Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies

In the article the indexes of complex estimation of innovations are offered in industrial technologies for making a decision in relation to expedience of their introduction. The example of calculation of efficiency of introduction of technology of the «dry extinguishing of coke» is resulted for subs...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Bilodid V.D., Maliarenko O.Ye., Stanytsina V.V.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009
Schlagworte:	efficiency energy index energy inputs and energy total inputs total power intensity.
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/374
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103669225652224
author	Bilodid V.D. Maliarenko O.Ye. Stanytsina V.V.
author_facet	Bilodid V.D. Maliarenko O.Ye. Stanytsina V.V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Bilodid V.D.", "institution": null }, { "author": "Maliarenko O.Ye.", "institution": null }, { "author": " Stanytsina V.V.", "institution": null } ]
author_sort	Bilodid V.D.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:38Z
description	In the article the indexes of complex estimation of innovations are offered in industrial technologies for making a decision in relation to expedience of their introduction. The example of calculation of efficiency of introduction of technology of the «dry extinguishing of coke» is resulted for substituting for technology of the «wet extinguishing».
first_indexed	2026-03-24T02:01:34Z
format	Article
fulltext	ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ 45©© В.Д. Білодід, О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна, 2009 Для визначення доцільності впровадження інноваційних промислових технологій, модер- нізації виробництва з метою зменшення енер- госпоживання необхідно оцінити їх ефектив- ність. Доцільність впровадження інновацій у промислові технології традиційно визнача- ється порівнянням питомих витрат енергоре- сурсів у базовій та новітній технології та про- веденням фінансово-економічного аналізу за методикою UNIDO [1], але ефект від впрова- дження інноваційних рішень часто виходить за рамки певного технологічного процесу, в яко- му саме впроваджують новітнє обладнання. Прикладом такого впровадження є заміщення установок мокрого гасіння коксу установками сухого гасіння, які в комплексі з добудованими до них котлами-утилізаторами (КУ) дозволя- ють виробляти 70% технологічної пари за ра- хунок вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР) та при добудові до КУ турбодетандера виро- бляти власну електроенергію з покриттям по- треби коксохімічного заводу на 100%. Метою даного дослідження є вибір показ- ників для комплексної оцінки впровадження інновацій у промислових технологіях. Завданням дослідження є аналітичний огляд існуючих показників, які можливо ви- користати для оцінки енергетичної, екологіч- ної та економічної ефективності впровадження інновацій у промислові технології, запропону- вання власної системи показників, що дозво- лять провести комплексну оцінку ефективнос- ті нововведень. До наукової новизни слід віднести запро- поновану систему показників комплексної оцінки інновацій, що впроваджуються у про- мисловості, результати апробації запропонова- ної методології оцінки ефективності нововве- день. Найбільш наочним показником енергетич- ної ефективності, який враховує використан- ня енергетичного потенціалу ВЕР, є показник повної енергоємності продукції, зниження яко- го показує можливу економію по окремих на- прямках використання енергоресурсів: пряме використання, на виробництво енергоносіїв, на функціонування очисного обладнання, енерго- витрати на видобування та транспортування сировини. Питанню оцінки енергоємності кін- цевої продукції присвячено чимало