Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production

The results of studies aimed at the improvement of methods of the determination of share of the total energy consumption of the production related to measures on the environment protection are presented. We propose a new method allowing one to calculate it in the case where the enterprise uses the e...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Stanytsina V.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011
Теми:	energy efficiency indices energy consumption of the production environment protection cement.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/439
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103790822719488
author	Stanytsina V.V.
author_facet	Stanytsina V.V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Stanytsina V.V.", "institution": null } ]
author_sort	Stanytsina V.V.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:39Z
description	The results of studies aimed at the improvement of methods of the determination of share of the total energy consumption of the production related to measures on the environment protection are presented. We propose a new method allowing one to calculate it in the case where the enterprise uses the existing refinery or replaces it in the course of modernization on the basis of data available in the literature or related to a specific enterprise. The energy consumption of measures on the environment protection is considered as a sum of three components which involve the purification of waste gases, sewage treatment, and neutralization of solid waste. For their calculation, new formulas are developed.The method is applied for calculation of the energy consumption for the environment protection in the production of concrete by dry method which amounts to 3.4 - 5.1 kg of equiv. fuel/ton of concrete, depending on the type of refinery. It is shown that the purification of waste gases takes 4.5 - 12% of the electric power consumed by the concrete production. On the scale of the branch producing 10 mln ton of concrete for year, the mean electric energy consumption for the purification of waste gases is 90 mln kWh/year.The proposed method can be used for any production in all branches of the industry and types of the economic activity.
first_indexed	2026-03-24T02:01:46Z
format	Article
fulltext	47ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Одним з поширених показників енергетичної ефективності є енергоємність виробництва продукції, яка є одним з основних факторів, що впливає на собівартість продукції і, зрештою, на конкурентоспроможність. На сьогодні вико� ристовується кілька видів енергоємності ви� робництва продукції, означення та методи виз� начення яких наведено в ДСТУ: повна [1]; цехова, повна цехова, заводська (наскрізна) [2]; технологічна [3]. У публікаціях використо� вується також термін пряма енергоємність [4]. Екологічні нормативи постійно стають жорст� кішими, вартість енергоносіїв та платежі за забруднення навколишнього середовища зрос� тають, тому питання визначення енерговитрат на охорону навколишнього середовища набу� вають більшого значення. Згідно з ДСТУ 3682–98 та ГОСТ Р 51750 енергоємність заходів з охорони навколишньо� го середовища є складовою повної та техноло� гічної енергоємності продукції [1, 3]. У ДСТУ 3740–98 зазначається, що витрати на охорону навколишнього середовища мають входити до балансу енергоносіїв підприємства [2]. Проте у згаданих вище стандартах немає методики кон� кретного визначення зазначених енерговитрат. Тому метою цієї статті є розробка методики визначення повної енергоємності заходів з охо� рони навколишнього середовища у промисло� вому виробництві. До завдань дослідження слід віднести аналіз існуючих методичних підходів до визначення енерговитрат на охорону навколишнього сере� довища на підприємстві; модифікацію методи� ки визначення повної енергоємності охорони навколишнього природного середовища для практичного застосування та проведення роз� рахунків за нею. Науковою новизною роботи є методика виз� начення повної енергоємності заходів з охорони навколишнього середовища у промисловому виробництві, яка передбачає використання більш доступних та наявних на підприємствах вихідних даних. Методика визначення повної енергоємності продукції, робіт та послуг (ПРП) визначає повну енергоємність ПРП за виразом [1]: е = еЕ + ем + еф + ер + ео, (1) де еЕ – повна енергоємність енергоресурсів, необхідних для