Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products

The indexes of power efficiency, which can be used for the analysis of power efficiency in the multifood production of products, are examined (a calculation of coefficient of efficiency of difficult productions, determination of complete power charges is after the method of calculation of technologi...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори та афіліації:	Maliarenko O.Ye.
Ключові слова:	keywords
Автор:	Maliarenko O.Ye.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2010
Теми:	power efficiency power intensity of products the division of general power multifood production.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/383
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103692113969152
author	Maliarenko O.Ye.
author_facet	Maliarenko O.Ye.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Maliarenko O.Ye.", "institution": null } ]
author_sort	Maliarenko O.Ye.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:38Z
description	The indexes of power efficiency, which can be used for the analysis of power efficiency in the multifood production of products, are examined (a calculation of coefficient of efficiency of difficult productions, determination of complete power charges is after the method of calculation of technological fuel number and complete power intensity of products). Comparison of methods of calculation of TAT and complete power intensity of products is executed. Development of methodical approach is given to the calculation of complete power intensity of products in works of scientists of IGE of NAS of Ukraine on the example of productions of black metallurgy and oil processing. Existent methodical approaches are analysed to the division of general power inputs of multifood production of products and the new is offered — combined: proportionally to the mass output and heating value of fuels (as products are a fuel is a coke and coke gas). In chemical workshops in every technological process one product turns out by cleaning of coke gas. The results of calculation of complete power intensity of a few types of products of multifood production of byproduct-coking industry are given: coke, coke gas, coal resin, sulfate of ammonium, sulphuric acid, benzol.
first_indexed	2026-03-24T02:01:36Z
format	Article
fulltext	40 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Діючий стандарт ДСТУ 3755—98 „Енергозбере� ження. Номенклатура показників енергоефек� тивності та порядок їхнього внесення у норма� тивну документацію” [1] включає 41 показник з енергоефективності, що характеризує певну кількісну характеристику експлуатаційних влас� тивостей устаткування, відображають технічну досконалість процесу або агрегату, рівень або ступінь споживання ними енергії та палива при використанні за прямим функціональним приз� наченням. До номенклатури показників віднесе� но: коефіцієнти корисної дії (ККД), корисного використання енергії та палива, питомі витрати палива та енергетичних ресурсів, енергоємність продукції та її види, коефіцієнт використання потужності й використання обладнання (ко� ефіцієнт завантаження за потужністю), електро� паливний коефіцієнт, коефіцієнти електрифі� кації з корисної та первинної енергії, коефіці� єнти попиту потужності та теплоелектричний, енергоозброєність праці, теж саме з потужності та енергії, номінальні тепло� і паропродуктив� ність, споживана потужність, напруження та струм, втрати енергії у натуральному, умовному та вартісному виразі, коефіцієнти, що характери� зують повноту використання вторинних енерго� ресурсів (ВЕР), вища та нижча теплоти згорян� ня палива, втрати холостого ходу та короткого замикання (для трансформатора), та ін. За показниками енергоефективності оціню� ють наскільки ефективно використовуються матеріальні, технічні та енергетичні ресурси на виробництві, в галузі та у країні в цілому. Інтенсивність та ефективність енерговикорис� тання безпосередньо пов'язані з впливом на довкілля та глобальні процеси зміни клімату при добуванні енергоносіїв, виробництві, пере� дачі, розподілі та споживанні необхідного виду енергії. Тому проблему ефективності енергови� користання потрібно розглядати комплексно. Методологічно добре розроблені питання оцінки енергетичної ефективності однопродук� тових виробництв, але найенергоємніші галузі промисловості, такі