CLX anniversary of Academician D. O. Grave
On the occasion of the 160th anniversary of the birth of academician D. O. Grave, this foreword contains some biographical facts from the life and work of the outstanding scientist. In general, this volume of the Proceedings of the Institute of Mathematics, a periodical founded in 1938 by academicia...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут математики НАН України
2023
|
| Онлайн доступ: | https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/525 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine| _version_ | 1872553031977926656 |
|---|---|
| author | Gerasymenko, Viktor Maksymenko, Sergiy Герасименко, Віктор Максименко, Сергій |
| author_facet | Gerasymenko, Viktor Maksymenko, Sergiy Герасименко, Віктор Максименко, Сергій |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Віктор Герасименко",
"institution": "Інтистут математики НАН України"
},
{
"author": "Сергій Максименко",
"institution": "Інтистут математики НАН України, м. Київ"
}
] |
| author_sort | Gerasymenko, Viktor |
| baseUrl_str | https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2023-08-17T09:55:26Z |
| description | On the occasion of the 160th anniversary of the birth of academician D. O. Grave, this foreword contains some biographical facts from the life and work of the outstanding scientist. In general, this volume of the Proceedings of the Institute of Mathematics, a periodical founded in 1938 by academician D. O. Grave, contains lectures of Grave's readings and works on topical directions of development of modern mathematics in Ukraine. |
| doi_str_mv | 10.3842/trim.v20n1.525 |
| first_indexed | 2026-08-04T01:08:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
Збірник праць Ін-ту математики НАН України (2023) т. 20, №1, 685–697
CLX років від дня народження
академіка Д. О. Ґраве
В. І. Герасименко, С. І. Максименко
Abstract. On the occasion of the 160th anniversary of the birth of aca-
demician D. O. Grave, this foreword contains some biographical facts from
the life and work of the outstanding scientist. In general, this volume of the
Proceedings of the Institute of Mathematics, a periodical founded in 1938 by
academician D. O. Grave, contains lectures of Grave’s readings and works on
topical directions of development of modern mathematics in Ukraine.
Анотація. З нагоди 160-річчя від дня народження академіка Д. О. Ґраве
у цьому передньому слові наведено деякі біографічні факти з життя та
творчості видатного Вченого. Загалом цей том Праць Інституту матема-
тики, періодичного видання, заснованого в 1938 р. академіком Д. О. Ґра-
ве, містить лекції Ґравевських читань та праці з актуальних напрямів
розвитку сучасної математики в Україні.
Еволюція Математики дивовижна, наповнена блискавичними та не-
сподіваними поворотами в її історії, які назавжди змінювали напрями
розвитку людства. До когорти Вчених, які відіграли значну роль в
розвитку математики за останні 450 років, також належить Дмитро
Олександрович Ґраве.
Дух творця безумовно зароджується в родині й, отже на усвідом-
лення мрій та своєї місії в житті безпосередній вплив мають батьки.
Дмитро Ґраве народився 20 серпня 1863 року у місті Кирилові на Нов-
городщині у будинку родини губернського секретаря Олександра Іва-
новича та його дружини Надії Іванівні (Макшеєвої), обоє православних.
Рід Ґраве бере свій початок з Бельгії. У той час будинок, де мешка-
ла родина, знаходився у передмісті на березі затоки Сіверського озера.
Початкову освіту Дмитро отримав від матері, а пізніше почав відвіду-
вати народну школу. Коли йому виповнилось сім років помер батько
від поранення на дуелі. Ця трагедія змусила матір з Дмитром і двома
доньками переїхати жити до родичів батька у Петербург.
Крім цих відомостей про той період життя Дмитра збереглися ли-
ше нечисленні свідчення, які дозволяють скласти деякі уявлення про
2020 Mathematics Subject Classification: 01A70; 01A74; 01A72; 01A90; 01A67
Ключові слова: 160-річчя від дня народження Д. О. Ґраве; Ґравевські читання;
Математичний інститут УАН
DOI : http://dx.doi.org/10.3842/trim.v20n1.525
685
686
розвиток його духу. Мабуть, у вихованні дітей основна допомога похо-
дила від старшого брата батька – Володимира Івановича Ґраве, який на
той час був видатним інженером шляхів сполучень. Цей вплив відомий
завдяки теплим спогадам Д. О. Ґраве, в яких він аналізував творчість
свого дядьки. Велика таїна народження Вченого…
У 1873 році Дмитро починає відвідувати приватну гімназію, яка на
той час вважалася однією з найкращих в Петербурзі. Блискучі здібно-
сті юнака дозволили йому з легкістю засвоїти основи наук, які викла-
далися в гімназії, зокрема, латинську та давньогрецьку мови, класичну
літературу і математику. У ці роки він отримав добру музичну освіту,
чудово грав на скрипці та фортепіано. У старших класах гімназії він
займаючись самоосвітою, відкрив для себе праці П. А. Гольбаха «Си-
стема природи» (вперше опублікована у 1770 році). Дмитро тоді зрозу-
мів, що саме його приваблює: «дух», «світовий розум», небесні світила,
вчення Кеплера, світогляд Ньютона…Відповідно до розуму впорядко-
ваний план всесвіту, розум розкриває перед людиною її призначення,
незмінну мету її життя. І мабуть, це й визначило подальший напрям
його інтересів та устремлінь. Велика таїна народження Вченого…У ви-
пускному атестаті за 1881 рік разом із золотою медаллю було зазна-
чено: «…допитливість виявляв особливо у заняттях давніми мовами та
науками фізико-математичними».