виробництва ПРП; ем – повна енергоємність вихідної продукції, сировини та матеріалів, необхідних для виробництва ПРП; еф – повна енергоємність основних виробничих фондів, амортизованих при виробництві ПРП; ер – повна енергоємність відтвореної робочої сили при виробництві ПРП; ео – повна енергоєм� ність заходів з охорони навколишнього середо� вища під час виробництва ПРП. Розрахунок останніх трьох складових, як правило, не проводять у зв’язку із недосконаліс� тю розрахункових формул та обмеженістю інформації для розрахунку; особливо це сто� сується екологічної складової повних енерго� витрат [5]. Якщо для розрахунку енергоємності трудовитрат та основних виробничих фондів запропоновано формули [1, 3], хоча ними складно користуватись, то для визначення енергоємності заходів з охорони навколишньо� го середовища існують лише вирази у загально� му вигляді. У роботі [6] було викладено мето� дичні підходи до визначення складових повної енергоємності продукції, які б виправили за� значені недоліки. “Повна енергоємність охорони навколиш� нього середовища від шкідливого впливу непо� воротних відходів виробництва” згідно з ДСТУ УДК 620.9:628.5 В.В. СТАНИЦІНА Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ЕНЕРГОЄМНІСТЬ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК СКЛАДОВА ПОВНОЇ ЕНЕРГОЄМНОСТІ ПРОДУКЦІЇ Розглянуто існуючі підходи до визначення енерговитрат на захист навколишнього сере" довища. Запропоновано методику визначення енергоємності заходів з охорони навко" лишнього середовища, за якою проведено розрахунок для цементного виробництва. К л ю ч о в і с л о в а: показники енергетичної ефективності, енергоємність продукції, енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища, цемент. © В.В.СТАНИЦІНА, 2011 3682–98 обчислюють за формулою де аоі – коефіцієнт утворення неповоротних відходів виробництва і�го виду, т/н.о. ПРП; еоі – повна енергоємність усунення наслідків негативного впливу на навколишнє природне середовище тонни неповоротних відходів виробництва і�го виду, МДж/т. У згаданому вище стандарті не наведено формули для розрахунку величини еоі, тому неможливо використовувати вираз (2) для ви� значення енергоємності заходів з охорони нав� колишнього середовища на виробництві. Для врахування прямого або опосередкова� ного впливу промислового об’єкта на навко� лишнє середовище у російському ГОСТ Р 51750 пропонується використовувати енерго� екологічний індекс JЭОС, який визначається як “фактична частка витрат паливно�енергетич� них ресурсів на керування захистом навколиш� нього середовища” [3]: де ЗЦЕВ – загальноцехові витрати, які визна� чаються як сума енерговитрат на: технологічні процеси (основний та допоміжні) – Э1; опален� ня – Э2; освітлення – Э3; вентиляцію з уловлю� ванням викидів – Э4; кондиціонування – Э5; транспортування готової продукції – Э6; транс� портування та зберігання відходів – Э7; під� тримку пожежної системи – Э8; перекачку стіч� них вод – Э9; зберігання готової продукції – Э10. Напрями Э4, Э5, Э7, Э9 належать до заходів з охорони навколишнього техногенного сере� довища. Очевидно, що вираз (3) визначає не частку витрат ПЕР на керування захистом навколиш� нього середовища, як заявлено в стандарті, а відношення загальноцехових витрат до витрат на заходи з охорони навколишнього середови� ща. Вирази для розрахунку складових формули (3) у стандарті відсутні. Крім того, незрозуміло, чому знаменник зазначеного виразу містить складову Э8, якщо цей напрям не належить до заходів з охорони навколишнього середовища. В ДСТУ 3740–98 зазначається, що у балансі енергоносіїв повинні бути враховані всі види палива, електроенергія та похідні енергоносії (у тому числі вторинні), які використовують прямо або опосередковано у виробництві, включаючи витрати на охорону навколишньо� го середовища, проте у стандарті не наведено формул для визначення енергетичних витрат на охорону навколишнього середовища. Питанням оцінки витрат на природоохорон� ні цілі займалися вітчизняні та закордонні нау� ковці, проте в основному увага приділялась економічній оцінці. Найбільше досліджень було присвячено оцінці витрат в газоочистці. Фахівці в зазначеній галузі відобразили питан� ня економічної оцінки очищення газів тією чи іншою мірою в літературі. Набагато менше досліджень присвячено енергетичній оцінці роботи очисного обладнання на підприємстві – це дослідження Г.Г. Панченко, Н.І. Ватіна, Є.О. Штокман, М.