Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities

A hierarchical model and software-informational means are offered for the determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities considered as a complex dynamical controllable system with beforehand set hierarchical structure. Th...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2012
Author Affiliations:	Denysov V.A.
Keywords:	keywords
Main Author:	Denysov V.A.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012
Subjects:	model hierarchical structure determination of the expedient size power efficiency equilibrium investments housing and communal facilities scenario of development.
Online Access:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/456
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	System Research in Energy
Download file:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103831588208640
author	Denysov V.A.
author_facet	Denysov V.A.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Denysov V.A.", "institution": null } ]
author_sort	Denysov V.A.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:39Z
description	A hierarchical model and software-informational means are offered for the determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities considered as a complex dynamical controllable system with beforehand set hierarchical structure. The task of hierarchical control over such a system is formulated. The formation of the optimum aggregate of directions and volumes of financing the energy-saving measures in the sector of housing and communal facilities is considered.
first_indexed	2026-03-24T02:01:51Z
format	Article
fulltext	41ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Будь-яка достатньо складна система, будь то природна або штучна, характеризується ієрар- хічною структурою. Тому ієрархії є предметом досліджень в різних галузях науки, зокрема економіці, техніці, управлінні та інше [1]. Під час розгляду багаторівневих систем часто доводиться відмовлятися від вимоги строгої глобальної оптимальності дій, що управляють, і локальних рішень [2], оскільки на практиці строгий оптимум може бути таким, що не реалізовується з однієї з багать- ох, наприклад, таких причин: – недостатність інформації про чинники, що впливають на результати ухвалених рішень або дій, що управляють; – обмеження в часі або обмеження можли- востей локальних блоків, що приймають рішення і тому подібне. У той самий час, завдання може бути сфор- мульовано у вигляді вимоги отримати поліп- шені характеристики замість оптимальних. Більшість робіт з проблем математичного моделювання ієрархічних систем присвячено організаційним системам [2–6]. У багатьох роботах та оглядах [7] запропоновано різні кла- сифікації ієрархічних систем. Надалі розглядається модель ієрархічної системи, яка у термінах системного підходу описується поняттям складної динамічної керованої системи із заздалегідь заданою ієрар- хічною структурою, та алгоритми покрокового поліпшення параметрів моделі цієї системи. Як відомо, ієрархічною структурою назива- ється структура складної системи, в якій існує розподілення множини складаючих її елемен- тів на підмножини і елементи різних рівнів, що володіють певним ступенем саморегулювання та пов’язані багатоступінчатими відносинами підпорядкування підсистем одних («нижчих») рівнів іншим («вищим»). При моделюванні та оптимізації моделі системи, що розглядається, та враховуючи її структуру та властивості використовуються: – ієрархія відображень множин параметрів, тобто об’єкти та процеси кожного рівня r характеризуються своєю множиною парамет- рів, на основі яких розраховуються параметри для наступних або попередніх рівней їєрархії; – для кожного об’єкта k, кожного рівня ієрархії r та кожного відліку часу τ розрахо- вуються поліпшені параметри стану системи, з урахуванням часових та ієрархічних взає- мозв’язків. Розрахунок поліпшених параметрів стану системи [8] Ω(τ + 1)rk для наступного періоду часу τ+1 виконується як оптимальний перехід із стану Ωτrk під дією фінансових надходжень Ιτrk надходжень як управлінь: Ωτrk\|Ιτrk надходжень => Ω(τ + 1)rk . УДК 332.873: 658.18 В.