Decentralized heat supply - alternative or erroneous way

Показано, що системи централізованого теплопостачання багатоквартирних будинків і надалі перевищуватимуть установки децентралізованого теплопостачання не лише за технічною досконалістю джерел тепла, а й за економічною ефективністю. Запропоновано раціональну систему заходів, впровадження якої дозволи...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автори: Malinovskyi A.A., Turkovskyi V.G., Muzychak A.Z.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011
Онлайн доступ:https://systemre.org/index.php/journal/article/view/440
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:System Research in Energy
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

System Research in Energy
_version_ 1871103790989443072
author Malinovskyi A.A.
Turkovskyi V.G.
Muzychak A.Z.
author_facet Malinovskyi A.A.
Turkovskyi V.G.
Muzychak A.Z.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Malinovskyi A.A.", "institution": null }, { "author": "Turkovskyi V.G.", "institution": null }, { "author": "Muzychak A.Z.", "institution": null } ]
author_sort Malinovskyi A.A.
baseUrl_str https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection OJS
datestamp_date 2026-07-18T12:57:39Z
description Показано, що системи централізованого теплопостачання багатоквартирних будинків і надалі перевищуватимуть установки децентралізованого теплопостачання не лише за технічною досконалістю джерел тепла, а й за економічною ефективністю. Запропоновано раціональну систему заходів, впровадження якої дозволить вивести системи централізованого теплопостачання зі стану стагнації.
first_indexed 2026-03-24T02:01:46Z
format Article
fulltext 53ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Багатогалузева структура житлово�кому� нального господарства (ЖКГ) забезпечує тепло� і водопостачання, водовідведення, сані� тарне очищення та благоустрій територій, утримання та відновлення житлового фонду тощо. Однак в умовах побудови ринкової еко� номіки підприємства ЖКГ в Україні опинили� ся у вкрай скрутному становищі [1, 2]. У най� скрутніший стан потрапили теплопостачальні організації. Адже, якщо у необхідності систем централізованого водопостачання чи водовід� ведення ніхто не сумнівається, то системи центра� лізованого теплопостачання опинились на роздоріжжі: продовжувати розвивати централі� зоване теплопостачання, чи поступово заміню� вати його установками децентралізованого теплопостачання [3]? Системи централізованого теплопостачан� ня (СЦТП) в Україні уже не мають тієї при� родної монополії, яка була в них ще 15–20 років тому [4, 5]. Поштовхом до переходу від централізованого до децентралізованого тепло� постачання стала, у першу чергу, неналежна якість послуг [6], а також постійне зростання їх вартості. Розвитку децентралізованого тепло� постачання сприяє також прагнення приватно� го капіталу до якнайшвидшої окупності засо� бів. Крім того, витрати на встановлення систем опалення і їх експлуатацію можна перекласти на споживачів. Виникає запитання, чи дійсно абоненти, які перейшли на індивідуальне опалення, є у вигра� ші, чи отримані переваги є лише тимчасовими, зумовленими певними ситуативними фактора� ми, однак не мають далекої перспективи. Порівняння джерел теплової енергії. Роз� глянемо цю проблему з економічної точки зору, адже саме зменшення щорічних витрат на опа� лення є одним із чинників популярності індиві� дуальних систем опалення. Одним із “козирів” систем індивідуального опалення є високий ККД сучасних котлів. Проте експлуатаційні витрати системи опален� ня залежать в основному не від номінального теплового ККД, а від ККД протягом опалю� вального