І. Шиляєва. У роботі [8] проводилось дослідження енерго� екологічної ефективності систем газоочист� ки. У ролі кількісної характеристики енерго� екологічної досконалості системи по парнико� вих газах пропонується показник безрозмірної витрати енергії на гіпотетичне видалення СО2 після очисних пристроїв, який визначається з порівняння енерговитрат, необхідних для вида� лення СО2 та H2O зі складу досліджуваних викидів до рівня фонової концентрації в атмос� фері. У вираз для визначення ступеня енергоеко� логічності і�го очисного пристрою входить величина Еа – сумарна енерговитрата на вида� лення парів води і діоксиду вуглецю з заданого складу та кількості викидів, що визначається за формулою [8]: де енерговитрати на охолод� ження викидів, конденсацію парів води та діо� ксиду вуглецю, кВт. Зі згаданої вище роботи не зрозуміло, що таке “показник безрозмірної витрати енергії” та “гіпо� тетичне видалення СО2” і які технології можуть бути використані для видалення СО2 після очис� ного обладнання. Крім того, з роботи не ясно, як саме визначати доданки у формулі (4). Отже, можна зробити висновок, що на сьо� годні немає дієвого механізму визначення енерго� ємності заходів з охорони навколишнього середовища при виробництві продукції. Тому виникає необхідність в розробці методики для розрахунку енергоємності заходів з охорони навколишнього середовища або енерговитрат − 2 2 , , q dn dn a aH O aCOE E E 48 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) В.В. СТАНИЦІНА =∑ ,o oi oi i e a e (2) = + + + +4 5 7 8 9 ,ЭОС ЗЦЕВ J Э Э Э Э Э (3) = + + 2 2 ,q dn dn a a aH O aCOE E E E (4) на роботу очисного обладнання, використовую� чи дані, наявні на підприємстві та у літературі. Методика розрахунку Проведений аналіз існуючих систем очи� щення викидів (стаціонарні джерела), стічних вод від шкідливих речовин та поводження з твердими відходами надав можливість запро� понувати розраховувати енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища як суму трьох складових: енергоємності очищення викидів, стічних вод та знешкодження твердих відходів, тобто: ео = евик + есток + евідх, де евик, есток, евідх – відповідно енергоємність очищення викидів, стічних вод та знешкоджен� ня твердих відходів, для яких було розроблено алгоритми розрахунку. Енергоємність очищення викидів пропо� нується визначати, використовуючи такий вираз: або де β – питома витрата палива на виробництво електричної енергії, т у. п./1000 кВт·год; k – індекс виду обладнання, використаного для очищення; aвик – питомий вихід газів на оди� ницю продукції, м3/т; Wk вик′ – питома витрата електроенергії на роботу очисного обладнання виду k, кВт·год/м3; Wk вик – споживання елек� троенергії очисним обладнанням виду k, кВт·год; Vвик – сумарний об’єм викидів при виробництві продукції, м3; і – індекс виду ріди� ни, що використовується при мокрому очищен� ні газів; bi вик – питома витрата рідини виду і на очищення викидів, м3/м3 газу; Wi ′ – питома витрата електроенергії на підготовку та перека� чування (відведення) рідини виду і, кВт·год/м3; Wi – споживання електроенергії обладнанням для підготовки та перекачування (відведення) рідини виду і, кВт·год; Vi вод – сумарна витрата рідини виду і на очищення викидів, м3; r – вид хімічного реагенту, викорис� таного при очищенні газів; gxpr – витрата хімічного реагенту виду r при очищенні газів, т/м3; expr – енергоємність хімічного реагенту виду r, т у. п./т; z – індекс виду твердих відходів, що утворилися в процесі очистки газів; коефіцієнт утворення відходів виду z при очи� щенні викидів, т/м3 газу; γ – коефіцієнт переве� дення моторного палива в умовне, т у. п./т; витрати палива на вивезення відходів виду z на полігон, т; обсяг відходів виду z, що утворилися при очищенні викидів, т; ez відх – витрата енергоресурсів на підтримання полігону для відходів у належному стані, т у. п./т відходів (у випадку, якщо полігон зна� ходиться не на балансі підприємства, то прий� мається рівною нулю). Енергоємність очищення стічних вод пропо� нується розраховувати за формулою або де n – індекс виду обладнання, використаного для перекачування (відведення) стічних вод; s – індекс виду стічних вод; bs сток – коефіцієнт утворення стічних вод виду s на одиницю про� дукції, м3/т; Wns – споживання електроенергії обладнанням виду n на перекачування (відве� дення) стічних вод виду s, кВт·год; Vs сток – обсяг стічних вод виду s, м3; W ′ sn – питома витрата електроенергії на перекачування (від� ведення) стічних вод виду s, кВт·год/м3; m – індекс виду обладнання для очищення стічних вод; Wms – споживання електроенергії очисним