А. ДЕНИСОВ Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНИХ ОБСЯГІВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ Запропоновано математичну модель та програмно-інформаційні засоби для визначен- ня доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-комуналь- ному господарстві. Житлово-комунальне господарство розглядається як складна дина- мічна керована система із заздалегідь заданою ієрархічною структурою. Сформульовано задачу ієрархічного управління такою системою. Розглянуто форму- вання оптимальної сукупності напрямів та обсягів інвестування енергозберігаючих заходів житлово-комунального господарства. К л ю ч о в і с л о в а: модель, ієрархічна структура, визначення доцільних обсягів, енер- гоефективність, рівновага, інвестиції, ЖКГ, сценарій розвитку. © В.А. ДЕНИСОВ, 2012 МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ’ЄКТІВ І СИСТЕМ Вимоги на обсяги фінансових надходжень Ιτrk надходжень формулюються з урахуванням таких міркувань. Для забезпечення функціону- вання кожного об’єкта k, кожного рівня ієрархії r для кожного відліку часу τ необхідно мати фінансові ресурси Ιτrk платежів для покриття : – вартості експлуатації Ιτrk експлуатації; – платежів за екологічне навантаження навколишнього середовища Ιτrk екології; – платежів за модернізацію (вивід з екс- плуатації застарілого і установку нового) обладнання Ιτrk модернізації. Отже маємо Ιτrk платежів = Ιτrk експлуатації + Ιτrk екології + + Ιτrk модернізації. Джерелом покриття згаданих вище плате- жів є Ιτrk надходжень, яке включає бюджетне Ιτrk бюджетне та інвестиційне Ιτrk інвест фінансуван- ня, а також отриману виручку Ιτrk виручка від реалізації послуг: Ιτrk надходжень = Ιτrk бюджетне + Ιτrk інвест + + Ιτrk виручка . Оптимізація здійснюється за таких обме- жень на співвідношення фінансових надход- жень Ιτrk надходжень та обов’язкових платежів Ιτrk платежів: Ιτrk надходжень ≥ Ιτrk платежів. Під час аналізу процесів різних рівнів ієрар- хії використано принципи системного підходу [9]. Для фіксованого рівня r ієрархії процеси, що здійснюються на цьому рівні, розглядаються як єдине ціле, як система процесів. Принциповим при цьому є врахування таких положень: – процес в цілому і його окремі етапи є фор- мою зміни системи у просторі та часі; – процес організовується для досягнення певного результату; – на кожному рівні ієрархії виділено основ- ні процеси, які забезпечують кінцевий резуль- тат рівня, і процеси, які забезпечують і обслу- говують основні процеси; – природним або штучним чином (при моделюванні) процес розділено на окремі етапи, а етапи, в свою чергу – на операції; – етапи (операції) кожного процесу нахо- дяться в своєму ієрархічному підпорядкуванні; – для процесу в цілому і його окремих ета- пів встановлено однаковий за формою показ- ник, що характеризує процес в цілому або його окремий етап з погляду досягнення певного кінцевого результату (ефективності процесу). При моделюванні кожний елемент системи розглядається як складна система, з урахуван- ням його специфіки. Система складається з множини елементів, які утворюють її структу- ру та формують поведінку за певних умов. Елемент — це така складова системи, яка є неподільною з огляду на виконання конкрет- ної функції. Кожна система є елементом систе- ми вищого порядку, а будь-який елемент може розглядатися як відносно самостійна система, що складається з елементів нижчого порядку. Отже, у системі елемент є мінімальною одини- цею, здатною до відносно самостійного вико- нання певної функції. Система характеризується низкою таких властивостей: – цільова спрямованість; – наявність чітко визначених меж; – ієрархічність; – інтегративність; – комунікативність; – структурованість; – адаптивність; – здатність до розвитку. Ознака цільової спрямованості системи означає наявність певної мети або набору цілей. Мета формулюється як досягнення встановле- ного рівня показників діяльності або оптиміза- ція критеріальної функції за наявності певних обмежень, зокрема часового інтервалу, та фор- малізується через критеріальну функцію. Більшість задач системного аналізу полягає в пошуку оптимального значення критеріаль- ної функції за наявності певних обмежень. На практиці часто формулюють не одну, а мно- жину цілей, для яких передбачається встанов- лення ієрархії, формалізованої через побудову багатокритеріальних моделей. З огляду на ознаку ієрархічності кожна система або підсистема має перебувати на пев- ному рівні ієрархії, тобто бути елементом системи вищого порядку (поширення ієрархії вгору) і водночас складатися з підпорядкова- них систем (поширення ієрархії донизу). При об’єднанні в систему кожна ланка ієрархії набуває якісно нових властивостей, яких бра- кує в ізольованому стані, і водночас втрачає певні характеристики. Отже, на кожному рівні ієрархії відбуваються складні зміни якісного характеру. 