Clio-effect and Windows vs. Linux

We investigate the influence of previous Linux and Windows development on their further progress, dependents of their growth on their historical path, their path dependence or Clio-effect. We give the classification of path dependence according to example of Linux and Windows OS development. We rese...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Provotar, O.I., Protasova, K.D.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2017
Теми:	path dependence comparative characteristics of Linux vs. Win-dows general Public License UDC 004.451.8
Онлайн доступ:	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/162
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Problems in programming
Завантажити файл:

Репозитарії

Problems in programming

id	pp_isofts_kiev_ua-article-162
record_format	ojs
resource_txt_mv	ppisoftskievua/89/c9a4221e2d16ce70890ee1e024ef5d89.pdf
spelling	pp_isofts_kiev_ua-article-1622018-07-30T10:24:17Z Clio-effect and Windows vs. Linux Клио-эффект и операционная система Windows против Linux Кліо-ефект і операційна система Windows проти Linux Provotar, O.I. Protasova, K.D. path dependence; comparative characteristics of Linux vs. Win-dows; general Public License UDC 004.451.8 зависимость развития от исторического пути; сравнительная характеристика Linux и Windows; общая публичная лицензия УДК 004.451.8 залежність від шляху; порівняльна характеристика Linux і Windows; загальна ліцензія УДК 004.451.8 We investigate the influence of previous Linux and Windows development on their further progress, dependents of their growth on their historical path, their path dependence or Clio-effect. We give the classification of path dependence according to example of Linux and Windows OS development. We research the reasons influencing the path of Linux and Windows growth, as well as influence of the reasons on their further development. We describe Linux and Windows marketing models and effect of these models on the operation system progress. We give comparative characteristic of Linux and Windows technical efficiency according to path dependence theory. We examine the chances of correction of path dependence negative effects and improvement of Linux and Windows further development; we consider economic feasibility of eliminating these disadvantages. Linux and Windows development forecast in the lights of path dependence theory is given in the article. Исследовано влияние предшествую-щего развития операционных систем Linux и Windows на их дальнейшее развитие, зависимость от их пройденного исторического пути (path dependence) или QWERTY-эффект. Дана классификация зависимости от пройденного пути на примере развития операционных систем Linux и Windows. Исследованы причины влияния пройденного пути на развитие операционных систем Linux и Windows, а также влияние этих факторов на перспективы дальнейшего развития. Описаны маркетинговые модели операционных систем Linux и Windows и влияние этих моделей на развитие систем. Дана сравнительная характеристика технической эффективности операционных систем Linux и Windows в свете теории path dependence. Исследованы возможности преодоления последствий влияния исторического пути на дальнейшее развитие операционных систем Linux и Windows в свете экономической целесообразности устранения этих недостатков. Дан прогноз развития операционных систем Linux и Windows в свете теории path dependence. Розглянуто та дано порівняльну характеристику процес розвитку операційних систем Linux і Windows залежно від їх історичного шляху, досліджено причини впливу шляху на розвиток та на перспективи подальшого розвитку. Описані маркетингові моделі операційних систем, розглянута їх технічна ефективність. Досліджені можливості виправлення наслідків впливу історичного шляху на розвиток операційних систем та його економічна доцільність. Дано прогноз та перспективи розвитку операційних систем. Інститут програмних систем НАН України 2017-06-16 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/162 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 4 (2015) ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 4 (2015) ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 4 (2015) 1727-4907 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/162/156 Copyright (c) 2017 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ
institution	Problems in programming
baseUrl_str	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai
datestamp_date	2018-07-30T10:24:17Z
collection	OJS
language	Ukrainian
topic	path dependence comparative characteristics of Linux vs. Win-dows general Public License UDC 004.451.8
spellingShingle	path dependence comparative characteristics of Linux vs. Win-dows general Public License UDC 004.451.8 Provotar, O.I. Protasova, K.D. Clio-effect and Windows vs. Linux
topic_facet	path dependence comparative characteristics of Linux vs. Win-dows general Public License UDC 004.451.8 зависимость развития от исторического пути сравнительная характеристика Linux и Windows общая публичная лицензия УДК 004.451.8 залежність від шляху порівняльна характеристика Linux і Windows загальна ліцензія УДК 004.451.8
format	Article
author	Provotar, O.I. Protasova, K.D.
author_facet	Provotar, O.I. Protasova, K.D.
author_sort	Provotar, O.I.
title	Clio-effect and Windows vs. Linux
title_short	Clio-effect and Windows vs. Linux
title_full	Clio-effect and Windows vs. Linux
title_fullStr	Clio-effect and Windows vs. Linux
title_full_unstemmed	Clio-effect and Windows vs. Linux
title_sort	clio-effect and windows vs. linux
title_alt	Клио-эффект и операционная система Windows против Linux Кліо-ефект і операційна система Windows проти Linux
description	We investigate the influence of previous Linux and Windows development on their further progress, dependents of their growth on their historical path, their path dependence or Clio-effect. We give the classification of path dependence according to example of Linux and Windows OS development. We research the reasons influencing the path of Linux and Windows growth, as well as influence of the reasons on their further development. We describe Linux and Windows marketing models and effect of these models on the operation system progress. We give comparative characteristic of Linux and Windows technical efficiency according to path dependence theory. We examine the chances of correction of path dependence negative effects and improvement of Linux and Windows further development; we consider economic feasibility of eliminating these disadvantages. Linux and Windows development forecast in the lights of path dependence theory is given in the article.
