The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine
The constituents of the imported and domestic gasoline are given. Power cost on foreign and domestic refining equipment, directions of modernization in petroleum refining industry, types of caldron fuel from heavy tailings of oil for substituting the fuel oil are considered. Energy saving potential...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори та афіліації: |
|
| Ключові слова: | keywords |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/295 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |
|
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103492240703488 |
|---|---|
| author | Maliarenko O.Ye. |
| author_facet | Maliarenko O.Ye. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Maliarenko O.Ye.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Maliarenko O.Ye. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:36Z |
| description | The constituents of the imported and domestic gasoline are given. Power cost on foreign and domestic refining equipment, directions of modernization in petroleum refining industry, types of caldron fuel from heavy tailings of oil for substituting the fuel oil are considered. Energy saving potential from modernization and reconstruction of equipment, rational load of options are appraised. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006 85
ϲÄÂÈÙÅÍÍß ÅÔÅÊÒÈÂÍÎÑÒ² ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ ² ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÅÍÅÐÃÅÒÈ×ÍÈÕ ÐÅÑÓÐѲÂ
ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ
НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
УДК 620.92:665.6/7
О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ)
У статті надано складові імпортних і вітчизняних бензинів, енерговитрати на зарубіжних і вітчизняних установках з
нафтопереробки, напрями модернізації нафтопереробної промисловості, види котельного палива із важких залиш-
ків нафти для заміщення мазуту. Оцінено потенціал енергозбереження від модернізації та реконструкції обладнан-
ня, раціонального завантаження установок.
Підвищення світових цін на нафту активізува-
ло розвиток нафтопереробної промисловості у
світі, особливо виробництво дорогих моторних
палив. Аналітики нафтової компанії British Pet-
roleum у статистичному огляді світової енергети-
ки за 2004 рік [1] прогнозують зростання спожи-
вання нафтопродуктів зі зміщенням акценту в
структурі виробництва від середніх дистилятів і
котельного палива в бік бензину, лігроїну та зрід-
женого газу. Так, зростання споживання бензину
до 2010 року прогнозується на рівні 4-5% за рік,
частка легких нафтопродуктів відповідно зросте
на 11%, тоді як споживання котельних палив і се-
редніх дистилятів знизиться з 2000 року до 2010-
го на 6%. На нафтопереробних заводах (НПЗ),
зокрема Близького Сходу, значно розширяться
потужності зі вторинних процесів переробки
нафти та збільшаться потужності з крекінгу [1].
Зростаючий попит на бензини та дизельне паль-
не потребуватиме введення додаткових потуж-
ностей зі вторинної переробки та крекінгу, підви-
щення гнучкості в експлуатації виробничого об-
ладнання.
Аналогічна ситуація відбувається і в нафтопе-
реробці США. Так, у 1981 році коефіцієнт вико-
ристання потужностей на НПЗ США становив
69% [2], а в 2003 році – вже 87% [3].
Аналітики Dewiu & Co вважають 2004 рік "по-
воротним" для нафтопереробної та нафтохімічної
промисловості США з таких причин [4]:
– введення жорстких вимог до зниження вміс-
ту сірки в бензині;
– заборона використання як присадки метил-
трет-бутилового ефіру (МТБЕ) в реформульова-
ному бензині у штатах Каліфорнія, Нью-Йорк і
Коннектикут, що потребує використання замість
неї етанолу як оксигената.
Бензини, що виготовляються в США, мають у
своєму складі 20...39% бензинів із процесу каталі-
тичного крекінгу, 12% МТБЕ, 17...23% бензинів
процесу риформінгу, 17...22% алкілату, до 8% ліг-
роїни та до 15% малосірчаного прямогонного за-
лишку (бензинової фракції) [4]. Порівняння
складу американських бензинів з українськими
показує значне технологічне відставання у ви-
робництві основного світлого нафтопродукту.
Українські бензини мають такі складові: марка А-
76: 35% бензинової фракції каталітичного крекін-
гу, 48% бензину риформінгу, 17% прямогонного
бензину; марки А-92 та А-95: 90...91% бензину ри-
формінгу, 10...9% – ефіру та екооктану [5].
