Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level

Composition nominative modal and temporal logics of functional-equational level are introduced in this paper. Transition and temporal modal systems are specified for such logics, and their semantic properties are investigated. Prombles in programming 2010; 2-3: 42-47

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2026
1. Verfasser: Shkilniak, O.S.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: PROBLEMS IN PROGRAMMING 2026
Schlagworte:
Online Zugang:https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/863
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Problems in programming
Завантажити файл: Pdf

Institution

Problems in programming
_version_ 1866844886768025600
author Shkilniak, O.S.
author_facet Shkilniak, O.S.
author_institution_txt_mv [ { "author": "O.S. Shkilniak", "institution": "Kiev Taras Shevchenko National University" } ]
author_sort Shkilniak, O.S.
baseUrl_str https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-06-01T06:02:58Z
description Composition nominative modal and temporal logics of functional-equational level are introduced in this paper. Transition and temporal modal systems are specified for such logics, and their semantic properties are investigated. Prombles in programming 2010; 2-3: 42-47
first_indexed 2026-06-02T01:00:20Z
format Article
fulltext Теоретичні та методологічні основи програмування © О.С. Шкільняк, 2010 42 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2010. № 2–3. Спеціальний випуск УДК 681.3.06 КОМПОЗИЦІЙНО-НОМІНАТИВНІ МОДАЛЬНІ ЛОГІКИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ЕКВАЦІЙНОГО РІВНЯ О.С. Шкільняк Київський національний університет імені Тараса Шевченка 01601, Київ, вул. Володимирська, 60. Тел.: (044) 259 0511 e-mail: me.oksana@gmail.com Пропонуються композиційно-номінативні модальні та темпоральні логіки функціонально-екваційного рівня. Для цих логік визначаються транзиційні та темпоральні модальні системи, досліджуються їх семантичні властивості. Composition nominative modal and temporal logics of functional-equational level are introduced in this paper. Transition and temporal modal systems are specified for such logics, and their semantic properties are investigated. Модальні та темпоральні логіки є потужним і ефективним засобом специфікації програм, моделювання складних динамічних систем. Композиційно-номінативні модальні логіки (КНМЛ) [1] синтезують можливості модальних логік та композиційно-номінативних логік квазіарних предикатів. Центральним поняттям КНМЛ є поняття композиційно-номінативної модальної системи (КНМС) [1]. На базі інтегрованого інтенсіонально- екстенсіонального підходу [2] в роботі [3] запропоноване спеціальне уточнення поняття КНМС для логік номінативних рівнів. Семантичні та синтаксичні властивості транзиційних та темпоральних КНМЛ реномінативного, кванторного та кванторно-екваційного рівнів досліджуються в [3–6], зокрема, для таких логік пропонуються числення секвенційного типу. В даній роботі дослідження семантичних властивостей КНМЛ продовжується на функціонально- екваційному рівні. Для таких логік розглядається спеціальне уточнення поняття композиційно-номінативної модальної системи, визначаються і досліджуються транзиційні та темпоральні КНМС функціонально- екваційного рівня. Поняття, які тут не визначаються, будемо тлумачити в сенсі робіт [1, 3, 6]. 