У цьому ж році Д. О. Ґраве продовжує здобувати освіту на фіз.-мат.
факультеті Петербурзького університету, де, як він згадував, «…одра-
зу опинився в славнозвісній школі великого математика Чебишева».
Треба відзначити, що в цей період він захоплюється астрономією й пра-
цює в університетській обсерваторії разом з В. І. Вернадським. Вже
тоді Д. О. Ґраве написав першу наукову працю: «Про ідеальну фор-
му оптичного скла без сферичної аберації». В університеті серед інших
вчених значущим для нього був професор О. М. Коркін, теплі дру-
жні стосунки з яким залишилися на всі подальші роки. Велика таїна
народження Вченого…
У 1885 році Дмитро Ґраве закінчує університет і був залишений на
факультеті для підготовки до професорського звання. Через два роки,
тобто в 1887 році, він під керівництвом професора Пафнутія Чебишо-
ва представив магістерську дисертацію «Про інтегрування частинних
диференціальних рівнянь першого порядку» і здобув ступінь магістра
чистої математики. У 1896 році, Д. Ґраве захищає докторську дисер-
тацію «Про основні задачі математичної теорії побудови географічних
карт» і стає доктором чистої математики.
CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве 687
Протягом минулих поколінь біографія Д. О. Ґраве була неодноразо-
во викладена в різноманітній інтерпретації. Зазвичай біографії пишу-
ться під впливом внутрішньої, тобто особистої цензури, та зовнішньої
– традицій прийнятих тогочасною епохою та політичними обмеження-
ми. Наведемо джерела про життєвий шлях Д. О. Ґраве, які згідно з
теперішніми уявленнями є найбільш об’єктивними:
´ автобіографія написана самим вченим [1], яка, мабуть, писалась з
думками про те, як його мали б сприймати наступні покоління;
´ монографія [3] відомих учнів вченого опубліковану у той час, коли
Д. О. Ґраве відійшов у засвіти, зокрема, в ній наведено перелік всіх
праць вченого;
´ книги за архівними матеріалами [2], яка опублікована вже в сучасній
Україні;
´ а також нарис авторів з нагоди 100-річчя Математичного інституту
Української академії наук [4].
Отже, не відтворюючи добре відомі факти життєвого шляху вченого,
нагадаємо лише про його основний історичний спадок.
У наш час про вченого найкраще згадувати по сяйву його творчості,
яке не меркне вже упродовж чотирьох поколінь, і яке, як світло дале-
ких зірок, захоплює нас і надихає. Зазвичай обдарована людина має
таланти в різних вимірах. Так й Д. О. Ґраве був обдарованим не лише
в царині Науки (математика, механіка, математична фізика), а і як ар-
хітектор наукових інституцій (наукова школа, Академія наук, наукові
товариства, Інститут математики), та як Вчитель-провідник (професор
університетів, один з засновників української вищої освіти).
Найбільш плідний період творчості Д. О. Ґраве пов’язаний з Киє-
вом. В перші десятиліття ХХ ст. завдяки насамперед науковій школі
Д. О. Ґраве Київ став колискою тогочасної математики, яка пошири-
лась у минулому сторіччі що найменше на територію Східної Європи.
Можна стверджувати, що вічне місто Київ сприяло у творчості та на-
тхненні не лише поетам і художникам, а й вченим. Краса Дніпра (Сла-
вутича(Борисфена)) завжди привертала увагу та надихала письмен-
ників, літописців та мандрівників. Краса породжує красу й в інших
вимірах людського життя, зокрема, в математиці, як любові до пізна-
ння.
Як створюються наукові школи?
Ще під час навчання в університеті Дмитро Ґраве організував На-
укове студентське математичне товариство. Вже тоді він зрозумів, що
підготовка молодих вчених має відбуватись не в процесі навчання, а
в під час творчої роботи. Десь з 1908 року розпочинає свою роботу
688
науковий семінар під керівництвом професора Д. О. Ґраве в Києві, за-
сідання якого відбуваються як в університеті, так й у нього вдома. Він
зумів організувати наукову роботу зі студентами, які брали участь у
семінарі, вже з перших років їх навчання в університеті.