Аналізуючи структуру складових товарних
бензинів, що виробляються в Україні, треба від-
значити, що процес каталітичного крекінгу на ук-
раїнських НПЗ існує лише на двох заводах: Кре-
менчуцькому та Лисичанському; процес вироб-
ництва МТБЕ кілька років тому лише впровадже-
но в Кременчуку (а в США цю домішку до бензи-
ну заборонено в трьох штатах); процес алкілуван-
ня планується впровадити в Україні до 2015 року,
але сировиною цього процесу є продукти каталі-
тичного крекінгу (ізобутан, бутан-бутіленова та
пропан-пропіленова фракції), потужності якого
на чотирьох НПЗ відсутні; процес ізомеризації та-
кож планується запровадити до 2015 року. Таким
чином, різниця в якості бензину вітчизняного та
зарубіжного виробництва є досить значною.
В структурі споживання бензинів в Україні за
1995-2001 рр. найбільшу частку – 76...66,7% по-
сідають бензини А-76 та А-80 (низькооктанові)
для карбюраторних двигунів. Двигуни з висо-
ким ступенем стиснення (турбонаддувом)
потребують високооктанових бензинів, яких ви-
робляли від загальної кількості відповідно: А-92
та А-93: 4,0...16,3%, А-95: 0...17%. Бензин А-72
після 1999 року не виробляється [5]. Значна час-
тка низькооктанового бензину в загальній
структурі виробництва пов'язана з раніше по-
ширеною думкою, згідно з якою вважалось, що
підвищення октанової характеристики бензину
веде до непропорційного зростання витрат наф-
тової сировини та енергоресурсів. Тому було ре-
комендовано в більшості виробляти бензин А-
76, а частка А-91 та А-93 мала бути незначною.
Останнє ґрунтувалося на концепції розвитку га-
лузі будування двигунів у напрямі випуску дви-
гунів карбюраторного типу. Подальший хід роз-
витку нафтопереробної промисловості та
86 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
автомобілебудування показав безпідставність
таких поглядів і прийняття вітчизняним авто-
мобілебудуванням сучасних європейських кон-
цепцій будівництва двигунів і специфікацій на
моторні палива.
Світові виробники автомобілів розробили ре-
комендації щодо якості автомобільних палив, які
відомі як Всесвітня паливна хартія (1998 рік).
Вимоги до якості автомобільних палив наведено
в табл. 1 [5].
З 1 січня 1993 року в країнах Євросоюзу всі
встановлені на автомобілях двигуни оснащені
пристроями каталітичного допалювання та пра-
цюють лише на неетильованих бензинах з ОЧ
не менше ніж 95. З 1 січня 2005 року з прийнят-
тям стандарту Auto-2005 запроваджено жорсткі
вимоги до якості моторних палив у Євросоюзі
(табл. 1). У зв'язку з цим, для виходу України
на європейський і світовий ринок нафтопро-
дуктів потрібна модернізація та реконструкція
основного технологічного обладнання НПЗ і
впровадження нових процесів нафтопереробки,
що покращать екологічні показники моторних
палив.
Потрібно також відзначити, що технологічні
процеси українських НПЗ, що входять до техно-
логічного ланцюга виробництва моторних па-
лив, здійснюються на технічно застарілому
енерговитратному обладнанні. Порівняння
енергоспоживання на зарубіжних і вітчизняних
установках з нафтопереробки представлено в
табл. 2 [6–8].
Із табл. 2 видно, що питомі витрати в основних
вторинних технологічних процесах нафтопере-
робки на вітчизняному обладнанні значно пере-
вищують аналогічні показники на зарубіжному.