1. КНМС функціонально-екваційного рівня На функціонально-екваційному рівні за допомогою явно заданих (базових) функцій маємо розширені можливості формування нових аргументів для функцій і предикатів та можливість ототожнювати й розрізняти предметні значення, вироблені функціями. Це дає змогу ввести [1] композиції суперпозиції vS та рівності =. Виділення спеціальних функцій деномінації (розіменування) 'v для кожного vV дозволяє промоделювати композицію реномінації за допомогою композиції суперпозиції: для довільної gFn Pr маємо 1 1 ,..., ,..., ( )n n v v x xR g = 1 ,..., nv v S (g, 'х1,..., 'хn). Спеціальні предикати рівності =xy можна промоделювати за допомогою деномінаційних функцій та композиції рівності. Справді, для кожного d V А маємо =xy(d) = =('x, 'y)(d). Як і для випадку КНЛ квазіарних предикатів [1], до базових загальнологічних композицій КНМЛ функціонально-екваційного рівня відносимо , , x, vS , =. Спеціальні функції деномінації 'v можна трактувати як спеціальні параметризовані за іменами 0-арні композиції. Уточнимо поняття КНМС на функціонально-екваційному рівні. Мова КНМЛ функціонально-екваційного рівня описується наступним чином. Алфавіт мови складається з множини V предметних імен, множин Dns, Fns, Ps відповідно деномінаційних, функціональних, предикатних символів, а також множини символів базових композицій , , x, vS , = і множини Мs символів базових модальних композицій. Множину FпsDns позначимо Fs. Множини термів Тr і формул Fт формул мови КНМЛ функціонально-екваційного рівня визначаємо індуктивно. Т1. Кожний ФНС та кожний ДНС є термом. Такі терми назвемо атомарними. Т2. Нехай t, t1,..., tn – терми. Тоді 1 ,..., nv v S t t1...tn – терм. Ф1. Кожний ПС є формулою. Такі формули назвемо атомарними. Ф2. Нехай t та s – терми. Тоді =ts – формулa Теоретичні та методологічні основи програмування 43 Ф3. Нехай  – формулa, t1,..., tn – терми. Тоді 1 ,..., nv v S  t1...tn – формулa. Ф4. Нехай  – формула. Тоді  – формула. Ф5. Нехай  та  – формули. Тоді  та  – формули. Ф6. Нехай  – формула. Тоді x – формула. Ф7. Нехай  – формула,  – символ базової модальної композиції. Тодi  – формула. Для кожного gFsPs множина синтетично неістотних предметних імен [1] визначаємо за допомогою тотальної функції  : FsPs2 V . При цьому для кожного 'xDns покладемо ('x) = V \{x}. Продовжимо таку функцію до  : Tr Fr2 V так: – ( 1 ,..., nv v S t t1...tn) = ((t){v1,...,vn}) { | ( )} ( ) i i i v t t    ; – ( 1 ,..., nv v S  t1...tn) = ((){v1,...,vn}) { | ( )} ( ) i i i v t t    ; – (=ts) = (t)(s); – () = (); – () = ()(); – (x) = (){x}; – () = (). Пару (FsPs, ) назвемо сигнатурою синтетичної неістотності функціонально-екваційної КНМС. Символи модальних композицій утворюють модальну сигнатуру функціонально-екваційної КНМС. Для уточнення Dпs задамо відображення інтерпретації атомарних термів та формул на світах I : FsРs  S FnPr. При цьому для кожних fFs та pРs маємо I(f, ) Fn та I(p, )  Pr, I('v) = 'v для кожного 'vDns. Символи базових композицій , , x, vS , = та символи базових модальних композицій інтерпретуються як відповідні композиції. Відображення I продовжимо до Jт : ТrFт  S FnPr. IT1) Jт(f, ) = I(f, ) для кожного fFs; IT2) Jт( 1 ,..., nv v S t t1...tn, ) = 1 ,..., nv v S (Jт(t, ), Jт(t1, ), ..., Jт(tn, )). I1) Jт(p, ) = I(p, ) для кожного pPs; I2) J(=ts ) = =(J(t ), J(s )). I3) Jт( 1 ,..., nv v S  t1...tn, ) = 1 ,..., nv v S (Jт(, ), Jт(t1, ), ..., Jт(tn, )). I4) Jт(, ) = (Jт(, )); I5) Jт(, ) = (Jт(, ), Jт(, )); I6) Jт(x, )(d) = , якщо ( , )( ) для деякого , , якщо ( , )( ) для всіх , невизначене в усіх інших випадках. T Jm d x a T a A F Jm d x a F a A                I7) Значення Jт(, )(d) визначається значеннями Jт(, )(d) для певних станів  таких, що  та ці  перебувають у відповідних пов'язаних із  відношеннях з R. При цьому виконуються умови Jт(t, )  Fn та Jт(, )  Pr. Предикат Jт(t, ), який є значенням терма tу стані , будемо позначати t. Предикат Jт(, ), який є значенням формули  у стані , будемо позначати . Таким чином, поняття КНМС функціонально-екваційного рівня можна уточнити як об'єкт вигляду M = ((S, R, FnPr, C), ТrFт, Jт). Поняття істинної в стані , істинної в КНМС формули та всюди істинної формули для КНМС функціонально-екваційного рівня аналогічні відповідним визначенням для КНМС кванторного та кванторно- екваційного рівнів [3, 6]. Семантичні властивості КНМС функціонально-екваційного рівня, не пов’язані з модальностями, успадковують властивості КНМС кванторного та кванторно-екваційного рівнів. До властивостей власне функціонально-екваційного рівня належать в першу чергу загальнологічні властивості, притаманні як КНМЛ, так і КНЛ квазіарних предикатів. Це пов'язані з суперпозиціями властивості ZN, Z, S, S, SS, S, S та пов'язані з суперпозиціями й рівністю властивості ZT, DD, DS, ZNT, SST, SE (див. [1]). До таких властивостей належать також специфічні властивості рівності: Rf) рефлексивність: |= t = t; Sm) cиметричність: |= s = t  t = s; Tr) транзитивність: |= s = t  t = h  s = h; Зазначені властивості справджуються для кожного конкретного стану кожної КНМС функціонально- екваційного рівня, Терм нормальний [1], якщо всі його символи суперпозиції застосовані тільки до ФНС, згорнуті неістотні імена й виконані спрощення на основі SST, ZNT, ZT, DS, DD. Теоретичні та методологічні основи програмування 44 Атомарні формули й формули вигляду ( , )vS p t чи t = s називають [1] елементарними. Елементарна формула примітивна [1], якщо вона атомарна, або в її символах суперпозиції згорнуті неістотні імена та всі її терми нормальні. Будемо писати , якщо терм  є підтермом терма чи формули . Аналогічно пишемо Ф, якщо формула  є підформулою формули Ф. Нехай t та s – нормальні [1] терми, причому |= t = s. Нехай невірно ts та невірно st. Примітивні формули  та  назвемо t=s-еквівалентними, якщо при заміні в них усіх входжень t та s на один і той же ФНС отримаємо однакові формули. Неформально це означає, що формулу  можна отримати із формули  замінами деяких входжень терма t на s і навпаки. Якщо формули  та  t=s-еквівалентні, то будемо говорити, що  є t=s-варіантою формули , а  – t=s- варіантою формули . Якщо |= t = s та ts, то визначення t=s-еквівалентних примітивних формул треба модифікувати:  та  t=s- еквівалентні, якщо при заміні в них усіх входжень s та t (можливо, за декілька кроків) отримаємо одну і ту ж формулу . Неважко переконатись, що справджується наступне твердження, яке фактично успадковане від КНЛ квазіарних предикатів: Теорема 1. Нехай |= t = s, нехай примітивні формули  та  t=s-еквівалентні. Тоді |= t = s (  ). Звідси як наслідок отримуємо наступну властивість: EPr) |= t = s (  ) при умові, що примітивні формули  та  – t =s-еквівалентні. 