ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ
Objective. To study the impact of weather conditions (air temperature and precipitation) on the dynamics of soil microbiocenosis activity key indicators of, plant productivity, and the phytopathogenic state of the maize agrocenosis. Methods. Standard microbiological methods (microbial biomass carbon...
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2026
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/558 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agriciltural microbiology |
| Download file: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466354272370688 |
|---|---|
| author | Бунас, А. А. Ткач, Є. Д. Шерстобоєва, О. В. Мовчан, І. П. |
| author_facet | Бунас, А. А. Ткач, Є. Д. Шерстобоєва, О. В. Мовчан, І. П. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "А. А. Бунас",
"institution": "Інститут агроекології і природокористування НААН"
},
{
"author": "Є. Д. Ткач",
"institution": "Інститут агроекології і природокористування НААН"
},
{
"author": "О. В. Шерстобоєва",
"institution": "Інститут агроекології і природокористування НААН"
},
{
"author": "І. П. Мовчан",
"institution": "Інститут агроекології і природокористування НААН"
}
] |
| author_sort | Бунас, А. А. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:53Z |
| description | Objective. To study the impact of weather conditions (air temperature and precipitation) on the dynamics of soil microbiocenosis activity key indicators of, plant productivity, and the phytopathogenic state of the maize agrocenosis. Methods. Standard microbiological methods (microbial biomass carbon content, CO2 emission intensity), phytopathological methods, quantitative analysis of agrocenosis productivity, and methods of mathematical statistics were used. Results. A close link between microbiological activity and hydrothermal conditions as well as the plant growth stage was identified: the maximum microbial biomass was recorded in 2023 (198.1 μg C / g soil) during the tasseling stage, while CO2 emission intensity correlated with biomass dynamics, reaching a maximum in the waxy ripeness stage of corn (up to 36.2 mg CO2 / kg of soil). The phytopathogenic status of the agrocenosis showed that the contrasting moisture regime in 2022 contributed to the spread of diseases up to 68 % with a development rate not exceeding 3.5 %. In 2023, however, despite high microbiological activity, the infection rate decreased to 52 % and 2.1 %, respectively, indicating the antagonistic properties of the soil microbiome. Corn productivity also depended on the synchronization of microbiological processes and hydrothermal conditions: the highest grain yield (7.3 t/ha) was achieved in 2022 under relatively balanced water and temperature conditions, whereas in 2023, under temperature stress, the yield was 5.2 t/ha. Conclusions. The effectiveness of the maize agrocenosis is determined by the synchronization of hydrothermal conditions and microbiological processes in the soil. An active and structured microbiome is a key regulator of agroecosystem resilience, whereas moisture deficiency in critical phases limits the crop’s yield potential. The implementation of adaptive, bio-oriented technologies for managing the soil microbiome is perspective for enhancing the resilience of agrocenoses to climatic stresses. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.43.42-50 |
| first_indexed | 2026-05-29T01:00:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
42
Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43. С. 42–50.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.43.42-50
УДК 631.461+579.64
ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ
І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ
НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ
А. А. Бунас, https://orcid.org/0000-0003-4806-7004,
Є. Д. Ткач, https://orcid.org/0000-0002-0666-1956,
О. В. Шерстобоєва, https://orcid.org/0000-0001-8239-0847,
І. П. Мовчан, https://orcid.org/0009-0002-0647-6133
Інститут агроекології і природокористування НААН
вул. Метрологічна, 12; м. Київ, 03143, Україна; e-mail: bio-206316@ukr.net
Мета. Дослідити вплив погодних умов (температури повітря й кількості опадів) на
динаміку основних показників активності мікробіоценозу ґрунту, продуктивність рослин
і фітопатогенний стан агроценозу кукурудзи. Методи. Загальноприйняті мікробіологічні
(вміст вуглецю мікробної біомаси, інтенсивність емісії CO2), фітопатологічні, кількісний
аналіз продуктивності агроценозів і методи математичної статистики. Результа-
ти. Встановлено тісний зв’язок мікробіологічної активності з гідротермічними умовами
й фазою розвитку рослин: максимальна біомаса мікроорганізмів зафіксована у 2023 році
(198,1 мкг С / г ґрунту) у фазі викидання волоті, а інтенсивність емісії CO2 узгоджувалася
з динамікою біомаси, сягаючи максимуму у фазі воскової стиглості кукурудзи (до 36,2 мг
СО2 / кг ґрунту). Фітопатогенний стан агроценозу показав, що контрастний режим зволо-
ження у 2022 році сприяв поширенню хвороб до 68 % при розвитку не вище ніж 3,5 %. А у
2023 році за високої мікробіологічної активності рівень ураження знизився до 52 % і 2,1 %
відповідно, що свідчить про антагоністичні властивості ґрунтового мікробіому. Продукти-
вність кукурудзи також залежала від синхронізації мікробіологічних процесів і гідротерміч-
них умов: найвища врожайність зерна (7,3 т/га) досягнута у 2022 році за порівняно збалан-
сованого водно-температурного режиму, тоді як у 2023 році за температурного стресу
врожайність була на рівні 5,2 т/га. Висновки. Ефективність функціонування агроценозу ку-
курудзи визначається синхронізацією гідротермічних умов і мікробіологічних процесів у ґру-
нті. Активний і структурований мікробіом є важливим регулятором стійкості агроекосис-
тем, тоді як дефіцит вологи у критичні фази обмежує реалізацію продукційного потенціалу
культури. Перспективним є впровадження адаптивних біоорієнтованих технологій управ-
ління ґрунтовим мікробіомом для підвищення стійкості агроценозів до кліматичних стресів.
Ключові слова: Zea mays L., мікробіоценоз, мікробна біомаса ґрунту, біологічна актив-
ність ґрунту, кліматичні зміни, посухостійкість.
Вступ. Однією з ключових зернових
культур глобального аграрного сектору є ку-
курудза, як за посівними площами, поступа-
ючись лише пшениці та рису, так і за екс-
портом зерна. Україна входить до числа про-
відних експортерів, однак у 2020–2025 рр.
