Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power
The features of wind-driven powerplant work in a power system composition are considered. Economic indicators, characterizing their break-even work in the case of application of backup power, utilized for substituting the wind-driven power-plant electric options under the wind energy diminishing are...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/318 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871103552609320960 |
|---|---|
| author | Kostyukovskyi B.A. Nechaieva T.P. Radchenko О.L. Shulzhenko S.V. Kobrin P.P. |
| author_facet | Kostyukovskyi B.A. Nechaieva T.P. Radchenko О.L. Shulzhenko S.V. Kobrin P.P. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Kostyukovskyi B.A.",
"institution": null
},
{
"author": "Nechaieva T.P.",
"institution": null
},
{
"author": "Radchenko О.L.",
"institution": null
},
{
"author": "Shulzhenko S.V.",
"institution": null
},
{
"author": "Kobrin P.P.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Kostyukovskyi B.A. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:36Z |
| description | The features of wind-driven powerplant work in a power system composition are considered. Economic indicators, characterizing their break-even work in the case of application of backup power, utilized for substituting the wind-driven power-plant electric options under the wind energy diminishing are determined. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
28 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ
ПОТУЖНОСТЕЙ В ЕНЕРГОСИСТЕМІ УКРАЇНИ ІЗ
ЗАСТОСУВАННЯМ ПОТУЖНОСТЕЙ РЕЗЕРВУВАННЯ
УДК 621.311
Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, Т.П. НЕЧАЄВА, О.Л. РАДЧЕНКО, канд. техн. наук, С.В. ШУЛЬЖЕНКО,
П.П. КОБРІН, канд. техн. наук (Інститут загальної енергетики НАН України, Київ)
Розглянуто особливості роботи вітрових електричних установок у складі енергосистеми, визначено економічні
показники, які характеризують їх беззбиткову роботу при застосуванні потужностей резервування для заміщення
потужності вітрових електричних установок у разі зменшення енергії вітру.
Цілком реальна перспектива вичерпання най-
більш використовуваних у світі джерел традицій-
них первинних енергоносіїв: нафти та газу – зму-
шує до необхідності пошуку нових джерел енер-
гії. Останнім часом одним із таких джерел стає
енергія вітру, яку переважно перетворюють на
електричну енергію за допомогою вітрових елек-
тричних установок (ВЕУ). Динаміку зростання
вітроенергетичних потужностей у світі наведено
в таблиці 1.
Слід зазначити, що використання вітрової
енергії, крім безперечних переваг – відсутності
негативного впливу на довкілля та потреби у ви-
добуванні первинного енергоносія, має і недолі-
ки. Основним із них є недостатня передбачува-
ність обсягів виробництва електричної енергії як
у часі, так і за територіальним розподілом. Це є
наслідком недостатнього на сьогодні рівня знань
про атмосферні явища. Недостатня передбачува-
ність режимів роботи вітрових електростанцій
(ВЕС) зумовлює необхідність мати можливість
компенсувати коливання їх потужності за раху-
нок інших джерел виробництва електроенергії.
Така умова є особливо важливою в разі роботи
ВЕС в об'єднаній енергосистемі (ОЕС). Необхід-
но так компенсувати коливання потужності ВЕС,
щоб, насамперед, не виникали коливання частоти
в ОЕС понаднормативні значення.
В Україні використання енергії вітру набуло
промислових обсягів. Результати більш ніж деся-
тирічного досвіду свідчать, що для подальшого
розвитку вітчизняної вітроенергетики першочер-
говим є розв'язання таких основних питань фун-
кціонування ВЕС в ОЕС України:
– пошук найбільш придатних для будівництва
ВЕС площадок;
– визначення можливостей та обґрунтування
вимог, у тому числі економічних, щодо роботи
ВЕС в енергосистемі України.
Перша із зазначених задач вимагає виконання
комплексу специфічних досліджень з визначення
відповідних характеристик вітру. Такі досліджен-
ня вже виконуються з урахуванням світових до-
сягнень у цій галузі.