2. ТМС функціонально-екваційного рівня Для транзиційних модальних систем (ТМС) [1] множина R відношень на станах світу складається з відношень вигляду R  S  S. ТМС із єдиним бінарним відношенням на станах  та базовими модальними композиціями  і  називають [1] загальними ТМС. ТМС із єдиним бінарним відношенням  та базовими модальними композиціями , ,  і  називають [1] темпоральними КНМС, а також темпоральними ТМС (ТмМС). КНМС, в яких із (d) випливає d V A, називають [6] КНМС із сильною умовою визначеності на станах. В таких КНМС при d V A маємо (d). ТМС із сильною умовою визначеності називають St-ТМС. У випадку St-ТМС модальні композиції не зберігають еквітонність, проте зберігають слабку еквітонність (див. [6]). Ослабимо вимогу (d) при d V A. Будемо тепер вважати, що умова d V A не є обов’язковою для (d). Для цього при d V A задаємо (d) = (d V A). ТМС із такою загальною умовою визначеності називають [6] Gn-ТМС. Множину вигляду d  V A, де d V A, позначаємо d. Для Gn-ТМС справджується [6] Теорема 2. 1. У випадку загальних Gn-ТМС композиція  зберігає еквітонність. 2. У випадку темпоральних Gn-ТМС композиції  та  зберігають еквітонність. Таким чином, базові композиції загальних Gn-ТМС та темпоральних Gn-ТМС зберігають еквітонність. Розглянемо властивості функціонально-екваційних Gn-ТМС, пов’язані з модальними композиціями та рівністю. Твердження 1. Формула  t = s   ,x vS (, t, t ) = ,x vS (, s, t ) всюди істинна. Припустимо супротивне: для деяких S та d V A маємо ( t = s)(d) = T та ( ,x vS (, t, t ) = ,x vS (, s, t ))(d) = F. Друга умова означає: для деякого S такого, що , маємо ( ,x vS (, t, t ) = ,x vS (, s, t ))(d) = F. Тоді отримуємо ( ,x vS (, t, t ))(d) = a, ( ,x vS (, s, t ))(d) = b для деяких a, bA: a  b. Звідси (d v ( t )(d)xt(d)) = a, (d v ( t )(d)xs(d)) = b для деяких a  b. Але (t = s)(d) = T означає (t = s)(d) = T для такого , звідки t(d) = s(d) = cA. Тоді (d v ( t )(d)xt(d)) = (d v ( t )(d)xc) = (d v ( t )(d)xs(d)) – суперечність. Твердження 2. Формула  t = s  ( ,x vS (, t, t )  ,x vS (, s, t )) всюди істинна. Припустимо супротивне: для деяких S та d V A маємо ( t = s)(d) = T та ((, t, t )  ,x vS (, s, t ))(d) = F. Друга умова означає, що для деякого S такого, що , маємо ( ,x vS (, t, t )  ,x vS (, s, t ))(d) = F. Звідси ( ,x vS (, t, t ))(d)  ( ,x vS (, s, t ))(d), звідки отримуємо (d v ( t )(d)xt(d)) = a, (d v ( t )(d)xs(d)) = b для a, bBool таких, що a  b. Теоретичні та методологічні основи програмування 45 Але (t = s)(d) = T означає (t = s)(d) = T для такого , звідки маємо t(d) = s(d) = cA. Тоді (d v ( t )(d)xt(d)) = (d v ( t )(d)xc) = (d v ( t )(d)xs(d)) – суперечність. Семантичні властивості ТМС функціонально-екваційного рівня відрізняються від семантичних властивостей ТМС кванторного та кванторного-екваційного рівнів. Приклад 1. Формула t = s   t = s не є всюди істинною. Побудуємо загальну ТМС, в якій спростовується формула вигляду t = s   t = s. Нехай S = {, }, де A = A = {0, 1}. Нехай R = {}. Візьмемо ФС + та , для яких неістотні всі імена, окрім x та y. Визначимо +([x1, y1]) = 0, ([x1, y1]) = 0, +([x1, y1) = 0, ([x1, y1]) = 1. Для всіх інших d{0, 1} {x, y} значення +(d), +(d), (d), (d) покладемо рівним 0. Тоді (+ = )([x1, y1]) = T. (+ = )([x1, y1]) = F, звідки (+ =    + = )([x1, y1]) = F, тому  | + =    + = . Приклад 2. Формула  t = s  t = s не є всюди істинною. Побудуємо загальну ТМС, в якій спростовується формула вигляду  t = s  t = s. Нехай S = {, }, де A = A = {0, 1}. Нехай R = {}. Візьмемо ФС + та , для яких неістотні всі імена, окрім x та y. Визначимо +([x1, y1]) = 0, ([x1, y1]) = 1, +([x1, y1) = 