Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry
Dynamics of the export of main kind products of chemical industry and its power capacity in the direct outlay of energy resources at 1996–2003 are given.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | keywords |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/277 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103460379721728 |
|---|---|
| author | Bogomolets T.V. Symborskiy A.I. Bondarevskaja I.N. |
| author_facet | Bogomolets T.V. Symborskiy A.I. Bondarevskaja I.N. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bogomolets T.V.",
"institution": null
},
{
"author": " Symborskiy A.I.",
"institution": null
},
{
"author": "Bondarevskaja I.N.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Bogomolets T.V. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:35Z |
| description | Dynamics of the export of main kind products of chemical industry and its power capacity in the direct outlay of energy resources at 1996–2003 are given. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
44 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006
Україна традиційно входить до числа екс-
портерів азотних мінеральних добрив і аміаку,
поставляючи свою продукцію до 70 країн світу.
Основні експортні продукти – карбамід та амі-
ачна селітра – становлять понад 90% усього об-
сягу експортованих азотних добрив. Щомісяця
наша країна експортує в середньому 250-270
тис. тонн карбаміду та 85-130 тис. тонн аміачної
селітри.
За обсягами виробництва як у світі, так і в
Україні перше місце серед азотних добрив посі-
дає карбамід. Загальні потужності українських
підприємств з виробництва карбаміду становлять
3360 тис. т (у натуральному виразі), або
1552,2 тис. т у перерахунку на 100%-ий азот. У
структурі експорту мінеральних добрив за
2003 рік його частка становила 48%. Карбамід ви-
користовується у вигляді гранул, а також 70%-го
водяного розчину, що безпосередньо вноситься в
грунт. На жаль, можливості використання карба-
міду в Україні на сьогодні обмежені. Вітчизняні
сільгоспвиробники надають перевагу аміачній
селітрі (вона дешевша і фасується в мішки, що
зручніше для перевезення та зберігання).
Середня вартість аміачної селітри для україн-
ського споживача становить 825-890 грн./т, а кар-
баміду – 1100-1300 грн./т. Тому карбамід є основ-
ним експортоорієнтованим продуктом серед міне-
ральних добрив, його експорт становить 95-97%
усього обсягу виробництва. Імпорт карбаміду в
Україну є незначним (0,6% усього імпорту азотних
добрив). Майже весь він закуповується в Росії.
Основними ринками збуту азотних добрив є
Китай, В'єтнам, Бразилія, Мексіка, США, Італія
та Туреччина. Перелік країн-покупців динамічно
змінюється не просто щорічно, а щомісячно. В ос-
танні роки світовий ринок мінеральних добрив
став малопередбачуваним, тому український то-
вар змінює напрям продаж з Азії на Латинську
Америку, і навпаки, залежно від його кон'юнкту-
ри. В табл. 1 представлено обсяги експорту кар-
баміду та тенденції цінової ситуації за період
1996-2003 рр.
У 1996 році на зовнішній ринок було відванта-
жено 2662,5 тис. т карбаміду на суму 385,5 млн дол.,
в 1997 році – 2543,2 тис. т на суму 284,8 млн дол.
(78,2% всього експорту азотних мінеральних
добрив). Середня ціна в цей період становила
144,8 дол./т та 112 дол./т відповідно. До 1998 року
основним імпортером українського карбаміду був
Китай (від 30 до 45% усього імпорту). В 1998 році
експорт в цю країну становив лише 3,5%, а в
2000 році взагалі припинився.
В 1998 році експорт карбаміду різко зменшив-
ся (на 25,3%) порівняно з 1996 роком і становив
1988,3 тис. т. У цей період знизились ціни на сві-
товому ринку азотних мінеральних добрив, що
призвело до зменшення середньої ціни україн-
ського карбаміду з 144,8 дол./т у 1996 році до
67 дол./т у 1999-му, тобто на 53,7%.
Спад цін на світовому ринку азотних добрив
змусив українських виробників шукати не лише
нових схем роботи з сировиною, а й змінювати
географію експорту, використовуючи будь-яку
можливість виходу на нові ринки. Якщо в 1998
році карбамід експортувався у 24 країни світу, то в
2000-му – вже у 39 країн, його обсяг досяг 3105,9
тис. т за середньою ціною 94 дол./т, що на 40%
більше за показники 1999 року. В 2000 році істот-
Роки Кількість,
тис. т
Вартість,
млн дол.
