ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Objective. Study the effect of pre-sowing soil treatment with Trichoderma KEM on the spread and damage level to sugar beets by root rot in short-rotation crop rotations under the conditions of the Western Forest Steppe of Ukraine. Methods. Field (observation and accounting of sugar beet root rot), q...
Gespeichert in:
| Datum: | 2024 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/527 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466325738520576 |
|---|---|
| author | Кисельов, Д. О. |
| author_facet | Кисельов, Д. О. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Д. О. Кисельов",
"institution": "ПП «Західний Буг»"
}
] |
| author_sort | Кисельов, Д. О. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:52Z |
| description | Objective. Study the effect of pre-sowing soil treatment with Trichoderma KEM on the spread and damage level to sugar beets by root rot in short-rotation crop rotations under the conditions of the Western Forest Steppe of Ukraine. Methods. Field (observation and accounting of sugar beet root rot), quantitative-weight (determining the structure of the crop), mathematical-statistical (determining the level of significance of the results). To reduce the pressure of phytopathogenic organisms, the commercial preparation Trichoderma KEM, which contains the following microorganisms: Trichoderma lignorum — 5·108 CFU/g and T. harzianum — 5·108 CFU/g was applied to the soil. Results. No differences were found in the field similarity of seeds, the indicators of which were in the range of 80 % to 81 %, however, in the variant with the biopreparation, plant survival was 96.9 % versus 72.7 % in the control variant. The main loss of the density of the sugar beet crop occurs before the closing row spacing. The biological preparation resulted in the increase of average weight of the root crop by 42 g, or 4.5 % versus the control. At the same time, the sugar content increased by 1.75 percentage points. The increase in sugar content, the average mass of root crops and maintenance of plant density during the growing season caused a significant increase in sugar yield per hectare — by 5.13 t (55.6 %) versus the control. Conclusion. The biological preparation Trichoderma KEM in the technology of growing sugar beets significantly limits the spread and damage level to plants by root rot. This ensures a 24.2 % increase in the survival of sugar beet plants, a 2.2-fold decrease in the average sugar beet damage score and a 2.6-fold decrease in the spread of root rot. Improving the conditions for growth and development of beet plants contributes to an increase in the average weight of root crops, increases their sugar content, which positively influences the indicators of sugar yield per area unit. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.39.71-78 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
71
Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39. С. 71–78.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.39.71-78
УДК 633.9:631.54
ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ
ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ
БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Д. О. Кисельов
ПП «Західний Буг»
просп. Юності, 39; с. Павлів, Червоноградський р-н, Львівська обл., 80250, Україна;
e- mail: dmytro.kyselov@zahbug.com.ua
Мета. Дослідити вплив передпосівної обробки ґрунту біопрепаратом Триходерма КЕМ
на поширення та ступінь ушкодження цукрових буряків кореневими гнилями у короткоро-
таційних сівозмінах в умовах Західного Лісостепу України. Методи. Польові (спостережен-
ня та облік кореневих гнилей цукрових буряків), кількісно-ваговий (визначення структури
врожаю), математично-статистичний (визначення рівня достовірності отриманих ре-
зультатів). Для зниження тиску фітопатогенних організмів проводили внесення в ґрунт ко-
мерційного препарату Триходерма КЕМ, який містить такі мікроорганізми: Trichoderma
lignorum — 5·108 КУО/г та T. harzianum — 5·108 КУО/г. Результати. Не встановлено від-
мінностей у польовій схожості насіння, показники якої були у межах 80–81 %, проте у варі-
анті із застосуванням біологічного препарату виживаність рослин становила 96,9 % проти
72,7 % у контрольному варіанті. Основна втрата густоти стояння цукрового буряку відбу-
вається до моменту закриття міжрядь. За використання біологічного препарату зростала
середня маса коренеплоду на 42 г, або на 4,5 % проти контролю. До того ж рівень цукрис-
тості збільшувався на 1,75 в. п. Зростання цукристості, середньої маси коренеплодівів та
збереженість густоти рослин під час вегетації зумовило істотний приріст виходу цукру з
гектару — на 5,13 т (55,6 %) проти контролю. Висновки. Застосування біологічного препа-
рату Триходерма КЕМ у технології вирощування цукрового буряку істотно обмежує поши-
рення та ступінь ураження рослин кореневими гнилями. Це забезпечує збільшення вижива-
ності рослин цукрового буряку на 24,2 %, зниження середнього балу ураження цукрових бу-
ряків у 2,2 раза та ступінь поширення кореневих гнилей у 2,6 раза. Покращення умов росту
і розвитку рослин буряку сприяє збільшенню середньої маси коренеплодів, підвищує їхню цук-
ристість, що позитивно позначається на показниках виходу цукру з одиниці площі.
Ключові слова: кореневі гнилі, Trichoderma, ступінь ураження, біопрепарати, врожай-
ність, цукристість.
Вступ. Цукровий буряк (Beta vulgaris L.)
є важливою сільськогосподарською культу-
рою. Україна — один із найбільших вироб-
ників цукру в світі, водночас цукрові буряки
є основним джерелом для його виробництва.