За студентськими спогадами Б. М. Делоне професор Д. О. Ґраве на
лекціях висловлював свої думки про заняття наукою: «Справжні вче-
ні зазвичай присвячують науці все своє життя, і згадавши Бруно
та Галілея, він закінчував словами про те, що вчені часто готові
навіть саме життя віддати за свої наукові переконання». Ставлен-
ня Д. О. Ґраве до освіти, мабуть, можна пояснити усвідомленням ним
відомого вже п’ять тисячоліть одного з трьох найбільших гріхів – псу-
ванням молоді нікчемною освітою.
Серед вчених Д. О. Ґраве був тим, хто намагався пробудити в людях
гідність – не чуже їм, а те, яке слід було шукати у себе, у своїй справ-
жній сутності, – не у своєму походженні, не в прагненні до блаженства,
не в тому, щоб перебувати на службі у всіма шанованій людині, а в тур-
боті про даровану їм іскру людського духу, і свідчити про те, що вони
у високому розумінні походять від природи. Удосконалення розуму –
єдине джерело істини, і Д. О. Ґраве бачив у ньому не рідкісну, власти-
ву тільки йому здатність, а те, що можуть відкрити у себе всі люди.
Для Д. О. Ґраве математика була неперевершеним витвором людського
духу.
Науковий семінар Д. О. Ґраве пройшов довгий шлях розвитку. У
20-ті роки на науковому семінарі обговорювались, наприклад, такі те-
ми: «Класична гідродинаміка», «Механічна теорія ефіру», «Теорія еле-
ктрики Максвелла», «Механіка Герца», «Теорія Айнштейна», «Кванто-
ва механіка», «Механіка молекулярної будови речовин».
Зрештою, у становленні першої великої математичної школи на те-
ренах України вирішальну роль мала діяльність семінару професора
Д. О. Ґраве.
Без вольностей Вченого, принаймні внутрішніх, не буває справжньої
творчості. Прагнення до свободи – одне з найсильніших людських по-
чуттів. Зі свободою людина пов’язує здійснення своїх планів і бажань,
можливість з власної волі обирати життєві цілі та шляхи їх досягнення.
Так всупереч консервативним традиціям в освіті професор Д. О. Ґра-
ве запроваджував нові математичні курси, був у постійних пошуках
нетрадиційних шляхів підготовки майбутніх вчених.
CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве 689
Прагнучи залишити при університеті для творчої роботи винятково
велике число студентів, йому неодноразово доводилося бути наполе-
гливим у боротьбі, обстоюючи інтереси своїх учнів, які не завжди за-
довольняли необхідним формальним вимогам. Наведемо деякі показові
історії про долі його учнів.
Нагадаємо, що М. М. Боголюбов був одним з учнів Д. О. Ґраве,
завдяки якому він став видатним вченим у галузі математичної та тео-
ретичної фізики. Відомо, що в 1922 р. у віці тринадцяти років Микола
Боголюбов стає учасником математичного семінару Д. О. Ґраве. У 1925
р. на прохання професора Д. О. Ґраве Мала Президія Укрголовнауки
ухвалила: «Зважаючи на його феноменальні здібності до математики,
вважати М. Боголюбова аспірантом науково-дослідної кафедри мате-
матики в Києві з червня 1925 року», а вже в 1928 році він захистив
докторську дисертацію. До речі, цей історичний прецедент переконли-
во ілюструє значення наукової школи для розвитку математики.
Талант Олександра Островського у віці п’ятнадцяти років не зали-
шився непоміченим професором Д. О. Ґраве, який згадував про таке.
Йому треба було скласти екзамен на атестат зрілості екстерном при
навчальному окрузі, проте в той рік екстернів взагалі не було, а я все
ж особисто написав листа опікуну навчального округу з проханням
допустити Островського до екзаменів, але той відмовив, і мені дове-
лося порадити молодому вченом залишити країну. Я написав Ландау
в Ґеттінґен і Хенселя в Марбург листи, в яких повідомив усі відомо-
сті про Островського. За два тижні отримав від обох відповіді. Обидва
повідомляли, що Островський зарахований, тобто і в Ґеттінґенський,
і в Марбурзький університети. І тут я порадив Островському вступи-
ти до Марбурзького університету, говорячи, що Ґеттінґен – це Світові
Афіни у математиці, куди їдуть люди зі всього світу. «Ви – талано-
вита людина, – сказав я Островському, – і Вам не важливо мати
гарних вчителів, тоді як Марбург – мальовниче провінційне місте-
чко, життя там дешевше, а Хенсель людина добра, буде ставитися
до Вас доброзичливо. В Ґеттінґен Ви можете поїхати після закін-
чення університету, для подальших занять. Островський поїхав до
Марбурга, і я з ним там бачився перед війною. Війна розкидала нас,
перервала наш зв’язок, щоправда, до мене доходили чутки, що жити
йому було тяжко. Проте він швидко відбувся як світовий автори-
тет, його всюди цитували, але все ж професури не давали. Згодом
він отримав місце ординарного професора у Базелі. Це була справжня
нагорода за всі його попередні муки, оскільки у віці 35 років отримав
кафедру славетного Й. Бернуллі». Зокрема, вчений став відомим завдя-
ки теоремі про нормування поля раціональних чисел, яка тепер носить
690
його ім’я. Газета «Базельські новини» із приводу 80-літнього ювілею
О. М. Островського писала: «Наша вища школа в XVIII ст. втрати-
ла, віддавши знаменитого математика Леонарда Ейлера, тому, що в
Базелі доля виявилася проти нього; але університету трапилася вдала
нагода придбати Олександра Марковича Островського, який походить
з Києва». У свій час заснований ним фонд Островського, метою якого
є популяризація математичних наук, кожні два роки присуджує пре-
мію О. М. Островського за найкращу математичну роботу за новітні
видатні досягнення в чистій математиці.