аграрний сектор зазнав значних трансфор-
мацій під впливом тривалих виснажливих
агропідходів (порушення сівозмін, надмірне
і нераціональне застосування добрив та аг-
рохімікатів), кліматичних змін, воєнних дій
і порушення логістичних ланцюгів [1]. За
оцінками Intergovernmental Panel on Climate
Change (IPCC) [2], підвищення середньоріч-
ної температури та нерівномірний розподіл
опадів є ключовими чинниками, що визна-
© А. А. Бунас, Є. Д. Ткач, О. В. Шерстобоєва, І. П. Мовчан, 2026
43
чають трансформацію біогеохімічних проце-
сів у ґрунтах і продуктивність агроекосис-
тем. Особливого значення набуває дослід-
ження взаємозв’язків між погодними умова-
ми й мікробіологічною активністю ґрунту в
контексті закономірностей трансформації ор-
ганічної речовини. Ґрунтовий мікробіом є
центральною ланкою кругообігу вуглецю,
оскільки саме мікроорганізми забезпечують
деструкцію рослинних решток, гуміфікацію
та формування стабільних органо-мінераль-
них комплексів. Зміна температури й воло-
гості модифікує співвідношення процесів
мінералізації і гуміфікації, що, зі свого боку,
визначає вуглецевий баланс агроекосистеми
та рівень родючості ґрунту [3]. Втрата гуму-
су сприяє переходу ґрунтів зі статусу погли-
начів до джерел парникових газів, зокрема
діоксиду вуглецю (CO2). Водночас кукурудза
як С4-рослина характеризується високою
ефективністю фотосинтезу й здатністю до
інтенсивного поглинання CO2, що робить її
важливим елементом регулювання вуглеце-
вого балансу агроекосистем [4; 5].
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Дослідженнями [6; 7] показано, що по-
годні чинники мають системний вплив в аг-
роценозах кукурудзи як на рослини, так і на
ґрунтове середовище. Підвищення темпера-
тури, особливо понад оптимальні межі (21–
27 °С), призводить до порушення фізіоло-
го-біохімічних процесів у рослин, зниження
ефективності фотосинтезу й продуктивності,
а також змін у кореневій зоні, де формується
ключова взаємодія «ґрунт – мікроорганізми –
рослина».
Водночас кількість опадів є одним із го-
ловних чинників формування структури мік-
робного різноманіття й стабільності ґрунто-
вих мікробних мереж, визначаючи просторо-
ву організацію бактеріальних угруповань і
їхню функціональну активність. Встановле-
но, що врожайність кукурудзи позитивно ко-
релює з достатнім зволоженням у критичні
фази розвитку, тоді як підвищені температу-
ри у літній період здебільшого мають нега-
тивний ефект. Підвищення температури на
1 °C може призвести до зниження врожайно-
сті кукурудзи майже на 7–8 % [8]. Виявлено,
що до 70–90 % варіації мікробіологічної ак-
тивності зумовлено температурно-вологісним
режимом ґрунту. Підвищення температури
та дефіцит вологи спричиняють зниження
альфа-різноманіття мікроорганізмів, зміщен-
ня співвідношення бактеріальної та грибної
складових і порушення функціональних зв’яз-
ків у мікробних угрупованнях [9–12]. Так,
за умов посухи спостерігається домінування
стрес-толерантних бактерій, зокрема предс-
тавників Actinobacteria, за одночасного змен-
шення кількості мікоризоутворювальних
грибів [13]. Кліматичні зміни істотно впли-
вають і на функціонування мікробіоценозу
ґрунту. Доведено, що рослини здатні активно
формувати склад мікробних угруповань че-
рез кореневі ексудати, здійснюючи селек-
тивний відбір функціонально корисних мік-
роорганізмів [14–16]. Така взаємодія визна-
чає ефективність використання поживних
елементів, стійкість до абіотичних стресів і
фітопатогенів. В інших дослідженнях пока-
зана роль мікробіому як буферного механіз-
му адаптації рослин до кліматичних стресів.
Встановлено [17; 18], що асоційовані з коре-
невою системою мікроорганізми здатні під-
вищувати посухостійкість кукурудзи шляхом
регуляції водного обміну, синтезу фітогор-
монів та активації антиоксидантних систем.
Водночас доведено високу ефективність
консерваційних технологій землеробства, зо-
крема системи No-till, використання покрив-
них культур і мульчування. Ці практики
сприяють збереженню вологи, стабілізації
температурного режиму ґрунту й підвищен-
ню вмісту органічної речовини, що позитив-
но впливає на мікробіологічну активність і
продуктивність агроекосистем [19; 20].
Аналіз сучасних літературних джерел
свідчить, що кліматичні зміни суттєво тран-
сформують функціонування агроекосистем
кукурудзи через вплив на мікробіоценоз ґру-
нту. Отже, дослідження взаємозв’язку між
погодними умовами, мікробіологічною ак-
тивністю ґрунту, продуктивністю кукурудзи
й фітосанітарним станом агроценозів є над-
звичайно актуальним у контексті забезпе-
чення продовольчої безпеки в умовах гло-
бальних викликів.
Мета досліджень. Дослідити вплив по-
годних умов (температури повітря й кілько-
сті опадів) на динаміку основних показників
активності мікробіоценозу ґрунту, продукти-
вність рослин і фітопатогенний стан агроце-
нозу кукурудзи.
Матеріали та методи досліджень. Дос-
лідження проводили впродовж 2021‒2023 рр.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
44
на полях Сквирської дослідної станції орга-
нічного виробництва Інституту агроеколо-
гії і природокористування НААН, м. Сквира.
У польових дослідах вирощували середньос-
тиглий гібрид кукурудзи Красилів 327 МВ
(ФАО 350), норма висіву — 5,5 млн схожих
насінин на 1 га. Площа дослідної ділянки
становила 30 м2 при ширині міжрядь 0,7 м.
