Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine

Ensuring the reliable financing of the decommissioning of nuclear power units is essential for the sustainable operation and development of the nuclear power sector in each country that has nuclear power plants (NPPs), in particular, in Ukraine. To efficiently solve problems of financing of the deco...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автори: Kostyukovskyi B.A., Shulzhenko S.V., Khmara D.A.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://systemre.org/index.php/journal/article/view/434
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:System Research in Energy
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

System Research in Energy
_version_ 1871103785761243136
author Kostyukovskyi B.A.
Shulzhenko S.V.
Khmara D.A.
author_facet Kostyukovskyi B.A.
Shulzhenko S.V.
Khmara D.A.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Kostyukovskyi B.A.", "institution": null }, { "author": "Shulzhenko S.V.", "institution": null }, { "author": "Khmara D.A.", "institution": null } ]
author_sort Kostyukovskyi B.A.
baseUrl_str https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-18T12:57:39Z
description Ensuring the reliable financing of the decommissioning of nuclear power units is essential for the sustainable operation and development of the nuclear power sector in each country that has nuclear power plants (NPPs), in particular, in Ukraine. To efficiently solve problems of financing of the decommissioning, it is necessary firstly to determine the necessary funding for the mentioned works taking the national specificity into account and, secondly, to create a reliable system of reservation of funds with risk minimization as for their adequacy with regard for the uncertainty of the future costs of required works, the effects of inflation, exchange rate risk, etc. The article presents a profound analysis and recommendations for the reservation of financial resources for decommissioning the domestic NPPs in view of the regulations of the International Atomic Energy Agency and international practices.The research of two scenarios of the development of nuclear power engineering shows the necessary volume of financial resources for decommissioning the NPPs. The necessary additional charge to the current tariff in Ukraine on electricity from NPPs is calculated. This will allow one to solve the problem of their decommissioning and to ensure the sustainable development of the electricity sector.
first_indexed 2026-03-24T02:01:46Z
format Article
fulltext 18 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Особливістю атомної енергетики є необхід� ність значного часу та фінансових ресурсів для зняття енергоблоків АЕС з експлуатації. Забезпе� чення надійного фінансування цих робіт – необхідна умова сталого функціонування та розвитку ядерно�енергетичного комплексу кожної країни, що має атомну енергетику, зокрема і України. Для ефективного вирішення питань щодо фінансування робіт по зняттю з експлуатації АЕС необхідно, по�перше, визна� чити необхідний обсяг фінансування означе� них робіт з урахуванням національної специфі� ки, по�друге, створити систему надійного за� безпечення резервування відповідних коштів з мінімізацією ризиків стосовно їх достатності з урахуванням невизначеності майбутньої варто� сті проведення необхідних робіт, врахування впливу інфляції, курсових ризиків тощо. З історичних причин, на момент будівниц� тва АЕС, в Україні питанням накопичення коштів на їх зняття з експлуатації не приділя� лось достатньої уваги, що було цілком природ� но в період входження України до складу СРСР, з його адміністративно�командною системою управління економікою. Після про� голошення Україною незалежності ці питання набули актуальності і їх вирішенню почала приділятися увага, але через різні причини на сьогодні ще немає ефективної системи резерву� вання коштів для зняття АЕС з експлуатації. Подовження терміну роботи існуючих АЕС країни на 20 років, на перший погляд, знижує актуальність цієї проблеми, але необхідно враховувати такі обставини: 1. Термін подовження роботи АЕС на 20 років є достатньо умовним, бо передбачається, по�перше, індивідуальний підхід до визначення можливості та термінів подовження роботи окремих енергоблоків, а по�друге, в процесі експлуатації енергоблоків АЕС з подовженим терміном експлуатації цей термін може бути скорегований на менший ніж 20 років. 