Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector

Recently, the world gas sector has substantially changed, and most the important changes are: further globalization of world gas market, related to the development of the liquefied natural gas (LNG) market; the decrease of gas demand in many countries, as a consequence of the economic crisis; the ra...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Leshchenko I.Ch.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011
Теми:	gas-transport system prognosis volumes of transit gas modernization. Downloads:
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/414
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103744891944960
author	Leshchenko I.Ch.
author_facet	Leshchenko I.Ch.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Leshchenko I.Ch.", "institution": null } ]
author_sort	Leshchenko I.Ch.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:38Z
description	Recently, the world gas sector has substantially changed, and most the important changes are: further globalization of world gas market, related to the development of the liquefied natural gas (LNG) market; the decrease of gas demand in many countries, as a consequence of the economic crisis; the rapid development of technologies for mining nonconventional gases, such as: shale stratum and coal bed. These changes have created new conditions of the operation of Ukrainian gas-transport system.In the article, there is an analysis of the influence of newly implemented gas-main pipelines, which supply gas to European countries, as well as LNG market expansion, changes in volumes of gas that EU consumes and Russian Federation policies in the natural gas market, on the operation of the gas-transport system of Ukraine.There is up to 2030 prognosis of load of the Ukrainian gas-transport system and the investigation of the gas-main pipelines operation, subject to this proviso. The derived conclusion is that modernization of the gas-transport system is meaningless, unless there are signed long-term contracts of volumes and transit directions of nature gas across the Ukrainian territory.The priority tasks, which should be solved to ensure the efficient operation of the gas transportation system are defined.
first_indexed	2026-03-24T02:01:42Z
format	Article
fulltext	17ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) За останні роки у світовому газовому секторі відбулися суттєві зміни. По�перше, розвинувся ринок скрапленого природного газу (СПГ), розширилися можливості диверсифікації його поставок і, як наслідок, відбулася подальша глобалізація світового ринку газу, який тепер не обмежується можливостями трубопровід� них систем. По�друге, економічна криза спри� чинила падіння попиту на газ у багатьох краї� нах світу. По�третє, бурхливо розвинулися тех� нології видобування нетрадиційних газів – сланцевого і вугільних пластів. Ці зміни ство� рили нові умови функціонування української газотранспортної системи (ГТС). ГТС України на вході спроможна прийняти до 290 млрд м3, на вихід передати 175 млрд м3 природного газу, в тому числі 140 млрд м3 до країн Західної та Центральної Європи. У її складі можна умовно виділити три транспортні коридори: Західний, який складають магі� стральні газопроводи “Союз”, “Уренгой–Пома� ри–Ужгород” і “Прогрес”; Південний – “Кре� менчук–Ананьїв–Чернівці–Богородчани”, “Ананьїв–Тирасполь–Ізмаїл” та “Єлець–Кре� менчук–Кривий Ріг”; Північний – “Івацеви� чі–Долина”, “Долина–Ужгород” та “Тор� жок–Долина”, який працює у безкомпресор� ному режимі. Унікальною особливістю ГТС України є мережа з 13 підземних сховищ газу (ПСГ) із загальною активною місткістю понад 32 млрд м3, яка дозволяє компенсувати нерів� номірність сезонних поставок і споживання газу не тільки у нашій країни, але й для євро� пейських споживачів. Українська ГТС потребує модернізації, але існує кілька чинників, які суттєво впливають на прийняття рішень стосовно її проведення – це проекти з диверсифікації поставок газу до країн Європи, позиція Російської Федерації стосовно обсягів газу, які будуть транспортува� тися територією України, та обсяги споживан� ня в європейських країнах трубопровідного газу, який поставляється через нашу ГТС. Перелік найбільших газопровідних проектів для поставки природного газу до країн Європи наведено у табл. 1. На даний час триває будівництво газопрово� дів “Північний потік”, “Схід–Захід”, “Medgaz”. Єврокомісія обговорює концепцію “Південно� го газового коридору”, в рамках якого пропону� ється об’єднати проекти “Набукко” і “ITGI”, почавши з дешевшого проекту “ITGI”. Будів� ництво газопроводу “Південний потік” заде� кларовано в Енергетичній стратегії Росії до 2030 року, хоча досвід експлуатації газопрово� ду “Блакитний потік” показує можливу збитко� вість цього проекту. Введення в експлуатацію газопроводів “Північний потік” і “Південний УДК 621.6 І.