РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ
Objective. To determine the effect on plants and the efficiency of foliar feeding of corn hybrids of different maturity groups (FAO 250, 320, 340) with organo-mineral and mycorrhiza-forming preparations. Methods. Field (temporary field experiment at Pole Znan LLC), spectrophotometric (chlorophyll a...
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2026
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/559 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agriciltural microbiology |
| Download file: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466355090259968 |
|---|---|
| author | Полтава, О. П. Дем’янюк, О. С. |
| author_facet | Полтава, О. П. Дем’янюк, О. С. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "О. П. Полтава",
"institution": "Інститут агроекології і природокористування НААН"
},
{
"author": "О. С. Дем’янюк",
"institution": "Інститут агроекології і природокористування НААН"
}
] |
| author_sort | Полтава, О. П. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:53Z |
| description | Objective. To determine the effect on plants and the efficiency of foliar feeding of corn hybrids of different maturity groups (FAO 250, 320, 340) with organo-mineral and mycorrhiza-forming preparations. Methods. Field (temporary field experiment at Pole Znan LLC), spectrophotometric (chlorophyll a and b content), morphometric (leaf surface area), gravimetric (yield measurement), and statistical (analysis of experimental data). Three corn hybrids — Megan (FAO 250), ES Orilskai (FAO 320), and DMS Amigo (FAO 340) — were grown with two applications of organicmineral (Eurostim Amino, BioGumat, Ceovit AntiStress Multi) and mycorrhiza-forming (Mycofriend, r., Mycovit, RK) preparations. Results. Treatment of plants with these preparations increased the leaf surface area by an average of 13.5 % when using organo-mineral preparations and by 17.3 % when using mycorrhiza-forming preparations. For the Megan hybrid, the increase in leaf surface area was 6.1–19.8 %; for the EU Orilskai hybrid, 5.6–22.5 %; and for the DMS Amigo hybrid, 7.7–19.9 %, with the leaf area index increasing by 0.2–0.8 units. Foliar feeding increased the total chlorophyll content (a + b) in the leaves by 4.1–13.1 % compared to the control. A strong correlation was found between the leaf surface area index and chlorophyll content (r 0.88–0.95; R2 0.78–0.90). The highest yield was obtained with the use of Eurostim Amino and Ceovit AntiStress Multi: for the Megan hybrid — 9.28 t/ha, EU Orilskai — 9.28 t/ha, and DMS Amigo — 10.05 t/ha, which exceeded the control by 6.1–13.7 %. Conclusions. Foliar feeding of corn with organicmineral and mycorrhiza-forming preparations is an effective agricultural practice that promotes the formation of a larger leaf surface area, increases their functional activity due to higher chlorophyll content, enhances resistance to drought conditions, and, as a result, increases grain yield. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.43.51-64 |
| first_indexed | 2026-05-29T01:00:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
51
Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43. С. 51–64.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.43.51-64
УДК 633.15:631.811:631.82:631.559
РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ
ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ
Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ
ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ
О. П. Полтава, https://orcid.org/0009-0006-3007-6550,
О. С. Дем’янюк, https://orcid.org/0000-0002-4134-9853
Інститут агроекології і природокористування НААН
вул. Метрологічна, 12; м. Київ, 03143, Україна; e-mail: demolena@ukr.net
Мета. Визначити вплив на рослини й ефективність позакореневого підживлення гібри-
дів кукурудзи різних груп стиглості (ФАО 250, 320, 340) органо-мінеральними і мікоризо-
утворювальними препаратами. Методи. Польовий (тимчасовий польовий дослід ТОВ «Поле
Знань»), спектрофотометричний (уміст хлорофілу а, b), морфометричний (площа листко-
вої поверхні), ваговий (облік урожайності), статистичні (аналіз експериментальних даних).
Вирощували три гібриди кукурудзи Меган (ФАО 250), ЄС Орілскай (ФАО 320), ДМС Аміго
(ФАО 340) з двократним підживленням у фазі ВВСН 13–15 і ВВСН 16–18 органо-мінераль-
ними (Євростім Аміно, БіоГумат, Цеовіт АнтиСтрес Мульті) і мікоризоутворювальними
(Мікофренд, р., Міковітал, РК) препаратами. Результати. Обробка рослин препаратами
збільшила площу листкової поверхні в середньому на 13,5 % за використання органо-міне-
ральних і на 17,3 % — мікоризоутворювальних препаратів. У гібрида Меган приріст площі
листкової поверхні становив 6,1–19,8 %, у ЄС Орілскай — 5,6–22,5 %, у ДМС Аміго — 7,7–
19,9 %, водночас індекс листкової поверхні зріс на 0,2–0,8 одиниці. Позакореневе підживлен-
ня підвищило у листках вміст суми хлорофілів (a + b) на 4,1–13,1 %, як порівняти з контро-
лем. Виявлено тісний кореляційний зв’язок між індексом листкової поверхні й вмістом хло-
рофілу (r 0,88–0,95; R2 0,78–0,90). Найвищу врожайність отримано за застосування препа-
ратів Євростім Аміно та Цеовіт АнтиСтрес Мульті: у гібрида Меган — 9,28 т/га, ЄС Оріл-
скай — 9,28 т/га, ДМС Аміго — 10,05 т/га, що перевищувало контроль на 6,1–13,7 %. Вис-
новки. Позакореневе підживлення кукурудзи органо-мінеральними й мікоризоутворюваль-
ними препаратами є ефективним агроприйомом, що сприяє формуванню більшої поверхні
листків рослин, підвищенню їхньої функціональної активності за рахунок зростання вмісту
хлорофілу, посиленню стійкості до посушливих умов і, як наслідок, зростанню врожайності
зерна.
Ключові слова: Zea mays L., удобрення, комплексні добрива, ефективність, фотосинте-
тичний апарат, площа листкової поверхні, хлорофіл, урожайність.
Вступ. У сучасних технологіях вирощу-
вання сільськогосподарських культур все бі-
льше уваги приділяють упровадженню еко-
логічно безпечних систем землеробства, що
передбачає використання ефективних і вод-
ночас екологічно безпечних добрив і засобів
захисту рослин [1]. Оптимізацію живлення
рослин у цих умовах розглядають як один із
ключових чинників формування високопро-
дуктивних і стійких агроценозів [2]. Поєд-
нання традиційних і альтернативних джерел
живлення рослин, зокрема використання мі-
кробіологічних препаратів, біостимуляторів
й органо-мінеральних добрив, підвищує ко-
ефіцієнти використання елементів живлення
з добрив, активізує біологічну активність
ґрунту й покращує перебіг фізіолого-біохі-
мічних процесів у рослинах.
© О. П. Полтава, О. С. Дем’янюк, 2026
52
Особливої актуальності ці питання на-
бувають у контексті реалізації стратегічних
напрямів сталого сільського господарства,
задекларованих у стратегії Європейського
Союзу «Від лану до столу», яка передбачає
створення екологічно безпечної, ресурсоефе-
ктивної та орієнтованої на здоров’я людини
агропродовольчої системи. Серед іншого у
межах цієї стратегії пріоритетом стає скоро-
чення використання хімічних засобів, підви-
щення ефективності застосування добрив і
розвиток біологічного землеробства [3; 4].
У зв’язку з цим дослідження, спрямовані
на обґрунтування ефективних технологічних
прийомів, які забезпечують оптимізацію жи-
влення рослин, підвищення їхньої продук-
тивності й екологічної безпеки агроценозів
є актуальними для аграрного виробництва.
Мета — визначити вплив на рослини та
ефективність позакореневого підживлення
гібридів кукурудзи різних груп стиглості Ме-
ган (ФАО 250), ЄС Орілскай (ФАО 320),
ДМС Аміго (ФАО 340) органо-мінеральними
і мікоризоутворювальними препаратами.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Упродовж останніх десятиліть значна
увага приділяється розв’язанню питання за-
безпечення сільськогосподарських культур
поживними елементами (макро-, мезо- і мік-
роелементами) за одночасного зниження хі-
мічного навантаження на агроценози. Зокре-
ма, розробляються інноваційні підходи до
покращення живлення рослин, технологічні
прийоми внесення добрив, що виходять за
рамки традиційних методів, підвищення
ефективності використання поживних речо-
вин із добрив, створюються нові форми доб-
рив з акцентом на екологічну безпеку й ви-
соку ефективність.
Широкого розповсюдження набуло по-
закореневе підживлення рослин комплекс-
ними біологічними й органо-мінеральними
добривами як високоефективний прийом по-
ліпшення мінерального живлення [5–7]. Та-
кий спосіб удобрення дає змогу оперативно
коригувати дефіцит макро- і мікроелементів
у критичні фази розвитку культури й забез-
печити її необхідними елементами живлен-
ня, особливо за дії стресових чинників [8].
