Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу

Let $f$ be a continuous function defined by equality$$f\left(\sum^{\infty}_{k=1}\frac{\alpha_k(x)}{5^k}\right)=\delta_{\alpha_1(x)1} +\sum^{\infty}_{k=2}\left(\delta_{\alpha_k(x)k}\prod^{k-1}_{j=1}g_{\alpha_j(x)j}\right),$$ where $(\varepsilon_n)$ is a sequence of positive real numbers, $0\leq\varep...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
Hauptverfasser: Працьовитий, М.В., Свинчук, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2017
Online Zugang:https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/409
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine
Завантажити файл: Pdf

Institution

Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine
_version_ 1872552909453918208
author Працьовитий, М.В.
Свинчук, О.В.
author_facet Працьовитий, М.В.
Свинчук, О.В.
author_institution_txt_mv [ { "author": "М.В. Працьовитий", "institution": "НПУ імені М.П. Драгоманова, Київ" }, { "author": "О.В. Свинчук", "institution": "НПУ імені М.П. Драгоманова, Київ" } ]
author_sort Працьовитий, М.В.
baseUrl_str https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/oai
collection OJS
datestamp_date 2020-08-10T06:16:24Z
description Let $f$ be a continuous function defined by equality$$f\left(\sum^{\infty}_{k=1}\frac{\alpha_k(x)}{5^k}\right)=\delta_{\alpha_1(x)1} +\sum^{\infty}_{k=2}\left(\delta_{\alpha_k(x)k}\prod^{k-1}_{j=1}g_{\alpha_j(x)j}\right),$$ where $(\varepsilon_n)$ is a sequence of positive real numbers, $0\leq\varepsilon_n \leq 1$, $g_{0n}=g_{4n}=\dfrac{2+\varepsilon_n}{4}$, $g_{1n}=g_{3n}=\dfrac{-\varepsilon_n}{4}$, $g_{2n}=0$, $n =1, 2, \ldots$, $\delta_{0n}=0$, $\delta_{1n}=\dfrac{2+\varepsilon_n}{4}$, $\delta_{2n}=\dfrac{2}{4}=\delta_{3n}$, $\delta_{4n}=\dfrac{2-\varepsilon_n}{4}$, $\alpha_k(x)$ is a quinary digit of number $x$. We study Lebesgue structure and spectral properties of distribution of random variable $Y=f(X)$ for a given distribution of random variable $X$ with independent quinary digits.
first_indexed 2026-08-04T01:06:55Z
format Article
fulltext Збiрник праць Iн-ту математики НАН України 2017, т. 14, № 4, 111–124 УДК 517.5 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук НПУ iменi М.П. Драгоманова, Київ; prats4444@gmail.com, 7011990@ukr.net Структура i спектральнi властивостi розподiлу значень немонотонної функцiї канторiвського типу Let f be a continuous function defined by equality f ( ∞∑ k=1 αk(x) 5k ) = δα1(x)1 + ∞∑ k=2 δαk(x)k k−1∏ j=1 gαj(x)j  , where (εn) is a sequence of positive real numbers, 0 ≤ εn ≤ 1, g0n = g4n = 2 + εn 4 , g1n = g3n = −εn 4 , g2n = 0, n = 1, 2, . . ., δ0n = 0, δ1n = 2 + εn 4 , δ2n = 2 4 = δ3n, δ4n = 2− εn 4 , αk(x) is a quinary digit of number x. We study Lebesgue structure and spectral properties of distribution of random variable Y = f(X) for a given distribution of random variable X with independent quinary digits. Keywords: s-adic numeral system, continuous function of Cantor type, discrete probability distribution, continuous probability di- stribution, singular probability distribution, absolutely conti- nuous probability distribution, mixture of probability distributions, Lebesgue type of probability distribution, structure of probability di- stribution, point spectrum of probability distribution. c© М.