Ч. ЛЕЩЕНКО, канд. техн. наук Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ПЕРСПЕКТИВИ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЗМІН У СВІТОВОМУ ГАЗОВОМУ СЕКТОРІ Наведено аналіз впливу на функціонування газотранспортної системи України змін, що відбулися останніми роками у світовому газовому секторі. Зроблено прогноз заванта� ження української газотранспортної системи до 2030 року та досліджено функціону� вання основних магістральних газопроводів за цих умов, визначено першочергові задачі, які необхідно вирішувати для забезпечення ефективного функціонування газо� транспортної системи країни. К л ю ч о в і с л о в а: газотранспортна система, прогноз, обсяги транзиту трубопровідно6 го газу, модернізація © І.Ч. ЛЕЩЕНКО, 2011 ПРОГНОЗУВАННЯ, СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРНОГО РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ потік” може призвести до зменшення обсягів транзиту російського газу через територію України за рахунок перерозподілу газових потоків. Реалізація проектів “ITGI” або “Пів� денного газового коридору”, “Схід–Захід”, Трансафганського та Перського газопроводів може відволікти газ із потенційної для України сировинної бази (Азербайджан, Туркменістан, Казахстан) та зменшити обсяги його поставок через ГТС країни. Певну конкуренцію укра� їнській ГТС може скласти газопровід “Gazelle”, який будується у рамках проекту “Північний потік” і передбачає транспортування “зайвих” обсягів газу з півночі Німеччини на південь, до Чехії. Першу чергу газопроводу планується ввести в експлуатацію в 2011 році. В Енергетичній стратегії Росії до 2030 року [1] передбачено будівництво багатониткової ГТС сумарною потужністю 110 млрд м3 на рік для транспортування газу з родовищ півостро� ва Ямал у район компресорної станції “Тор� жок”. Частина цього газу може бути використа� на для додаткового експорту до Європи. Для цього необхідно або будувати другу чергу газо� 18 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) І.Ч. ЛЕЩЕНКО Таблиця 1 Газопровід Маршрут Пропускна спро% можність, млрд м3 Початок будів% ництва, рік Початок поставок газу / Повне вве% дення, рік Північний потік Росія–Балтійське море–Німеччина, можливі відгалуження до Великої Британії, Нідерландів, Франції, Данії І черга – 27,5, ІІ черга – 27,5 2010 І черга – 2011 / ІІ черга – н/в* Ямал–Європа�2 Росія–Білорусь–Польща–Німеччина 20...30 (33) н/в н/в Ямал–Грязовець– Торжок–Долина– Ужгород–Європа Росія–Білорусь–Україна–Словаччи� на–країни Центральної Європи 20...30 н/в н/в Південний потік Росія–Чорне море–Болгарія–Сербія– Угорщина–Австрія; відгалуження Болгарія–Греція–Іонічне море–Італія 63 2013 2015 Білий потік Туркменістан, Азербайджан–Каспій� ське море–Азербайджан–Грузія– Чорне море–Україна–країни Центральної та Західної Європи 30 2012 2015 / н/в ITGI (Туреччина� Греція�Італія) Азербайджан–Грузія–Туреччина– Греція–Адріатичне море–Італія 11,7 2012 2015 / 2018 Набукко Туркменістан, Азербайджан, (потен� ційно – Іран, Казахстан, Ірак, Єгипет, країни Перської затоки)–Каспійське море–Азербайджан–Грузія–Туреч� чина–Болгарія–Румунія–Угорщина– Австрія 31 2012 2015 / 2020 Прикаспійський газопровід Туркменістан–Казахстан–Росія– Європа 30 Будівництво відкладено Трансафганський газопровід Туркменістан–Афганістан–Пакис� тан–Індія 33 2011 2015 / н/в Схід�Захід Туркменістан – узбережжя Каспію 30 2010 2015 Перський газопровід Іран–Ірак–Сирія–Середземне море– Греція–Італія (повністю маршрут не визначено) н/в н/в н/в Medgaz Алжир–Іспанія 8 2008 2011 * н/в – не визначено проводу “Ямал–Європа”, або добудовувати компресорні станції на існуючому газопроводі “Торжок–Долина”, який зараз у безкомпре� сорному режимі може транспортувати до 4,5 млрд м3 газу на рік та збільшити пропускну здатність газопроводу “Долина–Ужгород”, що є дешевшим варіантом. Але поки будівництво