2. На сьогодні існує значна невизначеність у вартості зняття енергоблоків АЕС з експлуата� ції, яка, відповідно до світового досвіду, постій� но зростає. Тому максимізація терміну накопи� чення коштів для зняття енергоблоків АЕС з експлуатації мінімізує зростання вартості електро� енергії для споживачів та ризики, зумовлені меншими термінами експлуатації енергоблоків АЕС, ніж очікувались. Останнє особливо важливо, бо дає можливість не відшукувати джерела фінансування першочергових робіт у форс�мажорних обставинах, а забезпечити їх планове фінансування. Зазначене свідчить про те, що на сьогодні для України актуальними є дослідження про� блем резервування фінансових ресурсів для зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, при проведенні яких необхідно враховувати реко� мендації Міжнародного агентства атомної енергетики (МАГАТЕ), відповідну національну нормативно�правову базу, невизначеність інфор� мації стосовно майбутніх термінів виводу з експлуатації енергоблоків, вартості таких робіт тощо, та формування пропозицій по їх вирі� шенню. Основні результати проведення таких досліджень в Інституті загальної енергетики НАН України викладено в цій статті. Відповідно до рекомендацій МАГАТЕ та сві� тової практики вартість зняття з експлуатації АЕС і поводження з радіоактивними відходами (РАВ), включаючи їх захоронення, є однією із складових визначення загальної вартості виробництва електроенергії на АЕС. У більшо� УДК 621.039.003 Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, канд. техн. наук, С.В. ШУЛЬЖЕНКО, Д.О. ХМАРА Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ОЦІНКА НЕОБХІДНИХ ВИТРАТ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗНЯТТЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕНЕРГОБЛОКІВ АЕС УКРАЇНИ Проведено аналіз існуючої системи накопичення коштів для виведення з експлуатації енергоблоків АЕС України. Розроблено рекомендації щодо недопущення створення кризових ситуацій, пов’язаних з нестачею фінансових ресурсів за необхідності виводу з експлуатації АЕС. К л ю ч о в і с л о в а: електроенергетика, тариф, атомна енергетика, радіоактивні від+ ходи, відпрацьоване ядерне паливо. © Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, С.В. ШУЛЬЖЕНКО, Д.О. ХМАРА, 2011 сті країн оператори АЕС передбачають відпо� відне резервування коштів у складі тарифу на виробництво електроенергії у вигляді складо� вої собівартості. Іншими словами, накопичення коштів на майбутнє зняття з експлуатації ядер� ного енергоблока і захоронення його радіо� активних відходів має розпочинатись одночасно із введенням блока в експлуатацію і здійснюва� тись протягом всього терміну його експлуатації [1]. Такий механізм резервування коштів при� водить до збільшення вартості електроенергії, яка виробляється АЕС, але забезпечує вирі� шення таких завдань: наявність достатньо надійного джерела фінансування робіт по зняттю енергоблоків АЕС з експлуатації; можливість коректної оцінки конкуренто� спроможності атомної енергетики відносно інших технологій виробництва електроенергії, що особливо важливо в умовах конкурентного ринку електроенергії; вже на стадії проектування будівництва АЕС надає можливість вирішувати питання майбутнього зняття її енергоблоків з експлуата� ції, оцінити необхідний обсяг коштів на ці роботи та визначити механізм їх надійного накопичення. Найкращою практикою визнається наяв� ність на момент остаточного зупинення кожної ядерної установки коштів у повному обсязі на її зняття з експлуатації та захоронення РАВ, що утворюються при