Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine

The modern condition and prospects of the further development of cenralized heat supply in Ukraine through a prism of foreign experience and from the point of view of power and ecological safety of the state is observed. The rational sequence of modernisation of cenralized heat supply systems and re...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Malinovskyi A.A., Turkovskyi V.G., Muzychak A.Z.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009
Schlagworte:	cenralized heat supply heat networks power safety energysaving modernisation.
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/365
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103646118182912
author	Malinovskyi A.A. Turkovskyi V.G. Muzychak A.Z.
author_facet	Malinovskyi A.A. Turkovskyi V.G. Muzychak A.Z.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Malinovskyi A.A.", "institution": null }, { "author": "Turkovskyi V.G.", "institution": null }, { "author": "Muzychak A.Z.", "institution": null } ]
author_sort	Malinovskyi A.A.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:37Z
description	The modern condition and prospects of the further development of cenralized heat supply in Ukraine through a prism of foreign experience and from the point of view of power and ecological safety of the state is observed. The rational sequence of modernisation of cenralized heat supply systems and requirement for power audit is offered.
first_indexed	2026-03-24T02:01:34Z
format	Article
fulltext	50 ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА оптимізація технологічних об'єктів і систем ©© А.А. Маліновський, В.Г. Турковський, А.З. Музичак, 2009 Постановка проблеми. Станом на 1991 рік Україна мала розвинену систему централізова- ного теплопостачання (СЦТП). Біля 75% спо- живачів були приєднані до джерел централізо- ваного теплопостачання (з яких 33% припада- ло на ТЕЦ, а 19% на районні котельні) і лише у 25% споживачів були індивідуальні установки опалення [1]. Однак за десять років незалежності загаль- не теплоспоживання скоротилося майже на 45% й у 2000 році становило 225,8 млн. Гкал. Переважно це зумовлено скороченням обсягів матеріального виробництва в усіх галузях еко- номіки, де споживання теплової енергії змен- шилося більш ніж на 60% [2]. Іншою причиною стало поширення індивідуального опалення в багатоквартирних будинках внаслідок погір- шення якості теплопостачання й, відповідно, зниження довіри до СЦТП. Це зумовило скоро- чення споживання теплової енергії від СЦТП більш ніж на 9% [2]. Сьогодні система централізованого те- плопостачання житлового фонду викликає справедливі нарікання через високу вартість послуг за неналежної якості. В результаті, з’явилися твердження, про доцільність відмо- ви від централізованого теплопостачання і га- рячого водопостачання та переходу на індиві- дуальні теплогенерувальні установки. На дум- ку [3] автономне опалення – це не лише зручно і комфортно, а й дешево. Його часто вважають одним з основних засобів енергозбереження. Тому у багатьох випадках планується децен- тралізація системи теплопостачання за раху- нок спорудження локальних котелень чи ін- дивідуальних мінікотлів. Деякі автори наго- лошують, що це не лише бажано, а й необхідно робити в нових житлових будинках та коте- джах [4]. Пропонується також розукрупнен- ня існуючих великих систем зі створенням ло- кальних котелень, зокрема, на місці теплових пунктів [5]. Для обґрунтування переваг систем ав- тономного теплопостачання називають такі основні недоліки централізованого теплопос- тачання [6]: великі теплові втрати в мережах та їх низь- ка надійність; невідповідність необхідних режимів те- плоспоживання окремих будівель режиму ре- гулювання відпуску тепла на джерелах тепло- вої енергії; суттєві затрати електроенергії на тран- спортування теплоносія тепловими мережами. У результаті, сьогодні установки децентра- лізованого теплопостачання (дахові та мініко- тельні) встановлюються в новобудовах прак- тично усіх міст України. Для прикладу в Києві за останні роки практично жодна новобудо- ва не була приєднана до СЦТП [7], а в Луган- ську такий розвиток закладався в муніципаль- ну програму “Тепло” [8]. Окрім того, нерідкою є ситуація, коли абоненти у багатоповерхових будівлях від’єднуються від системи централі- зованого теплопостачання та встановлюють у себе автономні системи поквартирного опален- ня [9]. За роки незалежності в середньому від СЦТП від’єдналися та встановили в себе інди- УДК 697.34. А.