The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine

The comparison of the actual indicators of Ukraine’s energetic economic development in 2005-2011 with the corresponding basic forecasted indicators of the acting Energy strategy (ES) of Ukraine (gross domestic product (GDP), primary fuel-energy resources (FER), electric power, natural gas, and GDP p...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Kulyk М.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012
Теми:	energy strategy power resources consumption structure coal electric power natural gas investments.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/441
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103793328816128
author	Kulyk М.M.
author_facet	Kulyk М.M.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Kulyk М.M.", "institution": null } ]
author_sort	Kulyk М.M.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:39Z
description	The comparison of the actual indicators of Ukraine’s energetic economic development in 2005-2011 with the corresponding basic forecasted indicators of the acting Energy strategy (ES) of Ukraine (gross domestic product (GDP), primary fuel-energy resources (FER), electric power, natural gas, and GDP power consumption) is performed. It is established that the indicated actual indicators in 2006-2008 were close or better than those of the optimistic scenario of ES. The financial economic crisis in 2008 and subsequent years broke this tendency to the side of their significant deterioration in 2009. However, the volumes of GDP, electric power consumption, and primary FER fell on the pessimistic development trajectory forecasted by the acting Energy strategy already in 2011 (their divergence with actual data is 1.5-2.5 %). This demonstrates a sufficiently high accuracy and the reliability of the forecasting executed at the development of the acting Energy strategy.It is shown that the conditions and the requirements concerning the backing of the necessary sizes of financing of the processes of innovation and development of the enterprises of the electric power complex (EPC) in 2006-2010 become essentially worse as compared with those in the period 2001-2005. The situation formed in the investment of Ukraine’s EPC requires that the capital investment to its development be realized not only at the expense of enterprises-producers, but also from an additional powerful source, namely from State’s fund for development of EPC (Fund).It is expedient to ensure the replenishment of the Fund at the expense of the following sources: target electric rate charges; state’s preferential credits; state’s investments to the development of EPC; and state’s part of incomes from the activity of the enterprises of EPC. The target electric rate charges are the most reliable and powerful source.To ensure the size of investments from the Fund, which exceed or are equal to 50% of the required ones, it is sufficient to set the target rate charges to be 17.3-20 % (the period till 2020). In the subsequent periods during the formation of the processes of steady development in Ukraine’s economy, the target rate charge can be decreased down to 3.8 %. The mean target electric rate charge for the whole period till 2030 is equal to 13 %.The indicated values of target charges are quite suitable for country’s economy and social sphere. Their introduction will give possibility for power companies to perform a technical reequipment of the branches of Ukraine’s EPC aimed at the attainment of the technical and economic indicators corresponding to those of the power systems of EC.
first_indexed	2026-03-24T02:01:46Z
format	Article
fulltext	Стан реалізації Енергетичної стратегії. Украї% на відносно пізно приступила до створення своєї Енергетичної стратегії (ЕС). Про необхід� ність її розроблення вперше офіційно було заявлено в тематичній доповіді “Енергозабез� печення економіки України та енергозбережен� ня” групи фахівців Національної академії наук (НАН) України, яка (доповідь) увійшла до складу Послання Президента України до Вер� ховної Ради України за 2000 рік. У 2001 р. Пре� зидент України видав розпорядження, в якому було сформульовано завдання щодо розро� блення Енергетичної стратегії України та затверджена відповідна комісія переважно з членів НАН України (далі – комісія НАН України). На виконання цього розпорядження був розроблений та у грудні 2003 р. офіційно переданий до Адміністрації Президента Украї� ни проект Енергетичної стратегії. У зв’язку з політичними подіями 2004 року цей проект не був введений в дію. У 2005 році нова влада вирішила переглянути та внести зміни до проекту ЕС комісії НАН України. Переважно із фахівців Мінпаливенерго була створена нова комісія, яка наприкінці 2005 р. подала в Уряд уточнений проект ЕС. Цей про� ект був схвалений Урядом у березні 2006 року. При його розробленні за основу був взятий проект комісії НАН України із деякими суттє� вими змінами, а саме, потужність АЕС на рівні 2030 р. було збільшено до 29,5 ГВт, були вилу� чені розділи з прогнозування макроекономіч� них показників, розвитку систем теплозабезпе� чення та енергомашинобудівного комплексу, що ми вважали і вважаємо необґрунтованим. Основні показники з енергоекономічного розвитку країни на перспективу до 2030 року (обсяги виробництва валового внутрішнього продукту (ВВП), споживання первинних палив� но�енергетичних ресурсів (ПЕР), електроенер� гії, тепла, природного газу, нафти та нафтопро� дуктів, вугілля та ін.) були розроблені у 2001 році і представлені в проекті комісії НАН Украї� ни. Прогнозні дані з виробництва ВВП прак� тично без змін увійшли до складу діючої ЕС. За час від 2001 р. з’явилась достатня кіль� кість фактичних даних, необхідних для прове� дення їх співставлення із зазначеними прогноз� ними показниками. В табл. 1 та на рис. 1 наве� дені прогнозні (за трьома сценаріями згідно діючої ЕС) і фактичні дані з виробництва ВВП, споживання первинних ПЕР, електроенергії і природного газу, а також показники з енергоєм� ності ВВП у 2005–2011 рр. Обсяги фактичних даних з ВВП та його енергоємності наведені у цінах 2005 року для зручності їх співставлення з даними діючої ЕС. Як видно з табл. 1 та рис. 1, а, від 2006 р. до 2008 р. фактичні обсяги ВВП незначно переви� щують прогнозні за оптимістичним сценарієм. 5ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) УДК 620.9 М.М. КУЛИК, академік НАН України, Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ Виконано порівняння фактичних показників енергоекономічного розвитку України у 2005–2011 рр. з основними прогнозними показниками діючої Енергетичної стратегії України. Розроблено пропозиції щодо інвестиційного забезпечення довгострокового розвитку енергетичного комплексу країни. К л ю ч о в і с л о в а: енергетична стратегія, енергоресурси, споживання, структура, вугілля, електроенергія, природний газ, інвестиції. © М.М. КУЛИК, 2012 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ У 2009 році відбувся обвал економіки, ВВП зменшився майже на 15% (у кілька разів біль� ше, ніж у країнах Західної Європи), його показ� ник вийшов за межі досить вузького прогноз� ного (оптимістичний – песимістичний) конусу, що і повинно було відбутися, бо економічне збурення мало майже форс�мажорний харак� тер. Але вже в 2010 році, як бачимо з рис. 1, еко� номіка вийшла на траєкторію песимістичного сценарію і продовжила рух по ньому і в 2011 році, що також цілком закономірно, бо світова фінансово�економічна криза продовжується. Співвідношення прогнозних і фактичних показників з обсягів споживання первинних паливно�енергетичних ресурсів (див. рис. 1, б) та електроенергії (рис. 1, в) є аналогічними: спочатку траєкторії фактичних показників ідуть близько до базового сценарію, у 2008 році відхиляються в бік песимістичного, у 2009 – відбувається вихід за межі прогнозного конусу. У подальшому у 2010 та 2011 роках рух іде згідно песимістичного сценарію. Обсяги фактичного споживання природно� го газу (див. табл. 1) на інтервалі до 2010 року є відчутно меншими за відповідні показники діючої ЕС, що є позитивним явищем. Однак згідно попередніх даних обсяги споживання природного газу в Україні у 2011 році майже співпадають з показником песимістичного сце� нарію діючої ЕС. Фактичні дані з енергоємності ВВП (табл. 1, рис. 1, г) у 2006–2008 рр. є кращими за кращі показники діючої ЕС, фактичний показник за 2009 рік відповідає базовому, а за 2010 та 2011 роки – песимістичному сценарію діючої ЕС. Таким чином, внаслідок дії фінансово�еко� номічної кризи траєкторії змін основних енер� гоекономічних показників в Україні у 2011 році вийшли на траєкторії песимістичного сценарію діючої ЕС. Оскільки згідно оцінок міжнарод� них організацій світова криза продовжиться ще досить довго, можна прогнозувати, що наведені макроекономічні показники і в подальшому будуть наближеними до показників відповід� 6 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) М.М. КУЛИК Таблиця 1 – Прогнозні та фактичні показники енергоекономічного розвитку України у 2005 – 2011 рр. 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011) 1 446,1 478,4 510,6 542,9 575,1 618,5 413,9) 2 435,9 457,8 479,8 501,8 523,7 554,5Енергетична стратегія 3 426,4 438,8 451,3 463,7 476,2 497,4 Валовий внут� рішній продукт (ВВП) (реальний) млрд грн (ціни 2005 р.) Факт 441,5 473,7 511,1 522,9 445,5 464,2 488,3 1 204,5 208,4 212,4 216,3 220,2 224,4 200,6 2 202,8 205,0 207,2 209,4 211,6 214,7Енергетична стратегія 3 200,3 200,0 199,8 199,5 199,2 200,4 Первинні ПЕР (споживання) млн тонн умовного палива Факт 199,2 202,1 204,6 201,0 183,8 196,5 200,0 1 184,4 191,9 199,5 207,0 214,5 220,9 176,9 2 181,3 185,7 190,1 194,5 198,9 205,3Енергетична стратегія 3 178,4 179,9 181,3 182,8 184,3 188,3 Електроенергія (споживання) млрд кВт⋅год Факт 176,9 182,9 186,1 185,2 169,0 183,8 187,6 1 74,8 73,1 71,5 69,8 68,2 67,3 76,4 2 74,6 72,9 71,1 69,4 67,6 66,6Енергетична стратегія 3 74,0 71,6 69,2 66,8 64,4 63,2 Природний газ (споживання) млрд куб. мет� рів Факт 76,4 71,7 66,9 63,4 54,5 57,6 64,0 1 458,0 436,0 416,0 398,0 383,0 363,0 485,0 2 465,0 448,0 432,0 417,0 404,0 387,0Енергетична стратегія 3 470,0 456,0 443,0 430,0 418,0 403,0 Енергоємність ВВП г у. п. грн Факт 451,0 427,0 400,0 384,0 412,0 423,0 410,0 1 – оптимістичний, 2 – базовий, 3 – песимістичний сценарії; ) попередні дані 7ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Стан реалізації та інвестиційного забезпечення енергетичної стратегії України О бс яг и ва ло во го в ну тр іш нь ог о пр од ук ту (м лр д гр н, ц ін и 20 05 р .) О бс яг и сп ож ив ан ня п ер ви нн их П Е Р (м лн т у . п .) П ок аз ни ки е не рг оє м но ст і В В П (г у .п ./г рн ) П ок аз ни ки с по ж ив ан ня е ле кт ро ен ер гі ї (м лр д кВ т го д) а) б) в) б) г) Р ис . 