ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ
Objective. To research the effectiveness of various fertilization systems and pre-sowing inoculation of seeds with microbial preparations in the cultivation of agricultural crops in two types of crop rotations on sod-podzolic soil. Methods. Field experiment (long-term stationary field experiment of...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/545 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466343724744704 |
|---|---|
| author | Пархоменко, М. М. |
| author_facet | Пархоменко, М. М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М. М. Пархоменко",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Пархоменко, М. М. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:52Z |
| description | Objective. To research the effectiveness of various fertilization systems and pre-sowing inoculation of seeds with microbial preparations in the cultivation of agricultural crops in two types of crop rotations on sod-podzolic soil. Methods. Field experiment (long-term stationary field experiment of the Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Production of the National Academy of Agrarian Sciences), weighing (for yield accounting), statistical. Crop cultivation technologies typical for the region. The following biological preparations were used for inoculation of sowing/planting material: for winter wheat, spring wheat, and corn — Polymixobacterin (based on Paenibacillus polymyxa); for clover — Rhizobofit (based on Rhizobium leguminosarum sv. trifolii); for winter rye — Diazobakterin (based on Azospirillum brasilense); for potatoes — Biogran (based on Azospirillum brasilense and physiologically active substances of biological origin), for oats — Microgumin (based on Azospirillum brasilense); for narrow-leaved lupine — Rhizogumin (based on Bradyrhizobium lupini). Results. On average during 2016–2020, high productivity indicators in the studied crop rotations — grain (corn for grain → spring wheat → clover → winter wheat) and potato-grain (potatoes → oats → narrow-leaved lupine for grain → winter rye) were obtained using the average crop rotation rate of mineral fertilizers N60P50K60 against the background of direct action and after-effects of intermediate green manure (narrow-leaved lupine and winter rye), as well as the application of mineral fertilizers against the background of the action and after-effects of 10 t/ha of cattle manure. The effectiveness of combining manure with green manure was close to that of using manure in combination with mineral fertilizers. The highest productivity of both crop rotations studied was obtained in the variants where mineral fertilizers were combined with the total effect and after-effect of lupine green manure and manure. The after-effect of the intermediate green manure was observed for three years. The use of microbial preparations provided significant increases in crop rotation productivity. The best way to demonstrate the effectiveness of biological preparations was to use mineral fertilizers against the background of the action and after-effect of intermediate green manure, as well as a combination of 10 t/ha of manure, lupine green manure, and mineral fertilizers at the rate of N60P50K60. Conclusions. It is advisable to combine mineral fertilizers with the organic ones while growing crops on sod-podzolic soil. Intermediate green manure is a powerful fertilizing agent that can be a significant supplement and even an alternative to 10 t/ha of manure. The use of microbial preparations contributes to a significant increase in the productivity of crop rotations. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.42.30-43 |
| first_indexed | 2026-03-18T02:00:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
30
Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42. С. 30–43.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.42.30-43
УДК 57.083.223:579.64:631.452:631.8
ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ
СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ
М. М. Пархоменко, https://orcid.org/0000-0001-8804-0813
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14030, Україна; e-mail: miroslav.parkhomenko@gmail.com
Мета. Дослідити ефективність різних систем удобрення та передпосівної інокуляції
насіння мікробними препаратами за вирощування сільськогосподарських культур у двох ти-
пах сівозмін на дерново-підзолистому ґрунті. Методи. Польового досліду (тривалий стаціо-
нарний польовий дослід Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового
виробництва НААН), вагові (для обліку врожайності), статистичні. Технології вирощування
культур — типові для регіону. Для інокуляції посівного / посадкового матеріалу використо-
вували такі біопрепарати: для пшениці озимої, пшениці ярої та кукурудзи — Поліміксобак-
терин (на основі Paenibacillus polymyxa); для конюшини — Ризобофіт (на основі Rhizobium
leguminosarum sv. trifolii); для жита озимого — Діазобактерин (на основі Azospirillum
brasilense); для картоплі — Біогран (на основі Azospirillum brasilense та фізіологічно актив-
них речовин біологічного походження), для вівса — Мікрогумін (на основі Azospirillum
brasilense); для люпину вузьколистого — Ризогумін (на основі Bradyrhizobium lupini). Резуль-
тати. У середньому за 2016–2020 рр. високі показники продуктивності в досліджуваних
сівозмінах — зерновій (кукурудза на зерно → пшениця яра → конюшина → пшениця озима) і
картопляно-зерновій (картопля → овес → люпин вузьколистий на зерно → жито озиме)
отримано за використання середньосівозмінної норми мінеральних добрив N60P50K60 по фону
прямої дії та післядії проміжних сидератів (люпин вузьколистий і жито озиме), а також за
внесення мінеральних добрив по фону дії і післядії 10 т/га підстилкового гною великої рога-
тої худоби. Ефективність поєднання туків із сидератами наближалася до такої за вико-
ристання гною в поєднанні з мінеральними добривами. Найвищу продуктивність обох дос-
ліджуваних сівозмін отримано у варіантах, де поєднували мінеральні добрива із сумарною
дією й післядією люпинового сидерату і гною. Післядія проміжних сидератів прослідковува-
лася протягом трьох років. Застосування мікробних препаратів забезпечувало суттєві
прирости продуктивності сівозмін. Найкращим для прояву ефективності біопрепаратів
було застосування мінеральних добрив по фону дії та післядії проміжних сидератів, а та-
кож за поєднання 10 т/га гною, люпинового сидерату й мінеральних добрив у нормі
N60P50K60. Висновки. Застосування мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарсь-
ких культур на дерново-підзолистому ґрунті бажано поєднувати з органічними. Проміжні
сидерати є потужним удобрювальним чинником, який може бути суттєвим доповненням
і навіть альтернативою 10 т/га гною. Використання мікробних препаратів сприяє суттє-
вому зростанню продуктивності сівозмін.
Ключові слова: органічні та мінеральні добрива, мікробні препарати, дерново-підзолис-
тий ґрунт, кормові одиниці.
Вступ. Перспективи використання мік-
робних препаратів у технологіях вирощу-
вання сільськогосподарських культур стають
цілком зрозумілими в останні роки, що по-
яснюється як деградаційним станом ґрунтів,
втратою біорізноманіття та забрудненням
довкілля залишками агрохімікатів [1–3], так
і задекларованими в численних публікаціях
© М. М. Пархоменко, 2025
31
ефектами щодо зростання продуктивності
агроценозів [4–7]. Проте цей агрозахід ще не
набув системності через низку організацій-
них причин, а також унаслідок обмежених
результатів досліджень впливу рістстимуля-
торних мікроорганізмів (PGPM) на форму-
вання урожайності сільськогосподарських
культур за різних систем удобрення та їх ви-
рощування в сівозміні, коли теоретично мо-
же просліджуватися не лише дія, а й різно-
спрямована післядія біопрепаратів. Це ви-
значає актуальність проведення досліджень
у такому напрямі.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Сьогодні в багатьох наукових центрах
України та інших країн створено низку мік-
робних препаратів на основі PGPM, які все
частіше розглядаються як екологічно обґру-
нтоване доповнення (а інколи й альтернати-
ва) агрохімікатам із потенціалом розв’язання
двох глобальних проблем — забезпечення
продовольчої безпеки й екологічної стійко-
сті [8–13]. PGPM здатні збільшити доступ-
ність для рослин основних поживних речо-
вин, насамперед азоту й фосфору, через ак-
тивізацію біологічної азотфіксації і солю-
білізацію фосфатів у кореневій зоні рослин,
а також можуть безпосередньо сприяти рос-
ту рослин, забезпечуючи або змінюючи ме-
таболізм фітогормонів, таких як ауксини,
цитокініни, абсцизова кислота, гібереліни
й етилен [14–16]. Крім покращення засво-
єння інокульованими рослинами азоту й
фосфору, PGPM сприяють підсиленню над-
ходження й інших елементів, необхідних для
нормального метаболізму в рослинному ор-
ганізмі — калію, сірки, заліза та ін. [17; 18].
