ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
Objective. To study the efficacy of pre-sowing inoculation of soybean seeds with biological preparations in different preparative forms with and without pre-treatment of seeds under different systems of protection against weeds. Methods. Field, laboratory, biochemical, mathematic-statistical and eco...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/60 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465514998431744 |
|---|---|
| author | Григор’єва, О. М. Дімова, С. Б. Алмаєва, Т. М. |
| author_facet | Григор’єва, О. М. Дімова, С. Б. Алмаєва, Т. М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "О. М. Григор’єва",
"institution": "Інститут сільського господарства Степу НААН"
},
{
"author": "С. Б. Дімова",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Т. М. Алмаєва",
"institution": "Інститут сільського господарства Степу НААН"
}
] |
| author_sort | Григор’єва, О. М. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:40Z |
| description | Objective. To study the efficacy of pre-sowing inoculation of soybean seeds with biological preparations in different preparative forms with and without pre-treatment of seeds under different systems of protection against weeds. Methods. Field, laboratory, biochemical, mathematic-statistical and economic. Results. In the stationary field experiment, the influence of different forms of biological preparations on the soybean growth under the conditions of the Right-bank Steppe of Ukraine has been studied. It has been established that in the seed pre-treatment, Maxim XL, which determines the increase in soybean productivity compared to the preparation Scarlet is preferred, and among the inoculants, it is preferred to choose Ryzobofit both in liquid and in the peat form. It has been proved that the post-emergent herbicides contribute to the decrease of weeds in soybean culture, which results in better conditions for the growth and development of plants, an increase in the number of nodules on the roots, and increased grain yield. The use of biological preparations contributed to an increase in not only the number of nodules on soybean plant roots, but also their mass compared to control without inoculation (7.8–76.9 or 26.7–109.7 %, respectively). Under the resource-saving system of crops protection from weeds in soybeans, higher rates were obtained in variants where treater Scarlet was used for pre-sowing treatment, and under the intense one — Maxim XL. The use of biological preparations in technology has made it possible to significantly increase yields by 0.2–0.3 t/ha (or 9.2–13.8 %) under both systems of crop protection from weeds. Conclusion. On heavy loamy chornozem on the Right-bank Steppe of Ukraine, pre-sowing inocula-tion of soybean by biological preparations is a mandatory agrotechnical measure, which, in combi-nation with seed pre-treatment, allows a significant increase in yields and contributes to improving the quality of the grain when cultivating the crop using both studied systems for protection of crops from weeds. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.29.46-55 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
46
ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ
Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29. С. 46–55.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.29.46-55
УДК 633.34:631.461.5:632.954
ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ
У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ
НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ
О. М. Григор’єва1, С. Б. Дімова2, Т. М. Алмаєва1
1Інститут сільського господарства Степу НААН
вул. Центральна, 2; с. Созонівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27602, Україна;
e-mail: grigorgeva_elena@ukr.net
2Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14035, Україна; e-mail: dimova13@ukr.net
Мета. Вивчення ефективності передпосівної інокуляції насіння сої біопрепаратами у
різних препаративних формах із попереднім протруєнням насіння та без нього за різних
систем захисту від бур’янів. Методи. Польовий, лабораторний, біохімічний, математично-
статистичний, економічний. Результати. В стаціонарному польовому досліді вивчено вплив
різних форм біопрепаратів на ріст та розвиток сої в умовах Правобережного Степу Укра-
їни. Встановлено, що під час протруювання насіння перевагу слід надавати препарату Мак-
сим XL, який зумовлює підвищення продуктивності сої, якщо порівняти його з препаратом
Скарлет, а серед інокулянтів обирати Ризобофіт як у рідкій, так і в торф’яній препара-
тивній формі. Доведено, що страхові гербіциди сприяють зниженню забур’яненості посіву
сої, що забезпечує кращі умови для росту і розвитку рослин, збільшення кількості бульбочок
на коренях, підвищення урожайності зерна. Застосування біопрепаратів сприяло збільшен-
ню не лише кількості бульбочок на корінні рослин сої, а й їх маси щодо контролю без іноку-
ляції (відповідно на 7,8–76,9 або 26,7–109,7 %). За ресурсозбережної системи захисту посівів
сої від бур’янів вищі показники отримали у варіантах із застосуванням для передпосівної
обробки насіння протруйника Скарлет, за інтенсивної — препарату Максим XL. Викорис-
тання біопрепаратів у технології вирощування культури дало можливість істотно підви-
щити урожайність — на 0,2–0,3 т/га (або на 9,2–13,8 %) за обох систем захисту посівів від
бур’янів. Висновки. На чорноземі звичайному важкосуглинковому Правобережного Степу
України передпосівна інокуляція сої біопрепаратами є обов’язковим агротехнічним заходом,
який у комбінації з протруєнням насіння дозволяє отримати істотний приріст врожаю та
сприяє покращенню якості зерна в процесі вирощування культури за використання обох дос-
ліджуваних систем захисту посівів від бур’янів.
Ключові слова: соя, біопрепарати, фунгіциди, гербіциди, бур’яни, урожайність, еконо-
мічна ефективність.
Вступ. Останнім часом у багатьох краї-
нах, незважаючи на широкі можливості за-
стосування агрохімікатів під час вирощу-
вання сільськогосподарських культур, пріо-
ритетне значення надається використанню
мікробних препаратів. Актуальним сьогодні
є застосування біопрепаратів на основі азот-
фіксувальних, фосфатмобілізувальних мік-
роорганізмів та продуцентів речовин фіто-
гормональної дії для поліпшення мінераль-
ного живлення рослин, стимуляції їхнього
росту і розвитку та підвищення імунного
статусу [1; 2].
У вирішенні проблеми забезпечення на-
© О. М. Григор’єва, С. Б. Дімова, Т. М. Алмаєва, 2019
47
селення планети рослинним білком важли-
ве місце відводиться розширенню посівних
площ зернобобових культур, білок яких лег-
ко засвоюється та містить у своєму складі
незамінні амінокислоти. Крім того, відома
роль зернобобових у вирішенні питання оп-
тимізації азотного балансу ґрунту. Природ-
ний феномен, яким є здатність симбіотичних
бульбочкових бактерій фіксувати атмосфер-
ний азот, дозволяє до мінімуму знизити ви-
користання мінеральних добрив, а у деяких
випадках і повністю відмовитися від них, що
відповідає вимогам органічного землероб-
ства [3].
