Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations

The theoretical features of calculation of specific expense of fuel on electric and heat energy supply are considered for the serial steam extraction turbine by a thermodynamics method. The dependences on the initial and eventual parameters of working process of basic indexes of energy efficiency wa...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Dubovskoy S.V., Khortova О.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009
Теми:	heat power engineering steam extraction turbine expense of fuel.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/369
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103651975528448
author	Dubovskoy S.V. Khortova О.А.
author_facet	Dubovskoy S.V. Khortova О.А.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Dubovskoy S.V.", "institution": null }, { "author": " Khortova О.А.", "institution": null } ]
author_sort	Dubovskoy S.V.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:37Z
description	The theoretical features of calculation of specific expense of fuel on electric and heat energy supply are considered for the serial steam extraction turbine by a thermodynamics method. The dependences on the initial and eventual parameters of working process of basic indexes of energy efficiency was explored for such aggregates and as a result of an empiric formula is shown out.
first_indexed	2026-03-24T02:01:34Z
format	Article
fulltext	14 СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ©© С.В. Дубовський, О.О. Хортова, 2009 літератури зайняло питання про коректну методику розділення витрат палива при ком- бінованому виробітку теплової та електричної енергії, яких на сьогодні нараховується більше десятка. Проблема поділу витрат палива на одер- жання електричної енергії і теплоти комбіно- ваним методом виникла на теренах колишньо- го СРСР з початку широкого використання ТЕЦ. Виходячи з суто практичних міркувань було прийнято, що ККД ТЕЦ з відпуску тепло- ти дорівнює тепловому ККД її енергетичного котла. Такий підхід до визначення показни- ків теплової економічності одержав назву “фі- зичного”. Цей метод передбачав відносити всю економію від комбінованого виробництва енер- гії тільки до одного її виду – до електроенергії, що сприяло штучному завищенню тарифу на тепло. Незважаючи на це, метод Міністерства електростанцій СРСР (розроблений А. С. Гор шковим [1]) набуває чинності у 50-ті роки. Внаслідок чого пізніше виявилась тенден- ція, коли споживачі теплової енергії стали від- мовлятися від тепла, що вироблене найбільш ефективним комбінованим способом, і “фізич- ний” метод неодноразово підпадає під критику як з боку термодинаміків, так і економістів як такий, що суперечить другому закону термоди- наміки і не віддзеркалює реальну вартість про- дуктів комбінованого виробництва. У той же час Л. Л. Гінтер запропонував гра- фічний метод визначення витрат на електрич- ну і теплову енергію (так званий трикутник Гінтера) [2], що передбачав розподіл загальних витрат палива на ТЕЦ пропорційно витратам Мета роботи: встановити методологію оці- нювання фактичних витрат палива на паро- турбінних теплових електростанціях термоди- намічним методом. Комбіноване виробництво електричної енергії і теплоти здійснюється в Україні пере- важно потужними паротурбінними установ- ками ТЕЦ, конденсаційних ТЕС та АЕС. Такі установки забезпечують близько 30% центра- лізованого виробництва теплоти та близько 9% виробітку електричної енергії. В останні роки в Україні, як і у світі в ці- лому, виникли певні складнощі експлуатації та реконструкції існуючих та будівництва но- вих електростанцій комбінованого виробни- цтва. Вони пов’язані, у першу чергу, із неспри- ятливою динамікою змін цін на природний газ – основний вид палива сучасних ТЕЦ. Висо- ка вартість природного газу порівняно з вугіл- лям та ураном зумовлює високу середню ціну виробництва електричної енергії на газових ТЕЦ порівняно з конденсаційними вугільни- ми ТЕС, а тим більше – АЕС. Досить значними, порівняно з індивідуальними газовими котла- ми, є і ціни відпуску теплоти від СЦТ на базі ТЕЦ такого типу. У зв’язку з цим в останні роки виникає проблема виправлення непростої ситуації, що виникла у сфері комбінованого виробни- цтва електричної і теплової енергії в Україні у зв’язку з фактичною неконкурентоздатністю ТЕЦ на ринках електричної енергії і теплоти. Тому безпрецедентне право на нескінчен- ні дискусії на сторінках науково-технічної УДК 621.182.3 С.