В. Працьовитий, О. В. Cвинчук, 2017 112 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук Для неперервної функцiї f , означеної рiвнiстю f ( ∞∑ k=1 αk(x) 5k ) = δα1(x)1 + ∞∑ k=2 δαk(x)k k−1∏ j=1 gαj(x)j  , де (εn) — послiдовнiсть додатних дiйсних чисел, 0 ≤ εn ≤ 1, g0n = g4n = 2 + εn 4 , g1n = g3n = −εn 4 , g2n = 0, n = 1, 2, . . ., δ0n = 0, δ1n = 2 + εn 4 , δ2n = 2 4 = δ3n, δ4n = 2− εn 4 , αk(x) — k-та п’ятiркова цифра числа x, дослiджується лебегiвська структура та спектральнi властивостi розподiлу випадкової величини Y = f(X) при вiдомому розподiлi аргументу як випадкової величини з незалежними п’ятiрковими цифрами. Ключовi слова: s-кова система числення, неперервна функцiя канторiвського типу, дискретний розподiл, неперервний розподiл, сингулярний розподiл, абсолютно неперервний розподiл, сумiш розподiлiв, лебегiвський тип розподiлу, структура розподiлу, точковий спектр розподiлу. Вступ Неперервнi функцiї з фрактальними властивостями i складною локальною тополого-метричною структурою [1, 2, 6, 8 – 10] при- роднiм чином породжують розподiли своїх значень, якщо напе- ред є вiдомим розподiл випадкового аргументу [3, 11]. У випадку, коли функцiя є функцiєю канторiвського типу [4, 5, 7, 14], випад- кова величина, що є значенням функцiї, має загалом нетривiаль- ну дискретну компоненту, тобто її розподiл має атоми. В такiй ситуацiї природним чином виникають сумiшi дискретних та не- перервних розподiлiв, а їх неперервнi складовi часто є сумiшшю абсолютно неперервного та сингулярного розподiлiв (це виникає переважно тодi, коли функцiя є немонотонною, а точнiше, коли Структура i спектральнi властивостi розподiлу 113 вона не має промiжкiв монотонностi, крiм промiжкiв сталостi). Саме такiй функцiї i розподiлу її значень присвячена ця робота. 1. Основний об’єкт Нехай A5 ≡ {0, 1, 2, 3, 4}— алфавiт п’ятiркової системи числення, L ≡ A5 ×A5 × . . .×A5 × . . . — простiр послiдовностей алфавiту, x = ∞∑ k=1 αk(x) 5k ≡ ∆5 α1...αk... — п’ятiркове зображення числа x ∈ [0, 1], (αk) ∈ L. Нехай (εn) — задана послiдовнiсть додатних дiйсних чисел, причому 0 ≤ εn ≤ 1; (gn) = (g0n, g1n, g2n, g3n, g4n) — послiдовнiсть векторiв, така, що: g0n = g4n = 2 + εn 4 , g1n = g3n = −εn 4 , g2n = 0, n = 1, 2, . . .. Розглядається функцiя f , означена рiвнiстю f(x) = δα1(x)1 + ∞∑ k=2 δαk(x)k k−1∏ j=1 gαj(x)j  ≡ ∆G α1α2...