Розв'язання другої задачі в умовах України має
певну специфіку в частині як технічного, так і ор-
ганізаційного забезпечення. Найбільш вірогідно,
що в перспективі резервувати роботу вітчизняних
ВЕС будуть вугільні ТЕС із досить обмеженими
маневровими можливостями в умовах зростання
потужності та коефіцієнта використання встанов-
леної потужності (КВВП) АЕС [1]. Можуть бути
змінені організаційні засади функціонування
енергоринку України. Тому, в першу чергу, необ-
хідно визначити, яким чином може формуватись
собівартість виробництва електричної енергії в
ОЕС з урахуванням впливу ВЕС. Це дозволить
обґрунтовано обирати рішення щодо заходів з
розвитку ОЕС за умов впровадження ВЕС.
На собівартість електроенергії С{СПО} в ці-
ні/тарифі для споживача, приєднаного до ОЕС
України, безпосередньо впливає собівартість та
обсяги виробництва електроенергії на всіх дже-
релах, включно з ВЕС. Крім того, існує додатко-
вий вплив, зумовлений витратами через застосу-
вання засобів регулювання паралельної роботи
ВЕС з електростанціями інших типів, та змін со-
бівартості виробництва електроенергії на цих
електростанціях. Собівартість виробництва елек-
троенергії в ОЕС при роботі ВЕС, у загальному
випадку, визначається відповідно до такого вира-
зу:
де W{СПО} – обсяг споживання електроенергії в
ОЕС України; C{DISP} – собівартість послуг дис-
Рік 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Потужність, ГВт 7,47 9,66 13,7 18,0 23,34 31,17 39,3 47,62 59,0
Таблиця 1
, (1)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 29
петчеризації ОЕС України; Cν – собівартість ви-
робництва електроенергії на ν-й ВЕС, приєдна-
ній до ОЕС України, ν=1,V; Wν – обсяг виробниц-
тва електроенергії на ν-й ВЕС, приєднаній до
ОЕС України; Cl – собівартість виробництва
електроенергії на l-й електростанції, крім ВЕС,
l=1,L; Wl – обсяг виробництва електроенергії на l-й
електростанції; Cm
ТРА – собівартість транспорту-
вання та розподілу електроенергії із використан-
ням мереж різного класу напруги ОЕС України
(m=1,M, М – множина всіх типів електричних ме-
реж); Wm
ТРА – обсяг транспортування та розподілу
електроенергії з використанням мереж різного
класу напруги ОЕС України.
Відповідно до виразу (1), одним із чинників
зміни собівартості є зміна обсягів виробництва
електроенергії іншими генеруючими потужнос-
тями ОЕС за рахунок зміни частки ВЕС. Загалом
вплив роботи ВЕС на собівартість електроенергії
в ОЕС може бути визначено через різницю між
собівартостями електроенергії в ОЕС при роботі
ВЕС та за нульової потужності ВЕС. Оцінка
впливу потужності ВЕС на зміну перерозподілу
потоків електроенергії в мережах ОЕС є дуже
складною. Тому для аналітичної оцінки впливу
ВЕС на собівартість електроенергії в ОЕС до-
цільно, в межах цієї статті, обмежитись процеса-
ми її виробництва.
Сучасним умовам функціонування ВЕС у
складі багатьох енергосистем, в тому числі в ОЕС
України, притаманні такі особливості:
– встановлена потужність ВЕС відносно за-
гальної потужності ОЕС є незначною (в ОЕС Ук-
раїни їх частка становить близько 0,2% потуж-
ності брутто);
– відсутня система регулювання потужності
традиційних джерел генерації електроенергії
ОЕС залежно від навантаження ВЕС (це стосу-
ється і ОЕС України).
За такої ситуації в ОЕС загальносистемні за-
соби регулювання практично не мають можли-
вості реагувати на зміну потужності ВЕС. При
цьому вплив роботи ВЕС на собівартість елек-
троенергії в таких ОЕС протягом певного часу
можна визначити за допомогою наведених нижче
залежностей.