робіт нау- ковців Інституту загальної енергетики [2–10]. Останнім часом до показника повної енерго- ємності виробництва включають й екологічну складову, яка відображає енергетичні витрати на функціонування очисного обладнання, від- несені на одиницю виробленої продукції. До переліку інших енергетичних показни- ків, які дозволяють визначити ефективність впровадження інновацій, слід віднести також енергетичний та ексергетичний коефіцієнти корисної дії (ККД) технологічного процесу та окремих установок. ККД технологічного про- цесу до та після впровадження інновацій до- зволяє розрахувати максимальну економію енергоресурсів в цілому та за їх окремими ви- дами, що отримується після впровадження но- вітніх технічних рішень, та вибрати найкра- щий з можливих варіантів: ( )нов баз баз max.t kj kjE EΔ = η − η ⋅ → (1) Зауважимо, що економія одного виду енер- горесурсу може не привести до зниження енер- УДК 620.9 В.Д. Білодід, канд. техн. наук, ст. наук. співр. О.Є. Маляренко, канд. техн. наук В.В. Станиціна, аспірант Інститут загальної енергетики НАН України, Київ Показники енергетичної ефективності для оцінки інновацій у промислових технологіях У статті запропоновано показники комплексної оцінки інновацій у промислових технологіях для при- йняття рішень щодо доцільності їх впровадження. Наведено приклад розрахунку ефективності впро- вадження технології “сухого гасіння коксу” на заміщення технології “мокрого гасіння”. 46 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua гоємності продукції, тому при виборі з перелі- ку і-х взаємозамінних технічних рішень оби- рають таке, що відповідає максимальному зниженню енергоємності виробництва продук- ції на кінцевій стадії виробництва (сумарна ви- трата енергоресурсів по всіх переділах на ви- робництво продукції на підприємстві, віднесе- на на одиницю виробленої продукції): ( )баз нов 1 max. I t k k ki i e e e = Δ = − →∑ (2) При використанні в енергетичному аналі- зі показника повної енергоємності продукції, який розраховується згідно з стандартом [2] за формулою та має більший перелік складових еп = (еер + еен – евер) + есм + етр+ еовф + етв + еос, (3) потрібно уточнити, що зниження цього показ- ника доцільно не по всіх його складових. Для зменшення повної енергоємності продукції на підприємстві доцільно мінімізувати окре- мі складові цього показника, такі як: енерго- ємність сировини і матеріалів – есм, що заку- повуються або виробляються на підприємстві, енергоємність транспортування сировини та матеріалів – етр, енергоємність використаних енергоресурсів та енергоносіїв – еер, еен, енер- гоємність трудовитрат – етв. При цьому енер- гоємність вторинних енергоресурсів – евер, що дає зниження енергоємності технологічного процесу, потрібно збільшувати у раціональних обсягах; енергоємність основних виробничих фондів – еовф та охорони навколишнього се- редовища – еос зменшуватись може, але не за рахунок відсутності очисного обладнання вза- галі, а його раціонального вибору. Включення до технологічного ланцюга ви- робництва продукції очисних споруд приведе до збільшення величини повної енергоємнос- ті продукції, але у випадку зниження сплати збору за забруднення навколишнього середо- вища та використання відходів підприємство отримає економічний ефект. Порівняння енер- гоефективності технології до та після впрова- дження технічного рішення з використанням показника повної енергоємності продукції по- винно проводитись при однаковому наборі складових, які враховано при розрахунку. Для оцінки екологічного ефекту інновацій- них рішень, що впроваджуються у промисло- вому виробництві, пропонується ввести показ- ник зменшення сплати збору за забруднен- ня навколишнього природного середовища: баз нов баз баз баз екол екол екол вс с рв нов нов нов вс с рв П П П (П П П ) (П П П ) max Δ = − = + + − − + + → (4) де