An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine
The state of complex on providing of users thermal energy is analysed. Statistical information about the production of heat by different sources of generation and types of fuel is given. On the basis of the analysis conclusions and suggestions are formulated in relation to the improvement of this co...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/286 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103469685833728 |
|---|---|
| author | Kulyk М.M. Kuts G.O. Bilodid V.D. |
| author_facet | Kulyk М.M. Kuts G.O. Bilodid V.D. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Kulyk М.M.",
"institution": null
},
{
"author": "Kuts G.O.",
"institution": null
},
{
"author": "Bilodid V.D.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Kulyk М.M. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:35Z |
| description | The state of complex on providing of users thermal energy is analysed. Statistical information about the production of heat by different sources of generation and types of fuel is given. On the basis of the analysis conclusions and suggestions are formulated in relation to the improvement of this complex state. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
13
АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ СИСТЕМ
ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ
Україна має розвинуту систему теплопос-
тачання, яку формують 250 теплових елек-
тростанцій різного типу, що працюють на ор-
ганічному паливі; 92,2 тис. промислових і
опалювальних котелень; близько 500 тис. ав-
тономних теплогенераторів; 660 теплових
утилізаційних установок; 41,8 тис. км у дво-
трубному обчисленні магістральних і розпо-
дільних теплових мереж (без заводських
теплових мереж) і понад 380 тис. централь-
них та індивідуальних теплових пунктів
(ЦТП та ІТП). Однак на сьогодні теплоенер-
гетика не відповідає сучасним вимогам за
техніко-економічними і екологічними показ-
никами і потребує оновлення та модерніза-
ції, впровадження нових технологій для під-
вищення рівня використання традиційних і
альтернативних видів палива.
За даними державної статистичної звіт-
ності теплогенеруючих підприємств [5-7], до
яких належать конденсаційні та теплофіка-
ційні електростанції (КЕС і ТЕЦ), які пра-
цюють на органічному паливі, атомні елек-
тростанції (АЕС), промислові й опалювальні
котельні та теплоутилізаційні установки
промислових підприємств, у 2004 році всіма
ними було відпущено 780,691·1015 Дж
(186500,5 тис. Гкал) теплової енергії. За ок-
ремими теплогенеруючими підприємствами
річні обсяги відпуску теплоти є такими: від
КЕС – 9,125·1015 Дж (2180,0 тис. Гкал) (1,2%
від загального обсягу відпуску всіма зазначе-
ними джерелами); від АЕС – 7,141·1015
(1706,0) (0,9%); ТЕС підприємств (включа-
ючи блок-станції) – 71,765·1015 (17439,8)
(9,4%); від ТЕЦ – 143,575·1015 (34298,8)
(18,4%); від промислових і опалювальних
котелень – 496,22·1015 (118542,7) (63,5%) і
від теплоутилізаційних установок підпри-
ємств 51,627·1015 (12333,2) (6,6%). У табл. 1
наведено докладні дані щодо цього.
До зазначених у табл. 1 загальних річних
обсягів відпуску теплоти не включено ви-
робництво теплоти теплонасосними уста-
новками, які оцінюються в обсязі до 40,0·1015
Дж/рік (~10000 тис. Гкал/рік), та обсяги
спожитої теплоти приватним індивідуаль-
ним сектором у містах та селах (за даними
[30], в Україні налічується 9 млн приватних
будинків і домогосподарств загальною пло-
щею понад 550 млн м2, які не охоплено цен-
тралізованими системами теплопостачання).
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
УДК 621.31
М.М. КУЛИК, академік НАН України, докт. техн. наук, Г.О. КУЦ, канд. техн. наук, В.Д. БІЛОДІД,
канд. техн. наук (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ)
Проаналізовано стан, в якому перебуває комплекс із забезпечення споживачів тепловою енергією, наведено статис-
тичні дані щодо виробництва теплоти на основі різних джерел генерування та видів палива. На основі зробленого
аналізу сформульовані висновки та пропозиції щодо поліпшення стану цього комплексу.
Таблиця 1. Річні обсяги виробництва теплової енергії генеруючими підприємствами
енергетичного сектору за 2000-2004 роки, тис. Гкал/% (за даними статистичної звітності)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
Для опалення цього приватного сектору не-
обхідною є кількість теплоти на рівні
(300÷350)·1015 Дж/рік (75÷87,5 млн Гкал на
рік) (за рівня питомих втрат 75 Вт/м2, що на
сьогодні є кращим показником лише для
незначної кількості будинків; переважна
більшість будинків має теплотехнічні харак-
теристики з рівнем теплових втрат 150 Вт/м2
і більше). Водночас, за оцінками, ними спо-
живається теплової енергії менше (на рівні
(167,0÷171,6)·1015 Дж/рік, або ~40÷41 млн
Гкал/рік), що пояснюється обмеженнями,
зумовленими дефіцитом палива та його за-
високою ціною для багатьох категорій гро-
мадян. З урахуванням зазначеного, загаль-
ний річний обсяг споживання теплової енер-
гії в Україні становив 2004 року близько
992,1·1015 Дж (~237 млн Гкал).
Розглядаючи динаміку обсягів відпуску
теплової енергії за період 2000-2004 років,
слід відзначити певне зростання річних об-
сягів у 2004 році порівняно з 2000-м на 4,4%,
зокрема окремими генеруючими джерелами:
теплофікаційними комунальними ТЕЦ – на
37,7%, котельними – на 3,8%, теплоутиліза-
ційними установками – на 26,8% при зни-
женні відпуску теплоти від ТЕЦ підпри-
ємств на 47,4%.
Сумарна потужність ТЕС на органічному
паливі на початок 2005 року становила
34,921 млн кВт, у тому числі КЕС (усього на
15 великих КЕС) – 27,675 (79,2% від загаль-
ної потужності ТЕС) і теплофікаційні (235
ТЕЦ різного підпорядкування) – 7,246
(20,8%) [18]. Серед діючих енергоустановок
КЕС понад 95% відпрацювали свій розра-
хунковий ресурс, а ТЕЦ підприємств Мінпа-
ливенерго і житлово-комунального госпо-
дарства, за винятком небагатьох, є морально
застарілими і фізично зношеними та потре-
бують докорінного технічного переоснащен-
ня [1].
В таблицях 2 і 3 наведено обсяги вироб-
ництва і відпуску електричної та теплової
енергії, обсяги споживання палива за видами
та питомі витрати умовного палива на від-
пуск для окремих КЕС і ТЕЦ, підпорядкова-
них Мінпаливенерго і житлово-комунально-
му сектору станом на 2004 рік. Порівнюючи
показники роботи КЕС і ТЕЦ, слід відзначи-
ти суттєву різницю у структурі споживання
палива і величинах питомих витрат палива
на відпуск теплової та електричної енергії.
Для КЕС основним видом палива є кам'яне
вугілля, частка якого до загального обсягу
споживання в середньому по 15 КЕС стано-
14
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
Найменування
теплоелектростанцій
Електроенергія,
тис. кВт·год Відпуск
теплової
енергії,
Гкал/рік
Спожито
палива на
відпуск,
т у.п.
рік
у тому числі: Питомі витрати палива
на відпуск
вироб-
ництво
відпуск
продукти
нафтопе-
реробки
природ-
ний газ
кам'яне
вугілля
Електричної
енергії,
г у.п. /кВт·год
теплової
енергії
кг у.п.