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2017
url	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/162
work_keys_str_mv	AT provotaroi clioeffectandwindowsvslinux AT protasovakd clioeffectandwindowsvslinux AT provotaroi klioéffektioperacionnaâsistemawindowsprotivlinux AT protasovakd klioéffektioperacionnaâsistemawindowsprotivlinux AT provotaroi klíoefektíoperacíjnasistemawindowsprotilinux AT protasovakd klíoefektíoperacíjnasistemawindowsprotilinux
first_indexed	2025-07-17T09:54:24Z
last_indexed	2025-07-17T09:54:24Z
_version_	1838409865237626880
fulltext	Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення © О.І. Провотар, К.Д. Протасова, 2015 84 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2015. № 4 УДК 004.451.8 О.І. Провотар, К.Д. Протасова КЛІО-ЕФЕКТ І ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА WINDOWS ПРОТИ LINUX Розглянуто та дано порівняльну характеристику процес розвитку операційних систем Linux і Windows залежно від їх історичного шляху, досліджено причини впливу шляху на розвиток та на перспективи подальшого розвитку. Описані маркетингові моделі операційних систем, розглянута їх технічна ефек- тивність. Досліджені можливості виправлення наслідків впливу історичного шляху на розвиток опера- ційних систем та його економічна доцільність. Дано прогноз та перспективи розвитку операційних сис- тем. Ключові слова: Залежність від шляху, порівняльна характеристика Linux і Windows, загальна ліцензія. Вступ Теорія залежності від попередньо- го розвитку, від шляху (path dependence) або QWERTY-ефект, є досить новим та популярним напрямком досліджень у сві- товій науці. Вона бере свій початок у 1985 році. Американський економіст П. Девід у своїй статті «Кліо і економіка QWERTY» дослідив ефективність застосування QWERTY клавіатури [1] порівняно з іс- нуючими на той час іншими зразками клавіатур. До речі, символічно, що Кліо – муза історії, дочка Зевса і богиня пам’яті (Wikipedia). Тобто, історична пам’ять ін- коли несподівано впливає на подальший розвиток інтелектуального або високо те- хнологічного продукту, і, навіть, цілої галузі. П. Девід робить висновок, «що віддалені в часі події, включаючи ситуа- ції, що викликані скоріше випадковим збігом обставин, ніж дією системних сил, можуть мати істотний вплив на кінцевий результат», і наголошує на наявності в економіці «світів, подібних до QWERTY- ефектів» [1, с. 332]. Теорія залежності від шляху (path dependence) пояснює як безліч рішень, які необхідно прийняти, обмежується рішен- нями, які були зроблені у минулому, на- віть якщо минулі обставини вже не актуа- льні [2]. Дамо визначення «path dependence» згідно Investopedia. Ця теорія пояснює чому існує подальше викорис- тання продукту або практики, яке грунту- ється виключно на історичних перевагах або вподобаннях. Це відбувається, навіть якщо доступні нові, більш ефективні про- дукти або практики, але через попередні зобов’язання прийняті застарілі. «Path dependence» або назвемо «Кліо ефект» виникає, тому що часто легше або просто рентабельно продовжувати йти вже про- кладеним шляхом, ніж прокладати абсо- лютно новий. За даними останніх досліджень, се- редній дорослий у сучасному світі витра- чає приблизно 30 % своїх активних годин на день на комп’ютер [3]. При цьому Windows є найбільш вживаною операцій- ною системою у персональних комп’юте- рах. Тому операційна система Windows, яка за можливостями поступається бага- тьом іншим операційним систем, викли- кає інтерес і занепокоєння. У цій статті саме Windows і Linux порівнюються з кі- лькох причин: по-перше, ці дві системи мають принципові відмінності в побудові програмного забезпечення; по-друге, Linux з відкритим вихідним кодом, тому ринкові стратегії Linux, в принципі, іншо- го походження. Водночас, як Microsoft Windows працює за стандартною марке- тинговою моделлю, де продукт виробля- ється і продається кінцевому користувачу, Linux працює з моделлю відкритого про- грамного коду (open-source software). Як відкрите програмне забезпечення, його вихідний код опублікований і доступний для широкої публіки. Ці основні відмін- ності підтримують концепцію залежності успіху від їх шляху, і у випадку з Microsoft є причиною незмінного лідерст- ва у секторі персональних операційних Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 85 систем. Спочатку розглянемо теоретич- ний аспект питання, за допомогою якого, ми зробимо дослідження розвитку Linux і Windows. Згідно Стена Лейбовица і Стівена Маргуліса [4], «теорія path dependence означає, що напрямок нашого подальшого руху, залежить не тільки від нашого місця на сучасний момент, але і від нашого міс- ця у минулому». У 1989 Брайан Артур ввів термін «Зростаюча віддача від при- йняття» [5]. Він стверджує, що «специфі- чні практики» стають значно ціннішими для кожного споживача, по мірі зростання загального числа користувачів. Артур стверджує, що ці принципи «зростаючої віддачи» особливо впливові в галузях із