ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ
Objective. To study the effect of combined preparations based on highly active strains of Brad-yrhizobium japonicum and complexes of carboxylates of trace elements germanium, molybdenum, and ferrum on a symbiotic apparatus of soybean plants, in order to increase the efficiency of bacte-rial inoculan...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/56 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agriciltural microbiology |
| Download file: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465497384452096 |
|---|---|
| author | Коць, С. Я. Рибаченко, Л. І. Пухтаєвич, П. П. Мокрицький, К. А. |
| author_facet | Коць, С. Я. Рибаченко, Л. І. Пухтаєвич, П. П. Мокрицький, К. А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "С. Я. Коць",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Л. І. Рибаченко",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "П. П. Пухтаєвич",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "К. А. Мокрицький",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
}
] |
| author_sort | Коць, С. Я. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:40Z |
| description | Objective. To study the effect of combined preparations based on highly active strains of Brad-yrhizobium japonicum and complexes of carboxylates of trace elements germanium, molybdenum, and ferrum on a symbiotic apparatus of soybean plants, in order to increase the efficiency of bacte-rial inoculants. Methods. Gas chromatography, microbiological, physiological. Results. The com-bination of a microbiological preparation based on efficient strains of nodule bacteria with complexes of nanoparticles of carboxylates Mo, Fe, Ge was found to promote the enhancement of nodulation activity, provide growth of mass of root nodules, activate the nitrogen-fixing activity of symbiotic soybean systems. When use the preparation combined with germanium and molyb-denum compounds, nitrogenase activity increases by 23–63 %, in combination with inoculum with germanium and ferrum nanocarboxylates — by 14–21 % depending on the phases of soybean or-ganogenesis. The complex application of biological and abiotic factors influencing the formation and functioning of symbiotic nitrogen-fixing systems contributes to the improvement of plant mor-phometric parameters and provides high yields of this crop. At the same time, it was established that germanium carboxylate complexes with molybdenum carboxylate, as well as germanium nanocarboxylates, should be used as effective stimulants for the formation of seed productivity of soybean plants and nitrogen-fixing activity of symbiotic systems created with their participation. In the experiment, soybean yield under the combination of B. japonicum with germanium and molyb-denum nanocarboxylates increased by 10 %, and by 13 % — under the complex application of bac-terial inoculum with germanium and ferrum carboxylate nanoparticles. Conclusion. Application of these complexes of nanocomponents in microbiological production technologies will allow plants to be supplied with additional nutritional elements, forming effective plant-microbial systems and ob-taining high and stable crops of environmentally safe food and feed protein. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.29.12-20 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
12
Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29. С. 12–20.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.29.12-20
УДК 581.1:58.557:581.133.1:631.847.1
ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ
СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM
ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК
КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ
С. Я. Коць, Л. І. Рибаченко, П. П. Пухтаєвич, К. А. Мокрицький
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
вул. Васильківська, 31/17; м. Київ, 03022, Україна; e-mail: veselika@ukr.net
Мета. Вивчити дію комбінованих препаратів на основі високоактивних штамів Brady-
rhizobium japonicum та комплексів карбоксилатів мікроелементів германію, молібдену і залі-
за на симбіотичний апарат рослин сої, з метою підвищення ефективності бактеріальних
інокулянтів. Методи. Газова хроматографія, мікробіологічні, фізіологічні. Результати. Ви-
явлено, що поєднання мікробного препарату на основі ефективних штамів бульбочкових
бактерій із комплексами наночастинок карбоксилатів Мo, Fe, Ge сприяє підсиленню нодуля-
ційної активності, забезпечує зростання маси кореневих бульбочок, активізує азотфіксува-
льну активність симбіотичних систем сої. За використання комбінованого зі сполуками
германію і молібдену препарату показники нітрогеназної активності зростають на 23–
63 %, за поєднання інокулюму з нанокарбоксилатами германію і заліза — на 14–21 % залеж-
но від фаз органогенезу рослин сої. Комплексне застосування біологічного та абіотичного
чинників впливу на формування і функціонування симбіотичних азотфіксувальних систем
сприяє покращенню морфометричних показників рослин та забезпечує отримання високих
урожаїв даної культури. При цьому встановлено, що комплекси карбоксилату германію з
карбоксилатом молібдену, а також нанокарбоксилати германію і феруму доцільно застосо-
вувати як ефективні стимулятори формування насіннєвої продуктивності рослин сої та
азотфіксувальної активності симбіотичних систем, створених за їх участю. У досліді
урожайність сої за поєднання B. japonicum з нанокарбоксилатами германію і молібдену зро-
стала на 10 %, а за комплексного застосування бактеріального інокулюму з наночастинка-
ми карбоксилатів германію і заліза — на 13 %. Висновки. Застосування вказаних комплексів
нанокомпонентів у технологіях виробництва мікробних препаратів дозволить забезпечува-
ти рослини додатковими елементами живлення, формуючи ефективні рослинно-мікробні
системи, та отримувати високі і стабільні врожаї екологічно безпечного харчового і кор-
мового білка.
Ключові слова: Bradyrhizobium japonicum, бобово-ризобіальний симбіоз, азотфіксувальна
активність, нанокарбоксилати мікроелементів.
Вступ. Сільське господарство є важли-
вим і стабільним сектором економіки, оскі-
льки виробляє та забезпечує сировину для
харчової та кормової промисловості. Його
розвиток залежить від багатьох факторів,
а саме: соціальної інтеграції, кліматичних
змін, енергетики, екосистемних процесів,
природних ресурсів, якісного планування
та ін. Водночас межа природних ресурсів та
зростання населення у світі вимагають еко-
номічного росту цієї галузі, її екологічності
та ефективності [1; 2]. Тому важливими на
сьогодні є розробка і впровадження нових,
науково обґрунтованих технологій та мето-
дів, спрямованих на покращення сільського-
сподарського виробництва, що забезпечують
максимальне зниження ступеня залежності
величини і якості врожаю від дедалі більших
дотацій енергії і несприятливих чинників до-
вкілля [2]. Проте недоцільно орієнтуватися
© С. Я. Коць, Л. І. Рибаченко, П. П. Пухтаєвич, К. А. Мокрицький, 2019
13
на подальше збільшення застосування агро-
хімікатів і технологій, що входять у конфлікт
із природним середовищем.