Агрохімічна характеристика ґрунту дослід-
ного поля (0–20 cм) — чорнозем глибокий
малогумусний, середньосуглинкового складу
на карбонових породах і на лесі; рН (сольо-
ве) — 6,65; вміст гумусу (за Тюріним) —
4,25 %, легкогідролізованого азоту (за Корн-
філдом) — 12,4 мг / 100 г ґрунту, обмінного
калію і рухомого фосфору (за Чириковим) —
відповідно 11,9 мг / 100 г ґрунту і 12,6 мг /
/ 100 г ґрунту. Повторність польових дослі-
дів — триразова, агротехніка — загально-
прийнята для умов Правобережного Лісосте-
пу. Для характеристики вегетаційних періо-
дів використовували дані Київської обласної
метеостанції (рис. 1, 2).
Активність мікробіологічних процесів у
ґрунті ризосфери кукурудзи визначали тричі
впродовж вегетації: у фазах 2–3 листків, ви-
кидання волоті й воскової стиглості. Вміст
вуглецю мікробної біомаси (Смік.) визначали
регідратаційним методом із використанням
K2SO4 [21]; інтенсивність емісії CO2 ґрунту
визначали абсорбційним методом Штатнова
[21]. Для оцінки розвитку хвороб (середня
інтенсивність ураження, %) використовува-
ли чотирибальну шкалу ВІЗР у модифікації
В. Пересипкіна та В. Підоплічка [22], по-
ширення хвороб визначали розрахунковим
методом. Статистичну обробку результатів
здійснювали у програмі Statistica 6.0.
А Б
Рис. 1. Динаміка показників середньомісячних температур (А) і опадів (Б) у період веге-
тації кукурудзи.
Рис. 2. Динаміка показників ГТК у період вегетації кукурудзи.
Примітка: *LTAA (Long-Term Agroclimatic Average) — середньобагаторічні значення
кліматичних показників.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
45
Результати досліджень та їх обгово-
рення. Аналіз кліматичних умов польових
досліджень упродовж 2021–2023 рр. засвід-
чив істотну міжрічну варіабельність темпе-
ратурного режиму й вологозабезпечення, як
порівняти із середніми багаторічними показ-
никами (LTAA) (рис. 1‒2). У період дослід-
жень агроценозу кукурудзи відзначено тен-
денцію до підвищення середньомісячних
температур повітря, найбільш виражену у
2023 р., коли перевищення норми в літні мі-
сяці сягало 2–3 °C. Водночас розподіл опадів
був нерівномірним. Надмірним зволоженням
у першій половині вегетації рослин (травень-
липень) із різким дефіцитом вологи у серпні
(ГТК = 0,8, рис. 3) характеризувався 2021 р.
Погодні умови 2022 р. відзначилися неста-
більністю вологозабезпечення, а саме дефі-
цитом вологи на початку вегетації (травень
і червень) з подальшим локальним перезво-
ложенням у літні місяці. Варто відзначити,
що погодні умови 2023 р. поєднували високі
температури з контрастним режимом опадів,
що створювало стресові умови для рослин
кукурудзи й ґрунтової біоти. Значення гід-
ротермічного коефіцієнта (ГТК, рис. 3) для
2023 р. було нижче за багаторічні показники
й коливалося від 0,5 до 1,1, що підтверджує
чергування періодів посухи й надмірного зво-
ложення.
Встановлено чітку залежність показників
мікробіологічної активності від гідротерміч-
них умов і фази розвитку рослин (рис. 3,
табл. 1). Упродовж років дослідження спос-
терігали зростання біомаси мікроорганізмів
від фази 2–3 листків до періоду викидання
волоті, що може пояснюватися активізацією
кореневої ексудації та надходженням легко-
доступних органічних субстратів у кореневу
зону рослин. Максимальні значення вмісту
мікробної біомаси в ґрунті зафіксовано у
2023 р. (198,1 мкг С / г ґрунту), що корелює
з підвищеним температурним фоном і дос-
татнім зволоженням у критичні періоди рос-
ту рослин кукурудзи. Водночас у 2022 р.,
попри підвищені значення ГТК у літні міся-
ці, відзначено нижчий рівень мікробної біо-
маси, що може бути пов’язано з весняною
посухою та порушенням початкових етапів
онтогенезу рослин кукурудзи і, відповідно,
стартових процесів мікробної сукцесії.
Інтенсивність емісії CO2 як індикатора
дихання ґрунту й мінералізаційних процесів
загалом узгоджувалася з динамікою мікроб-
ної біомаси, зростаючи у період активної ве-
гетації та сягаючи максимуму у фазі воскової
стиглості. Найвищі значення емісії CO2 за-
фіксовано у 2022–2023 рр. (до 36,2 мг СО2/кг
ґрунту) в період воскової стиглості куку-
рудзи, що свідчить про інтенсифікацію про-
цесів розкладання органічної речовини за
умов підвищеної температури й періодич-
ного зволоження. Отже, поєднання тепло-
вого й водного режимів є ключовим регу-
лятором вуглецевого циклу в агроценозі ку-
курудзи.
Рис. 3. Продуктивність зерна і зеленої маси кукурудзи (урожайність зерна: НІР05 = 0,37;
зеленої маси: НІР05 = 1,7).
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
У
ро
ж
ай
ні
ст
ь,
т
/г
а
46
Таблиця 1. Показники біологічної активності мікробіоценозу і фітопатогенної оцінки
агроценозу кукурудзи
Досліджуваний показник
Періоди вегетації рослин
фаза
2–3 листків
викидання
волоті
воскова
стиглість
2021 р.
Біомаса мікроорганізмів, мкг С / г ґрунту 75,2 ± 2,6 114,2 ± 3,7 82,2 ± 2,8
Емісія СО2, мг СО2 / кг ґрунту 19,4 ± 0,7 30,8 ± 1,1 29,8 ± 1,2
Поширення хвороб, % 24 ± 2,9 54 ± 4,2 63 ± 3,7
Розвиток хвороб, % 0,7 ± 0,1 1,9 ± 0,4 2,3 ± 0,3
2022 р.
