Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol
The article addresses to the issues of Ukraine’s potential participation in the flexible mechanisms of Kyoto Protocol. The main barriers are identified and the urgent measures are proposed.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/274 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103444203339776 |
|---|---|
| author | Ivanenko N.P. |
| author_facet | Ivanenko N.P. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ivanenko N.P.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Ivanenko N.P. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:35Z |
| description | The article addresses to the issues of Ukraine’s potential participation in the flexible mechanisms of Kyoto Protocol. The main barriers are identified and the urgent measures are proposed. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
24 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006
Зміна клімату – проблема, яка загрожує май-
бутньому людства. Залежно від того, вирішить чи
не вирішить воно цю проблему, розвиватиметься
в подальшому його економічне і політичне жит-
тя. Першим рішучим кроком у її вирішенні стало
підписання Рамкової конвенції ООН про зміну
клімату (далі – РКЗК ООН) у червні 1992 року в
Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Кон-
венція є безпрецедентною міжнародною угодою,
яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами, в то-
му числі такою організацією регіональної еконо-
мічної інтеграції, як Європейський Союз.
Наступним конкретним кроком у боротьбі
світової спільноти з глобальним потеплінням
стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського
протоколу. Низка скептично налаштованих полі-
тиків і досі, вісім років по тому, заперечують мож-
ливість її практичної реалізації.
Підписавши КП, різні держави світу – як ін-
дустріально розвинені, так і найбідніші – визна-
ли, що державний сектор економіки і приватний
бізнес можуть і повинні запобігати глобальному
потеплінню. На жаль, Україна, яка була помітним
учасником початку переговорного процесу, пос-
тупово втратила свої позиції і на міжнародному
рівні, і в національних заходах, спрямованих на
скорочення і обмеження викидів парникових га-
зів. Це негативна тенденція, яку слід подолати
якнайшвидше.
Для участі в Кіотському протоколі Сторони
Конвенції повинні забезпечити виконання таких
зобов'язань:
– підготовка щорічної інвентаризації антро-
погенних викидів з джерел та абсорбції поглина-
чами всіх парникових газів (ПГ), що не регулю-
ються Монреальським протоколом;
– періодична розробка національних повідом-
лень з питань зміни клімату;
– створення і супроводження національної
системи для оцінки антропогенних викидів з
джерел та абсорбції поглиначами всіх ПГ, що не
регулюються Монреальським протоколом;
– створення і супроводження національних
реєстрів.
Кіотський протокол не заміщає Конвенцію, а
є додатковим до неї документом. Тому виконання
зобов'язань України за РКЗК ООН становить не-
обхідну умову для участі в міжнародній діяль-
ності з питань зміни клімату.
На сьогодні чинними є такі керівні принципи
для надання та розгляду доповідей про інвента-
ризації ПГ, прийняті на 16-й сесії Допоміжного
органу для консультування з наукових і техноло-
гічних аспектів:
1. Інвентаризації мають бути прозорими, тоб-
то слід надавати чіткі пояснення щодо викорис-
таних припущень і методологій.
2. Інвентаризації мають бути узгодженими,
тобто характеризуватися внутрішньою узгодже-
ністю в усіх своїх елементах з інвентаризаціями
за попередні роки. З цією метою слід застосову-
вати однакові методології для базового та наступ-
них років і використовувати узгоджені ряди да-
них для оцінки викидів з джерел або абсорбції
поглиначами.
3. Інвентаризації мають бути співставними
між Сторонами – для цього слід використовува-
ти методології та форми, прийняті Конференцією
Сторін для оцінки та надання доповідей про ін-
вентаризації.
4. Інвентаризації мають бути повними, тобто
охоплювати всі джерела та поглиначі, а також усі
гази, включені в керівні принципи Міжурядової
групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК). Пов-
нота також визначає повне географічне охоплен-
ня джерел і поглиначів.
5. Інвентаризації мають бути точними, тобто
не повинні містити систематично завищеної або
заниженої оцінки фактичних викидів або погли-
нання.
Документи, які надаються Секретаріатові
Конвенції щорічно до 15 квітня, повинні склада-
тися з національного звіту з інвентаризації, а та-
кож таблиць у загальноприйнятому форматі звіт-
ності.