як хімічна, металургійна, коксохімічна, нафтопереробна, нафтохімічна виробляють цілу низку товарних продуктів в одному виробничому циклі (при переробці одиниці сировини). У випадку металургійної та хімічної промисловості багатопродуктовість створюється завдяки поступовому перетворен� ню вихідної сировини з додаванням інших видів сировини та матеріалів для виробництва різних видів продукції (агломерат—чавун— сталь—прокат різного виду й інші сталеві виро� би). У процесах коксохімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості відбуваєть� ся розділення сировини на кілька продуктів або фракцій з подальшим виробництвом товар� них продуктів за окремими ланцюгами вироб� ництва. Питанню оцінки енергетичної ефек� ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ УДК 620.9:66 О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд.техн.наук, Інститут загальної енергетики НАН України м. Київ ПОКАЗНИКИ ЕНЕРГОЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО"ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ У БАГАТОПРОДУКТОВИХ ВИРОБНИЦТВАХ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Розглянуто показники енергетичної ефективності, які можуть бути використані при аналізі енергетичної ефективності у багатопродуктовому виробництві продукції, мето% дичні підходи до розподілу спільних енерговитрат. Надано результати розрахунку повної енергоємності кількох видів продукції багатопродуктового виробництва коксохімічної промисловості. К л ю ч о в і с л о в а: енергетична ефективність, повна енергоємність продукції, роз0 поділ спільних енерговитрат, багатопродуктове виробництво. © О.Є. МАЛЯРЕНКО, 2010 тивності одержання продукції таких багатопро� дуктових виробництв і присвячена дана робота. Мета роботи — запропонування методично� го підходу до розрахунку показників енерге� тичної ефективності з використанням методів енергоекономічного аналізу. До задачі дослідження треба віднести аналіз існуючих методичних підходів до оцінки енер� гетичної ефективності багатопродуктових ви� робництв та запропонування власного з метою оцінки енергоефективності комплексного ви� робництва промислової продукції. Наукова новизна приведених у статті резуль� татів роботи полягає у запропонуванні способу розподілу спільних енергетичних витрат у комплексному виробництві продукції та розра� хунок повної енергоємності низки продуктів коксохімічного виробництва. Традиційний підхід до оцінки енергетичної ефективності багатопродуктового виробництва у нашій країні полягає в аналізі питомих витрат енергетичних ресурсів в окремих цехах чи тех� нологічних переділах, енергоємності окремих технологічних процесів, розрахунок ККД окре� мих технологічних процесів, установок та ви� робництва (заводу, електростанції) в цілому. Енергетичний ККД установок і заводу в цілому розраховують за відомою методикою Мос� ковського енергетичного інституту ім. Г. Кржи� жановського [2]. Якщо промислова технологія включає кіль� ка технологічних процесів (переділів), то ККД такої технології, так званий коефіцієнт паливо� використання, визначається в загальному ви� падку з виразу [3]: ηпв = ηвд.тр.п. ηвир. ен. ηтр. ен. ηпр. м. ηтех. аг., (1) де ηвд.тр.п. — ККД видобутку, транспортування та переробки палива; ηвир. ен. — ККД виробництва енергії (електричної та теплової); ηтр. ен. — ККД транспортування енергії; ηпр. м. — ККД приводів механізмів; ηтех. аг. — ККД технологічного агрегату. За використання в технологічному процесі кількох видів енергоносіїв сумарний енерге� тичний ККД розраховується так: ηтех. проц. = Σεіηтех. проц.і , (2) де εі — частка окремого енергоносія в загально� му енергобалансі технологічного процесу, що розглядається; ηтех. проц.і — енергетичний ККД процесу для і�го виду енергоносія. Енергетичний ККД технологічного агрегату, що використовує теплоту вторинних енерге� тичних ресурсів та хімічних реакцій, визна� чається так [3]: ηтех. проц.