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Однією з найважливіших зернобобових
культур у світовому землеробстві є соя. В її
зерні міститься 33–52 % білків, 14–25 % олії,
25–27 % вуглеводів, 5–7 % клітковини, віта-
міни А, В1, В2, C, D, E, РР, ферменти та інші
важливі органічні та неорганічні речовини.
Це приваблива з екологічного боку культура.
Вона є хорошим попередником для багатьох
сільськогосподарських культур, оскільки
здатна збагачувати ґрунти біологічним азо-
том, поліпшувати їхні фізичні та хімічні вла-
стивості [4–5].
Серед факторів, що значною мірою
впливають на ріст і розвиток рослин сої,
важливе значення має передпосівна бактери-
зація насіння. Основними чинниками, які
визначають ефективність препаратів-іноку-
лянтів у виробничих умовах, є активність
штамів бульбочкових бактерій та їх конку-
рентоздатність, а також такі фактори, як по-
годні умови вегетаційного періоду, кислот-
ність і рівень родючості ґрунту та агротехні-
ка вирощування культури [6].
На перших етапах росту рослин сої ін-
тенсивно розвивається коренева система, а
ріст стебла сповільнений. Це зумовлює її не-
високу конкурентоздатність щодо бур’янів,
які обмежують продуктивність культури. За-
стосування гербіцидів у посівах сої є доволі
дієвим заходом контролювання бур’янів,
проте відомо, що гербіциди можуть негатив-
но впливати на формування азотфіксуваль-
них бульбочок на коренях культури [7–9].
Питання взаємодії протруйників із мік-
робними препаратами за різних технологій
захисту посівів сої від бур’янів залишається
мало вивченим в умовах Правобережного
Степу України.
Метою досліджень є вивчення ефектив-
ності передпосівної інокуляції насіння різ-
ними біопрепаратами у двох препаративних
формах за умови застосування попереднього
протруєння двома фунгіцидами та різних си-
стем захисту рослин сої від бур’янів.
Матеріали та методи досліджень. Дос-
лідження проводили протягом 2016–2018 рр.
в лабораторії землеробства Кіровоградської
державної сільськогосподарської дослідної
станції НААН (з жовтня 2018 р. — Інститут
сільського господарства Степу НААН).
Ґрунт дослідної ділянки — чорнозем
звичайний важкосуглинковий з високим вмі-
стом гумусу (4,69 %). Кислотність ґрунту
близька до нейтральної (рНсол = 5,9).
У досліді висівали сорт сої Ромашка.
Попередник — ячмінь ярий. Площа обліко-
вої ділянки — 43,2 м2. Повторність триразова.
Передпосівне протруєння насіння сої
проводили заздалегідь — за 1–2 тижні до
сівби, а інокуляцію — в день посіву. Добри-
ва вносили у вигляді нітроамофоски восени
під оранку.
Дослід трьохфакторний. Фактор А —
система захисту від бур’янів:
1. Ресурсозбережна (ґрунтові гербіциди).
2. Інтенсивна (ґрунтові і страхові гербі-
циди).
Фактор В — обробка насіння фунгіци-
дами:
1. Скарлет, 0,4 л/т.
2. Максим XL, 1,0 л/т.
Фактор С — біопрепарати:
1. Без інокуляції.
2. Ризогумін торф’яний, 200 г на гектар-
ну норму насіння.
3. Ризогумін рідкий, 200 мл на гектарну
норму насіння.
4. Ризобофіт торф’яний, 200 г на гектар-
ну норму насіння.
5. Ризобофіт рідкий, 200 мл на гектарну
норму насіння.
6. Нітро-Лег рідкий, 200 мл на гектарну
норму насіння.
Сою висівали селекційною сівалкою
СКС-6-10 з нормою висіву 650 тис. схожих
насінин на 1 га. Збирання врожаю проводили
комбайном «SAMPO SR-2010 Pilot».
Умови вирощування сої за роки дослі-
джень характеризуються, зокрема, ГТК Се-
лянінова, який становив за вегетаційний пе-
ріод: у 2016 р. — 1,16; 2017 — 0,42; 2018 —
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
48
0,84 за середньобагаторічного показника 1,0,
тобто вегетаційний період 2016 р. був зво-
ложеним, 2018 р. — посушливим і 2017 р. —
дуже посушливим. Така неоднорідність по-
годних умов у роки проведення досліджень
дала змогу всебічно вивчити ефективність
передпосівної інокуляції насіння біопрепара-
тами в посівах сої.
Результати та їх обговорення. Різні
біопрепарати, їх препаративні форми, систе-
ми захисту від бур’янів та обробка насіння
фунгіцидами мали значний вплив на біомет-
ричні показники рослин сої, а саме на їх ви-
соту та масу.
Проведений у фазу цвітіння облік пока-
зав, що вищими показниками в середньому
за роками досліджень характеризувалися по-
сіви сої, вирощуваної за інтенсивної техно-
логії. На цих варіантах досліду рослини в се-
редньому по фактору сягали висоти 44,4 см
за маси однієї рослини 27,4 г, що відповідно
на 3,6 % та 21,6 % більше, ніж за застосуван-
ня ресурсозбережної системи захисту посівів
від бур’янів.
Дещо менші відмінності по висоті і масі
однієї рослини спостерігали у фазу наливу
бобів. Так, у варіантах із застосуванням ін-
тенсивної системи захисту рослини сої були
вищими на 2,4 см (2,5 %) і формували масу
однієї рослини на 6 г (8,4 %) більшу проти
показників за ресурсозбережної технології.
Слід відзначити, що передпосівна бакте-
ризація насіння сприяла підвищенню біомет-
ричних показників рослин за обох техноло-
гій вирощування протягом вегетації сої. Так,
за рахунок застосування мікробних препара-
тів висота рослин у фазу цвітіння збільшува-
лася на 11,6–27,3 % за застосування ресурсо-
збережної і на 2,7–11,4 % — інтенсивної сис-
теми захисту сої від бур’янів. У фазу наливу
бобів ці показники відповідно склали 4,2–
6,3 % та 0,6–6,7 %. Маса однієї рослини у
фазу цвітіння за ресурсозбережної технології
зростала на 10,7–46,0 %, за інтенсивної сис-
теми захисту посівів сої від бур’янів — на
2,0–43,2 %; у фазу наливу бобів — на 29,9–
52,7 % і 3,0–32,1 % відповідно. Водночас як
за ресурсозбережної, так і за інтенсивної
систем захисту посівів сої від бур’янів, вищі
показники були у варіантах застосування для
передпосівного протруєння насіння препара-
ту Максим XL.
Залежно від інокуляції різними препара-
тивними формами трьох біопрепаратів та за-
стосованих систем захисту від бур’янів та
хвороб показники вірулентності (або кілько-
сті утворених на коренях сої бульбочок) та
нодуляційної здатності (маси бульбочок), що
потенційно впливають на ефективність соє-
во-ризобіального симбіозу, зазнавали певних
змін.
У роки з достатнім зволоженням кіль-
кість і маса бульбочок на коренях сої була
значно більшою, якщо порівняти з роками,
що характеризувалися гостро посушливими
погодними умовами. Бульбочки розміщу-
валися переважно на головному корені та
розгалуженнях першого порядку на глибині
0–15 см. Вони мали світло-рожеве забарв-
лення, що опосередковано може свідчити
про їхню азотфіксувальну активність.
У 2016 р. у фазу наливу бобів комплекс-
не застосування різних форм мікробних пре-
паратів і протруйників за вирощування сої за
ресурсозбережної системи захисту, яка пе-
редбачає внесення ґрунтових гербіцидів для
боротьби з бур’янами, супроводжувалося де-
яким зниженням показників симбіотичної
системи. В середньому по фактору кількість
бульбочок була меншою на 3,3 од./рослину
(12,4 %), а їх маса — на 0,04 г/рослину
(8,3 %) проти інтенсивної системи захисту.
За умови обробки насіння протруйником
Скарлет за рахунок інокуляції біопрепарата-
ми з використанням їх різних форм (рідкої та
на торф’яній основі) кількість бульбочок
зросла на 3,9–17,3 од./рослину (17,8–79,0 %),
їх маса — на 0,09–0,43 г/рослину (27,3–
130,3 %). У варіантах комплексного застосу-
вання біопрепаратів і фунгіцида Максим XL
кількість бульбочок зросла на 1,4–9,2 од./рос-
лину (7,0–46,3 %), їх маса — на 0,10–
0,30 г/рослину (30,3–90,9 %) (табл. 1).
В умовах дуже посушливого вегетацій-
ного періоду 2017 р. інокуляція обома фор-
мами всіх досліджених біопрепаратів вияви-
лась ефективною. Так, за ресурсозбережної
системи приріст кількості бульбочок до кон-
тролю без інокуляції склав 7,5–92,1 %, їх ма-
си — 28,6–111,1 %. За інтенсивної системи
захисту сої від бур’янів кількість бульбочок
зростала від інокуляції на 3,8–69,7 %, а їх
маса — на 29,4–152,6 %. Маса бульбочок
була більшою за протруювання насіння фун-
гіцидом Максим XL (за ресурсозбережної
системи цей показник становив 0,30 г, що
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
49
Таблиця 1. Вплив технологій вирощування сої на кількість бульбочок та їх масу (фаза
наливу бобів)
Варіанти досліду Кількість бульбочок,
од./рослину
Маса бульбочок,
г/рослину
система
захисту від
бур’янів
(фактор А)
обробка на-
сіння фун-
гіцидами
(фактор В)
інокуляція насіння
біопрепаратами
(фактор С)
2016 р. 2017 р. 2018 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.
Ресурсо-
збережна
(ґрунтовий
гербіцид)
Скарлет
Без інокуляції 21,9 7,6 17,4 0,33 0,14 0,33
Ризогумін, т. п. ф.* 29,9 14,1 21,5 0,45 0,26 0,55
Ризогумін, р. п. ф.** 39,2 11,8 31,8 0,76 0,21 0,44
Ризобофіт, т. п. ф. 34,4 14,6 24,4 0,53 0,32 0,53
Ризобофіт, р. п. ф. 27,1 10,6 21,8 0,63 0,18 0,59
Нітро-Лег, р. п. ф. 25,8 10,2 19,7 0,42 0,21 0,44
Середнє 29,7 11,5 22,8 0,47 0,22 0,48
Максим XL
Без інокуляції 19,9 10,7 18,4 0,33 0,18 0,38
Ризогумін, т. п. ф. 21,6 11,5 23,8 0,47 0,23 0,48
Ризогумін, р. п. ф. 29,1 16,7 26,4 0,63 0,38 0,56
Ризобофіт, т. п. ф. 24,7 14,1 21,3 0,52 0,33 0,49
Ризобофіт, р. п. ф. 21,3 15,1 25,4 0,43 0,37 0,42
Нітро-Лег, р. п. ф. 25,7 13,8 23,8 0,50 0,31 0,42
Середнє 23,7 13,7 23,2 0,48 0,30 0,46
Середнє по системі захисту 26,7 12,6 23,0 0,48 0,26 0,47
Інтенсивна
(ґрунтовий
та страхові
гербіциди)
Скарлет
Без інокуляції 23,2 9,9 19,0 0,32 0,17 0,41
Ризогумін, т. п. ф. 27,9 12,8 26,6 0,56 0,23 0,64
Ризогумін, р. п. ф. 28,3 13,7 22,5 0,35 0,22 0,56
Ризобофіт, т. п. ф. 32,9 16,8 24,3 0,50 0,32 0,63
Ризобофіт, р. п. ф. 26,4 16,1 19,9 0,47 0,33 0,61
Нітро-Лег, р. п. ф. 26,8 12,2 21,6 0,48 0,23 0,48
Середнє 27,5 13,6 22,3 0,45 0,25 0,56
Максим XL
Без інокуляції 21,8 12,2 19,6 0,32 0,19 0,43
Ризогумін, т. п. ф. 22,5 14,2 21,1 0,48 0,29 0,58
Ризогумін, р. п. ф. 38,7 13,3 23,8 0,75 0,28 0,54
Ризобофіт, т. п. ф. 40,5 17,3 26,5 0,73 0,39 0,82
Ризобофіт, р. п. ф. 38,2 18,8 26,8 0,58 0,48 0,74
Нітро-Лег, р. п. ф. 33,5 12,6 23,9 0,62 0,26 0,62
Середнє 32,5 14,7 23,6 0,58 0,31 0,62
Середнє по системі захисту 30,0 14,2 23,0 0,52 0,28 0,59
НІР05ФА
НІР05ФВ
НІР05ФС
НІР05ФАВ
НІР05ФАС
НІР05ФВС
НІР05ФАВС
0,68
0,68
1,18
0,97
1,67
1,67
2,37
0,56
0,56
0,96
0,79
1,36
1,36
1,93
0,62
0,62
1,07
0,87
1,51
1,51
2,14
0,03
0,03
0,05
0,04
0,07
0,07
0,10
0,02
0,02
0,04
0,03
0,06
0,06
0,08
0,03
0,03
0,05
0,04
0,07
0,07
0,10
Примітка (тут і в наступних таблицях):
* т. п. ф. — торф’яна препаративна форма;
** р. п. ф. — рідка препаративна форма.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
50
більше, ніж за застосування препарату Скар-
лет, на 36,4 %; за інтенсивної технологічної
моделі — 0,31 г (більше на 24,0 %)).