Наявність біологічно активних компонентів
у складі таких препаратів не лише покращує
доступність елементів живлення й активізує
фізіолого-біохімічні процеси рослини, а й
підвищує стійкість до посухи, температур-
них стресів, зменшує залежність від міне-
ральних добрив тощо. Це особливо актуаль-
но для забезпечення екологічної безпеки
агроценозів і в умовах зростання вартості
мінеральних добрив.
Нині пропонується широка лінійка різ-
номанітних інноваційних продуктів для удо-
брення кукурудзи, зокрема біологічні препа-
рати, мікродобрива, нанодобрива, комплекс-
ні органо-мінеральні добрива та ін., які сти-
мулюють проростання насіння, регулюють
ростові процеси, підвищують стійкість до
біотичних й абіотичних чинників, але ефек-
тивність їхньої дії різна [9; 10]. Особливість
цих продуктів — збалансований уміст по-
живних речовин, у т. ч. органічного поход-
ження, із доповненням комплексом мікро-
елементів, природних мінералів і біологічно
активних речовин. Варто зазначити, що пре-
парати для удобрення рослин постійно вдос-
коналюються, елементи живлення закріплю-
ються в обмінній формі, зменшується їхня
рухомість, що підвищує коефіцієнт їх засво-
єння рослинами. Внаслідок цього активізу-
ються процеси фотосинтезу, синтезу білків
і ферментів, підвищується імунітет рослин та
їхня продуктивність [11].
Також ефективним у позакореневому під-
живленні рослин є застосування рідких ор-
гано-мінеральних добрив, які не лише забез-
печують рослину поживними речовинами, а
й виконують роль біостимуляторів, підви-
щуючи її імунітет до несприятливих чинни-
ків навколишнього середовища [12; 13]. На-
явність біологічно активних компонентів у
складі таких добрив не лише покращує дос-
тупність елементів живлення та активізує фі-
зіолого-біохімічні процеси рослини, а й під-
вищує їхню стійкість до посухи, темпера-
турних стресів, зменшує залежність від мі-
неральних добрив тощо.
Проведений аналіз публікацій Ssemu-
genze et al. [14] засвідчив щораз більший до-
слідницький інтерес застосування позакоре-
невого удобрення у технологіях вирощуван-
ня кукурудзи, що безпосередньо узгоджуєть-
ся з необхідністю підвищення продуктивнос-
ті сільського господарства та налагодження
продовольчої безпеки, збільшенням інвести-
цій у сільське господарство й інновацій,
розв’язанням сільськогосподарських про-
блем шляхом сталого й технологічного про-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
53
гресу, зменшенням впливу на навколишнє
середовище.
Доведено, що за позакореневого піджив-
лення кукурудзи на критичних стадіях росту
в рослинах збільшується вміст вуглеводів,
білків, ліпідів, клітковини, мінеральних ре-
човин, відбуваються позитивні зміни у роз-
мірі й масі зерна [15; 16]. Rácz et al. [17] спо-
стерігали позитивний вплив позакореневого
підживлення на формування елементів струк-
тури врожаю, зокрема масу 1000 зерен, діа-
метр і довжину качана, кількість рядів на ка-
чані та кількість зерен у ряду. Крім того,
встановлено підвищення стійкості рослин до
таких стресових чинників, як посуха, високі
температури повітря, дефіцит вологи й по-
живних речовин, негативна дія збудників
хвороб і шкідників, що опосередковано
впливає на продуктивність і якість зерна [18–
20]. Виявлено підвищення концентрації цук-
рів на стадії наливу зерна, а також посилений
антиоксидантний метаболізм, що свідчить
про зменшення впливу стресових чинників
навколишнього середовища за позакорене-
вого внесення добрив [21].
Варто зазначити, що ефективність поза-
кореневого підживлення залежить від низки
чинників: біологічних особливостей гібридів
і виду застосованих препаратів, термінів їх
внесення, складу поживних речовин та їх
концентрації, умов навколишнього середо-
вища тощо, що потребує поглиблених дос-
ліджень.
Матеріали і методи досліджень. Дос-
лідження проведено в Інституті агроекології
і природокористування НААН та в тимчасо-
вому польовому досліді ТОВ «Поле Знань»
(с. Циганське Полтавського р-ну Полтавсь-
кої обл.). Тип ґрунту — чорнозем типовий
малогумусний з умістом гумусу в шарі 0–
20 см — 4,1–4,4 %; рНсол. 6,3; гідролітична
кислотність — 1,6–1,9 мг·екв. / 100 г ґрунту.
В орному шарі міститься азоту легкогідролі-
зних сполук 110–130 мг/кг, рухомих сполук
фосфору — 100–150 мг/кг, рухомих сполук
калію — 160–200 мг/кг ґрунту.
У тимчасовому польовому досліді впро-
довж 2022–2024 рр. вивчали ефективність
позакореневого підживлення рослин гібри-
дів кукурудзи різних груп стиглості Меган
(ФАО 250), ЄС Орілскай (ФАО 320), ДМС
Аміго (ФАО 340) комплексними органо-мі-
неральними й мікоризоутворювальними пре-
паратами (табл. 1).
Вибрані для дослідження препарати міс-
тять комплекс макро- і мікроелементів і біо-
логічно активні речовини:
1. Євростім Аміно — збалансоване мік-
родобриво, яке містить макро- і мікроеле-
менти (N, P, K, S, Cu, Mn, Co, Mo), буршти-
нову кислоту, гумінові речовини (30,0 г/л) та
амінокислоти (40,0 г/л, гліцин, аргінін, трип-
тофан). Рекомендовано для обробки посівно-
го матеріалу, а також для листкового піджи-
влення сільськогосподарських культур.
2. БіоГумат (BioGumate) — комплексний
природно-енергетичний препарат контактно-
системної дії, до складу якого входять мак-
ро- і мікроелементи (N, P2О5, K2О, SО3, В,
MgO, Fe, Cu, Mn, Zn, Mo), гумінові і фульво-
кислоти (10 %), амінокислоти (2 г/л), фіто-
гормони (2 г/л), бетаїн (1000 ррm/л), хіто-
зан (100 ррm/л), поверхнево активні речови-
ни. Рекомендовано для обробки насіння і для
позакореневої обробки рослин.
3. Цеовіт АнтиСтрес Мульти — компле-
ксний препарат, до якого входять хелатовані
елементи живлення (N, P2О5, K2О, Na2O,
CaO, MgO, SО3, В, Fe, Cu, Mn, Zn, Mo, Co),
фітогормони (0,07 г/л), амінокислоти (45 г/л)
із мікробними полісахаридами й органічні
сполуки. Рекомендовано для позакореневої
обробки рослин для запобігання та зняття
абіотичного та біотичного стресів, підтримки
Таблиця 1. Схема польового досліду
Варіанти досліду Норма внесення, л/га Спосіб і фаза внесення
Контроль (без добрив) – –
Євростім Аміно 1,5 Обприскування рослин:
3–5 листків (ВВСН 13–15),
6–8 листків (ВВСН 16–18)
БіоГумат 2,0
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 2,0
Мікофренд, р. 0,5 Внесення в рядок,
фаза 5-го листка (ВВСН 15) Міковітал, РК 1,5
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
54
інтенсивного росту, розвитку кореневої сис-
теми при закладанні генеративних органів
формування майбутнього врожаю на початку
вегетаційного періоду.
4. Мікофренд®, р. — мікоризоутворю-
вальний біопрепарат для живлення та захис-
ту від хвороб на основі комплексу мікроор-
ганізмів: мікоризоутворювальні гриби: Glo-
mus sp., мікроорганізми, що підтримують ут-
ворення мікоризи та ризосфери рослин: (Tri-
choderma harzianum, Streptomyces sp., Pse-
udomonas fluorescens), фосфатсолюбілізува-
льні бактерії: (Bacillus megaterium var. phos-
phaticum, Bacillus subtilis, Bacillus mucilogi-
nosus, Enterobacter sp.) і біологічно активні ре-
човини: фітогормони, вітаміни, амінокислоти.
Загальне число життєздатних клітин мікро-
організмів-продуцентів не менше ніж 1,0
1,5×108 КУО/мл. Рекомендовано для обробки
насіння, внесення в рядок або фертигацією.
5. Міковітал, РК — комплексний біоло-
гічно активний препарат на основі вегета-
тивних клітин і спор грибів-мікоризоутво-
рювачів Vitasergia svidasoma Oliferchuk VS
1223 (7×109 ± 5 % вегетативних клітин/дм3).
Рекомендовано для обробки насіння, під-
живлення рослин після сходів або розсади,
укорінення через систему крапельного зро-
шення.
Повторність польового досліду — три-
кратна. Площа посівної ділянки — 78,4 м2
(5,6 м × 14 м), облікової ділянки — 50,4 м2
(4,2 м × 12 м). Розміщення ділянок — послі-
довне. Ширина міжряддя — 70 см. Поперед-
ник — соняшник. Система захисту: досходо-
ве внесення гербіциду Екстракорн (4,3 л/га)
на 3-тю добу після сівби, післясходове вне-
сення гербіциду Міладар Дуо (1,25 л/га) +
ПАР (0,3 л/га) у фазі 3–5 листків культури.
