Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health
The main idea of the work is the scientific organization of work and leisure of a modern person, family, school, teams, and the world community with a transitional (from average to individual-typological) moment on the way to the effectiveness of the organization of the tandem «Professional competen...
Gespeichert in:
| Datum: | 2025 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
PROBLEMS IN PROGRAMMING
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/674 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Problems in programming |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Problems in programming| id |
pp_isofts_kiev_ua-article-674 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| resource_txt_mv |
ppisoftskievua/03/d17f74a1c150461795f5386213df6703.pdf |
| spelling |
pp_isofts_kiev_ua-article-6742025-04-16T13:57:48Z Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health Розробка модуля соціопсихо фізіологічної підтримки для сучасних ІТ, як засобу підвищення ефективності діяльності особистості і колективу при збереженні їх біосоціального здоров’я Kuzmina, K.I. Somik, T.M. Andon, A.P. micro- and macro-aggressive environment; tandem «professional competence-biosocial culture»; dynamic personality structure; interdisciplinary personologist; adaptive monitoring; SPF health protocol; family medicine; SPF module; quantum V-shaped curve UDC 612.0 + 159.938 + 57: 007 мікро- та макро-агресивне середовище; тандем «професійна компетентність-біосоціальна культура»; динамічна структура особистості; персонолог-міждисциплінарник; адаптивний моніторинг; СПФ протокол здоров’я; сімейна медицина; СПФ модуль; квантова V-образна к УДК 612.0 + 159.938 + 57: 007 The main idea of the work is the scientific organization of work and leisure of a modern person, family, school, teams, and the world community with a transitional (from average to individual-typological) moment on the way to the effectiveness of the organization of the tandem «Professional competence - human biosocial health». The purpose of the work is to develop a SPF support module for modern IT as a means of increasing the effectiveness of the activities of an individual and a team while preserving their biosocial health. SPF module is a fundamentally new technology that is approaching automation of management. The possibility of adapting the developed technology «Family medicine at home» in the structure of the SPF module as a reliable modern highly competent SPF support method (interdisciplinary) for preserving the biosocial health of the labor collective is being considered. In a broader scale, the technology «Family Medicine at Home» is considered as the beginning of a fundamentally new understanding of the project culture of today, regarding medicine and human health. In the aspect of digital transformation of the information flow, objective SPF indicators of the individual-typological and rhythmological portrait of the collective are presented: correlation and frequency constellations, resonant frequency and system speed, etc. SPF module - technology should end with a real computer interdisciplinary SPF complex to confirm the priorities in modern human sciences such as human individuality, biorhythmology and computerization, cybernetics, which will contribute to a significant increase in the economic and cultural potential of states.Prombles in programming 2024; 4: 51-76 Основна ідея роботи – наукова організація праці та відпочинку сучасної людини, сім’ї, школи, колективів, світової спільноти. Така організація є перехідним (від середньостатистичного до індивідуально-типологічного) моментом на шляху ефективності організації тандему «Професійна компетентність – біосоціальне здоров’я людини». Мета роботи – розробка модуля СПФ підтримки для сучасних ІТ. Вона розглядається як засіб підвищення ефективності діяльності особистості і колективу при збереженні їх біосоціального здоров’я. СПФ модуль–технологія принципово нова і розглядається в контексті автоматизації управління. Досліджується можливість адаптації розробленої технології «Сімейна медицина на дому» до структури СПФ модуля як надійного сучасного способу СПФ підтримки біосоціального здоров’я трудового колективу. У ширшому масштабуванні технологія «Сімейна медицина на дому» розглядається, як початок принципово нового розуміння проєктної культури сьогодення щодо медицини та охорони здоров’я людини. В контексті цифрової трансформації інформаційного потоку представлені об’єктивні СПФ показники індивідуально-типологічного та ритмологічного портрета колективу. Серед них кореляційні та частотні плеяди, резонансна частота і швидкодія системи та інше. СПФ модуль–технологія повинна забезпечити формування реального комп’ютерного міждисциплінарного СПФ комплекса. Це сприятиме підтвердженню пріоритетів у сучасному людинознавстві таких характеристик, як індивідуальність особистості, біоритмологиія та комп’ютеризація, що може сприяти суттєвому підвищенню економічного та культурного потенціалу держав.Prombles in programming 2024; 4: 51-76 PROBLEMS IN PROGRAMMING ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ 2025-04-16 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/674 10.15407/pp2024.04.051 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 4 (2024); 51-76 ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 4 (2024); 51-76 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 4 (2024); 51-76 1727-4907 10.15407/pp2024.04 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/674/726 Copyright (c) 2025 PROBLEMS IN PROGRAMMING |
| institution |
Problems in programming |
| baseUrl_str |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai |
| datestamp_date |
2025-04-16T13:57:48Z |
| collection |
OJS |
| language |
Ukrainian |
| topic |
micro- and macro-aggressive environment tandem «professional competence-biosocial culture» dynamic personality structure interdisciplinary personologist adaptive monitoring SPF health protocol family medicine SPF module quantum V-shaped curve UDC 612.0 + 159.938 + 57: 007 |
| spellingShingle |
micro- and macro-aggressive environment tandem «professional competence-biosocial culture» dynamic personality structure interdisciplinary personologist adaptive monitoring SPF health protocol family medicine SPF module quantum V-shaped curve UDC 612.0 + 159.938 + 57: 007 Kuzmina, K.I. Somik, T.M. Andon, A.P. Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health |
| topic_facet |
micro- and macro-aggressive environment tandem «professional competence-biosocial culture» dynamic personality structure interdisciplinary personologist adaptive monitoring SPF health protocol family medicine SPF module quantum V-shaped curve UDC 612.0 + 159.938 + 57: 007 мікро- та макро-агресивне середовище тандем «професійна компетентність-біосоціальна культура» динамічна структура особистості персонолог-міждисциплінарник адаптивний моніторинг СПФ протокол здоров’я сімейна медицина СПФ модуль квантова V-образна к УДК 612.0 + 159.938 + 57: 007 |
| format |
Article |
| author |
Kuzmina, K.I. Somik, T.M. Andon, A.P. |
| author_facet |
Kuzmina, K.I. Somik, T.M. Andon, A.P. |
| author_sort |
Kuzmina, K.I. |
| title |
Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health |
| title_short |
Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health |
| title_full |
Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health |
| title_fullStr |
Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health |
| title_full_unstemmed |
Development of a module of sociopsychophysiological support for modern IT as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health |
| title_sort |
development of a module of sociopsychophysiological support for modern it as a means of increasing the efficiency of individual and collective activities while preserving their biosocial health |
| title_alt |
Розробка модуля соціопсихо фізіологічної підтримки для сучасних ІТ, як засобу підвищення ефективності діяльності особистості і колективу при збереженні їх біосоціального здоров’я |
| description |
The main idea of the work is the scientific organization of work and leisure of a modern person, family, school, teams, and the world community with a transitional (from average to individual-typological) moment on the way to the effectiveness of the organization of the tandem «Professional competence - human biosocial health». The purpose of the work is to develop a SPF support module for modern IT as a means of increasing the effectiveness of the activities of an individual and a team while preserving their biosocial health. SPF module is a fundamentally new technology that is approaching automation of management. The possibility of adapting the developed technology «Family medicine at home» in the structure of the SPF module as a reliable modern highly competent SPF support method (interdisciplinary) for preserving the biosocial health of the labor collective is being considered. In a broader scale, the technology «Family Medicine at Home» is considered as the beginning of a fundamentally new understanding of the project culture of today, regarding medicine and human health. In the aspect of digital transformation of the information flow, objective SPF indicators of the individual-typological and rhythmological portrait of the collective are presented: correlation and frequency constellations, resonant frequency and system speed, etc. SPF module - technology should end with a real computer interdisciplinary SPF complex to confirm the priorities in modern human sciences such as human individuality, biorhythmology and computerization, cybernetics, which will contribute to a significant increase in the economic and cultural potential of states.Prombles in programming 2024; 4: 51-76 |
| publisher |
PROBLEMS IN PROGRAMMING |
| publishDate |
2025 |
| url |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/674 |
| work_keys_str_mv |
AT kuzminaki developmentofamoduleofsociopsychophysiologicalsupportformodernitasameansofincreasingtheefficiencyofindividualandcollectiveactivitieswhilepreservingtheirbiosocialhealth AT somiktm developmentofamoduleofsociopsychophysiologicalsupportformodernitasameansofincreasingtheefficiencyofindividualandcollectiveactivitieswhilepreservingtheirbiosocialhealth AT andonap developmentofamoduleofsociopsychophysiologicalsupportformodernitasameansofincreasingtheefficiencyofindividualandcollectiveactivitieswhilepreservingtheirbiosocialhealth AT kuzminaki rozrobkamodulâsocíopsihofízíologíčnoípídtrimkidlâsučasnihítâkzasobupídviŝennâefektivnostídíâlʹnostíosobistostííkolektivuprizberežennííhbíosocíalʹnogozdorovâ AT somiktm rozrobkamodulâsocíopsihofízíologíčnoípídtrimkidlâsučasnihítâkzasobupídviŝennâefektivnostídíâlʹnostíosobistostííkolektivuprizberežennííhbíosocíalʹnogozdorovâ AT andonap rozrobkamodulâsocíopsihofízíologíčnoípídtrimkidlâsučasnihítâkzasobupídviŝennâefektivnostídíâlʹnostíosobistostííkolektivuprizberežennííhbíosocíalʹnogozdorovâ |
| first_indexed |
2025-07-17T09:37:05Z |
| last_indexed |
2025-07-17T09:37:05Z |
| _version_ |
1850412943796076544 |
| fulltext |
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
51
УДК 612.0 + 159.938 + 57: 007 http://doi,org/10.15407/pp2024.04.051
К.І. Кузьміна, Т.М. Сьомик, А.П.Андон
РОЗРОБКА МОДУЛЯ СОЦІОПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ
ПІДТРИМКИ ДЛЯ СУЧАСНИХ ІТ, ЯК ЗАСОБУ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ І КОЛЕКТИВУ
ПРИ ЗБЕРЕЖЕННІ ЇХ БІОСОЦІАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
Основна ідея роботи – наукова організація праці та відпочинку сучасної людини, сім’ї, школи, колективів,
світової спільноти. Така організація є перехідним (від середньостатистичного до індивідуально-типологіч-
ного) моментом на шляху ефективності організації тандему «Професійна компетентність – біосоціальне
здоров’я людини». Мета роботи – розробка модуля СПФ підтримки для сучасних ІТ. Вона розглядається як
засіб підвищення ефективності діяльності особистості і колективу при збереженні їх біосоціального здо-
ров’я. СПФ модуль–технологія принципово нова і розглядається в контексті автоматизації управління. До-
сліджується можливість адаптації розробленої технології «Сімейна медицина на дому» до структури СПФ
модуля як надійного сучасного способу СПФ підтримки біосоціального здоров’я трудового колективу. У
ширшому масштабуванні технологія «Сімейна медицина на дому» розглядається, як початок принципово
нового розуміння проєктної культури сьогодення щодо медицини та охорони здоров’я людини.
В контексті цифрової трансформації інформаційного потоку представлені об’єктивні СПФ показники
індивідуально-типологічного та ритмологічного портрета колективу. Серед них кореляційні та частотні
плеяди, резонансна частота і швидкодія системи та інше. СПФ модуль–технологія повинна забезпечити
формування реального комп’ютерного міждисциплінарного СПФ комплекса. Це сприятиме підтверджен-
ню пріоритетів у сучасному людинознавстві таких характеристик, як індивідуальність особистості, біо-
ритмологиія та комп’ютеризація, що може сприяти суттєвому підвищенню економічного та культурного
потенціалу держав.
Ключові слова: мікро- та макро-агресивне середовище, тандем «професійна компетентність-біосоціальна
культура», динамічна структура особистості,. персонолог-міждисциплінарник, адаптивний моніторинг,
СПФ протокол здоров’я, сімейна медицина, СПФ модуль, квантова V-образна крива.