Так, енерговитрати на існуючих в Україні уста-
новках риформінгу в 1,7...2 рази вищі, ніж на за-
рубіжних, що визначає більш високу енергоєм-
ність бензинів. Тому модернізація установок цьо-
го процесу є надзвичайно важливою. Енерговит-
рати на установках гідроочищення Л-24-7 і ЛК-
6у для очищення гасу в 1,5...2,9 разу перевищу-
ють показники питомих енерговитрат на зару-
біжних установках. Тому модернізація цих уста-
новок із заміною каталізаторів на більш активні
дозволить знизити енерговитрати на виробниц-
тво гасу. Питомі енерговитрати на установках Л-
24-2000 та ЛК-6у для очищення дизельного паль-
ного близькі до показників установок зарубіжних
фірм "Галф" (Франція) і "ВР" (Великобританія),
але перевищують питомі енерговитрати на аме-
риканських установках в 1,8...1,9 разу, тобто мо-
дернізація вітчизняних установок гідроочищен-
ня також конче необхідна. Питомі витрати енер-
горесурсів на вітчизняних установках каталітич-
ного крекінгу (ККФ) перевищують питомі по-
казники на зарубіжних установках в 1,6...1,8 разу,
в т.ч. питомі витрати теплоенергії – в 1,2...1,4 ра-
зу, питомі витрати електроенергії – в 1,7...2,2 разу,
питомі витрати палива – на одному рівні. Тепло-
енергія, що споживається в процесі ККФ, на за-
рубіжних установках виробляється виключно за
рахунок власних ВЕР. Дуже високим є питоме
споживання оборотної води: на установках ГК-3
в 4,4...5,3 разу більше ніж на зарубіжних, на
Г-43-107 – в 1,2...1,3 разу. Все це впливає на су-
марні витрати енергоресурсів.
Серед вітчизняних установок сповільненого
коксування найбільш енергоефективною є уста-
новка типу 21-10/300, хоча споживає в 1,9...2,5
разу більше, ніж установки американського ви-
робництва. Процес коксування у псевдозрідже-
ному шарі німецької фірми "Лургі" в 2,5...2,6 ра-
зу менш енергоємний, ніж установки сповільне-
ного коксування американських фірм і в 4,9...6,4
разу, ніж установка 21-10/300. Процес деасфаль-
Показники Норми
України
Норми
Евросоюзу
Автомобільний бензин
Октанове число, не менше 80...96 91...98
Бензол, % мас., не більше 5 1
Вміст ароматичних вуглевод-
нів, % мас., не більше
Не нормується;
визначається
40...35
Вміст олефінових вуглевод-
нів, % мас., не більше
– 20...10
Вміст сірки, %, не більше 0,05 0,02...0,003
Вміст кисню, % мас.,
не менше
– 2,7
Концентрація
тетра-етил-свинцю, г/л
0,013 заборонено
Густина при 150С, ρ15
15 кг/м3,
не більше
– 715...770
Дизельне пальне
Цетанове число, не менше 45 53...55
Густина при 200Сρ20
4/150Сρ15
15*,
кг/м3, не більше
840...860 820...840
Вміст ароматичних вуглевод-
нів, % мас., не більше
25...15
Вміст поліароматичних вугле-
воднів, % мас., не більше
5...2
Вміст сірки, % мас., не більше 0,5...0,05 0,03...0,003
ϲÄÂÈÙÅÍÍß ÅÔÅÊÒÈÂÍÎÑÒ² ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ ² ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÅÍÅÐÃÅÒÈ×ÍÈÕ ÐÅÑÓÐѲÂ
Таблиця 1. Вимоги до якості моторних палив
* В Україні вживається показник ρ20
4 , в країнах ЄС – ρ15
15 (при
20
о
С – для України, при 15
о
С – для ЄС).