Згадаємо, ще одного відомого учня Д. О. Ґраве на тлі подій переїзду
столиці України з Харкова до Києва у 1934 року, а саме, народження
київського університету. Як відомо Київський університет св. Володи-
мира, в якому працював професором Д. О. Ґраве, було ліквідовано у
1920 році. Щоб відчути настрої того часу наведемо уривок з газетної
хроніки. Київська газета «Пролетарська правда» (з 1943 р. «Київська
правда») 28 грудня 1934 року писала: «Важко передати ту теплоту
і радість, що затопила величезну актову залу, ту саму, де Отто
Юлійович захищав свого часу дипломну роботу.
– Ми носимо ваше ім’я, ОттоЮлійовичу – говорить у своєму всту-
пному слові ректор університету тов. Сахновський. – Обіцяємо вам
битися за те, щоб ваше ім’я носити з честю.
Старий учитель Отто Юлійовича - академік Д. О. Ґраве поділив-
ся з аудиторією своїми спогадами про О. Ю. Шмідта, коли той був
студентом університету.
– Ще до закінчення університету, – каже академік Ґраве, – Отто
Юлійович зробив математичний винахід по теорії груп. Цей винахід
вже тоді зробив його відомим серед іноземних вчених.
…Особливо тепло говорить О. Ю. Шмідт про привітання своїх
старих учителів – акад. Д. О. Ґраве, професора Букреєва.
…Цей університет носить тепер славне ім’я О. Ю. Шмідта.»
Нагадаємо, що перу О. Ю. Шмідта належить перша у світі моногра-
фія з теорії груп, яка побачила світ в Києві у 1916 році.
Зрозуміло, наукові школи є носіями найкращих традицій у розвитку
науки і вони з часом набувають духовного значення.
Наукові школи не вмирають!
Реалізація світогляду закладеному в молоді роки в подальшій твор-
чості вченого проявилася в натурфілософії професора Д. О. Ґраве. Во-
на за його словами полягала в наступному: «…той внутрішній світ
ідей, які ми будуємо, повинен бути не чим іншим, як сукупністю
математичних теорій всіх явищ природи. Натуральну філософію я
CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве 691
розумів у англійському сенсі слова, як механіку і математичну фізи-
ку…»
Не будемо зупинятися на науковому набутку вченого оскільки про
нього неперевершено написано його учнем М. Г. Чеботарьовим в збірни-
ку пам’яті академіка Д. О. Ґраве [3]. Деякі його відомі праці з алгебри,
математичної фізики, механіки та інших галузей математики увійшли
до зібрання вибраних праць Д. О. Ґраве [5], опублікованого в наш час.
Книги є тим надбанням людства, яке не розчиняються в історії циві-
лізацій, і вони досі залишаються не перевершеним винаходом людства
у передачі мудрості від одного поколіннями до іншого. Нижче наведе-
но перелік монографій Д. О. Ґраве: [2, 3, 5–7, 14, 15, 20, 23–25, 30] серед
них безсумнівний шедевр «Энциклопедія математики. Очеркъ ея сов-
ременнаго положенія» [3].
Відомо, що навчальні курси та підручники користувалися заслуже-
ною популярністю серед студентів. У той час вони відіграли значну
роль у поширенні математичної знань, завдяки їм зросли цілі поколін-
ня не лише вчених, а й педагогів та інженерів. Ось доробок вченого в
педагогічній царині: [1, 4, 9, 11,12,16–19,21,22,26–29].
Особливе місце серед праць Д. О. Ґраве займають його науково-
популярні нариси: [8, 10,13].
Популярний нарис «Як влаштований Всесвіт» [8] було прочитано
через сто років, як він побачив світ, учасниками міжнародної наукової
конференції «Алгебраїчні і геометричні методи аналізу» присвяченої
ювілею Д. О. Ґраве. У цій праці фактично було викладено мрії мо-
лодості вченого, його погляд на розвиток науки й, отже на еволюцію
знань людства, прагнення заглянути в завтрашній день. Присутні уча-
сники засідання завдяки цьому твору Д. О. Ґраве, мали можливість
побачити і оцінити той шлях, який пройшла наука з того часу.