Kuzmina K.I., Somik T.M., Andon A.P.
DEVELOPMENT OF A MODULE OF
SOCIOPSYCHOPHYSIOLOGICAL SUPPORT FOR MODERN IT AS
A MEANS OF INCREASING THE EFFICIENCY OF INDIVIDUAL
AND COLLECTIVE ACTIVITIES WHILE PRESERVING THEIR
BIOSOCIAL HEALTH
The main idea of the work is the scientific organization of work and leisure of a modern person, family, school,
teams, and the world community with a transitional (from average to individual-typological) moment on the
way to the effectiveness of the organization of the tandem «Professional competence - human biosocial health».
The purpose of the work is to develop a SPF support module for modern IT as a means of increasing the
effectiveness of the activities of an individual and a team while preserving their biosocial health. SPF module is
a fundamentally new technology that is approaching automation of management. The possibility of adapting the
developed technology «Family medicine at home» in the structure of the SPF module as a reliable modern highly
competent SPF support method (interdisciplinary) for preserving the biosocial health of the labor collective is
being considered. In a broader scale, the technology «Family Medicine at Home» is considered as the beginning
of a fundamentally new understanding of the project culture of today, regarding medicine and human health.
In the aspect of digital transformation of the information flow, objective SPF indicators of the individual-typological
and rhythmological portrait of the collective are presented: correlation and frequency constellations, resonant
frequency and system speed, etc. SPF module - technology should end with a real computer interdisciplinary
SPF complex to confirm the priorities in modern human sciences such as human individuality, biorhythmology
and computerization, cybernetics, which will contribute to a significant increase in the economic and cultural
potential of states.
©К.І. Кузьміна, Т.М. Сьомик, А.П. Андон, 2024
ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2024. №4
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
52
Keywords: micro- and macro-aggressive environment, tandem «professional competence-biosocial culture»,
dynamic personality structure,. interdisciplinary personologist, adaptive monitoring, SPF health protocol, family
medicine, SPF module, quantum V-shaped curve.
Вступ
Основна ідея роботи – наукова ор-
ганізація праці та відпочинку сучасної лю-
дини, сім’ї, колективів різного рівня, світо-
вої спільноти. Така організація є прогресив-
ним, високораціональним моментом сього-
дення, засобом підвищення ефективності
тандему «Професійна компетентність –
біосоціальна культура людини (як високо-
інноваційний спосіб підтримки першої)».
Удосконалення професійного протоколу –
вищих та індивідних властивостей людини
– це по суті «високоінтелігентне та високо-
інтелектуальне обличчя» кожного сервіс-
ного міждисциплінарного комп’ютерного
продукту, що забезпечує високий життєвий
комфорт сім’ї та обіцяє суттєве підвищення
економічного та культурного потенціалу не
лише України, а й усієї світової спільноти.
Мета роботи — розробити науко-
во-практичне обґрунтування та перспективи
комп’ютерної реалізації здоров’язберігаю-
чої технології «Сімейна медицина на дому»
на основі універсального соціопсихофізіо-
логічного (СПФ) модуля як початку прин-
ципово нового етапу проєктної культури
охорони здоров’я людини. З позицій інди-
відуально-типологічного підходу, прин-
ципів цілісності, системності, динамічності,
ритмологічності та міждисциплінарності,
універсальності СПФ модуля розглянути
професіограму, динамічний СПФ портрет
сім’ї, її індивідуальний адаптаційний інфор-
маційний простір (ІАІП) – раціональне для
життєдіяльності середовище (дизайн) на ос-
нові нової проєктної культури.
Сучасний соціум перебуває в стадії
інтенсивних змін та пошуку перспективної
стратегії розвитку нових технологій та со-
ціальних перетворень, що є вкрай пріори-
тетними для інформаційного суспільства.
Ефективність інформаційного су-
спільства як соціальної системи, заснованої
на знаннях, передбачає високий рівень ор-
ганізації (системогенезу), взаєморозуміння
та узгодженої гармонійної взаємодії, взає-
модії її компонентів.
Інформатизація переростає в соці-
ально-технологічну революцію, сам ре-
зультат якої переміщується у фокус філо-
софських досліджень, розуміння сутності
людського буття, соціопсихофізіологічної
адаптації і дезадаптації, ментального здо-
ров’я людини, вдосконалення її трудових
умінь. Свідомість стає активною стороною
універсуму, що самоорганізується. Видат-
ний вчений Глушков В. М. задовго до ери
інформаційного суспільства передбачав
бурхливий розвиток ІТ та їх входження до
всіх сфер сучасного життя.
Необхідна нова освіта, нові підходи
до здійснення навчально-виховного та тру-
дового процесу, формування інноваційного
нелінійного мислення, корисності, плідно-
сті й цікавості.
У даній роботі відображений аспект:
«методологія – технологія – техніка» для
ефективної організації логічно, системно
обґрунтованого виховання, освіти професі-
онала і соціопсихофізіологічної підтримки
його професійної компетентності протягом
всього життєвого циклу з урахуванням між-
дисциплінарності.
Згідно із сказаним, частка орга-
нізаційної системного середовища та
реалізація ідеї розглядаються на основі
еволюційних та інноваційних знань сьо-
годення. В їхній основі - розвиток людини
як особистості (основний критерій суспіль-
ного прогресу); глобалізм з позицій СПФ
основ людини; здоров’язберігаючі техно-
логії та комп’ютерні системи в сучасному
людиноведенні для раціональної організа-
ції життєвого циклу людини та колективу;
цифрова трансформація інформаційного
потоку, знань про головний мозок, як осно-
вну управляючу ланку організму.
1. Розвиток людини, як
особистості – основний критерій
суспільного прогресу
Сучасна філософія освітян – визна-
чальний фактор авторитету соціальної дер-
жави. Найпріоритетнішими у 21 столітті
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
53
стають наука як сфера, що продукує нові
знання, і освіта, що олюднює знання і, на-
самперед, забезпечує індивідуальний роз-
виток людини.
Таким важливим компонентом пла-
нети як особистість розглядається спо-
сіб буття справжнього гуманізму, основа
утвердження свободи людини як соціаль-
но-активної, соціально-відповідальної. Ду-
ховність – це чітко визначена орієнтація
внутрішнього свята особистості на прак-
тичне здійснення основного імперативу гу-
манізму: для людини це ціль, самоціль. Ін-
телігентність – практичне здійснення, або
гуманізм в дії, сплав інтелекту та практич-
ної дії. Сьогодні світ дуже складний, біфур-
каційна картина з очевидними загрозами
в економічній і соціальній сферах, істотна
зміна в науковій карті світу, погляд на світ
як на складне ціле; затвердження неліній-
ного мислення, що розвивається.
Різні знання соціопсихофізіології,
персонології, інформатики, біоніки, синер-
гетики, біоритмології, еволюційної спадко-
вості готові вже зараз стати новою основою
подальшого розвитку сучасної людини та
наук про неї (біофілософія, біополітика, бі-
оісторія, біоекономіка тощо).
Принципово новий напрямок знань
– типологія особистості – типологія середо-
вищного дизайну – інноваційний напрямок
у людиноведенні. Світ давно вже уявляєть-
ся не сумою об’єктів, а сумою відносин.
Ефективність колективного результату ви-
значається мистецтвом компромісу протя-
гом усього його життєвого циклу.
Одна з основних граней у структу-
рі творчої особистості – воля до дії, зміни,
розвитку. «Щоб світ постійно поставав
перед людиною як світ завдань і про-
блем, а вона була б здатна, спроможна
їх виконувати… треба спиратись цілком
на наукове теоретичне пізнання і нести
момент естетичної насолоди, естетичної
завершеності» [1].
Розглядаються еволюційні механіз-
ми процесів, подібних у всіх системах, за-
безпечених єдиними фундаментальними
законами. Знання спільності законів орга-
нізації формує принципово новий вектор
розвитку людини та людства. Цивілізація
неухильно рухається до побудови нового
суспільства (від homo erectus, homo sapiens
до homo intelligence), де вирішальну роль
відіграють здібності та якості особистості,
що утверджуються в світі.
Проєктувати світ, індивідуальний
адаптивний інформаційний простір (ІАІП),
виходячи з типології особистості, законо-
мірностей (загальних і часткових), її ге-
но-фенотипологічної організації протягом
усього життєвого циклу – принципово но-
вий напрямок у людинознавстві та людино-
веденні.
Науково-освітня сфера має стати
престижною, здобуття нових знань – клю-
човий фактор для функціонування держа-
ви та її стратегічної безпеки. Інтелект має
стати суспільним пріоритетом. Необхідно
нове формування світу: наука у цьому про-
цесі особливо пріоритетна. На думку вче-
них «політикам необхідно це зрозуміти та
підтримувати науку щедро та розумно».
2. Глобалізм з позицій
соціопсихофізіологічних (СПФ)
досліджень людини
Глобалізм розглядають як процес
стирання географічних кордонів, форму-
вання соціального та культурного світогля-
ду, поширення однотипних моделей розвит-
ку на всі країни планети, дифузії техноло-
гій, введення мономови.
Відомі вчені вважають, що поняття
«глобалізм» було б не таким розпливчас-
тим, якби філософи, історики та політоло-
ги звернулися до міждисциплінарних знань
адаптації людини.
Виходячи з того, що матерія, єдина
у своїй організації, можна використовувати
структуру біосистем для пояснення органі-
зації соціосистем (за аналогією). Прихиль-
ники глобалізму вірять у глобальне грома-
дянство, у те, що проблеми людства мож-
на вирішити демократичним глобалізмом.
Це ідея про те, що всі люди мають право,
незалежно від того, де живуть. А загальна
свобода та права людини можуть сприяти
усьому людству.
«Образ глобалізації» постає як фраг-
мент континууму функціональних станів
міжпланетарного симбіозу цивілізацій. В
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
54
історії людства і на основі наших знань –
найбільш напружена біфуркаційна стадія
еволюції інформаційного потоку.
Все, характерне для окремого індиві-
дуума, може бути віднесено і до нації: сила
і слабкість нервової системи; лідерство та
свідомість, емпатійність, стенічність, емо-
ційна стійкість, рівень контролю, реаліза-
торський, творчий потенціал, особливості
біосоціального здоров’я.
Виходячи з того, що особистість є
структурно-функціональною одиницею на-
ції, знання про тип особистості та її дина-
мічну структуру формує принципово новий
антропоекономічний, антропополітичний,
антропоісторичний погляд на управління
суспільством, виходячи з його гено-фено-
типових властивостей.
Відомі СПФ портрети прибалтій-
ських та нордичних національностей, що
відрізняються гіпоемоційністю та ірраціо-
нальністю. Американська популяція більш
раціональна й емоційна, практична, не
схильна до ідеалізації, в міру товариська,
формальна в контактах, помірно емпатійна
(співпереживання). Російська - гіперемо-
ційна, значною мірою фрустрована, схиль-
на до ідеалізації, у спілкуванні виявляє по-
лярні тенденції: від любові до ненависті,
тобто надзвичайно пристрасна [2]. Українці
соціоніками визначені як етико-інтуїтив-
ний інтроверт із його замкнутістю, сер-
йозністю, скромністю, емпатією, емоційні-
стю, талантом, відданістю. Вдосконалення
української етнопсихології має йти шляхом
більшої самостійності, раціональності, іні-
ціативності, відкритості, аналітичного мис-
лення, посилення масової «хліборобської»
складової національного характеру цінно-
стями «лицарської» складової [3].
Вища влада, що управляє, повинна
вирізнятися лідерством, високою інтелі-
гентністю і інтелектуальністю, вимогливі-
стю, екстравертністю, вмінням захищати і
неодмінно заохочувати.
