Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members
The article discusses modern computer technologies to support the functioning of the school collective on the basis of an individual-typological approach to improve the efficiency of training and preserve the biosocial health of its members. From the standpoint of the principles of integrity, consis...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
PROBLEMS IN PROGRAMMING
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/383 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Problems in programming |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Problems in programming| id |
pp_isofts_kiev_ua-article-383 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| resource_txt_mv |
ppisoftskievua/09/46c9e80c5cbd3137c662a794f8e66e09.pdf |
| spelling |
pp_isofts_kiev_ua-article-3832024-04-28T11:07:28Z Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members Инновационная педагогическая компьютерная технология оптими-зации школьного коллектива в аспекте знаний о биосоциальной структуре личности его членов Інноваційна педагогічна комп'ютерна технологія оптимізації шкільного колективу в аспекті знань про біосоціальну структуру особистості його членів Kuzmina, K.I. Syomik, T.M. Sheremetova, L.N. biosocial culture; individual-typological approach; health-saving computer technology optimization of the school collective; monitoring; personologist-interdisciplinar learning effectiveness UDC 612.0 + 159.938 + 57 : 007 биосоциальная культура; индивидуально-типологический подход; здоровье сберегающая компьютерная технология; оптимизация школьного коллектива; психологический климат; профкомпетентность; персонолог-междисциплинарник мониторинг; топ-менеджмент; эффективност УДК 612.0 + 159.938 + 57 : 007 біосоціальна культура; індивідуально-типологічний підхід; здоров'язберігаюча комп'ютерна технологія; оптимізація шкільного колективу; психологічний клімат; профкомпетентність; персонолог-міждисциплінарник; моніторинг; топ-менеджмент; ефективність навчання УДК 612.0 + 159.938 + 57 : 007 The article discusses modern computer technologies to support the functioning of the school collective on the basis of an individual-typological approach to improve the efficiency of training and preserve the biosocial health of its members. From the standpoint of the principles of integrity, consistency, dynamism, rhythmology and interdisciplinary, the sociopsychophysiological dynamic portrait of the collective, its individual adaptation information space (IAIS) – a rational environment for life (design), was considered. The technological scheme offers for consideration fundamentally new service components: the biosocial culture of the student (knowledge of his adaptation capabilities), monitoring for the constant harmonization of the collective, a personologist – interdisciplinary, more responsible for the psychological climate of the environment. Individually typological approach to understanding the mechanisms of individual (rather than average) human adaptation, the tandem "professional competence – biosocial culture" together with active computerization can become a "breakthrough moment" in modern human knowledge and humanity, thereby significantly increasing the level of economic potential and culture of the country.Problems in programming 2019; 4: 121-131 В работе обсуждаются современные компьютерные технологии поддержки функционирования школьного коллектива на базе индивидуально-типологического подхода для повышения эффективности обучения и сохранения биосоциального здоровья его членов. С позиций принципов целостности, системности, динамичности, ритмологичности и междисциплинарности рассмотрен социопсихофизиологический динамический портрет коллектива, его индивидуальное адаптационное информационное пространство (ИАИП) – рациональная для жизнедеятельности среда (дизайн). Технологическая схема предлагает для рассмотрения принципиально новые сервисные компоненты: биосоциальная культура школьника (знание своих адаптационных возможностей), мониторинг для постоянной гармонизации коллектива, персонолог-междисциплинарник, в большей степени ответственный за психологический климат среды. Индивидуально-типологический подход для понимания механизмов индивидуальной (а не средне-статистической) адаптации человека, тандем «профессиональная компетенция – биосоциальная культура» вместе с активной компьютеризацией могут стать «прорывным моментом» в современном человекознании и человековедении, тем самым существенно повышая уровень экономического потенциала и культуры страны.Problems in programming 2019; 4: 121-131 У роботі обговорюються сучасні комп'ютерні технології підтримки функціонування шкільного колективу на базі індивідуально-типологічного підходу для підвищення ефективності навчання і збереження біосоціального здоров'я його членів. З позицій принципів цілісності, системності, динамічності, ритмологічності і міждисциплінарності розглянуто соціопсихофізіологічний динамічний портрет колективу, його індивідуальний адаптаційний інформаційний простір (ІАІП) – раціональне для життєдіяльності середовище (дизайн). Технологічна схема пропонує для розгляду принципово нові сервісні компоненти: біосоціальна культура школяра (знання своїх адаптаційних можливостей), моніторинг для постійної гармонізації колективу, персонолог-міждисциплінарник, більшою мірою відповідальний за психологічний клімат середовища. Індивідуально-типологічний підхід для розуміння механізмів індивідуальної (а не середньостатистичної) адаптації людини, тандем «професійна компетенція – біосоціальна культура» разом з активною комп'ютеризацією можуть стати «проривним моментом» в сучасному людинознавстві і людиноведенні, тим самим істотно підвищуючи рівень економічного потенціалу і культури країни.Problems in programming 2019; 4: 121-131 PROBLEMS IN PROGRAMMING ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ 2019-12-05 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/383 10.15407/pp2019.04.121 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 4 (2019); 121-131 ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 4 (2019); 121-131 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 4 (2019); 121-131 1727-4907 10.15407/pp2019.04 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/383/386 Copyright (c) 2019 PROBLEMS IN PROGRAMMING |
| institution |
Problems in programming |
| baseUrl_str |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai |
| datestamp_date |
2024-04-28T11:07:28Z |
| collection |
OJS |
| language |
Ukrainian |
| topic |
biosocial culture individual-typological approach health-saving computer technology optimization of the school collective monitoring personologist-interdisciplinar learning effectiveness UDC 612.0 + 159.938 + 57 : 007 |
| spellingShingle |
biosocial culture individual-typological approach health-saving computer technology optimization of the school collective monitoring personologist-interdisciplinar learning effectiveness UDC 612.0 + 159.938 + 57 : 007 Kuzmina, K.I. Syomik, T.M. Sheremetova, L.N. Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members |
| topic_facet |