А. Маліновський, доктор. техн. наук В.Г. Турковський, канд. техн. наук А.З. Музичак, магістр Регіональний центр з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, Львів Централізоване теплопостачання має перспективу в Україні Розглянуто сучасний стан та перспективи подальшого розвитку централізованого теплопостачання в Україні крізь призму зарубіжного досвіду та з точки зору енергетичної та екологічної безпеки держа- ви. Запропоновано раціональну послідовність модернізації систем централізованого теплопостачання та потребу в енергетичному аудиті. ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА оптимізація технологічних об'єктів і систем 51 відуальне опалення біля 25% побутових або- нентів, переважно у невеликих містах. Виникає питання, чи СЦТП є безперспек- тивними в принципі й підтримка їх і віднов- лення економічно недоцільними, чи їх недолі- ки є ситуативними, обумовленими спадом еко- номіки? Відповідь на це питання можна обґрунту- вати техніко-економічним аналізом, однак на- очнішим, на нашу думку, є досвід інших країн, особливо тих, що знаходились в аналогічних умовах, зустрілися з подібними проблемами та успішно їх долають. Аналіз зарубіжного досвіду. Існує дум- ка, що в західноєвропейських країнах перева- жає децентралізована система опалення. Од- нак це думка хибна: в усіх містах Європи наяв- ні джерела теплової енергії великої одиничної потужності. Зауважимо, що там у свій час було враховано позитивний досвід Радянського Со- юзу з розвитку централізованого теплопоста- чання на базі комбінованого вироблення елек- тричної енергії на ТЕЦ (теплофікації) [10]. У період енергетичної кризи 1970-х років у ФРН, Данії, Нідерландах було проведено ра- дикальну зміну структури теплогенеруваль- них потужностей у бік збільшення одиничної потужності. Вже на початок 80-х років у ФРН експлуатувалось 135 ТЕЦ з теплофікаційними турбоагрегатами одиничної потужності понад 400 МВт [10]. Розвитку великих систем цен- тралізованого теплопостачання і ТЕЦ тут, як і в СРСР, також сприяла активна державна під- тримка. У цьому ж напрямі розвивалось те- плопостачання в США і Японії, де у ті ж роки відзначається спорудження значної кількості ТЕЦ [10]. На початок 90-х років частка СЦТП в Да- нії становила біля 60% загального постачання тепла, причому більше половини тепла давали ТЕЦ. Це зумовлено тим, що з середини 70-х ро- ків багато раніше збудованих електростанцій було реконструйовано в ТЕЦ, а в останні 15 ро- ків споруджувалися лише ТЕЦ [11]. Прискорений розвиток теплофікації і цен- тралізованого теплопостачання обумовив поя- ву великих та надвеликих, аж до регіональних, систем транспортування тепла в країнах За- хідної Європи. Лідером тут в 1970-80 рр. стала Данія. Наприклад відстань від заміських ТЕЦ до м. Архуса становить 100 км, а до м. Копенга- ген – 157 км [10]. Однак важливішим для нас є шлях розви- тку систем теплопостачання у країнах колиш- нього соцтабору та колишнього СРСР. Яскра- вим прикладом тут є Польща та Литва, в яких СЦТП пройшли етапи становлення, занепаду та відновлення. Досвід Польщі. На початку 90-х років ХХ‑го століття стан теплових мереж Варшави оціню- вався як катастрофічний [12]. Якість послуг, що надавались, була незадовільною, перерви у те- плопостачанні через аварії – звичайною спра- вою. Масовим було від’єднання споживачів та встановлення ними індивідуального опалення. Для виправлення ситуації у 1992 році була розроблена програма модернізації, в основу якої заклали приведення в порядок теплових мереж, встановлення приладів обліку в або- нентів та модернізацію теплових пунктів. За 8 років реалізації програми у Варша- ві було замінено біля 500 км теплових мереж, 5000 