Approach to building factories of student programs
This article reviews important steps in program factory project development. This factory will serve as infor-mational and educational internet project in software engineering and become the basis in student research results accumulation in the field of cybernetics. The main theoretical backgrounds...
Gespeichert in:
| Datum: | 2025 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
PROBLEMS IN PROGRAMMING
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/820 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Problems in programming |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Problems in programming| id |
pp_isofts_kiev_ua-article-820 |
|---|---|
| record_format |
ojs |
| resource_txt_mv |
ppisoftskievua/4f/a886e75fdb239d7fb31b5e24ae89284f.pdf |
| spelling |
pp_isofts_kiev_ua-article-8202025-08-29T20:11:52Z Approach to building factories of student programs Підхід до створення студентської фабрики програм Aronov, A.A. Dzyubenko, A.I. UDC 681.3 УДК 681.3 This article reviews important steps in program factory project development. This factory will serve as infor-mational and educational internet project in software engineering and become the basis in student research results accumulation in the field of cybernetics. The main theoretical backgrounds and some existing systems are reviewed as factories. Presented the descript-tion of project’s web site and outlined prospects for development.Prombles in programming 2011; 3: 87-93 Розглядаються перші кроки з розроблення проекту фабрики програм, що зможе виконувати роль інформаційно-навчального інтернет проекту в галузі програмної інженерії та стати інструментом накопичення студентських наукових робіт у галузі кібернетики.Prombles in programming 2011; 3: 87-93 PROBLEMS IN PROGRAMMING ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ 2025-08-29 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/820 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 3 (2011); 87-93 ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 3 (2011); 87-93 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 3 (2011); 87-93 1727-4907 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/820/872 Copyright (c) 2025 PROBLEMS IN PROGRAMMING |
| institution |
Problems in programming |
| baseUrl_str |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai |
| datestamp_date |
2025-08-29T20:11:52Z |
| collection |
OJS |
| language |
Ukrainian |
| topic |
UDC 681.3 |
| spellingShingle |
UDC 681.3 Aronov, A.A. Dzyubenko, A.I. Approach to building factories of student programs |
| topic_facet |
UDC 681.3 УДК 681.3 |
| format |
Article |
| author |
Aronov, A.A. Dzyubenko, A.I. |
| author_facet |
Aronov, A.A. Dzyubenko, A.I. |
| author_sort |
Aronov, A.A. |
| title |
Approach to building factories of student programs |
| title_short |
Approach to building factories of student programs |
| title_full |
Approach to building factories of student programs |
| title_fullStr |
Approach to building factories of student programs |
| title_full_unstemmed |
Approach to building factories of student programs |
| title_sort |
approach to building factories of student programs |
| title_alt |
Підхід до створення студентської фабрики програм |
| description |
This article reviews important steps in program factory project development. This factory will serve as infor-mational and educational internet project in software engineering and become the basis in student research results accumulation in the field of cybernetics. The main theoretical backgrounds and some existing systems are reviewed as factories. Presented the descript-tion of project’s web site and outlined prospects for development.Prombles in programming 2011; 3: 87-93 |
| publisher |
PROBLEMS IN PROGRAMMING |
| publishDate |
2025 |
| url |
https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/820 |
| work_keys_str_mv |
AT aronovaa approachtobuildingfactoriesofstudentprograms AT dzyubenkoai approachtobuildingfactoriesofstudentprograms AT aronovaa pídhíddostvorennâstudentsʹkoífabrikiprogram AT dzyubenkoai pídhíddostvorennâstudentsʹkoífabrikiprogram |
| first_indexed |
2025-09-17T09:24:12Z |
| last_indexed |
2025-09-17T09:24:12Z |
| _version_ |
1850411458788065280 |
| fulltext |
Моделі та принципи життєвого циклу програмного забезпечення
© А.О. Аронов, А.І. Дзюбенко, 2011
ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2011. № 3 87
УДК 681.03
А.О. Аронов, А.І. Дзюбенко
ПІДХІД ДО СТВОРЕННЯ
СТУДЕНТСЬКОЇ ФАБРИКИ ПРОГРАМ
Розглядаються перші кроки з розроблення проекту фабрики програм, що зможе виконувати роль
інформаційно-навчального інтернет проекту в галузі програмної інженерії та стати інструментом
накопичення студентських наукових робіт у галузі кібернетики.