Оскільки загальносистемні засоби регулюван-
ня майже не реагують на зміну потужності ВЕС
через її незначну частку в потужностях ОЕС,
можна вважати, що є вірними такі співвідношен-
ня:
З урахуванням цієї умови:
де C{OEC}
{-BEC}– середня собівартість виробництва
електроенергії в ОЕС протягом певного часу за
нульової потужності ВЕС у складі ОЕС; C-res
{TEC} –
собівартість виробництва електроенергії потуж-
ностями резервування ВЕС (ПР) за нульової
потужності ВЕС у складі ОЕС; W-res
{TEC} – обсяг
виробництва електроенергії протягом певного
часу ПР за нульової потужності ВЕС у складі
ОЕС; C+res
{TEC} – собівартість виробництва елек-
троенергії ПР, які залучені до резервування ВЕС
і регулюють своє навантаження відповідно до
потужності ВЕС; W+res
{TEC} – обсяг виробництва
електроенергії протягом певного часу ПР, які за-
лучені до резервування ВЕС і регулюють своє
навантаження відповідно до потужності ВЕС; Cj
– собівартість виробництва електроенергії по-
тужностями ОЕС за винятком ПР і ВЕС; Wj –
обсяг виробництва електроенергії протягом пев-
ного часу потужностями ОЕС за винятком ПР
та ВЕС; W{OEC} – загальний обсяг виробництва
електроенергії протягом певного часу в ОЕС;
C{OEC}
{+BEC} – середня собівартість виробництва елек-
троенергії в ОЕС протягом певного часу за умов
виробництва електроенергії на ВЕС і ПР; C{BEC}
– середня собівартість виробництва електрое-
нергії для всіх ВЕС, приєднаних до ОЕС Украї-
ни; W{BEC} – обсяг виробництва електроенергії
всіма ВЕС, приєднаними до ОЕС України; ∆C –
абсолютний вплив ВЕС на собівартість вироб-
ництва електроенергії в ОЕС України з ураху-
ванням того, що загальносистемні засоби регу-
лювання майже не реагують на зміну потужнос-
ті ВЕС.
Як видно з виразу (5), при незначних потуж-
ностях ВЕС і відсутності спеціалізованих систем
узгодженої роботи ВЕС і ПР, робота ВЕС не має
сенсу і призводить лише до збільшення собівар-
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
. (2)
(3)
(4)
(5)
30 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
тості електроенергії в ОЕС без зниження нега-
тивного впливу на довкілля та економії органіч-
ного палива на ТЕС.
Перехід від впливу роботи ВЕС на собівар-
тість виробництва електроенергії до впливу робо-
ти ВЕС на собівартість електроенергії, яка спо-
живається, виконується відповідно до такого ви-
разу:
де Ca – абсолютний вплив ВЕС на собівартість
електроенергії в ОЕС України.
За умов наявності працюючої системи резер-
вування ВЕС і ПР та реагування загальносистем-
них засобів регулювання на зміну потужності
ВЕС, вплив ВЕС на собівартість електроенергії
ОЕС визначається із використанням такої залеж-
ності:
де ∆C{+res} – абсолютний вплив ВЕС на собівар-
тість електроенергії в ОЕС за умов реагування
загальносистемних засобів регулювання на зміну
потужності ВЕС.
Така схема резервування ВЕС є найбільш
ефективною, коли ВЕС і ПР належать до однієї
генеруючої енергетичної компанії [2].
Щоб визначити вплив ВЕС на використання
конкретної технології (або генеруючих потуж-
ностей конкретного типу), яка є складовою гене-
руючих потужностей ОЕС і знаходиться в стані
резервування ВЕС, необхідно враховувати зміну
складових собівартості для цієї технології.
В загальному випадку собівартість виробниц-
тва на будь-якому об'єкті генерації електроенер-
гії складається з трьох основних складових:
– витрати, пов'язані з основними фондами (з
інвестиціями в основні фонди), які під час екс-
плуатації об'єкту через амортизаційні відраху-
вання включаються до собівартості;
– постійні та умовно-постійні експлуатаційні
витрати, які пов'язані із забезпеченням вироб-
ництва необхідними трудовими ресурсами, мате-
ріалами, витратами на технічне, ремонтне обслу-
говування виробничих засобів, витрати, пов'язані
із транспортом тощо;
– витрати на паливо для виробництва основ-
ної продукції – ця складова є найбільш чутливою
до зміни режиму роботи генеруючого обладнан-
ня. Від обсягів споживання палива також зале-
жать обсяги викидів шкідливих речовин і
пов'язані із цим обсяги оплати штрафів за ці ви-
киди.
Обсяг амортизаційних відрахувань для будь-
якого об'єкту електроенергетики є величиною,
яка протягом обмеженого часу за сталих умов ро-
боти виробничого обладнання змінюється по-
вільно. Суттєве збільшення амортизаційних від-
рахувань може бути спричинене, наприклад, до-
датковими значними інвестиціями у виробниче
обладнання.
