Small power and its value in regional systems of the future
This article deals with necessity of implementation of small energy powers in the electricity transmission system of Ukraine. There was made technical and economic estimation of technologies diversification. There were also outlined the main problems of the innovation market in dispersed energy and...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/352 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | System Research in Energy |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
System Research in Energy| _version_ | 1871103623044268032 |
|---|---|
| author | Bilodid V.D. Taranets K. V. |
| author_facet | Bilodid V.D. Taranets K. V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Bilodid V.D.",
"institution": null
},
{
"author": "Taranets K. V. ",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Bilodid V.D. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:37Z |
| description | This article deals with necessity of implementation of small energy powers in the electricity transmission system of Ukraine. There was made technical and economic estimation of technologies diversification. There were also outlined the main problems of the innovation market in dispersed energy and the variants of their solution are given. |
| first_indexed | 2026-03-24T02:01:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
Актуальнiсть впровадження малих електро-
станцiй зумовлено необхiднiстю збiльшення част-
ки маневрових потужностей, зменшення втрат
електроенергiї та модернiзацiї електричних мереж.
В Українi традицiйно енергодефiцитними зали-
шаються пiвденнi регiони. Наявнiсть централiзова-
ного постачання з вiдповiдною iнфраструктурою
та розгалуженою розподiльчою мережею зi значни-
ми технологiчними втратами не тiльки спричиняє
пiдвищенi ризики, а й ставить пiд сумнiв надiйнiсть
енергозабезпечення вiддалених районiв. Перiо-
дичнi природнi катаклiзми, внаслiдок яких багато
населених пунктiв залишаються без електропоста-
чання, лише посилюють значимiсть цiєї проблеми.
Необхiдно пiдкреслити, що лiнiї електропере-
дачi, а також обладнання пiдстанцiй вiдпрацюва-
ли амортизацiйний термiн, що зумовлює понад-
нормативнi втрати. I хоча про вихiд з ладу основ-
них фондiв наразi поки не йдеться, але за умов
подальшої експлуатацiї енергетичного обладна-
ння цiлком прогнозованим є комплексний вихiд з
ладу цiлих сегментiв мереж i знеструмлення ве-
ликої кiлькостi об’єктiв. Адже майже всi лiнiї та
трансформаторнi пiдстанцiї збудовано приблиз-
но одночасно – в 60–70-i роки минулого столiття.
Дiяльнiсть енергетичних компанiй в цьому
напрямi передбачає розробку та виконання iнвес-
тицiйних програм ремонтiв i поступового онов-
лення основних фондiв енергетичних систем.
Разом iз тим, полiтика утримання технiчного
стану за принципом «як воно є» спрямована не на
пiдвищення ефективностi енергозабезпечення, а
на отримання власниками додаткових прибуткiв
за незначних витрат на модернiзацiєю мереж.
Уже зараз наочно видно недолiки такого пiдходу:
попри постiйну роботу компанiй зi зменшення
втрат у мережах, останнi залишаються i лишати-
муться чималими (загальнi технологiчнi втрати
електроенергiї при транспортуваннi Україною за
2007 рiк становили 12,5% [1], втрати в розподiль-
чих мережах у деяких регiонах – понад 20%). Ця
проблема не має iнших прийнятних рiшень,
окрiм повної перебудови розподiльчої мережi з
повсякчасним впровадженням малих генерую-
чих об’єктiв, якi здатнi не лише покривати
недостачу потужностi пiд час пiкових наванта-
жень, а й бути повноцiнним джерелом енергоза-
безпечення.
Окрiм вiддалених регiонiв країни, обов’язко-
вого впровадження потужностей малої енергети-
ки потребують райони з пiдвищеною концентра-
цiєю споживання електроенергiї, особливо об’єк-
тами комунальної сфери. Це стосується великих
мiст i прилеглих до них територiй.
Попри чисельнi переваги розосередження
малих генераторiв i наближення їх до кiнцевого
споживача, практична реалiзацiя будь-якого
проекту спорудження потужностей i пiдключен-
ня їх до мережi наразi є досить складною.
Основний стримуючий чинник – небажання
енергетичних компанiй мати конкурентiв на
ринку електроенергiї. Вимоги щодо приєднання
генеруючих потужностей до централiзованої ме-
режi часто виявляються серйозним бар’єром для
замовника та виконавця.
За останнє десятирiччя ситуацiя на ринку
електроенергiї змiнилася. Ринкова схема побудо-
ви вiдносин: генеруюча компанiя – передавальна
компанiя – постачальна компанiя – споживач –
характеризується вiдкритiстю i бажанням йти на
поступки приватному iнвесторовi. Отже, необхiд-
нi умови з боку державних органiв управлiння
створено, тому говорити про неможливiсть впро-
вадження малих генераторiв не є доречним.
Разом iз тим, актуальною залишається проблема-
тика механiзмiв стимулювання потенцiйних
власникiв об’єктiв малої енергетики, засобiв
створення сприятливого iнвестицiйного клiмату
та вiдповiдної для цього законодавчої бази.