Вступ
Широке поширення видів і типів
нової комп'ютерної техніки ставить перед
науковими і програмістськими фахівцями
важливі завдання з ефективного її вико-
ристання при створенні програмних і
прикладних систем масового застосування.
Водночас, за останні десятки років в
інформаційному світі накопичено багато
різного роду програм, які можуть вико-
ристовуватися іншими, як готові продукти
при вирішенні деяких нових завдань.
Враховуючи це, склався новий
напрям у програмуванні (reusability), який
орієнтований на створення нових
програмних систем (ПС) з застосуванням
готових програмних артефактів і
компонентів повторного використання
(КПВ) [1–5].
Програмний артефакт – це реальна
порція інформації з програмування, яка
може створюватися, змінюватися і
використовуватися у діяльності, пов’язаній
з виготовленням програмних продуктів
(ПП) різного призначення. Артефакти є
формалізованим результатом діяльності
розробників програм, які відображають
певну функціональність. Артефактами
можуть бути:
– модель предметної області (ПрО)
зі своїми термінами, поняттями та лек-
сикою;
– готові функціональні КПВ або
окремі частини (фрагменти) систем;
– проміжні продукти процесу
розроблення (вимоги, завдання, моделі
та ін.);
– специфікації (ресурсу, інтерфейсу,
процесу і т. п.) окремих елементів, діаграм,
паспортних даних і т. п.
Артефакти незалежні від платформ
комп’ютерів, мають опис інтерфейсів і різ-
них параметрів для взаємодії з іншими
програмними ресурсами.
Кожний розроблений компонент
або КПВ має такі властивості [1, 3, 5]:
– зв'язок через інтерфейси із зовні-
шніми компонентами в процесі розроб-
лення ПС;
– інкапсульованість як «чорна
скринька» без можливості втручання у
вихідний код;
– успадкованість інтерфейсів, їхня
зміна і налаштування на застосування;
– здібність до повторного викорис-
тання його вихідного коду.
Із загальної точки зору компонент
визначається по-різному залежно від сере-
довища його створення або функціону-
вання. Наведемо деякі існуючі визначення
для КПВ.
Визначення 1. КПВ – це деяка
функція з певними атрибутами, що
забезпечують взаємодію з середовищем
функціонування і його поведінку.
Визначення 2. Готовий КПВ – це
сукупність методів із визначеною сигна-
турою і типами даних, які передаються і
повертаються після виконання відповід-
ного викликуваного методу.
Компонент типу КПВ розглядається
нами як самостійний програмний елемент,
який задовольняє певним функціональним
і архітектурним вимогам, інтерфейсу
взаємодії у заданому середовищі. КПВ і
його інтерфейс специфікуються деякою
мовою програмування (МП) або мовою
опису інтерфейсу IDL, що допома-
88
гає майбутньому користувачу викори-
стовувати і об'єднувати його з іншими
компонентами в деякій новій системі, що
створюється.
У зв’язку з появою компонентів зі
спеціальним сервісним призначенням, що
можуть виконувати певну сукупність
прикладних сервісів, поширена роль
інтерфейсів, які вказують на функції і
порядок операцій звернення до іншого
компонента. Виходячи з цього, модель
компонента, зокрема і сервісу, має такий
вигляд:
КПВ = (T, I, F, R, S),
де T – тип компонента; I – множина інтер-
фейсів; F – функціональність компонента;
R – реалізація чи прихована частина –
програмний код; S – сервіс, що забезпечує
взаємодію компонента з середовищем
щодо оброблення або розгортки.
Ці параметри моделі задаються у
специфікаторі, у випадку, коли компонент
записується у деяке загальне сховище.
Усі програмні КПВ і артефакти,
якими можуть користуватися інші спеці-
алісти як готовими, мають зберігатися у
загальних сховищах (бібліотеках, репози-
торіях) для подальшого пошуку іншими
фахівцями і застосування у нових ПС.
