ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ

Objective. Comparative assessment of vegetable crop varieties by the level of resistance to the main biotic factors in the context of plant protection system, with an emphasis on the implementation of integrated approaches to reduce pesticide load. Methods. The research was based on the example of s...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2025
Main Authors: Матрос, О. В., Ратушна, О. П.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2025
Subjects:
Online Access:https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/542
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Agriciltural microbiology
Download file: Pdf

Institution

Agriciltural microbiology
_version_ 1871466342598574080
author Матрос, О. В.
Ратушна, О. П.
author_facet Матрос, О. В.
Ратушна, О. П.
author_institution_txt_mv [ { "author": "О. В. Матрос", "institution": "Уманський національний університет" }, { "author": "О. П. Ратушна", "institution": "Уманський національний університет" } ]
author_sort Матрос, О. В.
baseUrl_str https://smic.in.ua/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-22T10:10:52Z
description Objective. Comparative assessment of vegetable crop varieties by the level of resistance to the main biotic factors in the context of plant protection system, with an emphasis on the implementation of integrated approaches to reduce pesticide load. Methods. The research was based on the example of six genotypes of white cabbage, which were selected for testing in the natural and climatic conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The main biotic factors considered in the research were alternariosis (Alternaria spp.), peronosporosis (Peronospora parasitica), bacteriosis (Xanthomonas campestris), as well as typical phytophages — cabbage scoop (Mamestra brassicae), cabbage moth (Plutella xylostella) and cruciferous flea (Phyllotreta spp.). Resistance was assessed using a five-point damage scale; for general interpretation of the results, descriptive statistical analysis was performed, taking into account the variation of indicators and correlations. The degree of damage was recorded in the phase of technical ripeness, using field observations during two growing seasons (2023–2024). The results are presented in the form of a summary table and two comparative graphs illustrating the variability of varietal resistance to diseases and pests. Results. The most resistant to a complex of biotic factors (phytopathogens and pests) were the varieties Slava 1305 and Amager 611, which showed the lowest scores for both disease and pest damage. Zenon F1 was resistant mainly to bacterial diseases. On the other hand, hybrids Transfer and Parel F1 required additional agrochemical protection due to the high degree of damage. Conclusions. The results obtained indicate the effectiveness of statistical methods in identifying resistant varieties that can be the basis for integrated plant protection, as well as a source of valuable genetic material for further selection program. The use of varieties with hereditary tolerance can theoretically reduce the number of pesticide treatments by up to 30%, by reducing the average damage score by 2–3 points from (4–5 to 1–2), which is consistent with evaluations in studies on integrated plant protection. The use of such approaches is relevant in the strategies of agricultural production adaptation to stressful environmental conditions.
doi_str_mv 10.35868/1997-3004.41.93-100
first_indexed 2025-11-10T02:24:39Z
format Article
fulltext 93 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41. С. 93–100. ISSN 1997-3004 https://doi.org/10.35868/1997-3004.41.93-100 УДК 635.3:632.9 ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ О. В. Матрос, https://orcid.org/0009-0007-4920-7140, О. П. Ратушна, https://orcid.org/0000-0002-0843-3017 Уманський національний університет вул. Інститутська, 1; м. Умань, 20301, Україна; e-mail: matros2747@gmail.com Мета. Порівняльне оцінювання сортів овочевих культур за рівнем стійкості до основ- них біотичних чинників у контексті системи захисту рослин з акцентом на впровадження інтегрованих підходів до зниження пестицидного навантаження. Методи. У дослідженні розглянуто приклад шести генотипів капусти білоголової, які були відібрані для випробувань у природно-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України. Основними біотични- ми факторами, що розглядалися в дослідженні, були альтернаріоз (Alternaria spp.), пероно- спороз (Peronospora parasitica), бактеріози (Xanthomonas campestris), а також типові фітофаги — капустяна совка (Mamestra brassicae), капустяна міль (Plutella xylostella) і хре- стоцвітна блішка (Phyllotreta spp.). Оцінювання стійкості проводили за п’ятибальною шка- лою ураження; для загальної інтерпретації результатів було здійснено описовий статис- тичний аналіз із урахуванням варіації показників і кореляційних зв’язків. Ступінь ураження фіксувався у фазу технічної стиглості із залученням польових спостережень протягом двох вегетаційних сезонів (2023–2024 рр.). Результати представлено у вигляді узагальненої таб- лиці та двох порівняльних графіків, які ілюструють варіативність сортової стійкості до хвороб і шкідників. Результати. Найбільш стійкими до комплексу біотичних чинників (фітопатогени та шкідники) виявилися сорти Слава 1305 та Амагер 611, які продемонс- трували найнижчі бальні оцінки як за ураженням хворобами, так і шкідниками. Зенон F1 був стійким переважно до бактеріальних хвороб. Натомість гібриди Трансфер і Парел F1 потребували додаткового агрохімічного захисту через високий ступінь ураження. Вис- новки. Отримані результати свідчать про ефективність статистичних методів у виявлен- ні стійких сортів, які можуть бути основою для інтегрованого захисту рослин, а також джерелом цінного генетичного матеріалу для подальших селекційних програм. Використан- ня сортів зі спадковою толерантністю дозволяє теоретично зменшити кількість обробок пестицидами до 30 %, за рахунок зменшення середнього балу ураження на 2–3 пункти з (4–5 до 1–2), що узгоджується з оцінками в дослідженнях з інтегрованого захисту рослин. За- стосування таких підходів є актуальним у стратегіях адаптації аграрного виробництва до стресових умов середовища. Ключові слова: сортова стійкість, захист рослин, фітофаги, фітопатогени, капуста білоголова, інтегрований захист, статистичний аналіз, біотичні чинники. Вступ. Капуста білоголова (Brassica ole- racea var. capitata) є однією з основних ово- чевих культур, що вирощуються в Україні у відкритому ґрунті. Її популярність поясню- ється високою врожайністю, добрими смако- вими якостями, довготривалим зберіганням й універсальністю у використанні. Проте інтенсивне вирощування капусти супровод- жується численними проблемами, зокрема ураженням рослин хворобами (альтерна- ріоз, чорна ніжка, судинний бактеріоз) і по- шкодженням шкідниками (капустяна міль, білани, трипси). У більшості господарств для подолання цих загроз застосовуються хімічні засоби захисту, що призводить до надмірного пестицидного навантаження на © О. В. Матрос, О. П. Ратушна, 2025 94 агроекосистеми та негативно впливає на довкілля і безпечність продукції. У цьому контексті зростає значення селекційної робо- ти, спрямованої на виведення сортів і гібри- дів капусти білоголової з підвищеною стійкі- стю до фітопатогенів і шкідників. Викорис- тання таких сортів може стати дієвим ін- струментом інтегрованого захисту рослин, зменшити залежність від хімічних препара- тів і сприяти формуванню сталих агровироб- ничих систем. Аналіз останніх досліджень і публіка- цій. У сучасних дослідженнях широко вив- чаються особливості сортів капусти білого- лової — їхня урожайність, стійкість до шкід- ників і хвороб, а також оптимальна агротех- ніка. Зокрема, українські вчені проводять порівняльну оцінку вітчизняних і зарубіжних сортів. Так, Пузік [2] зазначає, що середньо- ранній вітчизняний сорт «Димерська 7» фо- рмує врожайність близько 40,6 т/га, а серед- ньостиглий сорт «Росава» — до 44,2 т/га. Для порівняння, високоврожайний голланд- ський гібрид Barabos F1 демонструє врожай- ність понад 55 т/га. Подібні дослідження підтверджують ва- жливість адаптації сортів капусти білого- лової до регіональних умов вирощування з урахуванням як біотичних ризиків, так і якісних характеристик продукції. Зокрема, Кривенко і Макаревич [3] показали ефектив- ність комплексних заходів захисту капусти від основних фітофагів в умовах південного Лісостепу, підкресливши залежність рівня пошкоджень від строків висіву та фітосані- тарного стану ґрунту. Одночасно вітчизняні джерела акцентують увагу на ролі агротех- нічних прийомів у формуванні якості вро- жаю: вмісту сухих речовин, вітаміну С, ор- ганолептичних показників, що прямо пов’я- зані зі стійкістю сортів до абіотичних стре- сів. Такі підходи демонструють перспектив- ність інтеграції сортоадаптивних та техноло- гічних чинників у сучасні системи захисту, спрямовані на підвищення якості й стабіль- ності виробництва капусти в умовах кліма- тичних коливань. Зарубіжні дослідження звертають увагу на сортостійкість капусти до фітофагів, осо- бливо в умовах зміни клімату. У роботі Tanyi et al. [18] показано, що адаптивні агротехні- чні заходи — зсув строків посадки та зміна сівозмін (інтеркультурація Piper emulsion) — дають змогу знизити чисельність основних шкідників капусти за підвищених темпера- тур. Крім того, огляд літератури й результа- ти досліджень Skendžić et al. [17] свідчать, що за потепління життєві цикли лускокрилих шкідників коротшають: зокрема, капустяна білянка (Pieris brassicae) здатна формувати додаткові генерації за сезон під впливом під- вищення температур. Це ускладнює боротьбу із шкідниками й вимагає створення стійких генотипів капу- сти. Не менш критичними є результати дос- лідження хвороб капусти. Наприклад, Queza- da-Martinez et al. [14] зазначають, що бакте- ріальна чорна гниль (збудник — Xanthomo- nas campestris pv. campestris) за сприятливих умов може уражувати до 50 % врожаю біло- качанної капусти. Водночас Lema et al. [13] і Saha et al. [15] виявлено кілька резистент- них ліній капусти B. oleracea, що свідчить про можливість