42 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) В.А. ДЕНИСОВ Система повинна мати чітко окреслені межі, які дають можливість відрізняти елемен- ти, що входять до її складу, від навколишнього середовища, тобто всього того, що не входить до системи. Точне окреслення меж системи, крім того, уможливлює дослідження форми її взаємодії з довкіллям, зокрема, порядок обмі- ну інформацією, технологіями, ресурсами, вплив системи на середовище та середовища на внутрішню структуру системи. Здатність системи до розвитку є необхід- ною умовою її життєздатності, що забезпечу- ється через самовдосконалення та самозбере- ження. Розвиток системи – це перехід з одного стану в інший зі збереженням основних системних ознак. Стан системи описується набором параметрів, які найповніше характе- ризують її в кожний момент часу. Сам процес розвитку системи передбачає дотримання динамічної рівноваги. З одного боку, динамічність означає постійний розви- ток, пристосування до змін навколишнього середовища, удосконалення, перехід на вищі рівні ієрархії. З іншого боку – в процесі дина- мічного розвитку система має підтримувати рівновагу як здатність до збереження основних системних ознак за відсутності зовнішніх збу- рюючих дій або за постійних таких дій. Нормальне функціонування системи потре- бує належного ресурсного забезпечення. Важливу роль відіграє чітке визначення сере- довища, до якого належать сукупність проце- сів, явищ, параметрів, що впливають на систе- му, але не підконтрольні їй. Взаємодія системи із середовищем описується поняттями входу та виходу. Вхід – це сукупність інформацій- них, фінансових, матеріальних, енергетичних, речових компонентів, що надходять у систему із середовища і призначені для перетворення в ній. Під виходом системи розуміють сукуп- ність компонентів, які є результатом транс- формації вхідних потоків і надходять із систе- ми в середовище. Класична постановка задачі управління динамічною системою (УДС) [10] припускає, що управління ухвалюються єдиним органом на основі одного критерію оптимальності. Критерій оптимальності може бути записаний у вигляді: де g – значення критерію оптимальності у момент часу τ; Ω – вектор стану УДС у момент часу τ; u – вектор управляючих дій у момент часу τ; ξ – вектор випадкових зовнішніх дій у момент часу τ. Вирішенню цієї задачі в різних варіантах присвячено роботи по теорії оптимального управління (Беллман, 1960 р.; Понтрягін та інші, 1961 р.). Разом з тим у випадку моделювання такої складної системи як ЖКГ або його підгалузі модель УДС виявляється недостатньою. В нашому випадку класична модель УДС уза- гальнюється у вигляді моделі ієрархічно керо- ваної динамічної системи (IКДС) з r ϵ R рівня- ми адміністративно-територіальної ієрархії та галузевою (підгалузевою) інфраструктурою, що деталізована за структурою свого технологічного k ϵ K наповнення. Задача ієрархічного управління такою дина- мічною системою формулюється так: 43ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-комунальному господарстві , Ефективний розподіл фінансових та інвести- ційних ресурсів є особливо значущим для такої великої галузі народного господарства, як жит- лово-комунальне господарство, для якого характерні різноманітність сфер діяльності, велика інерційність реагування на ухвалювані організаційні і управлінські рішення, висока інтенсивність фінансових і інформаційних потоків та залежність від зовнішніх джерел фінансування. Житлово-комунальне госпо- дарство України забезпечує першочергові потреби населення. Проте на даний час у своїй більшості підприємства галузі працю- ють фактично за рахунок тих виробничих потужностей, що були накопичені до початку 90-х років ХХ ст. Відсутність інвестицій в галузь та обігових коштів підприємств при- звели до значного погіршення технічного стану основних фондів, підвищення аварій- ності об’єктів житлово-комунального госпо- дарства, забруднення довкілля промислови- ми викидами і відходами, в тому числі й побутовими, збільшення питомих витрат та непродуктивних витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, що негативно впли- ває на рівень та якість комунальних послуг та негативно впливає на оточуюче природне середовище. Витрати на реалізацію енергоефективних і природоохоронних програм і заходів потре- бують значних коштів. Однак протягом най- ближчих 5–10 років країна