Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine

The main results of execution of Program of Informatization of Ukrainian National Academy of Sciences in the areas of creating telecommunication infrastructure, implementing of cloud technologies, integration of scientific and information resources, developing software for supporting scientific r...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автори:	Zagorodniy, A.G., Andon, P.I., Protsykevych, I.A.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2018
Теми:	automation of scientific research integrated information infrastructure corporate information systems service-oriented architecture Semantic Web ontology UDC 004.4
Онлайн доступ:	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/294
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Problems in programming
Завантажити файл:

Репозитарії

Problems in programming

id	pp_isofts_kiev_ua-article-294
record_format	ojs
resource_txt_mv	ppisoftskievua/1f/9796278b183f025496711b1ff337d41f.pdf
spelling	pp_isofts_kiev_ua-article-2942024-04-28T11:48:07Z Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine Внедрение современных информационных технологий в научных исследованиях НАН Украины Впровадження сучасних інформаційних технологій в наукових дослідженнях НАН України Zagorodniy, A.G. Andon, P.I. Protsykevych, I.A. automation of scientific research; integrated information infrastructure; corporate information systems; service-oriented architecture; Semantic Web; ontology UDC 004.4 автоматизация научных исследований; интегрированная информационная инфраструктура; корпоративные информационные системы; сервис-ориентированная архитектура; Semantic Web; онтология УДК 004.4 автоматизація наукових досліджень; інтегрована інформаційна інфраструктура; корпоративні інформаційні системи; сервіс-орієнтована архітектура; Semantic Web; онтологія УДК 004.4 The main results of execution of Program of Informatization of Ukrainian National Academy of Sciences in the areas of creating telecommunication infrastructure, implementing of cloud technologies, integration of scientific and information resources, developing software for supporting scientific research, Grid calculations, managing scientific and economic activity are reported. Problems in programming 2017; 3: 03-18 Приведены основные результаты выполнения Программы информатизации НАН Украины по направлениям развития телекоммуникационной инфраструктуры и облачных технологий, интеграции научно-информационных ресурсов, средств поддержки научных исследований и Грид-технологий, средств поддержки научно-организационной и хозяйственной деятельности.Problems in programming 2017; 3: 03-18 Наведені основні результати виконання Програми інформатизації НАН України за напрямками розвитку телекомунікаційної інфраструктури та хмарних технологій, інтеграції науково-інформаційних ресурсів, засобів підтримки наукових досліджень і Грід-технологій, засобів підтримки науково-організаційної та господарської діяльності. Problems in programming 2017; 3: 03-18 Інститут програмних систем НАН України 2018-11-12 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/294 10.15407/pp2017.03.003 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 3 (2017); 3-18 ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 3 (2017); 3-18 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 3 (2017); 3-18 1727-4907 10.15407/pp2017.03 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/294/288 Copyright (c) 2018 PROBLEMS OF PROGRAMMING
institution	Problems in programming
baseUrl_str	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai
datestamp_date	2024-04-28T11:48:07Z
collection	OJS
language	Ukrainian
topic	automation of scientific research integrated information infrastructure corporate information systems service-oriented architecture Semantic Web ontology UDC 004.4
spellingShingle	automation of scientific research integrated information infrastructure corporate information systems service-oriented architecture Semantic Web ontology UDC 004.4 Zagorodniy, A.G. Andon, P.I. Protsykevych, I.A. Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine
topic_facet	automation of scientific research integrated information infrastructure corporate information systems service-oriented architecture Semantic Web ontology UDC 004.4 автоматизация научных исследований интегрированная информационная инфраструктура корпоративные информационные системы сервис-ориентированная архитектура Semantic Web онтология УДК 004.4 автоматизація наукових досліджень інтегрована інформаційна інфраструктура корпоративні інформаційні системи сервіс-орієнтована архітектура Semantic Web онтологія УДК 004.4
format	Article
author	Zagorodniy, A.G. Andon, P.I. Protsykevych, I.A.
author_facet	Zagorodniy, A.G. Andon, P.I. Protsykevych, I.A.
author_sort	Zagorodniy, A.G.
title	Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine
title_short	Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine
title_full	Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine
title_fullStr	Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine
title_full_unstemmed	Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine
title_sort	introduction of modern information technologies in scientific research of nas of ukraine
title_alt	Внедрение современных информационных технологий в научных исследованиях НАН Украины Впровадження сучасних інформаційних технологій в наукових дослідженнях НАН України
description	The main results of execution of Program of Informatization of Ukrainian National Academy of Sciences in the areas of creating telecommunication infrastructure, implementing of cloud technologies, integration of scientific and information resources, developing software for supporting scientific research, Grid calculations, managing scientific and economic activity are reported. Problems in programming 2017; 3: 03-18
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2018
url	https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/294
work_keys_str_mv	AT zagorodniyag introductionofmoderninformationtechnologiesinscientificresearchofnasofukraine AT andonpi introductionofmoderninformationtechnologiesinscientificresearchofnasofukraine AT protsykevychia introductionofmoderninformationtechnologiesinscientificresearchofnasofukraine AT zagorodniyag vnedreniesovremennyhinformacionnyhtehnologijvnaučnyhissledovaniâhnanukrainy AT andonpi vnedreniesovremennyhinformacionnyhtehnologijvnaučnyhissledovaniâhnanukrainy AT protsykevychia vnedreniesovremennyhinformacionnyhtehnologijvnaučnyhissledovaniâhnanukrainy AT zagorodniyag vprovadžennâsučasnihínformacíjnihtehnologíjvnaukovihdoslídžennâhnanukraíni AT andonpi vprovadžennâsučasnihínformacíjnihtehnologíjvnaukovihdoslídžennâhnanukraíni AT protsykevychia vprovadžennâsučasnihínformacíjnihtehnologíjvnaukovihdoslídžennâhnanukraíni
first_indexed	2024-09-16T04:08:28Z
last_indexed	2024-09-16T04:08:28Z
