Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine

The challenges of the implementation of harmonized standards for the emission of air pollutants in the United power system of Ukraine (UPSU) in the context of the possibility of its work jointly with the union of the power systems of European countries are discussed. The methodological approaches to...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Nechaieva T.P., Spitkovskyi
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012
Schlagworte:	power complex generation technology harmonized standards emissions of pollutants greenhouse gases.
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/457
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103832146051072
author	Nechaieva T.P. Spitkovskyi
author_facet	Nechaieva T.P. Spitkovskyi
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Nechaieva T.P.", "institution": null }, { "author": "Spitkovskyi", "institution": null } ]
author_sort	Nechaieva T.P.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:39Z
description	The challenges of the implementation of harmonized standards for the emission of air pollutants in the United power system of Ukraine (UPSU) in the context of the possibility of its work jointly with the union of the power systems of European countries are discussed. The methodological approaches to the evaluation of the efficiency and the scope of implementations of the measures to ensure their realization are described. The scope of implementation of the measures is evaluated, provided the objects of UPSU will meet the harmonized standards of air pollutant emissions till 2018.The results obtained show that it is practically impossible to ensure the compliance with the EC standards for air pollutant emissions the during this period of time due to the current technical and ecological states of the available facilities, significant amounts of required investments, and resource constraints. Therefore, it is proposed to extend the term of the implementation of harmonized emission standards till 2030 on the basis of the development of the National plan aimed at the reduction of emissions, which foresees a gradual decrease of the emissions of Ukraine’s thermal power plants to the relevant standards.
first_indexed	2026-03-24T02:01:50Z
format	Article
fulltext	51ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Приєднання до Енергетичного Співтова- риства та курс на об’єднання української енергосистеми з об’єднанням енергосистем європейських країн ENTSO-E поставили перед українською електроенергетикою складне завдання виконання вимог директи- ви Європейського парламенту й Ради Європи 2001/80/ЕC [1] досягнення граничного рівня вмісту таких забруднюючих речовин, як діок- сид сірки, оксиди азоту й тверді частинки у димових газах теплоенергетичних станцій за досить обмежений термін – до 1 січня 2018 року. На сьогодні фактичні концентра- ції цих забруднюючих речовин у димових газах теплових електростанцій України в кілька разів перевищують відповідні європей- ські нормативи (за оцінками НАК «Енергетична компанія України» [2], твердих частинок – у 24 рази, SO2 – у 8 разів та NOx – у 5 разів). Таке перевищення зумовлено незадовільним станом вітчизняного гене- руючого обладнання, низькими екологічними вимогами до його функціонування, високим вмістом сірки та золи у вугіллі, що спалюєть- ся в енергетичних котлах, недостатньою ефективністю пилоочищення та відсутністю газоочисного обладнання. Майже всі енергоблоки ТЕС введено в роботу понад 30 років тому, вони мають морально застаріле та зношене обладнання – понад 92 % енергоблоків відпрацювали свій розрахунковий ресурс (100 тис. год), з них 64 % перетнули межу паркового ресурсу (170 – 220 тис. год) і потребують модернізації або заміни. Вичерпання ресурсу генеруючих потужностей, їх робота у непроектних змінних режимах, використання непроектного палива погіршеної якості призводять до збільшення питомих витрат палива. Реальний ККД діючих блоків низький (для блоків 150–200 МВт – 28–32 %; 300 МВт – 30–34 % [3]), тоді як на сучасних ТЕС розвинених країн цей показник досягає 45%. Зниження рівнів викидів забруднюючих речовин у повітря на ТЕС можна досягти під- вищенням ККД, використанням палива з низьким вмістом золи і сірки, встановленням сучасного газоочисного обладнання. Найменш витратним шляхом є підвищення ККД котла та енергоблока в цілому. Зниження питомих витрат палива веде до зменшення його спожи- вання і відповідного скорочення валових вики- дів забруднюючих речовин у повітря. Збагачення палива зі зниженням вмісту сірки та золи надає змогу майже вдвічі скоротити УДК 621.311 Т.