цих газопроводів ВАТ “Газпром” не планує. Для диверсифікації поставок трубопровід� ного газу до Європи пріоритетним є напрямок, що з’єднує Алжир з південно�європейськими країнами, який дозволить знизити залежність не тільки від російського, але й від норвезького газу. З 2008 року ведеться будівництво газопро� воду “Medgaz” з Алжиру до Іспанії, який почне функціонувати у 2011 році. Надалі планується побудувати чотири гілки газопроводу: Алжир– Марокко–Іспанія–Франція, Алжир–Іспанія– Франція, Алжир–Сардинія–Корсика–Фран� ція–Італія та Алжир–Туніс–Італія. Реалізація цього проекту дозволить підвищити обсяги постачання газу з Алжиру до 31 млрд м3 на рік. Ще один проект – “Середземноморське кіль� це”, який передбачає постачання до Європи газу з Лівії та Єгипту, включає три лінії транс� портування: газопровід Лівія–Італія потужні� стю 8 млрд м3 на рік, постачання скрапленого газу з Єгипту через Лівію до Іспанії та “Арабсь� кий газопровід” з Єгипту потужністю 10 млрд м3 на рік, який проходитиме через Йорданію й Сирію до Лівану, Туреччини і на Кіпр. Окремі ділянки вже введено в експлуатацію. Другий Балканський проект – “Східний експрес”, передбачає модернізацію і будівництво нових газопроводів на ділянці від Туреччини вздовж півночі Греції і західно�балканських країн до Словенії та Австрії. Також важливим для Євросоюзу є проекти розширення мережі підземних газосховищ, зокрема, будівництво нових ПСГ у Польщі, країнах Балтії, Греції та Іспанії. Ці проекти також можуть негативно вплинути на функціонування української ГТС за рахунок зменшення поставок російського газу до Європи. Тільки два проекти – Прикаспійський газо� провід і “Білий потік” можуть забезпечити над� ходження транзитних потоків газу в Україну, але ймовірність їх реалізації є дуже низькою. Будівництво Прикаспійського газопроводу від� кладено на невизначений термін. Що стосуєть� ся другого проекту, то Євросоюз, найімовірні� ше, віддасть перевагу реалізації “Південного газового коридору”, а “Білий потік” так і зали� шиться технічним проектом. Аналіз перспектив розвитку газотранспорт� них мереж Європи показав, що найбільш імо� вірним джерелом поставок природного газу через українську ГТС до 2030 року залишить� ся Росія. Але обсяги газу, які вона зможе запропонувати для експорту до країн Європи, пов’язані з вичерпанням її традиційних родо� вищ та розробкою нових із своєю інфраструк� турою, збільшенням внутрішнього попиту на газ. Прогноз видобутку природного газу в Росії відповідно до її Енергетичної стратегії на період до 2030 року та планів ВАТ “Газпром” наведено в табл. 2. Наприкінці 2009 року було введено в дію газопровід Туркменістан–Узбекистан–Казах� стан–Китай, що змінило багаторічну орієнта� цію газового сектора пострадянських країн виключно на європейський ринок і матиме сут� тєвий вплив на умови конкуренції за джерела постачання природного газу. Зокрема, в Енерге� тичній стратегії Росії до 2030 року вже передба� чається поетапне формування системи газопро� водів у Східному Сибіру та на Далекому Сході для постачання газу в країни Азійсько�Тихооке� анського регіону. Також планується активно розвивати проекти у сфері виробництва і транс� портування СПГ для диверсифікації ринків збуту газу. Реалізація цієї програми може приз� вести до зменшення обсягів транзиту російсь� кого трубопровідного газу до Європи. Крім того, необхідно враховувати, що за останні декілька місяців відбулися події, які можуть змінити ситуацію на ринку СПГ. Серія землетрусів, яка мала місце в Японії, спричини� 19ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) Перспективи газотранспортної системи України в контексті змін у світовому газовому секторі Таблиця 2 Роки Видобуток природного газу в Росії, млрд м3 2010 (факт) 2020 2030 ВАТ “Газпром” 508,5 640...660 725 Всього 649 710...730 890...940 ла закриття частини атомних потужностей, що призведе до збільшення імпорту енергоресур� сів, як показує досвід попередніх років, у першу чергу – СПГ. За прогнозами фахівців Центру вивчення світових енергетичних ринків Інсти� туту енергетичних досліджень РАН, очікується збільшення річного імпорту СПГ з боку Японії на 13...30 %, що може викликати підвищення спотових цін на газ в Європі на 11 %, в Азії на 12 %, у США на 5 %. А з урахуванням зміни можливостей постачальників газу в охоплених заворушеннями країнах Північної Африки і Ближнього Сходу