Експлуатаційні витрати залежать від харак-
терного режиму експлуатації об'єкту. Відчут-
ний вплив на них може бути спричинений мо-
дернізацією або реконструкцією основних ви-
робничих фондів. Якщо генеруючі потужності
використовуються у сталих режимах, то екс-
плуатаційні витрати також є величиною майже
постійною.
Паливна складова собівартості виробництва в
енергетиці суттєво залежить від режиму експлуа-
тації виробничого обладнання. Що більше режим
роботи відрізняється від номінального, то зазви-
чай більшими стають питомі витрати палива.
При цьому зростають і питомі обсяги викидів
шкідливих речовин.
Таким чином, собівартість виробництва елек-
троенергії для і-ої технології протягом часу t, в
якому генеруючі потужності працюють із наван-
таженням Рit, у найбільш загальному випадку із
використанням перелічених складових собівар-
тості можна представити виразом:
де Cit – собівартість виробництва електроенергії
для і-ої технології протягом часу t; Аit(Іnv) – об-
сяг амортизаційних відрахувань протягом часу
t, які залежать від обсягу попередніх інвестицій
Іnv; Еit(Іnv,Рit) – обсяг експлуатаційних витрат
протягом часу t, які залежать від обсягу попе-
редніх інвестицій Іnv та характерного режиму
експлуатації технології Рit; Fit(Рit,t) – обсяг вит-
рат на паливо протягом часу t, які залежать від
навантаження генеруючого обладнання та три-
валості роботи виробничих потужностей в тако-
му режимі.
Якщо традиційна і-та генеруюча потужність
застосовується як ПР, то може виникнути необ-
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
(6)
(7)
(8)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 31
хідність у додаткових інвестиційних витратах
Inv+res
{BEC}, які пов'язані із необхідністю вдоскона-
лення систем регулювання потужності цієї тех-
нології відповідно до потужності ВЕС. У цьому
випадку її собівартість буде визначатись таким
виразом:
де C+res
it – собівартість виробництва електроенер-
гії для і-ої технології протягом часу t у припу-
щенні відсутності виробництва електроенергії на
ВЕС.
Оскільки потужність ВЕС не є постійною, то і
ПР може змінюватись. Тому в разі збільшення
потужності ВЕС повинна бути зменшена ПР, що
призведе до зміни собівартості виробництва
електроенергії, що відображає наведена нижче
залежність.
де C+res
{it+BEC} – собівартість виробництва електро-
енергії для і-ої технології, яка резервує ВЕС про-
тягом часу t за умов необхідності зниження своєї
потужності відповідно до потужності ВЕС –
P{BEC}t.
З використанням виразів (8), (9) та (10) абсо-
лютний вплив ВЕС на і-ту ПР, що резервує ВЕС
протягом часу t, можна визначити таким виразом:
де ∆C+res
{it+BEC} – абсолютний вплив ВЕС на і-ту ПР
протягом періоду часу t за умов резервування
ВЕС з множини V'; V'– множина всіх ВЕС, які ре-
зервує і-та ПР; Wvt – обсяг виробництва електро-
енергії v-ою ВЕС протягом часу t.
Відповідно до наведеного вище підходу, визна-
чення впливу обсягу генерації ВЕС на собівар-
тість виробництва електроенергії на конкретній
ПР, можна розраховувати з використанням нас-
тупної послідовності дій.
1. Для всіх ПР або енергоблоків, для яких оці-
нюється вплив генерації електроенергії на ВЕС
на техніко-економічні показники ПР, який вини-
кає через зміну їх потужності відповідно зміни до
потужності ВЕС, визначається (задається або
приймається за фактичними значеннями) графік
генерації електроенергії в припущенні відсутнос-
ті генерації електроенергії на ВЕС.
2. Для кожної ПР визначається собівартість
виробництва електроенергії за умов, наведених у
попередньому пункті.
3. Визначається (задається або приймається за
фактичними значеннями) графік виробництва
електроенергії на ВЕС.
4. Обчислюється середня собівартість вироб-
ництва електроенергії на ВЕС.