баз нов екол еколП , П – величини збору, які підпри- ємство сплачує за викиди, скиди шкідливих речовин в навколишнє середовище і розмі- щення відходів відповідно до та після модер- нізації; баз нов вс всП , П – сума збору, який справля- ється за викиди стаціонарними джерелами забруднення відповідно до та після модерніза- ції; баз нов с сП , П – сума збору, який справляєть- ся за скиди відповідно до та після модернізації; баз нов рв рвП , П – сума збору, який справляється за розміщення відходів відповідно до та після мо- дернізації. Для тих підприємств, що не мають дозво- лу на викиди, скиди та на розміщення відходів або мають понаднормативні скиди і розміщен- ня твердих відходів, потрібно розраховувати еколого-економічні збитки, заподіяні навко- лишньому середовищу [11–14]: З=(Аф+Вф+Зф) + (Нр+Мр+ Рс.г+ Рр.г+ + Рл.г+ Ррек+ Рп.з.ф.) , (5) де Аф – збиток від забруднення атмосферного повітря; Вф – збиток від забруднення поверх- невих і підземних вод; Зф – збиток від забруд- нення поверхні землі і ґрунту; Нр – збиток від втрати життя і здоров’я населення; Мр – зби- ток від руйнації й ушкодження ОВФ, знищен- ня майна і споруд; Рс.г – збиток від вилучення з обігу або погіршення якості сільськогосподар- ських угідь; Рр.г – збиток від втрат у рибному господарстві; Рл.г – збиток від втрати продук- ції й об’єктів лісового господарства; Ррек – зби- ток від знищення і погіршення якості рекре- аційних ресурсів; Рп.з.ф. – збиток, завданий природно-заповідному фонду. Якщо підприємство здійснило заходи щодо зменшення збитків, заподіяних навколишньо- му середовищу, пропонується розраховувати відносний показник зменшення збитків: б відв зб б б З З ЗК 1, З З t−= = → (6) де Звідв – величина відверненого збитку, який вдалось відвернути внаслідок реалізації при- родоохоронного заходу; Зб, Зt – еколого- економічні збитки відповідно до та після впро- вадження природоохоронного заходу. Економічну оцінку ефективності впрова- дження інновацій проводять з використанням цілого ряду фінансово-економічних показни- ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ 47В.Д. Білодід, О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна. Показники енергетичної ефективності для оцінки інновацій у промислових технологіях ків, що змінюються в часі та дисконтуються до якогось одного моменту часу. До них нале- жать: загальний розрахунковий період вико- ристання енергетичного та технологічного об- ладнання; капіталовкладення у впровадження модернізації, реконструкцію чи нове будівни- цтво; сума дисконтованих капіталовкладень; загальний економічний ефект, який можна до- сягти в розрахунковому році від впроваджен- ня модернізації, реконструкції чи нового бу- дівництва; витрати на реалізацію модерніза- ції, реконструкції чи нове будівництво; чистий дисконтований прибуток; термін окупності мо- дернізації, реконструкції чи нового будівни- цтва; індекс прибутковості (відносний показ- ник економічної ефективності, який визнача- ється відношенням суми приведених ефектів до величини капіталовкладень) [1]. Для визначення економічної ефективнос- ті впровадження інновацій є необхідним вико- ристання показника сумарного економічного ефекту від впровадження і-х інновацій, техніч- них рішень та ін., максимум якого і визначить найкращий варіант: техн екол експ Ц Ц Ц П max, i і t t t t t t t b i q i w i і і і t t і і ЕК В Q W V Δ = Δ + Δ + Δ + + Δ + Δ → ∑ ∑ ∑ ∑ ∑ (7) де Цt t b iB∆∑ – зниження витрат на покупне па- ливо; Цt t q iQ∆∑ – зниження витрат на покуп- ку або власне виробництво теплової енергії; Цt t w iW∆∑ – зниження витрат на покупку або власне виробництво електроенергії; е к о лП і t∆∑ – зміна сплати збору за забруднення навко- лишнього середовища; е к с пі tV∆∑ – зниження експлуатаційних витрат в результаті впрова- дження технічних рішень. Таким чином, ефективність