В. Дубовський, д-р техн. наук О.О. Хортова, інженер Інститут загальної енергетики НАН України, Київ методичні осНОВИ РОЗРОБКИ СТАНДАРТУ ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГОЄМНОСТІ КОМБІНОВАНОГО ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ І ТЕПЛОТИ НА ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЯХ Розглянуті теоретичні особливості розрахунку питомих витрат палива на відпуск електричної та теплової енергії для серійних паротурбінних теплофікаційних установок термодинамічним методом. Досліджені залежності основних показників енергетичної ефективності таких установок від початко- вих та кінцевих параметрів робочого процесу та за результатами виведено емпіричну формулу. СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 15С.В. Дубовський, О.О. Хортова. Методичні основи розробки стандарту визначення енергоємності комбіно- ваного виробництва електричної енергії і теплоти на електричних станціях ставин в країнах СНД були прийняті нові ре- дакції єдиних галузевих стандартів щодо поді- лу витрат палива на ТЕЦ і ТЕС, які дещо змі- нювали й досі чинний стандарт з обчислення показників теплової економічної ТЕЦ згідно з ідеологією “фізичного” методу, залишаючи його основну частину без змін [6]. Нову редакцію методики розподілу витрат палива на теплових електростанціях на відпу- щену електричну і теплову енергію при комбі- нованому виробництві за розробкою ЛьвівОР- ГРЕС, відомого як метод рівноцінної вигоди, було введено в дію з 1 травня 1998 року [7] у порядку доповнення чинного стандарту, який залишається діючим в Україні і нині. Методи- ка декларує принцип рівномірного поділу еко- номії палива між електричною енергією та теп лом, що дозволяє зменшити паливну вартість теплової енергії при її комбінованому вироб- ництві. Цей принцип, взагалі кажучи, не має фізичної основи. До того ж, розрахункові фор- мули методики не повністю відповідають цьо- му принципу, містячи фізично необумовлені члени, що нівелюють ефект зниження витрат на виробництво теплоти. Крім того, обчислен- ня економії палива від комбінованого виробни- цтва, що найбільш впливає на результат оцін- ки, проводиться у методиці з використанням даних технологічного обліку роботи ТЕЦ, що практично не піддаються вимірюванням штат- ними засобами контрольно-вимірювальних приладів теплових електростанцій і є непрозо- рими для споживачів енергії. Досвід використання методики на практи- ці показав, що вона не завжди відповідає поба- жанням виробників і споживачів енергії, які мають свої уявлення щодо оптимальних для них тарифів на енергетичну продукцію. У зв’язку з цим передбачається введення у якості стандарту більш гнучких, так званих “економічних” редакцій методики, що містять довільні параметри, які встановлюються окре- мими ТЕЦ на певний період часу самостійно. В даній роботі розглянуті теоретичні осо- бливості і основні результати розрахунку по- казників енергетичної ефективності таких установок термодинамічним методом [8–11]. Цей метод, на відміну від емпіричних, вико- ристовує у якості вихідних дійсні, а не умовні значення параметрів роботи турбін. Як відомо, основна складність енергетич- них оцінок ПТУ, як і інших установок комбі- палива на конденсаційних ТЕС та у котельнях відповідно. У роботах А. Н. Румянцева, датованих 1930– 1933 рр., у протилежність до методу Л. Л. Гінте- ра був запропонований метод оцінки вартості пари у залежності від її тиску згідно з принци- пом рівної норми прибутку, тобто метод поділу економії