обладнанням виду m, що використовується для очищення стічних вод виду s, кВт·год; W ′ ms – питома витрата електроенергії на роботу очис� ного обладнання виду m, кВт·год/м3; fms – витрата повітря (кисню, озону) при очищенні стічних вод виду s на обладнанні виду m, м3/м3 стічних вод; Wfms – споживання електроенергії обладнанням виду m на подачу повітря (вироб� − z відх викV − z відх викB − z відх викс 49ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища як складова повної енергоємності продукції β β γ = + + ⎛ ⎞⋅ + ⋅ ⋅ + +⎜ ⎟ ⎝ ⎠ ∑ ∑ ∑ ∑ / z r r z z вик вик вик вик вик вик i i k вод k i i відх виквик вик відх відх хр хр вик zвідх r z вик a b W e a W V V В a g e a с e V β β γ = + + ⎛ ⎞⋅ + ⋅ ⋅ + +⎜ ⎟ ⎝ ⎠ ∑ ∑ ∑ ∑ ' ' ,z r r z z вик вик вик вик вик k i i k i відх виквик вик відх відх хр хр вик zвідх r z вик e a W a b W В a g e a с e V (5) β β γ = + + ⎛ ⎞⋅ + ⋅ ⋅ + +⎜ ⎟ ⎝ ⎠ ∑ ∑ ∑ ∑ / z r r z z вик вик вик вик вик вик i i k вод k i i відх виквик вик відх відх хр хр вик zвідх r z вик a b W e a W V V В a g e a с e V β β = + + + ⋅ + + ⋅ ∑∑ ∑∑ ∑∑ ' ' '( ) , ms ls l сток сток s ns n s сток s ms ms f m s сток s хр хр l s е b W b W f W b g e ( ) ( ) β β = + + + + + ⋅ ∑∑ ∑∑ ∑∑ / ( )/ ms ls l сток сток сток s ns s n s сток сток s ms f s m s сток s хр хр l s е b W V b W W V b g e (6) ництво кисню, озону), кВт·год; W ′ fms – питома витрата електроенергії на подачу повітря (виробництво кисню, озону), кВт·год/м3 повіт� ря; l – вид хімічного реагенту, використаного при очищенні стічних вод; gxpls – витрата хіміч� ного реагенту виду l на очищення стічних вод виду s, т/м3 стічних вод; expl – енергоємність хімічного реагенту виду l, т у. п./т. Енергоємність знешкодження твердих від� ходів пропонується визначати за формулою де p – індекс виду твердих відходів; dp відх – кое� фіцієнт утворення твердих відходів на оди� ницю продукції, т/т прод.; Bp відх – витрати палива на перевезення відходів виду р на полі� гон, т; Vp відх – обсяг твердих відходів виду р, що підлягають вивезенню, т; ep відх – витрата енерго� ресурсів на підтримання полігону для відхо� дів у належному стані, т у. п./т відходів (у випадку, якщо полігон знаходиться не на балан� сі підприємства, то приймається рівною нулю). Розрахуємо енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища для виробництва цементу сухим способом з використанням запропонованої методики (5)–(7). Основним впливом цементного виробниц� тва на навколишнє середовище є забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин; тверді відходи утворюються у незнач� ній кількості. Основним джерелом викидів є викиди від клінкерної печі, які утворюються при фізико�хімічних реакціях сировини в печі та при спалюванні палива. Основними компо� нентами газів від печі є пил, оксиди азоту від спалювання повітря, СО2 від кальцинації і спа� лювання палива, пари води від процесу спалю� вання і з сировини та надлишковий кисень. Вид та кількість забруднюючих речовин зале� жить від різних параметрів, наприклад, від характеристик сировини, виду палива, тощо [9]. Перед викидом в атмосферу гази проходять процес очистки для зменшення забруднюючих речовин у них. Зазвичай, в цементному вироб� ництві використовуються циклони, електро� фільтри та рукавні фільтри, що працюють в комбінації з вентиляторами. Очисне обладнан� ня встановлюється після млинів сировини та цементу, печі, клінкерного холодильника, вугільних млинів (якщо як паливо використо� вується вугілля); вловлювання пилу також від� бувається на вузлах перевантаження сировини. Після клінкерної печі та системи клінкерного охолодження застосовуються циклони у комбі� нації з рукавним фільтром або електрофільт� ром [9]. Дані щодо питомої витрати електро� енергії очисним обладнанням наведено в таблиці. Оскільки на цементних підприємствах не використовується мокра очистка газів, то дру� гий доданок у формулі (5) дорівнює нулю. Вловлений у фільтрах пил повністю або частково використовується для виробництва цементу, якщо містить незначну кількість луж� них окислів. Для розрахунків приймемо, що для виробництва цементу використовується половина вловленого пилу, а решта направ� ляється в інше виробництво, яке знаходиться на відстані 60 км. Утворення димових газів у клінкерній печі при сухому способі виробництва становить 1700–2500 м3/т клінкеру, усереднено під час розрахунків приймається 2300 м3/т кл. Запиле� ність газів від печі становить 10–60 г/м3, після очистки – 10–30 мг/нм3 [9]. Для розрахунку візьмемо усереднені величини витрати елек� троенергії очисним обладнанням. Питома 50 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) В.