Необхiднiсть переходу української енергети-
ки вiд централiзованої системи до комбiнованої, з
наявнiстю достатньої кiлькостi власних генерую-
чих потужностей в кожному з регiонiв, зумовлена
такими причинами:
– найбiльшу частку генеруючих потужностей
зосереджено в центральних регiонах країни, що
призводить до ситуацiї, коли окремi регiони
стають повнiстю енергозалежними. Окрiм про-
МАЛА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В РЕГIОНАЛЬНИХ
СИСТЕМАХ МАЙБУТНЬОГО
УДК 621.311
В.Д. БIЛОДIД, канд. техн. наук, К.В. ТАРАНЕЦЬ (Iнститут загальної енергетики НАН України,
Київ)
Розглянуто необхiднiсть упровадження малих генеруючих потужностей в енергетичну систему України. Зроблено тех-
нiко-економiчну оцiнку технологiй, окреслено комплекс проблем iнновацiйного ринку розосередженої енергетики i на-
ведено можливi варiанти їх розв’язання.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua40
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
41
Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього
БІЛОДІД В.Д., ТАРАНЕЦЬ К.В.
блем надiйностi енергопостачання, така ситуацiя
спричиняє економiчнi ризики, пов’язанi з непро-
зорим механiзмом формування роздрiбного тари-
фу на електричну енергiю. Наявнiсть власного
джерела енергiї дозволить споживачевi ефектив-
нiше контролювати цей процес i мати в кiнцево-
му пiдсумку бiльш дешевий продукт;
– рацiональна повна або часткова перебудова
розподiльчих мереж приводить до зниження най-
бiльшої складової технологiчних втрат – втрат у
низьковольтних мережах;
– в Українi iснує промислова база, здатна до
виробництва (чи його органiзацiї) устаткування
майже всiх видiв генеруючих потужностей, у т.ч.
для малої енергетики;
– Україна має доволi сприятливi умови для
використання основних видiв поновлюваних
джерел енергiї та альтернативних видiв палив, зо-
крема мiсцевих, що також належатимуть до малої
енергетики.
Енергетична стратегiя України до 2030 року
[2] певним чином пiдтримує курс на рацiональну
«мiнiмiзацiю» енергетики. Зокрема, нею передба-
чене суттєве збiльшення частки використання
поновлюваних джерел енергiї та позабалансових
енергетичних ресурсiв до 57,73 млн. т у.п. на рiвнi
2030 року порiвняно з 15,51 млн. т у.п., викори-
станих у 2005 роцi (збiльшення у 3,72 разу).
Прогнозоване зростання виробництва електро-
енергiї електростанцiями, що використовувати-
муть поновлюванi джерела енергiї (без урахуван-
ня виробництва електроенергiї на малих ГЕС
та на бiопаливi за базовим сценарiєм) до
50 млн. кВт·год у 2010 р.; 800 – у 2015 р.; 1500 –
у 2020 р.; 2000 млн. кВт·год – у 2030 роцi.
Одночасно збiльшуватиметься виробництво
електроенергiї блок-станцiями промислової та
комунальної енергетики до 9,85 млрд. кВт·год у
2010 р.; 10,8 – у 2015 р.; 11,4 – у 2020 р.; 13,5 млрд.
кВт·год у 2030 роцi.
Класифiкацiя малих електростанцiй. За виз-
наченою в Українi класифiкацiєю [3], до малих
електростанцiй належать тi, встановлена
потужнiсть яких не перевищує 20 МВт, мiнi –
100–1000 кВт, мiкро – до 100 кВт. Проте доцiль-
ним є визначення малих джерел енергiї не з кiль-
кiсних позицiй, а за допомогою врахування дея-
ких особливостей їхнiх потужностей. До таких
характеристик можна вiднести:
– блочно-модульний характер електростан-
цiй;
– здатнiсть живити обмежений iзольований
енергетичний район або промисловий об’єкт;
– здатнiсть видавати отриману енергiю в роз-
подiльчi мережi;
– вiдносно невеликi термiни введення в екс-
плуатацiю;
– незалежнiсть вiд мiсцевих енергопостачаль-
них компанiй, що є монополiстами на ринку
електроенергiї для даної територiї.
Основна особливiсть устаткування малої
енергетики – високий рiвень його заводської го-
товностi, блочно-модульний характер виконання,
а також вiдносно невеликий термiн проектуван-
ня, будiвництва та введення в дiю. Стрiмкий роз-
виток ринку технологiй поновлюваної енергети-
ки в передових країнах свiту та його вiдносна вiд-
критiсть уможливлюють наближення таких тех-
нологiй до українського споживача. Проте основ-
ною кон’юнктурною проблемою на сьогоднi є
безсистемнiсть продажу та впровадження нових
потужностей, вiддаленiсть продавцiв i покупцiв, а
також недостатня iнформованiсть останнiх.
Серед технологiй малої енергетики, що мо-
жуть бути задiянi для генерацiї електричної енер-
гiї, варто видiлити такi:
– традицiйнi установки на органiчному пали-
вi малої потужностi (мiнi-ТЕС та мiнi-ТЕЦ з ви-
користанням ПТУ, ГТУ, ПГУ, двигунiв вну-
трiшнього згоряння тощо);
– малi генеруючi потужностi з модифiковани-
ми топковими пристроями, що будуть придатнi
для спалювання в них альтернативних (мiсце-
вих) видiв палив, зокрема торф’яних i дерев’яних
брикетiв, вiдходiв харчової, обробної промисло-
востi, попутних газiв вугiльних родовищ, малих
родовищ нафти i газу, горючих вiдходiв вироб-
ництв;
– вiтровi електростанцiї малої потужностi
(0,5–5 МВт);
– малi та мiкроГЕС з потужнiстю до 20 МВт;
– сонячнi електростанцiї (з фотоелектрични-
ми перетворювачами та термодинамiчного типу);
– геотермальнi блочно-модульнi електростан-
цiї малої потужностi (0,5–5 МВт);
– бiоенергетичнi станцiї (установки, що пра-
цюватимуть на паливах бiологiчного походжен-
ня: бiогазi, бiоетанолi, вiдходах деревини, сiль-
ського господарства тощо);
– турбодетандернi установки, що встановлю-
ються в мiсцях перепадiв тиску газорозподiльної
мережi;
– електростанцiї з акумулюванням енергiї рiз-
них типiв.