Одним із шляхів вирішення цієї про-
блеми є застосування нанотехнологій, тобто
технологій, спрямованих на отримання та
ефективне практичне використання нано-
об’єктів і наносистем із заданими властиво-
стями. Ці технології знаходять своє застосу-
вання в усіх галузях промисловості, зокрема
й у агропромисловому комплексі (АПК)
[3; 4].
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Застосування нанотехнологій у рослин-
ництві може змінити традиційні системи ви-
робництва продукції, дозволяючи здійснюва-
ти контрольоване вивільнення агрохімікатів
(наприклад, добрив, пестицидів і гербіцидів)
і цільову доставку біомолекул (наприклад,
нуклеотидів, білків, і активаторів). [3–6]. Та-
кож перспективним є застосування нанотех-
нологій у виробництві мікродобрив. Адже
відомо, що мікроелементи є необхідною час-
тиною багатьох біологічно активних сполук:
білків, ферментів, гормонів, вітамінів, піг-
ментів у організмі рослин. На відміну від
макроелементів, які значною мірою функці-
онують як структурні елементи, мікроеле-
менти в складі ферментативної системи ви-
конують роль каталізаторів хімічних реакцій.
Різноманітні процеси життєдіяльності і об-
міну речовин без них неможливі незважаючи
на те, що необхідна кількість їх для рослин є
мінімальною (близько одного-двох атомів у
складі молекули білка або ферменту). Як
ключова ланка ферментів, мікроелементи-
метали безпосередньо впливають на імунітет
рослин, їх життєздатність, стійкість до шкід-
ників і захворювань [7]. Проте у вигляді со-
лей ці елементи не можуть повною мірою за-
своюватись рослинами. Мікродобрива у та-
кій формі є неефективними та викликають
забруднення ґрунтів. Саме нанотехнології
дозволяють підвищити ефективність мікро-
елементів, переводячи їх у біологічно актив-
ну форму — нанокарбоксилати. Препарати
на основі таких мікроелементів мають низку
переваг проти препаратів на основі неорга-
нічних солей. Зокрема, вони практично не-
токсичні, повністю розчинні у воді та легко
засвоюються рослинами, стійкі у діапазоні
рН ґрунту та не зв’язуються ним у важкороз-
чинні сполуки, не руйнуються мікроорганіз-
мами. Такі препарати забезпечують підви-
щення стійкості до несприятливих погодних
умов і збільшення врожайності (в середньо-
му в 1,5–2 рази) майже всіх продовольчих і
технічних культур [8]. Ефект тут досягається
завдяки більш активному проникненню мік-
роелементів у рослину за рахунок нанороз-
міру частинок і їх нейтрального статусу. На-
номатеріали і, насамперед, наночастинки
мають комплекс фізичних, хімічних власти-
востей та біологічну дію, які часто радикаль-
но відрізняються від властивостей цієї ж ре-
човини у формі суцільних фаз або макроско-
пічних дисперсій.
Не менш важливу роль для біологічного
землеробства, а саме відновлення і збере-
ження ґрунтової родючості, відіграє симбіо-
тична фіксація азоту. Завдяки здатності бо-
бових рослин, серед яких провідне місце за
посівними площами в Україні займає соя,
вступати в симбіоз із специфічними для пев-
ного виду бульбочковими бактеріями, вони
можуть засвоїти за вегетацію до 80 кг/га азо-
ту повітря, який використовується нас-
тупними культурами на 90–100 %, тоді як
мінеральний — на 50–60 % [9]. Завдяки сим-
біотичній азотфіксації бобові культури фор-
мують значну кількість дешевого рослинного
білка без застосування дорогих та екологічно
небезпечних мінеральних азотних добрив.
Інокуляція насіння високоефективними шта-
мами бульбочкових бактерій, одержаними в
процесі селекційного відбору, дозволяє реа-
лізувати до 15–50 % симбіотичного азотфік-
сувального потенціалу, а решта резерву мо-
же бути використана при оптимізації умов
функціонування симбіозу [10].
За останні десятиліття досягнуто знач-
них успіхів у дослідженні біологічної азот-
фіксації. Розроблено інструментальні мето-
ди, що дозволяють здійснювати комплексні
дослідження, які охоплюють різні рівні орга-
нізації та функціонування рослинно-мікроб-
них систем: генетичний, молекулярний, клі-
тинний, організменний, системний. Водно-
час нові методи молекулярної біології,
біотехнології та генетичної інженерії поряд
із класичними методами мікробіології, фізіо-
логії рослин, генетики й агрохімії дозволя-
ють вирішувати як фундаментальні питання,
що стосуються виявлення особливостей фор-
мування та функціонування фітобактеріаль-
них систем різної ефективності, так і розкри-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
14
вають практичні шляхи корекції взаємин си-
мбіотичних партнерів із метою створення
високоефективних симбіозів, спрямованих
на підвищення існуючого рівня біологічного
перетворення азоту атмосфери в органічні
азотовмісні сполуки [11; 12].
Зважаючи на вищеописане, сучасні сис-
теми господарювання потребують розробки
та впровадження нових препаратів, які б
забезпечували повноцінне і комплексне жив-
лення сільськогосподарських культур, підви-
щували їх стійкість до негативних факторів
навколишнього середовища, мали б змогу
регулювати ростові процеси, сприяти підви-
щенню рівня врожайності і його якісних по-
казників та були б екологічно безпечними
для довкілля і здоров’я людини.
Мета досліджень. Вивчити дію комбі-
нованих препаратів на основі високоактив-
них штамів Bradyrhizobium japonicum та
комплексів карбоксилатів мікроелементів
Ge, Mo, Fe на симбіотичний апарат рослин
сої для підвищення ефективності бактеріаль-
них інокулянтів.
