years of research. The use of
B. vallismortis 44- and B. cereus SB1-enriched fertilizers was not effective. The greatest increase in
potato yield was ensured by the use of Bacillus sp. 102-enriched fertilizers. At the same time, minor
deviations from the average parameter were reported for all six repetitions in the experiments (in
contrast to other variants). Conclusion. The fundamental possibility of increasing the efficiency of
mineral fertilizers by enriching them with agronomically useful microorganisms when growing po-
tatoes on sod-podzolic soil has been shown. The efficiency of biologically modified Azofoska de-
pended on the microorganism used for enrichment. Additional research both on the screening of
microorganism strains promising for this purpose, as well as technological aspects (the number of
cells of microorganisms on fertilizer granules, the use of adhesives, carbon sources and adjuvants
during fertilizer enrichment, the terms of preservation of microorganisms on granules depending on
the conditions of enrichment, extension of the spectrum of fertilizer types and types of agricultural
crops, etc.) is necessary.
Key words: microorganisms on fertilizer granules, bacteria of the genus Bacillus, Trichoderma
harzianum.
REFERENCES
1. Volkogon, V. V. (Ed.) (2006). Mikrobni pre-
paraty u zemlerobstvi. Teoriya i praktyka [Microbial
preparations in agriculture. Theory and practice].
Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
2. Belyavskaya, L. A., Kozyritskaya, V. E., Va-
lagurova, E. V., & Iutinskaya, G. A. (2012). Biolo-
gicheski aktivnyye veshchestva preparata averkom
[Biologically active substances of the preparation
Averkom]. Microbiol J, 74(3), 10–15 [in Russian].
3. Geltser, F. Yu. (1990). Simbioz s mikroor-
ganizmami — osnova zhizni rasteniy [Symbiosis
with microorganisms is the basis of plant life]. Mos-
kow [in Russian].
4. Jumaniyazova, G., Narbayeva, Kh., Makh-
mudova, K., Zakiryaeva, S., & Babina, A. (2018).
Vliyaniye modifitsirovannykh s pomoshch’yu bak-
terial’nogo udobreniya fosstim-3 biomineral’nykh
udobreniy na rost i razvitiye prorostkov krasnogo
gor’kogo pertsa [Effect of biomineral fertilizers
modified with the bacterial fertilizer fosstim-3 on the
growth and development of seedlings of red bitter
pepper]. Web of Scholar, 6(24), 4. http://doi.org/
10.31435/rsglobal_wos/12062018/5731 [in Russian].
5. Iutinskaya, G. A., Ponomarenko, S. P. (Eds.)
Bioregulyatsiya mikrobno-rastitel’nykh sistem [Bio-
regulation of microbial and plant systems]. Kiev:
Nichlava [in Russian].
6. Kurdish, I. K. (2010). Introduktsiya mikroor-
hanizmiv u ahroekosystemy [Introduction of micro-
organism in agroecosystem]. Kyiv: Naukova dumka
[in Ukrainian].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
11
7. Mishustin, E. N. (1972). Mikroorganizmy i
produktivnost’ zemledeliya [Microorganisms and ag-
ricultural productivity]. Moscow: Nauka [in Rus-
sian].
8. Patyka, V. P. (Ed.) (2003). Biolohichnyy azot
[Biological nitrogen]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].
9. Tokmakova, L. M., Shevchenko, L. A.
(2019). Vplyv Polimiksobakterynu na produktyv-
nist’ kukurudzy za riznoho sposobu zastosuvannya
[The influence of Polymyxobacterin on the produc-
tivity of corn by different methods of application].
Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological Jour-
nal, 1, 80–84 [in Ukrainian].
10. Shevchenko, L. A. (2017). Rozvytok kore-
nevoyi systemy roslyn kukurudzy za vplyvu Po-
limiksobakterynu — stymulyatora rostu roslyn [De-
velopment of the root system of corn plants under
the influence of Polymyxobacterin, a plant growth
stimulator]. Silskohospodarska mikrobiolohiya —
Agricultural microbiology, 26, 42–48. https://doi.org/
10.35868/1997-3004.26.42-48 [in Ukrainian].
11. Pat. 110246 UA, MPK (2016.01), С05С
1/00. Kombinovane ridke biomineralne dobryvo [Com-
bined liquid biomineral fertilizer]. Skrypka, O. M.,
Tokmakova, L. M., Volkogon, V. V. Publ.