Ринок когенерацiйного устаткування є до-
статньо широким, що зумовлено насамперед на-
ближенiстю технологiї до споживачiв. Можли-
вiсть повсякчасного впровадження установок
малої когенерацiї на традицiйному паливi, а
також вiдносно низькi цiни (300–800 у.о./кВт)
створюють необхiднi умови для прогнозування
нарощування їх потужностей. За оцiнками
НАЕР, потенцiал когенерацiйних технологiй
оцiнюється у 8000 МВт для комунальної енерге-
тики, 6000 МВт – для промислових господарств i
2000 МВт – для газотранспортної системи [4].
В Українi поновлюванi джерела енергiї пред-
ставленi здебiльшого пiлотними проектами.
Лише мала гiдроенергетика, потужностi якої збу-
довано ще за радянських часiв, являє на сьогоднi
сталий сектор: 70 малих ГЕС загальною потужнi-
стю 98 МВт щорiчно виробляють 270–390 млн.
кВт·год електроенергiї. Вiтровi електростанцiї,
розташованi переважно в районах з вiдносно ви-
соким потенцiалом вiтрової енергiї: п’ять ВЕС у
Криму, Новоазовська ВЕС у Донецькiй областi
та Трускавецька ВЕС на Львiвщинi – вироб-
ляють незначну кiлькiсть електроенергiї, попри
те, що їх загальна потужнiсть значно перевищує
потужностi малих ГЕС.
Вважається, що основним майданчиком для
впровадження майбутнiх потужностей вiтро-
енергетики повинен стати Кримський регiон. По-
перше, вiн має значний вiтроенергетичний потен-
цiал, по-друге, для енергосистеми Криму харак-
терною є низька надiйнiсть i невелика перепуск-
на спроможнiсть високовольтних лiнiй. До голов-
них проблем вiтроенергетичної галузi України
можна вiднести досить велику капiталоємнiсть
вiтроелектростанцiй, чималi видатки на утриман-
ня їх обладнання, низький коефiцiєнт викори-
стання встановленої потужностi основного об-
ладнання i внаслiдок цього – вiд’ємну рентабель-
нiсть роботи ВЕС у цiлому. Подальший розвиток
вiтроенергетики потребує детального вивчення
та квалiфiкованого технiко-економiчного обґрун-
тування.
Електрогенеруючi потужностi бiоенергетики
представлено кiлькома експериментальними
проектами. Зокрема, в Днiпропетровськiй облас-
тi на сiльськогосподарському пiдприємствi Агро-
Овен встановлено когенерацiйну бiогазову уста-
новку iз електричною потужнiстю 160 кВт, теп-
ловою – 300 кВт. Електростанцiю введено в дiю в
2003 роцi. Рiчне вироблення електричної енергiї
становить 1,1 млн. кВт·год.
Експериментальнi генеруючi потужностi
на базi турбодетандерних технологiй встановле-
но в деяких точках газотранспортної системи.
Зокрема, на ГРС-7 Днiпропетровської областi
встановлено генеруючу установку УТДУ-2500
потужнiстю 2,5 МВт. Реальне значення цих уста-
новок є незначним, а перспективи нарощування
потребують детального вивчення, оскiльки про-
гнознi оцiнки попереднiх рокiв не пiдтверд-
жуються реальними впровадженнями. Сумнiв-
ною є також економiчна ефективнiсть цих техно-
логiй та установок на їх основi.
Сонячна електроенергетика не представлена
в Українi зареєстрованими або вiдомими елек-
тростанцiями. Експериментальну сонячну елек-
тростанцiю термодинамiчного типу встановле-
ною потужнiстю 5 МВт, що дiсталася Українi у
спадок вiд СРСР (СЕС-5 у Криму), було лiквiдо-
вано як нерентабельну. Це було очевидною по-
милкою (якщо не злочинною некомпетентнiстю),
оскiльки сонячна енергетика за принциповою
технологiєю, реалiзованою на станцiї, продовжує
розвиватися в багатьох країнах. З кожним роком
будуються все бiльш досконалi СЕС iз термоди-
намiчним ККД 40% i бiльше.
Суттєвого поширення у свiтi отримали СЕС
на основi фотоелектричних перетворювачiв. В
Українi такi електрогенератори також є, але їх
кiлькiсть i загальна потужнiсть не фiксуються
статистикою. Вiдсутнi також приклади СЕС, якi
б мали юридичний статус сонячної електростан-
цiї. В Українi налагоджене виробництво соняч-
них панелей для СЕС, зокрема ВАТ «Квазар»
(Київ), але через чималу вартiсть їх використан-
ня у вiтчизняних умовах обмежене, тож майже
весь об’єм продукцiї ВАТ «Квазар» цiєї номен-
клатури експортується.