αk... , (1) де δ0n = 0, δ1n = 2 + εn 4 , δ2n = 2 4 = δ3n, δ4n = 2− εn 4 , тобто δ[i+1]n = δin + gin = i∑ j=0 gjn, n ∈ N. Функцiя f належить до класу функцiй, якi вивчались у робо- тах [12], [13], [14], де обґрунтовано коректнiсть даного означення функцiї, доведено її неперервнiсть на [0; 1] i описано деякi iншi властивостi. Теорема 1. [13] Функцiя f(x) є: 1) сталою на кожному цилiндрi виду ∆5 c1c2...cm2 i крiм цього на цилiндрах ∆5 c1c2...cn−11 i ∆5 c1c2...cn−13 , якщо εn = 0 для будь- якого n ∈ N ; 114 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук 2) монотонною — тодi i тiльки тодi, коли εn = 0 для будь- якого n ∈ N ; 3) сингулярною функцiєю канторiвського типу, якщо εn = 1, множиною несталостi якої є множина канторiвського типу C[5; {0, 1, 3, 4}] = {x : x ∈ [0, 1], αn(x) ∈ {0, 1, 3, 4}} з фракталь- ною розмiрнiстю Гаусдорфа-Безиковича log5 4. Вона набуває всiх значень iз вiдрiзка [0, 1], не має промiж- кiв монотонностi, крiм промiжкiв сталостi, якщо нерiвнiсть εn 6= 0 виконується для нескiнченної множини значень n, i має графiк, симетричнй вiдносно точки C ( 1 2 , 1 2 ) . Зауваження. Далi ми розглядаємо випадок, коли εn = 1. Цiкавлячись розподiлом значень функцiї f при вiдомому роз- подiлi аргументу як випадкової величини X = ∆5 τ1τ2...τn... з неза- лежними п’ятiрковими цифрами, нагадаємо його властивостi. Теорема 2. [6] Якщо (τn) — послiдовнiсть незалежних ви- падкових величин, якi набувають значень 0, 1, 2, 3, 4 з ймовiр- ностями p0n, p1n, p2n, p3n, p4n, n ∈ N вiдповiдно, то випадкова величина X має чистий лебегiвський тип розподiлу, причому: 1. чисто дискретний — тодi i тiльки тодi, коли M ≡ ∞∏ k=1 max i {pik} > 0; 2. чисто абсолютно неперервний — тодi i тiльки тодi, коли L ≡ ∞∑ k=1 4∑ i=0 (1− 5pik) 2 <∞; 3. чисто сингулярно неперервний — тодi i тiльки, коли M = 0 i L =∞. Структура i спектральнi властивостi розподiлу 115 2. Сумiшi розподiлiв Лема 3. Має мiсце рiвнiсть f(∆5 c1c2...cm2) = ∆G c1c2...cm2(0) = y0. Доведення. Справдi, якщо x ∈ ∆5 c1...cm2, тобто x = ∆5 c1...cm2αm+2... , то f(x) = δc1 + . . .+ δcm m−1∏ i=1 gci + δ2 m∏ i=1 gci + 0 = ∆G2 c1c2...cm2(0) = y0, причому значення функцiї не залежить вiд цифр αm+2, αm+3 . . .. Якщо G-зображення числа y ∈ E(f) використовує лише ци- фри 0 i 1, то його називатимемо G2-зображенням. Теорема 4. Образом множини C1 ≡ C[5; {0, 1}] при вiдобра- женнi f є вiдрiзок [ 0, 34 ] , злiченна множина точок якого має рiвно два G2-зображення, а саме: ∆G2 c1c2...cm01(0) = ∆G2 c1c2...cm11(0), (2) а решта точок мають єдине G2-зображення. Доведення. Спочатку доведемо рiвнiсть (2). Нехай ϕm ≡ δc1 + m∑ k=2 ( δck k−1∏ j=1 gcj ) . Розглянемо рiзницю: ∆G2 c1c2...cm01(0) −∆G2 c1c2...cm11(0) = = ϕm + δ1g0 m∏ j=1 gcj − ϕm − δ1 m∏ j=1 gcj − δ1g1 m∏ j=1 gcj = = [δ1g0 − δ1 − δ1g1]  m∏ j=1 gcj  = δ1[g0 − 1− g1]  m∏ j=1 gcj  = 0. Отже, рiвнiсть (2) є правильною. Нехай E = f(C[5; {0, 1}]). Доведемо, що E = [ 0, 34 ] . Якщо x ∈ C1, тобто x = ∆5 α1α2...