АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ
Objective. Screening of microorganisms — antagonists of the phytopathogenic fungus Acremonium cucurbitacearum. Methods. The antagonistic activity of microorganisms was investigated by the method of mixed (counter) cultures on wort agar. The appearance and type of relationships were regi...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/72 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465538299887616 |
|---|---|
| author | Цехмістер, Г. В. Кислинська, А. С. Павленко, А. А. |
| author_facet | Цехмістер, Г. В. Кислинська, А. С. Павленко, А. А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Г. В. Цехмістер",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "А. С. Кислинська",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "А. А. Павленко",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Цехмістер, Г. В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:41Z |
| description | Objective. Screening of microorganisms — antagonists of the phytopathogenic fungus Acremonium cucurbitacearum. Methods. The antagonistic activity of microorganisms was investigated by the method of mixed (counter) cultures on wort agar. The appearance and type of relationships were registered using Simonian and Mamikonian modified scale. The primary screening of A. cucurbitacearum 502 antagonists was performed by the delayed antagonism method. Morphological and cultural characteristics of Triсhoderma sp. 017 were studied on wort agar. The fungus was grown for 10 days. Results. Almost all of the microorganisms under study were found to exhibit antagonistic properties against A. cucurbitacearum 502. In particular, among bacteria, Bacillus sp. 23 exhibited the highest antifungal activity and inhibited the growth of the pathogen even after 25 days of their compatible cultivation. Screening for micromycetes of the genera Trichoderma and Chaetomium showed that all the tested strains showed antagonistic activity to A. cucurbitacearum 502 to one extent or another. Following contact of Chaetomium fungi — C. globosum 377 and C. cochliodes 3250 with A. cucurbitacearum 502, they delayed growth of the latter, showing superparasitism at Day 25 and 15, respectively. Among the fungi of the genus Triсhoderma, strain Triсhoderma sp. 017 was characterized by the fastest growth and at Day 5 of cultivation showed superparasitism, arresting the growth of A. cucurbitacearum 502 and completely invading the colony of pathogen. Colonies of the fungus Trichoderma sp. 017 on wort agar show rapid growth, forming a white mycelium film and a dark green conidial zone. The optimum pH is 5.0. The mycelium consists of colourless, smooth, strongly branched hyphae, 2.5‒6.0 μm in diameter. Conidiophores are very branched in compact or loose pads, with a main axis, 3.5‒4.0 µm thick. Sterigmata form rings with 2‒3 sterigmata varying in size, 6.25‒15.0 × 2.5‒3.0 μm. Conidia are spherical 2.0‒3.0 × 3.5‒5.0 μm. Conclusion. Therefore, in order to protect plants from acremoniasis caused by the phytopathogen A. cucurbitacearum, we suggest the strain Triсhoderma sp. 017, which is characterized by the most rapid growth and active superparasitism. According to morphological and cultural characteristics, the fungus is classified as T. viride 017. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.30.46-53 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
46
ЗАХИСТ РОСЛИН
Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30. С. 46–53.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.46-53
УДК 632.937.1.04:632.937.1.02:632.937.1.05:632.937.14
АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТОВИХ
МІКРООРГАНІЗМІВ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ
РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ
Г. В. Цехмістер, А. С. Кислинська, А. А. Павленко
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14035, Україна; e-mail: anna.tceh@gmail.com
Мета. Cкринінг мікроорганізмів-антагоністів фітопатогенного гриба Acremonium
cucurbitacearum. Методи. Антагоністичну активність мікроорганізмів досліджували мето-
дом змішаних (зустрічних) культур на сусло-агарі. Відмічали зовнішній вигляд і тип відно-
син, використовуючи шкалу в модифікації Симоняна і Маміконяна. Первинний скринінг мік-
роорганізмів-антагоністів A. cucurbitacearum 502 проводили методом відстроченого анта-
гонізму. Морфолого-культуральні ознаки Triсhoderma sp. 017 вивчали на сусло-агарі. Гриб
вирощували протягом 10 діб. Результати. Встановлено, що майже всі досліджені мікроор-
ганізми проявляли антагоністичні властивості щодо A. cucurbitacearum 502. Зокрема, серед
бактерій штам Bacillus sp. 23 проявляв найвищу антифунгальну активність і стримував
ріст патогена навіть через 25 діб їх сумісного культивування. Скринінг мікроміцетів родів
Trichoderma і Chaetomium показав, що всі досліджувані штами тією чи іншою мірою прояв-
ляли антагоністичну активність щодо A. cucurbitacearum 502. Гриби роду Chaetomium —
C. globosum 377 і C. cochliodes 3250 — за контакту з колонією A. сucurbitacearum 502 зупи-
няли ріст останнього, проявивши гіперпаразитизм на 25 та 15-у добу відповідно. Серед гри-
бів роду Triсhoderma, штам Triсhoderma sp. 017 характеризувався найшвидшим ростом і на
5-у добу культивування проявив гіперпаразитизм, зупинивши ріст A. сucurbitacearum 502 і
повністю заселивши колонію патогена. Колонії гриба Triсhoderma sp. 017 на сусло-агарі
швидко ростуть, утворюють білу міцеліальну плівку та темно-зелену конідіальну зону. Оп-
тимальний показник рН — 5,0. Міцелій складається з безбарвних, гладеньких, сильно гілляс-
тих гіф, 2,5‒6,0 мкм в діаметрі. Конідієносці дуже гіллясті в компактних або пухких по-
душечках, з головною віссю, 3,5‒4,0 мкм товщини. Стеригми утворюють кільця з 2‒3 стери-
гм, мінливі за розміром, 6,25‒15,0×2,5‒3,0 мкм. Конідії кулясті 2,0‒3,0×3,5‒5,0 мкм.
Висновки. Для захисту рослин від акремоніозу, спричиненого фітопатогеном A. сucurbita-
cearum, пропонується штам Triсhoderma sp. 017, який характеризується найшвидшим рос-
том і активним гіперпаразитизмом. За морфолого-культуральними ознаками гриб віднесено
до виду T. viride 017.
Ключові слова: бактерії, мікроміцети, антагоніст, Acremonium cucurbitacearum, Tricho-
derma, Chaetomium, Bacillus.