Кібернетики називають тип – режи-
мом управління. Вибір структури соціаль-
ного управління, формації передбачає гру-
пування на СПФ знаннях про типологію на-
ції, її гено-фенотипологічну обумовленість,
а режим управління – згідно з нею, а не всу-
переч. Людина чи нація, лише тоді реалізу-
ється у житті, якщо сенс її життя збігається
з її природним покликанням та СПФ мож-
ливостями. Тоді вона талановита, унікаль-
на, адекватна, тоді вона здорова, ефективна
та щаслива. Водночас напрошується анало-
гія з напруженістю фізіологічних процесів:
жорстко детермінований режим функціону-
вання суспільства без ступеню свободи, але
із заохоченнями, більш адекватний до ви-
тривалих, з жорсткою структурою внутріш-
ньої системної організації (параноїдальних
осіб).
Схожий (конвульсивний) стан ми
спостерігаємо зараз на планеті за так зва-
ного стану глобалізму: висока геомагнітна
напруженість планети, залучення до цієї
напруженості всіх цивілізацій в економіч-
ному, політичному та соціальному планах;
це катастрофи (повені, землетруси), зни-
ження народжуваності, суттєве посилення
поляризації (бідний - багатий).
Продовжуючи розглядати такий ре-
жим (глобалізації) з позиції СПФ механіз-
мів адаптації людини, можна бачити, що
цей режим дуже високого ступеня напруги
та взаємозв’язку між компонентами систе-
ми (високими показниками фазових запіз-
нювань за експериментальними даними)
свідчить про критичний рівень деструк-
тивного стресу (дистресу), хаосу (по При-
гожину), вираженої дисгармонії, функціо-
нальної декортикації, зокрема «мозку» (або
зниження можливостей керуючої влади),
можливого провісника значного порушення
саморегуляції будь-якого організму (люди-
на, сім’я, нація, планетарний симбіоз). Це
режим так званого «холостого ходу», коли
вихід системи слабо результативний, або
зовсім його немає через низьку енергетич-
ність забезпечення адаптації та фрагмен-
тарного мислення.
Матерія вічна, кінця її не передбача-
ється, але катаклізми «судомна активність,
постконвульсивна депресія» очевидні. Тут
працює об’єктивний ритмологічний закон
і адаптація у широкому сенсі виражається
V-подібною перевернутою кривою, відби-
ваючи активацію, напругу, перенапругу,
втому, формуючи скрізь і всюди циклічні
процеси [4,5].
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
55
Це стик проблеми адаптації та про-
блеми біоритмів. Остання безпосередньо
пов’язана з типологією особистості та від-
повідно – нації. Є і люди, і нації із пластич-
ними та інертними властивостями нервової
системи, гнучкою та жорсткою структурою
внутрісистемної організації, а єдиний ендо-
генний синтетичний внутрісистемний ритм
(фінальне злиття приватних ритмів різних
систем) є своєрідним індикатором типу
особистості, нації, їхнім морфофункціо-
нальним відображенням.
Біоритмологічний типологічний
адаптаційний портрет нації буде орієнти-
ром її біосоціального здоров’я, економічно-
го потенціалу, адекватності управління та
симбіозу планетарних цивілізацій.
Для адекватної синхронізації між
країнами в усіх галузях (але не на рівні ви-
сокої глобальної синхронізації) дуже важ-
ливий ступінь напруги систем, взаємин між
їх елементами. Це завжди має бути актива-
ція (але не перенапруга).
Головною атрибутикою нової ар-
хітектури світової спільноти має бути не
уніполярна держава, не децентралізований
світ, оскільки надмірний порядок і жор-
сткість або повний хаос та анархія – це
структури нестійкі, приречені на вмирання.
Середнє між ними – це оптимальна струк-
тура СПФ життєздатності світової спіль-
ноти. Достатньо адекватним такий режим
видавався років 12–15 тому. За аналогією із
СПФ механізмами йшлося про доволі висо-
кий рівень комунікації між країнами з висо-
кою енергетичністю, творчим потенціалом,
адекватним рівнем надходження та пере-
робки інформації. Режим оптимальної пра-
цездатності системи, якщо це синхронність
і синфазність, то управляючі впливи стають
дещо неформальними (а управління - рен-
табельним). Ось тут можна було б звернути
увагу на ступінь демократії, щоб вона не
перейшла на вседозволеність і не сприяла
надмірній глобалізації. Можливо, цей ас-
пект біосоціальної культури людини тоді
був базовим і процес перебудови був більш
лабільним.
А взагалі цей режим – оптимальної
працездатності світової спільноти досить
енергетичний (але не надмірно, як за гло-
балізації) є перехідним, біфуркаційним.
Це мобілізаційний режим, максималізація
зусиль для створення фону, на якому буде
реалізовуватись основний кінцевий резуль-
тат системи: як при адаптації людини: у разі
умовного рефлексу – його реалізація, трену-
вання – закріплення навику, харчової пове-
дінки – насичення, у операторській діяльно-
сті – вирішення завдання, втома – перехід
на найнижчий функціональний рівень [4,5].
Особливості адаптаційної взаємодії
керівників і виконавчих ланок (держави та
народу), визначаючи загалом оптимальну
структуру симбіозу, також безпосередньо
пов’язані з їхньою типологією. Якщо вгорі
ієрархічної піраміди правитель із низьким
рівнем синергії (співуправління), то прав-
ління зосереджується в руках неадекватних
людей.
Насправді ритмічність вносить
принципово нове в багато сфер теоретич-
ного і практичного розуміння знань про ма-
терію. Якщо раніше поняття «життя» - це
(за Енгельсом) спосіб існування білкових
тіл, сьогодні – це спосіб існування коли-
вальних процесів. Наші СПФ можливості –
це відображення їх (коливальних процесів)
взаємодії та взаємосприйняття. З точки зору
ритмології все СПФ забезпечення життєво-
го циклу будь-якої системи відображено у
стадіях різнорівневої V-подібної кривої.
На ній можна побачити зростання напруги
системи в період її оптимальної працездат-
ності, її граничну пропускну здатність (бі-
фуркаційний момент) з подальшим спадом
напруги та депресивними тенденціями. Бі-
оритмологія як системотворчий фактор на-
ближає науку до цифрової трансформації
інформаційного потоку, чіткіше відповідає
на питання оптимізації діяльності людини,
напрямів її захворювань, запобігання падін-
ню тривалості життя [6].
Людина сьогодення та завтрашнього
дня має прагнути статусу homo intelligence
- людини інтелігентної з високим рівнем
СПФ культури, творчим та реалізаційним
потенціалом, посиленням к.п.д. індивіду-
ального та колективного розуму.
В основу останнього мають бути
покладені такі високорангові людські яко-
сті, як емпатія (почуття співпереживання),
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
56
взаємодія, гнучкість мислення, тактичне та
стратегічне мислення, інформативний інно-
ваційний потенціал.
Система планування та управління,
спрямовані на гармонізацію людини, ко-
лективу, здійснюється фактично за залиш-
ковим принципом (5% держбюджету), тоді
як у високорозвинених країнах на ті ж цілі
йде ~ 20%. Дефіцит «формування» людини
(всебічне виховання, гармонізація особи-
стості, зниження рівня СПФ культури) веде
до спотворення світорозуміння, формуван-
ня бездуховності та жорстокості, девальва-
ції вічних ідеалів.
3. Здоров’язберігаючі технології і
комп’ютерні системи в сучасному
людиноведенні для раціональної
організації життєвого
циклу людини
Сьогодні, в століття комп’ютерної
цивілізації проблема персонології стоїть
надзвичайно гостро. Психологи вважають,
що саме існування людської цивілізації за-
лежатиме від біосоціальної грамотності
людства, його розуміння самого себе і на-
вколишнього середовища. Тому найважли-
вішим завданням сучасних персонологів є
проблема людського капіталу, біосоціаль-
ної культури людини - знання про себе,
свою індивідуально-типологічну адаптацію
в навколишньому світі, що дозволяє щасли-
во, з меншою психофізіологічною вартістю
прожити своє життя, реалізувати свої мож-
ливості [4,5].
Водночас перспективне міждисци-
плінарне вивчення поведінкових реакцій
людини і їх забезпечення: гено-, фено-,
фізіо-, біохімічне та ін. [3,4], що актив-
но відходить від середньостатистичного
підходу [5].
Важливі знання про динамічну
структуру особистості і її індивідуаль-
ний адаптаційний інформаційний простір
(ІАІП) як про перспективну проєктну куль-
туру «типологія особистості - типологія се-
редового дизайну» [4,5]. Суть останньої в
смисловій, колористичній і композиційній
реалізації комфортного індивідуально-ти-
пологічного простору людини [8,10].
Час підготував об’єктивний грунт
для систематизації, уніфікації різноаспек-
тних біосоціальних знань про людину в те-
оретичному плані. А міждисциплінарний
лонгітюдний соціопсихофізіологічний
комп’ютерний експеримент, заснований
на гено- фенотипологічній платформі, вне-
се принципово нове в розуміння цілісності
людини, раціональне і ефективне викори-
стання цієї платформи в усі періоди її жит-
тєвого циклу [4,5,9,10].
Тобто основна ідея роботи повинна
окреслити інноваційні перспективи в тео-
ретико-емпіричному дослідженні особи-
стості, її цілісності, системності, динаміч-
ності, хвилеподібності, міждисциплінар-
ності та широкому використанні цих знань
для створення високоінтелектуальних ін-
формаційних здоров’язберігаючих техно-
логій та комп’ютерних систем [5,9,10].
3.1 Про структуру особистості
в сучасній персонології
Із численних варіантів визначен-
ня особистості провідними психологами
сьогодні найбільше імпонують такі [11]:
Г. Олпорт (1937) «Особистість - це вну-
трішня динамічна організація психофі-
зіологічних систем, яка формує патерни
поведінки, мислення і емоцій, характерні
для даної людини». Олпорт дає визначення
особистості як зрілої людини з реалістич-
ним сприйняттям, завершенням розпочатої
справи, самопізнанням, почуттям гумору.
За Келлі (когнітивний напрямок) люди - ду-
маючі істоти, людина по суті - вчений, до-
слідник, інтерпретатор довкілля[11].
Обговорення питань, пов’язаних із
розумінням структури людини, спрямоване
до знань її рис і типу [12]. В наш час роз-
глядаються 2 пласти знань: теоретико-емпі-
ричні про основні положення щодо приро-
ди людини [12] (рис. 1) і теоретико-експе-
риментальні про нейрофізіологічні механіз-
ми, об’єктивні показники умовно-рефлек-
торної діяльності (школа Павлова, Теплова,
Небиліцина, Анохіна та ін. [13,14]).
Ці знання, спрямованість теорій
укорінені в особистому індивідуальному
досвіді їхніх творців. Кожна риса людини
представлена континуумом положень (або
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
57
властивостей особистості) з двома екстре-
мумами (наприклад, «свобода» розташова-
на на одному полюсі першого континууму,
а «детермінізм» - на іншому полюсі цього ж
континууму, тип особистості може визнача-
тися 2, 3, 6, 8, 16 індивідуальними власти-
востями (Айзенк - 3, ММРІ - 13, Юнг - 8,
Кеттел - 16, Павлов - 3, 12).
Інша спрямованість робіт щодо
структури особистості, зокрема, вивчення
темпераменту, веде нас до припущень Гіп-
пократа (V ст до н.е.) про відмінності лю-
дей за співвідношенням чотирьох основних
«соків» організму - крові, флегми, жовтої та
чорної жовчі з виділенням типів: холерик,
меланхолік, сангвінік і флегматик (Клав-
дій Гален, II в н.е.). Подальші дослідження
у царині диференціальної психофізіології
отримали відображення в працях [13,14].
В основу індивідуальних відмінностей
покладені фундаментальні властивості
нервових процесів збудження і гальму-
вання (сила, їхня врівноваженість і рух-
ливість).