_version_	1818568435872825344
fulltext	Інформатизація наукових досліджень © А.Г. Загородній, П.І. Андон, І.А. Процикевич, 2017 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2017. № 3 3 УДК 004.4 А.Г. Загородній, П.І. Андон, І.А. Процикевич ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ НАН УКРАЇНИ Наведені основні результати виконання Програми інформатизації НАН України за напрямками розвит- ку телекомунікаційної інфраструктури та хмарних технологій, інтеграції науково-інформаційних ресу- рсів, засобів підтримки наукових досліджень і Грід-технологій, засобів підтримки науково- організаційної та господарської діяльності. Ключові слова: автоматизація наукових досліджень, інтегрована інформаційна інфраструктура, корпо- ративні інформаційні системи, сервіс-орієнтована архітектура, Semantic Web, онтологія. Вступ В процесі пізнання людство дослі- джує все більш глибинні аспекти природ- них явищ, спостереження та пояснення яких потребує все більш досконалих засо- бів та методів досліджень. Інтенсифікація науки та виклики, що стають перед нею, вимагають кардинальних змін методів, засобів та характеру виконання наукових досліджень. Масштаби досліджень, діапа- зони умов, що спостерігаються, суттєво змінюються з часом та потребують дуже складних та масштабних експериментів, спостережень, чисельного моделювання явищ за теоретичними моделями, які ге- нерують надвелику кількість первинних даних. Протягом розвитку наукового ме- тоду пізнання можна виділити чотири па- радигми [1], кожна з яких домінувала в свій час (рис. 1). Рис. 1. Епоха парадигми e-science Ін т ен си в н іс т ь д о сл ід ж ен ь Емпірична Теоретична Обчислювальна час XX сторіччя XXI сторіччя XVII–XIX сторіччя Е-science Інформатизація наукових досліджень 4 На рубежі ХХ–ХХІ століть паради- гма e-science прийшла на заміну емпірич- ній, теоретичній та обчислювальній пара- дигмам, які вже не могли забезпечити потрібні темпи реєстрації, накопичення, обробки та швидкості обміну необхідни- ми обсягами наукової інформації за допо- могою існуючих засобів, методів та тех- нологій. Характерними ознаками парадигми e-science є: • автоматизована реєстрація та накопичення даних спостережень та екс- периментів на електронних носіях; • широке використання комп’ю- терних ресурсів та чисельних методів для моделювання явищ, у тому числі викорис- тання розподілених обчислювальних сере- довищ; • широке використання автома- тизованих методів обробки та аналізу да- них для виявлення закономірностей та здобуття нових знань; • використання глобальних ме- реж (Internet) для обміну результатами до- сліджень, наукового спілкування, доступу до накопичених наукових результатів; • кооперація науковців та науко- вих ресурсів у проведенні досліджень на різних рівнях. Виконання досліджень у таких умовах потребує об’єднання ресурсів всієї наукової спільноти на різних рівнях (ус- танов, держав, міжнародних колаборацій), розподілення всього обсягу досліджень між окремими науковцями та науковими колективами, інтенсивного обміну ре- зультатами досліджень. Для цього як в окремих країнах, так і в цілому світі ство- рюються відповідні інфраструктури, які здатні забезпечити швидке переміщення як первинних та оброблених даних, так і інтенсивне наукове спілкування, заснова- ні на використанні глобальних мереж та WEB-технологій. Перехід до нової парадигми потре- бує відповідної перебудови матеріальної та організаційної бази наукових дослі- джень, опанування кожним науковцем нових методів виконання наукових дослі- джень, наукового спілкування та взаємодії у науковому процесі. Статус Національної академії наук України як вищої державної наукової ор- ганізації передбачає її провідну роль в ор- ганізації та координації фундаментальних наукових досліджень, здійсненні науково- го прогнозування та експертної оцінки ро- звитку економіки, суспільства, науки і те- хнологій, активну участь у формуванні та реалізації державної наукової та науково- технічної політики [2]. В НАН України функціонують 3 секції, що об’єднують 14 наукових відді- лень. В Академії діють 6 регіональних на- укових центрів подвійного з Міністерст- вом освіти і науки України підпорядку- вання та Інноваційний центр в м. Києві. Основною ланкою структури НАН Украї- ни є науково-дослідні інститути та прирів- няні до них наукові установи. В структурі НАН України діють також інші національ- ні наукові заклади та організації дослідно- виробничої бази, зокрема Національна бі- бліотека України ім. В.І. Вернадського, Національний науковий центр «Харківсь- кий фізико-технічний інститут», Націона- льний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Національний центр «Мала академія наук України» МОН України та НАН України та інші. Всього на цей час в НАН України налічується 169 наукових установ і 46 ор- ганізацій дослідно-виробничої бази. При НАН України діють Міжвідомча рада з ко- ординації фундаментальних досліджень, Рада президентів академій наук України, Експертна рада з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних ро- біт. У структурі Академії працюють два видавництва: ДП НВП Видавництво "Нау- кова думка" НАН України і Видавничий дім "Академперіодика" НАН України [3]. Згідно з чинним законодавством НАН України користується правами са- моврядності, які полягають у самостійно- му визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-органі- заційних, господарських, кадрових пи- тань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків [4, 5]. Інформатизація наукових досліджень 5 Для Національної академії наук України є життєво важливим постійне на- уково-технологічне оновлення процесів інформатизації всього циклу наукової дія- льності  від наукового пошуку і плану- вання наукових розробок до інноваційного впровадження результатів. Стратегічною метою на цьому шля- ху є підтримка та розвиток інформаційної інфраструктури НАН України з під’єдна- нням її установ до загальнонаціональних та міжнародних науково-дослідних і освіт- ніх телекомунікаційних мереж. З цією метою у 2004 році була за- початкована цільова програма НАН Украї- ни – «Програма інформатизації НАН Укра- їни» (далі – Програма) для керованого пе- реходу до нової парадигми, створення від- повідної технічної бази, інформаційних ресурсів і програмних засобів та впрова- дження результатів у повсякденну практи- ку Академії. Над виконанням Програми впро- довж всього часу працювали ряд установ НАН України відповідно до затвердженої концепції Програми, пріоритетних напря- мків, завдань і заходів, а також щорічної тематики, яка формувалась, уточнювалась та контролювалась базовими організація- ми Програми – Інститутом програмних систем НАН України та Інститутом тео- ретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. Програма інформатизації НАН України: концепція, мета, напрямки, організація робіт Для забезпечення цілеспрямованого і керованого процесу побудови, розвитку та підтримки інформаційної інфраструкту- ри НАН України в Інституті