У 2018 р. кількість бульбочок за виро-
щування культури як за ресурсозбережної,
так і за інтенсивної системи захисту посівів
сої від бур’янів перебувала на одному рівні і
становила 23,0 од./рослину, проте їх маса за
другої технології щодо першої була більшою
на 0,12 г/рослину або на 25,5 %.
Застосування фунгіцидів у поєднанні з
передпосівною бактеризацією насіння біо-
препаратами сприяло збільшенню як кілько-
сті бульбочок на корінні рослин, так і їх маси
щодо контролю без інокуляції. Так, за ресур-
созбережної системи захисту у блоці дослід-
жень із обробкою насіння препаратом Скар-
лет різниця склала 2,3–14,4 од. (13,2–82,8 %)
за кількістю бульбочок і 0,11–0,26 г (33,3–
78,8 %) — за їх масою; за інтенсивної — від-
повідно 0,9–7,9 од./рослину (4,7–40,0 %) і
0,07–0,23 г/рослину (17,1–56,1 %).
У варіантах комплексного застосування
фунгіцида Максим XL з різними формами
біопрепаратів у процесі вирощування сої за
технологією, що передбачає внесення ґрун-
тового гербіциду, кількість бульбочок зросла
на 15,8–43,5 %, їх маса — на 10,5–47,4 %
проти контролю без інокуляції. За інтенсив-
ної системи захисту посівів сої від бур’янів
на коренях рослин сформувалося бульбочок
по 19,6–26,8 од./рослину за їх маси 0,43–
0,82 г/рослину, що відповідно на 1,5–7,2 од.
(7,7–36,7 %) і 0,11–0,39 г (25,6–90,7 %) біль-
ше, ніж у контролі без передпосівної бакте-
ризації насіння.
Встановлено, що застосування перед сі-
вбою ґрунтового гербіциду Харнес у дозі
2,2 л/га дало можливість контролювати за-
бур’яненість посівів у всіх варіантах досліду.
Водночас кількість бур’янів за обох техноло-
гій (як ресурсозбережної, так і інтенсивної) в
середньому по блоках досліджень була на
одному рівні (табл. 2).
Через 30 днів після внесення страхових
гербіцидів у варіантах застосовування інтен-
сивної системи захисту кількість бур’янів у
посівах сої знизилася в 1,8 раза, а їх суха ма-
са — в 3,6 раза, порівнюючи з ресурсозбереж-
ною системою захисту. Посіви були засмічені
переважно односім’ядольними бур’янами —
мишієм сизим та зеленим і плоскухою звичай-
ною. Серед двосім’ядольних переважали щи-
риця звичайна та лобода біла. З багаторічних
зустрічалися осот рожевий і берізка польова.
У період стиглості сої за достатнього
тепло- і вологозабезпечення збільшилася
кількість амброзії полинолистої та лободи
білої, що вплинуло на масу бур’янів. Перед
збиранням урожаю в процесі вирощування
сої за інтенсивної системи захисту під дією
гербіцидів забур’яненість зменшилася в 1,6 ра-
за, а їх маса — в 3,1 раза проти ресурсозбе-
режної технологічної моделі.
Кінцевим критерієм у визначенні ефек-
тивності передпосівної обробки насіння сої
різними формами мікробних препаратів у
поєднанні з передпосівним протруєнням на-
сіння за вирощування за різних систем захи-
сту посівів від бур’янів є врожайність.
Таблиця 2. Забур’яненість посіву сої залежно від технологій вирощування культури,
середнє за 2016–2018 рр.
Варіанти досліду Забур’яненість
система
захисту від
бур’янів
обробка
насіння
фунгіцидами
перед вне-
сенням стра-
хового гербі-
циду, шт./м2
через 30 днів після внесен-
ня страхового гербіциду перед збиранням урожаю
кількість,
шт./м2
суха маса
бур’янів, г/м2
кількість,
шт./м2
суха маса
бур’янів, г/м2
Ресурсо-
збережна
Скарлет 33 57 142 14 553
Максим XL 37 52 118 12 362
Середнє по системі захисту 35 54 130 13 457
Інтенсивна
Скарлет 34 33 40 8 155
Максим XL 37 27 32 7 140
Середнє по системі захисту 35 30 36 8 147
НІР05 2,6 4,2 10,4 3,5 16,5
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
51
Залежно від систем захисту посівів сої
від бур’янів (фактор А) урожайність зерна в
середньому за 2016–2018 рр. за ресурсозбе-
режної системи захисту становила 2,17 т/га,
що на 0,4 т/га (18,4 %) нижче, ніж за виро-
щування із застосуванням як ґрунтових, так і
страхових гербіцидів при НІР05 = 0,10 т/га
(табл. 3).
Таблиця 3. Урожайність зерна сої залежно від досліджуваних факторів, середнє за
2016–2018 рр.