Біомаса мікроорганізмів, мкг С / г ґрунту 60,1 ± 1,3 98,7 ± 1,8 93,8 ± 3,2
Емісія СО2, мг СО2 / кг ґрунту 17,9 ± 0,71 27,1 ± 0,95 35,6 ± 1,3
Поширення хвороб, % 23 ± 1,6 60 ± 2,1 68 ± 4,1
Розвиток хвороб, % 0,6 ± 0,08 3,1 ± 0,3 3,5 ± 0,5
2023 р.
Біомаса мікроорганізмів, мкг С / г ґрунту 90,4 ± 2,2 198,1 ± 2,6 176,7 ± 2,8
Емісія СО2, мг СО2 / кг ґрунту 22,7 ± 0,9 31 ± 1,2 36,2 ± 1,3
Поширення хвороб, % 21 ± 2,4 47 ± 2,9 52 ± 3
Розвиток хвороб, % 0,5 ± 0,1 1,8 ± 0,4 2,1 ± 0,2
Фітопатологічна оцінка агроценозу ку-
курудзи виявила поступове зростання як по-
ширення, так і розвитку хвороб упродовж
вегетації. Найвищі показники ураженості
відзначено у 2022 р.: встановлено поширення
на рівні 68 % із розвитком хвороб, що не
перевищували 3,5 %. Вважаємо, що високий
рівень поширення та розвитку хвороб імові-
рно, зумовлено контрастними умовами зво-
ложення, які сприяють розвитку фітопато-
генних мікроорганізмів. Натомість у 2023 р.,
завдяки високій мікробіологічній активності
ґрунту, рівень ураження рослин кукурудзи
був нижчим, що може свідчити про посилен-
ня конкурентних взаємодій у мікробіомі та
зростання ролі супресивності ґрунту. Отже,
інтенсивність розвитку хвороб зростає упро-
довж вегетаційного періоду й значною мірою
залежить від гідротермічних умов. Контраст-
ний режим зволоження сприяє підвищенню
рівня ураження рослин, тоді як активне функ-
ціонування мікроорганізмів ґрунту може ви-
конувати регуляторну функцію, знижуючи
прояви впливу фітопатогенів за рахунок
конкурентних і антагоністичних взаємодій.
Аналіз продуктивності кукурудзи пока-
зав (рис. 3), що найвищу врожайність зерна
7,3 т/га і зелену масу рослин (41,7 т/га) от-
римано у 2022 р. Тоді як у 2023 р., попри
максимальну біологічну активність ґрунту,
врожайність знизилася до 5,2 т/га, фор-
мування зеленої маси фіксували на рівні
30,8 т/га. Найнижчий рівень урожайності, на
нашу думку, пов’язаний із температурним
стресом, саме у 2023 р. фіксували низьку
кількість опадів у червні, що вплинуло на
формування вегетативної маси рослин і в
подальшому на формування врожаю. Це сві-
дчить про те, що продукційний процес лімі-
тується не лише біологічними, а й абіотич-
ними чинниками, зокрема водним режимом
у критичні фази органогенезу навіть за умов
активного функціонування мікробіоценозу.
У 2021 р. формування врожаю відбувалося за
порівняно збалансованих умов зволоження,
що забезпечило середній рівень продуктив-
ності культури в межах років досліджень.
Отже, встановлено тісний взаємозв’язок
між агрокліматичними чинниками, мікробіо-
логічною активністю ґрунту, фітопатогенним
станом агроценозу й продуктивністю куку-
рудзи. Отримані результати польових дослід-
жень підтверджують, що оптимальне поєд-
нання температури й вологості є визначаль-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
47
ним для формування стабільного функціону-
вання ґрунтового мікробіому та реалізації
продукційного потенціалу культури. Перс-
пективним напрямом подальших досліджень
є розроблення адаптивних біологічно орієн-
тованих технологій управління мікробіоце-
нозом ґрунту, спрямованих на підвищення
його резистентності до кліматичних стресів
і забезпечення стабільності агроекосистем у
контексті глобальних кліматичних змін. Уза-
гальнюючи отримані результати, можна
стверджувати, що стабільність функціону-
вання агроценозу кукурудзи досягається за
умов оптимального балансу температури й
вологи, який забезпечує синхронізацію про-
цесів росту рослин, активності мікробіоти й
обмеження розвитку хвороб. Перспективи
подальших досліджень доцільно пов’язати з
розробкою адаптивних біотехнологічних
підходів до управління ґрунтовим мікробіо-
мом, спрямованих на підвищення стійкості
агроекосистем до кліматичних коливань та
оптимізацію реалізації продукційного потен-
ціалу культур.
Висновки. У підсумку проведених дос-
ліджень встановлено, що підвищення темпе-
ратурного фону в поєднанні з періодично до-
статнім зволоженням стимулює розвиток та
активність мікробіоценозу. Це підтверджу-
ється зростанням вмісту біомаси мікроорга-
нізмів й інтенсифікації емісії CO2 з ґрунту.
Максимальна мікробіологічна активність
формується у фазі інтенсивного росту рос-
лин за зростання вмісту біомаси мікроорга-
нізмів у 1,5–2,5 раза у порівнянні з початко-
вими етапами онтогенезу рослин кукурудзи.
Водночас дефіцит вологи на початку вегета-
ції має пролонгований негативний ефект,
знижуючи рівень активності мікробіоценозу.
Показано, що фітопатогенний стан агроцено-
зу значною мірою залежить від режиму зво-
ложення та мікробіологічної активності: за
контрастних умов (2022 р.) поширення хво-
роб сягало 68 % (розвиток — 3,5 %), тоді як
за вищої мікробіологічної активності (2023 р.)
ці показники знижувалися до 52 % і 2,1 %
відповідно, що вказує на формування анта-
гоністичних властивостей ґрунту. Встанов-
лено, що найвища врожайність кукурудзи
(7,3 т/га) сформувалася за умов порівняно
збалансованого температурно-вологісного ре-
жиму, натомість його порушення знижує
ефективність реалізації біотичного потенці-
алу навіть за високої активності мікробіоце-
нозу.