26.09.2016 [in Ukrainian].
12. Pat. 110252 UA, MPK C05F 11/08 (2006.01),
C12N 1/20 (2006.01). Sposib vyhotovlennia bio-
mineralnykh dobryv z vlastyvostiamy aktyvizatsii
protsesu zasvoiennia roslynamy spoluk biohennykh
elementiv z dobryv [The method of manufacturing
biomineral fertilizers with the properties of activa-
ting the process of assimilation of compounds of
biogenic elements from fertilizers by plants]. Skryp-
ka, O. M., Tokmakova, L. M., Volkogon, V. V.
Publ. 26.09.2016 [in Ukrainian].
13. Ahmad, S., Imran, M., Hussain, S., Mah-
mood, S., Hussain, A., & Hasnain, M. (2017). Bacte-
rial impregnation of mineral fertilizers improves
yield and nutrient use efficiency of wheat. J Sci
Food Agric, 11, 3695–3690. https://doi.org/10.1002/
jsfa.8228
14. Babalola, O. O. (2010). Benefificial bacteria
of agricultural importance. Biotechnol Lett, 32,
1559–1570. https://doi.org/10.1007/s10529-010-
0347-0
15. Backer, R., Rokem, J. S., Ilangumaran, G.,
Lamont, J., Praslickova, D, Ricci, E. … Smith, D. L.
(2018). Plant Growth-Promoting Rhizobacteria:
Context, Mechanisms of Action, and Roadmap to
Commercialization of Biostimulants for Sustainable
Agriculture. Front. Plant Sci, 1473. https://doi.org/
10.3389/fpls.2018.01473
16. Bashan, Y. (1986). Alginate beads as syn-
thetic inoculant carriers for slow release of bacteria
that affect plant growth. Appl Environ Microbiol,
51(5), 1089–1098. https://doi.org/10.1128/aem.51.5.
1089-1098.1986
17. Bashan, Y. (1998). Inoculants of plant
growth-promoting bacteria for use in agriculture.
Biotechnol Adv, 16, 729–770. https://doi.org/
10.1016/S0734-9750(98)00003-2
18. Bashan, Y., de-Bashan, L. E. (2010). How
the plant growth-promoting bacterium Azospirillum
promotes plant growth — a critical assessment. Adv
Agron, 108, 77–136. https://doi.org/10.1016/S0065-
2113(10)08002-8
19. Bashan, Y., de-Bashan, L. E. (2015). Inocu-
lant preparation and formulations for azospirillum
spp. In F. D. Cassán, Y. Okon, C. M. Creus (Eds.).
Handbook for Azospirillum (pp. 469–485). Berlin:
Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-06542-
7_26
20. Bashan, Y., De-Bashan, L. E., Prabhu, S., &
Hernandez, J.-P. (2014). Advances in plant growth-
promoting bacterial inoculant technology: formula-
tions and practical perspectives (1998–2013). Plant
Soil, 378, 1–33. https://doi.org/10.1007/s11104-013-
1956-x
21. Berg, G., Rybakova, D., Grube, M., & Ko-
berl, M. (2016). The plant microbiome explored:
implications for experimental botany. J. Exp. Bot,
67, 995–1002. https://doi.org/10.1093/jxb/erv466
22. Berger, B., Patz, S., Ruppel, S., Kristin, D.,
Faetke, S., Junge, H., & Becker, M. (2018). Success-
ful formulation and application of plant growth-
promoting Kosakonia radicincitans in maize culti-
vation. BioMed Research Int, 2018, 6439481.
https://doi.org/10.1155/2018/6439481
23. Borriss, R. (2011). Use of plant-associated
Bacillus strains as biofertilizers and biocontrol
agents in agriculture. In D. K. Maheshwari (Ed.).
Bacteria in Agrobiology: Plant Growth Responses
(pp. 41–69). Berlin: Springer. https://doi.org/
10.1007/978-3-642-20332-9_3
24. Cassán, F., Coniglio, A., López, G., Moli-
na, R., Nievas, S., de Carlan, C. L. N. … Mora, V.
(2020). Everything you must know about Azospiril-
lum and its impact on agriculture and beyond. Biol
Fertil Soils, 56, 461–479. https://doi.org/10.1007/
s00374-020-01463-y
25. Desbrosses, G. J., Stougaard, J. (2011).
Root nodulation: a paradigm for how plant-microbe
symbiosis influences host developmental pathways.