Вступ. Біологічний метод захисту рос-
лин від збудників хвороб базується на вико-
ристанні мікроорганізмів-антагоністів. В йо-
го основі лежать такі основні механізми:
конкуренція за сайти в клітинах і тканинах
рослин-господарів; конкуренція за субстрат,
яка зумовлюється здатністю до швидкого ро-
сту і синтезом сидерофорів; ослаблення па-
разитів унаслідок інгібування патогенності
або зниження вірулентності; синтез вторин-
них метаболітів (SMs), що згубно діють на
патогени (антибіотичні сполуки і літичні фе-
рменти); а також індукування стійкості у ро-
слин за рахунок утворення симбіотичних
© Г. В. Цехмістер, А. С. Кислинська, А. А. Павленко, 2019
47
асоціацій аналогічно мікоризоутворюючим
грибам [1‒3]. Найактивнішими антагоніста-
ми серед бактерій є представники родів
Bacillus, Pseudomonas, Streptomyces та Serra-
tia, серед грибів — Trichoderma, Trichoteci-
um, Chaetomium та інші.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Біопрепарати на основі бактерій роду
Bacillus мають багато переваг: біоагенти цих
препаратів легко культивуються, можуть
тривалий час зберігатися у вигляді спор, що
значно полегшує інокуляцію посівного мате-
ріалу і пролонгує тривалість дії біопрепарату
в агробіоценозі. Антагоністичний вплив бак-
терій роду Bacillus на фітопатогенні гриби
зумовлений здатністю бацил продукувати
різні антибіотики, зокрема мікобацилін, по-
ліміксин, сурфактин, ліхенізин, мікосубти-
лин, ірутин та інші, які порушують клітинну
стінку грибів [4–5].
Досить часто для боротьби з патогенною
мікробіотою застосовують гриби роду Chae-
tomium. Зокрема, види C. globosum, C. сochli-
oides і C. cupreum є біоагентами препаратів
для захисту рослин [6–11]. Гриби C. brasi-
lense CB01 і C. cupreum CC03 проявляли
антагонізм щодо Fusarium oxysporum lyco-
persici NKSC02, який спричиняє в’янення
томатів [7]. Відомий препарат Ketomium
ефективний у боротьбі з Phytophthora, Fusa-
rium та Sclerotinia [6]. Популярним є вітчиз-
няний біопрепарат Хетомік на основі гриба
C. cochliodes 3250 [11]. Гриб C. cochliodes
3250 успішно приживається в кореневій зоні
рослин пшениці ярої й активно колонізує ко-
реневу систему, витискаючи з неї збудників
кореневих гнилей. Також показано його зда-
тність до біосинтезу арахідонової кислоти,
яка є біогенним еліситором і у тканинах рос-
лин індукує системну імунну відповідь на
дію фітопатогенних мікроорганізмів [8–10].
Гриби роду Trichoderma — перспективні
біоагенти мікробних препаратів для захисту
сільськогосподарських культур від збудників
хвороб. Вони все частіше привертають увагу
дослідників і більш ніж 90 % біофунгіцидів
створені на їх основі [12]. Найчастіше для
боротьби з грибними хворобами використо-
вують штами T. harzianum, T. viride, T. virens.
Представники роду Trichoderma є антагоніс-
тами таких фітопатогенів, як Phitophthora
infestans, Alternaria alternatа і Botrytis cinerea
[13‒15]. Гриби T. harzianum, T. viride, T. vi-
rens проявляють антагонізм відносно Vertici-
llium tricоrpus, V. dahliae, V. albo-atrum [16].
Триходерми знижують інфекційний фон ґру-
нтів, відновлюючи їхню супресивність, тобто
здатність у природних біоценозах пригнічу-
вати патогенну мікробіоту [17]. Висока анта-
гоністична активність грибів роду Trichoder-
ma зумовлюється різними механізмами дії:
конкуренція за субстрат за рахунок синтезу
сидерофорів, гіперпаразитизм, в основі якого
лежить синтез літичних ферментів і проду-
кування антибіотичних речовин. Спільна дія
літичних ферментів з антибіотиками забез-
печує більш високий рівень антагонізму про-
ти їх дії окремо. Відома синергічна дія фер-
ментів гідролаз і антибіотиків, водночас де-
градація клітинних стінок фітопатогенів
супроводжується інгібуванням швидкості
росту гриба [17].
Акремоніоз в Україні діагностували не
так давно. Збудник виділено в 2012 році, в
2014–2015 рр. описано його морфолого-куль-
туральні властивості [18], підтверджено його
патогенність щодо рослин огірків [19], по-
казано синтез етилену [20] і целюлазних
ферментів [21]. Тому пошук потенційних мі-
кроорганізмів-антагоністів для контролю ак-
ремоніозу є надзвичайно актуальним. Вихо-
дячи з цього, метою нашої роботи був скри-
нінг мікроорганізмів-антагоністів фітопато-
генного гриба Acremonium cucurbitacearum.
Матеріали й методи досліджень. Для
скринінгу мікрооорганізмів-антагоністів фі-
топатогена A. cucurbitacearum 502 викорис-
товували штами бактерій і грибів з колекції
лабораторії рослинно-мікробних взаємодій
Інституту сільськогосподарської мікробіоло-
гії та агропромислового виробництва НААН,
а саме бацили: Bacillus sp. 23, Bacil-
lus sp. 480, Bacillus sp. 459, Bacillus sp. 409 та
Bacillus sp. 419; гриби: C. globosum 377,
C. cochliodes 3250, Triсhoderma sp. 159, Tri-
сhoderma sp. 257, Triсhoderma sp. 292, Tri-
сhoderma sp. 505, Triсhoderma sp. 011, Tri-
сhoderma sp. 017, Triсhoderma sp. НК-62, Tri-
сhoderma sp. НК-66, Triсhoderma sp. НК-78,
Triсhoderma sp. НК-83, Triсhoderma sp. НК-
128.