Роки досліджень характеризувалися кон-
трастними умовами — перепадами темпера-
тури повітря й нерівномірністю розподілу
опадів як упродовж вегетаційного періоду,
так і за роками, що різнилися із середньоба-
гаторічним рівнем (СБР) (рис. 1). Аналіз
значень гідротермічного коефіцієнту Селя-
нинова (ГТК) за роками досліджень показав,
що вегетаційний період (квітень-жовтень)
2024 р. характеризувався сильною посухою з
різкою нестачею опадів (ГТК < 0,5), 2022 р. —
надмірно вологий (ГТК > 1,7), 2023 р. — по-
мірно вологий (ГТК 1,3–1,6).
Реакцію рослин кукурудзи на позакоре-
неве підживлення оцінювали за показниками
фотосинтетичного апарату: вмістом хлоро-
філу (а, b) у листках (спектрофотометричним
методом [22]) і формуванням площі лист-
кової поверхні (морфометричним методом).
Площу листкової поверхні розраховували за
формулою:
S = k × l × n, (1)
де S — площа листка, см2;
k — середній поправочний коефіцієнт,
дорівнює 0,75;
l — довжина листка, см;
n — ширина листка у найширшому міс-
ці, см.
Враховували площу тільки у фізіологіч-
но повноцінних листків. Кількість відібраних
рослин — 10 у триразовому повторенні.
Індекс листкової поверхні (LAI) кукуру-
дзи розраховували за формулою:
LAI = (S × D) ×10000, (2)
де LAI — індекс листкової поверхні;
S — середня площа листкової поверхні
однієї рослини, м2;
а б
Рис. 1. Динаміка суми опадів за місяць (а) і середньомісячної температури повітря (б)
періоду вегетації кукурудзи в роки досліджень, 20222024 рр.
5
10
15
20
25
30
V VI VII VIII IX X
Місяці
С
ер
ед
нь
ом
іс
яч
на
т
ем
пе
ра
ту
ра
по
ві
тр
я,
о
С
2022 р. 2023 р. 2024 р. СБР
0
20
40
60
80
100
120
V VI VII VIII IX X
Місяці
С
ум
а
оп
ад
ів
, м
м
2022 р. 2023 р. 2024 р. СБР
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
55
D — густота рослин, шт./га;
10 000 — перерахунок на 1 га.
Облік урожаю здійснювали методом су-
цільного обмолочування зерна з кожної ді-
лянки з подальшим перерахунком на 100 %
чистоту і 14 % базисну вологість [23].
Обробку одержаних експериментальних
даних проводили за використання методів
математичної статистики [24].
Результати досліджень та їх обгово-
рення. Результати показали позитивний
вплив застосування позакореневого піджив-
лення на рослини кукурудзи незалежно від
їхньої групи стиглості: виявлено стабільне
збільшення площі листкової поверхні, як по-
рівняти з контролем, як за оптимальних, так
і в стресових умовах посухи. Відносний при-
ріст показника для досліджуваних гібридів
становив у середньому 13,5 % за впливу ор-
гано-мінеральних препаратів і 17,3 % — мі-
коризоутворювальних (табл. 2). Так, у гібри-
да Меган фіксували збільшення показника
площі листкової поверхні рослин у серед-
ньому на 6,1–19,8 % та індексу листкової по-
верхні (LAI) — на 0,2–0,7 одиниці, у гібрида
ЄС Орілскай — на 5,6–22,5 % та 0,2–0,8 оди-
ниці, у гібрида ДМС Аміго — на 7,7–19,9 %
та 0,3–0,8 одиниці відповідно.
Серед комплексних органо-мінеральних
препаратів найбільший позитивний вплив на
формування площі листків гібрида Меган
виявлено за застосування препарату Цеовіт
АнтиСтрес Мульті (6,5 тис. м2 / га, або 19,8 %
до контролю). На більш пізніх гібридах ЄС
Орілскай і ДМС Аміго найбільше зростання
площі листкової поверхні було за застосу-
вання препаратів Євростім Аміно (на 8,4 см,
або на 22,5 %, і на 8,1 см, або на 19,9 % відпо-
відно) і препарату Цеовіт АнтиСтрес Мульті
(на 7,3 см, або на 19,6 %, і 7,4 см, або на 18,1 %
відповідно). Мікоризоутворювальні препара-
ти також мали достатньо високу ефектив-
ність щодо збільшення площі листків куку-
рудзи — на рівні 15,4–18,8 % залежно від
гібрида, але незначна перевага була у препа-
рату Міковітал. Отримані дані підтверджу-
ють результати інших дослідників [25] щодо
доцільності застосування мікоризоутворюва-
льних і комплексних антистресових препа-
ратів для оптимізації фотосинтетичного апа-
рату кукурудзи. Особливо важливим є те, що
за різко вираженої посухи (2024 р.) засто-
сування позакореневого підживлення дало
Таблиця 2. Вплив позакореневого підживлення на формування листкового апарату
гібридів кукурудзи, ВВСН 59–63, середнє за 2022–2024 рр.
Варіанти досліду
Гібриди
Меган
(ФАО 250)
ЄС Орілскай
(ФАО 320)
ДМС Аміго
(ФАО 340)
Площа листкової поверхні, тис. м2/га
Контроль (без підживлення) 32,9 ± 0,5 37,3 ± 0,6 40,8 ± 0,9
Євростім Аміно 36,7 ± 0,5 45,7 ± 1,0 48,9 ± 0,9
БіоГумат 34,9 ± 0,4 39,4 ± 0,6 43,7 ± 0,8
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 39,4 ± 0,6 44,6 ± 1,0 48,2 ± 0,6
Мікофренд, р. 38,6 ± 0,6 43,5 ± 1,0 47,1 ± 0,7
Міковітал, РК 39,1 ± 0,8 44,0 ± 0,9 48,0 ± 0,7
Індекс листкової поверхні (LAI)
Контроль (без підживлення) 3,3 3,7 4,1
Євростім Аміно 3,7 4,6 4,9
БіоГумат 3,5 3,9 4,4
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 4,0 4,5 4,8
Мікофренд, р. 3,9 4,4 4,7
Міковітал, РК 3,9 4,4 4,8
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
56
змогу пом’якшити негативний вплив дефіци-
ту вологи на рослини. До того ж виявлено,
що формування листкової поверхні було на
рівні, достатньому для підтримання фотоси-
нтетичної активності посівів.
Встановлено, що позакореневе піджив-
лення рослин сприяло не лише наростанню
площі листкової поверхні, а й підвищенню її
функціональної активності шляхом зростан-
ня вмісту хлорофілу. У середньому за роки
досліджень значення показника a / b (у ме-
жах 2,46–2,84) не виходили за межі фізіоло-
гічної норми, що свідчить про збалансований
розвиток пігментного апарату рослин та його
адаптивну перебудову за впливу досліджу-
ваних препаратів (табл. 3).
Зокрема, у рослинах гібрида Меган уміст
хлорофілу а і b та їх суми (a + b) за застосу-
вання препаратів для підживлення переви-
щив контроль на 0,06–0,24 мг/г сирої речо-
вини (або на 3,9–15,6 %) для хлорофілу а, на
0,03–0,06 мг/г (або на 8,8–14,0 %) — за вміс-
том хлорофілу b. Зростання вмісту суми піг-
ментів (a + b) на 5,6–13,1 % та зміна їх спів-
відношення (a / b) у межах 2,46–2,83 свід-
чить не лише про кількісні зміни (зростання
вмісту пігментів), а й про перебудову фото-
синтетичного апарату рослин, що має пози-
тивний вплив на підвищення їхньої продук-
тивності. Найбільш виражений ефект отри-
мано у варіанті з препаратом Цеовіт Анти-
Стрес Мульті.