Гкал
Ладижинська ДРЕС 3587319 3315801 143519 1274272 734 463901 809637 378,3 138,2
Криворізька ТЕС 4201434 3903328 101463 1505571 5500 391144 1108927 380,9 184,7
Придніпровська ТЕС 3880968 3496470 668938 1502309 15422 316882 1170005 395,3 179,7
Старобешівська ТЕС 4006784 3573881 70564 1501068 7485 197028 1296555 417,1 148,5
Слов'янська ТЕС 2743203 2464767 125344 1075056 5031 69548 1000477 425,1 218,0
Курахівська ТЕС 4352863 3895357 228778 1627210 30063 - 1597147 407,0 183,4
Вуглегірська ТЕС 4047260 3695462 140498 1430871 2362 153588 1274921 382,2 130,9
Зуївська ТЕС 4948882 4592313 24570 1652730 1567 241139 1410024 359,0 172,3
Миронівська ТЕС 7536 3946 69478 31995 3378 28617 825,9 413,6
Запорізька ТЕС 4977866 4622667 128500 1669888 2898 515065 1151925 356,2 179,6
Бурштинська ТЕС 8154411 7319555 123358 3070759 5506 1333238 1732015 417,3 131,6
Трипільська ТЕС 3501762 3257131 104945 1424601 1396 310569 1112636 432,8 142,8
ВАТ "Востокенерго" 3672498 3237669 95296 1442724 1194 38804 1402726 440,1 188,7
Добротвірська ДРЕС 1956305 1746209 50407 737575 281 144646 592648 418,1 150,0
3міївська ТЕС 4904642 4422701 104596 1817511 1752 301661 1514098 407,2 160,4
Всього 58943733 53547257 2180254 21764140 84569 4477213 17202358 399,2 182,7
Таблиця 2. Обсяги виробництва, відпуску електричної та теплової енергії, обсяги споживання пали-
ва та питомі витрати палива на відпуск теплової та електричної енергії конденсаційними
електростанціями (КЕС) у 2004 році (за даними статистичної звітності)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
15
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
вить 79%. Своєї черги, для ТЕЦ основним ви-
дом палива є природний газ, і частка його по
30 найбільших ТЕЦ дорівнює 94%. Щодо пи-
томих витрат палива на відпуск теплоти та
електроенергії, то цей показник у середньому
по ТЕЦ порівняно з КЕС є нижчим: на від-
пуск теплоти – на 29,4 кг у.п./Гкал, а на від-
пуск електроенергії – на 93,4 г у.п./кВт·год.
Витіснення природного газу з паливних
балансів електростанцій та заміщення його
на кам'яне вугілля, зниження питомих вит-
рат палива на відпуск енергоносіїв, поліп-
шення екологічного середовища міст є дос-
татнім аргументом для поширення думки
щодо доцільності використання деяких КЕС
для забезпечення теплопостачання навко-
лишніх міст.
Ідея проведення реконструкції Трипіль-
ської КЕС у ТЕЦ з метою її використання
для теплопостачання м. Києва розглядалася
у 80-х роках минулого століття, і лише низь-
кі ціни на природний газ у ті роки спричини-
Таблиця 3. Обсяги виробництва, відпуску електро- і теплоенергії, обсяги споживання палива
та питомі витрати палива на відпуск теплової та електричної енергії теплофікаційними
теплоелектроцентралями (ТЕЦ) у 2004 році (за даними статистичної звітності)
Сімферопольська ТЕЦ 362633 315774 237668 182644 182644 437,8 186,8
Сакські теплові мережі 16159 11190 87824 18059 18059 358,8 160,5
АК "Вінницяобленерго" 18361 12195 357861 43972 530 63442 171,5 164,6
Дніпродзержинська ТЕЦ 187234 155915 593862 146663 146663 399,4 142,1
Криворізька ТЕЦ 2303303 374737 374737 154,8
Зуївська КЕС 28479 20274 57613 20522 20522 382,8 215
Калуська ТЕЦ 418061 361015 850805 297260 297260 419,6 171,3
Білоцерківська ТЕЦ 377920 319575 251129 229002 88 228914 349,3 154,3
Северодонецька ТЕЦ 377778 302739 546627 262554 1356 261198 454 228,5
Лисичанська ТЕЦ 10893 3268 465428 91872 807 91065 380,7 184,7
"Львівтеплоенерго" ТЕЦ-1 65636 37701 821913 146956 146956 339,3 163,2
Міське ДП ком. підпр.
"Розділтеплокомуненерго"
18354 11774 105005 28079 28079 425,4 219,7
Миколаївська ТЕЦ 90417 74571 333661 69920 69920 291,5 144,4
Одеська ТЕЦ 109628 74447 680320 140191 882 139309 410,2 161,2
Полтаваобленерго 1261601 1104281 1900308 644192 1389 642803 324,6 150,3
Кіровоградська ТЕЦ 29394 18526 154410 32089 32089 305,5 171,2
Охтирська філія СП"Пра-
векс-Брок"
73146 64691 190815 49605 49605 328 148,8
Шосткінська філія
СП "Сумитеко"
198265 170779 242777 111175 111175 396,5 179,0
Товариство "Сумитеко", м. Суми 131079 104220 704733 130470 130470 278,6 143,9
Харківська ТЕЦ-5 2786114 2600673 1800130 1022157 1022157 288,9 150,5
ТЕЦ-2 "ЕСХАР" м. Харків 438127 384611 56443 220589 62838 157751 543,8 202,6
ТЕЦ-3 м. Харків 306307 228215 1734394 314676 314679 268,3 146,1
Херсонська ТЕЦ 237316 191741 555753 140358 140358 336,8 136,4
Міське комунальне
підприємство
256613 204220 762856 180294 39936 140358 330,8 147,8
Кам'янець-Подільське
теплокомуненерго
70438 58201 197500 57743 57743 450,4 159,4
Чернігівська ТЕЦ 1024943 904291 722833 496221 229030 267192 404,6 180,3
Київенерго, м. Київ 8337519 7664526 15617268 4197270 7179 4189230 861 243,8 149,1
ЗАТ "Енергогенеруюча компа-
нія "Укр-Кан-Пауер", м. Київ
886656 738713 1799543 499020 252 362552 136216 337,5 138,8
Севастопольська ТЕЦ 122980 109411 148072 78685 78685 506,8 156,9
Всього 18242051 16247537 34298854 10226975 52419 9612536 562020 305,8 153,3
Найменування
теплоелектростанцій
Електроенергія,
тис. кВт·год Відпуск
теплової
енергії,
Гкал/рік
Спожито
палива на
відпуск,
т у.п.
рік
у тому числі: Питомі витрати пали-
ва на відпуск
вироб-
ництво
відпуск
продукти
нафтопе-
реробки
природ-
ний газ
кам'яне
вугілля
Електричної
енергії,
г у.п. /кВт·год
теплової
енергії
кг у.п.
Гкал
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
16
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
ли будівництво потужної котельні в районі
с. Пирогово. Сьогодні в роботі [24] знову
звертається увага на доцільність ідеї вико-
ристання Трипільської КЕС для теплопоста-
чання, а в роботах [22, 23] наведено аргумен-
ти щодо доцільності реконструкції цієї КЕС
з переведенням її в режим ТЕЦ із застосу-
ванням нового перспективного обладнання,
а саме парогазових енергоблоків. Авторами
показано, що використання КЕС для тепло-
постачання міст має економічну вигоду, як-
що вони розміщені на відстані до 50 км від їх
межі. Ці висновки надають актуальності роз-
гляду можливості використання практично
всіх діючих КЕС як теплогенеруючих дже-
рел для теплопостачання великих міст. До
таких міст належать Київ, Дніпропетровськ,
Харків, Львів, Донецьк та інші.