Важливим чинником позитивного впли-
ву PGPM на ріст і розвиток рослин також
може бути продукування ними гідролітичних
ферментів за розвитку в ризосферному ґрун-
ті, що зі свого боку сприяє покращенню мі-
нерального живлення, активізує фотосинте-
тичний процес і додаткове надходження в
кореневі сфери легкодоступного вуглецю,
який забезпечує інтенсивний розвиток й ак-
тивність гетеротрофних мікроорганізмів у
цій ніші [19; 20]. Усі вищезазначені складові
механізму взаємодії «мікроорганізм — рос-
лина» можуть проявлятися різною мірою
залежно від ґрунтово-кліматичних умов та
етапів органогенезу [21].
Як свідчать літературні дані, ефектив-
ність передпосівної інокуляції може бути ви-
сокою при вирощуванні сільськогосподарсь-
ких культур по невисоких мінеральних аг-
рофонах [22–24]. Водночас ефективність ін-
тродукції PGPM в агроценози за вирощуван-
ня культур по органічних агрофонах відріз-
няється залежно від виду добрива — за ви-
користання сидератів вона підсилюється й
водночас може нівелюватися при застосу-
ванні для удобрення підстилкового гною ве-
ликої рогатої худоби [25; 26]. Останнє пояс-
нюється створенням інтенсивного конкурен-
тного середовища в ґрунті внаслідок надхо-
дження з гноєм величезної кількості мікро-
організмів, що перешкоджає встановленню
тісної взаємодії інтродукованих в агроценоз
бактерій із рослинами. Утім, негативний
вплив гною на ефективність мікробних пре-
паратів, зазвичай затухає протягом 2–3 ро-
ків [27].
Варто зазначити, що більшість дослід-
жень ефективності біопрепаратів проведено в
умовах разових польових дослідів. Повідом-
лення, що стосуються результатів застосуван-
ня інокуляції при вирощуванні сільськогос-
подарських культур у сівозміні, поодинокі й
переважно стосуються класичних інокулян-
тів — препаратів на основі бульбочкових
бактерій або арбускулярної мікоризи [28–30].
Вищенаведена інформація свідчить про
важливість проведення досліджень ефектив-
ності мікробних препаратів, у т. ч. і для не-
бобових культур, з урахуванням умов сіво-
змінного чинника та систем удобрення сіль-
ськогосподарських культур.
Мета досліджень. З’ясувати ефектив-
ність передпосівної інокуляції насіння сіль-
ськогосподарських культур за їх вирощуван-
ня у двох типах сівозмін залежно від умов
забезпечення поживними речовинами.
Матеріали та методи досліджень. Дос-
лідження проводили протягом 2016–2020 рр.
у тривалому польовому стаціонарному дос-
ліді Інституту сільськогосподарської мікро-
біології та агропромислового виробництва
(ІСМАВ) НААН на дерново-підзолистому
ґрунті (ґрунт дослідних ділянок має рНKCl
орного шару 4,9, підорного — 4,6; вміст гу-
мусу (за Тюриним) — 1,1 %; Р2О5 (за Кір-
сановим) — 16 мг на 100 г ґрунту; К2О (за
Масловою) — 6 мг на 100 г ґрунту) при
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
32
вирощуванні сільськогосподарських культур
у двох типах сівозмін і різних системах удо-
брення. Загальна площа кожної ділянки —
102 м2, (довжина — 17 м, ширина — 6 м),
облікової — 60 м2 (довжина — 15 м, шири-
на — 4 м), повторність — чотириразова. Роз-
міщення ділянок у досліді рендомізоване.
Зернова сівозміна: кукурудза на зерно →
пшениця яра → конюшина →пшениця ози-
ма. Системи удобрення сільськогосподарсь-
ких культур у сівозміні наведено в табл. 1.
Зерно-картопляна сівозміна: картопля →
овес → люпин вузьколистий → жито озиме
на зерно. Системи удобрення культур наве-
дено в табл. 2.
Хоча системи удобрення для обох сіво-
змін дещо відрізнялися залежно від куль-
тур, середньосівозмінні норми добрив були
Таблиця 1. Варіанти удобрення сільськогосподарських культур у зерновій сівозміні
Кукурудза Пшениця яра Конюшина Пшениця озима
Блок 1 — без інокуляції
Без добрив Без добрив Без добрив Без добрив
N100P90K100 N50P50K60 P20K20 N50P50K60
Cидерат 1 (люпин
вузьколистий) +
N100P90K100
Сидерат 1* + N50P50K60 Сидерат 1** + P20K20
Сидерат 1*** +
N50P50K60
Cидерат 2 (жито
озиме) + N100P90K100 Сидерат 2* + N50P50K60 Сидерат 2** + P20K20
Сидерат 2*** +
N50P50K60
Гній, 10 т/га +
N100P90K100
Гній* + N50P50K60 Гній, 10 т/га** + P20K20 Гній*** + N50P50K60
Сидерат 1 + гній,
10 т/га + N100P90K100
Сидерат 1* + гній*,
10 т/га + N50P50K60
Сидерат 1** + гній**,
10 т/га + P20K20
Сидерат 1*** + гній***,
10 т/га + N50P50K60
Гній, 20 т/га Гній, 20 т/га* Гній, 20 т/га** Гній, 20 т/га***
Блок 2 — за використання мікробних препаратів
Аналогічні варіанти удобрення
Примітка: тут і в табл. 2: *) — першого року післядія; **) — другого року післядія; ***) — тре-
тього року післядія.
Таблиця 2. Варіанти удобрення сільськогосподарських культур у картопляно-зерновій
сівозміні
Картопля Овес Люпин вузьколистий Жито озиме
Блок 1 — без інокуляції
Без добрив Без добрив Без добрив Без добрив
N100P90K120 N60P50K60 P20K20 N60P50K60
Cидерат 1 (люпин
вузьколистий) +
N100P90K120
Сидерат 1* + N60P50K60 Сидерат 1** + P20K20 Сидерат 1*** +
N60P50K60
Cидерат 2 (жито
озиме) + N100P90K120
Сидерат 2* + N60P50K60 Сидерат 2** + P20K20 Сидерат 2*** +
N60P50K60
Гній, 10 т/га +
N100P90K120 Гній* + N60P50K60 Гній, 10 т/га** + P20K20 Гній*** + N60P50K60
Сидерат 1 + гній,
10 т/га + N100P90K120
Сидерат 1* + гній*,
10 т/га + N60P50K60
Сидерат 1** + гній**,
10 т/га + P20K20
Сидерат 1*** + гній***,
10 т/га + N60P50K60
Гній, 20 т/га Гній, 20 т/га* Гній, 20 т/га** Гній, 20 т/га***
Блок 2 — за використання мікробних препаратів
Аналогічні варіанти удобрення
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
33
однаковими: без добрив (контроль); N60P50K60;
проміжний сидерат (люпин вузьколистий) +
N60P50K60; проміжний сидерат (жито озиме) +
N60P50K60; гній, 10 т/га + N60P50K60; проміж-
ний сидерат (люпин вузьколистий) + гній,
10 т/га + N60P50K60; гній, 20 т/га.
Мінеральні добрива застосовували у ви-
гляді аміачної селітри (д. р. 34,5 %), супер-
фосфату простого гранульованого (д. р. 19,5 %)
та калію хлористого (д. р. 60 %), під карто-
плю — калію сірчанокислого (д. р. 56 %).