компенсаторів, 3200 одиниць запірної ар- матури умовним проходом понад 200 мм; лік- відовано 30 будинкових вугільних котелень (решта 66 будинкових котелень, які ще зали- шаються в експлуатації, також планується лік- відувати); модернізовано 660 індивідуальних теплових пунктів (ІТП); встановлено 17 тис. регуляторів гарячого водопостачання (ГВП) і опалення; всі ІТП обладнані теплолічильника- ми і регуляторами різниці тисків на вводі [12]. Для здійснення технічної модернізації у 1992 р. було залучено кредит світового банку в 75 млн. дол. США з терміном погашення до 2006 р. У результаті модернізації витоки теплоно- сія зменшились на 68% – з 1180 до 379 т/год; втрати тепла на 41%; кількість аварій (до них відносять будь-які вимкнення незалежно від тривалості) зменшилась на 73% – з 2724 за рік до 718; чисельність персоналу на 34% – з 3535 до 2307 осіб [12]. Зараз альтернатива централізованому те- плопостачанню розглядається лише під час спорудження нових будинків. Це зумовлено тим, що більшість фірм пропонує індивідуаль- ні джерела теплопостачання, капітальні затра- ти на які дещо менші, ніж на приєднання до централізованої системи (тому у деяких випад- ках тепломережа бере на себе половину витрат на приєднання), хоча подальша собівартість те- плової енергії вища, ніж вартість покупної. За- уважимо, що вартість теплової енергії в Поль- А.А. Маліновський, В.Г. Турковський, А.З. Музичак. Централізоване теплопостачання має перспективу в Україні 52 ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА оптимізація технологічних об'єктів і систем Проблеми загальної енергетики ∙ 19 (2009) www.ienergy.kiev.ua щі помітно вища, ніж в Україні (у 2005 році різниця становила 40%). Від’єднання споживачів тепла від центра- лізованої системи практично не буває, оскіль- ки немає технічної можливості забезпечити таку ж якість теплопостачання за меншу ціну [12]. Цей приклад прямо заперечує висновки, наведені в [3, 4, 5]. Таким же шляхом пішов розвиток систем теплопостачання в інших містах Польщі: Кра- кові, Ополе, Познані тощо. Досвід Латвії. Показовим є приклад ре- конструкції системи централізованого тепло- постачання м. Риги. Модернізація системи тут ішла дещо іншим шляхом, ніж у Польщі, по- заяк довелося враховувати іншу політичну та економічну ситуацію. Під час розроблення програми модерніза- ції системи теплопостачання Риги були врахо- вані помилки, які призвели до краху аналогіч- ної програми в іншому латвійському м. Елгаве. Там ситуація розвивалась наступним чином: у Світовому банку на заміну теплових мереж було взято великий кредит, що в 4 рази пере- вищував річний обіг коштів теплопостачаль- ної організації. Тарифи виросли, й населення почало масово встановлювати індивідуальні газові котли. Обсяги послуг централізованого теплопостачання зменшились в 2,5 рази й не стало коштів на виплату кредитів. Борги виму- шена була взяти на себе держава [13]. З врахуванням цього негативного досвіду, а також того, що теплоспоживання в Ризі й так впало в 2 рази у порівнянні з 1980 р. [13], ме- тою програми стало забезпечення комфортних умов для споживача. Наголос було зроблено на обліку енергоресурсів та модернізації внутрі квартальних мереж і теплових пунктів. Що стосується найвитратнішої частини системи – мережі – було вирішено обмежитися малови- тратними заходами: осушення каналів підзем- них теплотрас та підвищення рівня експлуа- тації. Для цього було змонтовано кілька нових автоматизованих дренажних помпових стан- цій, а замінено лише кілька кілометрів мереж, де тривалий час було зволоження. Сьогодні усі прокладені в каналах мережі – сухі. У зв’язку зі зменшенням витрат тепло- носія є значний резерв пропускної здатності. Істотного збільшення навантаження не перед- бачається, отже й нема потреби вкладати зна- чні кошти в заміну магістральних теплових мереж, якщо втрати в них не перевищують до- пустимих. Профілактика дає результати й роз- риви теплотрас в опалювальний сезон є над- звичайно рідкі. Окрім підвищення надійності значно під- вищився рівень сервісу. Температура в примі- щеннях регулюється автоматикою теплового пункту за температурою