Теплопостачання, яке здійснюється від
міських чи заводських ТЕЦ, в останні роки пе-
ребуває в кризовому стані. Це спричинено пе-
реважно значним зниженням використання
теплоти промисловими підприємствами, що
пов'язано з припиненням або скороченням їх
виробничої діяльності. Крім того, знизився
попит на теплову енергію з боку житлово-ко-
мунального сектору, що пов'язано зі встанов-
ленням виробниками теплоенергії надто висо-
ких цін на неї. Внаслідок цих процесів у 2004
році порівняно з 1990-м відпуск теплоти від
промислових ТЕЦ зменшився удвічі.
В умовах зростання цін на природний газ,
нафту і нафтопродукти у сфері генерації теп-
лоти на ТЕЦ постало питання докорінного
підвищення їх енергоефективності за рахунок
впровадження нових технологій або заміна їх
на інші засоби генерування теплоти з вико-
ристанням електроенергії та альтернативних
видів палив, таких як водо-вугільні емульсії,
шахтний метан, рослинна біомаса тощо.
За своїм технічним станом діючі на сьо-
годні 235 ТЕЦ, за винятком тих, де введено
нові блоки (Кам'янець-Подільська ТЕЦ,
ТЕЦ Криворізького метзаводу, ТЕЦ ВАТ
"Силур", ДП НВК "Заря-Машпроект), а та-
кож Київських ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та Харків-
ської ТЕЦ-5, потребують у найближчій пер-
спективі повної реконструкції та заміни фі-
зично і морально застарілого обладнання. Ін-
ший шлях – їх закриття з переходом спожи-
вачів, які користуються їх послугами, на де-
централізоване теплопостачання, що є вкрай
сумнівним з огляду на ефективність вико-
ристання органічного палива. Комбіноване
виробництво теплової та електричної енергії
завжди вигідніше за роздільне їх виробниц-
тво, що засвідчує теплотехнічна наука. Пи-
тання полягає лише в тому, наскільки раціо-
нально організовано це виробництво і чи не
призводить до надмірних втрат теплоти при
її транспортуванні надмірна централізація
виробництва.
Найбільшими джерелами виробництва
теплової енергії є промислові й опалювальні
котельні. Його обсяги в тепловому балансі Ук-
раїни становлять 62-63% (див. табл. 1). На сьо-
годні в Україні перебуває в експлуатації 92248
промислових і опалювальних котелень загаль-
ною тепловою потужністю 441,36 млн кВт
(379,5 тис. Гкал/год), з них 26192 опалюваль-
них котелень, які покривають в основному
(63÷64%) теплове навантаження з опалення і
гарячого водопостачання житлово-комуналь-
ного сектору міського і сільського населення.
За тепловою потужністю опалювальні ко-
тельні розподіляються таким чином: міські
поселення (загальна кількість 16951 оди-
ниць): до 3,5 МВт (~3 Гкал/год) – 12261 оди-
ниця (72,3% від загальної кількості), від 3,5 до
23,3 МВт (3 – 20) – 3684 (21,8%), від 23,3 до
116,3 МВт (20 – 100) – 785 (4,6%), 116,3 МВт
і більше (100 і більше) – 221 (1,3%); сільська
місцевість (загальна кількість 9241 одиниць):
до 3 Гкал/год – 8247 (89,2% від загальної кіль-
кості), від 3 до 20 – 874 (9,4%), від 20 до 100 –
113 (1,2%), 100 і більше – 7 (0,2%) (табл. 4).
Таблиця 4. Стан і теплова потужність опалювальних котелень житлово-комунального сектору
міст і сільської місцевості (станом на 2004 рік) (за даними статистичної звітності)
Показники
Кількість
котелень,
одиниць
у тому числі
потужність, Гкал/год працюють на паливі
до 3 від 3 до 20 від 20 до 100 100 і біль-
ше
твердому рідкому газоподіб-
ному
Україна, всього, у
тому числі:
26192 20508 4558 898 228 10086 816 15290
– місто 16951 12261 3684 785 221 5168 496 11287
– село 9241 8247 874 113 7 4918 320 4003
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
17
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
Розподіл опалювальних котелень за вида-
ми споживання палива (табл. 5) такий: твер-
де паливо – 10086 одиниць (38,5% від загаль-
ної кількості опалювальних котелень); рідке
паливо – 816 (3,1%); газоподібне – 15290
(58,4%); в містах, відповідно: 5168 (30,5% від
кількості міських опалювальних котелень),
496 (2,9%) і 11287 (66,6%); в селах: 4918
(53,2% від кількості сільських опалювальних
котелень), 320 (3,5%) і 4003 (43,3%).
В цілому в Україні у 2004 році опалю-
вальними котельними було відпущено
496,22·1015 Дж (118542,7 тис. Гкал) теплової
енергії, в тому числі: міськими котельними –
469,2·1015 Дж (112086,8 тис. Гкал) (94,5% від
загального обсягу відпуску) і сільськими 27,02
(6455,2) (5,5%). За видами споживання пали-
ва річний обсяг відпущеної теплоти розподі-
ляється так: теплопостачання населенню –
264,68·1015 Дж (63229,8 Гкал) (53,3% від річно-
го обсягу відпуску), комунально-побутові пот-
реби – 103,93·1015 (24828,5) (20,9%), на вироб-
ничі потреби – 88,44·1015 (21127,2) (17,8%),
підприємствам-перепродавцям – 39,17·1015
(9356,5) (8,0%). Витрати теплоти на власні
потреби опалювальними котельнями станови-
ли 18,55·1015 Дж/рік (4430,7 Гкал/рік) (3,7%
від загального річного обсягу відпуску), втра-
ти в теплових мережах – 54,69·1015 Дж/рік
(13063,8 Гкал/рік) (11,0% від загального обся-
гу відпуску) (див. табл. 5). На виробництво
теплоти опалювальними котельними було
витрачено 19543,9 тис. т у. п., у тому числі:
міськими котельнями – 18438,0 (94,5% від за-
гального обсягу), сільськими – 1105,8 (5,5%).
Середнє значення питомих витрат умовного
палива на відпуск теплової енергії опалюваль-
ними котельними в цілому по країні станов-
лять 39,37 кг у.п/ГДж (164,8 кг у.п./Гкал), в т.ч
міськими котельними – 39,3 (164,5) і сіль-
ськими – 40,92 (171,3), що відповідає ККД
нетто котелень, відповідно: 86,6%, 86,6 і 83,3.
Наведені значення питомих витрат пали-
ва на відпуск теплоти опалювальними ко-
тельними не відповідають сучасним прогре-
сивним нормам. Так, за даними [2-4], понад
50% опалювальних котелень в Україні осна-
щено котлами, які експлуатуються понад 30
років. Тому головним напрямом підвищення
їх ефективності роботи є заміна морально і
фізично застарілих котлів на нові ефективні
котли, які матимуть питомі витрати умовно-
го палива на відпуск теплоти не вище за 36,7-
37,1 кг у.п/ГДж (153,5-155,2 кг у.п./Гкал)
(ККД нетто ~ 92-93%).