сезону, так званого експлуатаційно� го ККД. Згідно з вимогами потужність котла для системи централізованого чи індивідуального опалення вибирають за розрахунковою темпе� ратурою опалювального сезону. Це зумовлює надлишковість номінальної теплової потужно� сті котла за інших температур, що може спри� чинити зменшення експлуатаційного ККД навіть на 10–15% [7]. Під час вибору потужнос� ті котла необхідно врахувати також наванта� ження системи гарячого водопостачання (СГВ), яке має нерівномірний характер. Тут СЦТП має безсумнівну перевагу, адже у котельнях проблема надлишкової потужності згладжується наявністю кількох котлів, які вводять у роботу по мірі зниження температу� УДК 697.34 А.А. МАЛІНОВСЬКИЙ, д0р техн. наук, В.Г. ТУРКОВСЬКИЙ, канд. техн. наук, А.З. МУЗИЧАК, магістр Регіональний центр з перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергозбереження та енергоменеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, м. Львів ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ – АЛЬТЕРНАТИВА ЧИ ХИБНИЙ ШЛЯХ Показано, що системи централізованого теплопостачання багатоквартирних будинків і надалі перевищуватимуть установки децентралізованого теплопостачання не лише за технічною досконалістю джерел тепла, а й за економічною ефективністю. Запропоно" вано раціональну систему заходів, впровадження якої дозволить вивести системи цен" тралізованого теплопостачання зі стану стагнації. © А.А. МАЛІНОВСЬКИЙ, В.Г. ТУРКОВСЬКИЙ, А.З. МУЗИЧАК, 2011 ПОВІДОМЛЕННЯ ри довкілля, а на ТЕЦ – використанням окре� мих водогрійних котлів для покриття пікових навантажень. Крім того, для джерел СЦТП враховується середня теплова потужність СГВ, а для джерел автономного теплопостачання необхідно враховувати її максимальне значен� ня. Так, для квартир житлових будинків масо� вої забудови максимальна теплова потужність системи опалення звичайно становить 3–6 кВт, а пікове навантаження гарячого водопостачан� ня в декілька разів більше – 18–24 кВт [8]. Значна частка СГВ у загальній тепловій потуж� ності котла означає також, що під час переходу на індивідуальне опалення необхідно суттєво нарощувати теплову потужність. Це, у свою чергу, викликає додаткові витрати коштів мешканців. Для прикладу розглянемо багатоповерховий будинок з двома під’їздами по 36 квартир у кожному (будівельний об’єм 14605 м3). Прий� мемо, що у кожній квартирі проживає три меш� канці. Теплове навантаження такого будинку за будівельним об’ємом і питомою опалюваною характеристикою становить 290 кВт, отже теплове навантаження однієї квартири у середньому дорівнює 4,03 кВт. Середній тепло� вий потік СГВ будівлі згідно з [9]: де mл = 216 – кількість мешканців у будинку; qв = 105 л/людину – добова норма витрат гаря� чої води на одну особу; tх.в. = 5°С, tг.в. = 55°С – температура відповідно холодної (у зимовий період часу) та нагрітої води; cв = 4,187 кДж/(кг°С) – теплоємність води. Максимальний тепловий потік на СГВ будинку: отже, сумарний максимальний тепловий потік на будинок: У випадку переходу на індивідуальне опа� лення теплова потужність однієї квартири ста� новитиме 4,03 кВт, а максимальне навантажен� ня гарячого водопостачання ≈18 кВт. Отже, потрібен котел потужністю ~22 кВт. Сумарна встановлена потужність котлів у будинку ста� новитиме Співвідношення між потрібними тепловими потужностями для будівлі, приєднаної до СЦТП, та будівлі з системами індивідуального опалення становить 1586/448,3 = 3,53 раза. У грошовому виразі це співвідношення буде ще більшим, позаяк питома вартість малопотуж� ного обладнання вища. Це означає, що понад 70% коштів мешканців, які витрачаються на індивідуальне опалення, є надлишковими порівняно з розвитком