П. НЕЧАЄВА, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ, канд. біол. наук Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ОЦІНКА МОЖЛИВОСТІ ТА ОБСЯГІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ГАРМОНІЗОВАНИХ НОРМАТИВІВ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮВАЧІВ У ПОВІТРЯ В ОЕС УКРАЇНИ Розглянуто проблеми виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в Об’єднаній енергосистемі України у контексті забезпечення можливості її спільної роботи з об’єднанням енергосистем європейських країн. Наведено методичні підходи щодо оцінки ефективності та обсягів впровадження заходів для забезпечення їх виконання. Проведено оцінку обсягів впровадження заходів для досягнення гармонізо- ваних нормативів викидів в ОЕС України до 2018 року та визначено, що їх реалізація за такий стислий період неможлива. К л ю ч о в і с л о в а: електроенергетика, технологія генерації, гармонізовані нормати- ви, викиди забруднювачів, парникові гази. © Т.П. НЕЧАЄВА, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ , 2012 ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ викиди оксидів сірки і твердих частинок. Однак таке підвищення якості палива призво- дить до його подорожчання, що збільшує паливну складову у собівартості електроенер- гії, і дозволяє вилучити лише піритну сірку (до 50 % від її вмісту). Найбільш ефективним шляхом підвищення ступеня очищення димо- вих газів від забруднюючих речовин є прове- дення реконструкції існуючого пилоочисного обладнання та будівництво нових установок пилогазоочистки. На ТЕС України використо- вуються електрофільтри, мокрі скрубери та батарейні циклони, ефективність яких стано- вить від 85 до 98 %, що не відповідає сучасним екологічним вимогам. Забезпечення очищення димових газів до нормативних концентрацій твердих частинок 30 – 50 мг/м3 вимагає підви- щення ефективності пилоочищення до 99,0–99,9 %. Такого підвищення ККД пилов- ловлювачів можна досягти лише при заміні на нові, високоефективні сучасні електрофільтри. Останніми роками електрофільтри було заміне- но тільки на окремих блоках Бурштинської, Зміївської, Трипільської, Вуглегірської та Криворізької ТЕС. На сьогодні необхідний рівень пилоочищення досягнуто на енергобло- ках № 8 Зміївської ТЕС та №4 Старобешівської ТЕС після проведення кардинальної рекон- струкції. При цьому на Старобешівській ТЕС застосовується екологічно чиста технологія спалювання низькосортного вугілля в цирку- люючому киплячому шарі з показниками викидів, що відповідають європейським нор- мативам. Для досягнення гармонізованих нормативів викидів у повітря діоксиду сірки та оксидів азоту необхідно оснащення вітчизняних вугільних енергоблоків ТЕС комплексними сучасними системами сіркоазотоочистки. При цьому генеруючі компанії стикаються зі знач- ними складнощами: фінансовими, зумовлени- ми як недостатністю коштів, так і високою вар- тістю такого обладнання, потребою у додатко- вому просторі для його розміщення, що не було передбачено проектами існуючих елек- тростанцій, відсутністю типових рішень з його встановлення, що зумовлено їх залежністю від типу котлів та складу палива, а також пробле- мою поводження з утвореними відходами газо- очистки. Також в Україні немає достатніх дослідних та дослідно-промислових напрацю- вань для застосування новітніх систем сірко- та азотоочистки. Загальностанційні установки сіркоочистки є масштабними спорудами, вит- рати на які становлять половину вартості нового енергоблока, з тривалими термінами будівництва (за оцінками фахівців, майже до 5 років), їх встановлення вимагає виведення з роботи енергоблока. При одночасному виве- денні з роботи хоча б по одному енергоблоку ТЕС це може привести до значних проблем у функціонуванні енергосистеми в цілому. Тому при паралельній роботі енергокомпанії не можуть виводити в реконструкцію одночасно більше 1-2 енергоблоків. Додаткові складнощі в оснащенні існуючих енергоблоків сіркоочисними установками (СОУ) зумовлені такими чинниками: q зниження ККД електростанції через збіль- шення витрат електроенергії на власні потреби СОУ на рівні 1,0 – 3,0 % ; q досить високі експлуатаційні витрати таких систем; q більшість СОУ ефективно працюють при роботі енергоблоків у базовому навантажен- ні, при змінних режимах їх ефективність знижується; q несумісність практично всіх типів СОУ з віт- чизняною практикою гідравлічного вида- лення золошлаків (4). Проведення реконструкції на фізично та морально