буде обмежена у фінансових ресурсах, необхідних для поліп- шення стану навколишнього природного сере- довища та забезпечення раціонального викори- стання природних ресурсів. Тому першорядне значення має визначення оптимального складу фінансових активів, обсягів інвестицій, опти- мальне управління фінансовими потоками для забезпечення платоспроможності і фінансової стійкості галузі, оскільки це рішення визначає обсяги реконструкції і впровадження прогре- сивних енергозберігаючих технологій. Це приводить до необхідності вирішення завдання оптимізації з урахуванням відразу декількох критеріїв, таких як максимізація прибутку, мінімізація ризиків тощо. Звичайно, моделювання таких процесів ґрунтується на використанні алгоритмів роз- поділу ресурсів. Прийнято вважати, що метою порівняльного аналізу варіантів роз- поділу ресурсів є виявлення єдиного, най- кращого по низці характеристик, рішення. Але такий підхід є спрощенням завдання. Методи аналізу, які при цьому використо- вуються, не можуть бути узагальнені на випадок вибору множини рішень. Часто кін- цеве рішення залежить від суб’єктивних поглядів експертів, які визначають відносну важливість критеріїв, а методи повного пере- бору при вирішенні задач багатокритеріаль- ної оптимізації можуть бути застосовані тільки для задач малих розмірностей. До того ж, застосовність методів багатокритері- альної оптимізації, в більшості випадків, обмежена вимогами лінійності, нерозривно- сті, унімодальності (і так далі ) функцій, що оптимізуються. Найбільш відповідним по суті і адекватним по складності математичним апаратом для ана- лізу інвестиційних і фінансових рішень можуть служити методи еволюційних обчис- лень [10]. У нашому випадку завдання розподілу фінансових і інвестиційних ресурсів полягає у формуванні оптимальної сукупності напрямів інвестування і визначенні розміру інвестуван- ня на кожне з вибраних напрямів. Застосування цього підходу до розглянутої вище моделі ієрархічно керованої динамічної системи (IКДС) з r ϵ R рівнями адміністратив- но-територіальної ієрархії та галузевою (підга- лузевою) інфраструктурою, що деталізована за структурою свого технологічного k ϵ K напов- нення, приводить до формулювання завдання в такому вигляді. Розглядається R×K множина n можливих напрямів інвестування, кожне з яких характе- ризується своїм набором параметрів. Також є множина з m показників (наприклад, рента- бельність, ризик тощо), за допомогою яких від- бувається оцінка ефективності кожної сфери, яка інвестується. Для оцінки оптимальності розподілу фінансових потоків між напрямами визначається множина компонент вектора μtrk. Кожна компонента цього вектора є оцінкою ефективності функціонування даного напря- му. Тоді завдання оптимального розподілу фінансування обсягом I полягає в знаходженні такого розподілу інвестицій, який максимізує (мінімізує) значення критеріїв – компонент ветора μtrk. Рішення – вектор μtrk * є вектором всіх екс- тремальних допустимих значень, які дося- 44 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) В.А. ДЕНИСОВ 45ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-комунальному господарстві Т аб ли ця 1 – П ро гн оз ни й ро зр ах ун ок п ло щ і б уд ів ел ь м лн м 2 , о бл ад на ни х це нт ра лі зо ва ни м о па ле нн ям н а 20 08 –2 02 5 рр . 46 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) В.А. ДЕНИСОВ Т аб ли ця 2 – П ро гн оз ни й ро зр ах ун ок п ло щ і п ри ва тн их с іл ьс ьк их б уд ів ел ь м лн м 2 , об ла дн ан их а вт он ом ни м о па ле нн ям н а 20 06 –2 02 5 рр 47ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-комунальному господарстві Т аб ли ця 3 – С ер ед ні й до ці ль ни й об ся г те пл ов ої е не рг ії дл я те пл оп ос та ча нн я з ур ах ув ан ня м с ер ед нь ої т ем пе ра ту ри та т ри ва ло ст і о па лю ва ль но го с ез он у, т ис . Г ка л / р ік 48 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) В.