Фосфорні й калійні добрива вносили під ос-
новний обробіток, азотні — в передпосівну
культивацію та підживлення.
Підстилковий гній великої рогатої худо-
би (ВРХ) у середньому містив поживних ре-
човин: 0,50 % N, 0,25 % Р2О5 і 0,60 % К2О.
Гній вносили пізно восени.
Як зелене добриво використовували фі-
томасу люпину вузьколистого й жита озимо-
го, висіяних як проміжні культури після
збирання озимих на зерно. Посів люпину й
жита озимого проводили в першу декаду
серпня. Урожайність сидератів коливалася
від 18,5 до 22,2 т/га, що в середньому за роки
досліджень становило приблизно 20 т/га або
5 т/га сівозмінної площі. У варіантах із сиде-
ратами та гноєм проводили дискування на
зиму в другій декаді листопада, після чого
проводили зяблеву оранку.
У досліді вирощували такі сорти сільсь-
когосподарських культур: кукурудза — Ат-
тракт (гібрид); пшениця яра — Рання-93; ко-
нюшина — Атлас; пшениця озима — Полі-
ська-90; картопля — Белароза; овес — Пар-
ламентський; люпин вузьколистий — Черні-
гівець; жито озиме — Синтетик-38.
Для інокуляції посівного / посадкового
матеріалу використовували біопрепарати,
створені в ІСМАВ: для пшениці озимої,
пшениці ярої та кукурудзи — Поліміксобак-
терин (на основі рістстимуляторної й фос-
фатмобілізівної бактерії Paenibacillus poly-
myxa KB); для конюшини — Ризобофіт (на
основі Rhizobium leguminosarum sv. trifolii 348а);
для жита озимого — Діазобактерин (на ос-
нові Azospirillum brasilense 18-2); для карто-
плі — Біогран (на основі Azospirillum brasi-
lense 410 і фізіологічно активних речовин
біологічного походження), для вівса — Мік-
рогумін (на основі Azospirillum brasilense 410);
для люпину вузьколистого — Ризогумін (на
основі Bradyrhizobium lupini 5500/4). Препа-
рати застосовували відповідно до рекомен-
дацій [31].
Облік урожаю здійснювали з кожної ді-
лянки. Отримані результати перераховували
на гектарну площу.
Продуктивність сівозмін у кормових
одиницях (к. о.) розраховували, беручи до
уваги урожайність культур і відповідні кое-
фіцієнти: для пшениць озимої та ярої — 1,2;
кукурудзи — 1,34; конюшини — 0,2; жита
озимого — 1,18; картоплі — 0,3; вівса — 1,0;
люпину — 1,16 [32].
Статистичну обробку експерименталь-
них даних проводили за використання дис-
персійного аналізу й програмних засобів
Microsoft Excel.
Результати та їх обговорення. Як свід-
чать отримані результати, урожайність куль-
тур у зерновій сівозміні суттєво залежала від
застосованих у досліді систем удобрення
(табл. 3). Так, за внесення до ґрунту мінера-
льних добрив урожайність зерна кукурудзи
зростала на 72 %. Застосування туків по фо-
ну люпинового сидерату сприяло підвищен-
ню урожайності культури на 115 %. Дещо
менший ефект отримано за поєднання злако-
вого сидерату з N60P50K60. Цікаво, що за вне-
сення 10 т/га гною і мінеральних добрив
урожайність культури практично була такою
ж, як і у варіантах із поєднанням сидератів
з мінеральними добривами. Найбільшою мі-
рою врожайність кукурудзи зростала у ва-
ріанті «cидерат (люпин) + гній, 10 т/га +
N60P50K60» — на 144 %, якщо порівнювати
з показником контрольного варіанту. Ефек-
тивність передпосівної інокуляції насіння
кукурудзи була високою у варіантах з міне-
ральним удобренням і за поєднання туків
із зеленими добривами. В інших варіантах
ефективність мікробних препаратів була ста-
тистично недостовірною.
При вирощуванні другої в сівозміні куль-
тури — пшениці ярої — також відзначено
достовірні зміни за мінерального удобрення.
У варіантах, де вносили мінеральні добрива
по фону першого року післядії обох видів
сидеральних культур, відзначено зростання
урожайності — як у порівнянні з контролем,
так і з показником варіанту із внесенням ли-
ше туків (табл. 3). Урожайність пшениці ярої
значно зростала по фону першого року піс-
лядії 20 т/га гною, а також при застосуванні
N60P50K60 по фону першого року післядії
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
34
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
35
10 т/га гною. Проте найбільший рівень уро-
жайності культури відзначено у варіанті, де
мінеральні добрива застосовували по фону
першого року післядії гною в поєднанні з
люпиновим сидератом. Передпосівна іноку-
ляція пшениці сприяла достовірному зрос-
танню врожайності культури, найбільшою
мірою у контролі та у варіантах із туками
і люпиновим сидератом.
Серед досліджених систем удобрення
конюшина найкраще реагувала на другого
року післядію житнього сидерату в поєднан-
ні з прямою дією мінеральних добрив —
приріст склав 94 %; післядію 10 т/га гною в
поєднанні з N60P50K60 — зростання врожай-
ності на 106 %, а також на другого року піс-
лядію 20 т/га гною — приріст у середньому
за роки досліджень дорівнював 112 %.
Проте найбільшу урожайність культури
відзначено у варіанті «другого року післядія
люпинового сидерату + другого року після-
дія 10 т/га гною + N60P50K60» — приріст
урожайності був на рівні 146 %.
Інокуляція Ризобофітом позитивно поз-
началася на формуванні врожайності куль-
тури у всіх варіантах досліду, проте най-
меншою мірою у варіантах із післядією гною
(табл. 3).
За вирощування після конюшини наступ-
ної в сівозміні культури — пшениці ози-
мої — відзначено суттєве збільшення вро-
жайності за внесення мінеральних добрив —
у середньому за роки досліджень на 69 %.
Третього року післядія обох видів сидератів
у поєднанні з туками ще достовірно познача-
лася на зростанні урожайності пшениці, особ-
ливо за використання Поліміксобактерину
по зазначених агрофонах (табл. 3).
Третього року післядія 20 т/га гною, так
само як і післядія 10 т/га гною в поєднанні з
прямою дією мінеральних добрив, сприяла
достовірному зростанню урожайності куль-
тури, причому таке поєднання було доволі
ефективним, якщо порівнювати з урожайніс-
тю пшениці у варіанті з N60P50K60. Як і для
попередніх у сівозміні культур, найвищі по-
казники врожайності пшениці відзначено у
варіанті, де поєднували люпиновий сидерат
з 10 т/га гною і мінеральні добрива — уро-
жайність зростала на 140 %. Ефективність
передпосівної інокуляції насіння найбіль-
шою мірою проявлялася у варіантах третього
року післядії обох видів сидератів у поєд-
нанні з прямою дією N60P50K60.
Оцінюючи загалом ефективність систем
удобрення в досліджуваній зерновій сівозмі-
ні, варто особливо відзначити високі прирос-
ти врожайності всіх культур за їх вирощу-
вання по фону прямої дії та післядії проміж-
них сидеральних культур у поєднанні з міне-
ральними добривами, що повністю підтвер-
джує висновки інших дослідників [33; 34].
Кращою сидеральною культурою в досліді,
безперечно, був люпин вузьколистий, проте
ефективність жита озимого як проміжного
сидерата також була доволі високою. Врахо-
вуючи вартість насіння люпину й жита ози-
мого, компроміс у виборі між цими сидера-
льними культурами може виявитися на ко-
ристь останнього.