палива внаслідок комбінованого ви- робництва пропорційно відпускам електрич- ної і теплової енергії. Цей метод одержав назву “нормативного” або “економічного” [3]. Пізніше А. И. Прайбом було показано, що нормативний метод А. Н. Румянцева зводить- ся до звичайно середньоарифметичного поділу витрат, який не має беззаперечного фізичного обґрунтування [4]. Найбільшої підтримки знайшов у 70‑х – 90‑х роках ексергетичний метод розподілу ви- трат палива, обґрунтований, зокрема, у роботі німецького дослідника Р. Нітча [5]. Він запро- понував запровадити поділ витрат пропорцій- но ексергії продуктів комбінованого вироб- ництва, базуючись на гіпотезі про однаковий ексергетичний ККД спільного виробництва енергії і теплоти. Щоправда, автор відзначає, що означена гіпотеза не має фізичного обґрун- тування для реальних процесів перетворення, а її вибір серед інших альтернатив ґрунтується на зручності використання формул пропорцій- ного поділу. Ексергетичний метод поділу витрат знай- шов широку підтримку у багатьох фахівців і його почали використовувати в аналізі багато- продуктових процесів в енергетиці та промис- ловості. Пропозиції щодо використання ексер- гетичного методу у якості стандартного викли- кали у 89-х – 90-х роках нову хвилю дискусій між прихильниками фізичного та ексергетич- ного методів, що була підтримана прихильни- ками й інших методів поділу. Фактичне проголошення волюнтаризму у виборі методів поділу витрат відбулося у пері- од впровадження ринкових, точніше вартісних, принципів реалізації тепла. За цих умов ТЕЦ, що використовували “фізичний” метод поділу, залишалися за межами конкуренції з місцеви- ми котельнями, втрачаючи споживачів. У зв’язку з цим у 90-х роках спостерігала- ся хвиля самоприйняття окремими ТЕЦ та їх об’єднаннями власних, зручних для них мето- дів вирішення задачі поділу. У 1995–1998 рр. під тиском зазначених об- 16 СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua ω η η η = − − 0 1 e e , (6) де η0 – ККД теоретичного циклу Ренкіна; відп 29309e E B η = ⋅ – фактичний електричний ККД нетто енергетичної установки (електро- станції). ККД теоретичного циклу Ренкіна визнача- ється типом і параметрами паротурбінної теп лофікаційної установки. Найпростіший (іде- альний) такий цикл представлений в [h–s]- діаграмі на рис.1. Рис. 1. Тепловий процес турбіни без проміжного перегріву пари та без регенеративних відборів в [h–s]- діаграмі: точка 0 – теоретична точка початку процесу розширення пари в турбіні; точка 1 – теоретична точка кінця процесу розширення пари в турбіні; точка 2 – фактична точка кінця процесу розширення пари в турбіні; Р0, t0, h0 – тиск, температура та ентальпія свіжої пари; hк, h’к – ентальпія пари в кінці ізоентропійного та фактичного процесів розширення Для визначення ККД теоретичного циклу Ренкіна, наведеного вище, можна скористува- тися відношенням початкових та кінцевих па- раметрів робочого тіла: η0 0 0 = − − h h h h k k ' , (7) де h0 – ентальпія пари перед турбіною, кДж/кг; hк – ентальпія відпрацьованого робочого тіла в теоретичній точці кінця процесу розши- рення пари в турбіні, кДж/кг; h′к – ентальпія відпрацьованого робочого тіла (конденсату) на лінії насичення при тем- пературі охолоджуваної води, кДж/кг. Значення ентальпій пари перед турбіною та відпрацьованого робочого тіла залежать від типу та індивідуальних особливостей ПТУ нованого виробництва, обумовлена фізичною нероздільністю потоку робочого тіла на вході в турбіну на складові, пов’язані з отриманням роботи і теплоти. Термодинамічний підхід до- зволяє здійснити таке розділення з викорис- танням об’єктивної закономірності, що випли- ває безпосередньо з першого і другого почат- ків термодинаміки і встановлює зв’язок між енергетичними входами і виходами суміщених процесів. Згідно з цим методом витрати палива на відпуск електричної та теплової енергії від па- ротурбінної теплофікаційної установки визна- чаються за формулами: відп відп відп ,e E B B E Q = ⋅ + ω⋅ (1) відп відп відп ,T Q B B E Q ω⋅ = ⋅ + ω⋅ (2) де В – фактичні витрати палива на енергетич- ну установку, т у. п.; Евідп – фактичний відпуск електроенергії паротурбінною установкою, тис. кВт·год; Qвідп – фактичний відпуск теплової енергії паротурбінною установкою, Гкал; ω – усереднений коефіцієнт термодинаміч- ної цінності теплоти (КТЦ). Відповідні питомі витрати палива на від- пуск електричної та теплової енергії визначені відношеннями: відп відп відп ,e e B B b E E Q = = + ω⋅ (3) відп відп відп .T T B B b Q E Q ⋅ ω= = +ω⋅ (4) Загальна витрата палива В та фактичні відпуски електричної енергії Евідп і теплової енергії Qвідп відносяться до параметрів зовніш- нього або комерційного обліку і припускають- ся відомими. Визначення даних параметрів не залежить від типу й індивідуальних особли- востей паротурбінної установки. Усереднений коефіцієнт термодинамічної цінності теплоти являє собою відношення пи- томих витрат палива: ω = b b T e . (5) З огляду на те, що відношення питомих ви- трат палива пропорційне відношенню питомих витрат первинної теплоти (згідно з термодина- мічним методом поділу витрат), формулу для визначення усередненого КТЦ електростанції можна представити у вигляді: СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 17 фікаційних установок 2-го – 5-го технологіч- них поколінь (ступенів тиску) за даними [13], [14] наведені в таблиці 1. З таблиці 1 видно, що отримані значення ККД теоретичного циклу Ренкіна умовно роз- діляють весь діапазон зміни початкової тем- ператури пари паротурбінної теплофікаційної установки на ділянки “низьких” та “високих” температур, в межах яких ККД змінюється не суттєво (тільки в третьому або навіть тільки в четвертому знаці). Рис. 2 демонструє безпе- речність такого висновку, наглядно доводячи слабкий вплив початкової температури пари в своєму експлуатаційному діапазоні змін кож- ної серійної ПТУ на ККД теоретичного циклу. Аналогічно досліджуючи вплив темпера- тури охолоджувальної води на значення ККД теоретичного циклу серійних паротурбінних теплофікаційних установок, що розраховане за формулою (7), отримаємо залежність, яку на очно демонструє рис. 3 (як приклад, для зна- чення початкової температури пари 540 °С ). З наведеного рис. 3 видно, що величина ККД теоретичного циклу ПТУ росте із зрос- танням початкового тиску пари перед турбі- ною і його значення тим менше, чим більше кінцева температура робочого процесу в паро- турбінній теплофікаційній установці (охоло- джувальної води). Аналіз приведених вище залежностей (рис. 2 та рис. 3) для найпростіших схем серій- них ПТУ 2-го – 5-го технологічних поколінь (ступенів тиску) дозволив визначити загаль- ну емпіричну формулу, яка із дуже низькою похибкою, достатньою для практичних розра- хунків, описує залежність ККД теоретичного циклу ПТУ від початкових та кінцевих пара- метрів пари: 0 0 4 ов 0 4 0 0,0283 ln 0,3958 ( 5) (1,6206 ln 17,2833) 10 1,4058 10 ( 540) P t P t − − η = ⋅ + + + − ⋅ ⋅ − ⋅ + + ⋅ ⋅ − (8) і визначаються з таблиць термодинамічних властивостей води та водяної пари [12]. Існуючі серійні паротурбінні теплофіка- ційні установки, що працюють на ТЕЦ, розді- ляють за ступенями тиску і умовно відносять до різних, так званих технологічних, поколінь. Так до першого покоління відносять обладнан- ня на тиск пари нижче 3,43 МПа (35 ата), що створене ще у 30-ті роки минулого століття, а тому в силу своєї надзвичайної давності не по- требує аналізування. В статті досліджуються паротурбінні те- плофікаційні установки наступних техноло- гічних поколінь [13–14]. Обладнання друго- го покоління являє собою ПТУ з протитиском або конденсаційного типу одиничною потуж- ністю 4–12 МВт на номінальний тиск пари 3,43 МПа (35 ата) та на номінальну темпера- туру пари 435 °С, що відповідає технологіч- ному рівню 40-х – 50-х років. Допустимі гра- ничні коливання номінальної температури пари таких установок знаходяться в межах від 420 ÷ 445 °С. ПТУ третього покоління техно- логічного рівня 50-х – 60-х років мають оди- ничну потужність 25–50 МВт і розраховані