Антагоністичну активність мікрооргані-
змів досліджували методом змішаних (зу-
стрічних) культур [22‒23] на сусло-агарі
(4‒5 % сухих речовин) в чашках Петрі діаме-
тром 90 мм із шаром середовища завтовшки
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
48
6 мм. Чашки Петрі розміщували в термостаті
за температури 26 ± 2 °С. Повторність дослі-
ду триразова. Відмічали зовнішній вигляд і
тип відносин, використовуючи шкалу в мо-
дифікації Симоняна і Маміконяна [23].
Первинний скринінг мікроорганізмів-ан-
тагоністів A. cucurbitacearum 502 проводи-
ли методом відстроченого антагонізму [22].
Культура A. cucurbitacearum 502 була висі-
яна в чашку Петрі на відстані 5 мм від краю
чашки. На 5-у добу росту патогена на проти-
лежний бік були висіяні антагоністи. Облік
проводили на 5, 8, 15 та 25-у добу росту ан-
тагоніста. Контролем були патогени, висіяні
окремо.
Морфолого-культуральні ознаки Triсho-
derma sp. 017 вивчали на сусло-агарі шляхом
вирощування гриба протягом 10 діб. Іденти-
фікацію до виду проводили, використовуючи
відповідні визначники [24; 25]. Культуру
гриба вивчали з використанням мікроскопу
Delta Optical Evolution Trino LED (Польща)
та камери MICROmed (5 Мріх).
Результати та їх обговорення. Встано-
влено, що майже всі досліджені мікрооргані-
зми проявляли антагоністичні властивості
щодо A. cucurbitacearum 502. Зокрема, дослі-
дження антифунгальних властивостей бакте-
рій роду Bacillus показало, що з 5 штамів ба-
ктерій 4 проявляють антагонізм щодо A. cu-
curbitacearum 502. Bacillus sp. 23 проявляв
найвищу антифунгальну активність (рис. 1) і
стримував ріст патогена навіть через 25 діб
їх сумісного культивування.
Скринінг мікроміцетів родів Trichoderma
і Chaetomium показав, що всі досліджувані
штами тією чи іншою мірою проявляли анта-
гоністичну активність щодо A. cucurbitace-
arum 502 (табл.). Гриби роду Chaetomium —
C. globosum 377 і C. cochliodes 3250 (біоагент
препарату Хетомік) за контакту з колонією
A. сucurbitacearum 502 зупиняли ріст остан-
нього (рис. 2), проявивши гіперпаразитизм
(C. cochliodes 3250 повністю колонізував
колонію патогена на 15-у добу, C. globosum
377 — на 25-у).
Антагоністична активність грибів роду
Triсhoderma щодо A. сucurbitacearum 502
представлена в табл. та на рис. 3. З 11 дослі-
джених штамів триходерми 9 виявляли висо-
ку антагоністичну активність. Так, за конта-
кту з колонією патогена штамів Triсhoderma
sp. 011 і Triсhoderma sp. НК-78 спостерігали
зупинку росту обох штамів грибів, що свід-
Рис. 1. Антагоністична взаємодія Bacillus sp. 23 з фітопатогенним мікроміцетом A. сu-
curbitacearum 502 (8 діб): 1 — A. сucurbitacearum 502; 2 — Bacillus sp. 23.
Рис. 2. Антагоністична взаємодія грибів роду Chaetomium з фітопатогенним мікромі-
цетом A. сucurbitacearum 502: 1 — A. сucurbitacearum 502; 2 — C. globosum 377; 3 —
C. cochliodes 3250.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
49
Рис. 3. Антагоністична взаємодія грибів роду Triсhoderma з фітопатогенним мікромі-
цетом A. сucurbitacearum 502: 1 — A. сucurbitacearum 502; 2 — Triсhoderma sp. 017; 3 —
Triсhoderma sp. 292; 4 — Triсhoderma sp. 505.
Таблиця. Характеристика антагоніс-
тичної активності мікроміцетів щодо
A. сucurbitacearum 502
№ Штами Доба
Тип
реак-
ції
Бал
1 C. cochliodes 3250 15 Е 5
2 C. globosum 377 25 Е 5
3 Triсhoderma sp. 159 8 E 5
4 Triсhoderma sp. 257 8 E 5
5 Triсhoderma sp. 292 8 E 5
6 Triсhoderma sp. 505 8 E 5
7 Triсhoderma sp. 011 8 В 1
8 Triсhoderma sp. 017 5 Е 5
9 Triсhoderma sp. НК-62 8 Е 5
10 Triсhoderma sp. НК-66 8 Е 5
11 Triсhoderma sp. НК-78 8 В 1
12 Triсhoderma sp. НК-83 8 Е 5
13 Triсhoderma sp. НК-128 8 Е 5
Примітка: В — обопільне придушення (за
контакту після стикання колоніальний ріст обох
організмів припиняється), що відповідає 1 балу;
E — придушення одного організму за контакту
(антагоніст продовжує рости з тією ж або мен-
шою швидкістю поверх колонії організму, що
придушується), що відповідає 5 балам.
чить про їхню низьку антагоністичну актив-
ність (1 бал). Штами Triсhoderma sp. 159,
Triсhoderma sp. 257, Triсhoderma sp. 292,
Triсhoderma sp. 505, Triсhoderma sp. НК-62,
Triсhoderma sp. НК-66, Triсhoderma sp. НК-
83, Triсhoderma sp. НК-128 на 8-у добу їх
сумісного культивування з A. сucurbitacea-
rum 502 повністю колонізували колонію па-
тогена.
Водночас Triсhoderma sp. 017 характери-
зувався найшвидшим ростом і на 5-у добу
культивування проявив гіперпаразитизм, зу-
пинивши ріст A. сucurbitacearum 502 і повні-
стю заселивши колонію патогена (рис. 3).
Дані літератури свідчать, що триходерми
є активними мікопаразитами не тільки міце-
лія патогенів, а й хламідоспор і склероцій,
що надає їм низку переваг, особливо в боро-
тьбі з патогенами роду Sclerotium [26–27].
Здатність до гіперпаразитизму зумовлена
синтезом широкого спектру хітиназ, який
різниться між видами і навіть штамами [28].