Отже, продуктивність кукурудзи зале-
жить від синхронізації мікробіологічної ак-
тивності ґрунту та гідротермічних умов у
критичні фази онтогенезу рослин. Отримані
результати обґрунтовують необхідність роз-
роблення адаптивних стратегій управління
ґрунтовим мікробіомом, спрямованих на
підвищення стійкості агроекосистем до клі-
матичних коливань і забезпечення стабільної
реалізації продукційного потенціалу кукуру-
дзи.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Solokha M., Demyanyuk O., Symochko L.,
Mazur S., Vynokurova N., Sementsova, K., Mariy-
chuk R. Soil Degradation and Contamination Due to
Armed Conflict in Ukraine. Land. 2024. Vol. 13,
№ 10. 1614. https://doi.org/10.3390/land13101614
2. Climate Change 2023: Synthesis Report.
Contribution of Working Groups I, II and III to the
Sixth Assessment Report of the Intergovernmen-
tal Panel on Climate Change [Core Writing Team,
Eds. H. Lee and J. Romero]. IPCC, Geneva, Swit-
zerland. 2023. Р. 1‒34. https://www.ipcc.ch/report/
ar6/syr/downloads/report/IPCC_AR6_SYR_SPM.pdf
3. Demyanyuk O. S., Patyka V. P., Sherstobo-
eva О. V., Bunas A. А. Formation of the structure of
microbiocenoses of soils agroecosystems depending
on trophic and hydrothermic factors. Biosystems di-
versity. 2018. Vol. 26, № 2. P. 103‒110. https://
doi.org/10.15421/011816
4. Liu Z., Liu W., Liu H., Gao T., Zhao H.,
Geng Li … Ning T. Capture of soil respiration for
higher photosynthesis with lower CO2 emission. Jo-
urnal of Cleaner Production, 2020. Vol. 246. 119029.
https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.119029
5. Sun W., Ubierna N., Ma J. Y., Walker B. J.,
Kramer D. M., Cousins A. B. The coordination of C4
photosynthesis and the CO2-concentrating mecha-
nism in maize and Miscanthus x giganteus in res-
ponse to transient changes in light quality. Plant
Physiol. 2014. Vol. 164, № 3. Р. 1283‒1292. https://
doi.org/10.1104/pp.113.224683
6. Zhang S., Bai J., Zhang G., Xia Z., Wu M.,
Lu H. Negative effects of soil warming, and adap-
tive cultivation strategies of maize: A review. Scien-
ce of The Total Environment. 2023. Vol. 862. 160738.
https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.160738
7. Bunas A., Tkach Ye. Activity of the micro-
biocenose of the root zone of corn plants under the
action of plant protection agents. International Jo-
urnal of Ecosystems and Ecology Science. 2023.
Vol. 13, № 4. P. 11‒16. https://doi.org/10.33730/
2077-4893.2.2025.333839
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
48
8. Сидякіна О. В., Гамула Є. А. Сучасний
стан, проблеми та перспективи виробництва зер-
на кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2025.
№ 144. С. 164‒174. https://doi.org/10.32782/2226-
0099.2025.144.22
9. Zhao J., Xie X., Jiang Yu., Li J., Fu Q.,
Qiu, Y. … Chen H. Effects of simulated warming on
soil microbial community diversity and composition
across di verse ecosystems. Science of The Total En-
vironment. 2024. Vol. 911. 168793. https://doi.org/
10.1016/j.scitotenv.2023.168793
10. Zhou J., Deng Y., Shen L., Wen C., Yan Q.,
Ning D. … Bown J. H. Temperature mediates conti-
nental-scale diversity of microbes inforest soils. Nat
Commun, 2016. Vol. 7. 12083. https://doi.org/10.
1038/ncomms12083
11. Trivedi P., Leach J. E., Tringe S. G., Sa T.,
Singh B. K. Plant-microbiome interactions: from
community assembly to plant health. Nat Rev Mic-
robiol. 2020. Vol. 18. P. 607–621. https://doi.org/
10.1038/s41579-020-0412-1
12. Volkogon V., Pyrig O., Dimova S., Vol-
kogon K. Focus of mineralization-synthesis proces-
ses of the organic matter in the leached chernozem
while cultivating potatoes on different fertilization
backgrounds. Agricultural Science and Practice.
2020. Vol. 7, № 1. P. 40‒48. https://doi.org/10.
15407/agrisp7.01.040
13. Pathan S. I., Ganugi P., Arfaioli P., Maso-
ni A., Pietramellara G. Resilience of root and soil
bacteria to drought stress depends on host plant’s
colonization affinity towards arbuscular mycor-
rhiza fungi. European Journal of Soil Biology. 2023.
Vol. 118. 103540. https://doi.org/10.1016/j.ejsobi.
2023.103540
14. Kuzyakov Y., Razavi B. S. Rhizosphere
size and shape: Temporal dynamics and spatial
stationarity. Soil Biology and Biochemistry. 2019.
Vol. 135. P. 343‒360. https://doi.org/10.1016/j.
soilbio.2019.05.011
15. Vries F. T. D., Griffiths R. I., Knight C. G.,
Nicolitch O., Williams A. Harnessing rhizosphere
microbiomes for drought-resilient crop production.
Science. 2020. Vol. 368, № 6488. P. 270‒274. https://
doi.org/10.1126/science.aaz5192
16. Городиська І. М., Терновий Ю. В., Ма-
зур С. О. Регулювання фітопатогенного фону по-
сівів пшениці озимої за органічного вирощуван-
ня. Агробіологія. 2024. № 1. С. 251–259. https://
doi.org/10.33245/2310-9270-2024-187-1-251-259
17. Naylor D., Coleman-Derr D. Drought Stress
and Root-Associated Bacterial Communities. Front
Plant Sci. 2018. Vol. 8. 2223. https://doi.org/10.