на тиск пари 8,83 МПа (90 ата) та на температу- ру пари 535 °С. В таких установках допускаєть- ся коливання номінальної температури пари від 525 ÷ 540 °С. Паротурбінні теплофікацій- ні установки четвертого покоління, що ство- рені у 60-х – 70-х рр., вже розраховані на номі- нальний тиск пари 12,8 МПа (130 ата) та на но- мінальну температуру пари 565 °С (допустимі граничні коливання 540 ÷ 570 °С). Теплофіка- ційні установки 5-го покоління розраховані на понадкритичний тиск пари 23,5 МПа (240 ата) з її проміжним перегрівом та на температуру пари 560 °С (допустимі граничні коливання 540 ÷ 570 °С). Результати розрахунків за формулою (7) для існуючих серійних паротурбінних тепло- Таблиця 1. ККД теоретичного циклу для серійних паротурбінних установок на різні початкові параметри пари (при tов = 5 0С – як для зимового періоду) Початкові параметри пари К К Д т ео ре ти чн ог о ци кл у Р ен кі на Тиск, ата (МПа) Температура, °С 420 430 440 445 525 530 540 550 560 570 35 (3,43) 0,4138 0,4151 0,4165 0,4171 0,4283 0,4289 0,4305 0,4319 0,4334 0,4349 90 (8,83) 0,4444 0,4457 0,4471 0,4478 0,4587 0,4594 0,4608 0,4622 0,4636 0,4650 130 (12,8) 0,4539 0,4554 0,4569 0,4577 0,4693 0,4699 0,4714 0,4728 0,4743 0,4757 240 (23,5) 0,4602 0,4632 0,4658 0,4670 0,4827 0,4836 0,4853 0,4869 0,4886 0,4902 С.В. Дубовський, О.О. Хортова. Методичні основи розробки стандарту визначення енергоємності комбіно- ваного виробництва електричної енергії і теплоти на електричних станціях 18 СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua Рис. 2. ККД теоретичного циклу для серійних паротурбінних теплофікаційних установок на різні початкові параметри пари Рис. 3. ККД теоретичного циклу для серійних паротурбінних теплофікаційних установок на різні кінцеві температури робочого процесу СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 19 теоретичного циклу від початкової температу- ри свіжої пари (в експлуатаційному діапазоні таких ПТУ 540 ÷ 570 °С). Теплофікаційні паротурбінні установки ді- ючих електростанцій комбінованого виробни- цтва мають, як правило, одну або дві точки від- бору теплоти для зовнішніх споживачів з різ- ними значеннями температури та тиску. При такій диференціації зовнішніх потоків теплоти в формулах (1) – (4) необхідно приймати серед- ньозважене значення коефіцієнта термодина- мічної цінності теплоти (КТЦ) по фактичних відпусках тепла з кожного відбору турбіни: 1 відп , M i i i Q Q = ω ⋅ ω = ∑ (11) де М – кількість точок відбору, з яких здійсню- ється зовнішній відпуск тепла; ωі – значення коефіцієнта термодинамічної цінності теплоти (КТЦ) кожного відбору; Qі – зовнішній відпуск теплоти з кожного відбору ПТУ, Гкал; відп 1 M i i Q Q = = ∑ – фактичний відпуск теплової енергії паротурбінною установкою, Гкал. Залежність КТЦ кожного відбору для ПТУ з відборами теплоти різних потенціалів, набу- ває вигляду: ω ωi iA P P = + ⋅0 0 ln , (12) де ω0 0 01 273= − ⋅ s h – коефіцієнт термодина- мічної цінності теплоти (КТЦ) за станом пари перед паровою турбіною; А – індивідуальна константа турбоуста- новки; Рі – тиск частково відпрацьованої пари, МПа; Р0 – тиск пари перед турбіною, МПа. Для відборів пари турбін без проміжного перегріву пари, а також для відборів пари тур- бін з проміжним перегрівом пари, із тиском, вищим за тиск проміжного перегріву, констан- та А може бути прийнята рівною 0,0365. Для відборів пари після проміжного перегріву цей показник може бути прийнятий рівним 0,045. В перспективі подальшого розвитку ле- жить розробка методик для ТЕС з більш склад- ними енергоустановками, такими як, напри- клад, ПТУ з супернадкритичними параметра- ми пари, парогазові установки (ПГУ) тощо. Всі коефіцієнти в формулі (8) визначені для значень Р0 в МПа та t0, tов в °C. Сучасні серійні паротурбінні теплофі- каційні установки мають проміжний пере- грів пари. Такий цикл представлений в h-s]- діаграмі на рис. 4. Рис. 4. Тепловий процес турбіни з проміжним перегрівом пари в [h–s]-діаграмі Для визначення ККД теоретичного циклу