Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine

The problem of increasing of energy efficiency is considered and classification of energy efficiency indexes is presented. The generalized methods of determination of efficiency indexes of using the fuel and energy resources on basis of statistical accounting of Ukraine are presented.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Ruban-Maksimets O.O.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009
Теми:	energy efficiency energy capacity fuel and energy resources statistics indicator of economy-energy efficiency.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/370
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103652643471360
author	Ruban-Maksimets O.O.
author_facet	Ruban-Maksimets O.O.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Ruban-Maksimets O.O.", "institution": null } ]
author_sort	Ruban-Maksimets O.O.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:37Z
description	The problem of increasing of energy efficiency is considered and classification of energy efficiency indexes is presented. The generalized methods of determination of efficiency indexes of using the fuel and energy resources on basis of statistical accounting of Ukraine are presented.
first_indexed	2026-03-24T02:01:34Z
format	Article
fulltext	СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ ©© О.О. Рубан-Максимець, 2009 21 слуги) будь-якого призначення, яка встановле- на нормативними документами” [3]. Відповідно до підходу робочої групи з енергоефективності Департаменту енергети- ки США “енергетична ефективність” не може бути виражена єдиним показником, тому існує багато підходів до її визначення або тлумачен- ня її як поняття: • енергоефективність – необхідний рівень витрат енергетичних ресурсів для досяг- нення певного рівня благополуччя (напри- клад, економічного, соціального, стандар- тів життя людини, стану навколишнього природного середовища і т. ін.); • енергоефективність – енергоємність; • енергоефективність – комплексний на- бір показників, визначення яких залежить від системи, для якої він визначається, а найголовнішим є спостереження за дина- мікою цих показників і забезпечення їх по- стійного покращення за рахунок всіх еко- номічно обґрунтованих доступних заходів (вдосконалення сучасних технологій, а та- кож, що дуже важливо, заміни існуючих технологій використання ПЕР на принци- пово нові). З урахуванням наведених методологічних підходів, які використовуються в світі, визна- чимо поняття “енергетична ефективність” на- ступним чином. Енергетична ефективність є узагальненим поняттям, розкриття якого по- требує конкретизації системи (технічна, еко- номічна, соціальна тощо) та мети (завдання, проблеми, питання) використання [4]. Згідно з системою та метою використання, енергетична ефективність характеризується певною відпо- відною множиною показників. Постановка проблеми. Для прогнозування перспектив розвитку паливно-енергетичного комплексу України та систем її енергозабезпе- чення необхідно забезпечити коректну оцін- ку показників енергетичної ефективності на основі фактичних (статистичних) даних. На сьогодні не існує єдиного загально- прийнятого в усьому світі визначення енер- гетичної ефективності. Відповідно до Закону України “Про енергозбереження” використо- вується термін “енергоефективна продукція, технологія, обладнання – продукція або метод, засіб її виробництва, що забезпечують раціо- нальне використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) порівняно з іншими варіан- тами використання або виробництва продук- ції однакового споживчого рівня чи з анало- гічними техніко-економічними показниками” [1]. Причому “раціональне використання ПЕР” визначено як таке, що досягає максимальної ефективності використання ПЕР при існуючо- му рівні розвитку техніки та технології з одно- часним зниженням техногенного впливу на на- вколишнє природне середовище. Інші підходи до визначення поняття енергетичної ефектив- ності використовуються в державному стан- дарті Російської Федерації Р 51387-99: “по- казник енергетичної ефективності – абсолют- на, питома або відносна величина споживання або втрат енергетичних ресурсів для продук- ції будь-якого призначення або технологічного процесу” [2]. Відповідно до Закону Республіки Білорусь “Про енергозбереження” “показник енергоефективності – науково обґрунтована абсолютна або питома величина споживання ПЕР (з урахуванням їх нормативних втрат) на виробництво одиниці продукції (роботи, по- УДК 620.9 О.