Виходячи з аналізу стану систем теплоза-
безпечення, в реформуванні системи тепло-
постачання житлово-комунального госпо-
дарства (ЖКГ) принциповими є два шляхи:
– перший – заміна фізично і морально
застарілого обладнання котельних на більш
ефективне, заміна труб зношених та аварій-
них теплових мереж, а надалі заміна трубоп-
роводів усіх теплових мереж централізова-
ного теплопостачання на попередньо ізольо-
вані трубопроводи (з пінополіуритановою,
пінополістироловою ізоляцією із захисним
металізованим шаром), що дозволить знизи-
ти втрати теплоти до 6-8% проти – 20-30%,
що мають місце на сьогодні; заміна в тепло-
вих пунктах розподілу теплоти (ЦТП та
ІТП) кожухотрубних теплообмінників на
пластинчаті, оснащення теплових пунктів
системами регулювання параметрів тепло-
носія та приладного обліку їх витрат);
– другий – поступове переведення части-
ни централізованих систем теплопостачання
на децентралізовані (там де це економічно та
технологічно доцільно) з вибором автоном-
них, умовно децентралізованих і повністю
децентралізованих джерел генерування теп-
лової енергії.
В Україні вже є певний досвід застосування
децентралізованих систем теплопостачання.
Показники
Кількість
котелень,
одиниць
у тому числі
потужність, Гкал/год працюють на паливі
до 3 від 3 до 20 від 20 до 100 100 і більше твердому рідкому газоподіб-
ному
Україна, всього,
у тому числі:
26192 20508 4558 898 228 10086 816 15290
– місто 16951 12261 3684 785 221 5168 496 11287
– село 9241 8247 874 113 7 4918 320 4003
Таблиця 5. Обсяги відпуску теплової енергії опалювальними котельнями за видами споживання
та обсяги витрат палива у 2004 році (за даними статистичної звітності)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
18
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
Це впровадження дахових котелень, тепло-
вих насосів із приводом від газових двигунів
внутрішнього згорання (ДВЗ), переоблад-
нання теплових пунктів на інші джерела ге-
нерування теплоти тощо.
Кращим варіантом децентралізованої
системи теплопостачання багатоквартирних
будівель є система автономних теплових
пунктів на один під'їзд, оснащених повітря-
ними тепловими насосами з приводом від
ДВЗ на природному газі. При застосуванні
такої системи генерування теплоти витрати
природного газу будуть найнижчими. При
цьому знижується і вартість теплоти (від-
носно ціни на теплоту від центральної вели-
кої котельні). Ще більш привабливим є варі-
ант з тепловим насосом з електроприводом,
електроенергія для якого виробляється без
витрат органічного палива (АЕС, ГЕС, від-
новлювані джерела енергії). До останніх
можна також віднести вугільні ТЕС, оскіль-
ки така схема теплозабезпечення призведе
до заміни наддорогого газу на відносно де-
шевші види енергоресурсів.
За даними [20], коефіцієнт використання
первинної енергії теплового насосу (при зна-
ченні опалювального коефіцієнта 3,5) може
бути меншим порівняно з крупними опалю-
вальними котельними в 1,2-1,8 разу, з індиві-
дуальними теплогенераторами в 2-2,6; елек-
тронагрівачами – 3-3,6 при збереженні собі-
вартості теплоти (при нинішніх тарифах на
електроенергію).
В США і Японії для опалення і кондицію-
вання повітря широко впроваджуються ре-
версивні теплові насоси класу "повітря-по-
вітря". В 2003 році кількість теплових насосів
у США перевищила 25 млн одиниць, в Японії
– 5 млн. У Швеції та країнах Скандинавії екс-
плуатуються великі потужні теплонасосні
станції (ТНС). У Швеції в 2000 році працю-
вало понад 110 тис. теплових насосів,
з яких 100 мали потужність близько 100 МВт
і вище. Найбільш потужна ТНС – встановле-
ною потужністю 320 МВт, працює в Сток-
гольмі. Для її роботи використовується теп-
лота морської води.
Обидва із запропонованих шляхів, воче-
видь, реалізуватимуться паралельно і одно-
часно. Вибір того чи іншого шляху залежати-
ме від конкретних умов населеного пункту
та загальної політики Уряду стосовно внут-
рішніх цін на енергоносії (електроенергію та
паливо).
Опалювальні котельні житлово-кому-
нального сектору країни мають розвинуті
теплові мережі, протяжність яких становить
38334,5 км у двотрубному обчисленні, в тому
числі: міські теплові мережі – 33838,0 (88,3%
від загального кілометражу) і сільські –
4496,3 (11,7) (табл. 6). Негайної заміни пот-
ребує 4145,1 км трубопроводів теплових ме-
реж, з них по міських поселеннях – 3364,
сільській місцевості – 781, які належать до
категорії ветхих та аварійних.
У міських системах централізованого
теплопостачання теплові мережі виконано в
підземній прокладці переважно в бетонних
коробах із застосуванням в якості теплоізо-
ляції таких матеріалів, як мінеральна вата
або пористий бетон, а в сільській місцевості
трубопроводи теплових мереж частіше зак-
ладено безпосередньо в ґрунт. Така техноло-
гія прокладки трубопроводів призводить до
прискорених процесів корозії чи електроеро-
зії та передчасного виходу їх із ладу. Така
теплоізоляція через 3-5 років втрачає свою
захисну якість на 70-80%, внаслідок чого різ-
ко знижується надійність системи теплопос-
тачання і збільшуються втрати теплоти.
Сучасні технології прокладки теплових
мереж значною мірою дозволяють зменшити
дію зазначених негативних факторів. Це
пов'язано з тим, що виготовлення теплоізо-
ляції виконується в заводських умовах з ви-
користанням таких матеріалів, як пористий
Регіони
Протяжність теплових мереж у
двотрубному обчисленні
Протяжність зношених та
аварійних теплових мереж
% зношених та аварійних теп-
лових мереж до всієї протяж-
ностікм % км %
Україна, всього,
в тому числі:
38334,5 100 4145,1 100 10,8
– міські поселення 33838,0 88,3 3364,0 81,2 9,9
– сільська місцевість 4496,3 11,7 781,0 18,8 17,4
Таблиця 6. Протяжність теплових мереж у системі опалювальних котелень
житлово-комунального сектору (за даними статистичної звітності)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
поліуретан або пінополістирол з накладан-
ням захисного шару зі стального листа. При
прокладці трубопроводів нові технології пе-
редбачають установку систем контролю
пошкодження теплової ізоляції та трубопро-
водів, що знижує ймовірність виникнення
аварійних ситуацій.
На сьогодні загальна зношеність магіс-
тральних і розподільчих теплових мереж до-
ходить до 70%. Статистичні дані [26] протяж-
ності теплових мереж у 4141,1 км є тільки їх
часткою, що потребують негайної заміни. Не-
задовільний стан теплових мереж призво-
дить до значних втрат теплоти, які сягають
30% від загального відпуску всіма теплогене-
руючими підприємствами (величина втрат
теплоти становить 50-55 млн Гкал за рік).
Для порівняння, втрати теплоти в теплових
мережах розвинених держав Європи колива-
ються в межах 4-6% і не перевищують 8%.
Щоб призупинити процес старіння теп-
лових мереж та вивести їх з аварійного стану,
необхідно щорічно проводити заміну тру-
бопроводів у межах 4,5-5% від загальної їх
протяжності. Це дозволить протягом 10-15
років знизити втрати теплоти на 5 млн Гкал
за рік і до 2030 року вийти на рівень втрат,
що не перевищуватимуть 6-7%.
Крім розвинених теплових мереж систе-
ми централізованого теплопостачання ма-
ють більш як 380 тис. одиниць центральних і
індивідуальних теплових пунктів (ЦТП і
ІТП), призначення яких полягає в забезпе-
ченні розподілу теплоносія та регулювання
його параметрами, а також проведення ко-
мерційного приладного обліку споживання
теплоти споживачами. За незначним винят-
ком, ЦТП і ІТП обладнані кожухотрубними
теплообмінниками, які мають на 30% гірші
теплотехнічні характеристики, ніж пластин-
чаті [8-10].