5. З урахуванням графіка виробництва елек-
троенергії на ВЕС проводиться трансформація
графіка генерації електроенергії на ПР і визнача-
ється собівартість виробництва електроенергії
при його покритті ПР.
6. З використанням виразів (8)-(11) обчислю-
ється загальний вплив ВЕС на собівартість ви-
робництва електроенергії для конкретної ПР.
7. З використанням виразу (7) обчислюється
загальний вплив ВЕС на собівартість виробниц-
тва електроенергії в ОЕС.
8. З використанням виразу (6) обчислюється
загальний вплив ВЕС на собівартість електро-
енергії для споживачів ОЕС.
Найбільш складно оцінити вплив ВЕС на собі-
вартість електроенергії ОЕС в умовах, коли уз-
годження роботи ВЕС з електростанціями інших
типів забезпечується засобами первинного та
вторинного регулювання режимів ОЕС. У цьому
випадку майже неможливо визначити, які саме
електростанції резервують ВЕС, і можливо лише
отримати діапазон кількісних показників впливу
роботи ВЕС на собівартість виробництва елек-
троенергії в ОЕС.
Для визначення цього діапазону розроблено
підхід, що базується на таких припущеннях:
1. Система регулювання потужності в ОЕС до-
сить точно реагує на зміну потужностей на ВЕС.
2. На обсяг виробництва електроенергії на ВЕС
зменшується виробництво електроенергії на ПР.
Для визначення мінімальної та максимальної
зміни собівартості електроенергії в ОЕС вико-
ристовується такий алгоритм:
1. Визначається собівартість електроенергії в
ОЕС (С{ОЕС}), а також собівартість її виробництва
на ВЕС (С{BЕС}) та ПР (С{TЕС}) для фіксованого
проміжку часу t.
2. Для кожної k-ої ПР, k=1,K, робоча потуж-
ність якої Рk у цей період менша за номінальну,
визначається залежність зміни собівартості
∆Сk від зміни потужності на ПР у діапазоні від
Рk до Nk, де Nk – номінальна потужність k-ої
ПР. Враховуючи оціночний характер розрахун-
ків, цю залежність можна визначити з такого
виразу:
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
(9)
(10)
(11)
32 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007
де Ck і Cn – собівартість при потужності Рk та Nk
відповідно.
3. Формується лінійна модель оптимізації до-
вантаження ПР, яке компенсує потужність ВЕС
(тобто моделюють умови, коли ВЕС не працюва-
ли), що формалізується наступним чином.
За критерій приймається зміна собівартості
при довантаженні ПР:
де Xk – довантаження k-ої ПР для компенсації по-
тужності працюючих ВЕС.
Баланс довантаження ПР, яке повинно дорів-
нювати потужності ВЕС у період t (за умов, коли
б ВЕС не працювали):
Обмеження на можливість довантаження ПР:
4. Модель реалізується як на мінімум, так і на
максимум зміни собівартості виробництва елек-
троенергії на ПР. У результаті ми отримуємо
∆C{ТЕС}min та ∆C{ТЕС}max.
5. Для кожного з отриманих значень потуж-
ності довантаження Xk визначається собівартість
виробництва електроенергії Cxk при потужності
Рk+Xk, з використанням якої розраховується змі-
на собівартості виробництва електроенергії від-
повідно до такого виразу:
де P{ОЕС} – потужність усіх електростанцій в ОЕС,
P{ВЕС} – потужність усіх ВЕС.
6. Виконуються обчислення показників впли-
ву ВЕС на собівартість електроенергії для спожи-
вачів системи за виразом (5).
Використання цієї моделі є доцільним для
визначення тих ПР, економічна ефективність ви-
користання яких для резервування ВЕС є найви-
щою (тобто на яких краще створювати спеціалі-
зовану систему узгодженої роботи ВЕС і ПР).
При цьому модель реалізується за критерієм мак-
симуму зміни собівартості на ПР.
Розроблені методичні засади та математичні
моделі дозволяють оцінювати вплив роботи ВЕС
на собівартість електроенергії ОЕС для різних
варіантів резервування їх роботи.
Поряд з оцінкою впливу ВЕС на собівартість
електроенергії в ОЕС важливе значення має
можливість визначення показників ПР і ВЕС,
при яких перехід ПР у режим роботи резервуван-
ня ВЕС не змінює загальної собівартості вироб-
ництва. Точка такої рівноваги визначається за
рівнянням:
Компенсація впливу роботи ВЕС на собівар-
тість електроенергії може бути забезпечена за ра-
хунок збільшення тарифів для ПР або за рахунок
відрахувань ВЕС відповідних сум на користь ПР.