αn..., де αn ∈ {0, 1}, то 116 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук 0 < f(x) = δα1(x) + ∞∑ k=2 δαk(x) k−1∏ j=1 gαj(x)  ≤ g0 = 3 4 . Отже, E ⊂ [ 0, 34 ] . Означимо цилiндричний вiдрiзок рангу m iз основою c1c2 . . . cm рiвнiстю ∆∗c1c2...cm = [ inf ∆G2 c1c2...cm ; sup ∆G2 c1c2...cm ] , де ci ∈ {0, 1}. Якщо m∏ i=1 gci ≡ D, то легко помiтити, що inf ∆∗c1c2...cm = { ∆∗c1c2...cm(0), якщо D > 0, ∆∗c1c2...cm1(0), якщо D < 0, sup ∆∗c1c2...cm = { ∆∗c1c2...cm1(0), якщо D > 0, ∆∗c1c2...cm(0), якщо D < 0. Доведемо, що для будь-якого m ∈ N[ 0, 3 4 ] = ∆∗0 ∪∆∗1 = (∆∗00 ∪∆∗01) ∪ (∆∗11 ∪∆∗10) = . . . = = 1⋃ c1=0 1⋃ c2=0 . . . 1⋃ cm=0 ∆∗c1c2...cm , причому цi формально рiзнi цилiндричнi вiдрiзки, якi входять до об’єднання, не перекриваються (в цьому легко пересвiдчитись, наприклад, ∆∗0 = [0; g20], ∆∗1 = [g20; g0], ∆∗00 = [0; g30], ∆∗01 = [g30; g20], ∆∗10 = [g0(1 + g0g1); g0], ∆∗11 = [g20; g0(1 + g0g1)], . . .). Проведемо загальнi мiркування для цилiндра ∆∗c1c2...cm , де ∆∗c1c2...cm = ∆∗c1c2...cm0 ∪∆∗c1c2...cm1. Структура i спектральнi властивостi розподiлу 117 Справдi, нехай D > 0. Тодi inf ∆∗c1c2...cm = ∆∗c1c2...cm(0) = inf ∆∗c1c2...cm0(0), sup ∆∗c1c2...cm0 = ∆∗c1c2...cm01(0) = ∆∗c1c2...cm11(0) = inf ∆∗c1c2...cm1, sup ∆∗c1c2...cm1 = ∆∗c1c2...cm1(0) = sup ∆∗c1c2...cm . Тодi при D < 0 маємо inf ∆∗c1c2...cm = ∆∗c1c2...cm1(0) = inf ∆∗c1c2...cm1, sup ∆∗c1c2...cm1 = ∆∗c1c2...cm11(0) = ∆∗c1c2...cm01(0) = inf ∆∗c1c2...cm0, sup ∆∗c1c2...cm0 = ∆∗c1c2...cm0(0) = sup ∆∗c1c2...cm . Таким чином, згiдно з аксiомою Кантора для будь-якої послi- довностi (αn) ∈ L2 = A2 ×A2 × . . .×A2 × . . . ∅ 6= ∞⋂ m=1 ∆∗α1α2...αm = x ∈ [ 0; 3 4 ] . I навпаки, для будь-якого x ∈ [ 0; 3 4 ] iснує (αn) ∈ L2 така, що x ∈ ∆∗α1α2...αm ∀ m ∈ N. Тому E = [ 0, 34 ] . Враховуючи те, що цилiндричнi вiдрiзки не перекриваються, доходимо висновку, що точки, якi не є кiнцями цилiндричних вiдрiзкiв, мають єдине G2-зображення, а кiнцi цилiндрiв, окрiм точки 0, мають два G2-зображення. Теорему доведено. Теорема 5. Нехай X = ∆5 τ1τ2...τn... — неперервна випадкова ве- личина, цифри (τn) п’ятiркового зображення якої є незалежни- ми i мають розподiли P{τn = i} = pin, i = 0, 4, причому p3n = 0 = p4n для будь-якого n ∈ N . Тодi розподiл випадкової величини Y = f(X) є чисто дискретним, якщо B ≡ ∞∑ n=1 [ p2n n−1∏ k=1 (1− p2k) ] = 1, 118 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук i є нетривiальною сумiшшю дискретного та неперервного роз- подiлiв, коли 0 < B < 1, причому: 1. сумiшшю дискретного i сингулярного, якщо W = ∞∑ n=1 [( 1− 4 3 p′0n )2 + (1− 4p′1n)2 ] =∞, де p′0n = p0n p0n + p1n i p′1n = p1n p0n + p1n ; 2. сумiшшю дискретного i абсолютно неперервного, якщо W <∞. Доведення. Завдяки незалежностi цифр випадкової величини X маємо P{Y = f(∆5 c1...cm2(0))} = P{X ∈ ∆5 c1...cm2} ≡ ( m∏ i=1 pcii ) p2,m+1. Тому y = f(∆5 c1...cm2(0)) є атомом розподiлу Y тодi i тiльки тодi, коли pcii 6= 0 ∀ i = 1,m i p2,m+1 6= 0. Оскiльки розподiл випадкової величини