biosocial culture individual-typological approach health-saving computer technology optimization of the school collective monitoring personologist-interdisciplinar learning effectiveness UDC 612.0 + 159.938 + 57 : 007 биосоциальная культура индивидуально-типологический подход здоровье сберегающая компьютерная технология оптимизация школьного коллектива психологический климат профкомпетентность персонолог-междисциплинарник мониторинг топ-менеджмент эффективност УДК 612.0 + 159.938 + 57 : 007 біосоціальна культура індивідуально-типологічний підхід здоров'язберігаюча комп'ютерна технологія оптимізація шкільного колективу психологічний клімат профкомпетентність персонолог-міждисциплінарник моніторинг топ-менеджмент ефективність навчання УДК 612.0 + 159.938 + 57 : 007 |
| format |
Article |
| author |
Kuzmina, K.I. Syomik, T.M. Sheremetova, L.N. |
| author_facet |
Kuzmina, K.I. Syomik, T.M. Sheremetova, L.N. |
| author_sort |
Kuzmina, K.I. |
| title |
Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members |
| title_short |
Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members |
| title_full |
Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members |
| title_fullStr |
Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members |
| title_full_unstemmed |
Innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members |
| title_sort |
innovative pedagogical computer technology optimization school community in the aspect of knowledge about the biosocial personality structure of its members |
| title_alt |
Инновационная педагогическая компьютерная технология оптими-зации школьного коллектива в аспекте знаний о биосоциальной структуре личности его членов Інноваційна педагогічна комп'ютерна технологія оптимізації шкільного колективу в аспекті знань про біосоціальну структуру особистості його членів |
| description |
The article discusses modern computer technologies to support the functioning of the school collective on the basis of an individual-typological approach to improve the efficiency of training and preserve the biosocial health of its members. From the standpoint of the principles of integrity, consistency, dynamism, rhythmology and interdisciplinary, the sociopsychophysiological dynamic portrait of the collective, its individual adaptation information space (IAIS) – a rational environment for life (design), was considered. The technological scheme offers for consideration fundamentally new service components: the biosocial culture of the student (knowledge of his adaptation capabilities), monitoring for the constant harmonization of the collective, a personologist – interdisciplinary, more responsible for the psychological climate of the environment. Individually typological approach to understanding the mechanisms of individual (rather than average) human adaptation, the tandem "professional competence – biosocial culture" together with active computerization can become a "breakthrough moment" in modern human knowledge and humanity, thereby significantly increasing the level of economic potential and culture of the country.Problems in programming 2019; 4: 121-131 |
| publisher |
PROBLEMS IN PROGRAMMING |
| publishDate |
2019 |
| url |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/383 |
| work_keys_str_mv |
AT kuzminaki innovativepedagogicalcomputertechnologyoptimizationschoolcommunityintheaspectofknowledgeaboutthebiosocialpersonalitystructureofitsmembers AT syomiktm innovativepedagogicalcomputertechnologyoptimizationschoolcommunityintheaspectofknowledgeaboutthebiosocialpersonalitystructureofitsmembers AT sheremetovaln innovativepedagogicalcomputertechnologyoptimizationschoolcommunityintheaspectofknowledgeaboutthebiosocialpersonalitystructureofitsmembers AT kuzminaki innovacionnaâpedagogičeskaâkompʹûternaâtehnologiâoptimizaciiškolʹnogokollektivavaspekteznanijobiosocialʹnojstruktureličnostiegočlenov AT syomiktm innovacionnaâpedagogičeskaâkompʹûternaâtehnologiâoptimizaciiškolʹnogokollektivavaspekteznanijobiosocialʹnojstruktureličnostiegočlenov AT sheremetovaln innovacionnaâpedagogičeskaâkompʹûternaâtehnologiâoptimizaciiškolʹnogokollektivavaspekteznanijobiosocialʹnojstruktureličnostiegočlenov AT kuzminaki ínnovacíjnapedagogíčnakompûternatehnologíâoptimízacííškílʹnogokolektivuvaspektíznanʹprobíosocíalʹnustrukturuosobistostíjogočlenív AT syomiktm ínnovacíjnapedagogíčnakompûternatehnologíâoptimízacííškílʹnogokolektivuvaspektíznanʹprobíosocíalʹnustrukturuosobistostíjogočlenív AT sheremetovaln ínnovacíjnapedagogíčnakompûternatehnologíâoptimízacííškílʹnogokolektivuvaspektíznanʹprobíosocíalʹnustrukturuosobistostíjogočlenív |
| first_indexed |
2025-07-17T09:55:53Z |
| last_indexed |
2025-07-17T09:55:53Z |
| _version_ |
1850410298903625728 |
| fulltext |
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
© К.І. Кузьміна, Т.М. Сьомик, Л.М. Шереметова, 2019
ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2019. № 4 121
УДК 612.0 + 159.938 + 57 : 007 https://doi.org/10.15407/pp2019.04.121
К.І. Кузьміна, Т.М. Сьомик, Л.М. Шереметова
ІННОВАЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНА КОМП'ЮТЕРНА
ТЕХНОЛОГІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ШКІЛЬНОГО КОЛЕКТИВУ
В АСПЕКТІ ЗНАНЬ ПРО БІОСОЦІАЛЬНУ СТРУКТУРУ
ОСОБИСТОСТІ ЙОГО ЧЛЕНІВ
У роботі обговорюються сучасні комп'ютерні технології підтримки функціонування шкільного колек-
тиву на базі індивідуально-типологічного підходу для підвищення ефективності навчання і збереження
біосоціального здоров'я його членів. З позицій принципів цілісності, системності, динамічності, ритмо-
логічності і міждисциплінарності розглянуто соціопсихофізіологічний динамічний портрет колективу,
його індивідуальний адаптаційний інформаційний простір (ІАІП) – раціональне для життєдіяльності
середовище (дизайн). Технологічна схема пропонує для розгляду принципово нові сервісні компонен-
ти: біосоціальна культура школяра (знання своїх адаптаційних можливостей), моніторинг для постійної
гармонізації колективу, персонолог-міждисциплінарник, більшою мірою відповідальний за психологіч-
ний клімат середовища. Індивідуально-типологічний підхід для розуміння механізмів індивідуальної (а
не середньостатистичної) адаптації людини, тандем «професійна компетенція – біосоціальна культура»
разом з активною комп'ютеризацією можуть стати «проривним моментом» в сучасному людинознавс-
тві і людиноведенні, тим самим істотно підвищуючи рівень економічного потенціалу і культури країни.
Ключові слова: біосоціальна культура, індивідуально-типологічний підхід, здоров'язберігаюча комп'ю-
терна технологія, оптимізація шкільного колективу, психологічний клімат, профкомпетентність, персо-
нолог-міждисциплінарник, моніторинг, топ-менеджмент, ефективність навчання.
1. Актуальність проблеми
і мета роботи
Сучасна епоха – це час соціальних і
природних потрясінь, що змінюють свідо-
мість людей, час інтелектуальних револю-
цій. Людина має продовжувати свій шлях
від homo erectus, homo sapiens до homo
intelligance – людини з високим рівнем
біосоціальної культури [1 – 4], творчого,
реалізаційного потенціалу, ефективності
індивідуального і, особливо, колективного
розуму. В основу останнього мають бути
покладені такі високорангові людські яко-
сті: емпатія, взаємодія як мистецтво ком-
промісу, тактичне і стратегічне мислення,
високоінформативний інноваційний реалі-
заційний потенціал.