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006 87
Процес, установки
фірм-виробників
Паливо,
кг у.п./т
Теплоенергія,
МДж/т
Електроенергія,
кВт.год/т
Питомі витрати
води, м3/т
Сумарні енерго-
витрати,
кг у.п./т
Каталітичний риформінг
Установки з напіврегенеративним типом каталізатору
Л-35-11/600 (СРСР) 90-115 0-100 70-85 120-160
Л-35-11/1000 (СРСР) 110-130 900-1000 21-24 150-170
ЛЧ-35-11/1000 (СРСР) 110-140 ВЕР, (-300
МДж/т)
97-100 140-180
Рениформінг ("Шеврон Ресерч" – США) 86 400 5,5 102
Магнаформінг ("Енгельгард") 70 – 16 76
Платформінг ("ЮОП"-США) 86 – 15 98
CB&I Howe Baker Process (США) 80,2 930 49,7 137,9
Установки з міжрегенераційними циклами відновлення каталізатору
Пауерформінг ("Екссон"-США) 58-92 – 24-48 70-100
Установки з безперервною регенерацією каталізатору
Риформінг ФІН (Франція) 87 – 2,8 88
Платформінг ("ЮОП"-США) 85 – 3 88
Октанізінг ("Axens" – США) 75 61,2 7,8 88
Гідроочищення
Л-24 – 7 (СРСР) 27,6 150,8 13 8 34,5
Л-24 – 2000 (СРСР) 18,7 88,0 11 0,5 24,0
ЛК-6у для гасу (СРСР) 21,5 171,0 30 2,2 34,5
ЛК-6у для дизпалива (СРСР) 18,2 85,5 11 0,5 22,5
"Галф" (Франція) 18,2 47,8 12 3,8 21,0
"Екссон" (США) 12,1 – 6 1,2 13,5
"Арко" 12,1 171,0 22 2,6 12,0
"Брітіш петролеум" (Велика Британія) 9,3 352,0 3,1 0,1 22,9
Каталітичний крекінг
Установка 43-102 (СРСР) 30-40 280-320 18-22 10-12 48,9-62,2
Установки 1А/1М і ГК-3 (СРСР) 20-30 400-500 50-60 14-17 55,8-73,8
Установка Г-43-107 (СРСР) 18-22 500-750 90-95 4-5 59,3-63,2
Зарубіжні (усереднені дані) 20-25 280-600 29-44 0,95-1,43 30,7-41,2
Коксування гудрону
Уповільнене коксування
Установка 21-10/300 (СРСР) 45-60 400-1200 15-20 10-14 67,7-117,4
Установка 21-10/9 (СРСР) 41,0 3800 88,5 4,5 227,9
Установка 21-10/5к (СРСР) 60,0 2500 35,0 14,0 175,6
"Луммус крест" (США) 29-36,5 – 19-23,6 4,5-6,5 35,4-39,4
"SYDEC" (США) 30,0 – 21,0 0,95 37,9
"ABB Lummus Global" (США) 35,9 – 26,9 4,7 47,0
Коксування в псевдозрідженому шарі
"Лургі" (Німеччина) – – 38-50 – 13,9-18,2
ϲÄÂÈÙÅÍÍß ÅÔÅÊÒÈÂÍÎÑÒ² ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ ² ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÅÍÅÐÃÅÒÈ×ÍÈÕ ÐÅÑÓÐѲÂ
Таблиця 2. Питомі витрати енергоресурсів в процесах нафтопереробки
88 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
тизації, що існує тільки на Кременчуцькому
НПЗ, належить до процесів глибокої переробки
нафти і використовує як сировину важкі нафто-
ві залишки. Асфальтитний розчин використову-
ють як товарний продукт – асфальт, а асфальти-
зат на Кременчуку входить до складу котельного
палива типу М-100. На зарубіжних заводах він
використовується як сировина для установок ка-
талітичного крекінгу або гідрокрекінгу нафто-
вих залишків з отриманням світлих нафтопро-
дуктів.
Ще одним важливим чинником, що впливає
на енергоспоживання технологічними установка-
ми з нафтопереробки є коефіцієнт завантаження
виробничих потужностей відносно встановленої.
Якщо на американських НПЗ цей показник у
2003 році становив 87%, то на українських –
40,8%, що безумовно означає перевитрати пито-
мих витрат енергоресурсів відносно номінальних
показників в 1,5 разу. У зв'язку з цим, обсяги
впровадження нових процесів з глибокої пере-
робки нафти мають відповідати завантаженню
заводу з первинної переробки.
Які ж можна виділити напрями з модернізації
та реконструкції нафтопереробного обладнання?