селекційного підсилення стійкості рослин до уражень. Отже, пропо- нується поєднувати селекцію стійких сортів із комплексними заходами захисту рослин. Сучасні підходи до захисту капусти по- єднують селекцію й інтенсивне застосування інтегрованих систем захисту (IPM). Greer et al. [10] підкреслюють, що універсальних хі- мічних методів боротьби з хворобами капус- ти наразі не існує, а широке застосування пестицидів обмежене розвитком резистент- ності патогенів. У зв’язку з цим автори ра- дять розробляти IPM-стратегії, адаптовані до локальних умов вирощування. У селекції ж особливу увагу приділяють залученню ге- нетичного матеріалу диких родичів B. оlera- cea: за даними Quezada-Martinez et al. [14], це дозволяє ввести цінні алелі, які підвищують толерантність сортів капусти до посухи, спе- ки та хвороб. Зрештою, інтегрований підхід — поєд- нання селекції, агротехніки та біологічних методів захисту — вважається ключовим для мінімізації втрат урожаю капусти в сучасних кліматичних умовах [6]. Отже, короткий огляд літератури пока- зує, що отримання сортів білокачанної капу- сти з підвищеною стійкістю до шкідників і хвороб (з урахуванням змін клімату) та впровадження гнучких IPM-систем є пріори- тетними напрямами досліджень. Ці висновки створюють підґрунтя для формулювання ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41. 95 мети нашого дослідження: пошук і оціню- вання сортів капусти білоголової, орієнтова- них на стійкість і продуктивність, необхід- ний для підвищення ефективності захисту культури в майбутньому. Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводили у 2023–2024 ро- ках на дослідних ділянках Уманського на- ціонального університету садівництва, роз- ташованих у Правобережному Лісостепу Ук- раїни. Клімат регіону характеризується по- мірно-континентальними умовами з теплим літом та достатньою кількістю опадів, що сприяє вирощуванню капусти білоголової. Ґрунти — переважно чорноземи з нейтраль- ною або слабокислою реакцією (pH ≈ 6,0– 6,5). Оцінювання стійкості сортів капусти бі- логолової до основних біотичних чинників здійснювали за комплексною методикою, яка передбачала як польові випробування за природного інфікування, так і лабораторні дослідження з використанням штучної іно- куляції патогенами. Деталізована схема ета- пів досліджень представлена на рис. 1. Польові дослідження проводили згідно з методичними рекомендаціями, викладени- ми в роботі Бондаренко і Яковенко [1]. Оцін- ку стійкості сортів капусти до хвороб здійс- нювали шляхом візуального обстеження ро- слин щодо прояву симптомів основних хво- роб: альтернаріозу, пероноспорозу та бакте- ріозу. Інтенсивність ураження визначали за адаптованою 5-бальною шкалою оцінки сту- пеня хворобливості, подібною до шкали, описаної Cline and Jacobsen (1983) (цит. за Saharan, Mehta, 2008 [16]). Згідно з цією шкалою: 0 — симптоми відсутні; 1 — ура- ження до 10 % площі листка; 2 — 11–25 %; 3 — 26–50 %; 4 — 51–75 %; 5 — понад 75 % ураженої площі. Лабораторні дослідження передбачали шту- чне ураження рослин збудниками хвороб для оцінки їхньої резистентності. Методика про- ведення інокуляції та оцінки ступеня ура- ження базувалася на рекомендаціях, викла- дених у роботі Хареби [9]. Зокрема, викорис- товували ізольовані культури збудників, які наносили на рослини у контрольованих умо- вах. Після інкубаційного періоду оцінювали розвиток симптомів та ступінь ураження. Облік чисельності шкідників проводили згідно з методикою, описаною у досліджен- нях Писаренко зі співавт. [5] та Пономарен- ко [6]. Зокрема, враховували кількість гусені капустяної молі (Plutella xylostella), білана капустяного (Pieris brassicae) та капустяної совки (Mamestra brassicae) на 10 рослинах. Оцінку ступеня пошкодження листя здійс- нювали за 5-бальною шкалою. Зібрані дані піддавали статистичній об- робці з використанням дисперсійного аналі- зу (ANOVA) для визначення достовірності відмінностей між генотипами за показниками ураження хворобами та шкідниками. Також застосовували кореляційний аналіз для вста- новлення взаємозв’язку між ступенем ура- ження та агрометеорологічними факторами. Рис. 1. Етапи досліджень стійкості капусти до біотичних чинників. Матеріали та методи досліджень Вибір сортів Посів та створення умов інокуляції (або природного зараження) Спостереження за симптомами та пошкодженнями Оцінка ураження за встановленими шкалами (бальна шкала ураження) Статистичний аналіз результатів ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41. 