Середня ціна,
дол./т
1996 2662,5 385,5 144,8
1997 2543,2 284,8 112,0
1998 1988,3 163,0 82,0
1999 2707,5 181,4 67,0
2000 3105,9 291,9 94,0
2001 3008,6 280,1 93,1
2002 3075,6 289,5 94,1
2003 3237,0 437,0 135,0
2003 рік у %%
до 1996 року
121,6 113,4 93,2
2003 рік у %%
до 2000 року
104,2 149,7 143,6
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ПРЯМИХ ЕНЕРГОВИТРАТ
НА ВИРОБНИЦТВО ЕКСПОРТОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ
ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
УДК 66.012.3
Т.В. БОГОМОЛЕЦЬ, А.І. СИМБОРСЬКИЙ, канд. екон. наук, І.М. БОНДАРЕВСЬКА (Інститут
загальної енергетики НАН України, Київ)
Наведено динаміку основних видів експортованої продукції хімічної промисловості та їх енергоємність за прямими
витратами енергоресурсів за 1996-2003 роки.
Таблиця 1. Динаміка експорту карбаміду та його
вартості за період 1996-2003 рр.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006 45
но збільшився експорт карбаміду до країн Європи
та Америки. Проте ЄС з кінця жовтня 2000-го
запровадило антидемпінгове розслідування від-
носно імпорту українського карбаміду, внаслідок
чого такі крупні споживачі, як Італія, Іспанія та
Туреччина зменшили закупки цієї продукції.
В 2001 році на зовнішній ринок було поставле-
но 3008,6 тис. т карбаміду на 280 млн дол., що на
3,2% менше, ніж в 2000-му. Наступного року від-
новились експортні поставки до Китаю. Тому
2002 року експорт карбаміду збільшився до
3075,0 тис. т, а в 2003 році – до 3237 тис. т, що на
2,2% і 7,6% більше, ніж у 2001 році відповідно. По-
рівняно із 1996 роком експорт карбаміду з Украї-
ни збільшився на 574,5 тис. т, або на 21,6%. На
думку аналітиків ринку, відновлення закупок Ки-
таєм крупних партій карбаміду (15% усього екс-
порту) стало поштовхом до підвищення цін. Се-
редня експортна ціна на карбамід у 2002 році ста-
новила 94,1 дол./т, а в 2003-му – 135 дол./т, тобто
зросла на 43,5%.
В структурі експорту азотних добрив аміачна
селітра стійко утримує друге місце (15%) після
карбаміду, попри те, що вона є основним добри-
вом, яке використовують на сьогодні в Україні
(90-92%). Потужності з виробництва аміачної се-
літри становлять 2632 тис. т (902,8 тис. т у пере-
рахунку на 100% азот). У табл. 2 наведено обсяги
експорту аміачної селітри і тенденції цінової си-
туації за період з 1996-го по 2003 рр.
У період з 1996-го по 1998 рр. експорт аміач-
ної селітри мав досить стабільний характер і ста-
новив 15-16% експорту азотних добрив
(510,4 тис. т, 487,5 і 504,7 тис. т). У 1999 році на
зовнішній ринок було відвантажено 538,6 тис. т
аміачної селітри на суму 28,2 млн дол. попри те,
що ціна на неї знизилась за цей період удвічі і ста-
новила 52,3 дол./т.
У 2000 році сталися істотні зміни в експорті
аміачної селітри. Введення за ініціативи Європей-
ської асоціації виробників мінеральних добрив
антидемпінгових мит на український товар зму-
сило підприємців переорієнтувати поставки на ін-
ші регіони. Основною країною-імпортером стали
США. У 2000 році в цю країну було експортовано
30% аміачної селітри. Всього ж експортні постав-
ки аміачної селітри становили 1026,7 тис. т на су-
му 62,4 млн дол. (33% експорту азотних добрив).
У 2001 році на зовнішній ринок було постав-
лено 517,9 тис. т аміачної селітри на суму
32,1 млн дол., що удвічі менше, ніж у 2000 році,
оскільки припинились поставки на найбільший
ринок – США (через введення антидемпінгових
мит), окрім того, скоротились поставки до
Марокко. Середня експортна вартість аміачної
селітри у 2000 і 2001 рр. становила 60,7 та
62 дол./т відповідно.