Оцінюючи ефективність проміжних си-
дератів, варто також відзначити їхню про-
лонговану дію: навіть третього року післядія
зелених добрив позначалася на зростанні
урожайності пшениці озимої.
Застосування мікробних препаратів для
передпосівної інокуляції насіння загалом бу-
ло ефективним для всіх досліджених куль-
тур, проте прирости урожайності від цього
агрозаходу залежали від систем удобрення.
Так, найбільші прибавки, незалежно від ви-
користаних біопрепаратів, спостерігали при
вирощуванні культур по фонах мінеральних
добрив, а також за поєднання туків із зеле-
ними добривами.
Дослідження, проведені в зерно-картоп-
ляній сівозміні, демонструють різну реакцію
сільськогосподарських культур на досліджу-
вані системи удобрення (табл. 4).
Картопля, відома своїми вимогами до
кореневого живлення [35], забезпечувала по-
тужні прирости у всіх варіантах із внесенням
гною, а також при вирощуванні по фону
обох видів проміжних сидератів у поєднанні
з мінеральними добривами.
Найменший приріст урожайності куль-
тури (92 %) спостерігали у варіанті з мінера-
льними добривами у нормі N60P50K60, що
свідчить про недостатність забезпечення ро-
слин поживними речовинами для реалізації
потенціалу продуктивності. Найкращі умови
живлення рослин формувалися у варіанті «си-
дерат (люпин) + гній, 10 т/га + N60P50K60» —
приріст урожайності до контролю сягав 149 %.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
36
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
37
По цьому агрофону отримано також і найбі-
льші прирости врожайності від застосування
для передпосадкової інокуляції мікробного
препарату Біограну — якщо порівняти пока-
зники з абсолютним контролем, приріст у се-
редньому за роки досліджень був на рівні
180 %. Найнижчі прирости від інокуляції
отримано при вирощуванні культури по фо-
ну 20 т/га гною (табл. 4), що узгоджується
з результатами досліджень інших авторів
щодо особливих аспектів такого поєднання
[25].
За вирощування наступної в сівозміні
культури — вівса — відзначаємо значні при-
рости врожайності за внесення мінеральних
добрив по фону першого року післядії орга-
нічних добрив, як гною, так і сидератів обох
видів (табл. 2). Найбільші рівні врожайності
відзначено за комплексного удобрення —
післядія люпинового сидерату та 10 т/га
гною в поєднанні з N60P50K60. Застосування
для передпосівної інокуляції насіння вівса
мікробного препарату Мікрогуміну забезпе-
чувало достовірні прирости врожайності ку-
льтури при вирощуванні по всіх досліджува-
них агрофонах — прирости були в межах
10–13 % (табл. 2). Найбільшу ефективність
біопрепарату спостерігали у варіанті «після-
дія люпинового сидерату + післядія 10 т/га
гною + N60P50K60».
Аналогічні вищеописаним залежності фо-
рмування урожайності від систем удобрення
спостерігали і при вирощуванні третьої в сі-
возміні культури — люпину вузьколистого
на зерно. Ефективність інокуляції Ризогумі-
ном була доволі високою — в межах 13–
15 %.
Для четвертої в сівозміні культури —
жита озимого — найбільш сприятливими
були органо-мінеральні агрофони (табл. 4).
Високі показники врожайності культури
отримано у варіанті «третього року післядія
10 т/га гною + N60P50K60». Проте найбільші
прирости відзначено за внесення мінераль-
них добрив по фону післядії гною з люпино-
вим сидератом — 192 %.
Інокуляція Діазобактерином найбільшою
мірою позначилася на урожайності жита у
контрольному варіанті.
Серед досліджених систем удобрення
сприятливим для прояву ефективності біоп-
репарату було застосування мінеральних
добрив по фону післядії сидеральних куль-
тур, а також за внесення туків по фону тре-
тього року післядії 10 т/га гною в поєднанні
з люпиновим сидератом (табл. 4).
Оцінити загалом продуктивність сіво-
змін залежно від досліджуваних чинників
допомагає аналіз їхньої продуктивності, ви-
ражений у кормових одиницях. Як можемо
бачити з табл. 5, продуктивність обох сіво-
змін відрізнялася залежно від систем удоб-
рення, проте можна зробити також і узагаль-
нені висновки. Так, найбільш впливовим є
поєднання органічних добрив з мінеральни-
ми. До того ж, якщо вплив гною на урожай-
ність сільськогосподарських культур є зага-
льновідомим, то сидеральні культури ще не
сприймаються аграріями як потужний інс-
трумент дії на ефективну родючість ґрунтів.
У нашому досліді вплив обох видів проміж-
них сидератів у поєднанні з мінеральними
добривами на продуктивність агроценозів
практично наближався до дії 10 т/га гною
ВРХ в поєднанні з аналогічною нормою ту-
ків. Іншими словами, вплив сидератів був
еквівалентним дії 10 т/га гною. Удобрюваль-
ний потенціал досліджуваних систем ще
більшою мірою реалізувався за поєднання
сидератів, гною і мінеральних добрив. За цих
умов для обох сівозмін спостерігали найви-
щу продуктивність.
Ефективність інокуляції в досліді була
найвищою по фонах, де поєднували сидерати
з мінеральними добривами. Водночас варто
відзначити, що інокуляція забезпечувала од-
ні з найменших прирости врожайності куль-
тур у зерновій сівозміні за їх вирощування
по фону 20 т/га гною ВРХ. У картопляно-
зерновій сівозміні негативний ефект гною на
прояв ефективності біопрепаратів дещо згла-
джувався.
Висновки. Вплив проміжних сидератів
(люпин вузьколистий, жито озиме) на фор-
мування продуктивності сівозмін за вирощу-
вання сільськогосподарських культур на де-
рново-підзолистому ґрунті за ефективністю
наближається до 10 т/га гною ВРХ. Як для
зернової, так і для картопляно-зернової сі-
возмін застосування мінеральних добрив ба-
жано здійснювати по фону дії та післядії
проміжних сидератів або/та 10 т/га підстил-
кового гною ВРХ. За відсутності в господар-
ствах гною, реальною альтернативою цьому
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
38
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
39
традиційному виду добрив є проміжні сиде-
рати, особливо за введення до технологій ви-
рощування сільськогосподарських культур
мікробних препаратів.
Використання мікробних препаратів
сприяє суттєвому зростанню продуктивності
агроценозів, проте ефективність передпосів-
ної інокуляції насіння залежить від систем
удобрення. Застосування біопрепаратів по-
тужно впливає на урожайність за вирощу-
вання сільськогосподарських культур по мі-
неральних агрофонах, за дії та післядії про-
міжних сидератів та за поєднання туків із
сидератами. Дія інокулянтів на продуктив-
ність агроценозів значною мірою нівелюєть-
ся за внесення до ґрунту гною, що необхідно
враховувати при плануванні систем удоб-
рення.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Yu C., Huang X., Chen H., Godfray H. C. J.,
Wright J. S., Hall J. … Taylor J. Managing nitro-
gen to restore water quality in China. Nature. 2019.
Vol. 567, № 7749. Р. 516–520. https://doi.org/10.
1038/s41586-019-1001-1
2. Sud M. Managing the biodiversity impacts of
fertilizer and pesticide use: Overview and insights
from trends and policies across selected OECD co-
untries (OECD Environment Working Papers. № 155.
Paris : OECD Publishing, 2020. 61 p. https://doi.org/
10.1787/63942249-en
3. Tyagi J., Ahmad S., Malik M. Nitrogenous
fertilizers: impact on environment sustainability,
mitigation strategies, and challenges. International
Journal of Environmental Science and Technology.