У 1935 р. на урочистостях з нагоди 50-річчя науково-педагогічної
діяльності професора Д. О. Ґраве ювіляр зазначив: «Я займаюся най-
різноманітнішими теоріями математики та смію сказати: менш
як сто років жити не бажаю. Чому? Ми входимо до золотого віку
науки!»
Книги написані Д. О. Ґраве, маючи більш ніж вікову історію, за-
лишаються витворами педагогічної майстерності й в наш час перетво-
рилися в оберіг математичної культури, а з символами в оберегах, як
відомо, люди завжди пов’язували віру в добро, успіх, щастя.
На превеликий жаль, із задуманих 17 томів «Трактату з алгебраїчно-
го аналізу» Дмитро Олександрович встиг опублікувати лише перших
два томи [23, 30] ([24, 25]), третій том у видавництві АН УРСР було
«загублено»…
692
Відомо, про мемуар «Нові основи філософії», який було подано до
УАН та «утрачено». Термін «філософія» в мемуарі вживався в первин-
ному сенсі цього слова, що в перекладі з давньогрецької означає любов
до мудрості.
Не можна також не згадати в ці дні про заснування Д. О. Ґраве
перших в Україні математичних періодичних видань: «Журнал мате-
матичного циклу Всеукраїнської Академії наук» (1931 р.), «Журнал
Інституту математики Всеукраїнської Академії наук» (1934 р.), «Збір-
ник праць Інституту математики АН УРСР» (1938 р.), завдяки яким
поширюються здобуті знання і в теперішній час.
На зламі політичного устрою життя в Києві Д. О. Ґраве відіграв
видатну роль як архітектор новітніх наукових і освітніх інституцій.
На початку 1920 року при секції природознавства Українського на-
укового товариства ім. Т. Г. Шевченка професором Д. О. Ґраве була
створена математична підсекція. Її діяльність була спрямована на на-
укову роботу у формі доповідей на засіданнях та на виданні власного
друкованого органу оскільки на той час в Україні не було математи-
чних видань українською мовою. Навесні наступного року Українське
наукове товариство було приєднано до УАН, але славні традиції закла-
дені великими математиками при його створенні зберігаються і наш
час в роботі Київського математичного товариства.
Д. О. Ґраве був одним з натхненників створення та організації Укра-
їнської Академії наук. Голова-Президент УАН у Київі академік В. І. Вер-
надський та професор Д. О. Ґраве – важливо було увільнити вченого
від перевантаження обов’язками викладача навчального закладу, у то-
му разі, якщо він виявив здатність рухати науку вперед: «Академія
повинна складатися з об’єднання вчених людей, які отримують кош-
ти від держави і віддаються науці і дослідницькій роботі, як справі
свого життя, визнаної державою за державно важливу».
У липні 1918 року Д. О. Ґраве за дорученням побратима В. І. Вернад-
ського був залучений до підкомісії з організації фізико-математичного
відділення УАН. «…УАН мала сприяти створенню дослідницьких ін-
ститутів в усіх галузях людських знань». Права Д. О. Ґраве, як дій-
сного члена УАН: лютий 1919 року -– дійсний член постійно комісії зі
складання біографічного словника українських діячів, з падолиста 1918
року академік С. П. Тимошенко заснував Інститут технічної механіки,
який з падолиста 1919 року до кінця 1921 року очолював Д. О. Ґра-
ве. Протягом свого життя Д. О. Ґраве залишався жити і натхненно
працював у Києві, попри соціальні потрясіння. За тогочасних обставин
CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве 693
багато хто прагнув кращих місць проживання, але велетні духу не вті-
кали від реальності, а докладали зусиль для впливу на розвиток подій
у сприятливому для науки напрямі.
«Утворення Української Академії наук має величезне національне
значення, бо й досі є багато людей, які скептично і з насмішкою ста-
виться до українського руху та відродження, не вважають можли-
вим розвиток української мови та науки. Для тих же, хто вірить,
для кого відродження його, се – “святая святих”, для тих утворення
Академії наук має величезну вагу, є національною потребою», Міністр
народної освіти та мистецтва, співзасновник Академії наук М. Васи-
ленко.
У березні 2020 року виповнилось 100 років від часу заснування ака-
деміком Д. О. Ґраве Математичного інституту Української Академії
наук (УАН). Про цю історичну подію та погляд на постать Вченого в
тогочасних складних історичних обставинах представлено в І томі цієї
колективної монографії [4].
Нагадаємо лише, що математична інституція у складі Української
академії наук народилась за таких подій. У лютому 1920 року Загальні
збори УАН постановили: обрати професора Д. О. Ґраве членом УАН на
чергових Загальних зборах 8 березня 1920 року Професора Д. О. Ґра-
ве обрали одноголосно на кафедру чистої математики з дорученням
якнайшвидше організувати Математичний інститут УАН, який і «було
засновано в той самий час без зволікання».