застарілих енергоблоках подовжить термін їх роботи лише на 10–15 років, тому встановлення високовитратного газоочисного обладнання, враховуючи термін його експлуа- тації (за оцінками, робочий ресурс мокро-вап- някових сіркоочисників становить приблизно 50 років), на таких об’єктах є економічно та технічно недоцільним. Тому актуальним є проведення досліджень з оцінки ефективності та визначення обсягів впровадження заходів для забезпечення вико- нання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в Об’єднаній енерго- системі України (ОЕС) у контексті її спільної роботи з об’єднанням енергосистем європей- ських країн. При цьому необхідно оцінити можливості та обсяги проведення реконструк- ції та модернізації існуючих генеруючих потужностей, враховуючи такі важливі факто- ри, як їх поточний технічний та екологічний стан, необхідність значних капіталовкладень. Така оцінка проводиться при прогнозуванні розвитку структури генеруючих потужностей 52 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Т.П. НЕЧАЄВА, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ ОЕС України. При цьому враховується поточ- ний стан та перспективні плани щодо розвитку атомної енергетики України з можливою корекцією рішень, закладених в Енергетичній стратегії України до 2030 року. Ще одним фактором, який може суттєво вплинути на розвиток і функціонування ОЕС України, є широке впровадження потужностей на віднов- лювальних джерелах енергії, що стимулюється прийнятими на законодавчому рівні «зелени- ми» тарифами на електроенергію, вироблену з цих джерел. Робота вітрових та сонячних елек- тростанцій паралельно з енергосистемою мала б забезпечити поліпшення її екологічних показ- ників, зокрема, зниження викидів парникових газів (ПГ). Але підключення до енергосистеми значного обсягу таких джерел з погано прогно- зованою потужністю вимагає наявності достатнього «гарячого» резерву, яким в ОЕС України є традиційні теплові електростанції, які використовуються у маневреному режимі, що не тільки не зменшує загальні обсяги вики- дів забруднюючих речовин та парникових газів, а й, як показали дослідження [5], призво- дить до їх збільшення. Враховуючи стратегіч- ний курс Євросоюзу на зменшення викидів ПГ та збільшення використання відновлюваних джерел енергії, екологічну стратегію нашої країни, проголошені зобов’язання щодо зниження їх викидів на 20 % до 2020 року, роз- виток структури генеруючих потужностей ОЕС України має відбуватися за умови мінімі- зації викидів парникових газів. Для визначення структури генеруючих потужностей, яка надасть змогу виконати об’єктами ОЕС гармонізовані нормативи вики- дів забруднювачів та мінімізувати викиди ПГ, використовуються оптимізаційні моделі. Критерієм оптимальності розвитку генерую- чих потужностей визначено досягнення най- менших загальносистемних витрат на вироб- ництво електроенергії, що формалізується виразом: де t – етапи моделювання, t=1–T, k – тип техно- логії виробництва електроенергії з множини всіх можливих до розгляду технологій K; CC – постійні витрати, питоме значення яких розра- ховується відносно встановленої потужності електростанції X; CV – змінні експлуатаційні витрати, зумовлені участю електростанції в покритті графіків навантаження енергосисте- ми, які залежать від обсягів виробленої елек- троенергії; H – тривалість роботи встановленої потужності X, яка при покритті відповідної зони графіка електричного навантаження (ГЕН) використовується з фактичною потуж- ністю Y, яка обмежується встановленою потужністю з урахуванням її готовності до несення навантаження: Ykt ≤ dkXkt, де dk – кое- фіцієнт готовності (0 < dkt < 1). До складу постійних витрат входять інве- стиції в основні фонди, які під час експлуата- ції об’єкта повертаються через амортизаційні відрахування та в разі залучення кредитних коштів включають виплати кредитних зобов’язань за строк надання кредиту; постійні та умовно-постійні експлуатаційні витрати, пов’язані з оплатою праці, матеріалів, витрата- ми на технічне і ремонтне обслуговування виробничих засобів, витрати, пов’язані з транспортом тощо. До змінних експлуатаційних витрат входять витрати, пов’язані з закупівлею палива, прове- денням непланових ремонтів (ліквідацією наслідків аварій) та прискореним зносом обладнання під час роботи в неномінальних режимах, використанням природних ресурсів (води) та забрудненням природного середови- ща. Ці витрати залежать від режиму викори- стання технології, перш за все наявності щодо- бової зупинки енергоблоків, що приводить до зростання споживання палива і витрат