Цікавим є той факт, що не вдалося одержати
збудників хвороб, які б виявили стійкість до
хітиназ, що продукуються триходермами
[29]. Важливим у виборі мікроорганізма-
антагоніста є здатність до швидкого росту,
яка зумовлюється конкуренцією за вуглець,
нітроген і йони заліза. Такі мікроорганізми
швидше колонізують субстрат і будуть акти-
вно конкурувати з патогенною мікробіотою
[30], тому для подальших досліджень відіб-
рано штам Triсhoderma sp. 017 як найбільш
перспективний для захисту рослин від ак-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
50
ремоніозу.
Колонії гриба Triсhoderma sp. 017 на
сусло-агарі швидко ростуть, утворюють білу
міцеліальну плівку та темно-зелену коні-
діальну зону. Міцелій складається з безбарв-
них, гладеньких, сильно гіллястих гіф,
2,5‒6,0 мкм в діаметрі. Хламідоспори інтер-
калярні, 13‒14,5 мкм в діаметрі. Конідієносці
дуже гіллясті в компактних або пухких по-
душечках, з головною віссю, 3,5‒4,0 мкм то-
вщини. Стеригми утворюють несправжні кі-
льця з 2‒3 стеригм. Стеригми мінливі за ро-
зміром, 6,25‒15,0×2,5‒3,0 мкм, трапляються і
до 18 мкм довжини, прямі, звужені в основі,
найбільш широкі вище середини, далі зву-
жуються у довгу шийку. Конідії кулясті
2,0‒3,0×3,5‒5,0 мкм. За морфолого-культу-
ральними ознаками гриб віднесено до виду
T. viride 017.
Висновки. Для захисту рослин від акре-
моніозу, спричиненого фітопатогеном A. сu-
curbitacearum, пропонується штам Triсhoder-
ma sp. 017, який характеризується найшвид-
шим ростом і активним гіперпаразитизмом.
За морфолого-культуральними ознаками гриб
віднесено до виду T. viride 017.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Howell C. R. Mechanisms employed by Tri-
choderma species in the biological control of plant
diseases: the history and evolution of current
concepts. Plant Dis. 2003, Vol. 87. P. 4–10.
http://doi.org/10.1094/pdis.2003.87.1.4
2. Vinale F., Sivasithamparam K., Ghisalber-
ti E. L., Marra R., Barbetti M. J., Li H., Woo S. L.,
Lorito M. A novel role for Trichoderma secondary
metabolites in the interactions with plants. Phy-
siol. Mol. Plant Pathol. 2008. Vol. 72. P. 80‒86.
http://doi.org/10.1016/j.pmpp.2008.05.005
3. Vinale F., Sivasithamparam K., Ghisalber-
ti E. L., Marra R., Woo S. L., Lorito M. Trichoder-
ma — plant-pathogen interactions. Soil Biol. Bio-
chem. 2008. Vol. 40. P. 1‒10. http://doi.org/10.1016/
j.soilbio.2007.07.002
4. Мелентьев А. И. Аэробные спорообразу-
ющие бактерии Bacillus Cohn в агроэкосистемах.
М. : Наука, 2007. 145 c.
5. Курдиш І. К. Перспектива застосування
мікробів-антагоністів у захисті агроекосистем від
фітопатогенів. Сільськогосподарська мікробіоло-
гія. 2011. Вип. 13. С. 23‒41.
6. Soytong K., Kanokmedhakul S., Kukongvi-
riyapa V., Isobe M. Application of Chaetomium
species (Ketomium®) as a new broad spectrum bio-
logical fungicide for plant disease control. Fungal
Divers. 2001. Vol. 7. P. 1–15.
7. Sibounnavong P., Sibounnavong P. S., Ka-
nokmedhakul S., Soytong K. Antifungal activities of
Chaetomium brasilense CB01 and Chaetomium cu-
preum CC03 against Fusarium oxysporum f. sp. ly-
copersici race 2. J. Agric. Technol. 2012. Vol. 8.
P. 1029–1038.
8. Надкерничный С. П., Охрименко Г. И.,
Иващенко Г. В. Антагонистические свойства
Chaetomium cochlioides Paliser 3250 по отноше-
нию к возбудителям болезней люпина. Мікро-
біол. журн. 1995. Том 57, № 1. С. 48‒54.
9. Копилов Є. П., Патика В. П. Вплив інтро-
дукованих мікроорганізмів на мікроміцети дер-
ново-підзолистого ґрунту та продуктивність яро-
го ячменю Бюл. Інституту с.-г. мікробіол. 2000.
№ 6. С. 62‒63.
10. Копилов Є. П. Здатність аскоміцета
Chaetomium cochliodes (Paliser) вступати в тісні
симбіотичні взаємовідносини з рослинами пше-
ниці. Агроекологічний журнал. 2008. С. 111‒114.
11. Спосіб виготовлення біологічного пре-
парату Хетоміка для передпосівної обробки на-
сіння посадкового матеріалу сільськогосподар-
ських культур: пат. 103591 Україна. МПК
С12N1/00, C12N1/14, A01N63/04, Є. П. Копилов,
С. П. Надкерничний; заявник і патентовласник:
Інститут сільськогосподарської мікробіології
та агропромислового виробництва НААН.
№ u201505536; заявл. 05.06.2015; опубл.
25.12.2015, Бюл. № 24.
12. Błaszczyk L., Siwulski M., Sobieralski K.,
Lisiecka J., Jędryczka М. Trichoderma sp. — appli-
cation and prospects for use in organic farming and
industry. J. Plant Prot. Res. 2014. Vol. 54(4).
P. 309–317.
13. Невмержицкая О. М., Нурмухамме-
дов А. К. Эффективность биопрепаратов против
возбудителей бурой гнили корнеплодов. Сахар-
ная свекла. 2012. № 6. С. 38–40.
14. Николаева С., Николаев А., Шубина В.
Сравнительное действие представителей двух
видов гриба Trichoderma в отношении патогенов
сельськохозяйственных культур в условиях in
vitro. SUM 2014. № 6(76). С. 98–102.
15. Стадниченко М. А. Перспективы биоло-
гического контроля возбудителя ботритиоза на
паслёновых культурах. Вестник БГУ. Сер. 2.
2011. № 2. С. 49–55.