Якщо в 2001 році на експорт було відправле-
но 34% всієї виробленої аміачної селітри, то уже в
2002-му – 63%. Аміачна селітра експортувалась у
18 країн, основними з яких були Китай, Туреччи-
на, Польща і Бразилія. Того ж року відновились
поставки до США.
Експорт аміачної селітри у 2002 році збіль-
шився майже у 2,5 разу проти 2001-го і становив
1294,6 тис. т на суму 90,8 млн дол. за середньою
ціною 70,1 дол./т. У 2003 році на зовнішній ринок
було відправлено 1568,2 тис. т за середньою ці-
ною 77,5 дол./т, що на 21% більше, ніж поперед-
нього року.
Необхідно зазначити, що аміачна селітра на-
лежить до групи товарів, стосовно яких держава
застосовує особливі міри регулювання. Так, у
першому кварталі 2001 року діяла заборона на
експорт аміачної селітри, а 2003 року було роз-
роблено програму продажу аміачної селітри віт-
чизняним аграріям за фіксованими низькими ці-
нами. В обох випадках експортерам було невигід-
но не лише відвантажувати аміачну селітру на
внутрішній ринок, а навіть виробляти її. Це спри-
чинило наплив на внутрішній ринок України
більш дешевої і конкурентоздатної аміачної
селітри з Росії.
В ретроспективному періоді імпорт аміачної
селітри в Україні був незначний – не більше за
3-3,5 тис. т. У 2000 році він становив 8,6 тис. т, а
вже у 2002-му збільшився у 34 рази і сягнув
295,1 тис. т на суму 18,18 млн дол. за середньою
ціною 61,6 дол./т, що на 12,1% нижче за середню
Роки Кількість,
тис. т
Вартість,
млн дол.
Середня ціна,
дол./т
1996 510,4 57,6 113,0
1997 487,5 42,6 87,4
1998 504,7 32,3 64,0
1999 538,6 28,2 52,3
2000 1026,7 62,4 60,7
2001 517,9 32,1 62,0
2002 1294,6 90,8 70,1
2003 1568,2 121,5 77,5
2003 рік у %%
до 1996 року
307,2 210,9 68,6
2003 рік у %% до
2000 року
152,7 194,7 127,7
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 2. Динаміка експорту аміачної селітри
та її вартості за 1996-2003 рр.
46 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006
експортну ціну. Імпортна аміачна селітра стає де-
шевшою за вітчизняну і за обсягом становить
20-25% усієї аміачної селітри, що споживається в
Україні.
Майже єдиним напрямом використання син-
тетичного аміаку в Україні є виробництво міне-
ральних добрив (інші напрями використання не
мають істотного значення і не впливають на
кон'юнктуру ринку). Значна частина аміаку ви-
користовується для виробництва карбаміду, амі-
ачної селітри та інших видів добрив на підпри-
ємствах. Утім навіть за повного завантаження ви-
робництва добрив, виходячи з проектних харак-
теристик аміачних виробництв, залишається
близько 3 млн т товарного аміаку. На практиці
цей показник значно нижчий і в останні роки ко-
ливається в межах 1,5-2,0 млн т. Ця кількість амі-
аку є товарним продуктом і експортується. Якщо
в середньому у світі експортований аміак стано-
вить 10-11% загального обсягу виробництва, то
Україна поставляє на експорт 35-45% усього ви-
робленого аміаку. Щомісячно наша країна екс-
портує в середньому 150-200 тис. т аміаку, що ста-
новить 28% усього експорту хімічних товарів.
Найкрупнішими покупцями українського аміаку
є Росія, Туреччина, Іспанія, Італія, Північна
Африка та США.
В табл. 3 представлено обсяги експорту аміаку
і тенденції цінової ситуації за період 1996-2003 рр.
У 1996 році на експорт було поставлено
1425,2 тис. т аміаку на суму 222,6 млн дол. за
середньою ціною 156,2 дол./т. За період з 1996-го
по 1999 рік експорт аміаку збільшився у 1,37 разу
і досяг 1955,9 тис. т на суму всього 166,1 млн дол.,
оскільки середня експортна ціна зменшилась в
1,8 разу – з 156,2 до 84,9 дол./т.