Матеріали та методи досліджень. Сим-
біотичні системи, створені за участю рослин
сої (Glycine max (L.) Merr.) сорту Васильків-
ська (селекція Селекційно-генетичного ін-
ституту — Національного центру насіннє-
знавства і сортовивчення, Інституту фізіоло-
гії рослин і генетики НАН України та
Інституту землеробства НААН України) та
бульбочкових бактерій високоактивного ви-
робничого штаму Bradyrhizobium japonicum
634б із музейної колекції азотфіксувальних
мікроорганізмів відділу симбіотичної азот-
фіксації ІФРГ НАН України.
Ризобії вирощували за 26–28 С на мані-
тно-дріжджовому середовищі такого складу
(г/л): KH2PO4 — 0,5, MgSO4 — 0,2, NaCl —
0,1, дріжджовий екстракт — 1,0, маніт —
10,0 [13].
Для дослідження впливу обробки бакте-
ріальними препаратами, що містили нанока-
рбоксилати металів, на симбіотичний апарат
та продуктивність сої у манітно-дріжджове
середовище вносили хелатовані метали Mo,
Fe, Ge та їх комплекси у розведенні 1 : 1000
та 1 : 1 : 1000. Хелатором виступала лимонна
кислота. Використані нами препарати мікро-
елементів люб’язно надані ТОВ «Науково-
виробнича компанія “АВАТАР”» (Україна,
м. Київ). Їх одержання відбувається у два
етапи: 1 — отримання водного колоїдного
розчину наночастинок мікроелементів дис-
пергуванням високоочищених гранул відпо-
відних металів імпульсами електричного
струму в деіонізованій воді [14]; 2 — отри-
мання карбоксилатів металів реакцією пря-
мої взаємодії одержаних наночастинок із
харчовою карбоновою кислотою [15].
Культивування бактерій здійснювали ме-
тодом періодичного інкубування на кругових
качалках у колбах Ерленмейера, що містили
200 мл живильного середовища, та швидкіс-
тю обертання качалки 220 об./хв. Посівний
матеріал у колби вносили в концентрації 2 %
від об’єму живильного середовища. Чисель-
ність ризобій у суспензії, що вносилась, ста-
новила 108 клітин/мл. Чистоту культури ризо-
бій перевіряли шляхом її висіву на середови-
ще МПА, на якому ризобії не ростуть.
Дослідження проводили на вегетаційно-
му майданчику ІФРГ НАН України. Насіння
перед посівом стерилізували 70 %-ним роз-
чином етанолу і промивали проточною во-
дою. Інокуляцію проводити за такою схе-
мою:
1. B. japonicum 634б (контроль).
2. B. japonicum 634б + Ge.
3. B. japonicum 634б + Ge + Мо.
4. B. japonicum 634б + Ge + Fe.
Рослини вирощували у 16-кілограмових
посудинах у піщаній культурі із внесенням
поживної суміші Гельрігеля з 0,25 норми
азоту за природного освітлення та оптималь-
ного (60 % ПВ) водозабезпечення.
Відбори зразків для аналізу процесів
формування та функціонування симбіотич-
ного апарату проводили у фази: трьох спра-
вжніх листків, бутонізації та цвітіння. Ви-
значали нодуляційну активність ризобій за
кількістю бульбочок на коренях рослин та
масу сформованих бульбочок. Також прово-
дили вимірювання азотфіксувальної актив-
ності (АФА) симбіотичних систем ацетиле-
новим методом [16]. Для цього корені з
утвореними на них бульбочками переносили
в герметично закриті скляні флакони, куди
вводили 10 % ацетилену. Тривалість інкуба-
ції становила 1 год. Газову суміш аналізува-
ли на хроматографі Agilent GC system 6850
(США). Азофіксувальну активність виража-
ли в мікромолях утвореного етилену за 1 год
(мкмоль С2Н4/год) на рослину.
Протягом вегетації проводили біометри-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
15
чні спостереження за формуванням вегета-
тивної маси, а також здійснювали облік на-
сіннєвої продуктивності.
Статистична обробка експерименталь-
них даних виконана за Доспєховим [17] та з
використанням програми Microsoft Excel
2010. У таблицях і на рисунках представле-
но середні арифметичні та їх стандартні по-
хибки.
Результати та їх обговорення. Аналіз
результатів наших досліджень дозволив ви-
явити позитивний вплив сумішей карбокси-
латів металів на азотфіксувальну акивність
симбіотичних систем сої (табл. 1). Встанов-
лено, що найбільший стимулювальний ефект
чинив комплекс із нанокарбоксилатів Ge та
Мо. Симбіотичні системи цього варіанту за
азотфіксувальною активністю перевищували
контрольні на 64 % — у фазу трьох справж-
ніх листків, 51 % — у фазу бутонізації та на
23 % — у фазу цвітіння. Карбоксилат Ge, як
компонент бактеріальної суспензії, виявився
менш ефективним, але також стимулював
бобово-ризобіальний симбіотичний апарат і
сприяв підвищенню АФА щодо контрольно-
го варіанту на 23 та 38 % у фази трьох спра-
вжніх листків та бутонізації відповідно. У
фазу цвітіння відзначено несуттєве зниження
активності симбіотичного апарату рослин сої
цього ж варіанту проти контролю. Комплекс
із карбоксилатів Ge та Fe збільшував АФА
симбіотичних систем у фазу трьох справжніх
листків на 22 %, у фазу бутонізації зафіксо-
вано лише тенденцію до зростання цього по-
казника.
Отже, встановлено, що найбільший сти-
мулювальний ефект на азотфіксувальну ак-
тивність симбіотичних систем сої здійсню-
вав комплекс нанокарбоксилатів Ge та Мо.
Такий ефект є зрозумілим, оскільки мікро-
елементи, що входять до складу цього комп-
лексу, є виключно важливими для протікан-
ня основних біохімічних процесів у рослин-
ному організмі. Зокрема, молібден бере
участь у вуглеводневому обміні, в обміні
фосфору, у синтезі вітамінів і хлорофілу,
впливає на інтенсивність окисно-відновних
реакцій. Окрім цього, він є мікроелементом
азотного обміну, оскільки входить до складу
нітрогенази та нітратредуктази. А германій є
антистресантом та антигіпоксантом, сприяє
розкладанню води на водень і кисень із по-
дальшою утилізацією кисню [7].