на непланові ремонти, та величини потужності, що використовується. Для врахування необхідності резервування нестабільної потужності ВЕС при паралельній роботі в енергосистемі в оптимізаційній моде- лі введено додаткові ГЕН, що моделюють най- більш складні режими сумісної роботи тради- ційних енергоджерел і вітрових електростан- цій з максимальним та мінімальним викори- станням їх потужності під час мінімуму наван- тажень енергосистеми. Показники оптимізаційної задачі, а саме, постійні та змінні експлуатаційні витрати тех- нологій виробництва електроенергії, розрахо- вано з використанням розроблених в Iнституті загальної енергетики НАН України моделей їх життєвого циклу [6]. При цьому для техноло- гій на органічному паливі проведено їх удоско- налення за рахунок детального врахування 53ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Оцінка можливості та обсягів впровадження заходів для забезпечення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України (1) екологічних показників та заходів зниження викидів забруднювачів та парникових газів у повітря. Питомі показники викидів забруд- нюючих речовин таких технологій для харак- терних режимів їх роботи та якості палива, що використовується, визначено з використанням вітчизняних та європейських методик, розра- хунок за якими реалізовано у програмно- інформаційному комплексі «Піраміда–V». Для реалізації оптимізаційних математичних моделей оцінки ефективності та визначення обсягів впровадження заходів для забезпечення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України вико- ристовувалась розроблена в IЗЕ НАНУ підси- стема «Матриця». Функціональним призначен- ням цієї підсистеми є підготовка та формату- вання вхідних даних для оптимізаційної моделі, запуск на виконання оптимізаційного пакета GLPK (GNU Linear Programming Kit), обробка результатів розрахунку та формування файла з результатами оптимізації у формі, придатній для подальшого аналізу. Дослідження проводилися за умови вико- нання об’єктами ОЕС гармонізованих норма- тивів викидів забруднювачів у повітря до 2018 року. Для цього проведено формування множини технологій виробництва електро- енергії на органічному паливі K’, екологічні показники яких задовольняють умови Директиви 2001/80/ЄC, тому доцільні до роз- гляду в оптимізаційній задачі. Для існуючих потужностей визначено необхідні ступені зни- ження їх питомих викидів до нормативних вимог із застосуванням прийнятних режимно- технологічних заходів та технологій скорочен- ня викидів забруднювачів відповідно до умови: де p’ – забруднююча повітря речовина з множи- ни забруднюючих речовин P’, для яких вста- новлено нормативні обмеження; bkp’ p, bn p’ p – відповідно фактичні та нормативні питомі викиди забруднюючої речовини p’ при спалю- ванні палива p з множини палив P технологією k; efk’ p’ – ефективність технологічних заходів або технологій k’ скорочення викидів p’. У результаті розв’язку оптимізаційної задачі визначається структура генеруючих потужно- стей, до якої входить підмножина технологій на органічному паливі встановленими потужностями стан технології: 1 – нова, 2 – модернізована з метою виконання нормативних вимог щодо викидів забруднюючих речовин, які у 2018 р. будуть задовольняти гармонізовані нормативи викидів забруднювачів у повітря. Як показали дослідження [7], виконання гармонізованих нормативів викидів забруд- нюючих речовин у повітря на енергоблоках існуючих вугільних ТЕС вимагає проведення їх високовитратної реконструкції з питомими інвестиціями 700 – 1200 дол. США/кВт, що передбачає заміну котлоагрегату на новий високоефективний з технологією факельного спалюванням зі встановленням сучасних висо- коефективних сірко- та азотоочисних устано- вок або циркулюючого киплячого шару, вста- новлення нових електрофільтрів, нового турбо- агрегату з подовженням строку роботи на 20–30 років. Також досягнення гармонізованих нормативів забезпечується введенням в екс- плуатацію нових високоефективних енергобло- ків ТЕС з техніко-економічними та екологічни- ми показниками на рівні сучасних європей- ських вимог. Для проведення оптимізаційних розрахунків було розроблено чотири варіанти сценаріїв роз- витку генеруючих потужностей до 2018 року, які відрізняються заходами з виконання гармо- нізованих нормативів викидів (табл. 1). Так, перший варіант передбачає проведення на всіх існуючих вугільних потужностях високовитрат- ної реконструкції без будівництва нових енерго- блоків, другий варіант крім реконструкції передбачає будівництво нових високоефектив- них енергоблоків на органічному паливі. Третій та четвертий варіанти обмежують реконструк- цію вугільних енергоблоків до 4 ГВт встановле- ної потужності і відрізняються обсягами вве- дення нових енергоблоків на вугіллі та газі. Розвиток атомної енергетики передбачає добудову до 2018 року двох енергоблоків Хмельницької АЕС загальною потужністю 2 ГВт. Рівень розвитку відновлювальних дже- рел енергії: 1 ГВт сонячних та 3 ГВт вітрових електростанцій. Електроенерія від цих джерел згідно з діючим законодавством обов’язково викуповується енергосистемою за «зеленими тарифами», тому їх витрати в задачі не оптимі- зуються. 