ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ

ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ

Objective. Study the pathogenic mycobiome of dark grey podzolized soil upon long-term cultivation of apple trees. Methods. Accounting and isolation of micromycetes was carried out by inoculating aqueous dilutions of the soil suspension on wort agar. The identification of fungi was carried out accord...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2024
Автори: Дем’янюк, О. С., Синенко, Д. І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2024
Теми:
комплекс мікроміцетів
фітопатогенні гриби
екологічний ризик
біологічна безпека
Онлайн доступ:https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/525
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Agriciltural microbiology

Репозитарії

Agriciltural microbiology
id oai:ojs2.smic.in.ua:article-525
record_format ojs
institution Agriciltural microbiology
baseUrl_str
datestamp_date 2024-12-11T20:20:00Z
collection OJS
language Ukrainian
topic комплекс мікроміцетів
фітопатогенні гриби
екологічний ризик
біологічна безпека
spellingShingle комплекс мікроміцетів
фітопатогенні гриби
екологічний ризик
біологічна безпека
Дем’янюк, О. С.
Синенко, Д. І.
ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ
topic_facet micromycete complex
phytopathogenic fungi
environmental risk
biosafety
комплекс мікроміцетів
фітопатогенні гриби
екологічний ризик
біологічна безпека
format Article
author Дем’янюк, О. С.
Синенко, Д. І.
author_facet Дем’янюк, О. С.
Синенко, Д. І.
author_sort Дем’янюк, О. С.
title ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ
title_short ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ
title_full ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ
title_fullStr ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ
title_full_unstemmed ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ
title_sort грибний патогенний комплекс ґрунту за тривалого вирощування яблуні
title_alt FUNGAL PATHOGENIC SOIL COMPLEX UPON LONG-TERM CULTIVATION OF APPLE TREES
description Objective. Study the pathogenic mycobiome of dark grey podzolized soil upon long-term cultivation of apple trees. Methods. Accounting and isolation of micromycetes was carried out by inoculating aqueous dilutions of the soil suspension on wort agar. The identification of fungi was carried out according to the available parameters. The names of species and genera, as well as their nomenclature, are provided according to modern taxonomic systems and online databases MycoBank and Index Fungorum (http://www.mycobank.org/; https://www.kew.org/kew-gardens). A Venn diagram was plotted to visualize the phytopathogenic soil mycobiome for both species unique to sampling sites and those shared. Results. From 0 to 100 cm soil layer, 68 fungal species were isolated and identified, among which 19 species (28 %) are phytopathogenic for fruit and field crops. The structure of phytopathogenic soil mycobiome was formed by species belonging to 12 genera. The genera Fusarium, Aspergillus and Ulocladium were characterized by the greatest species diversity, which together accounted for 55 % of the total structure of the pathogenic mycobiome. Among the isolated and identified fungi, Botrytis cinerea, Fusarium oxysporum, Colletotrichum spp. are the most dangerous. The largest number of phytopathogenic species was contained in the upper layers of the soil. Their number decreased with depth, and in 80 to 100 cm layer there were half as many. However, in the general structure of the soil mycobiome, an increase in the share of phytopathogenic species with depth was registered. The highest percentage of phytopathogenic fungal species was isolated at a depth of 80 to 100 cm and 60 to 80 cm (43 % and 40 %, respectively). In the upper soil layer (0 to 20 cm), the share of phytopathogenic species was 25 %, and at a depth of 20 to 40 cm — 28 %. The species diversity of representatives of the complex of causative agents of root diseases (rot) of apple trees is represented by 7 species from 6 genera, most of which belong to facultative parasites. The most common causative agents of root rot of apple trees in the entire studied sample were species of the genus Fusarium. Conclusion. A significant number of phytopathogenic species and a wide variety of root rot pathogens indicate significant risks of mycosis development in apple agrocenoses. Appropriate measures are required to improve the phytosanitary condition of the soil.
publisher Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
publishDate 2024
url https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/525
work_keys_str_mv AT demânûkos fungalpathogenicsoilcomplexuponlongtermcultivationofappletrees
AT sinenkodí fungalpathogenicsoilcomplexuponlongtermcultivationofappletrees
AT demânûkos gribnijpatogennijkompleksgruntuzatrivalogoviroŝuvannââbluní
AT sinenkodí gribnijpatogennijkompleksgruntuzatrivalogoviroŝuvannââbluní
first_indexed 2024-12-16T06:01:17Z
last_indexed 2024-12-16T06:01:17Z
_version_ 1818575637727674368