X є неперервним, то ∞∏ k=1 max i {pik} = 0 i жодна з точок y, G-зображення яких викори- стовує лише цифри 0 та 1, не є атомом розподiлу, а тому сумарна маса атомiв розподiлу Y обчислюється за формулою B = ∞∑ n=1 [ p2n n−1∏ k=1 (p0k + p1k) ] = ∞∑ n=1 [ p2n n−1∏ k=1 (1− p2k) ] . Очевидно, що остання сума є скiнченним числом, причому вона мiстить скiнченну кiлькiсть доданкiв, якщо iснує p2k = 1 або p2n = 0, i нескiнченну — у протилежному випадку. Структура i спектральнi властивостi розподiлу 119 Якщо p0n = p1n = p2n для всiх n ∈ N , то B = 1 i розподiл є чисто атомарним (дискретним). Якщо 0 < B < 1, то, врахову- ючи теорему Лебега про структуру ймовiрнiсної мiри, доходимо висновку, що розподiл Y , маючи атоми, має й нетривiальну не- перервну компоненту, а саме: PY (·) = Bµd(·) + (1−B)µc(·), де µd — чистo дискретна, µc — неперервна ймовiрнiснi мiри. По- над те, µc — це розподiл випадкової величини ν = ∆∗ν1...νn..., де (νn) — послiдовнiсть незалежних випадкових величин, якi набу- вають значень 0 i 1 з ймовiрностями p′0n = p0n p0n + p1n i p′0n = p1n p0n + p1n вiдповiдно. Тому згiдно з теоремою Джессена-Вiнтнера [6] роз- подiл ν є або чисто сингулярним, або чисто абсолютно неперерв- ним, причому абсолютно неперервним, якщо W < ∞, i сингу- лярним, якщо W =∞. Обґрунтування останнього висновку можна провести анало- гiчно до того, як це зроблено в роботi [6] для Q2-зображення, оскiльки G2-зображення є аналiтичним самоподiбним, як i Q2- зображення (бiєкцiя мiж цими зображеннями, яка зберiгає мiру Лебега i Гаусдорфа-Безиковича, легко встановлюється). Наслiдок. Якщо p0n = p1n = 0 для будь-якого n ∈ N , то розподiл випадкової величини Y = f(X) має чисто дискретний розподiл, якщо B = 1, i є сумiшшю дискретного й неперервного розподiлiв, якщо 0 < B < 1. 3. Випадок чистої сингулярностi Теорема 6. При вiдображеннi f образом множини канторiв- ського типу C[5;Vn], де Vn = { {0, 4}, якщо n = 1(mod 3), {1, 3}, якщо n 6= 1(mod 3), 120 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук є множина канторiвського типу нульової мiри Лебега, фра- ктальна розмiрнiсть Гаусдорфа-Безиковича якої дорiвнює α0 = 3 6− log2 3 . Доведення. Здiйснимо перекодування чисел множини C[5;Vn] засобами вiсiмкового алфавiту A8 = {0, 1, . . . , 7} замiною трiйок послiдовних цифр α3k−2α3k−1α3k: 031 → 0, 033 → 1, 011 → 2, 013→ 3, 431→ 4, 433→ 5, 411→ 6, 413→ 7. Це перекодування рiвносильне до такого перетворення виразу (1) функцiї f : y = ρa1 + ∞∑ k=2 ( ρak(g0g 2 1)k−1 ) = ∆a1a2...an..., де ρi = δα3k−2 +δα3k−1 gα3k−2 +δα3k gα3k−2 gα3k−1 , α3k−2α3k−1α3k → i, i ∈ A8, а саме: ρ0 = g30 + g0g1, ρ4 = g0 + 2g1 + g30 + g0g1, ρ1 = g30 + g20g1, ρ5 = g0 + 2g1 + g30 + g20g1, ρ2 = g30, ρ6 = g0 + 2g1 + g30, ρ3 = g30 + g0g 2 1, ρ7 = g0 + 2g1 + g30 + g0g 2 1. Очевидно, що ρi < ρi+1, i = 0, 7. Якщо f(C[5;Vn]) = E, то легко довести, що minE = ∆G (031) = ∆(0) = ρ0 1− g0g21 , maxE = ∆G (413) = ∆(7) = ρ7 1− g0g21 . Тодi дiаметр d(E) = maxE −minE = ρ7 − ρ0 1− g0g21 = g0 + g1 + g30 1− g0g21 = D. Якщо x ∈ C[5;Vn], то y = f(x) = ρa1(x) + y1(x) = ρa1(x) + g0g 2 1 ·D, Структура i спектральнi властивостi розподiлу 121 де g0g 2 1 · ρ0 1− g0g21 ≤ y1 ≤ g0g 2 1 · ρ7 1− g0g21 . Якщо ∆c1c2...cm = {x : x = ∆c1c2...cmam+1am+2 . . .