Cell Host Microbe, 10, 348–358. https://doi.org/
10.1016/j.chom.2011.09.005
26. Dobereiner, J., Day, J. M. & Dart, P. J.
(1972). Nitrogenase activity and oxygen sensitivity
of the Paspalum notatum – Azotobacter paspali as-
sociation. J Gen Microbiol, 71(1), 103–116.
27. Dommergues, Y., Вalandreau, J., Rinau-
do, G., & Weinchard, P. (1973). Non-symbiotic ni-
trogen fixation in the rhizosphere of rice, maize and
different tropical grasses. Soil Biol Biochem, 5(1),
83–89.
28. Głodowska, M., Husk, B., Schwinghamer, T.,
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
12
& Smith, D. (2016). Biochar is a growth-promoting
alternative to peat moss for the inoculation of corn
with a pseudomonad. Agron Sustain Dev, 36, 1–10.
https://doi.org/10.1007/s13593-016-0356-z
29. He, Y., Wu, Z., Tu, L., Han, Y., Zhang, G.,
& Li, C. (2015). Encapsulation and characterization
of slow-release microbial fertilizer from the compo-
sites of bentonite and alginate. Appl Clay Sci, 109,
68–78. https://doi.org/10.1016/j.clay.2015.02.001
30. Herrmann, L., Lesueur, D. (2013). Challen-
ges of formulation and quality of biofertilizers for
successful inoculation. Appl Microbiol Biotechnol,
97(20), 8859–8873. https://doi.org/10.1007/s00253-
013-5228-8
31. Ishaq, S. L. (2017). Plant-microbial interac-
tions in agriculture and the use of farming systems to
improve diversity and productivity. AIMS Micro-
biology, 3(2), 335–353. https://doi.org/10.3934/
microbiol.2017.2.335
32. Jacoby, R., Peukert, M., Succurro, A., Kop-
rivova, A., & Kopriva S. (2017). The role of soil mi-
croorganisms in plant mineral nutrition — current
knowledge and future directions. Front Plant Sci, 8,
1617. https://doi.org/10.3389/fpls.2017.01617
33. John, R. P., Tyagi, R. D., Brar, S. K., Su-
rampalli, R. Y., & Prévost, D. (2011). Bioencapsula-
tion of microbial cells for targeted agricultural deliv-
ery. Crit Rev Biotechnol, 31(3), 211–226. https://
doi.org/10.3109/07388551.2010.513327
34. Lamont, J. R., Wilkins, O., Bywater-Eke-
gard, M., & Smith, D. L. (2017). From yogurt to
yield: potential applications of lactic acid bacteria in
plant production. Soil Biol Biochem, 111, 1–9.
https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2017.03.015
35. Okon, Y., Heytler, P. G., & Наrdy, R. W. F.
(1983). N2-fixation by Azospirillum brasilense and
incorporation into host Setarica italica. Appl En-
viron Microbiol, 46(3), 694–697. https://doi.org/
10.1128/aem.46.3.694-697.1983
36. Santos, M. S., Nogueira, M. A., & Hung-
ria, M. (2021). Outstanding impact of Azospirillum
brasilense strains Ab-V5 and Ab-V6 on the Brazilian
agriculture: lessons that farmers are receptive to
adopt new microbial inoculants. Rev Bras Ciênc
Solo, 45, e0200128. https://doi.org/10.36783/180696
57RBCS20200128
37. Santoyo, G., Orozco-Mosqueda, M. D., &
Govindappa, M. (2012). Mechanisms of biocontrol
and plant growth-promoting activity in soil bacterial
species of Bacillus and Pseudomonas: a review. Bio-
control Sci Technol, 22, 855–872. https://doi.org/
10.1016/j.micres.2008.08.007
38. Shivlata, L., Satyanarayana, T. (2018). Ac-
tinobacteria in agricultural and environmental sus-
tainability. In J. S. Singh, G. Seneviratne (Eds.).
Agro-Environmental Sustainability (pp. 173–218).
Berlin: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-
49724-2_9
39. Smith, D. L., Gravel, V., & Yergeau, E.
(2017). Editorial: signaling in the phytomicrobiome.