Треба наголосити, що математична інституція створена академіком
Д. О. Ґраве гідно тримає випробування і в наш час, пройшовши непро-
стий шлях – від невеликого колективу вчених-однодумців до всесвітньо
відомої наукової установи.
Відома видатна роль професора Д. О. Ґраве в створенні природничо-
математичного факультету Київського державного українського уні-
верситету, який було урочисто відкрито 6 вересня 1918 року, в той рік
22 жовтня також святково було відкрито Кам’янець-Подільський дер-
жавний український університет.
Урочисте відкриття Київського державного університету відбулось
у неділю 6 жовтня. Після урочистого молебню гетьман Скоропадський
оголошує жалувану грамоту, яку зустріли вигуки «Слава!» У своїй
промові Скоропадський зазначив, що цього урочистого дня слід згада-
ти гетьманів Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Виговського,
які думали про розвиток освіти українського народу. «Я обіцяю всіма
силами підтримувати освітню справу і докладу всіх сил, щоб україн-
ські університети були справді найвищими осередками науки для бла-
га нашого народу…Цього дня…закликаю вас стати на варті правдивої
694
свободи, доброї долі нашої улюбленої України». Від імені Української
національної спілки слово було надано В. Винниченку. «…Понині ми
не мали своєї школи, а нація без школи - не нація, а етнографічний ма-
теріал, яким ми були стільки століть…національний союз вітає вас
із цим великим днем і кличе вас до боротьби за всі права нашого наро-
ду. Слава первоцвіту української науки – українському університету!
Слава першій родині професорів та студентів цього університету!
Слава українському народу, який став на захист своїх національних
прав».
Тогочасні суспільні процеси були тісно пов’язані з багатовіковою
історією української культури. Варто також нагадати, що лише у той
час науковцям надали право захищати дисертації українською мовою.
Значна вага також належить професору Д. О. Ґраве в організації
Таврійського університету (університету-здравниці), який почав свою
роботу у травні 1918 року в Криму.
Як відомо, з часом нереалізовані задуми та окремі історичні події
перетворюються в легенди. До таких легенд в наш час можна відне-
сти дослідження Д. О. Ґраве з проблеми доведення теореми Ферма
та спроби організувати історичні дослідження та переклад середньові-
чних манускриптів арабських математиків. Плани стосовно освоєння
космосу. У червні 1925 року в Києві Д. О. Ґраве разом з інженером
О. Я. Федоровим (учень Д. Ґраве) була відкрита «Виставка Київсько-
го Товариства з дослідження світового простору», на якій у вітальному
слові Д. О. Ґраве побажав успіху у розвитку нової галузі техніки, а саме
у розвитку конструкцій міжпланетних апаратів. Професор Д. О. Ґраве
– натурфілософ: На засіданні Другого відділення Української академії
наук від 13.05.1921 року було постановлено за моєю доповіддю якомога
швидко влаштувати «Лабораторію експериментальних досліджень з
натуральної філософії»…
Наприкінці цього вступного слова згадується відомий вислів поета-
академіка М. Т. Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не
вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам
не вартий пошани».
У наш час Київським математичним товариством за підтримки На-
ціональної академії наук України, Українського математичного това-
риства та Інституту математики НАН України засновано щорічну май-
стерню з математики – читання Дмитра Олександровича Ґраве, як
одну з найпрестижніших лекцій з математики в Україні. Задум Ґра-
вевських читань полягає в сприянні науковій спільноті усвідомити той
внесок, який відіграє математика для сучасного мислення та цивіліза-
ції.
CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве 695
Цей том Збірника праць Інституту математики НАН України при-
свячено 160-річчю від дня народження професора Д. О. Ґраве. Його
зміст складають лекції попередніх Ґравевських читань та праці з акту-
альних напрямів розвитку сучасної математики в Україні.
З метою вшанування пам’яті видатного вченого-математика, першо-
го академіка-математика Української академії наук Дмитра Олексан-
дровича Ґраве, зважаючи на його надзвичайно великий і визнаний у
світі внесок у розвиток математики й створення великої математичної
школи в Україні, Президія НАН України постановила: «Заснувати
премію НАН України імені Д. О. Ґраве, яка присуджуватиметься
за видатні наукові роботи в галузі математики по Відділенню мате-
матики НАН України».
У наш час ім’я Д. О. Ґраве продовжує залишатися символом високої
місії Вчених: «Їх не повинна залишати віра в існування закладених в
надрах їх розуму якостей, що дають можливість підноситися духом
все вище і вище в нескінченність». Творчість Д. О. Ґраве запалила
тисячі сердець. Його нетлінні праці, дарують прийдешнім поколінням
вчених дух свободи творчості.
Великому Вченому вічна слава!
Ці рядки написано в час боротьби за нашу свободу, дні з вірою у
майбутнє. Слава Україні! Героям слава!