Не менш важливим показником ефекти-
вного симбіозу є нодуляційна активність ри-
зобій. У процесі досліджень встановлено, що
комплекс із нанокарбоксилатів Ge та Мо
здійснював найбільшу позитивну дію і у
цьому випадку (табл. 2). Так, у фазу трьох
справжніх листків за кількістю кореневих
бульбочок рослини цього варіанту не відріз-
нялися від контрольних, але перевищували їх
на 60 % за масою. У фазу бутонізації за
впливу цього комплексу мікроелементів від-
булося зростання як кількості, так і маси
бульбочок відповідно на 24 та 20 % проти
контрольних показників, а у фазу цвітіння —
на 18 та 27 %. Позитивний вплив молібдену
на симбіотичні системи відомий давно, зок-
рема зазначається, що молібденові добрива
сприяють збільшенню кількості і розмірів
бульбочок, можуть підвищувати інтенсив-
ність азотфіксації у десятки разів у розра-
хунку на одну рослину [18].
Додавання чистого карбоксилату Ge у
ризобіальну суспензію, хоч і меншою мірою,
але стимулювало процес бульбочкоутво-
рення і сприяло формуванню більшої кілько-
сті кореневих бульбочок протягом усіх дос-
ліджуваних фаз розвитку. Зокрема, у фазу
трьох справжніх листків рослини цього варі-
анту перевищували контрольні на 9 %, у
Таблиця 1. Азотфіксувальна активність (АФА, мкмоль С2Н4 / (рослину·год)) симбіотич-
них систем Glycine max – B. japonicum 634б за впливу комплексів карбоксилатів Ge, Мо, Fe
Варіанти досліду
Фаза розвитку рослин
трьох справжніх
листків бутонізації цвітіння
B. japonicum 634б 4,29 ± 0,32 3,38 ± 0,52 17,08 ± 0,65
B. japonicum 634б + Ge 5,30 ± 0,44 4,68 ± 0,14 16,67 ± 1,01
B. japonicum 634б + Ge + Мо 7,02 ± 0,61 5,12 ± 0,21 21,02 ± 1,99
B. japonicum 634б + Ge + Fe 5,22 ± 0,35 3,87 ± 0,42 17,02 ± 1,84
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
16
Таблиця 2. Вплив комплексів карбоксилатів Ge, Мо, Fe на кількість (од./рослину) та
масу (г/рослину) кореневих бульбочок сої, утворених штамом B. japonicum 634б
Варіанти досліду
Фаза розвитку рослин
трьох справжніх
листків бутонізації цвітіння
кількість
бульбочок
маса
бульбочок
кількість
бульбочок
маса
бульбочок
кількість
бульбочок
маса
бульбочок
B. japonicum 634б 26,5 ± 1,07 0,15 ± 0,02 27,7 ± 1,04 0,30 ± 0,02 34,2 ± 1,57 0,59 ± 0,01
B. japonicum 634б + Ge 29,0 ± 1,43 0,16 ± 0,04 30,7 ± 1,34 0,35 ± 0,03 37,5 ± 1,09 0,59 ± 0,07
B. japonicum 634б +
Ge + Мо
26,5 ± 2,72 0,24 ± 0,01 34,5 ± 1,82 0,36 ± 0,02 40,5 ± 2,73 0,75 ± 0,01
B. japonicum 634б +
Ge + Fe
27,5 ± 2,69 0,16 ± 0,05 24,0 ± 1,41 0,34 ± 0,01 20,2 ± 2,63 0,59 ± 0,02
фазу бутонізації — на 11 %, а у фазу цвітін-
ня — на 10 %. Проте маса бульбочок зали-
шалася на рівні контролю. Такі результати
досліджень підтверджують попередньо вста-
новлений нами позитивний ефект від засто-
сування цього ж елемента на симбіотичний
апарат сої [19]. Слід зауважити, що за впливу
чистого карбоксилату Ge та комплексу кар-
боксилатів Ge і Мо наростання кількості ко-
реневих бульбочок відбувалося протягом
усього вегетаційного періоду рослин сої
(див. табл. 2).
Нами відзначено, що ризобії, які зазнали
впливу комплексу нанокарбоксилатів Ge та
Fe, мали нижчу нодуляційну активність, аніж
у контрольному варіанті. Так, у фазу бутоні-
зації та цвітіння на коренях рослин цього
варіанту кількість бульбочок була на 14 та
41 % нижчою відносно контрольних. Маса
бульбочок не зазнала суттєвих змін (див.
табл. 2).
Отже, нами підтверджено позитивну дію
карбоксилату германію на формування та
функціонування симбіотичного апарату сої,
водночас максимально ефективними були
комплекси цього елемента із карбоксилатами
молібдену. Зокрема, поєднання карбоксила-
тів Ge і Мо підвищувало нодуляційну актив-
ність ризобій та азотфіксувальну активність
симбіотичного апарату сої. Отже, результати
наших досліджень демонструють доцільність
додавання карбоксилату германію як у чис-
тому вигляді, так і разом із карбоксилатом
молібдену до середовища вирощування ри-
зобій, як активуючих агентів для симбіотич-
них систем сої.
Повноцінне забезпечення рослин необ-
хідними мікро- та макроелементами є одним
із найважливіших факторів для отримання
високих урожаїв.
В процесі досліджень виявлено, що до-
давання карбоксилатів металів до середови-
ща вирощування ризобій не здійснювало
значного впливу на ростові процеси сої
(табл. 3). Так, у фазу трьох справжніх лист-
ків надземна маса рослин усіх досліджува-
них варіантів хоч і перевищувала контрольні
рослини, проте це перевищення було у ме-
жах похибки досліду. Аналіз даних корене-
вої маси свідчить, що використання компле-
ксів карбоксилатів Ge + Мо, а також Ge + Fe
сприяло суттєвому збільшенню цього показ-
ника щодо контрольних рослин у цей період,
а саме на 65 та 47 % відповідно.