Національні повідомлення повинні містити
інформацію щодо внутрішньої та зовнішньої ді-
яльності з питань зміни клімату. Вони мають міс-
тити такі основні розділи:
– національні обставини, а саме: організаційна
структура для вирішення питань зміни клімату,
демографічна, географічна, кліматична та еконо-
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Розглянуто питання можливої участі України у гнучких механізмах Кіотського протоколу. Визначено основні бар'єри
та запропоновано першочергові заходи для імплементації гнучких механізмів в Україні.
УДК 104.6/.7
Н.П. ІВАНЕНКО, канд. техн. наук (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ)
СТАН І ПРОБЛЕМИ УЧАСТІ УКРАЇНИ
В КІОТСЬКОМУ ПРОТОКОЛІ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006 25
мічна довідки, огляди стану енергетики, транспор-
ту, промисловості, житлового господарства, сіль-
ського та лісового господарства, відходів тощо;
– інвентаризації ПГ, а саме: підсумкові табли-
ці і резюме, яке висвітлює методологічні аспекти;
– політичні та технічні заходи, які призводять
до зменшення викидів або збільшення поглинан-
ня ПГ;
– макроекономічні, секторальні прогнози і
прогнози викидів ПГ;
– оцінка вразливості секторів економіки та
екосистем до зміни клімату і адаптаційні заходи;
– дослідження кліматичної системи та систе-
матичні спостереження за її станом;
– просвіта, підготовка кадрів та інформуван-
ня громадськості.
Для України вигідний Кіотський протокол.
Він бере за точку відліку 1990 рік, коли викиди
ПГ у державі були максимальними. Це означає
відсутність нагальної необхідності скорочувати
фактичні викиди ПГ принаймні протягом першо-
го періоду виконання зобов'язань (2008-2012
рр.), і водночас надає більший доступ до міжна-
родних програм і фондів, можливість значною мі-
рою вирішити проблеми енергоефективності,
енергозбереження, адаптації секторів економіки
до нових кліматичних умов за рахунок міжнарод-
них фінансових ресурсів, причому не позикових,
а фактично безоплатних.
Участь у вирішенні глобального завдання що-
до скорочення викидів ПГ і виконання всіх поло-
жень Кіотського протоколу потребує створення
певних передумов. Передусім потрібно розроби-
ти, узгодити, оприлюднити базові аспекти націо-
нальної політики з питань зміни клімату, що
включають:
– визначення шляхів досягнення скорочення
або обмеження викидів ПГ;
– питання створення і стійкого функціону-
вання національної системи для оцінки викидів і
поглинання ПГ, національної системи реєстрації;
– програму участі у гнучких механізмах Кіот-
ського протоколу – проектах спільного впровад-
ження та міжнародної торгівлі квотами на вики-
ди ПГ;
– питання наукової підтримки всієї діяльнос-
ті, пов'язаної із питаннями зміни клімату;
– питання участі громадськості у прийнятті
рішень з національних дій в царині зміни клімату,
що є складовою побудови громадянського сус-
пільства в державі;
– освітні питання у контексті Рамкової кон-
венції та Кіотського протоколу.
Ратифікація КП повинна вплинути на форму-
вання та реалізацію національної політики за та-
кими напрямами: енергетична стратегія, підви-
щення енергоефективності в усіх секторах націо-
нальної економіки; впровадження альтернатив-
них і відновлюваних джерел енергії; реалізація
системи заходів з охорони та покращання погли-
начів і накопичувачів ПГ, з особливим наголосом
на лісорозведення та лісовідновлення; реалізація
заходів у сільському господарстві; покращання
системи поводження з відходами; створення
сприятливого інвестиційного клімату тощо.
Нормативно-правовому регулюванню підля-
гатиме проведення робіт, пов'язаних з підготов-
кою щорічних інвентаризацій викидів та погли-
нання ПГ і розробкою національних повідомлень
з питань зміни клімату.