О. РУБАН-МАКСИМЕЦЬ Інститут загальної енергетики НАН України, Київ ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ НА БАЗІ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ УКРАЇНИ Розглянуто проблему підвищення енергетичної ефективності та наведено класифікацію показників енергетичної ефективності. Представлено узагальнені методи визначення показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на базі статистичної звітності України. 22 СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua України” (ЗКГНГ) [8], а з 2002 року статисти- ка почала вестися за Класифікацією видів еко- номічної діяльності (КВЕД) [9]. Причому на сьогодні вся необхідна для розрахунків показ- ників енергетичної ефективності інформація в статистичних даних, що публікує Державний комітет статистики України, відсутня або ме- тодично не в повній мірі узгоджена з підхода- ми, що використовуються світовими організа- ціями. Це обумовлює необхідність розробки для окремих ретроспективних періодів специфіч- них методик розрахунку показників енерге- тичної ефективності. Поряд з цим необхідно враховувати наявність потужного “тіньово- го” сектора економіки в Україні, обсяги якого безпосередньо не спостерігаються [10]. Поряд з цим має місце недоврахування значних об- сягів використання та виробництва ПЕР – де- централізовані заготовки палива, “тіньовий” видобуток вугілля, використання некваліфіко- ваних видів палива (біопаливо, метан вугіль- них родовищ і т.п.). Недосконалість національної статистики, поряд з розбіжностями в методах розрахунку обсягів виробництва, споживання, імпорту та експорту ПЕР, які використовуються в окре- мих організаціях, ведуть до суттєвої різниці в оцінках загального енергоспоживання в Украї- ні, що дезорієнтує користувачів цієї інформації як в Україні, так і за її межами. При проведенні досліджень, з урахуван- ням особливостей статистичної звітності, були визначені наступні вимоги до системи показ- ників енергетичної ефективності: • Показники повинні чітко віддзеркалюва- ти сутність процесів, які вони характеризу- ють. • Фактичні показники повинні формувати- ся на основі підходу “знизу вгору” по від- повідних ланцюгах ієрархії господарчо- фінансової діяльності та використання ПЕР. • Відсутність “подвійного урахування” при обчисленні витрат ПЕР та показників, які характеризують результати економічної ді- яльності, як на одному ієрархічному рівні, так і при переході з нижчого ієрархічного рівня на вищі. • Можливість реального визначення показ- ників енергетичної ефективності, виходячи з інформації, яка підтримується суб’єктами Виконані дослідження показали, що на сьогодні відсутня єдина системна теоретична та методологічна база визначення та аналізу показників енергетичної ефективності на різ- них ієрархічних рівнях, а існуючі напрацюван- ня стосуються лише окремих аспектів цієї про- блематики, наприклад, виключно макроеконо- мічного рівня або лише рівня технологічних процесів [5, 6]. Особливо актуальною проблема визначен- ня та аналізу показників енергетичної ефек- тивності є для України, що обумовлено недо- ліками національної статистики та практично повною відсутністю відповідного методичного забезпечення [7]. Метою роботи є розробка теоретичних та методичних засад визначення та аналізу по- казників енергетичної ефективності, зокрема визначення основних термінів та понять, цілей забезпечення ефективного управління вико- ристанням ПЕР на різних ієрархічних рівнях та формування узгодженої системи управлін- ських завдань, вирішення яких дозволяє забез- печити досягнення цих цілей. Показники енергетичної ефективності ви- значаються на базі статистичної інформа- ції, загальновідомою