СЦТП. У світлі зазначеного можна стверджувати, що системи централізованого теплопостачання можуть і повинні перевищувати системи децентралізованого теплопостачання не лише за технічною досконалістю джерел тепла, а й за їх економічною ефективністю. До того ж центра� лізоване теплопостачання є поза конкурен� цією з точки зору енергетичної та екологічної безпеки [10]. Тому державні й місцеві органи влади повинні докласти максимум зусиль для його реабілітації та вироблення стратегії рекон� струкції. Етапність реконструкції СЦТП. Як зазнача� лося в [10], безальтернативним напрямом модернізації комунальної теплоенергетики є підвищення якості послуг та енергозаощаджен� ня. На жаль, часто політику енергоощадності трактують через “енергетичну призму”, тобто розглядають її з позицій енергозабезпечення – створення запасів енергоресурсів, споруджен� ня нових генерувальних потужностей тощо. Через такі помилки ще у 90�х роках ХХ ст. пройшли деякі країни Центральної Європи. Наприклад, Болгарія, де потужності для вироб� ництва тепла з 1999 по 2001 рік збільшилися на 32%, а попит на тепло за цей самий період змен� шився, чи Чехія [11]. Схоже, що через такі ж помилки можуть пройти багато міст України [12, 13] Європейський досвід переконує, що утепли� ти будинок значно вигідніше, ніж намагатися досягнути такого ж комфорту лише за рахунок збільшення ефективності систем теплопоста� чання. Яскравим підтвердженням цього є результати термомодернізації будівель у м. Щеціні (Польща), де теплове навантаження житлових будівель зменшилось на 58,7% [14]. У виграші залишились як споживачі теплової 54 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) А.А. МАЛІНОВСЬКИЙ, В.Г. ТУРКОВСЬКИЙ, А.З. МУЗИЧАК ( ) ( ) − = = ⋅ ⋅ ⋅2 ⋅ ⋅ − = = ⋅ ⋅ . . . . 3 3 1,2 24 3,6 10 1,2 16 105 55 5 4,187 65,95 кВт, 24 3,6 10 л в г в х в h в m q t t Q c = ⋅ = ⋅ =. 2,4 2,4 65,95 158,3 кВт,h макс hQ Q Σ = + =. 290 158,3 448,3 кВт.максQ ( )Σ = ⋅ ⋅ + =. 2 36 4,03 18 1586 кВт.максQ енергії (оплата за опалення зменшилась з 1,87 злотих/(м2·місяць) до 1,57 злотих/(м2·мі� сяць) при тому, що за цей же період вартість теплової енергії зросла з 33,94 злотих/ГДж до 51,22 злотих/ГДж), так і постачальники (відпа� ла потреба у побудові нових котелень). Перевагою термомодернізації будівель є те, що утеплення веде одночасно і до економії теплової енергії, і до усунення будівельних дефектів на фасаді. А завдяки сухим і теплим стінам у подальшому призупиняються процеси руйнування фасадів. Важливо, що рівень сучас� них технологій дозволяє виконувати роботу без відселення мешканців із квартир. Одночасно з утепленням будівлі необхідний перехід на незалежну схему приєднання до мережі з обладнанням у будинку індивідуаль� ного теплового пункту (ІТП). Це дозволить перейти від парадигми нормованого відпуску теплоносія абонентам – підтримання у них ста� лої температури, до ідеї забезпечення їх потреб – створення бажаного комфорту. Масова термомодернізація житлового фонду не означає, що нічого не слід змінювати у теплових мережах чи в теплогенерувальному обладнанні. Однак ці роботи повинні бути маловитратними та швидкоокупними. Напри� клад, для мереж можливі такі заходи, як осу� шення каналів теплотрас, ремонт аварійних ділянок та виконання планових профілактич� них робіт, про ефективність яких свідчить дос� від Риги (Латвія) [10]. Значний ефект може дати оптимізація гідравлічного режиму тепло� вих мереж [15]. Що стосується розвитку джерел теплової енергії, то внаслідок зниження теплового навантаження у роботі залишаться найбільш ефективні котли чи котельні. На цьому етапі можна буде реалізувати кільцеву схему тепло� постачання, за якої усі джерела теплової