програмних систем НАН України була розроблена Концепція Програми інформатизації НАН України [6–8], яка протягом всього періоду її функціонування постійно уточнювалась та доповнювалась. Згідно концепції метою Програми є широке впровадження нових інформацій- них технологій (НІТ) в наукову, науково- організаційну та господарчу діяльність на- укових установ та організацій, Президії НАН України, підвищення продуктивнос- ті, якості та ефективності проведення нау- кових досліджень. Виходячи з потреб часу, враховую- чи особливості статусу та структури НАН України розвиток інформатизації НАН України, опирався на принципах си- стемного підходу та включає у себе такі аспекти:  проведення наукових дослі- джень для розвитку загальної фундамента- льної наукової бази, на основі якої і має виконуватись розвиток НАН України;  проведення наукових дослі- джень з метою науково-технічного супро- водження та науково-методичного забез- печення процесу інформатизації діяльності НАН України. Принципова новизна даного підхо- ду – це створення системи наукового су- проводу процесу розробки та впроваджен- ня нових інформаційних технологій. Крім того, такі фундаментальні наукові дослі- дження покликані забезпечувати пошук нових шляхів здійснення інформатизації діяльності НАН України, підвищуючи їх планомірність та ефективність. Мета інформатизації науково-дос- лідницької діяльності НАН України – це прискорення отримання та поглиблення наукових знань про явища та закономірно- сті в природі, техніці та суспільстві за ра- хунок використання НІТ на всіх етапах на- укової роботи. Проблема інформатизації власне наукових досліджень є багатоплановою, і для її вирішення необхідний суттєвий прогрес у галузі обчислювальної техніки, програмування, штучного інтелекту тощо. Використання НІТ має забезпечити відкриття нових можливостей для вирі- шення ряду актуальних проблем культури та гуманітарної сфери науки взагалі. Однією з них є проблема збереження культурної спадщини суспільства, пред- ставленої у вигляді старовинних книг, картин, фото-, аудіо- та відеоматеріалів тощо, та забезпечення можливості широ- кого доступу зацікавлених користувачів до таких матеріалів, не утворюючи при цьому загрози щодо їх знищення або спо- творення. Інформатизація наукових досліджень 6 Водночас, проблема подальшої ін- форматизації фінансово-господарської дія- льності НАН України також має ґрунтува- тися на НІТ. Тобто, проблема інформатизації наукових досліджень є багатоплановою, і для її вирішення необхідний суттєвий про- грес у розв’язанні широкого кола задач не тільки в області обчислювальної техніки, програмування, штучного інтелекту, інфо- рмаційного забезпечення, дослідженнях складних наукоємних процесів, тощо, а й побудови середовища ефективного управ- ління діяльністю НАН України. Для вирішення задач, націлених на створення сучасного інформаційного сере- довища НАН України, виділено наступні основні напрямки Програми: • розвиток телекомунікаційної інфраструктури та хмарних технологій НАН України; • розвиток інтегрованої систе- ми науково-інформаційних ресурсів НАН України; • розвиток засобів підтримки на- укових досліджень і Грід-технологій в наукових установах НАН України; • розвиток засобів підтримки на- уково-організаційної та господарської дія- льності наукових установ та організацій, Президії НАН України. Архітектура інформаційної інфраструктури Специфіка процесу наукових дослі- джень потребує поєднання обчислюваль- них та інформаційних ресурсів наукових спільнот та їх сумісне використання. Проведення чисельних теоретичних обчи- слень, обробка результатів експериментів потребує величезних потужностей, недо- сяжних одному науковцю і навіть окремій науковій установі. При цьому навантажен- ня на обчислювальні потужності в процесі наукових досліджень досить нерівномірне. В період проведення експериментів воно велике, однак процеси аналізу та оформ- лення результатів не потребують таких величезних потужностей. Поєднання ре- сурсів та їх сумісне використання дозволяє згладити нерівномірності навантаження ресурсів. З урахуванням цих особливостей загальна архітектура інформаційної інфра- структури НАН України визначається на- ступним чином (рис. 2). Технічну основу побудови спільно- го обчислювального та інформаційного середовища (інформаційної інфраструкту- ри) НАН України складають: Академічна мережа обміну даними (АМОД) (рис. 3), обчислювальні потужності (кластерні сис- теми, сервери) та сховища даних (дата- центри) [9]. АМОД побудована з використан- ням волоконно-оптичних технологій. То- пологія мережі включає три рівні: магіст- ральний, регіональний та локальній. Магістральна мережа передачі да- них побудована за кільцевою топологією і забезпечує надійне функціонування мере- жі та динамічне керування інформаційни- ми потоками, об'єднує опорні вузли 1-го рівня у наукових центрах НАН України. У кожному Науковому центрі (Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одеса) є один такий вузол. Мережа здатна забезпечити обмін інфор- мацією між науковими центрами на швид- кості 10 Гбіт/с. Регіональні мережі розбудовані в наукових центрах НАН України з викорис- танням власних волоконно-оптичних ліній зв’язку, які зв’язують опорні вузли 2-го рівня між собою на швидкості 10 Гбіт/с, а з установами НАН України на швидкості 1–10 Гбіт/с. Ця мережа побудована за то- пологією «зірка», в якій кожна установа підключена до неї безпосереднім гаранто- ваним каналом обміну даних. Локальні мережі установ НАН України складаються з вузлів, розміщених на їх території, а також каналів передачі даних між комп’ютерами, що включені в локальну мережу. Локальні мережі під’єднуються до опорних вузлів регіона- льних мереж АМОД волоконно-опти- чними лініями зв’язку. АМОД забезпечує весь спектр інформаційних, обчислюваль- них та інших послуг на кожному робочому місці на швидкості до 1 Гбіт/с. Інформатизація наукових досліджень 7 Рис. 2. Архітектура інформаційної інфраструктури НАН України Надійність та безперебійна робота АМОД забезпечується цілодобовим моні- торингом і адмініструванням телекомуні- каційного обладнання мережі та системою безперебійного електроживлення. Систе- ма електроживлення складається з джерел безперебійного живлення, що розташовані в усіх кінцевих і проміжних вузлах магіс- тральної мережі, та забезпечують їх 16-годинну роботу при відсутності стаціо- нарного електроживлення, трьох дизель- генераторів аварійного живлення для теле- комунікаційних вузлів у м. Києві, м. Льво- ві, м. Одесі, а також 8 стійок для забезпе- чення безперебійного живлення в регіона- льних опорних вузлах АМОД. Сучасні апаратні засоби, що вико- ристовуються в АМОД, розроблені з урахуванням можливості забезпечення максимального захисту ресурсів мережі від несанкціонованого доступу, вірусної активності, спаму. Адміністраторами ме- режі відслідковується вірусна активність, активність розсилання спаму та здійснен- ня DOS-атак. Антивірусне та антиспамів- ське програмне забезпечення