Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions

The article identifies the environmental factors and the environmental efficiency indices, which can affect the energy efficiency indices and, subsequently, the energy saving potentials. The increase in environmental taxes can be one of the factors that will stimulate the introduction of energy savi...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Stanytsina V.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012
Теми:	environmental factors indicators of energy efficiency energy saving potential production energy consumption.
Онлайн доступ:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/450
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Репозитарії

System Research in Energy

_version_	1871103814091669504
author	Stanytsina V.V.
author_facet	Stanytsina V.V.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Stanytsina V.V.", "institution": null } ]
author_sort	Stanytsina V.V.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:39Z
description	The article identifies the environmental factors and the environmental efficiency indices, which can affect the energy efficiency indices and, subsequently, the energy saving potentials. The increase in environmental taxes can be one of the factors that will stimulate the introduction of energy saving measures. Therefore, we may assume that environmental taxes are a factor that indirectly affects the production energy consumption.In the developed method of determination of the energy consumption of the measures aimed at the environmental management, we have calculated the energy consumptions for the productions of cement, pig iron, and coke and their share in the direct production energy consumption. We have determined also the impact on energy saving potentials in the cement industry and in the Donetsk region (due to the introduction of energy saving measures in the blast-furnace, coke, and cement productions). To date, the energy consumption for the operation of a waste disposal equipment is up to 1% of the direct production energy consumption. To attain the European environmental normatives, which are new for Ukraine, at the factories, it is necessary to install a new or additional waste disposal equipment. This will lead to an increase in the energy consumption by 2-3% of the production energy consumption and, consequently, to a decrease in the energy saving potentials. It is established that the overall decrease in the energy saving potentials amounts to 6%, by depending on the production type and the purification degree.
first_indexed	2026-03-24T02:01:48Z
format	Article
fulltext	62 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Останнім часом в Україні все більше уваги приділяється екологічному стану та питанням захисту навколишнього середовища. Екологіч� ні нормативи постійно стають жорсткішими, для їх досягнення необхідно встановлювати нове або додаткове очисне обладнання. Вар� тість енергоносіїв та платежі за забруднення навколишнього середовища за останні роки значно зросли, тому питання визначення впли� ву екологічних факторів на показники енерге� тичної ефективності та потенціали енергозбе� реження потребують дослідження. Одним з поширених показників енергетич� ної ефективності, який дозволяє визначити прямі та непрямі витрати енергоресурсів у тех� нологічних процесах, виявити найбільш енер� гоємні компоненти і оцінити ефективність енергозберігаючих заходів, що реалізуються на підприємствах, є повна енергоємність продук� ції та послуг, що визначається за ДСТУ 3682–98. До її складу входить повна енергоєм� ність заходів з охорони навколишнього середо� вища, яку, як правило, не враховують, оскільки наведена у стандарті загальна формула розра� хунку потребує попередніх обчислень, алгорит� ми яких відсутні. У роботах [1, 2] запропонова� но методику, яка дозволяє на основі заданих параметрів підприємства (наявність, вид та технічні характеристики очисного обладнання, обсяги викидів, скидів та розміщених відходів тощо) визначити зазначені енерговитрати. В 2010 році Верховна Рада ратифікувала Протокол про приєднання України до Догово� ру про заснування Енергетичного Співтовари� ства. В зв’язку з цим Україна має виконати вимоги