54 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Т.П. НЕЧАЄВА, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ (2) з відповідними , де n – 55ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Оцінка можливості та обсягів впровадження заходів для забезпечення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України Розрахунки проводилися для існуючих на даний час рівнів цін на органічне паливо та еко- логічного податку за викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю. Результати про- ведених оптимізаційних розрахунків наведено у табл. 2. Порівняння показників варіантів розвитку структури генеруючих потужностей показало, що проведення кардинальної реконструкції існуючих ТЕС з доведенням питомих викидів забруднюючих речовин до європейських вимог (варіант I) має більш високу собівартість виробництва електроенергії відносно другого варіанта з будівництвом нових потужностей. При цьому перший і другий варіанти мають майже однакові обсяги викидів. Третій варіант обмеженої реконструкції існуючих вугільних потужностей до 4 ГВт вимагає будівництва Таблиця 1 — Варіанти сценаріїв розвитку генеруючих потужностей на органічному паливі Таблиця 2 — Варіанти структури генеруючих потужностей у 2018 році за сценаріями її розвитку близько 6 ГВт нових вугільних потужностей та близько 13 ГВт ПГУ. Загальносистемна собі- вартість постачання електроенергії відносно другого варіанта підвищується, а обсяги вики- дів забруднюючих речовин та ПГ, крім NOx, скорочуються майже вдвічі. Четвертий варіант обмеженої реконструкції існуючих вугільних потужностей до 4 ГВт та орієнтації на газові технології при новому будівництві потребує впровадження близько 19 ГВт ПГУ. Цей варі- ант має значно більшу собівартість виробницт- ва електроенергії, що зумовлено збільшенням обсягів використання природного газу, але менші обсяги капіталовкладень та викиди забруднюючих речовин та ПГ, крім NOx. Результати розрахунків показали, що рішен- ня, які отримано під час розв’язку цієї оптимі- заційної задачі, реалізувати практично немож- ливо. Це пов’язано із низкою обмежень: q ресурсними обмеженнями, зумовленими впровадженням великих обсягів технічних заходів у стислий період, неможливістю закупівлі у короткі терміни необхідного обладнання або через його відсутність на ринку, або недостатні строки для введення його в експлуатацію. Так, орієнтація на вугільні технології потребує одночасної реконструкції (будівництва) 21,5 ГВт потужностей вугільних ТЕС. З урахуван- ням термінів впровадження таких заходів, всі роботи необхідно практично розпочати у 2012 році. При орієнтації на природний газ у паливному балансі ТЕС проведення відповідних заходів можливе у менші стро- ки, але таке рішення потребує одночасного проведення будівництва (реконструкції) 15–20 ГВт потужностей на природному газі; q інвестиційними обмеженнями, зумовленими потребою у значних обсягах капіталовкла- день (від 3,5 до 4,5 млрд дол. США на рік), в той час як скоригованим планом заходів щодо реалізації Енергетичної стратегії України (Розпорядження КМ України від 24 лютого 2010 р. № 299 - р) на реконст- рукцію та нове будівництво енергоблоків ТЕС до 2020 року передбачено вкласти 40,3 млрд грн. власних та залучених коштів (близько 5 млрд дол. США); q зростанням потреби у природному газі при орієнтації на газові технології, що супер- ечить стратегічному курсу на зменшення його споживання. Отже, необхідно розглянути можливість пролонгації терміну виконання гармонізованих нормативів викидів до 2030 року. Це зумовле- но значними фінансовими витратами генерую- чих компаній у досить обмежений термін, покриття яких скоріш за все буде покладене на споживачів, поточними та перспективними планами енергокомпаній, що передбачають поступові процеси модернізації та реконструк- ції існуючих потужностей, потребою у набутті досвіду під час реалізації пілотних проектів зі встановлення газоочисного обладнання та впровадження новітніх