встановлене на поштових серверах мережі. З метою захисту від несанкціонованого доступу на вузлах усіх рівнів встановлені програмні та апаратні fire-wall, використовуються proxy-сервери. Для розпізнавання й захис- ту від DOS-атак використовуються про- грамно-апаратні можливості маршрутиза- торів Juniper і комутаторів Foundry FastIron. Загальна довжина волоконно-оптич- них ліній зв’язку АМОД нині складає 1600 км, встановлено та використовується більш ніж 1200 одиниць телекомунікацій- ного обладнання, мережу обслуговує 11 магістральних вузлів, абонентами АМОД є 159 установ НАН України. Інформатизація наукових досліджень 8 Рис. 3. Магістральна мережа передачі даних Абонентам АМОД надаються біль- ше двох десятків послуг та сервісів. Кори- стувачі АМОД мають можливість працю- вати один з одним в єдиному інформацій- ному полі, не виходячи на зовнішню ме- режу Інтернет, проводити відео конферен- ції, телемости, використовувати спільні інформаційні та обчислювальні ресурси. Адміністрування АМОД здійсню- ється висококваліфікованими фахівцями оператора АМОД Державного підприємст- ва “Науково-телекомунікаційний центр „Українська академічна і дослідницька ме- режа” (надалі ДП НТЦ «УАРНЕТ») Інсти- туту фізики конденсованих систем НАН України”, яким забезпечується адміністра- тивна технічна цілодобова підтримка АМОД за схемою 24/7/365 (24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів у рік) як магістральних каналів, так і міських теле- комунікаційних сегментів мережі в усіх регіональних центрах НАН України Мережа дозволяє користуватись інформаційними ресурсами всесвітньої комп’ютерної мережі та брати участь у міжнародних наукових проектах. Пряме підключення до Польської академічної ме- режі PIONIER надає можливість тісної співпраці з науковцями європейських кра- їн. Установи НАН України, що включені до АМОД, мають доступ до Української науково-освітньої мережі УРАН і європей- ської академічної мережі GEANT. Як обчислювальні потужності ін- формаційної інфраструктури НАН України виступають обчислювальні кластери, що входять до складу Українського Націона- льного Гріду. Ця інфраструктура на сього- дні складається з 29 обчислювальних клас- терів, розміщених в інститутах НАН Укра- їни, що розташовані у 6 наукових центрах України і об’єднані потужними оптоволо- конними каналами передачі даних Акаде- мічної мережі обміну даними з пропуск- ною здатністю не нижче 1 Гбіт/с. Най- більш потужні кластери зв’язані каналами 10 Гбіт/с. Обчислювальна потужність українського гріду – це 4500 процесорних ядер, сумарний обсяг жорстких дисків на серверах складає біля 500 ТБ. Три дата-центри, що включають спеціалізовані пристрої зберігання даних Інформатизація наукових досліджень 9 загальним обсягом 500 ТБ служать як схо- вища даних. Одним з основних завдань розвитку Програми є створення хмарної інфрастру- ктури і її використання для вирішення за- дач НАН України. За умов використання хмарних те- хнологій в НАН України робочі місця ок- ремих науковців через локальну мережу своїх установ отримують вихід до мережі АМОД і через неї до глобальних мереж, зокрема до загальноєвропейської системи хмарних сервісів EGI Federated Cloud. Наукові установи, які мають обчислюва- льні потужності (кластерні системи, сер- вери) виділяють вільні ресурси в спільне користування. Таким же чином можуть надаватися в спільне користування і інфо- рмаційні та програмні ресурси (публіка- ції, результати досліджень та ін.) шляхом розміщення їх на спільних або на власних ресурсах і надання до них доступу з допомогою хмарних структур. В про- відних установах створені дата-центри, в яких зосереджені серверні потужності, на яких можуть виконуватися ресурсоємні програмні системи (СКБД, WEB сервери, прикладні системи, портали, ERP системи тощо). Єдиний Науковий Інформаційний Простір Завдання Програми інформатизації НАН України включають створення Єди- ного Наукового Інформаційного Простору (ЄНІП) НАН України. ЄНІП – це ком- плекс технологій, програмно-технічних засобів, інформаційного, функціонально- го, організаційного та методичного забез- печення, спрямований на логічну інтегра- цію різнорідних інформаційних електрон- них ресурсів НАН України з метою най- більш повної інформаційної підтримки наукової та науково-організаційної діяль- ності вчених і НАН України в цілому. ЄНІП покликаний допомогти нау- ковим колективам зробити ряд кроків у напрямку інтеграції різнорідних науко- вих, інформаційних і програмних ресурсів окремих наукових установ, надання кори- стувачам більш ефективних засобів інтег- рації і пошуку інформації, наукової кому- нікації, співпраці та спільної роботи. Під єдиним простором розуміється не форму- вання централізованої системи, не нав’язування всім одних і тих же рішень, а прагнення послідовністю практичних кроків, спільними зусиллями наукових колективів: • сформулювати взаємоузгодже- ний набір угод, правил і стандартів; • розробити типові рішення для реалізації прикладних систем, що підтри- мують інтероперабельність розподілених гетерогенних даних і додатків; • створити низку інформаційних систем загального призначення, що відпо- відають цим угодам; • застосувати ці результати для вирішення відповідних завдань наукових установ. ЄНІП НАН України створюється та розвивається на підставі концепції, розро- бленої в рамках Програми інформатизації НАН України Інститутом програмних сис- тем НАН України. Концепція ЄНІП, окрім формулювання цілей і задачі та очікуваних результатів, понятійного апарату, концеп- туальних положень створення ЄНІП, включає опис інформаційного забезпечен- ня, опис функціонального забезпечення, опис архітектури та опис додаткових видів забезпечення [10, 11]. Концептуальна інформаційна мо- дель основних видів наукових інформа- ційних ресурсів в ЄНІП НАН України ба- зується на сучасних дослідження та роз- робках, а саме. Система Єдиного наукового інфор- маційного простору CERIF (Common European Research Information Format – За- гальний європейський дослідницький ін- формаційний формат). Модель CERIF при- значена для підтримки управління науко- во-дослідної інформацією, а також налаш- тування та взаємодії між дослідними інфо- рмаційними системами. FRBR (Functional Requirements for Bibliographic Records, FRBR) Модель роз- роблена. Міжнародною федерацією бібліо- течних асоціацій та установ IFLA. FRBR включає опис концептуальної моделі (сут- Інформатизація наукових досліджень 10 ності, їх відносини і атрибути), пропонує універсальні бібліографічні записи для всіх типів матеріалів, пов'язаних з бібліог- рафічними ресурсами, описаними в ката- логах, бібліографіях та інших бібліографі- чних інструментах. Комплекс онтологій SPAR (Semantic Publishing and Referencing), що забезпечує досить детальну категоризацію відносин, які можуть виникати між науковими мате- ріалами в електронному вигляді, та між їх зв’язками. Основами розробленої концептуа- льної інформаційної моделі є наступні по- ложення. Базові сутності. Основу або ядро