низки директив, в тому числі Директи� ви 2001/80/ЄС “Про обмеження викидів дея� ких забруднюючих повітря речовин від вели� ких установок спалювання” – до 1 січня 2018 року. На сьогоднішній день прийнята нова Директива 2010/75/ЄС про промислові вики� ди, яка встановить більш жорсткі нормативи і в майбутньому замінить Директиву 2001/80/ЄС. До екологічних факторів економісти відно� сять: обсяги забруднюючих речовин, які утво� рюються в результаті виробництва продукції; витрати на заходи для охорони навколишнього середовища; законодавство про його охорону; рівень забруднення і громадський рух на захист довкілля (“зелені”) [3, 4]. З проведеного аналізу літературних джерел видно, що під екологічними факторами розумію� ться ті чинники, що впливають на стан дов� кілля (забруднюючі речовини, що утворюють� ся в процесі виробництва) та заходи, спрямова� ні на зменшення негативного впливу діяльно� сті людини на навколишнє середовище. У результаті досліджень визначено, що еко� логічними факторами, які впливають на енер� гоємність виробництва продукції та її види: електро�, тепло�, паливоємність – і, в подаль� шому, на потенціали енергозбереження, є самі викиди, скиди та тверді відходи, на знешко� дження яких необхідні енергетичні витрати. Проведений аналіз показав, що на галузевому та регіональному рівнях важливими показника� ми екологічної ефективності, які характери� зують екологічну діяльність підприємства, є: УДК 620.9 : 628.5 В.В. СТАНИЦІНА Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ВРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИТРАТ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПОКАЗНИКІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ПОТЕНЦІАЛІВ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ГАЛУЗЯХ ТА РЕГІОНАХ Розглянуто екологічні фактори та показники екологічної ефективності, що можуть вплива& ти на показники енергетичної ефективності та, у подальшому, на потенціали енергозбе& реження. За розробленою методикою визначено енергоємність заходів з охорони навко& лишнього середовища при виробництві чавуну, цементу, коксу. Оцінено вплив зазначеної енергоємності на потенціали енергозбереження у цементному виробництві та, за раху& нок впровадження енергозберігаючих заходів у доменному, коксохімічному та цементно& му виробництвах, у Донецькій області. К л ю ч о в і с л о в а: екологічні фактори, показники енергетичної ефективності, потен= ціали енергозбереження, енергоємність продукції. © В.В. СТАНИЦІНА, 2012 питомі викиди, скиди забруднюючих речовин та утворені тверді відходи; річні обсяги викидів, скидів по видах забруднюючих речовин та роз� міщених відходів; обсяг викидів забруднюючих речовин, що потенційно впливають на зміну клі� мату; вартість та енергоємність очистки димо� вих газів, стічних вод і розміщення відходів. На регіональному рівні як питомі показники екологічної ефективності використовуються: щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел та обсяг викидів шкідли� вих речовин в атмосферу від стаціонарних дже� рел забруднення у розрахунку на 1 особу. Дослідження впливу енергетичних витрат на заходи з охорони навколишнього середови� ща та показники енергетичної ефективності виробництв практично відсутні, тому визна� чення величини цих витрат та їх вплив на енер� гетичну ефективність є актуальною задачею. Водночас визначення їх впливу на потенціали енергозбереження дозволяє прогнозувати потребу в енергоресурсах з урахуванням необхідності прийняття європейських еколо� гічних нормативів у майбутньому. Мета статті – запропонувати підхід до виз� начення впливу екологічних факторів на показники енергетичної ефективності та потен� ціали енергозбереження на рівні галузей та регіонів. У статті визначення впливу екологічних факторів на показники енергетичної ефектив� ності та потенціали енергозбереження на галу� зевому рівні проводилось на прикладі енергоєм� них виробництв (зокрема доменному, коксо� хімічному і цементному) та на регіональному рівні – в Донецькій області, яка є однією з най� більш промислово розвинутих, та, відповідно, має високе техногенне навантаження на навко� лишнє середовище. З прийняттям у кінці 2010 року Податково� го кодексу України введено екологічний пода� ток, в тому числі за викиди СО2. Ставки