А. ДЕНИСОВ 20 10 20 15 20 20 20 25 20 30 - , . , , , , , , , 30 71 4 34 75 0 19 61 93 46 94 0 23 13 43 39 31 7 38 34 17 63 70 5 51 63 39 44 48 3 59 52 44 80 47 1 88 51 62 50 32 8 83 49 07 97 23 6 13 37 81 3 22 7 25 7 1 45 1 34 7 1 71 1 29 1 2 83 6 47 1 3 82 0 32 9 4 40 3 59 5 6 54 8 37 2 6 17 6 71 9 9 89 6 - 95 10 8 61 0 14 6 71 9 12 2 1 19 1 19 8 1 60 4 13 8 1 84 9 25 0 2 75 0 15 6 2 59 4 30 2 4 15 6 - 41 46 26 1 63 30 8 52 51 1 85 68 8 59 79 3 10 7 1 17 9 67 1 11 2 12 9 1 78 1 64 72 40 6 97 47 9 81 79 4 13 2 1 06 9 92 1 23 3 16 7 1 83 3 10 4 1 72 9 20 1 2 77 1 18 21 11 6 28 13 7 23 22 7 38 30 6 26 35 2 48 52 4 30 49 4 58 79 2 9 10 58 14 68 12 11 3 19 15 3 13 17 6 24 26 2 15 24 7 29 39 6 Т аб ли ця 4 .1 – Ф ін ан су ва нн я ен ер го зб ер іг аю чи х за хо ді в в ж ит ло во м у ф он ді 20 10 20 15 20 20 20 25 20 30 2 2 2 , 2 2 , 2 2 , 2 2 , 2 2 , 2 2 , 2 2 , 2 2 , 2 - 0, 47 7 20 0 0, 54 3, 04 8 0, 72 9 3, 59 4 0, 61 1 5, 95 6 0, 99 8, 02 1 0, 69 1 9, 24 7 1, 25 13 ,7 5 0, 78 2 12 ,9 7 1, 51 20 ,7 82 - 0, 10 2 40 0 0, 11 6 0, 65 3 0, 15 6 0, 77 0, 13 1 1, 27 6 0, 21 2 1, 71 9 0, 14 8 1, 98 1 0, 26 8 2, 94 7 0, 16 8 2, 77 9 0, 32 4 4, 45 3 0, 15 9 40 0 0, 18 1, 01 6 0, 24 3 1, 19 8 0, 20 4 1, 98 5 0, 33 2, 67 4 0, 23 3, 08 2 0, 41 7 4, 58 3 0, 26 1 4, 32 3 0, 50 3 6, 92 7 0, 02 3 80 0 0, 02 6 0, 14 5 0, 03 5 0, 17 1 0, 02 9 0, 28 4 0, 04 7 0, 38 2 0, 03 3 0, 44 0, 06 0, 65 5 0, 03 7 0, 61 8 0, 07 2 0, 99 0, 00 8 11 60 0, 00 9 0, 05 0, 01 2 0, 05 9 0, 01 0, 09 8 0, 01 6 0, 13 2 0, 01 1 0, 15 2 0, 02 1 0, 22 6 0, 01 3 0, 21 3 0, 02 5 0, 34 1 Т аб ли ця 4 .2 – О бс яг и вп ро ва дж ен ня е не рг оз бе рі га ю чи х за хо ді в в ж ит ло во м у ф он ді 49ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-комунальному господарстві Т аб ли ця 5 .1 – О бс яг и вп ро ва дж ен ня е не рг оз бе рі га ю чи х те хн ол ог ій дл я ав то но м но го о па ле нн я; пе си м іс ти чн ий с це на рі й на 2 01 0– 20 30 р ок и Т аб ли ця 5 .2 – О бс яг и вп ро ва дж ен ня Е З т ех но ло гі й дл я ав то но м но го о па ле нн я; пе си м іс ти чн ий с це на рі й на 2 01 0– 20 30 р ок и 50 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) В.А. ДЕНИСОВ гаються окремими компонентами на множині допустимих значень цих компонент. Таке іде- альне рішення, як правило, недосяжне. Тому шукається такий варіант, відстань якого на множині компонент вектора рішення до іде- ального мінімальна. Отримане в результаті рішення і є оптимальним розподілом інвести- ційних ресурсів. Виконані розрахунки Описаний вище підхід надав можливість розрахувати оптимістичні та песимістичні сце- нарії розвитку енергетичного сектора ЖКГ та його підгалузей. Виконано: q прогнозний розрахунок площі (млн м2) будівель, обладнаних централізованим опа- ленням на 2008–2025 рр. (табл. 1); q прогнозний розрахунок площі приватних сільських будівель (млн м2), обладнаних автономним опаленням на 2006–2025 рр. (табл. 2); q середній доцільний обсяг теплової енергії для теплопостачання з урахуванням серед- ньої температури та тривалості опалюваль- ного сезону, (тис. Гкал / рік) (табл. 3); q обсяги фінансування та впровадження енер- гозберігаючих заходів в житловому фонді (табл. 4.1, 4.2); q обсяги впровадження енергозберігаючих технологій для централізованого та авто- номного опалення 2010–2030 рр. (табл. 5.1, 5.2); та інші. ВИСНОВКИ Запропоновано математичну модель для визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-кому- нальному господарстві. Житлово-комунальне господарство розглядається як складна дина- мічна керована система із заздалегідь заданою ієрархічною структурою. Сформульовано зада- чу ієрархічного управління такою системою. Розглянуто формування оптимальної сукупно- сті напрямів та обсягів інвестування енергозбе- рігаючих заходів житлово-комунального гос- подарства. Розраховано оптимістичні та песимістичні сценарії розвитку житлового та енергетичного сектора ЖКГ та його підгалузей до 2030 року. 1. Воронин А.А., Мишин С.П. Оптимальные иерархические структуры. – М.: РАН, 2003. – 214 с. 2. Месарович М., Мако Д., Такахара И. Теория иерархических многоуровневых систем. – М.: Мир, 1973. 3. Мишин С.П. Оптимальное управление структурой организационной системы // Сборник трудов международной научно- технической конференции «Современные сложные системы управления». Липецк, 12–14 марта 2002 г. – С. 101–102. 4. Мишин С.П. Оптимизация иерархических структур // Материалы международной научной конференции «Современные слож- ные системы управления». – Старый Оскол: СТИ, 2002 г. – С 100–105. 5. Мишин С.П. Структура многоуровневой системы в изменяющейся внешней среде // Труды международной научно-практиче- ской конференции «Теория активных систем». Москва, 19–21 ноября 2001 г. – Том 1. – С 54–55. 6. Новиков Д.А. Механизмы функциониро- вания многоуровневых организационных систем. – М.: Фонд «Проблемы управле- ния», 1999. 7. Губко М.В. Математические модели опти- мизации иерархических структур. – М.:Ленанд, 2006. – 264 с. 8. Денисов В.А. Iєрархічна модель оптиміза- ції екологічних параметрів житлово-кому- нального господарства // Проблеми загаль- ної енергетики. – 2011. – № 4 (27). – С 35–38. 9. Жариков О.Н. Системный подход к управлению: учеб. пособие для вузов / О.Н. Жариков, В.И. Королевская, С.Н. Хохлов; под ред. В.А. Персианова. – М.: Юнити- Дана, 2001. – 62 с. 10. Угольницкий Г.А. Иерархическое управ- ление устойчивым развитием. – Москва : Изд-во физико-математической литерату- ры, 2010. – 336 с. 11. Емельянов В.В., Курейчик В.М., Курейчик В.В. Теория и практика эволюционного моделирования. – Г.: Физматлит, 2003. – 432 с. Надійшла до редакції 02.04.2012