3389/fpls.2017.02223
18. Burlakoti S., Devkota A. R., Poudyal S.,
Kaundal A. Beneficial Plant-Microbe Interactions
and Stress Tolerance in Maize. Applied Microbiolo-
gy. 2024. Vol. 4, № 3. P. 1000‒1015. https://doi.org/
10.3390/applmicrobiol4030068
19. Liu Y., Wen M., Li M., Zhao W., Li P.,
Cui J., Ma F. Effects of reduced nitrogen application
rate on drip-irrigated cotton dry matter accumulation
and yield under different phosphorus and potassium
managements. Agronomy Journal. 2021. Vol. 113,
№ 3. P. 2524–2533. https://doi.org/10.1002/agj2.
20625
20. Salako J. T., Oluwasemiire K. O., Adu-
ramigba-Modupe V. O., Olanipekun S. O., Uth-
man A. C. O., Ojo A. O. Integrated Nutrient Mana-
gement for Sustainable Soil and Crop Productivity.
European Journal of Agriculture and Forestry Re-
search. 2025. Vol. 13, № 1. P. 89‒106. https://
doi.org/10.37745/ejafr.2013/vol13n189106
21. Експериментальна ґрунтова мікробіоло-
гія / за наук. ред. В. В. Волкогона. Київ : Аграрна
наука, 2010. 464 с.
22. Пересипкін В. Ф. Сільськогосподарська
фітопатологія. Київ : Аграрна освіта, 2000. 415 с.
Отримано: 17.03.2026
Прийнято до друку: 21.04.2026
Опубліковано онлайн: 29.05.2026
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
49
https://doi.org/10.35868/1997-3004.43.42-50
UDC 631.461+579.64
THE IMPACT OF HYDROTHERMAL FACTORS AND
SOIL MICROBIOLOGICAL ACTIVITY ON CORN YIELD
A. A. Bunas, https://orcid.org/0000-0003-4806-7004,
Ye. D. Tkach, https://orcid.org/0000-0002-0666-1956,
O. V. Sherstoboieva, https://orcid.org/0000-0001-8239-0847,
I. P. Movchan, https://orcid.org/0009-0002-0647-6133
Institute of Agroecology and Environmental Management, NAAS, Kyiv
e-mail: bio-206316@ukr.net
Objective. To study the impact of weather conditions (air temperature and precipitation) on the
dynamics of soil microbiocenosis activity key indicators of, plant productivity, and the phytopatho-
genic state of the maize agrocenosis. Methods. Standard microbiological methods (microbial bio-
mass carbon content, CO2 emission intensity), phytopathological methods, quantitative analysis of
agrocenosis productivity, and methods of mathematical statistics were used. Results. A close link
between microbiological activity and hydrothermal conditions as well as the plant growth stage
was identified: the maximum microbial biomass was recorded in 2023 (198.1 μg C / g soil) during
the tasseling stage, while CO2 emission intensity correlated with biomass dynamics, reaching
a maximum in the waxy ripeness stage of corn (up to 36.2 mg CO2 / kg of soil). The phytopathoge-
nic status of the agrocenosis showed that the contrasting moisture regime in 2022 contributed to the
spread of diseases up to 68 % with a development rate not exceeding 3.5 %. In 2023, however, de-
spite high microbiological activity, the infection rate decreased to 52 % and 2.1 %, respectively, in-
dicating the antagonistic properties of the soil microbiome. Corn productivity also depended on the
synchronization of microbiological processes and hydrothermal conditions: the highest grain yield
(7.3 t/ha) was achieved in 2022 under relatively balanced water and temperature conditions,
whereas in 2023, under temperature stress, the yield was 5.2 t/ha. Conclusions. The effectiveness of
the maize agrocenosis is determined by the synchronization of hydrothermal conditions and micro-
biological processes in the soil. An active and structured microbiome is a key regulator of agroeco-
system resilience, whereas moisture deficiency in critical phases limits the crop’s yield potential.
The implementation of adaptive, bio-oriented technologies for managing the soil microbiome is
perspective for enhancing the resilience of agrocenoses to climatic stresses.
Key words: Zea mays L., microbiocenosis, soil microbial biomass, soil biological activity, cli-
mate change, drought resistance.
REFERENCES
1. Solokha, M., Demyanyuk, O., Symochko, L.,
Mazur, S., Vynokurova, N., Sementsova, K., &
Mariychuk, R. (2024). Soil Degradation and Con-
tamination Due to Armed Conflict in Ukraine.
Land, 13(10), 1614. https://doi.org/10.3390/land
13101614
2. Climate Change 2023: Synthesis Report.
Contribution of Working Groups I, II and III to the
Sixth Assessment Report of the Intergovernmental
Panel on Climate Change [Core Writing Team,
H. Lee and J. Romero (Eds.)]. IPCC, Geneva, Swit-
zerland, 1‒34. https://www.ipcc.ch/report/ar6/syr/
downloads/report/IPCC_AR6_SYR_SPM.pdf
3. Demyanyuk, O. S., Patyka, V. P., Sherstobo-
eva, О. V., & Bunas, A. А. (2018). Formation of the
structure of microbiocenoses of soils agroecosys-
tems depending on trophic and hydrothermic factors.
Biosystems diversity, 26(2), 103‒110. https://doi.org/
10.15421/011816
4. Liu, Z., Liu, W., Liu, H., Gao, T., Zhao, H.,
Geng, Li … Ning, T. (2020). Capture of soil respira-
tion for higher photosynthesis with lower CO2 emis-
sion. Journal of Cleaner Production, 246, 119029.
https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.119029
5. Sun, W., Ubierna, N., Ma, J. Y., Walker, B. J.,
Kramer, D. M., & Cousins, A. B. (2014). The coor-
dination of C4 photosynthesis and the CO2-concent-
rating mechanism in maize and Miscanthus x gigan-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
50
teus in response to transient changes in light quality.
Plant Physiol, 164(3), 1283‒1292. https://doi.org/10.