0, ([x1, y1]) = 0. Для всіх інших d{0, 1} {x, y} значення +(d), +(d), (d), (d) покладемо рівним 0. Тоді (+ = )([x1, y1]) = F. (+ = )([x1, y1]) = T, звідки ( + =   + = )([x1, y1]) = F, тому  |  + =   + = . Приклад 3. Формули вигляду  xS (, t )  xS (, t ) і xS (, t )   xS (, t ) не є всюди істинними. Побудуємо загальну ТМС, в якій спростовується формула  xS (р, f)  xS (р, f). Нехай S = {, }, де A = A = {0, 1}, R = {}. Нехай для р та f неістотні усі імена, окрім x. Задамо f([x0]) = 0, f([x0]) = 1, р([x1]) = T, р([x0]) = F. Для всіх інших d{0, 1} {x} значення f(d), f(d), р(d), р(d) задамо довільним чином. Тоді ( xS (р, f))([x0]) = р([x0xf([x0]]) = р([x0x1]) = р([x1]) = T, звідки маємо ( xS (р, f))([x0]) = T. Проте р([x0xf([x0]]) = р([x0x0]) = р([x0]) = F, тому р([x0xf([x0]]) = F, звідки ( xS (р, f))([x0]) = F. Отже, ( xS (р, f)  xS (р, f))([x0]) = F. Тепер будуємо загальну ТМС, в якій спростовується формула xS (р, f)   xS (р, f). Нехай S = {, }, де A = A = {0, 1}, R = {}. Нехай для р та f неістотні всі імена, окрім x. Задамо f([x0]) = 0, f([x0]) = 1, р([x1]) = F, р([x0]) = T. Для всіх інших d{0, 1} {x} значення f(d), f(d), р(d), р(d) задамо довільним чином. Тоді ( xS (р, f))([x0]) = р(x0xf([x0]) = р(x0x1]) = р([x1]) = F, звідки маємо ( xS (р, f))([x0]) = F. Проте р([x0xf([x0]]) = р([x0x0]) = р([x0]) = T, тому р([x0xf([x0]]) = T, звідки ( xS (р, f))([x0]) = T. Отже, ( xS (р, f)   xS (р, f))([x0]) = F. Таким чином, для ТМС функціонально-екваційного рівня вже не можна проносити символи суперпозиції через символи модальних композицій. Це пов’язане із тим фактом, що один і той же терм, навіть один і той же функціональний символ, на одних і тих же даних може по-різному інтерпретуватись в різних станах. Це не так для деномінаційних символів, які мають загальнологічний статус та інтерпретуються однаково в різних станах, в різних модальних системах. Тому символи реномінації можна [3] проносити через символи модальних композицій, а символи суперпозиції – не можна. Зауважимо, що подібні ефекти, пов’язані з підстановками термів замість вільних входжень предметних імен, проявляються і для традиційних модальних логік при побудові прикладів вигляду x[t] для формул вигляду x(x). Неважко побудувати традиційну реляційну модель, в якій спростовується формула вигляду x(x) x[t]. Приклад 4. Нехай S = {, }, де A = {0}, A = {0, 1}, R = {}. Нехай р та f 1-арні. Задамо f(0) = 0, f(0) = 1, р(0) = T, р(0) = T, р(1) = F. Згідно р(0) = T маємо р(0) = T, звідки, враховуючи A = {0}, маємо (xр(x)) = T. Проте (рx[f])(0) = р(f(0)) = р(1) = F, звідки (рx[f])(0) = F, тому (xр(x)рx[f])(0) = F. Отже, |xр(x)рx[f]. Аналогічно будуємо загальну ТМС, в якій спростовується формула вигляду x xS (, t). Приклад 5. Нехай S = {, }, де A = {0}, A = {0, 1}, R = {}. Нехай для р та f неістотні всі імена, окрім x. Задамо f([x0]) = 0, f([x0]) = 1, f([x1] = 1, р([x0]) = T, р([x0]) = T. р([x1) = F. Згідно р([x0]) = T маємо р([x0]) = T, звідки, враховуючи A = {0}, маємо (xр)([x0]) = T. тому |=xр. Проте ( xS (р, f))([x0]) = р([x0xf([x0]]) = р([x0x1]) = р([x1]) = F, звідки ( xS (р, f))([x0]) = F, тому | xS (р, t) та (xр  xS (р, f))([x0]) = F. Отримали |=xр, | xS (р, t), |xр  xS (р, t). Таким чином, в загальному випадку виникають труднощі при побудові прикладів формул вигляду x (а також x). Очевидним чином можна отримати приклади вигляду xS (, t), але подальше пронесення  через суперпозицію некоректне. Як