Позакореневе підживлення сприяло під-
вищенню у рослинах гібрида ЄС Орілскай
вмісту хлорофілу а на 4,6–13,1 % (на 0,08–
0,23 мг/г), як порівняти з контролем, за вміс-
том хлорофілу b — на 3,0–10,6 % (на 0,02–
0,07 мг/г). Сума хлорофілів (a + b) зросла на
4,1–11,2 % (на 0,10–0,27 мг/г), а співвідно-
шення a / b — до 2,69–2,83 проти 2,65 у кон-
тролі. Найбільш ефективними щодо стиму-
лювання пігментного апарату цього гібрида
Таблиця 3. Показники вмісту хлорофілу в листках кукурудзи у фазі ВВСН 59–63, сере-
днє за 2022–2024 рр., мг/г
Варіанти досліду Хлорофіл a Хлорофіл b Сума (а + b) а / b
гібрид Меган (ФАО 250)
Контроль (без підживлення) 1,54 0,59 2,13 2,61
Євростім Аміно 1,69 0,64 2,33 2,64
БіоГумат 1,60 0,65 2,25 2,46
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 1,78 0,63 2,41 2,83
Мікофренд, р. 1,70 0,62 2,32 2,74
Міковітал, РК 1,72 0,64 2,36 2,69
гібрид ЄС Орілскай (ФАО 320)
Контроль (без підживлення) 1,75 0,66 2,41 2,65
Євростім Аміно 1,98 0,70 2,68 2,83
БіоГумат 1,83 0,68 2,51 2,69
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 1,88 0,70 2,58 2,69
Мікофренд, р. 1,91 0,73 2,64 2,62
Міковітал, РК 1,95 0,69 2,64 2,83
гібрид ДМС Аміго (ФАО 340)
Контроль (без підживлення) 1,83 0,67 2,50 2,73
Євростім Аміно 1,99 0,70 2,69 2,84
БіоГумат 1,88 0,70 2,58 2,69
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 1,92 0,71 2,63 2,70
Мікофренд, р. 1,89 0,70 2,59 2,70
Міковітал, РК 1,91 0,68 2,59 2,81
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
57
були препарати Євростім Аміно і Міковітал,
тоді як інші препарати сприяли посиленню
фотосинтетичної активності без значних змін
у співвідношенні вмісту хлорофілу a і b.
Серед досліджуваних гібридів рослини
гібрида ДМС Аміго формували найвищий
сумарний вміст хлорофілу, що узгоджується
з його більш пізньою групою стиглості. Від-
носна реакція рослин на підживлення була
подібною: зростання вмісту суми хлорофілів
(a + b) на 0,08–0,19 мг/г, або на 3,2–7,6 %,
як порівняти з контролем, хлорофілу а — на
2,7–8,7 % (на 0,05–0,16 мг/г), хлорофілу b —
на 1,5–6,0 % (на 0,01–0,04 мг/г). Водночас
співвідношення a / b було максимальним: на
рівні 2,73 у контролі та 2,69–2,84 — у варі-
антах із позакореневим підживленням. Най-
вищі показники вмісту хлорофілу фіксували
у варіанті з препаратом Євростім Аміно, де
перевага над контролем за вмістом хлорофі-
лу a була на рівні 0,16 мг/г (або на 8,7 %),
хлорофілу b — на 0,03 мг/г (4,5 %), сума (a +
+ b) зросла на 7,6 %, а співвідношення a / b —
до 2,84.
Позакоренева обробка рослин кукурудзи
мікоризоутворювальними препаратами спри-
яла підвищенню сумарного вмісту хлорофілу
у середньому на 9–11 % при вирощуванні
гібридів Меган і ЄС Орілскай і на 3,6 % —
гібрида ДМС Аміго. Причому за вирощуван-
ня гібрида Меган із застосуванням препарату
Міковітал фіксували пропорційне зростання
вмісту як хлорофілу a, так і хлорофілу b (у
середньому на 12 %, як порівняти з контро-
лем), а їх співвідношення становило 2,69. Це
свідчить про збалансоване зростання вмісту
хлорофілу a і b та формування стабільного
фотосинтетичного апарату, що, ймовірно,
пов’язано з покращенням фосфорного й мік-
роелементного живлення. Тоді як у варіанті
з унесенням препарату Мікофренд співвід-
ношення a / b зросло до 2,74. Подібне спос-
терігали при вирощуванні гібрида ЄС Оріл-
скай і ДМС Аміго із застосуванням препара-
ту Мікофренд (чи формується мікориза за
внесення Міковіталу і Мікофренду в рядки,
стверджувати не можна, це питання потребує
додаткових досліджень, проте ефект фізіо-
логічно активних речовин біопрепаратів не
підлягає сумніву).
Також встановлено, що в умовах посухи
(2024 р., ГТК 0,36) зниження суми хлорофі-
лів (a + b) у варіантах без підживлення рос-
лин було на рівні 5–6 % в усіх гібридів. На-
томість позакореневе підживлення рослин
комплексними органо-мінеральними й міко-
ризоутворювальними препаратами пом’як-
шувало негативний вплив посухи та збіль-
шило показник суми хлорофілів (a + b) на 7–
10 %, як порівняти з контролем. Зокрема,
препарати Євростім Аміно та Цеовіт Анти-
Стрес Мульті були найбільш ефективні для
підтримки фотосинтетичного потенціалу за
посухи: фіксували зростання цього показни-
ка на 10,5 % у гібрида Меган у варіанті з
препаратом Цеовіт АнтиСтрес Мульті, на
10,3 % і 7,4 % — відповідно у гібрида ЄС
Орілскай і ДМС Аміго за застосування пре-
парату Євростім Аміно. Ефективність інших
препаратів (БіоГумат, Мікофренд, Мікові-
тал) була нижчою — на рівні 3–6 %.
Для комплексної оцінки фотосинтетич-
ної продуктивності посівів кукурудзи прове-
дено аналіз показників вмісту суми хлорофі-
лів (a + b) та індексу листкової поверхні
(LAI), які відображають різні, але взаємо-
пов’язані аспекти формування асиміляційної
поверхні та її функціональної активності.
Кореляційний аналіз між індексом листкової
поверхні (LAI) та сумарним умістом хлоро-
філів (a + b) показав наявність тісного пря-
мого зв’язку для досліджуваних гібридів ку-
курудзи. Найвищі значення коефіцієнта ко-
реляції (r) визначено для гібрида Меган
(0,95) і ЄС Орілскай (0,94), тоді як у гібрида
ДМС Аміго кореляційний зв’язок залишався
тісним, але дещо нижчим (0,88).
Виявлені міжгібридні відмінності у тіс-
ноті кореляційного зв’язку свідчать про ге-
нотипові особливості регуляції фотосинте-
тичного апарату. Значення коефіцієнту детер-
мінації R2 (0,78–0,90) показують, що 78–90 %
варіації вмісту суми хлорофілів пояснюється
змінами значень індексу LAI, тобто площа
листкової поверхні є ключовим чинником
формування фотосинтетичного потенціалу
кукурудзи. На рис. 2 видно, що позакореневе
підживлення гібридів кукурудзи зумовило
зростання обох показників, що вказує на
формування більш розвиненого й фізіоло-
гічно активного фотосинтетичного апарату
рослин.
Підвищення індексу LAI разом зі зростан-
ням вмісту хлорофілу в листках свідчить про
формування не лише більш розвиненого,
а й фізіологічно активного фотосинтетичного
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
58
Рис. 2. Взаємозв’язок показника індексу
листкової поверхні (LAI) та суми хлоро-
філів (a + b) у листках різних гібридів
кукурудзи, середнє за 2022–2024 рр.
апарату кукурудзи. Така узгодженість мор-
фологічних і фізіолого-біохімічних показни-
ків забезпечує більш ефективне перехоплення
та використання фотосинтетично активної ра-
діації. Зростання індексу LAI у відповідь на
застосування досліджуваних препаратів ві-
дображає формування більшої асиміляційної
поверхні, тоді як підвищення вмісту хлоро-
філів (a + b) свідчить про активізацію фото-
хімічних процесів у листках. Виявлено, що в
жодному з варіантів досліду збільшення ін-
дексу LAI не супроводжувалося зниженням
вмісту хлорофілів, що свідчить про фізіоло-
гічну повноцінність листкового апарату рос-
лин. Вищий коефіцієнт нахилу на рис. 2 у гі-
брида Меган вказує на більшу пластичність
фотосинтетичного апарату, тоді як рослини
гібрида ДМС Аміго характеризуються ви-
щим рівнем хлорофілу b і меншою залежніс-
тю від LAI, що є проявом стресостійкості.
Результатом позитивного впливу поза-
кореневого підживлення рослин стало досто-
вірне зростання рівня врожайності зерна, як
порівняти з контролем, за 2022–2024 рр. Ве-
личина приросту залежала як від біологічних
особливостей гібрида, так і від застосованих
препаратів для підживлення. Найвищі абсо-
лютні показники врожайності формував гіб-
рид ДМС Аміго, тоді як гібриди Меган і ЄС
Орілскай вирізнялися більш помірною, але
стабільною реакцією на позакореневе піджи-
влення (табл. 4).
Підживлення рослин органо-мінераль-
ним препаратом Євростім Аміно підвищило
врожайність гібрида Меган у середньому до
8,73 т/га, що на 0,57 т/га (або на 7,0 %) пере-
вищило контроль. Аналогічну тенденцію до
зростання врожайності виявлено за викорис-
тання гумінового препарату БіоГумат, де бу-
ло отримано середню врожайність 8,94 т/га,
а приріст до контролю становив 0,78 т/га
(або 9,5 % до контролю). Найвищий рівень
урожайності зерна гібрида Меган серед усіх
варіантів досліду забезпечило позакореневе
підживлення препаратом Цеовіт АнтиСтрес
Мульті (9,28 т/га) з перевищенням контролю
на 13,7 %, а приріст врожаю становив 1,12 т/га.