1 . П ро гн оз ні т а ф ак ти чн і п ок аз ни ки е не рг ое ко но м іч но го р оз ви тк у У кр аї ни у 2 00 5– 20 11 р р. них песимістичних сценаріїв, зафіксованих в діючій ЕС. Виконаний аналіз дає підстави стверджува� ти, що прогнози, наведені в діючій ЕС, є надій� ними і витримали випробування навіть силь� ними збуреннями поточної фінансово�еконо� мічної кризи. Це є результатом наявності квалі� фікованих фахівців з довгострокового прогно� зування в економіці і енергетиці та відповідних науково�дослідних організацій, які ще є в Україні. Схвалення діючої ЕС Кабінетом Міністрів припало на початок політичної кризи, яка закінчилась 2010 року. Починаючи з 2008 року, вона підсилилась кризою фінансово�економіч� ною, яка продовжується до сих пір. За таких умов реалізація ЕС України надзвичайно ускладнилась переважно через дефіцит (прак� тичну відсутність) фінансових ресурсів. Впро� вадження положень ЕС України повинно було здійснюватись відповідно до “Плану заходів на 2006–2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року”, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України у 2006 році. Через складно� щі у фінансуванні виконання цього Плану було забезпечено лише частково. На протязі зазна� ченого періоду виконувались роботи з поточ� них ремонтів, модернізації і реконструкції об’єктів та систем ПЕК, однак більшістю це були планові та поточні ремонтні роботи, через жорсткі обмеження у фінансуванні нове будів� ництво та інноваційні проекти здійснювались як виключення. Причому в різних галузях ПЕК фінансова забезпеченість робіт була неоднорід� ною, дещо кращим стан в цьому аспекті був в електроенергетичному комплексі, гірший – в нафтогазовому. Вугільній промисловості постій� но надавалась потужна бюджетна фінансова підтримка, однак збільшення видобутку вугіл� ля практично не спостерігалось. Таким чином, інвестиційна частина Плану була виконана лише в незначних обсягах, цей тягар перекла� дено на майбутні роки, що ускладнить реаліза� цію відкладених і всіх інших необхідних заходів. Здавалося б, має місце протиріччя: при практичній відсутності необхідних інвестицій в енергетичний сектор розвиток економіки краї� ни у 2006–2008 роках відбувався майже за оптимістичним сценарієм, а в кризовий період (2010–2011 рр.) економіка розвивається згідно одного з прогнозованих (песимістичного) сце� наріїв. Однак протиріччя немає, бо в умовах України діє низка специфічних факторів, що обумовлюють наявність такої (умовно можна сказати, сприятливої) ситуації. Електроенерге� тичний комплекс мав надлишкові потужності і міг значно збільшити обсяги виробництва електроенергії без додаткових інвестицій у нове будівництво, що і було здійснено у 2006–2008 роках. Паливні галузі не забезпечу� вали прогнозні обсяги видобутку вугілля, нафти та газу, однак їх дефіцит компенсувався відповідними обсягами імпорту. Однак на протязі 2005–2010 років, як і в період з 1991 року, продовжувалась державна політика використання галузей ПЕК України як “донорів” її економіки та соціальної сфери. Були “заморожені” ціни і тарифи на енергоно� сії на рівнях, що унеможливлюють стабільний, самодостатній розвиток енергетичних галу� зей. Часто за таких цін енергетичні підприєм� ства працювали і працюють на грані банкрут� ства, не маючи можливостей здійснювати інвестиції в реконструкцію своїх потужностей і тим більше – в нове будівництво. Технологіч� не устаткування більшості енергетичних під� приємств є морально застарілим та багато� кратно перевищило свій технічний ресурс, що загрожує масовими технологічними і систем� ними аваріями. Загальний поточний стан тех� нологічного устаткування галузей ПЕК знач� но погіршився навіть в порівнянні з його ста� ном на момент схвалення ЕС (2006 р.). Нафто� та газовидобувні галузі через відсут� ність інвестицій не мають можливості наро� щувати розвідані запаси, що невідворотно призведе до зниження обсягів видобутку їх продукції. Ціни на природний газ і нафту власного видобутку установлені Урядом у кілька разів нижчими, ніж на імпортовані, що дуже відчутно гальмує зростання обсягів їх власного виробництва. Вугільна промисло� вість роками знаходиться в стані стагнації, використовуючи при цьому багатомільярдні ресурси державної бюджетної підтримки. Високий рівень корупції та “тінізації” еконо� міки зводять нанівець можливості незначних інвестицій в енергетичний сектор, на які нара� зі спроможна держава. Згаяні в попередні роки час і можливості призвели до ще більшо� го навантаження на економіку і суспільство в майбутні періоди для виведення енергетики країни на прийнятний рівень її ефективності та конкурентоздатності. 8 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) М.М. КУЛИК Але все це обумовлено не діючою ЕС, бо в ній передбачені необхідні інвестиції і механіз� ми їх надходження з точністю, яка є співстав� ною з точністю наведених вище прогнозів. Енергетична стратегія (як діюча, так і майбут� ня) сама себе не реалізує. Забезпечити її вико� нання повинна держава. Не треба ототожнюва� ти якість розроблення будь�якого прогнозного документу зі станом його реалізації, як це роблять, зокрема, автори деяких публікацій. Навіть довершений проект для своєї реалізації потребує певних ресурсів, і не вина проекту, коли необхідні ресурси (у випадку ЕС – це інвестиції) не забезпечені державною владою. Інвестиційне забезпечення розвитку енер% гетичного комплексу. Україна має статус краї� ни з ринковою економікою. В перспективі загальним принципом забезпечення стабільно� го та надійного товарно�грошового обігу в галу� зях енергетичного комплексу та в енергетично� му господарстві країни в цілому повинно стати використання основного ринкового закону, згід� но з яким ціна товару (тариф) формується з витрат на його виробництво, відрахувань та прибутку. Капітал, необхідний для забезпечен� ня розвитку та підтримки функціонування енергетичних виробництв, формується з части� ни прибутку. Однак в умовах України застосування зазна� ченого принципу в чистому вигляді наразі є практично неможливим. Починаючи з 80�х років минулого століття, в галузях ПЕК інвести� ції в їх розвиток здійснювались в обсягах, що становили лічені відсотки від необхідних. За кілька десятиліть такої діяльності практично в усіх енергетичних галузях накопичилась потре� ба інвестиційних вкладень, обсяги яких вимі� рюються сотнями мільярдів гривень. Забезпе� чення таких великих обсягів інвестицій за раху� нок одних лише прибутків енергетичних під� приємств призведе до значного зростання цін (тарифів) на енергетичну продукцію. Це, в свою чергу, призведе до падіння попиту на паливно� енергетичні ресурси, зменшення виробництва в енергоємних, в т.