моделі складають 5 базових або головних сутностей (об’єктів) єдиного наукового інформаційного простору. Це  Публіка- ція, Організація, Персона, Проект і Подія. Для кожної з цих базових сутностей ви- значаються набори власних атрибутів чи властивостей. Зв’язки. Екземпляри базових сутно- стей можуть бути пов’язані між собою як усередині однієї сутності (рекурсивні зв’я- зку), так і з усіма іншими сутностями зв’я- зками типу багато-до-багатьох. Зв’язкам притаманні властивості, тому в модель вводяться так звані сутності-зв’язки Багатомовність. Модель підтримує багатомовність, для цього в наборах влас- них атрибутів кожної сутності виділяється група атрибутів, наприклад, назва, ключові слова, анотація, які можуть мати по кілька значень на різних мовах. Такі атрибути в рамках даної моделі також перетворюють- ся в окремі сутності. Сутності другого рівня. Визнача- ється набір так званих сутностей другого рівня (Патент, Продукт, Обладнання, Фі- нансування, Метрики і т. д.) За аналогією з базовими сутностями, для них також ви- значаються набори власних атрибутів, ба- гатомовних атрибутів-сутностей і сутнос- тей-зв’язків. Будь-яка з базових сутностей може мати зв'язок з якою-небудь із сутнос- тей другого рівня. Класифікація. Модель не дає суво- рої прив’язки до певних класифікацій або категорій. Для використання класифікацій різних типів і їх взаємних відображень у даній моделі передбачається набір сутнос- тей під загальною назвою Класифікація. Всі сутності моделі можуть бути пов'язані з певними класифікаціями ставленням ти- пу багато-до-багатьох. Для вирішення та- кого зв'язку для кожної сутності сутність- класифакатор. Таким чином, забезпечуєть- ся певна гнучкість у виборі класифікацій- них схем і немає суворої прив'язки до на- перед заданих класифікаторів. Наявність семантичного шару. Набір сутностей-зв'язків з прив'язкою до класифікаційних схем і їх класів, а також наявність у даній моделі фактично допо- міжної або мета-сутності «Класифікація» гарантують забезпечення так званого се- мантичного шару даних. Використання семантичного шару робить модель гнуч- кою для застосування в різнорідних сере- довищах. Зроблені певні кроки для інформа- ційного забезпечення наукової діяльності та інтенсифікації наукового спілкування, а саме. Створена протягом 8-ми років та супроводжується Інститутом програмних систем НАН України Наукова електрон- на бібліотека періодичних видань НАН України (NASPLIB), яка має централізо- ване сховище інформаційних ресурсів (статей) та розподілене внесення статей у систему. NASPLIB – це бібліотека відкри- того доступу і передбачає безкоштовний доступ читачів до наукової інформації в Інтернет з правом читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, проводити пошук, посилатися на повно- текстові статті, індексувати, тобто вико- ристовувати її з законною ціллю без фі- нансових, юридичних і технічних переш- код, що відповідає Будапештській Ініціа- тиві Відкритого Доступу. Наразі NASPLIB містить 114 000 статей з 454 періодичних видань НАН України. За весь час існування до бібліо- теки звертались читачі з 168 країн та те- риторій світу з 5813 населених пунктів, у тому числі з 416 населених пунктів Укра- їни. За весь період функціонування NASPLIB було виконано понад 27 000 000 переглядів та понад 44 000 000 скачувань Інформатизація наукових досліджень 11 статей. В середньому кожну добу до нас звертаються біля 2000 читачів. Адреса бібліотеки: http://dspace. nbuv.gov.ua/ Розроблена, впроваджена та підт- римується Система інтеграції електрон- них бібліотек України. Ця система надає можливість одночасного пошуку в елект- ронних повнотекстових бібліотеках Укра- їни. Вона використовує міжнародний ста- ндарт з харвестінгу (збору) описової ін- формації про електронні інформаційні ре- сурси OAI-PMH. У цю систему можуть бути включені будь-які електронні бібліо- теки України (та інших країн), що підт- римують зазначений вище протокол. Во- лодарі електронної бібліотеки можуть са- мостійно включити свій репозиторій у цю систему, заповнивши електронну форму, що надається, або це може зробити адмі- ністратор системи. Після цього включен- ня описів інформаційних ресурсів прово- диться автоматично. Оновлення документів з підключе- них ЕБ виконується автоматично щоденно. Система надає можливість пошуку інформаційних ресурсів з інтегрованих електронних бібліотек за описовими мета- даними, що створюють автоматизований електронний каталог. Скачування самих електронних ресурсів виконується у сис- темі завдяки наявності в описових даних інформації їх про електронну адресу (URL). На поточний час у системі інтегро- вано 59 електронних бібліотек України і містить понад 450 000 електронних доку- ментів. Адреса системи http://oai.org.ua Практично всі наукові установи підтримують власні портали та сайти, до яких є вихід з порталу НАН України. Інформатизація наукових досліджень та грід технології Протягом виконання Програми НАН України «Впровадження грід- технологій та побудова кластерів в НАН України» (2006–2009 рр.) та Державної ці- льової науково-технічної програми «Впро- вадження і застосування грід-технологій на 2009–2013 роки» побудовано Українсь- кий Національний Грід (УНГ). Базовою організацією з виконання зазначених про- грам було призначено Інститут теоретич- ної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України. Головним досягненням виконання програм є створення української націона- льної грід-інфраструктури виробничого типу (рис. 4), інтегрованої до найбільшої е-інфраструктури у світі – Європейської грід-інфраструктури, яка об’єднує більше, ніж 22 тисячі дослідників з усього світу. Це дало можливість забезпечити необхід- ні сервіси українським вченим для прове- дення цифрових досліджень світового рі- вня як самостійно, так і в колаборації з вченими інших країн, незалежно від місця їх перебування [12]. Український національний грід (УНГ) є єдиною дослідницькою е-інфра- структурою національного рівня, що роз- виває цифрову науку. УНГ об’єднує 39 ресурсних центрів наукових організацій України (з них 29 НАН України). Основа УНГ – це 12 ресурсних центрів, що коор- динуються національним операційним центром (NGI_UA), які створили грід- інфраструктуру виробничого типу, інтег- ровану в європейський простір. Грід- інфраструктура виробничого типу працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень з наданням вільного доступу до обчислю- вальних ресурсів та ресурсів зберігання даних для дослідницьких віртуальних організацій. Завдяки інтеграції в європей- ську грід-інфраструктуру УНГ надає мо- жливість проведення спільних досліджень з міжнародними дослідницькими органі- заціями та використання європейських ресурсів. Зростання потреб українських дослідників в обчислювальних ресурсах для обробки розподілених даних вимагає збільшення потужності існуючої інфра- структури. За допомогою побудованої грід- інфраструктури і можливостей розподіле- них обчислень в інститутах НАН України отримано ряд