Тобто повторне використання гото-
вих ресурсів стає капіталомістким видом
діяльності у галузі програмної інженерії,
особливо при розробці складних програм
із готових КПВ за умов сучасних фабрик
програм.
У наш час надзвичайно важко
створити деяку необхідну та корисну
програмну систему з готових компонентів
і різних наукових артефактів на рівні
навчання в університеті і створення їх
власноруч, а також апробувати ті КПВ, що
розроблені іншими студентами раніш. Їх
використання дозволяє підвищити продук-
тивність праці інших студентів з програму-
вання будь-якого рівня, а також полегшити
групове програмування. Ідея КПВ
застосовується в багатьох системах-фабри-
ках автоматизації ПС.
Концепцію фабрик програм уперше
сформулював академік В.М. Глушков на
науковому семінарі 5 березня 1975 р. в
Інституті кібернетики [1]. Суть нової для
того часу парадигми Глушкова – приско-
рити перехід від мистецтва програмування
до промислових методів виробництва ПП
для розв’язання різних господарських за-
дач народного господарства СРСР. Основ-
ними аргументами академіка Глушкова на
користь переходу до промислового програ-
мування були:
– великий арсенал обчислювальної
техніки, вітчизняні математичні машини,
виготовлені самостійно в Україні;
– готові програми у мовах програ-
мування 4GL (Алгол, ПЛ-1, Кобол,
Фортран, Модула-2 та ін.) й алгоритми,
накопичені в республіканських фондах
алгоритмів і програм для повторного
використання у нових розробках за
конвеєрною зборкою;
– побудовано важливі автомати-
зовані системи, деякі АСУ керування
підприємствами господарського та вій-
ськово-промислового комплексу, АСУ
ТП тощо.
У КНУ імені Тараса Шевченка
професор Лавріщева К.М. читає курс
лекцій «Технологія програмування ІС»
для студентів 4-го курсу на кафедрі
інформаційних систем.
Студенти виконували лабораторні і
практичні заняття з наукових артефактів
кібернетики, використовуючи різні про-
цеси життєвого циклу технології побудови
програм мовою C# у середовищі VS.NET.
Зважаючи на це, протягом лекцій
обґрунтовувався шлях індустріального
виробництва програм на прикладі діючих в
даний час фабрик програм, які пропону-
ють могутні закордонні фірми (Microsoft,
IBM, Sun, COM, CORBA тощо) для ви-
пуску програмних продуктів на основі
загальносистемних властивостей опера-
ційних середовищ [3–5]. За допомогою за-
гальних засобів побудовано більше сотні
різних типів ліній виробництва програм,
що підтримують технологію розроблення у
середовищах зазначених фірм з викори-
станням сучасних МП. В університетах
США сумісно з цими фірмами викону-
Моделі та принципи життєвого циклу програмного забезпечення
89
ються пілотні проекти з студентами, в
тому числі зі створення ліній продуктів
(Product lines) різного призначення.
Виходячи з цього К.М. Лавріщевою
був запропонований експериментальний
проект зі створення студентської фабрики
наукових артефактів і програм в КНУ імені
Тараса Шевченка на факультеті кіберне-
тики. Спочатку на фабрики будуть розмі-
щуватися наукові виконані лабораторні й
дипломні роботи за допомогою лінії
продуктів, призначених для розробки про-
грам і артефактів.
Лінія продуктів – це збірковий
конвеєр з готових ресурсів для створення
програмних продуктів спеціального при-
значення на задоволення потреб ринку.
Кожна лінія має включати наступні
властивості та засоби:
– умови й обмеження на застосу-
вання різних ресурсів на лінії;
– зразки, каркаси, готові компоненти,
КПВ, артефакти тощо;
– стратегії та методи програмування;
– засоби та інструменти виробництва
проміжного результату продукту на різних
процесах життєвого циклу (ЖЦ) лінії;
– сервіс контролю планів робіт та
виявлення різного роду ризиків (програ-
мних, людних тощо);
– механізми вимірювання та оцінки
показників якості створюваного продукту;
– засоби сертифікації ПП.