специфічною, складною та затратною те- хнологією, як в галузях, які вимагають стандартизації і розвиваються надзвичай- но швидко, таким чином, збільшуючи ро- зрив між конкурентами. Однак, деяку по- зитивну можливість, яку вбачають Лейбо- виц і Марголіс в теорії залежності від по- переднього шляху, полягає у тому, що ін- коли існує можливість за допомогою не- значних, але розумних втручань уникнути поганих економічних наслідків, спричи- нених історичним шляхом. Це означає, що інколи «погані результати можуть бу- ти виправлені з невеликими затратами», та в разі витрат Windows та Linux вони були не дуже малі. У своїй роботі «Пере- можці, переможені і Microsoft» Лейбовиц і Марголіс критикують антимонопольну справу уряду проти Microsoft [4]. Марк Рое запропонував класифіка- цію поняття залежності від шляху [6]. Він визначає три різні форми залежності від шляху: слабку, напівсильну і сильну фор- ми. Слабка форма залежності від шляху: «обраний шлях не поступається іншим альтернативам, але альтернатива може виявитися кращою для широкої публіки». Напівсильна залежність: «обраний шлях не найкращий, але не вартий його фікса- ції». І сильна форма: «обраний шлях буде вкрай неефективним, але не існує можли- вості це виправити». Наприклад, за клю- човими характеристиками такими, як тех- нічна ефективність або споживчій зворот- ній зв’язок, Windows виявляється гіршою за інші альтернативні варіанти. Але, ри- нок виявився в змозі виправити недолік, пов’язаний з неефективністю, за рахунок інших позитивних рис. Таким чином, ви- падок Windows, може бути класифікова- ний як напівсильна форма залежності від шляху. Маркетингова модель Рамон Касадесус [7] зазначав важ- ливість обраної маркетингової моделі, яка має серйозний вплив на подальшу попу- лярність ОС і, таким чином, на здобуття «непомірної» кількості споживачів. Вод- ночас як Microsoft Windows працює із стандартною моделлю виробництва та розвитку ринку, де продукт виробляється і продається кінцевому користувачу, Linux працює відповідно до моделі з відкритим вихідним програмним кодом (open-source software). Його вихідний код опублікований і доступний для широ- кої публіки. При цьому нікому не дозво- ляється копіювати, модифікувати і розпо- всюджувати вихідний код вільно від авторських прав і отримувати від цього прибуток. Тобто, source code – почат- ковий програмний код, його інколи називають вихідним кодом або сирцевим кодам, у моделі з відкритим кодом він доступний для перегляду і вивчення. По- чатковий програмний код дозволяє про- грамісту вивчати і змінювати роботу про- грами в найбільш зручний для користува- ча спосіб. Згідно Вікіпедії, початковий програмний код – це набір файлів або інших джерел, потрібних для перетворен- ня з доступної для читання людини фор- ми, на деякі види комп’ютерного викону- ваного коду. Можливі два напрямки ви- конання початкового програмного коду: трансляція у машинний код або байт-код за допомогою компілятора, або виконання за допомогою інтерпретатора. За наявнос- ті дозвільної ліцензії дається право роби- ти зміни користувачу, брати участь у до- опрацюванні відкритої програми, викори- стовувати код для створення нових про- грам через запозичення початкового коду, виправляти помилки, вивчати використані алгоритми, структури даних, технології, методики та інтерфейси [8]. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4 http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&action=edit&redlink=1 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%B4 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%B9%D1%82-%D0%BA%D0%BE%D0%B4 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80 Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 86 Користувачам надається General Public License (GPL) – загальна публічна ліцензія на вільне програмне забезпечен- ня. Ліцензія надає права на копіювання, зміни і розповсюдження програм та зобо- в'язань, згідно з якими користувачі всіх похідних від неї програм теж отримують ці права. Принцип «спадковості» таких прав називають «копілефт» (copyleft). На відміну від GPL, ліцензії на власне (про- прієтарне) програмне забезпечення нада- ється користувачу дуже рідко. Вважається, що операційні системи з відкритим програмним кодом сприяють «підвищенню соціального добробуту шляхом збільшення продуктивності зу- силь у розробку продукту і, таким чином, призводять до зниження цін на продукт» [9]. Заниження цін застраховано правовою структурою програмного забезпечення з відкритим програмним кодом. За мірою еволюціонування коду, завдяки окремим програмістам або великим компаніям, GPL вимагає, щоб усі модифікації почат- кового відкритого коду були розповсю- джені серед всього товариства цього відк- ритого коду. І саме це забезпечує значно швидшу розробку програмного забезпе- чення, ніж класична модель ринку, як у випадку Microsoft Windows. Водночас, як початковий код завжди відкритий, його бінарні файли можуть бути захищені ав- торським правом і