Front Plant Sci, 8, 611. https://doi.org/10.3389/
fpls.2017.00611
40. Strobel, S. A., Allen, K., Roberts, C., Jime-
nez, D., Scher, H. B., & Jeoh, T. (2018). Industri-
ally-scalable microencapsulation of plant beneficial
bacteria in dry cross-linked alginate matrix. Ind
Biotechnol, 14(3), 138–147. https://doi.org/10.1089/
ind.2017.0032
41. Theis, K. R., Dheilly, N. M., Klassen, J. L.,
Brucker R. M., Baines J. F., Bosch, T. C. G. … Bor-
denstein S. R. (2016). Getting the hologenome con-
cept right: an ecoevolutionary framework for hosts
and their microbiomes. mSystems, 1(2), e00028-16.
http://dx.doi.org/10.1128/mSystems.00028-16
42. Vejan, P., Abdullah, R., Khadiran, T. & Is-
mail, S. (2019). Encapsulation of Bacillus salmalaya
139SI using double coating biopolymer technique.
Lett Appl Microbiol, 68(1), 56–63. https://doi.org/
10.1111/lam.13088
43. Pat. PCT/IB2016/001875, WO 2017/051258
A2. Method of preparing a fertilizer and a plant
growth promoting bacteria composition for adding
to a base fertilizer, Couture, F., Arshad, M., Publ.
05.07.2016.
Received 20.09.2022
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-497 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:15:41Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/ef/cf9342b4abb3a68ea7bf6576f7ff79ef.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4972026-07-22T10:10:51Z EFFICIENCY OF MICROORGANISM-ENRICHED FERTILIZERS WHEN GROWING POTATOES ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ Волкогон, В. В. Дімова, С. Б. Сасіна, Т. С. Волкогон, К. І. Шевченко, Л. А. Штанько, Н. П. Земська, І. А. microorganisms on fertilizer granules, bacteria of the genus Bacillus, Trichoderma harzianum мікроорганізми на гранулах добрив, бактерії роду Bacillus, Trichoderma harzianum Objective. Investigate the possibility of enriching mineral fertilizers (Azofoska: NPK 16:16:16) with agronomically useful microorganisms by applying their suspensions to solid fertilizer granules. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on different media, obtaining suspensions, determination of titre in suspensions, microscopy), field small-plot experiment in six repetitions (growing potatoes on sod-podzolic soil), full accounting of the harvest from each plot, statistical. Results. Enrichment of Azofoska with microorganisms by applying aqueous suspensions of Trichoderma harzianum PD3 and representatives of the genus Bacillus to fertilizer granules before their application to sod-podzolic soil at the rate of N80P80K80 had different effects on the yield of Bellaroza potatoes. T. harzianum PD3- and Bacillus sp. 102-enriched fertilizers contributed to a reliable increase in crop yield in a three-year experiment. The combination of these microorganisms to enrich Azofoska did not provide a stable effect over the years of research. The use of B. vallismortis 44- and B. cereus SB1-enriched fertilizers was not effective. The greatest increase in potato yield was ensured by the use of Bacillus sp. 102-enriched fertilizers. At the same time, minor deviations from the average parameter were reported for all six repetitions in the experiments (in contrast to other variants). Conclusion. The fundamental possibility of increasing the efficiency of mineral fertilizers by enriching them with agronomically useful microorganisms when growing potatoes on sod-podzolic soil has been shown. The efficiency of biologically modified Azofoska depended on the microorganism used for enrichment. Additional research both on the screening of microorganism strains promising for this purpose, as well as technological aspects (the number of cells of microorganisms on fertilizer granules, the use of adhesives, carbon sources and adjuvants during fertilizer enrichment, the terms of preservation of microorganisms on granules depending on the conditions of enrichment, extension of the spectrum of fertilizer types and types of agricultural crops, etc.) is necessary. Мета. Дослідити можливість збагачення мінеральних добрив (азофоска: NPK 16:16:16) агрономічно корисними мікроорганізмами за нанесення їх суспензій на гранули туків. Методи. Мікробіологічні (культивування мікроорганізмів на різних середовищах, отримання суспензій, визначення титру в суспензіях, мікроскопіювання), польового дрібноділянкового досліду у шести повтореннях (вирощування картоплі на дерново-підзолистому ґрунті), повного обліку врожаю з кожної ділянки, статистичні. Результати. Збагачення азофоски мікроорганізмами