довкілля, але, якщо понад 50% мешканців на зборах постановили, що необхідно підвищити температуру чи пони- зити її у нічні години чи щось інше, то на ІТП відповідно програмується автоматика. Як висновок відмітимо, що західноєвро- пейські країни продовжують розвивати цен- тралізоване теплопостачання та ділитися сво- їм досвідом про те, як централізація допомо- гла їм у свій час подолати нафтову кризу, та як зараз допомагає економити паливо і захищати довкілля. Відродження систем централізова- ного теплопостачання спостерігається також в країнах, які лише недавно вступили в Євро- пейську спільноту. Очевидно, що цей шлях че- кає також і Україну, лише необхідно правиль- но використати досвід сусідів в наших умовах. Енергетична та екологічна безпека. Роз- глянемо перспективи централізованого тепло- постачання з точки зору енергобезпеки країни. Енергетична безпека держави визначаєть- ся сукупністю внутрішніх і зовнішніх факто- рів. Основними внутрішніми факторами є фі- зичний та технологічний стан устаткування в галузях ПЕК, структура споживання енергоре- сурсів в країні, її паливно-енергетичні баланси, фінансовий стан енергетичних підприємств, кадрове забезпечення енергетичних галузей. Головними зовнішніми факторами енергетич- ної безпеки є абсолютні та відносні обсяги ім- порту енергоресурсів, структура імпорту ПЕР і ступінь диверсифікації джерел імпорту енер- гоносіїв. Важливим тут є покриття потреби в тих видах палива, обсяги імпорту яких в Укра- їну дуже значні. Так, упродовж 1995–2000 рр. за рахунок власного видобутку та виробництва потреба у природному газі забезпечувалась на 23,2–26,2%, а у нафті – на 27,3–39,4% загально- го споживання в Україні [2]. У той же час по- криття власних потреб у вугіллі забезпечува- лось на 75,1–98,9%. Тож не дивно, що один із напрямів енергетичної стратегії України поля- гає у зниженні показника газоємності ВВП до 2030 року на 65–79% порівняно з 2000-м роком. ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА оптимізація технологічних об'єктів і систем 53А.А. Маліновський, В.Г. Турковський, А.З. Музичак. Централізоване теплопостачання має перспективу в Україні Очевидно, що альтернативним ресурсом названо вугілля [2, 14]. Причому у перспекти- ві передбачено не лише розвиток вугледобув- них і вуглепереробних підприємств, їх техніч- не переоснащення та спорудження нових шахт і розрізів сучасного рівня, а й можливість ім- портних поставок. І тут система централізованого теплопос- тачання має безсумнівні переваги над децен- тралізованою, яка майже повністю орієнтова- на на використання газу. Відмітимо, що такий шлях під час нафтової кризи успішно подола- ла Данія. Якщо у 1973 році співвідношення у використанні викопних палив нафта/вугілля було 80%/20%, то за кілька років частка вугіл- ля збільшилась з 20% до понад 90% [15]. А ще за кілька років було вирішено завдання змен- шення негативного впливу спалювання вугіл- ля на довкілля. Ще однією безсумнівною перевагою СЦТП є можливість екологічно чистого спалювання низькосортного палива, а також побутових від- ходів. Адже в зв’язку зі складністю та дорого- визною систем сортування, подачі і спалюван- ня такого роду палива, а також очищення ди- мових газів та зменшення шкідливих викидів, їх спорудження є технічно можливим та еко- номічно доцільним лише для теплових джерел великої одиничної потужності. Для прикладу можна навести м. Копенга- ген (Данія), де підготовка відходів до спалю- вання здійснюється на трьох заводах, кожен з яких є складовою ТЕЦ. Тепло, що виробляєть- ся на них покриває біля 30% загальних потреб системи теплопостачання Копенгагена [16]. У результаті це допомагає значно покращити екологічний стан довкілля. Перспективи СЦТП в Україні. В сучасних умовах системи централізованого теплопоста- чання уже не мають тієї природної монополії, яка була в них ще 10–20 років тому. Тепер цен- тралізованому теплопостачанню доводиться витримувати конкуренцію із іншими варіанта- ми теплопостачання. Щоправда поки що цен- тралізоване теплопостачання перебуває у не- вигідному становищі, адже вартість газу для теплокомунальних