ч. орієнтованих на експорт галузях економіки, втрати конкурентноспро� можності для багатьох підприємств і ін. Дуже важливим чинником є те, що в еконо� міці України наразі вже практично закінчуєть� ся процес приватизації. Винятком були деякі галузі та підгалузі ПЕК, однак останнім часом цей процес охопив і цей сектор. За таких умов забезпечувати оновлення та розвиток енергетичних підприємств шляхом відповідно� го (дуже великого) зростання їх прибутку з метою розвитку виробництва порушує соціаль� ну справедливість. Такий підхід призведе до того, що підвищення тарифів (цін) на енерге� тичну продукцію недержавних підприємств з метою їх оновлення та розвитку до рівнів, коли значно перевищується норма справедливого прибутку, фактично стане передачею коштів споживачів на створення додаткової приватної власності у виробників. Тому для часткового фінансування оновлення та розвитку підпри� ємств певних галузей ПЕК слід створити та використовувати спеціальні державні фонди розвитку. Одним із основних джерел надход� жень до цього фонду мають бути цільові над� бавки до тарифів, які необхідно періодично встановлювати та законодавчо затверджувати. Інвестування енергетичних підприємств з цього фонду повинно здійснюватись у формах прямих державних інвестицій або кредитів. При цьому обов’язковою умовою надання інве� стицій недержавним підприємствам є збіль� шення державної частки їх акцій відповідно до обсягів наданих інвестицій. Таким чином, зав� дяки створенню спеціального фонду розвитку забезпечується механізм інвестування, за якого кошти споживачів не перетворюються на влас� ність виробників енергоресурсів. Ці кошти не втрачаються для них, а набувають своєрідної форми державної позики для розв’язання загальнонаціональної проблеми стабільного енергозабезпечення. Така форма додаткового тарифного навантаження на споживача є най� меншою з можливих плат за майже безінвести� ційну діяльність держави в галузях ПЕК протя� гом останніх 25 років. В умовах фінансово�економічної кризи забезпечення фінансових ресурсів, необхідних для оновлення та розвитку енергетичних під� приємств і нарощування обсягів їх виробниц� тва, є однією з найважливіших та найскладні� ших проблем в енергетиці України. За світовою практикою інвестування в енер� гетичних галузях доцільно здійснювати у таких формах: • власні кошти підприємств; • кошти енергетичних об’єднань, інших підприємств; • пряме фінансування з державного та міс� цевих бюджетів; 9ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Стан реалізації та інвестиційного забезпечення енергетичної стратегії України • кредити; • приватні кошти та іноземні інвестиції; • капітал акціонерних товариств. Протягом останніх двадцяти років усі пере� лічені джерела діяли в Україні, однак обсяги здійснених інвестицій були замалими. Це пояснюється нераціональною структурою цін і тарифів на енергоресурси, жорсткою податко� вою політикою, відсутністю коштів у підпри� ємств (об’єднань), відсутністю привабливого інвестиційного клімату в енергетичній сфері тощо. У порівнянні з періодом 2001–2005 років умови та вимоги щодо забезпечення необхід� них обсягів фінансування процесів оновлення та розвитку підприємств електроенергетичного комплексу (ЕЕК) в період 2006–2010 рр. суттє� во погіршились. Через низку внутрішніх при� чин останній період не був використаний для започаткування цього процесу, стан обладнан� ня та кадрове забезпечення ЕЕК значно погір� шились. На світових ринках значно зросли ціни на всі паливні ресурси, включаючи ядерне паливо. Залишається невирішеною проблема перехресного субсидіювання, що призводить до невиправдано високих обсягів споживання електроенергії населенням і, як наслідок, зро� стання цього тягаря для підприємств проми� словості. Україна вступила до Енергетичного співтовариства і взяла на себе, зокрема, дуже тяжкі зобов’язання щодо забезпечення еколо� гічних вимог при виробництві електричної енергії, перш за все – вимог зі зменшення до європейських рівнів на теплових електростан� ціях викидів окислів сірки, азоту та пилу в дуже стислі терміни (до 2017 року). Останнє потребує дуже великих обсягів додаткових капіталовкладень. Світова фінансово�економічна криза охопи� ла практично всі країни світу, включаючи про� мислово розвинені. В умовах України цей фак� тор визначає зменшення попиту на електро� енергію на всьому періоді до 2030 року, змен� шення обсягів необхідних генеруючих потуж� ностей в ЕЕК і, як наслідок, зменшення обсягів необхідних інвестицій в ЕЕК на весь період до 2030 року в порівнянні з відповідними показ� никами діючої Енергетичної стратегії. Однак навіть за наявності такого позитивного факто� ра тягар інвестиційної бездіяльності на протязі останніх десятиліть в підгалузях ЕЕК та міжна� родних зобов’язань України на терені захисту довкілля обумовлюють необхідність забезпе� чення великих інвестицій в його оновлення та розвиток. Загальний обсяг необхідних інвестицій в ЕЕК на період до 2030 року з урахуванням всіх зазначених вище факторів відповідно до базо� вого сценарію проекту “Оновлення Енергетич� ної стратегії України на період до 2030 року в галузі електроенергетики”, розробленого Фон� дом “Ефективне управління”, становить (ціни 2010 р.) 775 млрд грн, у т.