продані. Таким чином, як продукт з відкри- тим програмним кодом, ОС на основі Linux абсолютно безкоштовно дозволено завантажувати і використовувати, онов- лювати або додавати до будь-яких про- грам. Більше того, користувач може легко завантажити будь-яку програму для Linux, або навіть завантажити декілька подібних програм і вибрати кращу з них. Виникає слушне запитання: як Linux фун- кціонує, якщо ця операційна система ві- льна? Ця концепція, здається, не відпові- дає капіталістичній моделі ринку, до якої ми звикли. Проте, відкритий програмний код дає хороші доходи. Основним джере- лом прибутку є надання послуг, напри- клад, підтримка клієнтів, консалтингових фірм і корпорацій, репетиторство та тех- нічна підтримка он-лайн. Для програміс- тів, які готові внести свій вклад у програ- мне забезпечення з відкритим кодом є спосіб зробити себе відомими й отримати акредитацію на ринку. Таким чином, у майбутньому опе- раційна ефективність Linux може вияви- тися набагато важливішою ніж вдоскона- лений інтерфейс Windows, тому що ядро операційної системи являє собою базу для подальшого успіху її в будь-якому обраному спеціалізованому напрямку ро- звитку. Технічна ефективність Історично сталося так, що ядро Linux впроваджувалось та використовува- лось у різних великих науково-дослідних центрах, тому була мотивація для вдоско- налення ефективності саме операційної системи Linux. При цьому дружність інте- рфейсу та наявність комп’ютерних ігор були відкладені до кращих часів, тому що Linux спочатку розробляли для серйозної роботи. Навпаки, Microsoft Windows роз- робляли для масового користувача, для домашнього використання, тому простота, дружній інтерфейс, доступність і наявність ігор були головним пріоритетом для роз- робників. Дамо порівняльну характеристику технічної ефективності Linux і Windows та спрогнозуємо їх подальший можливий розвиток. Прихильники теорії залежності від шляху запевняють, що Linux, який пройшов некомерційний шлях і викорис- товується в науково-дослідних інститутах, замкнувся у цій винятковій групі користу- вачів. А тим часом, керівництво Microsoft відклало в сторону технічні недоліки Windows і спрямувало свої зусилля на те, що було необхідно на той час ринку, а ринок вимагав саме розваг і дуже простого, дружнього інтерфейсу. Проте, внаслідок спеціалізації Linux, вона попе- редила Windows з точки зору ефективнос- ті. Більш того, у майбутньому операційна ефективність Linux може виявитися наба- гато важливішою ніж вдосконалений інте- рфейс Windows. Розглянемо технічні відмінності, які забезпечують з точки зору ефективно- сті переваги Linux над іншими ОС. На- http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%84%D1%82 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 87 самперед Linux використовує оперативну пам’ять більш ефективно, ніж Windows. Для звільнення ОЗУ існує свопінг (Swapping), або “підкачка” – це процес, під час якого сторінки пам’яті копіюють- ся у спеціально створений для цього розділ диска, який зветься розділ підкач- ки (swap space). Для свопінгу можуть використовуватись як файли, так і розді- ли жорсткого диска. Сукупний розмір фі- зичної пам’яті і розділу підкачки є наяв- ний обсяг віртуальної пам’яті. Свопінг необхідний з наступних причин. По- перше, якщо системі необхідно більше пам’яті ніж вільно в ОЗУ, ядро розванта- жує (“відкачує”) найменш використову- вані сторінки і звільнену пам’ять віддає поточним додаткам або процесу обчис- лень. По-друге, значна кількість сторінок пам’яті використана програмами на стадії запуску, використовується тільки при іні- ціалізації і більше ніколи. Проте, у свопі- нгу є й недоліки. У порівнянні з ОЗУ, ро- бота з жорстким диском здійснюється на багато повільніше. Для оцінки часових витрат на читання (запис) в ОЗУ викорис- товуються наносекунди, а для жорсткого диска використовуються мілісекунди, тобто одні й ті ж операції на жорсткому диску займають в десятки тисяч більше часу ніж в ОЗУ. Отже, чим більше сторі- нок обробляється, тим повільніше працює система. Іноді можуть виникати такі про- блеми, коли сторінка відкачується з ОЗУ, і одразу закачується назад, це гальмує систему. У таких ситуаціях вихід один – збільшити обсяг ОЗУ [10]. У Linux є дві форми свопінгу – це розділ підкачки і файл підкачки. В Linux оперативна пам’ять ділиться на розділи, які звуться сторінками (pages). Розділ під- качка – це окремий розділ на жорсткому диску, який використовується тільки для свопінгу, ніякі інші файли не можуть там розташовуватися. Файл підкачка – це спе- ціальний файл у файловій системі [10, 11]. До речі в Windows теж є файл підкач- ки, його навіть іноді є сенс переносити на окремий диск щоб уникнути фрагменту- вання. Але це не буде тим же, що і Linux свопінг розділ, тому що в Linux робота з цим розділом відбувається на низькому рівні. При активній роботі системи, дані з файлу підкачки переносяться в оператив- ну пам’ять. Особливістю “файлів підкач- ки” в Linux (“swap