Науково-освітня сфера має бути
престижною, а отримання нових знань –
ключовим фактором для функціонування
держави та її стратегічної безпеки. Над-
звичайно актуальною сьогодні (і ми всі
очевидці) є необхідність забезпечення ви-
сокої якості професійної підготовки керів-
ників лідерів. Інтелект має стати суспіль-
ним пріоритетом. Політикам необхідно це
зрозуміти і підтримувати науку щедро і
розумно.
Системоутворюючим ядром ціліс-
ності людини взагалі і компетентності
вчителя, зокрема, є його професійний по-
тенціал, пріоритети життєвих цінностей та
ідеалів, біосоціальна культура, як очевидна
платформа забезпечення високого рівня
професійної компетенції [2, 5]. Педагогіка
як наука про виховання, освіту і навчання
сьогодні може базуватися на численних
знаннях, у тому числі нових, про людину і
людство.
Зокрема, це новий системний підхід
до розуміння діючих в природі закономір-
ностей, їх загального характеру – універ-
салізації принципу розвитку; погляд на
світ як на єдине ціле, що складно розвива-
ється, що підкоряється єдиним закономір-
ностям (Г.Б. Лейбніц). Відповідно до його
вчення про монади кожна проста субстан-
ція є відображенням загальних якостей
універсуму. При цьому розглядається но-
вий стиль наукового мислення – неліній-
ність, біоритмологія, взаємозв'язок підсис-
тем, їх кооперативний ефект, сила самоор-
ганізації (І. Пригожин), можливість і необ-
хідність міждисциплінарного соціопсихо-
https://doi.org/10.15407/pp2019.04.121
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
122
фізіологічного підходу до вирішення, у
тому числі, і педагогічних проблем, інфо-
рмаційного арсеналу комп'ютерних засобів
для їх реалізації у вигляді здоров'язберіга-
ючих технологій [2, 4, 5].
Не менш важливі сьогодні для нау-
кового світогляду сучасної теоретичної
педагогіки і медицини, тісно з нею пов'я-
заної, здорова людина – це адекватно мо-
тивована людина; знання законів взаємодії
коливальних процесів, біологічної синхро-
нізації як системоутворюючої функції у
живій природі і її енергозабезпечення.
Новий термін «біофілософія» відк-
риває можливість формування цілісного
образу живого з розумінням специфіки
природно-біологічного в «соціальній лю-
дині», обумовлює творчу поведінку люди-
ни, гуманізацію її діяльності, гармонійні
людські відносини [3].
Творчість розглядається як най-
більш розвинена форма розвитку, як спо-
сіб істинного гуманізму: від суспільства
«трудящих» до суспільства «творящих»,
до людини соціально активної і соціально
відповідальної [3]. Духовність і інтеліген-
тність розглядаються як вектори дійсних
гуманістичних і практичних реалізацій.
Звідси мета роботи – розробка су-
часної комп’ютерної технології підтрим-
ки функціонування шкільного колективу на
базі індивідуально-типологічного підходу
для підвищення ефективності навчання і
збереження біосоціального здоров’я його
членів.
Концептуально розглядаються 3
блоки комплексних завдань:
а) біосоціальна культура людини [5];
б) індивідуально-типологічний
адаптаційний профіль особистості і колек-
тиву в цілому [4];
в) індивідуальний адаптаційний ін-
формаційний простір – ІАІП, реалізовані за
допомогою комп'ютерних систем [1, 2, 4–7].
а) Біосоціальна культура людини
Поняття «біосоціальна культура»
відображає пласт знань про цілісну органі-
зацію людини, її гено-фенотиповий базис,
рівні самоорганізації та самосвідомості.
Це знання про себе, свої можливос-
ті, типологічні властивості (сила, рухли-
вість, врівноваженість нервових процесів),
швидкісні властивості аналізаторів, тип
реагування (стенічний, астенічний, гіпо- та
гіперстенічний) і спрямованості захворю-
вань (невротичний тип, психосоматичний і
соціально-поведінковий); особливості ви-
щих психічних функцій при переробці
інформаційного потоку (увага, свідомість,
мислення), стилі міжособистісної поведін-
ки, професійний тропізм, способи біологіч-
ного захисту, інтроверсію-екстраверсію;
про індивідуалізований корекційний підхід
з використанням знань про структуру
особистості при реалізації режимів праці і
відпочинку.
б) Індивідуально-типологічний
адаптаційний профіль особистості
і колективу в цілому
Другий блок завдань відображає
динаміку цілісного адаптаційного образу
учня і шкільного колективу в цілому, кон-
тинуум його функціональних станів.
Останній діагностує рівень психоемоцій-
ного напруження, депресивних тенденцій,
еустресу і дистресу, періодів оптимальної
працездатності (сови-жайворонки), акти-
вометрії, психоклімату, стилів навчання
та ін.
в) Індивідуальний адаптаційний
інформаційний простір – ІАІП
З урахуванням вище описаного тех-
нологія оптимізації педагогічного процесу,
підвищення його ефективності з меншою
психофізіологічною вартістю ще в більшій
мірі знаходить відображення в 3-му блоці
завдань – ІАІП. Цей термін сформульова-
ний нами і відображає комфортний, «доб-
рий», раціональний для діяльності (на-
вчання і виховання) простір (дизайн), по-
будований на основі знань про структуру
особистості та функціональний стан того,
хто навчається.
Поняття "дизайн" сьогодні – це не
тільки вміння "оформити" предметно-
просторове оснащення нашого життя, але
це мистецтво нового етапу розвитку циві-
лізації [8]. Дизайн переріс у загальну кате-
горію "проектну культуру" і затверджуєть-
ся як нова професія – дизайн середовища
(колористична палітра, гармонізація фор-
ми, композиційне рішення структури сере-
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
123
довища, виразність і смисловий зміст еле-
ментів і т. д.).
Середовищний дизайн – єдиний вид
проектування (зокрема, і при реалізації пе-
дагогічних завдань), який розглядає всю
сукупність умов і обставин людського бут-
тя. Якщо на тлі цих знань розглянути
знання про типи особистості людини (на-
приклад, холерик, флегматик, меланхолік,
сангвінік), то визріє принципово новий
напрямок знань: "Типологія особистості
– типологія середовищного дизайну".
Сьогодні – це найбільш ємна сфера проек-
тної діяльності, що має власну типологію
своєї кінцевої продукції, свої методики і
способи їх проектування.