і = , (3) де Qк — теплота, що корисно використана в тех� нологічному агрегаті; QВЕР — теплота вторинних енергетичних ресурсів, що використовується в даному технологічному агрегаті; Qп — теплота, що вноситься з паливом; Qекз — теплота екзо� термічних реакцій; ΣQен — теплота, що підведена з іншими енергоресурсами (електроенергією, па� рою та ін.). Ці показники будуть характеризувати енерге� тичну ефективність конкретного обладнання, ступінь ефективності використання вторинних енергетичних ресурсів у процесі або заводі в цілому, але не дозволяють дати оцінку енерге� тичної ефективності технологічного ланцюга ви� робництва окремих видів продукції. Потрібно відзначити також, що витрати кожного виду енергоресурсу, що використовувались у процесі, планувались окремо, без зв'язку одного з другим, а за основу нормування брались показники, що склались у даному виробництві; при нормуванні не враховувалась залежність між паливно�енер� гетичними ресурсами, матеріаломісткістю та якістю готової продукції; кожний технологіч� ний процес виробничого циклу (ланцюга) був наділений внутрішнім суверенітетом при плану� ванні та аналізі витрат ПЕР; неможливо було пе� реносити витрати з попередніх процесів на на� ступні. Аналіз схем теплових балансів окремих технологічних процесів не дозволяє вийти на по� казник використання ПЕР при виробництві кінцевої продукції. Потрібна була методика наскрізних розрахунків енергоємності виробниц� тва продукції [4]. Найбільш наочним показником, що викорис� товується при розрахунках енергоефективності є енергоємність технологічного процесу або ви� робництва продукції. Використання цього по� казника стало нормою у економічно розвинутих країнах. Так, стандартами ЄС визначаються нормативні величини енергоємності продукції у металургії [5], у США діє нормативний акт, що встановлює енергетичні стандарти для низки га� лузей [6]. Особливістю цих нормативних актів [5, 6] є використання показників наскрізного енергетичного аналізу. Цей метод враховує складові від усіх компонентів технологічних процесів та включає крім безпосередніх витрат 41ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Показники енергоекономічного аналізу для визначення ефективності використання паливно�енергетичних ресурсів і Qк + QВЕР Qп+ Qекз +ΣQен палива, ще й непрямі витрати енергії на вироб� ництво енергоносіїв (електроенергії, стиснутого повітря, кисню та ін.) та приховану енергію, що уречевлена у сировині, матеріалах, процесі транспортування, інструменті та ін. Однією з перших радянських методик наскрізного ана� лізу енергоємності продукції стала методика визначення технологічних паливних чисел (ТПЧ) [4, 7]. Як визначено у роботах [4, 7] технологічне па� ливне число — це витрати всіх видів енергії у да� ному та всіх попередніх переділах технологічно� го процесу, які перераховано на необхідне для їхнього одержання паливо (в умовному паливі) за відрахуванням теплових, паливних, ма� теріальних та інших вторинних енергоресурсів. ТПЧ відображає об'єктивні енергетичні витрати технологічного процесу, є показником повної енергоємності готової продукції. Основні поло� ження метода повного енергетичного аналізу викладені в ГОСТ Р 51750—2001 [8]. Згідно методики ТПЧ розраховується таким чином [9]: ТПЧ = Е1 + Е2 + Е3 – Е4, (4) де Е1 — хімічна енергія копалин первинного па� лива з урахуванням витрат на видобуток, підго� товку (збагачення), транспортування та ін.; Е2 — енергія похідних (вироблених) енергоносіїв: па� ри, електроенергії, стиснутого повітря, кисню, води та інші з урахуванням витрат на перетво� рення; Е3 — прихована енергія, що уречевлена у сировині вихідних матеріалів, обладнанні, капі� тальних спорудах, внутрішніх транспортних операціях та ін.; Е4 — енергія вторинних енерго� ресурсів, що міститься у трьох попередніх скла� дових і використана при виробництві продукції для економії частини первинного палива. Первинна енергія, що міститься в паливно� енергетичних ресурсах — хімічна енергія ко� палин первинного палива з урахуванням вит� рат на видобуток, підготовку (збагачення), транспортування та ін. розраховується за формулою Е1 = ΣТПЧпал ϕпал, (5) де ТПЧпал — технологічне паливне число палива в цілому; ϕпал — питомі витрати палива, одини� ця палива/одиницю готової продукції. Технологічне паливне число палива в свою чергу є сумою ТПЧпал = Qн р + ТПЧвид + ТПЧпід + ТПЧтр, (6) де Qн р — нижча робоча теплотворна здатність палива (за лабораторними дослідженнями); ТПЧвид — технологічне паливне число видобут� ку палива (залежить від способу видобутку та обладнання); ТПЧпід — технологічне паливне число підготовки палива (залежить від способу його підготовки, кількості відходів, їхньої утилізації та ін.); ТПЧтр — технологічне палив� не число транспортування палива (залежить від взаємного розташування промислу та спо� живача, способу транспортування та ін). Енергія похідних (вироблених) енергоносіїв Е2 розраховується за формулою Е2 = ТПЧтеп ϕтеп + ТПЧел ϕел + ТПЧс.