} — цилiндр рангу m iз основою c1c2 . . . cm, що вiдповiдає переко- дованому зображенню, то ∆i = [ ρi + g0g 2 1 · ρ0 1− g0g21 ; ρi + g0g 2 1 · ρ7 1− g0g21 ] , i = 0, 7; ∆c1...cm = [ Am + (g0g 2 1)m · ρ0 1− g0g21 ;Am + (g0g 2 1)m · ρ7 1− g0g21 ] , де Am = ρc1 + ρc2g0g 2 1 + . . .+ ρcm(g0g 2 1)m−1. При цьому d(∆c1...cm) = (g0g 2 1)m ·D. Цилiндри 1-го рангу мають однаковий дiаметр g0g 2 1D i є по- дiбними до множини E з коефiцiєнтом k1 = (g0g 2 1)−1, причо- му цилiндричнi вiдрiзки ∆0, ∆1, ∆2, ∆5, ∆6, ∆7 не перетина- ються. Цилiндричнi вiдрiзки ∆3 i ∆4 перекриваються, але ци- лiндричнi вiдрiзки 2-го рангу, що належать спiльнiй частинi, не перекриваються, причому: sup ∆41 < inf ∆36, inf ∆36 > inf ∆4, sup ∆35 < inf ∆4, sup ∆41 < sup ∆3, inf ∆42 > sup ∆3. Тодi E = Q0 ∪Q1 ∪Q2 ∪Q5 ∪Q6 ∪Q7 ∪ [Q3 ∪Q4] = = Q0 ∪Q1 ∪Q2 ∪Q5 ∪Q6 ∪Q7∪ ∪ (Q30 ∪Q31 ∪Q32 ∪Q35 ∪Q36 ∪Q37 ∪ [Q33 ∪Q34])∪ ∪ (Q40 ∪Q41 ∪Q42 ∪Q45 ∪Q46 ∪Q47 ∪ [Q43 ∪Q44]) = . . . , звiдки маємо таку структуру N -самоподiбної множини E: 1. E = ∞⋃ m=0 [ ⋃ 36=i 6=4 4⋃ am=3 . . . 4⋃ a2=3 4⋃ a1=3 ∆a1a2...ami ] , 122 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук 2. E ki∼ ∆a1a2...ami, ki = (g0g 2 1)m+1, причому вiдстань мiж цилiндрами, якi беруть участь у об’єднан- нi, є додатною. Отже, рiвняння для визначення СП-розмiрностi має вигляд: 6 · kx1 + 2 · 6 · kx2 + 22 · 6 · kx3 + . . .+ 2n−1 · 6 · kxn + . . . = 1, 6 · ( 3 43 )x + 6 · 2 · ( 3 43 )2x + 6 · 22 · ( 3 43 )3x + . . . = 1. Розв’язок рiвняння — це число x = α0(E) = 3 6−log2 3 ≈ 2 3 , що є не лише N -самоподiбною розмiрнiстю множини E, а й розмiрнi- стю Гаусдорфа-Безиковича. Оскiльки 0 < α0 < 1, то мiра Лебега даної множини C[5;Vn] дорiвню нулю. Теорема 7. Якщо розподiл випадкової величини X є неперерв- ним i для будь-якого натурального n мають мiсце рiвностi{ p1n = p2n = p3n = 0, p0n + p4n = 1, якщо n = 1(mod 3), p0n = p4n = 0, p1n + p2n + p3n = 1, якщо n 6= 1(mod 3), то випадкова величина Y = f(X) має сингулярний розподiл кан- торiвського типу. Доведення. Згiдно з теоремою 6 спектром випадкової вели- чини Y , тобто множиною точок росту її функцiї розподiлу, є множина канторiвського типу E = f(C[5;Vn]) з нульовою мiрою Лебега. Оскiльки розподiл випадкової величини X неперервний, то ∞∏ k=1 max i {pik} = 0 i жодна з точок y не є атомом розподiлу, тому випадкова величина Y має сингулярний розподiл канторiвського типу. Структура i спектральнi властивостi розподiлу 123 Лiтература [1] Pratsiovytyi M., Vasylenko N. Fractal properties of functions defined in terms of Q-representation // International Journal of