2022. Vol. 19, № 11. Р. 11649–11672. https://doi.
org/10.1007/s13762-022-04027-9
4. Babalola O. O. Benefificial bacteria of agri-
cultural importance. Biotechnology Letters. 2010.
Vol. 32, № 11. Р. 1559–1570. https://doi.org/10.
1007/s10529-010-0347-0
5. Bashan Y., de-Bashan L. E. How the plant
growth-promoting bacterium Azospirillum promotes
plant growth — a critical assessment. Advances in
Agronomy. 2010. Vol. 108. Р. 77–136. https://doi.org/
10.1016/s0065-2113(10)08002-8
6. Hungria M., Campo R. J., Souza E. M., Ped-
rosa F. O. Inoculation with selected strains of Azo-
spirillum brasilense and A. lipoferum improves
yields of maize and wheat in Brazil. Plant and Soil.
2010. Vol. 331, № 1–2. Р. 413–425. https://doi.org/
10.1007/s11104-009-0262-0
7. Santos M. S., Nogueira M. A., Hungria M.
Microbial inoculants: reviewing the past, discussing
the present, and previewing an outstanding future for
the use of beneficial bacteria in agriculture. AMB
Express. 2019. Vol. 9, № 1. https://doi.org/10.1186/
s13568-019-0932-0
8. Мікробні препарати у землеробстві. Тео-
рія і практика / за ред. В. В. Волкогона. Київ,
2006. 312 с.
9. Методологія і практика використання мі-
кробних препаратів у технологіях вирощування
сільськогосподарських культур / за ред. В. В. Вол-
когона. Київ, 2011. 156 с.
10. Calvo P., Nelson L., Kloeper J. W. Agricul-
tural uses of plant biostiumulants. Plant and Soil.
2014. Vol. 383, № 1–2. Р. 3–41. https://doi.org/10.
1007/s11104-014-2131-8
11. Singh B. K., Trivedi P. Microbiome and the
future for food and nutrient security. Microbial Bio-
technology. 2017. Vol. 10, № 1. Р. 50–53. https://
doi.org/10.1111/1751-7915.12592
12. Lopes M. J. D. S., Dias-Filho M. B., Gur-
gel E. S. C. Successful plant growth-promoting mic-
robes: inoculation methods and abiotic factors.
Frontiers in Sustainable Food Systems. 2021. Vol. 5.
https://doi.org/10.3389/fsufs.2021.606454
13. Волкогон В. В. Значення мікроорганізмів
для здоров’я ґрунтів та оптимізації формування
біоценозів. Фізіологія рослин і генетика. 2024.
№ 1. С. 3–25. https://doi.org/10.15407/frg2024.01.003
14. Murty M. G., Ladha J. K. Influence of Azo-
spirillum inoculation on the mineral uptake and
growth of rice under hydroponic conditions. Plant
and Soil. 1998. Vol. 108, № 2. Р. 281–285. https://
doi.org/10.1007/bf02375660
15. Волкогон В. В. Мікробні препарати як
фактор підвищення засвоюваності рослинами мі-
неральних добрив. Сільськогосподарська мікро-
біологія. 2006. Вип. 4. С. 21–30. https://doi.org/10.
35868/1997-3004.4.21-30
16. Ardakani M., Mafakheri S. Designing a sus-
tainable agroecosystem for wheat (Triticum aesti-
vum L.) production. Journal of Applied Environmen-
tal and Biological Science. 2011. Vol. 1. Р. 401–413.
17. Meena V. S., Maurya B. R., Verma J. P.
Does a rhizospheric microorganism enhance K+ ava-
ilability in agricultural soils? Microbiological Re-
search. 2014. Vol. 169, № 5–6. P. 337–347. https://
doi.org/10.1016/j.micres.2013.09.003
18. Mimmo T., Del Buono D., Terzano R., To-
masi N., Vigani G., Crecchio C. … Cesco S. Rhizo-
spheric organic compounds in the soil–microorga-
nism–plant system: their role in iron availability.
European Journal of Soil Science. 2014. Vol. 65, № 5.
P. 629–642. https://doi.org/10.1111/ejss.12158
19. Oger P. M., Mansouri H., Nesme X., Des-
saux Y. Engineering root exudation of Lotus toward
the production of two novel carbon compounds leads
to the selection of distinct microbial populations in
the rhizosphere. Microbial Ecology. 2004. Vol. 47,
№ 1. P. 96–103. https://doi.org/10.1007/s00248-003-
2012-9
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
40
20. Blagodatskaya E., Littschwager J., Laurer M.,
Kuzyakov Y. Growth rates of rhizosphere microor-
ganisms depend on competitive abilities of plants
and N supply. Plant Biosystems. 2010. Vol. 144,
№ 1. P. 408–413. https://doi.org/10.1080/11263501
003718596
21. Glick B. R. Plant growth-promoting bacte-
ria: mechanisms and applications. Scientifica (Cai-
ro). 2012. Vol. 2012. https://doi.org/10.6064/2012/
963401
22. Волкогон В. В. Мікробіологічні аспекти
оптимізації азотного удобрення сільськогоспо-
дарських культур. К. : Аграрна наука. 2007. 144 c.
23. Ozturk А., Caglar О., Sahin F. Yield re-
sponse of wheat and barley to inoculation of plant
growth promoting Rhizobacteria at various levels of
nitrogen fertilization. Journal of Plant Nutrition and
Soil Science. 2003. Vol. 166, № 2. Р. 262–266.
https://doi.org/10.1002/jpln.200390038
24. Shaharooma B., Naveed M., Arshad M.,
Zahir Z. A. Fertilizer-dependent efficiency of Pseu-
domonads for improving growth, yield, and nutrient
use efficiency of wheat (Triticum aestivum L.). Ap-
plied Microbiology and Biotechnology. 2008. Vol. 79,
№ 1. Р. 147–155. https://doi.org/10.1007/s00253-
008-1419-0
25. Sydorenko V. P., Volkogon V. V., Dimo-
va S. B., Volkogon K. I., Lutsenko N. V., Shtan-
ko N. P., Zemska I. A. Efficiency of pre-sowing ino-
culation in cultivation of agricultural crops under
different organic agrarian backgrounds. Сільсько-
господарська мікробіологія. 2020. Вип. 32. С. 18–
30. https://doi.org/10.35868/1997-3004.32.18-34
26. Volkogon V. V., Dimova S. B., Volko-
gon K. I., Sidorenko V. P., Volkogon M. V. Biologi-
cal Nitrogen Fixation and Denitrification in Rhizo-
sphere of Potato Plants in Response to the Fertiliza-
tion and Inoculation. Frontiers in Sustainable Food
Systems. 2021. Vol. 5. https://doi.org/10.3389/fsufs.
2021.606379
27. Волкогон В. В., Дімова С. Б., Волкогон К. І.,
Сидоренко В. П. Ефективність мікробних препа-
ратів за різних систем удобрення сільськогоспо-
дарських культур. Вісник аграрної науки. 2020.
№ 6. С. 5–13. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk20
2006-01
28. Sanzovo A. W. S., Silvestre D. A., Go-
es K. C. G. P., Volsi B., Constantino L. V., Bordin I.