Ціни на аміак на світовому ринку, як і ціни на
інші сировинні продукти, відзначаються різкими
коливаннями. У виробництві аміаку близько 70%
вартості припадає на сировину (природний газ).
У 1996 році ціни на світовому ринку становили
160-180 дол./т, а до кінця 1999 року панувала
тенденція до значного зниження. З 2000 року си-
туація змінилася – ціни почали підвищуватися,
ця тенденція зберіглась і досі.
Попри те, що в 2000 році на експорт було
поставлено 1471,4 тис. т аміаку, тобто на 24,8%
менше, ніж у 1999 році, виручка збільшилась на
16,5% і становила 193,5 млн дол., оскільки се-
редня ціна зросла з 84,9 до 132 дол./т, або на
55,5%.
У період 2001-2003 рр. експортні поставки
аміаку відносно 2000 року постійно збільшують-
ся і становлять у 2003-му 1784,3 тис. т на суму
285,2 млн дол. Середня ціна дорівнює 159,8 дол./т,
що на 21% перевищує ціну 2000 року. Необхідно
зазначити, що в період 2000-2001 рр. ситуація на
світовому ринку аміаку сприяла українським ви-
робникам. Ціни на аміак були достатньо високи-
ми, а ціни на природний газ, що поступав з Росії,
відносно невеликими: за декларованої ціни
45-50 дол./1000 м3 деякі підприємства отримува-
ли його за більш низькою ціною (28 дол./1000 м3).
З кінця 2001 року підвищилася ціна на природ-
ний газ, що поступає з Росії, крім того, підвищи-
лись тарифи за перевезення вантажів залізницею
і транспортування аміакопроводом. Це призвело
до збільшення частки транспортних послуг у
структурі собівартості продукції.
За оцінками деяких керівників хімічних під-
приємств, виробництво аміаку може стати збит-
ковим при використанні природного газу за ці-
ною 80 дол./1000 м3 і більше. Це може призвести
до змушеної зупинки агрегатів із синтезу аміаку,
скорочення експорту та втрати зовнішніх ринків.
У зв'язку з цим необхідно розглянути енергозат-
рати на виробництво аміаку в Україні і ефектив-
ність його експорту.
В табл. 4 наведено розрахунки енергоємності
окремих видів експортованої продукції хімічної
промисловості за прямими витратами енерго-
ресурсів за період з 1996-го по 2003 рр., які базу-
ються на статистичній інформації про питомі
витрати котельно-пічного палива, теплової та
електричної енергії на виробництво продукції за
відповідні роки. Так, у 1996 році питома витрата
теплової енергії на виробництво карбаміду
в перерахунку на 100%-ий азот становила
2620 Мкал/т, а в 2003-му – 2075,9 Мкал/т, тобто
Роки Кількість,
тис. т
Вартість,
млн дол.
Середня ціна,
дол./т
1996 1425,2 222,6 156,2
1997 1547,9 212,6 137,3
1998 1799,0 202,3 112,4
1999 1955,9 166,1 84,9
2000 1471,4 193,5 132,0
2001 1737,6 215,5 124,0
2002 1548,5 159,6 103,0
2003 1784,3 285,2 159,8
2003 рік у %%
до 1996 року
125,2 128,1 102,3
2003 рік у %%
до 2000 року
121,3 147,4 121,1
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 3. Динаміка експорту аміаку та його
вартості за період 1996-2003 рр.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006 47
за сім років зменшилась на 544,1 Мкал/т, або на
20,8%, питомі витрати електроенергії становили
відповідно 519,7 та 479 кВт·год/т, тобто зменши-
лись на 40,7 кВт·год/т, або на 7,8%. Загальні вит-
рати паливно-енергетичних ресурсів при цьому
зменшились на 21 тис. т у.п., або на 2,6%, і стано-
вили 781,9 тис. т у.п., хоча експорт карбаміду і
збільшився на 21,6%. Це сталося завдяки значно-
му зменшенню енергоємності виробництва кар-
баміду за цей період – відповідно з 301,5 до
241,5 кг у.п./т, тобто на 60 кг у.п./т, або на 19,9%,
в гігаджоулях – відповідно з 8,84 до 7,1 ГДж/т,
тобто на 1,74 ГДж/т. При цьому слід відзначити,
що для визначення енергоємності карбаміду річ-
ні обсяги споживання енергоресурсів були розді-
лені на натуральні, а не перераховані в азот обся-
ги експорту карбаміду.