Виробництво цукру забезпечує не тільки
внутрішні потреби країни, але й можливість
експорту. Сьогодні в Україні буряк вирощу-
ють у короткоротаційних сівозмінах (три- та
чотирипільних), що значно підвищує тиск
специфічних для цієї культури патогенів.
Встановлено, що втрати врожайності через
вплив фітопатогенів становлять від 30 до
60 % [1; 2].
Саме тому розробка елементів техноло-
гії вирощування, які забезпечать стабільний
контроль поширення та шкодочинності ос-
новних фітопатогенів цукрового буряку, є од-
ним із пріоритетних напрямів досліджень.
Зокрема, серед них — використання біологі-
чних препаратів. Проте ефективність їхнього
застосування проти кореневих гнилей цукро-
вого буряку вивчена недостатньо, що і зумо-
вило проведення наших досліджень.
© Д. О. Кисельов, 2024
72
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Вирощування цукрових буряків в умо-
вах Західного Лісостепу України, попри ви-
сокий тиск фітопатогенів, є найбільш при-
бутковим. Знизити рівень ураження най-
більш шкодочинними хворобами і так під-
вищити економічні показники виробництва
можна за використання антагоністів їхніх
збудників. У природному середовищі дикі
штами мікроміцетів роду Trichoderma є анта-
гоністами фітопатогенних організмів за дуже
низької чисельності, що робить їх сильними
конкурентами інших представників ґрунто-
вого мікробіому. Водночас із літератури ві-
домо про позитивний вплив Trichoderma spp.
на рослини. Наприклад, дослідження штамів
T. harzianum показало, що мікроміцети інду-
кують біосинтез хлорофілу, ферментів та фі-
тогормонів за умов абіотичного стресу, що
дає змогу рослинам протистояти дії стресо-
вих чинників [3].
Низкою авторів [3–7] висвітлено ефек-
тивність використання представників роду
Trichoderma spp. як антагоністів основних
ґрунтових фітопатогенів.
З огляду на те, що всі фітопатогенні гри-
би мають негативний вплив на сільськогос-
подарське виробництво, а саме на якість та
обсяги врожаю, дедалі більшого значення
набувають біологічні засоби захисту рослин.
Використання активних штамів мікроміцетів
роду Trichoderma як агентів біологічного
контролю може бути реальною альтернати-
вою хімічним пестицидам [4; 8].
Будь-які ресурси (вологість, поживні
елементи тощо) є обмеженими, тому різні
види організмів конкурують за екологічну
нішу. Представники Trichoderma spp. неви-
багливі до субстрату, здатні активно конку-
рувати з іншими мікроорганізмами, зокрема
і фітопатогенними, за джерела живлення
і простір, що забезпечує їм здатність швидко
заселяти субстрат, активно використовуючи
наявні ресурси [8].
Саме на принципі конкуренції між анта-
гоністом та фітопатогеном базуються конце-
пції використання грибів роду Trichoderma
для поліпшення фітосанітарного стану ґрун-
ту [9].
З фізіологічної точки зору представники
роду Trichoderma здатні виділяти кілька
форм сидерофорів, що хелатують залізо,
внаслідок чого воно стає недоступним для
інших видів мікробіоти, які обмежуються
в розвитку через дефіцит заліза [10].
Як одно-, так і дводольні види культур-
них рослин демонструють високий ступінь
стійкості проти патогенів за передпосівної
обробки насіння грибами роду Trichoderma
[11; 12]. Колонізація коріння Trichoderma spp.
знижує активність фітопатогенів та сприяє
формуванню у рослин індукованої (набутої)
резистентності. Водночас колонізація зумов-
лює також широкий спектр змін у метабо-
лічних шляхах рослин. У підсумку, в рос-
линному організмі оптимізується гормона-
льний рівень, вміст цукрів, фенольних спо-
лук та вільних амінокислот, унаслідок чого
змінюється інтенсивність фотосинтезу та тран-
спірації. Найімовірніше, це є результатом над-
ходження метаболітів Trichoderma — елісі-
торів в апопласт клітин кореня. Саме цей ме-
ханізм може бути в основі боротьби з фіто-
патогенами та впливом на врожайність.
Мета досліджень. Дослідити вплив пе-
редпосівної обробки ґрунту біопрепаратом
Триходерма КЕМ на поширення та ступінь
ушкодження кореневими гнилями цукрових
буряків за вирощування культури у коротко-
ротаційних сівозмінах в умовах Західного
Лісостепу України.
Матеріали та методи досліджень. Дос-
лідження проводили в структурному підроз-
ділі с. Суходоли ПП «Західний Буг» протя-
гом 2023 р. Основні методи дослідження —
польові (спостереження та облік кореневих
гнилей цукрових буряків), кількісно-ваговий
(визначення структури врожаю), математич-
но-статистичний (визначення рівня достові-
рності отриманих результатів).
Ґрунт дослідної ділянки — чорнозем ще-
бенюватий на елювiї щiльних карбонатних
порід, середньопотужний, малогумусний.