Math. Analysis. – 2013. – Vol.7. – № 61-67. – P. 3155-3169. [2] Pratsiovytyi M., Isaieva T. Transformations of (0; 1] preserving tails of ∆µ-representation of numbers // Algebra and Discrete Mathematics. – 2016. – Vol. 22, № 1. – P. 102-115. [3] Працевитый Н. В. Случайные величины с независимыми Q2-символами // Асимптотические методы в исследовании стохастических моделей. — Киев: Институт математики АН УССР. – 1987. – С. 92-102. [4] Працевитый Н. В. Непрерывные канторовские проекторы // Методы исследования алгебраических и топологических структур. — Киев: КГПИ. – 1989. – С. 95-105. [5] Турбин А. Ф., Працевитый Н. В. Фрактальные множества, функции, распределения. – Киев: Наук. думка. – 1992. – 208 с. [6] Працьовитий М. В. Фрактальний пiдхiд у дослiдженнях син- гулярних розподiлiв. – К.: Видавництво НПУ iменi М. П. Дра- гоманова, 1998. – 296 с. [7] Працьовитий М. В. Фрактальнi властивостi однiєї неперерв- ної нiде не диференцiйовної функцiї // Науковi записки НПУ iменi М. П. Драгоманова. Фiзико-математичнi науки. – 2002. – №3. – С. 327-338. [8] Працьовитий М. В. Нiде не монотоннi сингулярнi функцiї // Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi науки. – 2011. – № 12. – С. 24-36. [9] Працьовитий М. В., Жабровець О. В. Сiм’я неперервних функцiй зi складною локальною будовою, якi є або сингуляр- ними, або нiде не монотонними // Науковий часопис НПУ 124 М.В. Працьовитий, О.В. Cвинчук iменi М. П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi нау- ки. – Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. – 2014. – № 16 (1). – С. 228-242. [10] Працьовитий М. В., Калашнiков А. В. Самоафiннi син- гулярнi та нiде не монотоннi функцiї, пов’язанi з Q- зображенням чисел. // Укр. мат. журнал. – 2013. – Т. 65, № 3. – С. 381-93. [11] Працьовитий М. В., Ратушняк С. П. Розподiл значень однi- єї фрактальної функцiї вiд випадкового аргумента // Науко- вий часопис НПУ iменi М.П.Драгоманова. Серiя 1. Фiзико- математичнi науки. – Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. – 2014. – № 16 (2). – С. 150-160. [12] Працьовитий М. В., Свинчук О. В. Один клас неперервних нiде не монотонних функцiй з автомодельними властивостя- ми // Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi науки. – Київ: НПУ iменi М. П. Дра- гоманова. – 2014. – № 16 (2). – С. 81-93. [13] Працьовитий М. В., Свинчук О. В. Про одну сiм’ю непе- рервних немонотонних сингулярних функцiй канторiвського типу з фрактальними властивостями // Науковий часопис НПУ iменi М П. Драгоманова. Серiя 1. Фiзико-математичнi науки. – Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. – 2015. – № 17. – С. 37-48. [14] Працьовитий М. В., Свинчук О. В. Розподiл значень однi- єї сингулярної немонотонної функцiї канторiвського типу // Математичнi проблеми механiки та обчислювальної матема- тики: Збiрник праць Iнституту математики НАН України. – 2017. – Т. 14, № 2. – С. 110-121.