Рис. 1. Огляд позицій провідних теоретиків з дев’яти основних положень,
що стосуються природи людини
(80 - 100 - сильна, 60 - 80 - помірна, 40 - 60 - середня, 20 - 40 - слабка)
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
58
Небиліцин В.Д. [14] у своїй концеп-
ції, акцентуючи увагу на динамічній сторо-
ні питання, вказує на те, що комбінації про-
цесів збудження і гальмування в нервовій
системі складають нейрофізіологічну осно-
ву «всіляких психологічних проявів».
Виділено [13,14] 4 основних типи
вищої нервової діяльності: сангвінік - силь-
ний, врівноважений, рухливий тип нервової
системи; холерик - сильний, неврівноваже-
ний, рухливий; флегматик - сильний, урів-
новажений, інертний; меланхолік - слабкий,
неврівноважений, інертний.
Є припущення, що сильній нервовій
системі відповідає симпатична, а слабкій
- парасимпатична реактивність [15]; по-
казано зв’язок врівноваженості нервових
процесів з особливостями вегетативного
реагування.
Розглядають загальні властивості:
активність, емоційність, емоційна стійкість
[16]. Поняття «активність», «активування»
і «активація» визначають енергетичний рі-
вень роботи організму, мозку і організацію
нервових процесів. Активність пов’язана з
рівнем коркового збудження, з такими по-
няттями як інтро- і екстраверсія.
Показано [16], що у інтровертів
вище рівень коркової активності, і ця озна-
ка є стійкою індивідуальною властивістю;
екстраверти більш активовані у разі ви-
раженої монотонії і високого інтересу до
діяльності. Рівень активації у екстра- та ін-
тровертів є внутрішньою причиною їхньої
поведінки (пасивність-активність).
Поняття «оптимум збудження» [4,5]
або «оптимум стимуляції» - це рівень збу-
дження, оптимальний для життєдіяльнос-
ті індивіда з найменшими фізіологічними
витратами. Індивід підтримує цей рівень
різними способами. Показано, що високий
рівень збудження має своїм біохімічним
субстратом високу концентрацію норадре-
наліну і дофаміну, високу концентрацію ен-
дорфінів, які знижують больові відчуття.
Емоційність особливо гостро від-
чувається під час стресу, недостатній про-
дуктивності під час напруженої діяльності,
«афектах неадекватності» і відповідних їм
форм поведінки - ригідності, розгублено-
сті, впертості, негативізму, дратівливості,
загальмованості тощо, що зумовило виник-
нення проблеми емоційної стійкості [16].
Айзенк [17] вважає, що нейротизм,
екстраверсія, інтроверсія обумовлені гене-
тично, а крайні їх форми ведуть до пато-
логії. Посилення нейротизму й інтроверсії
веде до дистимії, що проявляється в нав’яз-
ливості і страхах. Високий рівень нейротиз-
му на тлі високої екстравертності супрово-
джується ознаками психопатії та істерії. Гі-
перзбудливість (нервозність) проявляється
у формі руховій, пізнавальній і емоційній.
Більш глибокі уявлення про психо-
фізіологічну структуру особистості розгля-
нуті в роботах Л.Н. Собчик зі співавторами
[18]. Так надмірність показників стенічної
саморегуляції загрожує дезадаптацією за
соціально-поведінковим типом, протилеж-
не співвідношення означає відмову від са-
мореалізації і переважання соціального
тиску на особу, формує невротичний па-
терн дезадаптації; у разі перенапружен-
ня тих чи інших механізмів відбувається їх
взаємне «гасіння» і формується біологічний
варіант дезадаптації з психосоматичними
розладами.
Одним із способів вивчення біоло-
гічного і психічного є використання пато-
логічного матеріалу [19] зі збереженням
принципу: від закономірностей здорової
психіки до патології. Автор виділяє кілька
типів: шизофреніки - відсутність спрямова-
ності на пошуки правильної інтерпретації,
є тільки формальна констатація елементів;
параноїки - схильність до деталізації, над-
мірного «моралізування», до гіпертрофова-
них оціночних суджень; психопати - рівень
домагань дуже швидко формується, завище-
ний, але відрізняється крихкістю; істерики
- конфлікт між рівнем домагань і неможли-
вістю його реалізації, слабка цілеспрямова-
ність, ефективність, розпорошеність, різка
неузгодженість у колективі, відсутність во-
льового зусилля, недостатня самокритич-
ність, неадекватність поведінки.
Розробки уявлень про біосоціаль-
ну культуру людини і її основ, включаючи
знання про тип особистості, її динамічну
структуру й індивідуальний адаптаційний
інформаційний простір (ІАІП) в різних сфе-
рах сучасного людинознавства - це наступ-
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
59
ний, реальний для реалізації пласт знань
щодо вдосконалення та гармонізації сучас-
ної людини [4,5,9,10].
3.2 Функціональний стан організму
Проблема функціональних станів
стара, як світ, і водночас актуальна. Еволю-
ція визначення цього поняття зазнала змін
від простого - це «тло, на якому розвива-
ються поведінкові акти людини і тварин»,
чи «реалізується конкретна діяльність» до
складнішого - «інтегральний комплекс го-
тівкових характеристик тих функцій та яко-
стей, які прямо чи опосередковано зумов-
люють виконання трудових процесів» [4,5].
Основу уявлень про континуум
функціональних станів створюють дані,
отримані в рамках теорії активації. Запро-
понована гіпотетична шкала рівнів «не-
спання-сон-перезбудження» поєднує ве-
личезний діапазон поведінкових реакцій
у зв’язку з рівнем активації різних систем
організму, причому активацію пов’язують з
рівнем нервового та соматичного функціо-
нування, ступенем енергетичної мобілізації
[4,5]. Зниженню працездатності поряд із
втомою сприяють монотонія та психічне
пересичення.
Сельє [Цит. 4,5] розглядав стрес як
«неспецифічну реакцію організму на будь-
яку вимогу ззовні». Біоритмологічним інди-
катором стресу надзвичайно високого рівня
є збільшення амплітуди ритмічних процесів
за рахунок інтенсифікації внутрішньоклі-
тинного метаболізму та залучення до діяль-
ності резервних функціональних структур,
спочатку з неповною, а потім – з тотальною
взаємною синхронізацією [4,5]. Масований
викид гормонів кори надниркових залоз у
разі психічної травми так сильно порушу-
ють катаболізм білків, що токсичні речови-
ни, що утворюються (аміак, азот залишко-
вий тощо), є основою депресивних і маніа-
кальних станів, шизофренічних синдромів.
В активації стресової реакції велику роль
відіграють мигдалеподібний комплекс, який
підвищує адренокортикальну активність гі-
пофіза, в ослабленні стресу – зниження ак-
тивності ретикулярної формації та медіаль-
ної ділянки гіпоталамуса. Переважання у
більшості тварин парасимпатичних впливів
в умовах емоційного стресу запобігає ано-
малії серцевої діяльності (захисна дія блу-
каючих нервів на серці оберігає від артері-
альної гіпертензії). Позитивна роль стресу
(еустрес) - у мобілізації ресурсів «захисту»
життєво важливих систем організму.
Одним із найбільш поширених ме-
тодів досліджень функціональних станів
головного мозку є електроенцефалографія,
а її частотно-амплітудні характеристики –
загальновизнаними їхніми критеріями.
Слід зазначити великий внесок М.М.
Ліванова та його школи у розшифровку
феномену просторової синхронізації та її
різних проявів [20]. Вперше 1966 року у
його лабораторії було здійснено так званий
керований експеримент, у результаті було
доведено функціональне значення коефіці-
єнта кореляції. М.М. Ліванов сформулював
правило відповідності функціональних ста-
нів. Для оптимальної передачі в корі голов-
ного мозку необхідна відповідність рівнів
лабільності, фазових відносин та високого
ступеня синхронізації біопотенціалів взає-
модіючих зон і, у разі досліджень на кроли-
ку, наявність кореляції в смузі тета-ритму.
Розуміючи механізми організації як
структури особистості ЛО, так і його від-
повідної діяльності, надзвичайно важливо
розглядати синхронізацію як загальнобіо-
логічну закономірність, що лежить в осно-
ві часової самоорганізації процесів живої
системи (рис. 2) [4,5]. І хоча синхронізація
не стала ще предметом цілеспрямовано-
го теоретичного вивчення, біоритмологія
нині постає як новий підхід до дослідження
складноорганізованих біопроцесів, що ви-
магає розробки теорії біологічної синхро-
нізації.
На шляху створення такої теорії
розглядаються системні концепції, універ-
сальні способи взаємодії між осцилятора-
ми - резонансні взаємодії. А самому явищу
синхронізації належить «видатна організу-
юча роль» [20]. Важливі не власне коливан-
ня, а їхня взаємодія, що приводить до їхньої
самоорганізації. Енергетичні характеристи-
ки систем досягають своїх екстремальних
значень у стані синхронізації. У разі збіль-
шення об’єму системи коливання з швидко-
згасаючих перетворюються на повільно-
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
60
згасаючі, а далі - на незгасаючі. Можливо це
механізм судомної готовності та судомної
активності [8,10]. Зазначено, що синхроні-
зація ритмів сприяє полегшенню іррадіації
процесів і збудження, і гальмування. Режим
дистантної синхронізації однотипно прояв-
ляється у процесі формування адаптивних
станів організму: при виробленні умовних
рефлексів, розумової діяльності, фізичного
навантаження, природному (ортодоксаль-
ному сні), харчовій та статевій поведінці,
під час дії наркотичних речовин [10].
А.Б. Коган [21] пов’язує такий режим
(глобальної синхронізації, коли мозок пра-
цює як єдине ціле) з об’єднанням великих
аналізаторних систем ділянок кори в ритмі
«холостого ходу», коли структури гіперсин-
хронізовані, напружені, а вихід - безрезуль-
татний. Подальше значне зниження актив-
ності коркових утворень (децентралізація)
переводить систему на режим судомної ак-
тивності з наступним можливим відновлен-
ням. Показано [4,5], що у режимі генерації
епілептиформної активності відбувається
заміна негативного зворотного зв’язку на
позитивний, в основі чого лежать патологіч-
ні зміни у системі саморегуляції. І, нарешті,
з урахуванням розглянутих заяв про меха-
нізми синхронізації як системоутворюючої
функції організму можна констатувати на-
явність індивідуально-типологічної біорит-
мічної кривої працездатності ЛО, а біоритм
виступає як інструмент підтримки якісної
стійкості живої системи, феномена хвилепо-
дібності адаптаційного процесу [20, 21].
3.3 Людина та її біосоціальна
культура
Біосоціальна культура людини – це
насамперед знання про себе, свої долереалі-
зуючі тенденції, можливості, резерви, стій-
кість до стресу, вміння адекватно формувати
міжособистісні стосунки та багато іншого.
По суті, це знання свого міждисциплінарного
соціопсихофізіологічного портрету.
Біосоціальна культура людини несе в
собі потужний арсенал засобів самопізнання,
самоаналізу, самоврядування для успішнішої
адаптації людини в навколишньому середови-
щі, істотного зниження її психофізіологічної
вартості.
Новий еволюційний етап пізнання лю-
дини має базуватися на індивідуальному со-
ціопсихофізіологічному підході, знаннях про
структуру особистості та континуум її функці-
ональних станів, відображених у понятті «ди-
намічна структура особистості» [4,5].
Відповідно до концепції «типоло-
гія - континуум функціональних станів»
необхідно вивчати і властивості, і стани,
які ними забезпечуються. Кожна типоло-
гічна структура (наприклад, холерик, флег-
матик, сангвінік і меланхолік) повинна
пройти свій «адаптаційний коридор» для
Рис. 2 Внутрішньомозкові кореляції фонового стану /а/, в різні стадії (I-V) нембуталового
наркозу (б, в, г, д, е) за показниками ЕЕГ. На схемі мозку зображені всі значущі зв’язки:
слабкі /0.2-0.3/ - пунктир; середні /0.31-0.49/ - тонкі лінії; сильні /0.5-1/ - жирні лінії;
1 - NC мот., 2 - R, 3 - NRT, 4 - SGC, 5 - APL, 6 - NSM, 7 - P, 8 - Hip.d
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
61
отримання індивідуальних кількісних ха-
рактеристик діяльності її різних психофі-
зіологічних систем у випадку різних впли-
вів, що наблизить до розуміння механізмів
індивідуальної адаптації та суттєво підви-
щить адекватність керування функціональ-
ним станом людини.