підприємств є вищою, ніж для індивідуальних споживачів. З врахуван- ням зарубіжного досвіду такий стан є тимчасо- вим [17], оскільки тариф для оптового покупця не може бути вищим тарифу для роздрібного покупця. У свою чергу СЦТП слід “поверну- ти обличчям до споживача”, адже припини- ти хаотичне відключення споживачів можна лише підвищенням якості послуг. На сьогод- ні, відповідно до даних соцопитувань, лише 12,3% респондентів вважають, що рівень якос- ті житлово-комунальних послуг відповідає та- рифам на них [18]. Коли критикують централізоване тепло- постачання, у першу чергу ставлять наголос на втратах тепла у мережах, які за деякими да- ними становлять 20–30% [5], чи навіть 40–50% [19]. Як варіант покращення ситуації назива- ють або відмову від мереж як таких та перехід до децентралізованої та індивідуальної систем опалення [5] або заміну труб теплових мереж на попередньо ізольовані [19]. Це вимагає зна- чних капіталовкладень, яких у теплокомуналь- них підприємств просто немає. До того ж, як справедливо наголошується в деяких роботах, такі величезні втрати в магістральних мере- жах є неможливими навіть теоретично [20, 21], й за умов нормальної експлуатації не повинні перевищувати 7% [21]. Експериментальні до- слідження теплових мереж показують, що за відсутності значних витоків теплоносія та не- зволоженої теплової ізоляції втрати тепла мо- жуть бути досить низькими, за даними [21, 22] не перевищувати 3-4%. Тому на першому ета- пі реконструкції теплових мереж варто обмеж- итися маловитратними заходами, такими як осушення каналів, ремонт аварійних ділянок та виконання планових профілактичних робіт, як було зроблено в Ризі. Це сприятиме змен- шенню втрат тепла у мережах і підвищенню їх надійності. Таким чином можна констатувати, що в наших умовах може більше підійти досвід Латвії [13], ніж Польщі [12]. Першочергові заходи реконструкції мережі повинні бути маловитратними та спрямовани- ми на підвищення якості теплопостачання. Та- кими заходами є гідравлічне балансування ме- режі шляхом налагодження вузлів керування (налаштування діаметрів дросельних шайб та сопел елеваторних вузлів), налагодження на- лежної роботи теплових пунктів, а можливо й оптимізація температурного графіка з враху- ванням характеристик основного обладнання системи теплопостачання. Обов’язковим елементом реконструкції бу- динкових вводів повинне бути обладнання їх приладами обліку теплової енергії. Така ро- бота зараз активно ведеться у багатьох містах 54 ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА оптимізація технологічних об'єктів і систем Проблеми загальної енергетики ∙ 19 (2009) www.ienergy.kiev.ua України – Києві, Львові, Харкові тощо. На сьо- годні – це чи не єдиний напрям реконструкції СЦТП, який масово впроваджується в Украї- ні. Для прикладу можна навести встановлен- ня приладів обліку тепла в житлових будівлях Києва [23] та Луганська [8]. Враховуючи зміни вимог нормативних до- кументів щодо термічного опору огороджу- вальних конструкцій будівель (його значення збільшено приблизно в 3 рази), а також досвід зарубіжних країн необхідно терміново розпо- чати масову термореновацію житлового фон- ду, як це робиться у Білорусі. Лише в рам- ках програми енергозбереження м. Мінська щороку проводиться термомодернізація по- над 170 тис. м2 огороджувальних конструкцій (стін) житлових будинків [24]. Адже в усьому світі пріоритетом є не збільшення об’ємів про- даного тепла, а задоволення наявних та очіку- ваних потреб покупця, у тому числі шляхом надання йому можливостей для максимальної економії. Тим більше, що це також сприятиме зменшенню навантаження на місцевий бюджет. Адже термореновація забезпечить зменшення видатків на оплату за тепло, а отже зменшення виплат субсидій. На жаль, в Україні переважає інша тен- денція. Для прикладу програма “Реабілітації та розширення централізованого теплопоста- чання м. Києва” передбачає завершення спо- рудження котельні “Позняки” та модернізацію й розширення станцій теплопостачання СТ-1 і СТ-2 [25], а термореновація будівель не перед- бачена [25]. Подальша реконструкція СЦТП вимагає значних