У тандемі з типологією особистості
людини (пацієнта), для якого потрібна ця
продукція, платформа, що розглядається,
генетично адекватна і перспективна для
створення корисних високоінтелектуаль-
них здоров'язберігаючих технологій, зок-
рема для реалізації у тому числі інновацій-
них програм з сімейної медицини [6] і еле-
ктронної бібліотеки [9].
Створений інформаційний продукт
(модель) для пацієнта, або так зване ІАІП,
повинен мати високий рівень комфорт-
ності та адекватності глибинній гено-
фенотипічній організації людини з ураху-
ванням особливостей її вищих психічних
функцій, центрально-вегетативної регуля-
ції, особливостей енергозабезпечення й
інтоксикації організму.
Наприклад, на підставі цього для
інтроверта (в тому числі і при комп'юте-
рному навчанні) – це гомогенне візуальне
середовище з домінуванням ахроматичних
кольорів у колористичній палітрі та інше.
Для екстраверта – все навпаки:
різноманітний ілюстративний матеріал,
динамічність агресивного (активного)
середовища, еклектичний (анархічний)
дизайн. Такий індивідуальний інформа-
ційний простір оптимізує, захищає від
монотонності, підвищує рівень активації
головного мозку екстраверта, що суб'єк-
тивно сприймається ним як комфорт.
Для профілактики звикання, пере-
насичення і монотонії (особливо для корис-
тувача з сильною нервовою системою) не-
обхідно після певного терміну, не зміню-
ючи основного змісту, вводити стенічні
(активні) елементи.
В аспекті сказаного особливо важ-
ливим є питання про етику, основним
закликом якого є «не нашкодь». Надзви-
чайно коректними необхідно бути з паціє-
нтами молодого віку, у яких багато інфор-
маційних процесів протікають на підсві-
домому рівні. Мають бути виключені нее-
стетичні асоціації, які крім огиди нічого не
викликають. Нині на TV часто зустріча-
ються немислимі блюзнірства, особливо
для дітей емпатійних (співпереживаючих)
інтровертів, формуючи неврози і нав'язли-
вості, виражена перенасиченість інформа-
ційних середовищ (особливо в період
підкресленої необхідності концентрації
уваги) динамічними колірними, контрас-
тно-колірними вишукуваннями сучасних
технічних можливостей без диференціації
головного і другорядного.
2. Про структуру особистості
і колективу
Сьогодні дуже потрібна грамотна
мобілізація важливого економічного ресу-
рсу – колективів, їх гармонійна структури-
зація, вдосконалення міжособистісних від-
носин, організація і керування трудовим
колективом, підвищення рівня мотивації і
ціннісних орієнтацій, тобто це проблема-
тика гармонізації та функціонування соці-
уму на науково-обґрунтованій біосоціаль-
ній платформі.
В історії людинознавства за минуле
сторіччя, практично за весь її науковий
період тривали спроби узагальнити, а точ-
ніше, осмислити по-новому, звівши в єди-
не ціле досягнення багатьох дослідників
особистості. При цьому важливі об'єктивні
дані експериментальних досліджень і мо-
жливість «за деревами побачити ліс»,
цілісність людини в неосяжному світі
психологічних побудов [1–5].
Психологи вважають, що саме існу-
вання людської цивілізації залежатиме від
біосоціальної грамотності людства і його
розуміння самого себе і навколишнього се-
редовища.
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
124
При цьому перспективне міждисцип-
лінарне вивчення поведінкових реакцій лю-
дини і їх забезпечення: гено-, фено-, фізіо-,
біохімічне та інше, яке активно відходить
від середньостатистичного підходу [5].
Час підготував об'єктивний ґрунт
для систематизації, уніфікації різноаспект-
них біосоціальних знань про людину в
теоретичному плані. А міждисциплінарний
лонгітюдний соціопсихофізіологічний ком-
п'ютерний експеримент, заснований на
гено-фенотипологічній платформі, привніс
принципово нове в розуміння цілісності
людини, раціональне і ефективне викорис-
тання цієї платформи в усі періоди її жит-
тєвого циклу.
З численних варіантів визначення
особистості провідними психологами сьо-
годні більше імпонує таке: Г. Олпорт
(1937) "Особистість – це внутрішня ди-
намічна організація психофізіологічних
систем, яка формує патерни поведінки,
мислення і емоцій, характерні для даної
людини" [10].
Колектив розглядається як таке
уособлення соціальних відносин, які забез-
печуються динамічною організацією
психофізіологічних груп індивідуумів і
визначають унікальний спосіб адаптації до
середовища [11].
Обговорення питань, пов'язаних з
розумінням структури людини, спрямоване
до знань про її риси і типи [10–12]. У наш
час розглядаються 3 пласта знань: теорети-
ко-емпіричні про основні положення про
природу людини [10]; теоретико-експери-
ментальні про нейрофізіологічні механізми,
об'єктивні показники умовно-рефлекторної
діяльності (школа Павлова, Теплова, Неби-
ліцина, Анохіна та ін.) [12–15].
На початку ХХ століття з'явилися
роботи міждисциплінарного напрямку
(соціоніка), в яких розглядаються можли-
вості побудови психологічної моделі осо-
бистості для моделювання міжособистіс-
них взаємин [16, 17], структурування пси-
хоінформаційного простору, розгляду ти-
пів інформаційного метаболізму колекти-
вів, організацій, націй, етносів, держав, їх
психоінформаційної структури і взаємодії
[16, 17 та інше]. Починаючи з 80-х років
минулого століття моделювання соціаль-
них систем і суспільства з використанням
типології Юнга [18] додало ряд надзви-
чайно необхідних знань у розуміння ме-
ханізмів індивідуальної адаптації людини
за допомогою вищих психічних функцій.
Так існують чоловіча та жіноча складові
нації та етносу і відповідно стереотипи
їх «чоловічої» і «жіночої» поведінки;
соціоніка як інтегральний напрям доз-
воляє побачити особливості аспектів ін-
формаційного потоку, розглянути пе-
ріодичну систему типів інформаційного
метаболізму, голографічну модель функ-
цій інформаційного метаболізму в зв'язку
з асиметрією півкуль головного мозку,
різні види інтелекту (іраціональний, раці-
ональний), біоритмічні і енергетичні рівні
людини та ін. [19 ].
Кожна риса людини представлена
континуумом положень (або властивостей
особистості) з двома екстремумами (на-
приклад, "свобода" розташована на одно-
му полюсі першого континууму, а "детер-
мінізм" – на іншому полюсі цього ж кон-
тинууму, тип особистості може визнача-
тися 2-ма, 3, 6 , 8, 16 індивідуальними
властивостями (Айзенк – 3, ММРІ – 13,
Юнг – 8, Кеттел – 16, Павлов – 3, 12).