проблемою застосуван- ня якої є наявність статистичних похибок. Але поряд з цим, як свідчать результати виконаних досліджень, визначення та аналіз показників енергетичної ефективності в Україні усклад- нюється низкою специфічних проблем, знач ною мірою обумовлених складністю процесів трансформації від командно-адміністративної системи управління економікою, для обслуго- вування якої і була пристосована статистична звітність колишнього СРСР і яка дісталась у спадок Україні після проголошення незалеж- ності, до ринкових механізмів регулювання. Означене обумовлює характерну рису ві- тчизняної статистики – постійні зміни форм звітності та принципів їх побудови через не- обхідність гармонізації вітчизняної статисти- ки із загальноприйнятими у розвинених краї- нах стандартами. Як наслідок, перелік катего- рій споживання палива та його видів, позиції звітності, структуризації економіки на окре- мі галузі, сектори та види економічної діяль- ності неодноразово змінювались. Наприклад, в період до 2002 року при формуванні статис- тичної звітності використовувався Загальний Класифікатор “Галузі Народного Господарства СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 23 тивності, на всіх ієрархічних рівнях соціально- економічних систем базується на наступному виразі: e D C Os s s s = =1 , (2) де es – показник енергоємності. Він характери- зує витрати ПЕР для досягнення “одиниці” ре- зультату економічної діяльності. При розрахунку показників економіко- енергетичної ефективності результатами еко- номічної діяльності є, відповідно до загаль- ноприйнятої системи національних рахунків, економічні показники на макроекономічно- му рівні: випуск продукції, товарів та послуг в грошовому або натуральному вимірі (ВПТП); валовий внутрішній продукт (ВВП) для еконо- міки країни в цілому; валова додана вартість (ВДВ) для видів економічної діяльності та ва- ловий регіональний продукт (ВРП) для регіо- нів. Джерелом інформації щодо фактичних значень цих показників є національні рахунки та таблиці “витрати – випуск” [11]. З викорис- танням КВЕД, що використовується в таблиці “витрати – випуск”, можливо забезпечити різні рівні агрегування (дезагрегування) інформації для забезпечення коректності між економічни- ми та енергетичними показниками, бо саме за КВЕД структурується інформація у формах енергетичної статистичної звітності. Для отримання інформації щодо обсягів витрат ПЕР використовуються наступні дже- рела. Стосовно витрат органічного палива в Україні джерелом інформації є форма статис- тичної звітності 4-МТП “Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та про- дуктів перероблення нафти” [12]. Форма ста- тистичної звітності 11-МТП “Звіт про резуль- тати використання палива, теплоенергії та електроенергії” є головним джерелом інформа- ції стосовно виробництва електроенергії та те- плоенергії в Україні [13]. Обсяги виробництва електроенергії та тепла за типами електро- станцій визначаються на основі форми 6‑ТП “Звіт про виробництво електро- і теплоенергії, техніко-економічні показники роботи електро- станції”. Обсяги імпорту та експорту ПЕР визнача- ються на основі митної статистики, а електро- енергії – на основі балансу електроенергії. Всі означені джерела статистичної інфор- мації використовуються для розрахунку обся- господарювання та в національній статис- тиці. • Можливість та доцільність визначення по- казників з точки зору їх практичного засто- сування в системі управління енергозабез- печенням та енергоспоживанням. • Можливість коректного порівняння показ- ників енергетичної ефективності, визначе- них для різних країн світу, зокрема визна- чених для України, з показниками інших країн. З урахуванням означених вимог була роз- роблена класифікація показників енергетичної ефективності, в основу якої покладено їх поділ на такі базові класи: • Фізико-технічні, які характеризують сту- пінь технічної досконалості технологій спо- живання, транспортування та зберігання ПЕР. • Соціально-енергетичні, які характеризу- ють економічно та соціально обґрунтовані рівні витрат ПЕР для досягнення соціально