п ϕс.п + + ТПЧкис ϕкис + ТПЧвод ϕвод , (7) де ТПЧтеп , ТПЧел , ТПЧс.п , ТПЧкис , ТПЧвод — тех� нологічне паливне число теплової енергії, електроенергії, стиснутого повітря, кисню, во� ди відповідно, кг у.п. / одиницю енергоносія; ϕтеп , ϕел , ϕс.п , ϕкис , ϕвод — питомі витрати тепло� вої енергії, електроенергії, стиснутого повітря, кисню, води відповідно, одиниця енергоносія / одиницю продукції. Прихована енергія, що витрачається у попе� редніх технологіях та уречевлена у сировинних вихідних матеріалах, технологічному, енерге� тичному та іншому обладнанні, капітальних спорудах, інструменті, а також енерговитра� ти на підтримку обладнання у робочому стані, внутрішньозаводський транспорт та допоміжні операції розраховується за наступною форму� лою: Е3 = Σ ТПЧс ϕс +(ТПЧобл. + ТПЧкап) Ка + ТПЧін Кін+ + ТПЧрем Кр+ ТПЧвн.тр.Квн. тр., (8) де ТПЧс, ТПЧобл., ТПЧкап, ТПЧін, ТПЧрем, ТПЧвн.тр. — технологічне паливне число сировини, облад� нання, капітальних споруд, інструмента, ре� монтів, внутрішньозаводського транспорту� вання відповідно, кг у.п. / відповідну одиницю; ϕс — питомі витрати сировини на одиницю го� тової продукції; Ка, Кін, Кр, Квн. тр. — відповідні коефіцієнти витрат, відповідна одиниця / оди� ницю готової продукції. Значення коефіцієнтів визначають за таки� ми формулами: Ка = 0,15/Врік, Кін =1/Всл, Кр = 1/Вкамп., (9) де Врік, Всл, Вкамп. — відповідно обсяги виробниц� тва готової продукції даного переділу за рік, 42 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) О.Є. МАЛЯРЕНКО термін служби інструмента (змінного облад� нання) або кампанію між ремонтами. Енергія вторинних енергоресурсів Е4 скла� дається з фактично зекономлених витрат при використанні у даному чи інших виробництвах теплових, паливних, матеріальних та інших ре� сурсів: Е4 = Етеп + Ехім + Емат, (10) де Етеп, Ехім, Емат — відповідно енергія вторин� них теплових, горючих (хімічна енергія) і ма� теріальних енергоресурсів. Енергія теплових ВЕР визначається за фор� мулою: , (11) хімічна енергія горючих ВЕР — за формулою: , (14) матеріальних ВЕР — за формулою: , (15) де ТПЧтеп, ТПЧхім., ТПЧмат — технологічні па� ливні числа відповідно теплової енергії (пари, гарячої води), хімічної (паливної) енергії, ма� теріальних ресурсів на технологічних виробни� цтвах, кг у.п. / одиницю вторинних ресурсів; ϕв.теп, ϕв.хім., ϕв.мат — відповідно питомі виходи вторинних ресурсів (теплових, горючих, ма� теріальних) на одиницю готової продукції дано� го переділу, одиниця вторинних ресурсів / оди� ницю готової продукції; Квик теп, Квик хім., Квик мат — відповідно коефіцієнти використання вторин� них ресурсів. Аналіз технологічних процесів з використан� ням показника ТПЧ наведено в багатьох роботах російських учених, зокрема Лисиєнка В.Г. [4, 7, 9]. У 1998 р. було введено в дію ДСТУ 3682—98 [10] та міждержавний ГОСТ 30583—98, в яких затверджено показник повної енергоємності продукції. У російських стандартах [8,11] вве� дено два показники енергоємності: повна енер� гоємність продукції та енергоємність виробни� цтва продукції. Згідно цим стандартам, енер� гоємність виробництва продукції — це величи� на споживання енергії та палива на основні та допоміжні технологічні процеси виготовлення продукції на базі заданої технологічної схеми. За виробництва будь�якого виду продукції для кожного технологічного процесу, що входить до технологічної схеми виробництва, розрахо� вується енергоємність цього процесу. Інтеграція енергетичних витрат за технологічною схемою виробництва з урахуванням виходу напівпро� дуктів з кожного технологічного процесу і є енергоємність виробництва продукції на даному підприємстві. При розрахунку показників енер� гоємності виробництва продукції враховують тільки паливно�енергетичні ресурси (ПЕР) на основні та допоміжні процеси виробництва. Витрати ПЕР на опалення, освітлення, різні гос� подарчі та інші потреби не підлягають включен� ню до обсягів витрат енергоресурсів, які входять до енергоємності виробництва. Також російський стандарт [8] класифікує показники енергоефективності за групами од� норідної продукції (електродвигунів, турбін, хо� лодильників та ін.), виду використаних енерго� ресурсів або енергоносіїв (показники енергое� фективності використання палива: котельного, моторного, електроенергії, теплової енергії: па� ра, гаряча вода, хладагенти, стиснутого повітря, кисню та ін.), методам визначення показників. Зниження показника повної енергоємності залежить від поліпшення всіх складових техно� логічного ланцюга виробництва продукції, дос� коналості та створення нових технологій, змі� нення структури виробничих процесів, зни� ження матеріаломісткості та втрат енергії, збільшення використання вторинних ма� теріальних ресурсів та ін. Згідно з ДСТУ 3682—98 повна енергоємність продукції розраховується за формулою е = ее + ем + еф + ер + е0 , (16) де ее — повна енергоємність енергоресурсів, необхідних для виробництва продукції (робіт, послуг), кг у.