зростання спотових цін на газ прогнозується на рівні 20...30 % [2]. Це може вплинути на формування потоків транзиту тру� бопровідного газу до країн Європи. Ще одним фактором, який буде суттєво впливати на функціонування української ГТС, є обсяг споживання природного газу країнами Європи. У 2010 році європейське об’єднання газових компаній Eurogas розробило новий довгостроковий прогноз споживання природ� ного газу, який враховує вплив глобальної еко� номічної кризи та результати енергетичної політики Євросоюзу (табл. 3). Оновлена оцінка споживання природного газу в 27 країнах ЄС для базового сценарію на 20 % нижче оцінки, яку робив Eurogas три роки тому, що пов’язано з широким впровадженням енергозберігаючих технологій та відновлюва� них джерел енергії. Прогнозується, що частка імпорту в 2030 році зросте з 45 до 70 %, за попе� реднім прогнозом вона мала становити 74 %. Останніми роками зросла частка СПГ у поставках газу. У 2010 році у світі вона стано� вила 9 %, а в Європі – 30 % загального імпорту газу. З 2009 року лідером за обсягами вироб� ництва СПГ є Катар, де до 2012 року будуть введені в експлуатацію нові установки зі зрід� ження газу, що дозволить збільшити обсяги виробництва СПГ з 49,4 до 95 млрд м3 на рік. До п’ятірки найбільших експортерів СПГ, за даними 2009 року [4], входили також Малайзія – 29,5, Індонезія – 26,0, Австралія – 24,0 та Алжир – 20,9 млрд м3. ВАТ “Газпром” планує довести свою частку в світовому виробництві СПГ у 2015 році до 3 %, у 2020 – до 9 %, а у 2030 – до 14 %. Згідно з прогнозами British Petrolium [5], до 2030 року газ буде паливом, попит на яке зростатиме найшвидше, а імпорт СПГ буде рости з щорічними темпами у 4,4 %. Прогнозується зростання видобутку для влас� ного споживання нетрадиційного газу – слан� цевого та метану вугільних пластів. На думку експертів британської нафтогазової компанії BG Group Plc, річний попит на СПГ до 2020 року перевищить 350 млн т, а згідно з прогно� зами офіційно схвалених проектів підпри� ємств, які займаються виробленням СПГ, виробництво цього виду палива буде складати близько 280 млн т. До 2016 року в Італії, Іспанії, Великій Бри� танії, Франції і Нідерландах будуть побудовані додаткові потужності для приймання СПГ. Сумарна пропускна здатність терміналів СПГ виросте втричі у порівнянні з 2009 роком, що може скласти значну конкуренцію трубопро� відному російському газу. Однак слід зауважи� ти, що у 2009 році завантаження потужностей терміналів СПГ у країнах Європи становило 41,6 %, а з 2016 року прогнозується на рівні 43,5 % [6]. Для забезпечення диверсифікації джерел поставок газу в Україну необхідно розглянути можливість поставок скрапленого природного газу. Кабінет Міністрів України планує розпо� 20 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) І.Ч. ЛЕЩЕНКО Таблиця 3 Структура покриття попиту на природний газ у країнах ЄС, млрд м3 Власне видобування Додаткові поставки, які будуть необхідні Роки Норвегія інші країни ЄС–27 За існуючими і можливими подов% женими контрактами з%за меж ЄС базовий сценарій екологічний сценарій Разом базовий / екологічний сценарій 2007 79 197 210 0 0 486 2015 94 156 267 0 0 517 2020 108 113 300 14 42 536/563 2025 103 84 304 60 92 552/584 2030 98 63 289 106 144 556/594 чати у 2013 році будівництво термінала, який, за попередніми оцінками, буде забезпечувати такі річні обсяги приймання газу: до 2014 р. – 2 млрд м3; до 2015 р. – 5 млрд м3; до 2017 р. – до 10 млрд м3. Для будівництва термінала розгля� даються три майданчики: порт “Південний”, м. Очаків та м. Феодосія. Будівництво вимага� тиме поглиблення берегової лінії поблизу май� бутнього термінала та спорудження газопрово� ду від термінала до магістрального газопроводу. Як ресурсна база планується родовище “Шах� Деніз�2” в Азербайджані, газ якого буде зріджу� ватись на терміналі в м. Кулеві (Грузія), що будується за участі Румунії і Болгарії. Постав� ки скрапленого газу потенційно можуть здій� снюватися також з Алжиру, Лівії, Єгипту, Ката� ру та ОАЕ. Але транспортування газу з цих країн пов’язане з проходженням танкерів�газо� возів через протоки Босфор і Дарданелли, що може викликати негативну реакцію з боку Туреччини. Крім того, необхідно враховувати, що у світі небагато “вільних” обсягів скрапле� ного газу. У 2010 році Центром Разумкова розроблено довгостроковий прогноз попиту на російський газ у країнах