ЛІТЕРАТУРА
[1] Д. А. Граве. Моя жизнь и научная деятельность (рукоп.) Бібл. Ін-та матем. НАН
України, 1, Г-75, 40 с., 1935.
[2] В. М. Урбанский. Дмитрий Граве и время. Киев: Наук. думка, 1998.
[3] Н. Г. Чеботарев. Академик Дмитрий Александрович Граве (1863–1939). В: Сбор-
ник посвященный памяти акад. Д. А. Граве. Под ред.: О. Ю. Шмидт, Б. Н. Де-
лоне, Н. Г. Чеботарев. М.–Л.: Госиздат тех.-теор. лит., 1940.
[4] В. І. Герасименко, Ю. А. Дрозд, С. І. Максименко. 100 років Математичного
інституту УАН. В: Сучасні проблеми математики та її застосувань I. Під
ред.: В. І. Герасименко, Ю. А. Дрозд, С. І. Максименко. Київ: Ін-т математики
НАН України, 2020. (Зб. праць Ін-ту математики НАН України. Т. 17, № 2, стор.
1-9).
[5] Д. О. Ґраве. Вибрані праці. Київ: Наук. думка, 1971.
СПИСОК КНИГ Д. О. ҐРАВЕ
[1] Д. Граве. Теорія конечныхъ группъ. Кіевъ: Тип. Импер. ун-та св. Владиміра, 204
c., 1908.
[2] Д. Граве. Математика страхового дѣла. Кіевъ: Изд. книжного магазина
Н. Я. Оглоблина, 87 с., 1912.
[3] Д. Граве. Энциклопедія математики. Очеркъ ея современнаго положенія. Кіевъ:
изд. книжного магазина Н. Я. Оглоблина, 601 c., 1912.
696
[4] Д. Граве. Элементарный курсъ теоріи чиселъ. Кіевъ: Тип. Импер. ун-та св. Вла-
диміра, 416 c., второе изд., перераб., 1913.
[5] Д. Граве. Элементы высшей алгебры. Кiевъ: Тип. Импер. ун-та св. Владиміра,
698 c., 1914.
[6] Д. Граве. Начала алгебры. Петроградъ: Изданіе К. Л. Риккера, 316 c., 1915.
[7] Д. Граве. Теорія пенсіонныхъ кассъ. Кiевъ: Тип. Св. Владиміра, 68 c., 1917.
[8] Д. Граве. Как устроена вселенная. Популярный очерк. Киев: Гос. изд. Украины,
58 c., 1923.
[9] Д. Граве. Краткий курс математического анализа. Руководство для вузов и
самообразования. Киев: Гос. изд. Украины, 368 c., 1924.
[10] Д. Граве. Математика для социального страхования: общедоступное изложение
для неспециалистов. Л.: Госиздат., 151 c., 1924.
[11] Д. А. Граве. Курсъ аналитической геометріи. С.-Петербургъ: Типографія
Ю. Н. Эрлихъ, 652 c., 1893.
[12] Д. А. Граве. Курсъ высшей алгебры, читанный проф. Граве. Кіевъ: Тип. М. Д. Ива-
нова, 312 c., 1903.
[13] Д. А. Граве. Значение математики в естествознании. Кіевъ: Тип. Импер. ун-та
св. Владиміра, 17 c., 1908.
[14] Д. А. Граве. Элементарный курсъ теории чисел. Кіевъ: Тип. Импер. ун-та св.
Владиміра, 315 c., 1909.
[15] Д. А. Граве. Арифметическая теория алгебраических величин. Том I. Квадрати-
чная область. Кіевъ: Худож. литографія Я. К. Бенциановского, 372 с., 1910.
[16] Д. А. Граве. Введеніе въ анализъ. Ирраціональныя числа и предѣлы. Кіевъ: Тип.
Импер. ун-та св. Владиміра, 155 c., 1910.
[17] Д. А. Граве. Курсъ алгебраического анализа. Кіевъ: Худож. литографія Я. К. Бен-
циановского, 512 с., 1910.
[18] Д. А. Граве. Элементы теории эллиптических функций. Выпуск I. Кіевъ: Тип.
Импер. ун-та св. Владиміра, 175 c., 1910.
[19] Д. А. Граве. Основы аналитической геометрии. Часть I. Геометрия на плоско-
сти. Кіевъ: кн. магазин В. А. Просяниченко, 492 с., 1911.
[20] Д. А. Граве. Арифметическая теория алгебраических величин. Том II. Теория
идеалов. Кіевъ: Худож. литографія Я. К. Бенциановского, 132 с., 1912.
[21] Д. А. Граве. Основы аналитической геометрии. Часть II. Геометрия в про-
странстве. Кiевъ: Худож. литографія Я. К. Бенциановского, 224 с., 1913.