1104/pp.113.224683
6. Zhang, S., Bai, J., Zhang, G., Xia, Z., Wu, M.,
& Lu, H. (2023). Negative effects of soil warming,
and adaptive cultivation strategies of maize: A revi-
ew. Science of The Total Environment, 862, 160738.
https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.160738
7. Bunas, A., & Tkach, Ye. (2023). Activity of
the microbiocenose of the root zone of corn plants
under the action of plant protection agents. Interna-
tional Journal of Ecosystems and Ecology Science
(IJEES), 13(4), 11‒16. https://doi.org/10.31407/ijees
13.402
8. Sydiakina, O. V., & Hamula, Ye. A. (2025).
Suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy vyrobny-
tstva zerna kukurudzy [Current status, problems and
prospects of corn grain production]. Tavriiskyi nau-
kovyi visnyk — Tavria Scientific Bulletin, 144,
164‒174 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/
2226-0099.2025.144.22
9. Zhao, J., Xie X., Jiang, Yu., Li, J., Fu, Q.,
Qiu, Y. … Chen, H. (2024). Effects of simulated
warming on soil microbial community diversity and
composition across di verse ecosystems. Science of
The Total Environment, 911, 168793. https://doi.org/
10.1016/j.scitotenv.2023.168793
10. Zhou, J., Deng, Y., Shen, L., Wen, C.,
Yan, Q., Ning, D. … Brown, J. H. (2016). Tempera-
ture mediates continental-scale diversity of microbes
in forest soils. Nat Commun, 7, 12083. https://doi.
org/10.1038/ncomms12083
11. Trivedi, P., Leach, J. E., Tringe, S. G.,
Sa, T., & Singh, B. K. (2020). Plant-microbiome in-
teractions: from community assembly to plant
health. Nat Rev Microbiol, 18, 607–621. https://doi.
org/10.1038/s41579-020-0412-1
12. Volkogon, V., Pyrig, O., Dimova, S., &
Volkogon, K. (2020). Focus of mineralization-syn-
thesis processes of the organic matter in the leached
chernozem while cultivating potatoes on different
fertilization backgrounds. Agricultural Science and
Practice, 7(1), 40‒48. https://doi.org/10.15407/
agrisp7.01.040
13. Pathan, S. I., Ganugi, P., Arfaioli, P., Ma-
soni, A., & Pietramellara, G. (2023). Resilience of
root and soil bacteria to drought stress depends on
host plant's colonization affinity towards arbuscular
mycorrhiza fungi. European Journal of Soil Biology,
118, 103540. https://doi.org/10.1016/j.ejsobi.2023.
103540
14. Kuzyakov, Y., & Razavi, B. S. (2019). Rhi-
zosphere size and shape: Temporal dynamics and
spatial stationarity. Soil Biology and Biochemistry,
135, 343‒360. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2019.
05.011
15. Vries, F. T. D., Griffiths, R. I., Knight, C. G.,
Nicolitch, O., & Williams, A. (2020). Harnessing
rhizosphere microbiomes for drought-resilient crop
production. Science, 368(6488), 270‒274. https://
doi.org/10.1126/science.aaz5192
16. Horodyska, I. M., Ternovyi, Yu. V., & Ma-
zur, S. O. (2024). Rehuliuvannia fitopatohennoho
fonu posiviv pshenytsi ozymoi za orhanichnoho vy-
roshchuvannia [Regulation of phytopathogenic back-
ground of winter wheat crops under organic cultiva-
tion]. Ahrobiolohiia — Agrobiology, 1, 251–259
[in Ukrainian]. https://doi.org/10.33245/2310-9270-
2024-187-1-251-259
17. Naylor, D., & Coleman-Derr, D. (2018).
Drought Stress and Root-Associated Bacterial
Communities. Front Plant Sci, 8. 2223. https://doi.
org/10.3389/fpls.2017.02223
18. Burlakoti, S., Devkota, A. R., Poudyal, S.,
& Kaundal, A. (2024). Beneficial Plant-Microbe In-
teractions and Stress Tolerance in Maize. Applied
Microbiology, 4(3), 1000–1015. https://doi.org/10.
3390/applmicrobiol4030068
19. Liu, Y., Wen, M., Li, M., Zhao, W., Li, P.,
Cui, J., & Ma, F. (2021). Effects of reduced nitrogen
application rate on drip-irrigated cotton dry matter
accumulation and yield under different phosphorus
and potassium managements. Agronomy Journal,
113(3), 2524–2533. https://doi.org/10.1002/agj2.20625
20. Salako, J. T., Oluwasemiire, K. O., Adu-
ramigba-Modupe, V. O., Olanipekun, S. O., Uth-
man, A. C. O., & Ojo, A. O. (2025). Integrated Nu-
trient Management for Sustainable Soil and Crop
Productivity. European Journal of Agriculture and
Forestry Research, 13(1), 89‒106. https://doi.org/
10.37745/ejafr.2013/vol13n189106
21. Volkogon, V. V. (Ed.). (2010). Ekspery-
mentalna gruntova mikrobiolohiia [Experimental
soil microbiology]. Kyiv: Agrarian Science [in Uk-
rainian].
22. Peresypkin, V. F. (2000). Silskohospodar-
ska fitopatolohiia [Agricultural Phytopathology].
Kyiv: Agrarian Education [in Ukrainian].