Відсутність якісних регуляторів і систем
автоматики з регулювання температурного
режиму "теплоносій – зовнішнє повітря",
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006 19
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
Таблиця 7. Обсяги споживання органічного палива на виробництво теплової енергії
за період 2000-2004 рр. (тис. т у.п.) (за даними статистичної звітності)
Генеруючі джерела Рои
Всього
палива,
тис. т.у.п.
у тому числі:
види палива
кам'яне
вугілля
буре ву-
гілля
природний
газ
мазут
топковий
коксовий
газ
доменний
газ
інші види
палива
Конденсаційні електрос-
танції (КЕС)
2000 488,8 302,9 - 168,9 3,4 - - 13,6
2001 501,0 336,6 - 142,2 5,6 - - 16,6
2002 463,1 363,1 - 87,2 6,8 - - 6,0
2003 403,3 316,5 - 84,4 2,4 - - -
2004 398,1 314,7 - 81,9 1,5 - - -
Електростанції підпри-
ємств (промислові ТЕЦ)
2000 4826,5 319,2 98,3 2615,0 220,8 584,2 982,6 6,4
2001 4418,1 302,6 - 2499,3 135,1 541,0 915,6 24,5
2002 3832,2 219,4 - 1962,3 112,3 534,1 970,1 34,0
2003 3622,6 244,0 - 2070,9 60,3 454,0 773,1 21,2
2004 3447,1 - - 1733,3 43,9 601,8 1076,3 21,8
Електростанції комбіно-
ваного виробництва теп-
лової
та електричної енергії
(ТЕЦ)
2000 4232,5 606,1 - 3384,0 53,8 40,7 - 147,9
2001 4744,5 592,3 40,8 4002,4 56,5 - 12,1 40,4
2002 4555,0 134,5 43,5 4299,7 25,8 - 7,3 44,2
2003 5095,3 173,8 3,9 4842,4 25,1 - 7,0 43,1
2004 5727,8 238,5 36,3 5375,7 17,2 - 7,7 52,4
Районні та промислові
котельні
2000 19040,9 2054,8 4,6 15125,1 592,7 329,5 168,2 765,8
2001 17766,7 1390,0 5,2 14888,8 555,9 428,5 83,9 414,4
2002 18174,5 1309,6 4,9 15386,2 441,1 414,1 94,7 323,9
2003 19538,1 1382,7 3,9 16537,3 382,8 587,2 76,7 567,5
2004 19543,9 1382,7 4,9 16917,5 314,4 580,0 76,3 230,3
Всього палива на від-
пуск теплоти
2000 28588,1 3283.0 102,9 21293,0 870,7 954,4 1150,8 933,4
2001 27430,0 2621,5 46,0 21532,7 753,1 969,5 1011,6 495,9
2002 27024,8 2026,6 48,4 21735,4 584,0 948,2 1072,1 408,1
2003 28659,3 2117,0 7,8 23534,1 470,6 1041,2 856,8 637,8
2004 29116,9 1935,9 49,0 24108,4 377,0 1181,8 1160,3 304,5
приладного обліку споживання теплоти або-
нентами не дозволяє реалізувати позитивну
достатність ЦТП і ІТП як секційних елемен-
тів у системах централізованого теплопоста-
чання. Досвід роботи ряду теплопостачаль-
них підприємств ("Луганськтеплокомун-
енерго", міст Житомира, Вінниці та інших
[28, 29]) вказує на доцільність переведення
деяких ЦТП у стан міні-котелень, а функції
розподілу теплоти в системах теплопоста-
чання виконувати через ІТП, оснащені плас-
тинчатими теплообмінниками, приладами
регулювання параметрами теплоносія та об-
ліку його витрат. Такі ІТП рекомендується
встановляти в кожному будинку, що дозво-
лить підвищити якість теплопостачання і на-
лагодити більш достовірний комерційний
облік витрат теплоти.
За статистичними звітами [5-7, 25-27], у
2004 році теплогенеруючими підприємствами
було спалено 29116,9 тис. т у.п. (табл. 7) без
урахування витрат палива на потреби опален-
ня власниками індивідуальних садиб, річний
обсяг якого оцінюється в 6,5-7,0 млн т у.п. За
окремими видами теплогенеруючих підпри-
ємств річний обсяг витрат палива на выдпуск
тепла розподілився: конденсаційні теплоелек-
тростанції (КЕС) – 398,1 тис. т у.п. (1,4% від
загального обсягу споживання); електростан-
ції підприємств – 3447,1 (11,8%); електростан-
ції комбінованого виробництва теплової елек-
тричної енергії (ТЕЦ) – 5727,8 (19,6%); район-
ні та промислові котельні – 19543,9 (67,2%).
Структура палива за видами у 2004 році була
такою: кам'яне вугілля – 1935,9 тис. т у.п.
(6,6% від загального обсягу), буре вугілля –
49,0 (0,1%), природний газ – 24108,4 (82,8%),
мазут топковий – 377,0 (1,3%), газ коксовий –
1181,8 (4,0%), газ доменний – 1160,3 (3,9%),
інші види палива – 304,5 (1,3%).
Розглядаючи динаміку споживання па-
лива теплогенеруючими підприємствами за
період 2000-2004 рр., слід відзначити нез-
начне зростання загального обсягу витрат
палива (у 2004 році порівняно з 2000-м на
1,8%), що зв'язано з ростом обсягів відпуску
теплоти. При цьому слід звернути увагу на
те, що збільшення обсягу витрат палива від-
бувається за рахунок природного газу (за
п'ять років його обсяг збільшився на 18%).
Використання кам'яного вугілля та інших
видів палива (торф, відходи деревообробки,
лісозаготівлі тощо) зменшилося. Майже всі
теплогенеруючі джерела, за винятком окре-
мих ТЕЦ і місцевих котелень (Харківська
ТЕЦ-2, Чернігівська ТЕЦ і ЗАТ "Енергоге-
неруюча компанія "Укр-Кан-Пауер"), запро-
ектовано на використання природного газу
як основного виду палива. І попри те, що за
останні роки якість енергетичного кам'яно-
го вугілля значно зросла (теплотворна здат-
ність з Qp
н =4069 ккал/кг до 4849, зольність
знизилася від А=36,2% до 25,8), вважається,
що з екологічних міркувань основним видом
палива для міських ТЕЦ і котелень на пер-
спективу до 2030 року залишатиметься при-
родний газ.
Як зазначено вище, доцільно залучати до
систем централізованого теплопостачання
міст більшість з існуючих КЕС, для яких ос-
новним видом палива є кам'яне вугілля і яке
на сьогодні майже повністю витіснило з їх
паливних балансів природний газ. Така замі-
на є стратегічно важливою, адже дозволяє
значно здешевити теплову енергію.
Ефективним та економічно виправданим є
переведення деяких ТЕЦ, багатьох промисло-
вих і опалювальних котелень на використан-
ня замість рідкого палива та природного газу
альтернативних видів палив, зокрема таких:
водовугільне паливо (ВВП), синтез-газ, як
продукт переробки низькосортного вугілля і
твердих побутових відходів, відходи сільсько-
го та лісового господарств, торф тощо.