На першому етапі до 2010-2015 рр. заплановано
підвищення якості моторних палив (відповідно
до європейських норм по показникам ОЧ, вмісту
сірки та ароматичних вуглеводнів), для чого не-
обхідно здійснити такі заходи [9]:
а) реконструкцію установок каталітичного ри-
формінгу на всіх НПЗ із заміною каталізаторів і
надбудовою цих установок блоками ізомеризації
легких бензинових фракцій на Лисичанському,
Кременчуцькому, Надвірнянському та Херсон-
ському НПЗ;
б) реконструкцію та модернізацію установок
каталітичного крекінгу (ККФ) на Кременчуць-
кому та Лисичанському НПЗ із заміною каталіза-
тора та впровадженням установок безперервної
регенерації каталізатора; впровадження на цих
заводах процесів алкілування, які використову-
ють як сировину продукти ККФ;
в) введення процесу ККФ на Дрогобицькому
НПЗ замість термічного крекінгу мазуту;
г) введення процесу гідрокрекінга газойлів на
Кременчуцькому НПЗ та гідрокрекінга дистиля-
тів на Надвірнянському НПЗ для розширення
випуску дизельного пального;
д) модернізацію установок гідроочищення на
всіх НПЗ для покращання якості дизельного
пального;
е) введення процесу вісбрекінгу гудрону для
виробництва котельно-пічного палива і заміщен-
ня ним мазуту;
є) модернізацію технологічних печей із замі-
ною пальників на мікродифузійні, зменшення
теплових втрат у печах;
ж) у процесі первинної переробки перехід на
однопоточну схему без колони попереднього від-
бензинювання;
з) впровадження частотно-регульованих при-
водів електродвигунів.
На другому етапі до 2020-2025 рр. передбача-
ється:
а) модернізація установок первинної перероб-
ки нафти, впровадження схем когенерації з над-
будовою технологічних печей газотурбінними ус-
тановками, використання в технологічній схемі
установок теплових насосів;
б) розширення потужностей з деасфальтизації
гудрону;
в) впровадження гідрокрекінгу гудронів і де-
асфальтизатів для збільшення виробництва світ-
лих нафтопродуктів;
г) максимально можливе використання потен-
ціалу ВЕР, у тому числі ВЕР надлишкового тиску
для виробництва електроенергії; використання
низькопотенційного тепла з застосуванням теп-
лових насосів;
д) модернізація заводських котелень і ТЕЦ з
перетворенням паросилових установок на паро-
газові з ηе = 60% та ηт = 50%.
За оцінками автора, прогнозне збільшення
обсягів переробки нафти до 35-40 млн т і заван-
таження обладнання до 56-77% від встановленої
потужності до 2010-2015 рр. дозволить знизити
питомі витрати палива на переробку нафти в по-
рівнянні з 2000 роком на 6-7%, електроенергії –
на 44-47%, теплоенергії – на 34-37%. Впровад-
ження нових поглиблюючих переробку процесів
призведе до абсолютного збільшення споживан-
ня енергоресурсів за той же час на 157-361 тис. т
у.п., або на 19-20%.
Доведення обсягів переробки нафти до 2025-
2030 рр. до величини 47-50 млн. т, що відповідає
завантаженню обладнання до 80-85% від встанов-
леної потужності, дозволить здійснити техноло-
гічні процеси при питомих витратах енергоресур-
сів, що відповідають паспортним даним устано-
вок, і знизити паливоємність переробки нафти в
середньому на 5%, електроємність – в середньому
на 50%, теплоємність – в середньому на 40%.
Впровадження процесів, що поглиблюють пере-
робку, збільшить абсолютне енергоспоживання в
нафтопереробній промисловості до 2030 року на
ϲÄÂÈÙÅÍÍß ÅÔÅÊÒÈÂÍÎÑÒ² ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ ² ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÅÍÅÐÃÅÒÈ×ÍÈÕ ÐÅÑÓÐѲÂ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006 89
617-647 тис. т у. п., або на 12% від сумарного енер-
госпоживання [10].
В разі потреби значної кількості котельного
палива, доцільно його отримання з гудрону шля-
хом вісбрекінгу (глибина переробки нафти з уп-
ровадженням цього процесу сягне 75%), з по-
дальшим коксуванням залишкового продукту
(глибина переробки нафти зросте до 90%). Кок-
сування гудрону проводиться на кількох старих
НПЗ (Надвірнянському та Херсонському) без
попереднього вісбрекінгу.