Європи [7], згідно з яким частка газу, що постачається до країн Європи ВАТ “Газпром”, буде становити у 2015 р. – 33 %, у 2020 р. – 31 %, у 2030 р. – 30 %. З урахуванням прогнозів Eurogas та Центру Разумкова стосов� но структури покриття попиту на природний газ в ЄС запропоновано прогноз попиту на російський трубопровідний газ у Європі (див. табл. 4). При прогнозуванні можливих транзитних потоків російського газу через українську ГТС необхідно мати на увазі, що існує паралельний до неї транснаціональний газопровід “Ямал– Європа”, який почав експлуатуватися у 1999 році. Газопровід проходить територією Росії, Біло� русі, Польщі та Німеччини, його протяжність більше 2 тис. км, на ньому працюють 14 ком� пресорних станцій. Частина газопроводу, яка розташована на території Білорусі, є власністю ВАТ “Газпром”. Ще 684 км газопроводу і п’ятьма компресорними станціями володіє компанія Europolgaz, по 48 % акцій якої нале� жить ВАТ “Газпром” і польській компанії PGNiG, а ще 4 % контролює компанія Gas�Tra� ding. У порівнянні з газопроводом “Ямал– Європа” українська ГТС є економічно менш ефективною з огляду на її вік і більшу протяж� ність, крім того, вона не підконтрольна ВАТ “Газпром”. Тому ймовірність повного заванта� ження газопроводу “Ямал–Європа” вища, ніж української ГТС. Але ситуація може змінитися, адже останнім часом Польща робить кроки, направлені на виведення газопроводу “Ямал–Європа” з�під контролю ВАТ “Газпром”, посилаючись на положення “Третього енерге� тичного пакета ЄС”, який набув чинності з березня 2011 року з дворічним адаптаційним періодом. Цей пакет документів передбачає обмеження на право володіння й управління енерготранспортними мережами, у тому числі газовими, з боку вертикально�інтегрованих компаній. Також у ньому передбачено можли� вість заборони на інвестиції компаній з країн, які не є членами ЄС, якщо вони не відповідати� муть вимогам щодо розділення функцій з видобування й транспортування енергоносіїв або якщо поява цих компаній на ринку ЄС може загрожувати енергобезпеці членів Євро� союзу. Нове європейське законодавство може суттєво вплинути на можливий розподіл пото� ків трубопровідного газу між альтернативними транзитними шляхами. Що стосується гарантій завантаження укра� їнської ГТС, то у грудні 2010 року ВАТ “Газ� пром” надав НАК “Нафтогаз України” 1,5 млрд USD авансу за транзит російського газу до Європи в обсязі 112 млрд м3 на рік. Гроші з 21ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) Перспективи газотранспортної системи України в контексті змін у світовому газовому секторі Таблиця 4 Прогноз попиту на російський трубопровідний газ у Європі, млрд м3 всього у т.ч. від ВАТ “Газпром”Роки базовий сценарій екологічний сценарій базовий сценарій екологічний сценарій Частка ВАТ “Газпром”, % 2015 517 517 181 181 35 2020 536 563 177 186 33 2030 556 594 167 178 30 авансу за додатковий транзит НАК “Нафтогаз України” віддаватиме протягом п’яти років. Якщо обсяг транзиту газу буде меншим, то кре� дит буде віддаватися довше. Але документаль� но не закріплено ніякої відповідальності ВАТ “Газпром” за зниження об’єму транзиту через українську ГТС. Необхідно зазначити, що у третьому кварталі 2011 року ВАТ “Газпром” планує ввести в експлуатацію першу нитку “Північного потоку”, яку він зобов’язаний завантажувати повністю, оскільки транспорту� вання цим газопроводом, на відміну від догово� ру з НАК “Нафтогаз”, буде здійснюватись на умовах “качай або плати” (“ship or pay”). Таким чином, реальних гарантій на обсяги транзиту російського газу Україна поки не отримала. Виходячи з означеного вище, було сформо� вано кілька сценаріїв функціонування ГТС країни, які нерозривно пов’язані зі сценаріями формування обсягів транзиту російського газу до країн Європи через територію України (див. табл. 5). Для кожного з цих сценаріїв із використан� ням підсистеми “Матриця”, яка входить до складу розробленої в Інституті загальної енер� гетики НАН України системи “Піраміда�V”, було виконано розрахунки можливих потоків газу через газопроводи країни та проаналізова� но можливі варіанти їх модернізації. Базовий сценарій функціонування ГТС України побудовано на таких припущеннях. Споживання газу в країнах Європи відповідає базовому сценарію. Росія гарантує щорічне транспортування газу через ГТС України в обсязі 112 млрд м3 тільки до 2015 року. Побудо� вана та експлуатується