Попри великi перспективи та можливостi гео-
термальної енергетики (за рiзними оцiнками, з
огляду на сучаснi вимоги до конкурентоспро-
можної електроенергiї в Українi можна збудува-
ти ГеоТЕС загальною потужнiстю вiд 50 до
250 млн. кВт), реально дiючих геотермальних
електростанцiй в країнi наразi не iснує. Не пере-
дбачено створення таких об’єктiв i Енергетичною
стратегiєю.
Таким чином, через низку причин обсяги ви-
користання поновлюваних джерел енергiї для ге-
нерування електроенергiї є незначними. В за-
гальнiй структурi виробництва електроенергiя,
вироблена потужностями поновлюваної енерге-
тики, на сьогоднi навiть не фiксується.
Енергетична стратегiя передбачає збiльшення
потужностей на об’єктах ВДЕ до 2,1 ГВт у 2030
роцi [2], що теж є незначним (2,37% загальної по-
тужностi генераторiв), з виробництвом електро-
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua42
Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього
БІЛОДІД В.Д., ТАРАНЕЦЬ К.В.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
43
енергiї на них до 2 млрд. кВт·год (0,48%), що вза-
галi неприпустимо мало.
Необхiднiсть i доцiльнiсть впровадження ро-
зосереджених джерел енергiї зумовлено такими
чинниками:
– зменшення потреби у традицiйному паливi,
що врештi-решт приведе до зменшення залежно-
стi вiд iмпорту дорогих енергоносiїв, економiї
бюджетних коштiв та зниження собiвартостi про-
дукцiї регiону;
– полiпшення надiйностi енергопостачання
регiону та його стiйкостi. Дотримання тенденцiї
стiйкого розвитку передбачає недопущення пе-
рiоду криз, спадiв попиту та депресивних застоїв;
– адаптацiя вiдношень виробник-споживач до
сучасних умов ринку електроенергiї;
– широкий ринок устаткування малої енерге-
тики (в тому числi ПГУ з достатньо високим кое-
фiцiєнтом тепловикористання, поновлюванi дже-
рела енергiї); вiдносно невеликi термiни монта-
жу, налагодження та введення в дiю основного
обладнання;
– курс української енергетики на поширення
малих генераторiв електричної потужностi;
– посилення екологiчних вимог, дотримання
угод Кiотського протоколу та Європейської енер-
гетичної хартiї.
Масштаби розвитку розподiленої генерацiї.
Сфери розповсюдження малої енергетики. В
країнах ЄС розвиток розосереджених джерел
енергiї триває досить iнтенсивно. По-перше, там
взято курс на впровадження парогазових устано-
вок. По-друге, попри деякi тимчасовi перешкоди,
активними темпами нарощується ринок поно-
влюваної енергетики. Втiм, необхiдно розумiти,
що максимальну частку вироблення електроенер-
гiї названими джерелами в загальному енергетич-
ному балансi зумовлено деякими чинниками.
Залежнiсть генерацiї електроенергiї парогазови-
ми установками вiд природного газу (за одночас-
ного впровадження чисельних програм скорочен-
ня його споживання) та обмеженiсть у викори-
станнi поновлюваних джерел енергiї дають змогу
робити прогнози нарощування розподiленої гене-
рацiї в чiтко заданих межах. Так, урядовими про-
грамами країн – членiв ЄС передбачено «верхнiй
порiг» децентралiзацiї в розмiрi 10–15% [5].
Аналогiчна ситуацiя сформувалася i в умовах
української енергетики. Енергетична стратегiя
[2] передбачає збiльшення потужностi блок-стан-
цiй та iнших джерел енергiї з 3,4 ГВт у 2005 р. до
6,3 ГВт (7,1% загальної потужностi) у 2030 р. Це
менше за встановлений «верхнiй порiг» в ЄС.
Таким чином, Україна має певний резерв для на-
рощування цього сектору енергетики, що дозво-
ляє розвивати його бiльш iнтенсивно, нiж це пе-
редбачено Енергетичною стратегiєю (наприклад,
реалiзувати не оптимальний, а максимальний
сценарiй розвитку, i навiть бiльше, з доведенням
вiдсотку генерацiї до рiвня країн ЄС, тобто
10–15%).
Отже, масштаби розповсюдження розосеред-
жених генеруючих потужностей через низку при-
чин все-таки є обмеженими. Проте, необхiднiсть i
доцiльнiсть їх впровадження не викликає сумнi-
ву: мала енергетика є важливим доповненням
енергосистеми та суттєвим фактором енергетич-
ної безпеки регiону та держави в цiлому.
Вiдведення централiзованiй системi енергозабез-
печення першорядної ролi дає можливiсть про-
гнозувати сталий розвиток енергопостачання
регiону в умовах нарощення споживання. Саме з
малою енергетикою пов’язане зниження ризикiв
у рiзних сферах життєдiяльностi.