Облікова площа ділянки — 45 м2, повтор-
ність — триразова. Технологія вирощуван-
ня цукрового буряку — загальноприйнята
для Західного Лісостепу України [13; 14].
У дослідженні використовували комер-
ційний препарат Триходерма КЕМ (ТОВ
«БІО ТЕРРА ТЕХНОЛОДЖІ», м. Чернігів),
який містить Trichoderma lignorum — 5·108
КУО/г і T. harzianum — 5·108 КУО/г. 1 кг
препарату розчиняли в 10 л водогінної води
температурою 15 °С за постійного перемі-
шування та аерації протягом 4 годин. Ком-
плексний мікробний препарат вносили одно-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39.
73
часно з посівом у насіннєве ложе за допомо-
гою аплікаторів для внесення рідких добрив,
якими обладнана сівалка Monopill (Норве-
гія). Норму виливу робочого розчину виста-
вляли на рівні 10 л/га, що еквівалетно вне-
сенню 1 кг Триходерма КЕМ на 1 га.
Обліки та спостереження проводили згі-
дно із загальноприйнятими методиками про-
ведення досліджень у рослинництві [15; 16].
Ступінь ураження рослин кореневими гни-
лями оцінювали за 7-бальною шкалою: 0 —
відсутність візуальних ознак ураження; 1 —
точкові ураження; 2 — менше ніж 5 % по-
верхні ушкоджено; 3 — ушкодження від 5 %
до 24 %; 4 — від 25 % до 49 % коренеплоду
ушкоджено; 5 — від 50 % до 89 % загниван-
ня коренеплоду; 6 — від 90 % до 99 % уш-
кодженого коренеплоду, втрата листового
апарату; 7 — 100 % згнилий корінь та від-
мерле листя [17; 18].
Оцінка ефективності біопрепарату поля-
гала в обліку поширення кореневих гнилей.
Облік густоти стояння рослин та ступеня
ураження проводили у три етапи: змикання
рядка, змикання міжрядь та ріст коренепло-
ду. Вирощували гібрид Концертіна (KWS),
який характеризується високими технологіч-
ними показниками та середньою стійкістю
проти кореневих гнилей, норма висіву на-
сіння становила 120 тис. насінин на 1 га.
Облік проводили в трьохкратній повторності
згідно з методикою проведення польового
досліду [19].
Статистичну обробку експерименталь-
них даних проводили методом дисперсійно-
го аналізу з використанням програмних за-
собів Мicrosoft Excel.
Результати досліджень та їх обгово-
рення. Для вирішення питання щодо біоло-
гічного контролю кореневих гнилей цукро-
вих буряків нами було висунуто припущен-
ня, що біологічний препарат Триходерма
КЕМ, біологічними агентами якого є пред-
ставники двох видів Trichoderma, ефективно
обмежуватиме розвиток фітопатогенів.
Як видно з табл. 1, польова схожість цу-
крового буряку була у межах 80,2–81,0 %,
що є цілком нормальним для посівів цієї
культури, до того ж не встановлено істотної
різниці між варіантами досліду.
Надалі в динаміці контролювали збере-
женість густоти стояння рослин (табл. 2).
Показники густоти стояння рослин цукрово-
го буряку були оптимальними для отримання
стабільно високого врожаю в межах 90–
100 т/га. У контрольному варіанті вижива-
ність рослин становила 72,7 % проти варі-
анту із застосуванням біологічного препара-
ту — 96,9 %. Різке випадіння рослин у конт-
рольному варіанті відзначене під час другого
Таблиця 1. Аналіз польової схожості насіння цукрового буряку (польовий дослід, 2023 р.)
Варіанти досліду Дата посіву Дата повних
сходів
Тривалість
періоду
посів – повні
сходи, днів
Польова
схожість, %
Контроль 4 травня 22 травня 19 81,0 ± 1,7
Триходерма КЕМ 4 травня 20 травня 17 80,2 ± 1,7
Таблиця 2. Динаміка зміни густоти стояння рослин (польовий дослід, 2023 р.)
Варіанти
досліду
Густота стояння, тис. рослин/га Виживаність рослин, %
по
вн
і с
хо
ди
зм
ик
ан
ня
ря
дк
а
зм
ик
ан
ня
мі
ж
ря
дь
рі
ст
к
ор
ен
я
по
вн
і с
хо
ди
–
зм
ик
ан
ня
р
яд
ка
зм
ик
ан
ня
р
яд
ка
–
зм
ик
ан
ня
мі
ж
ря
дь
зм
ик
ан
ня
мі
ж
ря
дь
–
рі
ст
к
ор
ен
я
по
вн
і с
хо
ди
–
рі
ст
к
ор
ен
я
Контроль 97,6 ± 3,7 87,2 ± 1,8 74,2 ± 1,4 71,0 ± 3,4 89,3 ± 3,3 85,0 ± 2,6 95,7 ± 2,1 72,7 ± 2,1
Триходерма
КЕМ 96,3 ± 2,9 95,1 ± 2,1 94,6 ± 1,8 93,3 ± 1,7 98,8 ± 1,1 99,5 ± 1,4 98,6 ± 1,1 96,9 ± 1,3
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39.