важливих наукових резуль- татів. http://oai.org.ua/ Інформатизація наукових досліджень 12 Рис. 4. Структурна схеми розміщення грід кластерів НАН України Серед тематичних проектів, що ви- конувались в НАН України, в яких вико- ристовувалися грід-обчислення, насампе- ред слід відзначити ті, що присвячені фі- зиці високих енергій і астрофізиці. В цих напрямках досягнуто результати світового рівня (відкриття і дослідження нової час- тинки – бозону Хіггса в експерименті CMS в ЦЕРН (член колаборації – Харків- ський фізико-технічний інститут), нові явища і властивості надгустих станів яде- рної матерії в експерименті ALICE (член колаборації – Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова). Дуже успішними виявились дослі- дження в галузі молекулярної і клітинної біології (Інститут молекулярної біології і генетики, Інститут харчової біотехнології та геномики, Інститут фізики). Результати досліджень високо оцінені закордонними вченими, які чітко заявили про зацікавле- ність у співробітництві з українськими фахівцями і навіть підписали низку угод про співробітництво з українськими ін- ститутами. Особливу увагу було приділено підтримці медичної тематики. Були вико- нані дуже цікаві пілотні проекти з попу- ляційних досліджень кардіологічних за- хворювань з використанням реальних даних декількох обласних кардіологічних центрів України (Інститут проблем мате- матичних машин і систем), розроблено і побудовано зразок системи збереження і обробки великих обсягів медичних даних (Інститут сцинтиляційних матеріалів). Для медичних установ МОЗ України написані методичні рекомендації з прак- тичного поширення та використання цих результатів. У 2013 році за допомогою науковців НАН України розпочаті вико- нання проектів, метою яких є впрова- дження грід-технологій в Інституті ядер- ної медицини та променевих технологій і Інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України. Інформатизація наукових досліджень 13 Перспективним і корисним з прак- тичної точки зору є моделювання за до- помогою грід-технологій структур і про- цесів на молекулярно-атомарному рівні, що знаходять застосування в фізиці кон- денсованої речовини та матеріалознавстві. Результатами досліджень можуть бути рекомендації щодо створення нових мате- ріалів з наперед заданими властивостями (Інститут металофізики, Фізико-технічний інститут низьких температур, Донецький фізико-технічний інститут, Інститут фізи- ки конденсованих систем та інші). Моделювання геофізичних, гідро- фізичних і метеорологічних процесів з можливістю передбачень катастрофічних природних явищ були предметом грід- обчислень у проектах Інституту проблем математичних машин і систем, Морського гідрофізичного інституту, Інституту гео- фізики, Інституту космічних досліджень. За результатами досліджень надані прак- тичні рекомендації для відповідних ві- домств і установ. В рамках Програми інформатизації НАН України ведуться роботи із ство- рення засобів онтологічного представлен- ня знань (на прикладі предметної області проектування в САПР ПЛІС та інформа- ційно-технологічної підтримки науково- технічної творчості), з наданням сервісів формалізації представлення знань, ство- рення та використання онтологічної бази знань наукового дослідника (Інститут кі- бернетики імені В.М. Глушкова). Розроблено методологічні засади побудови знання-орієнтованої інформа- ційної системи наукового дослідника для виконання функцій підтримки виконання наукових проектів, автоматизованої побу- дови онтологічних баз знань предметних дисциплін, формування тематики нових наукових досліджень, породження та пере- вірки наукових гіпотез, аналізу і узагаль- нення отриманих наукових результатів та експериментальних даних [8, 13, 14]. В частині уніфікації і формалізації представлення результатів наукових дос- ліджень запропоновано новий спосіб представлення й використання знань і ві- дповідну метамову нормальних форм знань, яка є розширенням відомих мета- мов та доповненням формалізму онтоло- гічного представлення знань. Як основний компонент підсистеми організації колективної творчості обрано систему Redmine, що є серверним веб- додатком для керування проектами, зада- чами і відстеження помилок та поширю- ється згідно ліцензії GNU General Public License. Вироблено рекомендації до роз- робки UML-діаграм: підсистеми керуван- ня колективним проектом; блоку обробки лінгвістичної інформації підсистеми он- тологічної репрезентації текстів; блоку керування пошуком інформації у зовніш- ніх джерелах; блоку персоніфікованої ба- зи знань. В частині онтологічних інструментів формування семантики WEB-інтерфейсу запропоновано застосування функціона- льних можливостей комплексу засобів ІТ- ТОДОС (Трансдисциплінарні Онтологічні Діалоги Об’єктно-орієнтовних Систем) для керування знаннями з використанням підходів трансдисциплінарного онтологі- чного керування інформаційними ресур- сами, де науковець розглядається як дже- рело визначення нових знань. Інформатизація науково-організаційної і господарчої діяльності В діяльності НАН України, спрямо- ваної на забезпечення наукових дослі- джень матеріальними, фінансовими, люд- ськими ресурсами та їх ефективне викори- стання на пріоритетних напрямках, можна умовно виділити ряд взаємопов’язаних процесів, таких як науково-організаційна, господарська, науково-експертна, іннова- ційна діяльність та інше. Основним з них є науково-організаційна діяльність, яка по- лягає у циклічному виконанні технологіч- ного циклу координації досліджень на різ- них структурних рівнях: • визначення пріоритетних на- прямків досліджень; • формування пропозицій щодо проведення фундаментальних і приклад- них досліджень; • експертиза пропозицій; http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000272 http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000272 Інформатизація наукових досліджень 14 • аналіз результатів експертизи і визначення проектів, що потребують фі- нансування; • розробка бюджету фінансуван- ня досліджень; • планування досліджень; • виконання досліджень; • звітування про проведені дослі- дження і отримані результати; • експертна оцінка отриманих ре- зультатів; • аналіз результатів і формування пропозицій щодо пріоритетних напрямків досліджень. Все це обумовлює безліч горизон- тальних та вертикальних внутрішніх зв’язків, а також зовнішніх зв’язків, які мають бути враховані при автоматизації процесів діяльності НАН України. Традиційно в першу чергу автома- тизації підлягали рутинні процедури об- робки різноманітних показників діяльнос- ті і формування аналітичних звітів, необ- хідних для оцінки стану і прийняття рі- шень (так звані облікові системи). Ці сис- теми передбачають отримання показників для обробки шляхом ручного вводу з па- перових документів. Таким чином обліко- ві системи хоча й дають значне скорочен- ня трудомісткості формування звітності для аналізу, однак при цьому додають ро- боти з введення даних з паперових доку- ментів. Крім того, обробити дані принци- пово