подат� ку, порівняно з нормативами збору за забруд� нення навколишнього середовища, які діяли до прийняття кодексу, збільшились на порядок. Таким чином, це збільшить фінансові витрати підприємств і буде спонукати впроваджувати енергозберігаючі заходи, в результаті яких зменшиться обсяг спалювання палива і, відпо� відно, викиди забруднюючих речовин та пар� никових газів. Згідно з перехідними положен� нями Податкового кодексу, з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки подат� ку становлять 50 % від ставок, передбачених в кодексі; з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року – 75 %; з 1 січня 2014 року ставки податку становитимуть 100 % від ставок екологічного податку. Збільшення екологічних платежів буде одним з важелів, які стимулюють впроваджен� ня енергозберігаючих заходів, тому можна заз� начити, що вони опосередковано впливають на енергоємність продукції. Впровадження енергозберігаючих заходів у більшості випадків приводить до зменшення утворення шкідливих речовин, тобто до змен� шення обсягу шкідливих речовин, віднесених на одиницю продукції. Це, в свою чергу, приво� дить до зменшення енерговитрат на роботу очисного обладнання. З іншого боку, посилен� ня екологічних нормативів буде спонукати встановлювати додаткове очисне обладнання на підприємствах, що викличе збільшення енерговитрат на роботу очисного обладнання, віднесених на одиницю продукції. Це збіль� шення може бути відчутним при значному посиленні екологічних нормативів. Тому тіль� ки за допомогою конкретних розрахунків можна визначити вплив енерговитрат на робо� ту очисного обладнання на показники енерге� тичної ефективності. Оцінка впливу екологічних факторів на показники енергетичної ефективності при виробництві чавуну. Проведені розрахунки за запропонованою методикою [2] показали, що при очисному обладнанні, яке, згідно з літера� турними даними, має бути встановлено, енер� гоємність очистки викидів та стічних вод у доменному цеху (одному з найбільш екологіч� но брудних на металургійному підприємстві) становить 17,2 кВт⋅год/т, тобто 6,4 кг у.п./т чавуну або 0,85% від прямих енерговитрат на виробництво чавуну. При цьому витрати елек� троенергії на знешкодження викидів (11,67 кВт⋅год/т) майже дорівнюють прямим витра� там електроенергії на виробництво чавуну у 2005 році (11,71 кВт⋅год/т) [5]. Тверді відходи доменного виробництва останнім часом вико� ристовуються як вторинні матеріальні ресурси у інших виробництвах (будівництві, виробниц� тві цементу тощо) [6], тому витрати на їх знеш� кодження прийняті рівними нулю. Для підприємства потужністю 1 млн т чаву� ну в рік витрати електроенергії на очистку 63ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Врахування екологічних витрат при визначенні показників енергетичної ефективності та потенціалів енергозбереження в галузях та регіонах газів, очистку та відведення стічних вод стано� витимуть близько 17 млн кВт⋅год. За розрахунками, під час впровадження в доменному виробництві технології вдування пиловугільного палива, пряма енергоємність виробництва чавуну, залежно від обсягів замі� щення коксу, природного газу та режимів робо� ти, зменшується на 12–22%. Екологічний ефект полягає в тому, що приготування пиловугіль� ного палива супроводжується значно меншим забрудненням атмосфери і водного басейну, ніж виробництво коксу [7]. Дані щодо зміни обсягів викидів забруд� нюючих речовин у зв’язку з використанням технології вдування пиловугільного палива відсутні, як і відомості про зміни у системах очистки газів та стічних вод, тому енерговитра� ти на заходи з охорони навколишнього середо� вища під час впровадження цієї технології у даному дослідженні не визначені. Доменний газ, який після печі проходить очистку, на металургійних комбінатах напра� вляється у виробництво як вторинний енерге� тичний ресурс, у зв’язку з чим складно оцінити енергетичні витрати на очистку газу, необхідні для досягнення європейських екологічних нор� мативів. Внаслідок відсутності даних щодо обсягів викидів забруднюючих речовин при виробниц� тві чавуну як з використанням природного газу, так і з використанням пиловугільного палива, екологічний податок у дослідженні не оцінено. Оцінка впливу екологічних факторів на показники енергетичної ефективності при виробництві цементу. На цементних заводах основним видом впливу на навколишнє сере� довище є викиди в атмосферу. Енергозберігаю� чим заходом, який дає найбільшу економію енергоресурсів та зменшення викидів, є переве� дення печей по виробництву клінкера з мокро� го способу виробництва на сухий. Проведені у роботі [2] розрахунки показали, що енергоємність заходів з охорони навколиш� нього середовища при виробництві цементу сухим способом становить 5,1 кг у.