знятті з експлуатації. Джере� лом коштів для виконання цих робіт повинні бути спеціалізовані фонди, які можуть упра� влятися як експлуатуючою АЕС компанією, так і бути незалежними від неї. Останнє вважа� ється більш ефективним рішенням, бо забезпе� чує більшу прозорість їх діяльності. На сьогодні в Україні відсутній реальний досвід зняття з експлуатації АЕС з водо�водя� ними енергетичними реакторами (ВВЕР), зарубіжні аналоги яких позначаються як PWR. Тому головним джерелом інформації для оці� нок можливих витрат є світовий досвід. Ключо� вим документом МАГАТЕ, що узагальнює світовий досвід і містить рекомендації до підхо� дів і процедур зняття з експлуатації, є документ із Серії стандартів безпеки МАГАТЕ [1]. В цьому документі визначено два основних під� ходи до зняття з експлуатації ядерних устано� вок (ЯУ): невідкладний демонтаж ЯУ і відкла� дений демонтаж ЯУ. Із загальної кількості побудованих в усьому світі 523 ядерних енергетичних реакторів на сьогодні остаточно зупинено 80, але для біль� шості зарубіжних АЕС з реакторною установ� кою типу ВВЕР планування зняття з експлуа� тації знаходиться на концептуальній стадії. Німеччина і Фінляндія прийняли остаточні рішення за сценаріями зняття з експлуатації АЕС з ЯУ типу ВВЕР. У цих країнах вибрано сценарій їх невідкладного демонтажу. В інших країнах (Болгарія, Росія, Словаччина, Угорщи� на, Чехія), що мають АЕС з реакторами типу ВВЕР, сьогоденні підходи до їх зняття з експлу� атації ґрунтуються на сценарії відкладеного демонтажу (після безпечної витримки протя� гом декількох десятиліть). Оцінка витрат на демонтаж за цих варіантів проводилась у багатьох країнах світу з ураху� ванням національної специфіки поводження з РАВ на основі теоретичних рекомендацій МАГАТЕ [2], сформованих на початку 90�х років минулого століття, згідно з якими очіку� валось, що вартість демонтажу становитиме приблизно 12% від вартості будівництва анало� гічного нового енергоблока. Але на сьогодні ці оцінки визнані значно заниженими. Аналіз значної кількості джерел інформації, зокрема [2–5], надав змогу оцінити обсяг витрат на демонтаж для реакторів PWR на рівні близько 1000 дол. США на кВт встановле� ної потужності при варіанті відкладеного демонтажу з урахуванням витрат на зберігання відходів ядерного палива (ВЯП) по закінченню терміну їх експлуатації, або близько 600…800 дол. США без їх урахування. За оцінками авто� рів, вартість варіанту невідкладного демонтажу буде на 10…20% менша. Якщо врахувати всі витрати на захоронення ВЯП та РАВ, накопи� чені за весь термін експлуатації АЕС, на вирі� шення соціально�економічних проблем тощо, то витрати можуть зрости ще у 1,5…2 рази. Наприклад, для німецької АЕС “НОРД” ці витрати, з урахуванням усіх складових, сяга� ють 1800 дол. США на кВт. Виконаний з урахуванням зазначеного ана� ліз існуючої ситуації з резервуванням коштів для зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України показав таке. В Україні згідно з реко� мендаціями МАГАТЕ ще у 1995 р. було прий� нято Закон України “Про використання ядер� ної енергії та радіаційну безпеку” [6], в ст. 33 якого визначено, що експлуатуюча організація 19ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Оцінка необхідних витрат та дослідження проблем фінансового забезпечення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України “… відраховує кошти у фонд зняття з експлуа� тації ядерної установки” і “… включає в собівар� тість виробництва електроенергії витрати на … зняття з експлуатації і консервацію ядерних установок”; у ст. 52 визначено, що “фінансуван� ня поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність дер� жави, здійснюється за рахунок спеціального Державного фонду поводження з радіоактив� ними відходами”. Крім того, Закон України “� Про поводження з радіоактивними відходами” [7] у ст. 4 також передбачає створення спе� ціального Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, кошти якого фор� муються за рахунок “… цільових відрахувань підприємств, установ і організацій, у результаті діяльності яких утворюються радіоактивні від� ходи”. У Загальних положеннях забезпечення безпеки під час зняття з експлуатації атомних електростанцій і дослідницьких ядерних реак� торів [8] визначено, що для забезпечення підго� товки до зняття з експлуатації ядерних устано� вок “… повинні бути заплановані і заздалегідь накопичені достатні фінансові кошти”, а меха� нізм накопичення “... повинний діяти протягом всього періоду промислової експлуатації уста� новки” (п. 8). Але наведені норми цих Законів увійшли в протиріччя з іншими законодавчими актами. Так, Закон України “Про систему опо� даткування” [9], не передбачав обов’язкових відрахувань до перелічених фондів. У ст. 16 цього Закону визначено, що “Державні та інші цільові фонди, що не передбачені даним Зако� ном, мають своїм джерелом винятково прибу� ток підприємств, що залишається після всіх податків і зборів (обов’язкових платежів), виз� начених статтями 14 і 15 даного Закону. Відрахування в такі фонди відбуваються на добровільних засадах”. Разом з тим п.3 норма� тивного документа “Методологічні підходи до формування тарифу НАЕК “Енергоатом” [10] встановлено, що “Витрати на створення фонду зняття з експлуатації діючих блоків передбача� ються в тарифі після затвердження необхідних нормативних документів і законодавчих актів, у тому числі протягом перших 2�х років в обся� гах, визначених експертним шляхом, а в наступні роки – виходячи з кошторису витрат на зняття з експлуатації відповідно до затвер� дженої проектної документації”, але до 2004 р. таких документів не було. Тому НАЕК “Енергоатом”, як експлуатуюча організація АЕС України, не мала законодавчих підстав відносити такі витрати до собівартості, а НКРЕ вносити їх до тарифів, що створювало правову колізію. Ця правова колізія певним чином була вирі� шена у 2004 р. прийняттям Концепції зняття з експлуатації АЕС України [8], згідно з якою прийнято варіант відкладеного демонтажу та визначена повна вартість кожного з етапів виведення з експлуатації енергоблоків, що працюють на вітчизняних АЕС (табл. 1). Також ці питання регулюються Законом України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” [11], з ураху� ванням численних поправок до нього. На сьогодні НАЕК “Енергоатом” повинна робити низку платежів, пов’язаних зі зняттям енергоблоків з експлуатації, а саме: 1. Для фінансуванням заходів, пов’язаних із припиненням експлуатації і зняттям з експлуа� тації ядерних установок, закінчуючи зняттям радіологічних обмежень на подальше викори� стання майданчика та споруд ядерної установ� ки на спеціальний рахунок Державного Казна� чейства. Розмір цього платежу визначається у відсотках від чистого доходу, отриманого від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). 2. За утворення радіоактивних відходів 20 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, С.В. ШУЛЬЖЕНКО, Д.О. ХМАРА Таблиця 1 № з/п Етап робіт Виведення блока, млн дол. США Захоронення РАВ, млн дол. США Загальна вартість, млн дол. США 1 Припинення експлуатації 37 1,1 38,1 2 Остаточне закриття 37 2,6 39,6 3 Консервація 37,9 0 37,9 4 Витримка 40,5 0 40,5 5 Демонтаж 54,7 68,9 123,6 Всього 207,2 72,6 279,7 (включаючи вже накопичені) та тимчасове збе� рігання радіоактивних відходів їх виробниками до Державного фонду поводження з радіо� активними відходами. Згідно зі ст. 242 Податко� вого кодексу [12] сплата податку ведеться від� повідно до обсягів та категорій радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установле� ний особливими умовами ліцензії строк, в іншому разі – від обсягів електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій). Екологічний податок, у свою чергу, є загально� державним обов’язковим платежем, що відно� ситься на собівартість продукції. 