технологій. ВИСНОВКИ Виконані дослідження підтвердили, що забезпечити виконання нормативних вимог щодо викидів забруднювачів у повітря до 1 січня 2018 року неможливо. Це зумовлено поточним станом вітчизняної електроенергети- ки, необхідністю значних фінансових ресурсів для будівництва або капітальної реконструкції великого обсягу потужностей, відсутністю практичного досвіду будівництва та експлуата- ції газоочисного обладнання. Україна не в змозі за такий короткий термін досягти сучас- ного екологічного рівня розвитку енергетики європейських країн, який було досягнуто за більш ніж 30-річний еволюційний шлях у напрямку її екологізації. Внаслідок неможливості виконання гармо- нізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря до 2018 року для України головним завданням є перегляд прийнятих зобов’язань на основі формування Національного плану зниження викидів та погодження такого рішення з партнерами по Енергетичному спів- товариству. Такий план повинен передбачати поступове приведення показників ТЕС країни до відповідних нормативів з використанням принципу колегіальної відповідальності, згід- но з яким для України буде визначено динамі- ку скорочення питомих викидів для різних ТЕС, забезпечення якої можливо за рахунок поступового виведення застарілих енергобло- ків з експлуатації, продовження експлуатації новіших енергоблоків за умови їх кардиналь- ної реконструкції із встановленням ефективно- го газоочисного обладнання та будівництва нових генеруючих потужностей, що відпові- дають вимогам ЄС. 56 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Т.П. НЕЧАЄВА, А.І. СПІТКОВСЬКИЙ 57ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2012, вип. 2 (29) Оцінка можливості та обсягів впровадження заходів для забезпечення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України 1. Directive 2001/80/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2001 on the limitation of emiss ions of certain pollutants into the air from large combustion plant // Official Journal of the European Communities . – 2001. – L 309 – P. 1–21. 2. Трофименко Ю. Підходи до оснащення ТЕС НАК «Енергетична компанія України» газоочисним обладнанням у кон- тексті виконання Директиви 2001/80/ЄС. Презентація на Третьому українському біз- нес-саміті з проблем зміни клімату. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://esbs .kiev.ua/uk/novini/tretiiy-ukrayinski- iy-biznes-samit-z-problem-zmini-klimatu. 3. Вольчин I. Приєднання України до Угоди про Енергетичне співтовариство. Екологічні аспекти: Матеріали круглого столу «Приєднання України до Угоди про Енергетичне співтовариство». – Київ, 19.05.2011. [Електронний ресурс]. – Режим д о с т у п у : h t t p : / / u a - energy.org/upload/files/Volchyn_KrStil2011_1.pdf. 4. Гусар М.Г. Аналіз основних можливих заходів щодо зниження викидів оксидів сірки – концепція вирішення проблеми / М.Г. Гусар, Я.Д. Демчук, С.В. Гірченко // Енергетика та електрифікація. – 2009. – № 9. – С. 57-61. 5. Вплив на стан та розвиток електроенер- гетики, впровадження «зеленого тарифу» та нової моделі ринку електроенергії в Україні / Б.А. Костюковський, Т.П. Нечаєва, С.В. Шульженко та ін. // Проблеми загальної енергетики. – 2010. – Вип. 3 (23). – С. 13–18. 6. Шульженко С.В. Показники ефективно- сті функціонування та розвитку електрич- них станцій в умовах ринку / С.В. Шульженко // Проблеми загальної енерге- тики. –2009. – № 20. – С. 7–13. 7. Костюковський Б.А. Напрямки забезпе- чення екологічних вимог по викидах забруднювачів в повітря в тепловій енерге- тиці України / Б.А. Костюковський, Т.П. Нечаєва, С.В. Шульженко // Проблеми загальної енергетики. – 2009. – № 20. – С. 63–68. Надійшла до редакції 29.06.2012
id	systemreorg-article-457
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:14:28Z
publishDate	2012
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/b7/13bac8c062fe7c8ea9b77e84222ccbb7.pdf