id oai:trim.imath.kiev.ua:article-409
institution Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-08-04T01:06:55Z
publishDate 2017
publisher Інститут математики НАН України
record_format ojs
resource_txt_mv trimimathkievua/1c/c713e38e65315701d8b15db4a54da21c.pdf
spelling oai:trim.imath.kiev.ua:article-4092020-08-10T06:16:24Z Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу Працьовитий, М.В. Свинчук, О.В. Let $f$ be a continuous function defined by equality$$f\left(\sum^{\infty}_{k=1}\frac{\alpha_k(x)}{5^k}\right)=\delta_{\alpha_1(x)1} +\sum^{\infty}_{k=2}\left(\delta_{\alpha_k(x)k}\prod^{k-1}_{j=1}g_{\alpha_j(x)j}\right),$$ where $(\varepsilon_n)$ is a sequence of positive real numbers, $0\leq\varepsilon_n \leq 1$, $g_{0n}=g_{4n}=\dfrac{2+\varepsilon_n}{4}$, $g_{1n}=g_{3n}=\dfrac{-\varepsilon_n}{4}$, $g_{2n}=0$, $n =1, 2, \ldots$, $\delta_{0n}=0$, $\delta_{1n}=\dfrac{2+\varepsilon_n}{4}$, $\delta_{2n}=\dfrac{2}{4}=\delta_{3n}$, $\delta_{4n}=\dfrac{2-\varepsilon_n}{4}$, $\alpha_k(x)$ is a quinary digit of number $x$. We study Lebesgue structure and spectral properties of distribution of random variable $Y=f(X)$ for a given distribution of random variable $X$ with independent quinary digits. Для неперервної функції $f$, означеної рівністю$$f\left(\sum^{\infty}_{k=1} \frac{\alpha_k(x)}{5^k}\right)=\delta_{\alpha_1(x)1} +\sum^{\infty}_{k=2}\left(\delta_{\alpha_k(x)k}\prod^{k-1}_{j=1}g_{\alpha_j(x)j}\right),$$ де $(\varepsilon_n)$ --- послідовність додатних дійсних чисел, $0\leq \varepsilon_n \leq 1$, $g_{0n}=g_{4n}=\dfrac{2+\varepsilon_n}{4}$, $g_{1n}=g_{3n}=\dfrac{-\varepsilon_n}{4}$, $g_{2n}=0$, $n =1, 2, \ldots$, $\delta_{0n}=0$, $\delta_{1n}=\dfrac{2+\varepsilon_n}{4}$, $\delta_{2n}=\dfrac{2}{4}=\delta_{3n}$, $\delta_{4n}=\dfrac{2-\varepsilon_n}{4}$, $\alpha_k(x)$ --- $k$-та п&#039;ятіркова цифра числа $x$, досліджується лебегівська структура та спектральні властивості розподілу випадкової величини $Y=f(X)$ при відомому розподілі аргументу як випадкової величини з незалежними п&#039;ятірковими цифрами. Інститут математики НАН України 2017-12-26 Article Article application/pdf https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/409 Transactions of Institute of Mathematics, the NAS of Ukraine; Vol. 14 No. 4 (2017): Фрактальний аналіз та суміжні питання; 111-124 Сборник Трудов Института математики НАН Украины; Том 14 № 4 (2017): Фрактальний аналіз та суміжні питання; 111-124 Збірник Праць Інституту математики НАН України; Том 14 № 4 (2017): Фрактальний аналіз та суміжні питання; 111-124 3083-7529 1815-2910 uk https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/409/405 Авторське право (c) 2017 М.В. Працьовитий, О.В. Свинчук http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Працьовитий, М.В.
Свинчук, О.В.
Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу
title Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу
title_full Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу
title_fullStr Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу
title_full_unstemmed Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу
title_short Структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу
title_sort структура і спектральні властивості розподілу значень немонотонної функції канторівського типу
url https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/409
work_keys_str_mv AT pracʹovitijmv strukturaíspektralʹnívlastivostírozpodíluznačenʹnemonotonnoífunkcííkantorívsʹkogotipu
AT svinčukov strukturaíspektralʹnívlastivostírozpodíluznačenʹnemonotonnoífunkcííkantorívsʹkogotipu