3. За зберігання відпрацьованого ядерного палива у спеціалізованих сховищах у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, що визначається як величина відрахувань за одиницю відпрацьованого ядерного палива, що передається на зберігання. Головне призначен� ня цього платежу – оплата послуг Росії за зберігання ВЯП, яка становить близько 100 млн дол. США на рік. Ця система має низку недоліків, які можуть створити значні проблеми у майбутньому. Так, формування резерву коштів за рахунок чистого доходу робить це джерело надходження коштів ненадійним, особливо з огляду на перехід до нової моделі ринку електроенергії в Україні. При цьому необґрунтовано підвищується вар� тість електроенергії, виробленої АЕС для спо� живачів, внаслідок оподаткування відповідних платежів та знижується конкурентоспромож� ність АЕС відносно інших типів генеруючих потужностей. Зарахування коштів на рахунок Казначейства робить можливим їх застосуван� ня для бюджетних потреб. Разом з тим відсут� ній механізм нівелювання впливу інфляції на кошти, що знаходяться на цьому рахунку. З урахуванням означеного ці платежі до� цільно віднести на собівартість, що буде відпо� відати рекомендаціям МАГАТЕ, а замість спеціального рахунку доцільно створити реальний Фонд зняття з експлуатації АЕС при одному з державних банків України. Цей банк зможе витрачати їх як свій фінансовий ресурс, але під контролем як державних органів управління, так і НАЕК “Енергоатом” для реалізації проек� тів за погодженими напрямами інвестування, гарантуючи наявність необхідного обсягу кош� тів у певні терміни часу, згідно з кошторисами зняття енергоблоків АЕС з експлуатації. Ще один недолік – відсутність можливості фінансувати роботи та накопичувати кошти на створення системи поводження з ВЯП – ство� рення централізованого сховища, покриття витрат на їх зберігання, будівництво геологіч� ного сховища тощо. Тому необхідно створити нормативно�правову базу, яка забезпечить можливість відносити відповідні видатки до тарифу АЕС як частину собівартості, бо, по суті, такі видатки є виробничими витратами, а накопичення коштів забезпечує у запропонова� ному вище Фонді зняття з експлуатації АЕС. Поряд з удосконаленням організаційної системи резервування коштів на зняття АЕС з експлуатації необхідно скоригувати оцінки вартості цих робіт. Це зумовлено тим, що рівні витрат, наведені в табл. 1, з позицій сьогодення є явно заниженими, бо подовження терміну експлуатації зумовить збільшення обсягів РАВ, що потребують захоронення, а також не врахо� вують витрат на поводження з ВЯП. Разом з тим вартість робіт по зняттю з експлуатації, як відзначалось, постійно зростає. Також необхід� но розробити як мінімум два сценарії щодо можливості подовження терміну експлуатації існуючих енергоблоків на АЕС. Ці сценарії повинні бути граничними з точки зору можли� вості підтримки у роботі існуючих потужно� стей АЕС, а обсяг необхідного резервування коштів на зняття з експлуатації їх енерго� блоків слід розраховувати по усередненим показникам. За найбільш оптимістичними оцінками тер� мін експлуатації усіх енергоблоків АЕС буде подовжено на 20 років, що передбачається проек� тами коригування Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. Цей сценарій поз� начимо як Сценарій 1, який відповідає макси� мальному терміну роботи АЕС. Виконані дослідження показали, що більш реалістичним є сценарій, який далі позначимо як Сценарій 2, що передбачає: 1. Подовження роботи перших енергоблоків ВВЕР�440 на 15 років, а саме на цей термін роз� раховують російські фахівці. 2. Для двох несерійних енергоблоків на Пів� денноукраїнській АЕС (блок №1 з ВВЕР� 1000/302 та блок №2 з ВВЕР�1000/338), які є одними з перших побудованих ВВЕР�1000 і являються експериментальними прототипами 21ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Оцінка необхідних витрат та дослідження проблем фінансового забезпечення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України так званої малої серії, в ролі такого терміну доцільно орієнтуватись максимум на 10 років, що відповідає баченню російських фахівців щодо терміну роботи енергоблоків 1�го поко� ління. До того ж, через проблеми з нестачею водних ресурсів для роботи цієї АЕС, її енерго� блоки не працюють ефективно й безпечно, бо постійно виникають проблеми з трубопровода� ми і парогенераторами. Влітку один з енерго� блоків обов’язково відключений саме внаслі� док проблем з водопостачанням. 