капіталовкладень. Тому будь-який проект повинен розроблятися на базі реаліс- тичного прогнозу теплового навантаження, а також динаміки його зміни в наступні роки. Цього можна досягнути аналізом зміни енер- госпоживання після термореновації будівель. Лише після такого всебічного аналізу можна приступати до витратної частини реконструк- ції. Першим кроком тут також повинне стати врахування інтересів споживачів. Суттєвою відмінністю між СЦТП, пошире- ними на Заході, та системами в країнах колиш- нього СРСР є спосіб приєднання споживачів та регулювання відпуску тепла лише на джере- лі централізованого теплопостачання. В Україні домінує СЦТП, в якій подача те- пла регулюється зміною температури тепло- носія у подавальній магістралі тепломережі, а гідравлічний режим мережі підтримуєть- ся стабільним – так зване якісне регулюван- ня. У результаті в СЦТП панує ідеологія нор- мованого відпуску тепла абонентам: споживач не має доступу до регулювання об’ємів тепло споживання, які визначаються наперед шля- хом встановлення дросельних шайб та елева- торних вузлів. За кордоном розвиток отримала схема не- залежного приєднання абонентів до мережі з індивідуальним кількісним регулюванням від- бору від мережі тепла абонентом. Тут зміна об- сягів споживання тепла забезпечується шля- хом зміни витрат теплоносія у внутрішньому контурі. Створення комфортних умов проживання в квартирах абонентів в умовах ринкової еко- номіки є визначальним, тому саме перехід до незалежної схеми під’єднання абонентів по- винен стати наступним етапом реконструк- ції СЦТП. Логічним буде відмова від центра- лізованих теплових пунктів та обладнання в будинках індивідуальних теплових пунктів, одночасно це покращить режими роботи те- плокомунальних підприємств. Саме так йшов розвиток теплових мереж в Ризі [13]. Й лише після того, як СЦТП перейде на усталений режим розвитку й припиняться ха- отичні від’єднання споживачів можна буде пе- реходити до реконструкції таких елементів системи як теплова мережа та джерело тепло- вої енергії. Цілком можливо, що на той час у тих заходах, які зараз вважаються необхідни- ми, наприклад побудова нової котельні, просто відпаде потреба. Очевидно, що кожен крок реконструкції СЦТП вимагає проведення енергетичного ау- диту, якісного аналізу зібраної інформації та детального обґрунтування кожного подальшо- го кроку. Це в свою чергу вимагає: • аналізу динаміки теплового навантаження на близьку та віддалену перспективу; • врахування перспективних вирішень щодо внутрішніх теплових мереж та ввідних вуз- лів будівель; • оптимізації гідравлічних режимів та тем- пературних графіків за фактичних та пер- спективних теплових навантажень; ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА оптимізація технологічних об'єктів і систем 55А.А. Маліновський, В.Г. Турковський, А.З. Музичак. Централізоване теплопостачання має перспективу в Україні • обґрунтування доцільності спорудження та характеристик когенераційних устано- вок, використання поновлюваних і нетра- диційних джерел енергії; • оптимальне планування теплопостачання; • вибір оптимальних характеристик облад- нання джерел теплопостачання та тепло- вих мереж; • оптимізації енергоекономічних характе- ристик під час розвитку теплових мереж. 1. Исследование систем теплоснабжения / Л.С.Попырин, К.С.Светлов, Г.М.Беляева и др. – М.: Наука, 1989. – 215 с. 2. Енергетична стратегія України на період до 2030 року та дальшу перспективу (проект) // Міністерство палива та енергетики України, Національна академія наук України. – 2003. – 364 с. 3. Петреник Олег Альтернатива “Теплосетям” есть // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной ком- пании “Экологические системы”. – 2007. – №1. – http://www.esco-ecosys.narod.ru/2007_1/art54.htm. 4. Рейсинг В.А. Эффективный путь энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве Украины // Промышленная теплотехника. – 1999. – т.21. – №6. – С.103–106. 5. Андрийчук М.Д., Соколов В.І., Коваленко А.О., Дядичев К.