[22] Д. А. Граве. Теоретическая механика на основе техники. М.; Л.: Госиздат тех.-
теор. лит., 406 c., 1932.
[23] Д. А. Граве. Трактат з алгебрїчного аналізу, т. ІІ. Історичний огляд. Київ: Вид-
во Ак. Наук УРСР, 339 c., 1938.
[24] Д. А. Граве. Трактат по алгебраическому анализу, т. I. Начала науки. Киев:
Издат. Укр. Ак. Наук., 201 c., 1938.
[25] Д. А. Граве. Трактат по алгебраическому анализу, т. ІІ. Исторический обзор.
Киев: Издат. Укр. Ак. Наук., 411 c., 1939.
[26] Д. О. Ґраве. Основи алґебри. Київ: Всеукраїнський кооперативний вид. союз, 269
c., 1919.
[27] Д. О. Ґраве. Теоретична механіка на основі техніки. Харків: ХДУ, 394 c., 1930.
[28] Д. О. Ґраве. Теоретична механіка на основі техніки. 2-е вид., Харків: ХДУ, 364
c., 1932.
[29] Д. О. Ґраве. Аналітична геометрія. Київ: Держ. наук.-техн. вид-во України, 308
c., 1933.
CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве 697
[30] Д. О. Ґраве. Трактат з алгебрїчного аналізу, т. I. Початки науки. Київ: Вид-во
Ак. Наук УРСР, 196 c., 1938.
В. І. Герасименко
ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ НАН УКРАЇНИ, М. КИЇВ
Email: gerasym@imath.kiev.ua
ORCID: 0000-0001-6100-1654
С. І. Максименко
ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ НАН УКРАЇНИ, М. КИЇВ
Email: maks@imath.kiev.ua
ORCID: 0000-0002-0062-5188
|
| id | oai:trim.imath.kiev.ua:article-525 |
| institution | Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-04T01:08:52Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут математики НАН України |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | trimimathkievua/ac/ab62fbf1f49c2fc98a96a39b617e82ac.pdf |
| spelling | oai:trim.imath.kiev.ua:article-5252023-08-17T09:55:26Z CLX anniversary of Academician D. O. Grave CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве Gerasymenko, Viktor Maksymenko, Sergiy Герасименко, Віктор Максименко, Сергій On the occasion of the 160th anniversary of the birth of academician D. O. Grave, this foreword contains some biographical facts from the life and work of the outstanding scientist. In general, this volume of the Proceedings of the Institute of Mathematics, a periodical founded in 1938 by academician D. O. Grave, contains lectures of Grave's readings and works on topical directions of development of modern mathematics in Ukraine. З нагоди 160-річчя від дня народження академіка Д. О. Ґраве у цьому передньому слові наведено деякі біографічні факти з життя та творчості видатного Вченого. Загалом цей том Праць Інституту математики, періодичного видання, заснованого в 1938 р. академіком Д. О. Ґраве, містить лекції Ґравевських читань та праці з актуальних напрямів розвитку сучасної математики в Україні. Інститут математики НАН України 2023-08-17 Article Article application/pdf https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/525 10.3842/trim.v20n1.525 Transactions of Institute of Mathematics, the NAS of Ukraine; Vol. 20 No. 1 (2023): Modern problems of mathematics and its applications, III; 685-697 Сборник Трудов Института математики НАН Украины; Том 20 № 1 (2023): Сучасні проблеми математики та її застосувань III; 685-697 Збірник Праць Інституту математики НАН України; Том 20 № 1 (2023): Сучасні проблеми математики та її застосувань III; 685-697 3083-7529 1815-2910 uk https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/525/507 Авторське право (c) 2023 Віктор Герасименко, Сергій Максименко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gerasymenko, Viktor Maksymenko, Sergiy Герасименко, Віктор Максименко, Сергій CLX anniversary of Academician D. O. Grave |
| title | CLX anniversary of Academician D. O. Grave |
| title_alt | CLX років від дня народження академіка Д. О. Ґраве |
| title_full | CLX anniversary of Academician D. O. Grave |
| title_fullStr | CLX anniversary of Academician D. O. Grave |
| title_full_unstemmed | CLX anniversary of Academician D. O. Grave |
| title_short | CLX anniversary of Academician D. O. Grave |
| title_sort | clx anniversary of academician d. o. grave |
| url | https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/525 |
| work_keys_str_mv | AT gerasymenkoviktor clxanniversaryofacademiciandograve AT maksymenkosergiy clxanniversaryofacademiciandograve AT gerasimenkovíktor clxanniversaryofacademiciandograve AT maksimenkosergíj clxanniversaryofacademiciandograve AT gerasymenkoviktor clxrokívvíddnânarodžennâakademíkadograve AT maksymenkosergiy clxrokívvíddnânarodžennâakademíkadograve AT gerasimenkovíktor clxrokívvíddnânarodžennâakademíkadograve AT maksimenkosergíj clxrokívvíddnânarodžennâakademíkadograve |