Практичний аспект може бути пред-
ставлений соціопсихофізіологічним пор-
третом особистості, який робить істот-
ний внесок у її біосоціальну культуру. Со-
ціопсихофізіологічний портрет особистості
формується за допомогою автоматизованої
системи багатостороннього дослідження
особистості (АСМІЛ), створеної в Інституті
програмних систем НАНУ та дає вичерпну
інформацію про особистісні властивості та
актуальний стан обстежуваного [5,9,10].
Водночас важливими є й інші аспекти
індивідуального підходу до здоров’я [4,5,9].
Це, по-перше, вивчення здоров’я та хвороби
як єдиного динамічного процесу; по-друге,
під час медичної корекції є можливість оці-
нити актуальний стан, характер реакції хво-
рого на хворобу, обрати спосіб спілкування
з ним і метод лікування, контролювати адек-
ватність корекції функціонального стану
[5,9,10].
Виходячи з того, що особистість є
структурно-функціональною одиницею на-
ції, знання про типологію особистості та
її динамічну структуру формує принципо-
во новий антропосоціальний погляд на
управління суспільством, виходячи з її ге-
нофенотипових властивостей [3,4].
Людина з огляду на свою індивіду-
альну психофізіологічну організацію відо-
бражає світ по-різному і розряджається різ-
ними каналами — вісцеральним, руховим та
інтелектуальним. Тому енергію індивіда не-
обхідно спрямовувати у потрібне, соціально
прийнятне русло. Таким руслом, найголов-
нішим керуючим фактором, джерелом житт-
єстійкості людини та нації є праця. Наукова
організація праці на основі знань про гено-,
фенотипові можливості людини обіцяє і ви-
соку ефективність діяльності, і збереження
її біосоціального здоров’я [5,9,10].
Рис.3.а Загальна картина розподілу типів особистості студентів-медиків на схемі Айзенка
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
62
Індивідуально-типологічний підхід
до пізнання людини має розглядатися в рус-
лі державної програми охорони здоров’я та
особливо здоров’я здорової людини та орі-
єнтувати на підвищення рівня біосоціальної
культури нації, її морального та економічно-
го потенціалу.
Міждисциплінарність – різнорівне-
ве забезпечення процесу адаптації людини
(гено-, фізіо-, соціо-, нейро-, біохімічне та
інших) - новий напрямок – універсальна
наука, про який давно мріяли вчені, здатна
об’єднати у собі основні наукові дисциплі-
ни [5,9,10].
Прогресивним інструментом для
реалізації принципово нових можливостей
розуміння механізмів соціопсихофізіоло-
гічної адаптації людини, оцінки її функці-
ональної надійності, зокрема, у людино-ма-
шинних (ЛМ) системах, є комп’ютерні
технології [9,10, 23].
Соціопсихофізіологічні (СПФ) до-
слідження авторів технологічно забезпе-
чуються комп’ютерними системами АСНІ,
ЕФЕКТ, КОЛІР, КОМФОРТ, які за допомо-
гою системи Конструктор можуть бути ви-
користані в різних послідовностях, діапазо-
нах та поєднаннях пред’явлень. На рисун-
ках 3, 4, 5 представлені приклади результа-
тів комп’ютерного аналізу [9,10].
На підставі цього для інтроверта
(рис.5) буде адекватним та комфортним го-
могенне візуальне середовище з домінуван-
ням ахроматичних кольорів у колористич-
ній палітрі: ненасичені (пастельні) кольори
малюнків та фону, слабка інтенсивність
відео- та аудіо супроводу. Дуже важлива
гармонійність композиції, поділ текстової
частини та декоративного фону, естетичне
та смислове рішення. Велика різноманіт-
ність елементів (рамки, лінійки, кольорові
планки) та їхня висока динамічність виклю-
чаються.
Для екстраверта (рис. 5) – все на-
впаки: різноманітний ілюстративний ма-
теріал, динамічність агресивного (актив-
Рис.3.б Показники профорієнтації студентів (по 6 групам)
Рис.3.в Активометричні характеристики студентів (по 6 групам)
Рис. 3.г Загальна картина розподілу показників «сови-жайворонки»
(по 6 групам)
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
63
ного) середовища, достатня дисгармонія,
еклектичний (анархічний) дизайн, головне
– яскравість та динамічність пред’явлення
інформації, мажорний аудіосупровід. Та-
кий індивідуальний інформаційний простір
оптимізує, рятує від монотонії, підвищує
рівень активації мозку екстраверта, що
суб’єктивно сприймається ним як комфорт.
Для профілактики таких фрагмен-
тів функціонального стану як пересичення,
звикання та монотонія (особливо для корис-
тувача із сильною нервовою системою) не-
обхідно згодом, не змінюючи основного змі-
сту, вводити стеничні (активні) компоненти.
3.4 Висновки
Здоров’язберігаючі технології та
комп’ютерні системи – основна ідея пред-
ставленого широкого аналізу знань із теоре-
тичних та прикладних проблем раціональ-
ної організації життя людини протягом її
життєвого циклу.
Аналізуючи сказе, не перестаєш ди-
вуватися генію великих вчених у всі віки,
їхній високій інтуїції та творчій компетент-
ності.
Так, ще в V ст до н.е. Гіппократ го-
ворив про відмінності людей за співвідно-
шенням чотирьох основних «соків» орга-
нізму - крові, флегми, жовтої та чорної жов-
чі з подальшим виділенням типів: холерик,
меланхолік, сангвінік і флегматик (Клавдій
Гален, II ст. н.е.). Далі приходить розумін-
ня загального характеру – універсалізації
принципу розвитку; погляд на світ як єдине
ціле, яке складно розвивається, підпорядко-
вується єдиним закономірностям розвитку.
Цікаві ідеї Фрейда у тому, що живі організ-
ми є динамічними енергетичними система-
ми, які підпорядковуються законам фізич-
ного всесвіту; за Адлером кожна людина
має певний енергетичний рівень, у межах
якого вона здійснює наступ на свої життєві
Рис. 4 Деякі соціопсихофізіологічні особливості колективу
(у відсотках від загальної чисельності колективу):
1 – витривала нервова система; 2 – слабка і середня витривалість нервової системи;
3 – «провідні»; 4 – «ведені»; 5 – явні лідери; 6 – творчо окреслені індивідуальності;
7 – «мужні» жінки; 8 – нормальний жіночий стиль статеворольової поведінки;
9 – «жіночні» чоловіки; 10 – «дуже мужні» чоловіки; 11 – інтроверти; 12 – екстраверти.
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
64
Рис. 5 Індивідуально-типологічні особливості композиційного ряду ІАІП для інтровертів
та екстравертів (М – меланхолік, Ф – флегматик, Х – холерик, С – сангвінік)
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
65
проблеми; в теорії Адлера соціальний інте-
рес виступає основним критерієм психоло-
гічної зрілості людини. Періодизація хіміч-
них елементів Д.І. Менделєєва, яка відобра-
жає універсальний закон природознавства,
може впорядковувати знання про системи
організму та передбачати їхню дезадапта-
цію. Ймовірно, періодизація відбиває сту-
пінь зрілості тієї чи іншої науки.
За П. Капіцею, відомим вченим на-
шого часу, «... Розвиток науки про закони,
які є на чолі організації суспільства, має
грунтуватися на науці про вищу нервову
діяльність». Тільки на цій науковій основі
можна створити колективи для правильного
виховання і навчання людей. Тільки на цій
науковій базі можна шукати правильні фор-
ми організації праці і відпочинку людини. І
головне, тільки на науковій основі можна
створити здорову, ефективну структуру
суспільства».
Персонологія дуже молода галузь
знання, продукт ХХ століття, вже досягла
повноліття, заявивши про себе як життєз-
датна і велика сфера досліджень. Уявлення
про неї як про «наречену без приданого»,
«вершника без голови», «яка не вийшла з
періоду дитинства», істотно послабилося,
хоча 1981 року відомий вчений В. Налімов
вважав, що «Незнання людини може бути
найбільш сильним незнанням сучасної на-
уки». Розуміння людської поведінки, міжо-
собистісних стосунків в групах різного рів-
ня сьогодні стало неодмінною умовою для
виживання нашого роду.
Сказане переконує, що сьогодні бі-
фуркаційний, перехідний, «проривний» пе-
ріод не тільки в еволюційній глобалізацій-
ній схемі планети, а й в періоді розуміння
індивідуальності людини, в тому числі її
ролі в «новонароджених» науках (біосоціо-
логії, біополітики, біоекономіки, біоісторії
та ін.).
Наразі дозрів фундамент для ціліс-
ного системного міждисциплінарного ро-
зуміння людини на підставі індивідуаль-
но-типологічного (а не середньостатис-
тичного) підходу. Він повинен продовжува-
ти свій шлях від homo erectus, homo sapiens
до homo intelligence - людини, з такими
високоранговими людськими якостями, як
емпатія (співпереживання), як мистецтво
компромісу і взаємодія, стратегічне і так-
тичне мислення, раціональність, висока ла-
більність, соціальний, творчий, реалізацій-
ний потенціал. Духовність і інтелігентність
(постійне вдосконалення інтелекту і відда-
ча його результатів людям) розглядаються
як вектори успішних гуманістичних і прак-
тичних реалізацій. Біосоціальна культура
- знання про себе і свої індивідуально-ти-
пологічні адаптаційні можливості мають
стати високорангововою компетенцією
сучасної людини ХХІ століття.
Серьйозні зміни, що відбуваються
сьогодні у всіх сферах життя, підвищення
освітнього и культурного рівня людства,
демократизація і комп’ютеризація, зокре-
ма, вимагають звернення до потенційних,
науково-обгрунтованих можливостей люд-
ського капіталу, який розкривається з ре-
зервами гуманізації, інтелектуалізації, під-
вищення економічного потенціалу суспіль-
ства, гармонізації біосоціального здоров’я.
Уніфікація і систематизація знань
із питання, що вивчається, привела до ро-
зуміння того, що з’являється універсальна
цілісно-орієнтована сучасна наукова тех-
нологія (методологія, методика та програ-
ма) вивчення індивідуально-типологічної
адаптації людини та колективу на основі
знань про її цілісність, ритмічність, міждис-
циплінарність, системність, динамічність, і
з широкою практичною комп’ютеризацією,
яку ми назвали «Соціопсихофізіологічний
СПФ модуль» [9,10,23].
Є надія, що достатня зрілість між-
дисциплінарних знань про людину, дина-
мічну структуру її особистості, індивіду-
альний адаптаційний інформаційний про-
стір (ІАІП), готовність сучасних технологій
та комп’ютерних систем зорієнтують до-
слідників і, особливо, керуючих ланок кра-
їн на принципово нове розуміння, адекватні
програми з людинознавства і людиноведен-
ня. Зокрема, створення науково-практичних
центрів біосоціальної культури людини,
сімейної медицини, професійної компе-
тентності для вищих ешелонів управління,
дружніх інтерфейсів, реклами, центрів гар-
монізації колективів різних рангів та багато
іншого.
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
66
Сьогодні найбільш актуальна про-
блема персонологів - гармонізація люд-
ського капіталу, симбіозу його високої про-
фесійиої ефективності і біосоціального здо-
ров’я. Вивчення механізму цього симбіозу,
його активна комп’ютеризація (здоров’язбе-
рігаючі технології і системи) стануть про-
ривним, високораціональним моментом на
шляху наукової організації повнокровного,
щасливого способу життя людини.