Можливими є механізми встановлення цільової
надбавки на ОРЕ для створення відповідного
фонду компенсації впливу ВЕС на собівартість
електроенергії на ПР або компенсація цих витрат
безпосередньо з бюджету.
З використанням розроблених методів були
виконані дослідження з кількісної оцінки впливу
впровадження ВЕС до складу ОЕС України. Роз-
рахунки собівартості електроенергії на ВЕС про-
водились згідно з такими припущеннями:
– питомі капіталовкладення – 1000 $/кВт
встановленої потужності та 1200 $/кВт встанов-
леної потужності;
– термін експлуатації ВЕС – 20 років;
– експлуатаційні витрати – 10% від обсягу ка-
піталовкладень на початку експлуатації ВЕС з
поступовим зростанням до 20% від обсягу капіта-
ловкладень на останній рік експлуатації ВЕС;
– амортизаційні відрахування, податки та на-
рахування – відповідно до чинного законо-
давства України;
– як позикові інвестиційні ресурси було обра-
но банківські кредити терміном на 5 років, з відс-
трочкою платежу на рік та відсотковою ставкою
12%;
– витрати на оснащення ВЕС засобами узгод-
женої роботи з ПР в ОЕС України враховува-
лись на рівні 3% необхідних інвестиційних ре-
сурсів;
– коефіцієнт готовності всіх ВЕУ в складі
ВЕС приймався на рівні 97%;
– КВВП ВЕС приймався в діапазоні 16-40%,
що відповідає досвіду використання ВЕС серед-
ньої потужності в країнах Західної Європи в різ-
ні сезони року та в різні періоди доби.
Проведені розрахунки дозволили визначити
усереднені граничні значення собівартості вироб-
ництва електроенергії на ВЕС у $/МВт·год, за
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
(13)
(17)
(14)
(16)
(15)
(12)
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • №16/2007 33
яких робота ВЕС не впливає на собівартість елек-
троенергії в ОЕС за постійного режиму їх резер-
вування ПР (табл. 2). Ці собівартості відповіда-
ють таким режимам:
– виробництва електроенергії на ТЕС без ре-
зервування ВЕС;
– роботі ПР спільно з ВЕС, за якої не відбуваєть-
ся збільшення собівартості електроенергії в ОЕС.
Аналіз отриманих результатів досліджень по-
казує, що позитивний вплив роботи ВЕС на собі-
вартість електроенергії в ОЕС України виникне
за таких умов:
– після суттєвого зниження питомих капіта-
ловкладень у ВЕС;
– зростання КВВП ВЕС до 30-35%;
– використання ефективних механізмів дер-
жавної підтримки будівництва ВЕС;
– зростання собівартості виробництва елек-
троенергії на ПР, що зумовлюватиметься об'єк-
тивними чинниками – збільшенням інвестицій-
ної складової в їх собівартості по мірі оновлення
практично відамортизованих основних фондів у
тепловій енергетиці;
– зростання вартості палива та рівня екологіч-
них платежів, зокрема за викиди парникових га-
зів.
Враховуючи значну інерційність процесів роз-
витку енергетики, в період найближчих щонай-
менше 5-10 років, розвиток вітроенергетики в
країні швидше за все негативно впливатиме на
собівартість електроенергії в ОЕС України,
передусім, через невисоку собівартість у цей пе-
ріод виробництва електроенергії на вітчизняних
ПР (здебільшого ТЕС).
Собівартість електроенергії на
ТЕС 25,0 30,0 35,0 40,0 45,0 50,0 55,0 60,0
Собівартість електроенергії на
ВЕС 13,9 16,7 19,4 22,2 25,0 27,8 30,6 33,3
СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
1. Звіт про науково-дослідну роботу "Розроблення теоретичних та методологічних основ і засобів прогнозування
довгострокового розвитку паливно-енергетичного комплексу України в умовах ринкових та екологічних обмежень
(заключний)", УДК 621.311. – № держреєстрації 0207U000290, Київ. – 2006.