можна лише після оформлення папе- рових документів, тобто лише після заве- ршення пов’язаних процесів, що не дає змоги оперативно контролювати хід про- цесів і своєчасно впливати на їх хід у процесі виконання. Для подолання цього протиріччя в інформатизації діяльності НАН України здійснюється перехід від облікових сис- тем до так званих WorkFlow систем (сис- тем електронного документообігу), які передбачають фіксацію у системі показ- ників і стану процесу безпосередньо ви- конавцями відповідних етапів в електрон- ному документі, який супроводжує про- цес і створюється ще під час планування процесу. При використанні методології еле- ктронного документообігу: значно змен- шується трудовитрати вводу первинних даних за рахунок усунення дублювання вводу первинних даних; паперові докуме- нти можуть бути оформлені автоматично або взагалі не оформлятися; відомості, зафіксовані в документах, доступні всім учасникам процесу для аналізу у відпо- відності з їх посадовими обов’язками і дозволами одразу після фіксації; вплив процесів на показники може здійснюва- тись у режимі реального часу за мірою виконання процесів, а не після його закін- чення і оформлення паперового докумен- ту; хід процесів, їх стан і відхилення від плану може контролюватися в реальному масштабі часу. Підсистеми автоматизації діяльно- сті НАН України в основному розраховані на експлуатацію у локальних мережах ус- танови і забезпечують взаємодію корис- тувачів у рамках однієї установи. Тира- жування підсистем рівня установи перед- бачає наявність власних технічних засо- бів, розгортання на них програмного за- безпечення, підтримку і адміністрування. Насправді не всі установи в достатній мірі забезпечені як технічними засобами, так і обслуговуючим персоналом. Тому при розвитку існуючих підсистем і розробці нових реалізується можливість розгор- тання підсистем у централізованих дата- центрах і на хмарних ресурсах з наданням віддаленого доступу, в тому числі і WEB доступу, що надасть змогу: значно скоро- тити витрати на технічне забезпечення і створення робочих місць всім учасникам процесів; значно скоротити витрати на утримання інфраструктури і зменшити потрібну кількість обслуговуючого пер- соналу та спростити процедуру впрова- дження підсистем в установах. В рамках виконання Програми роз- роблені, впроваджуються та підтриму- ються засоби для автоматизації основних ланок науково-організаційних та госпо- дарських підрозділів НАН України [8, 15, 16], зокрема:  впроваджена та підтримується АІС «Президія» НАН України (Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова); http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000272 http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000272 Інформатизація наукових досліджень 15  розроблена типова АІС «Уста- нова», що впроваджена та підтримується в ряді установ НАН України (Інститут про- грамних систем);  розроблена та впроваджена си- стеми підтримки формування та виконання цільових науково-технічних програм (Ін- ститут програмних систем);  в стадії дослідної експлуатації знаходиться система підтримки форму- вання та аналізу річних звітів установ НАН України (Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова, Інститут програмних сис- тем);  впроваджена та підтримується АІС медичних закладів НАН України (Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем). Впроваджені комплексні системи захисту відкритої інформації в автомати- зованих системах Президії НАН України та грід системах (Інститут програмних си- стем) [17]. Висновки В рамках Програми інформатизації НАН України, Програми НАН України «Впровадження грід-технологій та побу- дова кластерів в НАН України» та Держа- вної цільової науково-технічної програми «Впровадження і застосування грід- технологій на 2009–2013 роки» підтриму- валась та розвивалась обчислювальна та інформаційна інфраструктура підтримки діяльності НАН України, що відповідає вимогам часу. Створено академічну мережу обмі- ну даних (АМОД) з великою пропускною спроможністю (10 ГБ), яка об’єднує всі наукові центри України, має вихід до по- тужних наукових мереж у Європі та за- безпечує комунікаційне середовище для інформаційної підтримки діяльності НАН України. АМОД забезпечує близько 130 установ НАН України півтора десятком різноманітних послуг та сервісів, перелік яких постійно збільшується. Побудовано грід-інфраструктуру виробничого типу, що розвиває цифрову науку інтегровану в європейський прос- тір. У провідних наукових установах НАН України функціонують 29 грід-вузли та створено потужні 3 дата-центри, які за- безпечують обчислювальні ресурси для обробки масштабних експериментів та розрахунків теоретичних моделей, що сприяло розбудові національної грід- мережі та забезпечило участь науковців НАН України в міжнародних проектах (EGEE, Alice та iн.), розвиваються грід- і хмарна інфраструктури. Створено та впроваджуються нау- кові електронні бібліотеки, Система інте- грації електронних бібліотек України, яка об’єднує 454 періодичних видань НАН України, 59 наукових видань, виходить в електронному вигляді. Ведуться роботи з створення засо- бів онтологічного представлення знань (на прикладі предметної області проекту- вання в САПР ПЛІС та інформаційно- технологічної підтримки науково- технічної творчості), з наданням сервісів формалізації представлення знань, ство- рення та використання онтологічної бази знань наукового дослідника. Розроблено, впроваджуються та підтримуються засоби для автоматизації основних ланок науково-організаційних та господарських підрозділів НАН України. Хоча у розбудові інформаційної інфраструктури досягнуті певні результа- ти, але справа далеко не закінчена і є ще невирішені задачі для її удосконалення та поширення використання. З урахуванням сучасних потреб на- укових досліджень та тенденцій розвитку інформаційних технологій потрібно не тільки нарощувати функціональне напов- нення засобів автоматизації діяльності НАН України, а й якісно змінити інфор- маційну інфраструктуру в бік: • інтеграції технічних, інформа- ційних і програмних ресурсів з викорис- танням хмарних технологій та сучасних комп’ютерних засобів інтеграції; • централізації обслуговування і підвищення ефективності використання ресурсів та зменшення витрат на утриман- ня інфраструктури; http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000272 http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000272 http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000447 http://www.nas.gov.ua/UA/Org/Pages/default.aspx?OrgID=0000447 Інформатизація наукових досліджень 16 • забезпечення доступу кожного науковця до загальних (об’єднаних) ресур- сів НАН України; • автоматизації процесів (конвеє- рів) отримання нових знань; • організації співпраці установ та науковців у єдиному інформаційному про- сторі НАН України, а також забезпечення співпраці з світовою науковою спільно- тою. 1. Jim Gray. A transformed scientific method. http://languagelog.ldc.upenn.edu/myl/JimGra yOnE-Science.pdf 2. Статут Національної академії наук Украї- ни, Затверджено Постановою Президії НАН України від 14.04.2016 р. № 2. 