ВВП є сумішшю високодисперсного вугіл-
ля, або відходів (шламів) збагачувальних
фабрик, з водою і реагент-пластифікатором у
таких відношеннях: вугілля (шлам) – 59-70%,
вода – 20-40% і реагент-пластифікатор –
1,0%. За даними [11-13], використання ВВП
дозволяє знизити вартість палива удвічі-
утричі, на 15-30% експлуатаційні витрати на
транспортування, збереження і спалювання,
на 15-20% викиди окислів азоту. Перехід теп-
логенеруючих установок на спалення ВВП
не потребує значних змін їх конструкцій і
дозволяє легко механізувати й автоматизу-
вати технологічні процеси приймання, пода-
чі та згорання. Виробництво ВВП пов'язано
з використанням як традиційних для енерге-
тики установок (дробарки, млини, грохоти),
так і апаратів нового покоління на основі
ефектів хвильової вібрації та гідрокавітації.
Транспортуватися ВВП може в автомобіль-
них або залізничних цистернах, у танкерах і
продуктопроводах, зберігатись у закритих
20 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
резервуарах без змін первісної якості протя-
гом 6-8 років.
У розвинених країнах (США, Японія, Іта-
лія тощо) використання в енергетиці суспен-
зійних вугільних палив, у тому числі ВВП, є
одним із пріоритетних напрямів. У Росії про-
водяться промислові випробовування на во-
догрійних котлах невеликої потужності (до 6,5
МВт), на яких відпрацьована технологія вих-
рового методу спалення ВВП за температур
950-1050оС, що дозволяє підвищити рівень
ефективності використання палива до 97% і
більше. За результатами проведених випробо-
вувань, вартість теплоти при використанні
ВВП знижується більше ніж у півтора рази.
До перспективних напрямів зниження
питомих витрат палива на ТЕЦ і котельних,
які працюють на мазуті, слід віднести вико-
ристання водомазутних емульсій (ВМЕ).
Приготування ВМЕ здійснюється шляхом
кавітаційної обробки обводненого мазуту з
додаванням води, вміст якої визначається
теплотехнологічними характеристиками
теплогенеруючих установок і може сягати
20%. У Росії розроблено і проведено промис-
лові випробовування диспергаторів продук-
тивністю від 3,0 до 300,0 т/год ВМЕ. Конс-
труктивно диспергатори виконано без обер-
тових частин, що забезпечує їм герметич-
ність, високу надійність роботи, довговіч-
ність і пожежну безпеку. За даними [14, 15],
ВМЕ використовуються на деяких ТЕЦ і ко-
тельнях Московської області, а також Астра-
хані, Архангельська, Новосибірська, Іркут-
ська тощо. Строк окупності даної технології
для котелень середньої потужності 3-4 міся-
ці, а для великих ТЕЦ – до 10 днів.
Значним резервом палива для країни мо-
же стати утилізація метану вугільних родо-
вищ, ресурси якого оцінюються в 12 трлн м3
[16, 17]. Щороку при видобутку вугілля в ат-
мосферу викидається понад 2 млрд м3 мета-
но-повітряної суміші, з них утилізується ли-
ше 4%. При утилізації зазначеного обсягу ме-
тану можливо виробляти до 9 млрд кВт·год і
10 млн Гкал теплової енергії, що дозволило б
покрити на 65% теплові навантаження жит-
лово-комунального сектору Донецької об-
ласті. Наприклад, у США утилізується до
35 млрд м3 метану за рік. В Україні плануєть-
ся реалізувати пілотні проекти утилізації
42 млн м3 "чистого" метану з використанням
газопоршневих установок закордонного ви-
робництва. Вперше в країні на шахті ім. За-
сядька впроваджується когенераційний
енергетичний комплекс на базі 22 газопор-
шневих установок IMS-620 австрійської фір-
ми, які працюють на шахтному метані кон-
центрацією 25%. Планується, що при утилі-
зації 115,8 млн м3 метану буде вироблено
534,2 млн кВт·год електроенергії і 1,94 млн
ГДж теплоти за рік. Це дасть можливість що-
року економити 20,26 тис. т вугілля і 1143,3
тис. м3 природного газу [30-31].
Торф як вид первинного палива в енерге-
тичному балансі країни має частку 0,3-0,34%
(530-550 тис. т у.п.) від загального обсягу
первинних палив у валовому споживанні.
Тоді як торф'яні родовища, розміщені на всій
території країни, окрім АР Крім, Луганської,
Одеської та Чернівецької областей, займа-
ють близько 1 млн га, а в промислових межах
– близько 600 тис. га. Балансові запаси тор-
фу становлять 735 млн т, з них підготовлені
до видобування – 2,1 млн т [1]. За стрімкого
зростання цін на природний газ, нафту та її
продукти переробки у перспективі до 2010-
2015 рр. споживання торфу може вийти на
рівень обсягів існуючих промислових по-
тужностей торф'яних родовищ. По окремих
регіонах розподіл промислових запасів тор-
фу такий [19]: Волинська область – 21%, Рів-
ненська – 18, Чернігівська – 12, Київська –
11, Львівська – 10, Тернопільська – 6, Пол-
тавська – 6, Сумська – 5, Житомирська – 4,
інші – 7. У перспективі торф для опалюваль-
них котелень сільської місцевості зазначе-
них регіонів може стати основним видом па-
лива в паливних балансах.
Для промислових підприємств перспек-
тивним напрямом є поліпшення своїх палив-
них балансів ТЕЦ і котелень за рахунок
більш широкого включення горючих вто-
ринних енергоресурсів (ГВЕР). Особливо це
стосується підприємств чорної металургії з
повним технологічним циклом, а також фе-
росплавних заводів. Обсяги утворення і ви-
користання ГВЕР (горючі гази і тверді види)
за 2004 рік становили в цілому по Україні (з
річного їх виходу на рівні 11,9 млн т у.п.)
фактично було використано 9,87 (82,9% від
виходу). Загальний обсяг витрат ГВЕР ста-
новить 1,16 млн т у.п., з них: доменного газу
– 457,4 тис. т у.п.; конвертерного – 275,6; фе-
росплавного – 341,3; відходів деревообробки
і лісозаготівлі – 14,9.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006 21
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
Підвищення рівня використання ГВЕР
не потребує значних капіталовкладень, їх
питомі витрати на тону умовного палива мо-
жуть становити: доменний газ – 190-200
грн./т у.п., конверторний газ – 400-440, фе-
росплавний газ – 220-260, гази виробництва
аміаку і метанолу – 200-240. Досвід закор-
донних держав показує, що використання
ГВЕР можна підняти до рівня: доменний газ
– 98%, конвертерного і феросплавного – 90-
95, промислових газів хімічної та нафтохі-
мічної промисловості – 70-90. Термін окуп-
ності капіталовкладень при реалізації захо-
дів з підвищення рівня використання ГВЕР
не перевищує півтора роки.
Важливим для зниження частки викорис-
тання природного газу і рідких видів палива в
системі теплопостачання країни є залучення в
паливний баланс біомаси (відходи рослин-
ництва і тваринництва, побутові відходи то-
що). В Україні, за даними [11], фактичне вико-
ристання біомаси до загального обсягу спожи-
того органічного палива не перевищує 0,5%.
За даними [32], енергетичний потенціал
біомаси в Україні становить 8,09 млн т у.п., з
них за окремими видами: солома – 2,6; со-
няшникові відходи – 1,39; гній – 1,31; відхо-
ди кукурудзи – 1,05. На сьогодні в Україні
використовується лише деревина в обсязі
0,5-0,55 млн т у.п. Разом із тим у світовій
практиці вже набуто достатньо досвіду з ви-
користання енергії біомаси, що дає надію
перспективному розвитку біоенергетики.