16. Fotoohiyan Z., Rezaee S., Bonjar G., Mo-
hammadi А. Н., Moradi М. Biocontrol potential of
Trichoderma harzianum in controlling wilt disease
of pistachio caused by Verticillium dahlia. J. Plant
Prot. Res. 2017. Vol. 57. P. 185–193. http://doi.org/
10.1515/jppr-2017-0025
17. Алимова Ф. К. Современная система Tri-
choderma/Hypocrea. Ученые записки Казанского
университета. Сер.биол. Естественные науки.
2005. № 147(2). С. 28‒56.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
51
18. Цехмістер Г. В. Вивчення культурально-
морфологічних особливостей фітопатогенного
гриба Acremonium sp. 502. Сільськогосподарська
мікробіологія. 2014. Вип. 20. С. 49–53.
19. Копилов Є. П., Цехмістер Г. В. Патоген-
ність Acremonium sp. 502 щодо рослин огірків.
Карантин і захист рослин. 2015. № 12 (232).
С. 12–13.
20. Цехмістер Г. В. Синтез етилену фітопа-
тогенним грибом Acremonium sp. 502. Сільсько-
господарська мікробіологія. 2015. № 22. С. 9–12.
21. Копилов Є. П., Цехмістер Г. В. Целюлаз-
на активність гриба Acremonium sp. 502, виділе-
ного з уражених рослин огірків. Мікробіологія і
біотехнологія. 2015. № 2. С. 80–88.
22. Експериментальна ґрунтова мікробіоло-
гія / за ред. В. В. Волкогона. К. : Аграрна наука,
2010. 464 с.
23. Симонян С. А., Мамиконян Т. С. Взаимо-
дейтвие компонентов карпофильных микосину-
зий в эксперименте. Микология и фитопатоло-
гия. 1982. № 16(3). С. 219‒255.
24. Hoynes C. D., Lewis J. A., Lumsden R. D.,
Bean G. A. Biological control agents in combination
with fertilization or fumigation to reduce sclerotial
viability of Sclerotium rolfsii and disease of snap
beans in the greenhouse. J. Phytopathol. 1999, 147
(3), рр 175–182.
25. Clarkson J. P., Paune T., Meal A., Whipps J. M.
Biological control of Allium white rot by sclerotial
degrading fungi, 8th International Congress of Plant
Pathology, Chiscthurch, New Zealand, February
2‒7, 2003. 34 р.
26. Hoynes C. D., Lewis J. A., Lumsden R. D.,
Bean G. A. Biological control agents in combination
with fertilization or fumigation to reduce sclerotial
viability of Sclerotium rolfsii and disease of snap
beans in the greenhouse. J. Phytopathol. 1999.
№ 147(3). Р. 175–182.
27. Clarkson J. P., Paune T., Meal A.,
Whipps J. M. Biological control of Allium white rot
by sclerotial degrading fungi, 8th International Con-
gress of Plant Pathology, Chiscthurch, New Zealand,
February 2‒7. 2003. Р. 34.
28. Lorito M., Harman G. E., Kubicek C. P.
Chitinolytic enzymes and their genes. Trichoderma
and Gliocladium, Vol. 2. Taylor and Francis: Lon-
don. 1998. Р. 73–99.
29. Haran S., Schickler H., Chet I. Molecular
mechanisms of lytic enzymes involved in the bio-
control activity of Trichoderma harzianum. Micro-
biology. 1996. № 142(9). Р. 2321–2331.
30. Vinale F., Sivasithamparam K., Ghisalber-
ti E. L., Marra R., Woo S. L., Lorito M. Trichoder-
ma — plant-pathogen interactions. Soil Biol. Bio-
chem. 2008. № 40. Р. 1‒10.
Отримано 12.08.2019
https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.46-53
UDC 632.937.1.04:632.937.1.02:632.937.1.05:632.937.14
ANTAGONISTIC ACTIVITY OF SOIL MICROORGANISMS AS
AN EFFECTIVE MEANS OF PLANT PROTECTION AGAINST
ACREMONIOSIS
G. V. Tsekhmister, A. S. Kyslynska, A. A. Pavlenko
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: anna.tceh@gmail.com
Objective. Screening of microorganisms — antagonists of the phytopathogenic fungus Acremo-
nium cucurbitacearum. Methods. The antagonistic activity of microorganisms was investigated by
the method of mixed (counter) cultures on wort agar. The appearance and type of relationships
were registered using Simonian and Mamikonian modified scale. The primary screening of A. cu-
curbitacearum 502 antagonists was performed by the delayed antagonism method. Morphological
and cultural characteristics of Triсhoderma sp. 017 were studied on wort agar. The fungus was
grown for 10 days. Results. Almost all of the microorganisms under study were found to exhibit an-
tagonistic properties against A. cucurbitacearum 502. In particular, among bacteria, Bacillus sp.
23 exhibited the highest antifungal activity and inhibited the growth of the pathogen even after
25 days of their compatible cultivation. Screening for micromycetes of the genera Trichoderma and
Chaetomium showed that all the tested strains showed antagonistic activity to A. cucurbitacearum
502 to one extent or another. Following contact of Chaetomium fungi — C. globosum 377 and
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
52
C. cochliodes 3250 with A. cucurbitacearum 502, they delayed growth of the latter, showing super-
parasitism at Day 25 and 15, respectively. Among the fungi of the genus Triсhoderma, strain
Triсhoderma sp. 017 was characterized by the fastest growth and at Day 5 of cultivation showed
superparasitism, arresting the growth of A. cucurbitacearum 502 and completely invading the col-
ony of pathogen. Colonies of the fungus Trichoderma sp. 017 on wort agar show rapid growth,
forming a white mycelium film and a dark green conidial zone. The optimum pH is 5.0. The myceli-
um consists of colourless, smooth, strongly branched hyphae, 2.5‒6.0 μm in diameter. Conidio-
phores are very branched in compact or loose pads, with a main axis, 3.5‒4.0 µm thick. Sterigmata
form rings with 2‒3 sterigmata varying in size, 6.25‒15.0×2.5‒3.0 μm. Conidia are spherical
2.0‒3.0×3.5‒5.0 μm. Conclusion. Therefore, in order to protect plants from acremoniasis caused
by the phytopathogen A. cucurbitacearum, we suggest the strain Triсhoderma sp. 017, which is
characterized by the most rapid growth and active superparasitism. According to morphological
and cultural characteristics, the fungus is classified as T. viride 017.