Такий результат зумовлено комплексною ді-
єю препарату, що сприяло оптимізації фізіо-
лого-біохімічних процесів і кращій реалізації
генетичного потенціалу гібрида. Застосуван-
ня мікоризоутворювальних препаратів також
забезпечило достовірне зростання врожайно-
сті гібрида Меган, а за внесення препарату
Мікофренд урожайність зросла на 6,9 %,
препарату Міковітал — на 7,2 %, як порівня-
ти з контролем. Відповідно було отримано
додатково з 1 га 0,57 і 0,59 тонн зерна.
При вирощуванні гібрида ЄС Орілскай
вплив досліджуваних препаратів був значно
меншим у порівнянні з іншими гібридами
(табл. 4). Найбільший приріст урожаю зерна
отримано за застосування препарату Єврос-
тім Аміно, де середня врожайність сягала
9,28 т/га, що на 0,53 т/га або 6,1 %, переви-
щило контроль. Це свідчить про вищу чут-
ливість рослин гібрида ЄС Орілскай до під-
живлення препаратом амінокислотного скла-
ду та його здатність ефективно впливати на
продукційний потенціал за оптимізації жив-
лення. Майже однаковий рівень урожайності
отримали за підживлення рослин мікоризоу-
творювальним препаратом Міковітал і гумі-
новим препаратом БіоГумат — 9,06 т/га і
9,05 т/га відповідно, приріст до контролю
був на рівні 0,30–0,31 т/га, а врожайність
зросла на 3,4–3,5 %. Менш виражений, проте
позитивний ефект відзначено за використан-
ня препарату Мікофренд і Цеовіт АнтиСтрес
Мульті, застосування яких забезпечило при-
ріст урожаю 0,23–0,26 т/га (2,7–3,0 %) за рів-
ня врожайності 8,98 т/га і 9,01 т/га відповід-
но. Проте така різниця у врожайності була
недостовірною (у межах похибки).
Рослини гібрида ДМС Аміго формували
найвищу врожайність зерна за використан-
ня органо-мінерального препарату Євростім
Аміно, яка досягла 10,05 т/га і перевищила
контроль на 12,3 %. У цьому варіанті досліду
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
59
Таблиця 4. Урожайність гібридів кукурудзи за позакореневого підживлення органо-мі-
неральними і мікоризоутворювальними препаратами, середнє за 20222024 рр.
Варіанти досліду Урожайність зерна,
т/га
Приріст до контролю
т/га %
гібрид Меган (ФАО 250)
Контроль (без підживлення) 8,16 – –
Євростім Аміно 8,73 0,57 7,0
БіоГумат 8,94 0,78 9,5
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 9,28 1,12 13,7
Мікофренд, р. 8,73 0,57 6,9
Міковітал, РК 8,75 0,59 7,2
НІР05 0,45
гібрид ЄС Орілскай (ФАО 320)
Контроль (без підживлення) 8,75 – –
Євростім Аміно 9,28 0,53 6,1
БіоГумат 9,05 0,30 3,4
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 9,01 0,26 3,0
Мікофренд, р. 8,98 0,23 2,7
Міковітал, РК 9,06 0,31 3,5
НІР05 0,25
гібрид ДМС Аміго (ФАО 340)
Контроль (без підживлення) 8,95 – –
Євростім Аміно 10,05 1,10 12,3
БіоГумат 9,34 0,39 4,3
Цеовіт АнтиСтрес Мульті 9,76 0,81 9,1
Мікофренд, р. 9,39 0,44 4,9
Міковітал, РК 9,47 0,52 5,8
НІР05 0,33
отримано максимальний приріст урожаю до
контролю — 1,10 т/га (див. табл. 4). Високу
ефективність також фіксували за застосуван-
ня препарату Цеовіт АнтиСтрес Мульті, де
врожайність зросла на 9,1 % і становила
9,76 т/га, а приріст був на рівні 0,81 т/га.
Близькі за величиною прирости врожаю от-
римали за використання мікоризоутворюва-
льних препаратів Міковітал та Мікофренд —
відповідно 0,52 т/га (5,8 %) і 0,44 т/га
(4,9 %), за рівня врожайності 9,47 і 9,39 т/га.
Менший ефект від позакореневого піджив-
лення фіксували за застосування препарату
БіоГумат, де врожайність зерна становила
9,34 т/га, а приріст до контролю лише
0,39 т/га (або 4,3 %). З огляду на величину
НІР05, різниця між цим варіантом і контро-
лем була на межі статистичної достовірності,
що свідчить про нижчу чутливість гібрида
ДМС Аміго до дії гумінових речовин, як по-
рівняти з іншими досліджуваними препара-
тами. Загалом, гібрид ДМС Аміго характери-
зувався високим потенціалом урожайності та
вищою чутливістю рослин на застосовані
препарати для позакореневого підживлен-
ня, найбільш ефективним було застосування
органо-мінерального препарата Євростім
Аміно.
Також виявлено певну сумісність між
препаратом і гібридом. Так, застосування
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
60
препарату Євростім Аміно забезпечило дос-
товірний приріст урожаю усіх трьох гібри-
дів, однак найбільш ефективним він був для
середньостиглих гібридів ДМС Аміго і ЄС
Орілскай. Рослини середньораннього гібрида
Меган краще реагували на комплексний ан-
тистресовий і гуміновий препарат (Цеовіт
АнтиСтрес Мульті, БіоГумат). Мікоризоут-
ворювальні препарати (Мікофренд, Мікові-
тал) забезпечили стабільний, хоча й дещо
менший приріст урожаю зерна і були більш
ефективними при вирощуванні гібрида
Меган. Подібні позитивні результати підви-
щення врожайності кукурудзи за обробки
посівів рістрегуляторами й біологічними
препаратами отримано й іншими дослідни-
ками [26; 27].
Висновки. Встановлено позитивний
вплив позакореневого підживлення органо-
мінеральними й мікоризоутворювальними
препаратами на рослини кукурудзи різних
груп стиглості та їхню продуктивність. В умо-
вах Лівобережного Лісостепу рослини гібри-
да Меган (ФАО 250) краще реагують на дво-
кратне підживлення препаратом Цеовіт Ан-
тиСтрес Мульті, що збільшує площу листко-
вої поверхні (на 19,8 %) та індекс LAI (на 0,7
одиниць), вміст хлорофілу а (на 15,6 %) і b
(на 10,5 %), їх суму (а + b) (на 13,1 %) та
врожайність зерна на 13,7 %. При вирощу-
ванні середньостиглих гібридів Орілскай
(ФАО 320) і ДМС Аміго (ФАО 340) ефекти-
вним є двократне позакореневе підживлення
препаратом Євростім Аміно. За такого агро-
заходу площа листкової поверхні зростає у
середньому на 19,9–22,5 %, індекс LAI на
0,8 одиниць і вміст суми хлорофілів (а + b)
на 7,6–11,2 мг/г, що в підсумку забезпечило
підвищення врожайності гібрида Орілскай
(ФАО 320) на 6,1 %, гібрида ДМС Аміго
(ФАО 340) — на 12,3 %.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Brunelle T., Chakir R., Carpentier A., Dorin B.,
Goll D., Guilpart N. … Tang F. H. M. Reducing
chemical inputs in agriculture requires a system
change. Commun Earth Environ. 2024. Vol. 5. 369.
https://doi.org/10.1038/s43247-024-01533-1
2. Hernandez L. E., Ruiz J.M., Espinosa F., Al-
varez-Fernandez A., Carvajal M. Plant nutrition chal-
lenges for a sustainable agriculture of the future. Phy-
siologia plantarum. 2024. Vol. 176, № 6. e70018.
https://doi.org/10.1111/ppl.70018
3. Rieger J., Freund F., Offermann F., Geibel I.,
Gocht A. From fork to farm: impacts of more sus-
tainable diets in the EU-27 on the agricultural sector.
J. Agric. Econ. 2023. Vol. 74, № 3. Р. 764–784.
https://doi.org/10.1111/1477-9552.12530
4. Lungarska A., Brunelle T., Chakir R., Ja-
yet P.-A., Prudhomme R., De Cara S., Bureau J.-C.
Halving mineral nitrogen use in European agricul-
ture: insights from multi-scale land-use models.
Appl. Econ. Perspect. Policy. 2023. Vol. 45, № 3.
Р. 1529–1550. https://doi.org/10.1002/aepp.13391
5. Мусич О. Г., Зубко О. В., Душко П. М.
Позакореневе живлення рослин: актуальність, по-
треби, виконання завдань. Агроекологічний жур-
нал. 2024. № 2. С. 155–165. https://doi.org/10.