ч. – в модернізацію та реконструкцію ТЕС – 33; реконструкцію ГЕС – 5; подовження ресурсу та забезпечення безпеки роботи енергоблоків АЕС – 38; встановлення пило�газоочисного устаткування при рекон� струкції ТЕС – 64; модернізація (реконструк� ція) ТЕС – 7; нове будівництво ТЕС – 156; будівництво ГЕС і ГАЕС – 55; нове будівниц� тво АЕС – 101; будівництво відновлюваних електростанцій – 130; модернізація та розвиток магістральних електромереж – 53; модерніза� ція та розвиток розподільчих мереж – 134 млрд грн. Тобто, зазначений обсяг інвестицій перед� бачає весь (дуже широкий) спектр діяльності в усіх галузях ЕЕК України від модернізації до нового будівництва. Надходження інвестицій в ЕЕК України на стадії сталого розвитку повинно здійснюватись на строго ринкових принципах, а саме, коли будуть забезпечені: • ліквідація перехресного субсидіювання; • доведення інвестиційної складової в структурі тарифу на електроенергію до рівня, що гарантує надходження інвестицій, достатніх для необхідного розвитку підприємств ЕЕК; • наближення вартості праці в структурі тарифу на електроенергію до середньоєвро� пейського рівня; • надходження всіх видів палива та устат� кування для підприємств ЕЕК за нерегульова� ними цінами з конкурентних ринків. Однак за наявних умов стадія сталого розвитку в ЕЕК України в чистому вигляді буде досягнута лише після проходження певно� го перехідного періоду, який закінчиться, більш за все, наприкінці 20�х років. Тобто, на протязі практично всього періоду до 2030 року інвестування розвитку ЕЕК доцільно забезпечувати не лише за рахунок підприємств�виробників, але й з потужних додаткових джерел, основним з яких повинен стати державний фонд розвитку ЕЕК. 10 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) М.М. КУЛИК Обсяги необхідних інвестицій в ЕЕК країни за періодами до 2030 року та доцільні джерела їх надходження наведені в табл. 2. В ній в рядку “Інші джерела” маються на увазі входження на ринок електричної енергії нових компаній, над� ходження коштів із державного та місцевих бюджетів, додаткова емісія акцій генеруючих компаній і ін. Структура фінансування розвитку ЕЕК краї� ни на період до 2030 року наведена в табл. 3. Згідно даних табл. 2 та 3 обсяги інвестицій з державного фонду розвитку ЕЕК (Фонд) від� чутно перевищують власні інвестиції ГК в період до 2020 року, помітно зменшуються в період до 2025 року і стають незначними в інтер� валі 2026–2030 рр. Середня за весь період част� ка Фонду в інвестиційному забезпеченні розвит� ку ЕЕК є досить значною і становить 42,4%. Наповнення Фонду доцільно забезпечувати за рахунок таких джерел: • цільові надбавки до тарифів на електро� енергію; • пільгові державні кредити; • державні інвестиції в розвиток електро� енергетичного комплексу; • державна частка прибутків від діяльності підприємств ЕЕК. Найбільш надійним та потужним із цих джерел є цільові надбавки до тарифів на електроенергію. В табл. 4 наведені показники електроенергії, спожитої в Україні за інтер� валами та за весь період до 2030 року, а також цільова надбавка до тарифу у відповід� ні інтервали. З табл. 4 видно, що для забезпечення обсягів інвестицій з Фонду, що перевищують, або рівні 50% від необхідних, достатньо установити цільові надбавки до тарифу на електроенергію у розмірі 17,3 – 20% (період до 2020 року). В подальших періодах в процесі становлення в економіці країни процесів сталого розвитку цільова надбавка зменшується до 3,8%. Середня цільова надбавка до тарифів на електроенергію за весь період до 2030 року становить 13%. 11ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Стан реалізації та інвестиційного забезпечення енергетичної стратегії України Таблиця 2 – Джерела та обсяги фінансування розвитку ЕЕК, млрд грн (ціни 2009 року) До 2015 2016–2020 2021–2025 2026–2030 2012–2030 Потреба в інвестиціях за період 172,0 206,0 234,0 163,0 775,0 Власні інвестиції енергетичних компаній 84,6 93,5 122,1 114,3 414,5 Кошти Фонду 84,8 108,2 105,8 29,5 328,3 Інші джерела 2,6 4,3 6,1 19,2 32,2 Таблиця 4 – Прогнозні показники споживання, вартості та цільова надбавка до тарифу на електроенергію для фінансування Фонду з розвитку ЕЕК України 2012–2015 2016–2020 2021–2025 2026–2030 2012–2030 Споживання електроенергії в Україні за періодом, млрд кВт⋅год 667,0 982,5 1087,5 1202,5 3939,5 Вартість ) спожитої електроенергії в Україні за пері� одами млрд грн (ціни 2010 року) 424,2 624,9 691,6 764,8 2505,5 Кошти для формування Фонду за періодами, млрд грн 84,8 108,2 105,8 29,5 328,3 Цільова надбавка для фінансування Фонду, % 20,0 17,3 15,3 3,8 13,0 ) середньозважений тариф на електроенергію в Україні у 2010 році становив 0,636 грн/кВт·год Таблиця 3 – Джерела та структура фінансування розвитку ЕЕК, % До 2015 2016–2020 2021–2025 2026–2030 2012–2030 Потреба в інвестиціях за період 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 Власні інвестиції енергетичних компаній 49,2 45,4 52,2 70,1 53,5 Кошти Фонду 49,3 52,5 45,2 18,1 42,4 Інші джерела 1,5 2,1 2,6 11,8 4,1 Зазначені показники цільових надбавок є цілком прийнятними для економіки та соціаль� ної сфери країни. Їх введення надасть можли� вість енергетичним компаніям провести тех� нічне переоснащення галузей ЕЕК країни з досягненням їх технічних і економічних показ� ників до рівнів, що відповідають показникам енергетичних систем Європейського Союзу. Створення фонду розвитку ЕЕК дозволить сконцентрувати зусилля на вирішенні як пріо� ритетних, першочергових завдань, так і страте� гічних проблем розвитку електроенергетичної галузі. Фінансування Фондом енергетичних проек� тів доцільно забезпечувати з використанням наступних механізмів. Фінансування розвитку державних гене� руючих компаній (ГК), до складу яких входять АЕС, ГАЕС і потужні ГЕС, повинно забезпечу� ватись відповідно до затверджених планів їх розвитку. Визначення доцільності фінансування за рахунок Фонду та пріоритетності реалізації інве� стиційних проектів інших ГК, включаючи під� приємства, які мають або планують створення власних генеруючих потужностей, повинно здійс� нюватись на тендерних засадах спеціалізованою незалежною експертною радою Фонду, до складу якої входять представники відповідних міні� стерств і