енергії працюють на спільну мережу. Це може бути вигідно споживачам, які зможуть вибирати постачальників теплової енергії. Системи індивідуального опалення орієнто� вані в основному на природний газ, який хоч і є найзручнішим видом палива, проте має найви� щу вартість одиниці енергії. Природний газ характеризується також найвищими темпами зростання вартості – лише за останні шість років (з 2004 по 2010 рік) вона зросла більше ніж у 5 разів. З урахуванням того, що запаси газу швидкими темпами вичерпуються, прог� нозованим є збільшення вартості понад 1200 дол. США/тис. м3 [16]. СЦТП мають можливість використовувати інші види палива, зокрема вугілля, місцеві види палива тощо. Перспективними проектами є побудова сміттєпереробних комплексів та ТЕЦ на їх базі. Перехід до мультипаливного енерго� балансу є пріоритетним. Лише це дозволить сповільнити (чи навіть зупинити) зростання тарифів на теплову енергію та дасть змогу теплокомунальним підприємствам вижити нині й успішно розвиватись в майбутньому. ВИСНОВКИ Системи централізованого теплопостачання надалі перевищуватимуть системи децентралі� зованого теплопостачання не лише за техніч� ною досконалістю джерел тепла, а й за еконо� мічною ефективністю. Заходи з підвищення ефективності та надійності теплових мереж повинні бути маловитратними та швидкоокуп� ними. Значні витрати доцільні лише на заходи зі створення кільцевої схеми теплопостачання. Заходи з реконструкції теплогенерувальних потужностей повинні бути спрямовані не на їх розширення чи заміну, а на оптимізацію струк� тури паливного балансу. Глибока термомодернізація будівель є безальтернативним варіантом розвитку тепло� комунальної енергетики, адже європейський досвід переконує, що утеплити будинок значно вигідніше, ніж намагатися досягнути такого самого комфорту лише за рахунок збільшення ефективності систем теплопостачання. 1. Євтухова Т.О., Симборський А.І. Сучасний стан комунальної енергетики України // Проблеми загальної енергетики. – 2008. – № 17. – С. 31–36. 2. Соціально�економічний стан України: наслідки для народу та держави. Національна доповідь / За заг. ред. В.М. Гейця та ін. – К.: НВЦ НБУВ, 2009. – 687 с. 3. Козоріз І. Усім автономні котли! // Експрес. – 2011. – № 56(5751). – С. 10. 4. ДБН В.2.5�20–2001. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. – К.: Держбуд України, 2001. – 286 с. 5. Наказ Міністерства з питань житлово�комуналь� ного господарства України від 06.11.2007 р. № 169 “Про затвердження Порядку відключення окре� мих житлових будинків від мереж централізова� 55ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) Децентралізоване теплопостачання 0 альтернатива чи хибний шлях ного опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого тепло� постачання”. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 р. за № 1320/14587. 6. Плачков І. Про користь тепла та світла, або як нам облаштувати середовище проживання // Дзеркало тижня. – 2003. – № 3 (428). 7. Граматика Ф. Сучасні котли в індивідуальних системах опалювання // Ринок інсталяційний. – 1998. – № 4. – С. 12–13. 8. Юркевич Ю., Возняк О., Люльчак З. Проблемні технічно і еколого�економічні чинники теплопос� тачання помешкань житлових будинків масової забудови // Ринок інсталяційний. – 2006. – № 5. – С. 66–69. 9. Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та гро� мадських споруд, а також на господарсько�побу� тові потреби в Україні. КТМ 204 України 244�94. – Київ, 1996. – 636 с. 10. Маліновський А.А., Турковський В.Г., Музичак А.З. Централізоване теплопостачання має перспекти� ву в Україні // Проблеми загальної енергетики. – 2009. – № 19. – С. 50–56. 11. Левчишин В.