прийнятних стандартів якості життя люди- ни та суспільства. • Економіко-енергетичні, які характеризу- ють співвідношення між результатами еко- номічної діяльності та відповідними обся- гами витрат ПЕР. Розглянемо докладніше економіко-енер гетичні показники енергетичної ефективності. Визначення показників енергетичної ефек- тивності на всіх ієрархічних рівнях соціально- економічних систем базується на наступному загальному співвідношенні: D O Cs s s = , (1) де s – індекс показника, який характеризує ре- зультати економічної діяльності в грошовому еквіваленті чи натуральному виразі, s=1÷S; Ds – показник енергетичної ефективності, який характеризує результат економічної ді- яльності, що було досягнуто при витраті оди- ниці ПЕР; Cs – обсяг витрат ПЕР; Os – результати економічної діяльності, які досягнуті за рахунок використання ПЕР в об- сязі Cs. В загальному випадку, показник Cs може визначатись як в енергетичних одиницях – умовних або натуральних, так і у вартісних. Визначення показників енергоємності, які є зворотними до показників енергетичної ефек- О.О. Рубан-Максимець. Особливості розрахунку показників енергетичної ефективності на базі статистичної звітності України 24 СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua З урахуванням означеного, в межах роботи [4] було розроблено новий підхід до визначен- ня обсягів повного енергоспоживання, який передбачає введення понять повного спожи- вання ПЕР енергетичним сектором економіки та повного споживання ПЕР неенергетичним сектором економіки. Повне споживання ПЕР в країні розглядається як сума цих двох складо- вих. Повне споживання ПЕР в енергетичному секторі визначається за виразом: C k M k R k Les j j j J j j j J j j j J = ⋅ + ⋅ + ⋅ ∈ ∈ ∈ ∑ ∑ ∑ ' '' ''' , (6) де Ces – обсяг повного споживання ПЕР в енер- гетичному секторі; Mj – обсяг ПЕР, які використані на пере- творення в інші види енергії; Rj – обсяг ПЕР, які використані на власні потреби енергетичного сектора; J’ – множина видів ПЕР, які були викорис- тані при перетворенні в інші види енергії; J’’ – множина видів енергії, які були вико- ристані на власні потреби; J’’’ – множина видів енергії, які поставля- ються кінцевим споживачам та на експорт. Як видно з виразу (6), при відсутності екс- порту вся вироблена енергія буде врахована у секторі кінцевого споживання. Але якщо її час- тина буде експортована, то сума повного спо- живання виявиться меншою на енергетичний еквівалент експортованої енергії від реаль- них обсягів споживання ПЕР в країні. З точ- ки зору формування енергетичних балансів це цілком коректно, бо ця енергія буде врахована в країні-імпортері. Але з точки зору визначен- ня показників енергетичної ефективності це є помилкою, бо експортована енергія витрачена на формування ВВП (ВПТП, ВРП, ВДВ), тобто на досягнення економічного результату, який є другою складовою при розрахунку показ- ників енергетичної ефективності. Така ситуа- ція виникає тому, що з економічної точки зору експортована енергія змінює свою сутність і повинна розглядатись як товар, а не як енер- горесурс. Тому в цій ситуації необхідно ви- користовувати трансфер експортованої енер- гії в товар, який, при розрахунку показників енергетичної ефективності, не враховується. Це збільшує повне споживання енергетично- го сектору на відповідну величину і забезпечує коректне визначення загального енергоспожи- вання для розрахунку показників енергетич- гів споживання, втрат та витрат ПЕР, необхід- них для визначення показників енергетичної ефективності економіки країни. Загальноприйнятою практикою, в тому числі у європейських країнах, є розрахунок по- казників, що характеризують витрати палива, на основі паливно-енергетичних балансів. Цей баланс формується на основі такого узагальне- ного балансового співвідношення для кожного виду ПЕР: S E L P I Z T Bj j j j j j j j+ + = + ± ± − , (3) де j – індекс виду ПЕР, j=1÷J; Sj – кінцеве споживання; Ej – експорт первинних видів ПЕР; Lj – втрати при транспортуванні; Pj – власне виробництво; Ij – імпорт; Zj – зміна запасів; Тj – трансфери; Bj – міжнародне бункерне паливо. Згідно