74
туру обліків, тобто після проходження линь-
ки коренеплоду цукрового буряку, і станови-
ло 14,9 % у контролі та 0,5 % у дослідному
варіанті. Отже, основна втрата густоти сто-
яння цукрового буряку відбувається до мо-
менту закриття міжрядь. Це призводить до
наступних втрат урожайності та підвищення
рівня забур’яненості.
На наступному етапі дослідження здійс-
нювали облік поширення та ступінь уражен-
ня рослин цукрових буряків кореневими
гнилями. Середній бал ураження кореневими
гнилями в контрольному варіанті становив
4,86 проти 2,17 у варіанті з обробкою Трихо-
дерма КЕМ, що відрізняється в 2,2 раза
(табл. 3, рис. 1). Так само ступінь поширен-
ня кореневих гнилей у контролі становив
47,6 %, у дослідному варіанті — 18,7 %, що
менше в 2,6 раза. Отримані результати свід-
чать, що застосування біологічного препара-
ту істотно впливає на ураження та ступінь
поширення кореневих гнилей.
Для комплексної оцінки ефективності
агротехнологічних заходів щодо контролю
розвитку кореневих гнилей застосовують
оцінку кількісних і якісних показників уро-
жаю. Для цукрових буряків основними па-
раметрами є валовий збір коренеплодів, цук-
ристість та валовий збір цукру з 1 га.
Таблиця 3. Ступінь та середній бал
ураження цукрових буряків кореневими
гнилями (польовий дослід, 2023 р.)
Варіанти
досліду
Середній бал
ураження
кореневими
гнилями
Ступінь
поширення
кореневих
гнилей, %
Контроль 4,9 ± 1,1 47,6 ± 8,4
Триходерма
КЕМ 2,2 ± 0,6 18,7 ± 4,3
Встановлено такі особливості: за вико-
ристання біологічного препарату Триходер-
ма КЕМ середня маса коренеплоду збільши-
лася на 42 г, або на 4,5 %, цукристість під-
вищилася на 1,75 в. п., як порівняти з конт-
ролем (табл. 4). Проте основним ефектом від
застосування біологічного препарату був ви-
хід цукру з 1 га, який збільшився на 5,13 т
(55,6 %). Безперечно, це пояснюється як під-
вищенням цукристості та середньої масою
кореня, так і збереженістю густоти рослин
під час вегетації.
Рис. 1. Контрольні рослини цукрового буряку, уражені кореневими гнилями.
Таблиця 4. Оцінка кількісних і якісних показників врожаю цукрового буряку залежно
від використання біологічного препарату (польовий дослід, 2023 р.)
Варіанти
досліду
Середня маса
коренеплоду, г
Цукристість, %
(на 21 вересня)
Біологічна
врожайність, т/га
Вихід
цукру, т/га
Контроль 930 ± 15 14,10 ± 0,41 66,03 ± 2,23 9,24 ± 0,62
Триходерма КЕМ 972 ± 16 15,85 ± 0,22 90,69 ± 3,61 14,37 ± 1,31
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39.
75
Треба відзначити, що за ураження цук-
рових буряків кореневими гнилями викорис-
тання мікробіологічного препарату Триходе-
рма КЕМ сприяло зниженню ступеня ура-
ження, місця ураження підсихали (рис. 2), не
створюючи ускладнень під час переробки.
Рис. 2. Ураження коренеплодів цукрово-
го буряку кореневими гнилями на фоні дії
комплексного біологічного препарату.
Отримані результати дають підстави
стверджувати, що навіть часткове зниження
ступенів ураження та поширення кореневих
гнилей цукрових буряків за умов епіфітотій
кореневих гнилей є вагомим фактором під-
вищення врожайності культури. Позитивна
дія Триходерма КЕМ на врожайність зумов-
лена також впливом біологічно активних ре-
човин із стимулювальним ефектом, які вхо-
дять до складу метаболітів біоагентів препа-
рату — грибів роду Trichoderma.
Висновки. Біологічний препарат Трихо-
дерма КЕМ істотно обмежує поширення та
ступінь ураження цукрових буряків корене-
вими гнилями. Препарат у досліді сприяв
збільшенню виживаності рослин цукрового
буряку на 24,2 %, зниженню середнього балу
ураження рослин у 2,2 раза та ступеню по-
ширення кореневих гнилей — у 2,6 раза. Се-
редня маса коренеплоду зростала на 42 г
(4,5 %), цукристість збільшувалася на 1,75 в. п.
Комплекс ефектів, зумовлений застосуван-
ням біологічного препарату, забезпечив істо-
тний приріст виходу цукру з 1 га — на 5,13 т
(55,6 %).
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Bist N. S., Bist P. Role Of Microorganisms
In Post-Harvest Loss Of Agricultural Products:
A Review. Sustainability in Food and Agriculture.