впровадження інновацій у промислові технології пропонуємо визначати за низкою показників: енергетичних – за формулами (1)–(2), екологічних – за фор- мулами (3)–(5), економічних – за формулою (6) та відомим показником – терміном окуп- ності капіталовкладень. Розрахунок ефективності промислової технології за показниками, що запропоновано, приведено на прикладі виробництва коксу та коксохімічної продукції для типового коксохі- Таблиця 1. Повна енергоємність процесу коксування з різними установками гасіння Показники Установка мокрого гасіння Установка сухого гасіння питомі витрати, одиниця виміру/т коксу енергоємність, кг у.п. / т коксу питомі витрати, одиниця виміру/т коксу енергоємність, кг у.п. / т коксу Використані енергоресурси: Коксовий газ, нм куб. (горючий ВЕР) 175 99,9 175 99,9 Електроенергія, кВт∙год 5,2 1,9 5,2 1,9 Пара, Гкал 0,045 7,5 0,045* 7,5 Енергоємність енергоресурсів 109,3 – 109,3 Використано горючих ВЕР 99,9 – 99,9 Використано теплових ВЕР – – 7,5 Енергоємність енергоресурсів з урахуванням використаних ВЕР 9,4 – 1,9 Енерговитрати на виробництво використаних енергоносіїв: Пара, Гкал 0,045 0,086 0,045 0,086 Електроенергія, кВт∙год 5,2 0,14 5,2 0,14 Вода технічна, тис. м куб. 0,66 82,3 – – Енергоємність енергоносіїв 82,5 – 0,23 Енерговитрати на виробництво і доставку використаної сировини і матеріалів: Шихта, т 1,3 46,3 1,3 46,3 Повна енергоємність коксу 238,1 – 155,8 Повна енергоємність коксу з урахуванням ВЕР 138,2 – 55,9 Пару вироблено в котлі-утилізаторі (КУ), який добудовано до УСГК. Енергоємність шихти розраховано по процесу вуглепідготовки. 48 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua мічного виробництва обсягом 2500 тис. т кок- су на рік. Енергетичну ефективність оцінено за показником повної енергоємності процесу кок- сування (табл. 1). Як видно з табл. 1, при впровадженні уста- новки сухого гасіння коксу (УСГК) знижуєть- ся повна енергоємність кінцевого продукту в порівнянні з мокрим гасінням у башті за раху- нок виробництва пари у котлі-утилізаторі, що добудовується до УСГК, та усуненні споживан- ня технічної води (відповідно й електроенергії на її подачу). Зниження повної енергоємності процесу складає 60%. Найбільший ефект від модернізації установки гасіння коксу досяга- ється у коксохімічному виробництві, де в тех- нологічних процесах використовується пара, що вироблена в КУ за рахунок енергії вторин- них теплових енергоресурсів. У табл. 2 приведено узагальнений розра- хунок енергоємності продукції коксохімічного виробництва в цілому з урахуванням вироб- ництва теплової енергія шляхом використання теплоти гарячого коксу. Як видно з табл. 2, можливе скорочення повної енергоємності коксохімічної продукції в цілому сягає 68%, оскільки пара є основним енергоресурсом у цих процесах. Для розрахунку екологічних показників використано дані з табл. 3 і 4. Після модернізації технологічного процесу з заміною установки мокрого гасіння на сухе зникнуть викиди із гасильної башти (табл. 4). За даними [15], в складі УСГК є 2 джерела ор- ганізованих викидів в атмосферу: свіча над- лишкового інертного газу після димососу та свіча, через яку викидаються гази, що виділя- ються з газу в форкамері. Питомі викиди пилу через ці джерела складають відповідно 5,7–11,5 і 17,6–28,8 г/т погашеного коксу. Конструкцією УСГК очистка газів не передбачена. Тоді су- марні викиди пилу від УСГК складуть від 43,5 до 75,28 т/рік. В розрахунку прийнято середнє значення – 60 т/рік. Збір за викиди по варіанту з мокрим га- сінням в цінах 2005 р., склав Пекол1 = 125,86 тис. грн, після модернізації (сухе гасіння) – Пекол2 = 112,37 тис. грн. Економія в цінах базового 2005 року склала ΔПекол2005 = 13,49 тис. грн. В цінах 2007 р. відповідно – Пекол1 = 333,31 тис. грн, Пекол2 = 297,59 тис. грн, економія в цінах 2007 року склала – ΔПекол2007 = 35,72 тис. грн. Зростання плати за викиди (цін 2007 р. до 2005 р.) є одним з чинників, що стиму лює впровадження інноваційних технологій, які дають екологічний ефект, на підприєм- ствах. Враховуючи, що УСГК дає можливість ви- робляти пару в котлах-утилізаторах в обся- зі 544 тис. Гкал при загальному споживанні коксохімічним заводом 775 тис. Гкал, що по- криває 70% річного споживання теплоенер- гії підприємством, а можливе додаткове ви- робництво електроенергії у турбодетандері при роботі в режимі з відборами пари у роз- мірі 55 кВт∙год/т коксу [15] загальним обся- гом 112,2 млн. кВт∙год складає 100% потреби заводу, сумарний економічний ефект від здій- снення такої модернізації виробництва при ці- нах на енергоносії 2005 р. (теплоенергія на про- мислових підприємствах – 52 грн./Гкал, елек- троенергія – 17 коп./кВт∙год, ціна на коксовий газ – 90 грн./тис.нм3), з урахуванням знижен- ня сплати збору за викиди складе: ЕК = Цт∙ΔQ+ +Цел∙Wдод+Цпал∙ΔВ+ΔПекол = 52 грн./Гкал ∙(775‑544) тис. Гкал + 0,17 грн./кВт∙год 112200 тис. кВт∙год + 90 грн.∙207 тис. нм3 + 13,7 тис. грн.= = 31,1 млн. грн. При існуючих цінах (2007 р.) на енергоносії (теплоенергія на промислових підприємствах – 179,49 грн./Гкал, електро енергія – 43,59 коп./кВт∙год, ціна на коксовий газ –120 грн./тис.м3), з урахуванням знижен- ня сплати збору за викиди економічний ефект складе: ЕК = Цт∙ΔQ+Цел∙Wдод+Цпал∙ΔВ+ΔПекол= = 179,49 грн./Гкал ∙ (775-544) тис.Гкал + 0,4359 грн./кВт∙год ∙112200 тис.кВт∙год +120 грн.∙207 тис. нм3 + 35,7 тис. грн. = 90,43 млн. грн. Строк окупності УСГК вартістю – КУСГК = 150 млн. грн. при цінах 2005 р. дорів- нює: Ток = КУСГК / ЕК = 150 / 31,1= 4,8 р. Впро- вадження УСГК було можливим, але не для всіх підприємств економічно доцільним. Строк окупності УСГК при більш висо- ких цінах на енергоносії 2007 р. дорівнює: Ток = = КУСГК / ЕК = 150 / 90,43 = 1,66 р, що надає додаткову мотивацію для впровадження УСГК на коксохімічних заводах. Установки сухого гасіння коксу, які є роз- робкою вітчизняних вчених, не впроваджува- лись у нашій країні з причини низьких цін на енергоносії (до 2005 р.) і низької вартості уста- новок мокрого гасіння коксу (10–15 млн. грн.). При зростанні цін на енергоносії термін окуп- ності нової установки знижується, стає приваб ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ 49В.Д. Білодід, О.Є. Маляренко, В.В. Станиціна. Показники енергетичної ефективності для оцінки інновацій у промислових технологіях Таблиця 2. Повна енергоємність продукції коксохімічного виробництва (коксохімічні цехи разом) Показники Питомі витрати, одиниця виміру/т коксу Енергоємність, кг у.п. / т коксу Використані енергоресурси: Електроенергія, кВт∙год 59,1 21,6 Пара, Гкал 278,1 46,4 Енергоємність енергоресурсів – 68,0 Енергоємність енергоресурсів з урахуванням теплових ВЕР – 21,6 Енерговитрати на виробництво використаних енергоносіїв: Пара, Гкал 278,1 0 Повна енергоємність коксохімічної продукції – 68,0 Повна енергоємність коксу з урахуванням теплових ВЕР – 21,6 *Пару вироблено в котлі-утилізаторі (КУ), який добудовано до УСГК. Таблиця 4. Викиди в атмосферу при виробництві коксу з установкою сухого гасіння Компонент Процес розвантаження, т/рік Інші джерела, т/рік Загальні викиди, т/рік Питомі викиди, кг/1 т коксу Пил 378 279 657 319 Бенз(а)пірен 0,014 – 0,014 0,007 Сажа – 71 71 38 Нафталін – 2,58 2,58 1,38 Двоокис сірки 50,6 2470 2520 1350 Окис вуглецю – 1650 1650 883 Сірководень – 1,3 1,3 0,7 Оксиди азоту 57 188 246 130 Аміак 25,3 8,6 33,9 18 Фенол 1,6 0,39 1,99 0,1 Ціаніди 8,2 – 8,2 4,4 С5Н5N 3,7 0,51 4,2 2,2 Бензол 1,7 13,3 15 8 Таблиця 3. Викиди в атмосферу при виробництві коксу з установкою мокрого гасіння Компонент Процес розвантаження, т/рік Гасильна башта, т/рік Інші джерела, т/рік Загальні викиди, т/рік Питомі викиди, кг/ т коксу Пил 