33730/2077-4893.2.2024.305675
6. Niu J., Liu C., Huang M., Liu K., Yan D. Ef-
fects of foliar fertilization: a review of current status
and future perspectives. J. Soil Sci. Plant Nutr. 2021.
Vol. 21. Р. 104–118. https://doi.org/10.1007/s42729-
020-00346-3
7. Patil B., Chetah H. T. Foliar fertilization of
nutrients; A review. Marumegh. 2018. Vol. 3. Р. 49–
53.
8. Дем’янюк О. С., Полтава О. П. Позакоре-
неве підживлення як ефективний спосіб підви-
щення продуктивності сільськогосподарських
культур. Агроекологічний журнал. 2025. № 4.
С. 143150. https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.
2025.345451
9. Lam S. K., Wille U., Hu H. W., Caruso F.,
Mumford K., Liang X. … Chen D. Next-generation
enhanced-efficiency fertilizers for sustained food
security. Nat Food. 2022. Vol. 3. Р. 575–580.
https://doi.org/10.1038/s43016-022-00542-7
10. Maaz T. M., Dobermann A., Lyons S. E.,
Thomson A. M. Review of research and innovation
on novel fertilizers for crop nutrition. npj Sustain.
Agric. 2025. Vol. 3. 25. https://doi.org/10.1038/
s44264-025-00066-0
11. Fan X., Zhao W., Li J. Dynamic responses
of physiological indexes in maize leaves to different
spraying fertilizers at varying concentrations. Irrig.
Sci. 2023. Vol. 41. Р. 309–320. https://doi.org/10.
1007/s00271-022-00820-z
12. Стасик О. О., Кірізій Д. А., Прядкіна Г. О.
Фотосинтез і продуктивність: основні наукові
досягнення та інноваційні розробки. Фізіологія
рослин і генетика. 2021. Т. 53, № 2. С. 160–184.
https://doi.org/10.15407/frg2021.02.160
13. Gamayunova V., Khonenko L., Baklanova T.,
Kovalenko O., Pilipenko T. Modern approaches to
use of the mineral fertilizers preservation soil fertili-
ty in the conditions of climate change. Scientific Ho-
rizons. 2020. Vol. 2, № 87. Р. 89–101. https://doi.
org/10.33249/2663-2144-2020-87-02-89-101
14. Ssemugenze B., Ocwa A., Kuunya R., Gu-
misiriya C., Bojtor C., Nagy J. … Illés Á. Enhancing
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
61
maize production through timely nutrient supply: the
role of foliar fertiliser application. Agronomy. 2025.
Vol. 15, № 1. 176. https://doi.org/10.3390/agronomy
15010176
15. Молдован В. Г., Молдован Ж. А. Ефек-
тивність використання макро- та мікроелементів
у позакореневому підживленні кукурудзи. Зерно-
ві культури. 2024. Т. 8, № 2. С. 289–296. https://
doi.org/10.31867/2523-4544/0341
16. Deshpande P., Dapkekar A., Oak M. D.,
Panikar K. M., Rajwade J. M. Zinc complexed chi-
tosan/TPP nanoparticles: A promising micronutrient
nano carrier suited for foliar application. Carbohydr.
Polym. 2017. Vol. 165. Р. 394–401. https://doi.org/
10.1016/j.carbpol.2017.02.061
17. Rácz D., Szoke L., Tóth B., Kovács B.,
Horváth É., Zagyi P. … Széles A. Examination of
the productivity and physiological responses of
maize (Zea mays L.) to nitrapyrin and foliar fertili-
zer treatments. Plants. 2021. Vol. 10, № 11. 2426.
https://doi.org/10.3390/plants10112426
18. Biswal B., Kumar R., Kumar A., Meena R. K.,
Ram H., Rai A. K. … Biswajit B. Enhancing
growth, yield, and nutrient quality of fodder maize
through foliar application of ortho silicic acid. Sili-
con. 2024. Vol. 16, № 2. Р. 559–571. https://doi.org/
10.1007/s12633-023-02691-1
19. Ocwa A., Mohammed S., Mousavi S. M. N.,
Illés Á., Bojtor C., Ragán P. … Harsányi H. Maize
grain yield and quality improvement through bio-
stimulant application: A systematic review. J. Soil
Sci. Plant Nutr. 2024. Vol. 24, № 8. Р. 1609–1649.
10.1007/s42729-024-01687-z
20. Széles A., Nagy J., Rátonyi T., Harsányi E.
Effect of differential fertilisation treatments on
maize hybrid quality and performance under envi-
ronmental stress condition in Hungary. Maydica.
2019. Vol. 64. Р. 1–14.
21. Rodrigues V. A., Crusciol C. A. C., Bosso-
lani J. W., Portugal J. R., Moretti L. G., Bernart L.
… Lollato R. P. Foliar nitrogen as stimulant fertili-
zation alters carbon metabolism, reactive oxygen
species scavenging, and enhances grain yield in a
soybean-maize rotation. Crop Sci. 2021. Vol. 61.
Р. 3687–3701. https://doi.org/10.1002/csc2.20587
22. Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Кар-
пенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних
досліджень рослин і ґрунтів. Київ : НІЧЛАВА,
2003. 320 с.
23. Методика державного сортовипробування
сільськогосподарських культур / за ред. В. В. Вол-
кодава. Київ : Державна комісія України по ви-
пробуванню та охороні сортів рослин, 2000.
100 с.
24. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Оприш-
ко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових дос-
ліджень в агрономії: Підручник. Київ : Дія, 2014.
288 с.
25. Іванів М. О., Сидякіна О. В., Гамула Є. А.
Формування площі листкової поверхні посівів
кукурудзи залежно від агробіологічних факторів
в умовах північного степу України. Таврійський
науковий вісник. 2025. № 145, Ч. 1. С. 134–144.
https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.145.1.16
26. Засуха А. А., Вахній С. П. Особливості
формування урожайності, якісних показників зе-
рна і побічної продукції кукурудзи та розрахун-
ковий вихід паливних пелет залежно від елемен-
тів технології вирощування. Аграрні інновації.
2024. № 26. С. 41–52. https://doi.org/10.32848/
agrar.innov.2024.26.6
27. Каленська С. М., Єрмакова Л. М., Свис-
тунов Ю. В., Антал Т. В. Вплив передпосівної
обробки насіння та посівів комплексними регу-
ляторами росту рослин на урожайність гібридів
кукурудзи. Аграрні інновації. 2025. № 29. С. 59–
65. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.29.10
Отримано: 15.03.2026
Прийнято до друку: 21.04.2026
Опубліковано онлайн: 29.05.2026
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
62
https://doi.org/10.35868/1997-3004.43.51-64
UDC 633.15:631.811:631.82:631.559
REACTION OF CORN PLANTS TO FOLIAR APPLICATION
OF ORGANIC-MINERAL AND MYCORRHIZA-FORMING
PREPARATIONS AND THEIR YIELD
O. P. Poltava, https://orcid.org/0009-0006-3007-6550,
O. S. Demianiuk, https://orcid.org/0000-0002-4134-9853
Institute of Agroecology and Environmental Management, NAAS, Kyiv
e-mail: demolena@ukr.net
Objective. To determine the effect on plants and the efficiency of foliar feeding of corn hybrids
of different maturity groups (FAO 250, 320, 340) with organo-mineral and mycorrhiza-forming
preparations. Methods. Field (temporary field experiment at Pole Znan LLC), spectrophotometric
(chlorophyll a and b content), morphometric (leaf surface area), gravimetric (yield measurement),
and statistical (analysis of experimental data). Three corn hybrids — Megan (FAO 250), ES Orils-
kai (FAO 320), and DMS Amigo (FAO 340) — were grown with two applications of organic-
mineral (Eurostim Amino, BioGumat, Ceovit AntiStress Multi) and mycorrhiza-forming (Myco-
friend, r., Mycovit, RK) preparations. Results. Treatment of plants with these preparations in-
creased the leaf surface area by an average of 13.5 % when using organo-mineral preparations
and by 17.3 % when using mycorrhiza-forming preparations. For the Megan hybrid, the increase in
leaf surface area was 6.1–19.8 %; for the EU Orilskai hybrid, 5.6–22.5 %; and for the DMS Amigo
hybrid, 7.7–19.9 %, with the leaf area index increasing by 0.2–0.8 units. Foliar feeding increased
the total chlorophyll content (a + b) in the leaves by 4.1–13.1 % compared to the control. A strong
correlation was found between the leaf surface area index and chlorophyll content (r 0.88–0.95;
R2 0.78–0.90). The highest yield was obtained with the use of Eurostim Amino and Ceovit AntiStress
Multi: for the Megan hybrid — 9.28 t/ha, EU Orilskai — 9.28 t/ha, and DMS Amigo — 10.05 t/ha,
which exceeded the control by 6.1–13.7 %. Conclusions. Foliar feeding of corn with organic-
mineral and mycorrhiza-forming preparations is an effective agricultural practice that promotes
the formation of a larger leaf surface area, increases their functional activity due to higher chloro-
phyll content, enhances resistance to drought conditions, and, as a result, increases grain yield.