96 Статистичні розрахунки проводили з ураху- ванням рекомендацій, викладених у дослід- женнях Henson [11]. Результати та їх обговорення. Результати польових досліджень наведе- но в табл. 1, а їх візуалізацію — на рис. 2–3. Аналізуючи показники табл. 1, можна зробити такі висновки: сорти Слава 1305 та Амагер 611 демонструють найнижчі показ- ники ураження хворобами (альтернаріоз, пе- роноспороз — 1,2–1,7 балів) та шкідниками (капустяна совка, міль, блішка — 1,8–2,5 ба- лів). Пізньостиглий гібрид Зенон F1 відзна- чається високою резистентністю до бактеріо- зу (1,7 бала), гібриди Трансфер та Парел F1 мають найвищі показники вразливості (2,9– 4,0 балів). Стійкість сортів і гібридів капусти до хвороб (альтернаріоз, бактеріоз, пероноспо- роз) наведено на рис. 2. Отримані результати свідчать, що сорти Слава 1305 і Амагер 611 мають середні оцінки ≤ 1,7 бала у прояві трьох хвороб (найбільш стійкі); гібриди Трансфер і Парел F1 перевищують 3,0 бали за проявом альтернаріозу та пероноспорозу (найсприйнятливіші); бактеріоз найменше уражує рослини гібриду Зенон F1 (1,7 бала), тоді як для гібриду Трансфер цей показник сягає 3,5 бала. За рівнем стійкості до ураження шкідни- ками (рис. 3) лідирують сорти Амагер 611 і Слава 1305 (1,8–2,5 балів). Гібрид Парел F1 є найуразливішим: оцінки становлять 3,7–4,0 балів. Зенон F1 має середні показники (2,5– 2,9 балів), отже, гібрид проявляє специфічну резистентність до бактеріозу за середньої чутливості до шкідників. Статистичний аналіз підтвердив значу- щість міжсортових відмінностей за всіма показниками ураження (p < 0,05). Найменші значення ураження були зафіксовані у сортів Слава 1305 та Амагер 611, тоді як Парел F1 Таблиця 1. Оцінка стійкості сортів і гібридів капусти білоголової до основних хвороб та шкідників, 2023–2024 рр. Сорти, гібриди Альтер- наріоз (Alternaria) Бактеріоз (Xantho- monas) Пероно- спороз (Peronospora) Капустяна совка (Mamestra) Капустяна міль (Plutella) Хрестоцвіт- на блішка (Phyllotreta) Слава 1305 1,2 2,0 1,5 2,0 2,5 2,1 Амагер 611 1,4 2,3 1,7 1,8 2,2 2,0 Мегатон 2,1 2,6 2,2 2,7 3,1 2,8 Трансфер 3,0 3,5 2,9 3,4 3,8 3,6 Парел F1 3,2 3,3 2,7 3,7 4,0 3,9 Зенон F1 2,3 1,7 2,0 2,6 2,9 2,5 Рис. 2. Стійкість сортів і гібридів капусти до хвороб, 2023–2024 рр. 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 Альтернаріоз Бактеріоз Пероноспороз БА Л И ХВОРОБИ Слава 1305 Амагер 611 Мегатон F1 Трансфер Парел F1 Зенон F1 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41. 97 Рис. 3. Стійкість сортів і гібридів капусти до шкідників, 2023–2024 рр. та Трансфер демонстрували найвищу сприй- нятливість. Кореляційний аналіз виявив зв’язки середньої сили між рівнем ураження й погодними умовами (r = 0,42–0,67), що підтверджує залежність толерантності від агрокліматичного фону сезону. Візуальна оцінка за бальною шкалою до- зволила виявити достовірні відмінності у рі- вні ураження хворобами й шкідниками між досліджуваними генотипами капусти (за середньозваженими показниками ураження, p < 0,05), що підтверджується стабільними результатами упродовж двох років дослі- джень. Сорти Слава 1305 та Амагер 611 ви- явилися найстійкішими до комплексу пато- генів і фітофагів, що вказує на їхню придат- ність для інтегрованих систем захисту. За експертною оцінкою на основі літературних джерел, використання таких сортів дозволяє знизити пестицидне навантаження орієнтов- но на 25–30 % (що узгоджується з даними досліджень з інтегрованого захисту рослин), сприяючи не лише зменшенню хімічного пресингу на агроекосистему, а й підвищенню стабільності врожайності в умовах кліматич- них коливань. Виявлені фенотипові ознаки резистентності цих сортів становлять селек- ційний інтерес для подальших наукових роз- робок. Висновки. У підсумку проведеного дос- лідження встановлено, що генотипи капусти білоголової суттєво відрізняються за рівнем стійкості до основних біотичних стресових чинників — фітопатогенних мікроорганізмів і шкідників. Найбільш стабільні результати в умовах Правобережного Лісостепу України показали сорти Слава 1305 та Амагер 611, які характеризуються комплексною толеран- тністю до альтернаріозу, пероноспорозу, бак- теріозу, а також до основних фітофагів — капустяної совки, капустяної молі та хресто- цвітної блішки. Гібрид Зенон F1 проявив ви- соку специфічну стійкість до бактеріозу, що також дозволяє рекомендувати його для ці- леспрямованого вирощування в умовах під- вищеного бактеріального тиску. Натомість гібриди Трансфер і Парел F1 продемонстру- вали підвищену сприйнятливість до хвороб і шкідників, що вказує на необхідність засто- сування інтенсивного захисту при їх виро- щуванні. Застосування бальної шкали оцінки (1–5 балів) і середньозважених показників ура- ження дозволило об’єктивно визначити рі- вень толерантності сортів. Міжсортові від- мінності підтверджено на основі порівняль- ного аналізу за середніми значеннями ура- ження, що дозволяє сформулювати поперед- ні висновки щодо ефективності сортів у сис- темах інтегрованого захисту рослин (IPM). Отримані результати свідчать, що застосу- вання сортів зі спадковою стійкістю потен- ційно дозволяє знизити пестицидне наванта- ження в межах 25–30 % (орієнтовна оцінка на основі літературних даних), а також адап- тувати агровиробництво до змін клімату. Виявлені джерела стійкості можуть бути ви- користані як генетичний матеріал у селекцій- них програмах зі створення високопродукти- вних та екологічно стійких сортів капусти. 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 Слава 1305 Амагер 611 Мегатон F1 Трансфер Парел F1 Зенон F1 БА Л И СОРТИ І ГІБРИДИ Хрестоцвітна блішка Капустяна міль Капустяна совка ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41. 