Received: 17.03.2026
Accepted: 21.04.2026
Published online: 29.05.2026
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-558 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:16:36Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/fd/9b505e290b79918b37ddb9014b426bfd.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-5582026-07-22T10:10:53Z THE IMPACT OF HYDROTHERMAL FACTORS AND SOIL MICROBIOLOGICAL ACTIVITY ON CORN YIELD ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ Бунас, А. А. Ткач, Є. Д. Шерстобоєва, О. В. Мовчан, І. П. Zea mays L., microbiocenosis, soil microbial biomass, soil biological activity, climate change, drought resistance Zea mays L., мікробіоценоз, мікробна біомаса ґрунту, біологічна активність ґрунту, кліматичні зміни, посухостійкість Objective. To study the impact of weather conditions (air temperature and precipitation) on the dynamics of soil microbiocenosis activity key indicators of, plant productivity, and the phytopathogenic state of the maize agrocenosis. Methods. Standard microbiological methods (microbial biomass carbon content, CO2 emission intensity), phytopathological methods, quantitative analysis of agrocenosis productivity, and methods of mathematical statistics were used. Results. A close link between microbiological activity and hydrothermal conditions as well as the plant growth stage was identified: the maximum microbial biomass was recorded in 2023 (198.1 μg C / g soil) during the tasseling stage, while CO2 emission intensity correlated with biomass dynamics, reaching a maximum in the waxy ripeness stage of corn (up to 36.2 mg CO2 / kg of soil). The phytopathogenic status of the agrocenosis showed that the contrasting moisture regime in 2022 contributed to the spread of diseases up to 68 % with a development rate not exceeding 3.5 %. In 2023, however, despite high microbiological activity, the infection rate decreased to 52 % and 2.1 %, respectively, indicating the antagonistic properties of the soil microbiome. Corn productivity also depended on the synchronization of microbiological processes and hydrothermal conditions: the highest grain yield (7.3 t/ha) was achieved in 2022 under relatively balanced water and temperature conditions, whereas in 2023, under temperature stress, the yield was 5.2 t/ha. Conclusions. The effectiveness of the maize agrocenosis is determined by the synchronization of hydrothermal conditions and microbiological processes in the soil. An active and structured microbiome is a key regulator of agroecosystem resilience, whereas moisture deficiency in critical phases limits the crop’s yield potential. The implementation of adaptive, bio-oriented technologies for managing the soil microbiome is perspective for enhancing the resilience of agrocenoses to climatic stresses. Мета. Дослідити вплив погодних умов (температури повітря й кількості опадів) на динаміку основних показників активності мікробіоценозу ґрунту, продуктивність рослин і фітопатогенний стан агроценозу кукурудзи. Методи. Загальноприйняті мікробіологічні (вміст вуглецю мікробної біомаси, інтенсивність емісії CO2), фітопатологічні, кількісний аналіз продуктивності агроценозів і методи математичної статистики. Результати. Встановлено тісний зв’язок мікробіологічної активності з гідротермічними умовами й фазою розвитку рослин: максимальна біомаса мікроорганізмів зафіксована у 2023 році (198,1 мкг С / г ґрунту) у фазі викидання волоті, а інтенсивність емісії CO2 узгоджувалася з динамікою біомаси, сягаючи максимуму у фазі воскової стиглості кукурудзи (до 36,2 мг СО2 / кг ґрунту). Фітопатогенний стан агроценозу показав, що контрастний режим зволоження у 2022 році сприяв поширенню хвороб до 68 % при розвитку не вище ніж 3,5 %. А у 2023 році за високої мікробіологічної активності рівень ураження знизився до 52 % і 2,1 % відповідно, що свідчить про антагоністичні властивості ґрунтового мікробіому. Продуктивність кукурудзи також залежала від синхронізації мікробіологічних процесів і гідротермічних умов: найвища врожайність зерна (7,3 т/га) досягнута у 2022 році за порівняно збалансованого водно-температурного режиму, тоді як у 2023 році за температурного стресу врожайність була на рівні 5,2 т/га. Висновки. Ефективність функціонування агроценозу кукурудзи визначається синхронізацією гідротермічних умов і мікробіологічних процесів у ґрунті. Активний і структурований мікробіом є важливим регулятором стійкості агроекосистем, тоді як дефіцит вологи у критичні фази обмежує реалізацію продукційного потенціалу культури. Перспективним є впровадження адаптивних біоорієнтованих технологій управління ґрунтовим мікробіомом для підвищення стійкості агроценозів до кліматичних стресів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2026-05-29 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/558 10.35868/1997-3004.43.42-50 Agricultural microbiology; Vol. 43 (2026): Agriciltural microbiology; 42-50 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 43 (2026): Сільськогосподарська мікробіологія; 42-50 1997-3004 10.35868/1997-3004.43 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/558/622 Авторське право (c) 2026 A. A. Bunas, Ye. D. Tkach, O. V. Sherstoboieva, I. P. Movchan https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Zea mays L. мікробіоценоз мікробна біомаса ґрунту біологічна активність ґрунту кліматичні зміни посухостійкість Бунас, А. А. Ткач, Є. Д. Шерстобоєва, О. В. Мовчан, І. П. ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ |
| title | ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ |
| title_alt | THE IMPACT OF HYDROTHERMAL FACTORS AND SOIL MICROBIOLOGICAL ACTIVITY ON CORN YIELD |
| title_full | ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ |
| title_fullStr | ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ |
| title_short | ВПЛИВ ГІДРОТЕРМІЧНИХ ЧИННИКІВ І МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ НА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ |
| title_sort | вплив гідротермічних чинників і мікробіологічної активності ґрунту на врожайність кукурудзи |
| topic | Zea mays L. мікробіоценоз мікробна біомаса ґрунту біологічна активність ґрунту кліматичні зміни посухостійкість |
| topic_facet | Zea mays L. microbiocenosis soil microbial biomass soil biological activity climate change drought resistance Zea mays L. мікробіоценоз мікробна біомаса ґрунту біологічна активність ґрунту кліматичні зміни посухостійкість |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/558 |
| work_keys_str_mv | AT bunasaa theimpactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield AT tkačêd theimpactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield AT šerstoboêvaov theimpactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield AT movčaníp theimpactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield AT bunasaa vplivgídrotermíčnihčinnikívímíkrobíologíčnoíaktivnostígruntunavrožajnístʹkukurudzi AT tkačêd vplivgídrotermíčnihčinnikívímíkrobíologíčnoíaktivnostígruntunavrožajnístʹkukurudzi AT šerstoboêvaov vplivgídrotermíčnihčinnikívímíkrobíologíčnoíaktivnostígruntunavrožajnístʹkukurudzi AT movčaníp vplivgídrotermíčnihčinnikívímíkrobíologíčnoíaktivnostígruntunavrožajnístʹkukurudzi AT bunasaa impactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield AT tkačêd impactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield AT šerstoboêvaov impactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield AT movčaníp impactofhydrothermalfactorsandsoilmicrobiologicalactivityoncornyield |