Як компонент котельного палива може вико-
ристовуватись нафтовий кокс або водококсова
суспензія. На відміну від натурального твердого
палива з практично стабільним вмістом сірки,
нафтовий кокс різних заводів-виробників, що пе-
реробляють нафти різних родовищ, може мати
даний показник у межах – 1-3%, що несприятли-
во впливає на екологічні показники та надійність
обладнання теплових електростанцій. Дослід-
ницьке спалювання нафтового коксу, яке прово-
дилось в топці котла ТП-81 Чайковської ТЕЦ
(Росія), довело можливість ефективного вико-
ристання нафтового коксу в суміші з кузнецьким
вугіллям (частка коксу 50%) за тонкості помолу
пилу по залишку на ситі (R90) близько 8%. Цей
новий вид палива може стати оптимальним для
ПГУ з внутрішньоцикловою газифікацією. Для
нього бажано створити спеціалізовані топкові
системи, які в максимальному ступені відповіда-
тимуть специфіці спалювання нафтового коксу
(топки з киплячим, циркулюючим шаром, із ша-
ровим спалюванням).
Іншим варіантом використання коксу як ко-
тельного палива є водококсова суспензія. Вона за
своїми властивостями близька до водовугільного
палива, яке представляє собою паливну компози-
цію з вугілля тонкого помолу та нафтового коксу
або рідких нафтопродуктів [11].
Одним із сучасних процесів використання
нафтових залишків як котельного палива є паро-
киснева газифікація мазуту та гудрону. Кінцевим
продуктом процесу є газ, що отримується в апа-
раті-газифікаторі. Значною перевагою даного
процесу є очищення отриманого газу від сполук
сірки та інших домішок [12].
Розроблено процес переробки важких нафто-
вих залишків для отримання шляхових бітумів і
котельного палива, що дозволяє збільшити відбір
вакуумного газойлю на АВТ та отримувати із об-
важнюваного гудрону, залежно від сезонних пот-
реб, товарний бітум (типу БША) або котельне
паливо (типу М-100) без розбавлення його дис-
тилятними продуктами [13]. Зараз такі залишки
використовуються як компонент котельного па-
лива шляхом їх розбавлення світлими фракція-
ми, а за кордоном як сировина для процесу віс-
брекінгу. Дана технологія виробництва котельно-
го палива застосовується на установках вісбре-
кінгу АТ "Уфимський НПЗ" та АТ "Уфанафто-
хім" в Росії.
Для глибокої переробки мазуту в моторні па-
лива і бітум в Україні розроблено процес "Терма-
кат", який є вдосконаленим термічним крекінгом
у поєднанні з кавітаційною активацією сировини.
Цей процес, що є альтернативою гідрокрекінгу, не
потребує каталізаторів, водневої атмосфери для
його проведення, що істотно знижує енерговит-
рати [14].
Вибір схем переробки нафтових залишків по-
винен здійснюватись на основі аналізу, що вклю-
чає енергетичний, екологічний та економічний
аспекти, а також на врахуванні характеристик пе-
рероблюваної нафти, попиту на нафтопродукти
та можливі види їх транспортування.
Потрібно зауважити, що заміна старих енер-
говитратних установок на сучасні енергоощадні
дасть ефект економії енергоресурсів лише за
умови завантаження нових установок сирови-
ною не менше ніж на 85-100% від встановленої
потужності, що випливає з аналізу функціо-
нальної залежності енергоємності від заванта-
ження потужностей [15]. Тому вводити нові по-
тужності потрібно невеликими блоками, відпо-
відно до фактичних обсягів первинної перероб-
ки нафти. Це стосується як модернізації устано-
вок, так і впровадження нових для України уста-
новок: гідрокрекінг, вісбрекінг, алкілуваня, ізо-
меризація.
Технологічний напрям енергозбереження
включає два фактори: раціональне завантажен-
ня обладнання та модернізація і реконструкція
старого обладнання. Українська нафтоперероб-
ка має значний потенціал енергозбереження,
який ще не використано. Насамперед, необхід-
но провести модернізацію та реконструкцію
технологічного обладнання, що дозволить знач-
но знизити енергоємність і привести виробниц-
тво моторних палив у відповідність до вимог єв-
ропейських стандартів з екологічних показни-
ків. У табл. 3 представлено перелік процесів, які
потребують модернізації або реконструкції, та
можливе зниження питомих витрат енергоре-
сурсів на основні технологічні процеси нафто-
переробки після впровадження модернізації та
реконструкції установок з урахуванням посту-
ϲÄÂÈÙÅÍÍß ÅÔÅÊÒÈÂÍÎÑÒ² ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ ² ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÅÍÅÐÃÅÒÈ×ÍÈÕ ÐÅÑÓÐѲÂ
90 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №14/2006
пового збільшення обсягів переробки нафтової
сировини.