П. Комунальне теплопостачання у світлі рішень Кіотського протоколу // Ринок інсталяційний. – 2005. – № 7�8. – С. 9–11. 12. Схема теплопостачання м. Львова. Пояснюваль� на записка. 26.24�07�04.ПЗ. Том 1. – ВАТ НДПВІ “Львівтеплоелектропроект”, 2008. – 181 с. 13. Схема реконструкції системи теплопостачання м. Чернівці. – ВАТ “УкрНДІінжпроект”, 2007. – 62 с. 14. Пирков В. Реальний шлях до зниження енерго� споживання в житловому фонді // Ринок інста� ляційний. – 2006. – № 4. – С. 22–25 15. Турковський В.Г., Музичак А.З., Головацький К.О., Фомічов Є.П. Розроблення гідравлічного режиму теплової мережі котельні: Збірник наукових праць Міжнародної науково�технічної конфе� ренції “Енергоефективність 2004”. Додаток до журналу “Холодильна техніка і технологія”. – 2004. – С. 92–94. 16. Степаненко В. Стратегия модернизации систем теплоснабжения городов Украины: Матеріали VI Міжнародної конференції “Енергоефективність в житлово�комунальному господарстві і проми� словості”, Україна, м. Ялта, 7–11 червня 2010 р. – Режим доступу: http://www.esco�ecosys.narod.ru/ 2010_4/art03.pdf. Надійшла до редколегії: 30.03.2011 56 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 4 (27) А.А. МАЛІНОВСЬКИЙ, В.Г. ТУРКОВСЬКИЙ, А.З. МУЗИЧАК
id systemreorg-article-440
institution System Research in Energy
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-07-19T01:13:48Z
publishDate 2011
publisher General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv systemreorg/28/a111f201e482cabb65ba1fda112d3d28.pdf
spelling systemreorg-article-4402026-07-18T12:57:39Z Decentralized heat supply - alternative or erroneous way Децентралізоване теплопостачання – альтернатива чи хибний шлях Malinovskyi A.A. Turkovskyi V.G. Muzychak A.Z. Показано, що системи централізованого теплопостачання багатоквартирних будинків і надалі перевищуватимуть установки децентралізованого теплопостачання не лише за технічною досконалістю джерел тепла, а й за економічною ефективністю. Запропоновано раціональну систему заходів, впровадження якої дозволить вивести системи централізованого теплопостачання зі стану стагнації. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011-11-09 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/440 System Research in Energy; No. 4 (27) (2011): The Problems of General Energy; 53-56 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (27) (2011): Проблеми загальної енергетики; 53-56 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/440/378 Copyright (c) 2011 Malinovskyi A.A., Turkovskyi V.G., Muzychak A.Z. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle Malinovskyi A.A.
Turkovskyi V.G.
Muzychak A.Z.
Decentralized heat supply - alternative or erroneous way
title Decentralized heat supply - alternative or erroneous way
title_alt Децентралізоване теплопостачання – альтернатива чи хибний шлях
title_full Decentralized heat supply - alternative or erroneous way
title_fullStr Decentralized heat supply - alternative or erroneous way
title_full_unstemmed Decentralized heat supply - alternative or erroneous way
title_short Decentralized heat supply - alternative or erroneous way
title_sort decentralized heat supply - alternative or erroneous way
url https://systemre.org/index.php/journal/article/view/440
work_keys_str_mv AT malinovskyiaa decentralizedheatsupplyalternativeorerroneousway
AT turkovskyivg decentralizedheatsupplyalternativeorerroneousway
AT muzychakaz decentralizedheatsupplyalternativeorerroneousway
AT malinovskyiaa decentralízovaneteplopostačannâalʹternativačihibnijšlâh
AT turkovskyivg decentralízovaneteplopostačannâalʹternativačihibnijšlâh
AT muzychakaz decentralízovaneteplopostačannâalʹternativačihibnijšlâh