п./т цементу (використовується циклон з електрофільтром) або 3,4 кг у.п./т цементу (використовується циклон з тканинним фільтром), у тому числі витрата електроенергії на очистку газів стано� витиме 11 та 7 кВт·год/т цементу відповідно. На очистку газів витрачається від 6% до 12% від електроспоживання при виробництві цементу. У масштабі галузі при виробництві 10 млн т цементу в рік ця величина оціночно ста� новитиме 90 млн кВт·год/рік. Енергоємність заходів з охорони навколиш� нього середовища при виробництві цементу мокрим способом становить 5,7 кг у.п./т цемен� ту (використовується циклон з електрофільт� ром) або 4 кг у.п./т цементу (використовується циклон з тканинним фільтром), у тому числі витрата електроенергії на очистку газів стано� витиме 12 та 8 кВт·год/т цементу відповідно. На очистку газів витрачається від 6 до 10% від електроспоживання при виробництві цементу. У масштабі галузі при виробництві 10 млн т цементу в рік ця величина оціночно становити� ме 100 млн кВт·год/рік. Оскільки дані щодо наявного очисного обладнання відсутні, припустимо, що на сьо� годнішній день встановлено 25% обладнання, необхідного для досягнення європейських нор� мативів, тобто при сухому способі виробництва витрачається 2,2 кВт·год/т цементу, при мокро� му – 2,5 кВт·год/т. У разі використання не чинної Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за заб� руднення навколишнього природного середо� вища величина сплати збору цементним під� приємством, яке виробляє 2,5 млн т цементу в рік, оціночно становила 36 тис. грн у 2010 р., за новим Податковим кодексом з 1 січня 2014 р. становитиме 550 тис. грн; для підприємства, яке перейшло на сухий спосіб виробництва, ці значення становитимуть, відповідно, 23 та 268 тис. грн. Оцінка впливу екологічних факторів на показники енергетичної ефективності при виробництві коксу. У коксохімічному вироб� ництві при виробництві коксу гази після коксо� вих батарей направляються в хімічні цехи для виділення з них цінних хімічних речовин, тому екологічним фактором, який може впливати на показники енергетичної ефективності, є плата за забруднення навколишнього середовища. Для підприємства, що випускає 1,75 млн т коксу за рік (під час використання мокрого гасіння коксу, який на сьогодні є традиційним для України) плата за викиди за цінами 2005 р. становила 125,8 тис. грн, за цінами 2010 р. – 388,6 тис. грн. При виробництві коксу з вико� ристанням сухого способу гасіння плата за викиди становила б 112,1 та 346,2 тис. грн від� повідно, тобто на 13,7 та 42,4 тис. грн менше. З 64 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) В.В. СТАНИЦІНА 1 січня 2014 р. екологічний податок оціночно становитиме 3,95 млн грн (мокре гасіння коксу) та 3,73 млн грн (з УСГК). Зменшення плати за викид – 225,8 тис. грн. Результати розрахунків прямих енергови� трат на заходи з охорони навколишнього сере� довища наведено в таблиці. Оцінка впливу екологічних факторів на потенціали енергозбереження у галузях. Дослід� ження впливу енерговитрат, необхідних для роботи очисного обладнання, на потенціали енергозбереження у межах галузі проведено на прикладі одного енергоємного виробництва – виробництва цементу. При проведенні розрахун� ків було прийнято, що норми викидів є сталими і дослідження впливу зміни граничних значень викидів у бік їх зменшення не проводилось. У 2008 р. в Україні було вироблено 14,8 млн т цементу, з них сухим способом 2 млн т (13%), мокрим – 12,8 млн т (87%). Тоді на очистку від� хідних газів оціночно було витрачено 148 млн кВт·год/рік або в середньому по галузі 10 кВт·год/т цементу. У 2010 р. обсяги виробниц� тва зменшились на 36% до 9,4 млн т цементу, з них сухим способом – 1,8 млн т (19%), мокрим – 7,6 млн т (81%). Тоді на очистку відхідних газів оціночно було витрачено 93,5 млн кВт·год/рік