Основними передумовами розвитку децен-
тралiзованих джерел енергiї як автономних енер-
гетичних об’єктiв є ресурсна база (або достатнiй
потенцiал мiсцевостi) та визначене коло кiнцевих
споживачiв. Для сiльськогосподарських пiдпри-
ємств можливий варiант упровадження когенера-
цiйного устаткування, що працює на бiогазi, бiо-
етанолi, вiдходах сiльськогосподарського вироб-
ництва. Для пiдприємств вугiльної промисловос-
тi – установки, що використовують шахтний
метан. Первинним джерелом енергiї для гене-
руючих технологiй в металургiйнiй галузi може
бути синтез-газ. Окрiм традицiйних енергоносiїв,
ресурсною базою для малої енергетики можуть
виступати природний газ малих нафтогазових
родовищ, вiдходи деревообробних пiдприємств,
бiогаз очисних споруд i полiгонiв твердих побу-
тових вiдходiв. Потенцiал вiтрової енергiї та
малих рiчок у багатьох українських регiонах чи-
малий. Проте для малої енергетики, як гаранта
надiйностi електропостачання, першочерговою є
орiєнтацiя на конкретного споживача. Тому на
першому етапi проектування об’єктiв розосеред-
женої генерацiї потрiбно визначати енергодефi-
цитнi регiони, а вже потiм робити порiвняльний
аналiз технологiй генерацiї вiдносно заданої те-
риторiї та її забезпеченостi енергоносiями.
Серед напрямiв розповсюдження розосеред-
женої генерацiї можна видiлити такi:
– будiвництво малопотужних установок в
енергодефiцитних регiонах або районах зi стрiм-
ким ростом споживання;
– великi мiста, якi обов’язково повиннi мати в
енергосистемi малi джерела енергiї, зокрема со-
нячнi, хоча б як резервнi джерела живлення для
споживачiв вищої категорiї надiйностi електро-
постачання;
– пiдприємства, якi можуть мати власнi дже-
рела живлення для незалежностi вiд енергоком-
панiй. Технологiї генерацiї також можуть вико-
ристовувати вториннi продукти виробництва – в
цьому випадку ефективнiсть енерговикористан-
ня буде максимальною;
– для потужностей поновлюваної енергетики
– будiвництво в мiсцях з найбiльшим потенцiа-
лом (наприклад вiтрової енергiї або енергiї малих
рiчок). Але в цьому випадку потрiбно врахувати
всi особливостi енергопостачання потенцiйних
споживачiв;
– автономнi приватнi об’єктi, якi не мають
зв’язку з електромережею.
Сучасний розвиток української малої енерге-
тики можна охарактеризувати з двох позицiй.
По-перше, спостерiгається чималий попит з боку
власникiв пiдприємств, iнвесторiв i приватних
осiб. По-друге, iснує обмежена кiлькiсть розрiз-
нених пропозицiй, що не дають комплексної уяви
про масштаби впровадження технологiй. Ринок
обладнання для використання поновлюваних
джерел енергiї не має належної державної пiд-
тримки та системи матерiально-технiчного забез-
печення. Недосконалiсть менеджменту та недо-
статньо вивчений потенцiал мiсцевостей у бiль-
шостi регiонiв досить часто призводять до впро-
вадження неефективних технологiй.
Перспективнi модернiзованi електроенерге-
тичнi системи мають поєднувати в собi всi пере-
ваги великих джерел енергiї, без яких неможливе
електропостачання великих промислових пiд-
приємств, i розосередженої генерацiї. Розподiл
усiх потужностей за класами напруги повинен
проводитись згiдно з призначенням генеруючого
об’єкта i потреб споживачiв:
– великi електростанцiї видають електроенер-
гiю в магiстральнi електричнi мережi, а також у
високовольтну мережу 110 кВ;
– установки розподiленої генерацiї, в тому
числi мiнi-ТЕЦ, ПГУ i об’єкти з використанням
поновлюваних джерел енергiї, пiдключаються до
розподiльчих мереж 6÷35 кВ залежно вiд потуж-
ностi;
При цьому мiнi- i мiкро-установки малої по-
тужностi, переважно приватної приналежностi,
можуть пiдключатися до мережi 0,4 кВ або пра-
цювати в автономному режимi.
За такої органiзацiї розподiльча мережа при-
нципово змiнює конфiгурацiю та властивостi.
Розвантаження основних дiлянок мережевої
структури, особливо в низьковольтнiй частинi з
напругою 0,4 кВ, сприяє зменшенню технологiч-
них втрат, збiльшенню надiйностi постачання та
перепускної можливостi мiжсистемних зв’язкiв.
Серед основних переваг мобiльних розосередже-
них генераторiв можна також видiлити їх спро-
можнiсть вiддавати електроенергiю лише в зазна-
ченi часовi iнтервали пiкових i напiвпiкових на-
вантажень. Такий режим роботи є особливо акту-
альним у перiоди пiдвищеного споживання в тих
районах, де надходження електроенергiї вiдбува-
ється за одно- або дволiнiйною схемою з недо-
статнiм коефiцiєнтом запасу потужностi.
Останнiм часом у лiтературi та перiодичних
виданнях надруковано чимало статей з цiкавими
технiчними рiшеннями паралельної роботи
малих генераторiв i мережi. Особливо це стосу-
ється малих генераторiв з використанням ВДЕ.
Основною проблемою для них є рацiональна
ув’язка потужностi енергоустановок (що характе-
ризуються сильно нерiвномiрним у часi вироб-
ленням електроенергiї) та нерiвномiрного спожи-
вання електроенергiї протягом доби. При цьому,
як правило, пiки виробництва i пiки споживання
не спiвпадають у часi.