Key words: Zea mays L., fertilization, complex fertilizers, effectiveness, photosynthetic appa-
ratus, leaf surface area, chlorophyll, yield.
REFERENCES
1. Brunelle, T., Chakir, R., Carpentier, A., Do-
rin, B., Goll, D., Guilpart, N. … Tang, F. H. M.
(2024). Reducing chemical inputs in agriculture re-
quires a system change. Commun Earth Environ, 5,
369. https://doi.org/10.1038/s43247-024-01533-1
2. Hernandez, L. E., Ruiz, J. M., Espinosa, F.,
Alvarez-Fernandez, A., & Carvajal, M. (2024). Plant
nutrition challenges for a sustainable agriculture of
the future. Physiologia plantarum, 176(6), e70018.
https://doi.org/10.1111/ppl.70018
3. Rieger, J., Freund, F., Offermann, F., Gei-
bel, I., & Gocht, A. (2023). From fork to farm: im-
pacts of more sustainable diets in the EU-27 on the
agricultural sector. J. Agric. Econ, 74(3), 764–784.
https://doi.org/10.1111/1477-9552.12530
4. Lungarska, A., Brunelle, T., Chakir, R., Ja-
yet, P.-A., Prudhomme, R., De Cara, S., & Bu-
reau, J.-C. (2023). Halving mineral nitrogen use in
European agriculture: insights from multi-scale land-
use models. Appl. Econ. Perspect. Policy, 45(3),
1529–1550. https://doi.org/10.1002/aepp.13391
5. Musych, O. G., Zubko, O. V., & Dushko, P. M.
(2024). Pozakoreneve zhyvlennia roslyn: aktualnist,
potreby, vykonannia zavdan [Foliar plant nutrition:
relevance, needs, task fulfillment]. Ahroekolohichnyi
zhurnal — Agroecological Journal, 2, 155–165 [in
Ukrainian]. https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.
2024.305675
6. Niu, J., Liu, C., Huang, M., Liu, K., & Yan, D.
(2021). Effects of foliar fertilization: a review of
current status and future perspectives. J. Soil Sci.
Plant Nutr, 21, 104–118. https://doi.org/10.1007/
s42729-020-00346-3
7. Patil, B., & Chetah, H. T. (2018). Foliar ferti-
lization of nutrients; A review. Marumegh, 3, 49–53.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
63
8. Demyanyuk, O. S., & Poltava, O. P. (2025).
Pozakoreneve pidzhyvlennia yak efektyvnyi sposib
pidvyshchennia produktyvnosti silskohospodarskykh
kultur [Foliar fertilization as an effective way to in-
crease crop productivity]. Ahroekolohichnyi zhur-
nal — Agroecological Journal, 4, 143150. https://
doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345451
9. Lam, S. K., Wille, U., Hu, H. W., Caruso, F.,
Mumford, K., Liang, X. … Chen, D. (2022). Next-
generation enhanced-efficiency fertilizers for sus-
tained food security. Nat Food, 3, 575–580. https://
doi.org/10.1038/s43016-022-00542-7
10. Maaz, T. M., Dobermann, A., Lyons, S. E.,
& Thomson, A. M. (2025). Review of research and
innovation on novel fertilizers for crop nutrition. npj
Sustain. Agric., 3, 25. https://doi.org/10.1038/s44264-
025-00066-0
11. Fan, X., Zhao, W., & Li, J. (2023). Dyna-
mic responses of physiological indexes in maize
leaves to different spraying fertilizers at varying
concentrations. Irrig. Sci., 41, 309–320. https://doi.
org/10.1007/s00271-022-00820-z
12. Stasyk, O. O., Kiriziy, D. A., & Pryadki-
na, G. O. (2021). Fotosyntez i produktyvnist: osnov-
ni naukovi dosiahnennia ta innovatsiini rozrobky
[Photosynthesis and productivity: main scientific
achievements and innovative developments]. Fizio-
lohiia roslyn i henetyka — Plant Physiology and
Genetics, 53(2), 160–184 [in Ukrainian]. https://doi.
org/10.15407/frg2021.02.160
13. Gamayunova, V., Khonenko, L., Baklano-
va, T., Kovalenko, O., & Pilipenko, T. (2020). Mo-
dern approaches to use of the mineral fertilizers
preservation soil fertility in the conditions of climate
change. Scientific Horizons, 2(87), 89–101. https://
doi.org/10.33249/2663-2144-2020-87-02-89-101
14. Ssemugenze, B., Ocwa, A., Kuunya, R.,
Gumisiriya, C., Bojtor, C., Nagy J. … Illés, Á.
(2025). Enhancing maize production through timely
nutrient supply: the role of foliar fertiliser applica-
tion. Agronomy, 15(1), 176. https://doi.org/10.3390/
agronomy15010176
15. Moldovan, V. H., & Moldovan, Zh. A.
(2024). Efektyvnist vykorystannia makro- ta mikro-
elementiv u pozakorenevomu pidzhyvlenni kuku-
rudzy [Efficiency of macro- and microelements in
foliar feeding of maize]. Zernovi kultury — Grain
Crops, 8(2), 289–296 [in Ukrainian]. https://doi.org/
10.31867/2523-4544/0341
16. Deshpande, P., Dapkekar, A., Oak, M. D.,
Panikar, K. M., & Rajwade, J. M. (2017). Zinc com-
plexed chitosan/TPP nanoparticles: A promising mi-
cronutrient nano carrier suited for foliar application.
Carbohydr. Polym., 165, 394–401. https://doi.org/
10.1016/j.carbpol.2017.02.061
17. Rácz, D., Szoke, L., Tóth, B., Kovács, B.,
Horváth, É., Zagyi, P. … Széles, A. (2021). Exami-
nation of the productivity and physiological re-
sponses of maize (Zea mays L.) to nitrapyrin and
foliar fertilizer treatments. Plants, 10(11), 2426.
https://doi.org/10.3390/plants10112426
18. Biswal, B., Kumar, R., Kumar, A. Biswal, B.,
Kumar, R., Kumar, A. … Biswajit, B. (2024). En-
hancing growth, yield, and nutrient quality of fodder
maize through foliar application of ortho silicic acid.
Silicon, 16(2), 559–571. https://doi.org/10.1007/
s12633-023-02691-1
19. Ocwa, A., Mohammed, S., Mousavi, S. M. N.,
Illés, Á., Bojtor, C., Ragán, P. … Harsányi, H. (2024).
Maize grain yield and quality improvement through
biostimulant application: A systematic review.
J. Soil Sci. Plant Nutr, 24(8), 1609–1649. https://
doi.org/10.1007/s42729-024-01687-z
20. Széles, A., Nagy, J., Rátonyi, T., & Har-
sányi, E. (2019). Effect of differential fertilisation
treatments on maize hybrid quality and performance
under environmental stress condition in Hungary.
Maydica, 64, 1–14.
21. Rodrigues, V. A., Crusciol, C. A. C., Bosso-
lani, J. W., Portugal, J. R., Moretti, L. G., Bernart, L.
… Lollato, R. P. (2021). Foliar nitrogen as stimulant
fertilization alters carbon metabolism, reactive oxy-
gen species scavenging, and enhances grain yield in
a soybean-maize rotation. Crop Sci, 61, 3687–3701.
https://doi.org/10.1002/csc2.20587
22. Hrytsaienko, Z. M., Hrytsaienko, A. O., &
Karpenko, V. P. (2003). Metody biolohichnykh ta
ahrokhimichnykh doslidzhen roslyn i gruntiv [Meth-
ods of biological and agrochemical research of
plants and soils]. Kyiv: NIChLAVA [in Ukrainian].
23. Volkodav, V. V. (Ed.) (2000). Metodyka der-
zhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh
kultur [Methodology of state variety testing of agri-
cultural crops]. Kyiv: Derzhavna komisiia Ukrainy
po vyprobuvanniu ta okhoroni sortiv roslyn [in
Ukrainian].
24. Yeshchenko, V. O., Kopytko, P. H., Kosto-
hryz, P. V., & Opryshko, V. P. (2014). Osnovy nau-
kovykh doslidzhen v ahronomii: Pidruchnyk [Fun-
damentals of scientific research in agronomy: Text-
book]. Kyiv: Diia [in Ukrainian].
25. Ivaniv, M. O., Sydiakina, O. V., & Hamu-
la, Ye. A. (2025). Formuvannia ploshchi lystkovoi
poverkhni posiviv kukurudzy zalezhno vid ahrobio-
lohichnykh faktoriv v umovakh pivnichnoho stepu
Ukrainy [Formation of the leaf surface area of corn
crops depending on agrobiological factors in the
conditions of the northern steppe of Ukraine]. Tav-
riiskyi naukovyi visnyk — Tavria Scientific Bulletin,
145(1), 134–144 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.