або в середньому по галузі 9,95 � кВт·год/т цементу. У 2008 р. було розроблено проекти будів� ництва нових сухих печей на трьох заводах (мокрі печі на них будуть законсервовані), на одному заводі будівництво розпочалось. У 2009 р. почалось будівництво нового заводу у Криму. Про плани щодо будівництва сухих печей заяв� лено ще на трьох заводах, проте проектів ще немає, тому в дослідженні розглядався сцена� рій модернізації заводів у 2 етапи: будівництво і пуск печей, проекти яких вже розроблено і, на другому етапі – будівництво печей на тих заво� дах, які заявили про ці плани. На першому етапі після спорудження нових об’єктів потужність сухих печей становитиме 11,7 млн т (47% від загальної встановленої потужності), мокрих – 12,9 млн т в рік. У зв’яз� ку з економічною кризою введення нових об’єктів, що вже споруджуються, переноситься, а будівництво запланованих ще не почалось. Ймовірно пуск усіх нових печей відбудеться до 2014 – 2015 рр. і обсяги виробництва 2008 року будуть досягнуті у 2014 – 2015 рр. Очевидно, що у 2015 р. потужності будуть неповністю завантажені. У разі завантаження потужностей сухих печей на 70% та мокрих – на 60% (виробництво 16 млн т/рік, з них 51% сухим способом) енергоємність виробництва цементу в середньому по галузі зменшиться з 269 кг у.п./т (рівень 2008 р.) до 224 кг у.п./т. На очищення відхідних газів необхідно буде витратити 153 млн кВт·год/рік, або 9,57 кВт·год/т цементу. Потенціал енергозбережен� ня в галузі в цьому випадку по відношенню до базового 2008 року становитиме 700 тис. т у.п. Оскільки при сухому способі виробництва спа� люється менше палива і утворюється менше відхідних газів, то на їх очистку буде витрача� тись на 8,7% електроенергії менше. Економія на очистку в межах галузі становитиме 2,7 тис. т у.п. або 0,4% від потенціалу енергозбереження. На другому етапі впровадження сухого спо� 65ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Врахування екологічних витрат при визначенні показників енергетичної ефективності та потенціалів енергозбереження в галузях та регіонах Прямі енерговитрати на заходи з охорони навколишнього середовища Технологія Технологія Виробництво традиційна для України енергозберігаюча традиційна для України енергозберігаюча у натуральних одиницях в % від прямої енергоємності При існуючому очисному обладнанні Цемент, кг у.п./т ц в т.ч. електроенергії, кВт·год/т 2,5 2 – 3 2,2 1,75 – 2,75 0,35 – 0,5 0,3 – 0,45 Чавун 6,4 н.д. 0,85 н.д. При впровадженні європейських норм Цемент, кг у.п./т ц в т.ч. електроенергії, кВт·год/т 4 – 5,7 8 – 12 3,4 – 5,1 7 – 11 1,5 – 2 2 – 3 Чавун н.д. н.д. н.д. н.д. собу виробництва планується ще на трьох під� приємствах, встановлена потужність яких ста� новить 4,6 млн т. Проектів будівництва ще немає, тому при розрахунках прийнято, що потужність нових печей, збудованих на зазна� чених заводах, становитиме 7,5 млн т. Таким чином, сумарна потужність сухих печей після другого етапу модернізації цементних під� приємств становитиме 19,2 млн т (72%), мокрих – 7,4 млн т (28%). При завантаженні потужностей сухих печей на 80% та мокрих – на 70% (виробництво 20 млн т/рік, з них 75% сухим способом) енергоємність виробництва цементу в середньому по галузі зменшиться до 196,5 кг у.п./т (див. рис. 1). На очищення димових газів після другого етапу модернізації необхідно буде витратити 186 млн кВт·год/рік, або 9,3 кВт·год/т цементу. Таким чином, споживання електроенергії очи� сним обладнанням збільшиться, проте питомі витрати в середньому по галузі зменшаться на 7% по відношенню до 2008 р. (див. рис. 2). Потенціал енергозбереження після другого етапу модернізації по відношенню до базового 2008 року становитиме 1,5 млн т у.п. У зв’язку з домінуванням сухого способу виробництва на 66 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) В.В. СТАНИЦІНА 262 196 224 269 150 175 200 225 250 275 300 2008 2010 1 етап(2015) 2 етап (2020) кг у .п ./т сухий мокрий прогноз Рис. 1. Прогноз енергоємності виробництва цементу до 2020 р. 9,30 9,57 9,9410,01 9 10 11 2008 2010 1 етап(2015) 2 етап (2020) кВ т• го д/ т сухий мокрий прогнозна Рис. 2. Питомі витрати електричної енергії на очищення викидів при виробництві цементу очистку відхідних газів буде витрачатись менше електроенергії, економія на очистку в межах галузі становитиме 6 тис. т у.