Варіанти досліду
Урожай-
ність,
т/га
Приріст урожаю
до контролю
без обробки насіння Середнє
по ф. В
Середнє
по ф. С
Система
захисту від
бур’янів
(фактор А)
Обробка
насіння
фунгіцидами
(фактор В)
Інокуляція насіння
біопрепаратами
(фактор С) т/га %
Ресурсо-
збережна
(ґрунтовий
гербіцид)
Скарлет
Без інокуляції 1,85 – –
2,29
2,18
Ризогумін, т. п. ф. 2,05 0,20 10,8 2,38
Ризогумін, р. п. ф. 2,09 0,24 13,0 2,41
Ризобофіт, т. п. ф. 2,21 0,36 19,5 2,48
Ризобофіт, р. п. ф. 2,18 0,33 17,8 2,45
Нітро-Лег, р. п. ф. 2,10 0,25 13,5 2,34
Середнє по препарату 2,08
Максим XL
Без інокуляції 2,11 – –
2,45
Ризогумін, т. п. ф. 2,29 0,18 8,5
Ризогумін, р. п. ф. 2,45 0,34 16,1
Ризобофіт, т. п. ф. 2,30 0,19 9,0
Ризобофіт, р. п. ф. 2,26 0,15 7,1
Нітро-Лег, р. п. ф. 2,17 0,06 2,8
Середнє по препарату 2,26
Середнє по системі захисту 2,17
Інтенсивна
(ґрунтовий
та страхові
гербіциди)
Скарлет,
0,4 л/т
Без інокуляції 2,34 – –
Ризогумін, т. п. ф. 2,67 0,33 14,1
Ризогумін, р. п. ф. 2,47 0,13 5,6
Ризобофіт, т. п. ф. 2,51 0,17 7,3
Ризобофіт, р. п. ф. 2,52 0,18 7,7
Нітро-Лег, р. п. ф. 2,49 0,15 6,4
Середнє по препарату 2,50
Максим XL,
1,0 л/т
Без інокуляції 2,42 – –
Ризогумін, т. п. ф. 2,50 0,08 3,3
Ризогумін, р. п. ф. 2,64 0,22 9,1
Ризобофіт, т. п. ф. 2,88 0,46 19,0
Ризобофіт, р. п. ф. 2,82 0,40 16,5
Нітро-Лег, р. п. ф. 2,60 0,18 7,4
Середнє по препарату 2,64
Середнє по системі захисту 2,57
НІР05 А = 0,10; НІР05 В = 0,10; НІР05 С = 0,17;
НІР05 АВ = 0,14; НІР05 АС = 0,25; НІР05 ВС = 0,25; НІР05 АВС = 0,31 т/га
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
52
За використання для передпосівної об-
робки насіння протруйника Максим XL
(фактор В) урожайність зерна підвищилася
на 0,16 т/га проти блоку досліду з препара-
том Скарлет в середньому за обох технологій
вирощування (НІР05 = 0,10 т/га). Так, уро-
жайність сої у блоці з використанням фунгі-
циду Скарлет склала 2,29 т/га, препарату
Максим XL — 2,45 т/га.
Застосування мікробних препаратів (фа-
ктор С) у технології вирощування сої дало
можливість істотно підвищити урожайність
зерна — з 2,18 т/га (у варіантах без інокуля-
ції) до 2,34–2,48 т/га за бактеризації насіння
біопрепаратами як у рідкій препаративній
формі, так і на торф’яній основі — урожай-
ність зросла на 0,16–0,30 т/га (7,3–13,8 %)
(НІР05 = 0,17 т/га).
Вирощування сої за інтенсивною техно-
логією сприяло отриманню урожайності на
рівні 2,34–2,88 т/га. За рахунок інокуляції
насіння мікробними препаратами прибавка
становила 0,13–0,46 т/га або 5,6–19,0 % за-
лежно від блоку досліджень. Вищі показники
урожайності культури отримали у блоці з
обробкою насіння препаратом Максим XL.
Найефективнішим було застосування рідкої
форми біопрепарату Ризобофіт (НІР05 =
0,31 т/га). Слід відзначити, що за умови за-
стосування препарату Максим XL урожай-
ність в середньому зросла на 0,18 т/га (8,7 %)
за ресурсозбережної і на 0,14 т/га (5,6 %) за
інтенсивної системи захисту проти варіантів
досліду, де використовували для передпосів-
ного протруєння насіння фунгіцид Скарлет
(НІР05 = 0,10 т/га).
Відомо, що хімічний склад зерна — це
генетично обумовлена ознака, проте шляхом
застосування певних агротехнічних заходів
можна поліпшити якісні показники продук-
ції. Водночас вміст білка в зерні — це показ-
ник, який залежить також від особливостей
погодних умов, що складаються під час
формування зерна. Дослідженнями встанов-
лено, що як вміст білка, так і вміст жиру в
зерні сої залежали від факторів, що вивчали
у досліді.
У середньому по системах захисту від
бур’янів вміст білка в зерні був майже на од-
ному рівні — 42,1 % за ресурсозбережної і
42,0 % за інтенсивної системи захисту посі-
вів сої від бур’янів. Вищий вміст жиру отри-
мано за інтенсивної системи захисту —
20,46 %, що на 0,07 % більше проти першої
технологічної моделі (табл. 4).
У процесі вирощування сої за ресурсо-
збережної технології застосування різних
форм біопрепаратів для передпосівної іно-
куляції насіння сої сприяло підвищенню
вмісту білка в зерні в усіх варіантах досліду.
Виняток складає варіант застосування мік-
робного препарату Ризобофіт у торф’яній
формі + Максим XL, де цей показник як за
роками досліджень, так і в середньому за
три роки був нижче на 0,1–0,5 % щодо кон-
тролю.
Вміст жиру за умови передпосівної іно-
куляції насіння підвищувався лише у варіан-
тах застосування препарату Скарлет — на
0,06–0,82 %. Застосування для обробки на-
сіння препарату Максим XL знижувало цей
показник на 0,16–0,37 %.
Найвищий за ресурсозбережної техноло-
гії вміст білка отримано за застосування
Ризогуміну у торф’яній препаративній формі
у комбінації з фунгіцидом Максим XL —
42,5 % (вміст зріс на 0,7 %), а найвищий
вміст жиру — за використання торф’яного
Ризогуміну + Скарлет — 20,82 % (вміст зріс
на 0,82 %).
У процесі вирощування сої за інтенсив-
ною технологією у варіантах із застосуван-
ням фунгіциду Максим XL інокуляція насін-
ня сприяла підвищенню вмісту білка на 0,1–
0,8 % (з 41,9 до 42,0–42,7 %). Вищий показ-
ник як за роками досліджень, так і в серед-
ньому за 2016–2018 рр., отримали за викори-
стання Ризогуміну у рідкій формі.
У цьому блоці досліджень комплексне
застосування препарату Максим XL з біоп-
репаратами сприяло підвищенню вмісту жи-
ру на 0,09–0,61 % (з 20,28 до 20,37–20,89 %).