Використання електроенергії для тепло-
постачання із застосуванням теплових насо-
сів (термотрансформаторів) є одним із най-
більш ефективних та екологічно чистих нап-
рямів розвитку систем низькотемпературно-
го теплопостачання, який набув значного по-
ширення у світовій енергетиці. Ресурси аку-
мульованої в довкіллі (переважно в масі ат-
мосферного повітря) низькопотенційної теп-
лоти, що можуть використовуватися в тепло-
насосних системах з прийнятними технічни-
ми та економічними показниками, є прак-
тично необмеженими. Крім використання
атмосферного повітря як джерела теплоти,
останніми можуть бути також поверхневі во-
дойми, поверхневі ґрунтові води (безнапірні
чи артезіанські), низькотемпературні тер-
мальні води, які залягають на невеликій гли-
бині, акумульована в ґрунтових теплообмін-
никах теплова сонячна енергія (або теплова
енергія ВЕР) тощо. Економічні параметри
таких теплонасосних систем можуть значно
перевищувати показники систем, створюва-
них на основі використання атмосферного
повітря.
В недалекому майбутньому значне поши-
рення можуть отримати технології газифіка-
ції твердого палива. Синтез-газ, отриманий
таким чином, може успішно замінювати при-
родний газ і забезпечувати роботу теплоге-
неруючого обладнання. Заводи з виробниц-
тва синтез-газу розміщуватимуться осторонь
від населених пунктів на відстані 15-50 км
від пунктів споживання і будуть джерелом
поставок синтез-газу до невеликих ТЕЦ чи
котелень безпосередньо в житлових районах
навколишніх міст. Синтез-газ подається га-
зопроводом і використовується залежно від
потреби. Синтез-газ доцільно використову-
вати для покриття базового навантаження.
Для покриття змінної частини графіків на-
вантажень може використовуватися природ-
ний газ.
За такої схеми енергопостачання кому-
нальної сфери екологічні впливи на най-
більш заселені території (тобто міста) змен-
шуються до мінімуму, оскільки завод (най-
більше джерело забруднення в даній схемі)
винесений за межі міста. Крім того, запобіг-
ти шкідливому його впливу значно легше,
якщо виробництво концентрується в уста-
новках великої потужності. В свою чергу,
при безпосередньому використанні твердого
палива (вугілля) в містах екологічна складо-
ва витрат суттєво впливатиме на ефектив-
ність теплопостачання. Існує низка інших
недоліків використання твердого палива,
які усуваються застосуванням технологій
газифікації.
Висновки і пропозиції
Із проведеного аналізу стану системи теп-
лопостачання країни випливають такі вис-
новки:
– теплогенеруюче устаткування різного
типу (ТЕЦ, котельні, тепломережі та їх інф-
раструктури) потребує кардинального онов-
лення та модернізації, оскільки ступінь фі-
зичної зношеності та морального старіння
досяг критичного рівня;
– незадовільним є рівень споживання па-
лива на одиницю відпущеної теплоти (цей
показник є значно гіршим за сучасний євро-
22 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
пейський, що призводить до перевитрат па-
лива в річному вимірі до 2 млн т у.п.);
– незадовільним залишається рівень ви-
користання альтернативних видів палив,
зокрема відходів біомаси, метану вугільних
родовищ, торфу та інших;
– необхідна серйозна робота з реконс-
трукції та заміни теплотрас, оскільки надій-
ність теплопостачання різко знижена.
Виходячи зі сформульованих висновків,
основними напрямами вдосконалення систе-
ми теплозабезпечення з виходом на показни-
ки, передбачені Енергетичною стратегією Ук-
раїни на період до 2030 року, можуть стати:
– оновлення парку теплогенеруючих
джерел із упровадженням на КЕС і ТЕЦ
прогресивних технологій, заміною існуючих
котельних агрегатів на більш ефективні з
ККД брутто не нижче за 93%;
– проведення широкомасштабних заходів
з модернізації котелень із заміною їх облад-
нання на більш економічне та сучасне, в т.ч.
із упровадженням когенераційних і теплона-
сосних систем;
– більш широке використання електро-
енергії для генерування теплоти в централі-
зованих і децентралізованих системах тепло-
постачання із застосуванням теплонасосних
технологій, що забезпечить суттєву еконо-
мію органічного палива, особливо в осінньо-
весняний та літній періоди року;
– більш широке включення в системи
теплопостачання нетрадиційних і відновлю-
ваних джерел енергії, електричних теплоге-
нераторів і термерів, які працюють на поза-
піковій електроенергії, утилізаційних і коге-
нераційних установок, що використовують
скидний енергетичний потенціал;
– економічно обґрунтований перехід від
централізованої системи теплопостачання на
децентралізовану з використанням індивіду-
альних теплогенераторів, які забезпечувати-
муть теплопостачання окремих будинків,
під'їздів і квартир;
– заміна трубопроводів теплових мереж
на попередньо ізольовані труби з внутрішнім
антикорозійним покриттям та їх прокладан-
ня за новими технологіями з установленням
контрольно-вимірювальних систем;
– обладнання ЦТП та ІТП пластинчати-
ми теплообмінниками замість кожухотруб-
них, приладами регулювання параметрами
теплоносія та обліку його витрат. Економіч-
но обґрунтоване переведення ЦТП у міні-ко-
тельні з установленням в них теплових насо-
сів, газових дизельних установок або елек-
тричних теплогенераторів;
– створення промислових вузлів із вико-
ристанням у системах теплопостачання жит-
лово-побутового сектору теплових вторин-
них енергоресурсів крупних промислових
підприємств таких галузей промисловості,
як чорна металургія, хімія та нафтохімія;
– пріоритетний вибір теплогенеруючих
джерел залежно від кліматичних умов регіо-
нів країни;
– більш широке включення до паливного
балансу теплогенеруючих джерел альтерна-
тивних видів палива на базі водяно-вугіль-
них і водяно-мазутних емульсій, торфу, біо-
маси, газоподібних горючих вторинних ре-
сурсів і відходів лісозаготівлі та деревооб-
робки;
– заміщення в паливних балансах систем
теплопостачання природного газу за раху-
нок залучення до теплопостачання міст кон-
денсаційних електростанцій, основним па-
ливом яких є кам'яне вугілля, та шляхом ви-
робництва синтез-газу на основі малоцінних
видів палив і відходів деревини;
– широке впровадження в системи тепло-
постачання маловитратних енергозберігаю-
чих заходів, які практично довели свою
ефективність.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006 23
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
1. Енергетичні ресурси та потоки / Під заг. ред. А.К.Шидловського. – К.: "Українські енциклопедичні видання", 2003. – 468 с.
2. Промышленность Украины: путь к энергетической эффективности. – К.: "EC-Energy Centre Kiev, Ukraine", 1995. – 198 с.
3. Украина: эффективность малой энергетики. – К.: "EC-Energy Centre Kiev, Ukraine", 1995. – 280 c.
4. Г.О.Куц. Методика з визначення втрат енергоресурсів у промислових котельних. – К.: Держкоменергозбереження, 2000. – 128 с.
5. Статистична форма № 11-МТП "Звіт про результати використання палива, теплоенергії і електроенергії", річна за
2000-2004 рр.
6. Статистична форма № 4-МТП "Звіт про залишки і використання палива та пально-мастильних матеріалів", – річна
за 2000-2004 рр.