відомств, профільних комітетів Верхов� ної Ради України, науки й освіти, енергетичних компаній (ЕК) різних форм власності, виходячи з техніко�економічної та екологічної ефективно� сті пропозицій енергетичних компаній, їх відпо� відності цілям і завданням економічної політики та енергетичної стратегії держави, участі ЕК у фінансуванні реалізації проектів тощо. При прийнятті відповідного інвестиційного проекту до реалізації ЕК – заявник проекту випускає додаткову емісію акцій, яку викупо� вує Фонд (тобто зростає частка державного капіталу в цих компаніях) за рахунок коштів, які залишаються в розпорядженні Фонду після фінансового забезпечення планових інвести� цій. Отримані кошти компанія може витрачати лише на реалізацію зазначеного інвестиційного проекту. Придбані акції передаються у спеціа� лізовану структуру Фонду, а отримані дивіден� ди він повинен використовувати на розширен� ня можливостей фінансування проектів з розвитку енергетики або, за рішенням Уряду, перераховувати у бюджет. Приймаючи рішення про продаж акцій енер� гетичних компаній, які (акції) належать Фонду, він забезпечує їх реалізацію за ринковими ціна� ми на тендерній основі. Отримані кошти спря� мовують на розширення можливостей фінансу� вання проектів з розвитку енергетики або пере� раховують в бюджет країни. Придбання акцій дозволяє Фонду безпосе� редньо брати участь у процесах управління ЕК, контролювати ефективність використання наданих кредитів і роботи ЕК. Реалізація такого механізму дозволяє макси� мально ефективно використовувати обмежені ресурси для вирішення завдань розвитку елек� троенергетичного комплексу країни за рахунок конкуренції ЕК за інвестиційні ресурси. Свою діяльність Фонду доцільно здійснюва� ти протягом наведених нижче періодів. Перший охоплює інтервал до 2015 року. В ньому діяльність Фонду має спрямовуватися здебільшого на реалізацію державних завдань у галузі електроенергетики, а основну підтримку отримують такі планові роботи й інвестиційні проекти: • модернізація та реконструкція існуючих потужностей у тепловій енергетиці за рахунок, як правило, маловитратних заходів; • реалізація пілотних проектів у тепловій енергетиці; • роботи, що пов’язані з подовженням тер� міну роботи існуючих АЕС; • добудова енергетичних об’єктів – ГАЕС і АЕС. У цей період головним джерелом інвести� ційних ресурсів повинні бути цільові надбавки до тарифів, а також основна частина доходів ЕК. Частка рентабельності підприємств ЕК, що спрямовується на інвестиції, планується неви� сокою для забезпечення прийнятного рівня ціни на електроенергію. Другий період (до 2020 року) передбачає реалізацію проектів з використанням ресурсів Фонду, спрямованих на подовження терміну роботи існуючих АЕС, модернізацію та рекон� струкцію ТЕС і розвиток комбінованого вироб� ництва тепла й електроенергії. У цей період у ролі інвестиційних ресурсів значно зростає частка власних коштів підпри� ємств, що потребує проведення ефективної регуляторної політики в енергетиці для забез� печення прийнятного рівня рентабельності діяльності ЕК. Це має гарантувати зацікавле� 12 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) М.М. КУЛИК ність ЕК у розвитку бізнесу (реінвестування доходів), а Фонд забезпечить наявність необхідних фінансових ресурсів, створить при� вабливу атмосферу для залучення додаткових інвестицій у галузь. В цей період певну роль починають відігра� вати інші джерела інвестування, чому має сприяти зростання рентабельності виробниц� тва електроенергії. Важливим фактором зни� ження ціни на електроенергію є також продаж активів Фонду, які він придбав у вигляді акцій недержавних компаній протягом першого періоду, з обов’язковим реінвестуванням отри� маних коштів у розвиток ЕЕК на другому етапі. На третьому етапі (2021–2025 рр.) цільова надбавка зменшується (15,3% ціни). Значна частка потреб у коштах забезпечується за раху� нок продажу акумульованих Фондом акцій ГК, до складу яких входять ТЕС і ТЕЦ. Провідну роль у фінансуванні розвитку енергетики на цьому етапі мають відігравати власні кошти підприємств. У подальший період (2026–2030 рр.) діяль� ність Фонду пов’язуватиметься, в основному, з реалізацією залишків його активів, енергетика повинна розвиватись здебільшого за рахунок використання власних коштів ЕК і залучення інших джерел інвестицій як у привабливу сферу бізнесу. Резюме. Аналіз реалізації діючої Енерге� тичної стратегії України демонструє, що основ� ні показники енергоекономічного розвитку країни (виробництво ВВП, споживання пер� винних енергоресурсів, електроенергії та при� родного газу, енергоємність ВВП) у 2006–2008 роках були близькими або кращими за показ� ники оптимістичного сценарію ЕС. Фінансово� економічна криза 2008 року та подальших років порушила цю тенденцію в бік їх значного погіршення у 2009 році, однак вже станом на 2010 рік обсяги виробництва ВВП та спожи� вання електроенергії практично вийшли на траєкторію песимістичного розвитку, передба� чену діючою Енергетичною стратегією (їх роз� біжність з фактичними даними складає лише 1,5–2,5%). Це демонструє досить високу точ� ність та надійність прогнозування, проведеного при розробленні діючої Енергетичної стратегії. Стан реалізації Енергетичної стратегії Укра� їни визначається виконанням умов, за яких вона розроблялась. Однією з основних умов є необхідність забезпечення визначених Страте� гією інвестиційних ресурсів. Через політичну кризу 2005–2010 років та поточну фінансово� економічну кризи має місце жорсткий дефіцит (практична відсутність) інвестиційних ресур� сів в енергетичній сфері країни. В результаті загальний стан технологічного устаткування галузей ПЕК значно погіршився в порівнянні з його станом у 2005 році. На протязі 2005–2011 років, як і в період з 1991 року, продовжувалась державна політика використання