378 38,4 219 635 340 Бенз(а)пірен 0,014 0,00001 – 0,014 0,007 Сажа – – 71 71 38 Нафталін – – 2,58 2,58 1,38 Двоокис сірки 50,6 0,39 2470 2520 1350 Окис вуглецю – 28,2 1650 1678 898 Сірководень – 44,1 1,3 45,4 24 Оксиди азоту 57 – 188 246 130 Аміак 25,3 152 8,6 186 99 Фенол 1,6 2,6 0,39 4,6 2 Ціаніди 8,2 19,2 – 27,4 15 С5Н5N 3,7 0,39 0,51 4,6 2,5 Бензол 1,7 – 13,3 15 8 50 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ Проблеми загальної енергетики ∙ 20 (2009) www.ienergy.kiev.ua ливим впровадження УСГК. Підприємство, що впроваджує установку сухого гасіння коксу, стає незалежним від зовнішніх поставок енер- гоносіїв і має економію палива шляхом пов ного використання як горючих, так і теплових ВЕР. Висновок При розгляді кількох технологій, що мо- жуть бути рекомендовані для впровадження замість існуючої (або вибору варіанта модер- нізації), потрібно мінімізувати енергетичні та максимізувати показники економічного ефек- ту при прийнятному для підприємства термі- ні окупності нового обладнання. При аналізі впровадження інноваційних та інших техніч- них рішень на конкретному підприємстві до показників економічної ефективності додають обґрунтований фінансовий аналіз доцільнос- ті впровадження інновацій саме на цьому під- приємстві. Економічний аналіз показує лише доцільність прийняття певних технічних рі- шень незалежно від суб’єкта, який буде отри- мувати прибутки. 1. Guidelines for preparing the industrial investment project profile UNIDO. – 1991. – 85 р. 2. ДСТУ 3682-98 (ГОСТ 30583-98) Методика визначення повної енергоємності продукції, робіт та послуг. – К.: Держстандарт України, 1998. – 11 с. 3. Панченко Г.Г. Энергоэкономический анализ производства продукции, работ и услуг. – К., 1994. – 30 с. (Препр. / НАН Украины. Ин-т пробл. Энергосбережения; 94-3). 4. Гнідий М.В., Куц Г.О., Терещук Д.А. Метод розрахунку повних енергетичних витрат на виробництво продукції // Экотехнологии и ресурсосбережение. – 1997. – №5. – С. 67–72. 5. Гнедой Н.В., Маляренко Е.Е. К вопросу оценки энергоёмкости котельно-печного и моторного топлива // Вісник УБЕНТЗ. – 1998. – №8. – С.39–42. 6. Гнедой Н.В., Маляренко Е.Е. Новые методические подходы к определению энергоёмкости продуктов нефтепереработки // Тези доповідей XI Міжнародної конференції “Ресурсоенергозбереження у ринко- вих відносинах”. – К.: НДЦ “Нафтохім”. – 2004. – С.35–40. 7. Розробка методичних питань визначення показників повних енергетичних витрат для енергоємної продукції з метою практичної оцінки ефективності енергозберігаючих заходів: Звіт про НДР (заключ- ний). – Київ: ІЗЕ НАН України, 2000. – 156 с. (№ДР0198U001399). 8. Проведення аналізу, розрахунків і порівняльних оцінок показників енергоємності та повної енергоєм- ності промислової продукції: Звіт про НДР (заключний) / Ін–т загальної енергетики НАН України; кер. М.В.Гнідий. – № ДР0101U002717; К., 2003. – 172 с. 9. Маляренко О.Є. Методи оцінювання енергетичної ефективності для визначення потенціалу енергоз- береження та прогнозування енергоспоживання в процесах нафтопереробки. Автореферат канд. дис., 2005. – 20 с. 10. Розробка та розвиток наукових основ комплексної оцінки енергозберігаючих заходів, прогнозування економічно доцільних потенціалів енергозбереження в Україні: Звіт про НДР (заключний) / Ін-т за- гальної енергетики НАН України. – № ДР0104U003065; – К., 2006. – 240с. 11. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення за- конодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів № 162/698 від 01.06.1995. 12. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднорма- тивних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 157/693 від 29.05.1995. 13. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів че- рез порушення природоохоронного законодавства № 285/2725 від 05.05.1998. 14. Сліпченко В.Г., Бридун Є.В., Дергачова В.В., Єлізаренко Г.М., Лір В.Е., Недін І.В. Еколого-економічні збит- ки: кількісна оцінка. – К.: Політехніка, 2001. – 216 с. 15. Бородин М.В., Попов В.Ю., Старченко Э.В. Энергоресурсы коксохимической промышленности Украины. Направления их использования // Кокс и химия. – 2000, №7. – С. 45–47.