з цим підходом, загальне споживан- ня j-го виду ПЕР в натуральних одиницях ви- міру визначається за виразом: C S L P I Z T B Ej j j j j j j j j= + = + ± ± − − , (4) де Cj – загальне споживання j-го виду ПЕР. Але для розрахунку показників енерге- тичної ефективності визначення загального споживання ПЕР згідно з виразом (5), який є розповсюдженням зазначеного підходу на за- гальний випадок та відповідає міжнародній практиці формування паливно-енергетичних балансів, буде вірним лише для країн нетто- імпортерів енергії. C k P k I k Z k T k B k Ej j j j j j j j j j j j j J = + ± ± − −( ) = ∑ 1 , (5) де kj – коефіцієнт перерахунку натуральних одиниць виміру в умовні. Розповсюдження цього підходу на визна- чення загального споживання ПЕР країн нетто- експортерів енергії викличе необґрунтоване зменшення споживання ПЕР на енергетичний еквівалент обсягу експортованої енергії. Ця помилка є досить розповсюдженою, зо- крема, вона припущена у Методиці визначен- ня енергоємності випуску продукції (робіт, по- слуг) і валового внутрішнього продукту, яка затверджена наказом Держкоменергозбере- ження та Мінекономіки №7/19 від 22.02.2000 року та у практиці розрахунку показників ви- значення енергоємності ВВП, що застосовуєть- ся МЕА. СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ 25 сума власного виробництва електроенергії та її імпорту, зменшена на обсяг експорту, втрат в мережах та власних витрат електростанцій. Визначення споживання ПЕР для енерге- тичного використання виконується аналогіч- но розрахунку загального енергоспоживання за винятком того, що складова, яка визначає використання ПЕР на неенергетичні цілі, на- приклад в якості сировини, не враховується. Визначення кінцевого споживання ПЕР для енергетичного використання є результатом розрахунку кінцевого енергоспоживання за винятком того, що складова, яка визначає ви- користання ПЕР на неенергетичні цілі, не вра- ховується. З урахуванням означеного, на базі статис- тичної звітності України, можна розрахувати різноманітні показники енергетичної ефектив- ності, зокрема: коефіцієнт корисного викорис- тання ПЕР, енергомісткість (ВНП, ВВП, про- дукції) та ін. [5, 6]. Також пропонується розра- хувати показники енергетичної ефективності, які характеризують співвідношення та взаєм- ний вплив енергетичних та неенергетичних потреб, зокрема: енергоємність ВВП (ВПТП, ВРП, ВДВ) на енергетичні цілі, яка визначається відношен- ної ефективності на макрорівні – рівні країн та їх регіонів. Відзначимо, що при умові неврахування експорту електричної енергії коректним стає застосування виразу (5). Повне споживання ПЕР неенергетичного сектору на будь-якому ієрархічному рівні ви- значається сумою показників, які позначають- ся індексом і, і є І, а саме: Повне споживання ПЕР на забезпечення енергетичних потреб всіх кінцевих споживачів (і=1). Повне споживання ПЕР на забезпечення неенергетичних потреб всіх кінцевих спожива- чів (і=2). Якщо позначити індексом j=1 електрич- ну енергію, індексом j=2 теплову енергію, мно- жиною J – види палива, то повне споживання ПЕР неенергетичного сектора, яке позначимо індексом ek, визначається за виразом: C k U k U k Uek j i j j i j j ij j J i = + += = = = = = == ∑∑( ) ( )( ) ( ) ( )( ) ,1 1 1 2 1 2 31 2 (7) де Cek – повне споживання ПЕР неенергетич- ним сектором, Uij – обсяг використання ПЕР за і напрям- ком його використання. Сума показників при і=1 є повним спожи- ванням ПЕР для енергетичних цілей. Повне енергоспоживання країни (регіону) визначається за виразом: C C Ce e s e k= + , (8) де Ce – повне енергоспоживання країни (регіону). З урахуванням означеного, нижче розгля- нуто узагальнені методи визначення показни- ків ефективності використання ПЕР в Украї- ні для рівня країни в цілому, які спираються, з одного боку, на офіційну статистичну звіт- ність, а з іншого, на відкриті офіційні джерела світового співтовариства. Для розрахунку загального споживання ПЕР на рівні країни використовуються скла- дові, наведені в табл. 1, які надаються у формі статистичної звітності 4-МТП. Для розрахунку кінцевого споживання ПЕР на рівні країни