галузей ПЕК України як “донорів” її економіки та соціальної сфери. Були “заморожені” ціни і тарифи на енергоносії на рівнях, що унеможливлюють стабільний, самодостатній розвиток енерге� тичних галузей. Часто за таких цін енергетичні підприємства працювали і працюють на грані банкрутства, не маючи можливостей здійсню� вати інвестиції в реконструкцію своїх потуж� ностей і тим більше – в нове будівництво. Тех� нологічне устаткування більшості енергетич� них підприємств є морально застарілим та багатократно перевищило свій технічний ресурс, що загрожує масовими технологічними і системними аваріями. Згаяні в попередні роки час і можливості призвели до ще більшого навантаження на економіку і суспільство в майбутні періоди для виведення енергетики країни на прийнятний рівень її ефективності та конкурентоздатності. У порівнянні з періодом 2001–2005 років умови та вимоги щодо забезпечення необхід� них обсягів фінансування процесів оновлення та розвитку підприємств електроенергетичного комплексу в період 2006–2010 рр. суттєво погіршились. Через низку внутрішніх причин останній період не був використаний для запо� чаткування цього процесу, стан обладнання та кадрове забезпечення ЕЕК значно погірши� лись. На світових ринках значно зросли ціни на всі паливні ресурси, включаючи ядерне паливо. Залишається невирішеною проблема перехрес� ного субсидіювання, що призводить до неви� правдано високих обсягів споживання електро� енергії населенням і, як наслідок, зростання цього тягаря для підприємств промисловості. Україна вступила до Енергетичного співтова� риства і взяла на себе, зокрема, тяжкі зобов’я� зання щодо забезпечення екологічних вимог при виробництві електричної енергії, перш за все – вимог зі зменшення до європейських рів� нів викидів окислів сірки, азоту та пилу на теплових електростанціях в дуже стислі терміни. 13ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Стан реалізації та інвестиційного забезпечення енергетичної стратегії України Останнє потребує дуже великих обсягів додат� кових капіталовкладень. Ситуація, що склалася в інвестуванні ЕЕК України, вимагає, щоб на протязі всього періо� ду до 2030 року капіталовкладення в його розвиток здійснювались не лише за рахунок підприємств�виробників, але й з потужного додаткового джерела, а саме, з державного фонду розвитку ЕЕК. Наповнення Фонду доцільно забезпечувати за рахунок таких джерел: • цільові надбавки до тарифів на електро� енергію; • пільгові державні кредити; • державні інвестиції в розвиток електро� енергетичного комплексу; • державна частка прибутків від діяльності підприємств ЕЕК. Найбільш надійним та потужним із цих джерел є цільові надбавки до тарифів на електроенергію. Для забезпечення обсягів інвестицій з Фонду, що перевищують, або рівні 50% від необхідних, достатньо установити цільові над� бавки до тарифу на електроенергію у розмірі 17,3 – 20% (період до 2020 року). В подальших періодах в процесі становлення в економіці країни процесів сталого розвитку цільова над� бавка зменшується до 3,8%. Середня цільова надбавка до тарифів на електроенергію за весь період до 2030 року становить 13%. Зазначені показники цільових надбавок є цілком прийнятними для економіки та соціаль� ної сфери країни. Їх введення надасть можли� вість енергетичним компаніям провести тех� нічне переоснащення галузей ЕЕК країни з досягненням їх технічних і економічних показ� ників до рівнів, що відповідають показникам енергетичних систем Європейського Союзу. Створення фонду розвитку ЕЕК дозволить вирішити як пріоритетні, першочергові завдан� ня, так і стратегічні і проблеми розвитку елек� троенергетичної галузі. Надійшла до редколегії 28.03.2012 14 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) М.М. КУЛИК
id	systemreorg-article-441
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:13:51Z
publishDate	2012
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/bb/bff3f3a84d53f1d68e79e92b50eb7fbb.pdf
spelling	systemreorg-article-4412026-07-18T12:57:39Z The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine Стан реалізації та інвестиційного забезпечення Енергетичної стратегії України Kulyk М.M. energy strategy, power resources, consumption, structure, coal, electric power, natural gas, investments. енергетична стратегія, енергоресурси, споживання, структура, вугілля, електроенергія, природний газ, інвестиції. The comparison of the actual indicators of Ukraine’s energetic economic development in 2005-2011 with the corresponding basic forecasted indicators of the acting Energy strategy (ES) of Ukraine (gross domestic product (GDP), primary fuel-energy resources (FER), electric power, natural gas, and GDP power consumption) is performed. It is established that the indicated actual indicators in 2006-2008 were close or better than those of the optimistic scenario of ES. The financial economic crisis in 2008 and subsequent years broke this tendency to the side of their significant deterioration in 2009. However, the volumes of GDP, electric power consumption, and primary FER fell on the pessimistic development trajectory forecasted by the acting Energy strategy already in 2011 (their divergence with actual data is 1.5-2.5 %). This demonstrates a sufficiently high accuracy and the reliability of the forecasting executed at the development of the acting Energy strategy.It is shown that the conditions and the requirements concerning the backing of the necessary sizes of financing of the processes of innovation and development of the enterprises of the electric power complex (EPC) in 2006-2010 become essentially worse as compared with those in the period 2001-2005. The situation formed in the investment of Ukraine’s EPC requires that the capital investment to its development be realized not