п. або 0,4% від потенціалу енергозбереження. Якщо на підприємствах, які використовують мокрий спосіб виробництва, очисне обладнання встановлено не на всіх вузлах пиловиділення, або встановленого обладнання недостатньо для досягнення нормативів викидів, то після модер� нізації підприємства необхідно встановити додаткове або нове очисне обладнання, після чого зростуть енерговитрати на його функціо� нування порівняно з тими, які були при мокро� му способі. Якщо припустити, що на заводах було встановлено 25% від необхідного очисного обладнання, то після модернізації на першому етапі сумарні енерговитрати на функціонуван� ня очисного обладнання зростуть у 3 рази (з урахуванням росту виробництва та зміни струк� тури виробництва); на другому етапі – у 4 рази. Зростання енерговитрат на першому етапі ста� новитиме 6,3% від потенціалів енергозбережен� ня у галузі, на другому етапі – 4%. Вплив екологічних факторів на показники енергетичної ефективності та потенціали енергозбереження у регіонах. Економічно доцільний потенціал енергозбереження на рівні регіону визначається за формулою [8]: де j – j ÷ J індекс певної галузі, підприємства якої знаходяться у регіоні; Пе.д.j – обсяг еконо� мічно доцільного потенціалу енергозбереження в t�й рік для j�ї галузі; Пін – загальний еконо� мічно доцільний потенціал енергозбережен� ня інших галузей економіки з незначним обся� гом виробництва продукції (оцінюється екс� пертно). У Донецькій області розташовано такі енер� гоємні виробництва: 4 цементних, 6 коксохіміч� них заводів та 7 металургійних комбінатів. На виробництво коксу, чавуну та цементу витрача� ється 29% палива, 20% теплоенергії та 5% елек� троенергії від енергоспоживання області. Сумарний економічно доцільний потенціал енергозбереження у Донецькій області за раху� нок впровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах коксохімічної, цементної промисловості та у доменному виробництві становитиме 2,4 млн т у.п. У разі встановлення нового або додаткового очисного обладнання потенціал енергозбереження зменшиться в області на 4% або на 95 тис. т у.п. ВИСНОВКИ У результаті досліджень встановлено, що основними екологічними факторами, які впли� вають на показники енергетичної ефективності та потенціали енергозбереження в галузях та регіонах, є викиди, скиди та тверді відходи, на знешкодження яких необхідно витрачати енер� гетичні ресурси, що потребує додаткових енер� гетичних витрат на заходи з охорони навко� лишнього середовища на підприємстві. Крім того, визначено, що збільшення екологічних податків може буде одним з важелів, який сти� мулюватиме впровадження енергозберігаючих заходів, тому можна зазначити, що екологічні податки є фактором, який опосередковано впливатиме на енергоємність продукції. Реалізація заходів з охорони навколишнього середовища вимагає додаткових коштів та збільшить повну енергоємність продукції, проте за рахунок зменшення обсягів шкідливих речовин будуть зменшені платежі за забруд� нення навколишнього середовища, покращить� ся екологічний стан у місцях функціонування підприємств, що позитивно вплине на здоров’я населення та працівників підприємств, змен� шиться швидкість зношення основних вироб� ничих фондів, яка викликана дією забруднюю� чих речовин у навколишньому середовищі антропогенного походження. За розробленою методикою визначення енергоємності заходів з охорони навколишньо� го середовища розраховано зазначені енергови� трати при виробництві цементу та чавуну, а також їх частку у енергоємності продукції та вплив на потенціали енергозбереження. На сьогоднішній день енергетичні витрати на функціонування очисного обладнання є невеликими порівняно з прямими енергетич� ними витратами на виробництво продукції (до 1%). Для досягнення нових для України євро� пейських екологічних нормативів на підприєм� ствах необхідно встановлювати нове або додат� кове очисне обладнання, що приведе до збіль� шення енергоспоживання ним до 2 – 3% від енерговитрат на виробництво продукції та, від� повідно, до зменшення потенціалів енергозбе� реження. Встановлено, що в цілому зменшення 67ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) Врахування екологічних витрат при визначенні показників енергетичної ефективності та потенціалів енергозбереження в галузях та регіонах = +∑. . . . , j J р е д е д ін j П П П (1) 68 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 1 (28) В.