Серед основних концепцiй роботи розосеред-
жених джерел енергiї з огляду на зазначену вище
проблематику можна видiлити такi:
– цiлодобова генерацiя з буферним накопи-
ченням енергiї в кiлькостi, достатнiй для покрит-
тя пiкових споживчих навантажень;
– вiдпуск електроенергiї в основний час у тех-
нологiчний процес або процес отримання вто-
ринних енергоносiїв. У години пiкових наванта-
жень вiдбувається переключення на електроме-
режу;
– постiйна цiлодобова вiддача виробленої
електроенергiї в мережу малими генераторами
незалежно вiд споживчого навантаження.
Кожен iз наведених варiантiв значно усклад-
нює засоби керування та релейного захисту i ав-
томатики (РЗА) модернiзованої системи елек-
тропостачання. Крiм того, постає потреба в син-
хронiзацiї роботи малих потужностей, компенса-
цiї струмiв перехiдних перiодiв, короткого зами-
кання, вищих гармонiк у мережi. Це додатково
призведе до замiни комутацiйної апаратури, пiд-
вищення чутливостi та селективностi РЗА,
постiйного узгодження об’ємiв виробленої елек-
троенергiї з диспетчерською службою енергопо-
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua44
Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього
БІЛОДІД В.Д., ТАРАНЕЦЬ К.В.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
45
стачальних органiзацiй. Понад те, поява в
розподiльчiй енергосистемi автономних джерел
електроенергiї фактично додасть їй ознак основ-
ної мережi.
Отже, вирiшення потребують такi питання за-
безпечення:
– належної якостi електроенергiї в модернiзо-
ванiй енергосистемi;
– динамiчної стiйкостi малих генераторiв при
виникненнi короткого замикання у розподiльнiй
мережi;
– надiйностi живлення власних потреб опера-
тивним струмом за низьких значеннях струмiв
короткого замикання в автономному режимi ро-
боти генераторiв;
– надiйного резервування потужностей та
можливостей їх оперативного включення, особ-
ливо за наявностi установок з використанням
ВДЕ.
Попри широкий комплекс доволi серйозних
проблем, сучаснi засоби автоматики та захисту в
змозi його подолати. Суттєвим аспектом оптимi-
зацiї модернiзованої системи енергопостачання
стане спорудження автоматичної системи облiку
та диспетчерського керування на основi новiтнiх
технологiй зв’язку. На базi iнформацiї АСКОЕ
повиннi вирiшуватися задачi виявлення й усу-
нення небалансiв електроенергiї як за окремими
генеруючими потужностями, пiдстанцiями та дi-
лянками мереж, так i за всiєю модернiзованою си-
стемою енергозабезпечення в цiлому. Таким
чином, всю розподiлену генерацiю за допомогою
подiбної системи керування буде зведено в єдину
«вiртуальну електростанцiю».
Економiчна ефективнiсть малої електростан-
цiї насамперед залежить вiд умов i мiсця пiдклю-
чення потужностi та потреб кiнцевого споживача.
Певна рiч, проектування будь-якого об’єкта
малої енергетики має починатися з окреслення
означеного кола питань. Як йшлося вище, елек-
троенергiя, вироблена малими потужностями,
повинна реалiзовуватися в безпосереднiй близь-
костi вiд об’єкта генерацiї – лише за таких умов
можлива максимальна реалiзацiя завдань, покла-
дених на малу енергетику.
Серед варiантiв створення малих електро-
станцiй на основi використання певних енерге-
тичних ресурсiв можна видiлити такi:
1. Використання вторинних енергетичних ре-
сурсiв (паросиловi цикли утилiзацiї теплового
потоку котельних або газотурбiнних циклiв, що
скидається; технологiї, в яких безпосередньо спа-
люються вториннi паливнi енергоресурси проми-
слових i сiльськогосподарських виробництв: син-
тез-газ, паливнi газi, що утворилися внаслiдок га-
зифiкацiї сировини, брикети з деревини тощо).
2. Запровадження сумiсного електропоста-
чання об’єктами з використанням ВДЕ та центра-
лiзованою мережею. Можливий варiант постiй-
ної паралельної роботи двох джерел електричної
енергiї або пiдключення автономної потужностi в
години пiкових навантажень.
3. Повне замiщення централiзованого енерго-
постачання на мiсцеве. У цьому випадку елек-
трична мережа виступає як дублююче джерело,
живлення вiд якого здiйснюється в моменти зу-
пинення основної технологiї.
4. Будiвництво електростанцiй з використан-
ням нових джерел енергiї з одночасним введен-
ням нових промислових технологiй, житлових
комплексiв та iнших об’єктiв, у тому числi так
званих «зелених» будинкiв. З огляду на енерге-
тичну й економiчну ефективнiсть, такий варiант є
найбiльш оптимальним.
Технiчний бiк питання розповсюдження
малих джерел електроенергiї неодноразово зазна-
вав жорсткої критики вiд енергопостачальних
компанiй. Окрiм небажання мати конкурентiв на
ринку електричної енергiї, таку позицiю зумо-
влює складнiсть технiчних рiшень i необхiднiсть
змiни повноважень i вiдповiдальностi диспет-
черського персоналу. Втiм, необхiдно розумiти,
що мала енергетика є необхiдним мiнiмумом без-
перебiйностi енергопостачання багатьох спожи-
вачiв. Тому розосередженi джерела виробництва
електроенергiї, насамперед, як один з аспектiв
модернiзацiї енергосистеми, є необхiдною умо-
вою сталого розвитку регiонiв.