id	systemreorg-article-374
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:11:52Z
publishDate	2009
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/19/74159750d1fc4c7a0b3d444817a15919.pdf
spelling	systemreorg-article-3742026-07-18T12:57:38Z Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies Показники енергетичної ефективності для оцінки інновацій у промислових технологіях Bilodid V.D. Maliarenko O.Ye. Stanytsina V.V. efficiency energy index, energy inputs and energy total inputs, total power intensity. показники енергетичної ефективності, прямі та повні енергетичні витрати, повна енергоємність продукції. In the article the indexes of complex estimation of innovations are offered in industrial technologies for making a decision in relation to expedience of their introduction. The example of calculation of efficiency of introduction of technology of the «dry extinguishing of coke» is resulted for substituting for technology of the «wet extinguishing». У статті запропоновано показники комплексної оцінки інновацій у промислових технологіях для прийняття рішень щодо доцільності їх впровадження. Наведено приклад розрахунку ефективності впровадження технології «сухого гасіння коксу» на заміщення технології «мокрого гасіння». General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2009-11-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/374 System Research in Energy; No. 2 (20) (2009): The Problems of General Energy; 45-50 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (20) (2009): Проблеми загальної енергетики; 45-50 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/374/315 Copyright (c) 2009 Bilodid V.D., Maliarenko O.Ye., Stanytsina V.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	efficiency energy index energy inputs and energy total inputs total power intensity. Bilodid V.D. Maliarenko O.Ye. Stanytsina V.V. Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies
title	Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies
title_alt	Показники енергетичної ефективності для оцінки інновацій у промислових технологіях
title_full	Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies
title_fullStr	Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies
title_full_unstemmed	Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies
title_short	Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies
title_sort	indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies
topic	efficiency energy index energy inputs and energy total inputs total power intensity.
topic_facet	efficiency energy index energy inputs and energy total inputs total power intensity. показники енергетичної ефективності прямі та повні енергетичні витрати повна енергоємність продукції.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/374
work_keys_str_mv	AT bilodidvd indexesofpowerefficiencyfortheestimationofinnovationsinindustrialtechnologies AT maliarenkooye indexesofpowerefficiencyfortheestimationofinnovationsinindustrialtechnologies AT stanytsinavv indexesofpowerefficiencyfortheestimationofinnovationsinindustrialtechnologies AT bilodidvd pokaznikienergetičnoíefektivnostídlâocínkiínnovacíjupromislovihtehnologíâh AT maliarenkooye pokaznikienergetičnoíefektivnostídlâocínkiínnovacíjupromislovihtehnologíâh AT stanytsinavv pokaznikienergetičnoíefektivnostídlâocínkiínnovacíjupromislovihtehnologíâh

Indexes of power efficiency for the estimation of innovations in industrial technologies

Institution

Ähnliche Einträge