Key words: bacteria, micromycetes, antagonist, Acremonium cucurbitacearum, Trichoderma,
Chaetomium, Bacillus.
REFERENCES
1. Howell, C. R. (2003). Mechanisms employed
by Trichoderma species in the biological control of
plant diseases: the history and evolution of current
concepts. Plant Dis., 87, 4–10. http://doi.org/
10.1094/pdis.2003.87.1.4
2. Vinale, F., Sivasithamparam, K., Ghisalber-
ti, E. L., Marra, R., Barbetti, M. J., Li, H.,
Woo, S. L., & Lorito, M. (2008). A novel role for
Trichoderma secondary metabolites in the interac-
tions with plants. Physiol. Mol. Plant Pathol, 72,
80‒86. http://doi.org/10.1016/j.pmpp.2008.05.005
3. Vinale, F., Sivasithamparam, K., Ghisalber-
ti, E. L., Marra, R., Woo, S. L., & Lorito, M. (2008).
Trichoderma-plant-pathogen interactions. Soil Biol.
Biochem, 40, 1‒10. http://doi.org/10.1016/j.soilbio.
2007.07.002
4. Melentev, A. I. (2007). Aerobnyie sporoob-
razuyuschie bakterii Bacillus Cohn v agroekosiste-
mah [Aerobic spore-forming bacteria Bacillus Cohn
in agroecosystems]. Nauka : Moskva [in Russian].
5. Kurdish, I. K. (2011). Perspektiva zastosu-
vannya mikrobiv-antagonistiv u zahisti agroekosis-
tem vid fitopatogeniv [Prospects for the use of mi-
crobial antagonists in the protection of agroecosys-
tems against phytopathogens]. Silskogospodarska
mikrobiologia — Agricultural Microbiology, 13,
23–41 [in Ukrainian].
6. Soytong, K., Kanokmedhakul, S., Kukong-
viriyapa V., & Isobe, M. (2001). Application of
Chaetomium species (Ketomium®) as a new broad
spectrum biological fungicide for plant disease con-
trol. Fungal Divers, 7, 1–15.
7. Sibounnavong, P., Sibounnavong, P. S., Ka-
nokmedhakul, S., & Soytong K. (2012). Antifungal
activities of Chaetomium brasilense CB01 and
Chaetomium cupreum CC03 against Fusarium ox-
ysporum f.sp. lycopersici race 2. J. Agric. Technol,
8, 1029–1038.
8. Nadkernichnyiy, S. P., Ohrimenko, G. I., &
Ivaschenko, G. V. (1995). Antagonisticheskie svoys-
tva Chaetomium cochlioides Paliser 3250 po otno-
sheniyu k vozbuditelyam bolezney lyupina [Antago-
nistic properties of Chaetomium cochlioides Paliser
3250 against lupine pathogens]. Mikrobiolohichnyi
zhurnal — Microbiological journal, 57 (1), 48‒54
[in Russian].
9. Kopilov, E. P., & Patika, V. P. (2000). Vpliv
Introdukovanih mikroorganizmiv na mikromitseti
dernovo-pidzolistogo gruntu ta produktivnist yarogo
yachmenyu [Influence of introduced microorgan-
isms on micromycetes of sod-podzolic soil and
productivity of spring barley]. Byul. Institutu s.-g.
mikrobiol. — Bul. Institute of Agricultural, 6, 62‒63
[in Ukrainian].
10. Kopilov, E. P. (2008). Zdatnist askomitseta
Chaetomium cochliodes (Paliser) vstupati v tisni
simbiotichni vzaemovidnosini z roslinami pshenitsi
[The ability of ascomycetes Chaetomium cochliodes
(Paliser) to enter into close symbiotic relationships
with wheat plants]. Agroekol. zhurn. — Agro-eco-
logical journal, 111‒114 [in Ukrainian].
11. Pat. 103591 UA, МПК С12N1/00,
C12N1/14, A01N63/04. A method of manufacturing
a biological preparation of Hetomika for pre-sowing
treatment of seeds of agricultural planting material,
Kopilov, E. P., Nadkernichniy, S. P., Publ. 25.12.2015
[in Ukrainian].
12. Błaszczyk, L., Siwulski, M., Sobierals-
ki, K., Lisiecka, J., & Jędryczka, М. (2014). Tricho-
derma sp. – application and prospects for use in or-
ganic farming and industry. J. Plant Prot. Res.,
54(4), 309–317.
13. Nevmerzhitskaya, O. M., & Nurmuhamme-
dov, A. K. (2012). Effektivnost biopreparatov protiv
vozbuditeley buroy gnili korneplodov [The effec-
tiveness of biological products against pathogens of
brown rot of root crops]. Saharnaya svekla, 6, 38–40
[in Russian].
14. Nikolaeva, S., Nikolaev, A., & Shubina, V.
Sravnitelnoe deystvie predstaviteley dvuh vidov gri-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
53
ba Trichoderma v otnoshenii patogenov selsko-
hozyaystvennyih kultur v usloviyah in vitro [Com-
parative effect of representatives of two species of
Trichoderma fungus in relation to pathogens of agri-
cultural crops in vitro]. SUM 2014, 6(76), 98–102
[in Russian].
15. Stadnichenko, M. A. (2011). Perspektivyi
biologicheskogo kontrolya vozbuditelya botritioza
na paslonovyih kulturah [Prospects for the biological
control of the causative agent of botrythiosis in
paslon cultures]. Vestnik BGU, 2, 49–55 [in Rus-
sian].