3. Після аварії на 3�му блоці Рівненської АЕС у 2009 році, коли стався інцидент з прори� вом першого контуру, активна зона реакторної установки була залита водою з вмістом бору. В результаті борною плівкою були покриті значні площі в середині ядерної частини енергоблока. За інформацією Державної інспекції ядерного регулювання України цей блок не буде мати можливості працювати у понадпроектний тер� мін і його зняття з експлуатації доцільно роз� глядати у 2017 році. 4. Для всіх інших енергоблоків з ВВЕР�1000 термін понаднормативної роботи приймається 20 років. Для означених двох сценаріїв було виконано розрахунки необхідних обсягів щорічного резервування коштів на зняття з експлуатації існуючих енергоблоків АЕС до 2050 року. При цьому було враховано таке. Згідно з Концепцією зняття з експлуатації АЕС України повна вартість кожного з етапів виведення з експлуатації енергоблоків, наведе� них у табл. 1, становить 279,7 млн дол. США для ВВЕР�1000 і 207,8 млн дол. США для ВВЕР�440 [8], у той час, як європейський досвід показує, що на практиці вартість виводу з експлуатації одного енергоблока АЕС кош� тує понад 700 млн дол. США (див. табл. 2) [2, 13, 14]. Тому під час проведення розрахунків питомі витрати на зняття з експлуатації були прийня� ті на рівні 600 дол. США/кВт для ВВЕР�1000 та 800 дол. США/кВт для ВВЕР�440. Разом з тим аналогічні розрахунки було виконано для рівнів питомих витрат, передбачених Концеп� цією. Їх проведення виконувалося з викорис� танням імітаційної моделі. В ній, для кожного енергоблока на основі залишкового терміну роботи, визначались необхідні обсяги щоріч� них платежів та очікувані рівні генерації електро� енергії. На основі цієї інформації визначалася додаткова складова тарифу, необхідна для зняття з експлуатації для кожного енергоблока, та узагальнена відповідна складова тарифу для всієї атомної енергетики країни (див. рисунок). Враховуючи дані табл. 2, дефіцит коштів на зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України у 2030 р., залежно від сценарію, буде становити від 3 до 6,5 млрд дол. США, якщо ця проблема не буде своєчасно вирішена. 22 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Б.А. КОСТЮКОВСЬКИЙ, С.В. ШУЛЬЖЕНКО, Д.О. ХМАРА Таблиця 2 № з/п Країна АЕС Тип реактора Вартість виведення з експлуатації, млн дол. США 1 Японія Токай Мура GCR 772,50 2 Німеччина Штаде PWR 668,4 3 Німеччина Грейфсвальд ВВЕР�440 800 4 Литва Ігналіна РБМК 750 Додаткова складова тарифу для зняття з експлуатації АЕС України ВИСНОВКИ За загально прийнятою у світі практикою, фінансування заходів по виведенню ядерного блока з експлуатації і поводження з РАВ та ВЯП є невід’ємною складовою виробничих витрат, а необхідний обсяг фінансових ресурсів на зняття АЕС з експлуатації повинен бути сформований у процесі її комерційної експлуа� тації з використанням чіткого механізму фор� мування ціни на електроенергію. Саме відсут� ність в Україні реального механізму забезпе� чення таких витрат зумовлює низькі ціни на електроенергію АЕС та відсутність, на сьогод� ні, коштів на ці цілі. Розрахована необхідна додаткова складова тарифу для виведення з експлуатації енергоблоків АЕС становить від 2,88 до 5,85 дол. США /МВт·год (2,3–4,68 коп/кВт·год за курсом 1 дол. США = 8 грн). На сьогодні надбавка до тарифу для українських АЕС для їх зняття з експлуатації становить близько 0,2 коп на кВт·год. Враховуючи те, що тариф на електроенергію від АЕС в квітні 2011 року становив 18,4 коп [15], доцільним є його збільшення приблизно до рівня близько 23 коп/кВт·год. Це забезпечить накопичення міні� мально необхідних коштів на зняття АЕС з експлуатації, бо вартість послуг в атомній енер� гетиці постійно зростає. Таке рішення також виправдано тим, що кошти, які будуть накопичені за рахунок вклю� чення до тарифу надбавки на зняття з експлу� атації АЕС, можуть знадобитися вже у 2013 р., оскільки в грудні 2012 р. закінчиться проект� ний термін роботи енергоблока № 1 Півден� ноукраїнської АЕС, а подовження терміну експлуатації цього енергоблока є проблема� тичним. 