На ниві сучасної актуальності здо-
рового глузду важливі роботи Адлера [10]
про структуру особистості, який побуду-
вав свою типологію за принципом двомір-
ної схеми «соціальний інтерес» і «ступінь
активності», що збігається з поняттям
«рівень енергії» і грає конструктивну або
деструктивну роль тільки в поєднанні з
соціальним інтересом. Соціальний інтерес,
як барометр нормальності, показник якості
життя. Еволюція змушує людей жити
спільно з перспективою гармонійного
суспільства, де кожна людина зобов'язана,
має вміти грамотно, культурно спілкувати-
ся з іншими; не тільки взаємодіяти, а й
взаємосодіяти з ними.
Особливо корисна для практики
Адлеровська терапія – у співпраці, поси-
ленні соціального інтересу. Сьогодні це
когнітивна терапія – лікування знаннями.
Юнг ближче всіх стояв до розуміння цілі-
сності структури особистості з різним сту-
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
125
пенем вираженості її компонентів. Поведі-
нка людини завжди є результатом тієї чи
іншої конфігурації особистісних рис [10].
Структура особистості може бути
описана за допомогою концепції типу
особистості – сукупності безлічі різних
рис, яка створює самостійну категорію з
чітко визначеними межами. Айзенк [14]
був переконаний, що для пояснення біль-
шої частини поведінкових проявів людини
необхідно не більше 3-х суперрис (які він
назвав типами). Було виявлено 2 основних
типи – інтроверсія-екстраверсія і нейро-
тизм-стабільність, і чотири категорії лю-
дей. Найбільш важливим аспектом теорії
Айзенка є його спроба встановити нейро-
фізіологічну канву в плані особливостей
нервової системи.
Особистісний розвиток відбуваєть-
ся протягом усього життя. Важлива ста-
дійність Еріксона, що підкріплюється ві-
домою інвертованою V-подібною кривою
адаптації, і вагомий внесок усвідомлюва-
ного в самоорганізацію людини на основі
вищих психічних механізмів: зворотної
аферентації, самоактивації, волі, гальмів-
них нейрофізіологічних механізмів і ін.
За Келлі [10] (когнітивний напря-
мок) люди – думаючі істоти, людина по
суті – вчений, дослідник, інтерпретатор
того, що навколо неї.
Інша спрямованість робіт по струк-
турі особистості, зокрема, вивчення тем-
пераменту, ведуть нас до припущень Гіп-
пократа (V ст. до н.е.) про відмінності
людей по співвідношенню чотирьох основ-
них "соків" організму – крові, флегми,
жовтої та чорної жовчі з подальшим виді-
ленням типів: холерик, меланхолік, сангві-
нік і флегматик (Клавдій Гален, II в н.е.).
Подальші дослідження в області диферен-
ціальної психофізіології отримали відоб-
раження в працях І.П. Павлова, Б.М. Теп-
лова, В.С. Мерліна, В.Д. Небиліцина.
В основу індивідуальних відмінностей
покладені фундаментальні властивості
нервових процесів збудження і гальмуван-
ня: сила, їх врівноваженість і рухливість.
Айзенк [14] вважає, що нейротизм,
екстраверсія, інтроверсія обумовлені гене-
тично, а крайні їх форми ведуть до патології.
За Собчик Л.Н. [20] надмірність по-
казників стенічної саморегуляції загрожує
дезадаптацією з соціально-поведінкового
типу, протилежне співвідношення означає
відмову від самореалізації і переважання
соціального тиску на особу, формує нев-
ротичний патерн дезадаптації; при пере-
напруженні тих і інших механізмів, відбу-
вається їх взаємне "гасіння" і формується
біологічний варіант дезадаптації з психо-
соматичними розладами.
Гігієна розумової праці має перед-
бачати, крім усього іншого, оптимальний
харчовий режим і, в першу чергу, білко-
вий. Дослідження інших харчових режимів
– вуглеводних, мінеральних і жирових під-
твердили їх причетність до типологічної
організації метаболічних процесів в орга-
нізмі і конституції людини [21].
Необхідно зазначити величезний
внесок М.Н. Ліванова і його школи [22] в
розшифровку феномена просторової синх-
ронізації і її різних проявів. Надзвичайно
важливо розглядати синхронізацію як
загальнобіологічну закономірність, що
лежить в основі часової самоорганізації
процесів живої системи [22, 23].
Енергетичні характеристики систем
досягають своїх екстремальних значень у
стані синхронізації, відображаючи меха-
нізм судомної готовності і судомної акти-
вності субстрату [24].
А.Б. Коган [24] пов'язує такий ре-
жим (глобальної синхронізації, коли мозок
працює як єдине ціле) з об'єднанням вели-
ких аналізаторних областей кори в ритмі
"холостого ходу", коли структури гіпер-
синхронізовані, напружені, а вихід –
безрезультатний.
Поняття "біосоціальна культура"
людини [2] – це перш за все знання про
себе, свої долереалізуючі тенденції, мож-
ливості, резерви, стійкість до стресу, вмін-
ня адекватно формувати міжособистісні
відносини і багато іншого. За суттю – це
знання свого міждисциплінарного соціо-
психофізіологічного портрету [1], який
суттєво розширює можливості пізнання
людиною цього світу, що знижує ціну
індивідуальної адаптації та веде до гідного
довголіття [1, 2, 4, 5].
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
126
3. Розроблення підходу
до створення інформаційної
технології соціопсихофізіологічної
підтримки для вивчення
особливостей функціонування
шкільного колективу
За суттю, уніфікація і систематиза-
ція знань з досліджуваного питання приве-
ла до розуміння того, що це цілісно-
орієнтована «проривна» сучасна наукова
технологія (методологія, методики і про-
грама) вивчення індивідуально-типоло-
гічної адаптації школяра на базі індивіду-
ально-типологічного підходу.
Далі (рисунок) показана схема тех-
нологічної реалізації проблеми: «Розроб-
лення теоретичних основ для сучасної
комп'ютеризованої організації трудового
колективу», що досить повно й точно, нау-
ково-обґрунтовано відображає “образ” ко-
лективу для подальшого вивчення моделі
за допомогою реалізованих у комп’ютерах
алгоритмів. Це дає можливість глибоко і
докладно вивчати об’єкти в динаміці і екс-
перименті. Методологія математичного (а
тепер вже й інформаційного) моделювання
– це неминуча складова науково-
технічного прогресу. Потрібні надійні за-
соби переробки інформаційної “сировини”
– наші алгоритми в точні знання аналізу і
прогнозу, прийняття рішень і контролю за
їх виконанням.
Моделювання породжує чіткий
план дій і умовно його можна розбити на
три етапи: модель, алгоритм, програма.