16. Fotoohiyan, Z., Rezaee, S., Bonjar, G., Mo-
hammadi, А. Н., & Moradi, М. (2017). Biocontrol
potential of Trichoderma harzianum in controlling
wilt disease of pistachio caused by Verticillium
dahlia. J. Plant Prot. Res., 57, 185–193.
http://doi.org/10.1515/jppr-2017-0025
17. Alimova, F. K. (2005). Sovremennaya siste-
ma Trichoderma/Hypocrea [Modern Trichoderma/
Hypocrea system]. Uchenyie zapiski Kazanskogo
universiteta. Ser.biol. Estestvennyie nauki, 147(2),
28‒56 [in Russian].
18. Tsehmister, G. V. (2014). Vivchennya kul-
turalno-morfologichnih osoblivostey fitopatogenno-
go griba Acremonium sp. 502 [Study of the cultural
and morphological features of the phytopathogenic
fungus Acremonium sp. 502]. Silskogospodarska
mikrobiologia — Agricultural Microbiology, 20,
49–53 [in Ukrainian].
19. Kopilov, E. P., & Tsehmister, G. V. (2015).
Patogennist Acremonium sp. 502 schodo roslin ogir-
kiv [The pathogenicity of Acremonium sp. 502 on
cucumber plants]. Karantin i zahist roslin — Quar-
antine and plant protection, 12(232), 12–13 [in
Ukrainian].
20. Tsehmister, G. V. (2015). Sintez etilenu
fitopatogennim gribom Acremonium sp. 502 [Syn-
thesis of ethylene by the phytopathogenic fungus
Acremonium sp. 502]. Silskogospodarska mikrobio-
logia — Agricultural Microbiology, 22, 9–12 [in
Ukrainian].
21. Kopilov, E. P., & Tsehmister, G. V. (2015).
Tselyulazna aktivnist griba Acremonium sp. 502
[Cellulase activity of the fungus Acremonium sp.
502 isolated from the affected cucumber plants], vi-
dilenogo z urazhenih roslin ogirkiv. Mikrobiologiya
i biotehnologiya — Microbiology and biotechnolo-
gy, 2, 80–88 [in Ukrainian].
22. Volkogon, V. V. (2010). Red. Eksperimen-
talna gruntova mikrobiologiya [Experimental Soil
Microbiology]; Agrarna nauka: Kiyiv [in Ukrainian].
23. Simonyan, S. A., & Mamikonyan, T. S.
(1982). Vzaimodeytvie komponentov karpofilnyih
mikosinuziy v eksperimente [The interaction of the
components of carpophilic mycosinusia in the exper-
iment]. Mikologiya i fitopatologiya, 16(3), 219‒255
[in Russian].
24. Hoynes, C. D.; Lewis, J. A.; Lumsden, R. D.;
Bean, G. A. (1999) Biological control agents in
combination with fertilization or fumigation to re-
duce sclerotial viability of Sclerotium rolfsii and dis-
ease of snap beans in the greenhouse. J. Phyto-
pathol., 147 (3), рр 175–182.
25. Clarkson, J. P.; Paune, T.; Meal, A.;
Whipps, J. M. (2003) Biological control of Allium
white rot by sclerotial degrading fungi, 8th Interna-
tional Congress of Plant Pathology, Chiscthurch,
New Zealand, February 2‒7, 2003; р 34.
26. Hoynes, C. D., Lewis, J. A., Lums-
den, R. D., & Bean, G. A. (1999). Biological control
agents in combination with fertilization or fumiga-
tion to reduce sclerotial viability of Sclerotium
rolfsii and disease of snap beans in the greenhouse.
J. Phytopathol., 147(3), 175–182.
27. Clarkson, J. P., Paune, T., Meal, A.,
Whipps, J. M. (2003). Biological control of Allium
white rot by sclerotial degrading fungi, 8th Interna-
tional Congress of Plant Pathology, Chiscthurch,
New Zealand, February 2‒7. P. 34.
28. Lorito, M., Harman, G. E., Kubicek, C. P.
(1998). Chitinolytic enzymes and their genes. Tri-
choderma and Gliocladium, Vol. 2; Taylor and
Francis: London, P. 73–99.
29. Haran, S., Schickler, H., & Chet, I. (1996).
Molecular mechanisms of lytic enzymes involved in
the biocontrol activity of Trichoderma harzianum.
Microbiology, 142(9), P. 2321–2331.
30. Vinale, F., Sivasithamparam, K., Ghisalber-
ti, E. L., Marra, R., Woo, S. L., & Lorito, M. (2008).
Trichoderma-plant-pathogen interactions. Soil Biol.
Biochem, 40, 1‒10.