7. Cтатистична форма № 24-енергетика "Електробаланс, склад енергетичного устаткування і звіт про роботу елек-
тростанцій (електрогенераторних установок)", – річна за 2000-2004 рр.
8. Л.М.Коваленко. Оценка теплоэнергетической эффективности каналов теплообменных аппаратов – Промышленная
теплотехника, т. 27, № 1, 2005, С. 50-56.
9. А.С.Бессараб, А.А.Долинский, Б.Х.Драганов. Оптимизация утилизационных теплообменных аппаратов – Промышлен-
ная теплотехника, т. 26, № 1, 2004, С. 32-36.
10. Г.Н.Асташок. Сравнение особенностей теплообменных аппаратов – Энергия и Менеджмент, № 5, 2003, С. 42-43.
11. В.И.Мурко. Опыт обработки и внедрения водоугольного топлива в России – Научно-технический журнал Украины
"Энергосбережение", № 10, 2003, С. 17-21.
12. В.И.Мурко, В.И.Федяев, Д.А.Дзюба. Водоугольное топливо – Уголь, № 6, 2002, С.58-59.
13. Установка (технология и оборудование) для получения экологически чистого водоугольного топлива – Украинский на-
учно-технический журнал "Энергосбережение", № 2, 2004, С.30.
14. В.В.Радаев. Опыт сжигания водомазутных эмульсий в топках котлов – Энергетик, №12, 2004, С. 27.
15. П.П.Безруких. Использованию ВМЭ – государственную поддержку – Энергия, № 8, 2005, С.34.
16. А.Н.Гуменюк, Е.А.Алтухов, И.В.Антипов. Киотский протокол и инвестиции: возможности для Украины – Научно-тех-
нический журнал "Энергосбережение", № 10, 2003, С. 9-12.
17. А.Н.Гуменюк, И.В.Антипов, Л.И.Топчий. Технологический парк "Углемаш" – масштабный фактор инновационного раз-
вития Донбасса /В кн..: "Зб.наук.праць ДонДАУ, сер. "Економіка", Т. ІV. – вып. 22". – Донецьк: ДонДАУ, 2003, С. 150-157.
18. Ю.І.Улітіч. Стан теплової енергетики України: перспективи її оновлення та модернізації – Энергетика и электрофи-
кация, № 1, 2005, С. 9-13.
19. С.А.Чернышев. О реформировании теплоснабжения жилищно-коммунального хозяйства – Энергосбережение, № 6,
2005, С. 30-32.
20. Перспективы внедрения тепловых насосов в Украине – Энергосбережение, №2, 2006, С. 5-7.
21. А.С.Конец. Устранение барьеров для повышения эффективности использования энергии в жилищном секторе Украины
– Энергосбережение, 2006, № 2, С. 16.
22. А.И.Андрющенко, Ю.Е.Николаев. Выбор перспективных схем теплоснабжения городов с использованием парогазовых
технологий – Промышленная энергетика, № 9, 2004, С. 22-25.
23. В.М.Масленников. Проблемы развития энергетики России – Теплоэнергетика, 2003, № 9, С. 15-21.
24. В.Гершкович. Тепло Трипольской ТЕС – на обогрев Киева – ЕСТА, 1 12 (36), 2002, С. 50-51.
25. Статистична форма № 1-теп "Звіт про постачання теплоенергії" за 2000-2004 рр.
26. Статистична форма № 6-тп "Звіт про роботу електростанцій" за 2000-2004 рр.
27. В.Дубовик. Производство тепла: сегодня и завтра – Энергетическая политика Украины, №10, 2005, С. 84-89.
28. В.Дубовик, Б.Пириашвили. Актуальные проблемы проведения тарифной политики в теплоснабжении Украины – Энер-
гетическая политика Украины, № 10. – 2004. – С. 50-59.
29. А.Ф.Булат, И.Ф.Чемерис. Перспективы создания энергетических комплексов на базе угледобывающих предприятий –
Уголь, №2, 2006, С. 3-6.
30. А.Ф.Булат, И.Ф.Чемерис. Разработка и исследование алгоритма расчета схем утилизации шахтного метана в энер-
гетических объектах – Геотехническая механика, 2005. вып. 53.
31. Ю.П.Корчевой, А.Ю.Майстренко, А.И.Топал. Экологически чистые угольные энерготехнологии. – К.: Наукова думка,
2004.
32. Яна Магда. Биомассу – в массы – Энергетическая политика Украины, № 6. – 2005. – С. 50-56.
24 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
ÑÈÑÒÅÌͲ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÒÀ ÊÎÌÏËÅÊÑͲ ÏÐÎÁËÅÌÈ ÅÍÅÐÃÅÒÈÊÈ
|
| id | systemreorg-article-286 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:08:42Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/d3/f09c6fcce28df111568338c41cd964d3.pdf |
| spelling | systemreorg-article-2862026-07-18T12:57:35Z An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine Аналіз стану розвитку систем теплопостачання в Україні Kulyk М.M. Kuts G.O. Bilodid V.D. thermal supply; thermal energy; heating boiler rooms; renewable energy sources; heat-generating equipment. теплопостачання, теплова енергія, опалювальні котельні, теплогенеруюче устаткування. The state of complex on providing of users thermal energy is analysed. Statistical information about the production of heat by different sources of generation and types of fuel is given. On the basis of the analysis conclusions and suggestions are formulated in relation to the improvement of this complex state. Проаналізовано стан, в якому перебуває комплекс із забезпечення споживачів тепловою енергією, наведено статистичні дані щодо виробництва теплоти на основі різних джерел генерування та видів палива. На основі зробленого аналізу сформульовано висновки та пропозиції щодо поліпшення стану цього комплексу. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2006-12-04 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/286 System Research in Energy; No. 2 (14) (2006): The Problems of General Energy; 13-24 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (14) (2006): Проблеми загальної енергетики; 13-24 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/286/233 Copyright (c) 2006 Kulyk М.M., Kuts G.O., Bilodid V.D. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | thermal supply thermal energy heating boiler rooms renewable energy sources heat-generating equipment. Kulyk М.M. Kuts G.O. Bilodid V.D. An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine |
| title | An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine |
| title_alt | Аналіз стану розвитку систем теплопостачання в Україні |
| title_full | An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine |
| title_fullStr | An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine |
| title_full_unstemmed | An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine |
| title_short | An analysis of status and development of thermal supply systems in Ukraine |
| title_sort | analysis of status and development of thermal supply systems in ukraine |
| topic | thermal supply thermal energy heating boiler rooms renewable energy sources heat-generating equipment. |
| topic_facet | thermal supply thermal energy heating boiler rooms renewable energy sources heat-generating equipment. теплопостачання теплова енергія опалювальні котельні теплогенеруюче устаткування. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/286 |
| work_keys_str_mv | AT kulykmm ananalysisofstatusanddevelopmentofthermalsupplysystemsinukraine AT kutsgo ananalysisofstatusanddevelopmentofthermalsupplysystemsinukraine AT bilodidvd ananalysisofstatusanddevelopmentofthermalsupplysystemsinukraine AT kulykmm analízstanurozvitkusistemteplopostačannâvukraíní AT kutsgo analízstanurozvitkusistemteplopostačannâvukraíní AT bilodidvd analízstanurozvitkusistemteplopostačannâvukraíní AT kulykmm analysisofstatusanddevelopmentofthermalsupplysystemsinukraine AT kutsgo analysisofstatusanddevelopmentofthermalsupplysystemsinukraine AT bilodidvd analysisofstatusanddevelopmentofthermalsupplysystemsinukraine |