partition”) є їх спряму- вання виключно на операції підкачки, які зменшують гальмування роботи через фрагментацію диска під час загального користування [10, 11]. Робота комп’ютера з дисків набагато повільніше ніж робота з ОЗУ. Але при однакових умовах роботи Linux використовує ОЗУ значно довше, ніж Windows, що є важливою порівняль- ною перевагою Linux. Обчисленням у Windows частіше не вистачає оперативної пам’яті, тому ви- користовується підкачка. Таким чином, зазвичай користувачі Windows відчувають повільнішу реакцію комп'ютера, ніж кори- стувачі Linux. Одна з причин цього поля- гає у тому, що функція «розділ підкачки» повністю відсутній у Windows і замінений на «файл підкачки». Але робота з «файла- ми підкачки» значно повільніша. Таким чином, Windows не підтримує такі мож- ливості які є у Linux. Крім більш ефекти- вного використання оперативної пам’яті, ядро Linux використовує менше пам’яті і, таким чином, може працювати на дуже простих пристроях. Ще одна перевага Linux. Ефектив- не використання спільних бібліотек до- помагає економити простір і дозволяє за- вантажувати оновлення, які набагато ме- нші, ніж оновлення Windows. Це еконо- мить час, а також Інтернет трафік. Windows не ефективно використовує спі- льні бібліотеки. Навіть якщо дві програми мають одну бібліотеку, вона, як правило, зберігається двічі в двох різних папках кожної програми. Windows дублює біблі- отеки. Таким чином, іноді Microsoft Office займає в п’ять разів більше пам’яті порівняно з Open Office, який має практи- чно ідентичні функціональні характерис- тики і є пакетом вільних офісних додатків на платформах Linux. Linux набагато безпечніша за Windows. Працюючи з Linux, немає необ- хідності в постійному оновленні антиві- русних програм і витрачати гроші на ан- тивірусний захист. Віруси, призначені для Windows, не працюють з Linux. Крім того, https://ru.wikipedia.org/wiki/Linux Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 88 безпека користувачів і конфіденційність забезпечується постійними оновленнями, які також є повністю безкоштовними і доступними. Тим не менш, загальне переконання, яке все ще зберігається на ринку, що, як тільки Linux стане основ- ним на ринку, хакери матимуть більше стимулів для створення вірусів для неї, і вона стане так само відкрита для вірусів, як Windows. Однак, вищезазначені онов- лення функціонують таким чином, що си- стема змінює свої характеристики, мутує, так би мовити, кожен раз, коли оновлю- ється, тому система просто не може "зло- вити" вірус. Вірусу потрібна стабільність, саме така стабільність, яку може забезпе- чити тільки Windows. Ще одна технічна перевага, що забезпечена в Linux – це гнучкість спо- живчого зворотного зв’язку. Цієї функ- ції Microsoft значно не вистачає, тому що, як правило, Microsoft надає своїм користувачам програми і коригування, які користувач просто не має повноважень змінювати. Тільки програмісти Microsoft можуть виправляти помилки і недоліки Windows, або ОС Windows із закритим програмним кодом. Linux є дуже гнуч- ким у цьому відношенні. Як тільки ви- никає помилка і користувач повідомляє про це, через декілька днів буде отрима- но виправлений варіант коду. Водночас, як процес виправлення помилок Windows може зайняти кілька місяців. Більш того, користувач може “натренувати” Linux ві- дповідати його смакам, до того ж, для цього не потрібні попередні навички про- грамування. Якщо ж дійсно користувач володіє деякими навичками програмуван- ня, працюючи з Linux, програміст може вільно зробити свій внесок у поліпшення ОС, виправити помилки, зробивши собі портфоліо. Це дуже ефективна форма споживчого зворотного зв’язку [4, 10]. Тому у Linux є майбутнє. Причини залежності від шляху Чому саме Microsoft переважає у секторі персональних комп’ютерів? Адже Microsoft має багато недоліків в порівнянні з Linux, проте, у 2014 році займає майже 90 % ринку персональних комп’ютерів [12], водночас як Linux 1,6 %. Таким чином, прибутки Windows, які забезпечені великими масштабами ринку, виявляються, великою рушійною силою. Як показав Скотт Пейдж [13], у випадку продукту, який пов’язаний з трудозатратними високими технологіями, ринкова привабливість продукту багато- кратно зростає за мірою зростання його надвисоких продаж, і в цьому випадку, важко переоцінити вплив цього процесу на ступінь залежності від шляху. Для Microsoft це означає зниження питомих витрат, величезний внесок у маркетинг, лобіювання виробників апаратних засо- бів і формування позитивної громадської думки користувачів про фірму і продукт. Microsoft впроваджує ці засоби, а також постійно конкурує з виробниками про- грамних продуктів з відкритим програм- ним кодом. Крім того, Microsoft у значній мірі сприяє падінню цін на продукт шляхом зниження ціни на своє програм- не забезпечення. За мірою того, як Windows переважає на ринку персональ- них комп’ютерів, текстовий редактор Microsoft Word стає широко прийнятим стандартом. Але водночас виникають де- які