id	systemreorg-article-456
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:14:27Z
publishDate	2012
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/9a/401bf7a69148c1263cfa2e835e70679a.pdf
spelling	systemreorg-article-4562026-07-18T12:57:39Z Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities Визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-комунальному господарстві Denysov V.A. model, hierarchical structure, determination of the expedient size, power efficiency, equilibrium, investments, housing and communal facilities, scenario of development. модель, ієрархічна структура, визначення доцільних обсягів, енергоефективність, рівновага, інвестиції, ЖКГ, сценарій розвитку. A hierarchical model and software-informational means are offered for the determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities considered as a complex dynamical controllable system with beforehand set hierarchical structure. The task of hierarchical control over such a system is formulated. The formation of the optimum aggregate of directions and volumes of financing the energy-saving measures in the sector of housing and communal facilities is considered. Запропоновано ієрархічну модель та програмно-інформаційні засоби для визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві. Житлово-комунальне господарство розглянуто як складна динамічна керована система із заздалегідь заданою ієрархічною структурою. Сформульовано задачу ієрархічного управління такою системою. Розглянуто формування оптимальної сукупності напрямів та обсягів фінансування енергозберігаючих заходів житлово-комунального господарства. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012-10-19 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/456 System Research in Energy; No. 2 (29) (2012): The Problems of General Energy; 41-50 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (29) (2012): Проблеми загальної енергетики; 41-50 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/456/392 Copyright (c) 2012 Denysov V.A. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	model hierarchical structure determination of the expedient size power efficiency equilibrium investments housing and communal facilities scenario of development. Denysov V.A. Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities
title	Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities
title_alt	Визначення доцільних обсягів використання енергозберігаючих технологій в житлово-комунальному господарстві
title_full	Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities
title_fullStr	Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities
title_full_unstemmed	Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities
title_short	Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities
title_sort	determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities
topic	model hierarchical structure determination of the expedient size power efficiency equilibrium investments housing and communal facilities scenario of development.
topic_facet	model hierarchical structure determination of the expedient size power efficiency equilibrium investments housing and communal facilities scenario of development. модель ієрархічна структура визначення доцільних обсягів енергоефективність рівновага інвестиції ЖКГ сценарій розвитку.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/456
work_keys_str_mv	AT denysovva determinationoftheexpedientsizeoftheuseofenergysavingtechnologiesinthesectorofhousingandcommunalfacilities AT denysovva viznačennâdocílʹnihobsâgívvikoristannâenergozberígaûčihtehnologíjvžitlovokomunalʹnomugospodarství

Determination of the expedient size of the use of energy-saving technologies in the sector of housing and communal facilities

Institution

Similar Items