1 етап – модель це теоретичний мі-
ждисциплінарний портрет колективу на
основі знань про динамічний соціопсихо-
фізіологічний портрет кожного члена
колективу;
2 етап – вибір алгоритму для реалі-
зації моделі на комп’ютері;
3 етап програми, що переведе мо-
дель і алгоритм на доступну комп’ютерну
мову (“електронний” еквівалент об’єкта,
що вивчається).
В даний час дозрів фундамент для
цілісного, системного, міждисциплінарно-
го розуміння людини, особливо професіо-
нала і колективу в цілому на підставі
індивідуально-типологічного (а не
середньостатистичного) підходу, з такими
високоранговими якостями, як емпатія
(почуття співпереживання), мистецтво
компромісу і взаємодії, стратегічне і так-
тичне мислення, раціональність, швидко-
дія, творчий, реалізаційний і контролю-
ючий потенціал.
Дана технологічна схема включає та-
кож особливо важливий фрагмент для реалі-
зації «цілісності» колективу – його динамі-
чну структуру (фази зростання, розвитку,
перенапруження, в цілому довголіття).
За суттю у роботі розглядається
орієнтація на принципово нову науково-
обґрунтовану реалізацію цілей у різних
аспектах сучасного людинознавства і лю-
диноведення, що забезпечують тандем
високої професійної компетентності
колективів і їх біосоціального здоров'я.
Соціопсихофізіологічний портрет
старшокласника виступає міждисциплі-
нарним (соціопсихофізіологічним) дина-
мічним портретом особистості з урахуван-
ням його професійної спрямованості, діло-
вих якостей, умінь, ступеня його соціаль-
но-психологічної адаптованості. На під-
ставі цього можна охарактеризувати функ-
ціонування цілого класу та спрямованість
його біосоціального здоров’я.
Психофізіологічне дослідження до-
зволяє диференційовано визначати суміс-
ність учнів, згуртованість колективу, здат-
ність до ефективної взаємодії, деталізувати
взаємини членів групи, ставлення до лідера.
Економічна вигода (як кінцевий по-
казник) в класі може рекламуватися у ви-
гляді високої і якісної успішності, адекват-
ної адаптації у колективі і житті, високого
рівня біосоціальної культури школярів.
Комп'ютерні здоров'язберігаючі
системи – це міждисциплінарна основа для
розвитку нових уявлень про теорію
особистості, норму, довголіття, спрямова-
ність дезадаптації (захворювань), адекват-
ність відображення інформації.
Це гармонізація людино-комп’ю-
терних взаємин, розробка комп'ютерів но-
вих поколінь, розгляд механізмів «соці-
альної психіки» на основі симбіозу з
новими науками (психогенетика, біорит-
мологія, біоісторія, біоекономіка, біофіло-
софія, біополітика та інше).
Прикладні засоби програмування та програмне забезпеченняення
127
Р
и
су
н
о
к
.
Р
о
зр
о
б
л
ен
н
я
т
ео
р
ет
и
ч
н
и
х
о
сн
о
в
д
л
я
с
у
ч
ас
н
о
ї
к
о
м
п
’ю
те
р
и
зо
в
ан
о
ї
о
р
га
н
із
ац
ії
т
р
у
д
о
в
о
го
к
о
л
ек
ти
в
у
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
128
Персонологія дуже молода галузь
знань, продукт Х1Х століття, вже досягла
повноліття, заявивши про себе як життє-
здатна генералізована галузь всеаспектних
досліджень.
Індивідуально-типологічний підхід
з урахуванням вищеперерахованих прин-
ципів і широкої комп'ютеризації може бу-
ти «проривним» етапом у плані вирішен-
ня 2-х найважливіших сьогодні проблем –
«професійної компетентності» людства і
його біосоціальної культури».
Наступні 3 блоки завдань при роз-
робці теоретичних основ для сучасної
комп’ютеризованої організації трудового
колективу – соціопсихофізіологічний пор-
трет колективу, функціональний стан
колективу впродовж його життєвого
циклу, індивідуальний адаптаційний інфор-
маційний простір (ІАІП).
Перший блок визначає ергічний,
емоційнолабільний, реалізаційний, емпа-
тійний, творчий, контролюючий потенціал.
Другий блок – різні види функціо-
нальних станів колективу впродовж його
життєвого циклу.
Третій блок – формування індиві-
дуального адаптаційного інформаційного
простору (ІАІП), що несе концептуально
нові знання (дизайн середовища, технічна
естетика, корисність-краса) про гармоніза-
цію професійної компетентності і біосоці-
ального здоров’я.
Далі розглядається практична реалі-
зація проблеми у вигляді принципово ін-
новаційного блоку в таких системах –
«блок моніторингу». Останній включає ряд
інформаційноємних показників ефектив-
ності діяльності колективу (і кожного його
члена) у зв’язку з актуальним станом його
психофізіологічного здоров’я з метою їх
оптимізації. Такими показниками висту-
пають ефективність діяльності, рівень
стресу, психоклімат і ряд генетично обу-
мовлених режимів оптимальної працездат-
ності (активометрія, профвідбір, хобі, хар-
чування, інтроверсія), від яких суттєво за-
лежить успішність діяльності і її адекватна
«вартість» (рисунок).
Одним з інноваційних, високо нау-
кових для адекватної реалізації даної сис-
теми є рівень біосоціальної культури (реа-
лізований у вигляді довідкової системи),
яка відображує високу грамотність кожної
людини, знання своїх резервних можливо-
стей, поведінки в стресі, вміння і т. д.; та-
кож представлена інформація про особли-
вості індивідуальної адаптації, спрямова-
ність захворювань, комп’ютерні хвороби.
Передбачаються постійні консультації з
персонологом-міждисциплінарником (со-
ціопсихофізіологом) в плані глибокого ро-
зуміння біосоціальної культури та механі-
змів індивідуальної адаптації (природний
сон, спілкування, харчування).
Науково обґрунтованим, високо-
актуальним для забезпечення необхідної
професіональної і соціальної адекватності
«комп’ютеризованого» колективу виступає
заключний (рисунок) фрагмент ІАІП, який
здійснює композиційні рішення простору
(світло, колір, зміст); можливе динамічне
використання при необхідності колір-
корекції стану та інше.
За суттю комп'ютеризована органі-
зація колективу безпосередньо пов'язана з
давно відомою проблемою розробки
дружнього інтерфейсу. В даний час це
переконливий технічний засіб для спілку-
вання з користувачем, хоча людина пред-
ставлена в ньому вкрай слабо.