одна нитка “Північного потоку”, від будівництва “Південного потоку” Росія відмовилась. Після 2020 року проведено модернізацію газопроводу “Ямал–Європа”. До 2015 року в Україні введено в експлуатацію термінал для приймання СПГ потужністю 10 млрд м3 газу на рік. Для цього сценарію за умови, що основна кількість російського газу для транзиту буде подаватися у напрямку трьох газопроводів Західного транспортного коридору, після 2015 року, коли не буде його гарантованих обсягів, два газопроводи будуть завантажені повністю, а третій на 2030 рік – до 75 %. При цьому зовсім не завантаженими залишаться північні газопроводи. Від побудо� ваного СПГ�терміналу трубопровідний газ за схемою заміщення транспортуватиметься у напрямку газовимірювальних станцій (ГВС) “Ананьїв” та “Орловка”. Решта транзитного потоку в цьому напрямку та передача газу вну� трішнім споживачам країни цього регіону при� паде на магістральні газопроводи Південного коридору, які будуть завантажені на 2020 рік на рівні 40...60 %, а на 2030 рік – окремі з них до 20 %. Якщо газ буде подаватися у напрямку північних магістральних газопроводів, то до 2015 року один з газопроводів Західного тран� зитного коридору (найвірогідніше “Союз” як найстаріший) буде завантажений на 40 % тіль� ки у літній період. На 2020 рік цей газопровід залишиться без газу, з нього до роботи залуча� тимуться лише компресорні станції, які зв’яза� ні з ПСГ західного регіону та з газовимірюваль� ною станцією “Ужгород”, через яку газ перети� нає кордон України. Ще один з магістральних газопроводів цього напрямку після 2030 року буде завантажений на 80 %. Також лише част� 22 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) І.Ч. ЛЕЩЕНКО Таблиця 5 Обсяг транзиту російського газу до Європи за сценаріями та роками, млрд м3 Базовий сценарій оптимістичний сценарій песимістичний сценарій Маршрути транспортування 2015 2020 2030 2015 2020 2030 2015 2020 2030 Україна 112 105 96 115 115 115 83 24 14 “Ямал–Європа” 33 30 33 30 31 25 33 33 33 Фінляндія 5 5 5 5 5 5 5 5 5 “Блакитний потік” 10 10 10 10 10 10 10 5 5 “Північний потік” 21 27 23 21 25 23 50 50 50 “Південний потік” � � � � � � 0 60 60 Разом 181 177 167 181 186 178 181 177 167 ково будуть завантажені газопроводи південно� го напрямку. Отже, при базовому сценарії модернізація основних магістральних газопроводів, особливо Західного транзитного коридору (зокрема, “Союзу” як найстарішого і на даний час най� менш ефективного), суттєво залежить від напрямків подачі газу до української ГТС. Можливо, при проведенні модернізації доціль� но зменшити потужність окремих газопроводів. Оптимістичний сценарій функціонування ГТС України побудовано на таких припущен� нях. Споживання газу в країнах Європи відпо� відає екологічному сценарію. Російська Феде� рація гарантує щорічне транспортування газу через ГТС України в обсязі 115 млрд м3 до 2030 р. Обладнання газопроводу “Ямал–Європа” ви� черпує свій ресурс, отже, його завантажено менше. Побудована та експлуатується одна нитка “Північного потоку”, від будівництва “Південного потоку” Росія відмовилась. На 2015 рік в Україні введено в експлуатацію тер� мінал для приймання СПГ. Цей сценарій подіб� ний до базового щодо завантаження основних магістральних газопроводів, яке суттєво зале� жатиме від напрямків подачі газу до українсь� кої ГТС. За умови, що газ буде подаватися у напрямку Західного транспортного коридору, до 2030 року всі газопроводи цього напрямку будуть завантажені повністю. Якщо газ буде подаватися також у напрямку північних газо� проводів, то до 2015 року один з газопроводів Західного транзитного коридору буде заванта� жений на 30 % тільки у літній період, на 2020 рік – до 20 %, після 2030 року – на 15 %. Для обох варіантів подачі газу до ГТС країни недозавантаженими будуть магістральні газо� проводи південного напрямку. Песимістичний сценарій функціонування ГТС України побудовано на таких припущен� нях. Споживання газу в країнах Європи відпо� відає базовому сценарію. Російська Федерація відмовляється від своїх гарантій щорічного транспортування газу через ГТС України. На 2015 рік побудовані та експлуатуються дві нитки “Північного потоку”, а до 2020 року вве� дено в експлуатацію “Південний потік”. Про� ведено модернізацію газопроводу “Ямал– Європа”. Термінал для приймання СПГ в Україні не побудовано. Згідно з цим сценарієм найбільш імовірними