проблеми з сумісністю файлів, які можуть викликати невдоволення корис- тувача. Проблема полягала в тому, що ві- дкривання документу в Microsoft Word, конвертація файлів текстових процесорів з відкритим програмним кодом у Microsoft Word процесор, форматування часто було пошкоджено. Власники Microsoft, можливо, мало переймалися роботою над вдосконаленням сумісності форматів тому, що саме це надавало га- рантії, що споживач і надалі матиме справу тільки з ними і, таким чином, Microsoft стверджували свої позиції як стандарт на ринку персональних комп’ютерів. Однак, на той час багатьма країнами були зроблені кроки для забез- печення відкритого формату документу (ODF) як нового світового стандарту. ODF (Open Document Format for Office Application) – відкритий формат доку- ментів для офісних додатків [8]; це текс- тові документи, електронні таблиці, https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0 Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 89 рисунки, бази даних, презентації. Моти- вовані відійти від некомерційної стандар- тизації, Африка, Азія і Європа в даний час підтримують цей процес [14]. На між- народному рівні для всіх своїх членів НАТО забезпечує ODF як обов’язковий стандарт. Крім того, понад 600 компаній та організацій сприяють ODF через Аль- янс відкритого формату документів (ODFA, 2006). Як зазначали Тоні Кассон і Патрік Раян, ці кроки мали значні нас- лідки для Windows і її «замикання» в яко- сті стандарту [9]. Не дивлячись на це, все ще багато користувачів хоче зберігати свою роботу у форматі Doc, тому що він був запропонований Microsoft Office як формат за замовчуванням. Але збере- ження документів у форматі ODF, навіть в Microsoft Office, руйнує проблему фор- матування. Отже, чи можливо виправити «по- милки» шляху Linux, які транзитивні витрати, пов’язані зі зміною стандартів, необхідно зробити щоб виправити ці не- доліки? По-перше, це витрати пов’язані з вартістю переходу на інше обладнання. Деякі з пристроїв потребують драйвери, які працюють тільки з Windows, тому мо- же пройти деякий час, поки знайдеться відповідний драйвер для конкретного пристрою для роботи з Linux. Це ще не- значні витрати і ці проблеми можуть бути легко подолані. На теперішній час розро- бники Linux намагаються зробити універ- сальні драйвери, що відповідають декіль- ком пристроям. По-друге, не вистачає фа- хівців у повсякденній підтримці програм- ного забезпечення Linux [15]. Однак, про- блема нерідко вирішується на форумах і спільнотах, де фахівці обмінюються необ- хідною інформацією, охоче допомагають один одному. В журналах і наукових пуб- лікаціях онлайн також даються необхідні уроки та поради. Тож, проблема нестачі фахівців теж вирішується. Однак, основ- ною причиною напівсильної форми зале- жності від свого шляху у випадку Windows, є те, що ринок відчуває «страх інформаційних змін». Тільки обмежене число людей усвідомлює переваги Linux у порівнянні з Windows, в той час як бі- льшість користувачів вважає, що Linux система для програмістів і комп’ютерних фанатиків. Недосконалий і недорогий ма- ркетинг Linux та історична спеціалізація створили помилкове враження в умах споживачів. Слово “Linux” у них, як пра- вило, викликає образ потворної консолі, де для досягнення мети, потрібно ввести складний код. Але, ця думка дуже заста- ріла. Сучасний інтерфейс Linux є над- звичайно зручним і дружнім до пересіч- ного користувача. Ще одна здавалося б ірраціональна причина «замикання» ко- ристувачів на Windows полягає у тому, що для багатьох із них наявність асор- тименту комп’ютерних ігор переважний аргумент. Хоча і Linux надає своїм ко- ристувачам деякі ігри, але більшість нових складних ігор розроблені саме для Windows. Причина полягає у тому, що установка ігор і програм у середо- вищі ОС Windows здійснюється через Wine, софт, призначений відкривати Windows файли. Проект був заснований Бобом Амштадтом в 1993 році як засіб для запуску 16-бітних програм Windows 3.1 в системі Linux. Згідно результатам опитування ко- ристувачів настільних комп’ютерів з ОС Linux (desktoplinux.com), 31,5 % від всіх 38500 респондентів використовува- ли Wine для запуску Windows додатків [16]. Ця велика кількість користувачів підтверджує, що навіть для тих, що вже вирішили використовувати Linux, деякі програми, запропоновані Microsoft, ли- шаються цікавими – це переважно комп’ютерні ігри. Але чому саме ігри, стали рушій- ною силою у перемозі Windows з прода- жу персональних комп’ютерів? Середній користувач цінує свій рекреаційний час вдома і, таким чином, купує систему, яка може найкраще задовольнити його ба- жання і потреби. Вибираючи Windows для домашнього вжитку, користувач звикає до його інтерфейсу, і тому віддає перевагу тій же операційній системі на роботі, змушуючи корпорації купувати дорогі ліцензійні версії для своїх співро- бітників. І саме ці корпорації є основ- ним джерелом доходу Microsoft. Ще один приклад схожої ринкової стратегії