Розглянута технологія може стати
цінним пластом психофізіологічних знань
при побудові для користувачів індивідуа-
лізованих моделей ПК і дружніх інтерфей-
сів з високим рівнем комфортності і адек-
ватності їх глибинній гено-фенотипічній
організації.
Розглянута програма з створення
теоретичних основ для сучасної комп'юте-
ризованої організації трудового колективу
(шкільного) може стати інноваційною
науково обґрунтованою інформацією
для розробки інвестиційних державних
програм моніторингу біосоціального
здоров’я населення України.
Висновки
Виходячи з того, що особистість є
структурно-функціональною одиницею на-
ції, знання про типологію особистості та її
динамічну структуру формує принципово
новий антропосоціальний погляд на керу-
вання суспільством, виходячи з його гено-
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
129
фенотипових властивостей [17–19].
Тому енергію індивіда необхідно на-
правити в потрібне, соціально прийнятне
русло. Таким руслом, самим головним ке-
руючим фактором, джерелом життєстійкості
людини і нації є праця.
Індивідуально-типологічний підхід
до пізнання людини має розглядатися в рус-
лі державної програми охорони здоров'я, і
особливо здоров'я здорової людини, і орієн-
тувати на підвищення рівня біосоціальної
культури нації, її морально-етичного та еко-
номічного потенціалу.
Технологія базується на глибоких
наукових міждисциплінарних засадах ви-
вчення адаптації людини в ХХ1 столітті,
кричущій необхідності актуальних реаліза-
цій продуктів комп'ютерної біоінформати-
ки. Біосоціальна культура (знання про се-
бе, свої індивідуально-типологічні адапта-
ційні можливості) має стати пріоритетною
компетенцією людини ХХ1 століття.
Централізований підхід, який за-
дав би правильний тон і реалізував нау-
ково-обґрунтовану методологію сьогодні
просто необхідний як «проривний» для
раціональної організації колективів різних
рангів, їх ефективності та довголіття.
Є надія, що достатня зрілість між-
дисциплінарних знань про людину, дина-
мічну структуру її особистості, індивіду-
альний адаптаційній інформаційних прос-
тір (ІАІП), готовність сучасних здо-
ров’язберігаючих технологій і комп'ю-
терних систем зорієнтують дослідників і
керуючі ланки країн на адекватні програми
з людинознавства і людиноведення, зок-
рема, створення науково-практичних цент-
рів біосоціальної культури людини, сімей-
ної медицини, професійної компетентності
для вищих ешелонів керування, центрів
гармонізації колективів різних рангів та
інше.
Насьогодні закладено фундамент
для цілісного, міждисциплінарного розу-
міння людини на основі індивідуально-
типологічного (а не середньостатистично-
го) підходу.
Література
1. Кузьмина К.И. Психофизиологические ме-
ханизмы индивидуальной адаптации орга-
низма при действии различных экзогенных
факторов: дис. докт. биол. наук. Киев,
1995. 356 с.
2. Кузьмина К.И. Человек и его биосоциаль-
ная культура. Теорія і практика управління
соціальними системами: філософія, психо-
логія, педагогіка, соціологія. Харків. 2005.
№ 1. С. 109 – 120.
3. Новіков Б.В. Творчість як спосіб здійснен-
ня гуманізму. Монографія. К.: Видавець
ПАРАПАН, 2005. 332 с.
4. Кузьміна К.І., Сьомик Т.М., Куниця Т.А.
Особливості дослідження психологічного
клімату в колективі. Глава 5. Коллективная
монография «Перспективные тренды раз-
вития науки: образование и воспитание,
спорт». Входит в РИНЦ SCIENCE INDEX
Одесса: Куприенко СВ. 2016. С. 115 – 128.
5. Кузьмина К.И., Сёмик Т.М. Здоровье сбе-
регающие технологии и компьютерные си-
стемы в современном человековедении для
рациональной организации жизненного
цикла человека. Проблеми програмування.
2017. № 3. С. 172 – 193.
6. Кузьмина К.И., Оноприенко В.Н., Козак
Н.С., Сёмик Т.М., Андон Т.А. Семейная
медицина сегодня и проблема ее дальней-
шей интеллектуализации с помощью ин-
формационных технологий и компьютер-
ных систем. Теорія і практика управління
соціальними системами. Харків: НТУ
«ХПІ». 2012. № 2. С. 56 – 67.
7. Кузьмина К.И., Семик Т.М., Андон Т.А.
Современные информационные техноло-
гии для изучения механизмов индивиду-
альной психофизиологической адаптации
человека. Проблеми програмування. 2008.
№ 2-3. С. 695 –702.
8. Дизайн. Иллюстрированный словарь-
справочник / Минервин Г.Б., Шимко В.Г.,
Ефимов А.В. и др./под общ. ред. Б. Минер-
вина, В.Г. Шимко. М.: “Архитектура. – С”.
2004. 228 с.
9. Кузьмина К.И., Сёмик Т.М, Андон Т.А.
Социопсихофизиологические знания – ин-
новационный резерв повышения качества
электронных библиотек (ЭБ). «Инновации
в науке»: материалы XII Международной
заочной научно-практической конферен-
ции. Часть I. (17 сентября 2012 г.). Новоси-
бирск: Изд. «Сибирская ассоциация кон-
сультантов», 2012. С. 31 – 43.
10. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. 3-е
изд. СПб: Питер, 2013. 607 с. (Серия
«Мастера психологии»).
11. Копець Л.В. Психологія особистості: Навч.
посіб. для студентів вищ. навч. закл. – 2-е
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
130
вид. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська ака-
демія». 2008. 458 с.
12. Теплов Б.М. Новые данные по изучению
свойств нервной системы человека. Типо-
логические особенности высшей нервной
деятельности человека. М.: Медицина,
1963. Т. 3. С. 34 – 46.
13. Небылицын В.Д. Психофизиологические
исследования индивидуальных различий.
М.: Наука. 1976. 336 с.
14. Eysenck H.S. The biological basis of
personality. Illinois: Springfield. 1967. 202 p.
15. Strelay J. Temperament I typ uklady
nerwowego. Warszawa: Panstwowe
Wudawnictwo Naukowe, 1974. 231s.
16. Букалов А.В. Интегральная соционика, ти-
пы коллективов, государств, этносоциони-
ка. Соционика, ментология и психология
личности. Киев. 1998. № 5. С. 13 – 17.
17. Аугустинавичюте А. О дуальной природе
человека. Международный ин-т социони-
ки. Соционика, ментология и психология
личности. Киев. 1996. № 2 (5). С. 2 – 12.
18. Юнг К. Психологические типы. М.: «Уни-
верситетская книга» АСТ, 1997. 709 с.