У фазу бутонізації максимальний пози-
тивний вплив на ростові показники сої чинив
комплекс карбоксилатів Gе та Мо, а саме:
надземна маса рослин цього варіанту пере-
вищувала контроль на 18 %, а маса кореня —
на 26 %. Також зафіксовано збільшення над-
земної маси сої на 15 % щодо контролю у
варіанті з додаванням до середовища виро-
щування ризобій чистого карбоксилату Gе.
Поєднання ж його із карбоксилатом Fe сти-
мулювало наростання лише кореневої маси
сої на 50 %. У фазу цвітіння всі зміни дослі-
джуваних показників знаходились у межах
похибки досліду (див. табл. 3).
Отже, виявлено, що додавання до сере-
довища вирощування ризобій комплексу ка-
рбоксилатів Gе і Мо викликало часткову ак-
тивізацію ростових процесів у рослин сої.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
17
Таблиця 3. Вплив комплексів карбоксилатів Ge, Мо, Fe на показники вегетативної
маси (г/рослину) рослин сої, інокульованої штамом B. japonicum 634б
Варіанти досліду
Фаза розвитку рослин
трьох справжніх
листків бутонізації цвітіння
надземна
маса
маса
кореня
надземна
маса
маса
кореня
надземна
маса
маса
кореня
B. japonicum 634б 5,91 ± 0,77 4,16 ± 0,47 6,62 ± 0,25 3,98 ± 0,26 10,71 ± 1,43 6,07 ± 0,27
B. japonicum 634б + Ge 6,05 ± 0,12 4,04 ± 0,26 7,65 ± 0,20 4,50 ± 0,37 10,24 ± 1,81 5,11 ± 0,14
B. japonicum 634б +
Ge + Мо 6,57 ± 0,83 6,89 ± 0,79 7,83 ± 0,18 5,01 ± 0,31 11,24 ± 1,86 5,30 ± 0,46
B. japonicum 634б +
Ge + Fe 6,87 ± 0,17 6,15 ± 0,70 6,22 ± 0,64 5,99 ± 0,12 9,47 ± 0,91 5,68 ± 0,51
Аналіз насіннєвої продуктивності пока-
зав, що додавання до середовища вирощу-
вання ризобій комплексу карбоксилатів Gе
і Fe викликало максимальне (на 13 %) з усіх
досліджуваних варіантів зростання урожаю
рослин сої щодо контролю (табл. 4). Також,
досить високу прибавку урожаю забезпе-
чили рослини, що зазнали впливу комп-
лексу карбоксилатів Gе і Мо — 10 % та чис-
того карбоксилату Gе — 9 % проти конт-
рольних.
Таблиця 4. Урожай насіння сої за впли-
ву комплексів карбоксилатів Ge, Мо, Fe
Варіанти досліду г/рослину
Процент
до кон-
тролю
B. japonicum 634б 4,40 ± 0,12
B. japonicum 634б + Ge 4,82 ± 0,08 + 9
B. japonicum 634б +
Ge + Мо 4,86 ± 0,11 + 10
B. japonicum 634б +
Ge + Fe 4,99 ± 0,04 + 13
Висновки. Доведено, що поєднання мік-
робного препарату на основі ефективних
штамів бульбочкових бактерій із карбокси-
латами мікроелементів сприяє покращенню
морфометричних показників рослин сої та
забезпечує отримання високих урожаїв цієї
культури. За такої умови найбільш ефек-
тивними стимуляторами формування насін-
нєвої продуктивності сої є комплекс карбок-
силатів германію та феруму із суспензією
ризобій.
Результати досліджень демонструють
доцільність додавання карбоксилату герма-
нію як у чистому вигляді, так і у комплексі з
карбоксилатами молібдену до середовища
вирощування ризобій як стимулюючих аген-
тів для процесів формування та функціону-
вання симбіотичних систем сої. Поєднання
мікробного препарату на основі ефективних
штамів бульбочкових бактерій із карбокси-
латами мікроелементів сприяє підвищенню
морфометричних показників рослин сої та
забезпечує отримання високих урожаїв даної
культури.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Connor D. J. Organic agriculture and food
security: A decade of unreason finally implodes.
Field crops research. 2018. Vol. 225. P. 128–129.
https://doi.org/10.1016/j.fcr.2018.06.008
2. Yunlong C., Smit B. Sustainability in agri-
culture: a general review. Agric. Ecosyst. Environ.
1994. Vol. 49. С. 299–307.
3. Prasad R., Bhattacharyya A., Nguyen Q. D.
Nanotechnology in Sustainable Agriculture: recent
developments, challenges, and perspectives. Front.
Microbiol. 2017. 8. С. 161–171. https://doi.org/
10.3389/fmicb.2017.01014
4. Mukhopadhyay S. S. Nanotechnology in ag-
riculture: prospects and constraints. Nanotechnol.
Sci. Appl. 2014. Vol. 7. С. 63–71. https://doi.org/
10.2147/NSA.S39409
5. Проданчук М. Г., Слободкін В. І., Подру-
шняк А. Є., Левицька В. М. Перспективи впрова-
дження нанотехнологій і наноматеріалів у харчо-
вій промисловості, їх гігієнічна оцінка та актуа-
льні завдання наногігієни харчування. Проблеми
харчування. 2010. Вип. 3–4. С. 6–15.
6. Wang P., Lombi E., Zhao F. J., Kopittke P. M.
Nanotechnology: A New Opportunity in Plant Sci-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
18
ences. Trends Plant Sci. 2016. Vol. 21(8). Р. 699–
712. https://doi.org/10.1016/j.tplants.2016.04.005
7. Коць С. Я., Петерсон Н. В. Мінеральні
елементи і добрива в живленні рослин. К. : Ло-
гос, 2009. 182 с.
8. Федоренко В. Ф., Ерохин М. Н., Балаба-
нов В. И., Буклагин Д. С., Голубев И. Г., Ищен-
ко С. А. Нанотехнологии и наноматериалы в аг-
ропромышленном комплексе. ФГБНУ «Росин-
формагротех», 2011. 312 с.
9. Медведєва Л. Р., Громова О. В., Керна-
сюк Ю. В. Шляхи підвищення ефективності ви-
робництва сої в Кіровоградській області. Вісник
ЦНЗ АПВ Харківської області. Рослинництво.