4. На шляху цифрової
трансформації інформаційного
потоку
4.1 СПФ підтримка підприємства
та колективу
В аспекті цифрової трансформації
даних та знань «Індустрія 4.0» навіть не
торкається людського фактору, вдоскона-
лення якого сьогодні вже за допомогою
нашої комп’ютерної СПФ технології може
призвести до суттєвого підвищення рівня
продуктивності праці та збереження біосо-
ціального здоров’я колективу [4,9,10,22,23]
(рис. 6).
Ми випередили час, ще в 70-90 ро-
ках минулого століття ми пропонували тех-
нологію вивчення протекторного ефекту
електронаркозу при найгострішій проме-
невій хворобі (1966), функціональної ор-
ганізації головного мозку під час переходу
від неспання до наркотичного стану на базі
імплантованих у мозок електродів (1978).
Досить ефективним було дослідження зо-
рового аналізатора з позиції ТАУ для ди-
ференціації наркотичних речовин - зворот-
ний зв’язок, резонансна частота, швидкодія
мозку тощо (1977).
Сьогодні під час реалізації систем у
промисловому та цивільному будівництві
на кожному етапі проєктування, зведення
об’єктів, монтажу, складання, моніторингу
ходу робіт та технічних прийомів можли-
во залучати високопідготовлених за СПФ
технологіями фахівців. Водночас виникає
потреба у створенні методів ведення широ-
комасштабного комплексного моніторингу,
діагностики та управління всією сукупні-
стю технології Індустрії 4.0 для забезпечен-
ня належної якості та надійності функціо-
нування підприємства загалом – це доско-
нала інноваційна тема управління цілісні-
стю цифрового підприємства [9,10].
Рис. 6 Організація життя людини на соціопсихофізіологічних знаннях
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
67
Дія сучасних систем цифрових тех-
нологій підприємства та колективу має від-
буватися в масштабі реального часу проце-
сів, які вони забезпечують. Якісна зміна,
що привноситься цифровими технологіями
в життєзабезпечення країни, це високий
ступінь інтеграції областей менеджменту,
взаємне проникнення та злиття виробни-
чих та цифрових технологій. Це створює
умови формування єдиного інтегрованого,
інформаційно пов’язаного, детально і точ-
но представленого в усіх аспектах колекти-
ву, що динамічно змінюється в реальному
масштабі часу (цифровий потік колективу).
4.2 Системотворча синхронізація
в живих системах
Розуміючи механізми організації як
структури особистості, так і її відповідної
діяльності, надзвичайно важливо розгля-
дати синхронізацію як загальнобіологічну
системотворчу закономірність, що лежить
в основі часової самоорганізації процесів
живої системи.
І хоча синхронізація ще не стала
предметом ціленаправленого теоретичного
вивчення, біоритмологія зараз виступає як
новий підхід до дослідження складноорга-
нізованих біопроцесів, міждисциплінарної
концепції – теорії біологічної синхронізації.
Принцип екстремальних силових
полів В.В.Белецького, інтегральний кри-
терій стійкості Н.І.Блехмана, принцип
найменшої взаємодії М.В.Овендена і кла-
сичний критерій стаціонарності А.Пуанка-
ре відображають одну спільну закономір-
ність: під час синхронізації силові взаємо-
дії досягають максимальних або мінімаль-
них значень.
Імовірно максимуму відповідає фі-
нальний стійкий стан, а мінімуму – нестій-
кий із ще довгим збереженням резонансних
стосунків.
Вивчаючи механізми нейрофізіоло-
гічної і психофізіологічної адаптації люди-
ни й тварин за екстремальних впливів ви-
являємо надзвичайну подібність процесів
синхронізації й саморегуляції із вище ви-
кладеними процесами [25]. Мабуть, знання
цих дослідників про динаміку силових по-
лів, принципи їхньої організації, знайдуть
відображення в індивідуально-типологіч-
ному динамічному цифровому портреті ко-
лективу і дадуть відповідь на його біосоці-
альне здоров’я. Можливо, це зорієнтує «лю-
диноведів» на адекватні фізіотерапевтичні
методи управління функціональним станом
колективу.
У світлі розглянутих питань велике
значення мають поняття «десинхронізація»
і «синхронізація» (особливо дистантна) у
формуванні різних функціональних станів
головного мозку й системних реакцій орга-
нізму [11,21].
5. Головний мозок – основна
управляюча ланка організму
В розділі розглядається перспектив-
ність індивідуально-типологічного підходу
для систематизації наявних, широких між-
дисциплінарних знань про людину та фор-
мування нових уявлень про норму, довго-
ліття, прогноз особистості (її оптимальної
працездатності, пандемії, спрямованості
дезадаптації, адекватності відображення ін-
формації, прогноз нових шляхів штучного
інтелекту, здоров’язберігаючих технологій
за рахунок індивідуалізації спілкування).
Сьогодні, в час здобуття глибоких те-
оретико-практичних знань про людину доз-
рів для розгляду феномен індивідуально-ти-
пологічна адаптація в біологічних, нейроди-
намічних, кібернетичних критеріях.
Пізнання людини стає актуальним
щодо ембріональних уявлень під загальною
назвою «Цифрова трансформація» наук.
Наші 50-річні дослідження в усіх аспектах
цього перспективного напряму відображе-
но практично у 300 друкованих роботах, 3-х
дисертаціях, генералізованій науково-прак-
тичній апробації матеріалу в різних аспек-
тах життєзабезпечення людини.
Досі акцент наших досліджень був
спрямований на створення високонаукової
здоров’язберігаючої технології, зокрема,
на методолого-методичний аспект, а далі
наші зусилля спрямовуються на управлін-
ня функціональним станом людини, вико-
ристання кібернетичних методів (зокрема,
математичне моделювання).
Як методологічний результат - за-
гальні стратегії індивідуально-типологічної
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
68
адаптації знаходять відображення в єдино-
му алгоритмі реагування, початкової акти-
вації центральних і вегетативних систем
організму, наступній напрузі, стресі (стан
найвищої напруги), перенапруги, віднов-
лення або виснаження; особистісні стра-
тегії визначаються різного ступеня вираз-
ності особистісних та часових показників
(динамічних структурно-функціональних
маркерів станів).
Особливу увагу приділено нейрофі-
зіологічному забезпеченню різних стадій
адаптаційного процесу [4,5,10], ролі рит-
мічних процесів, що відображають мобілі-
зацію ресурсів організму для ефективного
відновлення порушеного гомеостазу.
Мобілізаційний режим – це фраг-
мент континууму функціональних станів,
який можна вважати стадією конструктив-
ного стресу, режимом граничної пропус-
кної спроможності оператора, що сприяє
саморегуляції організму.
Подальша дія екзогенного фактору
може призвести до деструктивного стресу
– стану надмірної напруги та перенапруги
з великими енергетичними витратами, ви-
раженою дисгармонією систем, функціо-
нальною декортикацією головного мозку,
зниженням кортикофугальних впливів кори
на субкортикальні структури.
Останнє визначається наявністю
універсальної загальнобіологічної законо-
мірності або законом активності функціо-
нальних структур, що перемежовуються.
Внаслідок цього кожна окремо взята струк-
тура може періодично відновлювати свої
матеріальні ресурси, виключаючи тотальну
дистрофію.
Завдяки коливальному характеру фі-
зіологічних функцій системи здатні «зонду-
вати» різні якості системи, її властивості та
стан зовнішнього середовища, безперерв-
но адаптуватися до умов, що змінюються
[26,27,28].
Сьогодні досить міцним горішком
залишаються такі поняття як довголіття,
адекватність відображення СПФ інформа-
ції, клімат Землі.
Якщо проаналізувати «адаптацію»
дослідників (у тому числі й результати ав-
торів проєкту про індивідуально-типологіч-
ну адаптацію), то це буде V – образна крива,
що відображає «сходи уявлення», ступінь
активації та генералізації цих знань. В ос-
нові будуть праці Ухтомського, Введенсько-
го про нерв і клітину, на вершині велика
кількість міждисциплінарних знань, цілих
блоків і навіть конструкцій.
Запропоновано енергетичну теорію
адаптивного реагування клітини та ціліс-
ного організму на стресори; концепція ма-
тематичної моделі, що пояснює інтеграцію
морфофункціональних систем організму
для мінімізації дефіциту енергії [30].
Другим базисом, вельми методо-
логічно інноваційним у рішенні проблеми
енергобалансу нейровегетативних систем, є
знання про індивідуальну адаптацію люди-
ни, її міждисциплінарний динамічний соці-
опсихофізіологічний портрет [4,5,9,10].
Очевидно для побудови індивіду-
ального адаптивного ритмологічного
енергетичного (метаболічного) портре-
та людини будуть отримані знання про
темперамент особистості, що відобра-
жають генетично обумовлені швидкісні
і потужнісні властивості енергообміну
організму; знання про самоорганізацію
організму (синергетику), синхронізацію
як системотворчу функцію, що розкри-
ває механізми еволюційних процесів, по-
дібних у всіх системах та забезпечених
єдиними фундаментальними законами
[4,5,9,10,30,31].
Особливо корисне для розгляду
завдань авторів знання про типологічні
групи і очікувані хвороби, механізми бі-
ологічного годинника індивіда, типологію
міжпівкульної асиметрії [31].
Цей матеріал особливо корисний
для фахівців нейро- і біокібернетиків-«мо-
дельєрів» системної діяльності різних ран-
гів використання кібернетичних методів
(зокрема, математичного моделювання),
озброєних комп’ютерною технікою. Одна з
проблем зводиться до вивчення (за анало-
гією) взаємовідносин націй з урахуванням
їхньої типологічної обумовленості та облі-
ку глобального актуального ритмологічно-
го процесу (екосередовище), поліметричної
оцінки функціонального стану планетарних
цивілізацій (у глобальному плані), прогно-
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
69
зування міжпланетарних конфліктів, панде-
мій та їх профілактики.
По суті ритмічність привносить
принципово нове в багато сфер теоретич-
ного і практичного розуміння знань про ма-
терію. Якщо раніше поняття «життя» - це
(за Енгельсом) спосіб існування білкових
тіл, сьогодні – це спосіб існування коли-
вальних процесів. Наші СПФ можливості –
це відображення їхніх коливальних проце-
сів, взаємосприйняття та взаємодії. З точки
зору ритмології СПФ забезпечення життє-
вого циклу будь-якої системної реакції ві-
дображено у стадіях V-подібної переверну-
тої кривої.
На ній можна побачити зростання
напруги, швидкодію системи, резонансну
частоту, період оптимальної працездат-
ності, гранічну пропускну здатність (бі-
фуркаційний момент з подальшим спадом
напруги та депресивними тенденціями).
Біоритмологія як системотворчий фактор
наближає науку до цифрової трансформації
інформаційного потоку, більш чітко відпо-
відає на питання оптимізації діяльності лю-
дини, напрямів її захворювань, запобігання
падінню тривалості життя.
6. Основний лейтмотив СПФ
підтримки технології
«Сімейна медицина на дому»
Сформульована структура інфор-
маційно-технологічної бази, що розкриває
специфічні особливості сучасної інновацій-
ної комп’ютеризованої медицини та охоро-
ни здоров’я (рис. 7,8,9).
Водночас головними принципами
сімейної медицини є тривалість та безпе-
рервність спостереження за здоров’ям лю-
дини; багатопрофільність – ставлення до
сім’ї як одиниці медичного обслуговування.
Людина розглядається, як цілісний
образ, неподільне ціле у плані адаптації до
різних факторів зовнішнього середовища;
превентивність – основа діяльності сімей-
ного лікаря, його профілактична спрямова-
ність; прогнозування ризику розвитку окре-
мих захворювань, їхня клінічна діагностика.
Рис. 7 Розроблення теоретичних основ для сучасної комп’ютеризованої організації
трудового колективу (на основі СПФ модуля)
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
70
Рис. 8 Перспективність розробки універсальної цілісно-орієнтованої
сучасної інформаційної технології (методологічна, методична та програмна)
оптимізації людино-комп’ютерної взаємодії
Рис. 9 Функціональні зв’язки між компонентами сімейного колективу
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
71
- Особливо цінним у мето-
дології проблеми «Сімейна медицина» є
«спільне ухвалення рішення» - процес, у
якому бере участь пацієнт, вирішуючи з
лікарем всі спірні питання щодо власно-
го здоров’я.