У студентському проекті фабрики запро-
поновані три загальні лінії виробництва
програмного продукту наступного змісту:
Перша лінія – це загальна схема процесів
ЖЦ для побудови деякого виду
програмного артефакту шляхом (рис. 1):
Рис. 1
– вивчення завдань предметної
області, виявлення серед них загальних
властивостей і функцій та методів по-
родження з них програмних артефактів і
елементів;
– специфікація цих елементів
мовами програмування і паспортних
даних їх інтерфейсів;
– зберігання артефакту або програ-
ми з їх специфікатором у бібліотеку, або
репозиторій;
– тестування програм, їх інсталяція
і верифікація.
Реалізація процесів такої лінії
закінчується визначенням сформованих
артефактів у класі задач ПрО, специ-
фікацією паспортних даних та розмі-
щенням їх описів у репозиторії для
подальшого застосування. Такого типу лі-
нії розробляється на студентській фабриці
у вигляді ЖЦ створення програм у сере-
довищі Visual Studio .NET (рис. 1).
Друга лінія – це механізми підбору
готових програм із репозиторію за їхніми
функціями і відповідними критеріями
(рис. 2) з метою оцінки можливості їх за-
стосування при розробці нового про-
грамного артефакту або ПС.
Третя лінія – це збіркова лінія, що
забезпечує конструювання нових програм-
них продуктів методом збірки з засто-
суванням знов розроблених і підібраних
програм і артефактів у репозитарії (рис. 2).
Ця лінія може давати прибуток за
рахунок заощадження трудовитрат від
застосування готових артефактів, КПВ та
Студентські артефакти є науковими,
тобто їх продуктом можуть бути деякі
методи або наукові алгоритми з мате-
матики, фізики, біології тощо, що описані
засобами однієї з МП [1–7].
90
Типи фабрик програм
На даний час діють типи фабрик
для виробництва програм наступного
призначення:
– системні програми, такі як ОС,
інструменти редагування, трансляції,
композиції тощо;
– сімейства систем (АСУ, АСУТ),
які виробляються за новими мовами опису
специфіки розділів доменів у DSL, що
відрізняються функціональністю та за-
собами їх підримки;
– бізнесові та комерційні програми,
що реалізуються як незалежно розмі-
щувані частини коду з публічним інтер-
фейсом і можуть бути скомбіновані з ін-
шими для отримання більш складної функ-
ціональності (наприклад, у процесах керу-
вання підприємством);
– бортові системи, що використову-
ються як вбудовані програми спеціального
призначення у космічних кораблях,
літаках, сучасному колайдері тощо;
– застарілі системи (Legacy System),
що повторно можуть використовуватися
після реінженерії їх складових або усієї
системи до конкретних умов застосування;
– студентські програми, що створю-
ються за загальним ЖЦ, починаючи з
опису алгоритмів наукових задач;
– утилізаційні і перебудовані про-
грами під нове середовище функціону-
вання або призначення;
– окремі інструменти (космічні,
медичні прибори, мобільні телефони,
комп’ютери тощо), що виконують
спеціальні функції.
Рис. 2
Завдання і структура сайта фабрики
програм
Нами були зроблені перші кроки з
розроблення проекту фабрики програм, що
зможе виконувати роль інформаційно-
навчального Інтернет-проекту в галузі
програмної інженерії та основою нако-
пичення студентських наукових робіт у
галузі кібернетики.
Головне завдання: розробити сис-
тему обміну сертифікованими програм-
ними продуктами та науковими артефакта-
ми студентів КНУ імені Тараса Шевченка
для підвищення кваліфікації студентів, а
також підвищення якості, надійності ство-
рюваних ними систем та продуктів.
Кожна програмна система за час
свого існування проходить визначену
послідовність періодів від ідеї створення
до реалізації, використання та завершення.
Таку послідовність називають життєвим
циклом.
З точки зору виробництва програм
модель ЖЦ – схема виконання робіт і за-
дач у рамках процесів, які забезпечують
проектування, розробку, експлуатацію і
супровід програмного продукту. Ця схема
відповідає стандарту ЖЦ – ISO/IEC 12207 і
зображує еволюцію ПС, починаючи від
формулювання вимог і закінчуючи припи-
ненням або завершенням користування
нею.