2020. Vol. 2, № 1. P. 1–4. https://doi.org/10.26480/
sfna.01.2021.01.04
2. El-Kazzas M. K., Hassan M. A., Ghoni-
em K. E., El-Zahaby H. M. Biological control of
sugar beet root rots caused by certain soil borne fun-
gi. 9th Congr. Phytopathology, Egypt. Phytopathol.
Soc., Giza, Egypt, 2000. P. 15–18.
3. Alkooranee J. T., Aledan T. R., Ali A. K.,
Lu G., Zhang X., Wu J. … Li M. Detecting the hor-
monal pathways in oilseed rape behind induced sys-
temic resistance by Trichoderma harzianum TH12 to
Sclerotinia sclerotiorum. PLos One. 2017. № 12.
P. 18–24. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0168850
4. Babychan M., Simon S. Efficacy of Tricho-
derma spp. against Fusarium oxysporum f. sp. lyco-
persici. (FOL) infecting pre- and post-seedling of
tomato. Jornal Pharmacogn Phytochem. 2017. № 6.
P. 616–619.
5. Stankov Petreš A., Stojšin V., Nagl N., Pet-
reš M., Grahovac M., Ćurčić Ž., Budakov D. Tri-
choderma harzianum as a potential biological agent
in control of the charcoal root rot of sugar beet.
J Plant Dis Prot. 2023. № 130. P. 843–851.
https://doi.org/10.1007/s41348-023-00716-w
6. Ashour A. Z. A., El-Sawah A. M., Afify A. H.
Use of Trichoderma Spp. For Biological Control of
Sugar Beet Damping-Off Caused by Fusarium spp.
J. of Agricultural Chemistry and Biotechnology.
2021. Vol. 12, № 4. P. 75–77. https://doi.org/10.
21608/jacb.2021.166671
7. Kappel L., Kosa N., Gruber S. The Multila-
teral Efficacy of Chitosan and Trichoderma on Sugar
Beet. J Fungi (Basel). 2022. Vol. 8, № 2. 137.
https://doi.org/10.3390/jof8020137
8. Dubey S. C., Bhavani R., Singh B. Integra-
tion of soil application and seed treatment formula-
tions of Trichoderma species for management of wet
root rot of mungbean caused by Rhizoctonia sola-
ni. Pest Managment Science. 2011. № 67. P. 1163–
1168.
9. Chaverri P., Branco-Rocha F., Jaklitsch W.,
Gazis R., Degenkolb T., Samuels G. J. Systematics
of the Trichoderma harzianum species complex and
the re-identification of commercial biocontrol
strains. Mycologia. 2015. Vol. 107, № 3. P. 558–
590. https://doi.org/10.3852/14-147.
10. Kumar S., Thakur M., Rani A. Trichoder-
ma: mass production, formulation, quality control,
delivery and its scope in commercialization in India
for the management of plant diseases. African Jor-
nal Agricultural Reserches. 2014. Vol. 9, № 53.
P. 3838–3852.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39.
76
11. Lewis J. A., Larkin R. P., Rogers D. L.
A formulation of Trichoderma and Gliocladium to
reduce damping-off caused by Rhizoctonia solani
and saprophytic growth of the pathogen in soilless
mix. Plant Discovery. 1998. Vol. 82, № 5. P. 501–
506.
12. Moran-Diez M. E., Trushina N., Lam-
dan N. L., Rosenfelder L., Mukherjee P. K., Kener-
ley C. M., Horwitz B. A. Host-specific transcripto-
mic pattern of Trichoderma viriens during interac-
tion with maize or tomato roots. BMC Genomics.
2015. Vol. 16, № 8. P. 1–15. https://doi.org/10.1186/
s12864-014-1208-3
13. Лихочвор В. В., Проць Р. Р. Цукровий
буряк. Львів : Українські технології, 2006. 136 с.
14. Сінченко В. М., Пиркін В. І. Гапонен-
ко Г. Д. Біоадаптивна технологія вирощування
цукрових буряків: технологічні аспекти. Цукрові
буряки. 2014. № 3. С. 6–10.
15. Положенець В. М., Невмержицька О. М.
Уточнення біологічних та анатомо-морфологіч-
них особливостей збудників фузаріозної і бурої
гнилей коренеплодів цукрових буряків. Вісник
ЖНАЕУ. 2011. № 2, T. 1. С. 74–81.
16. Нурмухаммедов А. К., Невмержицька О. М.
Удосконалення біологічного методу. Карантин
і захист рослин. 2010. № 10 (172). С. 14–16.
17. Нурмухаммедов А. К., Невмержицька О. М.
Вплив ізоляту гриба Trichoderma hamatum ZH-6
на розвиток коренеїду сходів цукрових буряків.
Цукрові буряки. 2011. № 5 (83). С. 18–20.
18. Карась І., Невмержицька О., Плотниць-
ка Н., Павлюк Н. Ідентифікація та вивчення ан-
тагоністичних особливостей грибів-деструктан-
тів целюлози щодо збудника фузаріозної гнилі
коренеплодів цукрових буряків. Вісник Львівсь-
кого національного аграрного університету. Сер.