використовуються наведені в табл. 2 складові, які надаються у формі статис- тичної звітності 4-МТП. Обсяг споживання електроенергії визнача- ється з використанням електричного балансу країни та форми 6-ТП. Він розраховується як Таблиця 1. Показники, якими визначається загальне споживання ПЕР Показник Знак Позиції у формі 4-МТП Споживання ПЕР сектором перетворення + Розділ 3, графа 1 Витрати ПЕР на перетворення в інші види палива – Розділ 3, графи 2 – 6 Споживання ПЕР на енерге- тичні потреби сектора пере- творення + Розділ 3, графа 12 Споживання ПЕР для неенер- гетичних цілей + Розділ 4, графа 1 Кінцеве споживання ПЕР + Розділ 4, графа 2 Реалізовано населенню + Розділ 4, графа 9 Таблиця 2. Показники, якими визначається кінцеве споживання ПЕР Показник Знак Позиції у формі 4-МТП Споживання ПЕР для неенер- гетичних цілей + Розділ 4, графа 1 Кінцеве споживання ПЕР + Розділ 4, графа 2 Реалізовано населенню + Розділ 4, графа 9 О.О. Рубан-Максимець. Особливості розрахунку показників енергетичної ефективності на базі статистичної звітності України 26 СИСТЕМНІ ДОСЛІД ЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua енергетична ефективність кінцевого спо- живання ПЕР на енергетичні цілі, яка визна- чається відношенням обсягу ВВП до кінцевого споживання ПЕР на енергетичні цілі. ням обсягів споживання ПЕР на енергетичні цілі до обсягів ВВП (ВПТП, ВРП, ВДВ); загальна енергетична ефективність вико- ристання ПЕР, яка визначається відношенням обсягу ВВП (ВПТП, ВРП, ВДВ) до кінцевого використання ПЕР; Висновки Недоліки національної статистичної звіт- ності та розбіжності в методах розрахунку об- сягів виробництва, споживання, імпорту та експорту ПЕР не дозволяють дати вірну оцін- ку загального енергоспоживання в Україні, що обумовлює необхідність розробки відповідних методологічних підходів для визначення по- казників енергетичної ефективності. Класичний підхід до розрахунку обсягів витрат палива на основі паливно-енергетичних балансів, з точки зору визначення показників енергетичної ефективності, є вірним лише для країн нетто-імпортерів ПЕР, тому було розро- блено новий підхід, коректний також і для кра- їн нетто-експортерів ПЕР. З використанням розробленого підходу створені узагальнені методи розрахунку по- казників ефективності використання ПЕР в Україні, з урахуванням специфіки національ- ної статистичної звітності, на підставі яких ви- значаються різноманітні показники енергетич- ної ефективності. Коректне визначення та аналіз показ- ників енергетичної ефективності дозволяє в подальшому забезпечити вирішення ряду важ- ливих завдань, зокрема оцінювати потенціал та пріоритетність реалізації окремих напрям- ків підвищення енергетичної ефективності в Україні, розробляти прогнози перспективної потреби в ПЕР на основі використання різно- манітних методів та математичних моделей, порівнювати національні показники енерге- тичної ефективності з показниками інших кра- їн тощо. 1. Закон України “Про енергозбереження” №74/94-ВР від 01.07.94. 2. Государственный стандарт Российской Федерации. ГОСТ Р 51387-99. УДК 62.1:006.354. Энергосбережение. Нормативно-методическое обеспечение. 3. Закон Республики Беларусь “Об энергосбережении” №190-З от 15.07.1998. 4. Розроблення наукових засад і методів визначення та аналізу показників енергетичної ефективності на основних ієрархічних рівнях економіки і соціальної сфери країни: Звіт про НДР / ІЗЕ НАН України – № ДР 0106U009135. –К., 2008. – 186 с. 5. Державний стандарт України. ДСТУ 2420-94. УДК 006.72:620.9. Енергоощадність. Терміни та визна чення. 6. Державний стандарт України. ДСТУ 3755-98. Енергозбереження. Номенклатура показників енерго ефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію. 7. “Методика визначення енергоємності випуску продукції (робіт, послуг) і валового внутрішнього про- дукту”. Затверджена наказом Держкоменергозбереження та Мінекономіки України від 22.02.2000 року. 8. Загальний Класифікатор “Галузі Народного Господарства України” (ЗКГНГ) — надано чинності нака- зом Міністерства статистики України від 24.01.1994 р. №21. 