Питома витрата теплової енергії на виробниц-
тво аміачної селітри зменшилася за той самий пе-
ріод з 508 до 384,6 Мкал/т, тобто на 123,4 Мкал/т,
або на 24,3%, питома витрата електричної енергії
– відповідно з 55,9 до 52,9 кВт·год/т, тобто на
Показники 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003
Карбамід
Кількість експортованої продукції, тис. т 2662,5 2543,2 1988,3 2707,5 3105,9 3008,6 3075,6 3237,0
– у перерахунку на 100% азот, тис. т 1224,8 1169,9 914,6 1245,5 1428,7 1384,0 1414,8 1489,0
Питомі витрати теплоенергії, Мкал/т 2620,0 2597,7 2575,4 2435,8 2264,5 2186,2 2134,8 2075,9
Витрати теплоенергії, тис. Гкал 3209,0 3039,0 2355,4 3033,8 3235,3 3025,7 3020,3 3091,0
Питомі витрати електроенергії, кВт·год/т 519,7 514,6 522,0 500,7 486,0 483,4 481,2 479,0
Витрати електроенергії, млн кВт·год 636,5 602,0 477,4 623,6 694,3 669,0 680,8 713,2
Витрати паливно-енергетичних ресурсів – усього,
тис. т у.п.
802,9 767,8 595,1 760,8 817,4 765,7 765,7 781,9
– тис. ГДж 23533 22504 17442 22299 23958 22443 22443 22917
Енергоємність експортованої продукції
– кг у.п./т 301,5 301,9 299,3 281,0 260,0 254,5 249,0 241,5
– ГДж/т 8,84 8,85 8,77 8,24 7,7 7,5 7,3 7,1
Аміачна селітра
Кількість експортованої продукції, тис. т 510,4 487,5 504,7 538,6 1026,7 517,9 1294,6 1568,2
Питомі витрати теплоенергії, Мкал/т 508,0 352,0 379,3 393,5 369,0 407,8 379,8 384,6
Витрати теплоенергії, тис. Гкал 259,3 171,6 191,4 212,0 378,9 211,2 491,7 603,1
Питомі витрати електроенергії, кВт·год/т 55,9 52,4 58,4 57,9 58,7 53,1 56,1 52,9
Витрати електроенергії, млн. кВт·год 28,5 25,5 29,5 31,2 60,3 27,5 72,6 82,9
Витрати паливно-енергетичних ресурсів – усього,
тис. т у.п.
56,7 40,2 45,0 48,6 87,9 46,3 110,5 131,6
– тис. ГДж 1661,9 1178,3 1319,0 1424,5 2576,3 1357,0 3238,9 3857,2
Енергоємність експортованої продукції
– кг у.п./т 111,1 82,5 89,2 90,2 85,6 89,4 85,3 83,9
– ГДж/т 3,2 2,4 2,6 2,6 2,5 2,6 2,5 2,4
Аміак
Кількість експортованої продукції, тис. т 1425,2 1547,9 1799,0 1955,9 1471,4 1737,6 1548,5 1784,3
Питомі витрати палива, кг у.п./т 529,3 528,0 527,4 526,8 525,2 484,4 476,8 473,0
Витрати палива, тис. т у.п. 754,3 817,3 948,8 1030,4 772,8 841,7 738,3 844,0
Питомі витрати теплоенергії, Мкал/т 411,3 374,9 294,4 262,3 273,9 261,6 284,6 254,9
Витрати теплоенергії, тис. Гкал 586,2 580,3 529,6 513,0 403,0 454,6 440,7 454,8
Питомі витрати електроенергії, кВт·год/т 313,8 319,1 245,2 259,6 258,2 262,0 271,5 259,9
Витрати електроенергії, млн кВт·год 447,2 494,0 441,1 507,8 380,0 455,2 420,4 463,7
Витрати паливно-енергетичних ресурсів – усього,
тис. т у.п.