http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D0%BC%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B4%D1%82,_%D0%91%D0%BE%D0%B1&action=edit&redlink=1 http://uk.wikipedia.org/wiki/1993 http://uk.wikipedia.org/wiki/Windows_3.x http://uk.wikipedia.org/wiki/Windows_3.x http://uk.wikipedia.org/wiki/Linux Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 90 Microsoft. Вона спрямована на домашніх користувачів, які використовують нелега- льне програмне забезпечення. Стратегія полягає у тому, що Microsoft не вживає рішучих заходів проти нелегального ви- користання її програмного забезпечення для дому, і це працює як і у випадку з комп’ютерними іграми. Отримавши вдо- ма програмне забезпечення безкоштовно, користувач звикає до нього і мотивує своє керівництво на роботі платити ве- ликі гроші за цей же ліцензійний софт. Наслідком цих двох стратегій (ігри і не- ліцензійне програмне забезпечення для дому) був великий вклад користувачів у процес стандартизації Microsoft. Однак, останні дослідження доводять, що це ли- ше психологічне «замикання» на Windows і процес перепідготовки може легко ви- правити ситуацію, так як не існує ніяких технічних труднощів. Від наслідків Кліо ефекту до спеці- алізації. На рис. 1 показано, що Linux за- ймав зовсім незначну частку ринку пер- сональних комп’ютерів. Однак, як ми ба- чимо на рис. 2, в секторі серверів частка ринку Linux становить 71 %, порівняно з Microsoft – 16 % [12]. Рис. 1. Частки ринку Windows, Linux, і інших у 2011р. у секторі серверів Більш того, як показано на рис. 2, на топ-500 суперкомп’ютерів, частка сі- мейства операційних систем Linux склада- ла 92 % в 2010 році, водночас як Windows складали лише 5 з 500 суперкомп’ютерів. А у 2011 р. Microsoft взагалі повністю зникли з цього графіка. Хоча випадок з ОС Windows і Linux можна вважати напівсильною фор- мою залежності від шляху, зрозуміло, що у цьому випадку велике значення відіграє спеціалізація. 2014 року Linux становить майже 100 % в топ-500 суперкомп’ютерів, більше 90 % в серверному сегменті і є од- ним з лідерів у секторі прошивки мобіль- них телефонів, наприклад, Android (про- шивки мобільного телефону на основі Linux і Java). Рис. 3. Доля ринку Windows, Linux, та інших у процентах на 2010р. на топ-500 суперкомп’ютерів Таким чином, вища ефективність функціонування Linux доводить ефектив- ну рушійну силу для його панування в се- кторі комп’ютерів, розроблених для сер- йозної роботи. І в цьому секторі вже ніяка антипатія ринку до Linux не може відки- нути його назад. Ергономіка. За результатами дослі- дження німецької фірми Relevantive, яка робила дослідження Linux і Windows з точки зору ергономічності систем, їх по- рівняльна характеристика виявилась до- сить несподіваною. У своїх тестах фірма порівняла SuSE Linux 8.2 Professional з Windows ХР. Було показано, що користу- вачі пристосовуються до Linux майже так само швидко, як і до Windows, і в деяких випадках навіть швидше. Ці тести можуть допомогти змінити загальну думку, що Linux є занадто технічним для середнього користувача. Хоча фірма Relevantive працювала з попередніми версіями Windows, вибірка учасників тесту робилась так, щоб вони не були знайомі ні з Linux, ні з Windows XP. Виявилось, що більшість завдань для учасників зайняло більше часу на Linux, але ця різниця досить незначна. “Робота з Linux для персональних комп’ютерів не робить істотного впливу Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 91 на продуктивність” – говориться у звіті [11]. В Relevantive тесті деякі завдання в середовищі Linux були завершені навіть швидше, ніж у середовищі Windows, на- приклад, інсталяція ігор, записи компакт- дисків, робота з електронною поштою. Загалом, Linux справив хороше враження на учасників групи: 87 % з них заявили, що їм було приємно працювати з Linux, але 90 % користувачів з групи, яка пра- цювала тільки з Windows XP, висловили- ся за Windows XP. Після Linux тестів 61 % респондентів сказали, що тести пок- ращили їх ставлення до Linux, тоді як се- ред тестерів Windows XP це число скла- дало 55 %. Хоча дослідження було проведено дев’ять років тому, коли інтерфейс був менш дружній ніж сьогодні, дослідження ясно говорять, що процес перепідготовки мінімальний, відповідь користувачів Linux позитивна і існуюче кліше переваги Windows може бути просто подолано практикою. Relevantive AG провела порівня- льний аналіз Windows Server vs. Linux і зробила наступні висновки [15]. Зага- лом, у цьому дослідженні брали участь 137 респондентів, розбиті на 3 групи в залежності від попереднього досвіду ро- боти з кожною операційною системою: 44 ІТ-менеджерів, які мають досвід робо- ти як з Windows, так і з Linux; 36 систем- них адміністраторів, інженерів і програмі- стів, що мають досвід роботи в технічній підтримці або програмуванні в обох опе- раційних системах; і 57 осіб, які не мають ні досвіду роботи в адмініструванні, ні в менеджменті в обох операційних систе- мах. Аналіз показав, що: «Linux отримав