В. СТАНИЦІНА γ⎛ ⎞⋅ = ⋅ +⎜ ⎟⎝ ⎠ ∑ , відх рвідх відх відх p pвідх р p B e d e V (7) Таблиця Питомі витрати електроенергії для роботи очисного обладнання на одиницю продукції, кВт·год/т кл. [9] на 1000 м3 газів, кВт·год/1000 м3 [7]Обладнання мін. макс. мін. макс. Електрофільтр 1 4 0,5 1,0 Вентилятор електрофільтра 0,15 1,2 н. д. н. д. Тканинний фільтр 0,1 0,2 0,4 0,6 Вентилятор тканинного фільтра 1,5 1,8 н. д. н. д. Циклон н. д. н. д 0,2 0,25 витрата палива на відпуск електроенергії, вироб� леної тепловими електростанціями загально� го користування за даними форми статистич� ної звітності 11�МТП за 2008 рік, становила 0,399 кг у. п./кВт·год. Приймемо, що для вивозу вловленого пилу використовується КамАЗ�5320 вантажопідйом� ністю 8 т в умовах експлуатації, що не потребують застосування надбавок або знижок. Згідно з нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, витрата палива розраховується за формулою Qн = 0,01 · (Hs · S + Hw · Gван · Sван), (8) де Hs – базова лінійна норма витрати палива, л/100 км; S – пробіг автомобіля, км; Hw – норма витрати палива на транспортну роботу, л/100 т·км; Gван – маса вантажу, т; Sван – пробіг з ван� тажем, км. У нашому випадку Hs = 25 л/100 км; S = 2·60 км; Hw = 1,3 л дизельного палива на 100 т·км; Gван = 8 т; Sван = 60 км. Середній калoрiйний eквiвaлeнт переводу дизельного палива в умовне згідно з формою статистичної звітності 11�МТП за 2008 рік становив 1,439. Тоді витра� та палива на перевезення 8 т твердих відходів становитиме 36,2 л або 30,77 кг. Розрахований обсяг вловленого пилу на 1 т виробленого клінкеру – 80,45 кг/т клінкеру. Витрата електроенергії на очистку димових газів після печі (використовується циклон у комбінації з електрофільтром) становитиме 3,69 кВт·год/т кл., енергоємність очищення вики� дів, розрахована згідно з (5) – 1,7 кг у. п./т кл. Під час використання циклона та тканинного фільтра витрата електроенергії на очистку димо� вих газів після печі становитиме 2,32 кВт·год/т кл, енергоємність очищення викидів – 1,15 кг у. п./т кл. Згідно з [9] при сухому способі виробництва цементу, в основному, відсутні скиди забруд� нюючих речовин у водні об’єкти, оскільки на заводах встановлено системи оборотного водо� постачання, а вода використовується в невели� ких обсягах. Тому енергоємність очищення стічних вод приймемо рівною нулю. Тверді відходи утворюються в незначній кількості – 0,25–0,6 кг/т (не враховуючи влов� лений у фільтрах пил), в основному це пуста порода, яка виділяється з сировини під час при� готування сировинної муки і відходи від упа� ковки та деталі (пластик, метал, папір, тощо) [9]. Приймемо, що при виробництві цементу утворюється 0,4 кг твердих відходів на тонну цементу, які вивозяться на полігон, що знахо� диться на відстані 50 км. Витрата палива на вивезення 8 т відходів становитиме 30,2 л або 25,7 кг. Енергоємність знешкодження твердих відходів, розрахована за формулою (7), стано� вить 0,0018 кг у. п./т цементу. Оскільки немає даних щодо обсягів повітря, що проходить очистку після клінкерного холо� дильника, млинів сировини та цементу на вуз� лах перевантаження сировини, для оцінки енерговитрат на очистку газів приймемо, що енергоємність очистки газів на згаданих вище об’єктах сумарно вдвічі перевищує енерговит� рати на очистку димових газів після печі. Таким чином, енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища при виробництві цементу становитиме 5,1 кг у. п./т цементу (використовується циклон з електрофільтром) або 3,4 кг у. п./т цементу (використовується циклон з тканинним фільтром), у тому числі витрата електроенергії на очистку газів стано� витиме 11 та 7 кВт·год/т цементу відповідно. Питоме електроспоживання при виробницт� ві цементу сухим способом становить 90–150 кВт·год/т цементу [9]. Отже, при виробництві цементу на очистку газів витрачається від 4,5 до 12% всього електроспоживання. У масштабі галузі при виробництві 10 млн т цементу в рік ця величина оціночно становитиме 90 млн кВт·год/рік. За розробленою методикою у [10] було виз� начено енергоємність знешкодження викидів при виробництві чавуну, яка за даними 2005 р. становила 11,67 кВт·год/т чавуну та майже дорівнювала прямим витратам електроенергії у доменному виробництві (витрати на дуття, подача води на охолодження печі, та ін.). Вловлений пил у більшості випадків вико� ристовується далі в даному або іншому вироб� ництвах, тому у майбутньому