98 ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Бондаренко Г. Л., Яковенко К. І. Методи- ка дослідної справи в овочівництві і баштанниц- тві: навч. посіб. Харків : Основа, 2001. 383 с. 2. Вдовенко С. А., Паламарчук І. І. Сорто- вивчення капусти білоголової за органічної тех- нології у відкритому ґрунті. Наукові доповіді НУБіП України. 2023. Т. 19, № 2. https://doi.org/ 10.31548/dopovidi2(102).2023.005 3. Кривенко А. І., Макаревич В. С. Ефектив- ність заходів захисту капусти білоголової від фі- тофагів в умовах Одеської області. Аграрна нау- ка: стан та перспективи розвитку: збірник мате- ріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної кон- ференції (м. Одеса, 28–29 листопада). Одеса, 2023. С. 246. 4. Куц О. В. Вплив біопрепаратів на продук- тивність та якість капусти білоголової за різних систем удобрення в умовах Лівобережного Лісо- степу України. Наукові засади підвищення ефек- тивності сільськогосподарського виробництва: матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 29 листопада). Харків, 2024. С. 165–167. 5. Мостовʼяк І. І., Крикунов І. В., Сеник І. І., Гойсюк Ю. В., Сидорук Г. П. Основні фітофаги агроценозів капусти білоголової пізньостиглої в умовах Лісостепу Західного. Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 129–133. https://doi.org/10.32848/ agrar.innov.2024.23.19 6. Писаренко В. М., Піщаленко М. А., Пос- пєлова Г. Д., Горб О. О., Коваленко Н. П., Шерс- тюк О. Л. Інтегрований захист рослин. Полтава : ПДАА, 2020. 245 с. 7. Пономаренко С. В. Особливості розвитку капустяної совки (Mamestra brassicae L.) на ка- пусті білоголовій у Полтавській області. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С 159–162. 8. Пузік Л. М. Господарсько-товарознавча оці- нка та конкурентоспроможність сортів капусти. World Science. 2018. Т. 3, № 4. С. 4–8. 9. Хареба В. В. Використання біологічного потенціалу рослин і прогнозування врожаю ка- пусти білоголової. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 3. С. 40–47. 10. Greer Sh. F., Surendran A., Grant M., Lilly- white R. The current status, challenges, and future perspectives for managing diseases of brassicas. Frontiers in Microbiology. 2023. Vol. 14. 1209258. https://doi.org/10.3389/fmicb.2023.1209258 11. Henson R. N. (2015) Analysis of Variance (ANOVA). A. W. Toga (Ed.). Brain Mapping: An Encyclopedic Reference. Vol. 1. Academic Press : Elsevier, 2015. P. 477–481. http://dx.doi.org/10. 1016/B978-0-12-397025-1.00319-5 12. Kůdela V., Pokorný R., Lebeda A. Potential impact of climate change on geographic distribution of plant pathogenic bacteria in Central Europe. Plant Protection Science. Special Issue. 2009. Vol. 45. P. S27–S32. https://doi.org/10.17221/2832-PPS 13. Lema M., Cartea M. E., Francisco M., Ve- lasco P., Soengas P. Screening for resistance to black rot in a Spanish collection of Brassica rapa. Plant Breeding. 2015. Vol. 134, № 5. P. 551–556. https://doi.org/10.1111/pbr.12293 14. Quezada-Martinez D., Addo Nyarko Ch. P., Schiessl S. V., Mason A. S. Using wild relatives and related species to build climate resilience in Brassica crops. Theoretical and Applied Genetics. 2021. Vol. 134, № 6. P. 1711–1728. https://doi.org/10. 1007/s00122-021-03793-3 15. Saha P., Kalia P., Sharma M., Singh D. New source of black rot disease resistance in Brassi- ca oleracea and genetic analysis of resistance. Euphytica. 2016. Vol. 207, № 1. P. 35–48. https:// doi.org/10.1007/s10681-015-1524-y 16. Saharan G. S., Mehta N. Disease Assess- ment. Sclerotinia Diseases of Crop Plants. Biology, Ecology and Disease Management. Springer Dor- drecht, 2008. 486 p. https://doi.org/10.1007/978-1- 4020-8408-9_6 17. Shin S., Moon J., Oh J., Kim S., Cho K. Distribution and abundance of the large cabbage white butterfly (Pieris brassicae) in Asia: Multiple generations and host plants. Scientific Reports. 2021. Vol. 11. 11234. https://doi.org/10.1038/s41598-021- 90585-y 18. Skendžić S., Zovko M., Pajač Živković I., Lešić V., Lemić D. The impact of climate change on agricultural insect pests. Insects. 2021. Vol. 12, № 5. 440. https://doi.org/10.3390/insects12050440 19. Tanyi C. B., Ngosong C., Ntonifor N. N. Effects of climate variability on insect pests of cab- bage: adapting alternative planting dates and crop- ping pattern as control measures. Chem. Biol. Tech- nol. Agric, 2018. Vol. 5. 25. https://doi.org/10.1186/ s40538-018-0140-1 Отримано: 09.02.2025 Прийнято до друку: 16.04.2025 Опубліковано онлайн: 17.09.2025 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41. 