Агрономія. 2019. № 23. С. 164–169. https://doi.
org/10.31734/agronomy2019.01.164
19. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта
с основами статистической обработки резуль-
татов исследований. Москва : Агропромиздат,
1985. 351 с.
Отримано 20.03.2024
https://doi.org/10.35868/1997-3004.39.71-78
УДК 633.9:631.54
THE EFFICIENCY OF TRICHODERMA KEM BIOPREPARATION
FOR CONTROLLING SUGAR BEET ROOT ROT
IN THE WESTERN FOREST STEPPE OF UKRAINE
D. O. Kyselov
Private Enterprise “Zakhidnyi Buh”
e- mail: dmytro.kyselov@zahbug.com.ua
Objective. Study the effect of pre-sowing soil treatment with Trichoderma KEM on the spread
and damage level to sugar beets by root rot in short-rotation crop rotations under the conditions of
the Western Forest Steppe of Ukraine. Methods. Field (observation and accounting of sugar beet
root rot), quantitative-weight (determining the structure of the crop), mathematical-statistical (de-
termining the level of significance of the results). To reduce the pressure of phytopathogenic orga-
nisms, the commercial preparation Trichoderma KEM, which contains the following microorga-
nisms: Trichoderma lignorum — 5·108 CFU/g and T. harzianum — 5·108 CFU/g was applied to the
soil. Results. No differences were found in the field similarity of seeds, the indicators of which were
in the range of 80 % to 81 %, however, in the variant with the biopreparation, plant survival was
96.9 % versus 72.7 % in the control variant. The main loss of the density of the sugar beet crop
occurs before the closing row spacing. The biological preparation resulted in the increase of ave-
rage weight of the root crop by 42 g, or 4.5 % versus the control. At the same time, the sugar con-
tent increased by 1.75 percentage points. The increase in sugar content, the average mass of root
crops and maintenance of plant density during the growing season caused a significant increase
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39.
77
in sugar yield per hectare — by 5.13 t (55.6 %) versus the control. Conclusion. The biological
preparation Trichoderma KEM in the technology of growing sugar beets significantly limits the
spread and damage level to plants by root rot. This ensures a 24.2 % increase in the survival of
sugar beet plants, a 2.2-fold decrease in the average sugar beet damage score and a 2.6-fold de-
crease in the spread of root rot. Improving the conditions for growth and development of beet
plants contributes to an increase in the average weight of root crops, increases their sugar content,
which positively influences the indicators of sugar yield per area unit.
Key words: root rot, Trichoderma, damage level, biopreparations, yield, sugar content.
REFERENCES
1. Bist, N. S., & Bist, P. (2020). Role Of Mi-
croorganisms In Post-Harvest Loss Of Agricultural
Products: A Review. Sustainability in Food and
Agriculture, 2 (1), 1–4. https://doi.org/10.26480/
sfna.01.2021.01.04
2. El-Kazzas, M. K., Hassan, M. A., Ghoni-
em, K. E., & El-Zahaby, H. M. (2000). Biological
control of sugar beet root rots caused by certain soil
borne fungi. In 9th Congr. Phytopathology, Egypt.
Phytopathol. Soc., Giza, Egypt, 15–18.
3. Alkooranee, J. T., Aledan, T. R., Ali, A. K.,
Lu, G., Zhang, X., Wu, J. … & Li, M. (2017). De-
tecting the hormonal pathways in oilseed rape be-
hind induced systemic resistance by Trichoderma
harzianum TH12 to Sclerotinia sclerotiorum. PLos
One, 12, 18–24. https://doi.org/10.1371/journal.
pone.0168850
4. Babychan, M., & Simon, S. (2017). Efficacy
of Trichoderma spp. against Fusarium oxysporum
f. sp. lycopersici. (FOL) infecting pre- and post-
seedling of tomato. Jornal Pharmacogn Phytochem,
6, 616–619.
5. Stankov Petreš, A., Stojšin, V., Nagl, N., Pet-
reš, M., Grahovac, M., Ćurčić, Ž., & Budakov, D.
(2023). Trichoderma harzianum as a potential bio-
logical agent in control of the charcoal root rot of
sugar beet. J Plant Dis Prot, 130, 843–851. https://
doi.org/10.1007/s41348-023-00716-w
6. Ashour, A. Z. A., El-Sawah, A. M., & Afi-
fy, A. H. (2021). Use of Trichoderma Spp. For Bio-
logical Control of Sugar Beet Damping-Off Caused
by Fusarium spp. J. of Agricultural Chemistry and
Biotechnology, 12 (4), 75–77. https://doi.org/10.
21608/jacb.2021.166671
7. Kappel, L., Kosa, N., & Gruber, S. (2022).
The Multilateral Efficacy of Chitosan and Tricho-
derma on Sugar Beet. J Fungi (Basel), 8 (2), 137.
https://doi.org/10.3390/jof8020137
8. Dubey, S. C., Bhavani, R., & Singh, B.
(2011). Integration of soil application and seed
treatment formulations of Trichoderma species for
management of wet root rot of mungbean caused by
Rhizoctonia solani. Pest Managment Science, 67,
1163–1168.