3. Концепція розвитку НАН України на 2014–2023 роки. 4. Закон України «Про наукову і науково- технічну діяльність». 5. Основні принципи організації та діяльно- сті наукової установи Національної ака- демії наук України. Затверджено Поста- новою Президії НАН України від 14.09.2016 р. № 180. 6. Концепція Програми інформатизації НАН України. Затверджено розпорядженням Президії НАН України від 27.02.2004 р. № 146. 7. Основні напрямки та пріоритетні завдання Програми інформатизації НАН України на 2010–2014 роки. Затверджено розпоря- дженням Президії НАН України від 16.03.2010 р. № 111. 8. Концептуальні положення розвитку Про- грами інформатизації НАН України на 2015–2019 роки. Затверджено Постановою Президії НАН України від 25.02.2015 р. № 38. 9. Програма інформатизації. Звіти про вико- нання. http://programinform.nas.gov.ua/40 10. Андон Ф.И., Резниченко В.А. Управляе- мые словари, таксономии, тезаурусы и он- тологии в семантическом вебе. Інженерія програмного забезпечення. 2013. № 1(13). С. 40–48. 11. Андон Ф.И., Гришанова И.Ю., Резниченко В.А. Semantic web как новая модель ин- формационного пространства интернет. Проблеми програмування. 2008. № 2–3. С. 417–430. 12. Загородний А.Г., Свистунов С.Я., Белоус Л.Ф., Головинский А.Л. UA-Grid: Украин- ская национальная гридпрограмма. International Conference "Parallel and Distributed Computing Systems" PDCS 2013 (Ukraine, Kharkiv, March 13–14, 2013). 13. Твердохліб Є.М., Перконос П.І., Субботін С.В. Розробка системи підтримки форму- вання і аналізу річних звітів установ НАН України. Проблеми програмування. 2015. № 4. С. 93–101. 14. Твердохліб Є.М., Перконос П.І., Лой А.І. Керування потоками наукових робіт в грід- системах. Проблеми програмування. 2013. № 3. С. 69–78. 15. Твердохліб Є.М., Перконос П.І. Побудова інтегрованої Е-інфраструктури підтримки наукових досліджень в грід-середовищі. Проблеми програмування. 2012. № 2–3. С. 143–149. 16. Вендров А.М. CASE-технології. Сучасні методи і засоби проектування інформацій- них систем. http://www.citforum.ru/database/ case/index.shtml. 17. Загородній А.Г., Боровська О.М., Свісту- нов С.Я., Сініцін І.П., Родін Є.С. «Ство- рення комплексної системи захисту інфор- маційних ресурсів у національній грід- інфраструктурі України». К.: Видавництво «Сталь». 2014. 374 с. References 1. Jim Gray. A transformed scientific method. http://languagelog.ldc.upenn.edu/myl/JimGra yOnE-Science.pdf 2. Statute of the National Academy of Sciences of Ukraine, approved by the Presidium of the NAS of Ukraine from 14.04.2016. N 2. 3. Conception of evolution of NAS of Ukraine for 2014–-2023 years. 4. The law of Ukraine "On Science and Scien- tific-Technical Activity". http://languagelog.ldc.upenn.edu/myl/JimGrayOnE-Science.pdf http://languagelog.ldc.upenn.edu/myl/JimGrayOnE-Science.pdf http://programinform.nas.gov.ua/40 Інформатизація наукових досліджень 17 5. Basic principles of organization and activity of the scientific institution of the National Academy of Sciences of Ukraine. Approved by Resolution of the Presidium of the Nation- al Academy of Sciences of Ukraine dated 14.09.2016. N 180. 6. Conception of the Program of Informatics of the National Academy of Sciences of Ukraine. Approved by the order of the Presid- ium of the NAS of Ukraine dated February 27, 2004. N 146. 7. Main directions and priority tasks of the Pro- gram of Informatics of NAS of Ukraine for 2010-2014. Approved by the order of the Pre- sidium of the NAS of Ukraine dated March 16, 2010. N 111. 8. Conceptual provisions of the development of the Information Science Program of the Na- tional Academy of Sciences of Ukraine for 2015-2019. Approved by the Resolution of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine dated February 25, 2015. N 38. 9. Program of informatization. Performance re- ports Report on implementation. http://programinform.nas.gov.ua/40 10. Andon F.I., Resnichenko V.А. Managed dic- tionaries, taxonomies, thesaurus, and ontolo- gies in a semantic web. Software Engineering. N 1 (13). 2013. P. 40–48. 11. Andon F.I., Grishanova I.Yu., Reznichenko V.А. Semantic web as a new model of Inter- net information space. Problems in Programming. 2008. N 2-3. P. 417–430. 12. Zagorodniy A.G., Svistunov S.Ya., Belous L.F., Golovinsky A.L. UA-Grid: Ukrainian National Grid Program, International Confer- ence "Parallel and Distributed Computing Systems" PDCS 2013 (Ukraine, Kharkiv, March 13-14, 2013). 13. Tverdokhlib E.M., Perkonos P.I. Construction of an integrated E-infrastructure for scientific research support in the grid environment. Problems in Programming. 2012. N 2-3. P. 143–149. 14. Tverdokhlib E.M., Perkonos P.I., Loi A.I. Management of flows of scientific works in grid systems. Problems in Programming. 2013. N 3. P. 69–78. 15. Tverdokhlib E.M., Perkonos P.I., Subbotin S.V. Development of a system of support for the formation and analysis of annual reports of institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine. Problems in Programming. 2015. N 4. P. 93–101. 16. Vendrov A.M. CASE-technology. Modern methods and facilities for information systems designing. http://www.citforum.ru/database/case/index.s html. 17. Zagorodniy A.G., Borovskaya O.M., Svistunov S.Ya., Sinitsin I.P., Rodin Ye.S. "Creation of an integrated system of protection of information resources in the national grid infrastructure of Ukraine". K .: Publishing house "Steel". 2014. 374 p. Одержано 16.08.2017 Про авторів: Загородній Анатолій Глібович, віце-президент НАН України, академік НАН України, директор і завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів. Андон Пилип Іларіонович, академік НАН України, директор Інституту програмних систем НАН України, Кількість наукових публікацій в українських виданнях – 400. Кількість наукових публікацій в зарубіжних індексованих виданнях – 10. http://orcid.org/0000-0001-6546-0826. Процикевич Ігор Андрійович, директор ДП НТЦ «УАРНЕТ», кандидат фіз.-мат. наук. Кількість наукових публікацій в українських виданнях – 20. Кількість наукових публікацій в зарубіжних індексованих виданнях – 30. Інформатизація наукових досліджень 18 Місце роботи авторів: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 14-б. Тел.: +38(044) 521-34-94. E-mail: azagorodny@bitp.kiev.ua, Інститут програмних систем НАН України, 03187, м. Київ, Україна, проспект Академіка Глушкова, 40. Tел.: +38(044) 526 3068. E-mail: andon@isofts.kiev.ua, Державне підприємство Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України» 79011, м. Львів, вул. Свєнціцького 1. Тел./факс: +38 (032) 295-69-34, 290-23-03. E-mail: prots@mail.lviv.ua. mailto:azagorodny@bitp.kiev.ua mailto:andon@isofts.kiev.ua mailto:prots@mail.lviv.ua

Introduction of modern information technologies in scientific research of NAS of Ukraine

Репозитарії

Схожі ресурси