2009. Вип. 6. С. 104–110.
10. Дерев’янко О. С., Патика М. В. Перспек-
тиви біотехнологій створення комбінованих
препаратів на основі бактерій та мікродобрив.
Біотехнологія: звершення та надії: збірник V Все-
української науково-практичної конференції сту-
дентів, аспірантів та молодих вчених (м. Київ,
12–13 травня). К., 2016. С. 174–175.
11. Патика В. П., Коць С. Я., Волкогон В. В.,
Шерстобоєва О. В. Мельничук Т. М., Калінічен-
ко А. В., Гриник І. В. Біологічний азот. К. : Світ,
2003. 424 с.
12. Патика В. П., Гнатюк Т. Т., Булеца Н. М.,
Кириленко Л. В. Біологічний азот у системі зем-
леробства. Землеробство. 2015. Вип. 2. С. 12–20.
13. Child J. J. Nitrogen fixation by a Rhizobium
sp. child association with nonleguminous plant cells.
Nature. 1975. Vol. 253. P. 350–351.
14. Спосіб отримання екологічно чистих на-
ночастинок електропровідних матеріалів «елект-
роімпульсна абляція»: пат. 37412 Україна, МПК
B01J 2/02, B22F 9/00, A61K 9/50, B82B 3/00, Ко-
сінов М. В., Каплуненко В. Г.; опубл. 25.11.2008,
Бюл. № 22.
15. Надчистий водний розчин нанокарбок-
силату металу: пат. 39397 Україна, МПК C07C
51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, C07C 53/00, Косі-
нов М. В., Каплуненко В. Г.; опубл. 25.02.2009,
Бюл. № 4.
16. Hardy R. W. F., Holsten R. D. , Jackson E. K.,
Burns R. C. The acetylene-ethylene assay for N2 fix-
ation: laboratory and field evaluation. Plant Physiol.
1968. № 43. С. 1185–1207. https://doi.org/10.1104/
pp.43.8.1185
17. Доспехов Б. А. Методика полевого опы-
та. М. : Агропромиздат, 1985. 351 с.
18. Fageria N. K., Baligar V. C., Clark R. B.
Micronutrients in crop production. Advances in
Agronomy. 2002. Vol. 77. P. 185–268. http://doi.org/
10.1016/S0065-2113(02)77015-6
19. Коць С. Я., Рибаченко Л. І., Пухтає-
вич П. П., Рибаченко О. Р. Реакція Вradyrhizo-
bium japonicum у чистій культурі та у симбіотич-
них системах на застосування нанокарбоксилатів
мікроелементів. Сільськогосподарська мікробіо-
логія. 2018. Вип. 28. С. 41–52.
Отримано 26.05.2019
https://doi.org/10.35868/1997-3004.29.12-20
UDC 581.1:58.557:581.133.1:631.847.1
FORMATION AND FUNCTIONING OF SYMBIOTIC SYSTEMS OF
SOYA – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM FOR THE INFLUENCE
OF COMPLEXES OF NANOPARTICLES OF CARBOXYLATES
OF MICROELEMENTS
S. Ya. Kots, L. I. Rybachenko, P. P. Pukhtayevych, K. A. Mokrytsky
Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, Kyiv
e-mail: veselika@ukr.net
Objective. To study the effect of combined preparations based on highly active strains of Brad-
yrhizobium japonicum and complexes of carboxylates of trace elements germanium, molybdenum,
and ferrum on a symbiotic apparatus of soybean plants, in order to increase the efficiency of bacte-
rial inoculants. Methods. Gas chromatography, microbiological, physiological. Results. The com-
bination of a microbiological preparation based on efficient strains of nodule bacteria with
complexes of nanoparticles of carboxylates Mo, Fe, Ge was found to promote the enhancement of
nodulation activity, provide growth of mass of root nodules, activate the nitrogen-fixing activity
of symbiotic soybean systems. When use the preparation combined with germanium and molyb-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
19
denum compounds, nitrogenase activity increases by 23–63 %, in combination with inoculum with
germanium and ferrum nanocarboxylates — by 14–21 % depending on the phases of soybean or-
ganogenesis. The complex application of biological and abiotic factors influencing the formation
and functioning of symbiotic nitrogen-fixing systems contributes to the improvement of plant mor-
phometric parameters and provides high yields of this crop. At the same time, it was established
that germanium carboxylate complexes with molybdenum carboxylate, as well as germanium
nanocarboxylates, should be used as effective stimulants for the formation of seed productivity of
soybean plants and nitrogen-fixing activity of symbiotic systems created with their participation. In
the experiment, soybean yield under the combination of B. japonicum with germanium and molyb-
denum nanocarboxylates increased by 10 %, and by 13 % — under the complex application of bac-
terial inoculum with germanium and ferrum carboxylate nanoparticles. Conclusion. Application of
these complexes of nanocomponents in microbiological production technologies will allow plants to
be supplied with additional nutritional elements, forming effective plant-microbial systems and ob-
taining high and stable crops of environmentally safe food and feed protein.
Key words: Bradyrhizobium japonicum, rhizobium-legume symbiosis, nitrogen-fixing activity,
microelement nanocarboxylates.
REFERENCES
1. Connor, D. J. (2018). Organic agriculture and
food security: A decade of unreason finally im-
plodes. Field crops research, 225, 128–129.
https://doi.org/10.1016/j.fcr.2018.06.008
2. Yunlong, C., & Smit, B. (1994). Sustainabil-
ity in agriculture: a general review. Agric. Ecosyst.
Environ., 49, 299–307.
3. Prasad, R., Bhattacharyya, A., & Ngu-
yen, Q. D. (2017). Nanotechnology in Sustainable
Agriculture: recent developments, challenges, and
perspectives. Front. Microbiol., 8, 161–171.
https://doi.org/10.3389/fmicb.2017.01014
4. Mukhopadhyay, S. S. (2014). Nanotechnolo-
gy in agriculture: prospects and constraints. Nano-
technol. Sci. Appl., 7, 63–71. https://doi.org/10.2147/
NSA.S39409
5. Prodanchuk, M. H., Slobodkin, V. I., Pod-
rushniak, A. Ie., Levytska, V. M. (2010). The pro-
spects for the introduction of nanotechnologies and
nanomaterials in the food industry, their hygienic
assessment and urgent tasks of nutrition nano-
hygiene. Food problems, 3–4, 6–15. [in Ukrainian].