Максимальним цей показник був у варіанті
із застосуванням Ризобофіту, створеного на
торф’яній основі.
Як збір протеїну, так і збір олії за раху-
нок різниці в урожайності в усіх варіантах
досліду був вищим щодо варіантів, де перед-
посівну обробку насіння мікробними препа-
ратами не проводили.
Економічна ефективність вирощування
сої визначалася шляхом порівняння за осно-
вними показниками: урожайність, вартість
урожаю з 1 га, повні виробничі витрати на
1 га, умовно-чистий прибуток, рівень рента-
бельності та окупність додаткових витрат.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
53
Таблиця 4. Біохімічний склад зерна сої залежно від досліджуваних факторів, середнє
за 2016–2018 рр.
Варіанти досліду Вміст білка, % Вміст жиру, %
система
захисту від
бур’янів
(фактор А)
обробка
насіння
фунгіцидами
(фактор В)
інокуляція насіння
біопрепаратами
(фактор С)
всього ± до конт-
ролю всього ± до конт-
ролю
Ресурсо-
збережна
(ґрунтові
гербіциди)
Скарлет,
0,4 л/т
Без інокуляції 41,9 – 20,00 –
Ризогумін, т. п. ф. 42,2 +0,3 20,82 +0,82
Ризогумін, р. п. ф. 42,1 +0,2 20,06 +0,06
Ризобофіт, т. п. ф. 42,2 +0,2 20,80 +0,80
Ризобофіт, р. п. ф. 42,2 +0,2 20,08 +0,08
Нітро-Лег, р. п. ф. 42,2 +0,3 20,41 +0,41
Середнє 42,1 20,36
Максим XL,
1,0 л/т
Без інокуляції 41,8 – 20,61 –
Ризогумін, т. п. ф. 42,5 +0,7 20,45 –0,16
Ризогумін, р. п. ф. 41,9 +0,1 20,24 –0,37
Ризобофіт, т. п. ф. 41,7 –0,1 20,25 –0,36
Ризобофіт, р. п. ф. 42,1 +0,3 20,61 0
Нітро-Лег, р. п. ф. 42,2 +0,4 20,36 –0,25
Середнє 42,0 20,42
Середнє по системі захисту 42,1 20,42
Інтенсивна
(ґрунтові та
страхові ге-
рбіциди)
Скарлет,
0,4 л/т
Без інокуляції 41,6 – 20,59 –
Ризогумін, т. п. ф. 41,3 –0,3 20,61 +0,02
Ризогумін, р. п. ф. 42,3 +0,7 20,73 +0,14
Ризобофіт, т. п. ф. 42,0 +0,4 20,13 –0,46
Ризобофіт, р. п. ф. 41,7 +0,1 20,30 –0,29
Нітро-Лег, р. п. ф. 41,6 0 20,38 –0,21
Середнє 41,8 20,46
Максим XL,
1,0 л/т
Без інокуляції 41,9 – 20,28 –
Ризогумін, т. п. ф. 42,5 +0,6 20,37 +0,09
Ризогумін, р. п. ф. 42,7 +0,8 20,13 –0,15
Ризобофіт, т. п. ф. 42,2 +0,2 20,89 +0,61
Ризобофіт, р. п. ф. 42,2 +0,3 20,60 +0,32
Нітро-Лег, р. п. ф. 42,0 +0,1 20,47 +0,19
Середнє 42,2 20,46
Середнє по системі захисту 42,0 20,46
Розрахунки показують, що вирощування
сої за ресурсозбережної системи захисту по-
сівів від бур’янів було менш ефективним.
У середньому по цьому блоку досліджень
отримано 10 375 грн/га умовно чистого до-
ходу, що в 1,39 раза (на 39,4 %) менше, ніж
за інтенсивної системи.
Максимальними умовно чистий прибу-
ток і рівень рентабельності були у варіантах
застосування для обробки насіння фунгіциду
Максим XL з наступною інокуляцією біоп-
репаратом Ризобофіт як у рідкій препаратив-
ній формі, так і створеного на торф’яній ос-
нові — відповідно 17 620 і 16 993 грн/га та
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
54
139,6 і 134,7 %, що на 4742 і 4115 грн/га
(36,8 і 31,9 %) вище, ніж у контрольному ва-
ріанті без інокуляції.
Висновки. На чорноземі звичайному
важкосуглинковому Правобережного Степу
України передпосівна інокуляція сої біопре-
паратами є обов’язковим агротехнічним захо-
дом, який у комбінації з протруєнням насіння
дозволяє отримати істотний приріст урожаю
та сприяє покращенню якісних показників
зерна в процесі вирощуванні культури за
обох систем захисту посівів від бур’янів.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Волкогон В. В. Ассоциативные азотфик-
сирующие микроорганизмы. Мікробіологічний
журнал. 2000. Т. 62, № 2. С. 51–68.
2. Токмакова Л. М., Пищур І. М., Кані-
вець В. І., Скорик В. В. Застосування мікробних
препаратів і протруйників у землеробстві. Вісник
аграрної науки. 2012. № 7. С. 21–23.
3. Волкогон В. В., Бердніков О. М., Центи-
ло Л. В., Надкернична О. В., Москаленко А. М.,
Токмакова Л. М. … Мурач О. М. Мікробні пре-
парати. Особливості застосування у технологіях
вирощування сільськогосподарських культур.
Посібник українського хлібороба: зернобобові та
бобові культури в контексті відновлення агроце-
нозів. 2013. Т. 2. С. 44–73.
4. Бабич А. О., Бабич-Побережна А. А. Се-
лекція і виробництво сої в Україні. Вінниця,
2008. 215 с.
5. Адамень Ф. Ф., Сичкарь В. И., Письме-
нов В. Н., Шерстобитов В. В. Соя: промышлен-
ная переработка, кормовые добавки, продукты
питания. К. : Нора-принт, 2003. 476 с.
6. Мікробні препарати в сучасних аграрних
технологіях / За ред. В. В. Волкогона. К., 2015.
248 с.
7. Огурцов Є. М. Соя у Східному Лісостепу
України: монографія / За ред. М. А. Бобро. Хар-
ків, 2008. 270 с.
8. Алтухова Т. В., Пономарев Г. В., Гиневс-
кий Н. К. Гербициды в посевах сои. Защита и
карантин растений. 2004. № 5. С. 36–37.
9. Гутянський Р. Гербіциди і бульбочки сої.