п./т; ем — повна енергоємність до� поміжної продукції, сировини та матеріалів, необхідних для виробництва продукції (робіт, послуг), кг у.п./т; еф — повна енергоємність ос� новних виробничих фондів, амортизованих за виробництва продукції (робіт, послуг), кг у.п./т; ер — повна, енергоємність відтвореної робочої сили за виробництва продукції (роботи, послуг), кг у.п./т; е0 — повна енергоємність витрат, вико� ристаних на охорону навколишнього середовища за виробництва продукції (робіт, послуг), кг у.п./т. Із формули (16) енергоємність енергоресурсів, що витрачаються безпосередньо за виробництва продукції (робіт, послуг), визначається так ее = еп + еГ + еТ + еq , (17) 43ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Показники енергоекономічного аналізу для визначення ефективності використання паливно�енергетичних ресурсів . мат мат мат в мат викE ТПЧ К= ϕ∑ . хім хім хім в хім викE ТПЧ К= ϕ∑ . теп теп теп в теп викE ТПЧ К= ϕ∑ де еп — повна енергоємність енергоресурсів, витрачених безпосередньо для виробництва продукції (робіт, послуг), кг у.п./т; еТ — повна енергоємність енергоресурсів, що витрачаються на транспортування допоміжної продукції, си� ровини та матеріалів, кг у.п./т; еГ — зниження повної енергоємності продукції (робіт, послуг) шляхом використання утворених за виробниц� тва горючих відходів (вторинних енергоре� сурсів), кг у.п./т; еq — приріст повної енер� гоємності, зумовлений імпортом енергоре� сурсів, кг у.п./т. Енергоємність допоміжної продукції, сиро� вини та матеріалів визначається за формулою eм = eмв + eмі + eн, (18) де eмв — повна енергоємність матеріалів, сирови� ни та допоміжної продукції вітчизняного вироб� ництва, необхідних для виробництва одиниці даної продукції, кг у.п./т; eмі — повна енергоєм� ність імпортних матеріалів, сировини та допо� міжної продукції, необхідних для виробництва одиниці даної продукції, кг у.п./т ; eн — зниження повної енергоємності продукції за рахунок вико� ристання утворених під час виробництва вторин� них матеріальних ресурсів, кг у.п./т. Формули для розрахунку трьох останніх складових (16) наведено у ДСТУ 3682—98, але як правильно зазначено в роботі [12] у зв'язку з недосконалістю розрахункових формул та обме� женістю інформації для розрахунку складових трудовитрат та охорони навколишнього середо� вища, їх як правило не враховують, а розрахунок повної енергоємності продукції визначають за повними енерговитратами на видобуток сиро� вини, її транспортування та технологічні процеси переробки й виготовлення кінцевої продукції. Особливо це стосується екологічної складової повних енерговитрат. Оцінку екологічної скла� дової та енергоємності основних виробничих фондів у повній енергоємності нафтопродуктів було запропоновано автором у роботі [13]. Крім того, у ДСТУ 3682—98 до складової енергоресурсів, що визначається за формулою (17), входить тільки зниження повної енер� гоємності продукції (робіт, послуг) за рахунок використання утворених за виробництва горю� чих вторинних енергоресурсів (ВЕР), а теплові та ВЕР надлишкового тиску не враховуються. Подальшого розвитку розрахункова форму� ла, що наведена у стандарті [10], набула у ро� боті [12], в якій надано алгоритм розрахунку повної енергоємності продукції чорної мета� лургії з урахуванням усіх видів ВЕР. Ця мето� дика є досконалою для технологічних процесів, в яких сировина послідовно перетворюється у кінцеву продукцію за переділами, але не при� датна у повному обсязі при розрахунку повної енергоємності комплексного виробництва, в якому із одного виду сировини виробляється кілька видів продукції паралельно за окремими технологічними ланцюгами (нафтопереробка, нафтохімія, коксохімія, виробництво молоч� них продуктів та ін.). Для розрахунку повної енергоємності нафтопродуктів