32782/2226-0099.2025.145.1.16
26. Zasukha, A. A., & Vakhnii, S. P. (2024).
Osoblyvosti formuvannia urozhainosti, yakisnykh
pokaznykiv zerna i pobichnoi produktsii kukurudzy
ta rozrakhunkovyi vykhid palyvnykh pelet zalezhno
vid elementiv tekhnolohii vyroshchuvannia [Pecu-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
64
liarities of the formation of yield, quality indicators
of grain and by-products of corn and the calculated
yield of fuel pellets depending on the elements of
growing technology]. Ahrarni innovatsii — Agrari-
an Innovations, 26, 41–52 [in Ukrainian]. https://
doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.26.6
27. Kalenska, S. M., Yermakova, L. M., Svys-
tunov, Yu. V., & Antal, T. V. (2025). Vplyv pered-
posivnoi obrobky nasinnia ta posiviv kompleksnymy
rehuliatoramy rostu roslyn na urozhainist hibrydiv
kukurudzy [The influence of pre-sowing treatment
of seeds and crops with complex plant growth regu-
lators on the yield of corn hybrids]. Ahrarni inno-
vatsii — Agrarian Innovations, 29, 59–65 [in
Ukrainian]. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.
2025.29.10
Received: 15.03.2026
Accepted: 21.04.2026
Published online: 29.05.2026
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2026. Вип. 43.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-559 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:16:36Z |
| publishDate | 2026 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/06/b457c78ea9dad3780c52e748e72e3206.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-5592026-07-22T10:10:53Z REACTION OF CORN PLANTS TO FOLIAR APPLICATION OF ORGANIC-MINERAL AND MYCORRHIZA-FORMING PREPARATIONS AND THEIR YIELD РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ Полтава, О. П. Дем’янюк, О. С. Zea mays L., fertilization, complex fertilizers, effectiveness, photosynthetic apparatus, leaf surface area, chlorophyll, yield Zea mays L., удобрення, комплексні добрива, ефективність, фотосинтетичний апарат, площа листкової поверхні, хлорофіл, урожайність Objective. To determine the effect on plants and the efficiency of foliar feeding of corn hybrids of different maturity groups (FAO 250, 320, 340) with organo-mineral and mycorrhiza-forming preparations. Methods. Field (temporary field experiment at Pole Znan LLC), spectrophotometric (chlorophyll a and b content), morphometric (leaf surface area), gravimetric (yield measurement), and statistical (analysis of experimental data). Three corn hybrids — Megan (FAO 250), ES Orilskai (FAO 320), and DMS Amigo (FAO 340) — were grown with two applications of organicmineral (Eurostim Amino, BioGumat, Ceovit AntiStress Multi) and mycorrhiza-forming (Mycofriend, r., Mycovit, RK) preparations. Results. Treatment of plants with these preparations increased the leaf surface area by an average of 13.5 % when using organo-mineral preparations and by 17.3 % when using mycorrhiza-forming preparations. For the Megan hybrid, the increase in leaf surface area was 6.1–19.8 %; for the EU Orilskai hybrid, 5.6–22.5 %; and for the DMS Amigo hybrid, 7.7–19.9 %, with the leaf area index increasing by 0.2–0.8 units. Foliar feeding increased the total chlorophyll content (a + b) in the leaves by 4.1–13.1 % compared to the control. A strong correlation was found between the leaf surface area index and chlorophyll content (r 0.88–0.95; R2 0.78–0.90). The highest yield was obtained with the use of Eurostim Amino and Ceovit AntiStress Multi: for the Megan hybrid — 9.28 t/ha, EU Orilskai — 9.28 t/ha, and DMS Amigo — 10.05 t/ha, which exceeded the control by 6.1–13.7 %. Conclusions. Foliar feeding of corn with organicmineral and mycorrhiza-forming preparations is an effective agricultural practice that promotes the formation of a larger leaf surface area, increases their functional activity due to higher chlorophyll content, enhances resistance to drought conditions, and, as a result, increases grain yield. Мета. Визначити вплив на рослини й ефективність позакореневого підживлення гібридів кукурудзи різних груп стиглості (ФАО 250, 320, 340) органо-мінеральними і мікоризоутворювальними препаратами. Методи. Польовий (тимчасовий польовий дослід ТОВ «Поле Знань»), спектрофотометричний (уміст хлорофілу а, b), морфометричний (площа листкової поверхні), ваговий (облік урожайності), статистичні (аналіз експериментальних даних). Вирощували три гібриди кукурудзи Меган (ФАО 250), ЄС Орілскай (ФАО 320), ДМС Аміго (ФАО 340) з двократним підживленням у фазі ВВСН 13–15 і ВВСН 16–18 органо-мінеральними (Євростім Аміно, БіоГумат, Цеовіт АнтиСтрес Мульті) і мікоризоутворювальними (Мікофренд, р., Міковітал, РК) препаратами. Результати. Обробка рослин препаратами збільшила площу листкової поверхні в середньому на 13,5 % за використання органо-мінеральних і на 17,3 % — мікоризоутворювальних препаратів. У гібрида Меган приріст площі листкової поверхні становив 6,1–19,8 %, у ЄС Орілскай — 5,6–22,5 %, у ДМС Аміго — 7,7– 19,9 %, водночас індекс листкової поверхні зріс на 0,2–0,8 одиниці. Позакореневе підживлення підвищило у листках вміст суми хлорофілів (a + b) на 4,1–13,1 %, як порівняти з контролем. Виявлено тісний кореляційний зв’язок між індексом листкової поверхні й вмістом хлорофілу (r 0,88–0,95; R2 0,78–0,90). Найвищу врожайність отримано за застосування препаратів Євростім Аміно та Цеовіт АнтиСтрес Мульті: у гібрида Меган — 9,28 т/га, ЄС Орілскай — 9,28 т/га, ДМС Аміго — 10,05 т/га, що перевищувало контроль на 6,1–13,7 %. Висновки. Позакореневе підживлення кукурудзи органо-мінеральними й мікоризоутворювальними препаратами є ефективним агроприйомом, що сприяє формуванню більшої поверхні листків рослин, підвищенню їхньої функціональної активності за рахунок зростання вмісту хлорофілу, посиленню стійкості до посушливих умов і, як наслідок, зростанню врожайності зерна. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2026-05-29 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/559 10.35868/1997-3004.43.51-64 Agricultural microbiology; Vol. 43 (2026): Agriciltural microbiology; 51-64 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 43 (2026): Сільськогосподарська мікробіологія; 51-64 1997-3004 10.35868/1997-3004.43 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/559/623 Авторське право (c) 2026 O. P. Poltava, O. S. Demianiuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Zea mays L. удобрення комплексні добрива ефективність фотосинтетичний апарат площа листкової поверхні хлорофіл урожайність Полтава, О. П. Дем’янюк, О. С. РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ |
| title | РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ |
| title_alt | REACTION OF CORN PLANTS TO FOLIAR APPLICATION OF ORGANIC-MINERAL AND MYCORRHIZA-FORMING PREPARATIONS AND THEIR YIELD |
| title_full | РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ |
| title_fullStr | РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ |
| title_full_unstemmed | РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ |
| title_short | РЕАКЦІЯ РОСЛИН КУКУРУДЗИ НА ПОЗАКОРЕНЕВЕ ПІДЖИВЛЕННЯ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИМИ Й МІКОРИЗОУТВОРЮВАЛЬНИМИ ПРЕПАРАТАМИ ТА ЇХНЯ ПРОДУКТИВНІСТЬ |
| title_sort | реакція рослин кукурудзи на позакореневе підживлення органо-мінеральними й мікоризоутворювальними препаратами та їхня продуктивність |
| topic | Zea mays L. удобрення комплексні добрива ефективність фотосинтетичний апарат площа листкової поверхні хлорофіл урожайність |
| topic_facet | Zea mays L. fertilization complex fertilizers effectiveness photosynthetic apparatus leaf surface area chlorophyll yield Zea mays L. удобрення комплексні добрива ефективність фотосинтетичний апарат площа листкової поверхні хлорофіл урожайність |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/559 |
| work_keys_str_mv | AT poltavaop reactionofcornplantstofoliarapplicationoforganicmineralandmycorrhizaformingpreparationsandtheiryield AT demânûkos reactionofcornplantstofoliarapplicationoforganicmineralandmycorrhizaformingpreparationsandtheiryield AT poltavaop reakcíâroslinkukurudzinapozakorenevepídživlennâorganomíneralʹnimijmíkorizoutvorûvalʹnimipreparatamitaíhnâproduktivnístʹ AT demânûkos reakcíâroslinkukurudzinapozakorenevepídživlennâorganomíneralʹnimijmíkorizoutvorûvalʹnimipreparatamitaíhnâproduktivnístʹ |