2. Науково-технічний звіт "Перспективи використання вітроенергетичних потужностей в регіональному розподілі
структури виробництва та споживання електричної енергії по Україні", УДК 621.311. – № держреєстрації 0105U006433. –
Київ. – 2005.
Таблиця 2
|
| id | systemreorg-article-318 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:10:01Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/ac/2a2718d6a77a973a8a3c4a98e5951dac.pdf |
| spelling | systemreorg-article-3182026-07-18T12:57:36Z Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power Економічні аспекти впровадження вітроенергетичних потужностей в енергосистемі України із застосуванням потужностей резервування Kostyukovskyi B.A. Nechaieva T.P. Radchenko О.L. Shulzhenko S.V. Kobrin P.P. wind-driven equipment, backup power, cost of electric power production, modes of operations of the wind-driven power stations. вітрова електрична установка, потужність резервування, собівартість виробництва електроенергії, режими роботи вітрових електричних станцій. The features of wind-driven powerplant work in a power system composition are considered. Economic indicators, characterizing their break-even work in the case of application of backup power, utilized for substituting the wind-driven power-plant electric options under the wind energy diminishing are determined. Розглянуто особливості роботи вітрових електричних установок у складі енергосистеми, визначено економічні показники, які характеризують їх беззбиткову роботу при застосуванні потужностей резервування для заміщення потужності вітрових електричних установок у разі зменшення енергії вітру. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2007-12-07 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/318 System Research in Energy; No. 2 (16) (2007): The Problems of General Energy; 28-33 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (16) (2007): Проблеми загальної енергетики; 28-33 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/318/264 Copyright (c) 2007 Kostyukovskyi B.A., Nechaieva T.P., Radchenko О.L., Shulzhenko S.V., Kobrin P.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | wind-driven equipment backup power cost of electric power production modes of operations of the wind-driven power stations. Kostyukovskyi B.A. Nechaieva T.P. Radchenko О.L. Shulzhenko S.V. Kobrin P.P. Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power |
| title | Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power |
| title_alt | Економічні аспекти впровадження вітроенергетичних потужностей в енергосистемі України із застосуванням потужностей резервування |
| title_full | Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power |
| title_fullStr | Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power |
| title_full_unstemmed | Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power |
| title_short | Economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of Ukraine with the use of backup power |
| title_sort | economic aspects of introduction of wind-driven power in the power system of ukraine with the use of backup power |
| topic | wind-driven equipment backup power cost of electric power production modes of operations of the wind-driven power stations. |
| topic_facet | wind-driven equipment backup power cost of electric power production modes of operations of the wind-driven power stations. вітрова електрична установка потужність резервування собівартість виробництва електроенергії режими роботи вітрових електричних станцій. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/318 |
| work_keys_str_mv | AT kostyukovskyiba economicaspectsofintroductionofwinddrivenpowerinthepowersystemofukrainewiththeuseofbackuppower AT nechaievatp economicaspectsofintroductionofwinddrivenpowerinthepowersystemofukrainewiththeuseofbackuppower AT radchenkool economicaspectsofintroductionofwinddrivenpowerinthepowersystemofukrainewiththeuseofbackuppower AT shulzhenkosv economicaspectsofintroductionofwinddrivenpowerinthepowersystemofukrainewiththeuseofbackuppower AT kobrinpp economicaspectsofintroductionofwinddrivenpowerinthepowersystemofukrainewiththeuseofbackuppower AT kostyukovskyiba ekonomíčníaspektivprovadžennâvítroenergetičnihpotužnostejvenergosistemíukraíniízzastosuvannâmpotužnostejrezervuvannâ AT nechaievatp ekonomíčníaspektivprovadžennâvítroenergetičnihpotužnostejvenergosistemíukraíniízzastosuvannâmpotužnostejrezervuvannâ AT radchenkool ekonomíčníaspektivprovadžennâvítroenergetičnihpotužnostejvenergosistemíukraíniízzastosuvannâmpotužnostejrezervuvannâ AT shulzhenkosv ekonomíčníaspektivprovadžennâvítroenergetičnihpotužnostejvenergosistemíukraíniízzastosuvannâmpotužnostejrezervuvannâ AT kobrinpp ekonomíčníaspektivprovadžennâvítroenergetičnihpotužnostejvenergosistemíukraíniízzastosuvannâmpotužnostejrezervuvannâ |