автором була запропонована інша формула [13,14]. Порівняння двох описаних методик повних енергетичних витрат за розрахунком ТПЧ та повної енергоємності продукції показує, що до першого показника входить теплотворна здат� ність палива — формула (6) на відміну від скла� дових повної енергоємності, до якої входять тільки питомі енергетичні витрати на всі тех� нологічні операції (від видобування сировини до виходу кінцевої продукції). Перевага друго� го показника полягає в тому, що залежно від поставленої задачі вибір складових може коре� гуватися: включати або повний ланцюг вироб� ництва, або тільки технологічний від входу енер� гетичних і сировинних потоків на підприєм� ство (без врахування витрат на видобуток і транспортування), якщо розв’язується задача варіантних розрахунків за зміни технології без зміни способу видобутку та доставки сировини і енергоресурсів. Якщо важливо прорахувати різні варіанти видобування сировини (різні ге� ологічні умови і відповідно енерговитрати) або порівняти різні види транспортування, чи змі� нюється структура споживання паливно�енер� гетичних ресурсів на підприємстві, важливо врахувати всі складові повних енергетичних витрат. При розрахунку ТПЧ використовується ек� сергетичний метод розподілу спільних енерге� тичних витрат у багатопродуктовому вироб� ництві. Всього способів розподілу відомо п'ять [15]: пропорційно масі (об'єму) одержаних продуктів; відповідно собівартості окремого виробництва аналогічних продуктів; про� порційно цінам на аналогічні продукти, що ви� роблені в інших виробничих циклах; за мето� дом розділення продуктів на основні та побічні (вартість останніх вираховується із вартості основних за цінами їх реалізації); пропорційно 44 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) О.Є. МАЛЯРЕНКО ексергіям продуктів, що виходять у конкретно� му розрізі установки. До енергетичних методів розподілу з цих п'яти відносяться перший і ос� танній, решта мають суто економічний підхід, який в умовах ринкової економіки і постійного коливання цін не є життєздатним. Проаналізувавши всі ці варіанти розподілу спільних енергетичних витрат для розрахунку повної енергоємності нафтопродуктів (при первинній переробці нафти), пропонуються такі чотири способи: пропорційно масовому виходу фракції; теплотворній здатності вихід� них фракцій; пропорційно масовому виходу та теплотворній здатності вихідних фракцій; пропорційно ексергії вихідних фракцій проце� су первинної переробки нафти. Оскільки теп� лотворні здатності нафтових фракцій є достат� ньо близькими за значенням величинами і та� кими є одержані коефіцієнти пропорційності, то було вибрано три варіанти: перший, третій і четвертий. За прорахунком повної енергоєм� ності вихідних фракцій первинної переробки нафти різні способи дали відхилення у межах 2—4,5 % [13, 14]. Найближчі результати дали метод розподілу з ексергії фракцій та комбіно� ваний метод з масового виходу та теплотворній здатності вихідних фракцій. Останній є прості� шим для практичного застосування. Цей же методичний підхід до розрахунку пов� ної енергоємності продукції було використано за умов розробки алгоритму розрахунку продукції коксохімічного виробництва: коксу, коксового газу, що одержується в процесі коксування, хімічних продуктів, що вилучаються при очи� щенні коксового газу (смола, сульфат амонію, бензол, сірчана кислота). Повна енергоємність коксу та коксового газу є наскрізними розрахун� ками енергетичних витрат на видобування та транспортування сировини, підготовку шихти у цеху вуглепідготовки, сам процес коксування з технологією мокрого гасіння. Коксовий газ з од� ного боку є горючим вторинним енергоресурсом, з другого — стає основним енергетичним ресур� сом на коксохімічних підприємствах на заміщен� ня природного газу. Неочищений коксовий газ далі надходить у хімічні цехи, де шляхом склад� них стадій очищення, конденсації, ректифікації одержуються ще чотири хімічні продукти. Ре� зультати одержаних розрахунків наведено ниж� че, подано повну енергоємність виробництва кок� сохімічної продукції (типова технологічна схема з мокрим гасінням коксу). Повна енергоємність е, кг у.п./т продукції продукції Шихти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38,5 Процесу коксування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172,7 Зокрема: коксу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141,6 коксового газу неочищеного . . . . . . . . . . . . 