такої паротурбінної теплофікаційної установ- ки, можна скористуватися наступним відно- шенням початкових та кінцевих параметрів ро- бочого тіла: 0 хпп гпп 0 ' 0 хпп гпп ,k k h h h h h h h h − + − η = − + − (9) де h0 – ентальпія пари перед турбіною, кДж/кг; hхпп, hгпп – ентальпія пари за ЦВТ і від- повідно після проміжного перегріву пари, кДж/кг; hк – ентальпія відпрацьованого робочого тіла в теоретичній точці кінця процесу розши- рення пари в турбіні, кДж/кг; h′к – ентальпія відпрацьованого робочого тіла (конденсату) на лінії насичення при тем- пературі охолоджуваної води, кДж/кг. Проводячи аналогічні міркування як і для ПТУ без проміжного перегріву, для паротур- бінних теплофікаційних установок з проміж- ним перегрівом пари формула (8) набуває ви- гляду: 0 0 4 0 0,0209 ln 0,435 ( 5) (0,9332 ln 15,479) 10 .ов P t P − η = ⋅ + + + − ⋅ ⋅ − ⋅ (10) Останнім членом в формулі (10) було зне- хтувано внаслідок незначної залежності ККД С.В. Дубовський, О.О. Хортова. Методичні основи розробки стандарту визначення енергоємності комбіно- ваного виробництва електричної енергії і теплоти на електричних станціях 20 СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua 2. Прозорість і доступність термодинаміч- ного методу може бути основою Державного стандарту України “Енергозбереження. Енер- гоємність технологічного процесу вироблення електричної та теплової енергії, які відпущені від ТЕС”. Висновки 1. Обґрунтовано необхідність і доціль- ність впровадження нової методики для визначення витрат палива на відпуск електричної та теплової енергії на теплових електростанціях на базі термодинамічного ме- тоду. 1. Горшков А. С. Технико–экономические показатели тепловых электростанций / Горшков А. С. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 240 с. 2. 100 лет теплофикации и централизованному теплоснабжению в России /Сб. статей под ред. В. Г. Семе- нова. – М.: Новости теплоснабжения, 2003. 3. Pustovalov Ju. V. Exergetic Method of cost Distribushion for Co–generation Plants from idea (1926) Up to The present Day.–Energy system and Ecology / Ju. V. Pustovalov // Proceeding of The Int. Conf. – Poland, Cracow. – 1993. – July 5–9. – р. 513–526. 4. Прайб А. И. Термодинамический потенциал как критерий оценки первичной стоимости производства пара на комбинированных станциях / Прайб А. И. – К.: Гостехнаукиздат. Киевский индустриальный институт. – 1937. – № 2. – с. 305–315. 5. Нитч Р. Эксергетическое разделение затрат комбинированной выработки тепла и электрической энергии и введение эксергетического тарифа на тепло для отопления / Нитч Р. // Энергия и эксергия [Под ред. В. М. Бродянского]. – М: Мир, 1968. – с. 106–121. 6. ГКД 34.09.103-96. Расчет отчетных технико-экономических показателей электростанции о тепловой экономичности оборудования. Методические указания, Киев 1996, 137 с. 7. ГКД 34.09.108-98. Распределение расхода топлива на тепловых электростанциях на отпущенную электрическую и тепловую энергию при их комбинированном производстве. Методика, Киев 1998. 8. Дубовской C. В. Термодинамический метод разделения затрат в комбинированных энергетических про- цессах / C. В. Дубовской // Промышленная теплотехника. – 1995. – Т. 17. – № 1–3. – с. 85–92. 9. Дубовской C.В. Расчет показателей энергетической эффективности паротурбинных теплофикационных установок термодинамическим методом / C. В. Дубовской // Промышленная теплотехника. – 1996. – № 6. – с. 78–81. 10. Дубовской C.В. Достоверность показателей тепловой экономичности комбинированного производ- ства электрической и тепловой энергии / C. В. Дубовской // Проблеми загальної енергетики. – 2001. – № 4. – с. 12–17. 11. Дубовской C.В. Достоверность методов оценки показателей тепловой экономичности ТЭС с комбинированным производством электрической и тепловой энергии / C. В. Дубовской // Проблеми загальної енергетики. – 2001. – № 5. – с. 33–41. 12. Вукалович М.П., Ривкин С.Л., Александров А.А. Таблицы теплофизических свойств воды и водяного пара: М. – Издательство стандартов. – 1969. – 408с. 13. Шляхин П. Н. Краткий справочник по паротурбинным установкам / П. Н. Шляхин, М. Л. Бершадский. – М.: Энергия, 1979. – 214 с. 14. Бойко Е. А. Тепловые электрические станции (паротурбинные энергетические установки ТЭС): Спра- вочное пособие / Е. А. Бойко, К. В. Баженов, П. А. Грачев. Красноярск: ИПЦ КГТУ, 2006. – 152 с.