19. Букалов А.В. Голографическая модель
ФИМ и ее связь с полушариями головного
мозга. Соционика, ментология и психоло-
гия. Киев. 2001. № 3. С. 7 – 11.
20. Собчик Л.Н. Психология индивидуально-
сти. Теория и практика психодиагностики.
СПб: изд. “Речь”. 2008. 624 с.
21. Губко А.Т. Проблема типа нервной систе-
мы: научное исследование. Ин-т психоло-
гии им. Г.С. Костюка АПН Украины. К.:
Світогляд. 2008. 300 с.
22. Ливанов М.Н. Пространственная организа-
ция процессов головного мозга. М.: Наука.
1972. 252 с.
23. Степанова С.И. Биоритмологические ас-
пекты проблемы адаптации. М.: Наука.
1986. 244 с.
24. Коган А.Б. О принципах нейрональной ор-
ганизации рабочих механизмов управления
функциональной системой. Принципы си-
стемной организации функций. М.: Наука.
1973. С. 125 – 130.
References
1. Kuzmina K.I. Psychophysiological mecha-
nisms of individual adaptation of the organism
under the action of various exogenous factors:
dis. Dr. biol. sciences. Kiev, 1995. 356 p.
2. Kuzmina K.I. Human and his biosocial cul-
ture. Theory and practice of management of
social systems: philosophy, psychology, ped-
agogy, sociology. Kharkiv. 2005. N 1.
P.109 – 120.
3. Novikov B.V. Creativity as a way of realizing
humanism. Monograph. K.: Publisher
PARAPAN, 2005. 332 p.
4. Kuzmina K.І., Syomik T.M., Kunitsya T.A.
Features of the study of psychological climate
in the collective. Chapter 5. The collective
monograph "Perspective trends in the devel-
opment of science: education and upbringing,
sport". Included in the RSCI SCIENCE IN-
DEX Odessa: Kuprienko SV. 2016.
P. 115 – 128.
5. Kuzmina K.I., Syomik T.M. Health-saving
technologies and computer systems in modern
human science for the rational organization of
the human life cycle. Problems of Software.
2017. N 3. P. 172 – 193.
6. Kuzmina K.I., Onoprienko V.N., Kozak N.S.,
Syomik T.M., Andon T.A. Family medicine
today and the problem of its further intellectu-
alization with the help of information technol-
ogies and computer systems. Theory and
Practice of Social Systems Management.
Kharkiv: NTU "KhPI", 2012. N 2. P. 56–67.
7. Kuzmina K.I., Syomik T.M., Andon T.A.
Modern information technologies for studying
the mechanisms of individual psycho-phy-
siological adaptation of a person. Problems in
Programming. 2008. N 2-3. P. 695–702.
8. Design. Illustrated dictionary-reference book /
Minervin G.B., Shimko V.G., Efimov A.V.
and others / under total. ed. B. Minervina,
V.G. Shimko. M.: “Architecture. – C”, 2004.
228 p.
9. Kuzmina K.I., Syomik T.M., Andon T.A. So-
ciopsychophysiological knowledge – innova-
tive reserve for improving the quality of elec-
tronic libraries (EL). "Innovations in Sci-
ence": materials of the XII International Cor-
respondence Scientific and Practical Confer-
ence. Part I. (September 17, 2012). Novosi-
birsk: Izd. “Siberian Association of Consult-
ants”, 2012. P. 31–43.
10. Hyeell L., Ziegler D. Personality theory. 3rd
ed. SPb: Peter, 2013. 607 p. (A series of
"Masters of Psychology").
11. Kopets L.V. Psychology specialty: A manual
for students in higher education – 2nd edition.
K.: Publishing House. “Kyiv- Mogilyan
Academy”, 2008, 458 p.
12. Teplov B.M. New data on the study of the
properties of the human nervous system. Ty-
pological features of the higher nervous ac-
tivity of human. M.: Medicine, 1963. Vol. 3.
P. 34 – 46.
Прикладні засоби програмування та програмне забезпечення
131
13. Nebylytsyn V.D. Psychophysiological studies
of individual differences. M.: Science, 1976.
336 p.
14. Eysenck H.S. The biological basis of person-
ality. Illinois: Springfield, 1967. 202 p.
15. Strelay J. Temperament I typ uklady ner-
wowego. Warszawa: Panstwowe Wudawni-
ctwo Naukowe, 1974. 231 p.
16. Bukalov A.V. Integral Socionics, types of
groups, states, ethnosocionics. Socionics,
mentology and personality psychology. Kiev.
1998. N 5. P. 13 – 17.
17. Augustinavichyute A. About the dual nature
of human. International Institute of Socionics.
Socionics, mentology and personality psy-
chology. Kiev. 1996. N 2 (5). P. 2 – 12.
18. Jung K. Psychological types / K. Jung. M.:
“University Book” AST, 1997. 709 p.
19. Bukalov A.V. Holographic model of FIM and
its connection with the cerebral hemispheres.
Socionics, Mentology and Psychology. Kiev.
2001. N 3. P. 7 – 11.
20. Sobchik L.N. Psychology of individuality.
Theory and practice of psychodiagnostics.
SPb: ed. “Speech”, 2008. 624 p.
21. Gubko A.T. The problem of the type of the
nervous system: a scientific study. Institute of
Psychology. G.S. Kostyuk APS of Ukraine.
K.: Svіtoglyad, 2008. 300 p.
22. Livanov M.N. Spatial organization of brain
processes. M.: Science, 1972. 252 p.
23. Stepanova S.I. Biorhythmic aspects of the
problem of adaptation. M.: Science, 1986.
244 p.
24. Kogan A.B. On the principles of neuronal or-
ganization of working mechanisms for man-
aging a functional system. Principles of sys-
tem organization of functions. M.: Science,
1973. P.125 – 130.
Одержано 18.07.2019
Про авторів:
Кузьміна Клариса Іванівна,
доктор біологічних наук,
провідний науковий співробітник
Кількість наукових публікацій в
українських виданнях – понад 130.
Кількість наукових публікацій в
зарубіжних виданнях – понад 10.
Сьомик Тетяна Михайлівна,
кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник
Кількість наукових публікацій в
українських виданнях – понад 100.
Кількість наукових публікацій
в зарубіжних виданнях – понад 6.
Шереметова Людмила Миколаївна,
вчителька
Місце роботи авторів:
Інститут програмних систем НАН України,
03187, м. Київ,
проспект Академіка Глушкова, 40.
Тел.: (044) 524 26 70
(044) 526 31 83
Школа № 80,
01103 м. Київ,
бульвар Дружби Народів, 12-Б
E-mail: somik@isofts.kiev.ua
mailto:somik@isofts.kiev.ua
|