З урахуванням того, що робота старого техно-
логічного устаткування в разі збільшення обсягів
переробки характеризуватиметься меншими пи-
томими витратами енергоресурсів, ніж при їх за-
вантаженні на 15% від встановленої потужності
(2000 рік), потенціал енергозбереження від модер-
нізації в 2030 році варто розраховувати для старо-
го і нового устаткування за їх паспортними дани-
ми (100% завантаження). Таким чином, технічно
можливий потенціал енергозбереження, що
пов'язаний з модернізацією та реконструкцією
нафтопереробної промисловості, який розрахова-
но за номінальними показниками, в 2030 році мо-
же становити в цілому по нафтопереробці – 1000-
1067 тис. т у. п., а з урахуванням поступового збіль-
шення обсягів переробки (відносно показників
питомих енерговитрат 2000 року) – 2930-3220 тис.
т у.п. Впровадження пріоритетних заходів з техно-
логічного енергозбереження можуть додатково да-
ти в 2030 році економію енергоресурсів у розмірі
490-520 тис. т у.п. Таким чином, сумарний потенці-
ал енергозбереження становитиме у 2030 році
1490-1587 тис. т у.п. при розрахунку за номіналь-
ними показниками та більше 3 млн т у.п. відносно
показників питомих енерговитрат у 2000 році.
Окремі
процеси
нафтопереробки
2015 рік
2030 рікПесимістич-
ний варіант
Оптимістич-
ний варіант
первинна переробка 746-852 1040-1190 1480-1570
каталітичний
риформінг
242-264 410-440 650-720
каталітичний
крекінг
291-336 420-490 615-655
гідроочищення
дистилятів
208-238 280-320 400-430
коксування 27-30 70-80 100-105
Всього по процесах 1541-1721 2220-2520 2930-3220
ϲÄÂÈÙÅÍÍß ÅÔÅÊÒÈÂÍÎÑÒ² ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ ² ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÅÍÅÐÃÅÒÈ×ÍÈÕ ÐÅÑÓÐѲÂ
1. Глобальный энергетический прогноз // Нефтегазовые технологии. – 2005. – № 1. – С. 43.
2. Информационное сообщение // Нефтегазовые технологии. – 2004. – № 6. – С. 57.
3. Информационное сообщение // Нефтегазовые технологии. Приложения. – 2004. – № 5. – С.50.
4. "Поворотный год " для сложного бензинового рынка США // Нефтегазовые технологии. – 2004. – № 6. – С. 58.
5. Бурлака Г.Г., Зиневич В.О. Рынок нефти и нефтепродуктов на рубеже XXI века / Под ред. Герасимчука Н.С. – К.: ЗАО
"ВИПОЛ", 2003. – 332 с.
6. Степанов А.В., Горюнов В.С. Ресурсосберегающая технология переработки нефти. – К.: Наукова думка, 1993. – 269 с.
7. Справочник современных процессов переработки нефти // Нефтегазовые технологии – № 5. – 2004. – С. 61-73.
8. Справочник современных процессов переработки нефти // Нефтегазовые технологии – №2. – 2005. – С. 63.
9. Кухарь В.П., Степанов А.В. Нефтеперерабатывающая промышленность – важная составляющая энергетической бе-
зопасности // Збірник праць Міжнародної конференції "Енергетична безпека Європи. Погляд у XXI століття". – К: Україн-
ські енциклопедичні знання. – 2001. – С. 54-56.
10. Маляренко О.Є. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук "Методи оціню-
вання енергетичної ефективності для визначення потенціалу енергозбереження та прогнозування енергоспоживання в проце-
сах нафтопереробки". – К.: Національна академія наук. – 2005. – 20 с.
11. Бубнова А.Г., Борисова Л.В. Переработка нефтяных остатков за рубежом // Збірник доповідей Х Ювілейної Міжна-
родної конференції "Ресурсоенергозбереження у ринкових відносинах".-К.: НДЦ "Нафтохім". – 2003. – С. 15-21.
12. Степанов А., Матусевич Г. Энергохимические комплексы с безостаточной переработкой нефти // Энергетическая по-
литика Украины. – 2005. – №7-8. – С.50-55.