… Andrade D. S. Crop rotation and inoculation in-
crease soil Bradyrhizobia population, soybean grain
yields, and profitability. Brazilian Journal of Micro-
biology. 2023. Vol. 54, № 4. Р. 3187–3200. https://
doi.org/10.1007/s42770-023-01148-2
29. Zhou Y., Yang Z., Liu J., Li X., Wang X.,
Dai C. … Li X. Crop rotation and native microbi-
ome inoculation restore soil capacity to suppress a
root disease. Nature Communications. 2023. Vol. 14,
№ 1. https://doi.org/10.1038/s41467-023-43926-4
30. Li Y., Laterrière M., Lay C.-Y., Klabi R.,
Masse J., St-Arnaud M. … Hamel C. Effects of ar-
buscular mycorrhizal fungi inoculation and crop se-
quence on root-associated microbiome, crop produc-
tivity and nutrient uptake in wheat-based and flax-
based cropping systems. Applied Soil Ecology. 2021.
Vol. 168. 104136. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.
2021.104136
31. Мікробні препарати в сучасних аграрних
технологіях. Науково-практичні рекомендації / за
ред. В. В. Волкогона. Київ, 2015. 248 с.
32. Державний комітет статистики України.
Наказ від 24.01.2008 № 18. Про затвердження
Методичних рекомендацій щодо проведення ро-
зрахунків витрат кормів сільськогосподарським
тваринам у господарствах усіх категорій. Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0018
202-08#Text
33. Ефективне використання сидератів у су-
часному землеробстві. Науково-практичні ре-
комендації / за ред. О. М. Берднікова. Чернігів,
2012. 26 с.
34. Культура сидерації / за ред. Е. Г. Дего-
дюка, С. Ю. Булигіна. Київ : Аграрна наука, 2013.
80 с.
35. Кучко А. А., Власенко М. Ю., Мицько В. М.
Фізіологія та біохімія картоплі. К. : Довіра, 1998.
335 с.
Отримано: 12.08.2025
Прийнято до друку: 25.09.2025
Опубліковано онлайн: 29.12.2025
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
41
https://doi.org/10.35868/1997-3004.42.30-43
UDC 57.083.223:579.64:631.452:631.8
AGROCENOSES PRODUCTIVITY IN THE CULTIVATION
OF AGRICULTURAL CROPS UNDER DIFFERENT FERTILIZATION
AND INOCULATION SYSTEMS
M. M. Parkhomenko, https://orcid.org/0000-0001-8804-0813
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: miroslav.parkhomenko@gmail.com
Objective. To research the effectiveness of various fertilization systems and pre-sowing inocu-
lation of seeds with microbial preparations in the cultivation of agricultural crops in two types of
crop rotations on sod-podzolic soil. Methods. Field experiment (long-term stationary field experi-
ment of the Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Production of the National
Academy of Agrarian Sciences), weighing (for yield accounting), statistical. Crop cultivation tech-
nologies typical for the region. The following biological preparations were used for inoculation of
sowing/planting material: for winter wheat, spring wheat, and corn — Polymixobacterin (based on
Paenibacillus polymyxa); for clover — Rhizobofit (based on Rhizobium leguminosarum sv. trifolii);
for winter rye — Diazobakterin (based on Azospirillum brasilense); for potatoes — Biogran (based
on Azospirillum brasilense and physiologically active substances of biological origin), for oats —
Microgumin (based on Azospirillum brasilense); for narrow-leaved lupine — Rhizogumin (based on
Bradyrhizobium lupini). Results. On average during 2016–2020, high productivity indicators in the
studied crop rotations — grain (corn for grain → spring wheat → clover → winter wheat) and po-
tato-grain (potatoes → oats → narrow-leaved lupine for grain → winter rye) were obtained using
the average crop rotation rate of mineral fertilizers N60P50K60 against the background of direct ac-
tion and after-effects of intermediate green manure (narrow-leaved lupine and winter rye), as well
as the application of mineral fertilizers against the background of the action and after-effects of
10 t/ha of cattle manure. The effectiveness of combining manure with green manure was close to
that of using manure in combination with mineral fertilizers. The highest productivity of both crop
rotations studied was obtained in the variants where mineral fertilizers were combined with the to-
tal effect and after-effect of lupine green manure and manure. The after-effect of the intermediate
green manure was observed for three years. The use of microbial preparations provided significant
increases in crop rotation productivity. The best way to demonstrate the effectiveness of biological
preparations was to use mineral fertilizers against the background of the action and after-effect of
intermediate green manure, as well as a combination of 10 t/ha of manure, lupine green manure,
and mineral fertilizers at the rate of N60P50K60. Conclusions. It is advisable to combine mineral fer-
tilizers with the organic ones while growing crops on sod-podzolic soil. Intermediate green manure
is a powerful fertilizing agent that can be a significant supplement and even an alternative to
10 t/ha of manure. The use of microbial preparations contributes to a significant increase in the
productivity of crop rotations.
Key words: organic and mineral fertilizers, microbial preparations, sod-podzolic soil, feed
units.
REFERENCES
1. Yu, C., Huang, X., Chen, H., Godfray, H. C. J.,
Wright, J. S., Hall, J. … Taylor, J. (2019). Managing
nitrogen to restore water quality in China. Nature,
567(7749), 516–520. https://doi.org/10.1038/s41586-
019-1001-1
2. Sud, M. (2020). Managing the biodiversity
impacts of fertilizer and pesticide use: Overview and
insights from trends and policies across selected
OECD countries. OECD Environment Working Pa-
pers, 155. Paris: OECD Publishing. https://doi.org/
10.1787/63942249-en
3. Tyagi, J., Ahmad, S., & Malik, M. (2022).
Nitrogenous fertilizers: impact on environment sus-
tainability, mitigation strategies, and challenges. In-
ternational Journal of Environmental Science and
Technology, 19(11), 11649–11672. https://doi.org/
10.1007/s13762-022-04027-9
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
42
4. Babalola, O. O. (2010). Beneficial bacteria
of agricultural importance. Biotechnology Letters,
32(11), 1559–1570. https://doi.org/10.1007/s10529-
010-0347-0
5. Bashan, Y., & de-Bashan, L. E. (2010). How
the plant growth-promoting bacterium Azospirillum
promotes plant growth — a critical assessment. Ad-
vances in Agronomy, 108, 77–136. https://doi.org/
10.1016/s0065-2113(10)08002-8
6. Hungria, M., Campo, R. J., Souza, E. M., &
Pedrosa, F. O. (2010). Inoculation with selected stra-
ins of Azospirillum brasilense and A. lipoferum im-
proves yields of maize and wheat in Brazil. Plant
and Soil, 331, 413–425. https://doi.org/10.1007/
s11104-009-0262-0
7. Santos, M. S., Nogueira, M. A., & Hungria, M.
(2019). Microbial inoculants: reviewing the past,
discussing the present and previewing an outstan-
ding future for the use of beneficial bacteria in agri-
culture. AMB Express, 9(1). https://doi.org/10.1186/
s13568-019-0932-0
8. Volkogon, V. V. (Ed.). (2006). Mikrobni
preparaty u zemlerobstvi. Teoriia i praktyka [Micro-
bial preparations in agriculture: Theory and prac-
tice]. Kyiv [in Ukrainian].
9. Volkogon, V. V. (Ed.). (2011). Metodolohiia
i praktyka vykorystannia mikrobnykh preparativ u
tekhnolohiiakh vyroshchuvannia silskohospodars-
kykh kultur [Methodology and practice of using mi-
crobial preparations in technologies of growing agri-
cultural crops]. Kyiv [in Ukrainian].
10. Calvo, P., Nelson, L., & Kloepper, J. W.
(2014). Agricultural uses of plant biostimulants.
Plant and Soil, 383(1–2), 3–41. https://doi.org/10.
1007/s11104-014-2131-8
11. Singh, B. K., & Trivedi, P. (2017). Micro-
biome and the future for food and nutrient security.