- Індивідуально-типологіч-
ний підхід до тандему пацієнт-лікар дуже
важливий у плані поліпшення симбіотич-
них відносин, набуває ще більшого зна-
чення, ніж партнерство. Це вже взаєморо-
зуміння пацієнта та лікаря, вихід на якісно
новий рівень відповідальності, нових знань
клінічної практики у майбутньому. Основне
завдання постає як адаптування цієї ідеї до
розробленого раніше СПФ модуля індиві-
дуально-типологічного підходу (а не се-
редньостатистичного) (рис. 7, 8, 9).
- Розглянуто комплекс мето-
дичних засобів для отримання узагальне-
них СПФ характеристик портрету і сімей-
ство кривих по ММРІ, розподіл типів осо-
бистості (холерик, флегматик, меланхолік,
сангвінік, центр); організація комп’ютерно-
го накопичення інформації про життєзабез-
печення сім’ї, спостереження за медичними
протоколами здоров’я.
- Розглянуто план електро-
нної бібліотеки з людинознавства і люди-
новедення (СПФ), що складається з інфор-
маційно-довідкової та аналітичної систем.
Перша система накопичує СПФ інформа-
цію (спрощену) про сім’ю, друга – для на-
укової переробки спеціалістами про СПФ
механізми індивідуальної адаптації сім’ї,
оптимізацію життєзабезпечення, вікової
норми, профілактики факторів ризику, дов-
голіття, гено-фенотипових співвідношень
показників.
- Розроблено схему комп’ю-
терної структури СПФ обслуговування
сім’ї на дому. Розглянуті основні блоки
спектру медіко-санітарної допомоги сім’ї,
вибір невеликих команд, медичний радник,
телеконсультації (online).
- Оновлено і суттєво доповне-
но структуру СПФ протоколу здоров’я
із інформаційно-ємними показниками
організму: структурно-функціональна ор-
ганізація головного мозку, особливості об-
міну речовин, рівень інтоксикації організ-
му, спрямованість дезадаптації, бактеріо-,
метео- чутливість, СПФ норми показників
різних вікових груп.
- Оформлено блок адаптив-
ного моніторингу властивостей і станів
колективу на базі експрес-діагностичних
методик (індивідуальні і групові СПФ пор-
трети, психометрія, активометрія, соціоме-
трія та інше).
- Розроблено комплекс ціліс-
них цифрових інноваційних СПФ показ-
ників (максимальний кореляційний шлях,
частотні плеяди, періодограми здоров’я,
професіограма; в тому числі показники
системної реакції судомної активності, що
відбиває дисгармонію саморегуляції орга-
нізму).
- Коротко розглядається вели-
чезний пласт знань (з домінуванням власне
авторських) про структуру особистості в су-
часній персонології, функціональний стан
організму, біосоціальну культуру, принци-
пові питання системного підходу в людино-
веденні (Казначеєв, Дільман, Богомолець,
Амосов, Анохін, Глушков, Бехтерева, Соб-
чик та інші), спрямованих на пошуки СПФ
механізмів управління цілісністю здоров’я.
- Особливо ж важлива управ-
лінська компетентність, СПФ знання меха-
нізмів взаємодії та взаємосодії, біоритмоло-
гічного статусу колективу; біонічного, бі-
окібернетичного відродження, подальших
досягнень знань у людиноведенні для СПФ
оптимізації життєзабезпечення світу.
- Універсальний СПФ модуль
(технологія) тепер вже зі здоров’язберега-
ючою підтримкою «Сімейна медицина на
дому» дуже доречний під час кластеризації
як форми реалізації інноваційних наукових
розроблень НАН України, як очевидного
резерву економічного та культурного по-
тенціалу не тільки України, а всієї світової
спільноти.
7. Загальні висновки
Грамотне, коректне управління лю-
диною, а тепер вже й усім світом, почина-
ється зі знання механізмів її адаптації до
різних екзо- та ендогенних факторів: мікро-
(бактерії та віруси) та макро- (асоціальна та
антисоціальна поведінка людини). Особли-
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
72
во важлива управлінська компетентність,
знання СПФ механізмів людської взаємодії
та взаємодопомоги.
В даний час дозрів фундамент для
цілісного, системного міждисциплінарного
розуміння людини, особливо професіонала
і колективу в цілому на підставі індивіду-
ально-типологічного (а не середньостатис-
тичного) підходу з такими високоранговими
якостями як емпатія (почуття співпережи-
вання), мистецтво компромісу і взаємосодії,
стратегічне та тактичне мислення, раціо-
нальність, швидкодія, творчий, реалізацій-
ний і контролюючий потенціал. Духовність
і інтелігентність, постійна вдосконаленість
інтелекту і віддача його результатів соціуму
розглядаються як вектори успішних гума-
ністичних і практичних реалізацій.
Вирішення необхідної суперак-
туальної проблеми всього світу – СПФ
(соціопсихофізіологічна) людина, вима-
гає суттєвої інформаційно ємної та дуже
своєчасної комп’ютерної підтримки.
Сьогодні наука в усьому світі логіч-
но підійшла до етапу міждисциплінарного
характеру знань про людську індивідуаль-
ність та її компоненти (динамічна структу-
ра особистості, її індивідуальний адаптаці-
йний інформаційний простір - ІАІП), систе-
мотворча синхронізація в живих системах
(нелінійність), головний мозок - основна
управляюча ланка організму, системоутво-
рююче ядро цілісності людини, провідний
лейтмотив життєвої стійкості людини: її
професійна компетенція - біосоціальна
культура (СПФ підтримка).
Педагогіка як наука про виховання,
освіту та практичну реалізацію професії сьо-
годні повинна розглядатися в послідовній
єдності, ґрунтуючись на численних знан-
нях, у тому числі про людину та людство.
Як резюме науково-освітня сфера
має бути престижною, а здобуття нових
знань – ключовим фактором для функціо-
нування держави та її стратегічної безпеки.
Національна ідея кожної держави має бути
престижною і базуватися на уміннях, здіб-
ностях і талантах людини як справжній по-
тужний резерв її благополуччя.
Водночас, як і раніше, важливі ос-
новні концептуальні положення системно-
го погляду В.І. Вернадського на зміст і суть
академічної науки в незалежній державі в
інформаційному періоді (як і в індустріаль-
ному) - як головного наукового центру, що
поєднує державні дослідні установи з ши-
роким спектром технічних, природничих та
соціо-гуманітарних наук.
Для більшої загальної впорядкова-
ності наукової інформації, для побудови
всіляких інформаційних систем глобально-
го чи локального значення представляє ін-
терес Карта науки [32], в якій виділяється
вагома група схожих наук – кібернетика,
системологія, інформатика, економіка, ма-
тематика та звісно ж біоніка, еволюція якої
вже давно розкрила свої СПФ таємниці (їх
треба лише побачити).
Комп’ютерна техніка перенапруже-
на, біотехнології чекають на технологічні
алгоритми для реалізації важливих іннова-
ційних сервісно ефективних засобів та спо-
собів виробництва з високим кількісним і
якісним потенціалом.
Сказане відкриває шлях для вдо-
сконалення структур систем, оптимізації
їхнього функціонування, тиражування ти-
пових проєктних рішень, реалізації банків
наукових даних, їхнього широкого практич-
ного використання.
Розглянута тріада систематизованих
та уніфікованих СПФ знань (Універсальна
технологія СПФ модуля, «Сімейна медици-
на на дому», Комп’ютерна система діагнос-
тики та управління СПФ функціями колек-
тиву) повинна реалізуватися в майбутньому
як принципово нова, багатогранна з опти-
мізацією і синхронізацією процесів колек-
тиву, з моделюванням, обробкою складних
подій, прогнозуванням, візуалізацією, мак-
симальним наближенням до автоматизації
управління, що може стати найкращим су-
часним засобом підвищення економічного
потенціалу країни та оптимізації її біосоці-
альної культури.
У ще більшому практичному аспек-
ті нова медична СПФ технологія формулює
принципово нову матрицю здоров’я для
вдосконалення тандему «Професійна ком-
петентність – біосоціальна культура спеці-
аліста», підсилення знань лікарів, особливо
сімейних; коректне керування станом па-
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
73
цієнта з урахуванням знань про квантову
V-образну організацію інформаційного по-
току, системної організації функцій, знань
про їхню ритмо- та типологічну архітек-
туру; при цьому реалізується автоматич-
на СПФ діагностика колективів (особливо
експрес-реалізація, психоклімат, напруга,
соціальність та інше); розширення можли-
востей дружніх інтерфейсів в аспекті СПФ
онлайн-програм, профілактика сезонних
захворювань (особливо при пандеміях), ін-
телектуалізація сервісно-функціональних
можливостей комп’ютерів, участь у вдоско-
наленні цифрових технологій в медицині,
що розростається. Технологічно-програмне
забезпечення для майбутньої комп’ютерної
системи діагностики та управління власти-
востями та станами людини докладно опи-
сана авторами [33,34,35].
Література
1. Новіков Б.В. Творчість як спосіб здійснення
гуманізму. Монографія. К.: Видавець ПА-
РАПАН. 2005. 332 с.
2. Букалов А.В. Интегральная соционика,
типы коллективов, государств, этносоцио-
ника //Соционика, ментология и психология
личности. Киев. 1998. №5. С. 13-17.
3. Каганець І. Українська модель менеджмен-
та //Персонал. 1999. С. 35-47.
4. Кузьміна К.І. Дослідження функціональної
організації головного мозку кролика під час
переходу від неспання до наркотичного ста-
ну. Автореф. дис. канд. біол. наук. Кишинів.
1982. 16 с.
5. Кузьміна К.І. Психофізіологічні механізми
індивідуальної адаптації організму при дії
різних екзогенних факторів. Дис. докт. біол.
наук. Київ. 1995. 356 с.
6. Удовин С.Л., Удовина О.Л. «Глобализация».
Семиотические подходы. Образователь-
ная библиотека. Рефл. - Бук. Ваклер. 2002.
461 с.
7. Бондарев А.Г., Мажолис Е.Г. Гомеостати-
ческие взаимодействия человека, обще-
ства, природы и мышления //Гомеостатика
живых, технических, социальных и эконо-
мических систем /Горский Ю.И., Астафьев
В.И., Казначеев Л.П. Новосибирск. Наука.
Сибирское отделение. 1990. 350 с.
8. Дизайн. Иллюстрированный словарь-спра-
вочник. Г.Б. Минервин, В.Г. Шемко, А.В.
Ефимов и др. Общая редакция Г.Б. Минер-
вина и В.Г. Шемко. М.: Архитектура. 2004.
228 с.
9. Кузьміна К. І., Сьомик Т. М. Здоров’язбе-
рігаючі технології та комп’ютерні сис-
теми в сучасному людинознавстві для
раціональної організації життєвого ци-
клу людини //Проблеми програмуван-
ня. 2017. № 3. С. 172-193. Режим до-
ступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Progr_
2017_3_13.
10. Кузьміна К.І., Сьомик Т.М., Погоріла І.О.,
Козак Н.С. Розробка теоретичних засад
для сучасної комп’ютеризованої організа-
ції трудового колективу //Наукове оточення
сучасної людини. Книга 4. Частина 1, роз-
діл 1: серія монографій. Одеса: Купрієн-
ко С.В. 2021. 17-55 с. ISBN 978-617-7880-
15-7. https://www.sworld.com.ua/
simpua17sual17-1.pdf.
11. Копець Л.В. Психологія особистості. Навч.
посіб. для студентів вищ. навч. закл. 2-е вид.
К.: Вид. дім «Києво-могилянська академія»,
2008. 458 с.
12. Хьелл Л., Зиглер Д.. Теории личности.