31,1 Кам'яновугільної смоли . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158,5 Сульфату амонію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200,6 Бензолу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 636,9 Сірчаної кислоти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 903,2 Розрахунок повної енергоємності хімічних продуктів також є наскрізним. Усі ці хімічні продукти можуть бути одержані й іншим шля� хом — з природної сировини. Наприклад, бен� зол — у хімічному виробництві або при пере� робці нафти, сірчана кислота — з сірки в хімічному виробництві та при переробці нафти, сульфат амонію — в хімічному виробництві. Розрахунок повної енергоємності цих про� дуктів дає можливість порівняти їхні повні енергетичні витрати та визначити доцільність нарощування чи зменшення обсягу певних про� мислових технологій. ВИСНОВКИ Розглянуто низку показників енергетичної ефективності, які доцільно використовувати для аналізу ефективності енергоспоживання у багатопродуктовому виробництві. Визначено методичний підхід до розподілу спільних енер� говитрат у багатопродуктовому виробництві — пропорційно теплотворній здатності та масі (хімічній енергії) для паливної вихідної про� дукції, та пропорційно масі для непаливної про� дукції, який, на думку автора, є можливим (простота розрахунку) у багатопродуктовому виробництві. Розраховано повну енергоємність окремих видів продукції коксохімічного вироб� ництва. 1. ДСТУ 3755—98. Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію. — К.: Держ� стандарт України, 1998. — 13 с. 2. Багиров И.Т., Кардаш И.М. Снижение энергозатрат на нефтеперерабатывающих заводах — М.: Химия, 1972. — 142 с. 3. Экономия энергоресурсов в промышленных техно� логиях: справ.�метод. пособие / Вагин Г.Я., Дудни� кова Л.В., Зенютич Е.А. и др. // Под. ред.С.К. Сер� геева. — Н. Новгород: НГТУ, НИЦЭ, 2001. — 296 с. 45ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Показники енергоекономічного аналізу для визначення ефективності використання паливно�енергетичних ресурсів 46 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) О.Є. МАЛЯРЕНКО 4. Рациональное использование топливно�энергети� ческих ресурсов. (Экономия топлива и энергии) / А.П. Егоричев, В.Г. Лисиенко, С.Е. Розин, Я.М. Щё� локов. — М.: Металлургия, 1990. — 149 с. 5. Исаев В.А. Энергоёмкость продукции предприятий чёрной металлургии. Тр. Четвёртого конгресса ста� леплавильщиков — М.: Черметинформация, 1997. — С. 31—34. 6. Technology Partnerships. Enhancing the Competitive� ness, Efficiency and Environmental Quality of Ameri� can Industry. Produced for the U.S. Department of Energy by NREL, DOE/60—10095—170, DE 95004086, USA, 1995. P. 142. 7. Лисиенко В.Г., Щёлоков Я.М. Энергетический ана� лиз — методология энергосбережения в металлур� гии//Энергетика региона. — 2000. — №19. — С. 21—23. 8. ГОСТ Р 51750—2001. Энергосбережение. Методика определения энергоёмкости при производстве про� дукции и оказании услуг в технологических энер� гетических системах. Общие положения. — М.: ИПК Изд�во стандартов, 2001. — 27 с. 9. Энергетический анализ. Методика и базовое ин� формационное обеспечение: учеб. пособ. / Лисиен� ко В.Г., Щёлоков Я.М., Розин С.Е. и др. Екатерин� бург: УГТУ—УПИ, 2001. — 100 с. 10. ДСТУ 3682—98 (ГОСТ 30583—98). Методика виз� начення повної енергоємності продукції, робіт та послуг. — К.: Держстандарт України, 1998. — 11 с. 11. ГОСТ Р 51541—99. Энергосбережение. Энергети� ческая эффективность. Общие положения. — М.: ИПК Изд�во стандартов, 1999. — 13 с. 12. Гнідий М.В., Куц Г.О., Терещук Д.А. Метод розра� хунку повних енергетичних витрат на виробницт� во продукції // Экотехнологии и ресурсосбереже� ние. — 1997. — № 5. — С. 67—72. 13. Гнедой Н.В., Маляренко Е.Е. Энергоэффективность и определение потенциала энергосбережения в нефтепереработке. — К.: Наук. думка, 2008. — 182 с. 14. Маляренко О.Є. Методи оцінювання енергетичної ефективності для визначення потенціалу енергоз� береження та прогнозування енергоспоживання в процесах нафтопереробки: Автореф. дис. на здо� буття наук. ступ. канд. техн. наук: 23.02.2005 — К.: Нац. акад.наук України, Ін�т заг. енерг., 2005. — С. 20. 15. Эксергетические расчеты технических систем: справ. пособ. / Бродянский В.М., Верхивкер Г.П., Дубовской С.В. и др. // Под ред. А.А. Долинского, В.М. Бродянского. — К.: Наук. думка, 1991. — 360 с.