необхідно розро� бити метод розподілення витрат на природо� охоронні заходи і на утворення вторинних матеріальних ресурсів. ВИСНОВКИ На сьогодні поширеними показниками енер� гетичної ефективності є різні види енергоємно� сті продукції, які відрізняються набором скла� 51ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища як складова повної енергоємності продукції дових, розрахувати деякі з них (енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища, основних виробничих фондів, трудовитрат) за існуючими формулами складно або й неможли� во через відсутність даних або алгоритмів роз� рахунку. Розроблено методику визначення енерговит� рат на роботу очисного обладнання на підприєм� стві, яка надає можливість розрахувати за� значені витрати як під час використання існую� чого обладнання, так і при модернізації підприєм� ства або заміні очисного обладнання, вико� ристовуючи наявні дані. На прикладі виробництва цементу сухим способом із застосуванням запропонованої методики розраховано енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища, яка ста� новить, залежно від виду очисного обладнання, 3,4 та 5,1 кг у. п./т цементу. Методика може використовуватись для будь�якого виробництва всіх галузей промис� ловості та видів економічної діяльності. 1. ДСТУ 3682–98 (ГОСТ 30583–98). Енергозбере� ження. Методика визначення повної енергоєм� ності продукції, робіт та послуг. – К.: Держстан� дарт України, 1998. – 11 c. 2. ДСТУ 3740–98. Енергозбереження. Методи ана� лізу та розрахунку зниження витрат палива та енергії на металургійних підприємствах. – К.: Держстандарт України, 1999. – 33 c. 3. ГОСТ Р 51750. Энергосбережение. Методика определения энергоёмкости при производстве продукции и оказании услуг в технологических энергетических системах. Общие положения. – М.: ИПК Изд�во стандартов, 2001. – 27 с. 4. Маляренко Е.Е., Тесленко А.И. Применение мето� да полной энергоемкости продукции для анализа энергетической эффективности производства // Проблеми загальної енергетики. – 2010. – Вип. 3 (23). – С. 19–24. 5. Маляренко О.Є. Показники енергоекономічного аналізу для визначення ефективності викори� стання паливно�енергетичних ресурсів у багато� продуктових виробництвах промислової продук� ції // Проблеми загальної енергетики. – 2010. – Вип. 1 (21). – С. 40–46. 6. Розробка методів визначення та обрахування показників енергетичної ефективності енергоєм� них технологій промисловості на базі використан� ня методів повної енергоємності, енергетичного та ексергетичного аналізу: Звіт про НДР “Показни� ки”. ДР№0107U001055 / Кер. В.Д. Білодід. – Київ: Інститут загальної енергетики НАН Украї� ни, 2009. – 220 с. – ДО№0210U000163. 7. Ватин Н.И., Стрелец К.И. Очистка воздуха при помощи аппаратов типа циклон. – Санкт�Петер� бург, 2003. – 65 с. 8. Ерёмкин А.И., Зиганшин М.Г. Совершенствование оценки санитарно�гигиенической и энергоэколо� гической эффективности систем очистки // Известия КазГАСУ. – 2007. – № 2 (8). – С. 117–121. 9. Draft reference document on best available techniques in the cement, lime and magnesium oxide manufacturing industries. – European Com� mission, 2009. – 459 p. 10. Станиціна В.В., Симборський А.І., Маляренко О.Є. Визначення показників екологічної ефектив� ності енергозберігаючих заходів, що впровад� жуються у промислових технологіях на різних рівнях управління економікою // Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водно� го бассейнов. Утилизация отходов: Сб. науч. ст. к XVІI Междунар. науч.�практ. конф. – 2009. – Т. 1.– С. 55–62. Надійшла до редколегії: 04.10.2011 52 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) В.В. СТАНИЦІНА
id	systemreorg-article-439
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:13:48Z
publishDate	2011
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/b2/9f7d72d3ddc21c577d1713fb02b596b2.pdf