1018,6 1101,1 1204,7 1308,8 983,3 1088,4 969,3 1092,8
– тис. ГДж 29855 32273 35310 38361 28820 31901 28410 32030
Енергоємність експортованої продукції
– кг у.п./т 714,7 711,4 669,6 669,2 668,3 626,4 626,0 612,5
– ГДж/т 20,9 20,8 19,6 19,6 19,6 18,4 18,3 17,9
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 4. Динаміка енергоємності окремих видів хімічної промисловості України
за прямими питомими витратами енергоресурсів за 1996-2003 рр.
48 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006
3 кВт·год/т, або на 5,4%. Загальні витрати енерго-
ресурсів на експортовану аміачну селітру збіль-
шились з 56,7 до 131,6 тис. т у.п., тобто у 2,3 разу.
Це пов'язано зі значним збільшенням обсягів
експорту аміачної селітри – з 510,4 до 1568,2 тис.
т, тобто більше ніж утричі. Енергоємність вироб-
ництва аміачної селітри зменшилась за той самий
період з 111,1 до 83,9 кг у.п./т, тобто на 27,2 кг
у.п./т, або на 24,5%, а в гігаджоулях – відповідно
з 3,2 до 2,4 ГДж/т, тобто на 0,8 ГДж/т.
Питома витрата котельно-пічного палива на
виробництво аміаку зменшилася з 529,3 кг у.п./т
у 1996 році до 473,0 кг у.п./т у 2003-му, тобто на
56,3 кг у.п./т або на 10,6%, питома витрата тепло-
вої енергії – відповідно з 411,3 до 254,9 Мкал/т,
тобто на 156,4 кг у.п./т, чи на 38%, а питома вит-
рата електроенергії – з 313,8 до 259,9 кВт·год/т,
або на 59,9 кВт·год/т, чи на 17,2%. Загальні витра-
ти енергоресурсів на експорт аміаку зросли від-
повідно з 1018,6 до 1092,8 тис. т у.п., або на
74,2 тис. т у.п., чи на 7,3 %. При цьому енергоєм-
ність аміаку зменшилась з 714,7 до 612,5 кг у.п./т,
або на 102,2 кг у.п./т, чи на 14,3 %, в гігаджоулях
– відповідно з 20,9 до 17,9 ГДж/т, тобто на
3,0 ГДж/т (табл. 4).
Енергоємність цих експортних товарів хіміч-
ної промисловості у вартісному виразі за ті самі
роки наведено в табл. 5, де окрім показників
кількості експортованої продукції та її вартості,
показано витрати паливно-енергетичних ресур-
сів у тоннах умовного палива та у гігаджоулях, а
також енергоємність вартісної одиниці експор-
тованої продукції в кг у.п./дол. та МДж/дол. Так,
енергоємність вартісної одиниці карбаміду за пе-
ріод з 1996 по 2003 рр. зменшилася з 2,083 до
1,789 кг у.п./дол., тобто на 0,294 кг у.п./дол., чи на
14,1%, а в мегаджоулях відповідно з 61 до
52,4 МДж/дол., або ж на 8,6 МДж/дол. При цьо-
му спостерігається така тенденція: спочатку
енергоємність вартісної одиниці карбаміду пос-
тупово зросла до 4,194 кг у.п./дол. у 1999 році,
тобто збільшилась порівняно із 1996 роком біль-
ше ніж удвічі, а потім зменшилась у 2,3 разу
і досягла найменшої величини у 2003 році –
1,789 кг у.п./дол. Це пов'язано зі значним коли-
ванням середньої ціни на карбамід. В мегаджоу-
лях ця динаміка мала такий вигляд: з
61 МДж/дол. вона зросла до 122,9 МДж/дол.,
тобто на 61,9 МДж/дол., або на 101,5%, а потім
зменшилась до 52,4 МДж/дол., тобто на
70,5 МДж/дол., чи на 57,4%.