напрямками транспор� тування російського газу залишаться країни Центральної Європи (через ГВС “Ужгород”) та Молдова (через ГВС “Ананьїв”). До 2020 року для транспортування у напрямку Західного коридору залишиться кількість газу, яка необхідна для роботи лише одного газопроводу. Газопроводи Південного коридору будуть транспортувати газ до Молдови у невеликих обсягах (у 2010 році обсяг транспортування до цієї країни склав близько 3,2 млрд м3 газу) та постачати газ внутрішнім споживачам. Отже, при песимістичному сценарії ГТС країни у тому вигляді, в якому вона існує на даний час, просто не зможе повноцінно функціонувати. Замість модернізації необхідно буде проводи� ти докорінну зміну її структури та встановле� них потужностей компресорних станцій усіх магістральних газопроводів. ВИСНОВКИ Аналіз розглянутих сценарії показав, що не можна розробляти проект модернізації укра� їнської ГТС на підставі обсягів і напрямків транзиту газу, які склалися на даний час. Про� ведення реконструкції ГТС країни не має сенсу без закріплених у довгострокових контрактах обсягів та напрямів транзиту природного газу територією України. До того часу доцільно про� водити модернізацію газопроводу “Урен� гой–Помари–Ужгород”, а на газопроводі “Союз” модернізувати компресорні станції, які сполучаються з газовимірювальною станцією “Ужгород” та підземними сховищами газу західного регіону, оновлювати обладнання цих ПСГ. Необхідно на державному рівні працювати над коригуванням укладених з ВАТ “Газпром” контрактів на поставку і транзит природного газу не тільки стосовно зміни формули розра� хунку ціни на природний газ, його базової ціни та обов’язкових щорічних закупок, але й, голов� не – включення до контракту на транзитні послуги умов, які б гарантували конкретні обсяги та напрями транспортування російсько� го газу через ГТС України. Водночас для забезпечення повноцінної ста� більної роботи української ГТС необхідно також вирішувати питання інтеграції до ринку природного газу країн ЄС, що буде вимагати додержання вимог “Третього енергетичного пакета ЄС” у частині розділення функцій видобування, транспортування і розподілу газу, 23ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) Перспективи газотранспортної системи України в контексті змін у світовому газовому секторі 24 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 2 (25) І.Ч. ЛЕЩЕНКО забезпечення доступності ГТС для третіх сто� рін. При цьому необхідно скористатися такими перевагами української ГТС, як її розвинена інфраструктура, реконструкція якої обійдеться дешевше, ніж будівництво нових газопроводів, особливо підводних, та наявність широкої мережі підземних сховищ газу, що дозволяє компенсувати нерівномірність сезонних поста� вок і споживання газу не тільки у нашій країні, але й для європейських споживачів. 1. Энергетическая стратегия России на период до 2030 года / Распоряжение Правительства Рос� сийской Федерации от 13.11.2009 № 1715�р [Електронний ресурс]. – http://www.energystra� tegy.ru. 2. Долгосрочные последствия событий в Японии для мировых энергетических рынков / Центр изучения мировых энергетических рынков ИНЭИ РАН – Март 2011 [Електронний ресурс]. – http://www.eriras.ru. 3. Прогноз європейського об’єднання газових компа� ній Eurogas [Електронний ресурс]. – http://www.eurogas.org. 4. Сжиженный природный газ / Википедия [Елек� тронний ресурс]. – http://ru.wikipedia.org. 5. Energy Outlook 2030 / Сайт British Petrolium [Електронний ресурс]. –http://www.bp.com/. 6. Бакулин Е., Яремийчук Я., Шваченко И. В окруже� нии газовых потоков / Еженедельник 2000. – № 35 (523), 3–9 сентября 2010 г. 7. Національна безпека і оборона. – 2010. – № 6. – С. 13–34. Надійшла до редколегії: 07.04.2011
id	systemreorg-article-414
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:13:04Z
publishDate	2011
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/c4/fc8c7276cac35631085b2ca4108884c4.pdf