за нанесення водних суспензій Trichoderma harzianum PD3 і представників роду Bacillus на гранули добрив перед їх внесенням до дерново-підзолистого ґрунту в нормі N80P80K80 по-різному впливало на урожайність картоплі сорту Беллароза. Добрива, збагачені T. harzianum PD3 і Bacillus sp. 102, сприяли достовірному зростанню урожайності культури в трирічному експерименті. Поєднання цих мікроорганізмів для збагачення азофоски не забезпечило стабільного ефекту за роками досліджень. Використання добрив, збагачених B. vallismortis 44, а також B. cereus СБ1 не було ефективним. Найбільший приріст урожаю картоплі забезпечило використання добрив, збагачених Bacillus sp. 102. Водночас спостерігали незначні відхилення від середнього показника в усіх шести повтореннях у дослідах (на відміну від інших варіантів). Висновки. Показано принципову можливість підвищення ефективності мінеральних добрив за їх збагачення агрономічно корисними мікроорганізмами за вирощування картоплі на дерново-підзолистому ґрунті. Ефективність біологічно модифікованої азофоски залежала від використаного для збагачення мікроорганізму. Потрібно провести додаткові дослідження як зі скринінгу перспективних для збагачення мінеральних добрив штамів мікроорганізмів, так і технологічних аспектів (чисельність клітин мікроорганізмів на гранулах добрив, використання прилипачів, джерел Карбону та ад’ювантів для збагачення добрив, терміни збереження мікроорганізмів на гранулах залежно від умов збагачення, розширення спектру різновидів добрив та видів сільськогосподарських культур тощо). Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2022-12-22 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/497 10.35868/1997-3004.36.3-12 Agricultural microbiology; Vol. 36 (2022): Agriciltural microbiology; 3-12 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 36 (2022): Сільськогосподарська мікробіологія; 3-12 1997-3004 10.35868/1997-3004.36 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/497/570 Авторське право (c) 2022 V. V. Volkohon, S. B. Dimova, T. S. Sasina, K. I Volkohon, L. A. Shevchenko, N. P. Shtanko, I. A. Zemska https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | мікроорганізми на гранулах добрив бактерії роду Bacillus Trichoderma harzianum Волкогон, В. В. Дімова, С. Б. Сасіна, Т. С. Волкогон, К. І. Шевченко, Л. А. Штанько, Н. П. Земська, І. А. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ |
| title | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ |
| title_alt | EFFICIENCY OF MICROORGANISM-ENRICHED FERTILIZERS WHEN GROWING POTATOES |
| title_full | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ |
| title_fullStr | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ |
| title_full_unstemmed | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ |
| title_short | ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МІКРООРГАНІЗМАМИ ДОБРИВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ |
| title_sort | ефективність збагачених мікроорганізмами добрив за вирощування картоплі |
| topic | мікроорганізми на гранулах добрив бактерії роду Bacillus Trichoderma harzianum |
| topic_facet | microorganisms on fertilizer granules bacteria of the genus Bacillus Trichoderma harzianum мікроорганізми на гранулах добрив бактерії роду Bacillus Trichoderma harzianum |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/497 |
| work_keys_str_mv | AT volkogonvv efficiencyofmicroorganismenrichedfertilizerswhengrowingpotatoes AT dímovasb efficiencyofmicroorganismenrichedfertilizerswhengrowingpotatoes AT sasínats efficiencyofmicroorganismenrichedfertilizerswhengrowingpotatoes AT volkogonkí efficiencyofmicroorganismenrichedfertilizerswhengrowingpotatoes AT ševčenkola efficiencyofmicroorganismenrichedfertilizerswhengrowingpotatoes AT štanʹkonp efficiencyofmicroorganismenrichedfertilizerswhengrowingpotatoes AT zemsʹkaía efficiencyofmicroorganismenrichedfertilizerswhengrowingpotatoes AT volkogonvv efektivnístʹzbagačenihmíkroorganízmamidobrivzaviroŝuvannâkartoplí AT dímovasb efektivnístʹzbagačenihmíkroorganízmamidobrivzaviroŝuvannâkartoplí AT sasínats efektivnístʹzbagačenihmíkroorganízmamidobrivzaviroŝuvannâkartoplí AT volkogonkí efektivnístʹzbagačenihmíkroorganízmamidobrivzaviroŝuvannâkartoplí AT ševčenkola efektivnístʹzbagačenihmíkroorganízmamidobrivzaviroŝuvannâkartoplí AT štanʹkonp efektivnístʹzbagačenihmíkroorganízmamidobrivzaviroŝuvannâkartoplí AT zemsʹkaía efektivnístʹzbagačenihmíkroorganízmamidobrivzaviroŝuvannâkartoplí |