Microbial Biotechnology, 10(1), 50–53. https://doi.
org/10.1111/1751-7915.12592
12. Lopes, M. J. dos S., Dias-Filho, M. B., &
Gurgel, E. S. C. (2021). Successful plant growth-
promoting microbes: Inoculation methods and abio-
tic factors. Frontiers in Sustainable Food Systems, 5,
606454. https://doi.org/10.3389/fsufs.2021.606454
13. Volkogon, V. V. (2024). Znachennia mikro-
orhanizmiv dlia zdorovia gruntiv ta optymizatsii for-
muvannia biotsenoziv. [The significance of micro-
organisms for soil health and optimization of the
formation of biocenoses]. Fiziolohiia roslyn i hene-
tyka — Plant Physiology and Genetics, 56(1), 3–26.
https://doi.org/10.15407/frg2024.01.003 [in Ukrai-
nian].
14. Murty, M. G., & Ladha, J. K. (1988). Influ-
ence of Azospirillum inoculation on the mineral up-
take and growth of rice under hydroponic condi-
tions. Plant and Soil, 108(2), 281–285. https://doi.
org/10.1007/bf02375660
15. Volkohon, V. V. (2006). Mikrobni prepara-
ty yak faktor pidvyshchennia zasvoiuvanosti rosly-
namy mineralnykh dobryv [Microbial preparations
as a factor in increasing the digestibility of mineral
fertilizers by plants]. Silskohospodarska Mikrobiolo-
hiia — Agricultural Microbiology, 4, 21–30 [in Uk-
rainian]. https://doi.org/10.35868/1997-3004.4.21-30
16. Ardakani M., & Mafakheri S. (2011). De-
signing a sustainable agroecosystem for wheat (Trit-
icum aestivum L.) production. Journal of Applied
Environmental and Biological Science, 1, 401–413.
17. Meena, V. S., Maurya, B. R., & Verma, J. P.
(2014). Does a rhizospheric microorganism enhance
K+ availability in agricultural soils? Microbiological
Research, 169(5–6), 337–347. https://doi.org/10.1016/
j.micres.2013.09.003
18. Mimmo, T., Del Buono, D., Terzano, R.,
Tomasi, N., Vigani, G., Crecchio, C. … Cesco, S.
(2014). Rhizospheric organic compounds in the soil–
microorganism–plant system: their role in iron ava-
ilability. European Journal of Soil Science, 65(5),
629–642. https://doi.org/10.1111/ejss.12158
19. Oger, P. M., Mansouri, H., Nesme, X., &
Dessaux, Y. (2004). Engineering root exudation of
Lotus toward the production of two novel carbon
compounds leads to the selection of distinct micro-
bial populations in the rhizosphere. Microbial Eco-
logy, 47(1), 96–103. https://doi.org/10.1007/s00248-
003-2012-9
20. Blagodatskaya, E., Littschwager, J., Lau-
erer, M., & Kuzyakov, Y. (2010). Growth rates of
rhizosphere microorganisms depend on competitive
abilities of plants and N supply. Plant Biosystems,
144(2), 408–413. https://doi.org/10.1080/11263501
003718596
21. Glick, B. R. (2012). Plant growth-promo-
ting bacteria: mechanisms and applications. Scien-
tifica (Cairo), 2012, 1–15. https://doi.org/10.6064/
2012/963401
22. Volkogon, V. V. (2007). Mikrobiolohichni
aspekty optymizatsii azotnoho udobrennia silsko-
hospodarskykh kultur [Microbiological aspects of
optimization of nitrogen fertilization of agricultural
crops]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
23. Ozturk, A., Caglar, O., & Sahin, F. (2003).
Yield response of wheat and barley to inoculation of
plant growth promoting Rhizobacteria at various
levels of nitrogen fertilization. Journal of Plant Nu-
trition and Soil Science, 166(2), 262–266. https://
doi.org/10.1002/jpln.200390038
24. Shaharoona, B., Naveed, M., Arshad, M., &
Zahir, Z. A. (2008). Fertilizer-dependent efficiency
of Pseudomonads for improving growth, yield, and
nutrient use efficiency of wheat (Triticum aesti-
vum L.). Applied Microbiology and Biotechnology,
79(1), 147–155. https://doi.org/10.1007/s00253-008-
1419-0
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
43
25. Sydorenko, V. P., Volkogon, V. V., Dimo-
va, S. B., Volkogon, K. I., Lutsenko, N. V., Shtan-
ko, N. P., & Zemska, I. A. (2020). Efficiency of pre-
sowing inoculation in cultivation of agricultural
crops under different organic agrarian backgrounds.
Silskohospodarska Mikrobiolohiia — Agricultural
Microbiology, 32, 18–30. https://doi.org/10.35868/
1997-3004.32.18-34
26. Volkogon, V. V., Dimova, S. B., Volko-
gon, K. I., Sidorenko, V. P., & Volkogon, M. V.
(2021). Biological Nitrogen Fixation and Denitrifi-
cation in Rhizosphere of Potato Plants in Response
to the Fertilization and Inoculation. Frontiers in Sus-
tainable Food Systems, 5, 606379. https://doi.org/
10.3389/fsufs.2021.606379
27. Volkogon, V. V., Dimova, S. B., Volko-
gon, K. I., & Sydorenko, V. P. (2020). Efektyvnist
mikrobnykh preparativ za riznykh system udobren-
nia silskohospodarskykh kultur [The efficiency of
microbial preparations in different systems of ferti-
lizing crops]. Visnyk Agrarnoi Nauky — Bulletin of
Agricultural Science, 98(6), 5–14 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202006-01
28. Sanzovo, A. W. S., Silvestre, D. A., Go-
es, K. C. G. P., Volsi, B., Constantino, L. V., Bor-
din, I. … Andrade, D. S. (2023). Crop rotation and
inoculation increase soil Bradyrhizobia population,
soybean grain yields, and profitability. Brazilian
Journal of Microbiology, 54(4), 3187–3200. https://
doi.org/10.1007/s42770-023-01148-2
29. Zhou, Y., Yang, Z., Liu, J., Li, X., Wang, X.,
Dai, C. … Li, X. (2023). Crop rotation and native
microbiome inoculation restore soil capacity to sup-
press a root disease. Nature Communications, 14(1).
https://doi.org/10.1038/s41467-023-43926-4
30. Li, Y., Laterrière, M., Lay, C.-Y., Klabi, R.,
Masse, J., St-Arnaud, M. … Hamel, C. (2021). Ef-
fects of arbuscular mycorrhizal fungi inoculation
and crop sequence on root-associated microbiome,
crop productivity and nutrient uptake in wheat-based
and flax-based cropping systems. Applied Soil Eco-
logy, 168, 104136. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.
2021.104136
31. Volkohon, V. V. (Ed.). (2015). Mikrobni
preparaty v suchasnykh ahrarnykh tekhnolohiiakh.
Naukovo-praktychni rekomendatsii [Microbial pre-
parations in modern agricultural technologies. Scien-
tific and practical guidans]. Kyiv [in Ukrainian].
32. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. Na-
kaz 24.01.2008 № 18. Pro zatverdzhennia Meto-
dychnykh rekomendatsii shchodo provedennia roz-
rakhunkiv vytrat kormiv silskohospodarskym tvary-
nam u hospodarstvakh usikh katehorii. [State Statis-
tics Committee of Ukraine. Order of January 24,
2008 No. 18. On approval of Methodological recom-
mendations for calculating feed costs for farm ani-
mals in farms of all categories]. [in Ukrainian]. Re-
trieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/
v0018202-08#Text
33. Berdnikov, O. M. (Ed.). (2012). Efektyvne
vykorystannia syderativ u suchasnomu zemlerobstvi.