Енергоємність вартісної одиниці аміачної
селітри за 1996-2003 рр. збільшилась з 0,984 до
1,083 кг у.п./дол., тобто на 0,099 кг у.п./дол., або
на 10,1%, а в мегаджоулях відповідно з 28,9 до
31,7 МДж/дол., або на 2,8 МДж/дол. Тен-
денція зростання енергоємності вартісної оди-
ниці аміачної селітри спостерігалась в період
до 1999 року, коли вона досягла свого максиму-
му – 1,723 кг у.п./дол., тобто збільшилась на
0,739 кг у.п./дол., чи на 75,1%, а в мегаджоулях
відповідно 50,5 МДж/дол., або збільшилась на
21,6 МДж/дол. Це пов'язано зі значним падін-
ням ціни на ринках збуту в той період – вона
була найменшою (52,3 дол./т, тобто в 2,2 разу
менше ніж у 1996 році). А тенденція зменшен-
ня енергоємності вартісної одиниці аміачної
селітри почалася з 2000 року, коли вона скоро-
тилася до 1,409 кг у.п./дол., тобто на 0,314 кг
у.п./дол., чи на 18,2%, в мегаджоулях це стано-
вило відповідно 41,3 МДж/дол., або на
9,2 МДж/дол. менше.
Найбільш суперечливими тенденціями в
указаний період відзначалась енергоємність
вартісної одиниці аміаку. Якщо в 1996 році вона
становила 4,576 кг у.п./дол., то уже в 1999 році
поступово зростаючи вона досягла 7,879 кг
у.п./дол., тобто збільшилась на 3,303 кг у.п./дол.,
або на 72%, а в мегаджоулях відповідно склала
134,1 і 230,9 МДж/дол., тобто збільшилась на
96,8 МДж/дол., або в 1,72 разу. Таке зростання
вартісної одиниці аміаку зумовлюється наймен-
шою ціною його в той час на міжнародних рин-
ках – 84,9 дол./т, тобто в 1,8 разу менше ніж у
1996 році. У 2000 році енергоємність вартісної
одиниці аміаку різко знизилася – до 5,082 кг
у.п./дол., тобто на 2,797 кг у.п./дол., або на
35,5%, в мегаджоулях це відповідно становило
148,9 та 82,0 МДж/дол. У 2002 році вона
зросла на 0,991кг у.п./дол., або на 19,5%, і досягла
6,073 кг у.п./дол., в мегаджоулях відповідно на
29,1 МДж/дол. (178 МДж/дол.). У 2003 році
енергоємність вартісної одиниці аміаку знову
різко впала – до найменшої величини за весь пе-
ріод -3,832 кг у.п./дол., тобто зменшилась проти
попереднього року на 2,241 кг у.п./дол., чи на
36,9%, а в мегаджоулях це відповідно становило
112,3 та 65,7 МДж/дол. (табл. 5).
Таким чином, аналіз енергоємності окремих
видів продукції хімічної промисловості України
за прямими витратами енергоресурсів за 1996-
2003 рр. свідчить про те, що вона має тенденцію
до зменшення. Так, енергоємність експортовано-
го карбаміду знизилась за цей час на 20% – з 301,5
до 241,5 кг у.п./т, аміачної селітри на 24,5% – з
111,1 до 83,9 кг у.п./т і аміаку відповідно на 14,3%
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
– з 714,7 до 612,5 кг у.п./т. При цьому зменши-
лась також енергоємність вартісної одиниці про-
дукції: карбаміду на 14,1% – з 2,083 до 1,789 кг
у.п./дол., аміаку на 19,4% – з 4,576 до 3,832 кг
у.п./дол. Енергоємність вартісної одиниці екс-
портованої аміачної селітри в останні роки також
знизилось, але все ще перевищує рівень
1996 року.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №13/2006 49
Роки Кількість екс-
портованих то-
варів, тис. т
Вартість товарів,
млн дол. США
Витрати паливно-енергетичних
ресурсів
Енергоємність вартісної одиниці
продукції
тис. т у.п. тис. ГДж кг у.п./дол. МДж/дол.