кращі судження, ніж Windows, з точки зору безпеки, надійності, гнучкості, мас- штабованості (здатність підтримувати бі- льші чи менші обсяги даних, користува- чів, або транзакцій) та сукупної вартості програмного забезпечення. З іншого боку, оцінки Windows кращі лише з точки зо- ру зручності інсталяції, простоти поточ- ного адміністрування та наявності доста- тньої кількості кваліфікованої підтримки персоналу» [15]. Висновок На завершення скажемо, що, хоча залежність від шляху може мати негатив- ний вплив на загальну ефективність еко- номіки, у випадку з Windows і Linux це не є критичним і не являє собою провал ринку. Він передбачає певну ступінь не- минучості, але в залежності від шляху у випадку з Linux, негативні фактори можна подолати. Проте, в решті-решт, ринок є рушійною силою стандартизації. Іноді фактор ринкової вартості, на відмі- ну від ефективності роботи, має більший вплив, як у випадку з комп’ютерними іграми, загальний привабливий імідж і популярність дистрибутива, і так далі, все що цікаво споживачеві. Ці фактори при- носять більше задоволення користувачам, ніж швидкість використання або безпека системи. Та в цілому, Linux демонструє великий потенціал у сфері стандартиза- ції відкритого програмного забезпечення і є гідним суперником Windows від Microsoft. 1. David P.A. Clio and Economics of QWERTY // American Economic Review. – 1985. – Vol. 75, N 2. – P. 332–337. 2. Stephen E. Margolis and Liebowitz S.J. "Path Dependence. Evidence for Third- Degree Path Dependence", 1999. Accessed 9 April 2011. http://wwwpub.utdallas.edu/~liebowit/palgrav e/palpd.html 3. U.S. Bureau of Labor Statistics, American Time Use Survey, 2014. Accessed June 18, 2014. http://www.bls.gov/news.release/atus.nr0.htm. 4. Stan J. Leibowitz and Stephen E. Margolis. Winners, Losers, and Microsoft: Competition and Anti-Trust in High Technology // Inde- pendent Institute. – 2001. 5. Brian Arthur W. Competing Technologies, Increasing Returns and Lock-in by Historical Events // Economic Journal. – 1989. – 99. – Р. 106–131. 6. Mark Roe. "Chaos and Evolution in Law and Economics," 109 Harvard Law Review 641. – 1996. http://www.utdallas.edu/~liebowit/palgrave/palpd.html http://www.utdallas.edu/~liebowit/palgrave/palpd.html http://www.utdallas.edu/~liebowit/palgrave/palpd.html http://www.bls.gov/news.release/atus.nr0.htm Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення 92 7. Ramon Casadesus-Masanell, Pankaj Ghe- mawat. Dynamic Mixed Duopoly: A Model Motivated by Linux vs. Windows // Manage- ment Science. – 2006. – Vol. 52, N 7. – P. 1072–1084. 8. Open Document Format Alliance. Accessed 4 April 2011. 9. Patrick S. Ryan, Tony Cassot // Open Stand- ards, Open Source Adoption. 10. Community Ubuntu Documentation. "Swap Faq". Accessed 4 April 2011. https://help.ubuntu. com/ 11. Relevantive AG. Linux Usability Study Report. August 13, 2003. Accessed 4 April 2011. http://www.relevantive.de/ linux_usability_report_en.pdf) 12. W3Counter. Accessed February 2015, “Desktop Linux Market Survey”. http://www.l[Рамоinuxjournal.com/ content/linux-market-share 13. Scott E. Page. Path Dependence // Quarterly Journal of Political Science. – 2006. – 1: P. 87–115. 14. IDA Report http://ec.europa.eu/ idabc/en/document/3202/5848.html 15. A Comparative Analysis of Windows Server and Linux // Computer Economics Report. – 2006. – Vol. 28, Issue 6. – P. 10–19. 16. IDA Report 22 - June 2004. Accessed 9 April 2011 http://ec.europa.eu/idabc/en/document/3 202/5848.html Одержано 08.10.2015 Про авторів: Провотар Олександр Іванович, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри інформаційних систем. Кількість наукових публікацій в українських виданнях – 150. Кількість наукових публікацій в іноземних виданнях – 45. Н-індекс – 1, ORCID orcid.org/0000-0002-6556-3264 Протасова Ксенія Дмитрівна, кандидат фізико-математичних наук, молодший науковий співробітник. Кількість наукових публікацій в українських виданнях – 30. Кількість наукових публікацій в іноземних виданнях – 5. ORCID orcid.org/ 0000-0002-7991-8273 Місце роботи авторів: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 03187, Київ-187, Проспект Академіка Глушкова, 4д. Факультет кібернетики. Тел.: (044) 259 0511, (066) 040 9176. E-mail: islab@unicyb.kiev.ua http://www.relevantive.de/%20linux_usability_report_en.pdf http://www.relevantive.de/%20linux_usability_report_en.pdf file:///C:/Documents%20and%20Settings/User/Local%20Settings/Documents%20and%20Settings/is/Мои%20документы/Downloads/“Desktop%20Linux%20Market%20Survey” http://www.l[Рамоinuxjournal.com/%20%20%20%20%20%20%20%0bcontent/linux-market-share http://www.l[Рамоinuxjournal.com/%20%20%20%20%20%20%20%0bcontent/linux-market-share http://ec.europa.eu/%20idabc/en/document/3202/5848.html http://ec.europa.eu/%20idabc/en/document/3202/5848.html http://ec.europa.eu/idabc/en/document/3 mailto:islab@unicyb.kiev.ua

Clio-effect and Windows vs. Linux

Репозитарії

Схожі ресурси