9. Chaverri, P., Branco-Rocha, F., Jaklitsch, W.,
Gazis, R., Degenkolb, T., & Samuels, G. J. (2015).
Systematics of the Trichoderma harzianum species
complex and the re-identification of commercial
biocontrol strains. Mycologia, 107 (3), 558–590
https://doi.org/10.3852/14-147
10. Kumar, S., Thakur, M., & Rani, A. (2014).
Trichoderma: mass production, formulation, quality
control, delivery and its scope in commercialization
in India for the management of plant diseases. Af-
rican Jornal Agricultural Reserches, 9 (53), 3838–
3852.
11. Lewis, J. A., Larkin, R. P., & Rogers, D. L.
(1998). A formulation of Trichoderma and Glio-
cladium to reduce damping-off caused by Rhizo-
ctonia solani and saprophytic growth of the pathogen
in soilless mix. Plant Discovery, 82 (5), 501–506.
12. Moran-Diez, M. E., Trushina, N., Lam-
dan, N. L., Rosenfelder, L., Mukherjee, P. K., Ke-
nerley, C. M., & Horwitz, B. A. (2015). Host-
specific transcriptomic pattern of Trichoderma viri-
ens during interaction with maize or tomato roots.
BMC Genomics, 16 (8), 1–15. https://doi.org/10.
1186/s12864-014-1208-3
13. Lychochvor, V. V., & Proc, R. R. (2006).
Cukrovij buryak [Shugar beet]. Lviv: Ukrainski
technologiy [in Ukrainian].
14. Sinchenko, V. M., Pyrkin, V. I., & Gapo-
nenko, G. D. (2014). Bioadaptyvna technologyja vy-
roshuvannya cukrovych burjakiv: technologychni
aspekty [Bioadaptive technology of growing sugar
beets: technological aspects.]. Cukrovi buryaki —
Sugar beet, 3, 6–10 [in Ukrainian].
15. Pologynec, V. M., & Nevmerjytska, O. M.
(2011). Utochnennya biologichnych ta anatomo-
morfologichnych osoblyvostey zbudnykiv fusarios-
noj ta buroj gnyli koreneplodiv cukrovyh burjakiv
[Clarification of the biological and anatomical and
morphological characteristics of the causative agents
of fusarium and brown root rot of sugar beets]. Vis-
nyk JNAEU — Bulletin of the Zhytomir National Ag-
roecological Univercity, 2 (1), 74–81 [in Ukrainian].
16. Nurmukhammedov, A. K., & Nevmerzhit-
ska, O. M. (2010). Udoskonalennya biologychnogo
metodu [Improvement of the biological method].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39.
78
Karantyn ta zachyst roslyn — Quarantine and plant
protection, 10 (172), 14–16 [in Ukrainian].
17. Nurmukhammedov, A. K., & Nevmerzhit-
ska, O. M. (2011). Vplyv izolyatu gryba Trichoder-
ma hamatum ZH-6 na rozvytok koreneidu shodiv
cukrovych burakiv [Effect of Trichoderma hamatum
ZH-6 mushroom isolate on the development of sugar
beet seedling rootworm]. Cukrovi buraki — Sugar
beets, 5 (83), 18–20 [in Ukrainian].
18. Karas, I., Nevmerzhitska, O., Plotnycka, N.,
& Pavluk, I. (2019). Identyfikacia ta vyvchennya an-
tagonistychnyh osoblyvostey grybiv-destruktantiv
celulosy shodo zbudnyka fusariosnoi korenevoi gny-
li wekrpvych burakiv [Identification and study of the
antagonistic characteristics of cellulose-destroying
fungi against the causative agent of fusarium root rot
of sugar beets]. Vistnyk Lvivskogo nacionalnogo ag-
rarnogo universytetu — Bulletin of the Lviv National
Agrarian University, 23, 164–169 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.31734/agronomy2019.01.164
19. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika pole-
vogo opyta s osnovami statisticheskoy obrabotki re-
zultatov issledovanii [Methods of field experiment
with the basics of statistical processing of research
results]. Moskva: Agropromizdat [in Russian].