В. СТАНИЦІНА потенціалів енергозбереження становитиме до 6% залежно від виду виробництва та ступеня очистки. Оціночно енергоємність заходів з охо� рони навколишнього середовища на підприєм� стві для деяких видів кінцевої продукції, при встановленні обладнання, яке забезпечить європейські екологічні нормативи (з урахуван� ням екологічних витрат по всіх переділах і допоміжних цехах), досягне 7%. 1. Розробка методів визначення та обрахування показників енергетичної ефективності енергоєм� них технологій промисловості на базі викорис� тання методів повної енергоємності, енергетич� ного та ексергетичного аналізу: Звіт про НДР (заключн.): “Показники” / Кер. В.Д. Білодід. – Київ: Інститут загальної енергетики НАН Украї� ни, 2009. – 220 с. – ДР№0107U001055.� ДО№0210U000163. 2. Станиціна В.В. Енергоємність заходів з охорони навколишнього середовища як складова повної енергоємності продукції / В.В. Станиціна // Про� блеми загальної енергетики. – 2011. – № 4(27). – С. 47–52. 3. Садеков А.А. Экологические факторы в создании рыночных стратегий предприятия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ Articles/kultnar/knp200013/knp13_11.doc. 4. Новосад В.О. Екологічна складова в ціноутворен� ні на підприємствах теплоенергетичної галузі України: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.08.01. Сум. держ. ун�т. – Суми, 2000. – 20 с. 5. Станиціна В.В. Визначення показників екологіч� ної ефективності енергозберігаючих заходів, що впроваджуються у промислових технологіях на різних рівнях управління економікою / В.В. Ста� ниціна, А.І. Симборський, О.Є. Маляренко // Экология и здоровье человека. Охрана воздуш� ного и водного бассейнов. Утилизация отходов: Сб. науч. ст. к XVІI Междунар. науч.�практ. конф. – 2009. – Т. 1. – С. 55–62. 6. Дворкин Л.И. Строительные материалы из отхо� дов промышленности: Учебно�справочное посо� бие / Л.И. Дворкин, О. Л. Дворкин. – “Феникс”, 2007. – 368 с. – Режим доступу: http://bibliote� kar.ru/spravochnik�110�stroitelnye�materialy/6.htm. 7. Бутенко Н.В. Эколого�экономическая оценка использования пылеугольного топлива в домен� ном производстве / Н.В. Бутенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ Articles/kultnar/knp200013/knp13_11.doc. 8. Наукові основи, методологія та алгоритми визна� чення теоретичних, технічно можливих і еконо� мічно доцільних потенціалів енергозбереження, комплексної оцінки енергозберігаючих заходів: Звіт про НДР (заключн.) / Кер. В. Білодід. – Київ: Інститут загальної енергетики НАН Украї� ни, 2008. – 253 с. – ДР№0106U009434, ДО№0208U010145. Надійшла до редколегії 26.03.2012
id	systemreorg-article-450
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:14:10Z
publishDate	2012
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/f9/976bd46756634f727e9abc1f2953e2f9.pdf
spelling	systemreorg-article-4502026-07-18T12:57:39Z Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions Врахування екологічних витрат при визначенні показників енергетичної ефективності та потенціалів енергозбереження в галузях та регіонах Stanytsina V.V. environmental factors, indicators of energy efficiency, energy saving potential, production energy consumption. екологічні фактори, показники енергетичної ефективності, потенціали енергозбереження, енергоємність продукції. The article identifies the environmental factors and the environmental efficiency indices, which can affect the energy efficiency indices and, subsequently, the energy saving potentials. The increase in environmental taxes can be one of the factors that will stimulate the introduction of energy saving measures. Therefore, we may assume that environmental taxes are a factor that indirectly affects the production energy consumption.In the developed method of determination of the energy consumption of the measures aimed at the environmental management, we have calculated the energy consumptions for the productions of cement, pig iron, and coke and their share in the direct production energy consumption. We have determined also the impact on energy saving potentials in the cement industry and in the