id	systemreorg-article-383
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:12:14Z
publishDate	2010
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/6b/53142acda074edce9e2d1bc82085c96b.pdf
spelling	systemreorg-article-3832026-07-18T12:57:38Z Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products Показники енергоекономічного аналізу для визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у багатопродуктових виробництвах промислової продукції Maliarenko O.Ye. power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production. енергетична ефективність, повна енергоємність продукції, розподіл спільних енерговитрат, багатопродуктове виробництво. The indexes of power efficiency, which can be used for the analysis of power efficiency in the multifood production of products, are examined (a calculation of coefficient of efficiency of difficult productions, determination of complete power charges is after the method of calculation of technological fuel number and complete power intensity of products). Comparison of methods of calculation of TAT and complete power intensity of products is executed. Development of methodical approach is given to the calculation of complete power intensity of products in works of scientists of IGE of NAS of Ukraine on the example of productions of black metallurgy and oil processing. Existent methodical approaches are analysed to the division of general power inputs of multifood production of products and the new is offered — combined: proportionally to the mass output and heating value of fuels (as products are a fuel is a coke and coke gas). In chemical workshops in every technological process one product turns out by cleaning of coke gas. The results of calculation of complete power intensity of a few types of products of multifood production of byproduct-coking industry are given: coke, coke gas, coal resin, sulfate of ammonium, sulphuric acid, benzol. Розглянуто показники енергетичної ефективності, які можуть бути використані при аналізі ефективності енерговикористання у багатопродуктовому виробництві продукції (розрахунок ККД складних виробництв, визначення повних енергетичних витрат за методикою розрахунку технологічного паливного числа та повної енергоємності продукції). Зроблено порівняння методик розрахунку ТПЧ та повної енергоємності продукції. Надано розвиток методичного підходу до розрахунку повної енергоємності продукції в роботах науковців ІЗЕ НАН України щодо виробництв чорної металургії та нафтопереробки. Проаналізовано існуючі методичні підходи до розподілу спільних енерговитрат багатопродуктового виробництва продукції та запропоновано комбінований спосіб: пропорційно масовому виходу та теплотворній здатності палив (оскільки продукція є паливом — кокс і коксовий газ). У хімічних цехах одержується низка хімічних продуктів шляхом очищення коксового газу. Надано результати розрахунку повної енергоємності кількох видів продукції багатопродуктового виробництва коксохімічної промисловості: коксу, коксового газу, кам'яновугільної смоли, сульфату амонію, сірчаної кислоти, бензолу. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2010-03-18 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/383 System Research in Energy; No. 1 (21) (2010): The Problems of General Energy; 40-46 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (21) (2010): Проблеми загальної енергетики; 40-46 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/383/327 Copyright (c) 2010 Maliarenko O.Ye. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	power efficiency power intensity of products the division of general power multifood production. Maliarenko O.Ye. Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products
title	Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products
title_alt	Показники енергоекономічного аналізу для визначення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у багатопродуктових виробництвах промислової продукції
title_full	Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products
title_fullStr	Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products
title_full_unstemmed	Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products
title_short	Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products
title_sort	indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products
topic	power efficiency power intensity of products the division of general power multifood production.
topic_facet	power efficiency power intensity of products the division of general power multifood production. енергетична ефективність повна енергоємність продукції розподіл спільних енерговитрат багатопродуктове виробництво.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/383
work_keys_str_mv	AT maliarenkooye indexesofenergyeconomicanalysisfordeterminationofefficiencyoftheuseoffuelandenergyresourcesinthemultifoodproductionsofindustrialproducts AT maliarenkooye pokaznikienergoekonomíčnogoanalízudlâviznačennâefektivnostívikoristannâpalivnoenergetičnihresursívubagatoproduktovihvirobnictvahpromislovoíprodukcíí

Indexes of energy-economic analysis for determination of efficiency of the use of fuel and energy resources in the multifood productions of industrial products

Репозитарії

Схожі ресурси