Naukovo-praktychni rekomendatsii [Effective use of
green manures in modern agriculture. Scientific and
practical guidans]. Chernihiv [in Ukrainian].
34. Degodyuk, E. G., Bulygin, S. Yu. (Eds.).
(2013) Kultura syderatsii [Culture of sideration].
Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
35. Kuchko, A. A., Vlasenko, M. Yu., Myts-
ko, V. M. (1998) Fiziolohiia ta biokhimiia kartopli
[Physiology and Biochemistry of Potatoes]. Kyiv:
Dovira [in Ukrainian].
Received: 12.08.2025
Accepted: 25.09.2025
Published online: 29.12.2025
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2025. Вип. 42.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-545 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:16:26Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/a6/3eada791220d531d596400b71a99dfa6.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-5452026-07-22T10:10:52Z AGROCENOSES PRODUCTIVITY IN THE CULTIVATION OF AGRICULTURAL CROPS UNDER DIFFERENT FERTILIZATION AND INOCULATION SYSTEMS ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ Пархоменко, М. М. organic and mineral fertilizers, microbial preparations, sod-podzolic soil, feed units органічні та мінеральні добрива, мікробні препарати, дерново-підзолистий ґрунт, кормові одиниці Objective. To research the effectiveness of various fertilization systems and pre-sowing inoculation of seeds with microbial preparations in the cultivation of agricultural crops in two types of crop rotations on sod-podzolic soil. Methods. Field experiment (long-term stationary field experiment of the Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Production of the National Academy of Agrarian Sciences), weighing (for yield accounting), statistical. Crop cultivation technologies typical for the region. The following biological preparations were used for inoculation of sowing/planting material: for winter wheat, spring wheat, and corn — Polymixobacterin (based on Paenibacillus polymyxa); for clover — Rhizobofit (based on Rhizobium leguminosarum sv. trifolii); for winter rye — Diazobakterin (based on Azospirillum brasilense); for potatoes — Biogran (based on Azospirillum brasilense and physiologically active substances of biological origin), for oats — Microgumin (based on Azospirillum brasilense); for narrow-leaved lupine — Rhizogumin (based on Bradyrhizobium lupini). Results. On average during 2016–2020, high productivity indicators in the studied crop rotations — grain (corn for grain → spring wheat → clover → winter wheat) and potato-grain (potatoes → oats → narrow-leaved lupine for grain → winter rye) were obtained using the average crop rotation rate of mineral fertilizers N60P50K60 against the background of direct action and after-effects of intermediate green manure (narrow-leaved lupine and winter rye), as well as the application of mineral fertilizers against the background of the action and after-effects of 10 t/ha of cattle manure. The effectiveness of combining manure with green manure was close to that of using manure in combination with mineral fertilizers. The highest productivity of both crop rotations studied was obtained in the variants where mineral fertilizers were combined with the total effect and after-effect of lupine green manure and manure. The after-effect of the intermediate green manure was observed for three years. The use of microbial preparations provided significant increases in crop rotation productivity. The best way to demonstrate the effectiveness of biological preparations was to use mineral fertilizers against the background of the action and after-effect of intermediate green manure, as well as a combination of 10 t/ha of manure, lupine green manure, and mineral fertilizers at the rate of N60P50K60. Conclusions. It is advisable to combine mineral fertilizers with the organic ones while growing crops on sod-podzolic soil. Intermediate green manure is a powerful fertilizing agent that can be a significant supplement and even an alternative to 10 t/ha of manure. The use of microbial preparations contributes to a significant increase in the productivity of crop rotations. Мета. Дослідити ефективність різних систем удобрення та передпосівної інокуляції насіння мікробними препаратами за вирощування сільськогосподарських культур у двох типах сівозмін на дерново-підзолистому ґрунті. Методи. Польового досліду (тривалий стаціонарний польовий дослід Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН), вагові (для обліку врожайності), статистичні. Технології вирощування культур — типові для регіону. Для інокуляції посівного / посадкового матеріалу використовували такі біопрепарати: для пшениці озимої, пшениці ярої та кукурудзи — Поліміксобактерин (на основі Paenibacillus polymyxa); для конюшини — Ризобофіт (на основі Rhizobium leguminosarum sv. trifolii); для жита озимого — Діазобактерин (на основі Azospirillum brasilense); для картоплі — Біогран (на основі Azospirillum brasilense та фізіологічно активних речовин біологічного походження), для вівса — Мікрогумін (на основі Azospirillum brasilense); для люпину вузьколистого — Ризогумін (на основі Bradyrhizobium lupini). Результати. У середньому за 2016–2020 рр. високі показники продуктивності в досліджуваних сівозмінах — зерновій (кукурудза на зерно → пшениця яра → конюшина → пшениця озима) і картопляно-зерновій (картопля → овес → люпин вузьколистий на зерно → жито озиме) отримано за використання середньосівозмінної норми мінеральних добрив N60P50K60 по фону прямої дії та післядії проміжних сидератів (люпин вузьколистий і жито озиме), а також за внесення мінеральних добрив по фону дії і післядії 10 т/га підстилкового гною великої рогатої худоби. Ефективність поєднання туків із сидератами наближалася до такої за використання гною в поєднанні з мінеральними добривами. Найвищу продуктивність обох досліджуваних сівозмін отримано у варіантах, де поєднували мінеральні добрива із сумарною дією й післядією люпинового сидерату і гною. Післядія проміжних сидератів прослідковувалася протягом трьох років. Застосування мікробних препаратів забезпечувало суттєві прирости продуктивності сівозмін. Найкращим для прояву ефективності біопрепаратів було застосування мінеральних добрив по фону дії та післядії проміжних сидератів, а також за поєднання 10 т/га гною, люпинового сидерату й мінеральних добрив у нормі N60P50K60. Висновки. Застосування мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур на дерново-підзолистому ґрунті бажано поєднувати з органічними. Проміжні сидерати є потужним удобрювальним чинником, який може бути суттєвим доповненням і навіть альтернативою 10 т/га гною. Використання мікробних препаратів сприяє суттєвому зростанню продуктивності сівозмін. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2025-12-29 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/545 10.35868/1997-3004.42.30-43 Agricultural microbiology; Vol. 42 (2025): Agriciltural microbiology; 30-43 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 42 (2025): Сільськогосподарська мікробіологія; 30-43 1997-3004 10.35868/1997-3004.42 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/545/613 Авторське право (c) 2025 M. M. Parkhomenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | органічні та мінеральні добрива мікробні препарати дерново-підзолистий ґрунт кормові одиниці Пархоменко, М. М. ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ |
| title | ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ |
| title_alt | AGROCENOSES PRODUCTIVITY IN THE CULTIVATION OF AGRICULTURAL CROPS UNDER DIFFERENT FERTILIZATION AND INOCULATION SYSTEMS |
| title_full | ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ |
| title_fullStr | ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ |
| title_full_unstemmed | ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ |
| title_short | ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОЦЕНОЗІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ІНОКУЛЯЦІЇ |
| title_sort | продуктивність агроценозів при вирощуванні сільськогосподарських культур за різних систем удобрення та інокуляції |
| topic | органічні та мінеральні добрива мікробні препарати дерново-підзолистий ґрунт кормові одиниці |
| topic_facet | organic and mineral fertilizers microbial preparations sod-podzolic soil feed units органічні та мінеральні добрива мікробні препарати дерново-підзолистий ґрунт кормові одиниці |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/545 |
| work_keys_str_mv | AT parhomenkomm agrocenosesproductivityinthecultivationofagriculturalcropsunderdifferentfertilizationandinoculationsystems AT parhomenkomm produktivnístʹagrocenozívpriviroŝuvannísílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzaríznihsistemudobrennâtaínokulâcíí |