На сайті фабрики представлені
моделі ЖЦ, лінії зборки програмних про-
дуктів, лінія виробництва окремих
програм. В MS.NET поданий приклад
студентської програми, наведені необхідні
вимоги для сертифікації програмного
продукту для його розміщення у
репозиторії (бібліотечному фонді)
фабрики.
Моделі та принципи життєвого циклу програмного забезпечення
91
Основний напрям діяльності сайта –
ознайомлення студентів, розробників із
засобами та методами створення програм
та програмних систем, представлення
студентських програмних продуктів у
репозиторії, запропонувати літературу для
вивчення даної області діяльності та
ознайомитись з особливостями. А головне,
це залучити до сайта нових студентів, які
будуть специфікувати свої артефакти і
накопичувати їх у репозитарії для озна-
йомлення іншими студентами.
Приклади фабрик програм
Відповідно до аналізу робіт [1, 6, 7],
в сучасному інформаційному світі діють
наступні фабрики програм.
Система АПРОП (Інститут
кібернетики), що працювала у середовищі
ОС ЄС і об’єднувала різномовні модулі
через інтерфейсні посередники за ме-
тодом зборки.
Система Sun Microsystems (IBM)
зі зборкою різномовних програм у всіх
сучасних мовах програмування (напри-
клад, Ruby, Script) та побудова нових ліній
виробництва складних ПП з використа-
нням модельного підходу (SOA), Web-сер-
вісів тощо.
OMA-архітектура або система
CORBA (OMG), яка забезпечує взаємодію
клієнта і сервера через модулі-посеред-
ники Stub (для клієнта), skeleton і Dill (для
сервера), що передають зовнішні дані,
включаючи інтерфейс, брокеру для вико-
нання їх клієнтом або сервером.
Фабрика «ручної» зборки різно-
мовних програм Інга Бейя з використа-
нням інтерфейсних посередників та кон-
фігураційних файлів для забезпечення
взаємодії різномовних програм у різних
середовищах (VC++, VBasic, Matlab, Java,
Visual Works Smalltalk тощо).
Фабрики бізнесних програм
Дж. Гринфільда, яка підтримує виробниц-
тво програм, сценарії дій яких задаються
use case і діаграмами мови UML.
Сучасне колективне мережне
середовище – MS.VSTS для виробництва
програм і ПП різного призначення за
контрактами фахівців з різних держав
світу і керування їхніми роботами за спе-
ціальним тулом – Project Managment.
Фабрика програм Г. Ленца [5],
яка забезпечує масове створення ПС за їх
описом мовою DSL, генерацію цього
опису до вихідного коду, конфігурування
окремих програм, які створюються за спе-
ціальною схемою розробки відповідно
ЖЦ, прийнятого у середовищі системи
.NET.
Інфраструктура системи Grid з
підсистемою Etics, яка працює за
принципом фабрики і забезпечує тесту-
вання, зборку та сертифікацію програм з
області e-science, що використовуються
для обчислення за ними різних наукових
завдань.
Реалізація сайта керування
фабрикою програм
Перший варіант Веб-сайта фабрики
програм розділений на підрозділи, кожний
з яких використовується для певних задач,
а саме розробленню програм в VS.NET,
специфікація артефактів чи готових про-
грам, занесення їх у репозиторій, пошук
готових КПВ або артефактів та зборка з
КПВ нових продуктів. Користування сай-
том відбувається шляхом використання
відповідного підрозділу. Назви основних
підрозділів виглядають наступним чином:
1) головна,
2) оголошення,
3) новини,
4) документи,
5) галерея,
6) контакти,
7) зв`язок.
92
Розділ 1) слугує для відображення
оглядової та ознайомчої інформації про
фабрику програм, відображає мету та
сутність проекту. Також, цей розділ
пов`язаний із розділом 2), який слугує для
інформування користувачів проекту про
останні зміни в його роботі, важливі
повідомлення тощо.
Розділ 3) присвячений для різного
роду публікацій щодо проблем програмної
інженерії для вивчення сучасного стану
проблематики фабрик програм. Аналізу-
ючи цей розділ протягом життєвого циклу
проекту можна буде відстежувати тенден-
ції виробництва і подальшого розвитку.