13. Патент №2037510 РФ. Процесс переработки тяжёлых нефтяных остатков с целью сезонного производства дорож-
ных битумов и котельного топлива.
14. Пономарёв В.Н., Григорович Б.А., Мильченко Д.В. Концепция современного нефтеперерабатывающего завода с глубокой
безотходной переработкой нефти на базе прогрессивных технологий нового уровня // Збірник доповідей Х Ювілейної Міжна-
родної конференції "Ресурсоенергозбереження у ринкових відносинах".– К.: НДЦ "Нафтохім".– 2003. – С. 99-102.
15. Гнідий М.В., Маляренко О.Є. Прогнозування енергоспоживання в процесах нафтопереробки // Збірник доповідей ХІІ
Міжнародної конференції "Ресурсоенергозбереження у ринкових відносинах".– К.: НДЦ "Нафтохім". – 2005.– С. 21-27.
Таблиця 3. Зниження енерговитрат
на установках від технологічного фактору
енергозбереження відносно 2000 року, тис. т у.п.
|
| id | systemreorg-article-295 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:09:03Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/dd/6dd9133944c45f8a952fa09fa7b2addd.pdf |
| spelling | systemreorg-article-2952026-07-18T12:57:36Z The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine Енергетична ефективність модернізації та реконструкції нафтопереробної промисловості України Maliarenko O.Ye. power efficiency; oil refining processes; modernization; reconstruction; catalytic reforming; catalytic cracking; hidrorefining; cocking; heavy fuel from oil tar, energy saving potential. енергетична ефективність, нафтопереробка, модернізація, реконструкція, каталітичний риформінг, каталітичний крекінг, гідроочищення, коксування, котельні палива з гудрону, потенціал енергозбереження. The constituents of the imported and domestic gasoline are given. Power cost on foreign and domestic refining equipment, directions of modernization in petroleum refining industry, types of caldron fuel from heavy tailings of oil for substituting the fuel oil are considered. Energy saving potential from modernization and reconstruction of equipment, rational load of options are appraised. Наведено складові імпортних і вітчизняних бензинів, енерговитрати на зарубіжних та вітчизняних установках з нафтопереробки, напрями модернізації нафтопереробної промисловості, види котельного палива із важких залишків нафти для заміщення мазуту. Оцінено потенціал енергозбереження внаслідок модернізації та реконструкції обладнання, раціонального завантаження установок. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2006-12-04 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/295 System Research in Energy; No. 2 (14) (2006): The Problems of General Energy; 85-90 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (14) (2006): Проблеми загальної енергетики; 85-90 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/295/243 Copyright (c) 2006 Maliarenko O.Ye. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | power efficiency; oil refining processes; modernization; reconstruction; catalytic reforming; catalytic cracking; hidrorefining; cocking; heavy fuel from oil tar energy saving potential. Maliarenko O.Ye. The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine |
| title | The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine |
| title_alt | Енергетична ефективність модернізації та реконструкції нафтопереробної промисловості України |
| title_full | The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine |
| title_fullStr | The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine |
| title_full_unstemmed | The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine |
| title_short | The power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in Ukraine |
| title_sort | power efficiency of modernization and reconstruction of petroleum refining industry in ukraine |
| topic | power efficiency; oil refining processes; modernization; reconstruction; catalytic reforming; catalytic cracking; hidrorefining; cocking; heavy fuel from oil tar energy saving potential. |
| topic_facet | power efficiency; oil refining processes; modernization; reconstruction; catalytic reforming; catalytic cracking; hidrorefining; cocking; heavy fuel from oil tar energy saving potential. енергетична ефективність нафтопереробка модернізація реконструкція каталітичний риформінг каталітичний крекінг гідроочищення коксування котельні палива з гудрону потенціал енергозбереження. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/295 |
| work_keys_str_mv | AT maliarenkooye thepowerefficiencyofmodernizationandreconstructionofpetroleumrefiningindustryinukraine AT maliarenkooye energetičnaefektivnístʹmodernízacíítarekonstrukcíínaftopererobnoípromislovostíukraíni AT maliarenkooye powerefficiencyofmodernizationandreconstructionofpetroleumrefiningindustryinukraine |