При цьому слід мати на увазі неприпусти-
мість перенесення принципів регулювання вики-
дів забруднюючих речовин на регулювання вики-
дів ПГ, насамперед, вуглекислого газу. Його фі-
зична природа, глобальний характер впливу на
довкілля і міжнародні правила регулювання й об-
ліку викидів не дозволяють копіювати жоден з
чинних в Україні нормативно-правових докумен-
тів.
Україна може розраховувати на значні зиски
від участі в міжнародній торгівлі квотами на ви-
киди ПГ, однак, за умови надання цьому механіз-
му юридичного статусу всередині країни і забез-
печення надійного функціонування державної
системи управління викидами ПГ. Ця система
повинна включати:
1. Національну систему інвентаризації, що
містить інституційні, правові та процедурні меха-
нізми, необхідні для оцінки антропогенних вики-
дів з джерел і абсорбції поглиначами всіх парни-
кових газів, що не регулюються Монреальським
протоколом, а також для звітності, архівації ін-
формації щодо проведеної інвентаризації. Згідно
зі статтею 5.1 КП національна система інвентари-
зації повинна бути створена до кінця 2006 року.
2. Національну систему реєстрації, основним
завданням якої є реєстрація встановленої для
Сторони КП кількості викидів (в одиницях вста-
новленої кількості) і врахування змін у цій вста-
новленій кількості. Такі зміни можуть мати місце
внаслідок діяльності за статтею 3 (параграфи 3, 4)
КП, пов'язаної із землекористуванням і лісовим
господарством, при передачі/отриманні оди-
ниць скорочення викидів, одиниць сертифікова-
ного скорочення викидів у рамках гнучких меха-
нізмів КП.
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. Дієві механізми контролю та регулювання
викидів, можливо, також шляхом їхнього квоту-
вання.
На поточний момент в Україні відсутня офі-
ційно прийнята система національної інвента-
ризації викидів і поглинання ПГ, а також норма-
тивно-правова і методична база її функціону-
вання. Україна не надала Секретаріатові друге і
третє національні повідомлення. В країні не роз-
роблено основні засади державної політики що-
до обмеження і скорочення викидів, здійснення
яких вимагає стаття 2 Кіотського протоколу,
відповідно, немає офіційно прийнятої програми
заходів. Також не створено національну інфрас-
труктуру для реалізації проектів спільного
впровадження, хоча в рамках міжнародних про-
ектів і програм вже розроблено проекти норма-
тивно-правових документів, які регламентують
її функціонування.
Ключовим елементом майбутньої торгівлі
квотами на викиди згідно з положеннями Кіот-
ського протоколу є проведення на національному
рівні оцінки антропогенних викидів з джерел і
абсорбції поглиначами всіх парникових газів, що
не регулюються Монреальським протоколом.
Для більшості країн, і України також, 1990 рік
є базовим. Чисельне значення встановленої кіль-
кості квот на викиди визначається на підставі да-
них інвентаризації антропогенних викидів з дже-
рел і абсорбції поглиначами всіх парникових га-
зів, що не регулюються Монреальським протоко-
лом (далі – інвентаризація). Ці інвентаризації по-
винні бути надані в загальноприйнятому форматі
звітності і пройти міжнародну експертизу. Ос-
кільки на основі базового року проводиться виз-
начення бюджету (встановленої кількості) вики-
дів парникових газів, то коректне обчислення ви-
кидів і поглинання ПГ у 1990 році має виняткове
значення.
Неспроможність виконати вимоги до щоріч-
ної інвентаризації згідно з рішенням щодо статті
7.12 Кіотського протоколу визначається такими
факторами:
– повна щорічна інвентаризація, включаючи
інформацію в загальноприйнятому форматі звіт-
ності та звіт з національної інвентаризації, не на-
дана протягом шести тижнів від визначеної дати;
– упущення ключових джерел, що становлять
7% і більше річних викидів;
– загальні коригування будь-якого року пере-
вищують 7%.
– сума загальних коригувань для кількох ро-
ків становить 20% наданих викидів;
– ключове джерело, яке становить 2% і більше
викидів, коригується протягом трьох послідов-
них років.