9. Державний класифікатор України ДК 009-96 “Класифікація видів економічної діяльності” (КВЕД) — надано чинності наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 22.10.1996р.№ 441. 10. “Методологічні положення обчислення обсягів економіки, яка безпосередньо не спостерігається”, за- тверджені Наказом Держкомстату України від 31.12.2004 р. №680. 11. Терехов Л.Л. Экономико-математические методы. – М.: “Статистика”, 1972. – 360 с. 12. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 4-мтп “Звіт про за- лишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти”. Офіційний вісник України від 16.11.2005–2005 р., № 44, стор. 168, стаття 2800, код акта 34223/2005. 13. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 11-мтп “Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії”. Офіційний вісник України від 16.11.2005–2005 р., № 44, стор. 172, стаття 2800, код акта 34223/2005.
id	systemreorg-article-370
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:11:36Z
publishDate	2009
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/7b/bc93666703874f607504e249aab9397b.pdf
spelling	systemreorg-article-3702026-07-18T12:57:37Z Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine Особливості розрахунку показників енергетичної ефективності на базі статистичної звітності України Ruban-Maksimets O.O. energy efficiency, energy capacity, fuel and energy resources, statistics, indicator of economy-energy efficiency. енергетична ефективність, енергоємність, паливно-енергетичні ресурси, статистика, показник економіко-енергетичної ефективності. The problem of increasing of energy efficiency is considered and classification of energy efficiency indexes is presented. The generalized methods of determination of efficiency indexes of using the fuel and energy resources on basis of statistical accounting of Ukraine are presented. Розглянуто проблему підвищення енергетичної ефективності та наведено класифікацію показників енергетичної ефективності. Представлено узагальнені методи визначення показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на базі статистичної звітності України. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009-11-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/370 System Research in Energy; No. 2 (20) (2009): The Problems of General Energy; 21-26 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (20) (2009): Проблеми загальної енергетики; 21-26 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/370/311 Copyright (c) 2009 Ruban-Maksimets O.O. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	energy efficiency energy capacity fuel and energy resources statistics indicator of economy-energy efficiency. Ruban-Maksimets O.O. Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine
title	Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine
title_alt	Особливості розрахунку показників енергетичної ефективності на базі статистичної звітності України
title_full	Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine
title_fullStr	Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine
title_full_unstemmed	Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine
title_short	Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine
title_sort	features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of ukraine
topic	energy efficiency energy capacity fuel and energy resources statistics indicator of economy-energy efficiency.
topic_facet	energy efficiency energy capacity fuel and energy resources statistics indicator of economy-energy efficiency. енергетична ефективність енергоємність паливно-енергетичні ресурси статистика показник економіко-енергетичної ефективності.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/370
work_keys_str_mv	AT rubanmaksimetsoo featuresofcomputationofenergyefficiencyindicatorsonbasisofstatisticalaccountingofukraine AT rubanmaksimetsoo osoblivostírozrahunkupokaznikívenergetičnoíefektivnostínabazístatističnoízvítnostíukraíni

Features of computation of energy efficiency indicators on basis of statistical accounting of Ukraine

Репозитарії

Схожі ресурси