1. Зняття з експлуатації АЕС і дослідницьких реакторів. Серія стандартів з безпеки МАГАТЕ, WS�G�2.1. – Відень: МАГАТЕ, 1999. – 41 с. 2. Nuclear Power Reactors in the World // IAEA, issue 2. – Vienna. – 2002. – 26 р. 3. Кузнецов В. Чему учит чужой опыт // Мировая энергетика. – 2005. – С. 97–108. 4. Тарасов В.М. Экономический аспект проблемы снятия АЭС с эксплуатации // Энергетическое строительство за рубежом. – 1989. – № 5. – С. 7–11. 5. Повишил Р., Стари О., Завржел Я. Экономиче� ские аспекты полного демонтажа АЭС // Атом� ная техника за рубежом. – 1990. – № 9. – С. 11–15. 6. Закон України “Про використання ядерної енер� гії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. № 39/95�ВР. 7. Закон України “Про поводження з радіоактивни� ми відходами” від 30 червня 1995 р. № 255/95� ВР. 8. Наказ Міністерства палива та енергетики Укра� їни “Концепція зняття з експлуатації діючих атомних електростанцій України” від 12.05.2004 № 249. 9. Закон України вiд 02.12.2010 № 2755�VI “Подат� ковий кодекс України”. 10. IAEA�TECDOC�1322, Decommissioning costs of WWER�440 nuclear power plants. – Vienna, IAEA, 2002. – 147 p. 11. Закон України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки” вiд 24.06.2004 № 1868�IV. 12. Постанова колегії Держатомрегулювання “Про продовження експлуатації енергоблоків № 1, 2 Рівненської АЕС у понадпроектний термін за результатами періодичної переоцінки безпеки” від 10 грудня 2010 р. № 15. 13. Decommisioning of Nuclear Power Plantss and Res� earch Reactors / IAEA, Vienna. – 1996. – 41 p. 14. Клещев С.В. Опыт снятия АЭС с эксплуатации в США // Мировая электроэнергетика. – 1997. – № 2. – С. 16–21. 15. Сайт ДП “Енергоринок”, березень 2011. – Режим доступу: http://www.er.gov.ua/doc.php? f=2476. Надійшла до редколегії: 26.04.2011 23ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Оцінка необхідних витрат та дослідження проблем фінансового забезпечення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України
id systemreorg-article-434
institution System Research in Energy
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-19T01:13:43Z
publishDate 2011
publisher General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv systemreorg/45/2d48df9aea97181b75ff51015becb245.pdf
spelling systemreorg-article-4342026-07-18T12:57:39Z Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine Оцінка необхідних витрат та дослідження проблем фінансового забезпечення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України Kostyukovskyi B.A. Shulzhenko S.V. Khmara D.A. energy power, tariff, nuclear power, radioactive waste, spent nuclear fuel. електроенергетика, тариф, атомна енергетика, радіоактивні відходи, відпрацьоване ядерне паливо. Ensuring the reliable financing of the decommissioning of nuclear power units is essential for the sustainable operation and development of the nuclear power sector in each country that has nuclear power plants (NPPs), in particular, in Ukraine. To efficiently solve problems of financing of the decommissioning, it is necessary firstly to determine the necessary funding for the mentioned works taking the national specificity into account and, secondly, to create a reliable system of reservation of funds with risk minimization as for their adequacy with regard for the uncertainty of the future costs of required works, the effects of inflation, exchange rate risk, etc. The article presents a profound analysis and recommendations for the reservation of financial resources for decommissioning the domestic NPPs in view of the regulations of the International Atomic Energy Agency and international practices.The research of two scenarios of the development of nuclear power engineering shows the necessary volume of