The Ukrainian Farmer. 2013. № 5. С. 53–55.
Отримано 10.05.2019
https://doi.org/10.35868/1997-3004.29.46-55
UDC 633.34:631.461.5:632.954
THE EFFICIENCY OF BIOLOGICAL PREPARATIONS
IN THE TECHNOLOGY OF SOYBEAN GROWING ON HEAVY LOAMY
CHORNOZEM ON THE RIGHT-BANK STEPPE OF UKRAINE
O. M. Hhyhorieva1, S. B. Dimova2, T. M. Almaieva1
1Agrarian Institute of the Steppe, NAAS, Sozonivka, Kropyvnytskyi district, Kirovohrad region
e-mail: grigorgeva_elena@ukr.net
2Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: dimova13@ukr.net
Objective. To study the efficacy of pre-sowing inoculation of soybean seeds with biological
preparations in different preparative forms with and without pre-treatment of seeds under different
systems of protection against weeds. Methods. Field, laboratory, biochemical, mathematic-
statistical and economic. Results. In the stationary field experiment, the influence of different forms
of biological preparations on the soybean growth under the conditions of the Right-bank Steppe of
Ukraine has been studied. It has been established that in the seed pre-treatment, Maxim XL, which
determines the increase in soybean productivity compared to the preparation Scarlet is preferred,
and among the inoculants, it is preferred to choose Ryzobofit both in liquid and in the peat form. It
has been proved that the post-emergent herbicides contribute to the decrease of weeds in soybean
culture, which results in better conditions for the growth and development of plants, an increase in
the number of nodules on the roots, and increased grain yield. The use of biological preparations
contributed to an increase in not only the number of nodules on soybean plant roots, but also their
mass compared to control without inoculation (7.8–76.9 or 26.7–109.7 %, respectively). Under the
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
55
resource-saving system of crops protection from weeds in soybeans, higher rates were obtained in
variants where treater Scarlet was used for pre-sowing treatment, and under the intense one —
Maxim XL. The use of biological preparations in technology has made it possible to significantly
increase yields by 0.2–0.3 t/ha (or 9.2–13.8 %) under both systems of crop protection from weeds.
Conclusion. On heavy loamy chornozem on the Right-bank Steppe of Ukraine, pre-sowing inocula-
tion of soybean by biological preparations is a mandatory agrotechnical measure, which, in combi-
nation with seed pre-treatment, allows a significant increase in yields and contributes to improving
the quality of the grain when cultivating the crop using both studied systems for protection of crops
from weeds.
Key words: soybean, biological preparations, fungicides, herbicides, weeds, productivity, eco-
nomic efficiency.
REFERENCES
1. Volkohon, V. V. (2000). Assotsiativnye azot-
fiksiruyushchie mikroorganizmy [Associative nitro-
gen-fixing microorganisms]. Microbial Journal.,
62(2), 51–68 [in Ukrainian].
2. Tokmakova, L. М., Pyshchur, I. М., Kani-
vets, V. І., & Skoryk, V. V. (2012). Zastosuvannja
mikrobnyh preparativ i protrujnykiv u zemlerobstvi
[The use of microbial preparations and pickling in
agriculture]. Bulletin of Agrarian Science, 7, 21–23
[in Ukrainian].
3. Volkohon, V. V., Berdnikov, О. М., Tsenty-
lo, L. V., Nadkernychna, O. V., Moskalenko, A. M.,
Tokmakova, L. M. … Murach, O. M. (2013). Mik-
robni preparaty. Osoblyvosti zastosuvannja u
tehnologijah vyroshhuvannja sil’s’kogospodars’kyh
kul’tur [Microbiological preparations. Peculiarities
of application in technologies of cultivation of agri-
cultural crops]. The guide of the Ukrainian grain
bread producer: leguminous and legume crops in
the context of the restoration of agrocenoses, 2,
44–73 [in Ukrainian].
4. Babych, А. О., & Babych-Poberezhna, А. А.
(2008). Selekcija i vyrobnyctvo soi’ v Ukrai’ni [Soy-
bean breeding and production in Ukraine]. Vinnytsia
[in Ukrainian].
5. Adamen, F. F., Sichkar, V. I., Pismenov, V. N.,
& Sherstobitov, V. V. (2003). Soja: promyshlennaja
pererabotka, kormovye dobavki, produkty pitanija
[Soybean: industrial processing, feed additives,
food]. Kyiv: Nora-Print [in Ukrainian].
6. Volkohon, V. V. (Ed.). (2015). Mikrobni pre-
paraty v suchasnyh agrarnyh tehnologijah [Microbi-
al preparations in modern agrarian technologies].
Kyiv [in Ukrainian].
7. Bobro, М. А. (Ed.). (2008). Soja u Shidnomu
Lisostepu Ukrai’ny [Soybean in Western Forest-
Steppe of Ukraine]. Kharkiv [in Russian].
8. Altukhova, Т. V. Ponomarov, H. V., & Hy-
nevskyi, N. K. (2004). Gerbitsidy v posevakh soi
[Herbicides in soybean crops]. Protection and quar-
antine of plants, 5, 36–37 [in Russian].
9. Hutianskyi, R. (2013). Gerbicydy i bul’boch-
ky soi’ [Herbitsids and soyabean tubers]. The Ukra-
inian Farmer, 5, 53–55 [in Ukrainian].