В Україні національні інвентаризації викидів
ПГ розроблювалися чотири рази. Першу інвента-
ризацію викидів і поглинання ПГ для базового
1990 року було здійснено в рамках Програми до-
помоги уряду США країнам, що розвиваються, та
країнам з перехідною економікою. Її результати
було включено до Першого національного пові-
домлення України з питань зміни клімату.
Інвентаризації викидів ПГ за 1990-1998 рр. та
2001-2002 рр. було проведено на замовлення Мі-
ністерства охорони навколишнього природного
середовища України відповідно в 1999-му і 2003
роках. Інвентаризації за 2001-й та 2002 рр. є
більш досконалими з огляду на повноту охоплен-
ня джерел викидів ПГ і коефіцієнтів викидів.
Уперше в Україні їх було надано до Секретаріату
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в за-
гальноприйнятому форматі звітності у 2004 році.
Перші дві інвентаризації було здійснено за ак-
тивної участі Інституту загальної енергетики
НАН України (ІЗЕ НАНУ), співробітники якого
на поточний момент набули унікального для Ук-
раїни досвіду в даній царині.
У 2005 році на замовлення Мінприроди було
розроблено і надано Секретаріатові РКЗК ООН
інвентаризації викидів і поглинання ПГ у загаль-
ноприйнятому форматі звітності за період 1990-
2003 рр. Слід підкреслити, що здійснено їх було
вже іншими фахівцями, які не мали на той час
досвіду в розробці інвентаризації – співробітни-
ками Українського науково-дослідницького гід-
рометеорологічного інституту за підтримки про-
екту технічної допомоги Європейської комісії
"Технічна підтримка процесу виконання Украї-
ною і Білоруссю зобов'язань в галузі запобігання
глобальним змінам клімату". Їх було надано до
Секретаріату РКЗК ООН у травні 2005 року.
Представники Міністерства охорони навко-
лишнього природного середовища України дот-
римуються думки, що саме ці співробітники в по-
дальшому відповідатимуть за розробку націо-
нальних інвентаризацій. Разом із тим, наявність
чималої кількості помилок, серед яких: некорек-
тне використання статистичних данних і коефіці-
єнтів викидів, значні обсяги подвійного ураху-
вання тощо – призвела до суттєвого викривлення
результатів інвентаризації. Відмова від залучен-
ня досвідчених експертів з інвентаризації спри-
чинила до того, що за останній рік Україна не ли-
ше не просунулася вперед, а й значно пошкодила
26
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006 27
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
своєму іміджеві на міжнародній арені, надаючи
Секретаріатові Конвенції інвентаризації низької
якості.
Слід зазначити, що для останньої інвентари-
зації було проведено певну діяльність із забезпе-
чення якості. Її результати оприлюднено на веб-
сайті Міністерства охорони навколишнього при-
родного середовища для розгляду і рецензування
експертами і громадськістю. За ствердженнями
розробників, ними було враховано всі зауважен-
ня, втім виключення розрахунків викидів у спір-
них підкатегоріях джерел викидів не покращило
якості інвентаризації.
Головний висновок експертів (у тому числі
досвідчених фахівців ІЗЕ НАНУ) полягає в тому,
що інвентаризації такої якості не відповідають
міжнародним вимогам. Отже, без докорінних
змін у цій царині Україну не буде допущено до
міжнародної торгівлі квотами на викиди.
Щодо надання національних повідомлень з
питань зміни клімату, то Перше національне по-
відомлення з питань зміни клімату Україна надіс-
лала до Секретаріату РКЗК ООН у лютому 1998
року. У вересні наступного року воно пройшло
зовнішнє рецензування міжнародних експертів.
Інститут загальної енергетики НАН України
брав активну участь у його розробці, а саме в час-
тині проведення інвентаризації викидів і погли-
нання ПГ, побудування макроекономічних та га-
лузевих прогнозів і розрахунку прогнозних вики-
дів ПГ.
До 2004 року Україна мала надати ще два на-
ціональних повідомлення.
Друге національне повідомлення планувало-
ся надати до Секретаріату восени 2005 року, але
ці плани не було здійснено. Як і у випадку з про-
веденням інвентаризації, до розробки не було за-
лучено більшість експертів у цій сфері.