99 https://doi.org/10.35868/1997-3004.41.93-100 UDC 635.3:632.9 ASSESSMENT OF WHITE CABBAGE VARIETIES AND HYBRIDS RESISTANCE TO PHYTOPATHOGENS AND PESTS О. V. Matros, https://orcid.org/0009-0007-4920-7140, О. P. Ratushna, https://orcid.org/0000-0002-0843-3017 Uman National University e-mail: matros2747@gmail.com Objective. Comparative assessment of vegetable crop varieties by the level of resistance to the main biotic factors in the context of plant protection system, with an emphasis on the implementa- tion of integrated approaches to reduce pesticide load. Methods. The research was based on the example of six genotypes of white cabbage, which were selected for testing in the natural and cli- matic conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The main biotic factors considered in the research were alternariosis (Alternaria spp.), peronosporosis (Peronospora parasitica), bac- teriosis (Xanthomonas campestris), as well as typical phytophages — cabbage scoop (Mamestra brassicae), cabbage moth (Plutella xylostella) and cruciferous flea (Phyllotreta spp.). Resistance was assessed using a five-point damage scale; for general interpretation of the results, descriptive statistical analysis was performed, taking into account the variation of indicators and correlations. The degree of damage was recorded in the phase of technical ripeness, using field observations during two growing seasons (2023–2024). The results are presented in the form of a summary table and two comparative graphs illustrating the variability of varietal resistance to diseases and pests. Results. The most resistant to a complex of biotic factors (phytopathogens and pests) were the vari- eties Slava 1305 and Amager 611, which showed the lowest scores for both disease and pest da- mage. Zenon F1 was resistant mainly to bacterial diseases. On the other hand, hybrids Transfer and Parel F1 required additional agrochemical protection due to the high degree of damage. Con- clusions. The results obtained indicate the effectiveness of statistical methods in identifying re- sistant varieties that can be the basis for integrated plant protection, as well as a source of valuable genetic material for further selection program. The use of varieties with hereditary tolerance can theoretically reduce the number of pesticide treatments by up to 30%, by reducing the average damage score by 2–3 points from (4–5 to 1–2), which is consistent with evaluations in studies on integrated plant protection. The use of such approaches is relevant in the strategies of agricultural production adaptation to stressful environmental conditions. Key words: varietal resistance, plant protection, phytophages, phytopathogens, white cabbage, integrated protection, statistical analysis, biotic factors. REFERENCES 1. Bondarenko, H. L., & Yakovenko, K. I. (2001). Metodyka doslidnoi spravy v ovochivnytstvi i bash- tannytstvi [Methodology of experimental work in vegetable and melon growing]. Kharkiv: Osnova [in Ukrainian]. 2. Vdovenko, S. A., & Palamarchuk, I. I. (2023). Sortovyvchennia kapusty biloholovoi za orhanichnoi tekhnolohii u vidkrytomu ґrunti [Varietal study of white cabbage under organic technology in open field]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy — Sci- entific Reports of NULES of Ukraine, 19(2) [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31548/dopovidi2(102). 2023.005 3. Kryvenko, A. I., & Makarevych, V. S. (2023). Efficiency of protective measures against phytopha- gous pests in white cabbage under the conditions of Odesa region. Proceedings of the 3rd All-Ukrainian Scientific and Practical Conference Agrarian sci- ence: state and development prospects (p. 246), Odesa [in Ukrainian]. 4. Kuts, O. V. (2024). Vplyv biopreparativ na produktyvnist ta yakist kapusty biloholovoi za riz- nykh system udobrennia v umovakh Livoberezhno- ho Lisostepu Ukrainy [Effect of biopreparations on productivity and quality of white cabbage under dif- ferent fertilization systems in Left-Bank Forest- Steppe of Ukraine]. Proceedings of the 8th Interna- tional Scientific and Practical Conference Scientific ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41. 100 principles of increasing the efficiency of agricultural production (pp. 165–167), Kharkiv [in Ukrainian]. 5. Mostovyak, I. I., Krykunov, I. V., Senyk, I. I., Hoisiuk, Yu. V., & Sydoruk, H. P. (2024). Osnovni fitofahy ahrotsenoziv kapusty biloholovoi piznostyh- loi v umovakh Lisostepu Zakhidnoho [Main phy- tophages of late white cabbage agrocenoses in West- ern Forest-Steppe conditions]. Ahrarni innovatsii — Agrarian Innovations, 23, 129–133 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.19 6. Pysarenko, V. M., Pishchenko, M. A., Pospe- lova, H. D., Horb, O. O., Kovalenko, N. P., & Sher- stiuk, O. L. (2020). Intehrovanyi zakhyst roslyn [In- tegrated plant protection]. Poltava: PDAA [in Ukra- inian]. 7. Ponomarenko, S. V. (2012). Osoblyvosti roz- vytku kapustianoi sovky (Mamestra brassicae L.) na kapusti biloholovii u Poltavskii oblasti [Develop- ment features of the cabbage moth on white cabbage in Poltava region]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ah- rarnoi akademii — Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 3, 159–162 [in Ukrainian]. 8. Puzik, L. M. (2018). Hospodarsko-tovaro- znavcha otsinka ta konkurentospromozhnist sortiv kapusty [Economic and product analysis of cabbage varieties]. World Science, 3(4), 4–8 [in Ukrainian]. 9. Khareba, V. V. (2006). Vykorystannia biolo- hichnoho potentsialu roslyn i prohnozuvannia vro- zhaiu kapusty biloholovoi [Using the biological po- tential of plants and yield prediction of white cab- bage]. Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn — Plant variety research and protection of plant variety rights, 3, 40–47 [in Ukrainian]. 10. Greer, S. F., Surendran, A., Grant, M., & Lillywhite, R. (2023). The current status, challenges, and future perspectives for managing diseases of brassicas. Frontiers in Microbiology, 14, 1209258. https://doi.org/10.3389/fmicb.2023.1209258 11. Henson, R. N. (2015). Analysis of Variance (ANOVA). In A. W. Toga (Ed.), Brain Mapping: An Encyclopedic Reference, 1 (pp. 477–481). El- sevier. 12. Kůdela, V., Pokorný, R., & Lebeda, A. (2018). Potential impact of climate change on geo- graphic distribution of plant pathogenic bacteria in Central Europe. Plant Protection Science, 45(S), S27–S32. https://doi.org/10.17221/2832-PPS 13. Lema, M., Cartea, M. E., Francisco, M., Ve- lasco, P., & Soengas, P. (2015). Screening for re- sistance to black rot in a Spanish collection of Bras- sica rapa. Plant Breeding, 134(5), 551–556. https:// doi.org/10.1111/pbr.12293 14. Quezada-Martinez, D., Addo Nyarko, Ch. P., Schiessl, S. V., & Mason, A. S. (2021). Using wild relatives and related species to build climate resi- lience in Brassica crops. Theoretical and Applied Genetics, 134(6), 1711–1728. https://doi.org/10.1007/ s00122-021-03793-3 15. Saha, P., Kalia, P., Sharma, M., & Singh, D. (2016). New source of black rot disease resistance in Brassica oleracea and genetic analysis of resistance. Euphytica, 207(1), 35–48. https://doi.org/10.1007/ s10681-015-1524-y 16. Saharan, G. S., Mehta, N. (2008). Disease Assessment. In: Sclerotinia Diseases of Crop Plants: Biology, Ecology and Disease Management. Sprin- ger, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-1-4020- 8408-9_6 17. Shin, S., Moon, J., Oh, J., Kim, S., & Cho, K. (2021). Distribution and abundance of the large cabbage white butterfly (Pieris brassicae) in Asia: Multiple generations and host plants. Scientific Reports, 11. 11234. https://doi.org/10.1038/s41598- 021-90585-y 18. Skendžić, S., Zovko, M., Pajač Živković, I., Lešić, V., & Lemić, D. (2021). The impact of cli- mate change on agricultural insect pests. Insects, 12(5). 440. https://doi.org/10.3390/insects12050440 19. Tanyi, C. B., Ngosong, C., & Ntonifor, N. N. (2018). Effects of climate variability on insect pests of cabbage: Adapting alternative planting dates and cropping pattern as control measures. Chemical and Biological Technologies in Agriculture, 5. 25. https://doi.org/10.1186/s40538-018-0140-1 Received: 09.02.2025 Accepted: 16.04.2025 Published online: 17.09.2025 ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 41.
id oai:ojs2.smic.in.ua:article-542
institution Agriciltural microbiology
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-23T01:16:24Z
publishDate 2025
publisher Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv smicinua/11/e5ef9292beffcae598339edf617a3411.pdf
spelling oai:ojs2.smic.in.ua:article-5422026-07-22T10:10:52Z ASSESSMENT OF WHITE CABBAGE VARIETIES AND HYBRIDS RESISTANCE TO PHYTOPATHOGENS AND PESTS ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ Матрос, О. В. Ратушна, О. П. varietal resistance, plant protection, phytophages, phytopathogens, white cabbage, integrated protection, statistical analysis, biotic factors сортова стійкість, захист рослин, фітофаги, фітопатогени, капуста білоголова, інтегрований захист, статистичний аналіз, біотичні чинники Objective. Comparative assessment of vegetable crop varieties by the level of resistance to the main biotic factors in the context of plant protection system, with an emphasis on the implementation of integrated approaches to reduce pesticide load. Methods. The research was based on the example of six genotypes of white cabbage, which were selected for testing in the natural and climatic conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The main biotic factors considered in the research were alternariosis (Alternaria spp.), peronosporosis (Peronospora parasitica), bacteriosis (Xanthomonas campestris), as well as typical phytophages — cabbage scoop (Mamestra brassicae), cabbage moth (Plutella xylostella) and cruciferous flea (Phyllotreta spp.). Resistance was assessed using a five-point damage scale; for general interpretation of the results, descriptive statistical analysis was performed, taking into account the variation of indicators and correlations. The degree of damage was recorded in the phase of technical ripeness, using field observations during two growing seasons (2023–2024). The results are presented in the form of a summary table and two comparative graphs illustrating the variability of varietal resistance to diseases and pests. Results. The most resistant to a complex of biotic factors (phytopathogens and pests) were the varieties Slava 1305 and Amager 611, which showed the lowest scores for both disease and pest damage. Zenon F1 was resistant mainly to bacterial diseases. On the other hand, hybrids Transfer and Parel F1 required additional agrochemical protection due to the high degree of damage. Conclusions. The results obtained indicate the effectiveness of statistical