Received 10.05.2019
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-60 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:03:15Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/be/9602e0efccf6cca6f7d82ea1bb37cebe.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-602026-07-22T10:10:40Z THE EFFICIENCY OF BIOLOGICAL PREPARATIONS IN THE TECHNOLOGY OF SOYBEAN GROWING ON HEAVY LOAMY CHORNOZEM ON THE RIGHT-BANK STEPPE OF UKRAINE ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ Григор’єва, О. М. Дімова, С. Б. Алмаєва, Т. М. soybean biological preparations fungicides herbicides weeds productivity eco-nomic efficiency соя біопрепарати фунгіциди гербіциди бур’яни урожайність економічна ефективність Objective. To study the efficacy of pre-sowing inoculation of soybean seeds with biological preparations in different preparative forms with and without pre-treatment of seeds under different systems of protection against weeds. Methods. Field, laboratory, biochemical, mathematic-statistical and economic. Results. In the stationary field experiment, the influence of different forms of biological preparations on the soybean growth under the conditions of the Right-bank Steppe of Ukraine has been studied. It has been established that in the seed pre-treatment, Maxim XL, which determines the increase in soybean productivity compared to the preparation Scarlet is preferred, and among the inoculants, it is preferred to choose Ryzobofit both in liquid and in the peat form. It has been proved that the post-emergent herbicides contribute to the decrease of weeds in soybean culture, which results in better conditions for the growth and development of plants, an increase in the number of nodules on the roots, and increased grain yield. The use of biological preparations contributed to an increase in not only the number of nodules on soybean plant roots, but also their mass compared to control without inoculation (7.8–76.9 or 26.7–109.7 %, respectively). Under the resource-saving system of crops protection from weeds in soybeans, higher rates were obtained in variants where treater Scarlet was used for pre-sowing treatment, and under the intense one — Maxim XL. The use of biological preparations in technology has made it possible to significantly increase yields by 0.2–0.3 t/ha (or 9.2–13.8 %) under both systems of crop protection from weeds. Conclusion. On heavy loamy chornozem on the Right-bank Steppe of Ukraine, pre-sowing inocula-tion of soybean by biological preparations is a mandatory agrotechnical measure, which, in combi-nation with seed pre-treatment, allows a significant increase in yields and contributes to improving the quality of the grain when cultivating the crop using both studied systems for protection of crops from weeds. Мета. Вивчення ефективності передпосівної інокуляції насіння сої біопрепаратами у різних препаративних формах із попереднім протруєнням насіння та без нього за різних систем захисту від бур’янів. Методи. Польовий, лабораторний, біохімічний, математично-статистичний, економічний. Результати. В стаціонарному польовому досліді вивчено вплив різних форм біопрепаратів на ріст та розвиток сої в умовах Правобережного Степу Укра-їни. Встановлено, що під час протруювання насіння перевагу слід надавати препарату Мак-сим XL, який зумовлює підвищення продуктивності сої, якщо порівняти його з препаратом Скарлет, а серед інокулянтів обирати Ризобофіт як у рідкій, так і в торф’яній препара-тивній формі. Доведено, що страхові гербіциди сприяють зниженню забур’яненості посіву сої, що забезпечує кращі умови для росту і розвитку рослин, збільшення кількості бульбочок на коренях, підвищення урожайності зерна. Застосування біопрепаратів сприяло збільшен-ню не лише кількості бульбочок на корінні рослин сої, а й їх маси щодо контролю без іноку-ляції (відповідно на 7,8–76,9 або 26,7–109,7 %). За ресурсозбережної системи захисту посівів сої від бур’янів вищі показники отримали у варіантах із застосуванням для передпосівної обробки насіння протруйника Скарлет, за інтенсивної — препарату Максим XL. Викорис-тання біопрепаратів у технології вирощування культури дало можливість істотно підви-щити урожайність — на 0,2–0,3 т/га (або на 9,2–13,8 %) за обох систем захисту посівів від бур’янів. Висновки. На чорноземі звичайному важкосуглинковому Правобережного Степу України передпосівна інокуляція сої біопрепаратами є обов’язковим агротехнічним заходом, який у комбінації з протруєнням насіння дозволяє отримати істотний приріст врожаю та сприяє покращенню якості зерна в процесі вирощування культури за використання обох дос-ліджуваних систем захисту посівів від бур’янів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2019-10-17 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/60 10.35868/1997-3004.29.46-55 Agricultural microbiology; Vol. 29 (2019): Agriciltural microbiology; 46-55 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 29 (2019): Сільськогосподарська мікробіологія; 46-55 1997-3004 10.35868/1997-3004.29 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/60/52 Авторське право (c) 2019 O. M. Hhyhorieva, S. B. Dimova, T. M. Almaieva https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | соя біопрепарати фунгіциди гербіциди бур’яни урожайність економічна ефективність Григор’єва, О. М. Дімова, С. Б. Алмаєва, Т. М. ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ |
| title | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_alt | THE EFFICIENCY OF BIOLOGICAL PREPARATIONS IN THE TECHNOLOGY OF SOYBEAN GROWING ON HEAVY LOAMY CHORNOZEM ON THE RIGHT-BANK STEPPE OF UKRAINE |
| title_full | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_fullStr | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_full_unstemmed | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_short | ЕФЕКТИВНІСТЬ БІОПРЕПАРАТІВ У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОЇ НА ЧОРНОЗЕМІ ЗВИЧАЙНОМУ ВАЖКОСУГЛИНКОВОМУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_sort | ефективність біопрепаратів у технології вирощування сої на чорноземі звичайному важкосуглинковому правобережного степу україни |
| topic | соя біопрепарати фунгіциди гербіциди бур’яни урожайність економічна ефективність |
| topic_facet | soybean biological preparations fungicides herbicides weeds productivity eco-nomic efficiency соя біопрепарати фунгіциди гербіциди бур’яни урожайність економічна ефективність |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/60 |
| work_keys_str_mv | AT grigorêvaom theefficiencyofbiologicalpreparationsinthetechnologyofsoybeangrowingonheavyloamychornozemontherightbanksteppeofukraine AT dímovasb theefficiencyofbiologicalpreparationsinthetechnologyofsoybeangrowingonheavyloamychornozemontherightbanksteppeofukraine AT almaêvatm theefficiencyofbiologicalpreparationsinthetechnologyofsoybeangrowingonheavyloamychornozemontherightbanksteppeofukraine AT grigorêvaom efektivnístʹbíopreparatívutehnologííviroŝuvannâsoínačornozemízvičajnomuvažkosuglinkovomupravoberežnogostepuukraíni AT dímovasb efektivnístʹbíopreparatívutehnologííviroŝuvannâsoínačornozemízvičajnomuvažkosuglinkovomupravoberežnogostepuukraíni AT almaêvatm efektivnístʹbíopreparatívutehnologííviroŝuvannâsoínačornozemízvičajnomuvažkosuglinkovomupravoberežnogostepuukraíni AT grigorêvaom efficiencyofbiologicalpreparationsinthetechnologyofsoybeangrowingonheavyloamychornozemontherightbanksteppeofukraine AT dímovasb efficiencyofbiologicalpreparationsinthetechnologyofsoybeangrowingonheavyloamychornozemontherightbanksteppeofukraine AT almaêvatm efficiencyofbiologicalpreparationsinthetechnologyofsoybeangrowingonheavyloamychornozemontherightbanksteppeofukraine |