Щодо створення національної системи інвен-
таризації слід підкреслити, що ще в 2001 році ІЗЕ
НАНУ в рамках Канадсько-Української програ-
ми екологічного співробітництва розробив реко-
мендації щодо створення Національної системи
для оцінки антропогенних викидів з джерел і аб-
сорбції поглиначами всіх парникових газів, що не
регулюються Монреальським протоколом. Лише
в серпні 2005 року було прийняте розпоряджен-
ня Кабінету Міністрів України №346-р "Про зат-
вердження Національного плану заходів з реалі-
зації положень Кіотського протоколу до Рамко-
вої конвенції Організації Об'єднаних Націй про
зміну клімату", яким передбачено заходи щодо
створення національної системи інвентаризації.
Відповідно до цього розпорядження націо-
нальна система оцінки антропогенних викидів із
джерел і абсорбції поглиначами парникових газів
створюватиметься в 2006-2007 рр. Міністерством
охорони навколишнього природного середовища
за участі Міністерства фінансів, Міністерства
економіки, Міністерства юстиції, Національної
Академії наук та інших міністерств і відомств.
Розпорядження містить пункт щодо необхід-
ності "створити Національну систему обліку ант-
ропогенних викидів із джерел і абсорбції погли-
начами парникових газів та Національний елек-
тронний реєстр антропогенних викидів із джерел
і абсорбції поглиначами парникових газів та за-
безпечити їх подальше функціонування".
Отже, створення обох національних систем
задеклароване, але виникають обгрунтовані сум-
ніви в реальності виконання резолюції, оскільки
досі не реалізовано низку заходів, які планували-
ся до виконання ще восени 2005 року.
Таким чином, існують проблеми, які можуть
завадити Україні отримати значні зиски від учас-
ті в торгівлі квотами на викиди ПГ. Окрім наведе-
них вище внутрішніх проблем, існують ще q між-
народні, які необхідно враховувати. Основні з
них такі:
1. За даними експертів Світового банку про-
позиція квот на викиди у 2-4 рази перевищувати-
ме попит. При цьому сильним конкурентом Ук-
раїні на міжнародному ринку квот є Росія, хоча
вона може бути і надійним партнером за умови
вироблення спільної стратегії і правил поведінки
на ринку.
2. Слід підкреслити, що навіть за найсприят-
ливіших обставин Україна, як і Росія, не зможе
продати всі надлишкові квоти. Згідно з Мара-
кеськими угодами країни, включені до Додатку 1,
мають утримувати в національному реєстрі від-
повідний резерв квот для періоду чинності зо-
бов'язань, що не може бути нижчим за 90% вста-
новленої кількості або п'ятикратного обсягу ви-
кидів за даними останньої інвентаризації, якщо
це значення є меншим. Дану умову прийнято для
попередження ризику надмірного продажу квот
на викиди, що можуть знадобитися країні для ви-
конання її власних зобов'язань.
3. Деякі потенційні покупці квот з країн –
членів ОЕСР збираються розглядати питання
про купівлю надлишкових квот лише за умови,
що країни-продавці інвестуватимуть кошти, що
надійшли від продажу, в проекти і програми,
спрямовані на зниження викидів ПГ. Це вимага-
тиме від України створення прозорої процедури
28 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006
надходження та витрачання коштів, а також діє-
вих механізмів контролю.
4. В країні бракує фахівців, тим більше серед
осіб, котрі приймають рішення і професійно зна-
ються на питаннях КП, розуміють, які саме пере-
думови необхідні для участі в гнучких механіз-
мах, і як це зробити. В Україні надто уповільнено
процес створення національної системи інвента-
ризації, майже не розпочато практичну діяльність
зі створення національної системи реєстрації.
5. Через серйозні економічні проблеми в краї-
ні не має можливості приділяти гідну увагу проб-
лемам КП. Міністерство охорони навколишнього
природного середовища, яке намагається вирі-
шити увесь комплекс проблем, не в змозі уком-
плектувати висококваліфікованими спеціаліста-
ми підрозділ, що повинен вирішувати дані проб-
леми.