methods in identifying resistant varieties that can be the basis for integrated plant protection, as well as a source of valuable genetic material for further selection program. The use of varieties with hereditary tolerance can theoretically reduce the number of pesticide treatments by up to 30%, by reducing the average damage score by 2–3 points from (4–5 to 1–2), which is consistent with evaluations in studies on integrated plant protection. The use of such approaches is relevant in the strategies of agricultural production adaptation to stressful environmental conditions. Мета. Порівняльне оцінювання сортів овочевих культур за рівнем стійкості до основних біотичних чинників у контексті системи захисту рослин з акцентом на впровадження інтегрованих підходів до зниження пестицидного навантаження. Методи. У дослідженні розглянуто приклад шести генотипів капусти білоголової, які були відібрані для випробувань у природно-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України. Основними біотичними факторами, що розглядалися в дослідженні, були альтернаріоз (Alternaria spp.), пероноспороз (Peronospora parasitica), бактеріози (Xanthomonas campestris), а також типові фітофаги — капустяна совка (Mamestra brassicae), капустяна міль (Plutella xylostella) і хрестоцвітна блішка (Phyllotreta spp.). Оцінювання стійкості проводили за п’ятибальною шкалою ураження; для загальної інтерпретації результатів було здійснено описовий статистичний аналіз із урахуванням варіації показників і кореляційних зв’язків. Ступінь ураження фіксувався у фазу технічної стиглості із залученням польових спостережень протягом двох вегетаційних сезонів (2023–2024 рр.). Результати представлено у вигляді узагальненої таблиці та двох порівняльних графіків, які ілюструють варіативність сортової стійкості до хвороб і шкідників. Результати. Найбільш стійкими до комплексу біотичних чинників (фітопатогени та шкідники) виявилися сорти Слава 1305 та Амагер 611, які продемонстрували найнижчі бальні оцінки як за ураженням хворобами, так і шкідниками. Зенон F1 був стійким переважно до бактеріальних хвороб. Натомість гібриди Трансфер і Парел F1 потребували додаткового агрохімічного захисту через високий ступінь ураження. Висновки. Отримані результати свідчать про ефективність статистичних методів у виявленні стійких сортів, які можуть бути основою для інтегрованого захисту рослин, а також джерелом цінного генетичного матеріалу для подальших селекційних програм. Використання сортів зі спадковою толерантністю дозволяє теоретично зменшити кількість обробок пестицидами до 30 %, за рахунок зменшення середнього балу ураження на 2–3 пункти з (4–5 до 1–2), що узгоджується з оцінками в дослідженнях з інтегрованого захисту рослин. Застосування таких підходів є актуальним у стратегіях адаптації аграрного виробництва до стресових умов середовища. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2025-05-15 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/542 10.35868/1997-3004.41.93-100 Agricultural microbiology; Vol. 41 (2025): Agriciltural microbiology; 93-100 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 41 (2025): Сільськогосподарська мікробіологія; 93-100 1997-3004 10.35868/1997-3004.41 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/542/610 Авторське право (c) 2025 О. V. Matros, О. P. Ratushna https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle сортова стійкість
захист рослин
фітофаги
фітопатогени
капуста білоголова
інтегрований захист
статистичний аналіз
біотичні чинники
Матрос, О. В.
Ратушна, О. П.
ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ
title ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ
title_alt ASSESSMENT OF WHITE CABBAGE VARIETIES AND HYBRIDS RESISTANCE TO PHYTOPATHOGENS AND PESTS
title_full ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ
title_fullStr ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ
title_full_unstemmed ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ
title_short ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ СОРТІВ І ГІБРИДІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ДО ФІТОПАТОГЕНІВ І ШКІДНИКІВ
title_sort оцінювання стійкості сортів і гібридів капусти білоголової до фітопатогенів і шкідників
topic сортова стійкість
захист рослин
фітофаги
фітопатогени
капуста білоголова
інтегрований захист
статистичний аналіз
біотичні чинники
topic_facet varietal resistance
plant protection
phytophages
phytopathogens
white cabbage
integrated protection
statistical analysis
biotic factors
сортова стійкість
захист рослин
фітофаги
фітопатогени
капуста білоголова
інтегрований захист
статистичний аналіз
біотичні чинники
url https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/542
work_keys_str_mv AT matrosov assessmentofwhitecabbagevarietiesandhybridsresistancetophytopathogensandpests
AT ratušnaop assessmentofwhitecabbagevarietiesandhybridsresistancetophytopathogensandpests
AT matrosov ocínûvannâstíjkostísortívígíbridívkapustibílogolovoídofítopatogenívíškídnikív
AT ratušnaop ocínûvannâstíjkostísortívígíbridívkapustibílogolovoídofítopatogenívíškídnikív