id	systemreorg-article-369
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:11:36Z
publishDate	2009
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/b3/b5e8d90779b34ca540e88d802de655b3.pdf
spelling	systemreorg-article-3692026-07-18T12:57:37Z Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations Методичні основи розробки стандарту визначення енергоємності комбінованого виробництва електричної енергії і теплоти на електричних станціях Dubovskoy S.V. Khortova О.А. heat power engineering, steam extraction turbine, expense of fuel. теплоенергетика, паротурбінна теплофікаційна установка, витрати палива. The theoretical features of calculation of specific expense of fuel on electric and heat energy supply are considered for the serial steam extraction turbine by a thermodynamics method. The dependences on the initial and eventual parameters of working process of basic indexes of energy efficiency was explored for such aggregates and as a result of an empiric formula is shown out. Розглянуті теоретичні особливості розрахунку питомих витрат палива на відпуск електричної та теплової енергії для серійних паротурбінних теплофікаційних установок термодинамічним методом. Досліджені залежності основних показників енергетичної ефективності таких установок від початкових та кінцевих параметрів робочого процесу та за результатами виведено емпіричну формулу. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009-11-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/369 System Research in Energy; No. 2 (20) (2009): The Problems of General Energy; 14-20 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (20) (2009): Проблеми загальної енергетики; 14-20 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/369/310 Copyright (c) 2009 Dubovskoy S.V., Khortova О.А. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	heat power engineering steam extraction turbine expense of fuel. Dubovskoy S.V. Khortova О.А. Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations
title	Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations
title_alt	Методичні основи розробки стандарту визначення енергоємності комбінованого виробництва електричної енергії і теплоти на електричних станціях
title_full	Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations
title_fullStr	Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations
title_full_unstemmed	Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations
title_short	Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations
title_sort	methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations
topic	heat power engineering steam extraction turbine expense of fuel.
topic_facet	heat power engineering steam extraction turbine expense of fuel. теплоенергетика паротурбінна теплофікаційна установка витрати палива.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/369
work_keys_str_mv	AT dubovskoysv methodicalstandardsbasesofevaluationoftheenergycapacitycombinedelectricalenergyandheatproductiononthethermoelectricpowerstations AT khortovaoa methodicalstandardsbasesofevaluationoftheenergycapacitycombinedelectricalenergyandheatproductiononthethermoelectricpowerstations AT dubovskoysv metodičníosnovirozrobkistandartuviznačennâenergoêmnostíkombínovanogovirobnictvaelektričnoíenergíííteplotinaelektričnihstancíâh AT khortovaoa metodičníosnovirozrobkistandartuviznačennâenergoêmnostíkombínovanogovirobnictvaelektričnoíenergíííteplotinaelektričnihstancíâh

Methodical standard’s bases of evaluation of the energy capacity combined electrical energy and heat production on the thermoelectric power stations

Репозитарії

Схожі ресурси