3-е изд. СПб: Питер. 2013. 607 с. (Серия
«Мастера психологии»).
13. Теплов Б.М. Новые данные по изучению
свойств нервной системы человека. Типо-
логические особенности высшей нервной
деятельности. М.: Медицина. 1963. Т. 3. С.
34-46.
14. Небылицин В.Д. Психофизиологические
исследования индивидуальных различий.
М.: Наука. 1976. 336 с.
15. Суворова В.В. Психофизиология стресса.
М.: Педагогика. 1975. 208 с.
16. Аболин Л.М. Психологические механизмы
эмоциональной устойчивости человека. Ка-
зань.: Изд. Казанского университета. 1987.
262 с.
17. Eysenck H.S. The biological basis of
personality. Illinois. Springfield, 1967. 202p.
18. Собчик Л.М. Психология индивидуально-
сти. Теория и практика психодиагностики.
СПб.: Речь. 2008. 624 с.
19. Леонгард К. Акцентуированные личности.
Киев: Вища школа. 1981. 270 с.
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
74
20. Ливанов М.М. Пространственная организа-
ция процессов головного мозга. М.: Наука.
1972. 260 с.
21. Коган А.Б. О принципах нейрональной ор-
ганизации рабочих механизмов управле-
ния функциональной системой //Принципи
системной организации функций. М.: Нау-
ка. 1973. С. 125-130.
22. Сухомлинов А.И. Цифровые технологии и
трансформация промышленных предпри-
ятий //Научное окружение современного
человека. Книга 4. Часть 1. // Серия моно-
графий. Одесса.: Куприенко С.В. 2021. С.
65-72.
23. Кузьміна К.І., Сьомик Т.М., Шереметова
Л.М. Інноваційна педагогічна комп’ютерна
технологія оптимізації шкільного колективу
в аспекті знань про біосоціальну структуру
особистості його членів //Проблеми програ-
мування. 2019. № 4. С. 121-131.
24. Чадюк А.В., Федоренко Р.М., Курченко
О.А. Розроблення та впровадження системи
управління господарсько-майновим комп-
лексом НАН України. //Проблеми програ-
мування. 2023. № 2. С.24-39.
25. Путилов А.А. Системообразующая функ-
ция синхронизации в живой природе. Мето-
дологический очерк. Сибирское отделение.
Новосибирск: Наука. 1987. 143 с.
26. Василевський Н.Н. Экологическая физио-
логия мозга. М.: Медицина. 1979. 200 с.
27. Крыжановский Г.Н. Некоторые основные
закономерности осуществления биологи-
ческих процессов и их роль в патологии //
Патофизиология. 1974. № 6. С. 3-15.
28. Сёмик Т.М., Кузьмина К.И. Динамика рит-
мической структуры векодвигательной ре-
акции (ВДР) при изменении состояния че-
ловека-оператора от операционного покоя
до стресса. Киев. 1983. Деп. в ВИНИТИ
31.08.1983, № 6769-П-83. 44 С.
29. Симонов П.В. Мотивированный мозг. М.:
Наука. 1987. 238 с.
30. Григорян Р.Д., Лябах Е.Г. Энергетическая
теория адаптации и патофизиология систем-
ных болезней //Патофизиология. 2008. Т. 5,
№ 2. С. 87.
31. Фокин В.Ф. Энергетическая физиология
мозга. Антидор. 2003. 288 с.
32. Леонов В.П. Карта науки //Наука і нау-
кознавство. Свідоцтво про реєстрацію
авторського права України № 21747 від
21.08.07 р. Офіційний бюлетень № 13, 2007.
33. Сёмик Т., Кузьмина К., Карпинка Е., Милю-
тина Е. (2021). Учет социопсихофизиологи-
ческого (СПФ) фактора – тренды развития
и перспективы использования в ИТ, эко-
номической и образовательной областях //
Научный взгляд в будущее, 1(20-01), 19-34.
https://doi.org/10,30888/2415-7538.2021-20-
01-007.
34. Звіт з виконання наукової роботи «Розро-
блення теоретичних основ для сучасної
комп’ютеризованої організації трудового
колективу». Шифр теми № 3-9-17. 2017-
2021 рр. ІПС НАН України. № держреєстра-
ції РК- 0122U002281.
35. Гриценко В.І., Котова А.Б., Вовк М.І., Кі-
форенко С.І., Бєлов В.М. Інформаційні тех-
нології в біології і медицині: Курс лекцій:
Навчальний посібник. – Київ: Наук. думка,
2007.-25 арк.:ІЛ.
References
1. Novikov B.V. Creativity as a way of realizing
humanism. Monograph. K.: Publisher
PARAPAN. 2005. 332 p.
2. Bukalov A.V. Integral socionics, types of
groups, states, ethnosocionics // Socionics,
mentology and personality psychology. Kyiv.
1998. No. 5. pp. 13-17.
3. Kaganets I.. The Ukrainian model of
management // Personnel. 1999. P. 35-47.
4. Kuzmina K.I. Study of the functional
organization of the rabbit brain during the
transition from wakefulness to the narcotic
state. Autoref. thesis Ph.D. biological of
science Chisinau 1982. 16 p.
5. Kuzmina K.I. Psychophysiological
mechanisms of individual adaptation of the
body under the influence of various exogenous
factors. Diss. dr. biological of science Kyiv.
1995. 356 p.
6. Udovin S.L., Udovina O.L. «Globalization».
Semiotic approaches. Educational library.
Refl. - Beech. Wackler. 2002. 461 p.
7. Bondarev A.G., Mazholis E.G. Homeostatic
interactions of man, society, nature and
thinking // Homeostatics of living, technical,
social and economic systems / Gorsky Yu.I.,
Astafiev V.I., Kaznacheev L.P. Novosibirsk
The science. Siberian branch. 1990. 350 p.
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
75
8. Design. Illustrated dictionary-reference book.
G.B. Minervin, V.G. Shemko, A.V. Efimov and
others. General editing by G.B. Minervina and
V.G. Shemko. M.: Architecture. 2004. 228 p.
9. Kuzmina K. I., Somik T. M. Health-preserving
technologies and computer systems in modern
humanities for the rational organization
of the human life cycle // Programming
problems. 2017. No. 3. P. 172-193. Access
mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Progr_
2017_3_13.
10. Kuzmina K.I., Somik T.M., Pohorila I.O.,
Kozak N.S. Development of theoretical
foundations for the modern computerized
organization of the labor team //Scientific
environment of modern man. Book 4. Part
1, Chapter 1: Monograph Series. Odesa:
Kuprienko S.V. 2021. 17-55 p. ISBN 978-
617-7880-15-7. https://www.sworld.com.ua/
simpua17sual17-1.pdf.
11. Kopets L.V. Personality psychology. Education
manual for university students education
closing 2nd edition K.: Ed. house «Kyiv-
Mohyla Academy», 2008. 458 p.
12. Kjell L., Ziegler D.. Theories of personality. 3rd
ed. SPb: Peter. 2013. 607 p. (Series “Masters
of Psychology”).
13. Teplov B.M. New data on the study of
the properties of the human nervous
system. Typological features of higher
nervous activity. M.: Medicine. 1963. T. 3.
pp. 34-46.
14. Nebylitsin V.D. Psychophysiological studies
of individual differences. M.: Science. 1976.
336 p.
15. Suvorova V.V. Psychophysiology of stress. M.:
Pedagogy. 1975. 208 p.
16. Abolin L.M. Psychological mechanisms of
human emotional stability. Kazan: Publishing
house. Kazan University. 1987. 262 p.
17. Eysenck H.S. The biological basis of
personality. Illinois. Springfield, 1967. 202p.
18. Sobchik L.M. Psychology of individuality.
Theory and practice of psychodiagnostics.
SPb.: Speech. 2008. 624 p.
19. Leonhard K. Accentuated personalities. Kyiv:
Vishcha school. 1981. 270 p.
20. Livanov M.M. Spatial organization of brain
processes. M.: Science. 1972. 260 p.
21. Kogan A.B. On the principles of neuronal
organization of working mechanisms for
managing a functional system // Principles
of systemic organization of functions. M.:
Science. 1973. pp. 125-130.
22. Sukhomlinov A.I. Digital technologies and
transformation of industrial enterprises //
Scientific environment of modern man. Book
4. Part 1. // Series of monographs. Odessa:
Kuprienko S.V. 2021. pp. 65-72.
23. Kuzmina K.I., Somik T.M., Sheremetova L.M.
Innovative pedagogical computer technology
for optimizing the school team in the aspect
of knowledge about the biosocial structure of
the personality of its members //Programming
problems. 2019. No. 4. P. 121-131.
24. Chadyuk A.V., Fedorenko R.M., Kurchenko
O.A. Development and implementation of
the management system of the economic and
property complex of the National Academy of
Sciences of Ukraine. //Programming problems.
2023. No. 2. P.24-39.
25. Putilov A.A. System-forming function
of synchronization in living nature.
Methodological essay. Siberian branch.
Novosibirsk: Science. 1987. 143 p.
26. Vasilevsky N.N. Ecological physiology of the
brain. M.: Medicine. 1979. 200 p.
27. Kryzhanovsky G.N. Some basic patterns of
biological processes and their role in pathology
// Pathophysiology. 1974. No. 6. P. 3-15.
28. Somik T.M., Kuzmina K.I. Dynamics of the
rhythmic structure of the eyelid motor response
(VDR) when the state of the human operator
changes from operating rest to stress. Kyiv.
1983. Dep. in VINITI 08/31/1983, No. 6769-
P-83. 44 S.
29. Simonov P.V. Motivated brain. M.: Science.
1987. 238 p.
30. Grigoryan R.D., Lyabakh E.G. Energy theory
of adaptation and pathophysiology of systemic
diseases // Pathophysiology. 2008. T. 5, No. 2.
P. 87.
31. Fokin V.F. Energy physiology of the brain.
Antidor. 2003. 288 p.
32. Leonov V.P. Map of science //Science and
science. Certificate of registration of copyright
of Ukraine No. 21747 dated 08.21.07. Official
bulletin No. 13, 2007.
33. Somik T., Kuzmina K., Karpinka E.,
Milyutina E. (2021). Taking into account
the sociopsychophysiological (SPF) factor -
development trends and prospects for use in IT,
Прикладне програмне забезпечення та інформаційні системи
76
economic and educational fields // Scientific
view of the future, 1(20-01), 19-34. https://doi.
org/10.30888/2415-7538.2021-20-01-007.
34. Report on the implementation of the scientific
work «Development of theoretical foundations
for the modern computerized organization of
the labor team.» Topic code number 3-9-17.
2017-2021 IPS of the National Academy of
Sciences of Ukraine. Republic of Kazakhstan
State Registration No. 0122U002281.
35. Gritsenko V.I., Kotova A.B., Vovk M.I.,
Kiforenko S.I., Belov V.M. Information
technologies in biology and medicine: Course
of lectures: Study guide. - Kyiv: Nauk. dumka,
2007.-25 sheets: IL.
Одержано: 10.05.2024
Внутрішня рецензія отримана: 21.05.2024
Зовнішня рецензія отримана: 26.05.2024
Про авторів:
1Кузьмина Клариса Іванівна,
доктор біологічних наук,
провідний науковий співробітник.
Кількість наукових публікацій
в українських виданнях - понад 150.
Кількість наукових публікацій
в іноземних виданнях - понад 20.
1Сьомик Тетяна Михайлівна,
кандидат біологічних наук,
старший науковий співробітник.
Кількість наукових публікацій
в українських виданнях - понад 120.
Кількість наукових публікацій
в іноземних виданнях - понад 20.
2Андон Андрій Пилиповіч,
Інженер програміст.
Місце роботи авторів:
1Інститут програмних систем НАН України,
03187, м.Київ,
проспект Академіка Глушкова, 40.
2Інститут кібернетики НАН України,
03187, м.Київ,
проспект Академіка Глушкова, 40.
|