Карбамід
1996 2662,5 385,5 802,9 23533 2,083 61,0
1997 2543,2 284,8 767,8 22504 2,696 79,0
1998 1988,3 163,0 595,1 17442 3,651 107,0
1999 2707,5 181,4 760,8 22299 4,194 122,9
2000 3105,9 291,9 817,4 23958 2,800 82,1
2001 3008,6 280,1 765,7 22443 2,734 80,1
2002 3075,6 289,5 765,8 22446 2,645 77,5
2003 3237,0 437,0 781,9 22917 1,789 52,4
Аміачна селітра
1996 510,4 57,6 56,7 1661,9 0,984 28,9
1997 487,5 42,6 40,2 1178,3 0,944 27,7
1998 504,7 32,3 45,0 1319,0 1,393 40,8
1999 538,6 28,2 48,6 1424,5 1,723 50,5
2000 1026,7 62,4 87,9 2576,3 1,409 41,3
2001 517,9 32,1 46,3 1357,0 1,442 42,3
2002 1294,6 90,8 110,5 3238,9 1,217 35,7
2003 1568,2 121,5 131,6 3857,2 1,083 31,7
Аміак
1996 1425,2 222,6 1018,6 29855 4,576 134,1
1997 1547,9 212,6 1101,1 32273 5,179 151,8
1998 1799,0 202,3 1204,7 35310 5,955 174,5
1999 1955,9 166,1 1308,8 38361 7,879 230,9
2000 1471,4 193,5 983,3 28820 5,082 148,9
2001 1737,6 215,5 1088,4 31901 5,051 148,0
2002 1548,5 159,6 969,3 28410 6,073 178,0
2003 1784,3 285,2 1092,8 32030 3,832 112,3
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Таблиця 5. Енергоємність вартісної одиниці окремих експортних товарів
у хімічній промисловості за 1995-2003 рр.
1. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України за 2001 рік. – К., 2001.
2. Державний комітет статистики України. Статистичний щорічник України за 2003 рік. – К., 2004.
3. Хімічна промисловість України. – 2005. – №3. – С. 5.
|
| id | systemreorg-article-277 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:08:33Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/00/73ec646ce446bf14261448d16f262d00.pdf |
| spelling | systemreorg-article-2772026-07-18T12:57:35Z Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry Аналіз динаміки прямих енерговитрат на виробництво експортованої продукції хімічної промисловості Bogomolets T.V. Symborskiy A.I. Bondarevskaja I.N. export, energy resources, chemical production, power capacity. експорт, енергоресурси, хімічна продукція, енергоємність. Dynamics of the export of main kind products of chemical industry and its power capacity in the direct outlay of energy resources at 1996–2003 are given. Наведено динаміку основних видів експортованої продукції хімічної промисловості та їх енергоємність за прямими витратами енергоресурсів за 1996-2003 роки. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2006-01-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/277 System Research in Energy; No. 1 (13) (2006): The Problems of General Energy; 44-49 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (13) (2006): Проблеми загальної енергетики; 44-49 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/277/224 Copyright (c) 2006 Bogomolets T.V., Symborskiy A.I., Bondarevskaja I.N. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | export energy resources chemical production power capacity. Bogomolets T.V. Symborskiy A.I. Bondarevskaja I.N. Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry |
| title | Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry |
| title_alt | Аналіз динаміки прямих енерговитрат на виробництво експортованої продукції хімічної промисловості |
| title_full | Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry |
| title_fullStr | Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry |
| title_full_unstemmed | Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry |
| title_short | Analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry |
| title_sort | analysis of dynamics of the direct energy outlay for the manufacturing of exported products of chemical industry |
| topic | export energy resources chemical production power capacity. |
| topic_facet | export energy resources chemical production power capacity. експорт енергоресурси хімічна продукція енергоємність. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/277 |
| work_keys_str_mv | AT bogomoletstv analysisofdynamicsofthedirectenergyoutlayforthemanufacturingofexportedproductsofchemicalindustry AT symborskiyai analysisofdynamicsofthedirectenergyoutlayforthemanufacturingofexportedproductsofchemicalindustry AT bondarevskajain analysisofdynamicsofthedirectenergyoutlayforthemanufacturingofexportedproductsofchemicalindustry AT bogomoletstv analízdinamíkiprâmihenergovitratnavirobnictvoeksportovanoíprodukcííhímíčnoípromislovostí AT symborskiyai analízdinamíkiprâmihenergovitratnavirobnictvoeksportovanoíprodukcííhímíčnoípromislovostí AT bondarevskajain analízdinamíkiprâmihenergovitratnavirobnictvoeksportovanoíprodukcííhímíčnoípromislovostí |