6. Через недостатню обізнаність в особливос-
тях реалізації положень КП чимало політиків и
урядовців переконані, що участь у міжнародній
торгівлі квотами на викиди ПГ знизить темпи
економічного росту в Україні вже в перший період
дії зобов'язань.
Необхідно, щоб Україна, яка ратифікувала Кі-
отський протокол ще в лютому 2004 року, розро-
била і виконала програму, що забезпечить не ли-
ше виконання зобов'язань за протоколом, а й ак-
тивне використання можливостей, що він відкри-
ває для нашої країни.
Однак в Україні досі не розроблено основні
засади державної політики щодо обмеження і
скорочення викидів. Крім того, відсутні офіційно
узаконені національна система інвентаризації ви-
кидів та поглинання ПГ, а також національна сис-
тема реєстрації. Міністерство охорони навко-
лишнього природного середовища України все
ще залишається єдиним органом виконавчої вла-
ди, відповідальним за імплементацію КП і РКЗК
ООН. При цьому кадрове забезпечення даної ді-
яльності залишається незадовільним, що відпо-
відно гальмує легалізацію нормативно-правових
документів, розроблених у рамках міжнародних
проектів і програм.
Розпорядження Кабінету Міністрів України
"Про затвердження Національного плану заходів
з реалізації положень Кіотського протоколу до
Рамкової конвенції Організації Об'єднаних
Націй про зміну клімату", хоча і передбачає низ-
ку необхідних для імплементації КП положень,
однак має суто організаційний характер, містить
багато неточностей і потребує суттєвого доопра-
цювання.
Для участі в міжнародній торгівлі квотами на
викиди Україні необхідно створити національну
систему інвентаризації та національну систему
реєстрації квот на викиди ПГ. Україна володіє
достатнім науковим потенціалом для вирішення
цих завдань. Проте відсутність продуманої стра-
тегії з боку Міністерства охорони навколишнього
природного середовища і незрозуміла тактика ке-
рівників проекту програми TACIS призвела до
того, що за останні два роки Україна не лише не
просунулася вперед, а й навпаки – постала перед
загрозою невиконання передумов для участі в
торгівлі викидами.
Для виправлення ситуації ввижається доціль-
ним негайне проведення таких заходів:
– створення єдиного національного органу з
питань зміни клімату, який мав би необхідні пов-
новаження та фінансові ресурси;
– залучення до його діяльності провідних фа-
хівців у цій сфері на постійній або контрактній
основі.
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
|
| id | systemreorg-article-274 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:08:18Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/d1/c19665aa3736783530427b65515865d1.pdf |
| spelling | systemreorg-article-2742026-07-18T12:57:35Z Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol Стан і проблеми участі України в Кіотському протоколі Ivanenko N.P. emission trading, Kyoto protocol. торгівля квотами на викиди, Кіотський протокол. The article addresses to the issues of Ukraine’s potential participation in the flexible mechanisms of Kyoto Protocol. The main barriers are identified and the urgent measures are proposed. Розглянуто питання можливої участі України в гнучких механізмах Кіотського протоколу. Визначено основні бар'єри, що перешкоджають участі України в Кіотському протоколі, та запропоновано першочергові заходи для імплементації гнучких механізмів в Україні. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2006-01-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/274 System Research in Energy; No. 1 (13) (2006): The Problems of General Energy; 24-28 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (13) (2006): Проблеми загальної енергетики; 24-28 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/274/221 Copyright (c) 2006 Ivanenko N.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | emission trading Kyoto protocol. Ivanenko N.P. Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol |
| title | Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol |
| title_alt | Стан і проблеми участі України в Кіотському протоколі |
| title_full | Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol |
| title_fullStr | Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol |
| title_full_unstemmed | Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol |
| title_short | Current situation and problems of Ukraine’s participation in Kyoto protocol |
| title_sort | current situation and problems of ukraine’s participation in kyoto protocol |
| topic | emission trading Kyoto protocol. |
| topic_facet | emission trading Kyoto protocol. торгівля квотами на викиди Кіотський протокол. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/274 |
| work_keys_str_mv | AT ivanenkonp currentsituationandproblemsofukrainesparticipationinkyotoprotocol AT ivanenkonp staníproblemiučastíukraínivkíotsʹkomuprotokolí |