Received 20.03.2024
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-527 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:16:08Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/a0/05c5007db755b76141dd194fd010eaa0.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-5272026-07-22T10:10:52Z THE EFFICIENCY OF TRICHODERMA KEM BIOPREPARATION FOR CONTROLLING SUGAR BEET ROOT ROT IN THE WESTERN FOREST STEPPE OF UKRAINE ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Кисельов, Д. О. root rot, Trichoderma, damage level, biopreparations, yield, sugar content кореневі гнилі, Trichoderma, ступінь ураження, біопрепарати, врожайність, цукристість Objective. Study the effect of pre-sowing soil treatment with Trichoderma KEM on the spread and damage level to sugar beets by root rot in short-rotation crop rotations under the conditions of the Western Forest Steppe of Ukraine. Methods. Field (observation and accounting of sugar beet root rot), quantitative-weight (determining the structure of the crop), mathematical-statistical (determining the level of significance of the results). To reduce the pressure of phytopathogenic organisms, the commercial preparation Trichoderma KEM, which contains the following microorganisms: Trichoderma lignorum — 5·108 CFU/g and T. harzianum — 5·108 CFU/g was applied to the soil. Results. No differences were found in the field similarity of seeds, the indicators of which were in the range of 80 % to 81 %, however, in the variant with the biopreparation, plant survival was 96.9 % versus 72.7 % in the control variant. The main loss of the density of the sugar beet crop occurs before the closing row spacing. The biological preparation resulted in the increase of average weight of the root crop by 42 g, or 4.5 % versus the control. At the same time, the sugar content increased by 1.75 percentage points. The increase in sugar content, the average mass of root crops and maintenance of plant density during the growing season caused a significant increase in sugar yield per hectare — by 5.13 t (55.6 %) versus the control. Conclusion. The biological preparation Trichoderma KEM in the technology of growing sugar beets significantly limits the spread and damage level to plants by root rot. This ensures a 24.2 % increase in the survival of sugar beet plants, a 2.2-fold decrease in the average sugar beet damage score and a 2.6-fold decrease in the spread of root rot. Improving the conditions for growth and development of beet plants contributes to an increase in the average weight of root crops, increases their sugar content, which positively influences the indicators of sugar yield per area unit. Мета. Дослідити вплив передпосівної обробки ґрунту біопрепаратом Триходерма КЕМ на поширення та ступінь ушкодження цукрових буряків кореневими гнилями у короткоротаційних сівозмінах в умовах Західного Лісостепу України. Методи. Польові (спостереження та облік кореневих гнилей цукрових буряків), кількісно-ваговий (визначення структури врожаю), математично-статистичний (визначення рівня достовірності отриманих результатів). Для зниження тиску фітопатогенних організмів проводили внесення в ґрунт комерційного препарату Триходерма КЕМ, який містить такі мікроорганізми: Trichoderma lignorum — 5·108 КУО/г та T. harzianum — 5·108 КУО/г. Результати. Не встановлено відмінностей у польовій схожості насіння, показники якої були у межах 80–81 %, проте у варіанті із застосуванням біологічного препарату виживаність рослин становила 96,9 % проти 72,7 % у контрольному варіанті. Основна втрата густоти стояння цукрового буряку відбувається до моменту закриття міжрядь. За використання біологічного препарату зростала середня маса коренеплоду на 42 г, або на 4,5 % проти контролю. До того ж рівень цукристості збільшувався на 1,75 в. п. Зростання цукристості, середньої маси коренеплодівів та збереженість густоти рослин під час вегетації зумовило істотний приріст виходу цукру з гектару — на 5,13 т (55,6 %) проти контролю. Висновки. Застосування біологічного препарату Триходерма КЕМ у технології вирощування цукрового буряку істотно обмежує поширення та ступінь ураження рослин кореневими гнилями. Це забезпечує збільшення виживаності рослин цукрового буряку на 24,2 %, зниження середнього балу ураження цукрових буряків у 2,2 раза та ступінь поширення кореневих гнилей у 2,6 раза. Покращення умов росту і розвитку рослин буряку сприяє збільшенню середньої маси коренеплодів, підвищує їхню цукристість, що позитивно позначається на показниках виходу цукру з одиниці площі. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2024-05-17 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/527 10.35868/1997-3004.39.71-78 Agricultural microbiology; Vol. 39 (2024): Agriciltural microbiology; 71-78 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 39 (2024): Сільськогосподарська мікробіологія; 71-78 1997-3004 10.35868/1997-3004.39 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/527/596 Авторське право (c) 2024 D. O. Kyselov https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | кореневі гнилі Trichoderma ступінь ураження біопрепарати врожайність цукристість Кисельов, Д. О. ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_alt | THE EFFICIENCY OF TRICHODERMA KEM BIOPREPARATION FOR CONTROLLING SUGAR BEET ROOT ROT IN THE WESTERN FOREST STEPPE OF UKRAINE |
| title_full | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_fullStr | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_full_unstemmed | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_short | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТУ ТРИХОДЕРМА КЕМ ДЛЯ БОРОТЬБИ З КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_sort | ефективність біопрепарату триходерма кем для боротьби з кореневими гнилями цукрових буряків у західному лісостепу україни |
| topic | кореневі гнилі Trichoderma ступінь ураження біопрепарати врожайність цукристість |
| topic_facet | root rot Trichoderma damage level biopreparations yield sugar content кореневі гнилі Trichoderma ступінь ураження біопрепарати врожайність цукристість |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/527 |
| work_keys_str_mv | AT kiselʹovdo theefficiencyoftrichodermakembiopreparationforcontrollingsugarbeetrootrotinthewesternforeststeppeofukraine AT kiselʹovdo efektivnístʹbíopreparatutrihodermakemdlâborotʹbizkorenevimignilâmicukrovihburâkívuzahídnomulísostepuukraíni AT kiselʹovdo efficiencyoftrichodermakembiopreparationforcontrollingsugarbeetrootrotinthewesternforeststeppeofukraine |