spelling	systemreorg-article-4572026-07-18T12:57:39Z Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine Оцінка можливості та обсягів впровадження заходів для забезпечення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України Nechaieva T.P. Spitkovskyi power complex, generation technology, harmonized standards, emissions of pollutants, greenhouse gases. електроенергетика, технологія генерації, гармонізовані нормативи, викиди забруднювачів, парникові гази. The challenges of the implementation of harmonized standards for the emission of air pollutants in the United power system of Ukraine (UPSU) in the context of the possibility of its work jointly with the union of the power systems of European countries are discussed. The methodological approaches to the evaluation of the efficiency and the scope of implementations of the measures to ensure their realization are described. The scope of implementation of the measures is evaluated, provided the objects of UPSU will meet the harmonized standards of air pollutant emissions till 2018.The results obtained show that it is practically impossible to ensure the compliance with the EC standards for air pollutant emissions the during this period of time due to the current technical and ecological states of the available facilities, significant amounts of required investments, and resource constraints. Therefore, it is proposed to extend the term of the implementation of harmonized emission standards till 2030 on the basis of the development of the National plan aimed at the reduction of emissions, which foresees a gradual decrease of the emissions of Ukraine’s thermal power plants to the relevant standards. В статті викладено проблеми виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в Об’єднаній енергосистемі України у контексті забезпечення можливості її спільної роботи з об’єднанням енергосистем європейських країн. Наведено методичні підходи щодо оцінки ефективності та обсягів впровадження заходів для забезпечення їх виконання. Проведено оцінку обсягів впровадження заходів для виконання об’єктами ОЕС гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря до 2018 року. Результати досліджень показали, що забезпечити виконання гармонізованих вимог до викидів забруднювачів у повітря за цей період часу практично неможливо, що зумовлено поточним технічним та екологічним станом існуючих потужностей, значними обсягами інвестицій та ресурсними обмеженнями. Тому запропоновано подовжити термін виконання гармонізованих нормативів викидів до 2030 року на основі формування Національного плану зниження викидів, в якому передбачається поступове приведення показників ТЕС країни до відповідних нормативів. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2012-10-19 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/457 System Research in Energy; No. 2 (29) (2012): The Problems of General Energy; 51-57 Системні дослідження в енергетиці; № 2 (29) (2012): Проблеми загальної енергетики; 51-57 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/457/393 Copyright (c) 2012 Nechaieva T.P., Spitkovskyi https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	power complex generation technology harmonized standards emissions of pollutants greenhouse gases. Nechaieva T.P. Spitkovskyi Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine
title	Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine
title_alt	Оцінка можливості та обсягів впровадження заходів для забезпечення виконання гармонізованих нормативів викидів забруднювачів у повітря в ОЕС України
title_full	Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine
title_fullStr	Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine
title_full_unstemmed	Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine
title_short	Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine
title_sort	evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the united power system of ukraine
topic	power complex generation technology harmonized standards emissions of pollutants greenhouse gases.
topic_facet	power complex generation technology harmonized standards emissions of pollutants greenhouse gases. електроенергетика технологія генерації гармонізовані нормативи викиди забруднювачів парникові гази.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/457
work_keys_str_mv	AT nechaievatp evaluationofthepossibilityandthescopeofimplementationsofthemeasurestoensuretheharmonizedstandardsofairpollutantemissionsintheunitedpowersystemofukraine AT spitkovskyi evaluationofthepossibilityandthescopeofimplementationsofthemeasurestoensuretheharmonizedstandardsofairpollutantemissionsintheunitedpowersystemofukraine AT nechaievatp ocínkamožlivostítaobsâgívvprovadžennâzahodívdlâzabezpečennâvikonannâgarmonízovanihnormativívvikidívzabrudnûvačívupovítrâvoesukraíni AT spitkovskyi ocínkamožlivostítaobsâgívvprovadžennâzahodívdlâzabezpečennâvikonannâgarmonízovanihnormativívvikidívzabrudnûvačívupovítrâvoesukraíni

Evaluation of the possibility and the scope of implementations of the measures to ensure the harmonized standards of air pollutant emissions in the United power system of Ukraine

Institution

Ähnliche Einträge