М. Пути совершенствования систем теплоснаб- жения. – Луганськ: Видавництво Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2003. – 244 с. 6. Автономные или централизованные системы отопления и теплоснабжения — проблемы выбора // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной компании “Экологические системы”. – 2003. – №4. – http://www.esco-ecosys.narod.ru/2003_4/art147.htm. 7. Теплоснабжение: централизация или децентрализация // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной компании “Экологические системы”. – 2002. – №3. – http://www.esco-ecosys.narod.ru/2002_3/art41.htm. 8. Чередниченко Г.Е. Проблемы энергосбережения в производственной сфере и жилищно-коммунальном хозяйстве Луганска и Луганской области. // Збірник наукових праць Міжнародної науково-техніч- ної конференції “Енергоефективність 2004”. Додаток до журналу “Холодильна техніка і технологія” – с. 66–67. 9. Семенов В.Г., Разоренов Р.Н. Децентрализованное теплоснабжение на примере г. Смоленска // Новости теплоснабжения. – 2001. – №12 10. Шарапов В.И. Проблема энергоэффективности отечественного теплоснабжения // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной компании “Экологические системы”. – 2007. – №8. – http://www.esco-ecosys. narod.ru/2007_8/art127.htm. 11. Рыкалов В. Централизованное теплоснабжение в Дании и Германии. // ООО АРЗ СИНТУР-НТ, http:// sintur.ru/stat/453. 12. Семенов В.Г. Опыт Польши в теплоснабжении – урок для России // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной компании “Экологические системы”. – 2007. – №8. – http://www.esco-ecosys.narod. ru/2007_8/art123.htm. 13. Семенов В.Г. Теплоснабжение Риги // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной компании “Экологические системы”. – 2007. – №8. – http://www.esco-ecosys.narod.ru/2007_8/art129.htm. 14. Украина намерена снизить потребление газа за счёт угля // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной компании “Экологические системы”. – 2007. – №1. – http://www.esco-ecosys.narod.ru/2007_1/art127.htm. Висновки 1. Системи централізованого теплопоста- чання для багатоквартирних будинків можуть забезпечити належну якість надання послуг і у порівнянні з індивідуальними й надалі збері- гають переваги щодо економічності, енергетич- ної та екологічної безпеки. 2. Потенціал переваг систем централізова- ного теплопостачання може бути реалізований їх поетапною плановою модернізацією, причо- му першочергові заходи повинні бути малови- тратними, орієнтованими на повне викорис- тання можливостей наявного устаткування та спрямованими на підвищення якості тепло- постачання. 3. Програма реконструювання СЦТП по- винна враховувати динаміку зміни теплового навантаження, обумовлену термореновацією будівель; доцільно, щоб черговість подальших етапів передбачала реконструювання спочат- ку ввідних вузлів у споживачів (облаштування індивідуальних теплових пунктів, перехід до незалежної схеми приєднання абонентів), по- тім теплових мереж та джерел енергії. 56 ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА оптимізація технологічних об'єктів і систем Проблеми загальної енергетики ∙ 19 (2009) www.ienergy.kiev.ua 15. Берге К. Развитие электроэнергетики в Дании // ЭСКО. Электронный журнал энергосервисной компа- нии “Экологические системы”. – 2002. – №8. – http://www.esco-ecosys.narod.ru/2002_8/art59.htm. 16. Груллев Л. Централизованное теплоснабжение – история гибкого использования топлива в Копенгаге- не // Новости Датского Совета по Централизованному Теплоснабжению. Специальный выпуск на рус- ском языке – http://esco-ecosys.narod.ru/2007_5/art02/art03.htm. 17. Население заплатит больше // Экономика. Интернет-газета. – 2006. – 16 ноября – http://62.149.14.150/ oil/article/95999.html. 18. Плачков І. Про користь тепла та світла, або як нам облаштувати середовище проживання //Дзеркало тижня. – 2003. – №3 (428). 19. Байса А.В. Корпорация “Энергоресурс-Инвест” – опыт внедрения энергосберегающих технологий и оборудования в строительстве и коммунальном хозяйстве. // Збірник наукових праць Міжнародної на- уково-технічної конференції “Енергоефективність 2004”. Додаток до журналу “Холодильна техніка і технологія” – с.117–119. 20. Колієнко А.