financial resources for decommissioning the NPPs. The necessary additional charge to the current tariff in Ukraine on electricity from NPPs is calculated. This will allow one to solve the problem of their decommissioning and to ensure the sustainable development of the electricity sector. Забезпечення надійного фінансування робіт по виведенню з експлуатації енергоблоків АЕС є необхідною умовою сталого функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу кожної країни, що має атомну енергетику, зокрема і України. Для ефективного вирішення питань фінансування робіт по зняттю з експлуатації, необхідно, по-перше, визначити необхідний обсяг фінансування означених робіт з урахуванням національної специфіки, по-друге, створити систему надійного забезпечення резервування відповідних коштів з мінімізацією ризиків стосовно їх достатності з урахуванням невизначеності майбутньої вартості проведення необхідних робіт, впливу інфляції, курсових ризиків тощо.У статті зроблено аналіз і подано рекомендації стосовно резервування фінансових ресурсів для зняття з експлуатації енергоблоків вітчизняних АЕС, з урахуванням нормативних документів Міжнародного агентства атомної енергетики та міжнародної практики.Розрахунки, виконані для двох сценаріїв розвитку атомної енергетики, дозволяють оцінити необхідний обсяг фінансових ресурсів на зняття АЕС з експлуатації. Розраховано необхідну додаткову надбавку до діючого в Україні тарифу на електроенергію від АЕС, яка надасть змогу вирішити проблему виведення їх енергоблоків з експлуатації і забезпечить сталий розвиток електроенергетики. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011-11-09 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/434 System Research in Energy; No. 4 (27) (2011): The Problems of General Energy; 18-23 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (27) (2011): Проблеми загальної енергетики; 18-23 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/434/372 Copyright (c) 2011 Kostyukovskyi B.A., Shulzhenko S.V., Khmara D.A. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle energy power
tariff
nuclear power
radioactive waste
spent nuclear fuel.
Kostyukovskyi B.A.
Shulzhenko S.V.
Khmara D.A.
Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine
title Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine
title_alt Оцінка необхідних витрат та дослідження проблем фінансового забезпечення зняття з експлуатації енергоблоків АЕС України
title_full Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine
title_fullStr Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine
title_full_unstemmed Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine
title_short Assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in Ukraine
title_sort assessment of the necessary expenses and estimation of the financial support for decommissioning the nuclear power plants in ukraine
topic energy power
tariff
nuclear power
radioactive waste
spent nuclear fuel.
topic_facet energy power
tariff
nuclear power
radioactive waste
spent nuclear fuel.
електроенергетика
тариф
атомна енергетика
радіоактивні відходи
відпрацьоване ядерне паливо.
url https://systemre.org/index.php/journal/article/view/434
work_keys_str_mv AT kostyukovskyiba assessmentofthenecessaryexpensesandestimationofthefinancialsupportfordecommissioningthenuclearpowerplantsinukraine
AT shulzhenkosv assessmentofthenecessaryexpensesandestimationofthefinancialsupportfordecommissioningthenuclearpowerplantsinukraine
AT khmarada assessmentofthenecessaryexpensesandestimationofthefinancialsupportfordecommissioningthenuclearpowerplantsinukraine
AT kostyukovskyiba ocínkaneobhídnihvitrattadoslídžennâproblemfínansovogozabezpečennâznâttâzekspluatacííenergoblokívaesukraíni
AT shulzhenkosv ocínkaneobhídnihvitrattadoslídžennâproblemfínansovogozabezpečennâznâttâzekspluatacííenergoblokívaesukraíni
AT khmarada ocínkaneobhídnihvitrattadoslídžennâproblemfínansovogozabezpečennâznâttâzekspluatacííenergoblokívaesukraíni