spelling	systemreorg-article-4392026-07-18T12:57:39Z Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production Енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища як складова повної енергоємності продукції Stanytsina V.V. energy efficiency indices, energy consumption of the production, environment protection, cement. енергетична ефективність, енергоємність продукції, охорона навколишнього середовища, цемент. The results of studies aimed at the improvement of methods of the determination of share of the total energy consumption of the production related to measures on the environment protection are presented. We propose a new method allowing one to calculate it in the case where the enterprise uses the existing refinery or replaces it in the course of modernization on the basis of data available in the literature or related to a specific enterprise. The energy consumption of measures on the environment protection is considered as a sum of three components which involve the purification of waste gases, sewage treatment, and neutralization of solid waste. For their calculation, new formulas are developed.The method is applied for calculation of the energy consumption for the environment protection in the production of concrete by dry method which amounts to 3.4 - 5.1 kg of equiv. fuel/ton of concrete, depending on the type of refinery. It is shown that the purification of waste gases takes 4.5 - 12% of the electric power consumed by the concrete production. On the scale of the branch producing 10 mln ton of concrete for year, the mean electric energy consumption for the purification of waste gases is 90 mln kWh/year.The proposed method can be used for any production in all branches of the industry and types of the economic activity. Наведено результати досліджень стосовно вдосконалення методики визначення повної енергоємності продукції в частині визначення та обчислення енергоємності заходів з охорони навколишнього середовища. Запропоновано нову методику, яка дозволяє розрахувати зазначену енергоємність як при використанні існуючого на підприємстві очисного обладнання, так і під час модернізації підприємства або заміни очисного обладнання з використанням наявних на підприємстві або у літературі вихідних даних. Запропоновано розраховувати енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища як суму трьох складових: енергоємності очищення викидів, енергоємності очищення стічних вод та енергоємності знешкодження твердих відходів, для визначення яких розроблено нові формули.На прикладі виробництва цементу сухим способом із застосуванням запропонованої методики розраховано енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища, яка становить залежно від виду очисного обладнання від 3,4 до 5,1 кг у. п./т цементу. Показано, що на очистку газів при цьому витрачається 4,5…12% електроенергії від спожитої при виробництві цементу. У масштабі галузі при виробництві 10 млн т цементу на рік витрата електроенергії на очистку газів в середньому становитиме 90 млн кВт•год/рік.Запропонована методика може використовуватись для будь-якого виробництва всіх галузей промисловості та видів економічної діяльності. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011-11-09 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/439 System Research in Energy; No. 4 (27) (2011): The Problems of General Energy; 47-52 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (27) (2011): Проблеми загальної енергетики; 47-52 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/439/377 Copyright (c) 2011 Stanytsina V.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	energy efficiency indices energy consumption of the production environment protection cement. Stanytsina V.V. Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production
title	Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production
title_alt	Енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища як складова повної енергоємності продукції
title_full	Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production
title_fullStr	Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production
title_full_unstemmed	Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production
title_short	Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production
title_sort	energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production
topic	energy efficiency indices energy consumption of the production environment protection cement.
topic_facet	energy efficiency indices energy consumption of the production environment protection cement. енергетична ефективність енергоємність продукції охорона навколишнього середовища цемент.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/439
work_keys_str_mv	AT stanytsinavv energyconsumptionofmeasuresontheenvironmentprotectionasacomponentofthetotalenergyconsumptionofproduction AT stanytsinavv energoêmnístʹzahodívzohoroninavkolišnʹogoseredoviŝaâkskladovapovnoíenergoêmnostíprodukcíí

Energy consumption of measures on the environment protection as a component of the total energy consumption of production

Репозитарії

Схожі ресурси