only at the expense of enterprises-producers, but also from an additional powerful source, namely from State’s fund for development of EPC (Fund).It is expedient to ensure the replenishment of the Fund at the expense of the following sources: target electric rate charges; state’s preferential credits; state’s investments to the development of EPC; and state’s part of incomes from the activity of the enterprises of EPC. The target electric rate charges are the most reliable and powerful source.To ensure the size of investments from the Fund, which exceed or are equal to 50% of the required ones, it is sufficient to set the target rate charges to be 17.3-20 % (the period till 2020). In the subsequent periods during the formation of the processes of steady development in Ukraine’s economy, the target rate charge can be decreased down to 3.8 %. The mean target electric rate charge for the whole period till 2030 is equal to 13 %.The indicated values of target charges are quite suitable for country’s economy and social sphere. Their introduction will give possibility for power companies to perform a technical reequipment of the branches of Ukraine’s EPC aimed at the attainment of the technical and economic indicators corresponding to those of the power systems of EC. Виконано співставлення фактичних показників енергоекономічного розвитку України у 2005-2011 рр. з основними відповідними прогнозними показниками діючої Енергетичної стратегії (ЕС) України (валовий внутрішній продукт (ВВП), первинні паливно-енергетичні ресурси (ПЕР), електроенергія, природний газ, енергоємність ВВП). Установлено, що зазначені фактичні показники у 2006-2008 роках були близькими або кращими за показники оптимістичного сценарію ЕС. Фінансово-економічна криза 2008 та подальших років порушила цю тенденцію в бік їх значного погіршення у 2009 році, однак вже станом на 2011 рік обсяги виробництва ВВП, споживання електроенергії і первинних ПЕР вийшли на траєкторію песимістичного розвитку, передбачену діючою Енергетичною стратегією (їх розбіжність з фактичними даними складає 1,5-2,5%). Це демонструє досить високу точність та надійність прогнозування, проведеного при розробленні діючої Енергетичної стратегії.Показано, що у порівнянні з періодом 2001-2005 років умови та вимоги щодо забезпечення необхідних обсягів фінансування процесів оновлення та розвитку підприємств електроенергетичного комплексу (ЕЕК) в період 2006-2010 рр. суттєво погіршились. Ситуація, що склалася в інвестуванні ЕЕК України, вимагає, щоб на протязі всього періоду до 2030 року капіталовкладення в його розвиток здійснювались не лише за рахунок підприємств-виробників, але й з потужного додаткового джерела, а саме, з державного фонду розвитку ЕЕК (Фонд).Наповнення Фонду доцільно забезпечувати за рахунок таких джерел: цільові надбавки до тарифів на електроенергію; пільгові державні кредити; державні інвестиції в розвиток електроенергетичного комплексу; державна частка прибутків від діяльності підприємств ЕЕК. Найбільш надійним та потужним із цих джерел є цільові надбавки до тарифів на електроенергію.Для забезпечення обсягів інвестицій з Фонду, що перевищують, або рівні 50% від необхідних, достатньо установити цільові надбавки до тарифу на електроенергію у розмірі 17,3 – 20% (період до 2020 року). В подальших періодах в процесі становлення в економіці країни процесів сталого розвитку цільова надбавка зменшується до 3,8%. Середня цільова надбавка до тарифів на електроенергію за весь період до 2030 року становить 13%.Зазначені показники цільових надбавок є цілком прийнятними для економіки та соціальної сфери країни. Їх введення надасть можливість енергетичним компаніям провести технічне переоснащення галузей ЕЕК країни з досягненням їх технічних і економічних показників, що відповідають показникам енергетичних систем Європейського Союзу. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012-04-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/441 System Research in Energy; No. 1 (28) (2012): The Problems of General Energy; 5-14 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (28) (2012): Проблеми загальної енергетики; 5-14 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/441/379 Copyright (c) 2012 Kulyk М.M. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	energy strategy power resources consumption structure coal electric power natural gas investments. Kulyk М.M. The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine
title	The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine
title_alt	Стан реалізації та інвестиційного забезпечення Енергетичної стратегії України
title_full	The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine
title_fullStr	The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine
title_full_unstemmed	The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine
title_short	The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine
title_sort	state of realization and investment support of the energy strategy of ukraine
topic	energy strategy power resources consumption structure coal electric power natural gas investments.
topic_facet	energy strategy power resources consumption structure coal electric power natural gas investments. енергетична стратегія енергоресурси споживання структура вугілля електроенергія природний газ інвестиції.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/441
work_keys_str_mv	AT kulykmm thestateofrealizationandinvestmentsupportoftheenergystrategyofukraine AT kulykmm stanrealízacíítaínvesticíjnogozabezpečennâenergetičnoístrategííukraíni AT kulykmm stateofrealizationandinvestmentsupportoftheenergystrategyofukraine

The state of realization and investment support of the Energy strategy of Ukraine

Репозитарії

Схожі ресурси