Ефективний державний менеджмент – запо-
рука розвитку галузi. Основним недолiком стра-
тегiчного регулювання енергетики за допомогою
ринкових механiзмiв є недостатня системна
координацiя останнiх [6]. Ринок електричної
енергiї не може своєчасно виявити потенцiйно
перспективнi технологiї через їх низьку конку-
рентоспроможнiсть на початковому етапi впро-
вадження i не гарантуватиме концентрацiї
необхiдних ресурсiв для швидкого розвитку
окремих напрямiв малої енергетики. Саме тому
ефективний державний менеджмент є запорукою
успiшного впровадження будь-яких iнновацiй-
них технологiй в енергетичнiй сферi.
В Українi вже дiє Концепцiя функцiонування
та розвитку оптового ринку електроенергiї, за-
тверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв
України № 1789 вiд 16.11.2002, яка передбачає по-
ступовий вiдхiд вiд iснуючої моделi Оптового
ринку електроенергiї (ОРЕ). Перевагою май-
бутнього ринку має стати можливiсть укладення
двостороннiх договорiв купiвлi-продажу елек-
тричної енергiї мiж виробниками, постачальни-
ками i споживачами. Тобто ОРЕ повинен пере-
творитися на ринок прямих товарних поставок,
що дасть поштовх розвитковi конкуренцiї, покра-
щить фiнансовий стан галузi та врештi-решт при-
веде до створення балансуючого ринку електрич-
ної енергiї з можливим нарощуванням потужно-
стей розосередженої генерацiї.
З огляду на перетворення вiдносин на ринку,
малим електростанцiям має бути придiлена особ-
лива увага з боку державного управлiння.
Йдеться насамперед не про розробку чергових
програм державного фiнансування (з урахуван-
ням первинної вартостi технологiй малої енерге-
тики можна стверджувати, що за рахунок регiо-
нальних бюджетiв за рiк може вводитися в екс-
плуатацiю лише декiлька МВт потужностi), а про
можливiсть залучення до цiєї специфiчної галузi
приватного бiзнесу на вигiдних умовах.
За досвiдом провiдних країн свiту, видiлення
окремих тарифних зон (наприклад Кримського
пiвострову) зi специфiчними умовами кредиту-
вання i продажу електроенергiї на ринку також
потребує чiткого механiзму урядового регулю-
вання i контрольованих бюджетних дотацiй [7].
На державному рiвнi повинна гарантуватися еко-
номiчна безпека зазначених зон, а також усунен-
ня будь-яких потенцiйних загроз перебоїв у енер-
гопостачаннi.
Таким чином, стратегiя державного регулю-
вання в малiй енергетицi має акцентуватися на
таких засадах:
– регульоване встановлення цiн i тарифiв на
електроенергiю залежно вiд технологiй i обсягiв
вироблення;
– державна пiдтримка розвитку технологiй та
систем генерування електроенергiї з використан-
ням ВДЕ, мiсцевих та альтернативних видiв
палив рiзного походження i призначення;
– недопущення нерентабельної дiяльностi
малих генеруючих пiдприємств шляхом держав-
них дотацiй, пiльгового оподаткування, бюджет-
них позичок, субсидiй, iнвестицiйних надбавок;
– обов’язкове гарантування купiвлi всього об-
сягу виробленої енергiї, унiфiкацiя механiзму цi-
нових заявок;
– прискорення термiну повернення iнвести-
цiй, що дозволить популяризувати малу енерге-
тику як привабливу сферу для бiзнесу;
– подальше поглиблення конкурентних засад
дiяльностi суб’єктiв ОРЕ: оптимiзацiя методо-
логiї тарифо- i цiноутворення та вдосконалення
механiзмiв протидiї недобросовiснiй конкуренцiї;
– припинення перехресного субсидiювання в
паливно-енергетичному секторi;
– пiдготовка нормативно-правової бази для
визначення умов i правил функцiонування нової
моделi енергоринку, зокрема принципiв роботи
балансуючого ринку, гарантiй вiдшкодування
його фiнансових ризикiв, безперешкодного при-
єднання малих генеруючих об’єктiв до регiональ-
них розподiльчих мереж, механiзмiв взаємодiї
всiх учасникiв ринку, особливо приватних пiд-
приємств малої генерацiї, зi збутовими i розпо-
дiльчими компанiями.
Для успiшного впровадження проектiв у
малiй енергетицi на державному рiвнi повинна
бути створена єдина iнформацiйна база за такими
критерiями:
– за технологiями генерацiї (створення реє-
стру технологiй, визначення обмежень у застосу-
ваннi кожної з них, а також узгодження з картою
енергетичного потенцiалу регiонiв);
– за ринком споживачiв (визначення спожив-
чих категорiй, якi не можуть бути приєднанi до
централiзованої мережi);
– за ринком iнвестицiй (насамперед прове-
дення технiко-економiчного аналiзу всiх доступ-
них технологiй i повсякчасна популяризацiя цiєї
iнформацiї);
– за розробкою та впровадженням типових
проектiв (на сьогоднi досить часто постає парадо-
ксальна ситуацiя, коли на реалiзацiю проектiв у
регiонах видiляються бюджетнi кошти, але влас-
не проектiв немає).