spelling oai:ojs2.smic.in.ua:article-5252024-12-11T20:20:00Z FUNGAL PATHOGENIC SOIL COMPLEX UPON LONG-TERM CULTIVATION OF APPLE TREES ГРИБНИЙ ПАТОГЕННИЙ КОМПЛЕКС ҐРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ Дем’янюк, О. С. Синенко, Д. І. micromycete complex, phytopathogenic fungi, environmental risk, biosafety комплекс мікроміцетів, фітопатогенні гриби, екологічний ризик, біологічна безпека Objective. Study the pathogenic mycobiome of dark grey podzolized soil upon long-term cultivation of apple trees. Methods. Accounting and isolation of micromycetes was carried out by inoculating aqueous dilutions of the soil suspension on wort agar. The identification of fungi was carried out according to the available parameters. The names of species and genera, as well as their nomenclature, are provided according to modern taxonomic systems and online databases MycoBank and Index Fungorum (http://www.mycobank.org/; https://www.kew.org/kew-gardens). A Venn diagram was plotted to visualize the phytopathogenic soil mycobiome for both species unique to sampling sites and those shared. Results. From 0 to 100 cm soil layer, 68 fungal species were isolated and identified, among which 19 species (28 %) are phytopathogenic for fruit and field crops. The structure of phytopathogenic soil mycobiome was formed by species belonging to 12 genera. The genera Fusarium, Aspergillus and Ulocladium were characterized by the greatest species diversity, which together accounted for 55 % of the total structure of the pathogenic mycobiome. Among the isolated and identified fungi, Botrytis cinerea, Fusarium oxysporum, Colletotrichum spp. are the most dangerous. The largest number of phytopathogenic species was contained in the upper layers of the soil. Their number decreased with depth, and in 80 to 100 cm layer there were half as many. However, in the general structure of the soil mycobiome, an increase in the share of phytopathogenic species with depth was registered. The highest percentage of phytopathogenic fungal species was isolated at a depth of 80 to 100 cm and 60 to 80 cm (43 % and 40 %, respectively). In the upper soil layer (0 to 20 cm), the share of phytopathogenic species was 25 %, and at a depth of 20 to 40 cm — 28 %. The species diversity of representatives of the complex of causative agents of root diseases (rot) of apple trees is represented by 7 species from 6 genera, most of which belong to facultative parasites. The most common causative agents of root rot of apple trees in the entire studied sample were species of the genus Fusarium. Conclusion. A significant number of phytopathogenic species and a wide variety of root rot pathogens indicate significant risks of mycosis development in apple agrocenoses. Appropriate measures are required to improve the phytosanitary condition of the soil. Мета. Дослідити патогенний мікобіом темно-сірого опідзоленого ґрунту за тривалого вирощування яблуні. Методи. Облік та виділення мікроміцетів здійснювали за посіву водних розведень ґрунтової суспензії на сусло-агарове середовище. Ідентифікацію грибів проводили за наявними визначниками. Назви видів і родів, а також їхню номенклатуру подано за сучасними таксономічними системами та он-лайн базами MycoBank і Index Fungorum (http://www.mycobank.org/; https://www.kew.org/kew-gardens). Для візуалізації фітопатогенного мікобіому ґрунту, видів, які є унікальними для місць відбору проб, і тих, які є спільними, будували Венн-діаграму. Результати. Із шару ґрунту 0–100 см виділено та ідентифіковано 68 видів грибів, серед яких 19 видів (28 %) є фітопатогенними для плодових і польових культур. Структуру фітопатогенного мікобіому ґрунту формували види, які належали до 12 родів. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися роди Fusarium, Aspergillus і Ulocladium, які сукупно займали 55 % у загальній структурі патогенного мікобіому. Серед виділених та ідентифікованих грибів Botrytis cinerea, Fusarium oxysporum, Colletotrichum spp. належать до найбільш небезпечних. Найбільша кількість фітопатогенних видів містилась у верхніх шарах ґрунту. З глибиною їх кількість зменшувалась і в шарі 80–100 см їх було вдвічі менше. Проте у загальній структурі мікобіому ґрунту відзначено збільшення частки фітопатогенних видів із глибиною. Найбільший відсоток фітопатогенних видів грибів виділяли на глибині 80–100 см і 60–80 см (43 % і 40 % відповідно). У верхньому шарі ґрунту (0–20 см) частка фітопатогенних видів становила 25 %, на глибині 20–40 см — 28 %. Видове різноманіття представників комплексу збудників кореневих хвороб (гнилі) яблуні представлено 7 видами із 6 родів, більшість із яких належить до факультативних паразитів. Найпоширенішими збудниками кореневих гнилей яблуні у всій дослідженій вибірці були види роду Fusarium. Висновки. Значна кількість фітопатогенних видів та широке видове різноманіття збудників кореневої гнилі свідчить про значні ризики розвитку мікозів в агроценозах яблуні. Це потребує застосування відповідних заходів покращення фітосанітарного стану ґрунту. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2024-05-17 Article Article Рецензована стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/525 10.35868/1997-3004.39.49-59 Agriciltural microbiology; Vol 39 (2024): Agriciltural microbiology; 49-59 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 39 (2024): Сільськогосподарська мікробіологія; 49-59 1997-3004 10.35868/1997-3004.39 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/525/594 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/

Схожі ресурси