Г. Ефективність використання паливного газу в системах теплопостачання об’єктів ЖКГ // Ринок інсталяційний. – 2007. – №10. – С.6–10. 21. Украина: Энергосбережение в зданиях. EC-Energy Centre Kiev, Ukraine – 274 с. 22. Колієнко А.Г., Мельниченко О.В., Шурд Е. Енергоефективність житлових будинків та деякі питання під- вищення ефективності систем теплопостачання // Ринок інсталяційний. – 1998. – №1. – С.5–7. 23. Вишневська З. Ціни на комунальні послуги ростуть, як із води власне, з води вони практично і зроста- ють // Дзеркало тижня. – 2003. – №28 (453). 24. Федосеев В.Г. Потенциал энергосбережения в промышленности Республики Беларусь. Его реализация в 2006 г. и приоритеты. // Доклад на 5 съезде энергетиков предприятий Беларуси, 16–17 ноября 2006 г. 25. Реалізація проекту “Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання м. Києва”. // Энер- гетика и электрификация. – 2000. – Спецвипуск №2. – С.7–9.
id	systemreorg-article-365
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:11:30Z
publishDate	2009
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/12/da10cf09cda68620b55fef09e1ad9712.pdf
spelling	systemreorg-article-3652026-07-18T12:57:37Z Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine Централізоване теплопостачання має перспективу в Україні Malinovskyi A.A. Turkovskyi V.G. Muzychak A.Z. cenralized heat supply, heat networks, power safety, energysaving, modernisation. централізоване теплопостачання, теплові мережі, енергетична безпека, енергозбереження, модернізація. The modern condition and prospects of the further development of cenralized heat supply in Ukraine through a prism of foreign experience and from the point of view of power and ecological safety of the state is observed. The rational sequence of modernisation of cenralized heat supply systems and requirement for power audit is offered. Розглянуто сучасний стан та перспективи подальшого розвитку централізованого теплопостачання в Україні крізь призму зарубіжного досвіду та з точки зору енергетичної та екологічної безпеки держави. Запропоновано раціональну послідовність модернізації систем централізованого теплопостачання та потребу в енергетичному аудиті. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009-11-02 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/365 System Research in Energy; No. 1 (19) (2009): The Problems of General Energy; 50-56 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (19) (2009): Проблеми загальної енергетики; 50-56 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/365/306 Copyright (c) 2009 Malinovskyi A.A., Turkovskyi V.G., Muzychak A.Z. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	cenralized heat supply heat networks power safety energysaving modernisation. Malinovskyi A.A. Turkovskyi V.G. Muzychak A.Z. Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine
title	Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine
title_alt	Централізоване теплопостачання має перспективу в Україні
title_full	Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine
title_fullStr	Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine
title_full_unstemmed	Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine
title_short	Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine
title_sort	cenralized heat supply has a prospect in ukraine
topic	cenralized heat supply heat networks power safety energysaving modernisation.
topic_facet	cenralized heat supply heat networks power safety energysaving modernisation. централізоване теплопостачання теплові мережі енергетична безпека енергозбереження модернізація.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/365
work_keys_str_mv	AT malinovskyiaa cenralizedheatsupplyhasaprospectinukraine AT turkovskyivg cenralizedheatsupplyhasaprospectinukraine AT muzychakaz cenralizedheatsupplyhasaprospectinukraine AT malinovskyiaa centralízovaneteplopostačannâmaêperspektivuvukraíní AT turkovskyivg centralízovaneteplopostačannâmaêperspektivuvukraíní AT muzychakaz centralízovaneteplopostačannâmaêperspektivuvukraíní

Cenralized heat supply has a prospect in Ukraine

Institution

Ähnliche Einträge