Received 12.08.2019
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-72 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:03:37Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/3a/9e2a3d16e51668fc3d5393d94878d63a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-722026-07-22T10:10:41Z ANTAGONISTIC ACTIVITY OF SOIL MICROORGANISMS AS AN EFFECTIVE MEANS OF PLANT PROTECTION AGAINST ACCREMONIOSIS АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ Цехмістер, Г. В. Кислинська, А. С. Павленко, А. А. bacteria micromycetes antagonist Acremonium cucurbitacearum Trichoderma Chaetomium Bacillus бактерії мікроміцети антагоніст Acremonium cucurbitacearum Trichoderma Chaetomium Bacillus Objective. Screening of microorganisms — antagonists of the phytopathogenic fungus Acremonium cucurbitacearum. Methods. The antagonistic activity of microorganisms was investigated by the method of mixed (counter) cultures on wort agar. The appearance and type of relationships were registered using Simonian and Mamikonian modified scale. The primary screening of A. cucurbitacearum 502 antagonists was performed by the delayed antagonism method. Morphological and cultural characteristics of Triсhoderma sp. 017 were studied on wort agar. The fungus was grown for 10 days. Results. Almost all of the microorganisms under study were found to exhibit antagonistic properties against A. cucurbitacearum 502. In particular, among bacteria, Bacillus sp. 23 exhibited the highest antifungal activity and inhibited the growth of the pathogen even after 25 days of their compatible cultivation. Screening for micromycetes of the genera Trichoderma and Chaetomium showed that all the tested strains showed antagonistic activity to A. cucurbitacearum 502 to one extent or another. Following contact of Chaetomium fungi — C. globosum 377 and C. cochliodes 3250 with A. cucurbitacearum 502, they delayed growth of the latter, showing superparasitism at Day 25 and 15, respectively. Among the fungi of the genus Triсhoderma, strain Triсhoderma sp. 017 was characterized by the fastest growth and at Day 5 of cultivation showed superparasitism, arresting the growth of A. cucurbitacearum 502 and completely invading the colony of pathogen. Colonies of the fungus Trichoderma sp. 017 on wort agar show rapid growth, forming a white mycelium film and a dark green conidial zone. The optimum pH is 5.0. The mycelium consists of colourless, smooth, strongly branched hyphae, 2.5‒6.0 μm in diameter. Conidiophores are very branched in compact or loose pads, with a main axis, 3.5‒4.0 µm thick. Sterigmata form rings with 2‒3 sterigmata varying in size, 6.25‒15.0 × 2.5‒3.0 μm. Conidia are spherical 2.0‒3.0 × 3.5‒5.0 μm. Conclusion. Therefore, in order to protect plants from acremoniasis caused by the phytopathogen A. cucurbitacearum, we suggest the strain Triсhoderma sp. 017, which is characterized by the most rapid growth and active superparasitism. According to morphological and cultural characteristics, the fungus is classified as T. viride 017. Мета. Cкринінг мікроорганізмів – антагоністів фітопатогенного гриба Acremonium cucurbitacearum. Методи. Антагоністичну активність мікроорганізмів досліджували методом змішаних (зустрічних) культур на сусло-агарі. Відмічали зовнішній вигляд і тип взаємовідносин, використовуючи шкалу в модифікації Симоняна і Маміконяна. Первинний скринінг мікроорганізмів-антагоністів A. cucurbitacearum 502 проводили методом відстроченого антагонізму. Морфолого-культуральні ознаки Triсhoderma sp. 017 вивчали на сусло-агарі. Гриб вирощували протягом 10-ти діб. Результати. Встановлено, що майже всі досліджені мікроорганізми проявляли антагоністичні властивості щодо A. cucurbitacearum 502. Зокрема, серед бактерій, штам Bacillus sp. 23 проявляв найвищу антифунгальну активність і стримував ріст патогена навіть через 25 діб їх сумісного культивування. Скринінг мікроміцетів родів Trichoderma і Chaetomium показав, що всі досліджувані штами тією чи іншою мірою проявляли антагоністичну активність щодо A. cucurbitacearum 502. Гриби роду Chaetomium ‒ C. globosum 377 і C. cochliodes 3250 при контакті з колонією A. сucurbitacearum 502 зупиняли ріст останнього, проявивши гіперпаразитизм на 25-ту та 15-ту добу відповідно. Серед грибів роду Triсhoderma, штам Triсhoderma sp. 017 характеризувався найшвидшим ростом і на 5-ту добу культивування проявив гіперпаразитизм, зупинивши ріст A. сucurbitacearum 502 і повністю заселивши колонію патогена. Колонії гриба Triсhoderma sp. 017 на сусло-агарі швидко ростуть, утворюють білу міцеліальну плівку та темно-зелену конідіальну зону. Оптимальний показник рН – 5.0. Міцелій складається з безбарвних, гладеньких, сильно гіллястих гіф, 2,5‒6,0 мкм в діаметрі. Конідієносці дуже гіллясті в компактних або пухких подушечках, з головною віссю, 3,5‒4,0 мкм товщини. Стеригми утворюють кільця з 2‒3 стеригм, мінливі за розміром ,6,25‒15,0×2,5‒3,0 мкм. Конідії кулясті 2,0‒3,0×3,5‒5,0 мкм. Висновки.  Для захисту рослин від акремоніозу, спричиненого фітопатогеном A. сucurbitacearum, пропонується штам Triсhoderma sp. 017, який характеризується найшвидшим ростом і активним гіперпаразитизмом. За морфолого-культуральними ознаками гриб віднесено до виду T. viride 017. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2019-12-03 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/72 10.35868/1997-3004.30.46-53 Agricultural microbiology; Vol. 30 (2019): Agriciltural microbiology; 46-53 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 30 (2019): Сільськогосподарська мікробіологія; 46-53 1997-3004 10.35868/1997-3004.30 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/72/63 Авторське право (c) 2020 G. V. Tsekhmister, A. S. Kyslynska, A. A. Pavlenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | бактерії мікроміцети антагоніст Acremonium cucurbitacearum Trichoderma Chaetomium Bacillus Цехмістер, Г. В. Кислинська, А. С. Павленко, А. А. АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ |
| title | АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ |
| title_alt | ANTAGONISTIC ACTIVITY OF SOIL MICROORGANISMS AS AN EFFECTIVE MEANS OF PLANT PROTECTION AGAINST ACCREMONIOSIS |
| title_full | АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ |
| title_fullStr | АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ |
| title_full_unstemmed | АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ |
| title_short | АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД АКРЕМОНІОЗУ |
| title_sort | антагоністична активність грунтових мікроорганізмів, як ефективний засіб захисту рослин від акремоніозу |
| topic | бактерії мікроміцети антагоніст Acremonium cucurbitacearum Trichoderma Chaetomium Bacillus |
| topic_facet | bacteria micromycetes antagonist Acremonium cucurbitacearum Trichoderma Chaetomium Bacillus бактерії мікроміцети антагоніст Acremonium cucurbitacearum Trichoderma Chaetomium Bacillus |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/72 |
| work_keys_str_mv | AT cehmístergv antagonisticactivityofsoilmicroorganismsasaneffectivemeansofplantprotectionagainstaccremoniosis AT kislinsʹkaas antagonisticactivityofsoilmicroorganismsasaneffectivemeansofplantprotectionagainstaccremoniosis AT pavlenkoaa antagonisticactivityofsoilmicroorganismsasaneffectivemeansofplantprotectionagainstaccremoniosis AT cehmístergv antagonístičnaaktivnístʹgruntovihmíkroorganízmívâkefektivnijzasíbzahisturoslinvídakremoníozu AT kislinsʹkaas antagonístičnaaktivnístʹgruntovihmíkroorganízmívâkefektivnijzasíbzahisturoslinvídakremoníozu AT pavlenkoaa antagonístičnaaktivnístʹgruntovihmíkroorganízmívâkefektivnijzasíbzahisturoslinvídakremoníozu |