бачимо, не допомагає і “безпосередня” побудова прикладів  xS (, t) для x. Теоретичні та методологічні основи програмування 46 Зазначену неприємну особливість ТМС функціонально-екваційного рівня можна обійти ціною введення додаткової умови збереження значень функціональних символів при русі за станами. Такі ТМС назвемо функціонально стабільними. ТМС M назвемо функціонально стабільною, якщо для всіх S, для всіх : , для всіх fFns, для всіх d V A з умови f(d) та f(d V A) випливає f(d) = f(d V A). Покажемо, що умова функціональної стабільності ТМС продовжується на терми. Теорема 3. Якщо ТМС M функціонально стабільна, то для всіх S, для всіх : , для всіх Tr тa d V A з умови (d) та (d V A) випливає (d) = (d V A). Доводимо індукцією за побудовою терма . Для ДНС твердження теореми очевидне. Для ФНС твердження теореми – це умова функціональної стабільності. Нехай терм t має вигляд S x (t, s). Для загального випадку, коли терм  має вигляд 1 ,..., 1( , ,..., )nx x nS t s s доведення аналогічне. Припустимо супротивне: нехай для деяких станів ,  таких, що , для деякого d V A маємо S x (t, s)(d) = a та S x (t, s)(d V A) = b, причому a  b. 1. Нехай s(d). Тоді S x (t, s)(d) = t(dxs(d)) = t(d ||–x) = a. 1.1. Якщо s(d V A), то S x (t, s)(d V A) = t((d V A)xs(d V A)) = t((d V A)||–x) = t((d||–x) V A) = b. Але t(d ||–x) = a, тому згідно припущення індукції для t тоді необхідно a = b – суперечність. 1.2. Якщо s(d V A) = c, то S x (t, s)(d V A) = t((d V A)xc) = t((dxc) V A) = b Із t(d ||–x) = a за еквітонністю маємо t(dxc) = a. Згідно припущення індукції для t тоді необхідно a = b – суперечність. 2. Нехай s(d) = e. Тоді S x (t, s)(d) = t(dxs(d)) = t(dxe) = a. 2.1. Якщо s(d V A), то S x (t, s)(d V A) = t((d V A)xs(d V A)) = t((d V A)||–x) = t((d||–x) V A) = b. Але (d||–x) V A  (dxe) V A, тому за еквітонністю t((dxe) V A) = b. Але t(dxe) = a, тому згідно припущення індукції для t тоді необхідно a = b – суперечність. 2.2. Якщо s(d V A) = c, то згідно припущення індукції для s із s(d) = e отримуємо c = e. Звідси S x (t, s)(d V A) = t((d V A)xe) = t((dxe) V A) = b Але t(dxe) = a, тому згідно припущення індукції для t тоді необхідно a = b – суперечність. Теорема 4. Для кожної функціонально стабільної ТМС M маємо M |=  xS (, t )  xS (, t ) та M |= xS (, t )   xS (, t ). Доводимо для формул вигляду S x (, t). Для загального випадку (див. формулювання теореми) доведення аналогічне. 1. Показуємо M |= S x (, t) S x (, t). Припустимо супротивне: для деяких стану  та d V A маємо (S x (, t) S x (, t))(d) = F. Звідси (S x (, t))(d) = T та (S x (, t))(d) = F. Iз (S x (, t))(d) = F маємо (dxt(d)) = F, звідки для деякого  такого, що , маємо ((dxt(d)) V A) = F. Із (S x (, t))(d) = T для такого  тоді S x (, t)(d V A)) = T, звідки ((d V A)xt(d V A)) = T. 1-1. Нехай t(d). Тоді ((dxt(d)) V A) = F дає ((d||–x) V A) = F, звідки ((d V A)||–x) = F. При t(d V A) тоді ((d V A)xt(d V A)) = T дає ((d V A)||–x) = T – суперечність. При t(d V A) = c із ((d V A)xt(d V A)) = T маємо ((d V A)xc) = T, але згідно (d V A)||–x)  (d V A)xc за еквітонністю знову маємо суперечність із ((d V A)||–x) = F. 1-2. Нехай t(d) = e. Із ((dxt(d)) V A) = F тоді ((dxe) V A) = F  ((d V A)xe) = F. При t(d V A) тоді ((d V A)xt(d V A)) = T дає ((d V A)||–x) = T, звідки згідно (d V A)||–x)  (d V A)xe за еквітонністю маємо суперечність із ((d V A)||–x) = F. При t(d V A) згідно припущення індукції для t маємо t(d V A) = t(d) = e, тому ((d V A)xt(d V A)) = T дає ((d V A)xe) = T – маємо суперечність із ((d V A)xe) = F. 2. Показуємо M |= S x (, t) S x (, t). Припустимо супротивне: для деяких стану  та d V A маємо (S x (, t) S x (, t))(d) = F. Звідси (S x (, t))(d) = F та (S x (, t))(d) = T. Далі дослівно повторюємо доведення п.1, тільки істиннісні значення T та F міняються місцями. Фактично доведення теореми 4 показує, що у випадку функціонально стабільної ТМС M для довільного стану  та d V A маємо ( xS (, t ))(d)  ( xS (, t )(d)), що дає M |= S x (, t) S x (, t). Таким чином, умова функціональної стабільності ТМС дає змогу проносити символи суперпозиції через символи модальних композицій. Теоретичні та методологічні основи програмування 47 Теорема 5. Для кожної функціонально стабільної ТМС M для довільного стану  та d V A маємо (t = s)(d)  ( t = s)(d). Припустимо супротивне: існує функціонально стабільна ТМС M така, що для деяких  та d V A маємо (t = s)(d)  ( t = s)(d). Розглянемо можливі два випадки: 1) (t = s)(d) = T та ( t = s)(d) = F. Перше означає, що t(d), s(d), t(d) = s(d). Із другої умови випливає, що для деякого  такого, що , маємо (t = s)(d V A) = F. Звідси t(d V A)  s(d V A). Згідно теореми 3 маємо t(d V A) = t(d), s(d V A) = s(d), звідки в силу t(d) = s(d) отримуємо t(d V A) = s(d V A) – суперечність; 2) (t = s)(d) = F та ( t = s)(d) = T. Перше означає, що t(d), s(d), t(d)  s(d). Із другої умови випливає, що для всіх  таких, що , маємо (t = s)(d V A) = T. Візьмемо довільний такий стан , для нього маємо t(d V A) = s(d V A). Але згідно теореми 3 маємо t(d V A) = t(d), s(d V A) = s(d), звідки в силу t(d V A) = s(d V A) отримуємо t(d) = s(d) – суперечність. Наслідок. Для функціонально стабільних ТМС маємо M |= t = s   t = s. 3. Tемпоральні КНМС функціонально-екваційного рівня Для ТмМС функціонально-екваційного рівня відповідним чином переформульовуються твердження розділу 2. Зокрема, для таких ТмМС не можна проносити символи суперпозиції через символи модальних ком- позицій. Тому будемо розглядати ТмМС функціонально-екваційного рівня із умовою збереження значень функ- ціональних символів при русі за станами. Такі ТмМС назвемо функціонально стабільними. Умова функціо- нальної стабільності вже дає змогу проносити символи суперпозиції через символи модальних композицій. Для функціонально стабільних ТмМС справджуються аналоги теорем 3–5: Теорема 6. Якщо ТмМС M функціонально стабільна, то для всіх S, для всіх : , для всіх Tr тa d V A з умови (d) та (d V A) випливає (d) = (d V A). Теорема 7. Для кожної функціонально стабільної ТмМС M маємо M |=  xS (, t )  xS (, t ), M |=  xS (, t )  xS (, t ), та M |= xS (, t )   xS (, t ), M |= xS (, t )   xS (, t ). Теорема 8. Для кожної функціонально стабільної ТмМС M для довільного стану  та d V A маємо (t = s)(d)  ( t = s)(d) та (t = s)(d)  ( t = s)(d). Наслідок. Для функціонально стабільних ТмМС маємо M |= t = s   t = s та M |= t = s   t = s. Висновки На основі інтегрованого інтенсіонально-екстенсіонального підходу до побудови логічних та програмних систем пропонуються та досліджуються композиційно-номінативні модальні та темпоральні логіки функціонально-екваційного рівня. Для цих логік розглядається спеціальне уточнення поняття композиційно- номінативної модальної системи, визначаються транзиційні та темпоральні модальні системи, вивчаються їх семантичні властивості. 1. Нікітченко М.С., Шкільняк С.С. Математична логіка та теорія алгоритмів. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2008. – 528 с. 2. Нікітченко М.С., Шкільняк С.С. Інтенсіонально-орієнтований підхід до побудови логічних систем // Проблеми програмування. – 2007. – № 2. – C. 15–40. 3. Шкільняк О.С. Композиційно-номінативні модальні та темпоральні логіки: семантичні властивості, секвенційні числення // Наукові записки НаУКМА. Серія: Комп’ютерні науки. – 2008. – Т. 6. – C. 25–34. 4. Shkilnyak O.S. Composition nominative modal and temporal logics. – Proceedings of the 10th International Conference on Informatics “Informatics 2009”. – Herlany, Slovakia, 2009. – P. 148–153. 5. Шкільняк О.С. Композиційно-номінативні модальні та темпоральні логіки номінативних рівнів. // Міжнар. конф. "Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем". – TAAPSD'2009. Тези доповідей. – К., 2009. – С. 100–107. 6. Шкільняк О.С. Семантичні властивості композиційно-номінативних модальних логік // Проблеми програмування. – 2009. – № 4. – C. 11–24.
id pp_isofts_kiev_ua-article-863
institution Problems in programming
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-06-02T01:00:20Z
publishDate 2026
publisher PROBLEMS IN PROGRAMMING
record_format ojs
resource_txt_mv ppisoftskievua/db/f06dd3d8e665aeebe74a557631e862db.pdf
spelling pp_isofts_kiev_ua-article-8632026-06-01T06:02:58Z Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level Композиційно-номінативні модальні логіки функціонально-екваційного рівня Shkilniak, O.S. UDC 681.3.06 УДК 681.3.06 Composition nominative modal and temporal logics of functional-equational level are introduced in this paper. Transition and temporal modal systems are specified for such logics, and their semantic properties are investigated. Prombles in programming 2010; 2-3: 42-47 Пропонуються композиційно-номінативні модальні та темпоральні логіки функціонально-екваційного рівня. Для цих логік визначаються транзиційні та темпоральні модальні системи, досліджуються їх семантичні властивості.Prombles in programming 2010; 2-3: 42-47 PROBLEMS IN PROGRAMMING ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ 2026-06-01 Article Article application/pdf https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/863 PROBLEMS IN PROGRAMMING; No 2-3 (2010); 42-47 ПРОБЛЕМЫ ПРОГРАММИРОВАНИЯ; No 2-3 (2010); 42-47 ПРОБЛЕМИ ПРОГРАМУВАННЯ; No 2-3 (2010); 42-47 1727-4907 uk https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/863/915 Copyright (c) 2026 PROBLEMS IN PROGRAMMING
spellingShingle
UDC 681.3.06
Shkilniak, O.S.
Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level
title Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level
title_alt Композиційно-номінативні модальні логіки функціонально-екваційного рівня
title_full Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level
title_fullStr Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level
title_full_unstemmed Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level
title_short Compositional-nominative modal logics of the functional-equational level
title_sort compositional-nominative modal logics of the functional-equational level
topic
UDC 681.3.06
topic_facet
UDC 681.3.06

УДК 681.3.06
url https://pp.isofts.kiev.ua/index.php/ojs1/article/view/863
work_keys_str_mv AT shkilniakos compositionalnominativemodallogicsofthefunctionalequationallevel
AT shkilniakos kompozicíjnonomínativnímodalʹnílogíkifunkcíonalʹnoekvacíjnogorívnâ