Вдосконалення дiючих вiдносин мiж учасни-
ками сучасного ринку електроенергiї в Українi
створить умови для його поетапного приведення
до Європейських стандартiв i реалiзацiї Енерге-
тичної стратегiї розвитку галузi до 2030 року.
Успiшна полiтика уряду України в процесi впро-
вадження технологiй малої енергетики є заставою
сталого розвитку регiонiв i країни в цiлому.
Висновки
1. Необхiднiсть i доцiльнiсть впровадження в
сучаснiй енергосистемi України потужностей
малої енергетики не викликає сумнiвiв. Європей-
ськi та свiтовi приклади успiшної модернiзацiї
ринку, а також спроможнiсть систем розосеред-
женої генерацiї конкурувати з великими джере-
лами енергiї пiдтверджують цю тезу.
46 ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ • 18/2008
www.ienergy.kiev.ua
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
2. Крiм того, сучаснi засоби автоматики та за-
хисту спроможнi подолати технiчнi проблеми пе-
ребудови розподiльчої мережi енергосистеми з
упровадженням автономних генераторiв.
3. Для прискорення iнновацiйного процесу
насамперед необхiдно мати чiтку законодавчу
базу, яка б надавала квоти виробникам електро-
енергiї та регулювала їх взаємовiдносини з енер-
гопостачальними компанiями.
4. Лише за умови ефективного державного
менеджменту мала енергетика може сформувати-
ся як приваблива для бiзнесу галузь.
Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього
БІЛОДІД В.Д., ТАРАНЕЦЬ К.В. 47
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
1. Iнформацiйна довiдка про основнi показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України за грудень та
2007 рiк // Мiнiстерство палива та енергетики України (http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?artid
=121024&cat_id=35081).
2. Енергетична стратегiя України на перiод до 2030 року (Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України № 145-р вiд
15 березня 2006 р.).
3. Закон України «Про електроенергетику» № 575/97-ВР вiд 16.10.1997.
4. Програма “Впровадження когенерацiйних технологiй” / Нацiональне агентство України з питань ефективного викори-
стання енергетичних ресурсiв (http://www.naer.gov.ua/index.php?mod=index&id=157).
5. International energy agency. Renewable energy. Market & Policy Trends in IEA Countries. – Paris, 2004. – 672 p.
6. Пабат А. Стратегiчний державний менеджмент конкурентоспроможностi технологiй нетрадицiйної енергетики: свi-
товий досвiд // Економiст. – 2006. – № 5. – С. 54–57.
7. International energy agency. Lessons from Liberalized Electricity Markets. – Paris, 2005. – 224 p.
|
| id | systemreorg-article-352 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:11:08Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/6d/45f5623e44f705c8aedf4689898e7e6d.pdf |
| spelling | systemreorg-article-3522026-07-18T12:57:37Z Small power and its value in regional systems of the future Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього Bilodid V.D. Taranets K. V. dispersed power sector, low-power generators, dispersed power sources, renewable energy sources, energy supply decentralization. розосереджена енергетика, малі генератори, розосереджені джерела енергопостачання, відновлювані джерела енергії, децентралізація енергопостачання. This article deals with necessity of implementation of small energy powers in the electricity transmission system of Ukraine. There was made technical and economic estimation of technologies diversification. There were also outlined the main problems of the innovation market in dispersed energy and the variants of their solution are given. Розглянуто необхідність упровадження малих генеруючих потужностей в енергетичну систему України. Зроблено техніко-економічну оцінку технологій, окреслено комплекс проблем інноваційного ринку розосередженої енергетики та наведено можливі варіанти їх розв'язання. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2008-11-20 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/352 System Research in Energy; No. 2 (18) (2008): The Problems of General Energy; 40-47 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (18) (2008): Проблеми загальної енергетики; 40-47 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/352/296 Copyright (c) 2008 Bilodid V.D., Taranets K. V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | dispersed power sector low-power generators dispersed power sources renewable energy sources energy supply decentralization. Bilodid V.D. Taranets K. V. Small power and its value in regional systems of the future |
| title | Small power and its value in regional systems of the future |
| title_alt | Мала енергетика та її значення в регіональних системах майбутнього |
| title_full | Small power and its value in regional systems of the future |
| title_fullStr | Small power and its value in regional systems of the future |
| title_full_unstemmed | Small power and its value in regional systems of the future |
| title_short | Small power and its value in regional systems of the future |
| title_sort | small power and its value in regional systems of the future |
| topic | dispersed power sector low-power generators dispersed power sources renewable energy sources energy supply decentralization. |
| topic_facet | dispersed power sector low-power generators dispersed power sources renewable energy sources energy supply decentralization. розосереджена енергетика малі генератори розосереджені джерела енергопостачання відновлювані джерела енергії децентралізація енергопостачання. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/352 |
| work_keys_str_mv | AT bilodidvd smallpoweranditsvalueinregionalsystemsofthefuture AT taranetskv smallpoweranditsvalueinregionalsystemsofthefuture AT bilodidvd malaenergetikataííznačennâvregíonalʹnihsistemahmajbutnʹogo AT taranetskv malaenergetikataííznačennâvregíonalʹnihsistemahmajbutnʹogo |