6. Wang, P., Lombi, E., Zhao, F. J., Kopitt-
ke, P. M. (2016). Nanotechnology: A New Oppor-
tunity in Plant Sciences. Trends Plant Sci, 21(8),
699–712. https://doi.org/10.1016/j.tplants.2016.04.005.
7. Kots, S. Ya., & Peterson, N. V. (2009). Min-
eral’ni elementy i dobryva v zhyvlenni roslyn [Min-
eral elements and fertilizers in plant nutrition]. Kiev:
Logos [in Ukrainian].
8. Fedorenko, V. F., Erohin, M. N., Bala-
banov, V. I., Buklagin, D. S., Golubev, I. G., & Is-
chenko, S. A. (2011). Nanotechnologies and nano-
materials in the agro-industrial complex. Federal
State Budgetary Institution “Rosinformagroteh” [in
Russian].
9. Medvedieva, L. R., Hromova, O. V., & Ker-
nasiuk, Yu. V. (2009). [Ways of increasing the effi-
ciency of soybean production in the Kirovograd re-
gion]. Bulletin of the Center for Scientific Support
of the Kharkiv Region. Plant growing, 6, 104–110.
[in Ukrainian].
10. Derevianko, O. S., & Patyka, M. V. (2016,
May). Prospects for biotechnology for combined
diseases based on bacteria and microfertilizers. Col-
lection V of the All-Ukrainian Scientific and Practi-
cal Conference of Students, Postgraduates and
Young Scientists “Biotechnology: Excellence and
Hope” (174–175), Kyiv [in Ukrainian].
11. Patyka, V. P., Kots, S. Ya., Volkohon, V. V.,
Sherstoboieva, O. V. Melnychuk, T. M., Kalinichen-
ko, A. V., & Hrynyk, I. V. (2003). Biological nitro-
gen. Kyiv: Svit [in Ukrainian].
12. Patyka, V. P., Hnatiuk, T. T., Buletsa, N. M.,
& Kyrylenko, L. V. (2015). Biological nitrogen in
the system of agriculture. Agriculture, 2, 12–20 [in
Ukrainian].
13. Child, J. J. (1975). Nitrogen fixation by a
Rhizobium sp. child association with nonleguminous
plant cells. Nature, 253, 350–351.
14. Patent 37412 UA, МПК B01J 2/02, B22F
9/00, A61K 9/50, B82B 3/00. The method of obtain-
ing ecologically pure nanoparticles of electrically
conductive metals “Еlectropulse ablation”. Kosi-
nov, M. V., & Kaplunenko, V. G. Publ. 25.11.2008
[in Ukrainian].
15. Patent 39397 UA, МПК C07C 51/41, C07F
5/00, C07F 15/00, C07C 53/00. Ultrapure aqueous
solution of metal nanocarboxylate, Kaplunen-
ko, V. G., & Kosinov, M. V., Publ. 25.02.2009 [in
Ukrainian].
16. Hardy, R. W. F, Holsten, R. D., Jack-
son, E. K., & Burns, R. C. (1968). The acetylene-
ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
20
evaluation. Plant Physiol, 43, 1185–1207.
https://doi.org/10.1104/pp.43.8.1185
17. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevo-
go opyta s osnovami statisticheskoy obrabotki re-
zultatov issledovanii [Methods of field experiment
with the basics of statistical processing of research
results]. Moscow: Agropromizdat [in Russian].
18. Fageria, N. K., Baligar, V. C., & Clark, R. B.
(2002). Micronutrients in crop production. Advances
in Agronomy, 77, 185–268. https://doi.org/10.1016/-
S0065-2113(02)77015-6
19. Kots, S. Ya., Rybachenko, L. I., Pukhtaie-
vych, & P. P., Rybachenko, O. R. (2018). Reaction
of bradyrhizobium japonicum in pure culture and
symbiotic systems for the use of nanocarboxylates
microelements. Аgricultural microbiology, 28, 41–
52.
Received 26.05.2019
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-56 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:02:58Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/fe/f94f7de02b7861219a02e8bd3a49d3fe.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-562026-07-22T10:10:40Z FORMATION AND FUNCTIONING OF SYMBIOTIC SYSTEMS OF SOYA – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM FOR THE INFLUENCE OF COMPLEXES OF NANOPARTICLES OF CARBOXYLATES OF MICROELEMENTS ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ Коць, С. Я. Рибаченко, Л. І. Пухтаєвич, П. П. Мокрицький, К. А. Bradyrhizobium japonicum rhizobium-legume symbiosis nitrogen-fixing activity microelement nanocarboxylates бобово-ризобіальний симбіоз азотфіксувальна активність нанокарбоксилати мікроелементів Objective. To study the effect of combined preparations based on highly active strains of Brad-yrhizobium japonicum and complexes of carboxylates of trace elements germanium, molybdenum, and ferrum on a symbiotic apparatus of soybean plants, in order to increase the efficiency of bacte-rial inoculants. Methods. Gas chromatography, microbiological, physiological. Results. The com-bination of a microbiological preparation based on efficient strains of nodule bacteria with complexes of nanoparticles of carboxylates Mo, Fe, Ge was found to promote the enhancement of nodulation activity, provide growth of mass of root nodules, activate the nitrogen-fixing activity of symbiotic soybean systems. When use the preparation combined with germanium and molyb-denum compounds, nitrogenase activity increases by 23–63 %, in combination with inoculum with germanium and ferrum nanocarboxylates — by 14–21 % depending on the phases of soybean or-ganogenesis. The complex application of biological and abiotic factors influencing the formation and functioning of symbiotic nitrogen-fixing systems contributes to the improvement of plant mor-phometric parameters and provides high yields of this crop. At the same time, it was established that germanium carboxylate complexes with molybdenum carboxylate, as well as germanium nanocarboxylates, should be used as effective stimulants for the formation of seed productivity of soybean plants and nitrogen-fixing activity of symbiotic systems created with their participation. In the experiment, soybean yield under the combination of B. japonicum with germanium and molyb-denum nanocarboxylates increased by 10 %, and by 13 % — under the complex application of bac-terial