Donetsk region (due to the introduction of energy saving measures in the blast-furnace, coke, and cement productions). To date, the energy consumption for the operation of a waste disposal equipment is up to 1% of the direct production energy consumption. To attain the European environmental normatives, which are new for Ukraine, at the factories, it is necessary to install a new or additional waste disposal equipment. This will lead to an increase in the energy consumption by 2-3% of the production energy consumption and, consequently, to a decrease in the energy saving potentials. It is established that the overall decrease in the energy saving potentials amounts to 6%, by depending on the production type and the purification degree. У статті визначено екологічні фактори та показники екологічної ефективності, що можуть впливати на показники енергетичної ефективності та, у подальшому, на потенціали енергозбереження. Збільшення екологічних податків може буде одним з факторів, який стимулюватиме впровадження енергозберігаючих заходів, тому можна вважати, що екологічні податки є фактором, який опосередковано впливатиме на енергоємність продукції.За розробленою методикою визначення енергоємності заходів з охорони навколишнього середовища розраховано зазначені енерговитрати при виробництві цементу, чавуну та коксу, а також їх частку у прямій енергоємності продукції, вплив на потенціали енергозбереження у цементному виробництві та у Донецькій області (за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів у доменному, коксохімічному та цементному виробництвах). На сьогоднішній день енергетичні витрати на функціонування очисного обладнання становлять до 1% від прямих енергетичних витрат на виробництво продукції. Для досягнення нових для України європейських екологічних нормативів на підприємствах необхідно встановлювати нове або додаткове очисне обладнання, що приведе до збільшення енергоспоживання ним до 2–3% від енерговитрат на виробництво продукції та, відповідно, до зменшення потенціалів енергозбереження. Встановлено, що в цілому зменшення потенціалів енергозбереження становитиме до 6 % залежно від виду виробництва та ступеня очистки. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012-04-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/450 System Research in Energy; No. 1 (28) (2012): The Problems of General Energy; 62-68 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (28) (2012): Проблеми загальної енергетики; 62-68 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/450/387 Copyright (c) 2012 Stanytsina V.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	environmental factors indicators of energy efficiency energy saving potential production energy consumption. Stanytsina V.V. Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions
title	Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions
title_alt	Врахування екологічних витрат при визначенні показників енергетичної ефективності та потенціалів енергозбереження в галузях та регіонах
title_full	Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions
title_fullStr	Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions
title_full_unstemmed	Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions
title_short	Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions
title_sort	accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions
topic	environmental factors indicators of energy efficiency energy saving potential production energy consumption.
topic_facet	environmental factors indicators of energy efficiency energy saving potential production energy consumption. екологічні фактори показники енергетичної ефективності потенціали енергозбереження енергоємність продукції.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/450
work_keys_str_mv	AT stanytsinavv accountingforenvironmentalcostsindeterminingtheenergyefficiencyindicesandtheenergysavingpotentialsinbranchesandregions AT stanytsinavv vrahuvannâekologíčnihvitratpriviznačennípokaznikívenergetičnoíefektivnostítapotencíalívenergozberežennâvgaluzâhtaregíonah

Accounting for environmental costs in determining the energy efficiency indices and the energy saving potentials in branches and regions

Репозитарії

Схожі ресурси