spelling	systemreorg-article-4142026-07-18T12:57:38Z Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector Перспективи газотранспортної системи України в контексті змін у світовому газовому секторі Leshchenko I.Ch. gas-transport system, prognosis, volumes of transit gas, modernization. Downloads: газотранспортна система, прогноз, обсяги транзиту трубопровідного газу, модернізація. Recently, the world gas sector has substantially changed, and most the important changes are: further globalization of world gas market, related to the development of the liquefied natural gas (LNG) market; the decrease of gas demand in many countries, as a consequence of the economic crisis; the rapid development of technologies for mining nonconventional gases, such as: shale stratum and coal bed. These changes have created new conditions of the operation of Ukrainian gas-transport system.In the article, there is an analysis of the influence of newly implemented gas-main pipelines, which supply gas to European countries, as well as LNG market expansion, changes in volumes of gas that EU consumes and Russian Federation policies in the natural gas market, on the operation of the gas-transport system of Ukraine.There is up to 2030 prognosis of load of the Ukrainian gas-transport system and the investigation of the gas-main pipelines operation, subject to this proviso. The derived conclusion is that modernization of the gas-transport system is meaningless, unless there are signed long-term contracts of volumes and transit directions of nature gas across the Ukrainian territory.The priority tasks, which should be solved to ensure the efficient operation of the gas transportation system are defined. За останні роки у світовому газовому секторі відбулися суттєві зміни, найбільш важливими з яких є подальша глобалізація світового ринку газу, пов’язана з розвитком ринку скрапленого природного газу; зниження попиту на газ у багатьох країнах світу через економічну кризу; бурхливий розвиток технологій видобування нетрадиційних газів – сланцевого і вугільних пластів. Ці зміни створили нові умови функціонування української газотранспортної системи.У статті наведено аналіз впливу на функціонування газотранспортної системи України введення в експлуатацію нових магістральних газопроводів, що постачають газ до країн Європи, розширення ринку скрапленого природного газу, зміни обсягів споживання газу в країнах ЄС, політики Російської Федерації на ринку природного газу.Зроблено прогноз завантаження української газотранспортної системи до 2030 року та досліджено функціонування основних магістральних газопроводів за цих умов. Встановлено, що проведення реконструкції газотранспортної системи не має сенсу без закріплених у довгострокових контрактах обсягів та напрямів транзиту природного газу територією України.Визначено першочергові задачі, які необхідно вирішити для забезпечення ефективного функціонування газотранспортної системи країни. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011-04-13 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/414 System Research in Energy; No. 2 (25) (2011): The Problems of General Energy; 17-24 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (25) (2011): Проблеми загальної енергетики; 17-24 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/414/355 Copyright (c) 2011 Leshchenko I.Ch. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	gas-transport system prognosis volumes of transit gas modernization. Downloads: Leshchenko I.Ch. Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector
title	Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector
title_alt	Перспективи газотранспортної системи України в контексті змін у світовому газовому секторі
title_full	Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector
title_fullStr	Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector
title_full_unstemmed	Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector
title_short	Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector
title_sort	prospects of the gas-transport system of ukraine in the context of changes in the world gas sector
topic	gas-transport system prognosis volumes of transit gas modernization. Downloads:
topic_facet	gas-transport system prognosis volumes of transit gas modernization. Downloads: газотранспортна система прогноз обсяги транзиту трубопровідного газу модернізація.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/414
work_keys_str_mv	AT leshchenkoich prospectsofthegastransportsystemofukraineinthecontextofchangesintheworldgassector AT leshchenkoich perspektivigazotransportnoísistemiukraínivkontekstízmínusvítovomugazovomusektorí

Prospects of the gas-transport system of Ukraine in the context of changes in the world gas sector

Репозитарії

Схожі ресурси