Розділ 4) – основний розділ проект-
ту, який містить всю документацію та
робоче наповнення репозиторію фабрики
програм. Розділ матиме чітку внутрішню
структуру, орієнтовану на швидку
навігацію по документації та репозиторіям.
Серед інших компонентів важливою
складовою буде шаблон специфікатора.
Саме він заповнюється користовучем
сайта, заноситься їм у репозиторій і слугує
забезпеченню роботи репозиторію фаб-
рики.
Розділ 5) міститиме всю необхідну
графічну інформацію, забезпечуючи му-
льтимедійні розширення сайта фабрики.
Планується тісна інтеграція з розділом 4).
Останні два розділи є інструментом
для діалогу між користувачами проекту та
його адміністрацією. Розділ 7) зворотного
зв`язку забезпечуватиме комунікативні
можливості з метою покращення та
розвитку проекту.
Важливим компонентом систему
сайта буде інтегрований модуль пошуку,
що надаватиме можливість якнайшвидше
знаходити необхідні документи та про-
грами на фабриці, які є найбільш реле-
вантними до пошукових запитів.
Перспективи розвитку
Враховуючи потреби індустрії про-
грамних продуктів та систем, можна зро-
бити висновок, що вдосконалення та
розвиток нових, потужніших механізмів
забезпечення взаємодії програмних компо-
нентів при їх зборці є необхідним і важли-
вим напрямком розвитку програмних
ресурсів, що накопичуються у репозиторії.
У перспективі розвитку сайт
фабрики програм може стати реальним
«конвейєром» програмних продуктів, що
міститиме репозиторій компонентів
великого розвитку, з можливістю збирання
нових програмних проектів на відповідній
лінії виробництва ПП.
Удосконалення фабрики буде
супроводжуватись нарощенням її ресурсів,
збільшенням гнучкості системи, а отже,
надання все більших можливостей розроб-
никам. У майбутньому фабрики можуть
стати потужним інструментом для ство-
рення різних програмних проектів з гото-
вих КПВ.
Висновки
Першим результатом нашої діяль-
ності є запущений у тестовому режимі
сайт, що можна знайти за адресою
http://programsfactory.univ.kiev.ua/, де на
даний момент уже розміщені деякі мате-
ріали, щодо створення експериментально-
го варіанта фабрики студентських про-
грам, який буде розвиватися і надалі.
За ідею створення сайта, як спроби
побудови першого інструменту фабрики
програм і артефактів автори вдячні про-
фесору К.М. Лавріщевій.
1. Лавріщева К.М. Збіркове програмування.
Теорія та практика. // Кибернетика и си-
стемный анализ. – 2009. – № 6. – C. 3 – 12.
2. Лаврищева Е.М., Грищенко В.Н. Сборочное
программирование. Основы индустрии
программных продуктов.– К.: Наук. думка,
2009. – 371 с.
3. Андон П.І., Лавріщева К.М. Розвиток фаб-
рик програм в інформаційному світі //
Вісник НАН України. – 2010. – № 10. –
C. 15–41.
Моделі та принципи життєвого циклу програмного забезпечення
93
4. Гринфильд Дж. Фабрики разработки
программ. – М., СПб., К.: Изд. дом «Виль-
ямс», 2007. – 591 с.
5. Лавріщева К.М. Програмна інженерія. –
Академперіодика, 2008. – 319 с.
6. Лаврищева Е.М. Проблема интеропера-
бельности разнородных объектов, компо-
нентов и систем. Подходы к ее решению //
Матер. 7 Міжнародної конференції з про-
грамування “Укрпрог – 2008” – С. 28 – 41.
7. Лавріщева К.М. Перспективні дисципліни
програмної інженерії // Вісник НАН
України. – 2008. – № 9. – С. 12 – 17.
Отримано 10.05.2011
Про авторів:
Аронов Андрій Олексійович,
студент 4-го курсу факультету
кібернетики,
Дзюбенко Артем Ігорович,
студент 4-го курсу факультету
кібернетики.
Місце роботи авторів:
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка.
e-mail: j-a-g-u-a-r@gala.net
e-mail: asmer@asmerok.org.ua
|