inoculum with germanium and ferrum carboxylate nanoparticles. Conclusion. Application of these complexes of nanocomponents in microbiological production technologies will allow plants to be supplied with additional nutritional elements, forming effective plant-microbial systems and ob-taining high and stable crops of environmentally safe food and feed protein. Мета. Вивчити дію комбінованих препаратів на основі високоактивних штамів Brady-rhizobium japonicum та комплексів карбоксилатів мікроелементів германію, молібдену і залі-за на симбіотичний апарат рослин сої, з метою підвищення ефективності бактеріальних інокулянтів. Методи. Газова хроматографія, мікробіологічні, фізіологічні. Результати. Ви-явлено, що поєднання мікробного препарату на основі ефективних штамів бульбочкових бактерій із комплексами наночастинок карбоксилатів Мo, Fe, Ge сприяє підсиленню нодуля-ційної активності, забезпечує зростання маси кореневих бульбочок, активізує азотфіксува-льну активність симбіотичних систем сої. За використання комбінованого зі сполуками германію і молібдену препарату показники нітрогеназної активності зростають на 23– 63 %, за поєднання інокулюму з нанокарбоксилатами германію і заліза — на 14–21 % залеж-но від фаз органогенезу рослин сої. Комплексне застосування біологічного та абіотичного чинників впливу на формування і функціонування симбіотичних азотфіксувальних систем сприяє покращенню морфометричних показників рослин та забезпечує отримання високих урожаїв даної культури. При цьому встановлено, що комплекси карбоксилату германію з карбоксилатом молібдену, а також нанокарбоксилати германію і феруму доцільно застосо-вувати як ефективні стимулятори формування насіннєвої продуктивності рослин сої та азотфіксувальної активності симбіотичних систем, створених за їх участю. У досліді урожайність сої за поєднання B. japonicum з нанокарбоксилатами германію і молібдену зро-стала на 10 %, а за комплексного застосування бактеріального інокулюму з наночастинка-ми карбоксилатів германію і заліза — на 13 %. Висновки. Застосування вказаних комплексів нанокомпонентів у технологіях виробництва мікробних препаратів дозволить забезпечува-ти рослини додатковими елементами живлення, формуючи ефективні рослинно-мікробні системи, та отримувати високі і стабільні врожаї екологічно безпечного харчового і кор-мового білка. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2019-10-17 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/56 10.35868/1997-3004.29.12-20 Agricultural microbiology; Vol. 29 (2019): Agriciltural microbiology; 12-20 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 29 (2019): Сільськогосподарська мікробіологія; 12-20 1997-3004 10.35868/1997-3004.29 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/56/48 Авторське право (c) 2019 S. Ya. Kots, L. I. Rybachenko, P. P. Pukhtayevych, K. A. Mokrytsky https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | бобово-ризобіальний симбіоз азотфіксувальна активність нанокарбоксилати мікроелементів Коць, С. Я. Рибаченко, Л. І. Пухтаєвич, П. П. Мокрицький, К. А. ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ |
| title | ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ |
| title_alt | FORMATION AND FUNCTIONING OF SYMBIOTIC SYSTEMS OF SOYA – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM FOR THE INFLUENCE OF COMPLEXES OF NANOPARTICLES OF CARBOXYLATES OF MICROELEMENTS |
| title_full | ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ |
| title_fullStr | ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ |
| title_full_unstemmed | ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ |
| title_short | ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОТИЧНИХ СИСТЕМ СОЯ – BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ЗА ВПЛИВУ КОМПЛЕКСІВ НАНОЧАСТИНОК КАРБОКСИЛАТІВ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ |
| title_sort | формування та функціонування симбіотичних систем соя – bradyrhizobium japonicum за впливу комплексів наночастинок карбоксилатів мікроелементів |
| topic | бобово-ризобіальний симбіоз азотфіксувальна активність нанокарбоксилати мікроелементів |
| topic_facet | Bradyrhizobium japonicum rhizobium-legume symbiosis nitrogen-fixing activity microelement nanocarboxylates бобово-ризобіальний симбіоз азотфіксувальна активність нанокарбоксилати мікроелементів |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/56 |
| work_keys_str_mv | AT kocʹsâ formationandfunctioningofsymbioticsystemsofsoyabradyrhizobiumjaponicumfortheinfluenceofcomplexesofnanoparticlesofcarboxylatesofmicroelements AT ribačenkolí formationandfunctioningofsymbioticsystemsofsoyabradyrhizobiumjaponicumfortheinfluenceofcomplexesofnanoparticlesofcarboxylatesofmicroelements AT puhtaêvičpp formationandfunctioningofsymbioticsystemsofsoyabradyrhizobiumjaponicumfortheinfluenceofcomplexesofnanoparticlesofcarboxylatesofmicroelements AT mokricʹkijka formationandfunctioningofsymbioticsystemsofsoyabradyrhizobiumjaponicumfortheinfluenceofcomplexesofnanoparticlesofcarboxylatesofmicroelements AT kocʹsâ formuvannâtafunkcíonuvannâsimbíotičnihsistemsoâbradyrhizobiumjaponicumzavplivukompleksívnanočastinokkarboksilatívmíkroelementív AT ribačenkolí formuvannâtafunkcíonuvannâsimbíotičnihsistemsoâbradyrhizobiumjaponicumzavplivukompleksívnanočastinokkarboksilatívmíkroelementív AT puhtaêvičpp formuvannâtafunkcíonuvannâsimbíotičnihsistemsoâbradyrhizobiumjaponicumzavplivukompleksívnanočastinokkarboksilatívmíkroelementív AT mokricʹkijka formuvannâtafunkcíonuvannâsimbíotičnihsistemsoâbradyrhizobiumjaponicumzavplivukompleksívnanočastinokkarboksilatívmíkroelementív |